Волочиська ЗОШ І-ІІІ ст №1

Пересунько О.В.

Приклади розв’язування
задач з теми
“Електричне поле”
 I. Електричні заряди. Закон збереження
електричного заряду. Закон Кулона.

№ 1.1 Скільки електронів проходять через поперечний

переріз провідника за 3 хв. При силі струму 2А?
Дано: Розв’язування
e  1,6  1019 Кл
t=3хв.=180с q  I t ,
I=2A q
N 
N-? e
q  2 A  180c  360 Кл
360 Кл
N   225  1019 Кл
1,6  1019 Кл
№ 1.2 Протон і електрон атому водню зазнають
гравітаційне і електричне притягання. Яка із взаємодій
більша і в скільки разів?
Дано: Розв’язування
me=9,1·10-31кг
mp=1,67·10-27кг
 e =1,6·1019 Кл
qp=1,6·10-19Кл
G=6,67·10-11
(H·м2)/кг2
к=9·109
Н·м2/Кл2
Fт
?
Fел
me  m p
Fт  G
R2
e2
Fел  k 2
R
Fт G  me  m p  R
2


Fел R2  k  e2
Fт 6,67  10 11  9,1  10 31  1,67  10  27
 38
 4  10  40
Fел 9  10  2,56  10
9

Fт 1
  0,25  10 40  25  10 38
Fел 4  10  40

№ 1.3 Знайти відстань між зарядами q1=1мкКл,

q2=6мкКл, якщо сила взаємодії дорівнює 9мН.

Дано: Розв’язування
q1=10-6Кл
q2=6·10-6 Кл
F=9·10-3Н № 1.4 Однакові кульки масою по 0,5 г
k=9·109Н·м2/Кл2 підвісили на нитці в точках В і С.
R-? Визначити силу натягу нитки на ділянках
АВ і ВС, якщо кульки мають заряди по 5
нКл, а відстань між кульками 4
см.
Дано: Розв’язування
m1=m2=0,5кг=5·10-4кг Заряди однойменні,
R=BC=4см=4·10-2м отже вони
q1=q2=5·10-9Кл відштовхуються.
FH1-? За II законом
FH2-? Ньютона:
У точці С:
FH 1  Fk  m g  m a  0 OY: FH !  Fk  mg
k  q1  q 2
FH 1   mg
R2

9  10 9  25  10 18
FH 1  4
 5  10  4  10  51,4  10  4 H
16  10

OY: У точці В: FH 2  F2  FH 1  m g  0

Fн2=Fн1+mg-Fк

Fн2=(Fk+mg)+mg-Fk=2mg
Fн2=2·5·10-4кг·10н/кг=10мН

№ 1.5 Дві кульки, розташовані на відстані 20 см одна від одної,

мають однакові негативні заряди й взаємодіють із силою 0,46
мН. Визначити кількість “надлишкових” електронів на кожній
кульці.
Дано: Розв’язування
R=20·10-2м=0,2м
q1=q2=q<0
F=0,46·10-3H
q
N  ?
e
k ·q 1 ·q 2k ·q2
F  
R2 R2
q
q  N ·qe , N 
qe
FR 2
q 
k
0,46·10-3 ·2,2·10- 2
q  9
 0,452·10-7 Кл
9·10
0,452·10-7
N  -19
 0,2825·1012  28,25·1010
1,6·10

№ 1.6 Дано три однойменні заряди: q1=12 нКл, q2=20 нКл і q3=5
нКл. Заряди q1 і q2 розташовані на відстані 8 мм. Заряд q3
розташований на відстані 3 мм від q1 і 5 мм від q2. Яка сила
діятиме на заряд q3? Як змінюється сила, якщо q2=-20 нКл?
Дано: Розв’язування
-9
A) q1=12·10 Кл A)
q2=20·10-9 Кл
q3=5·10-9 Кл
r=8·10-3м
r1=3·10-3м k  q1  q 2 k  q3  q 2
r2=5·10-3м F1  2
F2 
r1 r22
Б) q2=-20·10-9 Кл
F-? F  F1  F2
F  60  10 3 H  36  10 3 H  14 мН
Б)

F  F1  F2
 F  60  10 3 H  36  10 3 H  96  10 3 H
№ 1.7 Заряди 40 нКл і –10 нКл розташували на відстані 10 см
один від одного. Яким треба взяти третій заряд щоб система
перебувала у рівновазі? Де треба його розташувати?
Дано: Розв’язування
q1=40·10-9Кл
q2=-10·10-
9
Кл
R=10·10-2м
R1-?
R2-? Якщо заряди q1 і q2 різнойменні, то заряд q3
q3-? розташовують на прямій за тим зарядом, який
менший за модулем.
k  q1  q 2 k  q1  q 2
F1  2 , F2 
R2 R12
F1  F2
k  q1  q 2 k  q2  q3
2
 ; R2=R+R1
R 2 R12
q1 q2 R22 q1 R2 q1
2
 2 ; 1
 ; 
R 2 R1 R1 q 2 R1 q2

R  R1 q1 R q1
 ; 1 
R1 q2 R1 q2
R 10  10 2
R1  R`   10  10  2 м
q1 ; 40  10 9
1 1
q2 10  10 9
R1=10 см, R2=20 см
На відстані 10 см від меншого за модулем заряду і на відстані 20
см від більшого.

