МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання індивідуальних завдань проміжного контролю елементів
модулів №3–4 з фізики

(для усіх спеціальностей)

Харків – 2016
Номер м/в, що присвоює бібліотека № 1344
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання індивідуальних завдань проміжного контролю елементів
модулів №3–4 з фізики

для студентів усіх спеціальностей

Затверджено на засіданні кафедри

фізики.
Протокол №6 від 12 січня 2016 р.

Харків - 2016

2
 Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань проміжного
контролю елементів модулів №3–4 з фізики для студентів усіх спеціальностей.
/Укладачі С.О.Даньшева, Г.М. Подус О.В. Полупан, - Харків: ХНУБА, 2016. -
32 с.

Кафедра фізики.

Рецензент: к.ф-м. н., доцент І.Ф.Омеляненко

Методичні вказівки призначені для студентів, що навчаються за

наступними напрямками:
 6.060101 – Будівництво;
 6.060103_– Гідротехніка (водні ресурси);
 6.050503 – Машинобудування;
 6.040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване
природокористування;
 6.050202 – « Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».

3
 ВСТУП
Фізика є однією з складових фундаментальної підготовки фахівців
інженерно-технічної галузі, адже протягом багатьох сторіч фізичні закони і
явища становили підгрунття для вирішення різних технічних проблем. Новітні
досягнення сучасної фізичної науки також знаходять широке застосування в
різних галузях, зокрема, будівництва. Як приклад наведемо проектування і
будівництво так званого “Розумного будинку” (“Інтелектуальної будівлі”), в
якому автоматично забезпечується управління комфортом, охоронною
системою, ефективною витратою енерго-, тепло- носіїв тощо. У
використовуваних для цих цілей приладах та устаткуванні, виконаних з
використанням високих технологій, застосовуються різні типи датчиків, що
працюють у комплексі з ЕОМ. Принци таких пристроїв, як тепловий насос і
перетворювачі сонячної енергії в теплову та електричну, що забезпечують
функціонування “Розумного будинку”, базуються на використанні низки
фізичних законів і явищ.
Отже, включення дисципліни «фізика» до навчальних планів сприяє
формуванню у студентів низки компетентностей (володіння фізичними
основами загально інженерних та спеціальних дисциплін; здатність до
наукового пошуку та аналізу; здатність протягом життя самостійно вчитися,
забезпечувати особистісний та професійний розвиток; природничо-наукова
грамотність; володіння методами математичного та фізичного моделювання;
володіння методами підготовки та проведення експерименту; обробка та аналіз
його результатів; науковий світогляд, розуміння взаємозв’язку об’єктів
оточуючого світу; знання новітніх відкриттів природознавства та розуміння
перспектив їх використання у техніці та технологіях), які забезпечують
абсолютно всі види компетенцій майбутнього фахівця інженерно-технічної
галузі. Саме такий спектр компетентностей забезпечить майбутньому інженеру
широту професійного світогляду у поєднанні з його глибиною, підготовленість
до професійної адаптації, здатність до постійного саморозвитку та самоосвіти
протягом життя, здатність до гнучкого мислення, креативність тощо.
Курс фізики, який пропонується для вивчення студентами ХНУБА, напрямків
підготовки (6.060101, 6.060103, 6.050503, 6.040106, 6.050202) містить чотири
модулі, на вивчення яких відведено близько 270 годин, що відповідає 2–3
кредитам. Для кожного навчального модуля визначено дидактичні модулі
(лекції, практичні і лабораторні роботи), а також етапи контролю на трьох
рівнях: теоретичному (знання сутності фізичних явищ і їх математичного
опису), практичному (уміння розв’язувати задачі) і експериментальному
(уміння виконувати лабораторні дослідження).
Вивченню кожного модуля передує стартовий контроль знань, який є
обов’язковим для кожного студента. Даний вид оцінювання проводиться з
метою визначення рівня володіння студентами І-го курсу теоретичними та
практичними знаннями і вміннями шкільного курсу фізики

4
 Наприкінці вивчення кожного модуля проводиться проміжний контроль
(ПК), здійснюваний у вигляді захисту студентами індивідуальних завдань і
комп'ютерного тестування.
Дані методичні вказівки містять тексти індивідуальних завдань і тест-
карти, до яких заносяться результати виконаних завдань. До складу
індивідуальних завдань творчого рівня включено набір профільованих завдань.
Захист студентами індивідуальних завдань складається з 2-х етапів:
1) усного опитування з теоретичних питань;
2) заповнення тест-карти, до якої заносяться розрахункові і графічні дані,
отримані в ході виконання завдання.
Заповнення тест-карт сприяє систематизації та узагальненню отриманих
знань, а також формуванню навичок оформлення інженерно-дослідницьких
документів.
Для забезпечення якісного ПК використовується дворівнева система
індивідуальних завдань з наростаючим ступенем складності. Індивідуальні
завдання І-го рівня складності (початковий рівень) містять так звані
«підстановочні» завдання, вирішення яких вимагає від студентів знання
основних формул на рівні пізнавання. Виконання студентами завдання
початкового рівня складності створює передумови до пізнавання, осмислення і
запам'ятовування основних положень розділу, що вивчається.
Індивідуальні завдання II-го рівня складності є набором завдань, для
розв’язання яких використовується заздалегідь відомий порядок дій (алгоритм),
або завдань, для розв’язання яких необхідно реконструювати, пристосовувати
наявні формули до нової ситуації. Очевидно, що для вирішення цих завдань
необхідно глибоко розуміти фізичні закони. Більшість представлених у
методичних вказівках завдань є реальними, запозиченими з повсякденного
життя, науки, техніки, зокрема - профільованими. Виконання такого типу
завдань сприяє придбанню студентами навиків для вирішення надалі технічних
нестандартних проблем.
Підсумкова оцінка ПК визначається як середньозважена сума
результуючої оцінки поточних контролів і оцінки проміжного контролю. Після
закінчення семестру проводиться підсумковий контроль у вигляді заліку в I-м
семестрі та екзамену в 2-му. До даного виду контролю допускаються тільки ті
2
студенти, які відвідали не менше занять з дисципліни і набрали за
3
підсумками 2-х ПК не менше 40 балів. Вивчення дисципліни (кредиту)
студентові може бути зараховане і без підсумкового контролю, який, на відміну
від ТК і ПК, не є обов'язковим. Якщо студент не бере участі у підсумковому
контролі, то його результуючий рейтинг визначається на підставі
підсумовування балів ПК, але за умови, що студент набрав не менше 60 балів.
В системі оцінювання знань, яка використовується на кафедрі фізики, показник
рейтингу збігається з сумарною оцінкою контрольних заходів, що проводяться.
При цьому базова ціна кожного ПК у балах складає 30,3. Рейтинг ПК може
бути підвищений не більше, ніж на одиницю шкали (наприклад з “B” до “A”),

