Ужгородський Національний університет

каф. громадського здоров’я

Захворюваність як критерій оцінки

здоров’я населення України.
Основні тенденції показників
захворюваності.

доц. Погоріляк Р. Ю.
Захворюваність населення
збірне поняття, що включає в себе
показники, які характеризують рівень
різних захворювань та їх структуру
серед усього населення або окремих
його груп на даній території.
Медико-соціальне значення
захворюваності
захворювання є основною причиною
смерті, тимчасової та стійкої втрати
працездатності, що в свою чергу
призводить до великих економічних
втрат суспільства, негативного впливу
на здоров'я майбутніх поколінь і
зменшення чисельності населення.
Інформація про рівень і структуру
захворюваності
є основою для визначення потреби в
окремих видах медичної допомоги;
основою для планування розвитку
мережі закладів ОЗ та медичних кадрів;
є критерієм оцінки якості роботи лікарів
та медичних закладів;
дозволяє визначати шляхи
профілактики тих чи інших захворювань.
 Основними методами
вивчення захворюваності є:
дані звертань за лікарською допомогою
в медичні заклади;
дані медичних оглядів окремих груп
населення;
дані про причини смерті;
дані опитування населення;
дані спеціальних вибіркових
досліджень.
 Види захворюваності:
загальна захворюваність – облік всіх
захворювань (гострих і хронічних), які
зареєстровані у населення певної території
за певний період;
інфекційна захворюваність — спеціальний
облік гострих інфекційних захворювань,
пов'язаний з необхідністю оперативного
проведення протиепідемічних заходів;
захворюваність на найважливіші
соціально значущі захворювання підлягає
спеціальному обліку внаслідок їх
епідеміологічного та соціального значення
(туберкульоз, злоякісні новоутворення,
венеричні, психічні захворювання тощо);
 Види захворюваності:

госпітальна чи "госпіталізована"
захворюваність дає можливість
вивчити склад хворих, що лікувались у
стаціонарі та ефективність їх лікування;
захворюваність з тимчасовою
втратою працездатності робітників і
службовців виділяється внаслідок її
соціального та економічного значення.
Загальна захворюваність
це облік всіх захворювань (гострих і
хронічних), які зареєстровані у
населення певної території за певний
період;
основне джерело інформації –
«Статистичний талон для реєстрації
заключних діагнозів» і «Талон
амбулаторного хворого».
Падіння народжуваності
Руйнування національного генофонду
Погіршення здоров’я молоді
Зниження трудового потенціалу країни
Зростання наркотизації людства
Підвищення криміналізації суспільства
 Споживання алкоголю в Україні спричиняє
12% “тягара хвороб” (ВООЗ)
Інтегрований індикатор алкогольної
проблеми - смертність від алкогольної
залежності ( ВООЗ) - Україна – 185,4;
Європа – 100,2; країни ЄС – 67,6 на 100
тис. населення
Споживання алкоголю (л) на душу населення
старше 15 років (в перерахунку на
абсолютний спирт): 2005 р. – 6,6 л, в
2010р. – 9,99 л
Зростає кількість осіб з розладами психіки та поведінки
внаслідок вживання алкоголю
86% з них – особи працездатного віку
Алкоголізм в Україні поступово “фемінізується”:
поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок
вживання алкоголю серед жіночого населення зросла за 10
останніх років на 15,2%, смертність від алкогольних
отруєнь складає 20%.
Якщо дорослій людині для формування залежності
потрібно 7-10 років, то в жінок і дітей цей процес займає
1-2 роки
Невпинно зростає споживання алкопопсів (коктейлів) і
пива, що формує алкогольну культуру серед підлітків і
молоді
30% школярів 15-16 років вживають щотижня алкогольні
напої, 9% - міцні напої