Тема 3. Медико-соціальні аспекти здоров’я населення.

Впровадження імунопрофілактики
Профілактична медицина як основа діяльності сімейного лікаря. Скринінгові програми
обстеження. Стратифікація ризику, контроль факторів ризику основних неінфекційних
захворювань.

Рекомендована література
1.Сімейна медицина: у 3 книгах. — Книга 1. Загальні питання сімейної медицини: підручник
(ВНЗ ІV р. а.) / О.М. Гиріна, Л.М. Пасієшвілі, Г.С. Попік та ін.; за ред. О.М. Гиріної, Л.М.
Пасієшвілі, Г.С. Попік
2. Календар профілактичних щеплень за Наказом МОЗ №595 від 16.09.2011 р. зі змінами на
2019 р.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11

Охорона здоров’я є складовою державного будівництва, соціальної системи і

політики, а також системи національної безпеки, є функцією держави. Здоров’я нації, народу
є інтегрованим показником його суспільного розвитку. Вчені підрахували, що умови життя
людини (чистота навколишнього середовища, гігієнічні аспекти праці й побуту, якість
харчування, спосіб життя та ін.) приблизно на 50% визначають стан здоров’я особи. Майже
на одну третину (близько 33%) на стан здоров’я впливають спадкові фактори і, нарешті,
ефективна діяльність служби охорони здоров’я може забезпечити здоров’я людини лише на
8–12%.
З наведених даних можна зробити важливий висновок: найголовнішим напрямком
зусиль щодо збереження та зміцнення здоров’я населення є покращання способу життя
людей і стану навколишнього середовища. Значення здоров’я людини визнають у світі
настільки важливим, що цей показник першим входить до індексу людського розвитку (ІЛР)
– універсального показника рівня розвитку суспільства тієї чи іншої країни. Розрахунок ІЛР
для України вперше було наведено у звіті Програми розвитку ООН за 1993 рік. За 2011 рік
ІЛР України дорівнює 0,729 – що ставить країну на 76-ту позицію із 187 країн і територій.
Від Європи та Центральної Азії, країнами, які розташовані близько до України щодо
рейтингу ІЛР 2011 року та мають співставну з Україною чисельність населення, є Казахстан
і Російська Федерація. Вони мають рейтинг за ІЛР відповідно 68 і 66.
Згідно зі світовим досвідом охорони здоров’я, детальне викладення знайшли наукові
соціально-медичні підвалини здоров’я у „Основах законодавства України про охорону
здоров’я”. У його розділах і статтях визнано дію на здоров’я окремих умов та чинників.
Вони відповідають положенням, які стверджують міжнародні документи відносно охорони
здоров’я. Таким чином, держава Україна керується сучасними закономірностями
формування здоров’я населення і його охорони.
Про це свідчить зміст ст. 4 «Основ законодавства України про охорону здоров’я».
Основними принципами охорони здоров’я є:
• визначення охорони здоров’я (в Україні) пріоритетним напрямком у діяльності
суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;
•дотримання прав і свобод людини та громадянина у галузі охорони здоров’я та
забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій;
• гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритетних загальнолюдських
цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами,
підвищений медико-соціальний захист найбільш уразливих верств населення;
• рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та
інших послуг у галузі охорони здоров’я;

