46.Розкрийте зміст обмежувального тлумачення кримінального закону.

Обмежувальне тлумачення полягає у наданні дії закону вужчих меж, ніж це передбачає

буквальний зміст певної кримінально-правової норми. Наприклад, ст. 304 КК "Втягнення
неповнолітніх у злочинну діяльність" передбачає, виходячи з буквального тлумачення закону,
відповідальність за цей злочин і неповнолітніх осіб віком від 16 років. Однак логічне тлумачення
детермінує висновок про те, що в цій нормі законодавець охороняє нормальний фізичний і
моральний розвиток неповнолітніх від дій тих осіб, в яких основи такого розвитку вже сформовані,
тобто від повнолітніх осіб (після 18 років).

47.Розкрийте зміст поширювального тлумачення кримінального закону.

Поширювальне тлумачення полягає у наданні дії закону ширших меж, ніж це безпосередньо

випливає з буквального тлумачення кримінально-правової норми, оскільки певні аспекти цього
діяння розуміють контекстуально. До того ж певні аспекти криміналізованого діяння можуть
виникати реально й після прийняття закону.

Поширювальне тлумачення кримінального закону, за загальним правилом, видається

неприйнятним, оскільки таке тлумачення надає закону більш широкий зміст, ніж це випливає з
його тексту. Фактично внаслідок зазначеного тлумачення до діянь, передбачених кримінальним
законом, відносять ті, які ним прямо не передбачені. Тобто особа чи орган, які здійснюють
тлумачення, перебирають на себе функції законодавця, що неприпустимо.

48.Чи тотожними є поширювальне тлумачення кримінального закону та застосування

кримінального закону за аналогією? Відповідь обґрунтуйте.

Поширювальне тлумачення кримінального закону часто зіставляють з його застосуванням за

аналогією. При цьому стверджується, що поширювальне тлумачення прийнятне, а аналогія при
правозастосуванні у цій сфері неприпустима. Видається, що за такого підходу допускається логічна
помилка - порівнюються різнопорядкові явища. Тлумачення закону (будь-яке) здійснюється до
початку його застосування. Причому воно може і повинно здійснюватися поза оцінкою обставин
конкретного діяння. Коло суб'єктів такого тлумачення є необмеженим. Застосування ж
кримінального закону здійснюється щодо конкретного випадку; застосовується вже належно
витлумачений закон; суб'єктом правозастосування у сфері кримінальної юстиції можуть виступати
лише спеціально уповноважені на те державні органи - дізнання, досудового слідства,
прокуратури і суду. До того ж, тлумаченню піддаються окремі положення закону, які можуть бути
витлумачені і не відповідно з їх змістом, а аналогія полягає у застосуванні іншої статті
кримінального закону - не тієї, яка насправді передбачає (або не передбачає) відповідальність за
скоєне.

Тому, видається, ні протиставляти поширювальне тлумачення закону та аналогію, ні їх

порівнювати не варто. Поширювальне тлумачення кримінального закону є передумовою його
застосування за аналогією, і то лише за умови, що в ході такого тлумачення іншій кримінально-
правовій нормі будуть "надані" ознаки, які їй не притаманні. Саме по собі поширювальне
тлумачення не означає застосування до особи негативних наслідків, передбачених КК (зокрема,
коли тлумачення здійснюється студентами чи науковцями).
49.У грудні 2019 року Микита таємно викрав у сусіда годинник вартістю 200 грн., що з урахуванням
розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який діяв у 2019 році, було
кваліфіковано як крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК України). Під час судового розгляду у лютому 2020 року
захисник Микити зауважив, що у 2020 році розмір неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян було підвищено, з огляду на що за ч. 1 ст. 185 КК України може бути кваліфіковане
таємне викрадення майна загальною вартістю понад 210 грн. 20 коп., а тому висловив позицію, що
дії Микити, керуючись правилами про зворотну дію кримінального закону у часі, повинні
кваліфікуватися як адміністративне правопорушення (ст. 51 КпАП України «Дрібне викрадення
чужого майна»). Чи погоджуєтеся Ви з правовою позицією захисника? Відповідь обґрунтуйте

Зворотна сила закону про кримінальну відповідальність – це поширення його дії на діяння осіб,

які мають кримінально-правові наслідки, що виникли до набуття ним чинності.

Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння,

пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має
зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким
законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але
мають судимість.

В нашому випадку закон про кримінальну відповідальність поліпшує становище особи, тому він
буде мати зворотну дію в часі. І тому можна погодитися з правовою позицією захисника, що дії
Микити повинні уже кваліфікуватися як адміністративне правопорушення.