Тема. Моделювання плечового виробу. Правила підготовки викрійки до розкрою.

Мета. Ознайомити учениць із основами моделювання, правилами підготовки викрійки до розкрою.

Навчити моделювати основну викрійку, готувати викрійку до розкрою.
Виховувати уважність під час трудових завдань.
Розвивати увагу, точність, память, вміння працювати самостійно, використовуючи
роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, лінійка, олівець, ножиці,
кольоровий папір, клей.
Міжпредметні зв’язки: геометрія, образотворче мистецтво.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Що таке мода?
2.2. Що таке модель?
2.3. З чого починають виконувати ескіз моделі?
2.4. Хто займається моделюванням одягу?
2.5. Хто розробляє моделі швейного виробу?

3. Формування нових знань.

3.1.Моделювання.
Моделювання є початковою стадією виготовлення виробу, під час якого враховується
призначення одягу, фігура людини, колір, малюнок тканини та крій як основний фасон одягу для
певної людини.
У швейній промисловості є два види швейного моделювання: художнє (творче) – створення
первинного зразка, фасону, моделі, тобто воно ґрунтується на тематичній основі, і технічне –
створення нових фасонів одягу за ескізами і малюнками з журналів мод. При технічному
моделюванні змінюється конфігурація деталей основної конструкції відповідно до ліній фасону,
переміщується нагрудна виточка тощо.
Виточка є основним декоративним і конструктивним елементом виробу. Вона призначена для
створення форми виробу, забезпечує плавне облягання одягом опуклостей фігури людини.
Правильна конструкція виточки (глибина, величина розхилу і положення) впливає не тільки на
зовнішній вигляд моделі, а й на розмір. У пілочці основною прийнята вертикальна виточка (від
плеча). При створенні різноманітних моделей конфігурація і місце знаходження виточки
змінюється. Вона може бути розташована від будь – якої лінії контура пілочки , але завжди
повинна бути спрямованою до найвищої точки грудей (інструкційна карта № 3).
У виробі без рукавів і коміра змінюють форму вирізу горловини і глибини пройми.
Виріз горловини залежить від фасону. Для цього визначають його глибину і відкладають по
лінії середини переду, потім – ширину плечового зрізу (на спинці і пілочці вони повинні бути
однаковими).
Послідовність проведення моделювання:
1. Уважно розглянути ескіз моделі.
2. Визначити, де на кресленні виробу необхідно зробити зміни.
3. Нанести допоміжні лінії змін на креслення спинки та переду виробу.
4. Вирізати викрійки.
3.2. Правила проведення розкрою ( інструкційна карта № 4).
Щоб підготувати викрійку – основу до розкроювання, треба:
1. Нанести на викрійку – основу лінії фасону.
2. Вирізати або скопіювати деталі.
3. Пронумерувати кожну деталь і написати її назву.
4. На кожній деталі показати напрямок нитки основи.
5. Зазначити величину припусків на шви і підгин.
6. Позначити лінії згину, лінії середини деталей.
7. На парних деталях вказати кількість деталей.
8. Проставити контрольні точки з'єднання деталей.
 9. Написати назви конструктивних ліній.
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 3, 4.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Організація робочого місця під час проведення моделювання.
1. Підготувати та розкласти всі необхідні інструменти і матеріали так, щоб зручно було їх брати,
- з лівого боку покласти лінійку, кутник; з правого – олівець, ручку; перед собою – аркуш
паперу.
2. Освітлення повинно відповідати санітарно – гігієнічним нормам.
3. Дотримуватись правил безпеки праці при роботі з ножицями.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.
6.5. Прибирання робочих місць.

Інструкційна карта № 4.

Підготовка викрійки до розкрою.

Інструменти і матеріали: робоча коробка, креслення основи плечового виробу з внесенми

змінами.
Хід роботи

1. Нанести надсічки (вони потрібні для правильного з’єднання деталей виробу, проставляють їх на
перетині контурних ліній з лініями базисної сітки креслення: лінія грудей, талії, стегон,
середини ).
2. По всіх зрізах проставити припуски на шви (табл. 6).
Величини припусків на шви.

Назва деталі, зрізу Припуски, см

По лінії горловини 0,7 – 1,0
По плечовому зрізу 1,5 – 2,0
По бічному зрізу 2,0 – 3,0
По лінії пройми 0,7 – 1,0
По лінії низу 5,0 – 7,0
По зрізах обшивок горловини, пройми 0,7 – 1,0

3. Зробити надписи на викрійках: вказати назву виробу, його розмір, кількість деталей, напрям

нитки основи.

Тема. Друга примірка і обробка виробу після неї. Обробка нижнього зрізу виробу швом
відгин з закритим зрізом.
Мета. Ознайомити учениць із виконанням другої примірки, способами обробки низу плечового
виробу.
Навчити виконувати другу примірку, обробляти після неї виріб і нижній зріз
плечового виробу.
Виховувати акуратність, любов до праці, бережливе ставлення до інструменту, уважність
під час трудових завдань.
Розвивати увагу, точність, вміння зосередитись, вміння працювати самостійно,
використовуючи роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: швейні машини, голка, нитки, ножиці, наперсток, шпильки, деталі крою,
сантиметрова стрічка, зошит, роздатковий матеріал, викрійка,
лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: геометрія.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Якими способами можна обробити горловину і пройми.
2.2. Як обробляють горловину підкрійною обшивкою?
3. Формування нових знань.
3.1. Виконання другої примірки.
На другій примірці визначають, де повинні бути оздоблення, кишені, перевіряють довжину
виробу, виправляють вади, виявлені під час першої примірки. Якщо є застібка, намічають верхню
петлю, остаточно уточнюють лінію пройм і виріз горловини.
Після примірки остаточно вирівнюють усі лінії виробу. Намічають розташування петель, яке
визначається вимірюванням відстані від верхньої петлі до останньої, яку ділять на кількість
ґудзиків без одного. Кількість ґудзиків залежить від їх величини і фасону виробу. Виконання
другої примірки наведено в інструкційній карті № 15.
3.2. Обробка нижнього зрізу виробу.
Вивернути виріб на виворітну сторону і розложити на столі. Перегнути посередині спинки і
пілочки, суміщаючи бічні шви і виточки, заколоти нижній край виробу. Уточнити довжину
виробу, вирівняти низ, зрізати залишки тканини. В залежності від виду тканини нижній зріз
виробу підшивають різними способами (табл.14). Обробка нижнього зрізу виробу швом з
закритим зрізом наведена в інструкційній карті № 16
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 15, 16.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.
6.5. Прибирання робочих місць.