№ 1.8 Однакові металеві кульки q1=5 нКл і q2=11 нКл

знаходяться на відстані 8 мм одна від одної. Кульки доторкнули
одну до одної. На яку відстань їх треба розвести, щоб сила
взаємодії не змінилася?
Дано: Розв’язування
q1=5·10-5 Кл
q2=11·10-9Кл k  q1  q 2 ,
F1 
R1=8·10-3м R12
F1=F2 9  10 9  5  10 9  11  10 9
R2-? F1   7,73  10 3 H
64  10 6
q  q2 ,
q 1
2
5  10 9 Кл  11  10 9 Кл
q  8  10 9 Кл
2
Н  м2
9  10 9 2
 8  10 9 Кл  8  10 9 Кл
R2  Кл  8,63  10 3 м 
3
7,73  10 H
 8,63 мм

№ 1.9 Дві однакові металеві кульки зарядили так, що заряд

однієї з них у 10 разів більший, ніж другої. Кульки доторкнули
одну до одної і розвели на попередню відстань. У скільки разів
F 
(за модулем) зміниться сила їхньої взаємодії  2  , якщо: 1)
 F1 
заряди однойменні; 2) різнойменні.
Дано: Розв’язування
q1=q kq  10q 10kq 2
q2=10q 1) F1  
R2 R2
R1=R2=R q  10 q 11q
q11  q12   ,
F2 2 2
?
F1 k121q 2 12kq 2
F2  
4R2 4R2
F1 121rq 2 R2 121
 2
 2
  3,025
F2 4R 10kq 40

10kq 2 10q  q 9q
2) F1  , q11  q12  
R2 2 2
k 81q 2 81kq 2
F2  
4R 2 4R2
 F2 81kq 2 R2 81
 2
 2
  2,025
F1 4R 10kq 40

№ 1.10 Дві однакові металеві кульки масою по 0,25 г підвішено

в одній точці на нитках довжиною 30 см. Після надання їм
від’ємного заряду кульки розійшлися на відстань 20 см одна від
одної. Скільки електронів було передано кулькам?
Дано: Розв’язування
m1=m2=m=
0,25г=0,25·10-3 кг
l=30см=0,3м
d=20см=0,2м
q1=q2=q
N-?

N  F k  mg  0

mg
OX: Ncosα-mg=0, N 
cos
OY: Fел-Nsinα=0
mg
Fел  N sin    sin   mgtg
cos
b 900  100  800  28,3см
d
0,1м
tg  2   0,353
b 28,3  10 2 м
Н
Fел  0,25  10 3 кг  10  0,353  0,88  10 3 Н
кг
F  d2
q
k
 88  10 5 H  4  10 2 м 2
q  39б1  10 16 
Н  м 2
9  10 9
Кл 2
6,25  10 8 Кл
№ 1.11 Дві однакові металеві заряджені кульки знаходяться на
відстані 10 см одна від одної. Сила відштовхування кульок 50
мкН. Після дотику та віддалення кульок на початкову відстань
сила відштовхування стала рівною 120 мкН. Знайдіть заряди
кульок перед дотиком.
Дано: Розв’язування
R=0,1 м Після дотику:
-6
F1=50·10 H kq 2 F2 R 2
F2=120·10-6H F2  2 , q 
R k
q1-?
q2-? 120  10 6 H  10 2 м 2 8
q  1,2  10 Кл
H  м2
9  10
9

Кл 2
q  q2
q 1 ; q 2  2q  q1
2
k q1 q 2 kq (2q  q )
F1  2
 1 2 1
R R
2 2
F1R -2qkq1+kq1 =0
5·10-5·10-2-2·1,2·10-8·9·109q1+9·109q12=0
9·109q1-216q1+5·10-7=0
Д=46656-18000=28656, Д  169,3
216  169,3
q1  9
 0,259·10-8 Кл
18·10
216  169,3
q2   2,141·10-8 Кл
18·109

