гігієна все разом

СОЦМЕД
1. Джерела
Чисельність – перепис населення, інформація РАГСу.
Народились живими – медичне свідоцтво про народження
Померло – лікарське свідоцтво про смерть.
Захворюваність на ГХ – звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, що проживають
у районі обслуговування ЛПЗ.
Своєчасність госпіталізації, забезпеченість спеціалістами - звіт ЛПЗ.
- офіційні звіти ЛПЗ і органів ОЗ, соціального забезпечення, РАГСу і статистичних органів;
- спеціально організований облік випадків захворювань і смертей в ЛПЗ окремих зон
спостереження – проспективні дослідження;
- ретроспективна інформація облікових документів ЛПЗ за минулий період часу;
- дані анкетування населення;
- дані лікарських оглядів;
- дані лабораторних й інструментальних досліджень;
- результати математичного моделювання.
Демографічні: свідоцтво про народження, свідоцтво/довідка про смерть (+перинатальну).

Захворюваності: журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів, екстрені повідомлення про
інфекційне захворювання/ Г проф отруєння/ незвичайну реакцію на щеплення, повідомлення
про хворого з вперше встановленим діагнозом активного ТБ/ трихофітії/ мікроспорії/ фавусу/
корости/ трахоми, повідомлення про випадок сифілісу/ гонорею/ хламідіоз/ урогенітальний
мікоплазмоз/ трихомоніаз, повідомлення про вперше встановлений рак/інші пухлини, карта
пацієнта що вибув зі стаціонару, листок непрацездатності.
Інвалідності: ЛН, направлення на МСЕК, акт огляду у МСЕК, довідка про результати
визначення ступеня проф працездатності, індивідуальна програма реабілітації інваліда,
статистичний талон до акта огляду у МСЕК.
Поліклініка:
 медична карта амбулаторного хворого, ф. № 025;
 статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів, ф. № 025-2/о;
 талон амбулаторного пацієнта, ф. № 025-7/о;
 контрольна карта диспансерного нагляду, ф. № 030/о;
 відомість обліку відвідувань у поліклініці (амбулаторії), ф. № 039/о;
 звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування
лікувального закладу, ф.№ 12;
 звіт лікувально-профілактичного закладу, ф. № 20.
Сімейна медицина:
 Примірний договір про медичне обслуговування сім’ї між сім’єю і лікарем загальної
практики – сімейним лікарем;
 Медичний паспорт сім’ї;
 Паспорт дільниці прикріпленого населення лікаря загальної практики – сімейної
медицини;
 Карта – журнал медичної допомоги сім’ям;
 Посімейний журнал дільниці сімейного лікаря ф. 025-8-1/о;
 Направлення на консультацію в діагностичні кабінети, в лабораторії та результати
обстежень ф. 028-1/о;
Журнал запису пологової допомоги вдома ф. 032/о.
Стаціонари:
 медична карта стаціонарного хворого, ф. № 003/о;
 листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару, ф.№ 007/о;
 зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового фонду в стаціонарі, відділенні або
профілю ліжок, ф. № 016/о;
 статистична карта хворого, який вибув із стаціонару, ф. № 066/о.
 журнал запису оперативних втручань у стаціонарі, ф. № 008/о.
 журнал обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації, ф. № 001/о.
звіт лікувально-профілактичного закладу ф.№20.
Екстрена МД:
 Карта виклику швидкої медичної допомоги ф.№ 109/о;
 Карта виїзду швидкої медичної допомоги ф.№ 110/о;
 Супровідний листок та Талон до супровідного листка ф.№ 114/о;
 Щоденник роботи станції (відділення) швидкої медичної допомоги ф.№ 115-1/о;
 Журнал запису звернень по невідкладну медичну допомогу ф.№ 115/о;
 Згода пацієнта на збір та обробку персональних даних;
 Повідомлення пацієнта від станції швидкої допомоги про включення його персональних
даних до бази персональних даних «Швидка медична допомога пацієнта»;
Звіт станції (відділення, об’єднання) швидкої медичної допомоги.
Акушерсько-гінекологічна МД:
 Індивідуальна карта вагітної і породіллі, ф. № 111/о;
 Анкета-заява вагітної;
 Лікарський висновок про переведення вагітної на іншу роботу ф. № 084/о;
 Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні. Відомості жіночої
консультації (пологового будинку) про вагітну, ф. № 113/о;
 Журнал запису пологової допомоги вдома, ф. № 032/о;
 Історія пологів, ф. № 096/о;
Карта розвитку новонародженого, ф. № 097/о.
ЛПД дітям:
 обмінна карта відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про
новонародженого, ф. № 113/о;
 історія розвитку дитини, ф. № 112/о;
 довідка для дільничного педіатра або сімейного лікаря, ф. № 057/о;
 карта профілактичних щеплень, ф. № 063/о;
звіт про медичну допомогу дітям (ф. № 31 – здоров).
Заклади СЕС:
 Акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта, ф. № 315/о;
 Карта епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання, ф. № 357/о;
 Акт відбору проб харчових продуктів, ф. № 342/о;
 Подання про відсторонення від роботи чи іншої діяльності, ф. № 314/о;
 Протокол про порушення санітарних норм, ф. № 391/о;
Постанова про накладення штрафу, ф. № 422/о.
2. Статистична обробка (не встигнемо порахувати скоріше за все).

Знати (!): відносні величини, оцінка вірогідності, метод стандартизації, метод кореляції.
 Інтенсивні: захворюваність, поширеність, народжуваність, смертність.
 Екстенсивні: питома вага, частка (НЕ ПОРІВНЮЄМО!).
 Наочності: на скільки %/у скільки разів одна величина відрізняється від іншої.
 Співвідношення: чисельність лікарями чи ліжками/чисельність населення
(забезпеченість).
Інтенсивні показники, середні, абсолютні величини, показники співвідношення – порівнюємо
за допомогою показників наочності, екстенсивні показники – НЕ ПОРІВНЮЄМО!!
Показник наочності: те, що було раніше, - 100%, що зараз – х. Потім від того, що вийшло
віднімаємо 100%: «+» - показник збільшився, «-» - показник зменшився. Якщо порівнюємо
Україну і місто, то Україна – 100%, місто – х.
а) Коефіцієнт кореляції (r): «+» - прямий, «-» - зворотній; сила зв’язку (0,01-0,29 слабкий, 0,3-
0,69 середній, 0,7-0,99 сильний); вірогідний – t=r/m >3, то вірогідний.
б) Метод стандартизації (не всюди вже є стандартизовані дані, їх мб треба буде порахувати,
краще спитати у викладача): ставимо знак між абсолютними величинами, а потім між
стандартизованими; знак змінився – є вплив чинника, не змінився – впливу немає.
в) Оцінка вірогідності: якщо є дані з число+-число, то треба обчислити коефіцієнт Стюдента
(t): t≥2, то різниця вірогідна: *Різниця показника розділити на середнє квадратичне суми
похибок* - t=/P1-P2/:(корінь(m12+m22)).
t≥2 – ризик похибки ≤0,05; t>3 – ризик похибки <0,01. Якщо р>0,05 – невірогідно.
*Диспансеризація повинна бути 100%.
Забезпеченість: порівнюємо за допомогою показника наочності.
3. Аналіз стану здоров’я

Під час статистичної обробки уже робимо.
Висновки на основі порівняння показників (у часі, по територіях, серед різних груп

населення).
 Порівняльний аналіз показників по різних територіях (з розрахунком показників
наочності, оцінкою вірогідності різниці, з використанням методів графічного
зображення);
 Порівняльний аналіз показників в різних групах населення (з
використанням методу стандартизації, оцінки вірогідності);
 Аналіз динаміки показників (використання методу вирівнювання
динамічних рядів);
 Оцінка впливу чинників на показники здоров’я (використання кореляційно-
регресійного аналізу, розрахунок показників відносного ризику, відношення
шансів).
4. Виявлення діючих факторів

Є фактори, які будуть безпосередньо в задачі, і є фактори, які могли вплинути на показники.
Є чинники, які впливають на здоров’я населення: спосіб життя, стан довкілля, біологічні
(генетичні), медичні.
І є чинники, які впливають на організацію медичної допомоги: забезпеченість лікарями
зменшилась, відсутність відділень, диспансеризація.
Чинники впливу на здоров’я:

 спосіб життя (понад 50%): паління, неправильне харчування, гіподинамія,
зловживання алкоголем, наркотики, стреси, шкідливі умови праці, несприятливі
побутові умови, неповна або багатодітна родина тощо;
 навколишнє середовище (20%): забруднення повітря, води, продуктів харчування,
ґрунту, рівень радіації, електромагнітні поля тощо;
 біологічні чинники (20%): спадковість, конституція організму, стать, вік;
 медичні чинники (10%): щеплення проти інфекцій, якість діагностики та лікування
тощо.
Демографічні
Соціальні чинники, що впливають на зниження народжуваності:
 активне залучення жінок до суспільного життя;
 зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;
 незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок;
 високий рівень абортів;
 погіршення соціально-економічної ситуації.
Причини високого рівня смертності населення України:
 погіршення соціально-економічної ситуації;
 постаріння населення;
 спосіб життя (поширення шкідливих звичок, незбалансоване та нераціональне
харчування, низький рівень фізичної активності, психоемоційне напруження);
 недостатнє фінансування охорони здоров’я, зниження доступності медичної допомоги,
особливо в сільській місцевості.
Захворюваності
Основні чинники, що впливають на зростання рівня загальної захворюваності:
 погіршення соціально-економічного та екологічного стану в країні;
 більш значні рівні захворюваності малозабезпечених верств населення;
 значне поширення факторів ризику захворювань (тютюнопаління, вживання алкоголю,
наркотиків тощо);
 постаріння населення та пов’язане з цим зростання множинної патології;
 недоліки у наданні медичної допомоги на первинному рівні з урахуванням стану
здоров’я пацієнта;
 пізнє звертання за медичною допомогою (запущені випадки захворювань, ускладнення);
 недостатня інформованість населення з питань здоров’я та чинників, що його
визначають;
 повноцінність заповнення облікових документів при реєстрації захворювань.
Інвалідності
Основні чинники, що впливають на зростання рівня інвалідності:
 зростання рівнів захворюваності, особливо патологічної ураженості;
 погіршення соціально-економічного та екологічного стану в країні;
 низька якість диспансерного спостереження за хворими з хронічними
захворюваннями;
 пізнє звернення хворих по медичну допомогу;
 низький рівень санітарної культури населення;
 нездоровий спосіб життя;
 недотримання призначень лікаря;
 погіршення умов праці, недотримання правил техніки безпеки (для професійної
патології та трудового каліцтва);
 недотримання правил дорожнього руху (для дорожньо-транспортного травматизму);
 недоліки у наданні медичної допомоги на усіх рівнях.
Загальні (спільні) положення для всіх видів медичної допомоги

 високий матеріальний та моральний знос основних фондів;
 низький рівень використання сучасних медичних та інформаційних технологій;
 переважання екстенсивних методів модернізації (придбання обладнання, будівництво
нових приміщень), що дають хоч і нестійкий, але швидкий публічний результат;
 висока частка фінансування стаціонарів по відношенню до первинної медичної
допомоги;
 перемішування первинної, вторинної та третинної медичної допомоги;
 недостатня увага до питань профілактики з боку лікарів та населення;
 обмеженість впливу населення на розвиток системи охорони здоров’я.
Амбулаторно- поліклінічної допомоги
 зростання захворюваності населення;
 збільшення питомої ваги пацієнтів похилого віку (зумовлене поступовим зростання
СОТЖ) із множинною хронічною патологією;
 недосконала система підготовки сімейних лікарів та можливості перекваліфікації для
лікарів інших спеціальностей;
 відсутність умов для вільного вибору лікарів пацієнтами;
 звичка пацієнтів звертатися безпосередньо до лікарів-спеціалістів;
 стабільність місця проживання пацієнтів, зручність транспортних зв’язків та наявність
особистого транспорту у лікаря.
Стаціонарної допомоги
 надмірність, дублювання та розпорошеність ресурсів стаціонарів;
 завищена кількість лікарняних ліжок та диспропорція у їх використанні за видами
медичної допомоги;
 значна кількість необґрунтованих госпіталізацій і тривале перебування хворих у
стаціонарах.
Екстреної медичної допомоги
 недостатня доступність екстреної медичної допомоги в сільській місцевості;
 значна питома вага необґрунтованих викликів та виїздів бригад екстреної медичної
допомоги;
 низький рівень «престижності» спеціальності лікаря екстреної медичної допомоги;
 складний графік роботи, важкі та іноді небезпечні умови праці при низькій заробітній
платі;
 низький рівень обізнаності населення про наявність служби невідкладної допомоги
при поліклініках.
Акушерсько-гінекологічної допомоги:
 стан репродуктивного здоров’я жіночого, а також і чоловічого населення;
 негативні тенденції стану здоров’я дівчат- підлітків та жінок фертильного віку, що
зумовлює значну частоту екстрагенітальних захворювань у вагітних;
 низький економічний стан сім’ї (нестача житла, неякісне харчування);
 недоліки при спостереженні за перебігом вагітності (пізнє взяття на облік вагітної,
недообстеження);
 доступність та якість акушерсько- гінекологічної допомоги, особливо в сільській
місцевості.
Лікувально- профілактичної допомоги дітям
 збільшення кількості дітей, спричинене зростанням народжуваності;
 збільшення кількості дітей, що живуть в неповних сім’ях, без батьківського піклування;
 погіршення стану здоров’я дітей (у т.ч. психоемоційного, інтелектуального, фізичного
розвитку);
 низький рівень грудного вигодовування дітей;
 зменшення охоплення дітей імунопрофілактикою.
5. Дії з покращення (щодо поліпшення здоров’я населення + щодо оптимізації діяльності

ЛПЗ)
Наприклад: активно формувати ЗСЖ, збільшити забезпеченість лікарями, покращити
організацію диспансеризації, організувати спеціалізоване відділення.
Загальні (спільні) положення для всіх видів медичної допомоги

 удосконалення нормативно-правової бази по організації і наданню медичної допомоги з
урахуванням рівнів та спеціалізації допомоги;
 реструктуризація мережі закладів з метою посилення амбулаторної-поліклінічної ланки;
 переорієнтація медичної допомоги на всесвітньо визнані медико-організаційні технології
з доведеною ефективністю;
 поліпшення матеріально-технічної бази закладів, оснащення сучасним медичним
обладнанням, апаратурою, медикаментами, санітарним автотранспортом;
 запровадження принципу єдиного медичного простору;
 посилення профілактичної спрямованості медичної допомоги;
 застосування принципів комплексності та наступництва у наданні медичної допомоги на
всіх її рівнях;
 максимальне дотримання закладами при наданні допомоги затверджених медичних
стандартів та клінічних протоколів
 науковий супровід впровадження новітніх інформаційних технологій, електронного
документообліку, телемедицини;
 взаємодія між закладами, які надають амбулаторну, стаціонарну та екстрену медичну
допомогу;
 розробка механізмів мотивації праці лікарів на покращення якості надання допомоги,
підвищення кваліфікації медичних працівників та укомплектованості кадрами медичних
закладів;
 взаємна зацікавленість лікарів та пацієнтів;
 розвиток системи обов’язкового медичного страхування;
 використання соціологічного моніторингу думки медичних працівників і населення
стосовно розвитку медичної допомоги.
Амбулаторно- поліклінічної допомоги
 зниження диспропорції кадрового забезпечення лікарями спеціалістами та лікарями
первинної ланки;
 поширення використання в амбулаторних умовах процедур, які раніше використовувалися
лише після госпіталізації з одночасним розвитком стаціонарозамінних форм, тобто
«профілактика» госпіталізації;
 підвищення рівня завершення лікування хворих на первинній ланці у лікарів загальної
практики – сімейної медицини;
 приведення у відповідність співвідношення грошових витрат на надання амбулаторної та
стаціонарної допомоги;
 подальший розвиток сімейної медицини;
 організація центрів первинної медичної допомоги;
 формування серед лікарської спільноти думки щодо пріоритетності розвитку ПМД на
засадах сімейної медицини та підвищення престижу даної спеціальності;
 формування суспільної думки щодо переваг ПМД на засадах сімейної медицини;
 запровадження системи донозологічного моніторингу рівня здоров’я з введенням сімейної
диспансеризації;
 створення комплексної системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів за
спеціальністю «сімейна медицина» з її державним регулюванням.
Стаціонарної допомоги
 формування мережі госпітальних округів;
 зменшення необґрунтованої госпіталізації хворих, яким можливо надавати допомогу в
амбулаторних закладах;
 зменшення тривалості перебування хворих в стаціонарах цілодобового перебування;
 впровадження новітніх технологій, малоінвазивного втручання;
 розвиток стаціонарозамінних форм надання медичної допомоги;
 реформування вторинної та третинної медичної допомоги (створення відділень
невідкладної допомоги, модернізація діагностичної бази у лікарнях інтенсивного
лікування тощо).
Екстреної медичної допомоги
 створення центрів екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф;
 створення центральних оперативно-диспетчерських служб, які базуються на
автоматизованій системі організації системної медичної допомоги;
 створення мережі пунктів постійного та тимчасового базування бригад екстреної
(швидкої) допомоги для забезпечення нормативу доїзду до місця виклику;
 зменшення необґрунтованого обслуговування в системі екстреної медичної допомоги;
 виділення радіочастот для служб швидкої медичної допомоги, обладнання автомобілів GPS
– навігацією;
 встановлення архіваторів мовлення;
 внесення змін до правил дорожнього руху, щодо надання пріоритетного проїзду
автомобілям швидкої медичної допомоги;
 збереження спеціалізованих бригад швидкої медичної допомоги до створення
госпітальних округів і організації в них відділень невідкладної медичної допомоги.
Акушерсько-гінекологічної допомоги
 широка інформаційна-просвітницька робота з питань репродуктивного здоров’я,
планування сім’ї, удосконалення діяльності центрів планування сім’ї;
 впровадження національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та
дитинства», яке передбачає створення перинатальних центрів;
 державні гарантії щодо заохочення материнства;
 пропагування здорового способу життя, боротьба з ВІЛ/СНІДом;
 широке залучення до медичного нагляду за жінками сімейних лікарів;
 подальше удосконалення роботи медико-генетичної служби з метою раннього виявлення
відхилень стану плоду з подальшою її корекцією;
 виявлення груп ризику вагітних щодо перинатальної патології з проведенням їх диспансерного
нагляду;
 проведення клінічного аудиту стосовно повноти виявлення і якості лікування жінок у
регіонах, що характеризуються негативною динамікою показників їх репродуктивного
здоров’я;
 переорієнтація діяльності стаціонарних закладів на рекомендовані ВООЗ перинатальні
технології, які передбачають ранню виписку породіль із пологових стаціонарів;
 створення трирівневої медичної допомоги вагітним, роділлям та новонародженим
відповідно до ступеня ризику акушерської та перинатальної патології;
 посилення профілактики абортів з метою зменшення кількості небажаних вагітностей;
 розробка заходів щодо зменшення материнської смертності та перинатальних втрат.
Лікувально- профілактичної допомоги дітям
 затвердження охорони дитинства як стратегічного загальнонаціонального пріоритету
з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту,
соціальний захист і загальний розвиток;
 збільшення кадрового і матеріально-технічного потенціалу неонатологічної та
педіатричної служби в цілому;
 підвищення якості та забезпечення доступності надання лікувально-профілактичної допомоги
дітям;
 удосконалення профілактичної роботи педіатричних закладів шляхом збільшення охоплення
профоглядами дитячого населення;
 впровадження основного принципу перинатології - ставлення до плоду як до пацієнта,
що можливо в умовах перинатальних центрів;
 переорієнтація перинатальної служби на рекомендовані ВООЗ перинатальні технології;
 впровадження ініціативи ВООЗ і ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини»;
 поступова переорієнтації діяльності закладів первинної медичної допомоги дітям на засади
сімейної медицини;
 посилення диспансерного нагляду за дітьми з хронічними захворюваннями з метою зменшення
інвалідизації дитячого населення;
 поліпшення діяльності спеціалізованих будинків дитини для медико-соціального захисту
хворих дітей-сиріт;
 впровадження сімейних форм виховання дітей, які залишилися без батьківського
піклування;
 збереження та подальший розвиток санаторного лікування як форми оздоровлення
дітей з відновленням функціональних резервів організму дитини.
6. Листок непрацездатності
Амбулаторне, стаціонарне, догляд за дитиною.
«Сімейний лікар…» – амбулаторне:
1) Первинний (1-5 днів + ще можна 10) (сімейний лікар);
2) Продовження: на весь термін (лікар+завідувач).
Приклади задач
ДЕМОГРАФІЯ
ЗАХВОРЮВАНІСТЬ
ІНВАЛІДНІСТЬ
СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА
АКУШЕРСТВО
ДІТИ
ЕКОНОМІКА
ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В СИСТЕМІ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
Приватна клініка сімейної медицини «Еріус+», яка працює в районному центрі, надає широкий
спектр послуг. База пацієнтів (Бп) налічує 12000 осіб і щорічно збільшується (відсоток
приросту, Вприр) на 20%. В середньому один пацієнт відвідує лікаря (кількість відвідувань,
Кв) 5 разів на рік та приносить щоразу дохід ( разовий дохід, РазД) у 220 грн.
Розрахувати який додатковий прибуток отримає клініка, якщо їй вдасться зменшити втрату
існуючих пацієнтів (Віп) на 5% за рентабельності (Р) 10%? Запропонуйте заходи щодо
збереження існуючих клієнтів.
1. Розрахувати дохід від одного пацієнта протягом року: Д зп =РазД*Кв = 220грн*5
відвідувань=1100 грн.
2. Розрахувати річний прибуток від одного пацієнта (Пзп): Пзп = Дзп / (1+1/Р) = 1100 /
(1+1/0,1) = 1100/11 = 100грн.
3. Розрахувати основний прибуток клініки протягом року: Посн =Пзп * Бп = 100 * 12000 = 120
0000 грн.
4. Розрахувати відсоток втрати пацієнтів протягом року (Вп) Вп = Вприр * Віп = 0,2 * 0,05
*100% = 1%.
5. Розрахувати додатковий прибуток Пдод. = Посн * Вп = 1200 000 * 0,01 = 12000 грн.
Висновок: додатковий прибуток, який зможе отримати клініка від зменшення втрати існуючих
пацієнтів на 5% протягом року складе 12 000 грн. З метою зменшення втрат існуючих
пацієнтів ми пропонуємо розробити програму лояльності для існуючих пацієнтів.
ТЕМА 3. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ

ЗДОРОВ’Я.
ТЕМА 4. СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я.

Теперешня вартість (NPV) майбутніх грошових потоків від реалізації проектів:
NPV=ƩCFдиск - ƩІндиск,
де ƩCFдиск – сума дисконтованого грошового потоку;
ƩІндиск – сума дисконтованих інвестицій.
CFдиск=CFі*1/(1+r)t
Індекс прибутковості (РІ):
РІ= ƩCFдиск/ ƩІндиск
Коефіцієнт приведення при дисконтній ставці:
Кпр=1/(1+К)n,
де Кпр - коефіцієнт приведення при дисконтній ставці (К), у нашому випадку дисконтна ставка
для першого проекту 10%, для другого – 11%;
n – роки.
ТЕМА 5. «ВИТРАТИ Й ЦІНИ НА МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ»
ТЕМА 6. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

Кс/е = С / Е,
де Кс/е - коефіцієнт «витрати-ефективність», С – витрати на реалізацію альтернативи; Е –
результат у натуральних одиницях.
Коефіцієнт «витрати-ефективність» показує, яку суму необхідно затратити для отримання
одиниці результату. Чим вище коефіцієнт, тим нижче економічна ефективність альтернативи.
Ке/с = Е / С,
де Ке/с - коефіцієнт «ефективність на одиницю витрат», Е – результат у натуральних
одиницях; С – витрати на реалізацію альтернативи.
Коефіцієнт «ефективність на одиницю витрат» показує, який результат (у натуральних
одиницях) буде отриманий на кожну витрачену грошову одиницю. Чим більше коефіцієнт,
тим вище результативність медичної технології.
ТЕМА 7.СУЧАСНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ
ЗДОРОВ'Я (АВС/VEN/частотний аналіз).
1. Визначення прогнозу рівня захворюваності на наступний рік за лінією тенденції

багаторічної динаміки захворюваності.
Прогноз: замість х вставити порядковий номер року (в прикладі 2015 рік – це 11-ий по
порядку).
Характер тенденції: тенденція на зниження («-» у формулі) + розповісти чому: ефективні та
масові щеплення, наприклад.
+ профілактичні заходи: різні для різних захворювань.
2. Визначення рівня інфікованості населення за даними вибіркових лабораторних

досліджень та його епідеміологічна оцінка.
Буде дана табличка серед різних груп населення: розрахувати % позитивних і яка група є
групою ризику + чому.
3. Заповнення екстреного повідомлення про вперше виявлене інфекційне або

паразитарне захворювання (форма №058).
Заповнює – лікар, посилає протягом 18год в територіальний лабораторний центр.

Дані, що заносяться: ПІБ, дата народження, стать, місце проживання, телефон, місце роботи,
дігноз, дата (захворювання, первинного звернення, встановлення діагнозу, подальшого
відвідування місця, госпіталізації), місце госпіталізації, мб контактні (?).
4. Заповнення фрагменту карти медичного нагляду за контактними особами в осередку
інфекційного захворювання.
*Не будемо заповнювати.

