МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧЕРКАСЬКА ФІЛІЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Черкаської філії
Європейського університету

_______________ В.А. Шпильовий

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання семінарських та самостійних робіт
студентами ІV курсу денної форми навчання

з дисципліни «ОСНОВИ
ЕТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВА»

для спеціальностей:
6.030508 Фінанси
6.03509 Облік і аудит
6.030504 Економіка підприємства
6.030504Менеджмент організацій
6.080400 Інформаційні системи

Черкаси 2008
Укладач: к.і.н. доц., Корновенко С.В
к.і.н., доц. Мінґйло С.А.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних

дисциплін
Протокол № __ від “____” ____________ 200__р.
Завідувач кафедри _______________ к.п.н. доц., Л.В. Тищенко

Рекомендовано Методичною радою Черкаської філії Європейського

університету
Протокол № ___ від “____” ___________ 200__р.
Голова науково-методичної ради ______________ к.е.н. доц., В.О. Шпильова

2
 ЗМІСТ

Вступ .............................................................................................................. 4
Опис дисципліни “Основи етнодержавознавства ”…................................. 6
Тематичний план дисципліни .......................................................................... 7
Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної
дисципліни “Основи етнодержавознавства ”............................................... 8
Тематика семінарських занять з “Основи етнодержавознавства”.................. 9
Комплекс завдань для самостійного опрацювання з дисципліни “Основи 10
етнодержавознавства ”
Список рекомендованої літератури ............................................................. 14

3
 ВСТУП

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих

навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України
від 02.06.93 р. № 161, самостійна робота студентів є основним засобом
оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять
час.
Уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує високу
кваліфікаційну підготовку спеціалістів, формує уміння у майбутньому
самостійно підвищувати свій науковий рівень, самостійно приймати при
необхідності рішення певної проблеми.
Це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування
самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навичок, що
здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів
навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів – це формування
самостійності як риси особистості і засвоєння знань, умінь, навичок, оволодіння
системою знань з певних питань навчальної дисципліни; поглиблення
практичних навичок, одержаних на заняттях; виховання самостійності у
вирішенні проблем.
Основними функціями самостійної роботи студентів є .
- пізнавальна – визначається засвоєння студентами систематизованих
знань з дисципліни;
- самостійна – формування вмінь і навичок, самостійне їх оновлення і
творче застосування;
- прогностична – вміння студента вчасно передбачати й оцінювати як
можливий результат, так і сам процес виконання завдання;
- коригуюча – вміння вчасно коригувати свою діяльність;
- виховна – формування самостійності як риси характеру.
Самостійна робота студента (СРС) - це навчальна діяльність студента, яка
планується, виконується за завданням, під методичним керівництвом і контролем
викладача, але без його прямої участі
Самостійна робота – одна з форм навчально-пізнавальної активності,
діяльності студента.
Згідно положення “Про кредитно-модульну систему організації навчального
процесу” від 10.02.2009р., де чітко зазначено, що 2/3 навчального матеріалу
відводиться на самостійну роботу студента, яка може виконуватися:
- в бібліотеці університету;
- в комп'ютерних класах;
- в домашніх умовах;
- в гуртожитку.
Самостійна робота передбачається 2 видів:
1.самостійне виконання індивідуальних завдань після занять.
2. самостійна робота під керівництвом викладача.
Самостійне виконання після занять індивідуальних завдань передбачає
самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу для виконання
4
практичних робіт, рефератів для семінару, підготовки виступів, виконання
індивідуальних завдань.
Самостійна робота під керівництвом викладача – це форма осмислення
теоретичного матеріалу, яка передбачає самостійне опрацювання студентом
частини теоретичного навчального модуля в аудиторії під керівництвом
викладача у вигляді консультації, яка проводиться викладачем згідно з графіком.
Головним етапом в самостійні роботі є контроль студентів.
Контроль виконує дві основні функції: коректуючи і стимулюючу.
Коректуючи функція полягає в своєчасному виявленні різних великих і малих
недоліків у виконуваній діяльності і зміні її діяльності в оптимальний з точки
зору поставлених задач бік. Стимулююча функція полягає в тому, що чекання
контролю створює для людини досить сильне зовнішнє спонукання до діяльності,
що є значним доповненням до її внутрішніх мотивів.
Розрізняють:
Поточний контроль
- співбесіда з окремими студентами;
- оцінка творчої роботи студента;
- виконання контрольних завдань;
- виступи з рефератами, доповідями, інформаціями;
- виконання практичного завдання, яке базується на знаннях матеріалу
самостійної роботи;
- оформлення бланків документів, ділових паперів;
- рейтинговий контроль знань, умінь, навичок по завданнях самостійної
роботи.
Рубіжний
- включення питань з самостійної роботи до модульного контролю,
- включення питань з самостійної роботи до ректорських контрольних робіт ;
- оцінка творчої або пошукової роботи студента;
- оцінка участі студента в днях студентської науки, круглих столах.
Підсумковий
- включення завдань самостійної роботи до підсумкового заліку з дисципліни;
- включення завдань самостійної роботи до семестрового екзамену.
Заключним етапом є оцінка успішності і ефективності самостійної роботи
студентів викладачем, кафедрою та навчальною частиною. Згідно кредитно-
модульної системи самостійна робота оцінюється максимум у 6 балів за кожний
модуль, і відповідно фіксується в Журналі обліку академічних груп у графі
самостійна робота студента по мірі здачі студентом.