Задачі для самостійної роботи

№ 1.12 Два різнойменні рівні за модулем заряди, що знаходяться
на відстані 5 см один від одного притягуються з силою 4 мН.
8
Визначіть модулі зарядів. Відповідь: q1  q 2  3,3  10 Кл .
№ 1.13 Заряди 5 нКл і 8 нКл розташовані на відстані 10 см один
від одного. Яка сила діятиме на заряд 4 нКл, розміщений у
точці, що віддалена на 4 см від меншого заряду і 6 см від
більшого? Відповідь: F  3,25  10 5 Н
№ 1.14 Заряди 20 нКл і 50 нКл розташовані на відстані 12 см
один від одного. Де треба розмістити третій заряд, щоб він
перебував у рівновазі? Відповідь: R1  4,65  10 2 м від меншого
заряду.
№ 1.15 Дві однакові свинцеві кульки масою по 2,5 г підвішено в
одній точці на нитках довжиною 1 м. Після надання їм
відємного заряду кульки розійшлися на відстань 10 см одна від
одної. Скільки електронів було передано кулькам? Відповідь:
0,23·1012
№ 1.16 Однакові металеві кульки заряджені однойменно
зарядами q і 4q, розташовані на відстані r одна від одної. Кульки
доторкнули одну до одної. На яку відстань х їх треба розвести,
щоб сила взаємодії не змінилася? Відповідь: х=1,25·r
№ 1.17 У вершинах квадрата із стороною а=50 см розташували
заряди по 1·10-6 Кл. Який негативний заряд треба помістити в
точці перетину діагоналей, щоб уся система пребувлаа в
рівновазі? Відповідь: q≈9,6·10-7Кл .
№ 1.18 Дві однакові кульки, підвішені на нитках завдовжки по
20 см, дотикаються одна до одної. Кулькам надали загального
заряду 4·10-7 Кл, після чого вони розійшлися так, що кут між
нитками дорівнює 600. Визначити масу кожної кульки.
Відповідь: m≈1,6г
№ 1.19 З якою силою взаємодіють два заряди -2·10-8 Кл і
-9·10-8 Кл, перебуваючи на відстані 9 см один від одного в
парафіні? У склі? Відповідь: F1=1·10-3H, F2≈2,9·10-4H

II. Напруженість електричного поля

№ 2.1 Яка сила діє на заряд 12 нКл, розташований у точці, в якій

напруженість електричного поля становить 2 кВ/м?
Дано: Розв’язування
q=12·10-9 Кл F ,
E F  E q
Е=2·103 В/м q
F-? В
E  2  10 3  12  10 9 Кл  24  10 6 Н  24 мкН
м
№ 2.2 Напруженість електричного поля точкового заряду на
відстані 2 м від нього дорівнює 64 В/м. Визначити напруженість
цього поля на відстані 8 м від заряду.
Дано: Розв’язування
R1=2 м kq E1 R12 kq E 2 R22
E1=64 В/м E 1   q  ; E 2   q 
R12 k R22 k
R2=8 м
E2-? В
64  4 м 2
E R 2
В
E2  1 2 1  E2  м 2  4
R2 64 м м
№ 2.3 Визначити напруженість поля в точках С і Д, якщо два
заряди q1=30 нКл і q2=-20 нКл знаходиться в точках А і В, а
відстані дорівнюють: АС=5 см, СВ=4 см, ВД=3 см.
Дано: Розв’язування
q1=30·10-9Кл
q2=-20·10-9Кл
АС=5·10-2м
СВ=4·10-2м
ВД=3·10-2м
Ес-?
Ед-?

E C  E1C  E 2 C
k q1 k q2 B
EC  2
 2
 EC  22,05  10 4
( AC ) (CB ) м
EД  E1 Д  Е 2 Д
k q1 k q2 B
ЕД  2
  E Д  18,125  10 4
( AД ) ( BД ) 2 м
№ 2.4 У двох вершинах А і С квадрату із стороною а=3 см
розташовані різнойменні заряди q1 і q2, модулі яких однакові і
дорівнюють 2·10-6 Кл. Знайдіть напруженість поля у двох інших
вершинах квадрату.
Дано: Розв’язування
a=3 м
q1=2·10-6Кл
q2=-2·10-6Кл
EB-?
EД-?

kq
E1  E 2  , q  q1  q 2
a2
q2 q
E B  E12B  E 22 Д  2k 2 4
 2 k 2
a a
6
H  м 2  10 Кл
2
Н
E B  1,4  9  10 9 2
 2
 3  10 3
Кл 9м Кл
Н
E Д  3  10 3
Кл
№ 2.5 З яким прискоренням рухається електрон у полі,
напруженість якого становить 10 кВ/м?
Дано: Розв’язування
19 F ,
q  1,6  10 Кл E  F  E  q , F  ma  E  q  ma
q
E  10 4 В E q
м a
a-? m
10 4 В  1,6  10 19 Кл м
a м  1,76  1015 2
31
9,1  10 кг с

№ 2.6 Заряди по 0,1 мкКл розташували на відстані 6 см один від

одного. Визначити напруженість поля в точці, віддаленій на 5 см
від кожного із зарядів.
Дано: Розв’язування
q1=q2=q=0,1·10-
6
Кл
R1=6 см = 6·10-
2
м
R2=5 см= 5·10-
2
м
E-?
k q1 k q2
E1  2 , E2  , E1  E 2
R 2 R22
h R1
E  2 E1 cos  , cos   , h  R22 
R2 4
R1
R22  4 4
cos   4  25  10  9  10  0,8
R2 5  10  2
9  10 9  10 7
E  2  0,8  576  10 6 В .
25  10  4 м
№ 2.7. У точці
А(див. мал.)
розташували
заряд q1, а в точці В – заряд q2.
Визначити проекції на вісь Х вектора напруженості
результуючого поля в точках С і Д, якщо АС=6 см, СВ=ВД=3
см, 1) q1=40 нКл, q2=10 нКл; 2) q1=-40 нКл, q2=-10 нКл.
Дано: Розв’язування
АС=6·10-2м
СВ=ВД=3·10-2м
q1=40·10-9 Кл
q2=10·10-9 Кл
EC-?
EД-?