Що при якій інфекції робиться в осередку: дифтерія, менінгококова інфекція, шигельоз,
холера, висипний тиф.
Дифтерія:
- виявляють, ізолюють та госпіталізують хворих і бактеріоносіїв (госпіталізувати слід не лише
хворих із клінічними ознаками дифтерії, а й підозрілих на цю хворобу);
- контактні: медичний нагляд протягом 7 днів (щоденний огляд, термометрія, огляд ЛОРа та
бактеріологічне дослідження слизу носа і ротоглотки 1 раз);
- до одержання результатів особи, які належать до декретованих груп, відсторонюються від
роботи;
- виявлених носіїв токсигенних та нетоксигенних дифтерійних бактерій ізолюють у інфекційні
стаціонари, де проводять санацію;
- в осередках: завершальна дезінфекція силами дезінфекційної служби (посуд - кип’ятіння у
2% розчині соди 15 хв. або занурення у розчин дезактину на 30 хв, білизна та рушники -
кип’ятіння або занурення в дезінфікуючий розчин, речі - камерна дезінфекція);
- профілактичні щеплення в осередку: особи, які не були щеплені, також діти й підлітки, в
яких підійшов строк планової ревакцинації (АКДП, АДП, АДП-М та АД-М).
Менінгококова інфекція:
- контактні: 10 днів (огляд рото- й носоглотки, шкірних покривів, щоденна термометрія, огляд
ЛОРа);
- бактеріологічне обстеження (слиз із рото- й носоглотки):
а) в дитячих дошкільних закладах – дітей, які спілкувалися з хворими (2р), та обслуговуючий
персонал закладу (1р);
б) у школах – учнів та викладачів класу, в якому виявлено хворого;
в) у школах-інтернатах – учнів та викладачів класу, а також учнів, викладачів та вихователів,
які спілкувалися з хворим у спальній кімнаті;
г) у сім’ях, квартирах – усіх осіб, які спілкувалися з хворим;
д) у вищих, середніх навчальних закладах – викладачів і студентів усього курсу; на старших
курсах – тільки тих, хто спілкувався з хворим у навчальній групі та кімнаті гуртожитку;
- виявлення носіїв або хворих на назофарингіт → госпіталізація для санації й лікування;
- особи, які спілкувалися з хворим на генералізовану форму: нормальний імуноглобулін (дітям
до 1 року – 1,5 мл; 2-7 років – 3,0 мл);
- завершальна дезінфекція в осередку не проводиться, ;
- у приміщеннях проводять щоденне вологе прибирання, провітрювання й опромінення
бактерицидними лампами;
- екстрена профілактика в осередках інфекції в перші 5 днів після виявлення випадку
захворювання на генералізовану форму менінгококової інфекції - щеплення менінгококовою
вакциною (особи, які перебували з хворим у дитячому закладі, сім’ї, класі, квартирі,
гуртожитку, в дружніх контактах).
Шигельоз:
- контактні: 7 днів (щоденне опитування, огляд, спостереження за характером випорожнень,
термометрія);
- У квартирних осередках однократному бактеріологічному обстеженню підлягають
працівники харчових закладів та діти, які відвідують дитячі дошкільні заклади або
перебувають у школах-інтернатах, літніх оздоровчих таборах а також неорганізовані діти до 2-
х років → за позитивного результату бактеріологічного дослідження вищеназвані особи
відсторонюються від роботи і відвідування організованих колективів.
Холера:
 впровадження обмежувальних заходів і карантину;
 виявлення та ізоляція осіб, які контактували з хворим або носіями;
 лікування хворих на холеру та вібріоносіїв;
 профілактичне лікування контактних осіб;
 поточна і профілактична дезінфекція.
- карантин (рішення надзвичайної протиепідемічної комісії): обмеження в’їзду в осередок,
заборона на прямий транзит міжміського транспорту, 5-денна обсервація (ізоляція) осіб, які
бажають виїхати з осередку, медичне спостереження за ними й одноразове бактеріологічне
обстеження;
- госпіталізація хворих (!) (виписка - 3 негативні результати бактеріологічного дослідження
калу, що виконуються через 24-36 год. після курсу етіотропної терапії протягом 3 днів; харчові
робітники - 5-разове калу та 1-разового жовчі).
- екстрена профілактика: доксициклін, ципрофлоксацин та ін.
Висипний тиф:
• госпіталізація хворого в інфекційний стаціонар і проведення дезінфекційних та
дезінсекційних заходів в осередку;
• епідеміологічне обстеження, яке включає визначення меж осередку та необхідного
комплексу протиепідемічних заходів, виявлення контактних і джерела інфекції для даного
хворого;
• виявлення педикульозу в осередку, організація та проведення протипедикульозних заходів;
• медичне спостереження за контактними та їх лабораторне обстеження;
• санітарно-освітня робота в осередку.
- поняття осередку висипного тифу: хворий; особи, які мешкають з ним в одному приміщенні,
а також особи, які контактували з хворим протягом інкубаційного періоду (вдома, на роботі, в
дитячому дошкільному закладі тощо);
- госпіталізація (!) в інфекційний стаціонар (перед - хворий не повинен знімати свою натільну
білизну);
- прийомне відділення детальне обстеження на педикульоз та санітарна обробка у повному
обсязі (волосисті ділянки тіла - інсектицидними препаратами; бутадіону пер ос), речі -
пакують у спеціальну тару (мішки) та обробляють у дезінфекційній камері;
- контактні: медичний огляд з вимірюванням температури, огляд на педикульоз,
епідеміологічний анамнез; серологічне обстеження (особам, які завошивлені і мають
підвищену температуру на момент обстеження, або хворим з підвищенням температури
протягом останніх 3 місяців);
- санітарна обробка осередку: санітарна обробка контактних, постільної білизни та речей
хворого, а також приміщення (контактні - в санітарних пропускниках, постільні речі і верхній
одяг хворого -в дезінфекційних камерах, білизна - кип'ятіння, приміщення - інсектицидні
препарати та дезінфектанти);
- за осередком висипного тифу - медичне спостереження 25 днів з щоденним вимірюванням
температури тіла у контактних осіб.
- протиепідемічні заходи в осередку висипного тифу проводить медичний працівник, який
запідозрив або виявив захворю вання одразу після встановлення діагнозу; не пізніше 24 годин
після госпіталізації хворого повинна бути проведена завершальна дезінфекція, а при
необхідності - дезінсекція.
5. Заповнення картки профілактичних щеплень (форма №063) та індивідуальної карти

розвитку дитини (форма №112).
*Не будемо заповнювати.

Знати календар щеплень.
6. Визначення коефіцієнту епідеміологічної ефективності щеплень та його оцінка.
Підставляємо не абсолютні показники, а ЗАХВОРЮВАНІСТЬ.

Приклад: 25000 дітей, 24000 щеплені (тобто 1000 нещеплені); серед щеплених захворіло 3,
серед нещеплених 2.
b=2/1000=0,002
а=3/24000=0,000125
Е=(0,002-0,000125)/0,002*100%=93,75%.
Є ще індекс ефективності щеплень – у скільки разів захворюваність щеплених менше
захворюваності нещеплених.
Ефективність: клінічна (не хворіють, легкі), імунологічна (зростання антитіл), економічна
(попереджати дешевше ніж лікувати).
7. Обґрунтування переліку протиепідемічних заходів в осередках інфекційних
захворювань.
Дифтерія:
роботи;
ЛОРа);
Шигельоз:
Холера:
хворого;
білизну);
8. Створення стовпчикових діаграм для наглядного вираження епідеміологічних даних
та визначення груп та чинників ризику захворюваності.
Дадуть задачку з переліком, малювати не будемо.
9. Відбір матеріалу для бактеріологічного дослідження на дифтерійну інфекцію.
дифтерія - 2 пробірки, менінгокок – 1 (носоглотка).

Коли взятий, у кого, що взято, хто брав, куди направляється, не більше 2год!!!
10. Визначення коефіцієнта сезонності річної динаміки захворюваності на діаграмі

розподілу захворюваності по місяцях року та його оцінка.
Все що вище ліні – і є підйом сезонної захворюваності.
Коефіцієнт менше 50% - хвороба не має сезонності.
11. Оцінка якості дезінфекції і стерилізації.
12. Організація та проведення протиепідемічних заходів в осередках кишкових,

дихальних та кров’яних інфекцій.
Дифтерія:
роботи;
ЛОРа);
Шигельоз:
Холера:
хворого;
білизну);
13. Як правильно видалити кліща.
Краще не видаляти самотужки (травмпункт, хір кабінет)

Не тиснути!! У крайньому випадку відірвати і потім виколупати голкою голову.
14. Заповнення журналу форма №060.

+паспортні дані.
Дизайн аналітичних досліджень: когортне, випадок-контроль.
Бажано щоб всі групи порівняння були однаковими за всіма можливими характеристиками (в
ідеалі – однояйцеві близнюки).
Порівнюємо наскільки поширена дія чинника серед тих, хто захворів, і серед тих, хто не
захворів.
Відносний ризик (відсоток захворілих, незахворілих), абсолютний ризик (математична
різниця).
Абсолютний ризик захворювання - це ризик розвитку захворювання протягом періоду часу. У
всіх нас є абсолютний ризик розвитку різних захворювань, таких як серцеві захворювання,
рак, інсульт тощо.
Відносний ризик використовується для порівняння ризику у двох різних групах людей.
Наприклад, групами можуть бути курці та некурці. Всі види груп порівнюються з іншими в
медичних дослідженнях, щоб переконатися, що приналежність до групи збільшує або зменшує
ризик розвитку певних захворювань. Наприклад, дослідження показали, що у курців
підвищений ризик розвитку серцевих захворювань порівняно з (по відношенню до)
некурящим.
ГІГІЄНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

УФР
Методи:
 піранометр (сумарний потік радіації Сонця=[мкал/см2*хв]);
 біологічний/еритемний (біодозиметр Горбачова [хв]);
 фотохімічний (розкладання щавлевої кислоти у присутності азотнокислого
уранілу=[мг/см2 за одиницю часу];
 фізичний/фотоелектричний (ультрафіолетметр ДАУ-81=[мВт/м 2, мкВт/см2];
1мкер=1мкВт/см2 при ʎ=297нм; 1мкбакт=1мкВт/см2 при ʎ=254нм).
М.ч.=А*1000/T*V (А – к-сть колоній, Т - час [хв], V – швидкість пропускання повітря через
апарат Кротова, [л/хв]).
Санація повітря УФ: ефективна, якщо ступінь ефективності 80% (СЕ=(к-сть колоній до
санації – к-сть колоній після санація)/к-сть колоній до санації * 100%), а коефіцієнт
ефективності ≥5 (КЕ=к-сть колоній до санації/після санації).
Природне освітлення
Світловий коефіцієнт (СК)= Sзаскленої частини:Sпідлоги
tgα(падіння)=hвікна/lвікно-парта
tgβ(затінення)=hзатінюючого об’єкта у вікні/ lвікно-парта
γ(отвору)=α-β
Коефіцієнт заглиблення=lвікно-протилежна стіна/hвікна над підлогою
КПО=Евн/Езовн*100% - люксометр.
Тривалість інсоляції житлових, навчальних та подібних приміщень має бути ≥3год.
Штучне освітлення
Освітленість (Е) [люкс]=F/S (F – світловий потік [люмен]).
Метод «Ватт»:
Лампи розжарювання: Е=Р*Етаб/10*К (Р – питома потужність [Вт/м 2], Е – освітленість при
10Вт/м2, К – коефіцієнт запасу=1,3).
Люмінесцентні лампи з Р=10Вт/м2: мінімальна горизонтальна освітленість = 100лк.
На окремому робочому місці: Е=Р*е (е – коефіцієнт, що показує, яку кількість лк дає питома
потужність 1Вт/м2).
Рівномірність освітлення: метод конверта (у 5 точках).
Яскравість=Елк*Квідб/3,14
Мікроклімат
Мікроклімат – сукупність фізичних факторів повітряного середовища (t повітря, вологість,
швидкість руху, радіаційна t), що впливають на терморегуляцію і формують тепловідчуття.
Мікроклімат: комфортний, дискомфортний (нагріваючий, охолоджуючий).
Температура повітря: термометр, сухі термометри психрометрів (6 точок: 3 на 0,2м і 3 на
1,5м від підлоги) – середня (N=18-21℃), перепад по горизонталі (N=2-3℃), по вертикалі
(N=1,5-2℃); термограф.
N: теплий – tопт=20-22℃, 23-25℃, tдопуст=+-3℃; холодний – tопт=20-22℃, tдопуст=18-22℃; добові
коливання – до 6℃.
Радіаційна температура: кульові термометри, пристінні термометри (0,2 і 1,5м від підлоги).
N: перепад ≤3℃; нижчі за tопт на 2℃.
Вологість відносна: психрометри (стаційний Августа та аспіраційний Асмана), гігрометри,

гігрографи. Абсолютна вологість – барометр, барограф.
Р=А*100%/F (А – абсолютна вологість [мм рт.ст.], F – max тиск водяної паи при t сухого
термометра (таб.) [мм рт.ст.]).
N: теплий – Pопт=30-60%, Рдопуст=65%; холодний – Ропт=30-45%, Рдопуст=65%.
Швидкість руху повітря: анемометр (крильчатий 0,5-10м/с, чашечний 1-50м/с),
кататермометр 0,1-1,5м/с.
N: теплий – Vопт=0,2-0,3м/с, Vдопуст=0,5м/с; холодний – Vопт/допуст=0,2м/с.
Напрям руху повітря: вулиця – вемпел, флюгер, тканинний конус; приміщення – фумігатор,
полум’я свічки.
Клімат, погода
Клімат – багаторічний режим погод, який систематично повторюється у даній місцевості.
Погода – сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери у відносно короткий
проміжок часу (год, дні, тижні).
Кліматичні пояси: тропічний, жаркий, теплий, помірний, холодний, суворий, полярний.
Погода (медична - Григор’єв): вельми сприятливий тип, сприятливий, що потребує
посиленого медичного контролю, що потребує суворого медичного контролю.
Погода (медична – Федоров): оптимальний тип, подразнювальний, гострий:
Погода (медична – Овчарова): стійка індиферентна, нестійка з переходом індиферентної в
«спастичний» тип, «спастичного» типу, нестійка «спастичного» типу з елементами погоди
«гіпоксичного» типу, «гіпоксичного» типу, нестійка «гіпоксичного» типу з елементами погоди
«спастичного» типу, перехід «спастичного» типу в стійку індиферентну.
Сан-хім дослідження повітря
Атмосферне: N2 78%, CO2 0,03-0,04%, O2 21%, інертні гази <1%.
Приміщень: N2 78%, CO2 0,07-0,1%, O2 16%, інертні гази <1%.
Методи: аспіраційний (водяний аспіратор, пилосос, електроаспіратор, універсальний
газоаналізатор УГ-2, газоаналізатор ГМК-3.
СО2: за Прохоровим (повітря продувається через розчин вуглекислого натрію в присутності

фенолфталеїну), ГДКжитло=0,07-0,1%, ГДКвироб=1-1,5%.в
Запиленість: седиментаційний метод (осадження), седиментаційно-лічильний, аспіраційний
(електроаспіратор Мігунова), аспіраційно-лічильний, пиломір.
Пилова формула: до 2мкм, 2-5мкм, 5-10мкм, більше 10мкм, загальна кількість=100%.
КОМУНАЛЬНА ГІГІЄНА
Водопостачання
Джерела: підземні (міжпластові напірні і ненапірні, ґрунтові, джерельна), поверхові
(проточні, непроточні).
Відбір проб: вимірювання t, батометри – баканаліз (до 2год), санхім (до 4год).
Методи покращення якості води: основні – очищення (відстоювання, фільтрація,
коагуляція), знезараження (хімічне – Cl, О3, Ag; фізичне – кип’ятіння, УФ, ультразвук, γ-
опромінення); спеціальні – F/деF, опріснення, демінералізація, знезалізнення.
Грунт
Метод конверта (5 точок відбору).
ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ
Харчовий статус: оптимальний, надлишковий, недостатній, преморбідний, хворобливий.
Принципи раціонального харчування: повноцінність у кількісному відношенні (N ккал),
збалансованість у якісному відношення (б:ж:в=1:1:4, за ВООЗ 1:1,5:3,5), години
прийому+розподіл (25-30%:40-45%:20-25%), їжа відповідає ферментним можливостям ШКТ,
нешкідливість в токсичному відношенні, безпечність в епідеміологічному та радіаційному
відношеннях.
Показники: суб’єктивні (опитування), об’єктивні (соматоскопічні, соматометричні,
фізіометричні, клінічні, біохімічні).
Добові енерговитрати
Методи: прямої калориметрії (калориметрична камера), непрямої калориметрії (по
газообміну), пульсометрії (пульсотахометр), аліментарної енергометрії (лаб визначення
калорійності раціону), розрахункові (таблиці Гарріса і Бенедікта).
N: білки – 11-13% (55% тваринних), жири – 25% (більше 30% рослинних), вуглеводи – 62-64%
(до 18-20% моно- і дисахаридів). Співвідношення за масою 1:1:4.
Вітаміни: С – 25мг, В1 – 0,6мг, В2 – 0,7мг, В6 – 0,7мг, РР – 6,6мг, А – 1мг, Е – 15мг (на добу).
Мінерали: К – 4000мг, Са – 1000-1200мг (молочні 400-500мг), Р – 1200мг, Fe – 10-18мг
(гемове 1-1,5мг) (на добу).
Харчові продукти
Харчове отруєння – хвороба, що виникла при вживанні їжі, яка містила шкідливі МО або
отруйні речовини.
ГІГІЄНА ПРАЦІ
Мікроклімат виробничих приміщень + шкідливі речовини
Праця
Фізична праця (статична, динамічна – позитивна, негативна) – важкість (статичне
навантаження, інтенсивність мязових зусиль): динамометрія, ергографія,
динамохронорефлексометр, діяльність ССС (ЧСС, АТ), електротремометрія
Розумова праця – напруженість (увага, щільність сигналів, емоційне): увага - метод пошуку
чисел, пошуку чисел з переключенням; пам'ять - запам’ятовування геометричних фігур.
Шум, вібрація
Шум: аналізатор спектра шуму, шумомір [дБА] (N=50-85дБА), віброшумовимірювач.
Вібрація (амплітуда коливань, віброшвидкість [мм/с], віброприскрення [м/с 2]): [Гц],
віброшумовимірювач (ВШВ-003):
ГІГІЄНА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
Оцінка здоров’я
Комплексна (5 груп – хрон захворювання, функціональний стан систем, ступінь опірності,
рівень НПР та ФР).
ФР: соматоскопічні (шкіра, СО, ПЖК, кістки, зуби; індекс Соловйова), соматометричні (l, m,
ОГК, ОГ), фізіометричні показники (ЖЄЛ, станова/ручна динамометрія).
Методи: сигмальних відхилень (середній, низький, високий), за шкалами регресії
(гармонійний, дис-, різко дис-), комплексний (морфофункціональний стан + відповідність
біологічного віку календарному).
Навчальні установи для дітей
Дитсадок: внутрішньоквартально (500м), принцип ізоляції (ділення на групи), зони (дит.
майданчики, господарська, будівля), озеленення 45-50%, огородження (2м; 2 в’їзди/виїзди);
max 2 поверхи, у кожній групі (роздягальня, ігрова, мікрокухня, санвузол), прямокутна форма
ділянки.
Школа: типи забудови (компактна/централізована, блочна, павільйонна/децентралізована), на
10м від житлових обєктів, ніяких шкідливих обєктів, рзеленення 50%, огорожа 1,2-1,3м, зони
(навчальна, навчально-дослідницька, спортивно-оздоровча, відпочинку, господарська,
житлова+-), max 3 поверхи (на 4 поверсі – склади, вчительські, 1 поверх – спортзал, їдальня);
клас: прямокутна форма – 3 ряди (до дошки 2,8м), квадратна – 4 ряди (до дошки 2м);
орієнтація вікон – пн-сх, пн-зх.
Столи, стільці: №1 – 100-115см, №2 – 116-130см, №3 – 131-145см, №4 – 146-160см, №5 –
161-175, №6 – 176+см (є ще 7 номерів: 110-119-129-139-149-159-169-179см, 5 літер: -130-145-
160-175-175=см).
ГІГІЄНА ЛПЗ
Площі
Системи забудови: децентралізована, централізовано-блочна, змішана.

Зони: лікувальних корпусів для неінфекційних хворих, поліклініки, радіологічного відділення,
патолого-анатомічного відділення, господарська, садово-паркова.
N: щільність забудови - 10-15%, зелені насадження - 60-65% (25м 2 на 1 ліжко), господарський
двір, проїзди, проходи – 20-25%.
Відділення:
Радіація
Дози: поглинута [Гр, рад], експозиційна [Р, мкР], потужність поглинутої [Гр/год, Р/год],
еквівалентна [Зв], ефективна [Зв]; дозиметр, радіометр (активність), сектрометри.
N: рентгенологи – робоче місце 1,7мР/год, за стінами 0,12мР/год, інші люди 0,03мР/год; γ –
місце 1,4мР/год, сумжні 0,12мР/год, інші 0,03мР/год.
Запорогова (детерміністичні) – прояви одразу після опромінення (променева хвороба - КМ,

кишкова, церебральна, токсемічна), допорогова (соматостохастичні).
Захист: часом (↑2р - ↑2р), відстанню (↑2р - ↓4р), дозою (↑2р - ↑2р), екранами (α – спецодяг; β
– оргскло, силікат, пластмаса; γ, Ro – свинець, бетон).
1) Персонал, що має будь-який контакт: А (безпосередній) ≤20мЗв/рік, Б (в суміжних
кабінетах) ≤2мЗв/рік, В (поряд живучі) ≤1мЗв/рік.
2) Опромінені від медичних джерел (пацієнти): АД (онкохворі, безпосередньо лікуються)
≤100мЗв/рік, БД (на обліку, неонкохворі) ≤20мЗв/рік, ВД (групи ризику, вилікувані) ≤2мЗв/рік,
ГД (всі люди) ≤1мЗв/рік.
3) Аварії: ≤100мЗв/рік.
4) Джерела, що умовно можуть випромінювати.
ВІЙСЬКОВА ГІГІЄНА
Надзвичайні ситуації
НС – незапланована подія, яка несе за собою природні/антропогенні причини і несе загрози:
природні (землетрус, цунамі), техногенні (аварії – ЧАЕС), соціально-політичні (теракт, мітинг,
страйк, АТО), військові.
Сховища
Харчування
Види: індивідуальне (сухпайки), групове (з харчових концентратів), колективне (зі звичайних
продуктів).
Вода
Вимоги: обов’язкові (безпечна в епід, радіаційному, токсикологічному, хімічному
відношеннях), бажані (органолептичні, мінеральний склад – оптимальний ≤300мгл).
Види обробки: знезараження, очистка (освітлення), опріснення, дезактивація, дегазація.
Знезараження: фізичні (кип’ятіння, УФО), хімічні (хлорування, срібло).
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ
ДО 1 ЧАСТИНИ
Ситуаційна задача № 1
1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

співвідношення між білками, жирами і вуглеводами:.
- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід,
вечеря) становить відповідно 25 %, 39 %, 36 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);
- Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8)
2. Оцінити добову енергетичну цінність та збалансованість раціону,
забезпеченість основними харчовими речовинами, мінеральними
речовинами і вітамінами:
добовий харчовий раціон для робітника фурнітурного заводу віком 25
років не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в
основних харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими
показниками:
- за якісною повноцінністю - Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8);
- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2898,3 ккал
(норма - 3300 ккал);
- за білками – 98,5 г (норма – 91 г);
- за жирами - 69,5 г (норма - 92 г);
- за вуглеводами - 378,2 (норма - 528 г);
- за кальцієм - 533,2 мг (норма - 1200 мг);
- за вітаміном А – ретинол – 0,525 мг (норма 0,3 мг), каротин – 1,757
(норма – 4,2 мг);
- за вітаміном В2 - 1,578 мг (норма - 2,0 мг);
- за вітаміном С - 146,68 мг (норма - 80 мг).
- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок, обід,
вечеря), який становить відповідно 25 %, 39 %, 36 % (норма – 30 %, 45 % та 25
%).
3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):
невідповідність харчового раціону:
- за якісною повноцінністю;
- за енергетичною цінністю добового харчового раціону;
- за жирами;
- за вуглеводами;
- за кальцієм;
- за вітаміном А;
- за вітаміном В2;
- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі.
4. Дати прогноз наслідків дії факторів на здоров’я індивідуума
(колективу): тривале недостатнє харчування може призвести до виникнення:
- білки – білково-енергетична недостатність (БЕН): аліментарний маразм
(переважає недостатність енергії) - затримка росту, атрофія м’язів та
квашіоркор (переважає недостатність білків) – набряки, затримка росту,
зміни психіки, атрофія м’язів; порушення кровоутворення, порушення
функції ендокринних залоз, вплив на ріст і статевий розвиток, порушення
синтезу ферментів та антитіл; вплив на вищу нервову діяльність –
зниження процесів внутрішнього гальмування в корі головного мозку;
- жири – знижується засвоюваність каротину; знижується стійкість до
несприятливих факторів навколишнього середовища; екзематозні
ураження шкіри; крововиливи в органи
- вуглеводи – порушується окислення жирів; похудіння; дефіцит рослинних
волокон (клітковина, пектин) може спричинити частий запор, геморой,
дивертикули кишок, апендицит, рак кишок, каміння жовчного міхура,
діабет, дисбактеріоз кишок тощо.
- калорійність – енергетична недостатність (втрата маси тіла, швидка
втомлюваність, зниження працездатності, і захисних сил організму тощо);
- кальцій – знижується нервово-м’язова збудливість і згортання крові;
знижується імунітет; знижується активність ферментів; зміни опорно-
рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз,
остеомаляція;
- вітамін А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія (куряча
сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів, гіперкератоз;
ксерофтальмія, кератомаляція;
- вітамін В2 (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах рота);
себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей
(світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння
язика, „географічний язик”.
5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації добового харчового
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання таких
продуктів: соняшникова олія (жири рослинного походження), макаронні
вироби, крупи (вуглеводи), молочні продукти (кальцій), хліб грубого помолу
(віт. В2), обмежити - вершкове масло (віт. А).

вечеря) становить відповідно 32 %, 43 % та 25 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %);
- Б:Ж:В = 1:0,8:2,0 (норма - 1:1:5,8).
добовий харчовий раціон для робітника заводу "Барва" віком 35 років не
відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних
харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:
- за жирами – 98,44 г (норма – 88 г);
- за вуглеводами - 376 г (норма - 504 г);
- за кальцієм - 457 мг (норма - 1200 мг);
- за вітаміном А – ретинол – 0,536 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,66 (норма
– 4,2 мг)
- за вітаміном В2 - 1,518 мг (норма - 2,0 мг).
- за білками;
- за вітаміном В2.
(колективу): тривале надлишкове харчування за білками, жирами і недостатнє
харчування за вуглеводами, калорійністю, мінеральними речовинами і
вітамінами може призвести до виникнення:
- білки – утворення аміаку і сечової кислоти; розвиток гнильної мікрофлори
в кишках;
- жири – стимуляція утворення в організмі холестерину; атеросклероз;
захворювання органів тавлення, ожиріння; гіпертонічна хвороба; злоякісні
новоутворення;
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання фруктів,
картоплі (вуглеводи), хлібобулочних виробів (вітамін В 2), моркви (каротин),
кисломолочних продуктів (кальцій).

вечеря) становить відповідно 29 %, 41 %, 4 % та 26 % (норма – 25 %, 35-40 %, 10-
15 %, 25 %);
- Б:Ж:В = 1:0,5:2,7 (норма - 1:1:5,8).
добовий харчовий раціон учня школи-інтернату № 1 віком 14 років не
відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних
харчових речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:
(норма – 3200 ккал);
- за білками - 123,4 г (норма - 104 г);
- за вуглеводами - 328,79 г (норма - 485 г);
- за вітаміном А - ретинол – 0,565 мг (норма 0,3 мг), каротин – 2,57 (норма
– 4,2 мг);
- за вітаміном В1 - 1,47 мг (норма - 1,5);
- за вітаміном В2 - 1,2 мг (норма - 1,8);
- за вітаміном С - 146,68 (норма - 80 мг).
полуденок, вечеря), який становить відповідно 29 %, 41 %, 4 %, 26 % (норма – 25
%, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).
(колективу): тривале надлишкове харчування за білками і недостатнє
харчування за калорійністю, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і
вітамінами може призвести до виникнення:
в кишках;
ураження шкіри; крововиливи в органи
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання квасолі,
гороху, сої (білок рослинного походження), свинного м'яса і соняшникової олії
(жири рослинного і тваринного походження), макаронних виробів, картоплі
(вуглеводи), молочних продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В 2);
обмежити – вживання вершкового тріски (білки тваринні) і масла вершкового
(віт. А).

- Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8).
добовий раціон для студента університету віком 20 років не відповідає
"Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових
речовинах та енергії” № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:
- за якісною повноцінністю Б:Ж:В = 1:0,7:3,8 (норма - 1:1:5,8);
(норма – 2000 ккал);
- за жирами – 73,3 г (норма – 56 г);
- за вуглеводами – 392,73 г (норма – 320 г);
- за вітаміном А - ретинол – 0,657 мг (норма 0,3 мг), каротин – 3,524 (норма
– 4,2 мг);
- за вітаміном С - 110 мг (норма - 80 мг);
полуденок, вечеря), який становить відповідно 35 %, 39 %, 26 % (норма – 30 %,
45 % та 25 %).
(колективу): тривале надлишкове за калорійністю, основними харчовими
речовинами і недостатнє за мінеральними речовинами і вітамінами харчування
може призвести до виникнення:
- надлишкове харчування – систематичне надлишкове харчування може
спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння;
ослаблення міокарда; діабет; скорочення тривалості життя тощо;
ксерофтальмія, кератомаляція.
раціону: для оптимізації раціону необхідно зменшити вживання тваринних і
рослинних білків, вершкового масла (віт. А - ретинол), хліба (вуглеводи, віт.
В1), і збільшити – вживання молочних продуктів (кальцій), моркви і помідор
(каротин).

- Б:Ж:В = 1:0,7:4,9 (норма - 1:1:5,8).
добовий харчовий раціон для студента СПТУ віком 19 років не відповідає
"Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових
речовинах та енергії № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:
- за енергетичною цінністю добового харчового раціону - 2408 ккал
- за вуглеводами – 405 г (норма – 320 г);
- за вітаміном А - ретинол – 0,2 мг (норма 0,3 мг), каротин – 15,79 (норма –
4,2 мг);
- за вітаміном С - 36,4 мг (норма - 80 мг);
полуденок, вечеря), який становить відповідно 30 %, 44 %, 26 % (норма - 30%,
45% та 25 %).
- за вітаміном С.
(колективу): тривале надлишкове за калорійністю, білками, вуглеводами і
недостатнє за мінеральними речовинами і вітамінами харчування може
призвести до виникнення:
в кишках;
- вуглеводи – карієс зубів, гіперхолестеринемічна дія, ожиріння;
атеросклероз; надлишок харчових волокон призводить до метеоризму,
зменшення засвоєння нутрієнтів;
- вітамін А (ретинол) – гіпервітаміноз: свербіння шкіри, болючість кісток,
збільшення печінки;
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання молочних
продуктів (кальцій), хліба грубого помолу (віт. В 2), фруктів і овочів (віт. С.) і
обмежити вживання квасолі (білки рослинні), хліба пшеничного (вуглеводи),
моркви (віт. А).

- Б:Ж:В = 1:1,1:4,3 (норма - 1:1:5,8).
добовий харчовий раціон для студента Прикарпатського університету
віком 22 роки не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в
- за якісною повноцінністю – Б:Ж:В = 1:1,1:4,3 (норма - 1:1:5,8);
- за енергетичною цінністю добового харчового раціону 2272,6 ккал
- за білками 75,8 г (норма - 55 г);
- за жирами 81 г (норма - 56 г);
- за вітаміном А - ретинол – 3,06 (норма 0,3 мг), каротин – 2,98 (норма – 4,2
мг); ;
- за вітаміном С - 73 мг (норма - 80 мг).
- за вітаміном С.
(колективу): тривале надлишкове за калорійністю і недостатнє за мінеральними
речовинами, вітамінами харчування може призвести до виникнення:
в кишках;
- вітамін А (ретинол) – гіпервітаміноз: свербіння шкіри, болючість кісток,
збільшення печінки;
- вітамін С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка
втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При
великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби, порожнину очеревини,
порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у дітей – зміни кісток).
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання молочних
продуктів (кальцій), фруктів і овочів (віт. С) і обмежити вживання – печінки
(білки тваринні, ретинол), вершкового масла (жири тваринного походження,
ретинол).

вечеря) становить відповідно 17 %, 45 %, 11 % (норма – 30 %, 45 % та 25 %).;
- Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8).
добовий харчовий раціон для хворого обласної клінічної лікарні віком 35 років
не відповідає "Нормам фізіологічних потреб населення України в основних
харчових речовинах та енергії № 272 від 18.11.99 р. за такими показниками:
- за білками 120,2 г (норма - 63 г);
- за жирами 69,2 г (норма - 64 г);
- за вуглеводами 351,6 г (норма - 368 г);
- за кальцієм – 1013,8 мг (норма - 1200 мг);
- за фосфором 1088,3 мг (норма - 1200 мг);
- за вітаміном А - ретинол – 0,19 (норма 0,3 мг), каротин – 2,541 (норма –
4,2 мг); ;
- за вітаміном В2 - 1,327 (норма - 2,0 мг);
- за розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок І,
сніданок ІІ, обід, полуденок, вечеря), який становить відповідно 27 %, 17 %, 45
%, 11 % (норма – 25 %, 10-15 %, 35-40 %, 25 %).

- за якісною повноцінністю);
- за фосфором;
(колективу): тривале надлишкове за білками, жирами і недостатнє за
калорійністю, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами харчування
може призвести до виникнення:
в кишках;
- фосфор – знижуються проміжні обмінні процеси в організмі; зміни
опорно-рухового апарату – порушення мінералізації кісток, остеопороз,
- вітамін В1 (тіамін) – швидка втомлюваність, скарги на серцебиття,
задишку, поганий апетит, запори, біль і ікроножних м’язах; великий
дефіцит вітаміну – хвороба бері-бері (аліментарний поліневрит),
виснаження, слабість в ногах, паралічі;
язика, „географічний язик”;
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання
соняшникової олії (жири рослинного походження); молочних продуктів
(кальцій); риби (фосфор); яєць, печінки (віт. В1); житнього хліба (віт. В2) і
обмежити вживання бобових (білки рослинного походження) та масла
вершкового (жири тваринного походження, ретинол).

- розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі (сніданок І, сніданок ІІ
обід, вечеря) становить відповідно 24 %, 32 %, 40 %, 4 % (норма – 25 %, 10-15 %,
35-40 %, 25 %);
- Б:Ж:В = 1:0,6:2,9 (норма - 1:1:5,8).
Добовий харчовий раціон для хворого міської клінічної лікарні № 1 віком
40 років не відповідає „Нормам фізіологічних потреб населення України в
- за енергетичною цінністю добового харчового раціону – 2156,21 ккал
- за жирами 51 г (норма - 58 г);
- за вуглеводами 298,5 г (норма - 336 г);
- за фосфором 1496,9 мг ( норма - 1200 мг);
- за вітаміном А - ретинол – 0,39 (норма 0,3 мг), каротин – 3,144 (норма –
4,2 мг); ;
- за вітаміном В2 - 1,52 мг (норма - 2,0 мг),
- за вітаміном С - 30,4 мг (норма - 80 мг).
полуденок, вечеря), який становить відповідно: 24%, 32%, 40%, 4% (норма – 25
%, 35-40 %, 10-15 %, 25 %).
- за вітаміном С;
(колективу): тривале надлишкове за білками і недостатнє за калорійністю,
жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і вітамінами харчування може
призвести до виникнення:
в кишках;
ураження шкіри; крововиливи в органи;
- вітамін В1 (тіамін) – швидка втомлюваність, скарги на серцебиття,
задишку, поганий апетит, запори, біль і ікроножних м’язах; великий
дефіцит вітаміну – хвороба бері-бері (аліментарний поліневрит),
виснаження, слабість в ногах, паралічі;
язика, „географічний язик”;
- вітамін С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності, швидка
втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При
раціону: для оптимізації раціону необхідно збільшити вживання
соняшникової олії (жири рослинного походження), фруктів і овочів (вуглеводи,
віт. С), молочних продуктів (кальцій), яєць, печінки (віт. В 1), житнього хліба
(віт. В2) і обмежити вживання вершкового масла (віт. А), риби (білки тваринні,
фосфор).
1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

для підтримки ідеальної маси тіла:
ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 168 · 0,7 – 50 = 67,6 кг;
Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 71,8 = 2632 ккал.
2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус у жінки
недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном С та вмістом
заліза в раціоні.
3. Встановити фактори ризику для здоров’я пацієнта:
- недостатнє харчування;
- гіповітаміноз С;
- недостатній вміст заліза в раціоні.
4. Дати прогноз наслідків дії факторів ризику на здоров’я пацієнта:
- систематичне недостатнє харчування може спричинити енергетичну
недостатність (втрата маси тіла, швидка втомлюваність, зниження
працездатності, і захисних сил організму тощо), порушення
кровоутворення, порушення функції ендокринних залоз, вплив на ріст і
статевий розвиток, порушення синтезу ферментів та антитіл; вплив на
вищу нервову діяльність – зниження процесів внутрішнього гальмування в
корі головного мозку; знижується стійкість до несприятливих факторів
навколишнього середовища.
- гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінова кислота) – зниження
працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість
ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби,
порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у
дітей – зміни кісток);
- недостатність заліза – зниження кількості гемоглобіну виникнення анемії.
5. Розробити гігієнічні заходи з оптимізації харчового статусу, дати
рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла:
- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну С (перець червоний,
смородина, хрін, настій шипшини) та заліза (фрукти);
- рекомендації щодо доведення фактичної маси тіла до ідеальної маси тіла
– підвищити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 76 днів:
а) різниця (А) між фактичною масою тіла (Ф) та ідеальною масою тіла
(ІМ): А = Ф – ІМ = 62 кг – 67,6 кг = - 5,6 кг;
б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно підвищити
калорійність раціону для збільшення маси тіла на 5,6 кг:
q = А · К = 5,6 кг · 6800 ккал/кг = 38 080 ккал;
в) тривалість (Т) встановлення підвищеної калорійності раціону (на 500
ккал/день): Т = q : 500 = 38 080 ккал : 500 ккал/день = 76 днів.

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 174 · 0,7 – 50 = 71,8 кг;
Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 71,8 = 3443 ккал.
2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус столяра
надлишковий за надлишковою масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном
В2.
- надлишкове харчування;
- гіповітаміноз В2;
спричинити захворювання органів травлення; аліментарне ожиріння; ослаблення
міокарда; діабет; скорочення тривалості життя;
- гіповітаміноз В2 (рибофлавін) – хейлоз (зміни слизової оболонки в кутах
рота); себорейна екзема на крилах носа і за вухами; зміни збоку очей
(світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика,
„географічний язик”.
- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну В 2 (хліб, дріжджі
пивні, молоко, яйця, фрукти, листяні овочі, печінка);
– знизити калорійність раціону на 500 ккал/день протягом 215 днів:
(ІМ): А = Ф – ІМ = 98 кг – 71,8 кг = 26,2 кг;
б) загальна кількість кілокалорій (q), на яку необхідно знизити калорійність
раціону для ліквідації надлишкової маси тіла в 26,2 кг:
в) тривалість (Т) встановлення пониженої калорійності раціону (на 500

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 165 · 0,7 – 50 = 65,5 кг;
Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 65,5 = 2567 ккал.
2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус надлишковий,
гіповітаміноз С.
- гіповітаміноз С.
- гіповітаміноз С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності,
швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При
смородина, хрін, настій шипшини);
(ІМ): А = Ф – ІМ = 78 кг – 65,5 кг = 12,5 кг;
ккал/день): Т = q : 500 = 51 250 ккал : 500 ккал/день = 103 дні.

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 160 · 0,7 – 50 = 62 кг;
Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 62 = 2458 ккал.
недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном А в раціоні.
- гіповітаміноз А.
- гіповітаміноз А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія
(куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів,
гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.
- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну А (морква, перець
червоний, печінка, сметана, вершки, жовток яєчний);
(ІМ): А = Ф – ІМ = 53 кг – 62 кг = 9 кг;
калорійність раціону для збільшення маси тіла на 9 кг:
q = А · К = 9 кг · 6800 ккал/кг = 61 200 ккал;

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;
Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.
2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус учня
надлишковий; недостатнє харчування за вітаміном В2.
(світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика
– „географічний язик”.
(ІМ): А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;
ккал/день): Т = q : 500 = 30340 ккал : 500 ккал/день = 61 день.

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;
Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.
(ІМ): А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;
1. Причина: манна каша, кава з молоком.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: територіальна обмеженість (захворіло 45
дітей).
3. Фактор ризику: золотистий стафілокок, виділений із молока та з
гнійних виділень вимені корів.
4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, бактеріальний
токсикоз, викликаний золотистим стафілококом.
5. Заходи профілактики: повинні бути направлені на попередження
попадання стафілококів у їжу:
- не допускати до роботи осіб з гнійничковими процесами та катаральними
явищами ВДШ, ангінами;
- ріст стафілококів та утворення ентеротоксину припиняється тільки при
температурі 2-4 оС, при якій і необхідно зберігати сировину та їжу;
- суворий ветеринарний контроль за тваринами для виявлення маститів, за
дотриманням санітарних правил одержання, обробки, транспортування,
зберігання та реалізації молока і молочних продуктів.
1. Причина: молочна сироватка, борщ, кукурудзяна каша з відварним
м’ясом.
2. Гігієнічна оцінка ситуації: територіальна обмеженість (захворіло 20
працівників).
3. Фактор ризику: отрутохімікат проти паразитів худоби (анабазин-
сульфат).
4. Прогноз: харчове отруєння немікробного походження, отруєння
домішками хімічних сполук (анабазин-сульфат).
5. Заходи профілактики:
- обробку тварин слід проводити відповідно до затверджених інструкцій
середньо- і малотоксичними пестицидами, які швидко руйнуються в
навколишньому середовищі та організмі теплокровних;
- оброблених тварин ізолюють на 3-5 днів;
- приміщення, в якому вони містяться, систематично прибирають вологим
способом і провітрюють.
1. Причина: молоко, куплено на ринку, могло бути інфіковано грунтовими

або пиловими частинками, що містять Сl. perfringens.
2. Гігієнічна оцінка ситуації: хворий К.
3. Фактор ризику: Cl. perfringens.
4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, токсикоінфекція,
викликана Сl. perfringens.
- дотримання гігієнічних і санітарно-ветеринарних вимог на підприємствах
харчової промисловості, які зобов’язані випускати доброякісні харчові продукти,
що відповідають діючим стандартам;
- дотримання гігієнічних вимог під час будівництва, обладнання та
експлуатації підприємств громадського харчування і місць продажу харчових
продуктів;
- вжити заходів, що забезпечують професійну і санітарну культуру,
дотримання особистої гігієни персоналу, що обслуговує підприємства
громадського харчування, харчової промисловості, місця продажу харчових
продуктів;
- санітарно-освітня робота серед населення з питань запобігання харчових
отруєнь.
1. Причина: м’ясні рулети, окорок, котлети, ковбаси.

2. Гігієнічна оцінка ситуації: захворіло 110 осіб (мешканці села).
3. Фактор ризику: Streptococcus faecalis.
викликана Str. faecalis.
- не допустити інфікування харчового продукту;
- забезпечити необхідну термічну обробку, особливо других страв;
- створити умови для правильного зберігання сирих продуктів, а також
готової їжі до її реалізації;
- дотримання особистої гігієни;
отруєнь.
1. Причина: манна каша, масло, кип’ячене молоко, борщ, картопляне

пюре, відварне м’ясо, компот, торт.
2. Гігієнічна оцінка ситуації: діти віком від 14 до 16 років школи-
інтернату міст.
3. Фактор ризику: E.coli.
викликана E.coli.
- не допустити інфікування харчового продукту;
- забезпечити необхідну термічну обробку, особливо других страв;
- створити умови для правильного зберігання сирих продуктів, а також
готової їжі до її реалізації;
- дотримання особистої гігієни;
отруєнь.
1. Причина: борщ, гречана каша, яєшня, пельмені, копчена ковбача,

картопля смажена, свіжі огірки.
2. Гігієнічна оцінка ситуації: захворіли батько і дочка.
3. Фактор ризику: Clostridium botulinum.
4. Прогноз: харчове отруєння мікробного походження, бактеріальний
токсикоз, викликаний Cl. botulinum.
- дотримання санітарних правил у консервній промисловості, на
рибозаводах, м’ясокомбінатах, ковбасних та інших харчових підприємствах;
- забезпечити правильне зберігання продуктів (= 4-8 оС);
- при виникненні захворювання „ботулізм” всім, хто вживав заражений
продукт профілактично вводять однократно полівалентну антитоксичну
сироватку;
- за особами, які знаходились у вогнищі зараження, встановлюють медичне
спостереження протягом 10-12 днів.
- санітарно-освітня робота, особиста гігієна.
ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 168 · 0,7 – 50 = 67,6 кг;
Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 71,8 = 2632 ккал.
недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном С та вмістом
заліза в раціоні.
- гіповітаміноз С;
- недостатній вміст заліза в раціоні.
- гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінова кислота) – зниження
працездатності, швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість
ясен, петехії. При великому дефіциті – крововиливи в шкіру, суглоби,
порожнину очеревини, порожнину плеври, цинга (геморагічний діатез, у
дітей – зміни кісток);
- недостатність заліза – зниження кількості гемоглобіну виникнення анемії.
смородина, хрін, настій шипшини) та заліза (фрукти);
(ІМ): А = Ф – ІМ = 62 кг – 67,6 кг = - 5,6 кг;
калорійність раціону для збільшення маси тіла на 5,6 кг:

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 174 · 0,7 – 50 = 71,8 кг;
Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 71,8 = 3443 ккал.
2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус столяра
надлишковий за надлишковою масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном
В2.
(світлобоязнь, сльозоточивість, кератит); випадіння волосся; почервоніння язика,
„географічний язик”.
(ІМ): А = Ф – ІМ = 98 кг – 71,8 кг = 26,2 кг;

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 165 · 0,7 – 50 = 65,5 кг;
Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 65,5 = 2567 ккал.
2. Оцінити харчовий статус пацієнта: харчовий статус надлишковий,
гіповітаміноз С.
- гіповітаміноз С.
- гіповітаміноз С (аскорбінова кислота) – зниження працездатності,
швидка втомлюваність, апатія, сонливість, кровоточивість ясен, петехії. При
смородина, хрін, настій шипшини);
(ІМ): А = Ф – ІМ = 78 кг – 65,5 кг = 12,5 кг;

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 160 · 0,7 – 50 = 62 кг;
Q = 530 + 31,1 · ІМ = 530 + 36,6 · 62 = 2458 ккал.
недостатній за масою тіла; недостатнє харчування за вітаміном А в раціоні.
- гіповітаміноз А.
- гіповітаміноз А (ретинол) – порушення сутінкового зору - гемералопія
(куряча сліпота); сухість шкіри, зроговіння волосяних фолікулів,
гіперкератоз; ксерофтальмія, кератомаляція.
- забезпечити організм достатньою кількістю вітаміну А (морква, перець
червоний, печінка, сметана, вершки, жовток яєчний);
(ІМ): А = Ф – ІМ = 53 кг – 62 кг = 9 кг;
калорійність раціону для збільшення маси тіла на 9 кг:
q = А · К = 9 кг · 6800 ккал/кг = 61 200 ккал;

ІМ = Зріст · 0,7 – 50 = 178 · 0,7 – 50 = 74,6 кг;
Q = 815 + 36,6 · ІМ = 815 + 36,6 · 74,6 = 3545 ккал.
(ІМ): А = Ф – ІМ = 82 кг – 74,6 кг = 7,4 кг;
Матеріали до державної атестації випускників з
соціальної медицини
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ТА ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО НИХ
І частина
СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА № 26
Середньорічна чисельність населення в районі в поточному році складала 70000
жителів. Народилося за рік 800 дітей, померло - 1200 осіб.
Показники народжуваності за попередні чотири роки становили: 15,3‰; 14,7‰;
13,5‰ та 12,9‰.
Показники смертності відповідно дорівнювали: 15,0‰; 15,5‰; 16,3‰ та 16,9‰.
Необхідно:
1. Визначити джерело та/або місце знаходження інформації, використаної в
ситуаційній задачі.
2. Розрахувати показники природного руху населення в поточному році.
3. Звести отримані результати і дані попередніх років в таблицю та зобразити
їх графічно.
4. Проаналізувати показники.
5. Зробити висновок, в якому вказати провідні чинники, що впливають на
рівень проаналізованих показників.
6. Обґрунтувати дії з оптимізації досліджуваного явища та розробити
профілактичні заходи.
Еталон відповіді:
1. “Медичне свідоцтво про народження” (ф. № 103/о); “Лікарське свідоцтво про
смерть” (ф. № 106/о), “Фельдшерська довідка про смерть” (ф. № 106-1/о),
“Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (ф. № 106-2/о). Реєстрація
здійснюється міськими (районними) відділами реєстрації актів громадянського
стану (РАГС) та сільськими і селищними Радами народних депутатів.
2. Загальний показник народжуваності = 800*1000/70000 = 11,43 ‰ (низький за
критеріями ВООЗ)
Загальний показник смертності = 1200*1000/70000 = 17,14 ‰ (високий)
Показник природного приросту = 11,43-17,14 = - 5,71 ‰ (свідчить про
депопуляцію)
3. Лінійна діаграма.
В поточному році в області народилось живими 1200, а в минулому році – 1350
дітей. Протягом звітного року померло 20 дітей першого року життя, з них 15 – з
покоління поточного року і 5 - з покоління минулого року. З усіх вказаних
випадків смерті на першому місяці життя померло 7. Показник смертності
немовлят в середньому по Україні становив 10,2 ‰, а неонатальної смертності –
6,1 ‰.
Необхідно:
2. Розрахувати показники: смертності немовлят за рік, неонатальної
смертності та її частки в загальній смертності немовлят.
3. Звести отримані результати в таблицю та зобразити їх графічно.
1. “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (ф. № 106-2/о). Реєстрація
2. Показник смертності немовлят за рік = 15*1000/1200 + 5*1000/1350 = 16,20 ‰
Показник неонатальної смертності = 7*1000/1200 = 5,83 ‰
Частка неонатальної смертності в загальній смертності немовлят = 7*100/20 =
35,00 % (тип В).
3. Стовпчикова діаграма.
Середньорічна чисельність населення району 72000 жителів. Померло протягом
року 1500 осіб, з них внаслідок новоутворень - 200, хвороб системи кровообігу –
900, хвороб дихальної системи - 100, травм отруєнь та нещасних випадків – 140.
Необхідно:
2. Розрахувати загальний показник смертності та структуру причин
смертності населення.
3. Звести отримані результати в таблицю і зобразити їх графічно.
1. “Лікарське свідоцтво про смерть” (ф. № 106/о), “Фельдшерська довідка про
смерть” (ф. № 106-1/о), “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (ф. №
106-2/о). Реєстрація здійснюється міськими (районними) відділами реєстрації
актів громадянського стану (РАГС) та сільськими і селищними Радами народних
депутатів.
2. Загальний показник смертності = 1500*1000/72000 = 20,83 ‰ (високий за
Структура причин смертності:
Новоутворення = 200*100/1500 = 13,33 %
Хвороби системи кровообігу = 900*100/1500 = 60,00 %
Хвороби дихальної системи = 100*100/1500 = 6,67 %
Травми, отруєння = 140*100/1500 = 9,33 %.
3. Секторна діаграма.
В поточному році в області народилось живими 1200, мертвими – 5 дітей. З
числа народжених живими протягом першого тижня життя померло 7.
В середньому по Україні показник перинатальної смертності становив 8,2 ‰,
ранньої неонатальної смертності – 5,0 ‰, мертвонароджуваності – 3,1 ‰.
Необхідно:
1. Визначити джерела та/або місце знаходження інформації, використаної в
2. Розрахувати показники: перинатальної смертності, ранньої неонатальної
смертності і мертвонароджуваності.
3. Звести дані в таблицю та зобразити їх графічно.
2. Показник перинатальної смертності = (5+7)*1000/(1200+5) = 9,96 ‰
Показник ранньої неонатальної смертності = 7*1000/1200 = 5,83 ‰
Показник мертвонароджуваності = 5*1000/(1200+5) = 4,14 ‰
Середня чисельність населення в районі – 72000. Протягом року було
зареєстровано всього 79800 захворювань, із них хвороб системи кровообігу -
19000, хвороб дихальної системи - 20000, хвороб органів травлення – 7000,
хвороб кістково-м’язової системи - 4000.
Необхідно:
2. Розрахувати показник загальної захворюваності та її структури.
1. “Статистичний талон заключних (уточнених) діагнозів” (ф. № 025-2/о) з
позначками “+” і “-“; “Талон амбулаторного пацієнта” (ф. № 025-6/о) з кодами 1-
3; “Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в
районі обслуговування лікувального закладу за ___ рік” (ф. № 12).
2. Показник загальної захворюваності = 79800*1000/72000 = 1108,33 ‰ (в
Україні 1300-1500 ‰)
Структура загальної захворюваності:
Хвороби органів травлення = 7000*100/79800 = 8,77 %
Хвороби кістково-м’язової системи = 4000*100/79800 = 5,01 %
зареєстровано 36200 захворювань з діагнозом, встановленим вперше в житті. Із
них хвороби системи кровообігу становили 2000 випадків, хвороби дихальної
системи - 14000, хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 2400, травми,
отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників – 3000.
Необхідно:
2. Розрахувати показник первинної захворюваності та її структури.
позначкою “+”; “Талон амбулаторного пацієнта” (ф. № 025-6/о) з кодом 1 і 2;
“Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в
2. Показник первинної захворюваності = 36200*1000/72000 = 502,78 ‰ (в
Україні 600-800 ‰)
Структура первинної захворюваності:
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини = 2400*100/36200 = 6,63%
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників =
3000*100/36200 = 8,29 %
Середня чисельність населення в районі – 72000. Протягом року виявлено 190
випадків злоякісних новоутворень. З них Ш-IV стадію діагностовано у 110
випадків, померли до року – 97 хворих. Онкологічна захворюваність в області
становить 303,5 випадків на 100 тисяч населення, з них 45,1 % новоутворень Ш-
IV стадії, дорічна летальність – 38,6 %.
Необхідно:
2. Розрахувати показники: первинної захворюваності, занедбаності та
дорічної летальності внаслідок злоякісних новоутворень.
1. “Повідомлення про хворого із вперше в житті встановленим діагнозом раку чи
іншого злоякісного новоутворення” (ф. № 090/о) заповнюється лікарями, що
виявили захворювання, і передається до обласного онкологічного диспансеру.
2. Показник первинної захворюваності на злоякісні новоутворення =
190*100000/72000 = 263,89 випадків на 100 тисяч населення
Показник занедбаності = 110*100/190 = 57,89 %
Показник дорічної летальності = 97*100/190 = 51,05 %
випадків активного туберкульозу, в тому числі деструктивних форм - 15. На
кінець року на обліку знаходилось всього 170 хворих на туберкульоз.
Первинна захворюваність за попередні 4 роки становила 32,1; 35,8; 41,3 та 44,9
випадків активного туберкульозу на 100 тисяч населення, поширеність –
відповідно 187,0; 192,4; 199,1 та 210,0 випадків на 100 тисяч населення.
Необхідно:
2. Розрахувати показники: поширеності та первинної захворюваності, частку
деструктивних форм серед вперше виявлених випадків активного
туберкульозу.
1. “Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом
активного туберкульозу або його рецидивом” (ф. № 089/о) заповнюється
лікарями, що виявили захворювання, і передається до обласного
протитуберкульозного диспансеру (фтизіопульмоцентру).
2. Показник поширеності туберкульозу (контингенти хворих) =
170*100000/72000 = 236,11 випадків на 100 тисяч жителів
Показник первинної захворюваності на активний туберкульоз = 33*100000/72000
= 45,83 випадків на 100 тисяч населення
Частка деструктивних форм = 15*100/33 = 45,45 %
випадків вірусного гепатиту А, в тому числі в січні – 3, лютому – 2, березні – 1,
квітні – 1, травні – 2, червні – 5, липні – 12, серпні – 15, вересні – 14, жовтні – 11,
листопаді – 7, грудні – 2.
Необхідно:
2. Розрахувати показник захворюваності на вірусний гепатит А.
1. “Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре
професійне отруєння” (ф. № 058/о) заповнюється медпрацівником, що запідозрив
захворювання, і передається в 12-годинний термін до санітарно-епідеміологічної
станції.
2. Показник захворюваності на вірусний гепатит А = 75*100000/72000 = 104,17
випадків на 100 тисяч населення
3. Радіальна діаграма, де радіус дорівнює середній кількості захворювань на
місяць = 75/12 = 6,25 випадків.
Середньорічна чисельність працівників охорони здоров’я району складала 800 осіб. Протягом року було зареєстровано 600 випадків і 7500 днів їх тимчасової непрацездатності.
Серед працівників охорони здоров’я області показники захворюваності з