5
 ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
"ОСНОВИ ЕТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВА"

Мета: ознайомлення студентів з новою парадигмою сучасної політико-

правової концепції державознавства, що базується на інтегральному підході
щодо сучасних процесів державотворення.
Завдання: вивчення сутності, історії, теорії та методології
етнодержавознавства та сучасної етнополітичної ситуації в Україні.
Предмет: система історико-етнологічних, політологічних, а також
міжнародно-правових та внутрішньо правових засад національно-державного
будівництва.

Курс: Четвертий Характеристика навчальної

Семестр: Сьомий дисципліни

Кількість кредитів: національних – НОРМАТИВНА

0,5 Лекції: 8 годин
ECTS-1 Практичні:2 ГОДИН
Модулів: 1 Самостійна робота: 17 годин
Змістових модулів : 6
Загальна кількість годин: 27 Форма підсумкового контролю: залік за
результатами модульного контролю

У результаті засвоєння знань студенти повинні вміти:

 аналізувати процеси, події, факти;
 брати участь у дискусіях на етнодержавні теми;
 формувати сучаснугромадянську позицію;
 користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки,
історичними джерелами та довідковими матеріалами з етнодержавотворення

6
 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З ДИСЦИПЛІНИ
“ОСНОВИ ЕТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВА”

Кількість годин
Змістовний модуль
№ Лекц Семінар
п\п СРС Всього
ії и
МОДУЛЬ 1. Теорії етнодержавознавства
1 Вступ до курсу. Предмет, структура 1 3 4
та методи етнодержавознавства.
2 Історія етнодержавознавчої думки 1 2 3
3 Теорія етнічності 1 0,5 4 5,5
4 Теорія нації 1 0,5 2 3,5
5 Теорія націоналізму 2 0,5 4 6,5
6 Теорія етнополітики 2 0,5 2 4,5

ВСЬОГО: 8 2 17 27
Форма модульного контролю – залік за результантами модульного контролю

7
Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання знань з
дисципліни „Основи етнодержавознавства”

№ з/п ек сем

кількість балівл

Самостійна
активність
відвідування
Модуль, змістовний модуль

Загальна
Модуль 1. Теорії етнодержавознавства
ЗМ 1. Вступ до курсу. Предмет, структура 14 2 6 6
та методи етнодержавознавства.
ЗМ 2. Історія етнодержавознавчої думки. 10 - 10
ЗМ 3. Теорія етнічності 12 - - 12
ЗМ 4. Теорія нації 12 - - 12
ЗМ 5. Теорія націоналізму 10 - 10
ЗМ 6. Теорія етнополітики 12 - - 12
Модульний контроль 30
Всього по модулю 70
Залік 30
Сума 100

8
 ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПДІНИ
ОВНОВИ ЕКТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВА

СЕМІНАР 1.

ЗМ 4: Теорії етносу та нації (2 год.)

1. Етнічна сфера людського буття.
2. Типологія етносу.
3. Типологія нації.

Література.
1. Мала енциклопедія етнодержавознавства. - К.,1996.
2. Основи етнодержавознавства. Підручник. -К.,1997.
3. Оніщенко І. Етно- та націогенез в Україні. - К.,1997.

9
 КОМПЛЕКС ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ДЛЯ З
ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ЕТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВА”
(27 ГОД.)