5
протягом терміну, встановленого деканатом з моменту закінчення термінів
проведення П.
Структура залікового кредиту і терміни виконання наведені в додатку А,
табл.1.
Загальне число балів, які можна набрати при вивченні курсу фізики за
один семестр наведено у таблиці 1. Число балів, набраних за два семестри,
визначається як середньоарифметичне суми набраних балів за 1-й і 2-й
семестри.
Таблиця1 - Cпіввідношення між числом набраних балів і результуючою
оцінкою за один семестр і один модуль

За За
За національною За шкалою
шкалою один
Шкалою університету
ECTS модуль
A Відмінно 90-100 45–50
B 82-89 41–44,5
Добре
C 74-81 37–40,5
D 64-73 32–36,5
Задовільно
E 60-63 30–31,5
FX 35-59 17,5–24,5
Незадовільно
F 1-34 0,5–17

6
 Загальні методичні вказівки до виконання індивідуальних
завдань

Підсумкові завдання мають два рівня складності. При розв’язанні

завдання І-го рівня (підстановочні і графічні завдання) доцільно дотримуватися
таких рекомендацій:
 Встановити, які фізичні закони відповідають змісту даного завдання.
 Зліва записати всі дані умови.
 Розв’язати задачу в загальному вигляді, отримавши «робочу
формулу», тобто виразити шукані величини через задані.
 Провести обчислення.
 Представити (якщо це потрібно) результати у вигляді графічних
залежностей шуканих фізичних величин від часу або від координати.
При виконанні завдань І-го рівня необхідно уважно ставитися до
обчислень. Підставляючи замість букв чисельні значення, необхідно брати їх в
одній системі одиниць. Щоб полегшити визначення порядку обчислюваної
величини, корисно представити їх у вигляді чисел, близьких до одиниці,
помноженої на 10 у відповідному ступені (наприклад, замість 247 підставляємо
2,47 102 , замість 0,086 пишемо 0,86 101 і т.д.)
Необхідно пам'ятати, що числове значення фізичної величини завжди є
наближеним. Зокрема, точність значення обчисленої величини не може
перевищувати точності початкових даних.
Другий момент, на який слід звернути увагу при виконанні завдань І-го
рівня, це побудова графіків. Уміння аналізувати графічні залежності - важлива
складова інженерної культури, оскільки для відповіді на багато питань досить
проаналізувати графік. Для побудови графіка необхідно вибрати зручний
масштаб, кути з осями координат повинні складати приблизно 45 .
При виконанні завдань ІІ-го рівня складності необхідно мати на увазі, що
розв’язання завдань вимагає уміння аналітично мислити, оскільки знання
законів фізики припускає не тільки формулювання цих завдань, але й
застосування їх у конкретних випадках. При розв’язанні завдань слід
використовувати інформацію, отриману на лекціях не тільки з фізики, але й з
математики.

7
 ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Індивідуальні завдання №4,5 (1,2)
Механічні і електромагнітні коливання і хвилі
Теоретичний матеріал до завдань №4, 5 (1,2) приведено в посібнику
«СОВРЕМЕННАЯ ФИЗИКА ДЛЯ ИНЖЕНЕРОВ. Разделы «Колебания и
волны», «Оптика», «Атомная и ядерная физика». Варшава, 2016.
Завдання:
 Розв’язати підстановочні і графічні завдання, використовуючи дані з
таблиць 1, 2 і комбіновані завдання (за вказівкою викладача)
 Результати розв’язання підстановочних завдань і відповіді на теоретичні
питання занести до тест-карти 1, 2 додатка Б.
 Виконати контрольну роботу № 1.
Підстановочні (з виконанням обчислень) і графічні завдання
Задача 4.1
Маса матеріальної точки m  10 г, амплітуда її гармонічних коливань A ,
період коливань T , зміщення точки від положення рівноваги в початковий
момент часу x0 . Записати рівняння залежності від часу: зміщення x , швидкості
 , прискорення a , сили F , кінетичної енергії WК , потенціальної енергії W p ,
повної енергії W . Побудувати графіки залежності цих величин від часу в межах
одного періоду. Знайти середнє значення швидкості за час, відповідний одному
періоду коливань.
Значення всіх величин, необхідних для розв’язання завдання, наведені в
табл. 3.
Таблиця 3 - Дані до завдань 4.1, 4.2

№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
вар.
A , см 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0
õï , см 0,25 0,5 1,29 1,0 1,25 2,58 1,75 3,2 2,25 4,3
T,с 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5

Задача 4.2

Для згасаючих коливань (коефіцієнт згасання   0,25 )

Написати рівняння:
 зміщення;
 швидкості.
Для цих величин побудувати графіки їх залежності від часу в межах
одного періоду.

8
 Для розв’язання завдання використовувати початкові дані, наведені в
табл.3. Вважати, що початкова амплітуда A0 дорівнює амплітуді A (табл.3.)

Задача 5.1.