1
 • відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку
суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;
• орієнтація на сучасні стандарти здоров’я та медичної допомоги, поєднання
вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в галузі охорони здоров’я;
• випереджально-профілактичний характер, комплексний, соціальний, екологічний та
медичний підхід до охорони здоров’я;
• багатоукладність економіки охорони здоров’я і багатоканальність її фінансування,
поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і
конкуренції;
• децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та
самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі.
Загальновизнаним сучасним суспільством стало запропоноване Всесвітньою
організацією охорони здоров’я (ВООЗ) визначення здоров’я як стану повного фізичного,
психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад.
Показниками фізичного здоров’я є індивідуальні особливості анатомічної будови
тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функціонування організму в різних умовах спокою,
руху, довкілля, генетичної спадщини, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.
Показниками психічного здоров’я є індивідуальні особливості психічних процесів і
властивостей людини, наприклад, збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя
індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уяви, почуттів
тощо. Психічне здоров’я пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей
людини.
Показниками духовного здоров’я є духовний світ особистості, сприйняття духовної
культури людства, освіти, науки, митсецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її
ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації
власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду – все це
обумовлює стан духовного здоров’я.
Показники соціального здоров’я пов’язані з економічними чинниками, стосунками
індивіда з структурними одиницями соціуму (сім’єю, організаціями), з якими створюються
соціальні зв’язки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека
існування тощо. В загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем
розвитку, які притаманні головним сферам суспільного життя в певному середовищі –
економічній, політичній, соціальній, духовній. Ці складові тісно взаємопов’язані, вони в
сукупності визначають стан здоров’я людини. В реальному житті майже завжди
спостерігається інтегрований вплив цих складових.
Ступені здоров’я:
• Досконале здоров’я, відмінний настрій, сильний імунітет.
• Здоровий, але присутні незначні вади, що практично не заважають
життєдіяльності і не мають потреби в лікуванні. Наприклад – шрами,
пломби.
• Нормальний стан. Здоровий, але присутні захворювання що не розвиваються,
що іноді можуть обмежити життєдіяльність, підвищувати втомлюваність.
Наприклад: короткозорість і далекозорість, лупа, плоскостопість, сутулість.
Рекомендується лікувати по можливості.
• Здоровий, але поганий настрій, стрес, ослаблення імунітету. Рекомендується
швидше перейти в нормальний стан.
• Хворий. Наявність легкого захворювання, що піддається лікуванню. Немає
загрози життю. Необхідно швидке лікування або припинення розвитку
захворювання. Наприклад: ГРЗ, нежить (риніт), грип, скривлення хребта.

2
 • Хронічне захворювання або інвалідність.
• Травма. Тимчасова втрата деякої здатності. Можлива загроза здоров’ю.
Наприклад, забите місце, поріз, вивих, опік, відмороження, шок, втрата
свідомості. Необхідна перша медична допомога. Майже кожна людина
повинна вміти робити першу медичну допомогу. Легкі травми можна цілком
вилікувати. Важка травма може привести до ампутації органу (гангрена).
• Загроза життю. Наприклад: важке поранення, температура тіла вище 42 °С,
втрата крові, зупинка серця, дихання. Необхідна термінова інтенсивна перша
медична допомога.
• Клінічна смерть. Припинення дихання або кровообігу. Реанімація можлива
протягом 5 хвилин.
• Біологічна смерть.

Роль сімейного лікаря у зміцненні здоров’я населення

Якщо основні зусилля в охороні здоров’я будуть направлені на покращення

діагностики і лікування різних захворювань, то це збільшить виявленість захворювань,
підвищить якість і продовжить життя хворих, але не вплине на захворюваність. Саме
медична профілактика, як вид профілактичної діяльності в охороні здоров’я повинна
впливати на показники здоров’я і оптимізувати ресурси. І тут сімейним лікарям відводиться
головна роль: вони повинні виступити ініціаторами і сприяти залученню ресурсів розвитку
профілактики як життєво необхідного виду професійної діяльності.
Медична профілактика – це вид діяльності служби охорони здоров’я, в основному
первинної ланки, направлений на раннє виявлення і зниження ризику розвитку захворювань,
а також на зниження негативного впливу на здоров’я факторів внутрішнього і зовнішнього
середовища.
В розвинутих країнах більшість випадків передчасної смерті і захворюваності
зумовлено основними факторами ризику:
• Артеріальна гіпертонія
• Гіперхолестеринемія
• Тютюнопаління
• Надмірна вага тіла або ожиріння
• Зловживання алкоголем
• Недостатня фізична активність
Фактори ризику, зумовлені поведінкою, призводять до біологічних факторів ризику:
відхиленню в показниках ліпідів крові, ожирінню і АГ. В результаті підвищується
захворюваність і смертність від неінфекційних захворювань. Поліпшення стану здоров’я
населення можливо при організації і проведені заходів з контролю факторів ризику.
Згідно визначення ВООЗ, профілактика захворювань – заходи, направлені на
попередження захворювань: боротьба з факторами ризику, імунізація, сповільнення розвитку
захворювання і зменшення його наслідків.
Виділяють декілька рівнів профілактичного впливу.
1). Зміцнення здоров’я – процес надання окремим людям і співтовариствам
можливість підвищити контроль над факторами, які визначають здоров’я.
2). Первинна профілактика – комплекс медичних і немедичних заходів, які
направлені на попередження відхилень в стані здоров’я і попередження захворювань,
загальних для всього населення і окремих (регіональних, соціальних, вікових, професійних і
інших) груп і індивідуумів.
Первинна профілактика захворювань включає різноманітні компоненти:
• Заходи по зменшенню впливу шкідливих факторів на організм
людини (покращення якості атмосферного повітря, питної води, структури і