Виконання тестових завдань:

1 .Хто із філософів запропонував ідею належності людини до певної групи
(соціальної, професійної, етнічної) ?
а) Гердер
б) Конт
в) Гегель.
2. Така група, члени якої відрізняються від членів інших груп одним або
кількома характерними рисами (раса, мова або релігія) і відчувають почуття
солідарності з іншими членами своєї групи та почуття відмінності від членів
інших груп називається...
2. Чи має значення для М.Вебера існування кровних зв'язків в етнічній групі?
3. Що таке етнічна система?
4. Які шість атрибутів є обов'язковими у етносі па думку Е.Сміта?
3. Хто з вчених підійшов до питання походження етносів з точки зору
негуманітарних наук?
4. Чи має етнічна система початок і кінець?
5. Яку головну ознаку етнічної системи виокремлює Гумільов?
6. Чи зводить Гумільов поняття етносу до якого-небудь типу людських
спільнот?
10.Яка первинна форма існування етносу?
11.Яка вища форма існування етносу?
12.Що таке народ з точки зору етнополітологи"?
13.Коли виникає слово «нація» і що воно спочатку означало.
14.Можна чи ні погодитися з визначенням, що «нація - це народ, що
самоусвідомив сам себе»?
15.Коли склалася політична теорія нації?

10
 16.Які об'єктивні ознаки нації запропонував С.Манчіні?
17.Яку характерну рису вчення про нації можна виділити у М.Вебера?
18.Концепція «духу народу» відповідає... теорії нації.
19.Хто автор праці «Основание новой науки об общей природе наций»?
20.До якої теорії нації можна віднести вчення про націю Е.Ренана?
21.Як ви пояснете вираз Репена, що « нація - це щоденний плебісцит»?
22.Кого з представників культурологічної теорії нації Ви знаєте?
23.Для якої теорії характерне розгляд нації як продукту суспільно-
економічного розвитку?
24.На чому базується етнічна теорія нації?
25.Автором роботи «Націократія» був :
а) Бочковський
б)Вассиян
в) Сціборський
26. О.Бочковський заснував новий науковий напрям досліджень:
а) націократія
б) націологія
в) націоналізм
27. У процесі націотворення Бочковський розмежовує стару і нову фазу
етногенез та...
28. Бочковський поєднує етнічний та політичний принципи формування
держави. Так чи ні?
29. Автор теорії суспільних зв'язків :
а) Міхновський
б) Сціборський
в) Дністрянський
30. У Дністрянського поняття «народ» і «нація» покривають одне. Так чи ні
31. Хто з українських вчених запозичив вчення про націю у Манчіні?
а) Донцов
б) Вассиян

11
в) Рудницький
32. Яку назву отримала теорія нації С.Рудницького :
а) класична
б) атомистична
в) романтична
33. В.Старосольський, говорячи про націю, розрізняє її об'єктивні та суб'єктивні
прикмети. Розставте у таблиці:
Об’єктивні Суб’єктивні

34.Культура, мова, історичні традиції, територія, ідея, воля.

35.Хто з вчених вважав, що «свою національність людина відчуває підметово,
в порядку інтуїтивно-органічної, самовільної конечності»:
а) Вассиян
б)Міхновський
в) Старосольський
36. Ю.Липа - автор книги:
а) «До основ українського націоналізму»
б)«Чому ми хочемо самостійної України?»
в) «Призначення України»
37. Хто з діячів української церкви вивчав питання нації?
а)А. Шептицький
б)Костельник

12
 ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:
1. Новий напрям політологічних досліджень - етнодержавознавство: історія
становлення.
2. Історія української етнодержавознавчої думки.
3. Теорія етнічності: сучасні підходи.
4. Типологізація теорій нації.
5. Питання формування політичної нації в Україні.
6. Національні меншини і корінні народи в Україні.
7. Попередження етнополітичних конфліктів.
8. Теорія націоналізму Д. Донцова і М.Міхновського.
9. Етнічний вимір суспільного буття.
10. Теорія етносу Гумільова.
11. Теорія ноосфери Вернадського.
12. Сучасна етнополітика в Україні : проблеми та перспективи.

13
 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Римаренко Ю.І. та ін. Етнодержавознавство – К.: Інститут держави і права
ім. В.М. Корецького НАУ, 2001. – 264 с.
2. Основи етнодержавознавства: Підручник /За ред. Ю.І. Римаренка – К.:
Либідь, 1997. – 656 с.
3. Корновенко С. Етнодержавознавство - Черкаси: ЧФ Європейського у-ту,
2003-64с
4. Оніщенко І. Основи етнодержавознавства –К.: Вид-во Європейського ун-
ту, 2003-167с.
5. Мала енциклопедія етнодержавознавства – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942с.
6. Білик Б.І. Етнополітична історія України – К,: КНТЕЦ, 2002. – 245 с.

14