You are on page 1of 42

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,


молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Форма № Н - 3.04
Академія праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок
України
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху

“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор АПСВ
з науково-педагогічної
роботи

___________________С. М. Коваленко
“______”_______________2012___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Глобалістика
напрям підготовки : соціально-політичні науки (0301); соціальне забезпечення
(1301); право (0304)
спеціальність : ‹‹Соціологія›› - 6.030101; ‹‹Соціальна робота›› 6.130102;
‹‹Право›› 6.030401
спеціалізація_____________________________
(назва спеціалізації)
факультет: факультет соціального управління; юридичний факультет Академії
праці і соціальних відносин ФПУ

Київ – 2012
Робоча програма з Глобалістики для студентів за напрямом підготовки
‹‹правознавство››, спеціальністю ‹‹правознавство››. „___” ________, 20__ року- __
с.

Розробник:
Співак В. М. - доктор політичних наук, доцент, професор кафедри соціально-
гуманітарних дисциплін та профспілкового руху АПСВ.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних


дисциплін та профспілкового руху АПСВ

Протокол від “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін АПСВ ФПУ

_______________________ (_Юрженко Л. В.)


(підпис)
“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом


підготовки
(спеціальністю)_________________________________________________________
______
(шифр, назва)
Протокол від “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року Голова _______________


(_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік


_________, 20__ рік
1. Опис навчальної дисципліни

Галузь знань, напрям Характеристика


Найменування навчальної дисципліни
підготовки, освітньо-
показників денна форма заочна форма
кваліфікаційний рівень
навчання навчання
Галузь знань
0304 ‹‹Право››
(шифр і назва)
Вибіркова
Кількість кредитів – 3 Напрям підготовки
6.030401
‹‹Правознавство››
(шифр і назва)
Модулів – 2 Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 Спеціальність 4-й 4-й
Індивідуальне (професійне
науково-дослідне спрямування): Семестр
завдання ___________ правознавство
(назва)
Загальна кількість 8-й 8-й
годин - 108 Лекції
20 год. 14 год.
Практичні, семінарські
Тижневих годин для 14 год. 0 год.
денної форми Лабораторні
Освітньо-
навчання: 0 год. 0 год.
кваліфікаційний рівень:
аудиторних – 4 Самостійна робота
‹‹спеціаліст››
самостійної роботи 74 год. 74 год.
студента - 12 Індивідуальні завдання:
год.
Вид контролю: екзамен

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і
індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання -
для заочної форми навчання -
2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: розкрити зміст навчального курсу, передумови та основні етапи його


становлення, вивчити проблеми та основні тенденції сучасного цивілізаційного
розвитку, концептуальні уявлення про формування майбутнього світоустрою в
аспекті світової глобалістики.
Завдання: визначення сутності сучасного етапу розвитку людства та оцінки
його ціннісної парадигми; виявлення основних факторів і тенденцій, які
впливають на розвиток світу; розкриття сутності трансформаційних змін у
глобальному середовищі; критичного оцінювання різноманітних підходів, які
мають місце з проблем цивілізації; оволодіння аналітичними навичками
характеристики вирішення сучасних глобальних проблем; вироблення теоретико-
прогностичних уявлень про постглобалізаційний етап розвитку людства.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
• поняття, предмет, категорійний апарат глобалістики як міжгалузевої
дисципліни;
• передумови та етапи формування глобалістики;
• поняття, сутність, тенденції глобалізації;
• систематизацію та класифікацію глобальних проблем;
• зміст та сутність підходів у дослідженні глобалізаційних процесів;
• основні школи глобалістики;
• генезис, поняття, зміст сталого розвитку;
• проблеми культурно-цивілізаційних глобальних змін і трансформацій;
• основні парадигми розвитку майбутньої цивілізації;
• нормативно-правову базу з глобальної тематики національного та
наднаціонального рівнів.
вміти:
• характеризувати сучасні суспільно-політичні процеси з урахуванням фактору
впливу глобалізації;
• обґрунтовувати власну позицію в прогнозуванні майбутнього цивілізаційного
розвитку;
• систематизувати отримані знання та визначати перспективи сталого розвитку,
участь у цьому процесі соціуму;
• оцінювати закономірності, динаміку та суперечності глобального розвитку в
контексті сучасних геополітичних практик.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика

Тема 1. ...... Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та


сучасний стан її розвитку.

1. Глобалізація – процес формування цілісного світу.


2. Передумови формування глобалістики.
3. Поняття, об’єкт, предмет та принципи глобалістики.
4. Основні теоретико-методологічні школи глобалістики.
5. Становлення та розвиток глобалістики в Україні.

Тема 2 . .... Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства.

1. Поняття та сутність глобалізації.


2. Основні підходи до дослідження глобалізаційних процесів, їх сутність та
характеристика.
3. Тенденції глобалізації.
4. Сутність та характеристика багатовимірності процесу глобальних змін.
5. Україна в процесі глобальних трансформаційних змін і перетворень.

Тема 3. Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства.

1. Економічна глобалізація як складова системних глобальних змін.


2. Поняття світового економічного простору та циклічність розвитку світового
господарства.
3. Фактори відмінності глобалізації й інтеграції.
4. Поняття, сутність та характеристика парадигми розвитку світової
економіки.

Тема 4. Політико-правові процеси глобальної трансформації.

1. Поняття, джерела та рушійні сили політичної глобалізації.


2. Політична система суспільства в епоху глобальних трансформаційних змін.
3. Новий зміст державного суверенітету в умовах глобалізації.
4. Роль права в процесі глобальних перетворень. Тенденції трансформації
права.
5. Особливості глобальних трансформаційних змін постсоціалістичних країн.

Тема 5. Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку.


1. Концепція ‹‹глобального громадянського суспільства›› як альтернатива
сучасної глобалізації.
2. Проблеми формування глобального громадянського суспільства.
3. Проблеми становлення і трансформації громадянського суспільства в
Україні.
4. Наука і освіта як чинники глобального розвитку. Глобальний розвиток
освіти.
5. Еволюція інституту сім’ї в умовах глобалізації.
6. Людина як об’єкт і суб’єкт глобальних змін.

Змістовний модуль 2 Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики

Тема 6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації.

1. Культура. Цивілізація. Культурно-цивілізаційні грані глобалізації.


2. Зміст і сутність поняття ‹‹універсалізм››. Універсальність і гомогенізація
глобалізаційного процесу.
3. Розмаїття культур і глобальна контркультура.
4. Стратегії культурно-цивілізаційного розвитку в умовах глобалізації. Діалог
та полілог культур.
5. Культурно-цивілізаційна ідентичність в умовах глобальних трансформацій.
Глобалізація культури і культура глобалізації.
6. Культурна політика держави в умовах глобальних трансформаційних змін.

Тема 7. Глобальні проблеми і протиріччя.

1. Поняття, систематизація та класифікація глобальних проблем.


2. Тенденції глобалізації. Доктринальне розуміння тенденцій глобалізації.
3. Зростання соціально-економічної нерівності населення між бідними і
багатими країнами – головна проблема сучасності.
4. Поняття та характеристика екологічних проблем.
5. Демографічні проблеми сучасності. Демографічна ситуація та демографічні
тенденції в Україні.
6. Проблеми енергетичного забезпечення глобального світу.
7. Роль держав та інших політичних і громадських утворень у вирішенні
глобальних викликів і загроз.
Тема 8. Глобалізація і глобальне управління.

1. Поняття та сутність глобального управління.


2. Концепції глобального управління та їх зміст.
3. Головна проблема глобального управління з позиції синергетики.
4. Необхідність удосконалення глобального управління та зміст його загально-
сприйнятливих принципів.
5. Особливості та характерні риси формування нового світопорядку.
Тема 9. Глобалізація у людському вимірі.

1. Глобалізація з ‹‹людським обличчям›› як проект альтернативного


глобального розвитку.
2. Творчий потенціал людини. Людина як головний ресурс економіки, яка
ґрунтується на знаннях.
3. Проблеми самоідентифікації людини в умовах глобалізації.
4. Сутність та шляхи подолання проблем демократичного виховання.
5. Зміст та характеристика цінностей Глобального етичного кодексу.

Тема 10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі.

1. Поняття ідентичності. Самоідентифікація соціуму як вибір.


2. Ідентичність глобалізації як головна проблема процесу ідентичності.
3. Універсалізація прав людини. Проблеми захисту прав людини в Україні.
4. Поняття та сутність сталого розвитку. Політичний базис сталого розвитку.
5. Ідея сталого розвитку як домінантна складова соціальної культури
громадян.

