Стихійними атмосферними явищами залежно від їх раптового настання, сили та

інтенсивності є смог, град, блискавки, зливи, снігопади, смерчі, урагани, тайфуни,

заморозки, ожеледиця, які виникають незалежно одне від одного та у взаємозв’язку.

Найбільш небезпечними вважаються циклони й тайфуни.

Циклон — атмосферний вихор величезного (від сотень до декількох тисяч кілометрів)

діаметра зі зниженим тиском повітря в центрі. Позатропічні (утворюються в помірних або
полярних широтах, більші за розмірами) і тропічні (із більшими баричними градієнтами та
швидкістю вітру) циклони призводять до бурхливого хвилювання на морі та катастрофічно
спустошують суходіл. Для них характерні великі швидкості вітру (70—100 м/с) і кількість
опадів (до 1000 мм/добу), а також наганяння морської води на низинні береги. Залежно від
сили та місця, де існує тропічний циклон, його називають «тропічний шторм», «циклонний
шторм». При швидкості вітру понад 30 м/с за шкалою Бофорта шторм переростає в ураган
(Північна та Південна Америка) або тайфун (Далекий Схід, Південно-Східна Азія).

Найбільш смертоносним за всю історію спостережень був Великий ураган (1780 р.).
Величезних збитків завдав ураган «Катріна» (2005 р.). У 2017 р. у районі Карибського
моря та Північної Америки пройшли три урагани: «Катя», «Ірма» і «Хосе». У 2018 р. з
Атлантики в Північну Америку прийшов потужний ураган «Флоренс».

При проходженні певною територією холодного фронту в циклонах середніх широт

спостерігаються шквали, сильні (понад 30 м/с) короткочасні вітри, що раптово виникають і
супроводжуються зміною напрямку, грозою, зливою.

Смерч — атмосферний вихор, що має вигляд стовпа з лійкоподібними розширеннями

вгорі та внизу, виникає в грозовій хмарі й поширюється вниз аж до самої поверхні Землі.
Повітря в смерчі обертається (до 100 м/с) й одночасно піднімається спіраллю, втягуючи
всередину пил, воду, різні предмети.

Сильне забруднення приземного шару повітря у великих містах і промислових районах —

смог — також є одним з атмосферних стихійних явищ, але воно більше пов’язане з
діяльністю людини (крайня форма радіаційного туману, суміш диму й туману, що
спричиняється викидами промислових підприємств і забрудненням атмосфери хімічними
сполуками, роботою транспорту).

Геологічно небезпечні явища. До них належать землетруси, вулкани, селі, карсти, зсуви,
обвали, осипи, абразія тощо.

Землетрус – коливання земної кори, що виникає внаслідок вибухів вглибині землі,

розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Підземний удар спричинює
пружні коливання землі (сейсмічні хвилі), що поширюються у всіх напрямках. Ділянку
землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають його центром, а розташовану на
поверхні – епіцентром.

Інтенсивність землетрусу вимірюють у балах за шкалою Ріхтера або за 12-бальною

міжнародною шкалою МЗК-64. Вона зменшується до периферії зони катастрофи.
Осередки землетрусів містяться на глибині ЗО–60 км, інколи – до 700 км. Залежно від
причин і місця виникнення землетруси поділяють на тектонічні, вулканічні, обвальні і
моретруси.

Землетруси охоплюють великі території і супроводжуються:

 – руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди, виникненням

масових пожеж і виробничих аварій;
 – затопленням населених пунктів і цілих районів;
 – отруєнням газами при вулканічних виверженнях;
  – ураженням людей і руйнуванням будівель уламками гірських порід;
 – ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від
вулканічної лави;
 – провалом населених пунктів при обвальних землетрусах;
 – руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі;
 – негативною психологічною дією.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська,

Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. Небезпечними є Закарпатська, Івано-
Франківська, Чернівецька, Одеська області та Автономна Республіка Крим.

Запобігти землетрусам поки що неможливо, прогнози підтверджуються лише у 80%

випадків. За даними ЮНЕСКО, землетруси посідають перше місце у світі за заподіяною
економічною шкодою і кількістю загиблих.

Вулканізм – сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибини землі на її

поверхню. Процеси грязьового вулканізму локалізовані в південній частині території
України, на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря, на заході та
півдні Севастополя в акваторії Чорного моря. Матеріальні втрати від вивержень грязьових
вулканів значні – вони знищують будівлі і цілі селища. Активні вулкани продукують пари
ртуті, що призводить до геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини. Активізація
грязьових вулканів у зоні Південно-Азовського розлому може погіршити умови
судноплавства.

Причинами виникнення селевих потоків майже завжди стають сильні зливи, інтенсивне
танення снігу та льоду, прорив гребель водойм, землетруси та виверження вулканів, а
також антропогенні фактори (вирубування лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах,
вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи в кар'єрах, неправильна організація
обвалів та підвищень, загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив).

Природні пожежі. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека лісових та торф'яних пожеж

різко зростає. Вони виникають із вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників.
Вогонь може швидко поширюватися і, підхоплений вітром, знищувати населені пункти,
людей, домашніх тварин, матеріальні цінності. Найнебезпечнішими є жаркі та сухі літні дні
з відносною вологістю повітря ЗО–40%.

Залежно від характеру горіння, швидкості поширення вогню та розмірів пошкодження лісу
розрізняють чотири категорії лісових пожеж: низові (низинні), верхові (повальні), підземні
(торф'яні або ґрунтові), пожежі дуплистих дерев.

Найчастіше виникають низові пожежі (майже 80% усіх випадків), за яких згорає хвойний

підлісок, живий надґрунтовий покрив, тобто рослини та рослинні залишки. Верхові лісові
пожежі розвиваються із низових, при цьому згорає не тільки надґрунтовий покрив, а й
нижні яруси дерев та крони жердняків. Підземні пожежі часто виникають наприкінці літа як
продовження низових або верхових. Вони охоплюють величезні площі, їх важко гасити.