Коливальний контур складається з конденсатора ємністю C і котушки

індуктивністю L . Активний опір R  0 . Конденсатор заряджений до qmax .
Для даного контура написати рівняння:
 для напруги на конденсаторі;
 для сили струму;
 для енергії електричного поля;
 для енергії магнітного поля;
 для повної енергії.
Для перелічених величин побудувати графіки їх залежності від часу в
межах одного періоду.
Знайти середнє значення кінетичної і потенціальної енергії за один
період коливань.
Значення всіх величин, необхідних для розв’язання завдання, наведені в
табл. 4.
Таблиця 4 - Дані до завдань 5.1, 5.2.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
C,
0,7 0,5 3 1 0,2 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02
мкФ
L,
0,23 0,25 0,32 0,38 1,6 1,4 1,3 1,2 1,1 1,0
Гн
qmax , 5,6 10-4 5,2 10-4 4,9 10-4 4,2 10-4 9,6 10-6 9,2 10-6 8,8 10-6 4,2 10-6 3,8 10-6 2,5 10-6
Кл

Задача 5.2.

Для згасаючих коливань (активний опір R  200 Ом, початкові дані –

див. таблицю 2) написати рівняння:
 для різниці потенціалів між пластинами конденсатора;
 для сили струму.
Для цих величин побудувати графіки їх залежності від часу в межах
одного періоду.

Комбіновані завдання

1. Початкова фаза гармонічних коливань 0  0 . Через яку частину

періоду швидкість матеріальної точки буде дорівнювати половині її
максимальної швидкості?

9
 
2. Рівняння руху точки має вигляд x  sin t. Знайти моменти часу, в які
6
досягаються максимальна швидкість і максимальне прискорення.
3. До пружини підвішений тягарець. Максимальна кінетична енергія
коливань вантажу Wk ,max  1Дж. Амплітуда коливань A  5 см. Знайти жорсткість
пружини.
4. Залізобетонний будівельний блок масою m  900 кг при підійманні його
краном коливається. На яку висоту може піднятися блок під час коливання, щоб
при подальших коливаннях сила натягу троса Fн не перевищувала 9,2кН.
Знайти швидкість  при проходженні блоком положення рівноваги.
5. На вісь електромеханічного вібратора (електродвигуна) насаджено
ексцентрик масою m  22 кг. Відстань центра його маси від центра обертання
r  10 мм. Визначити амплітудне значення сили Fmax і частоту вібрації  , якщо
частота обертання валу двигуна n  2000 об/хв. Як, маючи два однакові
вібратори, отримати коливання, що відбуваються у вертикальному напрямку?
6. Залізобетонний виріб формується на вібромайданчику при коливаннях
амплітудою A  0,3мм і частотою   50 Гц. Знайти максимальну швидкість  max
і відношення відцентрової (вимушуючої) сили Fвід , що діє, до сили тяжіння mg .
За яких умов виріб може відокремитися від вібромайданчика?
7. При роботі з пневматичним відбійним молотком для операторів
допустимою вважається швидкість  max  50 мм/с при частоті   16 Гц. Записати
рівняння коливань, що діють на руки оператора. Знайти амплітуду
віброприскорення amax , що визначає допустиму тривалість безперервної роботи
з відбійним молотком.
8. Період згасаючих коливань T  4c ; логарифмічний декремент
загасання  =1,6 ; початкова фаза 0  0 . При T  t / 4 зміщення матеріальної
точки x  4,5 см Написати рівняння цього коливання. Побудувати графік цього
коливального руху в межах двох періодів.
9. Знайти логарифмічний декремент  математичного маятника, якщо за
час t  1хв амплітуда коливань зменшилася в 2 рази. Довжина маятника
  1м.

10. Рівняння незгасаючих коливань має вигляд x  10sin t (см). Знайти
2
рівняння хвилі, якщо швидкість розповсюдження коливань   300м/с.
Написати і зобразити графічно рівняння коливання для точки, віддаленої на
відстань   600м від джерела коливань. Написати і зобразити графічно
рівняння хвилі в момент часу t  4 c після початку коливань.
11. Зміщення від положення рівноваги точки, віддаленої від джерела
коливань на відстань  4 см, у момент часу t  T / 6 дорівнює половині
амплітуди. Знайти довжину хвилі  .
12. Знайти положення вузлів та пучностей і побудувати графік стоячої
хвилі, якщо: а) відбиття відбувається від менш пружного середовища; б)

10
відбиття відбувається від більш пружного середовища. Довжина біжучої хвилі
  12 см.
13. Знайти довжину хвилі  , якщо відстань між першою і четвертою
пучностями стоячої хвилі l  15 см.
14. Тонкий стрижень завдовжки  закріплено з двох кінців. Знайти
можливі власні частоти поздовжніх коливань. Розв’язати задачу для випадку,
коли закріплений один кінець стрижня.
15. Яку індуктивність L треба увімкнути в коливальний контур, щоб при
ємності C  2мкФ отримати частоту   1000 Гц?
16. Котушка індуктивністю L  30 мкГн приєднана до плоского
конденсатора з площею пластини S  0,01 м2 і відстанню між пластинами
d  0,1 мм. Знайти діелектричну проникність  середовища, що заповнює
простір між пластинами, якщо контур настроєно на довжину хвилі   750м.
17. Коливальний контур складається з конденсатора ємністю C  2,22нФ і
котушки довжиною   20см з мідного дроту діаметром D  0,5мм. Знайти
логарифмічний декремент згасання  коливань.
18. Коливальний контур має ємність C  1,1нФ і індуктивність L  5 мГн.
Логарифмічний декремент згасання   0,005 . За який час унаслідок згасання
втратиться 99% енергії контура?
19. Котушка довжиною   25 см і радіусом r  2 см має обмотку з
N  1000 витків мідного дроту, площа поперечного перерізу якої S  1мм .
2

Котушка увімкнена в коло змінного струму частотою  =50Гц. Яку частину

повного опору Z котушки складають активний опір і індуктивний опір X L ?
20. Конденсатор ємністю C  20 мкФ і резистор опором R  150 Ом,
увімкнені послідовно в коло змінного струму частотою   50 Гц. Яку частину
напруги U , прикладеної до цього кола, складають падіння напруги на
конденсаторі U C і на резисторі U R ?