тимчасовою втратою працездатності становили 48,3 випадки та 569,5 днів на 100
працюючих при середній тривалості одного випадку 11,8 днів.
Необхідно:
2. Розрахувати показники захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності.
1. Листок непрацездатності. Звітність ведуть Фонд соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності і Фонд соціального страхування з нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, що привели до втрати
2. Показник випадків тимчасової непрацездатності на 100 працюючих =
600*100/800 = 75,00 (середній за критеріями Ноткіна)
Показник календарних днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючих =
Середня тривалість випадку непрацездатності = 7500/600 = 12,50 днів
Середня чисельність дорослого населення працездатного віку в районі 65000. З
них протягом року вперше визнано інвалідами 450 осіб, в тому числі внаслідок
новоутворень - 65, хвороб нервової системи та органів чуття – 60, хвороб
системи кровообігу – 95, травм та отруєнь - 55.
Первинна інвалідність серед працездатних в області становила 59,0 випадків на
10 тисяч населення.
Необхідно:
2. Розрахувати показник первинної інвалідності та структури її причин.
1. “Направлення на МСЕК” (ф. № 088/о) оформляє ЛКК лікувально-
профілактичного закладу. На МСЕК складається: “Акт освідчення МСЕК”,
“Статистичний талон до акта освідчень МСЕК”, “Звіт про причини інвалідності,
показання до медичної і соціально-трудової реабілітації за ____ рік” (ф. № 14).
Облік всіх інвалідів веде також Пенсійний фонд.
2. Показник первинної інвалідності (інвалідизації) = 450*10000/65000 = 69,23
випадки на 10 тисяч населення.
Структура причин інвалідизації працездатного населення:
Новоутворення = 65*100/450 = 14,44 %
Хвороби нервової системи та органів чуття = 60*100/450 = 13,33 %
Травми, отруєння = 55*100/450 = 12,22 %
3. Стовпчикова і секторна діаграма.
Протягом року із стаціонару центральної районної лікарні виписано 2400 хворих,
якими проведено 37000 ліжкоднів. Із загальної кількості виписаних хворих
лікувалися в стаціонарі з хворобами системи кровообігу 560 осіб (проведено
ними 9500 ліжкоднів), хворобами дихальної системи 880 осіб (11500 ліжкоднів),
хворобами органів травлення 300 осіб (2500 ліжкоднів).
Необхідно:
2. Розрахувати показники середньої тривалості лікування в цілому по
стаціонару і за окремими класами хвороб.
1. “Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару” (ф. № 066/о); “Звіт
лікувально-профілактичного закладу за ___ рік” (ф. № 20), розділ ІІІ. Діяльність
стаціонару.
2. Середня тривалість лікування, дні:
Всього = 37000/2400 = 15,41 (високий, порівняно із середніми по Україні для
лікувально-профілактичних закладів цього рівня)
Хвороби системи кровообігу = 9500/560 = 16,96
Хвороби дихальної системи = 11500/880 = 13,06
Хвороби органів травлення = 2500/300 = 8,33
За даними перепису населення в районі проживає 37000 міського і 35000
сільського населення. З них у віці 0–14 років – відповідно 10000 міських і 5000
сільських жителів, 15-49 років – 18000 і 16000, 50 років і старших – 9000 і 14000
осіб.
Необхідно:
2. Розрахувати показники вікової структури міського і сільського населення.
1. “Переписний лист” (ф. № 066/о). Збиранням і обробкою даних займається
Державний комітет статистики.
2. Вікова структура населення (в % до підсумку)
Вікова група Міські поселення Сільські поселення
Разом 100,0 100,0
0-14 років 10000*100/37000 = 27,03 5000*100/35000 = 14,29
15-49 років 18000*100/37000 = 48,65 16000*100/35000 = 45,71
50 років і старші 9000*100/37000 = 24,32 14000*100/35000 = 40,00
Тип вікової структури прогресивний регресивний
Середньорічна чисельність населення в районі в поточному році складала 80000
жителів. Народилося за рік 900 дітей, померло - 1400 осіб.
Показники народжуваності за попередні чотири роки становили: 15,8‰; 14,3‰;
13,6‰ та 11,9‰.
Показники смертності відповідно дорівнювали: 15,1‰; 15,7‰; 16,8‰ та 17,3‰.
Необхідно:
2. Розрахувати показники природного руху населення в поточному році.
3. Звести отримані результати і дані попередніх років в таблицю та зобразити
їх графічно.
1. “Медичне свідоцтво про народження” (ф. № 103/о); “Лікарське свідоцтво про
смерть” (ф. № 106/о), “Фельдшерська довідка про смерть” (ф. № 106-1/о),
“Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (ф. № 106-2/о). Реєстрація
2. Загальний показник народжуваності = 900*1000/80000 = 11,25 ‰ (низький за
Загальний показник смертності = 1400*1000/80000 = 17,50 ‰ (середній)
Показник природного приросту = 11,25-17,50 = - 6,25 ‰ (свідчить про
депопуляцію)
В поточному році в області народилось живими 1320, а в минулому році – 1500
дітей. Протягом звітного року померло 17 дітей першого року життя, з них 13 – з
покоління поточного року і 4 - з покоління минулого року. З усіх вказаних
випадків смерті на першому місяці життя померло 10. Показник смертності
немовлят в середньому по Україні становив 9,8 ‰, а неонатальної смертності –
6,2 ‰.
Необхідно:
2. Розрахувати показники: смертності немовлят за рік, неонатальної
смертності та її частки в загальній смертності немовлят.
2. Показник смертності немовлят за рік = 13*1000/1320 + 4*1000/1500 = 12,51 ‰
Показник неонатальної смертності = 10*1000/1320 = 7,58 ‰
Частка неонатальної смертності в загальній смертності немовлят = 10*100/17 =
58,82 % (тип А).
Середньорічна чисельність населення району 81000 жителів. Померло протягом
року 1400 осіб, з них внаслідок новоутворень - 200, хвороб системи кровообігу –
850, хвороб дихальної системи - 90, травм отруєнь та нещасних випадків – 130.
Необхідно:
2. Розрахувати загальний показник смертності та структуру причин
смертності населення.
1. “Лікарське свідоцтво про смерть” (ф. № 106/о), “Фельдшерська довідка про
смерть” (ф. № 106-1/о), “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (ф. №
106-2/о). Реєстрація здійснюється міськими (районними) відділами реєстрації
актів громадянського стану (РАГС) та сільськими і селищними Радами народних
депутатів.
2. Загальний показник смертності = 1400*1000/81000 = 17,28 ‰ (високий за
Структура причин смертності:
Новоутворення = 200*100/1400 = 14,29 %
Травми, отруєння = 130*100/1500 = 9,29 %.
В поточному році в області народилось живими 1500, мертвими – 8 дітей. З
числа народжених живими протягом першого тижня життя померло 11.
В середньому по Україні показник перинатальної смертності становив 8,2 ‰,
ранньої неонатальної смертності – 5,0 ‰, мертвонароджуваності – 3,1 ‰.
Необхідно:
1. Визначити джерела та/або місце знаходження інформації, використаної в
2. Розрахувати показники: перинатальної смертності, ранньої неонатальної
смертності і мертвонароджуваності.
2. Показник перинатальної смертності = (8+11)*1000/(1500+8) = 12,60 ‰
Показник ранньої неонатальної смертності = 11*1000/1500 = 7,33 ‰
Показник мертвонароджуваності = 8*1000/(1500+8) = 5,31 ‰
зареєстровано всього 90400 захворювань, із них хвороб системи кровообігу -
21000, хвороб дихальної системи - 23000, хвороб органів травлення – 8300,
хвороб кістково-м’язової системи - 4200.
Необхідно:
2. Розрахувати показник загальної захворюваності та її структури.
позначками “+” і “-“; “Талон амбулаторного пацієнта” (ф. № 025-6/о) з кодами 1-
3; “Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в
2. Показник загальної захворюваності = 90400*1000/81000 = 1116,05 ‰ (в
Україні 1300-1500 ‰)
Структура загальної захворюваності:
Хвороби органів травлення = 8300*100/90400 = 9,18 %
Хвороби кістково-м’язової системи = 4200*100/90400 = 4,65 %
зареєстровано 35700 захворювань з діагнозом, встановленим вперше в житті. Із
них хвороби системи кровообігу становили 1900 випадків, хвороби дихальної
системи - 15300, хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 2500, травми,
отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників – 3100.
Необхідно:
2. Розрахувати показник первинної захворюваності та її структури.
позначкою “+”; “Талон амбулаторного пацієнта” (ф. № 025-6/о) з кодом 1 і 2;
“Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в
2. Показник первинної захворюваності = 35700*1000/81000 = 440,74 ‰ (в
Україні 600-800 ‰)
Структура первинної захворюваності:
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини = 2500*100/35700 = 7,00%
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників =
3100*100/35700 = 8,68 %
випадків злоякісних новоутворень. З них Ш-IV стадію діагностовано у 115
випадків, померли до року – 91 хворий. Онкологічна захворюваність в області
становить 303,5 випадків на 100 тисяч населення, з них 45,1 % новоутворень Ш-
IV стадії, дорічна летальність – 38,6 %.
Необхідно:
8. Розрахувати показники: первинної захворюваності, занедбаності та
дорічної летальності внаслідок злоякісних новоутворень.
10.Проаналізувати показники.
11.Зробити висновок, в якому вказати провідні чинники, що впливають на
12.Обґрунтувати дії з оптимізації досліджуваного явища та розробити
1. “Повідомлення про хворого із вперше в житті встановленим діагнозом раку чи
іншого злоякісного новоутворення” (ф. № 090/о) заповнюється лікарями, що
виявили захворювання, і передається до обласного онкологічного диспансеру.
2. Показник первинної захворюваності на злоякісні новоутворення =
175*100000/81000 = 216,05 випадків на 100 тисяч населення
Показник занедбаності = 115*100/175 = 65,71 %
Показник дорічної летальності = 91*100/175 = 52,00 %
випадків активного туберкульозу, в тому числі деструктивних форм - 19. На
кінець року на обліку знаходилось всього 193 хворих на туберкульоз.
Первинна захворюваність за попередні 4 роки становила 32,1; 35,8; 41,3 та 44,9
випадків активного туберкульозу на 100 тисяч населення, поширеність –
відповідно 187,0; 192,4; 199,1 та 210,0 випадків на 100 тисяч населення.
Необхідно:
2. Розрахувати показники: поширеності та первинної захворюваності, частку
деструктивних форм серед вперше виявлених випадків активного
туберкульозу.
1. “Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом
активного туберкульозу або його рецидивом” (ф. № 089/о) заповнюється
лікарями, що виявили захворювання, і передається до обласного
протитуберкульозного диспансеру (фтизіопульмоцентру).
2. Показник поширеності туберкульозу (контингенти хворих) =
193*100000/81000 = 238,27 випадків на 100 тисяч жителів
Показник первинної захворюваності на активний туберкульоз = 39*100000/81000
= 48,15 випадків на 100 тисяч населення
Частка деструктивних форм = 19*100/39 = 48,72 %
випадків вірусного гепатиту А, в тому числі в січні – 4, лютому – 3, березні – 2,
квітні – 2, травні – 3, червні – 7, липні – 14, серпні – 16, вересні – 15, жовтні – 13,
листопаді – 8, грудні – 3.
Необхідно:
2. Розрахувати показник захворюваності на вірусний гепатит А та показники
сезонних коливань.
1. “Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре
професійне отруєння” (ф. № 058/о) заповнюється медпрацівником, що запідозрив
захворювання, і передається в 12-годинний термін до санітарно-епідеміологічної
станції.
2. Показник захворюваності на вірусний гепатит А = 90*100000/81000 = 111,11
випадків на 100 тисяч населення
3. Радіальна діаграма, де радіус дорівнює середній кількості захворювань на
місяць = 90/12 = 7,50 випадків.
Середньорічна чисельність працівників охорони здоров’я району складала 1200 осіб. Протягом року було зареєстровано 900 випадків і 10500 днів їх тимчасової непрацездатності.
Серед працівників охорони здоров’я області показники захворюваності з

тимчасовою втратою працездатності становили 48,3 випадки та 569,5 днів на 100
працюючих при середній тривалості одного випадку 11,8 днів.
Необхідно:
2. Розрахувати показники захворюваності з тимчасовою втратою
1. Листок непрацездатності. Звітність ведуть Фонд соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності і Фонд соціального страхування з нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, що привели до втрати
2. Показник випадків тимчасової непрацездатності на 100 працюючих =
Показник календарних днів тимчасової непрацездатності на 100 працюючих =
Середня тривалість випадку непрацездатності = 10500/900 = 11,67 днів
Середня чисельність дорослого населення працездатного віку в районі 72000. З
них протягом року вперше визнано інвалідами 490 осіб, в тому числі внаслідок
новоутворень - 75, хвороб нервової системи та органів чуття – 70, хвороб
системи кровообігу – 102, травм та отруєнь - 65.
Первинна інвалідність серед працездатних в області становила 59,0 випадків на
10 тисяч населення.
Необхідно:
2. Розрахувати показник первинної інвалідності та структури її причин.
1. “Направлення на МСЕК” (ф. № 088/о) оформляє ЛКК лікувально-
профілактичного закладу. На МСЕК складається: “Акт освідчення МСЕК”,
“Статистичний талон до акта освідчень МСЕК”, “Звіт про причини інвалідності,
показання до медичної і соціально-трудової реабілітації за ____ рік” (ф. № 14).
Облік всіх інвалідів веде також Пенсійний фонд.
2. Показник первинної інвалідності (інвалідизації) = 490*10000/72000 = 68,06
випадки на 10 тисяч населення.
Структура причин інвалідизації працездатного населення:
Новоутворення = 75*100/490 = 15,31 %
Хвороби нервової системи та органів чуття = 70*100/490 = 14,29 %
Травми, отруєння = 65*100/490 = 13,26 %
3. Стовпчикова і секторна діаграма.
Протягом року із стаціонару центральної районної лікарні виписано 3100 хворих,
якими проведено 49000 ліжкоднів. Із загальної кількості виписаних хворих
лікувалися в стаціонарі з хворобами системи кровообігу 650 осіб (проведено
ними 12500 ліжкоднів), хворобами дихальної системи 1200 осіб (17500
ліжкоднів), хворобами органів травлення 440 осіб (3500 ліжкоднів).
Необхідно:
2. Розрахувати показники середньої тривалості лікування в цілому по
стаціонару і за окремими класами хвороб.
1. “Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару” (ф. № 066/о); “Звіт
лікувально-профілактичного закладу за ___ рік” (ф. № 20), розділ ІІІ. Діяльність
стаціонару.
2. Середня тривалість лікування, дні:
Всього = 49000/3100 = 15,81 (високий, порівняно із середніми по Україні для
лікувально-профілактичних закладів цього рівня)
Хвороби системи кровообігу = 12500/650 = 19,23
Хвороби дихальної системи = 17500/1200 = 14,58
Хвороби органів травлення = 3500/440 = 7,95
2 частина
До сімейного лікаря, який практикує у м. Івано-Франківську, вперше у
поточному календарному році звернувся хворий П. Мирослав Васильович, 29
років, із скаргами на загострення хронічної виразкової хвороби шлунку, з
приводу якої шість років знаходиться на диспансерному спостереженні. Працює
на станції технічного обслуговування слюсарем, постійно проживає у м. Івано-
Франківську за адресою: вул. Бельведерська, 106, кв. 1. Внаслідок загострення
був непрацездатним з 07 по 27 березня.
Сформуйте пакет медичної документації, яку слід заповнити в цьому випадку, і
вкажіть особливості заповнення цих документів.
1. Медична карта амбулаторного пацієнта (ф. № 025/о).
2. Контрольна карта диспансерного спостереження (ф. № 030/о).
3. Талон амбулаторного пацієнта (ф. № 025-6/о) із кодом для діагнозу 3 –
відоме раніше хронічне захворювання.
4. Листок непрацездатності з приводу захворювання виписує сімейний лікар з
дня звернення з 07 по 11 березня, далі продовжує самостійно з 12 по 16
березня. З 17 по 26 березня і з 27 по 27 березня листок непрацездатності
продовжує сімейний лікар разом із завідувачем відділення. Стати до
роботи 28 березня.
Завідувачу хірургічного відділення стаціонару міської дитячої лікарні необхідно

скласти річний звіт про особисту виробничу діяльність.
Які розділи, що відображають основні напрямки діяльності цього лікаря,
повинен містити звіт ?
1. Характеристика району обслуговування із зазначенням чинників
середовища, що негативно впливають на здоров’я дітей міста.
2. Чисельність та склад дитячого населення, динаміка показників
захворюваності, інвалідності та смертності як обґрунтування потреби в
госпіталізації.
3. Аналіз забезпеченості дітей стаціонарною допомогою та обсягу роботи:
кількість стаціонарних ліжок на 10 тисяч відповідного населення;
навантаження на 1 лікаря-ординатора відділення.
4. Частота і рівень госпіталізації дітей за віком, статтю, місцем проживання.
5. Аналіз використання ліжкового фонду відділення: повнота використання
ліжкового фонду, середньорічна зайнятість ліжка, середня тривалість
перебування 1 хворого в стаціонарі, обіг ліжка.
6. Структура госпіталізації, середня тривалість лікування 1 хворого.
7. Летальність в цілому, по класах та окремих хворобах.
8. Хірургічна активність, післяопераційна летальність, вчасність
9. Рівень якості лікування у відповідності до стандартів стаціонарної
допомоги дітям.
10.Вивчення та впровадження передового досвіду.
11.Укомплектованість відділення кадрами, рівень та форми підвищення
кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу.
12.Матеріально-технічне забезпечення відділення.
13.Висновки.
14.Рекомендації по покращанню роботи.
В лікарській амбулаторії с. Васильче працює один сімейний лікар. До нього по

медичну допомогу звернувся хворий В. Петро Якимович, 35 років, робітник
приватної фірми “Агро”. Пацієнтові після обстеження встановлено діагноз
“Гостра респіраторна вірусна інфекція. Гострий бронхіт”, з приводу якого
хворий був непрацездатний з 16 по 28 жовтня. В поточному році пацієнт уже
звертався за медичною допомогою з приводу ГРЗ у березні місяці.
2. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (ф. №
025-2/о) із знаком “+” при обох зверненнях з приводу ГРЗ.
дня звернення з 16 по 20 жовтня, далі самостійно продовжує з 21 по 25
жовтня. Оскільки це єдиний лікар амбулаторії, він має право ще
самостійно продовжувати листок непрацездатності до 14 дня хвороби
включно, тобто в даному випадку - з 26 по 28 жовтня. Стати до роботи 29
жовтня.
Завідувачу соматичного відділення стаціонару міської дитячої лікарні необхідно

3. Аналіз забезпеченості дітей стаціонарною допомогою та обсягу роботи:
кількість стаціонарних ліжок на 10 тисяч відповідного населення;
навантаження на 1 лікаря-ординатора відділення.
допомоги дітям.
9. Вивчення та впровадження передового досвіду.
13.Рекомендації по покращанню роботи відділення.
У працівниці кондитерської фабрики Д. Клавдії Іванівни, 32 років, що проживає

в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 19, кв. 5, захворіла на вітряну віспу
5-річна дитина. Хвороба тривала 17 днів (з 5 по 22 березня). Хвора лікувалась
амбулаторно.
1. Історія розвитку дитини (ф. № 112/о);
2. Екстрене повідомлення (ф. № 058/о) в СЕС.
3. Листок непрацездатності матері по догляду за дитиною видає сімейний
лікар (дільничний педіатр): перший раз з 05 по 09 березня, далі продовжує
самостійно з 10 по 14 березня. З 15 по 18 березня листок непрацездатності
продовжує сімейний лікар разом із завідувачем відділення.
4. Довідка по догляду за хворою дитиною (ф. № 138/о) з 19 по 22 березня.
Стати до роботи 23 березня.
Завідувачу хірургічного відділення стаціонару Центральної районної лікарні

необхідно скласти річний звіт про особисту виробничу діяльність.
середовища, що негативно впливають на здоров’я населення району.
2. Чисельність та склад населення, динаміка показників захворюваності,
інвалідності та смертності як обґрунтування потреби в госпіталізації.
3. Аналіз забезпеченості населення стаціонарною допомогою та обсягу
роботи: кількість стаціонарних ліжок на 10 тисяч жителів; навантаження на
1 лікаря-ординатора відділення.
4. Частота і рівень госпіталізації населення за віком, статтю, місцем
проживання.
допомоги.
10.Вивчення та впровадження передового досвіду.
В терапевтичному відділенні стаціонару за направленням сімейного лікаря з 07

по 23 грудня знаходився на лікуванні хворий П. Іван Васильович, 37 років,
вчитель загальноосвітньої школи № 19, житель м. Івано-Франківська, вул.
Садова, 128. Діагноз: гостра бронхопневмонія.
1. Медична карта стаціонарного хворого (ф. № 003/о);
2. Листок лікарських призначень (ф. № 003-4/о);
3. Температурний листок (ф. № 004/о);
4. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару (ф. № 066/о);
5. Листок непрацездатності з приводу захворювання видається лікуючим
лікарем разом із завідувачем відділення в день виписки 23 грудня за весь
час перебування в стаціонарі;
6. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого (форма №027/о).
Головному акушеру-гінекологу Городенківського району необхідно скласти

річний звіт про особисту виробничу діяльність.
середовища, що негативно впливають на здоров’я жінок дільниці.
2. Чисельність та склад обслуговуваних жінок.
3. Аналіз показників здоров’я вагітних і жінок поза вагітністю:
демографічних, зокрема материнської та перинатальної смертності;
захворюваності, в тому числі ускладнень вагітності, поширеності та
первинної захворюваності на хвороби жіночої статевої сфери, інвалідності.
4. Аналіз профілактичної роботи: вчасність взяття на облік, регулярність і
повнота патронажу вагітних у відповідності до стандартів спостереження,
повнота охоплення комплексними і цільовими медичними оглядами жінок,
частота виявлення занедбаних форм новоутворень молочної залози та
жіночих статевих органів, повнота охоплення диспансерним
спостереженням хворих, рівень якості їх диспансеризації в порівнянні із
стандартами, ефективність диспансеризації.
5. Аналіз виїздів спеціалістів району на сільські дільниці для консультативної
допомоги жінкам і лікарям.
6. Вивчення та розповсюдження передового досвіду, участь у державних та
міжнародних програмах.
7. Укомплектованість кадрами, рівень та підвищення кваліфікації акушерів-
гінекологів району.
8. Мережа та матеріально-технічне і фінансове забезпечення акушерсько-
гінекологічної служби району.
9. Висновки.
Працівниці швейної фабрики П. Степанії Дмитрівні, 25 років, що проживає в м.