kq
E
r2 ;
k q1 k q2
EC  E1C  E 2C  2

( AC ) (CB ) 2
 4  10 8 10 8 
E c  9  10 9   4
   0
 36  10 9  10  4 
В точці Д:
k q1 k q2
E Д  E1 Д  E1 Д  E Д  2

( АД ) ( ВД ) 2
 4  10 8 10 8 
Е Д  9  10 9      1,25  10 5 В
4
9  10  4 м
 144  10 
2)
Дано: Розв’язування
АС=6·10-2м
СВ=ВД=3·10-2м
q1=40·10-9 Кл
q2=10·10-9 Кл
EC-? В точці: С:
EД-?

k q2 k q1
EC  E 2C  E1C  2

(CB) ( AC ) 2
H  м2  10  10 9 Кл 40  10 9 Кл 
EC  9  10 9    0
Кл 2 4
 9  10 м
2
36  10 4 м 2 
В точці Д:
  q2 q1 
E Д   E 2 Д  E1 Д   k  2
 
2 
 ( ВД ) ( АД ) 
Н  м  10  10 Кл 40  10 9 Кл 
2 9
E Д  9  10 9   
Кл 2  9  10  4 м 2 144  10  4 м 2 
 12,5  10 4 В
м
№ 2.8 У трьох вершинах квадрата, сторона якого становить 0,4
м, розташували однакові позитивні заряди по 0,5·10-9 Кл.
Визначити напруженість поля в четвертій вершині.
Дано: Розв’язування
а=0,4 м
q1=q2=q3=q=
=5·10-9Кл
EД-?

E Д  E1,3  E 2
E1  E 3
E1,3  E12  E32 
 2 E12  2  E1
k q1
E1  ;
a2
H  м 2 5  10 9 Кл
E1  9  10 9   2,8125  10 2 В
Кл 2 2
16  10 м 2 м
B В
E1,3  2  2,8125  10 2  4  10 2
м м
k q2
E2  ;  ВД  АВ 2  АД 2
( ВД ) 2
ВД  (0,16  0,16) м 2  0,32 м
 H  м 2 5  10 9 Кл В
E 2  9  10 9  2
 1,4  10 2
Кл 2
32  10 м 2
м
В В В В
E  4  10 2  1,4  10 2  5,4  10 2  540
м м м м
Задачі для самостійної роботи
№ 2.9 Визначити заряд, який створює електричне поле, якщо на
відстані 5 см від заряду напруженість поля 1,6·10-8 Н/Кл.
Відповідь: q=4,4·10-8 Кл

№ 2.10 Між двома точковими зарядами q1=4·10-9 Кл і q2=-5·10-9

Кл відстань дорівнює 60 см. Визначити напруженість поля в
середній точці між зарядами.
Відповідь: Е=0,9 кН/Кл.
№ 2.11 Між зарядами q1=6,4·10-6 Кл і q2=-6,4·10-6 Кл відстань
дорівнює 12 см. Визначити напруженість поля в точці,
віддаленій на 8 см від обох зарядів.
Відповідь: Е=1,4·107 Н/Кл

№ 2.12. В основі рівностороннього трикутника із стороною 3 м

розташовано заряди по +q і –q. Визначити напруженість поля в
центрі трикутника.
q
Відповідь: E 
6 0

№ 2.13 В основі рівностороннього трикутника із стороною 4 см

розташовано заряди q1=30 нКл і q2=-30 нКл. Визначити
напруженість у вершині трикутника. Відповідь: Е=16,875·104
В/м

№ 2.14 Два заряди q1=8 нКл і q2=16 нКл розташували на відстані

6 см один від одного. В якій точці поля напруженість дорівнює
нулеві, якщо: 1) заряди однойменні; 2) різнойменні (q2=-16
нКл)?
Відповідь: 1) на відстані 2,5·10-2м від меншого заряду q1; 2) на
відстані 15·10-2 м від q1.

№ 2.15 У вертикально напрямленому однорідному

електричному полі помістили порошинку, маса якої 1·10-9 г, а
заряд 3,2·10-17 Кл. Яка напруженість поля, коли силу ваги
порошинки зрівноважує сила електричного поля?

III. Провідники і діелектрики в електростатичному

полі

№ 3.1 В металевій кулі радіусом 3 см надали заряду 16 нКл.