3
 якості харчування, умов праці, побуту і відпочинку, рівня соціального стресу і
інших факторів, які впливають на якість життя).
• Формування парадигми здорового способу життя через
створення постійно діючої інформаційно-пропагандистської системи, яка
направлена на підвищення рівня знань населення про вплив негативних
факторів на здоров’я і зменшення їх впливу; санітарно гігієнічне виховання.
• Заходи з попередження соматичних і психічних захворювань і
травм (в тому числі професійно зумовлених), нещасних випадків, інвалідизації
і смертності від зовнішніх причин, дорожньо-транспортного травматизму і ін.
• Виявлення в ході профілактичних медичних оглядів шкідливих
для здоров’я факторів, в тому числі і поведінкового характеру, прийняття
заходів для їх усунення.
• Проведення імунопрофілактики (вакцинації) різних груп
населення.
• Оздоровлення окремих груп і осіб населення, які знаходяться під
впливом несприятливих для здоров’я факторів, із застосуванням заходів
медичного і немедичного характеру профілактичні заходи повинні
орієнтуватись не лише на один фактор ризику, а й на сумарний ризик, який
визначається наявною сукупністю факторів.
3). Вторинна профілактика - комплекс медичних, соціальних, санітарно-гігієнічних,
психологічних і інших заходів, направлених на раннє виявлення захворювання,
попередження загострень і ускладнень захворювань, а також на попередження зниження
працездатності, в тому числі інвалідизації і передчасної смертності.
Вторинна профілактика включає:
• Проведення клінічного обстеження з метою раннього виявлення
захворювання і факторів, які впливають на їх перебіг;
• Цільове санітарно-гігієнічне виховання (навчання) пацієнтів і
членів їх родин знанням і навичкам, які пов’язані з конкретним
захворюванням або групою захворювань;
• Проведення оздоровчих і лікувальних заходів з усунення
негативних для здоров’я факторів, здійснення динамічного спостереження.
4). Реабілітація – комплекс медичних, психологічних, педагогічних і соціальних
заходів, направлених на усунення або компенсацію обмежень життєдіяльності і втрачених
внаслідок захворювань функцій, з метою можливо більш повного відновлення соціального і
професійного статусу.
Лікар загальної практики-сімейної медицини в системі медичної профілактичної
допомоги має визначальний статус:
– проводить сімейне виховання потреби в здоровому способі життя (заходи первинної
профілактики),
- сімейна профілактика хвороб групи ризику (первинна профілактика)
- лікування захворювань (вторинна профілактика).
Організація роботи лікаря загальної практики повинна передбачати проведення
профілактичної роботи з урахуванням витраченого часу. Профілактичні послуги повинні
оплачуватися на рівні з лікувальними.

Види медичних профілактичних послуг:

• Профілактичне консультування (гігієнічне навчання та виховання) окремих
осіб та груп населення ( клас ХХІ, Z70-Z76, МКХ-10);
• Профілактичні медичні огляди з метою виявлення ранніх форм
захворювань, факторів ризику та проведення оздоровчих заходів (клас ХХІ,
Z00-Z13, МКХ-10);
4
 • Імунізація (вакцинопрофілактика) ( клас ХХІ, Z20-Z29, МКХ-10);
• Профілактичні оздоровчі послуги (заняття різними видами фізичної
культури, санаторно-курортне оздоровлення, фізіотерапевтичні медичні
посуги, масаж та ін.);
• Профілактика захворювань – система заходів медичного та немедичного
характеру, спрямована на попередження, зниження ризику розвитку
відхилень в стані здоров’я та захворювань, попередження чи уповільнення
їх прогресування, зменшення несприятливих наслідків.
Успіх профілактичних втручань залежить від:
- наявності профілактичних технологій з доведеною ефективністю,
- усвідомленего відношення кожного до свого здоров’я, і як наслідок, бажання
виконати призначення і поради лікаря.
Покращення стану здоров’я населення можливо при організації і проведенні заходів
по контролю за факторами ризику.
Концепція факторів ризику (ФР) стала науковою основою попередження основних
хронічних неінфекційних захворювань, зокрема ССЗ і інших захворювань, пов’язаних з
атеросклерозом.
ФР - це чинники, що сприяють розвитку та прогресуванню захворювань. Зазвичай це
зворотні біологічні характеристики (рівень ліпідів в крові, глюкози, АТ і ін.), стан
оточуючого середовища, особливості способу життя і звичок (неправильне харчування,
паління, низька фізична активність, зловживання алкоголем). Стать, вік і деякі генетичні
характеристики також відносять до факторів ризику, але вони не піддаються змінам і
використовуються в основному при визначенні прогнозу виникнення захворювання.
Фактор ризику може бути пов'язаний з розвитком захворювання прямо або непрямо.
Виділяють наступні критерії причинної асоціації між фактором ризику і захворюванням.
• Постійність: виявлений зв'язок підтверджений або може бути підтверджений в
декількох дослідженнях;
• Стійкість (сила зв’язку): вплив фактора достатньо великий і ризик
захворювання збільшується із збільшенням експозиції.
• Специфічність: є чіткий зв'язок між певним фактором ризику і конкретним
захворюванням.
• Послідовність в часі: вплив фактора ризику передує захворюванню.
• Відповідність (узгодженість): асоціація можлива фізіологічно, що
підтверджується експериментальними даними.
Для виявлення зв’язку між ФР і захворюванням існують технології медичної
профілактики, які умовно можна розділити на наступні групи:
• організаційні технології (хто і як організує, здійснює);
• технології виявлення захворювань, ФР і їх корекції;
• інформаційно-мотиваційні технології профілактичного консультування
(наприклад: школи пацієнтів);
• вакцинація.
При визначенні ступеню ризику захворювання необхідно враховувати, що більшість
факторів ризику взаємопов’язані і при одночасній дії посилюють вплив один одного, тим
самим різко підвищуючи ризик розвитку захворювання. В практичній діяльності лікарям
часто доводиться мати справу з пацієнтами, у яких одночасно присутні два, три і більше
факторів ризику. При цьому, навіть якщо кожен із факторів має помірний вплив, ризик
розвитку захворювання у даного пацієнта може бути високим внаслідок посилюючого
впливу факторів один на одного. Тому, оцінюючи ризик розвитку будь-якого захворювання,

5
слід враховувати всі наявні у даного пацієнта фактори ризику, тобто визначати «сумарний
ризик».
Програми профілактики окремих захворювань включають рекомендації по скринінгу
або профілактичних втручаннях, або і те й інше, для виявлення факторів ризику.
Національні рекомендації з попередження захворювань в країнах з розвиненими
системи охорони здоров’я розраховані на первинну ланку, тобто на сімейних лікарів і лікарів
загальної практики.
Кожний сімейний лікар повинен мати індивідуальний план профілактичних заходів
для всіх осіб, яких він спостерігає з врахуванням віку, статі і стану здоров’я. В такі
індивідуальні плани для здорових осіб включаються рекомендації категорій А і В, особливу
увагу необхідно приділяти якості профілактичної допомоги.
Якість профілактиної медичної допомоги - сукупність показників, які
підтверджують відповідність надання профілактичної медичної допомоги існуючим
потребам, очікуванням пацієнта та суспільства, сучасному рівню медичної науки та медико-
профілактичних технологій.
Якість характеризується критеріями.
1. Наявність і доступність.
Критерії – перелік і повнота профілактичних медичних послуг.
2. Адекватність технологій.
Критерії – відповідність профілактичних технологій поставленим цілям.
3. Наступність і непреривність.
Критерії – модель закладу повинна забезпечити взаємодію і координацію.
4. Дієвість і сила.
Критерії – впровадження науково обгрунтованих профілактичних технологій.
1. Результативність.
Критерії – динаміка показників при застосуванні дієвих методів профілактики.
2. Ефективність.
Критерії – відповідність результату профілактики вибраному критерію медичної,
соціальної, економічної ефективності.
3. Здібність задовольняти потребу пацієнтів.
Критерії – відповідність результату профілактики доступності пацієнтів.
4. Постійне удосконалення.
Методи, які використовуються в профілактичних медичних обстеженнях повинні
бути простими і зручними для застосування в масовому масштабі;
- відносно дешевими і не займати багато часу;
- неінвазивними;
- точними, об’єктивними і достовірними;
- високочутливими і достатньо специфічними.