4. Структура навчальної дисципліни


Назви Кількість годин
змістових денна форма Заочна форма
модулів і тем усьог у тому числі усьог у тому числі
о л с ла ін с.р о л с ла ін с.р
б д . б д .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 11 12 13
0
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика
Тема 1.
Теоретико-
практичні 8 2 - - - 6
основи
становлення
глобалістики та
сучасний стан її
розвитку.
Тема 2.
Глобалізація як
багатовимірний 12 2 2 - - 8
процес
розвитку
людства.
Тема 3.
Економічна
глобалізація як 10 2 - - - 8
етап розвитку
світового
господарства.
Тема 4.
Політико-
правові 12 2 2 - - 8
процеси
глобальної
трансформації.
Тема 5.
Соціальні
інститути в 12 2 2 - - 8
контексті
глобалізаційног
о розвитку.
Разом за
змістовим 54 1 6 - - 38
модулем 1 0
Змістовий модуль 2. Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики
Тема 6
Культурно-
цивілізаційні 10 2 - - - 8
аспекти
глобалізації.
Тема 7
Глобальні
проблеми і 10 2 2 - - 6
протиріччя.
Тема 8
Глобалізація і
глобальне 12 2 2 - - 8
управління.
Тема 9
Глобалізація у
людському 10 2 2 - - 6
вимірі.
Тема 10
Політико-
правова 12 2 2 - - 8
ідентифікація
України у
глобальному
просторі
Разом за
змістовим 54 1 8 - - 36
модулем 2 0
Усього годин 108 2 1 - - 74
0 4
Модуль 2
ІНДЗ - - - - - -
Усього годин

5. Теми семінарських занять


№ Назва теми Кількість
з/п годин
1. Теоретико-практичні основи становлення глобалістики
та сучасний стан її розвитку. Глобалізація як 2
багатовимірний процес розвитку людства
2. Політико-правові процеси глобальної трансформації. 2
Економічна глобалізація як етап розвитку світового
господарства
3. Соціальні інститути в контексті глобалізаційного 2
розвитку
4. Глобальні проблеми і протиріччя. Культурно- 2
цивілізаційні аспекти глобалізації
5. Глобалізація і глобальне управління 2
6. Глобалізація у людському вимірі 2
7. Політико-правова ідентифікація України у глобальному 2
просторі
Разом 14

6. Самостійна робота

Важливим елементом навчального процесу є самостійна робота студента.


Від якості її виконання значною мірою залежить стан опанування матеріалом
навчальної дисципліни. Успішне її вивчення передбачає комплексне опанування
питаннями семінарських занять та питаннями (завданнями) передбаченими для
самостійної роботи.

№ Назва теми Кількість


з/п годин
1. Теоретико-практичні основи становлення глобалістики 6
та сучасний стан її розвитку
2. Глобалізація як багатовимірний процес розвитку 8
людства
3. Економічна глобалізація як етап розвитку світового 8
господарства.
4. Політико-правові процеси глобальної трансформації 8
5. Соціальні інститути в контексті глобалізаційного 8
розвитку
6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації 8
7. Глобальні проблеми і протиріччя 6
8. Глобалізація і глобальне управління 8
9. Глобалізація у людському вимірі 6
10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному 8
просторі
Разом 74

ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ (САМОСТІЙНИХ) ЗАНЯТЬ


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І

Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика

Семінарське заняття № 1 (Тема 1-2, 2 год.)


1. Глобалізація як явище і феномен.
2. Етапи осмислення глобалізації.
3. Глобалістика як наука, міжгалузева дисципліна, навчальний курс.
4. Термінологія глобалістики (глобальність, глобальна революція, глобальні
проблеми, ойкумена, глобалізм, глокалізація, хайтек та ін.).
5. Принципи та правила глобалістики.
6. Мета глобалістики як науки.
7. Основні теоретико-методологічні школи глобалістики.

Посилання на інформаційні джерела: 2, 3, 10, 13, 16, 17, 47, 51.

Завдання для самостійної роботи:


1. Знайдіть у пресі факти (приклади), які можна назвати глобальними.
Охарактеризуйте їх та визначте місце і значення в системі глобальних
трансформаційних змін.
2. Підготуйте короткий (до 5-ти хв.) усний виступ, в якому розкрийте
концептуальні положення представників будь-якої з існуючих теоретико-
методологічних шкіл глобалістики (меж зростання; сталого розвитку;
універсального еволюціонізму; мітозу біосфер; контрольованого
глобального розвитку; світ-системного аналізу).
3. Підготуйте перелік спеціальних термінів (не менше десяти), які засвідчують
процес формування глобалістики як науки. Розкрийте зміст і сутність
запропонованих термінів.
4. Оберіть для подальшого опрацювання будь-яку з тем для підготовки
реферату, передбачених у відповідному розділі цієї програми.
5. Виходячи зі змісту отриманих матеріалів підготуйте короткий виступ з
порушеної в них проблеми з обов’язковим футурологічним висновком.
6. Визначте проблематику порушену в опрацьованих Вами матеріалах з
позиції існуючих правил глобалістики (необхідної різноманітності;
взаємозв’язку економічного і екологічного розвитку; правила десяти
відсотків).
7. На основі аналізу глобальної тематики, опрацьованих Вами джерел,
сформулюйте обґрунтовану відповідь з питання: Становлення та розвиток
глобалістики в Україні.
8. Підготуйте інформаційні матеріали з доступних Вам джерел, у яких ідеться
про розвиток інтеграційних процесів, у тому числі за участю України.
9. Підготуйте тематичні повідомлення ЗМІ, у яких висвітлюються процеси
регіоналізації.

Завдання для самостійної роботи (Тема 2)


Підготувати усні відповіді з таких питань:
1. Поняття та сутність глобалізації у поглядах гіперглобалістів, скептиків,
трансформаціоністів.
2. Сутність та характеристика основних підходів у дослідженні глобалізацій-
них процесів.
3. Теоретико-методологічні позиції вітчизняних учених у дослідженні
глобалізаційних процесів.
4. Місце та роль України в процесі глобальних трансформаційних змін.
5. Чому глобалізацію слід розглядати як системне явище?
6. Визначте позитивні та негативні тенденції глобалізації.
7. Розкрийте зміст і сутність понять ‹‹американізація››, ‹‹вестернізація››,
‹‹глокалізація››, ‹‹гробалізація››.
8. Назвіть ознаки перехідного (від неоліберального (лінійного) до
синергетичного (нелінійного) типу глобалізації.
9. Чому глобалізація є багатовимірним процесом?
10.Антиглобалістський (альтерглобалістський) рух та його значення.
Посилання на інформаційні джерела: 1, 6, 9 11, 17, 18, 24, 30, 34, 37.

Завдання для самостійної роботи (Тема 3)


Підготувати усні відповіді з таких питань:
1. Глобальний характер світової економіки як фаза розвитку.
2. Ознаки еволюційного розвитку світового господарства в умовах
трансформаційних змін.
3. Транснаціональні суб’єкти глобального простору.
4. Парадигма розвитку світової економіки.
5. Розкрийте зміст поняття ‹‹світовий економічний простір››.
6. Чи може називатися сучасна економічна криза глобальною? Чому?
7. В чому сутність процесів економічної інтеграції?
8. Фактори відмінності глобалізаційних та інтеграційних процесів.

Посилання на інформаційні джерела: 7, 16, 17, 30, 37, 47, 50, 51.

Семінарське заняття №2 (Тема 3-4, 2 год.)


1.Поняття, джерела та рушійні сили політичної глобалізації.
2. Проблеми демократичних змін у глобальному середовищі.
3. Державний суверенітет в умовах глобалізації. Новий зміст державного
суверенітету.
4. Роль права в процесі глобальних перетворень.
5. Особливості глобальних трансформаційних змін постсоціалістичних країн.

Посилання на інформаційні джерела: 1, 4, 8, 10, 14, 16, 18, 28, 36, 48.

Завдання для самостійної роботи:


1. Опрацювати питання щодо зміни суверенітету держави (класична держава;
держава в економічних межах; несуміжні держави; держави у державі).
2. Стан та перспективи формування глобального правового поля (національне
право; міжнародне право; глобальне право).
3. Тенденції трансформації права.
4. На основі фактів офіційних повідомлень у ЗМІ проаналізувати та розкрити
сутність змін політичної системи в умовах глобалізації.
5. В чому полягає сутність процесу ‹‹перезавантаження›› держави?
6. На прикладі останніх подій розкрийте питання проблематики посилення
ролі держави у політичній сфері.
7. Які Закони України чи інші нормативні акти мають положення, що
підтверджують тенденції трансформації у сфері права.
8. Розкрийте зміст правових принципів свободи, рівності, справедливості,
забезпечення прав народів і прав людини.
9. Які пріоритети національних інтересів України закріплено у Законі України
‹‹Про основи національної безпеки України››. Підготуйте короткий (до 5-ти
хв.) виступ з даного питання.
Посилання на інформаційні джерела: 8, 12, 14, 15, 17, 20, 30, 38, 48, 50.

Семінарське заняття №3 (Тема 5, 2 год.)


1. Поняття глобального громадянського суспільства. Глобальне
громадянське суспільство як альтернативний проект сучасній
глобалізації.
2. Інформаційна епоха. Інформаційне суспільство та його ознаки.
3. Суспільство знань. Наука і освіта як чинники глобального розвитку.
4. Еволюція інституту сім’ї в умовах глобалізації.
5. Людина в умовах глобальних змін.

Посилання на інформаційні джерела: 6, 7, 10, 12, 15, 17, 23, 25, 27, 39.

Завдання для самостійної роботи:


1. Проблеми становлення і трансформації громадянського суспільства в
Україні.
2. Соціальний капітал суспільства та його значення.
3. Освіта і навчання протягом усього життя.
4. Використовуючи надані матеріали підготувати короткі виступи (до 5-ти хв.)
з проблематики формування глобального суспільства: а) управління і
самоуправління; б) узгодження національних, регіональних інтересів і
цінностей; в) взаємовідносин глобального громадянського суспільства з
міжнаціональними і наднаціональними інститутами; г) суміщення
соціальних структур країн; д) місця і ролі бізнес-інститутів у глобальному
суспільстві; е) інституалізації та ідентифікації суспільства).
5. Парадокси знань.
6. Інфляція знань.
7. Глобальний розвиток освіти.
8. Глобальні інформаційні технології та їх значення.
9. Проблеми і ризики інформаційної епохи.
10.Глобальний розвиток освіти. Дистанційна освіта та перспективи розвитку.

