ІЗЛ Рогульська О. О., Тарасова О. В., Левицька Н.В.

Хмельницький національний університет
Рогульська О.О., Тарасова О.В., Левицька Н. В.
Методичні рекомендації для практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни «Історія зарубіжної
літератури» для студентів спеціальностей «Середня освіта. Англійська мова і література», «Філологія.
Прикладна лінгвістика»
Затверджено на засіданні
кафедри практики іноземної мови
та методики викладання
Протокол № 5 від 09.12.2020
Хмельницький – 2020
Методичні рекомендації для практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни «Історія зарубіжної
літератури» для студентів спеціальностей «Середня освіта. Англійська мова і література», «Філологія.
Прикладна лінгвістика» OР «Бакалавр» / О. О. Рогульська, О. В. Тарасова, Н. В. Левицька.  Хмельницький:
ХНУ, 2020.  89 с. (укр.).
Укладачі: Рогульська О.О., д-р пед. наук, доцент

Тарасова О.В., канд. пед. наук, доцент
Левицька Н. В., ст. викладач
Відповідальний за випуск: Бідюк Н. М., д-р пед. наук, проф.
Редактор-коректор: Яремчук В. С.
Компьютерна верстка:
Макетування здійснено редакційно-видавничим центром Хмельницького національного університету

(м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1).
Підп. 02.12.2020. Зам. № 11111, тир. 100, 2020.
© ХНУ, 2020
ВСТУП
Підготовка сучасного фахівця неможлива без поглибленого вивчення й

опанування загальнокультурних цінностей людства. Важливим кроком у цьому
є знайомство з найвидатнішими зразками світової літератури, що стали
класичними та мають донині величезний вплив на загальнокультурний
розвиток людства.
Курс «Історія зарубіжної літератури» має на меті допомогти студентам
долучитися до культурної скарбниці людства, збагатити свій духовний світ,
ознайомитися із загальнолюдськими цінностями, сформувати естетичний смак,
високу загальну і читацьку культуру.
Методичні рекомендації охоплюють періоди історії зарубіжної літератури
від часів античності до середини XX ст.
Запропоноване видання покликане забезпечити студентів матеріалами,
необхідним для ефективної підготовки до практичних занять, заліків, іспитів, а
саме: переліком художніх текстів для обов’язкового читання, планами
практичних занять, завданнями до кожного практичного заняття,
індивідуальними завданнями для студентів (теми доповідей, рефератів,
презентацій), контрольними питаннями, матеріалами для вивчення напам’ять,
довідковою літературою.
Протягом І семестру студенти вивчають літературу Античності:
Стародавньої Греції (Гомер, Тіртей, Солон, Феогнід, Анакреонт, Сапфо, Алкей,
Мімнерм, Архелох, Піндар, Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан, Менандр),
Стародавнього Риму (Катулл, Вергілій, Овідій, Горацій, Апулей).
Протягом ІІ семестру студенти вивчають літературу доби Середньовіччя
(архаїчний епос, класичний героїчний епос, лицарська лірика, лицарський
роман, міська література) та Відродження: Італії (Данте А., Дж. Бокаччо,
Ф.Петрарка), Іспанії (М.Сервантес), Франції (Ф. Рабле), Англії (В. Шекспір).
Протягом III семестру студенти вивчають літературу ХVІІ – XVIII ст.:
Іспанії (Лопе де Вега, Тірсо де Моліна, Педро Кальдерон), Англії
(Дж. Мільтон), Франції (Ж. Расін, П. Корнель, Мольєр), Англії (Р. Бернс,
Г. Філдінг, Д. Дефо, Дж. Свіфт), Франції (Ф. Вольтер. Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо,
П. О. Бомарше), Німеччини (Г. Е. Лессінг, Ф. Шиллер, Й. В. Гете).
Протягом IV семестру студенти вивчають: Німецький романтизм
(Е. Т. А. Гофман, Г. Гейне), Англійський романтизм (Дж. Г. Байрон,
П. Б. Шеллі, В. Скотт), Французький романтизм (В.Гюго, Ж. Санд),
Американський романтизм. (В. Ірвінг, Ф. Купер, Н. Готорн), Детективну
літературу (Е. По, А. Конан-Дойль), Польський романтизм. (А. Міцкевич,
Ю. Словацький).
У V семестрі студенти вивчають літературу другої половини ХІХ століття
(Стендаль, Г. Флобер, О. де Бальзак, В. Теккерей, Ч. Діккенс, У. Уїтмен, Гі де
Мопассан, Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо, М. Метерлінк, Е. Золя).
У VI семестрі студенти вивчають літературу першої половини ХХ століття
(А. де Сент-Екзюпері, А. Камю, Е.-М. Ремарк, Г. Белль, Ф. Кафка, Т. Манн,
Б. Шоу, О. Уайльд, Г. Ібсен, Е. Хемінгуей, Ф. Дюрренматт, П. Зюскінд).
ПЕРЕЛІК ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ЧИТАННЯ
ЛІТЕРАТУРА АТИЧНОСТІ
1. Гомер «Іліада», «Одіссея».

2. Давньогрецька лірика (Тіртей, Мімнерм, Солон, Феогнід, Архілол, Алкей,
Сапфо, Анакреонт, Піндар).
3. Есхіл «Орестея».
4. Аристофан «Вершники», «Хмари», «Лісістрата», «Мир», «Жаби».
5. Менандр «Відлюдник».
6. Каттул. Поезії.
7. Горацій «Наука поезії», «Оди».
8. Вергілій «Енеїда».
9. Овідій «Любовні елегії», «Метаморфози», «Скорботні елегії».
ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
1. «Беовульф».
2. «Пісня про Роланда».
3. «Пісня про мого Сіда».
4. «Пісня про Нібелунгів».
5. «Роман про Лиса».
6. Ж. Бедьє «Трістан та Ізольда».
7. Данте А. «Нове життя», «Божественна комедія».
8. Ф. Петрарка «Канцоньєре».
9. Бокаччо «Декамерон».
10. Ф. Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель».
11. М. Сервантес «Дон Кіхот».
12. В. Шекспір «Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Отелло», «Король Лір»,
Сонети.
ЛІТЕРАТУРА XVII-XVIII ст.
1. Мольєр «Міщанин-шляхтич», «Мізантроп», «Тартюф».

2. Д. Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо».
3. Дж. Свіфт «Мандри Гулівера».
4. Вольтер: «Кандід», «Простак».
5. Д. Дідро: «Черниця».
6. П.О. Бомарше «Севільський цирульник, або Даремна обережність»
7. Г. Е. Лессінг «Емілія Галотті»
8. Ф. Шіллер: «Розбійники»
9. Й. В. Гете: «Фауст»
ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РОМАНТИЗМУ XIX ст.
10. Е. Т. А. Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

11. Дж. Г. Байрон «Паломництво Чайльд-Гарольда».
12. В. Скотт «Айвенго».
13. В. Гюго «Собор Паризької богоматері».
14. Жорж Санд «Індіана»
15. Н. Готорн «Червона літера», «Золото царя Мідаса».
16. Е. А. По «Вбивство на вулиці Морг», «Викрадений лист», «Золотий жук».
17. А. Конан-Дойль «Собака Баскервілів»
18. А. Міцкевич «Кримські сонети».
ЛІТЕРАТУРА XІХ-XХ ст.
1. Стендаль Ф. «Червоне і чорне», «Ваніна Ваніні», «Арманс».

2. Флобер Г. «Пані Боварі», «Виховання почуттів».
3. Бальзак О. «Батько Горіо», «Гобсек», «Шагренева шкіра», «Тридцятилітня
жінка».
4. Діккенс Ч. «Домбі і син», «Різдвяна пісня у прозі», «Пригоди Олівера
Твіста».
5. Теккерей В. «Ярмарок суєти».
6. Гі де Мопассан «Пампушка», «Життя», «Любий друг».
7. Метерлінк М. «Синій птах».
8. Золя Е. «Жерміналь», «Жіноче щастя».
9. Уїтмен У. «Листя трави».
10. Бодлер Ш. Поезії зі збірки «Квіти зла» («Альбатрос», «Гімн красі», «Каїн і
Авель», «Падаль»).
11. Верлен. П. Поезія.
12. Рембо А. Поезія.
13. А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц».
14. Камю А. «Чума».
15. Ремарк Е. М. «Три товариші», «На Західному фронті без змін».
16. Белль Г. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».
17. Кафка Ф. «Перевтілення».
18. Манн Т. «Смерть у Венеції», «Маріо і чарівник».
19. Шоу Б. «Пігмаліон».
20. Уайльд О. «Портрет Доріана Грея».
21. Ібсен Г. «Ляльковий дім».
22. Хемінгуей Е. «Старий і море», «Прощавай, зброє».
23. Дюрренматт Ф. «Візит старої дами».
24. Зюскінд П. «Парфумер».
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ЛІТЕРАТУРА АТИЧНОСТІ
Практичне заняття 1
Античність і ми. Міфологія
1. Поняття про античний світ.

2. Значення античності для формування світової культури.
3. Періодизація античної літератури.
4. Міф і міфологія. Міфологія – ідеологія первісно-общинної формації.
5. Періодизація та класифікація давньогрецьких міфів.
6. Римська міфологія як система.
Завдання для студентів

1. Прочитайте міфи про створення світу, запам’ятайте імена персоніфікацій
цих міфів, назви хтонічних божеств.
2. Розкрийте сутність питань зазначених у плані практичного заняття.
3. Використовуючи «Міфологічний словник» Є.М. Мелетинського, складіть
таблицю давньогрецьких олімпійських божеств та їх римських
відповідників. Наприклад: Афродіта – Венера.
4. Знайдіть у «Легендах и мифах Древней Греции» М.А. Куна значення
висловів: «яблуко розбрату», «Авгієві стайні», «Сізіфова праця», «Танталові
муки», «Ахіллесова п’ята».
5. Випишіть в зошит та вивчіть значення терміни та понять: антропоморфізм,
есхатологія, зооморфізм, космологія, міф, міфологія, тотемізм, фетишизм.
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Роль міфології у подальшому
розвитку культури та літератури».
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].
Гомерівський епос
1. Гомер і «Гомерівське питання».

2. Міфологічна основа «Іліади». Епічний стиль.
3. Образна система «Іліади»:
3.1. Майстерне змалювання героїв (Ахіллес, Гектор, Пріам).
3.2. Ліризм в зображенні жіночих образів.
3.3. Гротескне зображення олімпійських богів.
4. Джерела, міфологічна насиченість «Одіссеї».
1. Композиція і сюжет твору.
2. Образи Одіссея та Пенелопи.
3. Художні особливості гомерівських поем.
1. Прочитайте уривок з праці М. М. Бахтіна «Епос і роман» і визначте, що таке
епос (епопея) як жанр і які характеристики йому притаманні. Доведіть, що
«Іліада» та «Одіссея» Гомера належать до епосу.
2. Назвіть особливості композиційної побудови поем Гомера. Відповідь
проілюструйте конкретними прикладами з художнього тексту.
3. Складіть порівняльну таблицю до характеристики образів Ахілла і Гектора.
Доберіть з тексту відповідні цитати.
4. Складіть порівняльну таблицю до характеристики образу Одісея (позитивні
та негативні риси). Доберіть з тексту відповідні цитати.
5. Запишіть і запам’ятайте визначення літературознавчих понять: жанр, епос,
аед, рапсод, гекзаметр, дактиль.
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Вплив Гомера на світову
культуру».

Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].
Давньогрецька лірика
1. Загальна характеристика і основні види древньогрецької лірики.

2. Ямбічна лірика Архілоха.
3. Древньогрецька елегія:
3.1.Тіртей. Декламаційна лірика.
3.2. Солон. Соціально-політичні елегії.
3.3. Мімнерм. Любовна лірика.
3.4. Феогнід. Гномічна поезія.
1. Монодична лірика та її представники (Алкей, Сапфо, Анакреонт).
2. Хорова меліка, її жанри та представники.

1. Повторіть лекційний матеріал про особливості древньогрецької лірики.
3. Вивчіть напам’ять одну з поезій:
Тіртей «Добре вмирати тому», Архілох «Серце, серце…», Сапфо «До богів
подібний…», «Жереб мені випав такий…», Анакреонт «Принеси води…»,
«Золотоволосий Ерот…
4. Як ви розумієте поняття «декламаційна лірика»? Охарактеризуйте основні
положення.
5. Порівняйте декламаційну лірику та мелос. Знайдіть спільні та відмінні риси.
Складіть порівняльну таблицю.
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Древньогрецька лірика як
синтез поезії та музики».
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].
Давньогрецька трагедія.
«Орестея» Есхіла як одне з найвищих досягнень жанру
1. Основні властивості драматичного жанру.

2. Виникнення старогрецької драми та її види. Давньогрецький театр.
3. Структура старогрецької драми.
4. Міф про Ореста та його інтерпретація у трилогії Есхіла.
5. Сценічні нововведення Есхіла: введення другого актора, драматизація дії,
зменшення обсягу партій хору.
6. Ідейний зміст «Орестеї»: проблема патріархату і матріархату, утвердження
нових, демократичних інституцій.
7. Образна система «Орестеї». Внутрішня статичність героя.

1. Повторіть лекційний матеріал про особливості драматичного жанру.
3. Намалюйте схему давньогрецького театру.
4. Випишіть та вивчіть значення термінів та понять: драма, ексод, елевсинські
таїнства (містерії), епісодій, катарсис, коріфей, орхестра, парод, скена, стасим,
трагедія.
5. Складіть порівняльну таблицю «Особливості стилю класиків античної
трагедії (Есхіл, Софокл, Еврипід)».
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Сучасні інтерпритації міфу
про Ореста».
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].
Давня аттична комедія.
Сатиричні і комічні прийоми у творчості Аристофана
1. Походження комедії. Особливості давньої комедії. Структура, образи,

соціальна функція.
2. Творчість Аристофана. Тенденційність комедії Аристофана. Тема війни і
миру в комедіях «Арханяни», «Мир».
3. Проблеми виховання, софістика, криза моралі в комедії «Хмари».
4. Комедія «Жаби» – зразок літературної критики.
5. Проблема державного устрою в комедії «Птахи».
6. Жанрова структура комедій Аристофана: висування тези, драматичне
наростання, зупинка (змалювання ситуації), вирішення питання,
висновки. Проілюструвати її на прикладі комедії «Хмари» чи «Мир».
7. Особливості дії в комедіях Аристофана: нанизування окремих сцен,
епізодичність. Проілюструвати її на прикладі комедії «Лісістрата».
8. Значення творчості Аристофана для світової літератури.
1. Повторіть лекційний матеріал про особливості давньої комедії.
3. Підготуйте інформацію про діонісії, перші вистави, дух змагання.
4. Поясніть семантику і етимологію поняття терміну «комедія» .
5. Продемонструйте сміливість критики Аристофана на прикладі однієї з його
комедій, використовуючи цитатний матеріал.
6. Продемонструйте особливості комедійної гри із роллю жіноцтва в
тогочасних Афінах і Греції в творі Аристофана «Лісістрата» за допомогою
цитатного матеріалу.
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].
Новоаттична комедія. Творчість Менандра
1. Доба еллінізму та тематичне новаторство новоаттичної комедії.