Івано-Франківську по вул. Галицькій, 5, кв. 4, проведено операцію штучного
переривання вагітності за медичними показами. В зв’язку з чим знаходилась на
стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні міського пологового
будинку з 10 до 16 лютого.
1. Медична карта стаціонарного хворого (ф. № 003/о);
2. Листок лікарських призначень (ф. № 003-4/о);
3. Температурний листок (ф. № 004/о);
4. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару (ф. № 066/о);
5. Листок непрацездатності з приводу штучного переривання вагітності за
медичними показами видається лікуючим лікарем разом із завідувачем
відділення в день виписки 16 лютого за весь час перебування в стаціонарі;
Сімейному лікарю, що працює в амбулаторії загальної практики/сімейної

медицини, необхідно скласти річний звіт про особисту виробничу діяльність.
середовища, що негативно впливають на здоров’я населення дільниці.
2. Чисельність та склад обслуговуваного населення.
3. Динаміка показників здоров’я дорослих, підлітків та дітей: демографічних,
захворюваності, інвалідності і фізичного розвитку.
4. Аналіз профілактичної роботи: повнота охоплення окремих контингентів
населення комплексними і цільовими медичними оглядами, частота
виявлення занедбаних форм новоутворень та туберкульозу легень, повнота
охоплення диспансерним спостереженням хворих, рівень якості їх
диспансеризації в порівнянні із стандартами, ефективність та дефекти
диспансеризації.
5. Аналіз забезпеченості населення медичною допомогою та обсягу роботи
лікаря: середньорічна кількість відвідувань на 1 жителя, навантаження за
годину амбулаторного прийому та обслуговування хворих вдома.
6. Форми підвищення власної кваліфікації.
8. Рекомендації по покращанню роботи.
Мешканка м. Коломиї Д. Марія Іванівна, що проживає по вул. Довгій, 7, кв. 3,

бухгалтер приватного підприємства “Ранок”, стала на облік в жіночу
консультацію з приводу першої вагітності в термін 6-8 тижнів. Орієнтовний
термін пологів визначений 30 вересня. Спостерігалась під час вагітності
регулярно. За даними УЗД очікується двійня.
1. Індивідуальна карта вагітної і породіллі (ф. № 111/о).
2. Листок непрацездатності з приводу вагітності і пологів видається
дільничним акушером-гінекологом з 30 тижня вагітності на 126 днів
воднораз (з 30 липня по 17 листопада). На підставі запису в історії пологів
та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та
печаткою пологового будинку, за місцем спостереження за вагітною (в
жіночій консультації) додатково видається листок непрацездатності на 14
днів.
3. Обмінна карта (ф. № 113/о) з 32 тижня вагітності із заповненими
Відомостями жіночої консультації про вагітну.
Сімейному лікарю, що працює в міській поліклініці, необхідно скласти річний

звіт про особисту виробничу діяльність.
3. Динаміка показників здоров’я дорослих, підлітків та дітей: демографічних,
В хірургічний кабінет міської поліклініки № 2 звернувся робітник М. Василь
Петрович, 38 років, токар станції техобслуговування № 1, що проживає в м.
Івано-Франківську по вул. Коломийській, 5, кв. 2, з приводу різаної рани двох
пальців правої руки. Поранення отримав при обробці деталі на токарному
верстаті. Непрацездатність тривала з 10 по 22 травня.
гостре захворювання.
3. Листок непрацездатності з приводу травми на виробництві видає лікуючий
лікар з 10 по 14 травня, самостійно продовжує з 15 по 19 травня. З 20 по 22
травня - разом із зав. відділенням. Стати до роботи з 23 травня.
4. Акт про нещасний випадок на виробництві (ф. № Н-1).
Лікарю-ординатору терапевтичного відділення стаціонару Центральної районної

лікарні необхідно скласти річний звіт про особисту виробничу діяльність.
допомоги.
У сімейного лікаря амбулаторії с. Вербівка два роки знаходився на

диспансерному спостереженні з приводу злоякісного новоутворення прямої
кишки вчитель К. Ігор Степанович, 59 років, інвалід ІІ групи. 16 січня хворий
помер вдома від ракової кахексії.
2. Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом раку
чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 090/о) при виявленні
захворювання.
025-2/о) заповнюється раз в рік при першому зверненні. Перший раз із
знаком “+”, надалі – “-“.
4. Направлення на МСЕК (ф. № 088/о) оформляє ЛКК.
5. Акт освідчення МСЕК
6. Контрольна карта диспансерного хворого (ф. № 030/о).
7. Лікарське свідоцтво про смерть (ф.106/о-95), де вказується: І. а – ракова
кахексія; б – множинні метастази; в – злоякісне новоутворення ротової
порожнини.
Лікарю-ординатору хірургічного відділення стаціонару Центральної районної

лікарні необхідно скласти річний звіт про особисту виробничу діяльність.
допомоги.
До лікаря загальної практики з гострим бронхітом 5 листопада звернулася хвора

Г. Надія Федорівна, 52 роки, продавець. Проживає за адресою: смт Чернелиця,
вул. Гетьмана Мазепи, 46. Лікувалась амбулаторно до 17 листопада. Протягом 4
років знаходиться у цього ж лікаря на диспансерному спостереженні з приводу
гіпертонічної хвороби, в зв’язку з чим була вже двічі на прийомі в поточному
календарному році.
025-2/о) на гострий бронхіт заповнюється із знаком “+”; на гіпертонічну
хворобу талон заповнюється раз в рік при першому зверненні із знаком “-“.
3. Листок непрацездатності з приводу гострого бронхіту видає лікуючий
лікар з 05 по 09 листопада, продовжує самостійно з 10 по 14 листопада. З
15 по 17 листопада листок непрацездатності продовжується сімейним
лікарем разом із зав відділення міської поліклініки. Стати до роботи 18
листопада.
Головному педіатру Коломийського району необхідно скласти річний звіт про

особисту виробничу діяльність.
середовища, що негативно впливають на здоров’я дітей району.
2. Чисельність та склад обслуговуваних дітей.
3. Аналіз показників здоров’я: демографічних, зокрема смертності немовлят,
4. Аналіз показників забезпеченості педіатричною допомогою та обсягу
роботи: середньорічна кількість відвідувань на 1 жителя, навантаження за
5. Аналіз профілактичної роботи: вчасність і регулярність патронажу,
повнота охоплення комплексними медичними оглядами, щепленнями,
диспансерним спостереженням хворих, рівень якості їх диспансеризації в
порівнянні із стандартами, ефективність диспансеризації.
6. Аналіз виїздів спеціалістів району на сільські дільниці для консультативної
допомоги дітям і лікарям.
8. Укомплектованість кадрами, рівень та підвищення кваліфікації лікарів-
педіатрів району.
9. Мережа та матеріально-технічне і фінансове забезпечення педіатричної
служби району.
В пологовий будинок 7 вересня поступила З. Інна Петрівна, 23 роки, що

постійно проживає за адресою м. Івано-Франківськ вул. Ботанічна 73, кв.6,
вчитель ЗОШ № 13, з діагнозом вагітність 40 тижнів. Перебувала на обліку у
жіночій консультації. Через 10 годин жінка народила здорову доношену дитину.
На сьомий день після пологів мати і дитина виписані додому.
1. Обмінна карта (ф. № 113/о): поступила із заповненими відомостями
жіночої консультації про вагітну; при виписці лікар акушер-гінеколог
заповнить Відомості пологового будинку про породіллю (для
представлення в жіночу консультацію), а лікар неонатолог Відомості
пологового будинку про новонародженого (передається дільничному
педіатру чи сімейному лікарю)
2. Історія пологів (ф. № 096/о).
3. Історія розвитку новонародженого (ф. № 097/о).
4. Листок лікарських призначень (ф. № 003-4/о).
5. Температурний листок (ф. № 004/о),
6. Медичне свідоцтво про народження (ф. № 103/о).
7. Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару (ф. № 066/о).
Головному лікарю сільської амбулаторії загальної практики / сімейної медицини

середовища, що негативно впливають на здоров’я та організацію
медичного обслуговування населення.
3. Динаміка показників здоров’я: демографічних, захворюваності
інвалідності та фізичного розвитку.
диспансеризації; здійснення протиепідемічних заходів і поточного
санітарного нагляду за територією, об’єктами господарської діяльності,
освітніми та виховними закладами.
5. Аналіз забезпеченості населення медичною допомогою та обсяг роботи:
середня кількість населення на 1 дільницю, середньорічна кількість
відвідувань на 1 жителя, навантаження на 1 лікаря за годину
амбулаторного прийому та обслуговування хворих вдома.
6. Аналіз охорони материнства і дитинства: вчасність та регулярність
спостереження вагітних, динамічне спостереження за дітьми та підлітками.
7. Аналіз управління лікувально-профілактичною допомогою населенню
дільниці: мережа закладів, їх матеріально-технічна база, укомплектованість
кадрами, рівень кваліфікації кадрів, форми підвищення кваліфікації.
Працівниця хлібопекарні С. Галина Василівна, під час приготування їжі вдома

отримала опіки правої кисті ІІ ступеня, через що була непрацездатною з 19 по 30
січня. Лікувалася амбулаторно в поліклініці. Проживає за адресою: смт.
Букачівці, вул. Галицька, 45.
025-2/о) із знаком “+”.
3. Повідомлення про травму невиробничого характеру (ф. 092/о).
4. Листок непрацездатності з приводу травми в побуті видає лікуючий лікар з
19 по 23 січня, продовжує самостійно з 24 по 28 січня. З 29 по 30 січня
листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем разом із зав.
відділення міської поліклініки. Стати до роботи 31 січня.
Головному лікарю міської дитячої поліклініки необхідно скласти річний звіт про
3. Аналіз показників здоров’я: демографічних, зокрема смертності немовлят,
4. Аналіз показників забезпеченості педіатричною допомогою та обсягу
роботи: середньорічна кількість відвідувань на 1 жителя, навантаження за
порівнянні із стандартами, ефективність диспансеризації.
7. Укомплектованість кадрами, рівень та підвищення кваліфікації лікарів.
8. Мережа та матеріально-технічне і фінансове забезпечення педіатричної
служби міста.
До сімейного лікаря, який практикує в амбулаторії с. Підгірки, вперше у

поточному календарному році звернувся хворий, К. Мирон Васильович, 14 років,
учень школи, який 5 років спостерігається тут з приводу бронхіальної астми, із
скаргами на свербіння шкіри. Після обстеження хворому був встановлений
діагноз “Короста”. Лікувався амбулаторно з 27 вересня по 4 жовтня.
1. Історія розвитку дитини (ф. № 112/о).
2. Повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом
трихофітії, мікроспорії, фавуса, корости (ф. № 089-2/о).
025-2/о): бронхіальна астма із знаком “-”, короста із знаком “+”.
5. Довідка про тимчасову непрацездатність учня з 27 вересня по 4 жовтня.
Завідувачу жіночої консультації міського пологового будинку необхідно скласти

середовища, що негативно впливають на здоров’я жінок.
3. Аналіз показників здоров’я вагітних і жінок поза вагітністю:
лікаря: навантаження за годину амбулаторного прийому та обслуговування
хворих вдома.
В пологовий будинок 9 квітня поступила П. Катерина Романівна, 27 років, що

постійно проживає за адресою м. Івано-Франківськ вул. Паркова, 104, кв. 66,
домогосподарка, з діагнозом вагітність 39 тижнів. На обліку у жіночій
консультації не перебувала. Через 36 годин жінка народила дитину. На третій
день після народження дитина померла внаслідок гемолітичної хвороби.
4. Температурний листок (ф. № 004/о).
6. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (ф. № 106-2/о).
Дільничному терапевту, що працює в сільській лікарській амбулаторії, необхідно

3. Динаміка показників здоров’я: демографічних, захворюваності та
інвалідності.
У працівниці кондитерської фабрики Д. Софії Іванівни, 32 років, що проживає в
м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 19, кв. 5, захворіла на пневмонію 5-
річна дитина. Проходила стаціонарне лікування в міській дитячій лікарні з 11
березня по 2 квітня.
1. Медична карта стаціонарного хворого (ф. № 003/о).
4. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару (ф. № 066/о).
5. Листок непрацездатності з приводу догляду за дитиною видається
лікуючим лікарем разом із завідувачем відділення в день виписки 02 квітня
за весь час перебування в стаціонарі.
Дільничному терапевту, що працює в міській поліклініці, необхідно скласти

Хвора Р. Катерина Петрівна, 1932 року народження, проживає в смт. Заболотів

Снятинського району по вул. Січових Стрільців, 6. За направленням сімейного
лікаря поступила 09 лютого на лікування в терапевтичне відділення Снятинської
ЦРЛ з діагнозом: Ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз атеросклеротичний.
Хронічний бронхіт. 10.02 раптово померла внаслідок тромбоемболії легеневої
артерії.
5. Лікарське свідоцтво про смерть (ф. № 106/о): І а – плевропульмональний
шок; б – тромбоемболія легеневої артерії; в – Ішемічна хвороба серця.
Кардіосклероз атеросклеротичний. ІІ. Хронічний бронхіт.
Дільничному педіатру, що працює в міській дитячій поліклініці, необхідно

порівнянні із стандартами, ефективність диспансеризації; санітарно-
просвітницька робота серед батьків, пропаганда грудного вигодовування.
4. Динаміка показників здоров’я: демографічних, зокрема смертності
немовлят, захворюваності, інвалідності і фізичного розвитку.
Робітник електростанції П. Степан Дмитрович, 28 років, що проживає по вул.

Короткій, 4 в м. Калуші, по дорозі з роботи додому підвернув ногу. При огляді
лікарем-травматологом поліклініки, в яку звернувся за допомогою пацієнт,
поставлено діагноз: розрив зв’язок лівого гомілково-ступеневого суглобу, а
також встановлено факт алкогольного сп’яніння. Непрацездатність тривала з 15
по 29 березня. Лікувався амбулаторно.
2. Листок непрацездатності видається ЛКК з обов’язковою позначкою про
алкогольне сп’яніння в ньому та в медичній карті амбулаторного пацієнта.
025-2/о) з позначкою “+”.
Дільничному акушеру-гінекологу міської жіночої консультації необхідно

4. Динаміка показників здоров’я вагітних і жінок поза вагітністю:
Хвора П. Оксана Іванівна, 62 роки, проживає в м. Галич по вул. Грушевського,

32, кв. 4. Доставлена каретою швидкої допомоги і госпіталізована в неврологічне
відділення Галицької ЦРЛ 11 березня з діагнозом: Гіпертонічна хвороба Ш ст.
Гострі розлади мозкового кровообігу по типу геморагічного інсульту. Хронічний
пієлонефрит. Незважаючи на надану допомогу, через 6 годин померла внаслідок
набряку і дислокації головного мозку.
5. Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом
інфаркту міокарду, інсульту з гіпертонією, цукрового діабету (ф. №
025-3/о).
6. Лікарське свідоцтво про смерть (ф. № 106/о): І а – набряк, дислокація
головного мозку; б – гострі розлади мозкового кровообігу по типу
геморагічного інсульту; в – гіпертонічна хвороба ІІІ ст. ІІ - хронічний
бронхіт.
Дільничному педіатру, що працює в сільській лікарській амбулаторії, необхідно

середовища, що негативно впливають на здоров’я дітей дільниці.
порівнянні із стандартами, ефективність диспансеризації; санітарно-
просвітницька робота серед батьків, пропаганда грудного вигодовування.
4. Динаміка показників здоров’я: демографічних, зокрема смертності
немовлят, захворюваності, інвалідності і фізичного розвитку.
До сімейного лікаря, який практикує у м. Івано-Франківську, вперше у

поточному календарному році звернувся із загостренням хронічного
обструктивного бронхіту, з приводу якого знаходиться на диспансерному обліку
останніх 7 років, хворий В. Микола Юрійович, 32 роки. Працює у ЖЕО
слюсарем, постійно проживає у м. Івано-Франківську за адресою: вул.
Грушевського, 123, кв. 10. Лікар призначив лікування в умовах домашнього
стаціонару. Непрацездатність тривала з 9 листопада по 11 грудня.
відоме раніше хронічне захворювання.
дня звернення з 9 по 13 листопада, далі продовжує самостійно з 14 по 18
листопада. З 19 по 28 листопада і з 29 листопада по 08 грудня листок
непрацездатності продовжує сімейний лікар разом із завідувачем
відділення. З 09 по 11 грудня листок непрацездатності продовжує ЛКК.
Стати до роботи 12 грудня.
Дільничному акушеру-гінекологу жіночої консультації районного центру

4. Динаміка показників здоров’я вагітних і жінок поза вагітністю:
Сімейного лікаря, який практикує в амбулаторії с. Житники, вперше в поточному

календарному році було викликано додому до диспансерного хворого на
гіпертонічну хворобу П. Кирила Йосиповича, 79 років, у зв’язку із погіршенням
його стану. Після подальшого обстеження встановлено діагноз “Цукровий діабет
ІІ типу”.
2. Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом
інфаркту міокарду, інсульту з гіпертонією, цукрового діабету (ф. №
025-3/о).
025-2/о): для гіпертонічної хвороби зі знаком “-“, для цукрового діабету –
зі знаком “+”.
Лікарю-ординатору соматичного відділення стаціонару міської дитячої лікарні

допомоги.
8. Вивчення та впровадження передового досвіду, форми підвищення власної
кваліфікації.
Працівникові фірми “Світанок”, який знаходиться на диспансерному

спостереженні з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки, на підприємстві
виділили путівку для санаторно-курортного лікування на 24 дні з 1 березня.
Тривалість щорічної відпустки працівника складає 24 календарних дні, на проїзд
до санаторію і назад необхідно витратити 4 дні. Проживає за адресою: м. Долина,
вул.. Незалежності, 118, кв. 64. В поточному році за медичною допомогою не
звертався.
025-2/о) із знаком “-“ або Талон амбулаторного пацієнта (ф. № 025-6/о) із
кодом для діагнозу 3 – відоме раніше хронічне захворювання.
4. Картка санаторно-курортного відбору
5. Довідка з місця роботи про тривалість щорічної відпустки
6. Путівка для санаторно-курортного лікування
7. Листок непрацездатності видається ЛКК на термін лікування та проїзду до
санаторію і назад, але з урахуванням тривалості щорічної відпустки (з 25
по 28 березня)
Лікарю-ординатору фізіологічного акушерського відділення стаціонару міського

пологового будинку необхідно скласти річний звіт про особисту виробничу
діяльність.
середовища, що негативно впливають на здоров’я жінок та виношування
ними дітей.
2. Чисельність та склад жінок міста.
3. Аналіз материнської і перинатальної смертності, ускладнень пологів та
післяпологового періоду, народжуваності та захворюваності
новонароджених.
4. Рівень якості прийняття пологів у відповідності до стандартів стаціонарної
акушерсько-гінекологічної допомоги.
5. Хірургічна активність.
7. Вивчення та впровадження передового досвіду, форми підвищення власної
кваліфікації.
В жіночу консультацію м. Івано-Франківська звернулась К. Марта Степанівна, 26

років, працівник приватної фірми. Вона проживає постійно у місті, за адресою
вул. Пряма, б, кв.10. Після обстеження їй встановлено діагноз “Вагітність І”,
поставлено на облік і визначено орієнтовний термін пологів 18 травня. Пацієнтка
регулярно відвідувала лікаря протягом вагітності, дослухалась до порад.
Вагітність перебігала без ускладнень. 12 травня поступила на пологи у міський
пологовий будинок, де наступного дня народила здорову доношену дитину.
1. Індивідуальна карта вагітної і породіллі (ф. № 111/о).
2. Листок непрацездатності з приводу вагітності і пологів видається
дільничним акушером-гінекологом з 30 тижня вагітності на 126 днів
воднораз (з 9 березня по 5 липня).
3. Обмінна карта (ф. № 113/о) з 32 тижня вагітності із заповненими
Відомостями жіночої консультації про вагітну.
Завідувачу відділення сімейної медицини районної поліклініки необхідно

середовища, що негативно впливають на здоров’я населення території
обслуговування поліклініки.
3. Динаміка показників здоров’я: демографічних, захворюваності
інвалідності та фізичного розвитку.
6. Укомплектованість відділення кадрами, їх рівень кваліфікації, форми
підвищення кваліфікації.
7. Матеріально-технічна база відділення.
Жителька села Завіддя, працівниця агропідприємства, 22 роки, в пологовому

відділенні районної лікарні народила дитину. При поступленні мала при собі
обмінну карту. Пологи та післяпологовий період перебігали нормально. На 7
день мама з дитиною були виписані під спостереження сімейного лікаря
амбулаторії.
1. Обмінна карта (ф. № 113/о): поступила із заповненими відомостями
жіночої консультації про вагітну; при виписці лікар акушер-гінеколог
заповнить Відомості пологового будинку про породіллю (для
представлення в жіночу консультацію), а лікар-неонатолог Відомості
пологового будинку про новонародженого (передається дільничному
педіатру чи сімейному лікарю)
8. Історія розвитку дитини (ф. № 112/о).
Лікарю-кардіологу міської поліклініки необхідно скласти річний звіт про

середовища, що негативно впливають на поширеність серцево-судинних
захворювань.
3. Динаміка показників захворюваності інвалідності та смертності від
серцево-судинних захворювань.
населення комплексними медичними оглядами, повнота охоплення
порівнянні із стандартами, ефективність та дефекти диспансеризації.
У працівниці кондитерської фабрики Д. Іванни Василівни, 27 років, що проживає

в м. Івано-Франківську по вул. Симоненка, 119, кв. 58, захворіла на кір 5-річна
дитина. Хвороба тривала 17 днів (з 5 по 22 вересня). Хвора лікувалась
амбулаторно.
1. Історія розвитку дитини (ф. № 112/о);
2. Екстрене повідомлення (ф. № 058/о) в СЕС.
3. Листок непрацездатності матері по догляду за дитиною видає сімейний
лікар (дільничний педіатр): перший раз з 05 по 09 вересня, далі продовжує
самостійно з 10 по 14 вересня. З 15 по 18 вересня листок непрацездатності
продовжує сімейний лікар разом із завідувачем відділення.
4. Довідка по догляду за хворою дитиною (ф. № 138/о) з 19 по 22 вересня.
Стати до роботи 23 вересня.
Завідувачу терапевтичного відділення стаціонару Центральної районної лікарні

3. Аналіз забезпеченості населення стаціонарною допомогою та обсягу
роботи: кількість стаціонарних ліжок на 10 тисяч жителів; навантаження на
1 лікаря-ординатора відділення.
допомоги.
9. Вивчення та впровадження передового досвіду.
В пологовий будинок 9 квітня поступила П. Катерина Романівна, 27 років, що

постійно проживає за адресою м. Івано-Франківськ вул. Паркова, 104, кв. 66,
домогосподарка, з діагнозом вагітність 39 тижнів. На обліку у жіночій
консультації не перебувала. Через 36 годин жінка народила дитину. На третій
день після народження дитина померла внаслідок гемолітичної хвороби.
6. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (ф. № 106-2/о).
Завідувачу терапевтичного відділення міської поліклініки необхідно скласти

середовища, що негативно впливають на здоров’я населення території
обслуговування поліклініки.
6. Укомплектованість відділення кадрами, їх рівень кваліфікації, форми
підвищення кваліфікації.
7. Матеріально-технічна база відділення.
У працівниці кондитерської фабрики Д. Софії Іванівни, 32 років, що проживає в

м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 19, кв. 5, захворіла на пневмонію 5-
річна дитина. Проходила стаціонарне лікування в міській дитячій лікарні з 11
березня по 2 квітня.
5. Листок непрацездатності з приводу догляду за дитиною видається
лікуючим лікарем разом із завідувачем відділення в день виписки 02 квітня
за весь час перебування в стаціонарі.
Цеховому лікарю, що працює в поліклініці медико-санітарної частини відкритого

типу, необхідно скласти річний звіт про особисту виробничу діяльність.
1. Характеристика умов праці працюючих із зазначенням чинників, що
негативно впливають на здоров’я.
3. Аналіз показників здоров’я: захворюваності із тимчасовою втратою
працездатності, в тому числі тих, що часто і тривало хворіють, професійної
захворюваності, інвалідності, смертності працівників.
4. Аналіз профілактичної роботи: повнота охоплення попередніми та
періодичними комплексними і цільовими медичними оглядами; повнота
диспансеризації; проведення санітарно-просвітницької роботи.
5. Аналіз забезпеченості медичною допомогою та обсягу роботи лікаря:
середньорічна кількість відвідувань на 1 прцівника, навантаження за
6. Форми підвищення власної кваліфікації, підготовка санітарного активу.
Рекомендації по покращанню роботи цехової служби, умов праці та побуту
працюючих
10.1. Оцініть правильність призначення дієти та режим харчування.

Цю дієту призначають для значного щадіння слизових ШКТ ,за рахунок зменшення
енергоцінності продуктів (зменш к-сть вуглеводів) та за рахунок слизитої їжі.ПРИ такій дієті режим
харчування 6 разів на день малими порціями
2. Оцініть енергоцінність і хімічний склад раціону.Білки-(80 г*4 ккал)/1г=320 ккал,Жири 90
*9=810ккал,вуглеводи 350 *4=1400ккал. Хім.реч маю бути щадними до слизових ШКТ не
подразнювати їх та не збільшувати секрецію шлункового соку
22.1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води
1)забарвленість в нормі (менше рівне 20)
Запах, смак-норма (м, р 2)
Нітрити норма (м, р 0.5)
Нітрати норма (м. Р. 50.0)
Залізо загальне підвищена кількість (норма м. Р . 0,2)
Загальна жорсткість підвищена (норма м.р . 7)
Фториди мало (норма 0.7-1.5)
Загальне мікробне число підвищене (норма 100)
2. Вирішіть питання про придатність її для господарсько-питного використання
не придатна для споживання, можна для господарськи цілей
Може виникнути ендемічний карієс через знижений вміст фторидів
3. Дайте рекомендації щодо покращення якості питної води
необхідно провести фторування води, щоб зменшити твердість, кількість заліза- розвести
дистильованою водою, зменшити загальне мікробне число- хлорувати
24.1Дайте гігієнічну оцінку води до і після знезаражування.