Способи обробки нижнього зрізу виробу

Таблиця 14
 Вид тканини Спосіб обробки Технологічна схема
Упідгин:
а) з попередньою обробкою верхнього
краю;
Бавовняні і сипучі б) з закритим зрізом

Шов упідгин з закритим зрізом

Тонкі шовкові
Потайними підшивними
стібками

Хрестоподібними стібками

Упідгин з відкритим зрізом

Товсті Окантовування смужкою тонкої

тканини

Тасьмою

Інструкційна карта № 15

Виконання другої примірки.

Інструменти і матеріали: робоча коробка, крій виробу, швейна машина, праска.

Хід роботи
1. Одягнути виріб, сколоти шпильками, суміщаючи середні лінії.
2. Перевірити правильність обробки бічних і плечових зрізів, їх направлення.
3. Перевірити довжину, напрямок виточок, точність їх обробки.
4. Перевірити прилягання виробу по проймі, горловині.
5. Перевірити симетричність розташування накладних кишень (якщо вони є).
6. Перевірити довжину виробу.
7. Намітити розташування петель (якщо це передбачено фасоном).

Інструкційна карта № 16

Обробка нижнього зрізу виробу

 швом упідгин з закритим зрізом.

Інструменти і матеріали: робоча коробка, крій виробу, швейна машина, праска.

Хід роботи:
1. Підігнути зріз виробу в сторону вивороті на 0,5 – 0,7 см.
2. Підігнути ще раз зріз виробу на величину підгину низу виробу і заметати.
3. Підшити низ виробу потайними ручними стібками або на швейній машині.
4. Виконати волого – теплову обробку виробу.

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) рівність лінії низу виробу;

2) рівномірність ширини підгину по всіх зрізах;
3) акуратність підшивання.

Тема. Обробка горловини і пройм.

Мета. Ознайомити учениць із різними способами обробки горловини і пройм.
Навчити обробляти горловину і пройми.
 Виховувати акуратність, точність, любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
Розвивати увагу, точність, вміння зосередитись, працювати самостійно, використовуючи
роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: швейні машини, голка, нитки, ножиці, наперсток, шпильки, деталі крою,
сантиметрова стрічка, зошит, роздатковий матеріал, викрійка,
лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: геометрія.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Які існують способи обробки горловини?
2.2. Назвіть послідовність виготовлення підкрійної обшивки.
3. Формування нових знань.
Обробка горловини та пройм обшивкою виконується за інструкційною картою № 14. У
виробах з тонких і прозорих тканин виріз і пройми обробляють косою бейкою шириною 6...7 см.
Якщо довжини бейки не вистачає, то можна з’єднати кілька смужок по основній нитці (мал. 9, а).
Косу бейку складають удвоє виворітною стороною всередину, зрівнюють зрізи, зметують (мал 9,
б), злегка стягуючи нитку. Прикладають бейку лицьовим боком до лицьового боку вирізу так, щоб
згин її розміщався у бік виробу, зрівнюють зрізи, приметують, злегка припосаджують горловину і
пройми в косих зрізах і пришивають швом шириною 0,5 ... 0,7 см, відгинають бейку в бік вивороті,
випускають перекат з боку виробу на 0,1 ... 0,2 см.

Мал. 9, а Мал. 9, б

4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 14.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Аналіз характерних помилок.
6.2. Виставлення оцінок.
6.3. Домашнє завдання.
6.4. Прибирання робочих місць.

Інструкційна карта № 14.

Обробка горловини.
Інструменти і матеріали: робоча коробка, крій виробу, швейна машина, праска, обшивка.
Хід роботи
Підготовка обшивки до обробки.
 1. Скласти частини обшивок лицьовими сторонами всередину, вирівняти зрізи, зметати і
зшити (а – обшивка для виробу без застібки, б – обшивка для виробу з застібкою доверху).

2. Розпрасувати шви зшивання. Обробити внутрішні зрізи обшивок строчкою зигзаг чи швом
відгин з закритим зрізом.

Обробка горловини.
1. Накласти обшивку на лицьову сторону виробу лицьовою стороною, вирівняти зрізи,
приметати і пришити обшивку горловини, плечові шви виробу повинні співпасти зі швами
пришивання обшивок (а).
ПРИМІТКА: Якщо в виробі є застібка, то спочатку потрібно пришити кінці обшивок до підбортів
чи до припусків на обробку застібки, запрасувати шви пришивання в сторону обшивок, а потім
обшити по зрізу горловини (б).

2. Шов обшивання відігнути в сторону обшивки і настрочити з лицьової сторони обшивки на

відстані 0,1 – 0,2 см від шва, зробити надріз шва в косому напрямку до ниток основи і
піткання, не дорізаючи до строчки 0,1 - 0,2 см.
3. Обшивку відігнути в сторону вивороті, виметати по контуру, утворюючи кант із основної
тканини. Припрасувати обшивку з обох сторін. Прикріпити внутрішні краї обшивки до
плечових швів і до центру спинки потайними стібками.

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1)ширину обшивки по всьому зрізу; 2) акуратність виконання

настрочного шва; 3) акуратність і рівність канта по всьому зрізу горловини;
4) акуратність обробки нижнього зрізу обшивки; 5) якість виконання ВТО.

Тема. Розкроювання дрібних деталей.

Мета. Ознайомити учениць з різними способами розкроювання дрібних деталей.
Навчити розкроювати дрібні деталі.
 Виховувати акуратність, точність, любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
Розвивати творчу пізнавальну активність, увагу, точність, вміння зосередитись,
працювати самостійно, використовуючи роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: швейні машини, голка, нитки, ножиці, наперсток, шпильки, деталі крою,
сантиметрова стрічка, зошит, роздатковий матеріал, викрійка, лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, геометрія.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Як обробляються виточки?
2.2. Як можна обробити бічні і плечові зрізи?
2.3. Якими способами можна обробити горловину і пройми.
3. Формування нових знань.
Перед тим, як почати обробляти горловину, необхідно перевірити довжину вирізу горловини на
правій і лівій половині пілочок (спинки), перевірити, чи суміщені плечові зрізи і зрізи горловини.
Якщо одна з сторін горловини розтягнута, то потрібно прокласти короткі зметувальні стібки на
відстані 0,3 – 0,5 см кінці ниток закріпити з двох сторін, зберігаючи потрібну довжину зрізу,
слабину спрасувати і закріпити стібками за голку. Виріз горловини різної форми обробляють
підкрійними, косими обшивками; обкантувальними швом, тощо.
Способи обробки горловини:
Обшивкою
Підкрійною, чи під кутом 450 З кантом
до ниток основи

Обкантувальним швом
з відкритим зрізом з закритим
зрізом

З деталями оздоблення
Мереживом і підкрійною обшивкою Воланом, обкантувальним швом
Виготовлення підкрійної обшивки наведено
в інструкційній карті № 13.