Контрольна робота №1
 Розв’язати чотири комбіновані завдання за варіантом.
 Привести таблицю аналогій між величинами, що характеризують
механічні і електромагнітні коливання і хвилі.
 Навести приклади використання матеріалу цього модуля в
будівельній індустрії.

11
 Індивідуальне завдання №6 (3).
Хвильова і квантова оптика
Теоретичний матеріал до завдання №6 (3) приведено в посібнику
«СОВРЕМЕННАЯ ФИЗИКА ДЛЯ ИНЖЕНЕРОВ. Разделы «Колебания и
волны», «Оптика», «Атомная и ядерная физика». Варшава, 2016».

Завдання:
 Написати реферат на тему “Хвильові і квантові властивості світла”
 Розв’язати комбіновані завдання (за вказівкою викладача).
 Виконати розрахунково-графічну роботу “Теплове випромінювання”.
 Відповіді на теоретичні питання і результати, отримані при виконанні
розрахунково-графічної роботи, занести до тест-карти 3, 4 додатка Б.
 Виконати контрольну роботу № 2.
План реферату “Хвильові і квантові властивості світла”:
 Дати визначення таких оптичних ефектів: інтерференції, дифракції,
поляризації, фотоефекту, ефекту Комптона.
 Сформулювати умови спостереження цих ефектів.
 Накреслити пояснювальні схеми.
 Навести приклади використання цих ефектів в науці й техніці.
 Виконати конкретні розрахунки (розв’язати завдання), що
ілюструють використання хвильових і квантових властивостей світла в
наукових дослідженнях і техніці.
Комбіновані завдання

1. У досліді Юнга отвори освітлювали монохроматичним світлом

(   600нм). Відстань між отворами d  1мм, відстань від отворів до екрана
L  3м. Знайти положення трьох перших світлих смуг.
2. Відстань між двома когерентними джерелами S1 і S 2 d  2мм. Вони
випромінюють хвилі довжиною   500нм. Знайти різницю ходу  до точки,
яка лежить напроти джерела на екрані, віддаленому від площини, де
розташовані джерела світла, на відстань 2м. Мінімум або максимум
інтенсивності світла спостерігатиметься в цій точці?
3. Відстань d між двома когерентними джерелами світла довжиною
хвилі   640нм дорівнює 0,9мм, відстань до екрана   3,5м. Скільки світлих
смуг n припадає на 1см ширини екрана? Яка відстань x між центрами світлих і
темних смуг?
4. Установка для отримання кілець Ньютона освітлюється є
монохроматичним світлом, падаючим перпендикулярно до поверхні пластинки.
Спостереження ведеться у відбитому світлі. Радіуси двох сусідніх темних
кілець дорівнюють rk  4,0 мм і rk 1  4,38 мм. Радіус кривизни лінзи R  6,4 м.
Знайти порядкові номери кілець і довжину хвилі  падаючого світла.
5. В інтерферометрі Жамена дві однакові трубки довжиною   15см
заповнено повітрям. При заміні одній з трубок на заповнену киснем
12
інтерференційна картина змістилася на шість смуг при довжині хвилі
падаючого світла   500 нм. Знайти показник заломлення кисню, знаючи
показник заломлення повітря n  1,000292.
6. Пучок білого світу падає перпендикулярно до поверхні скляної
пластинки товщиною d  0,4 мкм. Показник заломлення скла n  1,5. Які
довжини хвиль  лежачі в межах видимого спектра (від 400 до 700нм), які
посилюються у відбитому світлі?
7. На поверхню скляного об'єктива ( n1  1,5) нанесено тонку плівку,
показник заломлення якої n2  1,2 («просвітлювальна плівка»). При якій
найменшій товщині d цієї плівки відбудеться максимальне ослаблення
відбитого світла в середній частині видимого спектра?
8. На дифракційну гратку перпендикулярно падає пучок світла. Щоб
побачити червону лінію (   700 нм) в спектрі другого порядку, зорову трубу
довелося встановити під кутом  =300 до осі коліматора. Знайти сталу d
дифракційної гратки. Яке число штрихів нанесено на одиницю довжини цієї
гратки?
9. Дифракційна гратка шириною   1см має N  2000 штрихів. Яку
кількість спектрів створить вона на екрані необмежених розмірів при освітленні
її світлом довжиною хвилі   694нм?
10. На дифракційну гратку перпендикулярно падає пучок світла.
Натрієвая лінія ( 1  58нм) дає в спектрі першого порядку кут дифракції
1  17 8 ' . Деяка лінія дає в спектрі другого порядку кут дифракції 2  24 12 ' .
Знайти довжину хвилі цієї 2 цієї лінії і число штрихів N 0 на одиницю довжини
гратки.
11. Під яким кутом iБ до горизонту повинно знаходитися Сонце, щоб
його промені, відбиті від поверхні озера, були найповніше поляризовані?
12. Знайти показник заломлення n скла, знаючи, що при відбитті від
нього світла промінь буде повністю поляризований при куті заломлення
  300 .
13. Пучок плоскополяризованого світла (   589 нм) падає на
пластинку ісландського шпат перпендикулярно його оптичній осі. Знайти
довжини хвиль o і e звичайного і незвичайного променів в кристалі, якщо
показники заломлення ісландського шпату для звичайного і незвичайного
променів дорівнюють no =1,66 і 1,49.
14. Знайти кут  між головними площинами поляризатора і
аналізатора, якщо інтенсивність природного світла, що проходить через
поляризатор і аналізатор, зменшується в 4 рази.
15. Визначити напруження в навантаженій моделі колони перерізом
(2828)см2, виконаною з оргскла, якщо вона мала рівномірне зелене забарвлення,
відповідне оптичній різниці ходу звичайного і незвичайного променів 200нм.
Коефіцієнт фотопружності дорівнює 5,710м2/Н.