1)підвищена кількість залишкового активного хлору (норма 0.3-0.5)
2)Які негативні ймовірні наслідки для здоров’я людини може спричинити довготривале
споживання води після її знезаражування.
2)це може призвести до канцерогенезу
3.Запропонуйте схему та обґрунтуйте заходи щодо підготовки води для її споживання
3)очищення проводять з хлоруванням (хлорування з преамонізацією), фільтрація через
фільтри з активним вугіллям, аерування води
.
Гигиена труда.
Физиол. измен. в о-ме. Любой труд – комплекс физиол. процессов с участием всего
о-ма. Координацию функц. сдвигов осущ-ет ЦНС: анализ внеш. сигналов, выраб. и
закрепл.услов. рефлексы, тормоз. лишнее и выработка рабочего стере-отипа. Еще до
начала работы в о-ме идут условнорефлект. сдвиги ( обмена в-в, пульса и дых),
услов. разд-ли – производст. обстановка и время дня. Мышцы работают за счет
взаим-ия белков и АТФ с накоплением молоч. к-ты и вывед. СО 2. По ГОСТу 3
категории работников (1-150ккал/ч, 2-200 ккал/ч, 3-250 ккал/ч). При оптим. ритме
труданаивысш. работоспо-ть и наим. энерготраты. Измен. крово-обр. МОК от 3 до
30 л/мин,пульса до опред. велич. а потом установка его на этом уровне, АД,
кровоснаб. и выведение продуктов обмена (НС+молоч. к-та  расшир. капилляров).
Измен. дых.  лег. вентиляции за счет учащ. и углубл. дых. Измен. крови.  ОЦК
(выход из депо: печень, селез, кожа), физиол. эритро- и лей-коцитоз, Нb, глю (
глютруд. работа и нетрениров-сть), молоч. к-ты при тяж. работе (при лег. и ср.
работе к-та успевает окисл. и ресинтезир-ся).
Статистич. работа. 5 групп: операторы, управленческая, творческая, мед, студен ты.
Мозг – регулир. и работающий орган. Психоэмоц. стрессы, гипокинезия, мас-са
тела, АД и пульса, симп-адренал. сис-ма, дых, кровь в сосудах мозга и в конеч,
нужна тишина. Однообраз.трудмонотонность  работоспо-ти и утом-ления.
Утомление. В динамике рабоч. дня и недели м. выделить периоды: врабатывание,
период рабоч. возбуж, работоспо-ти перед обедом, врабатыва-ние после обеда,
период стабиль. работоспо-ти, работоспо-ти за 1-2 ч. до конца работы, кратковрем.
работоспо-ти на фоне утомления за счет нервного напряж. Утомление – норм.
физиол. процесс, защит. р-ция о-ма в виде охранительного торм-ния. Субъективно –
усталость, объективно - внимания и памяти, брак в ра-боте. Критерий – восс-ние ф-
ций о-ма к началу след. дня и недели. Если этого нет, то это переутомление – пат.
сост. в виде разлитого тормож. в коре при недост. отдыхе. Работоспо-ть не восст-ся.
Плохое самочув, нет сна, раздр-сть, неврозы, защит. сил о-ма (возник. ГБ, язвы)
Проф-ка: освободить от тяж. или монотон. труда, хорошие усл. внеш. производ. среды
и психоэмоц. обстановки, выработка динамич. стереотипа путем тренировки, рацион.
темп, ритм и режим работы и отдыха, правиль. оборуд. рабоч. места, производст.
эстетика, мораль. и материаль. стимулирование.
Б-ни положения тела. Стоя: при длит. работе стоя или ходьбе с тяжестямипло-
скостопие (уплощается свод стопы, наруш. инн. и кровообр, м.б. боли при ходьбе) При
длит. стоянии деформация коленного сустава (Х- и О- ноги)варикоз. вены. Искривл.
позвон. (кифозы), сдавление нерв. стволов. Грыжи при внутрибрюш. давл, измен.
полож. матки, опущ. или выпадение влагалища. Сидя: лучше. Сутулость, кифоз,
сколиоз. Наруш. пищевар. и менструации из-за внутрибрюш. давл., геморрой.
Напряж. отдель. органов: профессиональ. тендовагиниты (при длит, част. и мелкой
работе какой-л. группы мышц. Формовщики, доярки, машини-сты, пианисты),
деформации суставов, миозиты, невралгии, координаторные неврозы (при постоян.
повторении одинаковых мелких движений. Расстр-во координации опред. движений.
Швеи, стенографистки, на станках), эмфизема у стеклодувов и музыкантов, расстр-ва
голоса у певцов и лекторов. Надо: рацион. мебель, упраж, самомассаж, отдых,
времен. переключ. на др. дея-ть.
Производств. шум. Это сов-ть звуков, разных по интенсив. и высоте, меняющ. во
времени, возник. в усл. произ-ва и дейст. на о-м. Шум по этиологии: аэродинамич,
гидродин, металлич., по частоте: низ. 16-350 Гц, ср. до 800 Гц, выс., по спектру:
широкополосной (с непрерыв. спектром), тональный (с выраж. тонами), м.б. пос-тоян.
или импульсный. Сначала на выс., потом на ср. и низ. шумы разв-ся атро-фия нерв.
оконч. кортиева органакохлеарный неврит (нужна аудиометрия). М.б. механич.
поврежд. бараб. перепонки и ср. уха. М.б. шумовая б-нь – это симптомо-комплекс из
голов. боли, утомл, АД, дых, зрит. анализатора и вестибул. (го-ловокруж), наруш.
мотор. и экскрет. ф-ций ЖКТ. Проф-ка:  время работы, шумо-поглощ. экраны и
покрытия, отдель. цеха для шум. произ-ва, наушники, шлемо-фоны. Профосмотры,
контроль АД, рац. отдых.
Электротравма. Зависит от силы тока, напряж, времени. Переменный ток опас-нее.
Включение в эл. цепь важных органов. Самое опасное 500 В., выше 1кВ – ме-нее.
Свет., звук. эффекты, ожоги в местах входа и выхода тока, наруш. с-ца, ды-хания,
сокращ. м-ц. Смерть от паралича с-ца, легких, мозга. Клиника: stupor, ам-незия, голов.
боль, страх, пульс напряж, аритмия, наруш. ЭКГ и ЦНС, лейко. Знаки тока- серые
пятна. Надо ИВЛ,массаж с-ца, перелив крови, оксигенотерапия.
Ультразвук. Это мех. колебания>20 000 Гц. Низкочастотный использ. для очистки
деталей, котлов, обработки алмазов, замораж. сух. молока и эмульгир. жиров,
стерилиз. инструментов, УЗИ, разруш. опухолей. Мех-м поврежд: кавитация (об-раз.
пузырьков с возд. и разруш. тк) и высокочастот. вибрация. >120 дБ – выраж. поврежд.
действие. При контактном воздействии полиневрит рук, парез кистей и предплечий,
фасцикулит рук. При воздей. ч-з возд. голов. боли и кружения, нет сна, слуха,
вегетодистония, астенич. синд, раздр-ть, утомл. Проф-ка: ср-ва ин-дивид. защиты,
ч-з каж. 2 ч. перерыв 15 мин., массаж, вод. процедуры, вит. С и В, изоляция
оборудования, автоматич. выкл., профосмотры.
Вибрация. Это мех. колеб. упругих тел в усл. произ-ва, перед. телу человека и оказ.
неблаг. дейст. Общая В. – пола, стен здания. Местная – отбойный молоток, станки.
Эфф-т резонанса (совпадение вибрации органов и вибрации извне) резко  неблаг.
действие. Вибрацион. б-нь. 1-начало. Периодич. боли в руках, чув-ть кончиков
пальцев. 2-умер. выраж. онемение уже до предплечья, цианоз и t кис-тей. 3-выраж.
Силь. боли в пальцах, кисти холод. и влаж. 4- генерализов. расстр-ва. У рабочих с
больш. стажем. Симп. мертвого пальца. При воздей. общей В. – наруш. ЦНС, шум в
ушах, ССС, трофич. наруш. костей. Проф-ка: дистанц. управление, виброгасящие
амортизаторы, рац. труд и отдых, рукавицы с пробко-вой прокладкой на ладонях,
спец. обувь на толс. подошве, ванны, массаж, упражн.
Производ. вентиляция. Естественная (в основе – разность t и давл. воздуха внутри
цеха и снаружи. Внутри - t и плотн. - идет вверх. На движение влияют ветровой
напор через окна, двери и аэрация. В стенах 2 ряда окон – летом откры-вают нижний
ряд, а зимой только верхний. Нет переохлаждения воздуха на раб. местах).
Механическая (Приточная – общая и местная; вытяжная – тоже, она делается так,
чтобы пыль, газы улавливались в месте их образ-я; приточно-вытяжная. Есть
рециркуляция – к наружному воздуху примешивают удаляемый для экономии тепла.
Кондиционирование – создание возд. среды с заданными па-раметрами). V рабоч.
места 13 м3, S 4 м2, высота 3,2 м.
Произв. освещение. Достаточная, равномерная, постоянная, без теней и бликов в
поле зрения рабочего. Естественная и искусственная (общая, местная и комби-
нированная). Использ. лампы накаливания с арматурой полуотраженного и рассе-
яного света. Недостаток – нет УФЛ, светоотдача. 1лк – освещ. 1 м2, куда падает
равномерно поток в 1люмен, получаемый с 0,53см 2 платины в момент затвер-девания.
Для класса – 150лк, для жилья – 75лк. Люминесцентные лампы - свето-отдача,
экономия, но стробоскопич. эфф-т – появление контуров при рассматри-вании движ.
предмета – не менее 100 лк, иначе сумеречный эфф-т.
Производ. травматизм. Организационно-технич. причины: недостаточ. механиза-ция
произ-ва, несовершен. технологии, неправиль. орг-ция труда, нет оградитель. техники,
незнание техники безопас, несоот-вие помещений гигиен. треб., узость проходов. Сан-
гигиен. причины: неблагопр. микроклимат, шум, плох. освещ, ток-сич. в-ва,
переутомление, ведут к  внимания, быстроты и четкости р-ций. Реги-страция и учет
травм мед.частями и администрацией предпр. Проф-ка: автомати-зация произ-ва,
правиль. орг-ция труда и рабочего места, использ. ср-в индив. за-щиты,
квалификации рабочих, знание техники безоп, стенды и лекиции о трав-мах,
запыленности, шума, вибрации, освещенности. (Электротравмы, гнойники)
Проф. действие АБ. Мелкодисперсная пыль АБ вдыхается и выз. б-ни. Пораж. кожи:
левомицетин, тетрац. Гиперемия и отек век, рук, дерматиты, экземы. Пораж. дых.
путей: боль и сухость в горле, гиперемия и атрофия слиз. об. носа и гортани,
бронхиты и астма. Стрептомицин: боли в обл. с-ца и слуха. Дисбактериоз – у мн.
рабочих в соскобах Candida. Проф-ка: герметизация произ-ва, ср-ва индив. защи-ты,
вентиляция, профосмотры, перевод на др. работу.
Производ. пыль. Это состояние тв.в-ва, ха-ся раздробленностью на мелк. частицы в
возд. Это аэрозоль. Пыль: органич. (естест – от живот. и раст, искус – резины,
пластмассы), неорг.(металлич, минераль.- кварц), смешан.(шлифовка, за-точка). По
способу образ: аэрозоли дезинтеграции (при дроблении тв. горн. пород) и
конденсации (при плавлении). Св-ва: дисперсность (мелкие – в легкие), эл.заряд
(легче задерж. в дых. путях), хим. состав (аллергич, токсич, раздраж, канцероген).
Вызывает пневмокониозы: силикоз (Si), асбестоз (асбест), антракоз (C). Наиб. опас.
где Si>10%. Осажд. в альвеолах, фагоцитоз, фиброз, образ. актив. О 2 и  ПОЛ. Боли в
груди, одышка, кашель. Эмфизема, бронхит. Проф-ка: гермет. и авто-мат. произ-ва,
влаж. способ обработки Ме, вытяж. вентиляция, ингаляции, осмо-тры с Rg, ср-ва
защиты.
Ср-ва защиты, их оценка. Фильтрующие (когда можно задержать пары фильт-ром) и
изолир. (шланговые. Шланг 15м) противогазы, кислородные баллоны (при О2 менее
допустим. уровня <18%). Респираторы: неклапан.(ШБ-1), клапан.(Р-2), универс.(РУ-
60М). Защит. очки сетчатые или с безосколоч. стеклами, из латунной сетки (для
работы с СВЧ), очки-консервы от пыли. На уши: наушники, беруши, шлемофоны.
Спецодежда и обувь из спец. материалов (гигроскопич, теплопровод, воздухопрониц,
прорезинен, маслостойкие) защит. мази и пастыдля рук и лица.
Профессиональ. б-ни. Возник. из-за производ. факторов, оказ. неблаг. влия-ие на о-
м работающего.Связаны с неправ. орг-цией труда и неблаг. усл. внеш. ср. Бо-лее чув-
ны ж. Выделяют 27 групп б-ней. Проф-ка: 1.технические меропр. (механи-зация,
автоматизация, искл. из произ-ва токсич. агентов, герметизация, замкнут. использ-ие
отходов, чистые технологии, не загряз. возд) 2.сан-технич. (промыш. вентиляция и
освещение) 3.мед. (диспансеризация, предвар. и период. осмотры)
Производ. яды. Это токсич. в-ва, с к-ми человек соприкас. в произ-ве, при опред.
недостатках в производ. процессе оказ. вред на о-м. Яды: орг. и не-, реагир. и не-
(взаим. с альбуминами и копятся в тк.) Пути: ингаляц, ч-з ЖКТ, ч-з кожу (жирора-ств.
Электролиты не проник, т.к. в коже смена рН), с женс.молоком. Св-ва: токсич, мал.
летучесть, небольш. скор. вывед, раст-ть в крови. Правило Ричардсона: чем атомов
С, тем вред. Вывод ч-з почки, саль. и пот. ж-зы, молоко (Pb,Hg). Остр. отрав. ха-ся
бур. симп, поступ.дозы яда. При хр. – вялое течение, кумуляция, м.б. адаптация, 3
фазы (слаб. наруш, нет симп, возмож. их нараст). Проф-ка: улучш. произ-ва, ср-ва
защиты, техника безопас, пропаганда, контроль ПДК и ОБУВ.
Мышьяк. Чистый нераст-м итоксичен. 3-валент. Asядовит. Блок. сульфгидриль.
группы ф-тов, депо в костях, печени, почках. Метал. вкус во рту, рвота, боли в жи-
воте, понос и обезвож. М.б. судороги, потеря созн, паралич дых. и сосуд. центров.При
хр. отрав. диспепсия, вес, слаб, раздраж. слиз. глаз и носа, гепатит, гастрит,
пигментация и дерматит. Мышьяковистый водород – газ гемолитич. дейст. Проф-ка:
запрещ. использ. в-в в предметах обихода и пище, респираторы, очки, резин. перчатки
и спецбелье, осмотры 1 р. в 6 мес. ПДК в возд. 0,3 мг/м3. Антидот:
Ртуть.Гранозан. вдых. паров, медлен. вывед. с мочой и потом, депо в печени, селез,
кост. мозге, почках. Это тиол.яд, ГЭБ! При остр. отрав.(редко) понос, силь. боли в
животе, нефросклероз. При хр.- тахи,АД, мелкий тремор пальцев, век и языка, метал.
вкус во рту,возб-ть, кровь из десен, слюна, энтероколит, гингивит, синяя кайма по
краю десен, нет сна,вес, пугливость. 0,01 мг/м3. Заменить <то-ксич. в-вами,
линолеум, ср-ва защиты, вытяж. шкафы. Антидоты: унитиол, ЭДТА.
ФОВ-пестициды. Карбофос, хлорофос. Инсектициды, мал. токсич. и уст-ть. ФОВ
угнетают холинэстеразу, копится Ach (снач. судороги, когда кончится АТФ то пара-
лич). Неантихолинэстераз. теория (действ. на Н-рец-ры мышц). Рвота, боли в жив,
понос, слезы, беспокойство, страх, миоз, судороги, паралич дых. центра. Проф-ка:
правиль. примен. в с/х. Лечить атропином и дипероксимом. 0,5 мг/м3.
Бензол. летуч. огнеопас. жид-ть, раст-ль красок, для синтеза ПМ,СК. Ч-з дых. пути и
кожу, выдел. с возд. в неизм. виде и часть в кровидо фенолов и с мочой. Остр.
отрав. редко. Дейст. на гемопоэз. Астенич. и невротич. синд, пении в крови, кро-
воточивость, меноррагии,им-та (лейко), анемия. Проф-ка: огранич. и в нек. случаях
запрещ. его использ, герметизация, вентиляция, ср-ва защиты при конц. в возд
(мази, противогазы).5 мг/м3. Спецодежда. Ж нельзя. Осмотры, ан. крови.
Свинец. Ингаляции, ЖКТ. В крови как альбуминат. Депо в костях, печени, почках.
Вывод с калом, мочой, молоком. Сначала возб, далее торм. всех ана-ров, НС, анемия
и ретикулоцитоз, наруш. синтеза Нb, диспепсии с запором и коликой, серая кайма
десен, землист. лицо с желтухой,АД, висячая рука и стопа (пораж. разгибателей),
цианоз,пот. 0,01 мг/м3. Проф-ка: огранич. примен, герметиз. и ав-томатиз, вытяж.
вентиляция, санация рта, овощи, осмотры.
Хлорорг. соед-ния. 1ст (жжет в носу, горле, глазах, чихание, кашель, слезы), 2ст
(одышка, конъюктивит, трахеобронхит, отек век, слез), 3ст (слабость, рвота, тяж.
трахеобронхит, токс. отек легких, удушье) 1мг/м3.Гептахлор, дихлор. Проф-ка:
герметиз, вентил, контроль ПДК, предвар. и периодич. мед.осмотры, нельзя Ж.
Оксид углерода. Вывод неизменно, ГЭБ. Мех-м действ. +Hb->карбоксиHb->гемич.
гипоксия или метHb -> тканевая гипоксия. Легк (голов. боль, шум, одышка, слабость,
рвота, шатается), сред. (мыш. слабость, наруш. координации, одышка, провалы
памяти, ярко алые пятна), тяж (кома, алая кожа, руки синие, пульс, мышцы
напряжены). Проф-ка: герметиз, контроль возд, вытяж. вентил, авто-сигналы в произ-
ве о уровне газа в возд. 20 мг/м3.
Оксид цинка. Пыль конденсации возник. при литье Ме, в произ-ве белил, где надо
испарять Zn. При наруш. гигиеныв дых. путилитейная лихор. Ме-привкус во рту,
t, пот, к утру только слаб. и разбитость. Обычно у молод. неадаптир. рабочих. Это р-
ция на связ. Zn с б-ками крови.
ОЛБ – в рез-те однократ.или повтор. воздейст.мощ.дозами>1Гр и в непродолж.
время.4 формы: церебраль, токсемич, кишеч, костномозг. Синд: панцитопенич,
геморрагич, инф.осложн, гастроинтестиналь, орофарингеаль.
ХЛБ – в рез-те длит.или повтор.воздейст.малых доз. Пред.допуст. доза 0,017рад/д
Воник. спустя 6мес. и позже. Наруш.ЦНС, ССС, гемопоэза,ЖКТ.
Ионизирующее излуч. При проникновении ч-з газы вызывает образование пар ионов.
Источники: ,,,n,Rg. Самое опасное  (это протон - его размер наиболь-ший), n
вызывает образ-е вторич. , источников (детали конструкции). Имеет не-посредств. и
отдаленн. действие. Измеряется в греях (=100Рад). Электромагнит. (,Rg), корпуск.
(,,n). Хар-ся иониз. спос-тью (,) и длиной пробега (,).
Гигиена труда медработников. Это воздей. УФЛ, лазера, иониз. излуч, УЗ, аэро-золи
АБ,  эмоц. напряж, нет фиксир. обеда, ноч. дежурства. Для хирургов выносливость,
вынужд. полож стоя или сидя, симп-адрен. сис-мы, утомление.Б-ни: ГБ, варикозы,
плоскостопие. Акушеры-гинекологи: постоян. стрессы, при ГБО пульса и АД, м.б.
эйфория (нельзя в период менст, лактац. и берем) Постоян. медконтроль терапевта,
ЛОР, глаза, хирурга, гинеколога, ан. мочи и крови, Rg.
Вред при с/х труде. Режим труда и отдыха зависит от времени года и ха-ра поле-вых
работ. Питание и водоснабж. сложно, если работы ведутся вдали от дома. Работа в
любых метеоусловиях (летом – гипертермия,АД, зимой – простуды).Ра-бота в
запыленном возд.(почвенная пыль) Работа в вынужден. полож. при пропо-лке, уборке
овощей. Отравления ядохимикатами. Заражение зоонозами (бруц,сиб. язва, ящур).
Травматизм.
Труд на с/х машинах. Рабочий день зависит от работы (при уборке колосовых – 11ч
и>). Плохой микроклимат в кабине трактора (летом 37, зимой холод). Шум двигателя,
выхлопы газов (СО до 15 мг/м 3), вибрация, вдыхание пыли почвы с ядохимикатами.
Надо 2-сменную работу с рац. отдыхом, респираторы, очки, подача в кабины
увлажнен. и очищ. возд, технич. уход за машинами, осмотры.
Труд в живот. комплексах. Вынужд. поза при обслуживании живот. Микроклимат в
помещениях (летомt ивлажн, зимой наоборотпереохлажд) Пыль и микробы в
возд. Шум, травматизм. Надо: механиз. и контроль оборуд, герметиз, облучение
бактерицид. лампами, звукоизоляция приборов, рац. перерывы в работе 40 мин,
санпропускники, 2 смены, осмотры и прививки живот. и персоналу.
Гигиена питания.
Б-ни неполноц. питания. Алиментар. дистрофия – при недостат. питании в виде
истощения с падением трудоспо-ти. Есть отечная форма, без- с авитаминозом, без-
без…Квашиоркор – отнятые от груди дети без живот. белка (им-та, наруш. эндокрин.
сис, жир. инфильтр. печ, отек) Недостаток жировнаруш. ЦНС,им-та, измен. кожи и
ЖВО. Ожирение – при высококал. пит. и низ. нагруз. Гипо- и авита-минозы – бери-
бери (В1), цинга(С), пеллагра (Рр), рахит (Д), гемералопия (А). Анемии – при недост. б-
ков и вит. (Бирмера – В12). Спру – поносы стеаторейного ха-ра+макроцит. гиперхром.
анемия. Гипервитаминоз А, Д (но очень редко).
Белки. это стру-ра, г-ны, ф-ты, участие в росте, регенерации, Ат, мыш. соркащ, Hb
родопсин, в энергетич. баллансе (еслиуглев. и жиров). Б-ни: алимент. дистрофия и
маразм, квашиоркор. Мин. суточ. N=1г на 1 кг, оптимум 90-100 г. 14%б-ков в рационе,
из них 60% живот. происх. Для ж чуть меньше (78-80 г, 43-44% живот.) Зависит от
группы интенсивности труда (их 5), от возраста (в 18-29 лет, чем 40л). Детям до
школы 4-2 г/кг, 70% живот., старикам 55-60 г в сут., из них 30-37% живот.
Незаменим. а/к. Гистидин (в Hb, образ-ет гистамин-расшир. сосуд), валин (при нет
координ. движ, гиперестезия), изолейцин (в составе почти всех б-ков), лейцин (при
нет роста, вес, измен. почки и щитовидка), лизин (при нет кроветвор, ос-теопороз,
истощ. мышц, измен. в печени), метионин (обмен жиров печени, для си-нтеза Аd),
треонин (при нет роста, смерть), триптофан (синтез сывороточ. б-ков и Hb, никотин.
к-ты), фенилаланин (синтез тироксина щитовидки, Ad).
Сбалансир. питание – это оптим. соотн. пищевых и БАВ, проявл. max своего дей-
ствия. Б:Ж:У:=1:1:4. Незаменимые: 9 а/к, 3 ПНЖК, вит, минералы. Б-ки: 14%, из них
60% живот. Ж: 30%, из них 20% раст., 500 г ХЛ. У: 56%, из них крахмал 75%, сахар
20%, пектины 3%, клетчатка 2%. Ca:Md=1:0,5 Ca:P=1:1,3, 1:1,5.
Жиры. Это источ. Е (37,7 кДж), стру-ра кл. и мем-н, раств-ли вит. А,Е,Д. Недо-статок
жировнаруш. ЦНС,им-та, измен. кожи и ЖВО. Состав: глицерин, насыщ. ж/к
(пальмит, стеарин), ненасыщ. (линол, линолен, арахид – ПНЖК. Надо 20% раст.
жиров). Надо 30% жиров. Фосфолипиды: в мем-нах, тр-т жира.5 г/сут. Это лецитин,
кефалин. Эндоген. синтез их из предшеств. из пищи. Регулир. обмен ХЛ. Стерины:
фито- из раст. и зоо-. Фитостерины связ. ХЛ, зоостерины (ХЛ) участ. в синтезе желч. к-
т, тургор тк, г-ны коры надпоч, половые г-ны. ХЛ в крови 3,6-5,2 ммоль/л. ПНЖК
синтез ХЛ в печени.
Измен. в жирах. порча в рез-те окисл-ния. Сначала образ-ся радикалы и гидропе-
рекисибез вкуса и запаха. Далее идет новое образ. и взаим-иепрогоркание (в жире
НМС, альдегиды, кетоны с горь. вкусом и запахом) Осаливание – окисл. олеин. к-ты
при УФЛ и возд.(белая окраска и салистый вкус). При перегревании и кулинарии в
жирах разруш. фосфатиды и вит. Надо хранить в холоде и влаж.82%, при 2-4
хранить 15 сут.
Углеводы. Это поставщики Е (16,7 кДж), пластич. процессы, гепарин, в крови опр-ед.
группу, синтез н/к, а/к, ф-тов. Надо 56%, 400-500 г. из них крахмал 75%, сахар 20%,
пектины 3%, клетчатка 2%. Моносахара: глю, фруктоза, галактоза. Для син-теза
гликогена, жирообраз., ХЛ в сыв. Арбузы, виноград, хурма, яблоки. Дисаха-риды:
сахароза (свекла, сах. тростник), лактоза (молоко.брожение, развитие гнилост.
флоры,развитие молочнокисл. бакт.) Полисахара: крахмал (75%, для си-нтеза глю),
гликоген (Е для мышц, депо в печени), протопектины (источ. пектина) и пектины
(желеобразующие св-ва из-за метил. спирта. Фрукты) 3%, целлюлоза (2%,
перистальтики кишок, вывед. из о-ма ХЛ, нормализ. кишеч. флору).
Хлеб. 35 г б-ков. Мало лизина, метионина, триптофана. Лучше пшеничный из обо-
йной муки и 2 сорта. Вит: В1,В2,РР,Е. Фосфолипиды: 0,3 г в 100 г. У: фруктоза,
мальтоза. Минералы: К,Na,CI,P,Ca,Fe,Mn. Все легкоусвояемо, вит. при выпечке не
разруш. 45% воды. Черствление, высыхание хлеба, влажность, кислотность (плохо
для желудка), пропеченость, пористость (проверяли сидя на хлебе. Сейчас спец.
ножом отрезают 27 кубиков хлеба, катают в шарик и в цилиндр с водой, по уровню и
формуле рассчит. поры. В N=55-70%). Плесневение (влаж. и нет вен-тил),
картофель. б-нь (из возд. в муку при влаж. и жаре. Хлеб корич.цв, тягучий, с гнилым
запахом. Нельзя продавать горячий хлеб) Пораж. пигментообраз. бакт.
Мука. Зависит от размола, правиль. созревания 1-2 мес, витаминизации. Надо: на
цвет, запах, вкус (скрипит на зубах – песок), включения (насыпать на черную бума-гу 1
слой), влажность (сжать в комочекдолжен рассыпаться) <15%. Метал. пыль 3 мг/ккг,
спорынья 0,05 мг (в зерне 0,06), куколь-сор. трава 0,01%. Не должно б. реч. песка,
амбар. вредит.(жуки, клещи), кака. Хранить в сух. вентил. складах, хранить с
аэрированием для предотвращ. слеживания муки.
Порча зерна: плесень, головня, спорынья, сор: софора, куколь, вязель (0,04%).
Витамины – это НМС, несинтез. в о-ме, поступ. извне с пищей, без энергетич. и
пластич. св-в, но это БАВ. Назвал Функ, вклад Лаврова, Ефремова. Жирораст: го-
рмон. А-ретинол, каротины, Д-кальциферол, К-филлохинон, Е-токоферол. Водо-раст:
энзимовые. В1-тиамин, В2-рибофлавин, РР-никот.к-та, В6-пиридоксин, В12-
цианокобаламин, Вс-фолиев.к-та, В3-пантотен.к-та, Н-биотин,С,N-липоевая к-та, Р-
биофлавоноиды. Витаминоподоб: пангамовая к-та, оротовая, карнитин, инозит.
Вит.С 70%-его устойч. форма – аскорбиген. Особ-ти: не входит в фермент. сист,
всегда участ. в синтезе белков. части ф-тов, нет эндоген. синтеза в о-ме. Влияет на
ОВР, белков. обмен, стимул синтеза коллагена сосудов, ускор. синтез ХЛ, дейст. на
надпоч. и щит,им-т, антитоксич. св-ва против Pb,HS. При гипо: цинга. Это ломкость
сосуд, кровоточив. десен, утомл, слаб, ОРВИ. Ан. мочи – если 30 мг то хор, если<
плохо. Прибор Нестерова – резист-ть сосуд. ( 8 петехий и >) 70 мг
Шиповник, смородина, перец, зелень, земляника, картоф, капуста, свекла.
Вит. Р сходен по дейст. с вит.С. Укреп. капилл. и сосуд. прониц. Синергизм с вит.С.
Антигистамин. дейст. Гипо: геморрагии, слаб, ломкость капилл. 35-50 мг
Рибофлавин В2 В тк. в виде 2 коф-тов дых. ф-тов, ОВР, процессы роста, обмены б-
ков, ж и угл, темновую адаптац,остроту зрения на цвета. При гипо: хейлоз, ангуляр.
стоматит, глоссит, светобоязнь, конъюктивит. Наруш. гемопоэза (лейко!), тонуса
капилл. М.б. эндоген. синтез. 1,3-3 мг Хлеб, молоко, овсянка, печень.
Тиамин В1 это коф-т кокарбоксилазы, участ. в угл. обмене, дезаминир. а/к, синтез
ж/к, мотор. и секр. ф-ции желуд, нормализ. работу с-ца. Ан. мочи и крови - ПВК.
Гипо: бери-бери (полиневрит). Нет аппет, сна, утомл, слаб, запор, парестезия
икроножек. 1,1-2,6 мг Зерно, печень.
Ник.к-та РР входит в дых. ф-ты, стимул желуд. и подж. ж-зы,антитоксич. ф-цию
печени и запас гликогена, пигментообраз-ие, в белк. обмене. Гипо: вместе стрип-
тофана и В2пеллагра. Это дерматит, диарея, деменция. М. образ. из трипто-фана.
14мг Крупы, дрожжи, мясо, печень, перец.
Вит. А ретинол Провит. – каротины (в вит.А в кишках и печ). Процесс роста ске-
лета, сост. эпителия, сумереч. зрение, нормализ. ф-ции мем-н. Депо в печ. Гипо:
кератоз, гнойнички, гемералопия – ночная слепота, ломкость ногтей, конъюктивит.
Адаптометр – сфера со светом, свет выключ. и в N ч-з 45 сек. увидишь рисунок
темновая адаптация хор. 1000 мг Морковь, зелень, печень трески, молоч. прод.
Вит. Е токоферол предохр. липиды от ПОЛ, эритро- от гемолиза,синтез АТФ, энд.
сис, особ. половые ж-зы, норм. развитие мышц, обмен б-ков. Гипо: мыш. дис-трофия,
наруш. полов. ф-ций, прекращ. берем. 12-15 мг Раст.масло, печ, греча.
Калий.диурез, провед. нерв. возб, участ. в фермент. процессах, в буфер. сис. для
обеспеч. гомеостаза, в синтезе ацетилхолина. Сухофрукты, соя, морск. капу-ста,
картофель. 3-5 г
Кальций. В костях 99%. В сверт. крови, в мем-нах, в сокращ. мышц. Трудноусояем "-"
действуют К, Mg,P, жиры. Ca:Mg=1:0,5 Ca:P=1:1,5 "+"действует вит.D. Молоко, сыр,
творог, мясо, яйца,из хлеба и круп не усваивается. 800 мг
Молоко. Казеиновое (казеин 75%) – коровье (образ. при створаживании у грудных
грубые хлопья) Б 3,2%, Ж 3,6%, У 4,8%. Альбуминовое (казеин<50%) – кобылье,
ослиное, женск. Б 1,25%, Ж 3,5%, У 7,5%. Б-ки: оптимум сбалансир., казеин с Са,
лактоальбумин и –глобулин. Жир: это эмульсия в виде жировых шариков, 8%
низкомолекуляр. биоактив. к-т, фосфолипиды - лецитин и стерины-ХЛ, эргостерин
(под УФЛв вит.D2) У: лактоза-дисахарид из глю и галактозы. Минералы (наиб. важ.
Са и Р) и все вит., все ф-ты, иммун. тела, пигменты. Молочнокисл. брожение: сметана,
йогурт, творог. Смеш. брож: кефир. Это скоропортящ. продукты. Лактобутирометр: 11
ml молока, 10 H2SO4, 1 изоамилового спиртавструхнуть и в баню, потом по
делениям пробирки смотрят % жира. Сода выяв-ся разоловой к-той, крахмал йодом,
разбавление по удель. веса, а жиры по. Лактодозиметр: измер. уд. веса по шкале и
с t. Кислотность:>21градуса Тернера - пить нельзя. Парное молоко 16. Если 14-
разбавлено. Ca 100-120 мг%, Р 90 мг%. Б-ни: tbc, бруцеллез (пастериз), ящур (5 мин.
кипятить), мастит (нельзя), ООИ (нельзя).
Железо. 60% в Hb. 20% в депо. В состав окислит. ф-тов, протоплазмы и ядер. Мясо,
крупы, яйца, овощи, сыр, картоф, рыба. 18 мг Поступает Fe2+, усваив. Fe3+
Йод. Из неорг. йода щитовидка делает тироксин, дийодтирозин. 100мкг Много в
морской воде, возд, продуктах, картоф. Зоб: возб-ть, наруш. сна, пот.
Суетливость, пучеглазие, аппетит, истощение, кожа теплая и влаж., блестящ. глаза,
симптом Грефе, тахи, понос, симптом Мари (дрож. пальцев), аменорея, склонность к
сах. диабету. Надо йодир. соль, морепродукты.
Микроэлементы. Фтор: для зубов и костей. Если - кариес, - остеопороз, флюо-роз.
Лучше усваив. из воды. 0,5 мг/л Цинк: для ф-тов, энд. сис, жир. обмен, в кро-ветвор.
Во всей еде. 10-15 мг Медь: вместе с Fe и Co участ. в кроветвор, инсули-ноподоб.
дейст, энд.сис (при тиреотокс.Cu). Орехи, свекла, греча, кальмары 2 мг
Фосфор. Его соед-ия – сам. распростр. компоненты в о-ме. Везде: в АТФ,мем-нах,
ЦНС, обмене б-ков и жиров, кл. ядра, казеин, лецитин. Са:Р=1:1,5 Хлеб, крупа, мясо,
сыр, рыба. Из злаков – плохо. Нужны Са и б-ки для всасывания. 1200 мг
Мясо. Б 13-18%, Ж 3-40% у йокширских свиней, У 1% (конина 4-5%), вода 60% (чем 
воды Ж) Белки мышц (миозин, актин, глобулин) со всеми а/к и соед.тк.(ко
ллаген пищеварение, эластин) Для пищ. ценности мяса коэф-т триптофана/окси-
пролина (высш. 5,8 а соед. б-ки 2,1, ср.4,8 соед. б-ки 2,4, низ.2,5 соед. б-ки 3,5) Эк-
страктив. азотис. в-ва: 3,5 г/кг карнозин, креатин, ансерин, гипоксантинпищевар.
Безазот. в-ва: гликоген, глю, молоч. к-та 1% более слаб. дейст. Жиры: тугоплавки,
ПНЖК и тв.насыщ.к-ты,фосфаты,ХЛ. Минералы (К,Р.Fe,Cu,Zn,I) Вит.А,Е,В1,В2,РР.
Качество мяса: внутримыш. жир 1,5-3%, влагосвяз. спо-ть 2,5, ярк. цвет. Обрабо-тка:
оглуш. током и обескров. полым ножом, без головы на крюк, снять шкуру, эвентрация
rectumи пищевода с лигатурами, анализа, созревание, обвалка. М.б. тениидоз,
эхинококкоз,tbc, бруц (60 5-15 мин), ящур (60 5 мин), сальмонеллез.
Рыба. Б 14%, Ж 28%. Белки: как мясо, все а/к и для роста. Жиры: ПНЖК в ставриде,
скумбрии, треске. Вит. В, А, D. Минералы (в т.ч.йода) Экстрактив. в-в чуть< мяса.
Это скоропортящ. продукт. Д.б. без слизи, прозрач. роговица, красные жабры, без
гнил. запаха, плот. консист, целое брюшко. Б-ни: дифиллоботриоз. Де-фекты: занар
красный вдоль позвоноч. (микробы), ржавчина (налеты окисл.жира) фуксин (крас.
слизь) Икра-лецитина, ПНЖК,S,P. Сельди б-ков 10% и жиров 14%
Яйца. Б-ки в белке(овоальбумин, кональбумин) и желтке(вителлин 80%) разные –
12%. Жиры: 12%, ТАГ, лецитин, 570 мг ХЛ на 100г. Вит.А,D,Е,В12,В1,В2, холин.
Минералы Р,S,Fe,Cu.Zn. Соотнош. Б:Ж=1:1,лецитина:ХЛ=6:1. Сальмонеллез: Гр"-"
пал., фак. ана-, R-плазмиды, устойч., резист к А/Б. Через ЖКТ в тонк. кишку 
кровь => общий токсикоз (за неск. часов). 3 формы: желудочно-кишеч, тифоид,
гриппоподоб. ID: рвота, кака, еда, кровь.Только бак. метод! Спец. проф-ки нет, ле-
чение – амбицин (ген. инженер.) ы
Овощи и фрукты. Клетчатка: 2% перистальтику,всас.основ. пищ. в-а, не дает всас.
ХЛ из кишок, адсорбир. и не дает всас. эндоген. токсинам. В картоф, капус-те,
яблоках-нежная, хор. расщепляется и усваив. 3% протопектины ( из-за них еда будет
мягкой после варки.Источники пектина) и пектины (желеобразующие св-ва из-за
метил. спирта) Вит.В,С,РР,провит.А. У: 5-20%, крахмал, сахара (фруктоза-арбузы)
Минералы: К,Fe и др. Орг.к-ты: ощелачивают о-м. Яблочная, лимон, винная, янтар,
щавелев. Они секрец. подж. ж-зы и моторику кишок. Щавелевая к-та в щавеле,
инжире, ревне может наруш. солевой и др. обмены, она м. образ. в о-ме из
вит.С.Эфирные масла: усил. пищевар, аромат. Св-ва овощей и фр: соко-гонное,
желче-(редька,морковь),цельные соки секр.подж.ж-зы,усвояемость БЖУ
Способы консервирования. Консервы-стерил. продукт в герметич. таре. Презервы-
нестерил. продукт, но просолен или промаринован и в герметич. таре (<срок хран)
t: стерилизация (120 1 ч.от всего), пастериз.(низкая 60 10 мин, выс. 90 1
мин.Нет только вегет. форм) t: охлажд.(0-4 хран. до 20 дн), замо-раж.(внутрикл.
давл. Надо быстро замораж.) Поле УВЧ: стерилиз. за 30 с, нагрев всех точек
одноврем. Сушка естеств: на солнце сухофрукты, искусств. струйная, распыление,
пленоч. метод, вакуумная при 50, max сохр. вит., лиофилизация удаляют воду из
льда, минуя жид. фазу. Ионизир.радиация: стерилиз.без повыш.t Повыш.осм.давл.:
соление (8-12% NaCI. Сухой и мокрый, теплый и холодный по-сол), сахарение (60%
сах) Повыш.ионов Н: маринование (уксус 6%), квашение (брожение. 0,75%
кислотность) Хим.в-ва: антисептики (борная, сорбиновая к-ты), АБ (биомицин,
нистатин, низин), антиоксиданты (ионол для жиров, аскорбинка для вина, мяса и
колбас) Комбинир.методы: копчение(высуш, соление, нагрев и анти-септик-дым),
презервирование. Срок хран. консервов 5 лет.
Пищевые отравления – это остр. б-ни в рез-те употреб. пищи с микроо-ми или
токсич.в-вами микроб. и не- природы. Классиф: микробные токсикоинф-ции, ток-
сикозы (бактерио-, мико-, миксты), немикроб. ядовит.продуктами (раст. и живот.
происх) и ядовит. при опред. усл. (раст. и живот), примесями хим.в-в, неуточнен.
этиологии.
Токсикоинф-ции. Выз-ся жив. возб-лями и их токсинами только при массив. обсе-
менении. Нет инкубац. периода, связь с опред. едой, прекращ. вспышки после изъятия
продукта, массовость. Сальмонеллезы: Гр"-" пал., фак. ана-, R-плазмиды, устойч.,
резист к А/Б. Через ЖКТ в тонк. кишку  кровь => общий токсикоз (за неск. часов). 3
формы: желудочно-кишеч, тифоид, гриппоподоб. ID: рвота, кака, еда, кровь.Только
бак. метод! Проф: контроль мяса, работников, первич. обработ-ка еды, замораж. и
медлен. размораж. в холод. помещении, правиль. хран. и своеврем. реализация.
Эшерихиозы, вызванные протеем, стрепто-, клострид.
Бак.токсикозы-остр. б-ни от экзотоксинов в еде без или с малым кол-вом мик-робов.
Ботулизм - в люб. продуктах при отсутс.возд. Clostridium botulinum. Гр"+" палочка,
споры, строг. ана, среды мясом и казеином, глю, малоактив, устойч, нейротоксин,
гемагглютинин. Инкуб 4-72 ч, из кишок в кровь и лимфуЦНС.Симп. общ. интокс,
диспепсия, наруш. речи и глотания, парез кишок,t N, пульс. Формы: гастроэнтер,
паралитич, офтальмопаралит, асфиксич. Смерть от дых. нед-ти. ID по испраж. Надо
антитоксич. сыв. Проф: не попад. возб-ль на сырье, стерилиз, предупреж. прораст.
спор, сост. аппаратуры на произ-ве, обработка тары. Стафи-локок. токсикоз – 1/3
всех отрав.Энтеротоксинна сли. ЖКТвосп. Токсины – лейкоцидин, фибрино-,
гемолизин, коагулаза, липаза, протеза. Резист. Инкуб.4 ч. Рвота, боли в эпигастрии,
головболь, холод.пот, понос. Отличие-основ. возб-ль-человек. Размн. везде, сидит на
предметах быта, руках. В холоде безопасен.
Микотоксикозы. микотоксины очень устой, нет способов обезвреж. еды. Афла-
токсикоз: в злаках, арахисе, маслах. Некроз, цирроз, рак печ, судороги, парезы, асцит,
диарея. Надо правильно хранить зерно, хотя размн. и в холоде, контроль за плесенью
и ее анализ на токсин. В зерне м.б.10 мкг/кг, в масле 30. Фузариоток-сикозы:
алиментарно-токсич. алейкия (хлеб из перезимов. зерна. Весной диспе-псия, анемия,
нет гемопоэза, признаки ангины, гемор.сыпь) и пьяный хлеб (зерно привлаж. и
плесени). Эрготизм: зерно с спорыньей. Судор, глюки, гангрена.
Отравл. немикробные. Ядовит. прод. Грибы (поганка, строчки – диспепсия, мухо-мор
– ЦНС с глюками, миозом) Яд. раст.(красавка, волчье лыко) Сорняки (возн. гепатит,
энцефалит) Яды при опред.усл. фазин сырой фасоли (диспепсия), амиг-далин
косточек плодов (тошн, судор, нет созн, цианоз), соланин зеленой картошки
(гемолитич.яд), тк. рыб и мидии, мед. Примеси хим.в-в. нитриты (образ. метHb) ПДК
нитратов 0,5 мг/кг, нитритов 0,4 мг/кг, антиокислители, красители, Pb и Cu тары,
пластмассы, АБ.
Гигиена предпр. общ.пит. Продуман. график работы в часы наиб. загрузки, шир.
ассортмент продукции треб. различ. усл. хранения, выпуск блюд по заказам (рес-
торан) или поточ. методом (в столовых новая партия готовится после реализ. старой)
Типы предпр: 1.изготов. полуфабрикатов,2.реализ. готов. продукцию: рабо
тают на сырье (рестор, столовые-заготовоч), на полуфабрик.(кафе, закусоч) и не им-т
собств. произ-ва (бары, магаз.кулинарии, столовые-раздаточ.) Надо размещ. в отдель.
зданиях с опред. набором помещ, 35-52 посадоч. места на 1000 чел. с R обслуж. 0,5
км, доп-но на предпр.и в школах 250, в ВУЗах 180, с опред. планиров-кой помещ.для
послед. обработки сырья. Текущ.сан.надзор. Оценка в 100 баллов: группа А<80 б.
(риск), В 81-90 б. (умер.), С 91-100б.(малый)
Общая гигиена.
Наука. Г- наука о здоровье, изучающая воздействие внешней среды на о-м и
ответную р-цию о-ма. Цель: разработка проф-ки для снижения б-ней и жизни.
Внешняя среда действует на о-м в виде вещ., энергии, инф-ции, биоты. В-ва - это
любые хим. в-ва в быту и пр-ве. Е – электромагнитное излучение различной . Ин-
формация – словесная, зрительная, слух. Биота – все живое, что действует на о-м
Задачи: научная разработка предупредит. и текущего саннадзора и законодатель-ства
на труд, отдых, детей, питание. Факторы, влияющие на о-м: генотические 20%, образ
жизни 51%, внеш. среда 20%, здравоохранение 8,5%. Обл. центр сан-эпиднадзора
состоит из 2 отделов: сан-гигиенический (отд. гигиены труда, комму-нальной г.,
питания, детей и подростков, сан-химлаборатория, радиологическая группа),
эпидемиологический (противоэпид., паразитологии, дезинфекционная, ООИ, бак. и
вирусологич. лаборатории).
Источники загрязнения воздуха. Азот 78%, кислород 21%, СО2 0.03%, ост. -1%.
Источники: пром. предприятия, хим., нефтеперегон., металлургич., машины, реак-
тивная авиация. СО (ПДК –20мг/м3). На автодорогах. Образует карбоксиНb,
вызывая гипоксию, не раздражает слизистые (не чувствуется). Голов. боль, сла-бость,
средцебиение. Сернистый газ. Выделяется при сгорании угля и нефти и вы-плавке
металлов. В год до 50 млн. тонн. Раздражающее действие, спазм бронхи-ол,
действует на ферменты, вызывает гастриты, гепатопатии, при концентрации 0.6 мг/м 3
влияет на кору мозга. Токсичен для растений. Вместе с газом выделя-ется серный
ангидрид – переходит в капельки серной кислоты – токсические тума-ны.
Сероуглерод. Яд для ЦНС. Окислы азота. Из выхлопа, при пр-ве удобрений,
взрывчатки, фотопленки. Окислы N+токс. орг. в-ва = фотохимический смог (под УФЛ
обазуется атомарный О и О 3+углеводороды=оксидантыгубят слизистые глаз,
дыхалки, на растения). Пыль. менее 5мкм проникают в легкие, крупнее заде-
рживаются в верх. дых. путях и раздражают слизистую. Выделяется при сжигании
горючего. Над городами образуется дымовая завеса. В пыль входят тяжелые ме-
таллы, кремнезём, канцерогенырак легких.
Охрана воздуха. Нормативы: mах разовая концентрация и среднесуточная кон-ция.
Мероприятия: замена твердого и жидкого топлива природным газом, ограни-чение
использования нефти и каменного угля, выхлопа, теплофикация городов, рацион.
выбор места для заводов, расширение площади зелени, высокие вытяж-ные трубы,
очистка производ. выбросов. Циклон – простейший пылеуловитель (проходя, воздух
вращаетсяцентробеж. сила отбрасывает пыль на стенки, и та оседает). Сейчас –
электрофильтры.
Солнечная радиация. 59% инфра-, 40% видимого, 1% УФЛ доходит до земли.
Солнце – звезда с 99% массой солн. системы. Снаружи t=6.000 за счет термояд. р-
ций. На пов-ти явления в виде вспышек, пятен, протуберанцев – солн. активно-сть
(6,11,36,80,600 летняя). При совпадении циклов – геофизич. год. От С-ца э-м. и
корпускуляр. излуч. Видим спектр 400-760 нм. В атмосфере потеря Е 50%, пог-лощ.
УФЛ 5%. Влияние: фотосинтез 500 тыс. т в год, эпидем. и СС-б-ней зимой, ДТП и
самоубийств в годы солнеч. акт-ти. Человек видит 95% инф-ции при свете. Цвета
влияют на настрой и труд людей.
Оценка составляющих. Видимый свет. положительно действует на зрение, кору
мозга, обмен веществ, эмоции и ССС. яркость - плохо. min освещенность – 0.8* *10-4
лк. Инфракрасный свет. коротковолновая 760-1400нм, длинноволновые 1500-
25000нм. Вызывают сосуд. гиперемию, газообмена, мочевыделение, изм. функ-
цион. сост-я ЦНС, м.б. солнеч. удар и поражение глаз. Больш. проникающ. спос-ть. В
медицине - болеутоляющий и противовоспалит. эфф-т.
УФЛ. флюоресцентная (А 400-320нм), эритемная (В 320-280нм), бактерицидная (С
280-20нм), антирахитич. обл (D 285-260нм). Вызывает денатурацию и коаг. бел-ков,
образ. гистамина, классно для щитовидки, гипофиза, гемопоэза, иммунитета. Для
проф-ки облучения надо ограничивать время на солнце, загорать в тени (ста-рики,
больные и дети). Передозировка – голов. боль, недомогание, t, дерматит.
Солнечное голодание. это недостаток УФЛ (Пашутин, 1902). У северян, горнора-
бочих, зимой. Компенсируется синтезом гематопорфирина, меланина, изм-ем об-мена
в-в. Проявляется тонуса, имм-та, изм. в ЦНС и составе крови – рахит, осте-опороз,
кариес. На севере – 6 месяцев полное голодание, у нас – зимой (пасмур-но, грязно,
искусс. освещение). Надо – чистый воздух, прогулки, увеолевые стек-ла, кварцевые
или эритемные лампы (1-2 мин на расстоянии 1м), расположение больничных коек к
окну на юг.
Действие температур. Пути отдачи тепла: 1) теплопроведение, кондукция (с кожи
человека на холодные окруж. предметы), конвекция (воздух от кожи) – 30%. 2)
теплоизлучение – инфракрасное (45%), испарение (при больших t) - 25%. Высо-кая
относ. влажность, кровопотеря, силь. ветер способствуют охлаждению. 4 фазы (по
базальной t): компенсаторная (>35, возбуждение, озноб, гусиная кожа, одышка,
тахи-), адинамическая (35-30), субпорозная (30-25. спутанное сознание,
заторможенность), коматозная (<25). Проф-ка: калории, жиры > на 20%, горячее
питье, водка, адаптогены (женьшень, облепиха).
Действие  температур. Главный путь – испарение. Идет потоотделение с NaCl и
витаминами. HСl в жел-ке, ослабление внимания, движения, мыш. спазм. При
перегревании в легкой форме t=38-39 – гиперемия, пот, тошнота, рвота. Тяжелая
форма – тепловой удар (нет сознания, судороги, поверх. дых). Проф-ка: калорий-
ности пищи на 10-12%, тренировки для потооделения, содержания липидов
(снижают поверх. натяжение воды). Перегреву помогает влажность.
Теплопотеря. зависит от t, влажности, радиац.температуры, скорости ветра. На
потерю тепла с пов-ти тела влияют: солн. радиация и t почвы и зданий.
Влажность воздуха. абсолютная – содержание пара в воздухе в данное время в
помещении, измеряется в мм рт.ст. или г/см 3. Макс. влажность – наибольшее со-
держание паров в воздухе в данное время в помещении при данной t. Относ. вла-
жность – абс./макс.в %. В норме – 30-60%. Вл,t - теплоизлучение, теплопрове-
дение, испарение. t вл. - излуч, испар, теплопроведение (за счет конве-
кции. вл ведет к переохлаждению или перегреванию). Вл. измеряется психромет-ром
Августа, пс. Ассмана, гигрометром, гигрографом. Вл,t только испарение.
атм. давление. Горная б-нь. давл.расшир. газов в полостях (мал. высота), 9км –
симптом декомпрессии (переход азота из ра-ра в газ, тк при  давлении  азота может
раствориться в кровиэмболия). Чем выше гипокапния (при гипок-сии недоокисл. в-
ва)дых.ц.
атм. давление. гипербария (водолазы. Вдавл. бараб. перепонки,кровенаполн. вн.
органов, азот раств. в белом в-ве мозга, в жирахвыход их в кровьНС), кессон. б-
нь (подъем. Из тк. освоб. азотпузыри в кровиэмболия. Надо акваланги с
О2+гелий). Скорость спуска 20м/мин, на каждые 10 м АД в баллоне должнона 1атм.
На 1 атм в крови растворяется 1 л азота.
Скорость движ. воздуха. Неравномерное нагревание земли. Скорость: теплоот-дача
человека, проветривание помещений, перенос влаги (1-2 м/с), рефлектор.
раздражение (3-7 м/с), сопротивление работе (20 м/с), сквозняк (0.3-0.5 м/с). На-
правление: откуда дует. Роза ветров – график повторяемости направления за год.
Строить заводы лучше, где "лепестки" короче, чтобы выбросы не летели на город.
При плохой вентиляции О2, СО2, антропотоксины, t, влаж., деионизация. Ну-жна
хорошая естеств. вентиляция. Она опред. кратностью воздухообмена (если меняется
1.5 раза, то на 1 чел. надо 24 м3 воздуха.
Электрич. состояние воздуха подразделяется: Ионизация. от космич. лучей, ра-
диации почвы. 1000-3000 пар ионов/мл – хорошо. В пыльном воздухе города -300-400
пар. При ионов – голов. боль, сон, пот, недоокисление. Надо обогащать ио-
низаторами в больницах, школах, уборка квартир. Электрополе. атмосфера (небо "+",
земля "-", воздух – диэлектрик. В норм. климате U=130-200 В/м, а во время до-ждя 
до тысяч, миллионов. Эти колебания чувствительны для некоторых людей),
предметы, производство (способны при трении и пр. накапливать заряды статики и
при заземлении отдавать. Станки бьют током заземленных людей, людей в ме-ховых
и синтетич. вещах "дергает" о сантехнику  поражения кожи, судороги). Ге-
омагнитное поле Земли. при солн. активности все частицы "бомбят" наше магнит-ное
поле и нарушают радиосвязь, изменяют гомеостаз и психику некоторых людей
Метеорол. образования. Циклон (р), антициклон (р), меж ними атмосфер. фро-нты
(их прохождение плохо – ослож. бронх. астма, боли в суставах, бывших пере-ломах).
При циклоне АД у людей, у гипертоников . Метеотропные б-ни: гиперто-ния,
стенокард., язва жел-ка (тк тонус сосудов, выделение НСl зависит от погоды) По
Бурову – перегревание, переохлаждение, вегетативный полиневрит, ОРВИ.
Климат. характерные для местности многолетние режимы погоды, обусловлен-ные
широтой, радиацией, ветрами, рельефом, растениями, антропогенными фак-торами.
Холодный, умеренный, теплый, жаркий (по сред. t в январе и июле). Леса: небольш.
суточ. колеб. температуры, скорость ветра, чистый воздух. Лечить нер-вы. Степи:
мало осадков, растений, сут. изм. t, сухой воздух, ветры с пылью. Ле-чить почки.
Горный: р, О2 в воздухе, чистый воздух,  летняя t. Лечение tbc и ССС. Морской:
колебания, мало осадков, влажность. Пустнный: хуже степи.
Акклиматизация. 3 фазы: 1. физиол. р-ции: сужение капилляров и ОЦК, обме-на,
гиперсекреция желудка, утомляемость, раздражение, НС, сон. 2. перестрой-ка
динамич. стереотипа. при плохом течении – неврозы дезадаптации: артралгии,
миалгии, тонуса, работоспособности, обостр. хрон. б-ней. 3. устойчивая акклим.
Проф-ка: размещ. зданий торцами к холодному ветру, крытые переходы, бОльшая
полезная площадь, профил. облучение УФЛ, полноценное питание, соответствую-щая
одежда и обувь (теплая).
Значение воды. Клас.раст-ль, флюороз приF и кариес приF, обызвеств. под-виж.
соед-ий – позвоноч. как бамбук.палка. В благоуст. квартире на 1 жителя 190- 240
л/сут. 2 документа: ГОСТ, санпин (N и меропр. по их выполнению) Вода д.б. прозрач.
(30 см читать текст), бесцвет(в ), освеж. вкус, без запаха (оценка в бал-лах 3 балла –
слаб. запах), без пат. микро- и гельминтов (микроб. число 100, коли- титр не<300,
индекс не>3) CI и Fe- 0.3 мг/л, соли 1000, мутность 1.5, нитраты 10, Pb 0,1, As 0.05, F
1.2-1.5, общ. жесткость 7 ммоль/л.
Св-ва воды. Прозрач, безцвет, без запаха, клас.раст-ль, хор.t 7-12. Соли 1000 мг/л
– при их избытке  желуд.секреция, АД,  диурез. Сульфаты – послабляющ. действ.
Fe 0,3 мг/л – придает муть, окрас и горь.Ме-привкус. Жесткость зависит от содерж. Са
и Mgплохо мылится мыло, закупорка пор кожи, накипь на котлах, все медленно и
плохо варится. Надо коагулянты (сульфат AI). Флюороз приF и кари-ес приF, F 1.2-
1.5 мг/л. Др.соед-ния: нитраты 10, Pb 0,1, As 0.05, селен 0,1-худо для печ, почек, имм-
та, также Mo,Sr,Be,Cu,Zn и нитраты (10 мг/л), диоксиды-мощ. канцерогены, долго сохр.
(10 пг/кг массы тела). Микроб. число 100, коли-титр – min V H2O с 1 б. (вода из крана =
300), коли-индекс – число б. в 1 л. (кран = 3). В 25 л воды не должны быть цисты
лямблий, амеб, балантидий, яйца гельминтов)
Источ. водоснабж. Атмосферные, поверхн. и подземные воды. Открытые водое-мы
загрязн. сточными водами, мин. удобрениями, их самоочистка – разбавление до
нетоксичных конц-ий, придонное разложение, окисление О 2 в воде. О2 летом 4 мг/л,
гнилостная и бродильная микрофлора. Микробы гибнут от УФЛ, перепадка t.
Подземные: почвенная, грунтовая (в пределах городов грязная и инфицирован-ная),
межпластовая - почти без микробов и орг. в-в (артезианская). Нужен пост. лаб.
контроль. Децентрализ. система: колодцы – 25 м от источников загрязнения и на
более высоком уровне. Централизованная: водопровод – надо иметь источник
питания для водоровода, очистить и обеззаразить воду. Межпласт. воды – круто.
Методы очистки. Осветление и обесцвечивание: горизонтальные отстойники с