4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 13.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
 4.3. Правила техніки безпеки.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.

Інструкційна карта № 13 .
Виготовлення підкрійної обшивки горловини.
Інструменти і матеріали: робоча коробка, крій виробу, швейна машина,
праска, папір, тканина.
Хід роботи
1. Скласти виріб посередині лицьовою стороною всередину.
2. Вирівняти нагрудні виточки, плечові шви, зрізи горловини, заколоти булавками.
3. Підкласти під виріб папір, обвести виріз горловини спинки і пілочки (мал.6), вказати
направлення плечового шва.

мал. 6
4. Забрати виріб. Відкласти на паперові по лініях середини переду і спинки 3,5 – 5,0 см –
ширину обшивок горловини спинки і пілочки. Оформити лінії обшивок. Вирізати викрійки
(мал. 7).

мал. 7
ПРИМІТКА: В виробах з відворотами обшивка пілочки не викроюється, викроюється тільки обшивка
горловини спинки.
5. Скласти тканину лицьовою стороною всередину по нитці основи, накласти на неї обшивку (мал.
8, а), приколоти булавками, обвести по контуру.
6. Відколоти викрійки обшивок від тканини, відмітити на тканині припуск по плечовому зрізу
(мал. 8, б).

7. Вирізати обшивки для горловини пілочки і спинки (мал. 8, в).

 мал.8

Тема. Обробка виточок, складок та зрізів виробу.

Мета. Ознайомити учениць із видами та способами обробки виточок, складок та зрізів виробу.
Навчити виконувати обробку виточок, складок та зрізів виробу.
Виховувати акуратність, точність, любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
Розвивати увагу, точність, вміння зосередитись, працювати самостійно, використовуючи
роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: швейні машини, голка, нитки, ножиці, наперсток, шпильки, деталі крою,
сантиметрова стрічка, зошит, роздатковий матеріал, викрійка,
лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Доведіть необхідність проведення першої примірки при індивідуальному пошитті одягу.
2.2. Яка послідовність проведення першої примірки?
3. Формування нових знань.
3.1. Обробка виточок, складок та зрізів плечового виробу.
Краї викроєних деталей називають зрізами. Зрізи бувають прямі (повздовжні та поперечні), косі
й овальні. Більшість деталей має косі зрізи під різними кутами до основних ниток і овальні зрізи з
різним заокругленням. Розтягуваність тканини по зрізах різна: найменша — по поздовжньому зрізу і
найбільша — по косому. Щоб шов був правильним, треба вміти визначити місця і розмір припосадки
тканини і регулювати розтягування деталей по зрізах.
Зшиваючи деталі виробу, треба стежити, щоб натяг тканини під лапкою був рівномірний, а на
вигнутих або увігнутих лініях слід зменшувати швидкість машини на поворотах.
Під час зшивання двох деталей між поверхнею лапки машини і верхньою деталлю утворюється
тертя, і через це верхня деталь тканини затримується і розтягується, а нижня, навпаки,
припосаджується. Припосаджування, як правило, береться до уваги для кожної деталі виробу. Якщо
зшивають дві деталі, які припосаджувати не треба, то під час зшивання нижню тканину злегка
натягують. При зшиванні двох деталей ту деталь, яку треба припосадити більше, завжди кладуть
знизу.
Щоб деталі по косих зрізах не розтягувались під час шиття, їх спочатку зметують, рівномірно
припосаджуючи по всій довжині, а потім зшивають і прасують.
Найлегше обробляти деталі з поздовжніми зрізами, оскільки вони не розтягуються. Краї
поперечних зрізів обробляти важче: вони розтягуються і обсипаються. При зметуванні деталей з
різними зрізами деталь з косими зрізом кладуть зверху, а деталь з поздовжнім або поперечним зрізом
— знизу. Зшиваючи, деталь з косим зрізом кладуть знизу (інструкційна карта № 11, 12 ).
Технологічна послідовність виконання машинних робіт (таблиця 11).
1. Перед зшиванням швів на швейній машині перевірити, чи не залишилось в
виробі шпильок, видалити копіювальні стібки (після виконання машинної строчки).
2. Строчити, відступаючи від зметувальних стібків на 0,1 – 0, 2 см в сторону зрізу шва.
3. Після зшивання видалити зметувальні стібки, вони можуть заважати при виконанні ВТО и
лишати сліди на тканині після припрасовування.
4. Виточку зшивають від широкого кінця до вузького, поступово зводять строчку нанівець
(якщо строчку зводити нанівець різко, виточка ляже негарно).
5. При обробці відкритих зрізів потрібно враховувати властивості тканини: якщо тканина не
сипуча, зрізи можна обметувати косими обметувальними стібками, а якщо сипуча –
петельними.
6. Всі операції при обробці спідниці закінчуються ВТО (температура праски повинна відповідати
виду тканини.)
Виріб обробляють, додержуючись технічних умов на пошиття:
1. Кінці строчок закріплюють зворотною строчкою при довжині шва
0,7...1 см. Кінці строчок при зшиванні виточок закріплюють вузлом, кінці оздоблювальних
строчок - вузлом з вивороту.
2. Відкриті зрізи з'єднувальних швів обробляють залежно від виду тканини.
3. Колір ниток має відповідати кольорові тканини. Оздоблювальні строчки бажано виконувати
шовковими нитками. Усі зшивні шви і деталі в процесі обробки пропрасовують.

Волого – теплова обробка виробу (таблиця 12,13).