13
 16. Знайти температуру Т печі, якщо відомо, що випромінювання з
отвору в ній площею S  6,1см2 має потужність N  34,6Вт. Випромінювання
вважати близьким до випромінювання чорного тіла.
17. Яку потужність випромінювання N має Сонце? Випромінювання
Сонця вважати близьким до випромінювання чорного тіла. Вважати що
температура поверхні Сонця Т дорівнює 5800К.
18. Чорне тіло має температуру T1 =2900К. В результаті охолодження
тіла довжина хвилі, на яку доводиться припадає спектральної густини
енергетичної світності, змінилася на   9 мкм. До якої температури T2
охололо тіло?
19. Колектор сонячного термогенератора для нагріву води являє собою
спіраль, змонтовану на платформі чорного кольору, захищену скляною
кришкою. За 3 години вода в тридцятиметровій трубі діаметром 25см
нагрівається від 200 до 550С. Знайти  , - зміну при цьому довжини хвилі, на
яку припадає максимум випромінюваної енергії. Яка кількість теплової енергії
Q передається воді?
20. Поверхня тіла нагріта до температури T  1000 К. Потім одну
половину цієї поверхні нагріли на T  100 K, а другу охолодили на T  100 К.
У скільки разів зміниться енергетична світність RT0 поверхні цього тіла?
21. Довжина хвилі світла, яка відповідає червоній межі фотоефекту,
дорівнює для деякого металу 0  275нм. Знайти роботу виходу Авих електрона з
металу, максимальну швидкість електронів, що вириваються з металу світлом
довжиною хвилі   180нм, і максимальну кінетичну енергію Wmax електронів.
22. Знайти сталу Планка h , якщо відомо, що електрони, що
вириваються з металу світлом частотою   2,2  1015 Гц, повністю затримуються
напругою U1  6,6В, а вирвані світлом частотою   4,6  10 15 Гц –напругою
U 2  16,5 В.
23. Визначити максимальну швидкість  max фотоелектронів, що
вириваються з поверхні цинку (робота виходу A =4еВ), при опромінюванні
  випромінюванням довжиною хвилі   2,47пм.
24. Якою була довжина хвилі 0 падаючого рентгенівського
випромінювання, якщо при комптонівському розсіюванні його графітом під
кутом   60 довжина хвилі розсіяного випромінювання дорівнює   25,4пм?
25. Рентгенівські промені довжиною хвилі 0  20пм зазнають
комптонівського розсіяння під кутом   90 . Знайти зміну  довжини хвилі
рентгенівських променів при розсіянні, енергію We та імпульс електрона віддачі.

14
 Індивідуальне завдання №7 (4)
“Закони теплового випромінювання”
Теоретичний матеріал до завдання №7 (4) приведено в посібнику
«СОВРЕМЕННАЯ ФИЗИКА ДЛЯ ИНЖЕНЕРОВ. Разделы «Колебания и
волны», «Оптика», «Атомная и ядерная физика». Варшава, 2016».
Теоретичний матеріал для виконання завдання наведено в методичних
вказівках до виконання розрахунково-графічної роботи “Закони теплового
випромінювання і їх використання в будівельній техніці”, ХНУБА, 2016 р.
Основними характеристиками випромінювання чорного тіла є:
 Спектральна густина випромінювання (диференціальна
випромінюваність)
dRT0 2 c 2 h
r ,T 
0
 5  h (1)
d 
e 1
 kT

 Енергетична світність (інтегральна випромінюваність)


W
RT    r0,T d 
0
(2)
St 0

 Енергетична світність у заданому інтервалі довжин хвиль

  2  1
2
R0
 ,T   r0,T d  (3)
1

Графічно RT0 і R0 ,T зображуються площею під графіком r0,T  r ( ) , при

інтервалі довжин хвиль [0; ] або [1 ; 2 ] .
Початкові дані: Т=1973 К, використовувана модель - чорне тіло,
розрахункові формули 1-3.
Розрахунково-графічні задачі
7.1 Аналіз залежності спектральної густини випромінювання r0,T  f ( ) )

для високотемпературного випромінювання.

Завдання:
 Побудувати графік r0,T  f ( ) . (Дані для побудови графіка наведені
в табл. 5).
 Відзначити на графіку: m ;
 '  2'  1' для видимого світла;
  2  1 (за варіантом, див. табл.7).
 Заштрихувати на графіку площу кривої, що відповідає інтервалу
довжин хвиль [1 107 ;1 105 ] м і, користуючись табл.5, знайти її
чисельне значення.

15
  Обчислити, користуючись графіком, енергетичну світність R0 ,T в
інтервалі  (за варіантом). Інтервал довжин хвиль наведений в табл.7.

7.2 Аналіз залежності енергетичної світності чорного тіла RT0  f (T )

p
і питомої потужності  f (t ) , споживаної нікелевою пластинкою, що має
S
площі обох поверхонь S .
Початкові дані:
– температура пластинки T  (973  1973) К,
– використовувані моделі - чорне і сіре тіла.
Завдання:
p
 Побудувати графіки RT0  f (T ) ,  f (T ) . Дані для побудови графіків
S
наведені в табл. 6.
 Обчислити за кутом нахилу графіків сталу Стефана-Больцмана
tg г
(  tg1 і ступінь чорноти тіла (  ).