кварцевым песком и пленкой планктона (или вертик. отстойники – быстрее и
компактнее), после сильного напора вода смешивается с коагулянтом (Al2(SO4)3) и
течет медленно - оседают хлопья Са - затем в резервуар-отстойник на 3 ч, затем в
скорые фильтры (угольный - уголь на поверхности песка, контакт. осветитель – для
воды с малой мутью – вода с коагулянтом и флокулянтом сразу идет на филь-тр и не
надо отстойника). Обеззараж. Хлорирование (показатель эффективности – остат.
актив. хлор 0.3 мг/л), перехлорирование (после – дехлорированием), хло-рир. с
предварит. аммонизацией, озонирование, УФЛ, ультразвук, кипячение. Для улучшения
качества – обезжелезивание, дезодорация (распыление и фильтра-ция), умягчение
(от СаСО3 фильтры с ионитами), опреснение (соли д.б. 1000мг/л), дезактивация,
обесфторивание/фторирование (1.2-1.5 мг/л фтора).
Охрана водоемов. Запрещено строительство предприятий и ввод в эксплуата-цию
без очистных сооружений. При поэтапной стройке сразу закладывать фильт-ры. При
стойке канализации учитывать кол-во населения и заводов. Контроль за ПДК хим. и
пром. веществ. Сточные воды спускать ниже мест водозабора. Само-очищение
водоемов (разбавление до нетоксичных конц-ий, придонное разложе-ние, окисление
О2 в воде). Установка зоны сан. охраны: 1. пояс строгого режима (станция. Тут нельзя
жить и строить. 30-50 м), 2. пояс ограничений (50-1000. Огра-ничение стока,
рыболовства, удобрения земли). 3. пояс наблюдений – населенные пункты вокруг
источника, где контролируют качество воды. Очистка сточных вод. механич. способ
(решетки, сита, песколовки), биол. (поля орошения и поля фильтрации и биологич.
аэрофильтры с щебнем, аэротенки с илом), перед выпуском в водоемы сточная вода
хлорируется.
Значение почвы. рыхлый поверхн. плодородный слой земной коры. Состав: ми-
нералы горных пород, гумус, микроорганизмы. Участие в круговороте вещ. Пока-
затели: кислотность, сухость/заболоченность, радиоактивность, набор солей. Гео-
химич. значение: в почве микроэлементы, соли тяж. металловгеохим. эндемии.
Флюороз (F), энд. зоб (I2), пораж. НС (Pb), наруш. ЖКТ (Se). Токс. знач: пестици-ды,
удобрения, яд. отходы (карбофос (ФОС), гранозан (Hg), ДДТ (Сl). Эпид. значе-ние:
возбуд. Cl.perfringens, ООИ, ботулизма, Salm., яйца глистов, личинки мух, слепней,
клещи. Самоочистка: минерализация (действо ферментов микробов, гри-бов,
актиномицетоваммиак, жирн. кислоты, аромат. углеводороды. Это аэроб-ный
процесс. Ана- - гниение и брожение с выдел. вони). Нитрификация: соли-нит-раты,
пригодные для питания растений. Гумификация – образ. перегноя. В проце-ссе
очистки микроб. число.
Значение нечистот и отбросов. Идет перегрузка неперегнивающим мусором,  бакт.
обсемененность – хорошие среды для развития мух, мышей, крыс – разнос-чики б-
ней. Содержат радиоизотопы, изменяют орг-лепт. св-ва воды. Вывоз. сис-тема.
Непроницаемые мусоросборники. Для временного хранения нечистот при-меняют
люфт-клозет, дворовые уборные, поглощающ. колодцы. Затем автоцис-тернами
отбросы вывозят на поля осинизации и запахивания. Есть канализация –
общесплавная и раздельная. Твердые отбросы вывозят подворным, поквартир-ным
способами, а также мусоропроводом.
Проблемы урбанизации. Загрязнение окр. среды, шумового фона, ускорение
жизни, информационные перегрузки, недостаток жилья, гибель зелени, проблемы
водоснабжения, канализации, утилизации мусора.
Планировка городов. Рельеф местности удобный для застройки с уклоном для стока
вод, открытые водоемы, степень загрязнения воздуха, правильное зониро-вание
территории (жилая, промзона, пригородная, лесопарковая, складская), ком-мунальные
условия. В микрорайоне учитывают учреждения для повседневного пользования
(школы, магазины и пр.), достаточное кол-во зелени. 4-6микрорайо-нов=жилой район
(24-36тыс.чел, плотность – 100 чел/га), ширина дорог –30-50 м.
Планировка села. Местность открытая, но защищенной рельефом от ветров, у
крупных водоемов и лесов, компактный тип жилищ – не вдоль дороги, а вглубь. 2 зоны
– жилая и хозяйственная, фермы с подветренной стороны. Площадь кварта-ла не
>6га. Ширина улиц – 10-20м, много зелени, колхоз. тр-т, скот должен прохо-дить мимо
села, водоснабджение: водопровод или колодцы на 100м.
Квартира. Естетсв. освещенность: окна на юго-восток, верх. край надо выше, при
грязных стеклах свет < на 70%. КЕО – отнош. освещенности точки горизонт. пов-ти
внутри помещ. к освещ. под открытым небом. Надо 0.5%. Свет. коэф. – Sстекла/S
пола=1:6. Угол падения лучей – м-ду пов-ти стола и линией к верх. краю окна (27 )
угол отверстия (участок неба, освещающий исслед. место в комнате (5). Исусств.
освещ.: лампы дневного белого света (100лк, для ванны 50). 1лк – освещ. 1 м 2, ку-да
падает равномерно поток в 1люмен, получаемый с 0,53см 2 платины в момент
затвердевания. Лампы накаливания (75лк, ванна 30). Отопление: водяное, пане-
льное. Норма 17,6С. Вентиляция: в стенах вентил. каналы, кондиционеры. На 1 чел.
9 кв. м. площади. Вздухообмен – 1р/час, на кухне – 3р/ч. Канализация – общесплавная
и раздельная.
Планировка больницы. Надо в центре городов кроме инфеционных и tbc. Учас-ток
удален от предприятий, воздух чистый, ровный рельеф с кучей зелени 65%, застройка
10-15%, по периферии полоса растений (ограждает от шума, пыли). Си-стемы
стройки: централизованная, павильонная, смешанная. Поликлиника. в от-дельном
здании, южная ориентация, изоляция гинекол, туб. и кожвен. кабинетов. В отдельной
части здания – детское отделение (11 м 3). На 1 взрослого 1.4м2, на ребенка 2м3.
Кабинет врача 10м2, а процедурки – 15м3.
Благоустройство больницы. Больн. секция: палаты (25-30 коек всего), каб. вра-ча,
процедурки, перевязочная, буфет, ванная, туалеты, комната отдыха. На 1 бо-льного
25м3 воздуха, обмен воздуха 2р/ч, температура 18, кондиционеры. На 1 койку 9 м2, на
2 – по 7м2.Окна на юг, световой коэф –1:6, КЕО=1%. В инф. отд. на-до боксы и
полубоксы. Ширина коридоров 2.4м, окна операционных на север, кон-диционеры,
бактерицид. лампы. На 1 больного 25м 2 сада. Стены на 1.5 м окраше-ны масл.
краской, свет в палатах 75лк люм. лампами.
Госпит. инф. у больных в больнице из-за защит. сил о-ма, возраста, операции,
времени пребыв. в больнице. Все предметы – дезинфекция. Источ. инф: персонал,
больные, возд, инструм, вода. Эти штаммы уст-вы к А/Б. Клепсиеллы, стреп, стаф,
синег. палка, э. коли, кандиды. Надо: однораз. инстр., дезинф. ср-ва.
Анатомия детей. Рост костей за счет метафизов, при неправ. полож. – кривой
позвоноч, при ношении каблуков – неправиль. срастание таза, развитие круп. и др
мышц, развив. дыхалка (поверх. альвеол в 3-4 р.<), рост арт. сис-мы быстрее по
сравн. с с-цем, к 9 г. созр. мозг, в первый год ребенок учится различать цвета. Фи-зич.
развитие: соматометрич. показ-ли (рост, масса, окруж. груд. кл), соматоскопич (форма
груди и позвоноч, сост. мышц, жира, половое созр), физиометрич.(ЖЕЛ).
Акселерация – ускорение темпа роста и развития детей по сравнению с прошл.
поколениями. Причины: улучш. питания, измен. космич. радиации,поток инфо-.
Проблемы: возраст готовности к обучению, школь. программы, одежда и размер
обуви, вырастают из школь. мебели.
Режим школы. развитие утомления. Дети в 5-7 лет внимательны 15 мин., 8-10 – 20
мин, 12-15 – 30 мин. При нагрузке – переутомление (стойкие изм-я в о-ме с
нарушением психики, сна, сосуд.-вегетат. р-ции). Для проф-ки утомления: режим дня!,
своевременное питание, чередование отдыха и работы, перерывы на уроках В
детском саду правильно формир. группы по возрасту (для опред. вариантов ре-жима
дня). В школе – нормированное кол-во часов в неделю. Витамины в рацио-не,
минералы, уроки на воздухе (физ-ра, природовед.) В санаториях - отдых.
Планировка школ. Распол. внутриквартально (проф-ка травмы, пыли и шума). 4
зоны: учебно-опытная, спортивная, хоз. двор, зона отдыха. 50% озеленения. Цен-
трализованная, децентр., блочная (не >3 этажей, 3-4 выхода). Возрастная изоля-ция
(мл.классы внизу). На 1 этаже – гардероб, каб. директора, врача, буфет, спорт зал,
мастерские. 2 этаж – кабинеты и учительская.
Школьный класс. 50м2. Промежутки м-ду партами 50см, 25человек (на 1 чел 2м 2)
Угол рассматривания 25,27,30,35. До доски с 1 ряда не меньше 2.5 м. Раньше
парты Эрисмана, а теперь столы и стулья 5ти групп (А-Д) с диапазоном 15см. С 1993г.
– 6 групп. Высота стула=длина голени+длина стопы+2см. Высота стола= расст-е от
стула до локтя+5см. Нужна отрицательная дистанция сиденья за партой. Доска
черная с желобом для мела. Мел не должен оставлять царапков. Синтетич. тряпка –
не гниет и не пылит. Мелодержатель. Кабинеты биологии, химии, физики – 66м 2 (тк
лаборантские), тут аптечки. Мастерские – 66м на 15 раб. мест. Индивид. верстаки,
коврики, перчатки. На стенах плакаты по ТБ, аптечка. Верстаки для металла с
оградит. сеткой 1м. Стол учителя на подиуме. Откидные стулья и табуретки.
Освещение. КЕО – отнош. освещенности точки горизонт. пов-ти внутри помещ. к
освещ. под открытым небом. Надо 1.5%. Свет. коэф. – Sстекла/S пола=1:4. Окна на
юго-восток. min свет=600лк. Не менее 8 светильни-ков+1 над доской по 48 Вт/м. Люм.
лампы не менее 20 Вт/м. Не менее 12 ламп. и свет не менее 300 лк.
Планировка садиков. на 1тыс людей –200 мест. Близки к месту жительства, уда-
лены от шума и грязи на 50-1000м. Радиус обслуживания – 500м. 50% зелени, 12%
застройка, 150м2 групповая площадка. По периметру зелень не менее 6 м. Площадка
не должна быть проходной, солнечное поле и теневая веранда без скв-озняков,
скамейки со спинками, песочницы менять 2 р. в сезон+ошпарка кипятком. Малые
архитект. формы, шведские стенки. Без асфальта, подвесн качели нельзя! Спорт.
площадка, зелен. насажд. без плодов, неколючие, без жучков. Возрастная изоляция
(1-3 года 15чел, 3-7–20 чел). Групповая ячейка: игровая-столовая (50м 2), спальня
(36м2), буфетная, умывальник, душевая, туалет, раздевалка (лавки и шка-фчики с
дырочками). У детей до 3 лет – смотровая комната (t, горло). В саду – зал не менее
100м2, мед. комната с изолятором, пищеблок, администрация. Ме-бель для 6 групп
детей от 80 до 130 см.
Военная гигиена.
Мотострел. и бронетанк. войска. 3 чел: командир, оператор-наводчик, механик-
водитель. Огранич.помещ, вынужд.поза, летом t, зимой, воздух с выхлопом
(дистанция в колонне 25050м), пыль и ОВ (ср-ва защиты), контакт с горюч.топли-вом,
шум и вибрация,освещение.Надо: строгий отбор, медосмотры, проф-ка статич.утомл,
рац.отдых. Танк в воде: 5м, воздухопитатель.труба (м.засасыв. свои выхлопы),
изолир.противогаз, легководолаз.подготовка, д.б.фельдшер для оказ.ПМП,проверка
работы двигателя на открыт. возд.
Автоперевозки летом. Ночью 30 км/ч, днем 40 км/ч, каж. 3 ч малые перевалы 30 мин,
большой ч-з 8 ч движения на 2 ч.t, солнеч.радиация, пыль и выхлопы, шум,
статич.напряж.(одна поза) Зимой t, отморож, шум, вибрация, выхлопы.
Радиотехнич.войска. Работа на РЛС. начальник, техники, операторы, инженеры,
дизелисты. Неспец.факт: Rg-облуч, шум, вибрация,освещ,нагрузка на глаза и НС.
Спец.факт: импульсное СВЧ-поле антенн, генератора, приемного блока. Дейст. на тк.
своды, нагрев тк., ЖКТ,АД,бради. М.б. катаракты.Надо: одежду, очки,
экранирование, сокращ. времени работы.
Артиллерия. физ.нагруз, дейст. на уши при стрельбе (механич.р-ция – поврежд.
бараб.перепонки, болевая, акустич.-звон, поврежд. кортиева органа), оборуд. ог-невых
позиций (копать окопы, блиндажи), травматизм, пороховые газы.
Марш. физтруд на 4000 ккал, надо тренировать выносливость, пот 5-6 л/сут,
легоч.вентил, учащ.пульс, перевалч-з 1ч на 15 мин, далее ч-з 2ч по 30мин, после
обеда перевал 2-3ч, после неск. дней марша отдых 1день.Очки для глаз, хор.еда.
Зимой скор. марша зависит от толщ.снега (0,5-2 км/ч), тепл.обувь и одежда, темп
марша не должен вести к перегреву солдат, привалы на 5-10 мин, нельзя сидеть и
лежать на снеге. Знать призн. отморожения. Горячая еда.
Ж/д перевозка. формир. эшелонов – часть в одном поезде. Здесь кухня, изолятор,
продовольст. Начмед службы должен все проверить, контроль в пути за составом,
продовольст. Горяч.кухня 2р.в сутки, вода 10л/сут на чел. Перед пог-рузкой в эшелон
баня и дезинфекция белья. Ч-з каждые 7 сут.-снова помывка.
Водоснабжение в полевых усл. осущ-ся зам.командира части по тылу, нач. ин-женер,
мед. и хим.служб, командиры подраздел. ПВС в каж. батальоне. Ср-ва подъема
воды: ручной поршневый насос БКФ-4 (из поверх. источ. и шахт. колодцев с 6м на
высоту 20 м) – 3,6 м3/ч, мотопомпа М-600 (из поверх.источ. с 5м на высоту 55м на
расст. 1км), механизир.шнековый колодец (из грунт.вод). Ср-ва для очистки: ТУФ-
200, войсковая фильтроваль. станция ВФС-10 (10м3/ч), передвиж. опреснитель.
установка (0,3), передвиж.опреснитель.станция (1,8). Для дезактивации, обеззараж.
Нормы потребл. 10 л/сут на чел, 2,5л из них на питье. При жаре 15-25 л. При
санобработке л/с 45л на чел. Качество воды: коли-индекс не>3, прозрачность>20см,
цветность<35, вкус<3 баллов, остаточ.хлор 0,8-1,2 мг/л Нельзя, если зараж. ОВ
превыш. 10-кратное значение. Разведка на воду: задачи (найти, оценить, взять
пробы батометром 2 л) ОВ долгие: ФОВ, иприт. Проверить на цвет, масляные пятна,
бактерии. Классно: артезианские воды, родники,далее грунтовые и открытые
водоемы. Водоразбороч.пункт: рабочая площадка, таромоечная (в 30м от забора
воды), ожидания для тр-та, шлагбаум, лаб, хим.наб-люд.пост, блиндаж. В R=100м
санитар.зона. Ср-ва хран.и транспортир. Автоцистерна АВЦ-28 (2800 л), термосы
оваль. и цилиндрич.(12,36 л), емкость РДВ-100 (100 л), фляга солдата (0,75)
Водоснаб. при наступлении: возимые и носимые запасы (вода в люб. приспособл.
таре), подвоз из тыловых ПВС, сан.разведка и развертыв.новых пунктов. В обороне:
ПВС в подраздел. или вбли-зи (термосы, РДВ) Надо иметь запас обеззараж.воды.
Очистка в полевых усл. Обесцвечивание, обеззараж (кипячение, хлорир,
перехлорир. Пантоцид-3 мг CI), обезвреж (от ядов), дезактивация (от РВ), опреснение.
Консервир. воды (1 мг/л актив. хлора на каж. день хранения, серебро 0,5) При
применении ОМП: индика-ция и экспкртиза на ОВ и РВ, обработка ТУФ –
дезактивация (коаг, хлорир, отстаив, фильтров) и обезвреж.(перехлорир) и МАФС.
Экспертиза: осмотр и инди
кация на месте, отбор проб, лаб.исслед, эксперт. заключ.
Питание котловое, самост, смешан (горяч. еда 2р в сут, а обед – сами). БПП с
автокухнями, 100*80 м, в 15м –яма для очистков овощей, в 50м для отходов. При
применении ОМП еду в стеклян. и метал. тары с крышками, еду готовить вне за-раж.
местности. Для дезинф-ции кипячение в соде 2ч, хлор. известь, для дега-зации
проветрить, снять верх.слой 1-2см, дезактивация обмыванием.
Размещение войск. Стационар.(казарма). Полевое-люб.времен.размещ.вне
стац.объектов, посторен.для этой цели: снач. разведка пункта, возвед полевых жилищ
и хоз.построек. 4 способа: учеб.центры, бивачный, поквартир, смешан. Особ-ти:
временно, мало удобств, скученность, контакт с почвой, незащищ. от погоды, трудно с
водой и питанием и удалением отбросов. Бивак: на марше, при карантине, при
отводе части на отдых, при переформировании части. Хорошо: за-щита от непогоды,
портативность, легко нести и быстро развертывать. Плохо: летом жара, зимой холод,
малый воздуш.куб,воздухообмен, не защищ. от ОМП. При кратковрем. укрытии
м.использ. шалаши, снеговые, заслоны-навесы. Сам.удоб.- землянки. Глубина 2м,
нары 0.5м от пола. Хорошо: защ.от непогоды и ОМП, пост.t,хорош.усл.отдыха. Плохо:
копится СО2, проник. почвенный возд, сложно вентилировать, холод. стены с
конденсатом. Поквартирно: занимают обществ. здания, лучше дальше от населения,
как и в биваке берега открыт. водоемов делят на 3 полосы.
Фортификацион.сооруж. Перекрытая щель – ров длин. 3м и глуб 1,5м. Внутри 1-2
лежанки, в торцах – вентиляц. коробы. Блиндаж – из лесоматериалов. Предтамбур,
тамбур, основ.помещ. с нарами на 8-15 чел, в торце – вентил. короб. Убежище –
укрытие для отдыха и защ.от ОМП. Дл.6м, шир. 1м, выс. 1,6-1,9м. Предтамбур с
герметич.дверью, тамбур, основ. помещ. с нарами 20 чел., печи, строгий распорядок,
вентиляция, вода 2л на чел. в сут, едят сухие пайки, кака в ведра. После
длит.пребывания при выходе надо 15мин. подышать возд, упражн.
Отхожие места. Ров на 30-40чел. длин.1м, шир. 0,3м и глуб. 0,75м. 1очко на 12-16
чел., с изгородью, за 50м от жилья. 2р. в день присыпать землей. Мусор собир. в
траншеи, лучше сжигать или присыпать землей.
Сбор погибших. Спец.команду назначает командир службы. Начмед службы должен
всех убитых осмотреть, контроль за спецодеждой солдат, к-ые будут убирать,
контроль за сжиганием перевяз.материала, выбор места захоронения (возвыш,
незатопляем. место, хорошо проветрив. и освещ). Дно могилы до грун-товых вод 0,5м,
до верх. земли 1,5м, промежутки 40см, над могилой насыпь 0,5м, оформл. документов
и доклад. записки. Для ускор. минерализации – дренаж (канавки по краям 30см с
уклоном к яме-колодцу 1 м3) и аэрация2 вентиляц.трубы высотой 1,5м над могилами.
Если зараз.трупы – в гроб хлор.известь. Классно – кремация. Если заражены ОВ и РВ
– работающие д.б.одеты в ОЗК и противогазы. Потом вся команда и инструм.
обеззараж.