В якості методу первинного (скринінгового) обстеження необхідно широко

використовувати опитувальний метод. До таких методів також ставляться вимоги
інформованості і стандартизації процесу проведення опитування.
Програма індивідуального консультування. Основне завдання профілактичного
консультування – формування мотивацій до оздоровлення і виконання лікарських
призначень
Стадії формування мотивацій, зміну поведінки і встановлення нових звичок:
- 1. нерозуміння проблеми: пацієнт не знає чому саме йому потрібно змінювати
свої звички. На цій стадії лікар повинен сконцентруватися на інформуванні пацієнта.
- 2. прийняття рішення: пацієнт усвідомив, що його щоденні звички наносять
поступову шкоду його здоров'ю. На цьому етапі пацієнт може коливатися приймаючи

6
рішення, тому для нього важлива не тільки бесіда, але і схвалення, підтримка, а також
конкретна допомога.
- 3. початок дій: пацієнт вирішив розпочати більш здоровий спосіб життя, зміни
звички тощо. Дуже важливий етап, тому що консультування повинно стати психологічною
підтримкою.
- 4. зрив дій: пацієнту не вдалося дотримуватися нового способу життя довгий
час. Це необов’язкова стадія, проте дуже важливо постійно мати на увазі зрив і захистити
пацієнта від нього, або допомогти повернутися на початковий шлях оздоровлення. Це не
простий стан, він потребує навиків спілкування і знань психології, а також досвіду і уміння
вибрати індивідуальний підхід і знайти потрібні аргументи.
Групові консультації
1. Вміти відібрати хвороби і стани, котрі мають найважливіше значення для
суспільного здоров’я і для яких уже існують ефективні методи лікування. Саме на такі
заходи слід витрачати фінанси в першу чергу.
2. Включити в програму навчання нові медичні профілактичні технології -«Школи
здоров’я» з метою переводу пасивної потреби в профілактичній медичній допомозі в
активну форму і формування здорового способу життя.

II. Тестові завдання. Профілактична медицина (1 правильна відповідь)

1.В розвинутих країнах більшість випадків передчасної смерті і захворюваності зумовлено

факторами ризику, крім:
A. Артеріальна гіпертонія
B. Гіперхолестеринемія
C. Ішемічна хвороба серця
D. Тютюнопаління
E. Надмірна вага тіла або ожиріння

2.Медична профілактика – це:

A. вид діяльності служби охорони здоров’я, в основному первинної ланки,
направлений на раннє виявлення і зниження ризику розвитку захворювань, а
також на зниження негативного впливу на здоров’я факторів внутрішнього і
зовнішнього середовища
B. вид діяльності служби охорони здоров’я, в основному первинної ланки на
зниження негативного впливу на здоров’я факторів внутрішнього і зовнішнього
середовища
C. вид діяльності служби охорони здоров’я направлений на раннє виявлення і
зниження ризику розвитку захворювань
D. вид діяльності служби охорони здоров’я, в основному первинної ланки,
направлений на зниження ризику розвитку захворювань, а також на зниження
негативного впливу на здоров’я факторів внутрішнього і зовнішнього
середовища
E. вид діяльності служби охорони здоров’я, в основному вторинної ланки,
направлений на раннє виявлення і зниження ризику розвитку захворювань, а
також на зниження негативного впливу на здоров’я факторів внутрішнього і
зовнішнього середовища

3. Первинна профілактика захворювань включає наступні компоненти:

A. Заходи по зменшенню впливу шкідливих факторів на організм людини,
формування парадигми здорового способу життя, виявлення в ході
профілактичних медичних оглядів шкідливих для здоров’я факторів,
проведення імунопрофілактики (вакцинації) різних груп населення, заходи з