Посилання на інформаційні джерела: 1, 11, 13, 18, 24, 25, 30, 32, 39, 40.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ

Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики

Завдання для самостійної роботи (Тема 6)


1. Підготувати усні (до 5-ти хв.) виступи з проблемних питань:
1.1.Культура. Цивілізація. Культурно-цивілізаційні грані глобалізації.
1.2.Зміст і сутність поняття ‹‹універсалізм››.
1.3.Універсальність глобалізаційного процесу.
1.4.Культурна політика держави. Діалог культур. Полілог культур.
1.5.Глобалізація культури і культура глобалізації.
2. Опрацювати інформаційно-аналітичні дані, теоретичні висновки дослідників та
зробити обґрунтований висновок у підтвердження чи заперечення твердження про
залежність темпів участі країн у процесі глобалізації від специфіки їх культурно-
цивілізаційного розвитку.
3. Скласти проект наукового повідомлення на тему: ‹‹Стратегії культурно-
цивілізаційного розвитку в умовах глобалізації››.
4.Опрацювати питання: 1)Гомогенізація глобалізаційного процесу. Унікальність
культур; 2) Зміст та сутність принципу культурного плюралізму; 3)
Інформаційно-комунікаційна домінанта сучасної культури.

Посилання на інформаційні джерела:7, 10, 12, 21, 31, 40, 42, 44, 46, 49, 52, 55.

Семінарське заняття №4 (Тема 6-7, 2 год.)


1. Поняття, класифікація та систематизація глобальних проблем.
2. Доктринальне розуміння тенденцій глобалізації.
3. Зростання розриву між бідними і багатими країнами – головна проблема
сучасності.
4. Екологічні глобальні проблеми.
5. Демографічні проблеми сучасності.
6. Транснаціональна злочинність як глобальна проблема.

Посилання на інформаційні джерела: 2, 8, 13, 16, 30, 34, 35, 37, 44, 45.

Завдання для самостійної роботи:


1. Глобальні виклики і протиріччя.
2. Екофобність та екофільність суспільного розвитку.
3. Відповідальність і контроль у вирішенні глобальних проблем.
4. Глобальні проблеми. Провести узагальнення отриманих матеріалів та
підготувати короткий (до 5-ти хв.) виступ з даного питання.
5. Глобальні виклики. Глобальні протиріччя. Розкрити зміст понять та
обґрунтувати власну думку конкретними прикладами.
6. Глобальні проблеми демографічного характеру. Підготувати виступ у якому
обов’язково викласти власні пропозиції щодо поліпшення демографічної
ситуації в Україні.
7. Проблеми енергетичного забезпечення глобального світу. Підготувати
пропозиції щодо вирішення проблеми з урахуванням потреб регіону
проживання.
8. Кіберзлочинність як глобальна загроза сучасності.
9. Міжнародне співробітництво як один із шляхів до вирішення глобальних
проблем.
10. Роль держав та інших політичних і громадських утворень у вирішенні
глобальних викликів і загроз.
Посилання на інформаційні джерела: 2, 8, 13, 16, 30, 34, 35, 37, 44, 45.

Семінарське заняття №5 (Тема 8, 2 год.)


1.Управління. Основні концепції (проекти) глобального управління.
2.Суб’єкти глобального управління та проблеми їх взаємодії.
3.Необхідність удосконалення глобального управління: посилення у світі
міжцивілізаційних протистоянь; зростаюча непередбачуваність кліматичних
змін; нестійкість світової фінансово-економічної системи.
4.Поняття та зміст загальносприйнятливих принципів глобального управління.
5.Головна проблема глобального управління з позиції синергетики.

Посилання на інформаційні джерела: 7, 8, 10, 11, 17, 18, 19, 23, 32, 36.

Завдання для самостійної роботи:


1. Конституція Федерації Землі та її роль у процесі глобального управління.
2. Неоліберальна ідеологія глобалізму.
3. Поняття та головні положення мондіалізму.
4. Підготувати короткий (до 5-ти хв.) виступ по обгрунтуванню питання: Яка з
концепцій глобального управління є найбільш сприйнятливою в сучасних
умовах?
5. Скласти перелік та розкрити зміст і сутність загальносприйнятливих принципів
глобального управління. Які з додаткових принципів Ви хотіли би включити до їх
переліку. Обгрунтуйте свою відповідь.
6. Роль країн ‹‹вісімки›› в процесах глобального управління. Приведіть конкретні
приклади та обґрунтуйте свою відповідь.
7. Особливості та характерні риси формування нового світопорядку. Складіть
перелік таких особливостей та розкрийте їх сутність.
8.Держава як суб’єкт глобального управління.
9.Глобальне управління без глобального уряду.
10.Глобальне управління і кризовий стан сучасної фінансово-економічної
системи.
Посилання на інформаційні джерела: 1, 6, 10, 13, 17, 18, 19, 23, 32, 36.

Семінарське заняття №6 (Тема 9, 2 год.)


1. Людина – суб’єкт і об’єкт глобалізації.
2. Людина як головний ресурс економіки, яка ґрунтується на знаннях.
3. Проблеми самоідентифікації людини в умовах глобалізації.
4. Глобальний етичний кодекс та його ціннісний потенціал.
5. Концепція ринкового фундаменталізму та її несумісність з імперативами
сучасності.
Посилання на інформаційні джерела: 5, 7, 11, 13, 19, 24, 29, 32, 47, 51.

Завдання для самостійної роботи:


1. Підготувати усний (до 5-ти хв.) виступ на тему: «Позанаціональний
громадянин світу, реалії чи майбутнє?».
2. Проблеми демократичного виховання в Україні.
3. Глобалізація з ‹‹людським обличчям›.
4. Ознайомитися зі змістом отриманих навчально-інформаційних матеріалів та
підготувати короткий (до 5-ти хв.) виступ на тему: ‹‹Чи можлива
глобалізація з людським обличчям››?.
5. Розкрити зміст поняття ‹‹глобальна свідомість людини››. Скласти перелік
суспільно-політичних заходів спрямованих на підвищення рівня глобальної
свідомості громадян.
6. Глобалізація в сфері прав людини.
7. Суспільство інтелекту та процес його формування.
8. Творчий потенціал людини як необхідний чинник суспільства інтелекту.

Посилання на інформаційні джерела: 2, 11, 12, 19, 24, 29, 32, 51, 55.

Семінарське заняття №7 (Тема 10, 2 год.)


1. Ідентичність глобалізації як найважливіша проблема сучасного розвитку.
2. Політична ідентичність українського суспільства в умовах глобалізації.
3. Проблеми захисту прав людини в Україні.
4. Поняття та сутність сталого розвитку. Україна в процесі переходу до сталого
розвитку.
5. Політичний базис сталого розвитку.

Посилання на інформаційні джерела: 1, 5, 8, 16, 17, 26, 29, 34, 37, 44, 48, 54.

Завдання для самостійної роботи:


1. Самоідентифікація соціуму як вибір.
2. Третє покоління прав і свобод (колективні права) та проблеми їх
забезпечення.
3. Ідея сталого розвитку як домінантна складова соціальної культури
громадян.
4. Ознайомитися зі змістом тематичної програми заходів щодо забезпечення
сталого розвитку на період до 2017 року (2003 р.) та підготувати короткий
виступ (до 5-ти хв.) у якому визначити проблеми виконання програмних
положень.
5. Ознайомитися з Концепцією переходу України до сталого розвитку. Які дії
в процесі переходу до сталого розвитку, на Ваш погляд, є найважливішими: а)
на місцевому рівні; б) на регіональному рівні; в) на державному рівні.
Підготувати усну відповідь.
6. Опрацювати Концепцію сталого розвитку населених пунктів (1999 р.) та
скласти перелік заходів, які Ви реалізували б першочергово.
7. Підготувати короткий (до 5-ти хв.) виступ на тему ‹‹Київ – екологічно чисте
місто›› використовуючи основні положення проекту Стратегії національної
екологічної політики на період до 2020 року.
8. Підібрати матеріали офіційних повідомлень та підготувати виступ про
діяльність: а) Національної ради сталого розвитку при Президентові України; б)
Національної комісії сталого розвитку при Кабінеті Міністрів України.
9. Суспільно-психологічний фактор оцінки змін сучасного світопорядку.
10.Універсалізація прав людини.
11.Неоднорідність українського соціуму та його поляризація.

Посилання на інформаційні джерела: 2, 4, 8, 16, 17, 26, 29, 34, 37, 44, 48, 54.

ПЛАНУВАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ Завдання до самостійної Навчальний час, Інформаційні Форма контролю


п/п роботи за модулями та год. ресурси
темами
Змістовний модуль 1
1 Тема 1. Робота з джерелами. 8 Література: 2, 3, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 10,13, 16, 17, 47, 51 Оцінювання
підготовка реферату, ведення доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, складання тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
2 Тема 2. Робота з джерелами. 12 Література: 1, 6, 9, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 11, 17, 18, 24, 30, 34, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 37 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
3 Тема 3. Робота з джерелами. 10 Література: 7, 16, 17, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 30, 37, 47, 50, 51 Оцінювання
підготовка реферату, ведення доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
4 Тема 4. Робота з джерелами. 12 Література: 1, 4, 8, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 10, 14, 16, 18, 28, 36, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 48 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
Перевірка
тезаріусу,проблемних
питань.
5 Тема 5. Робота з джерелами. 12 Література: 6, 7, 10, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 12, 15, 17, 23, 25, 27, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 39 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
Змістовний модуль 2
6 Тема 6. Робота з джерелами. 10 Література: 7, 10, 12, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 21, 31, 40, 42, 44, 46, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 49, 52, 55 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
7 Тема 7. Робота з джерелами. 10 Література: 2, 8, 13, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 16, 30, 34, 35, 37, 44, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 45 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
8 Тема 8. Робота з джерелами. 12 Література: 7, 8, 10, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 11, 17, 18, 19, 23, 32, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 36 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
9 Тема 9. Робота з джерелами. 10 Література: 5, 7, 11, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 13, 19, 24, 29, 32, 47, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 51 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
10 Тема 10. Робота з джерелами. 12 Література: 2, 4, 8, Захист реферату.
Індивідуальне завдання – 16, 17, 26, 29, 34, 37, Оцінювання
підготовка реферату, ведення 44, 48, 54 доповідей та
папки з нормативно-правовими повідомлень.
актами, поповнення тезаріусу. Обговорення
проблемних питань.
Перевірка тезаріусу.
7. Індивідуальні завдання

ТЕМИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ

Тема 1
1. Поняття, сутність та характерні ознаки глобалізації.
2. Глобалістика як нова інтегральна наука про сучасний світ.
3. Становлення та розвиток глобалістики в Україні.

Тема 2
1. Глобалізація – багатовимірний процес трансформаційних змін.
2. Системність, багатовимірність та універсальність процесу глобалізації.
3. Україна в глобалізованому світі.

Тема 3
1. Світовий економічний простір: тенденції і проблеми розвитку.
2. Суб’єкти глобального простору та їх правовий статус.
3. Тенденції розвитку глобальної економіки в Україні.

Тема 4
1. Трансформація політичних систем суспільств в епоху глобалізації.
2. Тенденції трансформації права в процесі глобальних перетворень.
3. Особливості глобальних трансформаційних змін у країнах молодих
демократій.

Тема 5
1. Глобальне громадянське суспільство: реалії та майбутнє.
2. Інформаційне суспільство та його ознаки.
3. Роль науки і освіти в процесі глобального розвитку.

Тема 6
1. Культурно-цивілізаційні проблеми глобалізаційного розвитку.
2. Глобалізація культури і культура глобалізації.
3. Культурна політика держави в умовах формування глобального світу.

Тема 7
1. Глобалізація, глобальні проблеми і глобалістика.
2. Глобальні проблеми сучасності: характеристика та шляхи вирішення.
3. Позитивні та негативні тенденції глобальних змін в Україні.

Тема 8
1. Глобальне управління – шлях до вирішення глобальних проблем.
2. Концепції глобального управління та їх характеристика.
3. Демократія як принцип у системі глобального управління.

Тема 9
1. Людина як суб’єкт і об’єкт глобалізації.
2. Соціальна складова – безальтернативна умова глобального розвитку.
3. Ідентифікаційна криза та шляхи її подолання в умовах глобалізації.

Тема 10
1. Соціоприродний і глобальний характер сталого розвитку.
2. Універсалізація прав людини як тенденція у глобальному світі.
3. Україна в процесі переходу до сталого розвитку.

ОСНОВНІ ВИМОГИ
ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «ГЛОБАЛІСТИКА»

Написання реферату є обов’язковою умовою допуску до іспиту з


глобалістики. Студент має вибрати тему реферату із списка тем, запропонованих
кафедрою, проконсультуватися за обраною темою з викладачем кафедри. На
консультації з викладачем уточнюється тема реферату, план, література та ін.
Консультація за рефератом також є обов’язковою умовою допуску до складання
іспиту.
1.Реферат, за обраною темою – це робота на 10-15 друкованих сторінок,
виконана у Word 97-2003, 14 Times New Roman, поля : ліве 2,5, верхнє та нижнє 2,
праве 1,5, інтервал 1,5 (30 рядків на сторінці), з нумерацією сторінок, виключно
українською мовою, яка передбачає виклад матеріалу на основі спеціально
підібраної літератури, і з обов'язковим включенням елементів самостійного
осмислення його суті.
2.Реферат повинен мати зміст ( з обов'язковою фіксацією кожного пункту
плану у тексті, з вказівкою відповідних сторінок), вступ, головну частину,
висновки і список літератури (не менше 10 робіт з чітко визначеними вихідними
даними, у випадку цитування електронного джерела вказати повну адресу
посилання).
3.Текст реферату повинен включати:
а) посилання, відзначені лапками та індексом посилання на книгу з точними
вихідними даними і обов'язковим зазначенням сторінки;
б) посилання, переказані власними словами автора реферату (без лапок), але
проіндексовані також, з точним вказанням книги, розділу, сторінок;
в) фрагменти тексту, написані власне автором, у притаманній йому манері
викладу, які містять те, що стосується змісту і осмислення певної теми, проблеми,
питання.
4.У тексті реферату обов'язково повинна бути вступна і заключна частини .
Вступна частина обгрунтовує вибір теми реферату і його план, а заключна містить
висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядалися у рефераті.
5.Реферат має бути написаний у певний термін і вчасно представлений на
семінарському або практичному занятті. Реферат подається у скоросшивачу.
Зразок титульної сторінки реферату
Додаток 1

Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України


Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та профспілкового руху

РЕФЕРАТ:

Назва теми_______________________________________

 Виконав студент______

(факультет, курс, група П.І.П.)

КИЇВ – (рік)
8. Методи навчання
Основними методами навчання студентів з дисципліни ‹‹Глобалістика›› є
лекційні заняття, семінарські заняття, самостійна робота студентів з матеріалами
тем.
Допоміжними методами навчання студентів є ведення конспекту лекцій і
конспекту самостійного опрацювання матеріалу, складення тезаріусу
пропонованих до вивчення тем, формування накопичувальної папки
опрацьованих студентом матеріалів, підготовка виступів до участі у наукових
заходах.

9. Методи контролю

Вивчення дисципліни ‹‹Глобалістика›› передбачає проведення зі студентами


поточного та підсумкового контролю.
Поточний контроль сприяє поступовому закріпленню теоретичних знань
студентів отриманих під час роботи з викладачем та самостійної роботи
відповідно до програми навчальної дисципліни (розділ 3). Він проводиться за
такими формами: А) опитування студентів з теоретичного програмного
матеріалу під час семінарських занять; Б) тестування знань студентів з
теоретичного матеріалу передбачених модулів; В) обговорення матеріалів
підготовлених студентами рефератів; Г) обговорення матеріалів доповідей з
поставленого проблемного питання; Д) оцінки виконання завдань самостійної
роботи студентів; Е) усного бліц-опитування студентів з матеріалу попередніх
тем (написання диктанту).
Підсумковий контроль проводиться після вивчення програмного матеріалу у
формі усного екзамену.
Сумарна підсумкова оцінка, яку студент може отримати за результатами
семестрового контролю, складається з кількості балів отриманих за результатами
поточного контролю знань під час семестру, та кількості балів отриманих під час
екзамену.
Результати підсумкових заходів (поточного контролю та екзамену)
оцінюються за 100-бальною шкалою з подальшою трансформацією у державну
оцінку відповідно до нижче наведеної таблиці (розділ 12).
ТЕСТИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Картка модульного контролю


Додаток 2

Спеціальність_______________________
Факультет __________________________
Курс_____Семестр_______Група_______

КАРТКА МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № ___

Дисципліна ________________________________________________________________________

П.І.П. студента _____________________________________________________________________

Номер Сума балів Відповідь Номер Сума балів Відповідь


питання ECTS питання ECTS
1. 0,5 16. 0,5
2. 0,5 17. 0,5
3. 0,5 18. 0,5
4. 0,5 19. 0,5
5. 0,5 20. 0,5
6. 0,5 21. 0,5
7. 0,5 22. 0,5
8. 0,5 23. 0,5
9. 0,5 24. 0,5
10. 0,5 25. 0,5
11. 0,5 26. 0,5
12. 0,5 27. 0,5
13. 0,5 28. 0,5
14. 0,5 29. 0,5
15. 0,5 30. 0,5
Всього: Max /7,5 ____ Всього Max/ 7,5 ____
Всього за модульний контроль Max 15/______ Загальна оцінка____________

П.І.П. викладача ________________________________________________________

Дата проведення модульного контролю _________

Підпис студента_____________________________
Модуль І

1.Визначте змістовну похідну поняття ‹‹глобалізація››:


А) Походить від німецького globalization - ‹‹широкомасштабний››, підкреслює
масштабність світових змін;
Б) Походить від англійського globe - ‹‹земна куля››, підкреслює системо-
утворюючу ознаку і планетарний характер цього явища;

2.Хто з дослідників і в якому році вперше запровадив поняття ‹‹глобалізація››


у сучасному його розумінні?
А) Дж. Маклін, Т. Левіт, К. Ясперс – 1948 р.
Б) Зб. Бжезінський, Е. Сміт, Дж. Сорос, - 1991 р.