2. Побутова комедія Менандра «Відлюдник» як комедія звичаїв та інтриги:
- сюжет комедії та її жанрова своєрідність;
- характер, природа та випадок як рушійні сили комедії Менандра
- образи комедії як психологічні типи, що показані в динаміці.
3. Гуманністична спрямованість комедій Менандра.
4. Художній стиль комедій: зображення побутових деталей, сентенції.

1. Повторіть лекційний матеріал про особливості новоаттичної комедії.
3. Прочитайте текст комедії Менандра «Відлюдник» повністю та підготуйте
цитатний матеріал, що характеризує образи Кнемона, Горгія, Сострата, повара
Сікона та раба Гети.
4. Визначіть принципову відмінність староаттичної і новоаттичної комедій
Наведіть конкретні приклади, використовуючи цитатний матеріал.
5. Випишіть у щоденник та вивчіть значення термінів та понять: «гуманність»,
«еллінізм», «мізантроп», «сентенція».
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Менандр у римській, новій
європейській та українській літературах (творчість Плавта, Теренція, Шекспіра,
Мольєра, Лесінга, Квітки-Основ’яненка та ін.)».
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33; 40].
«Енеїда» Вергілія як римський національний епос
1. Історія створення поеми.

2. Міфологічна основа поеми Вергілія «Енеїда», її співвідношення з
історичними подіями. Патріотизм та національний характер поеми.
3. Двоплановість поеми, образи богів та героїв:
- Юпітер, Юнона та Венера;
- образ Енея. Еней як «людина долі»;
- драматизм та психологізм образу Дідони;
- суперечливість образу Турна;
- образи троянських та італійських героїв.
4. Традиції Гомера та новаторство Вергілія у поемі:
- риси епічного стилю;
- риси римського еллінізму;
- жанровий синтез в «Енеїді».
5. Особливості художнього стилю поеми: порівняння, описи природи,
красномовство героїв (навести приклади).

1. Повторіть лекційний матеріал про римську літературу доби принципату
(«віку Августа»).
2. Розкрийте сутність питань зазначених у плані практичного заняття
3. Прочитайте текст поеми Вергілія «Енеїда» повністю та підготуйте цитатний
матеріал, що характеризує образи Енея, Дідони, Турна; Юпітера, Юнони,
Венери.
4. Вивчіть напам’ять фрагмент з поеми Вергілія «Енеїда» («Ратні боріння й
героя вславляю, що перший із Трої…»)
5. Випишіть в щоденник значення терміну «принципат».
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Подальше літературне життя
«Енеїди»».
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33; 40].
Лірична поезія часів принципату Августа
1. Катулл як поет-неотерик. Кохання та образ Лесбії в поезіях Катулла.

2. «Золота середина» як життєвий принцип Горація (оди – книга ІІ «До Ліцінія
Мурени» і «До Деллія», книга ІІІ «До хору юнаків і дівчат;
ІІ книга сатир (поезії 2, 6).
3. Тема смерті й безсмертя в ліриці Горація (оди – книга І «До Левконої»;
книга ІІ «До Мецената», «До Постума»; книга ІІІ «До Мельпомени»,
«До Мецената» («Незнаним досі, дужи крилом…» і «До Мецената» («Тебе,
нащадку роду тірренського…»).
4. Теми вина, дружби і кохання в поезії Горація (аналіз од: книга І «До
Мецената», «До друзів»; книга ІІ – «До Мецената» («Чому так тужиш…», «До
Помпея Вара», «До Баріни»; книга ІІІ «До Лідії», «До Ліки»).
5. Метаморфози долі і творчості Овідія (від «Любовних елегій» до
«Скорботних елегій»).
6. Давньогрецька міфологія в «Метаморфозах» Овідія.

1. Повторіть лекційний матеріал про ліричну поезію часів громадянських воєн
та принципату Августа.
3. Прочитайте за хрестоматією ліричні поезії Катулла (3, 5, 7, 70, 72, 83, 85, 87,
109) та поміркуйте над запитанням: Що означає кохання для Катулла?
4. Проаналізуйте оди Горація, вказані в п. 2 плану до заняття (тексти у
хрестоматії), та дайте відповідь на питання: Як розуміє Горацій принцип
«золотої середини»?
5. Прочитайте уважно любовні елегії Овідія та дайте відповідь на питання: Як
Овідій розуміє кохання і чому закоханого називає солдатом?
6. Прочитайте за хрестоматією «Метаморфози» Овідія (с. 736-763).
Проаналізуйте за планом одну з мініатюр (на вибір): сюжет мініатюри, можливі
трасформації сюжету порівняно з древньогрецькою міфологією, символіко-
філософський стиль метаморфози, художні засоби.
Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33; 40].
ЛІТЕРАТУРА ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
Практичне заняття 1.
Класичний середньовічний епос
1. Західноєвропейський героїчний епос, його походження. Літописна правда і

правда епосу.
2. Французький героїчний епос. Основні цикли. Історична основа «Пісні про
Роланда». Проблематика твору.
3. Побутове та героїчне у «Пісні про мого Сіда».
4. Міфологічне та історичне у «Пісні про Нібелунгів».
5. Особливості виконання епічних текстів. Поет в епоху середньовіччя.
Особливості українського героїчного епосу. Тема та ідея «Слова про похід
Ігорів»

1. Повторіть лекційний матеріал..
2. Розкрийте сутність питань з плану практичного заняття.
3. Прочитайте «Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда» , «Пісня про мого
Сіда» в хрестоматії.
4. На основі прочитаних текстів та опрацьованої навчальної літератури
заповніть таблицю «Класичний середньовічний епос».
Назва Країна, у якій Час Головні Назви основних
епічного виник епос виникнення та герої сюжетів
твору час фіксації
«Пісня про
Роланда»
«Пісня про
мого Сіда»
«Пісня про
Нібелунгів»
5. Чи можна вважати «Пісню про Нібелунгів» своєрідною енциклопедією

побуту, звичаїв, традицій та моралі людей доби Зрілого Середньовіччя?
Доведіть свою думку цитатним матеріалом з тексту.
6. Індивідуальне завдання – презентація на одну з тем: «Героїчний епос різних
народів –яскрава сторінка світової літератури, визначна пам’ятка культури доби
середньовіччя», «Своєрідність національної модифікації класичного епосу
середньовіччя (французького, іспанського, німецького) ».
Література [4, 1, 31, 24, 29, 33, 39,41].
Роман про Трістана та Ізольду як відображення основних ідей та
естетичних ідеалів епохи Середньовіччя
1. Картина світу в епоху Середньовіччя.

2. Особливості куртуазної етики.
3. Виникнення роману «Трістан та Ізольда». Проблема авторства.
4. Сюжетна лінія роману. Роль фатуму у розвитку сюжету.
5. Мотиви чарівної казки у романі «Трістан та Ізольда».
6. Протиставлення шаленої пристрасті та подружньої вірності у романі.
7. Вплив сюжету про Трістана та Ізольду на розвиток європейської літератури.
Завдання для студентів:

1. Повторіть лекційний матеріал про картину світу в епоху Середньовіччя.
3. На основі прочитаного тексту роману «Трістан та Ізольда» Ж. Бедьє надайте
характеристику конфліктного трикутника.
4. Випишіть з тексту портрети та характеристики героїв (Трістан, Ізольда,
король Марк);
5. Відтворіть історико-культурне тло роману. Підберіть цитати та заповніть
таблицю
Історичне тло
Закони
Звичаї
Суд
Культурне тло
Одяг
Розваги
Оточення короля
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему: «Міф про Трістана та Ізольду
– вічний сюжет світової літератури».
Література [4, 1, 31, 24, 29, 39,41].
Міська література
1. Загальна характеристика міської літератури, джерела її виникнення та

зв'язок із фольклором.
2. Основні жанри міської літератури.
3. Розвиток традицій фольклору в епосі про тварин. «Роман про Лиса».
4. Дидактична література. Еволюція ідеалів Середньовіччя в «Романі про
Троянду».
5. Засоби алегорії в епосі про тварин.
6. Поезія вагантів, її художні особливості.

1. Повторіть лекційний матеріал про особливості міської літератури доби
Середньовіччя.
3. Прочитайте «Роман про Лиса» повністю.
4. Запишіть у щоденник пояснення термінів: фабліо, шванки, роман, тваринний
епос, лірика, жанри міської лірики, міська драми, жанри міської драми,
алегорія, алегорична поезія.
5. Наведіть приклади алегорії у «Романі про Лиса».
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему: ««Роман про Лиса» як зразок
тваринного епосу. Структура поеми, авторство».
Література [4, 1, 31, 24, 29, 39, 41,43].
«Божественна комедія» Данте Аліг’єрі як філосовсько-художній синтез
середньовічної культури
1. Історія створення поеми Данте «Божественна комедія», сутність назви та

особливості композиції.
2. Бачення світу в поемі. Алегоричний зміст розділу «Пекло».
3. Моральні алегорії Чистилища та Раю.
4. Християнські парадигми в поемі. Спільне та відмінне.
5. Образна система «Божественної комедії».
6. Поетика твору.

1. Прочитайте поему Данте Алігєрі «Божественна комедія» повністю.
3. Виявіть особливості елементів внутрішньої і зовнішньої форми, змісту
«Божественної комедії», наведіть приклади з тексту.
4. Складіть схему Пекла та схему Чистилища (за Данте).
5. Порівняйте концепцію світу за Данте з біблійною концепцією. Складіть
порівняльну таблицю.
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Божественна комедія в
живописі».
Література [4, 1, 31, 24, 29].
Італійське Відродження. Творчість Ф. Петрарки і Дж. Боккаччо
1. Загальна характеристика доби Відродження в Італії.
2. Франческо Петрарка – перший гуманіст доби Відродження:
а) творчий шлях поета;
б) збірка «Канцоньєре»: назва та композиція, оспівування краси природи та
кохання до Лаури; шляхетність почуттів закоханого героя, особливості його
самоспостереження.
2. «Декамерон» Дж. Боккаччо – новий світогляд і нова мораль:
а) життєвий шлях Дж. Боккаччо;
б) «Декамерон»: структура, тематика йобразна система збірки;
в) майстерність Дж. Боккаччо – новеліста.

1. Повторіть лекційний матеріал про добу Відродження в Італії.
2. Підготуйте інформацію про діяльність Петрарки як першого гуманіста доби
Відродження.
3. Вивчіть напам’ять один із сонетів Петрарки.
4. Випишіть назви новел збірки «Декамерон», їх тематику, основні персонажі.
5. Проаналізуйте одну із новел «Декамерона» Дж. Боккаччо.
6. Напишіть повідомлення на тему ««Декамерон» – підручник оповідального
мистецтва».
Література [4, 1, 31, 24, 29].

«Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса – пародія на лицарський роман
1. Загальна характеристика іспанського Відродження.

2. Життєвий і творчий шлях М. Сервантеса.
3. Історія написання роману М. Сервантеса «Дон Кіхот».
4. Особливості сюжету і композиції роману.
5. Образна система роману «Дон Кіхот».
6. Проблематика твору.
7. Поетика роману М. Сервантеса.

1. Прочитайте роман Мігеля Сервантеса «Дон Кіхот».
3. Дайте тлумачення слову «донкіхотство».
4. Укладіть порівняльну таблицю образів «Дон Кіхот і Санчо Панса»
5. Піготуйте тези відповіді на питання «Сервантес і Україна».
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Найвідоміші памятники М.
Сервантесу та його героям».
Література [4, 1, 31, 24, 29].
«Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле.
Критика на гуманістичну культуру Середньовіччя
1. Загальна характеристика французького Відродження.

2. Життєвий ітворчий шлях Ф.Рабле.
3. Історія написання роману Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».
4. Проблематика і поетика роману.
5. Система образів твору.
6. Педагогічні ідеї Рабле.
7. Висміювання загарбницької війни. Король Пікроколь.

1. Прочитайте роман Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».
3. Випишіть з матеріалів підручника (Давиденко Г.Й., Акуленко В.Л. «Історія
зарубіжної літератури середніх віків та доби Відродження», с.142-143)
прийоми комічного, які використав Рабле і навести приклади з тексту твору.
4. Знайдіть опис Телемського абатства у тексті твору. Поясніть походження
його назви.
5. Знайдіть сцени опису подорожей Пантагрюеля та Панурга у романі. Назвіть
країни, в яких побували подорожуючі.
6. Поясніть поняття «карнавальність», «амбівалентність», «універсальність
святкового сміху», «гротескний образ тіла» і запишіть пояснення в
щоденник.
Література [4, 1, 31, 24, 29].
Творчість В. Шекспіра
1. Загальна характеристика англійського Відродження.
2. Життевий і творчий шлях В. Шекспіра. Шекспірівське питання.
3. Сонети Шекспіра. Їх особливості та структура.
4. Ідейно-художній аналіз комедії «Приборкання непокірної».
5. В. Шекспір – трагік. Філософська основа трагедії «Гамлет».
6. Образна характеристика трагедії «Гамлет».
7. Проблематика й художня своєрідність трагедії «Король

2. Вивчіть напам’ять сонет В.Шекспіра.
3. Складіть тези на тему: «Композиційні особливості комедій В.Шекспіра».
4. Прочитайте трагедію Шекспіра «Гамлет».
5. Доберіть цитатний матеріал для характеристики героїв трагедії «Гамлет».
6. Індивідуальне завдання – презентація на тему «Найвідоміші екранізації
Шекспірівських творів»
Література [4, 1, 31, 24, 29].