7
 попередження соматичних і психічних захворювань і травм, оздоровлення
окремих груп і осіб населення, які знаходяться під впливом несприятливих для
здоров’я факторів
B. Заходи по зменшенню впливу шкідливих факторів на організм людини,
формування парадигми здорового способу життяпроведення
імунопрофілактики (вакцинації) різних груп населення, заходи з попередження
соматичних і психічних захворювань і травм
C. Заходи по зменшенню впливу шкідливих факторів на організм людини,
формування парадигми здорового способу життя, надання матеріальної
допомоги, виявлення в ході профілактичних медичних оглядів шкідливих для
здоров’я факторів, проведення імунопрофілактики (вакцинації) різних груп
населення, заходи з попередження соматичних і психічних захворювань і
травм, оздоровлення окремих груп і осіб населення, які знаходяться під
впливом несприятливих для здоров’я факторів
D. Заходи по зменшенню впливу шкідливих факторів на організм людини,
формування парадигми здорового способу життя, виявлення в ході
профілактичних медичних оглядів шкідливих для здоров’я факторів,
проведення імунопрофілактики (вакцинації) різних груп населення, заходи з
попередження соматичних і психічних захворювань і травм, щорічне
проведення профілактичних курсів антибіотикотерапії, оздоровлення окремих
груп і осіб населення, які знаходяться під впливом несприятливих для здоров’я
факторів
E. Заходи по зменшенню впливу шкідливих факторів на організм людини,
формування парадигми здорового способу життя, заходи з
попередженнясоматичних і психічних захворювань і травм

4.Вторинна профілактика це:

A. комплекс медичних, соціальних, санітарно-гігієнічних, психологічних і
інших заходів, направлених на раннє виявлення і попередження загострень
і ускладнень захворювань, а також з попередження зниження
працездатності, в тому числі інвалідизації і передчасної смертності.
B. комплекс медичних, психологічних і інших заходів, направлених на раннє
виявлення і попередження загострень і ускладнень захворювань, а також з
попередження зниження працездатності, в тому числі інвалідизації і
передчасної смертності
C. комплекс медичних, соціальних, санітарно-гігієнічних, психологічних і
інших заходів, направлених на попередження загострень, а також з
попередження зниження працездатності, в тому числі інвалідизації і
передчасної смертності.
D. комплекс медичних, соціальних, санітарно-гігієнічних, психологічних і
інших заходів, направлених на раннє виявлення і попередження загострень
і ускладнень захворювань
E. комплекс медичних, соціальних, санітарно-гігієнічних, психологічних і
інших заходів, направлених на раннє виявлення захворювань, а також
попередження зниження працездатності, в тому числі інвалідизації і
передчасної смертності.

5.До реабілітації відноситься все, крім:

A. комплекс медичних заходів
B. комплекс соціальних заходів
C. комплекс педагогічних заходів
D. комплекс санітарно-гігієнічних заходів
E. комплекс психологічних заходів

8
6.Вкажіть критерії причинної асоціації між фактором ризику і захворюванням, крім:
A. Постійність
B. Стійкість
C. Специфічність
D. Послідовність в часі
E. Варіабельність

7.До вторинної профілактики належить все, крім:

A. комплекс медичних заходів
B. комплекс соціальних заходів
C. комплекс запобіжних заходів
D. комплекс санітарно-гігієнічних заходів
8.Вкажіть критерії причинної асоціації між фактором ризику і захворюванням.
А. Постійність, відповідність, варіабельність
В. Постійність, стійкість, специфічність, послідовність в часі, відповідність
C. Постійність, стійкість, специфічність, відповідність
D. Постійність, стійкість, специфічність, послідовність в часі,
варіабельність, відповідність
III. Тестові завдання. Імунопрофілактика (1 правильна відповідь)
1. Вкажіть, що з перерахованого використовують для проведення щеплення проти
дифтерії?

A. 0%Живі ослаблені штами

B. 100Анатоксини
C. 0%Живі вірулентні штами
D. 0%Складові частини мікрорганізмів
E. 0%Вбиті цілі мікроорганізми

2. Вкажіть, що з перерахованого використовують для проведення щеплення проти

краснухи?

A. 0%Внутрішньом'язеве введення полісахаридного комплексу з білковим носієм

B. 0%Пероральний прийом ослабленого живого вірусу
C. 100Підшкірне введення ослабленого живого вірусу
D. 0%Внутрішньом'язеве введення убитих мікроорганізмів
E. 0%Внутрішньом'язеве введення анатоксину
3. Приведені твердження справедливі для атопічного дерматиту (екземи), крім?