7.3 Аналіз низькотемпературного випромінювання (випромінювання

людини)
Початкові дані:
– температура людини Tч  310 К,
– температура оточуючого середовища Tоточ  296 К,
– обчислювальна площа S  1,5 м2 ,
– використовувана модель - чорне тіло.
Завдання:
Оцінити параметри випромінювання людини; використовуючи такі
розрахункові формули:
в
m  ; RT   (T 4  Tокр4
) ; Nч  RT0 S .
T
Таблиця 5 – Залежність спектральної густини випромінювання від
довжини хвилі при T  1973 К
 ,10 6 м r0,T  1011 Вт/м3  ,  10 6 м r0,T ,  10 Вт/м
11 3

0,4 0,004 3,6 0,94

0,8 1,26 4,0 0,70
1,2 3,46 4,4 0,535
1,5 3,84 4,8 0,41
1,6 3,79 5,2 0,32
1,8 3,46 5,6 0,25
2,0 3,14 6,0 0,20
2,4 2,36 7,0 0,12
2,8 1,73 8,0 0,07

16
 Таблиця 6 – Енергетична світність чорного тіла і питома потужність,
споживана нікелевою пластиною площею поверхонь S (сіре тіло)
p
№ T,K 4
T 4 ,  1012 К RT0 ·105, Вт/м2 ,  10 5 Вт/м2
S
1 973 0,9 0,5 0,4
2 1173 1,9 1,0 0,8
3 1373 3,6 2,0 1,5
4 1573 6,1 3,4 2,55
5 1773 9,9 5,5
6 1973 15,15 8,4

Таблиця 7 - Інтервал довжин хвиль для обчислення RT0 за варіантом

№ варіанту 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
(2  1 ) 10 ,м 0,8- 1,0- 1,2- 1,5- 1,6- 2,0- 2,4- 2,8- 3,6- 5,2-
6

0,4 0,8 1,0 1,2 1,5 1,6 2,0 2,4 2,8 4,8

Контрольна робота № 2
 Розв’язати 4 комбіновані завдання.
 Безконтактні методи вимірювання температури.

Індивідуальне завдання №8 (5)

Радіоактивний розпад. Проходження  -випромінювання через речовину
Теоретичний матеріал до завдання №8 (5) приведено в посібнику
«ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ КОНДЕНСОВАНОГО СТАНУ І БУДІВЕЛЬНОГО
МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА», 2013.
Завдання:
 Розв’язати підстановочні і графічні завдання, використовуючи
дані з таблиць 8, 9 (за варіантом).
 Результати розв’язання підстановочних, графічних завдань і
відповіді на теоретичні питання внести до тест-карт 5, 6 додатку Б.
 Виконати контрольну роботу №3.
Теоретичний матеріал до завдання наведений у методичних вказівках до
самостійного вивчення розділу фізики “Радіоактивний розпад. Проходження
  випромінювання через речовину”. ХДТУБА, 2007 р.

8.1 Підстановочні (з необхідністю обчислень) і графічні завдання.

Використовуючи дані табл. 8, визначити число ядер N 0 , що містяться в

1мг заданого радіоактивного ізотопу, і число ядер, що розпадаються протягом
проміжку часу  , який дорівнює тривалості існування ядра.
 Для даного ізотопу побудувати графік залежності відносного числа
ядер, що не розпалися, від часу (криву радіоактивного розпаду). Для часу, що
дорівнює середній тривалості існування ядра  , визначити за графіком
17
імовірність його розпаду і відносні числа ядер, що розпалися і що не розпалися
за цей час (див. рис.1).
 Знайти початкову питому активність ізотопу і питому активність
через інтервал часу: а) t  T1/ 2 ; б) t   . Обчислити сталу розпаду.

Таблиця 8 – Значення періодів напіврозпаду T1 2 і типи розпаду для

різних ізотопів

№ варіанту 1 2 3 4 5
32
222 90 15P
Rn Sr
T1 2 ізотопу 53I (йод)
131 60
27 Co (кобальт) 86 38
(фосфор)
(радон) (стронцій)
8 діб 5,3 роки 14,3 діб
3,8 діб 28 років
тип розпаду
радіоактивних   ,   ,  ,  
ізотопів
№ варіанту 6 7 8 9 10
226 238
22 198 88 Ra 97
U
Na Au
T1 2 ізотопу
11 59
26 Fe (залізо) 79
(радій) (уран)
(натрій)2, (золото)
45 діб 1,62 103 4,5 109
6 роки 2,7 діб
років років

тип розпаду
радіоактивних   ,   ,   ,  ,  ,
ізотопів

8.2 Для матеріалів, указаних в таблиці 6, визначити товщину шару

половинного ослаблення, число шарів і відповідну абсолютну товщину шару
матеріалу, що зменшує інтенсивність вузького пучка   променів в n  100 раз.
Енергію фотонів наведено в таблиці 6, залежність лінійного коефіцієнта
ослаблення  для  - променів від енергії фотонів для різних матеріалів - на
рис.2.
Таблиця 9 – Енергія пучків фотонів, що пройшли через різні матеріали
№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
варіанта
свинець

свинець
чавун

чавун
бетон

бетон

бетон

бетон

Матеріал
вода

вода

Wсер , МеВ 1 1 6 1 1,5 2 2 4 2 2

18
 0,6
1

0,5

0,4
μ, 1/см

0,3
2

0,2

3
0,1
4

0 2 3 4 5 6 7 8
1

Енергія фотонів, МеВ

Рисунок 2 – Залежність лінійного коефіцієнта ослаблення пучка  - променів

для різних матеріалів:
1 – свинець; 2 – чавун; 3 – бетон; 4 – вода

Контрольна робота № 3.
 Розв’язати 4 комбіновані завдання з фізики.
 Радіаційна безпека в будівельній індустрії.