ЛІТЕРАТУРА XVII-XVIII ст.
Життя та творчість Жана Батиста Мольєра.
Висміювання марнославства та безпідставних претензій на аристократизм
у комедії Жана Батиста Мольєра «Міщанин-шляхтич»
1. Класицизм як художній напрям ХVІІ ст.
2. Життя і творчій шлях драматурга. «Висока комедія» Мольєра.
3. Композиція комедії «Міщанин-шляхтич»:
історія написання;
особливості жанру;
система образів (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, маркіза Дорімена,
Люсіль, Клеонт, Ніколь, Ков’єль)
проблематика твору.
4. Засоби сатиричного зображення дійсності в комедії «Міщанин-шляхтич».

1. Прочитайте комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич».
3. Доберіть цитатний матеріал для характеристики героїв.
3. На прикладі обраної вами сцени поясніть, у чому основа її комізму.
4. Поясніть значення термінів: класицизм, комедія, комедія ситуацій, комедія
характерів, комедія масок, комедія-балет, висока комедія, гумор, іронія,
сарказм, сатира, буфонада, фарс.
5. Схарактеризуйте правила класицизму на матеріалі комедії Мольєра
«Міщанин-шляхтич».
Література [ 5; 10; 25; 33].
Життя та творчість Данієля Дефо. Роман «Робінзон Крузо» – уславлення
енергії заповзятливості людини
в умовах чужого екзотичного середовища
1. Життєвий і творчий шлях Данієля Дефо.
2. Історія написання роману «Робінзон Крузо».
3. Жанрова своєрідність твору.
4. Ідеї Просвітництва в романі Данієля Дефо Робінзона Крузо.
5. Образ головного героя, його прототипи.
6. Місце П’ятниці в художній структурі «Робінзона Крузо».
7. Тема праці та її втілення в романі.
9. Поняття «робінзонади». Жанр роману-робінзонади у світовій літературі.
1. Складіть хронологічну таблицю до першого пункту плану.
1. Прочитайте роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо».
3. Доберіть цитатний матеріал для характеристики образу Робінзона Крузо,
етапи його морального вдосконалення.
4. Складіть порівняльну таблицю характеристики героїв Робінзона та
Пятниці.
5. Простежте етапи розвитку цивілізації, на прикладі перебування Робінзона
Крузо на безлюдному острові.
6. Дайте визначення поняттям: мемуари, пригодницький роман, роман
виховання, робінзонада.
Література [ 5; 9; 25; 33].

Життя та творчість Джонатана Свіфта.
Сатиричне зображення англійської дійсності в романі
Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера»
1. Життєвий та творчий шлях Джонатана Свіфта.

2. Джонатан Свіфт і Просвітництво.
3. Історія створення роману «Мандри Гуллівера».
4. Особливості композиції та жанру роману «Мандри Гуллівера».
5. Критика англійської монархуї у 1 частині твору.
6. Поєднання сатири і утопії у 2 частині роману.
7. Соціальна критика різних прошарків суспільства у 3 частині роману.
Республіканські ідеї Свіфта.
8. Алегоричний зміст 4 частини твору. Образи гуїгнгнмів та єгу, їх
символічність.
9. Суспільний ідеал у романі: утопія чи антиутопія.
10. Аналіз образу Гуллівера, художні засоби його створення. Еволюція
образу Гуллівера; Гуллівер і автор.
11. Художня своєрідність роману «Мандри Гуллівера».

1. Прочитайте роман Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера».
3. Доберіть цитатний матеріал для розкриття: антимонархічного
спрямування роману; критики політичної системи, судочинства, суспільної
моралі; абсурдності та протиприродності війн; проблем науки та псевдонауки;
проблем виховання та освіти.
4. Дайте визначення поняттю «парадокс». Випишіть із роману Джонатана
Свіфта «Мандри Гулівера» декілька парадоксів.
5. Подумайте, у яких місцях твору і з якого приводу Джонатан Свіфт
сперечається з романом «Робінзон Крузо» Данієля Дефо.
6. Складіть паспорт-характеристику твору Д. Свіфта «Мандри Гулівера».
7. Доберіть історичні матеріали, які б характеризували державний устрій
Англії часів Дж.Свіфта.
8. Прокоментуйте вислів Лесі Українки про Джонатана Свіфта: «Свіфт
застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів,
повного безглуздого егоїзму життя». (Л.Українка).
9. Розробіть презентацію на тему: «Освіта та навчання в країні Ліліпутії».З
чим ви погоджуєтесь, чого не приймаєте? Аргументуйте відповіді.
Література [ 5; 10; 25; 33].
Французьке Просвітництво. Життя та творчість Вольтера. Втілення ідеї
«природної людини» у філософській повісті Вольтера «Простак»
1. Французьке Просвітництво. Його революційний характер.

2. Життя та творчість Вольтера.
3. Філософська повість.
4. Історія створення філософської повісті «Простак».
5. Тема, ідея та композиція повісті.
6. Концепція «природної людини»в творі.
7. Характеристика образів головних героїв повісті, особливості їхнього
світогляду, ставлення до життя.

1. Прочитайте філософську повість Вольтера «Простак».
3. Доберіть цитатний матеріал для ілюстрації здорового глузду, відвертості
та аналітичного мислення Простака; «тверезого» і вдумливого ставлення до
релігії; ставлення до шлюбу; ставлення до цивілізованого суспільства.
4. Порівняйте образ Простака на початку і в кінці повісті. Як вплинуло на
нього пребування у цивілізованому суспільстві Франції кінця XVII ст.?
5. Випишіть філософські думки з твору, проаналізуйте їх.
6. Пригадайте твори, де була змальована «природна людина». Проведіть
порівняльний аналіз образів П’ятниці, роман «Робінзон Крузо» Данієля Дефо і
Простака.
7. Чи згодні ви з думкою Вольтера : «Простак робив швидкий поступ у
науках і передовсім у науках про людину. Причина такого швидкого поступу
його розуму полягала мало не в такій же мірі в його дикунському вихованні, як і
в його вдачі. Нічому не вчившись у дитинстві, він не знав і упереджень, його
розуміння, не бувши викривлене помилками, лишалося в усій своїй прямоті: він
бачив речі такими, які вони є, тимчасом як ідеї, закладені в нас у дитинстві,
змушують нас усе життя бачити речі такими, якими вони не є».
Література [ 5; 9; 25; 33].
Відображення полеміки між філософськими концепціями оптимізму і
песимізму в філософській повісті Вольтера «Кандід або оптимізм»
1. Філософська повість «Кандід або оптимізм».

2. Тема, жанр, композиція твору.
3. Просвітительська спрямованість повісті Вольтера «Кандид»:
філософія імені – філософія життя (образ Кандида);
філософія Панглоса (оптимізму);
філософія Мартена (песимізму);
значення фатуму (долі, зумовленості);
значення випадку й закономірностей;
подорож в Ельдорадо – варіант соціальної утопії.

1. Прочитайте філософську повість Вольтера «Кандід або оптимізм».
3. Подумайте, чому твір має таку назву.
4. Дайте визначення поняттям «оптимізм» та «песимізм».
5. Доберіть цитатний матеріал для розкриття філософії оптимізму та
песимізму в образах Панглоса та Мартена.
6. Випишіть філософські роздуми героїв повісті, проаналізуйте їх.
7. Цитатним матеріалом доведіть критику суспільної дійсності у повісті
Вольтера «Кандід або оптимізм» (релігійного фанатизму, аморальності та
лицемірства церковних служителів, війни, деспотизму, соціальної нерівності,
недосконалості суспільного устрою тощо).
8. Поясніть фантастичне моделювання суспільного ідеалу в образі держави
Ельдорадо (порівняти з країною Гуїгнгнмів у романі Дж. Свіфта «Мандри
Гуллівера»).
9. Подумайте над висловом «Треба працювати в своєму саду, це єдиний
спосіб зробити життя хоч трохи стерпним» Що має на увазі письменник?
10. Вольтер писав: «Праця відганяє од нас три великі лиха – нудьгу, гріх і
злидні». Як ці слова знаходять відображення у вашому житті?
11. Соціальна програма Вольтера-просвітника: не революційне перетворення
світу, а еволюційне – як постійне самовдосконалення, як творча праця на благо
людей. Доведіть, що Вольтер засуджує «оптимізм» Г. В. Лейбніца, адже
впевненість у тому, що «все до кращого в цьому найкращому із світів»,
призводить до пасивності, апатії, відмови від активного втручання людини в
соціальне життя.
Література [ 5; 9; 25; 33].

Життя та творчість Дені Дідро. Викриття релігійного фанатизму та
утвердження суспільних прав жінки у соціально- психологічному романі
Дені Дідро «Черниця»
1. Життєвий і творчий шлях Дені Дідро. Просвітницька діяльність.

2. Особливості індивідуального стилю Дені Дідро.
3. Просвітницька інтерпретація сутності людської природи та свободи
вибору в романі Дені Дідро «Черниця».
4. Роман «Черниця»:
жанрова специфіка;
форма оповіді;
ідейно-тематичний аналіз;
триплановість;
образ Сюзанни Сімонен як «природної людини»;
місце головної героїні у сім’ї та суспільстві;
монастирі (Святої Марії, Лоншанський, Арпажонський) і його представники;

1. Прочитайте роман Дені Дідро «Черниця».
3. Підготуйте розповідь «Дідро і його внесок у створення енциклопедії».
4. Дайте визначення поняттю «соціально- психологічний роман».
1. Розкрийте зміст поняття «природної людини» на прикладі головної
героїні роману Сюзанни Сімонен.
2. Доведіть невідповідність долі Сюзани Сімонен просвітницьким ідеалам
розуму, свободи та гуманістичної моралі.
3. Цитатним матеріалом доведіть аморальність монастирського устрою, що
призводять до душевного каліцтва.
Література [ 5; 9; 25; 33].
Життя і творчість французького драматурга П. О. Бомарше.
Сумна історія життєвих пригод Фігаро у комедії Бомарше «Севільський
цирульник, або Марна обережність»
1. Життєвий та творчий шлях П. О. Бомарше.

2. Причини звернення Бомарше до іспанських тем.
3. Соціальна комедія П. О. Бомарше «Севільський цирульник, або Марна
обережність»:
любовний сюжет і соціальний план п'єси;
характеристика образів (граф Альмавіва, лікар Бартоло, Розіна, Фігаро);
художня самобутність твору.

1. Прочитайте комедію П. О. Бомарше «Севільський цирульник, або Марна
обережність».
Доберіть цитатний матеріал для характеристики образів: графа Альмавіви,
лікаря Бартоло, Розіни, Фігаро;
3. Подумайте в чому новизна образу Фігаро в порівнянні з традиційним
літературним образом слуги?
4. Випишіть та розкрийте зміст афоризмів Фігаро.
Література [ 5; 9; 25; 33].
Життя та творчість Г. Е. Лессінга. Література німецького Просвітництва.
Гостра критика феодального деспотизму в трагедії
Г. Е. Лессінга «Емілія Галотті»
1. Життя і творчість Г. Е. Лессінга.Німецьке Просвітництво.

2. Літературний рух Німеччини «Буря і натиск».
3. Створення національного театру.
4. Трагедія Лессінга «Емілія Галотті»:
сюжетна основа, тема, ідея твору;
образ головної героїні;
характеристика другорядних образів твору.
5. Проблематика трагедії.

1. Прочитайте трагедію Г. Е. Лессінга «Емілія Галотті».
3. Доберіть цитатний матеріал для характеристики дійових осіб трагедії
(Емілія, Одоардо, граф Аппіані, принц Марінеллі, графиня Орсіна тощо).
4. Випишіть вислови з трагедії Г. Е. Лессінга «Емілія Галотті», які
підтверджують головні естетичні принципи Лессінга.
5. Подумайте, у чому полягає трагедія Емілії Галотті.
Література [ 5; 10; 25; 33; 34].
Життєвий і творчий шлях Ф. Шиллера.
Ненависть до деспотизму та прагнення змінити соціальний устрій у драмі
Ф. Шиллера «Розбійники»
1. Життєвий і творчий шлях Ф. Шиллера.

2. Ідейна спрямованість і художні особливості «штюрмерської драми»
«Розбійники».
3. Республіканський світовий ідеал у драмі.
4. Образи головних героїв (граф фон-Моор, Карл, Франц, Амалія, ).
5. Характеристика розбійників.
6. Протиріччя Шиллера в драмі «Розбійники».
7. Проблематика драми.

1. Прочитайте трагедію Ф. Шиллера «Розбійники».
3. Доберіть цитатний матеріал для характеристики образів головних героїв
драми.
4. Подумайте, яке значення мають епіграфи до драми Ф. Шиллера
«Розбійники» для розкриття ідейного задуму п’єси.
5. Подумайте, до якого морального занепаду приходить Карл Моор та у
чому полягає конфлікт з моральним і державним устроєм феодальної
Німеччини.
6. Чи можна виправдати «благородне розбійництво» чи «високу помсту».
7. Проаналізуйте монолог Карла (ІV, 5), в якому він розмірковує про смерть.
До якого відомого Шекспірівського монологу він наближений?
8. Подумайте:
 у чому полягає соціальний конфлікт драми?
 які риси характеру притаманні братам?
 що спонукає Карла до протесту?
 за яких обставин Карл розуміє хибність своїх вчинків?
 чому Карл вбиває Амалію та як змінюється життя Карла після цієї події?
 чому Карл добровільно віддається до рук влади?
Література [ 5; 10; 25; 33; 34].
Життєвий і творчий шлях Й.-В. Гете.
Пошуки сенсу буття у трагедії Й.-В. Гете «Фауст»
1. Життєвий і творчий шлях Й.-В. Гете.

2. Історія створення трагедії.
3. Жанрові та структурно-композиційні особливості твору, їх зв’язок з
ідейним задумом автора. Значення міфології.
4. Легенда про доктора Фауста. Літературні попередники героя Гете.
5. Проблематика та ідейний зміст трагедії:
роль мистецтва і призначення митця в суспільстві («Пролог в театрі»);
сенс людського життя і велич людського розуму («Пролог на небі»);
місце та роль вченого в житті (Фауст і Вагнер);
любов та істина (Фауст і Маргарита);
засудження релігійних догм;
еспокуса владою та багатством (у цісарському палаці);
істина і краса (Фауст і Єлена) .
6. Філософський зміст образу Фауста, його еволюція.
7. Розкрийте образ у зіставленнях:
Фауст-Фауст (боротьба двох начал),
Фауст-Мефістофель (єдність і боротьба протилежностей).
1. Морально-етичний та філософський висновки трагедії.
2. Образ Фауста у світовій літературі. «Фауст» у світовому мистецтві.
3. Вплив творчості Гете на розвиток європейської літератури.