3. В якій з відповідей вірно розкрита сутність процесу глобалізації:


А) Сутність глобалізації і основні тенденції її розвитку – об’єктивний процес
формування цілісного світу, глобального людського співтовариства, нового типу
цивілізації;
Б) Сутність глобалізації і основні тенденції її розвитку – керований державою-
лідером процес формування цілісного світу на засадах неоліберальних цінностей;

4. Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового


розвитку на рубежі тисячоліть:
А) Так;
Б) Ні;

5.Чи правильним є твердження? Феномен глобалізації виходить за економічні


межі, в яких її схильні трактувати більшість дослідників цієї теми, і
охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи
політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також умови існування
людства:
А) Ні;
Б) Так;

6. Визначте вірну відповідь щодо поняття глобалістики на сучасному етапі її


розвитку:
А) Глобалістика на сучасному етапі її розвитку – сукупність знань і практичних
дій, пов’язаних з аналізом і вирішенням глобальних проблем, намаганням надати
процесам глобалізації керованого характеру;
Б) Глобалістика на сучасному етапі її розвитку – наука пов’язана з вивченням,
аналізом і вирішенням глобальних проблем, намаганням надати процесам
глобалізації керованого характеру;
7. Що є об’єктом глобалістики:
А) процеси глобалізації в різноманітних формах прояву;
Б) проблеми формування інформаційного (інформаціонального) суспільства;

8. Предмет глобалістики – вивчення динаміки глобальної соціоекосистеми,


розробка шляхів раціональної взаємодії елементів планетарної системи
‹‹людина – соціум - біосфера›› та виявлення її прогностичних тенденцій:
А) Так;
Б) Ні;

9. В чому проявляються закономірності глобалістики?


А) тенденціях планетарного розвитку; нерівномірності розвитку країн;
загостренні глобальних проблем; ідеології вестернізації;
Б) перетворенні цивілізації в силу планетарного масштабу; переході біосфери в
ноосферу; внутрішньому динамічному розвитку; потенційній вичерпності
природних ресурсів; прискореному динамізмі соціоекосистем; інтегральному
розвитку цивілізації;

10. Визначте варіант вірного змістовно-логічного розміщення термінів за


критерієм їх виникнення:
А) глобалістика, глобалізація, глобальні проблеми;
Б) глобалізація, глобальні проблеми, глобалістика;

11. У якому з варіантів відповідей вірно перераховані шість основних шкіл, які
визначають ідеологію глобалізму?
А) ‹‹межі зростання››; ‹‹сталого розвитку››; ‹‹універсального еволюціонізму››;
‹‹мітозу біосфер››; ‹‹контрольованого глобального розвитку››; ‹‹світ-системного
аналізу››;
Б) ‹‹суспільства знань››; ‹‹сталого розвитку››; ‹‹гібридизації культур››;
‹‹регіоналізму››; ‹‹економіки знань››; ‹‹нового гуманізму››;

12. Хто є засновником школи, представленої концепцією сталого розвитку?


А) Л. Браун;
Б) М. Мойсеєв;

13. Концепція якої з існуючих у глобалістиці шкіл покладена в основу


діяльності, а згодом і стала керівним принципом ООН?
А) контрольованого глобального розвитку;
Б) сталого розвитку;

14. Які Ви знаєте теоретичні школи, що сформувалися у світі і мають


розбіжності у підходах з приводу концептуалізації процесів глобалізації,
осмисленні їх динаміки, причинних зв’язків і наслідків?
А) гіперглобалісти, неоліберали, радикали, неомарксисти;
Б) гіперглобалісти, скептики, трансформаціоністи;
15. Основу яких із названих теоретичних шкіл складають ідеї: лінійного
погляду на історичні зміни; занепаду нації держави, її автономії,
суверенітету; пріоритету економічної глобалізації; переваг економічного
управління; поширення неоліберальної економічної дисципліни для усіх урядів;
настання сприятливих умов для формування глобального громадянського
суспільства?
А) гіперблобалістів;
Б) трансформаціоністів;

16. Основу яких із названих теоретичних шкіл складають ідеї: нелінійного


погляду соціальних змін; безпрецедентності глобальних перетворень;
заперечення поглядів про ‹‹кінець держави››; зміни функцій влади і держави;
вимоги щодо більш активної держави у нових умовах; трансформації
політичної спільноти, державної влади, світової політики?
А) гіперглобалістів;
Б) трансформаціоністів;

17. Які з перерахованих підходів дослідження глобалізаційних процесів


можуть бути пріоритетним для майбутнього розвитку?
А) культурно-цивілізаційний;
Б) економічний, політологічний, соціальний, геополітичний, культурно-
цивілізаційний (системний підхід);

18. Яка із сфер глобальних перетворень є найбільш проблемною в умовах


формування цілісного світу?
А) ідеологічна, соціокультурна, морально-етична;
Б) економічна, екологічна, інформаційно-технологічна;

19. Який з підходів у вивченні сучасних загальнопланетарних процесів дає


можливість розкрити природу глобалізації, досліджувати глобальні
трансформації як складну, відкриту, нелінійну взаємодію різних країн і
цивілізацій, сформувати системність бачення подій, виокремити роль
біфуркацій у розвитку історії, врахувати розмаїття цінностей соціуму?
А) системно-синергетичний (нелінійний) підхід;
Б) лінійний підхід;

20. Хто з названих авторів відомі Вам як попередники сучасних досліджень з


проблем глобалістики та глобалізаційного розвитку?
А) М. Драгоманов, М. Булгаков, С. Подолинський, В. Вернадський, Г. Сковорода,
П. Юркевич, М. Туган-Барановський;
Б) О. Білорус, В. Вовк, О. Кіндратець, Д. Лукяненко, С. Ніколаєнко, Ю. Пахомов,
Ю. Павленко, М. Шепєлєв, Ю. Якименко;
21. Який з чотирьох етапів розвитку глобалістики характеризується такими
ознаками?: забезпечення глобальної безпеки; потреба більш активного
формування таких напрямків наукових досліджень як політична
глобалістика та екополітологія; створення ринкової економіки в Китаї та
ряді інших країн; пошук нової парадигми світового розвитку; раціональне
вирішення регіональних конфліктів; поширення концепції ‹‹інформаційного
суспільства››.
А) перший (60-ті рр. – початок 70-х рр. ХХ ст.);
Б) другий (70-ті – перша пол. 80-х рр.. ХХ ст.);
В) третій (друга половина 80-х рр. ХХ ст.);
Г) четвертий (на межі 1980-1990-х рр.);

22. На якому з етапів розвитку глобалістики відбулися зміни в динаміці її


предмету, тобто набув домінанти об’єктивний науковий підхід замість
надкласового та класового?
А) на першому (60-ті рр. – початок 70-х рр. ХХ ст.);
Б) на другому (70-ті – перша пол. 80-х рр.. ХХ ст.);
В) на третьому (друга половина 80-х рр. ХХ ст.);
Г) на четвертому (межа 1980-1990-х рр.);

23. Скільки етапів осмислення глобалізації прийнято виділяти?


А) чотири;
Б) п’ять;
В) сім;

24. Які ознаки свідчать про особливості сучасного багатовимірного процесу


глобалізації?
А) загострення екологічних проблем; поступові процеси координування
глобального уряду;
Б) зміна людини та її свідомості, усвідомлення нею глобальних загроз,
формування культури і способу життя для значної частини жителів планети,
розвиток інформаційно-технологічних процесів, поява глобальної свідомості як
ще однієї форми суспільної свідомості поряд з міфом, релігією, філософією,
наукою, екологією;

25. В чому просліджуються ознаки відмінності між глобалізацією та


інтеграцією?
А) в обсязі, якості, формах і змісті взаємодії;
Б) у відмінностях щодо часу виникнення цих процесів;
В) у якості взаємодії;

26. Глобалістика має теорію, практику, предмет, метод, понятійний


апарат. Що ми розуміємо під теорією глобалістики?
А) систему головних ідей у галузі глобалістики, що узагальнює досвід та
практику, відображає об’єктивні закономірності розвитку;
Б) теоретичні висновки вчених про розвиток сучасної світосистеми;
В) теорію і практику формування керованого світу;
27. Що таке глобальний розвиток?
А) зміни, які відбуваються у багатополюсному світі і складають певні тенденції;
Б) розвиток у ситуації найвищого рівня антропогенного впливу;
В) максимально можлива сукупність змін у просторі та часі, які охоплюють
людство в цілому, характеризують головні тенденції розвитку людства;

28. У якому з тверджень вірно сформульоване тлумачення поняття


‹‹глобальна система››?
А) система взаємодії між новітніми структурами та їх динаміка видозмін,
темпоральність функціонування різноманітних інститутів;
Б) складова частина глобального розвитку, нова політична, соціокультурна,
інформаційно-технологічна, економіко-технічна спільність з її специфічними
структурами та процесами, які функціонують та розвиваються в межах усього
людства з його складними переплетіннями світогосподарських та міжнародних
відносин, сукупність усіх досягнень людства в процесі його розвитку;
В) система взаємовідносин та управління шляхом примусу всіх її елементів
працювати у заданому режимі – тобто внутрішнього примусу;

29. В чому проявляється сутність глобального суспільства як нової форми


соціальної організації в умовах впливу глобальних процесів?
А) в прискоренні тенденцій регіоналізації та інтеграції;
Б) інтенсифікації взаємозв’язків між різними сферами організації суспільного
життя, що призводить до стану взаємозалежності між компонентами системи;
В) ускладненні структури світового розвитку, трансформації цінностей та норм
життєдіяльності людей, змінах системи взаємодії між ними (глобальні відносини),
встановленні нових пріоритетів у розв’язанні глобальних системних проблем;

30. Всі попередні моделі світу розглядали його в єдності двох елементів –
біосфери та людини. В чому полягає сутність розуміння біосфери за В. І.
Вернадським?
А) оболонка Землі, склад та енергетика якої обумовлені минулою або сучасною
діяльністю живих організмів;
Б) сфера розуму, діяльності живої ноосферної цивілізації, ядром якої є історична
біосфера Землі;

Модуль ІІ
1. Що ставить за мету нова інтегральна наука глобалістика?
А) дослідження ноосферної цивілізації;
Б) дослідження сутності нової антропогенної епохи;
В) збереження та гармонійний розвиток людської цивілізації;
2. Яка з відповідей правильно розкриває сутність поняття ‹‹ноосфера››?
А) сфера розуму, діяльності живої ноосферної цивілізації, ядром якої є історична
біосфера Землі;
Б) гіпотетичний етап розвитку біосфери, на якому будь-яка перетворювальна
діяльність людини має базуватися на науковому розумінні природних і
соціальних процесів, органічно узгоджуватися з загальними законами розвитку
природи;
В) обидві відповіді;

3. Що таке глобальне суспільство?