19
 ДОДАТОК А

Таблиця 1. - Структура залікового кредиту курсу

Назви змістових Кількість годин

модулів і тем денна форма
усього у тому числі
лекції пз лаб інд с.р.
1 2 3 4 5 6 7
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Фізичні основи механіки.
Тема 1.Кінематика
та динаміка 12 6 2 2 2
твердого тіла
Тема 2.
Застосування
законів
18 6 4 4 4
збереження та
елементи теорії
пружності
Разом за
змістовим
модулем 1 30 12 6 6 6

Змістовий модуль 2. Основи термодинаміки

Тема 1.Основні 3 1 1
6 1
закони рідин
Тема 2.
Молекулярно- 6 3 1 1 1
кінетична теорія
Тема 3. Перший та
другий початок 9 3 2 2 2
термодинаміки
Тема 4 Фізична
кінетика і фазові 9 3 2 2 2
перетворення
Разом за
змістовим 30 12 6 6 6
модулем 2
Змістовий модуль 3. Електрика та магнетизм.
Тема 1.
Електростатика та
18 6 4 4 4
закони постійного
струму
Тема 2. Магнітне
12 6 2 2 2
поле
Разом за
змістовим 30 12 6 6 6
модулем 3
Всього за І
90 36 18 18 18
семестр.
20
 Модуль 1
ІНДЗ 41 41
131 36 18 18 41 18
Усього годин
Модуль 2
Змістовий модуль 4. Коливання та хвилі
Тема 1. Механічні
і електричні 12 4 1 2 5
коливання
Тема 2. Механічні
14 4 1 3 6
і електричні хвилі
Разом за
змістовим
26 8 2 5 11
модулем 4

Змістовий модуль 5. Оптика

Тема 1.
Геометрична та 13 4 1 2 6
хвильова оптика
Тема 2. Квантова
14 4 1 3 6
оптика
Разом за
змістовим 27 8 2 5 12
модулем 5
Змістовий модуль 6. Основи фізики атомів молекул та ядер.
Тема 1. Сучасні
теорії будови
13 4 1 2 6
атомів, молекул та
атомних ядер
Тема 2. Ядерне
випромінювання 14 4 2 4 6
та ядерні реакції
Разом за
змістовим 27 8 3 5 12
модулем 6
Всього за ІІ
80 24 7 14 35
семестр.
Модуль 2
14 14
ІНДЗ
94 24 7 14 14 35
Усього годин

21
 ДОДАТОК Б

Тест-карти для внесення результатів виконання підсумкових завдань

Тест–карта 1. «Механічні коливання»

№ Фіз. Рівняння Розрахункові Графік Дод.
вел., величини (залежність фіз. обчислення
(формули,
одини- величини від
значення)
ця часу)
вимірю
вання.
1 2 3 4 5 6
Незгасаючі коливання
1 x x t   н  х шлях, пройдений
за t  T
 t
A 

2   t   max   
н 
t

3 a a t   amax  amax
а 
t max

4 F F t   Fmax  F T
F при t
t 2

5 Wк Wк  t   Wкmax T
Wк Wк при t
8
t

6 Wp W p (t )  W pmax  T
Wp W p при t 
8
t

7 Wповн Wповн (t )  Wповн  Wповн

Wповн
Fmax
t

22
1 2 3 4 5 6
Згасаючі коливання
8 x x t   T 
x A1
=
A0  A0
A1 при t  T t
W0  W1

W0
9

Диференціальне рівняння вільних згасаючих коливань і його розв’язок

10

Диференціальне рівняння вимушених коливань і його розв’язання

Резонанс

23
Тест-карта 2. «Електромагнітні коливання».

Фіз. Розрахункові
вели- величини Графік (залежність
№ чина, Рівняння (формули, фіз. величини від Дод. обчислення
од. чисельні часу)
вим. значення)
Незгасаючі коливання
1 q q(t ) = T= T
q q при t 
4
t

2 U U (t ) = U0 = CU 02 =
U
t

3 I I (t ) = I0 = LI 02 =
I
t

4 WM WM (t ) = WM0 = T
WM WM при t 
t 8

5 WE WE (t )  = WE0 = T
Wе Wк при t 
8

t
6 Wповн  Wповн (t ) = 0
Wповн = T
Wполн Wповн при t 
8
t

Згасаючі коливання
7 U U (t ) = = U U1
T = =
U0
t WE0  WE1
=
WE0
8 Закон Ома для змінного струму в коливальному контурі
9 Диференціальне рівняння вільних згасаючих коливань і його розв’язання
10 Диференціальне рівняння вимушених коливань і його розв’язання.
Резонанс

24
 Тест-карта 3. «Хвильові і квантові властивості світла»

Приклади
Визначення, Схема, графік, що
використання
Назва ефекту умови, пояснює даний
(прояви) даного
спостереження ефект
ефекту
Хвильові властивості світла

Інтерференція

Дифракція

Поляризація

Квантові властивості світла

Фотоефект

Ефект
Комптона

25
Тест-карта 4. «Закони теплового випромінювання».

Примітки,
Чисельні значення, чисельні
Визначення, отримані з аналізу значення,
Фіз.вел.,
№ розрахун.форму- графіка отримані за
од.вим.
ли r ,T  f ( ) допомогою
емпіричних
формул.
Високотемпературне випромінювання (Т=1973К)
1 r0,T r0,T  r0,max
,T

2 m m m m 

3 RT0 RT0 Площа під кривою RTС . Б . 

RTС . Б .  RT0

RTС . Б .
4 R0 ,T
 100%
 '  2'  1' 
0 0 RT0
R R
  2  1 
 ,T  ,T
5 R0 ,T
 100%
RT0
Низькотемпературне випромінювання (випромінювання людини)
6 max max max max
7 RT0,ч RT0,ч RÒ0,÷  5,67  10 8 
r0,T
 (Òr4  Òñåð
4
)
t r  37 0 Ñ ,
m
t ñåð  230 Ñ

8 Графіки залежності відносної спектральної густини випромінювання від

довжини хвилі для моделі чорного, сірого тіла і для твердого тіла
(T  const )

9 Графіки r0,T  f ( ) для 2-х температур: T1 і T2  2T1

10 Гіпотеза Планка

26
Тест-карта 5 «Радіоактивний розпад ядер ізотопу___________задача 6.1
(_______-распад, період напіврозпаду______)
№ Фізична Визначення, розрахункові формули Чисельне
п/п величина, значення
од.вим.
1 M