Вимоги до проведення В ТО.
 1. ВТО деталей та виробу проводиться відповідно до певних режимів
для кожної тканини.
2. Ступінь нагрівання праски та її дію на тканину попередньо перевіряють на клаптику тканини.
3. Для ВТО застосовують пропрасовувачі з марлі або м'якої бавовняної
тканини.
4. Перед виконанням ВТО деталь або виріб зволожують з пульверизатора; якщо на тканині
залишаються плями від води, виріб прасують без
зволоження.
5. Усі операції ВТО проводять до повного видалення вологи.
6. Усі шви спочатку розпрасовують, а потім запрасовують убік.
7. Розпрасовувати та припрасовувати шви, краї деталей і складок треба
на столі або колодці, покритих м'яким сукном і білою бавовняною тканиною.
8. ВТО виробів з вивороту проводять без пропрасовувача.
9. Вироби з оксамиту і плюшу пропрасовують за допомогою спеціального пристрою або на
колодках з м'якими подушками.
10.Остаточну ВТО виробу проводять на пароповітряному манекені або
пресі (на виробництві), при індивідуальному пошитті — праскою з попереднім зволоженням.
11.Після остаточної ВТО швейні вироби треба добре випрасувати й охолодити в підвішеному
стані протягом 20-25 хв для вовняних тканин і 10-15 хв для шовкових та бавовняних тканин.
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 11, 12.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки при виконанні машинних робіт та ВТО.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Виставлення оцінок.
Термінологія машинних робіт
Таблиця 11
Назва операції Призначення операцій Сфера застосування
Зшивання З'єднання двох і більше Зшивання бічних, плечових
приблизно однакових за зрізів, рукавів тощо
розмірами деталей
Пришивання З'єднання різних за величиною Пришивання воланів, клапанів,
деталей манжет тощо
Настрочування Прокладання строчок, при Настрочування кокеток, тасьми
накладанні однієї деталі на для оздоблення тощо
іншу для їх з'єднання
Обкантовування Обробка зрізу деталі смужкою Одинарний комір, манжет, низ
тканини, тасьмою для оздоблення, накладних кишень
щоб запобігти висипанню
Обметування Закріплення зрізу деталі з метою Обметування зрізів низу,
запобігання висипанню плечових швів тощо

Інструкційна карта № 11 .

Обробка виточок.

Інструменти і матеріали: робоча коробка, крій виробу, швейна машина, праска.

 Хід роботи
1. Зшити плечові виточки, починаючи від плечового зрізу до кінця. Припрасувати плечові
виточки з обох сторін.

2. Запрасувати плечові виточки до центру спинки, запрасовуючи слабину в кінці виточок

через злегка зволожений про прасувальник.

ПРИМІТКА: 1.Аналогічно обробляються нагрудні виточки. Їх запрасовують в сторону низу

виробу.
2. Виточки на талії обробляють аналогічно. Їх запрасовують до центру спинки або
переду.

Виточки – складки

Зшити виточку – складку, починаючи від плечового зрізу, запрасувати її до центру спинки (а).

ПРИМІТКА: Якщо виточка – складка зустрічна, то її необхідно

розпрасувати (б).

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) довжину і ширину виточок; 2) акуратність виконання закріпок

в кінці строчки; 3) правильність запрасування виточок.
Інструкційна карта № 12.

Тема: Обробка бічних і плечових зрізів.

Інструменти і матеріали: робоча коробка, крій виробу, швейна машина, праска.

Хід роботи
Обробка бічних зрізів.
 1. Зшити бічні зрізи зі сторони переду, злегка відтягнувши згин тканини біля виточки.
2. Розпрасувати шви зшивання, обметати їх на машині швом зигзаг або косими

обметувальними стібками.
ПРИМІТКА: На тонких тканинах бічні зрізи можуть бути виконані запрасуванням. В цьому
випадку зшиті зрізи запрасовують в сторону переду, а потім обметують зразу два зрізи.

Обробка плечових зрізів.

1. Зшити плечові зрізи зі сторони пілочки.

2. Запрасувати зшиті зрізи в сторону спини, обметати їх.

ПРИМІТКА: Плечові зрізи можуть бути оброблені і розпрасуванням. В цьому випадку
послідовність їх обробки аналогічна послідовності обробки зрізів.

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) чи рівно виконаний шов зшивання по лінії боку і плеча; 2)

акуратність обметування бічних і плечових зрізів; 3) акуратність
проведення ВТО бічних і плечових зрізів.

Види прасувальних робіт.

Таблиця 12

Вид операції
1. Розпрасовування
2. Припрасовування
3. Запрасовування
4. Відпарювання
Призначення операції Примітка
Роз’єднання швів або складок
на два боки і закріплення їх у Бокові, плечові шви, шви
такому вигляді рукавів
Коли треба якусь деталь або її
частину зробити тоншою Клапан, комір, кишені
Для того, щоб відігнути і Шви спідниці, сукні, кокеток
закріпити краї та шви на один
бік
Обробка виробу парою для
видалення лас з поверхні Готовий виріб
тканини.

Режим нагрівання праски для різних температур.

Таблиця 13
 Умовне позначення Температура нижньої плити Тканина
праски

Не більше 200ºС
Вовняна і лляна

Не більше 150ºС Бавовняна, шовкова

натуральна і штучна

Не більше 110ºС Синтетична

Виріб не повинен піддаватись Окремі види синтетичних і

прасуванню тканина, дубльована іншими
матеріалами

Тема. Технологія підготовки виробу до першої примірки. Поопераційна термінологія ручних

робіт. Проведення першої примірки. Усунення дефектів.
Мета. Ознайомити учениць з правилами підготовки виробу до примірки.
Навчити проводити першу примірку. Виявляти недоліки, усувати дефекти.
 Виховувати акуратність, точність, любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
Розвивати увагу, точність, вміння зосередитись, працювати самостійно, використовуючи
роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: голка, нитки, ножиці, наперсток, шпильки, крейда, деталі крою,
сантиметрова стрічка, зошит, роздатковий матеріал, викрійка,
лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: геометрія.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Назвіть деталі крою плечового виробу.
2.2. Назвіть послідовність підготовки деталей крою до обробки.
2.3. Які ручні стібки використовуються для підготовки деталей крою до обробки?
3. Формування нових знань.
3.1. Технологія підготовки виробу до першої примірки.
До першої примірки зметують зметувальними стібками виточки, бічні зрізи, плечові. При
зметуванні деталі складають лицем до лиця, сполучаючи контрольні точки, копіювальні стібки.
Деталі складної конфігурації зметують зі сторони деталі, яка має ввігнуту лінію. Плечові зрізи
зметуються зі сторони спинки (інструкційна карта № 8).
3.2. Поопераційна термінологія ручних робіт (таблиця 9).
3.3. Проведення першої примірки. Усунення недоліків.
Виріб міряють по правій стороні фігури. Місця, де необхідно внести зміни, відмічають
шпильками, розташовуючи їх поперек шва. Після першої примірки всі виправлення переносять на
ліву сторону виробу.
Під час примірки потрібно лінії середини спинки і переду сумістити з серединою фігури;
звернути увагу на плечові і бічні шви; плечовий шов повинен проходити посередині плеча, бічний
– вертикально по прямій лінії, без перекосу. Якщо необхідно, то шов розпорюють і розташовують
в потрібному напрямку. Шпильки вколюють перпендикулярно до зрізів (інструкційна карта № 10).
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 9, 10.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки при виконанні ручних робіт.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
 5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання. Таблиця 9