A. 0Прояви виникають у ранньому дитинстві

B. 0В сімейному анамнезі часто зустрічається бронхіальна астма та сінна лихоманка
C. 0Характерний зуд
D. 0Висипка локалізується на згинальних поверхнях
E. 1Щеплення протипоказано при екземі

4. Щеплення генно-інженерною вакциною з поверхневим антигеном вірусу гепатиту В

шляхом трьохразового внутрішньом'язевого введення може попередити перераховані
захворювання, крім:

A. 0%Гострий фульмінантний гепатит

B. 0%Гепатоцелюлярна карцинома

9
 C. 0%Цироз печінки:
D. 100Водянка жовчного міхура
5. Батьки дитини цікавляться проведенням вакцинації проти грипу. Вкажіть, який з
приведених груп не рекомендується проводити щеплення проти грипу

A. 0%Пацієнти, що тривало приймають аспірін

B. 0%Члени родини, що турбуються про ризик для домашнього хворого
C. 0%Медичні працівники
D. 100Діти до 6 міс
E. 0%Хворі на цукровий діабет

6. Вкажіть вакцини, які використовуються для проведення планового щеплення дітям до

року, крім:

A. Паротитна вакцина
B. БЦЖ
C. Пневмококова
D. Проти гепатиту В
E. Трьохкомпонентна проти паротиту, краснухи, кіру

7. Дитину віком 10 місяців привели на прийом до лікаря. З анамнезу відомо, що у віці 8

місяців вона перенесла пневмонію, лікувалася стаціонарно. Батьки цікавляться проведенням
щеплення. Як поступити з подальшим щепленням здорової дитини 10 місяців, яка 2 місяці
тому перенесла пневмонію?

A. 1Продовжувати вакцинацію, зробити третє щеплення АКДП

B. 0Продовжити щеплення АДП-М анатоксином
C. 0Вважати, що раніш проведене щеплення втратило дію, заново почати трьохразове
щеплення АКДП
D. 2Вважати два щеплення достатнім, через 1-1,5 року зробити ревакцинацію
E. Щеплення протипоказані впродовж 6- и місяцівЩЩЩеплення

8. На 10-й день після щеплення АКДП вакциною у дитини відмічено підвищення

температури тіла до 37,5 С, нежить, покашлювання. З найбільшою вірогідністю це може
бути розцінено як

A. 100Початок респіраторної інфекції

B. 0%Нормальний перебіг поствакцинального процесу
C. 0%Порушення процедури введення вакцини
D. 0%Ускладнення на введення вакцини
E. Активізація хронічного процесу

А
9. Дитина віком 1 рік запрошена на проведення щеплення. В день призначення щеплення
проти кору, паротиту та краснухи у дитини температура тіла 38,2 С, нежить, кашель. Як
поступити?

10
 A. 0Ввести корову вакцину під захистом імуноглобуліну
B. 0Ввести вакцину проти кору
C. 0Відмінити щеплення, питання про вакцинацію розглянути через місяць після
одужання
D. 10Відкласти щеплення до нормалізації температури тіла та одужання
E. Ввести вакцину проти кору, краснухи, паротиту

10. На занятті з імунопрофілактики інфекційних захворювань проводиться розбір

несприятливих подій після проведення вакцинації. До поствакцинальних уражень нервової
системи відносяться:

A. 30%Енцефалопатія
B. 100%Всі відповіді вірні
C. 30%Менінгоенцефаліти
D. 30%Поствакцинальні енцефаліти

11. Мама 5 – ти річної дитини цікавиться проведенням щеплень проти туберкульозу в

зв»язку з тим, що по сусідству є хворий туберкульозом.Вкажіть в якому віці проводиться
ревакцинація проти туберкульозу:

A. 4014 років
B. 10Всі відповіді вірні
C. 406-7 років

12. Вкажіть в якому віці проводиться ревакцинація проти дифтерії та правця:

A. 3018 місяців
B. 10Всі відповіді вірні
C. 306 років
D. 16 років

0%
13. Вкажіть, коли проводять першу ревакцинацію АКДП:
A. 12 місяців
B. 18 місяців
C. 05 років
D. 22 роки
E. 1Через 1 рік після закінченої вакцинації

14. Вкажіть мінімальний інтервал між введенням різних вакцинних препаратів, за винятком
вакцини проти гепатиту В:

A. 1 міс %
B. 1,5 міс
C. 2 міс
D. 3 міс
E. 6 місяців

11
 0%100%
15. На занятті з імунопрофілактики інфекційних захворювань проводиться розбір питань
вакцинації в дитячому віці, а саме дотримання холодового ланцюга. Вкажіть температуру,
яку необхідно підтримувати при транспортуванні вакцин:

A. 0%0 - + 5 0С
B. 0%0 - + 12 0С
C. 0%0 - + 8 0С
D. 100+6 - + 8 0С
E. +9 - +15 0С

=
16. Проводиться розбір епідеміологічної ситуації в районі. Вкажіть рівень охоплення
імунізацією, який необхідний для забезпечення повноцінного протиепідемічного ефекту:

A. 0%99 – 100 %
B. 10090 – 95 %
C. 0% 70 – 75 %
D. 0% 60 – 65 %
E. 55 – 60 %

17. На занятті з імунопрофілактики інфекційних захворювань проводиться розбір

несприятливих подій після проведення вакцинації. Вкажіть можливі ускладнення при
вакцинації АКДП:

A. 100%Всі відповіді вірні

B. 30%Набряк типу Квінке
C. 30%Кропивниця
D. 30%Колаптоїдний стан
E. 30%Анафілактичний шок
F. 30%Енцефалопатія

18. На занятті з імунопрофілактики інфекційних захворювань проводиться розбір

несприятливих подій після проведення вакцинації. У дітей з вродженим важким
комбінованим імунодефіцитом після щеплення БЦЖ розвивається:

A. 1Генералізована БЦЖ інфекція

B. 0Келоїдні рубці на місці введення
C. 2БЦЖ лімфаденіт
D. 3БЦЖ остеомієліт
E. Холодний абсцес

Холодний абсцес
19. На занятті зі студентами проводиться розбір показів та протипоказів до проведення
щеплень. Загальновідомо, що у країнах, де реєструються випадки поліомієліту, усі діти
повинні щеплюватись живою поліомієлітною вакциною. Вкажіть групи ризику, яким
показане введення інактивованої вакцини:

12
 A. 30%Хворі на ВІЛ-інфекцію
B. 30%Хворі на агамаглобулінемію
C. 30%Діти, що проживають в одній родині з хворими на агамаглобулінемію
D. 30%Діти, що проживають в одній родині з хворими на ВІЛ-інфекцію
E. 100 Всі відповіді вірні

20. В пологовому будинку народилася дитина від матері, інфікованої вірусом гепатиту В.
Вкажіть що з перерахованого слід провести новонародженому, що народився від матері, яка
інфікована вірусом гепатиту В:

A. 20Провести щеплення у перший день життя

B. 0 Провести щеплення проти гепатиту В на 1-му місяці життя
C. 0 Провести щеплення проти гепатиту В на 1-му тижні життя
D. 10Провести щеплення у перший день життя (краще у перші 12 годин)

21. Акушер попереджає вас, що породілля є носієм поверхневого антигену гепатиту В

(НВsАg). Які будуть ваші першочергові дії відносно новонародженого?

A. 0%Скринінг дитини на НВsАg

B. 0%Скринінг матері на антигени гепатиту В
C. 0%Спостерігати за дитиною, нічого не призначати, оскількі материнські антитіла, що
проникають трансплацентарно, захищають дитину від гепатиту В
D. 100Якнайшвидше введення дитині вакцини проти гепатиту В
E. 0%Ізоляція новонародженого з метою попередження розповсюдження інфекції

22. Батьки цікавляться проведенням вакцин, рекомендованих для профілактики

захворювань. Для кого введення пневмококової вакцини звичайно не рекомендується?

A. 100 Здоровому хлопчику 1,5 років

B. 20%10-и річному хлопчику з цукровим діабетом
C. 20%5-и річному хлопчику з рецидивуючими пневмноніями
D. 20%3-х річній дівчинці з пороком серця

23. В передепідемічний період проводиться вакцинація проти грипу. Проведення

профілактичного щеплення проти грипу показані:

A. 40%Дітям з захворюваннями серця

B. 100%Всі відповіді вірні
C. 40%Дітям з ВІЛ-інфекцією
D. 40%Особам старше 60 років
E. 40%Дітям з хронічними захворюваннями легень

13