гігієна все разом

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

гігієна все разом

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

СОЦМЕД

Демографічні: свідоцтво про народження, свідоцтво/довідка про смерть (+перинатальну).

2. Статистична обробка (не встигнемо порахувати скоріше за все).

3. Аналіз стану здоров’я

Висновки на основі порівняння показників (у часі, по територіях, серед різних груп

4. Виявлення діючих факторів

Чинники впливу на здоров’я:

Загальні (спільні) положення для всіх видів медичної допомоги

5. Дії з покращення (щодо поліпшення здоров’я населення + щодо оптимізації діяльності

Загальні (спільні) положення для всіх видів медичної допомоги

ТЕМА 3. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ

ТЕМА 4. СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я.

ТЕМА 5. «ВИТРАТИ Й ЦІНИ НА МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ»

ТЕМА 6. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

1. Визначення прогнозу рівня захворюваності на наступний рік за лінією тенденції

2. Визначення рівня інфікованості населення за даними вибіркових лабораторних

3. Заповнення екстреного повідомлення про вперше виявлене інфекційне або

Заповнює – лікар, посилає протягом 18год в територіальний лабораторний центр.

*Не будемо заповнювати.

5. Заповнення картки профілактичних щеплень (форма №063) та індивідуальної карти

*Не будемо заповнювати.

6. Визначення коефіцієнту епідеміологічної ефективності щеплень та його оцінка.

Підставляємо не абсолютні показники, а ЗАХВОРЮВАНІСТЬ.

Дадуть задачку з переліком, малювати не будемо.

9. Відбір матеріалу для бактеріологічного дослідження на дифтерійну інфекцію.

дифтерія - 2 пробірки, менінгокок – 1 (носоглотка).

10. Визначення коефіцієнта сезонності річної динаміки захворюваності на діаграмі

11. Оцінка якості дезінфекції і стерилізації.

12. Організація та проведення протиепідемічних заходів в осередках кишкових,

13. Як правильно видалити кліща.

Краще не видаляти самотужки (травмпункт, хір кабінет)

14. Заповнення журналу форма №060.

ГІГІЄНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Вологість відносна: психрометри (стаційний Августа та аспіраційний Асмана), гігрометри,

СО2: за Прохоровим (повітря продувається через розчин вуглекислого натрію в присутності

Системи забудови: децентралізована, централізовано-блочна, змішана.

Запорогова (детерміністичні) – прояви одразу після опромінення (променева хвороба - КМ,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

3. Встановити фактори ризику для здоров’я індивідуума (колективу):

1. Визначити розподіл енергетичної цінності за прийомами їжі,

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Причина: манна каша, кава з молоком.

1. Причина: молоко, куплено на ринку, могло бути інфіковано грунтовими

1. Причина: м’ясні рулети, окорок, котлети, ковбаси.

1. Причина: манна каша, масло, кип’ячене молоко, борщ, картопляне

1. Причина: борщ, гречана каша, яєшня, пельмені, копчена ковбача,

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

1. Визначити ідеальну масу тіла за Брейтманом, калорійність раціону

Серед працівників охорони здоров’я області показники захворюваності з

Серед працівників охорони здоров’я області показники захворюваності з

Завідувачу хірургічного відділення стаціонару міської дитячої лікарні необхідно