4 питання. Економічні та політичні наслідки громадянської війни.

Другий цикл поправок до

конституції США (13-15).

Економічні й політичні наслідки Громадянської війни. Громадянська війна мала наслідком серйозні
зміни соціально-економічній та політичній структурі США. Це, зокрема, ліквідація рабства.

Перемога Півночі означала настання нової ери та розвитку американської економіки. Обсяг
промислового виробництва у північних штатах значно збільшився. З початку це було воєнне
виробництво, яке із закінченням війни перепрофілювалось на цивільне. Важливі зміни відбулися і в
сільському господарстві Півночі та Заходу. Незважаючи на те що десятки тисяч молодих фермерів у
період війни служили у федеральній армії, сільськогосподарське виробництво в цих регіонах не лише
не знизилось, а й навіть зросло. Цього досягнуто передусім завдяки винайденню й застосуванню
сільськогосподарських машин. Зокрема, 1865р. у США налічувалось 250 тис. механічних жаток.
Підвищений попит на сільськогосподарські машини сприяв швидкому розвитку машинобудівної та
інших галузей промисловості. Наприкінці війни за обсягом промислової продукції США посіли 4 місце
в світі. У сільському господарстві країни остаточно перемогло фермерство, що базувалося на засадах
капіталістичного виробництва. На селі домінував не плантатор-рабовласник, а фермер, який
застосував найману працю сільськогосподарських робітників, агротехніку, агрокультуру тощо.

Цей шлях став характерним і для південних штатів, де знищено плантаційно-рабовласницьку систему:
багато плантацій унаслідок війни залишились без власників, ці землі віддали на продаж, в існуючих
почали застосовувати найману працю, техніку та інше. Економіка південних штатів була вкрай
виснажені і значною мірою зруйнована війною: переважно на другому етапі війни – з 1864р. військові
дії вели зазвичай на території конфедерації. Різко впали темпи збору бавовни – головної
сільськогосподарської культури півдня. Якщо 1861р. на Півдні було зібрано 5740 тюків бавовни, то
1866р. – лише 1900. (Різко зменшилися оброблювані площі: якщо 1860р. тут налічувалось 22443897
акрів оброблених земель, то в 1866р. їх стало на 50% менше.)

Найважливіший політичний наслідок війни – перетворення США на федерацію, тобто на єдину

союзну державу, а не союз окремих держав(штатів), як було раніше. Щоправда, федерацію
проголосила Конституція, але фактично її не існувало: у довоєнний період виявився сепаратизм
південних штатів, який вони не приховували і при кожній нагоді це виголошували.

Важливим політичним наслідком було прийняття трьох поправок до Конституції – 13-ї, 14-ї і 15-ї, так
званого Другого циклу поправок.

Ще одним політичним наслідком війни стало значне посилення президентської влади за А.Лінкольна.
його президентство вплинуло на подальший розвиток цього державного інституту впродовж багатьох
десятиліть. Згодом цей процес завершився запровадженням нової форми правління – президентської
республіки.

До політичних наслідків війни належить і остаточне формування партій республіканців і демократів –

їх структури, програми тощо. Хоча основна соціально-політична суперечність між ними-проблема
рабства-була знята з порядку денного, однак виникли поточні економічні, політичні, соціальні
проблеми, до подолання яких ці партії підходили по-різному.

Другий цикл поправок до Конституції. У грудні 1865р. Конгрес прийняв 13-ту поправку до Конституції,
в якій зазначалося: «ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їх
юрисдикція, не повинні існувати ні рабство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин,
за скоєння якого винного належним чином засуджено». Тобто 13-та поправка скасувала рабство на
всій території Сполучених Штатів. Упродовж грудня 1865р. необхідні ¾ штатів (а на початку 1866р. й
інші штати) її ратифікували, і вона набула чинності. У середині 1866р. Конгрес ухвалив закон про
громадянські права і створив Бюро у справах колишніх рабів, які отримали свободу, з метою не
допустити расової дискримінації у Штатах.

У 1866р. Конгрес прийняв 14-ту поправку до Конституції. Вона складалася з п*яти розділів. У
першому розділі проголошувалось: «усі особи народжені чи натуралізовані в США і підлеглі їх владі, є
громадянами США і того штату, в якому вони проживають. Жоден штат не повинен видавати закони,
що обмежують привілеї та вольності громадян США; ані не повинен жоден штат позбавляти будь-яку
особу життя, свободи чи власності без належного судового процесу й не повинен відмовляти будь-
якій особі, підлеглій його владі, в однаковому для всіх захисті через закони».

У другому розділі зазначалося, що кількість представників у нижній палаті Конгресу від кожного штату
визначається пропорційно до його населення, «за винятком неоподатковуваних індіанців». У разі,
якщо у штатах під час обрання виборників по виборах Президента і віце-президента, а також
делегатів до Конгресу, законодавчих зборів штату, його адміністрації та його судових органів –
комусь, тобто особі чоловічої статі, що досягла 21 року і є громадянином країни, буде безпідставно
відмовлено у справі голосу, то число представників цього штату в Конгресі(Палаті представників)
мусить бути зменшене пропорційно до кількості осіб, позбавлених виборчих прав.

Третій розділ забороняв особам, що брали участь у повстанні чи заколоті проти США або надавали
допомогу чи послугу їхнім ворогам, бути делегатами Конгресу, законодавчих зборів штатів,
виборцями, чи «обіймати цивільну або військову посаду на службі Сполучених Штатів або котрогось
із штатів».

У четвертому розділі визнавались чинними державні борги США, у тому числі борги «при придушенні
повстання чи заколоту». Однак ні США, ні штати «не повинні брати на себе зобов*язання і
виплачувати борги, зароблені на підтримку повстання чи заколоту проти США».

У п*ятому розділі Конгресу надавалося право «впроваджувати цю статтю в життя(тобто

конкретизувати поправку) відповідним законодавством».

Поправка, як цього вимагала Конституція, мала бути ратифікована ¾ штатів. Проте законодавчі збори
південних штатів, за винятком Тенннессі, відмовилися її ратифікувати. Вони не хотіли погодитись на
зрівняння у правах чорних громадян з білими. Отже, 14-та поправка ратифікована необхідної кількість
штатів у 1868р. від тоді вона й вступила у дію.

У 1869р. була прийнята Конгресом, а в 1870рю ратифікована ¾ штатів і набула чинності коротка 15-та
поправка до Конституції: громадяни США не можуть бути позбавлені виборчих прав чи обмежені в
них з приводу раси, кольору шкіри або колишнього перебування у рабстві. Ця поправка як і дві
попередніх, мала велике прогресивне значення.