Визначити поверхневу густину заряду і напруженість поля в
точках, віддалених від центра кулі на 2 см і 4 см.
Дано: Розв’язування
R=3·10-2м q q
-8
q=16·10 Кл   
S 4R 2
-2
R1=2·10 м 16  10 9 Кл мкКл
-2
R2=4·10 м   4
 1,4
4  3,14  9  10 м 2
м2
Ơ-?
На відстані R1<R точки знаходяться
E1-?
всередині кулі, тому Е=0.
E2-?
kq ,
E2 
R22
Н  м 2 16  10 9 Кл B кВ
E 2  9  10 9  4
 9  10 4  90
Кл 2
16  10 м 2
м м

№ 3.2 Заряджена куля має поверхневу густину σ. Визначити

напруженість поля в точці, віддаленій від поверхні кулі на
відстань, що дорівнює її діаметрові.
Дано: Розв’язування
Ơ
R kq
E 2 ;
D R
E-?

kq kq
E 2

(3R ) 9R 2

q q q q
   ;   4  ;
S 2R 2
4R 2
4R 2
 k q k 1 
E    4   4 ; E 
9 R2 9 9  4 0 9 0
№ 3.3 Визначити напруженість поля зарядженої нескінченної
пластини, якщо поверхнева густина заряду на ній дорівнює 708
нКл/м2.
Дано: Розв’язування
Кл q 
  708  10 9 2 E 
м 2 0 S 2 0
E-? Кл
708  10 9 2
м кВ
E  40
Кл м
2  8,85  10 12
Н м 2

№ 3.4 Велику заряджену пластину з поверхневою густиною

заряду 40 нКл/м2 занурили в масло. Визначити наруженість поля
поблизу середини пластини.
Дано: Розв’язування
Кл
  40  10 9
м2 Приблизу середини пластини поле буде
  2,5 однорідним.
E-? q 
E 
2   0 S 2 0 

40  10 9 Кл
E м2  900 В
Кл 2 м
2  8,85  10 12  2,5
Н  м2
№ 3.5 Обчислити значення кожного з двох однакових зарядів,
якщо в маслі на відстані 6 см один від одного вони взаємодіють
із силою 0,4 мН.
Дано: Розв’язуання
R=6·10-2м
F=0,4·10-3H 2
ε=2,5 q1  q 2 kq FR 2
F k   q 
q ? R 2 R 2 k
№ 3.6 У скільки разів треба змінити значення кожного з двох
однакових зарядів, щоб під час занурення їх у воду сила
взаємодії на тій самій відстані між ними була така сама, як і в
повітрі?
Дано: Розв’язування
!
F=F q1 q 2 kq
2

R=R ! F  k 
R 2 R 2
ε=1 У воді:
ε!=81 2
q k q1! q !2 k q! , FR 2 ! F ! ! R !2
? F   q  , q 
q!
1
 ! R !2  ! R !2 k k
FR 2
q k  q 1 1
  ; !  
q !
F ! ! R !2  !
q 81 9
k
№ 3.7 Позитивно заряджена кулька, що маэ масу 0,18 г і густину
речовини 1800 кг/м3, перебуває у завислому стані в рідкому
діелектрику, густина якого 900 кг/м3. У діелектрику є однорідне
електричне поле напруженістю 45 кВ/м, напрямлене
вертикально вгору. Визначити заряд кульки.
Дано: Розв’язування
-
m=0,18·10
3
кг
ρ1=1800
кг/м3
ρ2=900кг/м3
E=45·103
В/м
q ?

За II законом Ньютона:
FK  FA  m g  m a  0
OY:
FK  mg  FA
m   
FK  mg   2 gV  mg   2 g  mg 1  2 
1  1 
 F F mg   2 
E ;q  K  q   1  
q E E  1 
Н
0,18  10 3 кг  10  800 кг 3 
кг  м   20  10 3 Кл 
q   1  
45  10 3 В  1800 кг 3 
м  м 
 20нКл

Задачі для самостійної роботи

№ 3.8 Електричний заряд 9·10-9 Кл рівномірно розподілений на

поверхні кулі, радіус якої 1 м. Чому дорівнює напруженість поля
біля поверхні кулі, на відстані 2 м від центра кулі і в середині
кулі? Відповідь: 81 Н/Кл; 20 н/Кл; 0.

№ 3.9 Визначити заряд Землі, якщо напруженість електричного

поля біля її поверхні становить 100 В/м. Припустити, що радіус
земної кулі дорівнюює 6000 км. Відповідь: -400·103 Кл.
№ 3.10 Три однакових заряди розташували у вакуумі, воді й газі.
Напруженість поля в деякій точці у вакуумі дорівнює 9·10 8
Н/Кл. Яку напруженість має поле в цій самій точці у воді та
гасі? Відповідь: 1,1·107 Н/Кл; 4,3·108 Н/Кл.