Термінологія ручних робіт

№
Операція Призначення операції Графічне зображення
п/п

Тимчасове з’єднання двох деталей

1. Зметування приблизно однакових за
величиною

Тимчасове прикріплення малої

2. Приметування
деталі до великої

З’єднання двох деталей

3. Наметування
накладанням однієї на другу

Підгинання країв виробу і

4. Заметування тимчасове закріплення їх
зметувальними стібками

Закріплення підігнутих країв

5. Підшивання деталі стібками постійного
призначення

Прикріплення однієї деталі до

6. Пришивання іншої або до фурнітури стібками
постійного призначення
 Інструкційна карта № 9.
Підготовка виробу до першої примірки.
Інструменти і матеріали: робоча коробка, деталі крою.
Хід роботи
1. Зметати плечові і нагрудні виточки, починаючи від вузького кінця, сполучаючи
копіювальні стібки.
2. Зметати плечові зрізи, сполучаючи копіювальні стібки на деталях спинки і горловини.
Плечові зрізи з боку спинки злегка припосадити. Найвищі точки горловини спинки і
пілочки повинні співпасти. Шов зметування повинен проходити на відстані 0,1 см від
наміченої крейдою лінії (силків) у бік зрізу.

3. Зметати бічні зрізи, сполучаючи копіювальні стібки на спинці і пілочці, контрольні точки
по лінії талії, стегон (зметують зі сторони спинки, від пройми вниз).
4. Виріз горловини і пройми обметати обметувальними стібками, щоб на примірці не
розтяглися зрізи.
5. В виробі без застібки підігнути низ виробу по копіювальним стібках в сторону вивороті і
заметати його.

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) точність і акуратність зметуваних виточок;

2) довжину плечових, нагрудних виточок; 3) точність зметування бічних і

плечових швів; 4) сполучення найвищих точок горловини і спинки; 5)
акуратність заметування низу виробу.

Інструкційна карта № 10.

Проведення першої примірки. Усунення дефектів.
Інструменти і матеріали: робоча коробка, виріб.
Проведення першої примірки.
Хід роботи
1. Одягніть виріб. Сколіть виріб по лінії застібки, якщо вона є.
2. Зверніть увагу на:
а) загальне прилягання виробу до фігури;
б) його довжину;
 в) ширину по лінії грудей і стегон;
г) глибину пройми і виріз горловини;
д) положення ліній фасону.
3. Перевірте:
а) положення плечових і бокових швів;
б) посадку виробу на фігурі, наявність дефектів.
При правильній посадці одяг не повинен мати заломів, зморщок і перекосів.
4. Усуньте дефекти, користуючись таблицею 10.

Виправлення дефектів після першої примірки.

Хід роботи
1. По уточнених зрізах прокласти зметувальні стібки.
2. Видалити нитки зметування зі швів, які були змінені.
3. Скласти виріб виворітною стороною всередину, перегинаючи по середніх лініях спинки і
переду, сумістити виточки, сколоти виріб.
4. Прокласти копіювальні стібки по нових, змінених лініях.
5. Розрізати копіювальні стібки.
6. Зметати зрізи по нових лініях.
САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) довжину і глибину виточок;
2) ширину припусків тканини по плечових і бічних зрізах;
3) рівність і акуратність ліній зметування.

Способи усунення дефектів.

Таблиця10

Дефект і причина Графічне зображення Графічне зображення

Спосіб усунення
виникнення

1 2 3 4
 Випускають
лишки тканини по
плечовому зрізу з боку
Зміщення плечового спинки і відповідно
шва до спинки або забирають у шов
переду. частину тканини з
боку пілочки або
Неправильно знято навпаки
мірку Вп

Виріб вузький або Випускають або

широкий по лінії забирають тканину за
грудей. Неправильно
рахунок прибавки по
знято мірку Сг або
лінії грудей
допущено помилку при
побудові креслення

Забирають лишки
Заломи біля пройми тканини у
спинки і пілочки.
плечовий шов з боку
Неправильно знято пройми
мірку Дтс

Таблиця 10 (продовження)

1 2 3 4
 Косі заломи на
боках спинки. Тканину в
бокових швах
Спинка викроєна
випустити або
вужчою або довшою,
прибрати по лінії
ніж потрібно
талії

Косі заломи на
боках пілочки. Випускають лишки
Пілочка вузька або тканини по пілочці з
бокових швів або
занадто довга.
забирають лишки
Неправильно
зметано виточку від тканини по низу
талії пілочки у шов на
талії

Піднімають
У виробах із пілочку в плечовому
застібкою поли розхо- зрізі біля горловини і
дяться або випускають біля
заходять одна на одну пройми.
більше, ніж слід. Випускають
Висота пілочки пілочку в плечовому
занадто збільшена зрізі біля горловини і

або вкорочена піднімають біля

пройми

Тема. Технологія підготовки деталей крою до обробки. Поопераційна термінологія ручних

робіт.
Мета. Ознайомити учениць з правилами підготовки деталей крою до обробки.
Навчити проводити підготовку деталей крою до обробки.
Виховувати акуратність, точність, любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
 Розвивати увагу, точність, вміння зосередитись, працювати самостійно, використовуючи
роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: голка, нитки, ножиці, шпильки, крейда, деталі крою, сантиметрова
стрічка, зошит, роздатковий матеріал, викрійка, лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: геометрія.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Назвіть підготовчі роботи при розкроюванні.
2.2. Яких правил необхідно дотримуватись під час розкроювання?
2.3. Чим наносять контурні лінії на тканину?
2.4. З яких основних процесів складається пошиття одягу?
2.5. Назвіть послідовність пошиття плечового виробу.
3. Формування нових знань.
Деталі крою – це вирізані з тканини деталі швейного виробу з розміткою для обробки та
з'єднання. Деталі крою більші за розміром, ніж викрійки цих деталей, бо мають припуски на шви
та підгин.
Зріз деталі крою називають за місцем його розташування в готовому вигляді: верхній, нижній,
бічний.
Перед пошиттям виробу необхідно підготувати деталі крою до обробки.
Для цього прокладають контурні мітки так, щоб вони були симетричними на правому і лівому
боці деталей крою (інструкційна карта № 7). Ці лінії і мітки виконують ручними стібками і
строчками.
Для позначення різних операцій у швейній промисловості є спеціальна термінологія ручних
робіт (таблиця 8).
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки під час виконання ручних робіт.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.