А) глобальна політична система, елементами якої є держави, тобто система, що
має міждержавний характер;
Б) сукупність відносин, яка формується в результаті спільної діяльності людей,
реалізації спільних інтересів (міжнародний мир, безпека, вирішення глобальних
проблем, регуляція економічних відносин) та виробництва спільних благ на
глобальному рівні;
В) система економічних, торгівельних, технологічних зв’язків між державами;

4. У якому з приведених положень вірно визначено методологію глобалістики?


А) діалектична єдність і суперечливість процесів універсалізації і гетерогенності
світу, що глобалізується;
Б) глобально-цивілізаційний підхід, який дає змогу виявити ґенезу, витоки і
взаємозв’язок політичних, економічних і культурних вимірів глобалізації,
співвідношення процесів глобалізації, інтеграції і дезінтеграції, регіоналізації і
фрагментації;

5. В якій із відповідей вірно перераховані фактори глобального суспільства?


А) глобальна економіка; глобальна політика; глобальний тероризм; глобальні
комунікації; глобальна культура; глобальна наука; глобальна уніфікація стилю
життя;
Б) глобальна взаємодія; регіоналізація; транснаціональна злочинність; віртуальна
демократія; інтеграція в сфері економіки; глобальна універсалізація; глокалізація;
політизація економіки; розвиток глобальних ринкових відносин;

6. Які з перерахованих вище чинників є пріоритетними для балансу розвитку


глобального суспільства?
А) політика, оскільки політика є механізмом підтримання стабільності,
справедливості та безпеки;
Б) економіка як механізм виробництва благ та ринкового обміну;
В) культура – механізм відтворення стандартів, цінностей та знань;
Г) перераховані вище чинники (механізми): політика, економіка, культура;
7. Який з елементів тріади (економіка, політика, культура) протягом
історичного розвитку людства ще не був пріоритетним?
А) економіка;
Б) політика;
В) культура;

8. Яку модель керованого світу пропонує сучасна глобалістика?


А) модель передбачену концепцією школи ‹‹світ-системного аналізу››
(І. Валлерстайн);
Б) модель передбачену концепцією мальтузіанства (Т. Мальтус);
В) модель, яка складається з трьох елементів – біосфери, країн світу і конкретної
країни, взаємодія яких описується узагальненими якісними параметрами світу, а
керування має здійснюватись з боку світового співтовариства шляхом впливу на
конкретну країну з врахуванням її узагальнених параметрів, які знаходять
відображення в її місці в світі;

9. Сукупність яких із приведених висновків найбільш повно характеризують


кількісні критерії, які вводить сучасна глобалістика в концепцію сталого
розвитку?
А) необхідність стабілізації усередненої по світу економіки, енергетики та
чисельності населення; необхідність запровадження механізму керування світом,
починаючи з рентного керування, тобто запровадження рентної платні з країн
світу за користування біосферою; перехід до якісно нової соціально-економічної
системи планового типу; розвиток глобалістики як основи якісно нового
планетарного світогляду всього людства;
Б) стабілізації економіки та ліквідації її кризового стану; керування світом
країною-лідером; відмова у стабілізації чисельності населення у будь-якій країні
світу; розвиток нанотехнологій; підвищення рівня соціального захисту населення
країн Півдня; обмеження країн ‹‹золотого мільярду››; активізація зусиль по
ліквідації глобальних викликів і загроз;

10. Визначте правильну відповідь із запропонованих. В умовах глобалізації


суверенітет держави:
А) втрачається зовсім, а її функції перебирають на себе ТНК, міжурядові та
надурядові інституції;
Б) поступово зникає внутрішній суверенітет, скасовується національна держава;
В) частково втрачається внутрішній суверенітет, але повна втрата суверенітету
неможлива, відбувається процес зміни функцій держави, збагачується і
наповнюється новим змістом поняття суверенітету;

11. Якою з інституцій, заснованих у 1968 р., були проведені широкомасштабні


дослідження і побудовані глобальні моделі розвитку кризових тенденцій у
взаємодії між суспільством і довкіллям?
А) Римським клубом;
Б) Більдерберським клубом;
В) Конференцією ООН з оточуючого середовища і розвитку (Ріо-92);
12. Які засади національної ідентичності визначені у Посланні Президента до
Українського народу (2010 р.)?
А) громадянство, єдність, культурне розмаїття, діалог культур;
Б) національна свідомість, боротьба з корупцією, ефективна держава;

13. У якому з приведених джерел (документів) визначені фундаментальні


цінності широкого діалогу спільного майбутнього глобалізованого світу:
гуманістичні ідеали та цінності; соціальний прогрес в інтересах усіх народів
та держав на основі послідовного вирівнювання розвитку; толерантність;
терпимість та взаємовідповідальність?
А) у Посланні Президента до Українського народу;
Б) у проекті Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року;
В) у Програмі дій ‹‹Порядок денний на ХХІ століття›› (1992 р.);

14. Яке трактування глобалізації покладено в основу визначення: глобалізація


– процес зближення політичних систем країн світу з метою утворення
інститутів, вироблення спільних стандартів і підходів до вирішення
загальноцивілізаційних проблем розвитку людства?
А) геополітичне;
Б) політологічне;
В) культурно-цивілізаційне;

15. Назвіть головні об’єкти національної безпеки в умовах глобального


розвитку:
А) громадянин (його права і свободи);
Б) суспільство (його духовні й матеріальні цінності);
В) держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і
недоторканість порядку);
Г) громадянин (його права і свободи); суспільство (його духовні й матеріальні
цінності); держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і
недоторканість порядку);

16. Які сфери суспільного життя мають порівняно низьку темпоральність в


умовах глобалізації (повільно, з відставанням глобалізуються)?
А) соціальна сфера, культурологія;
Б) політика, економіка;

17. Визначте сутність поняття ‹‹універсалізм›› в умовах багатовимірного,


перехідного стану глобалізації?
А) одноманітність усіх;
Б) повне підкорення окремого й особливого загальному і цілому;
В) багатогранність соціокультурних феноменів та політико-правових процесів,
безперервний процес їх взаємозбагачення;
18. Які принципи мають бути покладені в основу культурної політики
держав?
А) вільного обміну цінностями, діалогу, поваги, полілогу культур;
Б) відкритості, толерантності й діалогу, міжкультурної компетенції і комунікації,
нової раціональності;

19. Що означає відомий принцип ‹‹Мислити глобально, діяти локально››?


А) заперечення процесу глобалізації;
Б) позитивне визнання процесу глобалізації;
В) забезпечуючи власні інтереси, враховувати інтереси інших учасників
глобального простору;

20. В яких країнах рівень народжуваності населення є високим?


А) у країнах збіднілого Півдня (і країнах, які розвиваються);
Б) у країнах заможної Півночі (країнах Заходу);
В) у країнах ‹‹вісімки››;

21. Різні темпи включення країн у процеси глобалізації значною мірою


обумовлюються:
А) коефіцієнтом Джіні;
Б) специфікою їх культурно-цивілізаційного розвитку;

22. Сутність антиглобалістського руху виражається:


А) у протестах проти глобалізації;
Б) у протестах проти глобалізації у нинішньому її варіанті (американізації,
вестернізації);

23. Визначте зміст поняття ‹‹глобальні проблеми››:


А) глобальні проблеми – проблеми, які мають всепланетний характер;
Б) глобальні проблеми – сукупність життєво важливих проблем, від яких
залежить соціальний прогрес людства;

24. За яким критерієм класифіковано глобальні проблеми?: проблеми


населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична,
сировинна, задоволення матеріальних потреб, демографічна); проблеми
захисту довкілля (екологічні); проблеми освоєння космічного простору і
Світового океану, їхнього використання в інтересах людини; проблеми
запобігання стихійних лих і боротьби з їх наслідками.
А) за джерелами виникнення;
Б) за їх характером;

25. Який строк дії Кіотського протоколу (1997 р.)?