1. Прочитайте трагедію Й.-В. Гете «Фауст».
3. Доберіть цитатний матеріал для характеристики образів головних героїв
трагедії (Фауст, Мефістофель, Вагнер, Маргарита й ін.).
4. Доведіть поєднання епохи Відродження з Просвітництвом в образі
Фауста.
5. Поясніть чому автор називає свій твір трагедією?
6. Доведіть прикладами з тексту чи пізнав Фауст в чому сенс людського
життя.
7. Напишіть твір-роздум на тему: «Хто – Фауст чи Мефістофель – ближче
самому авторові?»
Література [ 5; 9; 25; 33; 34; 36; 37].

ЛІТЕРАТУРА XIX ст. РОМАНТИЗМ
Життя та творчість Е. Т. А. Гофмана.
«Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер» – романтична казка-новела з
глибоким соціально-психологічним змістом
1. Життєвий і творчий шлях Е. Т. А. Гофмана.
2. Особливості гофманівського романтизму.
3. Сатирико-метафоричний зміст казки «Крихітка Цахес на прізвисько
Циннобер».
4. Добрі сили у казці: Фея Розабельверде, лікар Просперо Альпанос і їхня роль
у казці.
5. Світ філістерів: Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони.
6. Образ князя Пафнутія. «Реформа» князівства як сатира.
7. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і
Цахес).
8. Антипросвітницькі мотиви у творі.

1. Прочитайте твір Е.Т.А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько
Циннобер».
3. Дайте визначення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель,
референдарій, лінеєва мавпа, Вельзевул, філістер, ентузіаст.
4. Доберіть цитатний матеріал для характеристики образів.
5. Погрупуйте героїв твору відповідно до їхнього життєвого кредо.
6. Випишіть приклади «романтичної іронії» у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана
«Малюк Цахес на прізвисько Циннобер»
7. Складіть літературні схеми на тему:
«Протистояння митця і філістера»;
«Риси потворності Цахеса»;
«Життєвий шлях головного героя»;
«Життя німецького князівства».
Література [ 3; 7; 9; 18; 20; 21; 22; 23; 31; 33; 34; 35].
Життєвий і творчий шлях Дж. Г. Байрона. Тема самотності та
розчарування, тираноборства та визвольної боротьби в
у творі Дж. Г. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда»
1. Життєвий і творчий шлях Дж. Г. Байрона. «Байронічна течія».
2. «Паломництво Чайлд Гарольда» як взірець ліро-епічної поеми.
«Спенсерова строфа».
3. Історія створення, композиція, жанрова своєрідність поеми «Паломництво
Чайлд Гарольда» зв’язок між частинами.
4. Жанр «ліричного щоденника».
5. «Байронічний герой».
1. Прочитайте твір Дж. Г. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда».
2. Дайте відповіді на питання зазначені у плані практичного заняття.
3. Розкрийте значення епіграфу до поеми. Образ «дерева свободи».
4. Схарактеризуйте образ ліричного героя поеми як «хибно спрямовану
душу» та розкрийте проблему автобіографічності образу Чайльд-Гарольда
(перша пісня поеми).
5. Обгрунтуйте ідейну та естетичну позицію автора в другій пісні поеми.
6. Розкрийте політичну проблематику поеми, проблему падіння свободи та
розчарування всіх європейських народів в третій пісні поеми.
7. Подумайте, яке значення опису природи в останніх піснях поеми.
8. Розкрийте значення теми мистецтва.
9. Обгрунтуйте філософські погляди автора в четвертій пісні поеми.
Література [ 3; 7; 8; 9; 17; 18; 21; 22; 23; 26; 31; 33].
Життя та творчість В. Скотта.
В. Скотт. «Айвенго» – об’єктивність зображення історичного процесу і
соціальних відносин
1. Життєвий і творчий шлях В. Скотта.
2. Жанр історичного роману, його ознаки та особливості.
3. Історична основа роману «Айвенго».
4. Втілення найкращих рис народу в образах Вамби і Гурта, розбійників Робін
Гуда.
5. Річард I – ідеалізований герой автора.
6. Айвенго – шляхетний лицар.
7. Жіночі образи у романі (леді Ровена, Ревекка).
8. Релігійні та соціальні обмеження жінки.
9. Викриття лицемірства служителів церкви.

1. Прочитайте роман В. Скотта «Айвенго»
3. Доберіть цитати до характеристики образів.
4. Проаналізуйте передмову до «Айвенго» і схарактеризуйте викладені у ній
вимоги до історичного роману.
5. Знайти у посвяченні роману визначення «історичного колориту».
6. Підготуйте історичну довідку протистояння англосаксів та норманів.
7. Порівняйте текстові та екранізовані образи (екранізацію оберіть на
власний розсуд). Підготуйте ілюстрації, порівняйте з літературним джерелом.
8. Дайте тлумачення словам: сюзерен, васал, герольд, франкліни, тамплієри,
йомени.
Література [ 3; 7; 8; 10; 18; 21; 22; 23; 31; 33].
Життя та творчість В. Гюго.
«Собор Паризької Богоматері» В. Гюго: дух історії та вічна
боротьба добра і зла
1. Життєвий і творчий шлях В. Гюго.

2. Особливості французького романтизму і новаторство В. Гюго.
3. Історія написання роману «Собор Паризької Богоматері»; його тематика і
проблематика.
4. Гротескні образи і «місцевий колорит» у романі «Собор Паризької
Богоматері».
5. Собор Паризької Богоматері – ідейно-композиційний центр твору.
6. Особливості змалювання боротьби добра і зла, гуманістичний пафос
співчуття жертвам людської та соціальної несправедливості у творі.
7. Антитеза як основний прийом побудови роману.
8. Образ Квазімодо як реалізація теми пробудження душі. Історія його
відносин з Есмеральдою.
9. Багатогранність теми кохання.
10.Антиклерикальна ідея роману (Клод Фролло).
11.Тема народу в романі (народ, дворянство і король).

1. Прочитайте роман В. Гюго.
3. Дайте визначення поняттям: гротеск, контраст, гіпербола, історичний
роман.
4. Доберіть цитати до характеристики образів.
5. Складіть літературну схему «Композиційна роль Собору Паризької
Богоматері».
6. Складіть літературну схему «Багатогранність кохання».
7. Обгрунтуйте, чому роман «Собор Паризької Богоматері» вважається
романтичним твором?
8. Подумайте, яке значення може мати роман для сучасності?
9. Поясніть, чому автор сконцентрував дії і всіх персонажів навколо Собору.
10. Співставте історичні романи В. Скотта «Айвенго» та В. Гюго «Собор
Паризької Богоматері» і виявити їхню специфіку.
Література [ 3; 7; 9; 18; 21; 22; 23; 31; 33].

Життя та творчість Жорж Санд.
Романтичні ідеали та проблема емансипації жінки у романі
Жорж Санд «Індіана»
1. Життєвий і творчий шлях Жорж Санд.

2. Психологічний романтичний роман «Індіана» - світоглядна програма
Жорж Санд.
3. Ідейно-тематичний зміст роману.
4. Таємниці особистої драми Індіани.
5. Сила і внутрішнє багатство героїні.
6. Стосунки Індіани і Реймона де Рам’єра.
7. Значення щасливої кінцівки у романі. Індіана і Ральф.

1. Прочитайте роман Жорж Санд «Індіана».
1. Випишіть тлумачення слів: «фемінізм», «емансипація», «природна
людина», «ґендерна політика».
2. Доберіть цитатний матеріал до характеристики головних образів роману.
3. Схематично розкрийте специфіку стосунків головної героїні з
чоловіками: полковником Дельмаром і Раймоном де Рам’єром.
4. Доведіть, що проблемою твору є безправність жінки у суспільстві.
5. Визначте спільні й відмінні ознаки теорії «природної людини» у
творчості Ж.-Ж. Руссо та Жорж Санд.
Література [ 3; 7; 10; 18; 21; 22; 23; 31; 33].
Життя і творчість Н. Готорна.
Засудження прагнення до збагачення як основної мети життя у
казці Н. Готорна «Золото царя Мідаса».
Проблеми духовності і моралі у романі
Н. Готорна «Багряна літера»
1. Життя і творчість Н. Готорна.

2. Міф про Мідаса.
3. Зміст казки, порівняння сюжетно-композиційного плану міфу і казки.
4. Два Мідаси.
5. Ідея казки.
6. Н. Готорн як засновник морально-психологічного напрямку в літературі
США.
7. Роман Н. Готорна «Багряна літера»: тематика, проблематика, система
образів.
8. Концепція історії в романі «Багряна літера»
9. Значення символів в романі «Багряна літера».

1. Прочитайте твори Н. Готорна.
3. Дайте тлумачення словам: метаморфоза, сатир, тамбурін, кефара.
4. Підготуйте переказ міфу про Мідаса.
5. Подумайте, чим схожі і чим відрізняються два Мідаса.
6. Доведіть, що «Багряна літера» Н. Готорна є історичним, моральним і
психологічним романом.
Література [ 3; 7; 8; 9; 16; 21; 22; 23; 30; 31; 33].
Життя та творчість Е. А. По. Поєднання комічного та жахливого у новелах
Е. А. По «Вбивство на вулиці Морг», «Викрадений лист», «Золотий жук»
1. Життєвий і творчий шлях Е. А. По.

2. Е. А. По – засновник детективного жанру
3. Провідний сюжет логічних новел, характерна їх ознака.
4. Образи Д.Огюста і Леграна, відмінність героїв від «нишпорок» буржуазної
розважальної літератури.
5. «Логічні» новели. Ідейно-художній аналіз новел «Вбивство на вулиці Морг» і
«Викрадений лист».
6. Психологічна новела «Золотий жук».
7. Художні особливості новел.

1. Прочитайте новели Е. А. По.
3. Складіть літературну схему «Прозова спадщина Е. А. По».
4. Розкрийте поняття «детектив»: ознаки, структура, види.
5. Особливості інтелектуального детективу.
6. Прочитайте і занотуйте матеріал про особливості детективної літератури
і «логічних» новел. Подумайте, яке поняття ширше.
7. Складіть літературні схеми до новел «Вбивство на вулиці Морг»,
«Золотий жук», «Викрадений лист».
Література [ 3; 7; 8; 10; 11; 16; 21; 22; 23; 30; 31; 33].
Життя та творчість Артура Конан-Дойля. Захоплююча інтрига - основа
детективної повісті Артура Конан-Дойля «Собака Баскервілів»
1. Життєвий та творчий шлях Артура Конан-Дойля.

2. Особливості детективних творів письменника.
3. Історія створення повісті «Собака Баскервілів», її композиція, ідейно-
тематичний аналіз та особливості жанру.
4. Захоплююча інтрига – основа детективної повісті Артура Конан-Дойля
«Собака Баскервілів».
5. Шерлок Холмс і доктор Ватсон – класичний детективний дует.
6. Характеристика героїв.
1. Прочитайте повість Артура Конан-Дойля «Собака Баскервілів».

3. Простежте хід думок та розслідування Шерлоком Холмсом загадкової
історії - прокляття роду Баскервілів. Визначте, яким логічним методом
користується детектив у своєму розслідуванні.
4. Подумати, чим схожі і чим відрізняються детективні твори Е.По та
Артура Конан-Дойля.
5. Випишіть з тексту афоризми Шерлока Холмса.
6. З якими персонажами повісті пов’язані ці слова? (Ентомологія, спанієль,
фосфор, підзорна труба, звіт, плющ, ЧКЛ, скрипка, олово, твідовий костюм,
попіл, «Таймс»)
Література [ 3; 7; 8; 9; 11; 21; 22; 23; 31; 33].
Життя та творчість Адама Міцкевича.
Польський романтизм
1. Польський романтизм. Характерні риси. Періодизація.

2. Життєвий та творчий шлях Адама Міцкевича.
3. Історія створення «Кримських сонетів».
4. Патріотизм і ностальгія за далекою Батьківщиною як провідний настрій
«Кримських сонетів» А. Міцкевича.
5. Створення романтичного автопортрету у збірці «Кримські сонети».
6. Образи природи Криму.

1. Прочитайте «Кримські сонети» А. Міцкевича.
3. Підтвердіть прикладами з твору, що зв'язок природи і людини, патріотизм
і ностальгія за далекою Батьківщиною є однією з провідних тем «Кримських
сонетів».
4. Вивчіть напам’ять один із сонетів.
Література [ 3; 7; 10; 21; 22; 23; 26; 31; 33].

Показ трагедії сучасної людини у побутовому злочині
за романом Фредеріка Стендаля «Червоне і чорне»
1. Історія написання роману.

2. Символічний зміст назви твору. Проблематика твору.
3. Життєві істини Жюльєна Сореля та їхній вплив на формування характеру
героя.
4. Художній метод Стендаля.

1. Поясніть, як ви розумієте епіграф «Правда, гірка правда».
2. Подумайте, яку мету переслідує автор, використовуючи в романі «Червоне і
чорне» мову символів?
3. Поясніть, як ви розумієте вислів «людина 93 року».
4. Головний герой роману «Червоне і чорне» Ф. Стендаля Жульєн Сорель
змушений розгорнути книгу свого життя в розквіті літ. Молодий – за віком,
старий – за душею. Як висловилися полкові офіцери, «в цьому юнакові є все,
крім юності». Як сталося, що Жульєн занапастив своє життя?
5. Представником якого класу був Жульєн? Чим вирізнявся серед інших? Про
що мріяв? Як він міг утвердитися в житті? Чи відповідає кар’єра священика
справжньому покликанню героя?
6. Перед яким вибором постав юнак? Чим треба було пожертвувати, щоб стати
успішною людиною в суспільстві на той час?
7. Який зміст вкладає Жюльєн Сорель у поняття «прокласти дорогу» на різних
етапах свого просування по соціальній драбині.
8. Вибір. Як часто ми опиняємося в ситуації, коли потрібно віддати перевагу
чомусь. Ще з дитячих років вибирали іграшку, солодощі, одяг. Дорослішаємо –
і йдеться вже про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини. Від
кого залежить наш життєвий вибір? Чи може людина залишатися людиною за
будь-яких умов?
9. Проаналізуйте вислови Жульєна Сореля. Як вони характеризують його?
Чому герой приходить до висновку «Мені нічого робити на землі»?
10. Дослідіть, як змінюються протягом життя якості характеру Жульєна. Чи
можна стверджувати, що герой іде шляхом еволюції?
Література [2; 3; 6; 7]
Конфлікт між мрією та реальністю
в романі Г. Флобера «Пані Боварі»
1. Історія написання роману, його проблематика.