Таблиця 8

Ручні стібки

№ Назва стібка Графічне зображення Призначення стібка Довжина,

п/п см

Для тимчасового з’єднання

Зметувальні 0,5...5
1. деталей, виконання зборок,
прямі
оздоблювальних строчок

Для перенесення лінії і

0,8...1
2. Копіювальні контрольних знаків з
однієї деталі на іншу

Щоб запобігти обсипанню

3. Обметувальні 0,5...0,7
зрізів деталей

Для постійного з’єднання

двох деталей, коли
4. Ручні зшивні 0,2...0,3
виконання машинної
строчки ускладнене

Для обметування вручну

прорізних петель, країв
5. Петельні 0,1...0,5
виробу, для оздоблення
виробу

Інструкційна карта № 7.
Підготовка деталей крою до обробки.
Інструменти і матеріали: робоча коробка, деталі крою.
Хід роботи

1. Прокласти копіювальні стібки по контурах деталей лінії напівзаносу, низу, боку, пройми,
плеча, горловини, виточках, контрольних точках по лінії талії, стегон.

2. Видалити шпильки, якими приколювали крій, розсунути деталі, розрізати копіювальні

стібки.

3.Прокласти прокладальні стібки по середині спинки і переду.

 САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) чи скрізь прокладені копіювальні стібки; 2) рівність і
точність нанесення середини деталей; 3) точність нанесення
контрольних точок; 4) акуратність виконання прокладальних стібків.

Тема. Схема технологічної послідовності виготовлення плечового виробу. Підготовка

тканини до розкрою. Розкрій.
Мета. Ознайомити учениць із послідовністю виготовлення плечового виробу, підготовкою
тканини до розкрою, розкроєм.
Навчити правильно організовувати робоче місце.
Виховувати любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
Розвивати вміння працювати самостійно, використовуючи роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, викрійка, лінійка, олівець.
Міжпредметні зв’язки: геометрія.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. З чого починають виконувати ескіз моделі?
2.2. Хто займається моделюванням одягу?
2.3. Які тканини застосовують для пошиття плечових виробів? Від чого залежить вибір
тканини?
2.4. Від чого залежить розхід тканини на виріб?
3. Формування нових знань.
3.1. Схема технологічної послідовності виготовлення плечового виробу.
1. Підготовка тканини до розкрою.
2. Розкроюють виріб.
3. Готують деталі крою до обробки.
4. Готують деталі крою до першої примірки.
5. Роблять першу примірку.
6. Роблять виправлення, які виявлені під час примірки.
7. Обробляють після першої примірки.
а) виточки.
б) бічні шви.
в) плечові шви.
г) борти і застібки.
д) горловину і пройми.
є) низ виробу.
8. Роблять другу примірку.
9. Оздоблення і закінчення обробки швейного виробу.
10. Перевірка якості готового виробу.
3.2.Розкроювання виробу.
Перш ніж розкроїти виріб, треба обчислити кількість тканини, потрібної для його
пошиття. На аркуші паперу або на великому столі розкладають викрійки з урахуванням
ширини тканини, заміряють загальну довжину, зайняту всіма деталями викрійки, і
множать на два.
При менш точному підрахуванні кількості тканини визначають довжину і ширину
виробу. Якщо тканина вузька, то для виробу без рукавів її витрата дорівнює Дв × 2 + 20 см
на обробку, при великій ширині — досить однієї довжини виробу + 10 см на обробку.
На якість готового виробу впливає правильність розкладання викрійки на тканині.
На тканинах, що мають ворс, начіс або спрямований малюнок, основні деталі викрійки
розкладають в одному напрямі, щоб у викроєних деталях не було збою малюнка і щоб ворс
не був спрямований у різні боки.
На тканинах у смужку й клітинку стежать за збіжністю і симетричністю малюнка.
Під час перевірки й уточнення викрійки звертають увагу на правильність розташування
контрольних знаків.
Перед розкроюванням ще раз звіряють напрям нитки основи:
а) на пілочці і спинці, відрізних або невідрізних по лінії талії, нитка основи проходить
паралельно середині цих деталей;
б) у підбортах нитка основи проходить паралельно зовнішньому краєві підбортів;
в) у поясі нитка основи проходить паралельно лінії, проведеній посередині уздовж деталі;
 г) у накладній кишені нитка основи проходить паралельно лінії, проведеній посередині уздовж
деталі;
д) у підкрійних планках для обробки вирізу горловини
і пройми нитка основи збігається з ниткою основи на основних деталях.
Підготовка тканини до розкрою та розкрій наведені в інструкційній карті № 6.
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки при виконанні ручних робіт.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.
6.5. Прибирання робочих місць.
Інструкційна карта № 6.
Підготовка тканини до розкрою. Розкрій.
Інструменти і матеріали: робоча коробка, тканина, викрійка.
Підготовка тканини до розкрою.
1. Визначити направлення нитки основи, лицьову і виворітню сторони, направлення малюнка.
Перевірити чи немає дефектів, поміряти довжину, ширину, зрізати кромки (якщо вони
стягують тканину).
2. Відпрасувати тканину.
3. Перегнути тканину лицем до лиця по нитці основи, урівнюючи малюнок, приколоти,
додержуючись правил безпеки праці під час роботи із шпильками .
4. Вирівняти поперечний зріз тканини за допомогою косинця.
Розкладка деталей крою на тканині.
1. Розкласти на тканині великі деталі, починаючи з пілочки, відступив від поперечного зрізу
на величину припуску на підгин низу виробу.
2. Якщо тканина однотонна чи з малюнком, направлення якого не яскраве, то викрійки
розкладають в різні сторони. Якщо тканина з ворсом чи в тканині направлення малюнка
яскраво виражене, то викрійки розкладають в одну сторону за направленням малюнка чи
ворсу.
3. Обвести деталі викрійки по контуру, відмічаючи контрольні точки, ще раз обвести деталі з
врахуванням припусків на шви.
САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) чи правильно розташовані викрійки на тканині з
врахуванням її малюнка; 2) чи співпадає направлення нитки основи
на тканині з її позначенням на викрійках; 3) точність обведення
деталей, чи всі контрольні точки обведені на тканині; 4) величину
припусків на шви по зрізах.

Розкрій деталей.
 1. Розкроїти деталі виробу по лініях припусків на шви, дотримуючись правил безпеки праці
під час роботи з ножицями.
2. Відколоти деталі викрійок, приколоти крій.

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) кількість деталей крою; 2) чи нанесені контрольні точки по

лініях талії, стегон, в місцях виточок; 3) рівномірність ширини
припусків.

Тема. Технологія виконання обкантувального шва.