А) до 2025 р.;
Б) до 2012 р.;
26. Що є центральною проблемою глобального управління з позиції
синергетики?
А) проблема забезпечення в процесі самоорганізації суспільства оптимального
поєднання з одного боку хаосу, нерівномірності, нелінійності, локальної
кооперації, флуктуацій, біфуркацій, а з іншого боку, процесу, рівномірності,
лінійності, глобальної кооперації і сталості розвитку світового співтовариства;
Б) проблема регламентації міжнародного життя авторитарними методами;
В) проблема стихійного, безконтрольного функціонування лібералізму і
демократії;

27. У якій з відповідей вірно перераховані існуючі у світі теоретичні


конструкції концепції глобального управління?
А) демократизації демократії; концепція екофільного розвитку; концепція
реального глобалізму; концепція гуманізму; концепція економічного лідерства;
Б) концепція ліберального інтернаціоналізму; концепція радикального
республіканізму; концепція космополітичної демократії; концепція управління
державою-лідером;

28. В чому полягає змістовна сутність альтерглобалізму?


А) у намаганні надати процесу глобалізації справедливого соціального виміру
(рівність, демократія, права людини, солідарність, високі морально-етичні
принципи);
Б) у запереченні об’єктивного характеру глобалізації;

29. Які моделі глобалізації Вам відомі?


А) неоліберальна; соціально-ринкова; соціал-реформістська; імперська;
глобалізація з ‹‹людським обличчям››;
Б) моністська; ринково-фундаменталістська; фрагментарна; деструктивна;

30. Які з цінностей складають основу Глобального етичного кодексу?


А) солідарність; повага; права людини; демократія; консенсус; діалог;
Б) любов; співчуття; чесність; справедливість; рівність; свобода; злагода;
терпимість
ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЕКЗАМЕНУ)
1. Поняття, предмет та об’єкт глобалістики.
2. Поняття та сутність глобалізації.
3. Глобальні проблеми. Види та систематизація глобальних проблем.
4. Характерні ознаки глобалізації та їх характеристика.
5. Сутність глобалізації. Політична глобалізація.
6. Сутність глобалізації. Економічна глобалізація.
7. Передумови формування глобалістики.
8. Теоретичні основи глобалістики.
9. Системно-синергетичний підхід дослідження глобалізаційних проблем.
10.Мета глобалістики як науки.
11.Системність та багатовимірність глобалізації.
12.Глобальна інтеграція як сучасна форма взаємодії наук.
13.Глобалізація як суперечлива єдність організації і самоорганізації.
14.Перспективи сучасної цивілізації в умовах глобалізації.
15.Лінійно-прогресистська методологія аналізу глобалізаційних
трансформацій.
16.Методологічні прогнози динаміки глобалізації.
17.Поняття та сутність глобалізму.
18.Основні підходи дослідження глобалізаційних процесів та їх
характеристика.
19.Політична глобалізація і національний суверенітет.
20.Світові школи глобалістики та іх концептуальні позиції.
21.Теоретико-методологічні позиції гіперглобалістів.
22.Теоретико-методологічні позиції скептиків.
23.Теоретико-методологічні позиції трансформаціоністів.
24.Методологічні позиції вітчизняних учених у дослідженні глобалізаційних
процесів.
25.Культурологічний та цивілізаційний підходи до дослідження глобалізацій
них процесів.
26.Роль культури в процесі глобалізації.
27.Тенденції глобалізації.
28. Універсальний характер глобальних трансформаційних змін.
29.Глокалізація як форма глобальних трансформацій.
30.Інформаційне суспільство. Проблеми і ризики інформаційної епохи.
31.Глобалізація, глобальні проблеми, глобалістика.
32.Етапи глобалізації. Постглобалізаційний період розвитку цивілізації.
33.Види, сутність, характеристика глобальних проблеми.
34.Глобальне прогнозування. Види та значення глобального прогнозування.
35.Проблеми та тенденції розвитку глобальної соціоекосистеми.
36.Демографічні тенденції сучасності. Демографічна ситуація в Україні.
37.Характеристика процесу гібридизації культур. Діалог культур. Полілог
культур.
2

38. Тероризм як глобальна проблема сучасності. Правова основа боротьби з


міжнародним тероризмом.
39.Держава в процесі глобальних трансформаційних змін.
40.Глобальне громадянське суспільство та його ознаки.
41.Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
42.Трансформація права в умовах глобалізації. Тенденції трансформації права.
43.Характер транснаціональних загроз і викликів. Транснаціональна
злочинність. Кіберзлочинність.
44.Політичні партії в умовах глобальних трансформаційних змін. Політичні
партії в Україні.
45.Людина в умовах глобальних трансформацій сучасності. Самоідентифікація
соціуму.
46.Трансформація інституту сім’ї в умовах глобалізації.
47.Глобалізація культури і культура глобалізації.
48.Глобалізація і фрагментація. Співвідношення глобального і локального.
49.Демократія в умовах глобалізації. Характеристика концепцій
демократичного розвитку.
50.Антиглобалізм (альтерглобалізм) як соціальне явище. Сили та учасники
антиглобалістського руху.
51.Суверенітет держав та особливості формування нового світоустрою.
52.Альтернативні моделі сучасної глобалізації. Глобалізація з ‹‹людським
обличчям››.
53.Нація в умовах ідентифікації глобального світу. Національна держава.
Національна мова.
54.Соціально-економічна нерівність в умовах глобального розвитку.
Соціалізація глобалізації.
55.Глобалізація і енергетичні проблеми. Енергосфера як фактор людського
розвитку.
56.Масова культура і контркультура в умовах глобалізації. Культурна політика
та її значення.
57.Суперечливість як ознака глобалізаційного розвитку.
58.Освіта і наука в умовах глобалізації. Зміни умов у сфері освіти в Україні.
59.Сучасна політична глобалізація. Джерела та рушійні сили сучасної
політичної глобалізації.
60.Глобалізація і національна безпека. Забезпечення безпеки процесу
глобалізації.
61.Сталий розвиток. Глобалізація і перехід до сталого розвитку.
62.Поняття, зміст та характеристика сталого розвитку в сучасних умовах.
63.Глобальне управління в системі парадигми цивілізаційного розвитку.
Проблеми формування системи глобального управління.
64.Показник ВВП на душу населення як індикатор соціально-економічної
нерівності.
65.Ідентифікація глобалізації як проблема сучасності.
66.Етапи осмислення процесу глобалізації.
67.Багатовимірність процесу глобалізації та системність його дослідження.
3

68.Принципи та закономірності глобалістики.


69.Правила глобалістики та їх характеристика.
70.Біосфера. Ноосфера. Ноосферний етап розвитку глобальної
соціоекосистеми.
71.Основні підходи до дослідження глобалізаційного процесу та їх
характеристика.
72.Міграційні процеси в умовах глобалізації. Трудова міграція. Міграційна
політика держави в сучасних умовах.
73.Глобалізація і свідомість людини. Планетарна свідомість.
74.Глобалізація. Вестернізація. Американізація.
75.Соціально-філософський вимір глобалізації.
76.Регіоналізація глобального світопростору та перспективи її становлення.
77.Понятійний апарат глобалістики – аксіоми, поняття, терміни.
78.Етапи розвитку глобалістики.
79.Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.
80.Головні напрями політичної стратегії вирішення глобальних проблем
(політичні реформи; науково-технічна політика).

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Підсумкови
Сум
Поточне тестування та самостійна робота й тест
а
(екзамен)
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль2 50
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10 10 тем
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 10+10 100
Тестування за модулем - 15 Тестування за модулем - 15+15
15

Шкала оцінювання: національна та ECTS


Сума балів за
всі види Оцінка
Оцінка за національною шкалою
навчальної ECTS
діяльності
90 – 100 А відмінно
82-89 В
добре
74-81 С
64-73 D
задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням
0-34 F
дисципліни

11. Методичне забезпечення


4

1. ......
12. Рекомендована література
Базова
1. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові
проблеми: монографія / [І. О. Кресіна, А. А. Коваленко, К. М. Вітман, О. В.
Скрипнюк, Є. В. Перегуда, О. М. Стойко, О. Г. Кучабський, В. А. Явір]; за ред.
І. О. Кресіної. – К.: Логос. 2009. – 480 с.
2. Алаев Э. Б. Quo vadis? // Глобальное сообщество: новая система координат
(подходы к проблеме) / Алаев Э. Б. – СПб.: Алетейя, 2000. – С. 81-86.
3. Алєксєєнко І. В. Національні держави в умовах глобалізації світу (політичні і
правові аспекти) / Алєксєєнко І. В.: монографія. – К.; Ніжин: ТОВ
‹‹Видавництво ‹‹Аспект-Поліграф››, 2006. – 360 с.
4. Бебик В. Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія,
менеджмент / Бебик В. // Політичний менеджмент. – 2006. – № 2 (17). – С.140-
148.
5. Бек У. Влада і контрвлада у добу глобалізації. Нова світова політична
економія / Ульрих Бек; пер. з нім. О. Юдіна. – К.: Ніка-Центр, 2011. – 408 с.
6. Білорус О. Г. Глобалізація та національна стратегія України / Білорус О. Г. –
К.: ВО ‹‹Батьківщина››, 2001. – 300 с.
7. Білорус О., Власов В. Глобалістика нова синтетична наука // Вісник НАН
України, 2010, №3. С. 17-27.
8. Василенко И. А. Политическая глобалистика / Василенко И. А. – М.: Логос,
2000. – 360 с.
9. Гвишиани Д. М. Римский клуб. The Clab of Rome: История создания,
избранные доклады и выступления, официальные материалы /
Гвищиани Д. М. / под ред. Д. М. Гвишиани. – М.: Эдиториал УРСС, 1997. –
377 с.
10. Гелд Д. Демократія та глобальний устрій / Гелд Д.; [пер. з англ. О. Юдіна та
О. Межевікіна]. – К.: Port-Royal, 2005. – 358 с.
11. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Гіденс Е.;
[пер. з англ. Н. Поліщук]. – К.: Альтерарес, 2008. – 100 с.
12. Глобализация: Учебник / [под общ. Ред. В. А. Михайлова и В. С. Буянова]. –
М.: Изд-во РАГС, 2008. – 544 с.
13. Глобалистика: Энциклопедия / гл. ред. И. И. Мазур, А. Н. Чумаков; Центр
научных и прикладных программ ‹‹ДИАЛОГ››. М.: ОАО Изд-во ‹‹Радуга››,
2003. – 1328 с.
14. Глобальное управление: учеб. Пособие / под ред. проф. А. И. Соловьева. – М.:
ИНФРА-М, 2007. – 252 с.
15. Глобальне управління – 2025: вирішальний момент. Переклад з англ. Г. Лелів.
– Львів: Літопис, 2011. – 120 с.
16. Ильин А. Массовая культура и субкультура: общее и особенное / Ильин А.
// Социс. – 2010. - № 2 (310). – С. 69-75.
17. Культура на рубеже ХХ-ХХІ веков: глобализационные процессы / отв. ред.
Н. А. Хренов. СПб.: Нестор-История, 2009. – 632 с.
5

18. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і


суспільства / Кастельс М. – К.: Ваклер, 2007. – 304 с.
19. Кармазіна М. Глобалізація: місце і роль суб’єктів та об’єктів процесу /
Кармазіна М. // Людина і політика. – 2003. - № 4. – С. 73-81.
20. Квєк М. Національна держава, глобалізація та Університет як модерний заклад
/ Квєк М. // Філософська думка. – 2003. – № 3. – С. 58-65.
21. Кіндратець О. Як забезпечити сталий розвиток? / Кіндратець О. // Політика і
час. – 2005. – № 9-10. – С. 46-52.
22. Колбановский В. В. Гражданственность и глобальная социология /
Колбановский В. В. // Социс. – 2010. – № 3 (311). – С. 112-121.
23. Колодко Гж. В. Глобализация и перспективы развития постсоциалистических
стран / Колодко Гж. В.; [пер. с польск.] – Мн.: ЕГУ, 2002. – 200 с.
24. Колотова Н. В. Право и права человека в условиях глобализации (научная
конференция) / Колотова Н. В. // Государство и право. – 2006. - № 2. – С. 105-
120.
25. Кочетов Э. Г. Глобалистика: теория, методология, практика: ученик для
вузов / Кочетов Э. Г. – М.: НОРМА-ИНФРА, 2002. – 672 с.
26. Крымский С. Б. Культурно-цивилизационные сдвиги на рубеже тысячелетий /
Крымский С. Б. // Цивилизационная структура современного мира. В 3-х т.,
Глобальные трансформации современности. – К.: Наукова думка, 2006. – Т. 1.
– С. 607-640.
27. Кузнецова А. Необходимость и возможность теории мироустройства ХХІ в. /
Кузнецова А. // Власть. – 2009. - № 4. – С. 42-44.
28. Луков В. А. Воспитание как ответ на вызовы глобализации / Луков В. А. //
Знание. Понимание. Умение. – 2006. – № 1. – С. 101-109.
29. Лукашевич В. М. Глобалістика: навчальний посібник, 2-е вид., доповн. та
випр. Львів: Новий Світ, 2010. 440с.
30. Макуев Р. Х. Терроризм в условиях глобализации / Макуев Р. Х. //
Государство и право. – 2007. – № 3. – С. 43-49.
31. Марченко М. Н. Государство и право в условиях глобализации /
Марченко М. Н. – М.: Проспект, 2008. – 400 с.
32. Медоуз Д. Х. За пределами роста: Предотвратить глобальную катастрофу,
обеспечить устойчивое будуще / Медоуз Д. Х. и др. учебн. пособие: пер. с
англ. – М.: Пангея, 1994. – 303 с.
33. Московченко А. Д. Русский космизм. Глобальные проблемы ХХІ века /
Московченко А. Д. // Вестник Российского философского общества. – 2009. -
№ 4 (52). – С. 133-139.
34. Неклесса А. И. Конец цивилизации, или Зигзаг истории / Неклесса А. И. //
Глобальное сообщество: Картография постсовременного мира / рук. проекта,
сост. и отв. ред. А. И. Неклесса. – М.: Вост. лит., 2002. – С. 109-142.
35. Павленко Ю. В. История мировой цивилизации / Павленко Ю. В. – К.: Феникс,
2002. – 760 с.
36. Пахомов Ю. Н., Павленко Ю. В. Цивилизационная структура современного
мира. Глобальные трансформации современности. В з-х томах. Т. 1. – К.:
Наукова думка, 2006. – 686 с.
6

37. Пітерзе Я. Глобалізація як гібридизація / Пітерзе Я. // Глобальні модерності /


за ред. М. Фезерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона; [пер. з англ. Т. Цимбала]. – К.:
Ніка-Центр, 2008. – С. 73-105.
38. Програма дій ‹‹Порядок денний на ХХІ століття›› (AGTNDA). Ухвалена
конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро
(Саміт ‹‹Планета Земля›› 1992). – К.: Інтелсфера, 2000. – 359 с.
39. Римашевська М. Н. Население и глобализация / Н. М. Римашевская,
В. Ф. Галецкий, А. А. Овсянников и др. – М.: Наука, 2002. – 322 с.
40. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Пер. з англ. М. Климчука і
Т. Цимбала. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Ніка-Центр, 2009. – 320 с.
41. Сорос Дж. О глобализации / Сорос Дж. – М.: Эксмо, 2004. – 280 с.
42. Суліма Є. М., Шепєлєв М. А. Глобалістика: підручник / Є. М. Суліма, М. А.
Шепєлєв. К.: Вища школа, 2010. 544с.
43. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / Хантингтон С. // Полис. – 1994. -
№ 1. – С. 33-48.
44. Чешков М. Взгляд на глобализацию через призму глобалистики / Чешков М. //
МЭ и МО. – 2001. - № 2. С. 52-56.
45. Чумаков А. Н. Глобализация. Контуры целостного мира: моногр. / Чумаков А.
Н. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2009. – 432 с.

Допоміжна
1. Азроянц Э. А. Глобализация: катастрофа или путь к развитию?
Современные тенденции мирового развития и политические амбиции /
Азроянц Э. А. – М.: ИД ‹‹Новый век››, 2002. – 416 с.
2. Бебик В. М., Шергін С. О., Дегтярьова Л. О. Сучасна глобалістика: провідні
концепції і модерна практика. Навчальний посібник. – К.: Університет
‹‹Україна››, 2006. – 208с.
3. Білорус О., Мацейко Ю., Вітер І. Глобальні стратегії Євросоюзу:
монографія / О. Білорус, Ю. Мацейко, І. Вітер. К.: КНЕУ, 2009. 528с.
4. Бжезінський Зб. Вибір: світове панування чи світове лідерство / Пер. з англ.
А. Іщенка. – К.: Вид. дім ‹‹Києво-Могилянська академія››, 2006. – 203 с.
5. Бураковський І. В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України /
І. Бураковський, О. Плотніков, Л. Вировець. Харків, Фоліо, 2009. 298с.
6. Співак В. М. Політико-правовий та соціокультурний виміри глобалізації:
Монографія. – К.: Логос, 2011. – 416 с.
7. Соліненко К. С. Глобалістика і глобальні проблеми. Міжнародна економіка.
Навчальний посібник. К. ; Кондор, 2008. 280с.
8. Шварцев С. Л. С чего началась глобальная эволюция? / Шварцев С. Л. //
Вестник Российской академии наук. – 2010. - № 2. – Т. 80. – С. 99-106.
9. Шепєлєв М. Політична система мондіалізму / Шепєлєв М. // Політичний
менеджмент. – 2008. – № 5. – С. 151-160.
10.Яковец Ю. В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Яковец Ю. В.
– М.: Экономика, 2001. – 347 с.
7

13. Інформаційні ресурси


1. Вовк В. Україна в контексті сучасних тенденцій і сценаріїв світового
розвитку [Електронний ресурс] / Вовк В. – Режим доступу:
http://on2line.km.ua/igs/.
2. Миселюк А. Украина перед вызовами глобализации [Электронный ресурс] /
Миселюк А. – Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/90281/.
3. Романов В. Л. Глобализация в реальности и сценариях развития. ― Режим
доступа к статье: реез: spkurdyumov/narod.ru/D32Romanov.htm.
4. Щербак Ю. Сталий розвиток і майбутнє України [Електронний ресурс] /
Щербак Ю. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/188884/.
5. Якименко Ю. Громадянське суспільство в Україні: основні характеристики.
― Режим доступу до статті: http://razumkov.org.ua/ukr/ article.php?news
_id=320.

Примітки:
1. Робоча програма навчальної дисципліни є нормативним документом вищого
навчального закладу і містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни,
послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та
засоби поточного і підсумкового контролів.
2. Розробляється лектором. Робоча програма навчальної дисципліни
розглядається на засіданні кафедри (циклової комісії), у раді (методичної комісії)
факультету (навчального закладу), підписується завідувачем кафедри (головою
циклової комісії), головою ради (методичній комісії) і затверджується
проректором (заступником директора) вищого навчального закладу з навчальної
роботи.
3. Формат бланка А4 (210  297 мм.).

Директор департаменту вищої освіти Я. Я. Болюбаш

You might also like