2. Критика буржуазно-обивательського середовища в романі.
3. Оме – типовий представник провінційної верхівки.
4. Трагедія Емми Боварі.
5. Образ Шарля Боварі в ідейному задумі та композиції роману.

1. Дайте тлумачення підзаголовку «Побут провінцій».
2. Доведіть (на конкретному аналізі тексту), що маленьке провінційне місто
зберігає соціальну структуру і класову ієрархію всієї буржуазної Франції.
3. Дайте тлумачення поняттю «боваризм».
4. Розгляньте протиставлення: аптекар Оме – родина Боварі.
5. Де навчалась Емма? За яких обставин відбулося знайомство Емми з Шарлем
Боварі? Куди приїхали жити молодята?
6. В якому містечку відбулося знайомство з Леоном? Де відбувалась друга
зустріч з Леоном? В якому готелі зустрічались Емма і Леон?
7. Що сталося з дочкою Емми після її смерті і смерті Шарля? Що сталося зі
старою пані Боварі?
8. Чи можна сказати, що Емма живе подвійним життям (подвійне існування) –
реальним – у домі Шарля, як жінка й господиня, і таємним, спочатку лише в
уяві, навіяним прочитаними романами?
9. Чи є в романі люди, які живуть духовними інтересами?
10. Ідея необхідності для людини красивого та яскравого, духовно змістовного
життя складає істинний пафос роману. Обгрунтуйте або є спростуйте
твердження.
Влада золота та її філософія
у повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»
1. «Людська комедія» О. де Бальзака і місце в ній повісті «Гобсек».

2. «Гобсек» – діагностика хвороби суспільства, стосунки в якому базуються на
грошах. Особливості композиції твору.
3. Гобсек – скнара, Гобсек – філософ. Причини деградації особистості Гобсека.
4. Образи протилежного плану, їх зв’язок з головним героєм.
5. Гобсек, Чічіков, Пузир… спільність героїв, їхнє життєве кредо.

1. Дослідіть історію написання повісті, її місце у «Людській комедії».
2. Дайте тлумачення поняттям: лихвар; деградація; вексель.
3. Складіть цитатну таблицю для характеристики головного героя.
4. Подумайте, яка кольорова гама повісті? Як вона відображає авторське
відношення до головного героя твору?
5. Проаналізуйте особливвості композиції повісті. Чому між Гобсеком і
читачем стоять дві особи: автор і оповідач?
6. Знайдіть та випишіть з повісті «Гобсек» цитати-висловлювання про владу
золота.
7. Гобсек-лихвар – це результат життя, основ сучасного йому суспільства, де
скрізь точиться боротьба між бідняками й багатіями. І саме життя навчило його,
що перемегає той, хто має гроші, а гроші дають владу над людьми. Чи так це
насправді?
8. Лихвар Гобсек вважав усі цінності відносними, залежними від обставин,
визнавав, що «умовності – свої для кожного клімату» (так чи ні?)
9. У філософії Гобсека неважко помітити і позицію самого автора: гроші
оголюють і уособлюють основний людський інстинкт – принцип егоїзму (так
чи ні?)
10. Чому Гобсек – типовий герой? Які риси Гобсека сучасні?
Гуманістичні тенденції та їх утілення
у повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі».
«Ярмарок марнославства» - «роман без героя» В. Теккерея
1. Знедолене життя родини Кретчитів.

2. Подорож Скруджа в річну ніч у часі та просторі як можливість осягнути своє
життя.
3. Деградація особистості Скруджа, її причини.
4. Реальне та фантастичне у повісті «Різдвяна пісня у прозі».
5. Сюжетні лінії роману «Ярмарок марнославства».
6. Проблематика роману «Ярмарок марнославства».
7. Поетика національного колориту в романі В. Теккерея «Ярмарок
марнославства».

1. Визначити епізоди переродження Скруджа як реакцію на осмислення свого
життя.
2. Чим пояснити те, що у назву повісті про Різдво винесено слово «пісня»?
3. Накресліть план подорожі Скруджа.
4. Чому В. Теккерей стоїть в одному ряду із Ч. Діккенсом, але значно
поступається славі сучасника?
5. Чому В. Теккерей назвав свій роман «Ярмарок марнославства» «романом без
героя»?
6. У чому проявилася майстерність Теккерея-романіста?
7. Схарактеризуйте жіночі образи роману «Ярмарок марнославства».
8. Підготуйте таблицю-характеристику англійського суспільства за романом В.
Теккерея «Ярмарок марнославства».
9. Підготуйте порівняльну таблицю «Філософія життя» Р. Шарп і Е. Седлі:
детермінація їх вчинків за романом В. Теккерея «Ярмарок марнославства».
10. Проаналізуйте систему чоловічих образів за романом В. Теккерея «Ярмарок
Література [2; 3; 6; 7; 8]
Динамізм оповіді та психологізм у зображенні персонажів
у новелі Гі де Мопассана «Пампушка»
1. Особливості композиції новели «Пампушка», провідна думка.

2. Причини від’їзду пасажирів з Руана в небезпечний час, їх характеристика.
Ставлення до них автора.
3. Образ Пампушки.
4. Характеристика прусського офіцера, його роль у новелі.

1. Повторіть теоретичні відомості про іронію.
2. Подумайте, чи можна диліжанс назвати символом? Що він символізує?
3. Занотуйте оцінку новели Андре Моруа в літературному портреті «Гі де
Мопассан».
4. Складіть чайнворди, кросворди, літературні ігри та тести.
5. Які новели та романи Ґі де Мопассана вам знайомі? Як у них відображено
моральну позицію письменника? Що він засуджує в сучасному йому
суспільстві?
6. Підготуйте «сюжетний ланцюжок» новели «Пампушка».
7. Флобер назвав «Пампушку» шедевром і стверджував, що твір цей
«залишиться, його ніколи вже не забудуть». Прокоментуйте думку автора.
8. Чи погоджуєтеся ви з думками літературознавців щодо значення твору
Мопассана, манери й стилю зображення? Чи додав цей твір до вашого уявлення
про французьку літературу ІІ половини ХІХ ст.?
9. Напишіть відгук про новелу Гі де Мопассана «Пампушка».
10. Відомий німецький письменник XX ст. Томас Манн так відгукувався про
прозу Ґі де Мопассана: «Я вважаю його творчість безсмертною і впевнений, що
і через сто років він залишиться найбільшим майстром новели». Як ви
вважаєте, чи можна назвати ці слова пророчими?
Втілення принципів символістської драми
у п’єсі М. Метерлінка «Синій птах»
1. Концепція «театру мовчання» та її подальше переосмислення, створення

«п’єси – бесіди душі».
2. «Синій птах» – світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття.
3. Символічний сенс сюжету пошуків Синього птаха та символістська картина
світу в п’єсі.
4. Проблеми людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і
штучних радощів життя.
5. Образи Тільтіля та Мітіль – символ людства, що робить перші кроки в
осягненні сенсу й гармонії буття.
6. Багатозначність образу Синього птаха.

1. Підберіть цитатний матеріал до образів Тільтіля та Метіль.
2. Визначте символічні образи п’єси.
3. Доведіть, що п’єса має ознаки казки.
4. Схематично подайте шлях пошуків Синього птаха.
5. Чому Метерлінк робить своїми героями дітей?
6. Які моральні закони пізнають діти під час подорожі й де саме?
7. Як у п’єсі пояснено функцію часу?
8. Як ви вважаєте, чому дія в п’єсі відбувається у ніч напередодні Різдва?
9. Для чого, на вашу думку, автор використав прийом олюднення?
10. Яке значення мають авторські ремарки у п’єсі?
11. Поясніть фінал п’єси “Синій птах”.
12. Складіть сенкан “Синій птах”.
Відображення фізіологічних аспектів людського життя
та його соціальної панорами у романі Е. Золя «Жерміналь»
1. Течія натуралізму у французькій літературі ХХ століття.

2. Витоки творчості Е. Золя.
3. Історія написання роману.
4. Образи головних героїв.
5. Трагедія кохання.
6. Трагічна доля французького народу.
1. Доведіть або спростуйте думку Л. Арагона: «Еміль Золя – новатор у
літературі, сміливий, руйнівний письменник, що з'єднав «нещадність реалізму з
мужністю політичної дії».
2. Підготуйте розповідь про історі. Написання роману «Жерміналь».
3. Схарактеризуйте ключові проблеми, яких торкається автор у романі.
4. Які описи використовує Е. Золя та з якою метою?
5. Поясніть назву роману.
6. Підготуйте цитатну характеристику головного героя.
У світі поезії ХІХ століття.
Уолт Уітмен, Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо
1. Тематика, проблематика, композиція збірки У. Уітмена «Листя трави».

2. Шарль Бодлер. Збірка «Квіти зла». Протиставлення дійсності та ідеалу як
семантико-образна вісь збірки.
3. «Поетичне мистецтво» П. Верлена – віршований маніфест символізму
4. Художній світ поезії А. Рембо. Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у
віршах «Відчуття» та «Голосівки».
1. Чому У. Уітмена називають поетом-новатором, святинею американської
поезії? Свою думку обґрунтуйте.
2. Із якої родини походив та яку освіту здобув У. Уітмен? Назвіть три основні
професії У. Уітмена.
3. Яку віршовану форму використав У. Уітмен для створення своїх поезій?
Назвіть єдиний у спадщині поета римований вірш.
4. Яке філософське вчення найбільше вплинуло на Уітмена та змінило його
світогляд?
5. У чому полягала громадянська свідомість, гуманізм поета під час
Громадянської війни у США?
6. Які художні засоби найчастіше використовував У. Уітмен?
7. Створіть асоціативний кущ до слова «трава». Що таке трава у розумінні
ліричного героя? Складіть ґроно з цим словом за текстом поезії.
8. О. Блок, оцінюючи творчий шлях і творчий доробок Бодлера, зазначав:
«Перебуваючи в пеклі, можна марити про білосніжні вершини». Яке ж пекло
пізнав Бодлер і про що мріяв? Чи можна на прикладі аналізу одного вірша
збагнути долю поета?
9. Що відтворюють складові словосполучення «Квіти зла»?
10. Схарактеризуйте історію створення й структуру збірки «Квіти зла».
11. Який художній засіб використовує Бодлер, щоб підкреслити велич
духовного злету і низість земного бруду у вірші «Альбатрос»? Які образи вірша
є символічними? Дайте їх тлумачення.
12. Чому вірш «Поетичне мистецтво» Поля Верлена сприймається як маніфест
символізму?
13. Яке місце у творчості Верлена посідає збірка «Романси без слів»? Як ви
поясните назву збірки та циклу? Які провідні мотиви циклу «Забуті арієти»?
14. Опрацюйте історію написання поезії А. Рембо «Відчуття». Чому поезія має
таку назву? Які відчуття охопили ліричного героя? З ким ліричний герой
порівнює Природу? Чому це слово написане з великої букви? Яку роль вона
відіграє у його духовних пошуках? Розкрийте асоціативно-смислове значення
образів, створених у вірші.
15. Опрацюйте історію та мету написання сонету «Голосівки». Чому саме з
кольорами асоціюються голосні? Чому «Голосівки» називають панорамою
Всесвіту? Які естетичні принципи символізму та імпресіонізму втілює ця
поезія?
Література [2; 3; 6; 7; 8]
Жанрова своєрідність казки-притчі
Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
1. Присвята казки-притчі, її своєрідність.

2. Малюнки юного художника і поради дорослим. Думки Екзюпері про
дорослих.
3. Перша зустріч з Маленьким принцом. Причини, з яких він залишає свою
планету.
4. Характеристика планет, які відвідав Маленький принц. Відкриття істини.
5. Роль постаті льотчика у казці.

1. Створіть словесні портрети Сент-Екзюпері-людини і Сент-Екзюпері-митця.
2. Коли була написана казка «Маленький принц»? Що стало поштовхом до її
створення?
3. Поясність зміст слів «планета», «притча». Дайте визначення притчі як жанру
літератури.
4. Чому твір Екзюпері «Маленький принц» називають філософською казкою?
Знайдіть ознаки казки й притчі у творі.
5. Як ви думаєте, ця казка дає відповіді на запитання чи, навпаки, породжує
запитання? Що в творі потребує роздумів і пояснень?
6. Що таке алегорія? Що уособлює в казці троянда? Що уособлюють планети,
на яких побував Маленький принц?
7. У чому полягає значення присвяти твору? Хто такий Леон Верт? Як ви
оцінюєте цінність такого подарунка другові як книга, написана власноруч?
8. Яку із загальнолюдських проблем відкрив для себе маленький принц під час
перебування на кожній з планет? Які людські та суспільні вади відкрилися
маленькому принцу під час його перебування на планетах? Чому маленький
принц не залишився на жодній планеті?
9. Подумайте, чому Маленький принц після подорожі по Землі відчуває себе
нещасним? Що бачить принц на Землі? Чим вона відрізняється від інших
планет?
10. Чому автор вдається до зображення нереального світу? Чому дія
казки відбувається в пустелі?
11. Що змінила в льотчикові зустріч з Маленьким принцом?
12. Чому, навіть ставши дорослим, оповідач не змінив свою думку про
дорослих? Прокоментуйте вислів: «На своєму віку я зустрічав чимало різних
поважних людей і мав з ними стосунки. Жив довго між дорослих. Бачив їх
зовсім близько. І від того моя думка про них не стала кращою».
13. Намалюйте карту подорожі Маленького принца.
14. Підготуйте твір-роздум на тему: Найголовнішого очима не
побачиш (за казкою А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»).
15. Напишіть відгук на книгу Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький
принц».
Література [2; 3; 6; 7; 32; 38]
Проблема вибору і її гуманістичне вирішення,
тема перестороги в романі Альбера Камю «Чума»
1. Історія створення роману, тематика та проблематика твору.
2. Жанр, фабула, символічність назви.
3. Система образів у романі:
а) лікар Ріє;
б) Жан Тарру;
в) Раймон Рамбер;
г) Жозеф Гран;
д) отець Панлю.
4. Антигуманна та аморальна позиція Коттара та старого астматика.
5. Місце роману «Чума» у світовій літературі, його ідейна спорідненість з
творами української літератури, з іншими видами мистецтва.