Мета. Навчити виконувати обкантувальний шов.
Виховувати любов до праці, бережливе ставлення до інструменту.
Розвивати точність, увагу, вміння працювати самостійно, використовуючи роздатковий
матеріал.
Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, викрійка, лінійка, олівець, тканина, нитки,
ножиці, голка, швейна машина, праска, колекція зразків.
Міжпредметні зв’язки: геометрія, фізика.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1.Що таке шов?
2.2. Як поділяються шви за призначенням?
2.3. Як поділяються з’єднувальні шви?
3. Формування нових знань.
При пошитті виробів зрізи деталей обробляють крайовими швами. Ці шви використовують для
запобігання зрізів від обсипання. До крайових швів відносяться шви у підгин, обшивні,
обкантувальні (таблиця 7). Обкантувальний шов з закритим зрізом використовують при
виготовленні сукні, блузки, білизни для обкантовування зрізів горловини , пройм, застібки,
оборок, воланів. Виконаний обкантувальний шов повинен відповідати слідуючим вимогам:
ширина шва рівномірна по всій довжині, рівна строчка, шов акуратно припрасований.
Таблиця 7

4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 5.

4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.

4.3. Правила техніки безпеки.

Організація робочого місця та санітарно – гігієнічні вимоги.

1. Звільнити робочий стіл від непотрібних у даний час предметів.
2.
3. Протерти його вологою тканиною.
 4. Приготувати необхідні матеріали та інструменти (ножиці, крейду, лінійку, шпильки, деталі
викрійки).
5. Розкрій проводити стоячи біля столу так, щоб світло падало на робочу поверхню зліва або
спереду.
Правила техніки безпеки
при роботі з ножицями, шпильками, голками.
1. Вузький кінець леза закладати під тканину.
2. Різати ножицями від себе вправо або від себе вліво.
3. Ножиці класти зімкнутими лезами від себе.
4. Ножиці передавати кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.
5. Голки і шпильки зберігати в гольнику.
6. Викрійки приколювати до тканини шпильками в одному напрямі. Гострі кінці шпильок
спрямовувати від себе.
7. Зламані голки і шпильки не викидати, а класти у спеціально відведену для цього коробку.
8. Шити з наперстком.
9. Не працювати іржавими голками й шпильками.
10. Не брати в рот голки й шпильки.
Санітарно - гігієнічні вимоги
при роботі на швейній машині
1. Необхідно, щоб світло падало на оброблюваний виріб зліва або
спереду машини.
2. Стілець повинен стояти навпроти голководія швейної машини.
3. Сидіти за машиною потрібно прямо, на всій поверхні стільця, на
відстані 10...15 см від краю столу. Неправильна поза псує поставу,
спричинює швидку втомлюваність.
4. Ліворуч від швейної машини треба залишати місце для того, щоб
розмістити оброблюваний виріб.
Правила безпечної роботи
на швейній машині.
1. Перед роботою одягти спецодяг (фартух, косинка).
2. Волосся заховати під косинку, рукави одягу застебнути.
3. Прибрати з машинки сторонні предмети.
4. Не нахилятися близько до рухомих та обертових частин машини.
6. Не тягнути тканину і не підштовхувати її під лапку рукою під час шиття.
7. Перевірити, чи немає у виробі шпильок або голки.
8. Стежити за правильним положенням рук.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.
6.5. Прибирання робочих місць.

Інструкційна карта № 5.
 Виконання зразка обкантувального шва з закритим зрізом.

Обладнання: робоча коробка з інструментами і приладдям, тканина для зразка, лінійка, олівець,
швейна машина, праска.

Хід роботи

1. Викроїти смужку тканини: поперечну

(по направленню нитки піткання) чи
косу (під кутом 450 до нитки основи)
шириною 4...5 см. Скласти її вздовж,
заметати і припрасувати (рис. а,б). а

2. Накласти смужку на лицьову сторону

основної деталі, вирівняти зрізи,
приметати і пристрочити (рис. в).

в
3. Обігнути смужкою зрізи шва, виметати кант,
вирівнюючи його ширину. Закріпити його
другою строчкою з лицьової сторони в шов
пришивання смужки (рис. г).

4. Видалити зметувальні стібки, припрасувати

оброблювальний шов, підрізати зрізи зразка .
г

САМОКОНТРОЛЬ. Перевірте: 1) рівномірність

ширини шва по всій довжині;
2) рівність строчки;
3) акуратність припрасування шва.

Оформлення зразка: Прикріпити зразок на листок формату А4, оформити і виконати умовне
позначення шва.

Тема. Побудова креслення викрійки виробу.

Мета. Навчити виконувати креслення основи плечового виробу.
 Виховувати акуратність, точність при виконанні практичних завдань.
Розвивати просторову уяву, конструкторські здібності, вміння працювати самостійно,
використовуючи роздатковий матеріал.
Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, сантиметрова стрічка, лінійка, олівець,
міліметровий папір.
Міжпредметні зв’язки: математика, креслення.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку.
1. Організаційна частина.
1.1. Перевірка наявності учнів.
1.2. Готовність до заняття.
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Яке призначення одягу?
2.2. З чого починають виготовлення швейного виробу?
2.3. Які позначення необхідно нанести на креслення викрійки?
3. Формування нових знань.
3.1. Побудова плечового виробу.
Щоб правильно побудувати креслення, треба визначити основні деталі, з яких воно
складається, їх межі і конфігурацію. Спочатку визначають контури креслення спинки плечового
виробу, потім – контури креслення пілочки, основні лінії базисної сітки і фігури людини, яким
вони відповідають.
Креслення викрійки плечового виробу будують у такій послідовності: базисна сітка
(сукупність допоміжних горизонтальних та вертикальних ліній, що визначають загальні розміри
основних частин будь-якого виробу), інструкційна карта № 2, таблиця 3 ; креслення викрійки
спинки інструкційна карта № 2, таблиця 4, креслення викрійки пілочки інструкційна карта № 2,
таблиця 5.
3.2. Виготовлення й оформлення викрійки.
1. Визначте контури креслення малюнка 4, за яким ви будете вирізувати викрійку основи,
спинки і пілочки.
2. Переведіть креслення на другий аркуш паперу.
3. Поставте на своїй викрійці контрольні знаки 1, 2, які полегшують з'єднання деталей ( мал.
5).
4. Перевірте викрійку спинки й переду і внесіть виправлення. Для цього з'єднайте викрійки по
лінії боку, а потім по лінії плеча. Підправте лінії пройм, горловини і низу, щоб вони були
плавними.
5. Намітьте напрям нитки основи на деталях викрійки.
4. Вступний інструктаж.
4.1. Аналіз інструкційної карти № 2.
4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.
4.3. Правила техніки безпеки.
4.4. Контроль і самоконтроль.
5. Самостійна робота учнів.
5.1. Поточний інструктаж.
5.2. Контроль за організацією робочого місця.
5.3. Збір даних для заключного інструктажу
6. Підведення підсумків.
6.1. Демонстрація кращих робіт.
6.2. Аналіз характерних помилок.
6.3. Виставлення оцінок.
6.4. Домашнє завдання.
6.5. Прибирання робочих місць.