IV. Різниця потенціалів.

Зв’язок між напруженістю та напругою

№ 4.1 Яку роботу виконує поле під час переміщення заряду 20

нКл з точки, потенціал якої 700В, у точку з потенціалом –100 В,
у точку з потенціалом 400В?
Дано:
Розв’язування
1) q=20·10-9Кл
φ1=700В
А=( φ1- φ2)·q
φ2=200В
A1=(700В-200В)·20·10-9Кл=
2) q=20·10-9
10-5Дж=10мкДж
Кл
А2=(-100В-400В)·20·10-9Кл=-10мкКл
φ1=-100 В
φ2=400 В
А-?
№ 4.2 Напруженість однорідного електричного поля дорівнює 2
кВ/м. В ньому перемістили на 3 см в напрямі силової ліній заряд
–30нКл. Визначити роботу поля, зміну потенціальної енергії
взаємодії заряду з полем і різницю потенціалів між початковою і
кінцевою точками переміщення.
Дано: Розв’язування
3
E=2·10 В/м За умовою заряд перемістили в напрямі
Δd=3·10-2м силової лінії, отже:
Q=-30·10-9 Кл A  E  q  d
А-?
ΔW-? A  2  10 3 В  ( 30  10 9 ) Кл  3  10  2 м 
м
(φ1-φ2)-?  1,8 мкДж
W p  1,8 мкДж
A
А  ( 1   2 )  q;   1   2   Ed
q
 1   2  2  10 3 В м  3  10  2  60 В

№ 4.3 Електрон перемістився в прискорюючому полі з точки,

потенціал якої 200 В, у точку з потенціалом 300В. Визначити
кінетичну енергію електрона, зміну потенціальної енергії
взаємодії з полем і набуту швидкість. Вважати, що початкова
швидкість електрона дорівнює нулеві.
Дано: Розв’язування
q  1,6  10 19 Кл W   W p
 1  200 В W p   A  q ( 2   1 )
 2  300 В W  1,6  10 19 Кл  100 В  1,6  10 17 Дж
v0  0 Wk  1,6  10 17 Дж
 31
me  9,1  10 кг mv 2 mv02 mv 2
Wk    W k  
W k  ? 2 2 2
W p  ?
v?
№ 4.4 В однорідному полі, напруженість якого 50 кВ/м,
перемістили заряд 6 нКл. Вектор переміщення становить 20 см і
утворює кут 600 з напрямом силової лінії. Визначити різницю
потенціалів між початковою та кінцевою точками переміщення,
роботу, поля і зміну потенціальної енергії взаємодії заряду й
поля.
Дано: Розв’язуання
3
E=50·10 В/м A=F·s·cosα
q=6·10-9 Кл F=E·q
S=0,2 м A=E·q·S·cosα
α=60 0
A=50·103В/м·6·10-19Кл·0,2м·1/2=30·10-6Дж
(φ1-φ2)-? ΔWp=-A=-30·10-6Дж
А-? A=(φ1-φ2) ·q
ΔWp-? φ1-φ2=A/q=E·S·cosα
φ1-φ2=50·103В/м·0,2м·1/2=5кВ

№ 4.5 Електрон, рухаючись під дією електричного поля,

збільшив свою швидкість з 10 до 30 Мм/с. Визначити різницю
потенціалів між початковою та кінцевою точками переміщення.
Дано: Розв’язування
-19
q=-1,6·10 Кл  W k    W p
m=9,1·10-31кг mv12
  v 22  v12 
2
mv m
v1=10·106м/с W k  
2 2 2
v2=30·106м/с  31 2
9,1  10 кг  м
U=(φ1- φ2)-? W k   (900  100)  1012   
2 с
17
 36,4  10 Дж

W p  q ( 2  1 )   q (1   2 )   qU
A
W p   A, A  36,4 10 17 Дж  1   2  U 
q

36,4  10 17 Дж
1   2   22,75  10 2 В
 1,6  10 19 Кл
№ 4.6 Між двома пластинами, розташованими горизонтально в
вакуумі на відстані 7,2 мм одна від одної перебуває в рівновазі
негативно заряджена крапля масла, маса якої 15 нг. Скільки
“надлишкових” електронів має крапля, якщо на пластини
подано напругу 1 кВ?
Дано: Розв’язування
-3
d=7,2·10 м
q<0
m=15·10-9г=
=15·10-12кг
U=1kB=103B
N-?
e  1,6  10 19 Кл

Fk  mg
Fk  E  q  E  N  e

U mgd
mq  N e  N 
d Ue
м
15  1012 кг  10  7,2  10 3 м
с 2 1080  10 15
N  
1  10 3 B  1,6  10 19 Кл 160  10 18
 6,75  10 3

№ 4.7 Порівняти роботи, виконанні полем під час переміщення

заряду А в точки В,С і Д (див мал.)
Розв’язок: А=(φ1- φ2)·q

На колі всі точки мають однаковий

потенціал, отже
φА-φВ= φА-φС=φА-φД. Значення роботи
будуть однаковими.
№ 4.8 На малюнку зображено силові лінії і дві еквіпотенціальні
поверхні (А та В). У якій точці, С чи Д, напруженість поля
більша? Потенціал?
Розв’язок: Вектор
напруженості йде від В до А,
то більший потенціал має
поверхня В. Оскільки точка С
належить поверхні В, то
потенціал в точці С більше.
При перетині поверхні В
густина силових ліній більша,
отже напруженість поля також більша в точці С.