1. Повторіть поняття «есе», «хроніка», «притча», «натуралістична» та
«символічна» деталі.
2. Визначте, прокоментуйте деталі з символічним навантаженням. Які життєві
враження лягли в основу роману Камю «Чума»?
3. Елементи яких жанрових різновидів роману наявні у творі Камю?
4. Підберіть заголовки до кожної частини роману, так щоб вони відтворювали
обидва плани – реалістичний і символічний.
5. Як ви думаєте, чому автор взяв епіграфом до роману слова Даніеля Дефо:
«Якщо дозволено зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то дозволено
також зобразити будь-який справді існуючий в реальності предмет через щось
взагалі неіснуюче»? На що спрямовує читача епіграф до роману? Як епіграф до
роману розкриває його головну думку?
6. Розкрийте проблематику роману.
7. Чому один із найкращих творів Камю, який завжди об'єктивно і суб'єктивно
утверджував життя, присвячений чумі, яка пов'язана зі смертю?
8. У чому полягає сенс перестороги Камю в романі «Чума»?
9. Коли і де відбуваються події, зображені в романі? Як зображений Оран у
романі? Що розповідає автор про його мешканців, про їхнє життя? Яке
ставлення автора до міста та його мешканців?
10. Чому журналіст Рамбер вирішив залишитися у місті, охопленому чумою?
Чому Коттара не тішили оптимістичні прогнози доктора Ріє щодо розвитку й
поширення чуми?
11. Як ви розумієте фінальне речення роману? Чому саме цими словами Камю
завершує твір? Чи згодні ви з таким пророцтвом?
12. Складіть цитатну таблицю для характеристики образів: ГЕРОЇ //
ХАРАКТЕРНІ РИСИ // СТАВЛЕННЯ ДО ЧУМИ.
13. Напишіть твір-роздум на тему: «Вияви «чуми» ХХ-ХХІ століття».
Література [2; 3; 6; 7; 12; 14]
Тема «Втраченого покоління»
у романі Е.-М. Ремарка «Три товариші»
1. Сповідальна проза Ремарка. Тема «втраченого покоління» в романі.
2. Роман «Три товариші» – життєвий біль Ремарка.
3. Система образів у романі. Життя «маленької людини».
4. Тема кохання.
5. Наслідки анархії у країні.

1. Подумайте, з якими творами тематично можна порівняти роман «Три
товариші»?
2. Поясніть, чому головних героїв відносили до «втраченого покоління»? У
чому особливості їх душевного стану і ставлення до життя? Чи є майбутнє у
героїв?
3. Роберт Локамп, головний герой роману, дає собі таку оцінку: «Хто я такий?
Невдаха, який взяв на прокат «кадилак», безпросвітний п'яниця, ось і все!
Такого можна зустріти на кожному кроці...». Чи згодні ви з такою самооцінкою
героя? Знайдіть в тексті підтвердження своїх суджень.
4. Що загрожує Роберту Локампу після повернення з війни? Як ви уявляєте
його майбутнє?
5. Пані Залевська так охарактеризувала душевний стан тих, хто належить до
«втраченого покоління»: «... дивна пішла молодь! Минуле ви ненавидите,
теперішнім нехтуєте, а на майбутнє вам наплювати. Ну чим хорошим це може
скінчитися?» Чому життя для героїв роману – це «єдине щастя нещасних
людей»? Складіть логічну схему своїх міркувань з приводу слів пані
Залевської: чому минуле ненавидять, теперішнє зневажають, на майбутнє
наплювати.
6. Підготуйте цитатну характеристику героїв Роберта Локампа, Готфріда
Ленца, Отто Кестера.
7. Простежте історію кохання Роберта і Пат. В які моменти найбільш яскраво
розкривається щирість і глибина їх почуттів?
8. Порівняйте роман «Три товариші» із романом «На західному фронті без
змін». У чому їх спорідненість?
9. Чи актуальна у наш час проблема «втраченого покоління»?
10. Випишіть з роману роздуми про щастя, життя, любові, які вам імпонують.
11. Підготуйте рецензію на роман «Три товариші».
12. Створіть буктрейлер роману «Три товариші».
Література [2; 3; 6; 7; 12; 14]
Своєрідність композиції та символіка оповідання
Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»
1. Г. Белль – «совість німецької нації».
2. Назва оповідання, його композиція.
3. Сприймання героєм навколишнього світу. Засоби характеристики героя.
4. Символи у творі.

1. Коли, боронячись від навали персів, 300 хоробрих спартанців на чолі з царем
Леонідом полягли під Фермопілами, було складено епітафію, яка починалася
словами: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту...» Як ви вважаєте, чому
давня епітафія, присвячена героїчним спартанцям, так починалася?
2. Що собою являє назва оповідання Генріха Белля? Поясніть, на що вона
спрямовує читача.
3. Зачитайте початок оповідання і визначте, за допомогою яких засобів автор
вводить читача в атмосферу воєнної дійсності.
4. Чому юнак не впізнає рідну гімназію? Виділіть етапи впізнання героєм рідної
школи.
5. Що можна сказати про вік героя? Наведіть рядки з твору.
6. Які два питання турбують героя, коли він чекає своєї черги в операційну?
Чому вони пов’язані між собою?
7. Визначте символи у творі.
8. Як пейзаж характеризує війну? Яке основне завдання інтер’єру в цьому
оповіданні? Що спричинило перетворення гімназії на «мертвий дім»?
9. Зробіть висновок, яким пафосом пройнято твір Генріха Белля, як
відбувається засудження війни.
10. Яке враження справило на вас оповідання Белля? Які почуття викликав у
вас цей твір?
11. Напишіть твір-мініатюру «Що б ви порадили юному гімназисту, якби він

був поряд?»
Література [2; 3; 6; 7; 12; 14; 32]
Своєрідність світобачення і його художнього вираження
в оповіданні Ф. Кафки «Перевтілення»
1. Витоки творчості письменника. Особистість і творчість Ф. Кафки,
особливості їхнього взаємозв'язку.
2. «Перевтілення» – програмний твір Ф. Кафки.
3. Образ Грегора Замзи як гротескний літературний «автопортрет» письменника
й символічне уособлення типу «маленької людини» XX ст.
4. Сутність конфлікту Грегора з родиною.
5. Причини трагедії Г. Замзи.

1. Пригадайте зміст понять «оповідання-міф», «гротеск», «модернізм».
2. Які обставини особливо вплинули на характер індивідуальності
письменника та особливості його творчого доробку?
3. Пригадайте зміст оповідання «Перевтілення»: що трапилося з головним
героєм, що вражає в його перевтіленні, ким був Грегор до перетворення?
4. Подумайте, на якій проблемі автор зосередив свою увагу?
5. Яка головна метафора твору?
6. Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевтілення?
7. Які символи використовуються у творі? Поясніть їх роль.
8. У чому полягає головна тема та проблема метафоричного світобачення в
оповіданні «Перевтілення»? Якою вимальовується концепція світу і людини у
творчості Кафки?
9. Чи згодні ви з Кафкою, що людина – маленька комаха? Що треба робити,

щоб не відчувати себе комахою?
10. Який ви б вигадали кінець цієї історії?
Література [2; 3; 6; 7; 12; 13; 14]

Тема митця та мистецтва у новелі Т. Манна «Смерть у Венеції»
1. Т. Манн – видатний німецький письменник XX століття.

2. «Смерть у Венеції», історія написання, тематика, композиція.
3. Характеристика образу Густава фон Ашенбаха.
4. Образ 14-річного Тадзьо – уособлення краси.
5. Ставлення автора до свого героя, до бездуховного мистецтва.

1. Хто головний герой твору? Що свідчить про бездуховність Ашенбаха? Як
ви розумієте поняття «офіціозний письменник»? За які заслуги влада надала
героєві твору титул дворянина?
2. Символом чого є образ Венеції? Яку роль у новелі відіграє образ епідемії
холери, що насувається на людей, колиску сучасної цивілізації – Венецію?
3. Розкрийте ідейний зміст зустрічі Ашенбаха з хлопчиком Тадзьо. Що
привертає увагу Ашенбаха в Тадзьо – внутрішній світ чи його зовнішність?
4. Який момент є психологічною кульмінацією твору?
5. Як закінчується новела?
6. Яка ідея твору? Поясніть алегоричність назви новели.
7. Окресліть конфлікт новели та діалектику переживань героя.
8. Порівняйте пейзажі у новелі, спробуйте визначити їх роль і тип:
- психологічний;
- пейзаж-символ;
- пейзаж-враження;
- пейзаж-потік свідомості.
9. Яке ставлення автора новели до свого героя, до бездуховного мистецтва?
10. Доведіть думку автора про фальшивість суспільства (на прикладах із
тексту).
11. Від чого застерігає людство письменник-гуманіст?
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]
«Пігмаліон» Б. Шоу – зразок драми-дискусії
1. Драма «Пігмаліон» – втілення естетичних і соціальних принципів
драматурга. Переосмислення автором міфу про Пігмаліона.
3. Парадокс – южетна основа п'єси.
4. Система образів, авторське ставлення до героїв, подій твору.
1. Дайте визначення понять: «парадокс», «квінтесенція», «пігмаліон»,
«пуритани».
2. Подумайте, що споріднює драму Б. Шоу з античним світом і що відрізняє?
3. Зіставте і порівняйте міф і драму.
4. Б. Шоу сказав: «Кожна з моїх п’єс – це послання до людства». Яке послання
до людства має п’єса «Пігмаліон»?
5. Прокоментуйте слова Елізи: «...Різниця між леді і квіткаркою полягає не в
тому, як вона поводиться, а як до неї ставляться».
6. Які два парадокси криються в репліці Хіггінса: «Хіггінс (зарозуміло). І
обійдуся! Мені взагалі ніхто не потрібен! Я маю свою душу, свою Божу іскру!
Але (з несподіваною відвертістю) мені вас буде не вистачати, Еліза.
(Підсувається ближче до неї.) Ваші ідіотські уявлення про життя багато чому
мене навчили. Шанобливо вас за це дякую. І додатково я звик до вас, до вашої
особи, вашому голосу... Вони мені навіть подобаються»?
7. Складіть таблицю: «Еволюція перетворення Елізи».
8. Як, на вашу думку, зовнішність героїв п’єси Б. Шоу «Пігмаліон»
співвідноситься з їх внутрішнім світом, якостями характеру, обставинами
життя? Порівняйте п’єсу Шоу із міфом про Пігмаліона і Галатею.
9. Чи може п’єса завершитися шлюбом головних героїв? Які варіанти
продовження п’єси в післямові пропонує Б.Шоу?
10. Одне з головних питань, яке Б. Шоу ставить в «Пігмаліоні», наскільки мова
людини характеризує її особистість, наскільки вона впливає на її життя, і чи
можна змінивши свою вимову, змінити своє соціальне становище? Обгрунтуйте
власну точку зору з цього приводу.
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]
Філософія життя, краси, насолоди і мистецтва
в романі Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»
1. Історія створення роману. Філософія гедонізму та її вираження у творі.
2. Тема мистецтва, основна проблематика роману.
3. Ідейно-композиційна роль образу лорда Генрі.
4. Тема краси. Сутність трагедії Доріана Грея.
5. Характер образу художника у романі.
6. Парадокси та їх значення у творі.

1. Пригадайте історію створення роману «Портрет Доріана Грея».
2. Проаналізуйте афоризми О. Уайльда, що складають передмову до роману.
Подумайте, як вони розкривають образ письменника та головні проблеми
твору.
3. Яку роль, на думку автора, відіграє мистецтво в житті?
4. Подумайте, який давній мотив відтворено у романі.
5. Знайдіть у романі описи інтер’єрів. Подумайте, яка їхня роль?
Проаналізуйте пейзажі, що є в романі.
6. Поясніть символічне значення портрета Доріана Грея. Що зрозумів Доріан,
дивлячись уперше на свій портрет?
7. Яким був Доріан Грей на початку роману? Чи залишається таким Доріан до
кінця роману? Чому? Як змінюється Доріан Грей під впливом лорда Генрі?
Простежте шляхи морального падіння героя.
8. До якого життя закликає Лорд Генрі? Яке ваше ставлення до таких
принципів? Чи можна так жити? Сформулюйте основні правила філософії
гедонізму, запропоновані лордом Генрі в романі.
9. Поміркуйте над запитанням: ціна, яку сплатив Доріан за вічну молодість і

красу: чи не зависока вона? Чому пошук краси не приніс щастя Доріану Грею?
10. Як естетичний ідеал О. Уайльда втілився в романі «Портет Доріана Грея»?
11. Напишіть твір на тему «Чи може жити людина без душі» за твором
О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]
Показ шляху становлення особистості жінки
у п'єсі Г. Ібсена «Ляльковий дім»
1. Історія написання драми «Ляльковий дім». Назва п'єси.
2. «Ляльковий дім» – соціально-психологічна драма, її аналітична композиція.
3. Особливості драматичного конфлікту та розвиток дії п'єси.
4. Образи Нори і Хельмера.
5. Символіка драми.
6. Новаторство Ібсена-драматурга.

1. Визначте поняття «соціально-психологічна п'єса».
2. Визначте асоціації, викликані словом «ібсенізм».
3. Пригадайте історію створення драми «Ляльковий дім».

4. Підготуйте ментальні карти «дім», «ляльковий дім».
5. Підготуйте виразне читання вузлових сцен п'єси.
6. Яким ви побачили дім Хельмерів? Як живе родина? Яка ситуація допомагає
з’ясувати, що дім Хельмерів справді «ляльковий», а не справжній? Яке
враження у вас склалося про родину Хельмерів на початку твору?
7. Яким уявляє собі життя Нори її подруга фру Лінне? Порівняйте життєвий
шлях Нори і фру Лінне.
8. Прокоментуйте вислів Нори «коли закони не беруть до уваги моральних
намірів, тоді їх треба відкинути».
9. Прокоментуйте слова Хельмера: «Яка невдячність! Чи ти не була тут
щаслива?» «Але хто ж пожертвує честю навіть заради коханої людини?»
10. Чому Нора вирішила піти з дому? Висловіть претензії Нори до інституту
родини, чоловіків, суспільства, релігії, світу.
11. Порівняйте Нору на початку і наприкінці твору. Як ви думаєте, повернеться

Нора чи ні? Про яке Диво вона говорила?
12. Схематично зобразіть шлях героїні до щастя.