Інструкційна карта № 2.
 Побудова базисної сітки креслення плечового виробу.
Таблиця 3
№ Назва конструктивних Умовне Розрахункова Числовий Свої
п/п точок і ділянок позначен формула розрахунок, см розрахунки,
ня см
1 Довжина виробу РН Дв 84
2 Положення лінії талії РТ Дтс 38,2
3 Глибина пройми РГ Сг : 3 + 5 40 : 3 + 5 = 18,3
4 Положення лінії ТС 16-18 16
стегон
5 Від усіх добутих - Дивись креслення - -
точок проведіть уліво
горизонтальні лінії
довільної довжини
6 Ширина виробу по ГГ1 Сг + Пг 40 + 5 = 45
лінії грудей
7 Від Г1 – Т1С1Н1 - - -
перпендикуляр вниз
8 Висота переду Г1Р1 РГ + 4 18,3 + 4 = 22,3
9 Від Р1 –
горизонтальна лінія
вправо
10 Ширина спинки ГГ2 Шс + ( Пг × 0,3) 16,1+(5×0,3)=
=16,1+1,5=
17,6
11 Від Г2 – П
перпендикуляр угору
до перетину з
горизонтальною
лінією
12 Ширина пройми Г2Г3 Сг : 4 + (Пг×0,2) 40:4+(5×0,2)=
=10+1=11
13 Від Г3 – П1
перпендикуляр угору
до перетину з лінією
Р1
14 Положення лінії Г2Г4 Г2Г3 : 2 11:2=5,5
бокового шва
15 Від Г4 – Т2С2Н2
перпендикуляр униз
 Мал. 2. Креслення базисної сітки плечового виробу.

Послідовність побудови креслення викрійки спинки плечового виробу.

Таблиця 4

№ Конструктивна точка Умовне Розрахункова Числовий Свої

п/п або ділянка позначення формула розрахунок, см розрахунки,с
м
1 Відхилення середньої ТТ3 Стала величина 1,0 1,0
лінії спинки
2 Середня лінія спинки РТ3
3 РТ3 продовжити до Г5С3Н3
лінії низу
4 Ширина ростка РР2 Сш:3+1 17,2:3+1=6,7
5 Висота ростка Р2Р3 РР2:3 6,7:3=2,2
6 Лінія ростка Р3Р З'єднайте
увігнутою лінією
7 Нахил плеча спинки ПП2 Стала величина 2,0...3,0
8 Довжина плеча Р3П3 Шп+2 12,6+2=14,6
9 Допоміжні точки Г2О Стала величина 5,0 5,0
пройми Г2О1 Бісектриса 2,5 2,5
10 Оформлення пройми П3ОО1Г4 З'єднайте
плавною лінією
11 Місцерозташування Р3в За фасоном 2,5...4
виточок від лінії плеча
12 Довжина виточки вв1 Стала величина 7,0 7,0
паралельно лінії РГ
13 Розхил виточок вв2 Стала величина 2,0 2,0
14 Вирівнювання сторін в1в3 в1в3 = вв1 7,0 7,0
виточок
15 Уточнення лінії плеча в3П3 З'єднайте прямою
16 Ширина спинки по С3С4 Г5Г4+1 23,1+1=24,1
лінії стегон
17 Лінія боку спинки Г4Т4С4Н4 Побудуйте
18 Положення лінії низу Н4Н5 Побудуйте 1,0...1,5
19 Лінія низу Н3Н5 Побудуйте Плавно з'єднати
Мал. 3. Креслення спинки плечового виробу.
 Послідовність побудови креслення викрійки переду плечового виробу.
Таблиця 5
№ Конструктивна точка або Умовне Розрахункова формула Числовий Свої
п/п ділянка позначенн розрахунок, розра-
я см хунки,см
1 Ширина горловини Р1Р4 Сш:3+1 17,2:3+1=6,
7
2 Відстань до першої лінії виточки Р4Р5 Стала величина 4 4
3 Відстань до вершини виточки Г1Г6 (Р1Р4+Р4Р5)-2 10,7-2=8,7
4 Перша лінія виточки Г6Р5
5 Нахил плеча переду Р5Р6 Стала величина 1 1
Р4Р6 З'єднайте прямою
6 Глибина горловини Р1Р7 Сш:3+2 17,2:3+2=7,
7
7 Побудова горловини Р7Р6 З'єднайте прямою
Р4О2 Опустіть
О2О3 перпендикуляр із
точки Р4 униз до лінії
Р7Р6 1 1
За бісектрисою
8 Лінія горловини Р4О3Р7 З’єднайте увігнутою
плавною лінією
9 Розхил нагрудної виточки Р5Р8 Р5Р8=Г3Г6 Виміряйте
за
кресленням
10 Довжина першої лінії виточки Р6Г7 Вг 23,9
11 Побудова другої лінії виточки Г7Р8 З’єднайте
12 Довжина другої лінії виточи Г7Р9 Вг=Г7Р6 23,9
13 Нахил плеча переду ПП4 Сг:10+4 40:10+4=8,0
14 Побудова лінії плеча П4Р9 З’єднайте
15 Довжина плеча переду від другої Р9П5 Шп-Р4Р5 12,6-4=8,6
лінії виточки
16 Допоміжні точки для побудови Г3О4 Стала величина 4 4
пройми Г3О5 Бісектриса 2 2
О4П5 З'єднайте
П5П6 1 1
О4О6 Стала величина 5,5
О6О7 О4П6:2 1 1
Перпендикуляр
17 Лінія пройми П6О7О4О5 З’єднайте увігнутою
Г4 плавною лінією
18 Лінія плеча П6Р9 З’єднайте
19 Ширина переду по лінії стегон С1С5 Сс+5-С3С4 44,7+5-
-24,1=25,6
20 Лінія боку переду Г4Т5С5Н6 Побудова
21 Положення лінії низу Н6Н7 Побудова 1,0...1,5
22 Лінія низу Н1Н7 Побудова 1,0...1,5
Мал. 4. Побудова креслення переду.
Мал. 5.

Контрольні знаки на викрійці.