2 N0

3 T1
2
4 

5 

6 A0
m
7 N

8 N  N0  N

9 A
m
10 N  N (t ) Закон радіоактивного розпаду в Закон
загальному вигляді радіоактивного
розпаду ядер
ізотопу_______
11
N

Тест-карта 6. Поглинання випромінювання речовиною (завдання 6.2)

1 
2 x1
2

27
 ДОДАТОК В
Основные обозначения пространственных и физических величин
Колебания и волны, оптика, квантовая механика

Час t Довжина хвилі 

миттєве x Фазова швидкість ф
стану рівноваги
при механічних
Відхилення від

коливаннях

Нескінченно Геометрична різниця

мале
dx ходу променів 
максимальне xmax , Оптична різниця
(амплитуда) ходу променів

A
узагальнене s Показник заломлення n
Відносний показник
Період коливань n1 n1, 2
T заломлення n1, 2 
n2
Густина енергії
коливань  (механічна) w
w  W /V
кругова
 Умова 
Частота

  2 P  wф P
Вектор

Пойтинга 
 0 , 0
 
власна    S
S   0c 2 E  B
 рез Швидкість світла у
резонансна c
вакуумі
згасання  Інтенсивність I
коефі
цієнт

жорсткості
и

пружини
k
Планка h
Стала

Добротність Q
Логарифмічний декремент 
Віна b
Номер гармоніки n
Хвильове число
механічна 2
Wk k
кінетична k

Енергія коливань

механічна Wp Енергія
потенціальна випромінювання тіла
W
Спектральна густина
електрична Wэл енергії r ,T
випромінювання
Енергетична світність RT
магнітна Wм
(випромінювальність) M

28
 ДОДАТОК Г
Приклад виконання завдання
Тест-карта 2 “Електромагнітні коливання” Завдання 4.1.2
Виконав: студент ___________________________

Розрахункові
Графік
величини
Физ.вел., залежності фіз. Додаткові.
№ Рівняння (Формули,
од. вимір. величини від обчислення
числові
часу
значення)

Незгасаючи коливання

q q  t   4,2 104  cos1,62 103 t

T  2 LС  q при t 
T
q  Кл 4
1
 3,87  103 c q0
qmax  4,2  104 Кл

U U  t   420cos1,62 103 tU 
qmax
 420 В U при t 
T
2
U   В max
С 4
U 0

I I  t   0,68  sin1,62 103 tI max  СU max  0,68 A I при t 

T

3
I   A 4
I  I max  0,68 A

WM WM  t   0,088 sin 2 1,62 103 t WMmax  0,088 Дж T

WM при t 
4 WM   Дж 8
WM  0,044 Дж
WЭЛ  t   0,088cos2 1,62 103 t max
WЭЛ  0,088 Дж T
WЭЛ WЭЛ при t 
5 WЭЛ   Дж
8
WЭЛ  0,044 Дж

Wполн Wполн t   WМmax  WЭЛ

max max
Wполн  0,088 Дж T
Wполн при t 
6 Wполн   Дж
8
Wполн  0,088 Дж

29
 Згасаючи коливання

U U t     263 U1
 0,367
U   В Т  1 U0
7 0
WЭЛ  WЭЛ
1

0
 0,865
WЭЛ

8 Закон Ома для змінного струму в коливальному контурі

9 Диференціальне рівняння вільних затухаючих коливань та його розв’язок

10 Диференціальне рівняння вимушених коливань та його розв’язок. Резонанс

30
 Література
1. СОВРЕМЕННАЯ ФИЗИКА ДЛЯ ИНЖЕНЕРОВ. Разделы «Колебания
и волны», «Оптика», «Атомная и ядерная физика». Варшава, 2016.
2. «Елементи фізики конденсованого стану і будівельного
матеріалознавства». Навчальний посібник. –.: ХНУБА, 2013. – 105 с.
3. Фізика для інженерних спеціальностей. Кредитно-модульна система.
Навч.посібник у 2 ч. / В.В. Куліш, А.М. Соловйов, О.Я. Кузнєцова,
В.М. Кулішенко. – К.: НАУ, 2004.
4. Курс физики Т.И. Трофимова. – М.: Высшая школа, 1990.
5. Неруйнівні методи контролю якості в будівництві: Навчальний
посібник / Копанець Є.Г., Крот Ю.Є., Подус Г.М., Даньшева С.О.,
Омельяненко І.Ф. – Х.: ХДТУБА, 2003.
6. Методичні вказівки до використання опорного конспекта лекцій з
фізики (розділи «Механіка», «Статистична фізика та термодинаміка») для
студентів усіх спеціальностей / Укладачі: І.Ф. Омеляненко, Л.В. Дехтярук, Н.С.
Шишко. – Харків: ХНУБА, 2016. – 35 с.
7. Методичні вказівки до використання опорного конспекта лекцій з
фізики (розділи «Електростатика», «Електродинаміка», «Магнетизм») для
студентів усіх спеціальностей / Укладачі: В.П. Леонов, О.М. Корсунський, Н.С.
Шишко, І.В. Чернець. – Харків: ХНУБА, 2016. – 22 с.

31
 Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань проміжного

контролю елементів модулів №3–4 з фізики для студентів усіх
спеціальностей.

Укладачі: Даньшева Світлана Олегівна

Подус Галина Миколаївна
Полупан Олена Вікторівна

Відповідальний за випуск : С.О. Даньшева

Редактор: В. І. Пуцик

План 2016, поз. 35

Підп. до друку Формат 60х84 ____ Папір друк.№2

Друк – ризографія. Умовн.друк.арк. ___
Тираж ___ прим. Зам.№ _____ Безкоштовно

ХНУБА, 61002, Харків, вул.Сумська,40

Підготовлено та надруковано РВВ Харківського національного університету
будівництва та архітектури

32