13. Підготуйте матеріали до гри «Кому з героїв могли б належати ці слова?»
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]
Показ драматичних суперечностей людського буття
у повісті-притчі Е. Хемінгуея «Старий і море»
1. Історія написання повісті, її жанрова своєрідність.
2. Сюжет повісті-притчі, головні лейтмотиви.
3. Зіткнення різних життєвих позицій: старий Сантьяго і хлопчик Манолін.
4. Символи та їх роль у повісті.
5. Авторська позиція у творі.

1. Визначте за словником, що таке лейтмотив, які його характерні риси.
2. Прослідкуйте розвиток лейтмотивів, доберіть із тексту відповідні цитати:
- «надзвичайна риба»;
- «бейсбол»;
- «самотність»;
- «леви» тощо.
3. Поясніть поняття «підтекст», «ефект айсбергу».
4. Згадайте, у чому особливості притчі як літературного жанру?
5. Доведіть, що «Старий і море» – філософська повість.
6. Назва повісті вказує на проблеми, які в ній розкриває автор. Визначіть їх.
7. Чому, на вашу думку, Хемінгуей робить головним героєм стару людину? У
чому унікальність цього героя? Звідки старий Сантьяго черпає силу? Мужність
і стійкість?
8. Про що свідчать думки старого «Сподіваюсь, вони там дарма не хвилюються.
Хвилюватися, в тім, може лише хлопчик. Але він-то в мені не сумнівається! Ні.
Старі рибалки – ті, певно, тривожаться. Та й молоді теж. Я ж живу серед
добрих людей».
9. Як старий думає про море? Як він ставиться до птахів, летючих риб, черепах?
Які думки про впійману рибу хвилюють старого? Як вам здається, автор вважає
людину повелителем природи, рабом її чи частиною природи?
10. Поясніть, як ви розумієте слова старого: «Як добре, що нам не доводиться
вбивати сонце, місяць і зорі», «Зараз голова у мене така ж ясна, як і сестри мої,
зірки».
11. На вашу думку, старий рибалка – переможений чи переможець? Чого може
навчити Сантьяго хлопчика? Чого може навчити Сантьяго нас?
12. Як ви розумієте слова Хемінгуея «Людина створена не для поразки. Людину
можна знищити, але її не можна перемогти»?
13. Що спільного у повісті «Старий і море» Хемінгуея та у романі «Чума»
А. Камю?
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]
Викриття «законів» конформістського мислення, показ розриву між
науково-технічним прогресом та моральним станом людства
у п'єсі Ф. Дюрренматта «Візит старої дами»
1. Історія написання. Назва. Жанрова своєрідність твору.
2. Художній простір і художній час твору.
3. Проблематика твору. Способи вирішення проблем героями.
- ціна життя окремої людини;
- спокутування боргів минулого;
- права сили і влади грошей;
- добра і зла;
- моральної відповідальності за свої вчинки.
4. Гюленці як частина художнього твору, їх загальна характеристика.
5. Складові естетичної системи Ф. Дюрренматта у розкритті авторського
задуму.

1. Подумайте, чому Ф. Дюрренматт назвав свій твір трагікомедією? Що
свідчить про те, що текст твору призначений для сцени?
2. За перебігом подій ми спостерігаємо очима автора. А чи проявляється у
п'єсі авторське ставлення до зображеного?
3. Хто, на ваш погляд, є головним героєм п’єси? Про що розповідає п’єса? Що
складає основу змісту трагікомедії?
4. Що ви дізналися про містечко Гюлен та його мешканців? Чи скаржилися
гюленці на своє життя? Що ви знаєте про минуле Гюлена? Чи сподіваються
жителі містечка на краще життя? Хто, як вони вважають, зміг би їм допомогти?
Кому віддають перевагу – Богові чи мільярдерці?
5. Як готуються жителі провінційного містечка до приїзду Клер Цаханасян?
Чиєю допомогою думають скористатися, щоб отримати мільйони від «старої
дами»? Що обіцяє бургомістр крамареві за допомогу витрусити мільйони у
Клер Цаханасян?
6. Яку мету переслідує героїня? Чи є її розплата втіленням вищого
правосуддя? З якою давньогрецькою героїнею драматург порівнює Клер
Цаханасян?
7. Наведіть приклади іронічного ставлення драматурга до головної героїні.
Яку мету переслідує автор, вживаючи гротеск?
8. Простежте, чому драматург з усіх можливих варіантів обрав найгірший?
Спробуйте спрогнозувати подальший перебіг подій.
9. Напишіть лист до Клер Цаханасян.
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]
Схрещення елементів класичної та масової літератури
у романі П. Зюскінда «Парфумер»
1. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вплив у романі
«Парфумер».
2. Назва. Ідейно-тематичне спрямування сюжету. Текстуальна та
інтертекстуальна площини у романі.
3. Образ митця Гренуя. Символічний сенс детективної інтриги.
4. Проблеми співвідношення краси і зла, влади митця та мистецтва над
натовпом, пошук досконалості в романі.
5. Парфуми як гротескно-іронічна метафора мистецтва.
6. Роль художніх описів у романі «Парфумер».

1. Повторіть літературознавчі поняття: «постмодерністський роман»,
«гротеск», «інтертекстуальність».
2. Розкрийте поняття «маргінальність». Подумайте, чи можна вважати Гренуя
митцем-маргіналом?
3. Подумайте, яким чином у романі Зюскінда втілена мрія митця
модерністського напряму?
4. Дайте відповідь на запитання: «Чому мистецтво Гренуя не очищує душу?»
5. Коли відбувається дія роману і чому в цей час?
6. Що ми дізнаємося з роману про Гренуя? Як Гренуй пізнавав світ?
7. Звідки могла взятися така потвора — у фізичному й у моральному планах?
8. Яким чином Гренуй добився професійного успіху, навіть отримав владу над
людьми?
9. Чому Гренуй здійснював жахливі вбивства? Чи була в Гренуя якась інша
можливість досягти мети, улаштувати своє життя, не забираючи інше?
10. Як автор ставиться до свого героя? Який ідейний зміст цього образу?
11. Продовжіть речення: «Парфумер» – це роман-пересторога для суспільства,
тому що …
12. Напишіть твір «Тріумф і поразка геніального парфумера».
Література [2; 3; 6; 7; 8; 12; 14; 32; 38]

Індивідуальні завдання для студентів
Теми доповідей, рефератів, презентацій
ЛІТЕРАТУРА АНТИЧНОСТІ
1. Поняття «античної літератури» та її періодизація.

2. Давньогрецька міфологія.
3. Найголовніші міфологічні цикли.
4. Історична і міфологічна основа, композиція, проблематика поеми Гомера
«Іліада».
5. Історична та міфологічна основа, композиція, проблематика поеми Гомера
«Одіссея». Образ Одіссея – людини нової доби.
7. Генеза та різновид давньогрецької лірики.
8. Походження грецької драми та її основні види.
9. Давньогрецький театр.
10. Есхіл – «батько трагедії». Проблематика та особливості його трагедій.
11. Софокл – поет розквіту афінської рабовласницької демократії. Проблема
людської особливості і долі в трагедії Софокла «Едіп-цар».
12. Евріпід – поет кризи афінської рабовласницької демократії. Художні
особливості трагедії «Медея».
13. Давньогрецька комедія. Своєрідність комедій Арістофана.
14. Драма Менандра «Відлюдник» як комедія характерів. Особливості нової
аттичної комедії.
15. Періодизація римської літератури, її історична роль та особливості.
Ранній період римської літератури.
16. Творчість Плавта. Тема розтлінного впливу золота в комедії «Скарб».
17. «Золотий вік» римської літератури. Літературні гуртки.
18. Поема Вергілія «Енеїда», її композиція, зміст, основна ідея, образи.
19. Поетична творчість Горація Значення послання «Мистецтво поезії».
20. Поема Овідія «Метаморфози», її джерела, зміст, особливості, значення.
21. Ідейний зміст та проблематика роману Апулея «Метаморфози, або Золотий
осел».
22. Відображення історичної реальності у трагедії Сенеки «Медея».
1. Періодизація середньовічної літератури. Термін «Середні віки». Основні

риси та значення середньовічної культури.
2. Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
3. Особливості французького епосу. Історична основа, тема, ідея, конфлікт
«Пісні про Роланда».
4. Іспанський героїчний епос. Історична основа, тенденції, особливості «Пісні
про Сіда». Сід як герой Реконкісти
5. Історична основа, сюжетні джерела, тема, ідеї, образи «Пісні про
Нібелунгів».
6. Куртуазна література та її жанри.
7. Європейський лицарський роман. Джерела, соціально-історичні завдання,
особливості, класифікація.
8. Романи про святий Грааль
9. Французький лицарський роман. Бретонський цикл. «Трістан та Ізольда».
10. Причини та умови формування міської літератури, жанрова специфіка.
11. Жанри середньовічної драми. Роль містерії у розвитку театру. Фарс як
провідний народний жанр.
12. Доба Відродження та її характерні риси. Сутність понять «гуманізм» і
«Відродження».
13. «Божественна комедія» Данте як синтез середньовічної культури і як
перший твір культури Відродження.
14. Жанрова особливість збірки новел Боккаччо «Декамерон» як спроба
психологічної розповіді. Специфіка її сюжетної побудови та тематика новел.
15. Збірка ліричних поезій Ф. Петрарки «Канцоньєре». Її гуманістичний зміст,
особливості поетичної майстерності.
16. Особливості та періодизація французького Ренесансу. Гурток Маргарити
Наваррської і його місце у французькій літературі раннього Відродження.
17. Фольклорні джерела та літературна історія роману Ф. Рабле «Гаргантюа і
Пантагрюель». Головні образи роману.
18. Роман Сервантеса «Дон Кіхот», його задум, спрямованість, сюжетно-
композиційні особливості.
19. Шекспір та т.зв. «Шекспірівське питання». Поетичне новаторство сонетів
Шекспіра.
20. Відображення політичних поглядів Шекспіра в історичних хроніках, їх
проблематика, значення. («Річард ІІІ»).
21. Філософсько-світоглядна проблематика шекспірівської трагедії («Гамлет»,
«Отелло», «Король Лір»).
22. Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра – відображення конфлікту між
старим і новим світом.
ЛІТЕРАТУРА XVII- XVIII ст.
1. Засоби комічного у п’єсах Мольєра.

2. Утілення правил класицизму та відхід від них у комедії «Міщанин
шляхтич».
3. Система образів та особливості жанру п’єси Мольєра «Міщанін шляхтич».
4. Звернення Мольєра до античної спадщини.
5. Поєднання трагічного і комічного у п’єсах «Мізантроп», «Дон Жуан».
6. Буфонно-комічні елементи комедії «Тартюф».
7. «Кумедні манірниці» Мольєра – перехід від фарсів до високої комедії.
8. Просвітницька концепція Д. Дефо в романі «Робінзон Крузо».
9. Роман Дефо та світова «робінзонада».
10. Об’єкт сатири в романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».
11. Франція – центр просвітницького руху XVIII ст.
12. Основні напрями і течії французької літератури XVIII ст.
13. Вольтер як видатна постать французького і європейського Просвітництва.
Змістове і жанрове розмаїття творчості Вольтера.
14. Висвітлення Вольтером просвітницьких ідей у філософських повістях.
15. Місце Д. Дідро в історії французького Просвітництва.
16. Творчість Бомарше і світова література.
17. Своєрідність розвитку Просвітництва в Німеччині. Рух «Буря і натиск».
18. Г. Лессінг – відомий німецький теоретик доби Просвітництва.
19. Багатогранність творчості Гете, жанрове і стильове розмаїття його творів.
20. Ф. Шиллер в українських перекладах та на українській сцені.
21. Ф. Шиллер як виразник просвітительських ідей свободи і справедливості,
його участь у русі «Буря і натиск».
22. Головні теми лірики Ф. Шиллера.
23. Внесок Ф. Шиллера у розвиток жанру баллади. «Рукавичка».
24. «Фауст» Гете – один з найвидатніших творів світової літератури.
25. Шляхи пошуку істини у трагедії Гете «Фауст».
26. Основні теми та мотиви лірики Гете.
27. Вплив творчості Гете на розвиток європейської літератури.
1. Романтичний двосвіт героя доби романтизму.