Задачі для самостійної робти:

№ 4.9 Яку роботу треба виконати, щоб перемістити заряд 5·10-

8
Кл між двома точками електричного поля з різницею
потенціалів 1600В? Відповідь: 8·10-8Дж

№ 4.10 Яку кінетичну енергію додатково дістане електрон,

пройшовши різницю потенціалів 106В? Відповідь: 1,6·10-13Дж?

№ 4.11 Яку різницю потенціалів має пройти електрон, щоб

швидкість його збільшилася від нуля до 8000 км/с?
Відповідь: 0,18·103В.

V. Електроємність конденсатора
Енергія зарядженого конденсатора.

Енергія електричного поля

№ 5.1 Між пластинами конденсатора, різниця потекнціалів
якого 12,25 кВ, висить, не падаючи, пилинка масою 2·10 -14 кг.
Відстань між пластинами конденсатора 5 см. Чому дорівнює
електричний заряд порошинки?
Дано: Розв’язування
U=12,25·103B Fk  q E , FТ  m g
m=2·10-14кг Fe  FТ
Δd=5·10-2м U qU mgd
q-? qE  mg , алеE  ;  mg  q 
d d U
2  10 14 кг  9,8 м 2  5  10 2 м
q с  8  10 19 Кл
12б 25  10 3 В

№ 5.2 Плоский конденсатор складається з двох пластин площею

80 см2 кожна. Між пластинами повітря. На одній пластині заряд
4·10-9 Кл, напругаміж пластинами 180В. Знайти відстань між
пластинами.
Дано: Розв’язування
S=80·10-4м2 q  S
C  ,C  0
ε=1 U d
q=4·10-9Кл
q  0 S
U=180B  ; d  U 0 S
ε =8,85·1012Кл2/(Н·м2) U d q
0
d  ?
Кл 2
180B  8,85  10  2  80  10  4 м 2
d  Н  м 2

4  10 9 Кл
 318,6  10 5 м  3,2  10 3 м
№ 5.3 Конденсатор якої ємності треба підключити послідовно
до конденсатора ємністю 800пФ, щоб ємність батареї стала
рівною 160 пФ?
Дано: Розв’язування
-12
С1=800·10 Ф 1 1 1
 
С2=160·10-12Ф C C1 C 2
С2-? 1 1 1 1 C C
  ;  1
C 2 C C1 C 2 C  C1
C  C1
C2 
C1  C
 160  10 12 Ф  800  10 12 Ф
C2  12 12
 200  10 12 Ф 
800  10 Ф  160  10 Ф
 200пФ

№ 5.4 Конденсатор ємністю 6 мкФ, заряджений до напруги

400В, зєднали паралельно з незарядженим конденсатором
ємністю 19 мкФ. Якою стала напруга на конденсаторах?
Дано: Розв’язування
С1=6·10-6Ф
U=400B
C2=19·10-6Ф
U1=U2-?

q  C1U  q  6  10 6 Ф  400 В  24  10 4 Кл
U 1  U 2 ; q 2  q  q1
q1 q q  q1
U1  ;U 2  2 
C1 C2 C2
q1 q  q1
  C1 (q  q1 )  q1C 2
C1 C2
C1 q
C1 q  q1C 2  q1C1  q 
C1  C 2
6  10 6 Ф  24  10  4 Кл
q1   5,76 Кл
6  10 6 Ф  19  10 6 Ф
q 2  24  10 4 Кл  5,76  10 4 Кл  18,24  10 4 Кл
5,76  10 4 Кл
U1   0,96  10 2 В  96 В
6  10 6 Ф
U 1  U 2  96 B

№ 5.5 Зайдіть загальну ємність батареї конденсаторів, якщо

Дано: С1=С2=С3=С4=С5=С6=2пФ.
С1=С2=С3= Розв’язування
=С4=С5=С6=2пФ
С-?
С1,2=С1+С2=4пФ
С4,5=С4+С5=4пФ
1 1 1 1 1
   
C C1, 2 C 3 C 4,5 C 6
1 1 1 1
   
C 4  10 12 Ф 2  10 12 Ф 2  10 12 Ф
1 6
 
4  10 Ф 4  10 12 Ф
12

2
С   10 12 Ф
3

№ 5.6 В плоский конденсатор влітає електрон із швидкістю

2·107м/с паралельно пластинам. На яку відстань зміститься
електрон від початкової траєкторії при вильоті з конденсатора?
Відстань між пластинами 32 см, , довжина конденсатора 5 см;
різниця потенціалів між пластинами 200В. Відношення заряду
електрона до його маси q/m=1,76·1011Кл/кг.
Дано: Розв’язування
v0=2·107м/с Електрична сила, яка діє на електрон,
d=0,02 м перпендикулярна швидкості електрона,
l=0,05 м тому він буде рухатися по пораболі.
U=200B Рівняння руху:
q/m=1,76·1011Кл/кг
h-? Електрична сила, яка діє на електрон,
перпендикулярна швидкості електрона,
тому він буде рухатися по пораболі. Рівняння руху:
at 2
S  v0 t 
2
OX : x  v0 t , x  l , l  v0 t
at 2 at 2
OY : y  , y  h, h 
2 2
l 2 l 2 2 2h
t ;t  2 ,t 
v0 v0 a
 l 2 2h al 2
 ; h  ;
v02 a 2v02
U
Fел  ma, Fел  E  q 
q
d
Uq Uq U q
 ma  a   
d md d m
U q l2
h   2
d m 2v0
h  5,5  10 3 м  5,5 мм
№ 5.7 Конденсатор змінної ємності складається з 12 пластин,
площа кожної з яких 10 см2. Повітряний зазор між суміжними
пластинами 1 мм. Яка повна ємність конденсатора?
Дано: Розв’язування
N=12 11 конденсаторів з’днаних паралельно:
S=12 см2=10·10-4м2  S
d=1мм=1·10-3м C1  0 ,   1
d
С-?
 S
C  C1 ( N  1)  ( N  1)  0
d
С≈100пФ

№ 5.8 Конденсатор, ємність якого С1=2мкФ, заряджають до

напруги U1=110В. Потім відєднавши від мережі, його замикають
на конденсатор, ємність якого С2 невідома. Визначити ємність
конденсатора С2, якщо він заряджається до напруги U2=44B.
Дано: Розв’язування
-6
С1=2·10 Ф
U1=110В
U2=44В
С2-?
 q  C1  U 1
q  220  10 6 Кл
q1 q q  q1
U !  U 2  44 B;U 1!  ;U 2  2 
C1 C2 C2
q1  U 1!  C1 ;
q  U 1!  C1 q  U 1!  C1
U2   C2 
C2 U2
220  10 6 Кл  44 В  2  10 6 Кл
C2  
44 В
138  10  6
  3 мкФ
44

№ 5.9 Площа кожної з пластин плоского конденсатора становить

200 см2, а відстань між ними дорівнює 1 см. Визначити енергію
поля, якщо напруженість 500 кВ/м.
Дано: Розв’язування
-4 2
S=200·10 м q2
Wp 
-2
2C
d=1·10 м 0S
E=5·105В/м q   0 SE;  C 
d
Wp-? q2 1 d 1
Wp   ( 0 SE ) 2    0 E 2 Sd
2C 2 0  S 2
1 Кл 2
Wp   8,85  10 12  200  10  4 м 2

2 Н  м2
 500 2  10 6 ( В ) 2  0,01  220 мкДж
м

№ 5.10 Знайти ємність конденсатора С, площа пластини якого

S=200cм2, а відстань між ними l=10 мм, якщо у конденсатор
встановлено металеву пластину завтовшки d=2 мм, паралельну
Дано: обкладками конденсатора.
S=200см2=2·10-2м2 Розв’язування
-2
l=10 м
d=2·10-3м2
ε0=8,85·10-12Ф/м
С-?
Даний конденсатор із встановленою пластиною можна
розглядати як два послідовно з’єднаних конденсатора.
Позначимо а – відстань від однієї з обкладок до металевої
пластини.
Тоді ємність першого конденсатора:
 S
C1  0
a
Ємність другого конденсатора:
0S
C2 
lad
Конденсатори з’єднані паралельно:
1 1 1 a l ad ld
    
C C1 C 2  0 S 0S 0S
0S
C
ld
C  22,125пФ

Задачі для самостійної роботи

№ 5.11 Яка ємність конденсатора, коли він дістав заряд 6·10-5 Кл
від джерела напруги 120В? Відповідь: С=0,5мкФ.
№ 5.12 Є два конденсатори ємністю С 1=2 мкФ і С2=4 мкФ.
Визначити їх загальну ємність у випадку паралельного і
послідовного з’єднання. Відповідь: С1=6 мкФ, С2=1,3 мкФ.
№ 5.13 Визначити загальну ємність конденсаторів, ввімкнених
за схемою, якщо С1=4 мкФ, С2=6
мкФ, С3=10 мкФ, С4=5 мкФ.
Відповідь: С=6 мкФ.

№ 5.14 Визначити енергію електричного поля плоского

конденсатора ємністю 20 мкФ, коли напруга, прикладена до
конденсатора, дорівнює 220В. Відповідь: 484 МДж.
№ 5.15 Яка кількість теплоти виділяється в провіднику під час
заряджання через нього конденсатора, зарядженого до різниці
потенціалів 1,2 кВ. Ємність конденсатора 100 мкФ. Відповідь:
Q=72 Дж.