2. Романтизм як літературний напрям у світовій літературі: характерні риси,
жанри. Романтизм у музиці та живопису.
3. Романтизм Німеччини. Іієнський гурток романтиків, Гейдельберзький
гурток.
4. Гротескно-фантастичний романтизм Гофмана.
5. Образ художника в творчості Гофмана.
6. Жанр літературної казки у творчості Гофмана.
7. Прозорість і чіткість романтичних образів у «Книзі пісень» Гейне.
8. Образ Наполеона в творчості Гейне.
9. Літературні джерела англійського романтизму.
10. «Озерна школа» та її представники (В. Вордсворт, С. Т. Колрідж,
Р. Сауті).
11. Творчість поетів «озерної школи».
12. Провідні мотиви творчості Байрона.
13. Байронізм як ідейно-естетична концепція у європейському
романтизмі ХІХ ст.
14. Світове значення творчості Байрона.
15. Естетичні погляди Персі Біші Шеллі.
16. Образ Прометея в філософсько-драматичній поемі Шеллі «Визволений
Прометей».
17. Гармонія людини з природою – провідна тема лірики П. Б. Шеллі.
18. «Шотландські романи» В.Скотта.
19. Поетичне новаторство В. Гюго.
20. Особливості драматургії В. Гюго.
21. Проблема емансипації в романах Ж. Санд.
22. Національна своєрідність і основні напрямки американського
романтизму.
23. Риси національної своєрідності раннього американського романтизму в
новелістиці В. Ірвінга.
24. Роман Ф. Купера «Останній з могікан»: тематика, проблематика,
типологія індіанських образів.
25. Е.А. По – поет, новеліст, критик, засновник детективного жанру у
світовій літературі. Своєрідність його романтизму.
26. Адам Міцкевич як основоположник польського романтизму.
27. Зв’язок А. Міцкевича з Україною.
28. Своєрідність поеми «Дзяди» Адама Міцкевича.
29. «Пан Тадеуш» Адама Міцкевича - національна епопея польського народу.
1. Історичні передумови розвитку в європейській літературі ХІХ ст.,

специфіка
2. розвитку, ознаки, провідні жанри і герої, головні теми і проблеми.
3. Реалізм у літературі Франції. Політична ситуація і розвиток літератури у
30–40-их роках ХІХ ст; становлення літературної критики; тема сучасності;
тема революції.
4. Творчість Ф. Стендаля: філософські, політичні та естетичні погляди.
«Ваніна Ваніні» як ескіз до «Червоного і чорного».
5. Італійська тема у творчості Стендаля.
6. Особливості творчого методу Стендаля.
7. Творчість Проспера Меріме: жанрова і стильова специфіка; інтерес до
української і російської історії й літератури.
8. Творчість О. Бальзака: головні етапи творчого шляху; задум циклу
«Людська комедія». Повість «Гобсек».
9. Проблематика роману «Батько Горіо».
10. Структура і зміст романів Бальзака. Бальзак і Україна.
11. Літературний рух у Франції 50–70-х років ХІХ ст.; реалізм середини
століття.
12. Творчість Г. Флобера: філософські, естетичні та політичні погляди.
13. «Пані Боварі» як новий тип психологічного роману; повість «Проста
душа».
14. Німецька література. Нові тенденції в літературі 30–40-х років ХІХ ст.
15. Англійська література. Естетика класичного реалізму 30–40-х років ХІХ
ст.
16. Творчість Ч. Діккенса: етапи життя і творчості.
17. «Олівер Твіст», «Домбі і син»: соціально-сатиричні романи – творчість 60-
х. Значення творчості Діккенса.
18. Творчість У. М. Теккерея: етапи творчості, еволюція реалізму і світогляду
письменника; історичний роман. «Ярмарок суєти», проблема «роману без
героя».
19. Американська література. Творчість У. Уітмена: ідеї і образи поезії.
20. «Листя трави», новаторство, особливості творчого методу.
21. Особливості літературного процесу у ХІХ ст. Романтизм і реалізм як жива
22. традиція, на яку спирається література ХХ ст.
23. Антуан де Сент Екзюпері – письменник, льотчик, філософ. Життєвий шлях
письменника.
24. Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А. Камю.
25. Тема війни у німецькій літературі ХХ століття. Е.-М. Ремарк, Г. Белль.
26. Томас Манн – майстер інтелектуального роману.
27. Австрійська література ХХ століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф. Кафка
28. Життєвий і творчий шлях Ф. Кафки. Поєднання реальності й
міфотворчості у позі письменника.
29. Драматургія Б. Шоу – новий етап у розвитку англійської літератури ХХ
століття.
30. Естетизм Оскара Уайльда.
31. Г. Ібсен – творець соціально-психологічної драми.
32. Американська література. Джек Лондон. Ернест Хемінгуей.
33. Новаторство прози Е. Хемінгуея: лаконізм, «ефект айсбергу», лейтмотив.
34. Швейцарський драматург-абсурдист Ф. Дюрренматт. Спокутування боргів
минулого у драмі «Візит старої дами».
35. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у художній
літературі.
36. Роман «Парфумер» П. Зюскінда – зразок німецької постмодерністської
прози.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Основні етапи розвитку давньогрецької літератури.

2. Антична література та її значення. Періодизація античної літератури.
3. Давньогрецький фольклор. Міфологія.
4. Гомер. Основні положення гомерівського питання.
5. Формування давньогрецького героїчного епосу: «Іліада» Гомера
6. Давньогрецька лірика 7-6 ст. Ямбічна поезія.
7. Давньогрецький мелос. Сольна та хорова пісня. Особливості віршування.
8. Олександрійська поетична школа. Традиція і новаторство.
9. Давньогрецька драма: походження, основні види, етапи розвитку. Театр у
Давній Греції.
10. Грецька трагедія: походження, розвиток, структура. Розуміння трагічного
давніми греками. Аристотель про трагедію.
11. Драматургія Есхіла.
12. Драматургія Софокла.
13.Творчість Еврипіда.
14. Грецька комедія. Творчість Аристофана.
15. Новоаттична комедія. Менандр.
16. Давньогрецька історіографія класичного періоду.
17. Грецька філософія класичного періоду.
18. Ораторське мистецтво у Давній Греції.
19. Давньогрецька проза часів римського панування. Плутарх. Лукіан.
Грецький роман 1-3 ст.(аналіз одного із творів за вибором студента).
20. Основні етапи розвитку римської літератури. Римська міфологія та
історичні легенди.
21.Перші римські поети.
22.Римський театр. Римська комедія: походження, види.
23.Комедії Плавта та Теренція. Особливості методу розкрити на основі одного
із прочитаних творів.
24.Формування жанру сатири. Види сатири в римській літературі. Сатири
Луцилія.
25.Римська поезія. Неотерики. ТворчістьКатулла.
26.Філософська поема Лукреція «Про природу речей».
27.Римське красномовство. Цицерон.
28.Історична проза Юлія Цезаря.
29.Творчість Вергілія.
30.Творчість Горація.
31.Творчість Овідія.
32.Римська сатира епохи пізньої Імперії. Ювенал.
33.Римський роман. Апулей. «Метаморфози, або Золотий осел» або Петроній.
«Сатирикон»
1. Загальна характеристика західноєвропейської літератури. Середньовіччя

(хронологічні межі, періодизація, світоглядна картина, мовна і жанрова
система).
2. Тематика та поетика ірландських саг.
3. Ісландська література. «Старша Едда».
4. Поезія скальдів. Саги: тематика, художні особливості.
5. Давньогерманський героїчний епос. «Пісня про Гільдебранда».
6. Англосаксонська «Поема про Беовульфа».
7. «Пісня про Роланда» як зразок французького героїчного епосу.
8. Особливості іспанського героїчного епосу. «Пісня про мого Сіда».
9. Особливості німецького героїчного епосу. «Пісня про Нібелунгів».
10.Тематика та поетика лірики провансальських трубадурів.
11.Лицарський роман. Класифікація лицарського роману.
12.Сюжетні джерела та характеристика роману про Трістана та Ізольду.
13.Кретьєн де Труа та його роль у розвитку європейського роману.
14.Розвиток середньовічного театру. Зміст та жанри середньовічної драми.
15.Загальна характеристика доби Відродження.
16.Творчість Франческо Петрарки.
17.Джованні Боккаччо та його «Декамерон»: жанрова своєрідність, тематика,
художня майстерність.
18.Творчість Еразма Роттердамського. Аналіз твору «Похвала глупоті».
19.Іспанський роман доби Відродження: ренесансно-лицарський,
пасторальний, шахрайський. Особливості композиції, еволюція, зразки.
20.«Книга пісень» Ф. Петрарки – твір про витончений світ глибоких людських
почуттів.
21.Багатогранність образу коханої у «Книзі пісень» Ф. Петрарки.
22.Творці жанру сонета: Ф. Петрарка і В. Шекспір: своєрідність цієї поетичної
форми у кожного з них.
23.Жанрова специфіка книги Дж. Бокаччо «Декамерон».
24.Головні теми новел збірки «Декамерон» Дж. Бокаччо.
25.Особливості художньої майстерності Дж. Бокаччоновеліста.
26.Засоби зображення головних героїв роману Ф. Рабле «Гаргантюа і
Пантагрюель», втілення в цих образах життєлюбного ідеалу доби
Відродження.
27.Проблема виховання у романі Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».
1. Нове бачення світу та людини в літературі XVII ст.

2. Основні ознаки літератури бароко.
3. ХVІІ ст. — «золотий вік» іспанської літератури.
4. Лопе де Вега — представник ренесансного реалізму. «Фуенте Овехуна»,
«Зірка Севільї», «Собака на сіні».
5. Естетичні погляди Лопе де Веги.
6. Тірсо де Моліна «Дон Жуан».
7. Бароко як художній синтез традицій середньовіччя та Ренесансу.
8. Риси барокового світосприйняття у драмі Кальдерона «Життя – це сон».
9. Універсальність картини всесвіту в поемі Дж. Мільтона «Втрачений рай».
10. «Метафізична поезія» як стильова течія у бароковій літературі.
11. Історичні умови виникнення класицизму у Франції.
12. Раціоналізм як філософська основа класицизму.
13. Основні принципи та ознаки класицизму як художнього напряму.
14. Канонічність естетичних норм і правил класицизму як художнього напряму.
Два етапи у розвитку класицизму.
15. Узагальнення теоретичних засад класицизму в трактаті Н. Буало «Поетичне
мистецтво».
16. Ієрархія жанрів і стилів у літературі класицизму.
17. Значення античної спадщини для естетики класицизму.
18. Ідеали літератури класицизму.
19. П’єр Корнель і Жан Расін – творці класицистичної трагедії.
20. Афоризми Ларошфуко і Лабрюєля.
21. Соціальні байки Лафонтена.
22. Життєвий і творчий шлях Корнеля. Особливості драматургії «Сід»,
«Горацій».
23. Життєвий шлях і періоди творчості Ж. Расіна. Естетичні погляди.
24. Місце Мольєра у розвитку театрального мистецтва.
25. Естетичні погляди та художні відкриття Мольєра.
26. Змістова та художня своєрідність комедії Мольєра.
27. Традиції класицизму та новаторство Мольєра у комедії «Міщанин
шляхтич».
28. Провідні концепції Просвітництва.
29. Художні напрями в літературі XVIII ст.
30. Класицизм XVII–XVIII ст.: схожість і відмінність.
31. Видатні представники літератури англійського Просвітництва.
32. Просвітницька концепція Д. Дефо в романі «Робінзон Крузо».
33. Роман Дефо та світова «робінзонада».
34. Об’єкт сатири в романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».
35. Характерні ознаки сентименталізму як художнього напряму в літературі.
36. Філософські основи англійського сентименталізму.
37. Життя і творча особистість Роберта Бернса. Лірика.
38. Генрі Філдінг. Життя і діяльність. Художній метод.
39. Франція як центр просвітницького руху XVIII ст., його ідеологи.
40. Основні напрями і течії французької літератури XVIII ст.
41. Вольтер як видатна постать французького і європейського Просвітництва.
42. Змістове і жанрове розмаїття творчості Вольтера.
43. Висвітлення Вольтером просвітительських ідей у філософських повістях.
44. Місце Д. Дідро в історії французького Просвітництва.
45. Роман «Черниця» Д. Дідро – втілення просвітницьких ідей автора.
46. Теорія «природної людини» або «природного стану» Ж.-Ж. Руссо.
47. Соціальні комедії П. Бомарше «Севільський цирульник» та «День
божевілля, або Весілля Фігаро» – вершинне явище французької
просвітительської літератури.
48. Своєрідність німецького Просвітництва. Літературний рух Німеччини «Буря
і натиск».
49. Г. Лессінг – відомий німецький теоретик доби Просвітництва. Трагедія
«Емілія Галотті».
50. Ф. Шиллер як виразник просвітительських ідей свободи і справедливості,
його участь у русі «Буря і натиск».
51. Основна проблематика і гуманістичний характер драми Ф. Шиллера
«Розбійники».
52. Багатогранність творчості Гете, жанрове і стильове розмаїття його творів.
«Фауст» Гете – один з найвидатніших творів світової літератури.
53. Пошуки Фаустом сенсу буття і призначення людини.
54. Фауст і Мефістофель: значення їхнього протистояння.
55. Загальна характеристика італійської літератури ХVІІІ ст.
56. Життя і творчість К. Гольдоні. Погляди драматурга на театр «Дель Арте».
57. Жанр казки-ф’яби у творчості К. Гоцці.
1. Естетика і поетика романтизму.

2. Соціально-історичні передумови розвитку романтизму.
3. Поняття романтизму.
4. Основні етапи розвитку та течії романтизму.
5. Німецький романтизм.
6. Загальна характеристика німецького романтизму.
7. Життєвий шлях Е.Т.А. Гофмана.
8. Характеристика творчості Е.Т.А. Гофмана «Життєва філософія кота
Мурра», «Золотий горнець», «Мадмуазель де Скюдері».
9. Життєвий і творчий шлях Г. Гейне.
10. «Книга пісень» Г. Гейне – видатне явище німецького романтизму.
11. Англійський романтизм. Дж. Г. Байрон, П. Б. Шеллі.
12. Особливості розвитку англійського романтизму.
13. Короткі відомості про життя і творчість П. Б. Шеллі.
14. Дж.Г.Байрон – видатний англійський поет романтик, фундатор епохи
нової поезії.
15. «Українська» та «східна» теми у творчості Дж.Г. Байрона: «Мазепа»,
цикл «Східні поеми».
16. Роман у віршах Дж. Г. Байрона «Дон Жуан».
17. Вальтер Скотт – засновник жанру історичного роману.
18. Життєвий шлях В. Скотта.
19. Жанр історичного роману, його ознаки та особливості.
20. Широка панорама життя Середньовічної Англії в історичних романах В.
Скотта: «Роб Рой», «Уеверлі», «Квентін Дорвард»
21. Французький романтизм. В. Гюго.
22. Розвиток романтичної літератури Франції XIX ст.
23. В. Гюго – видатний французький письменник-романтик.
24. Особливості романтизму і новаторство В. Гюго.
25. Жорж Санд — письменниця-феміністка.
26. Життєвий шлях Жорж Санд.
27. Витоки феміністичної теорії.
28. Роман «Індіана» – літературний дебют французької письменниці.
29. Образ сильної і незалежної жінки в дилогії «Консуело», «Графиня
Рудольштадт»
30. Американський романтизм.
31. Загальна характеристика американського романтизму.
32. Життєвий шлях В. Ірвінга.
33. Новелістика американського письменника В. Ірвінга.
34. Ф. Купер – майстер пригодницького роману.
35. Міф і художня творчість Н. Готорна.
36. Проблеми духовності і моралі у романі Н. Готорна «Червона літера».
37. Детективна література. Е. По.
38. Е. По – засновник детективного жанру.
39. Поняття про детектив: ознаки, структура, правила, види.
40. Особливості інтелектуального детективу.
41. Ідейно-художній аналіз новел Е. По: «Червоний кіт», «Провалля і
маятник», «Окуляри».
42. Детективна література А. Конан-Дойль.
43. А. Конан-Дойль – послідовник Е. По.
44. Детективні твори А. Конан-Дойля. Їх загальна характеристика.
45. Польський романтизм.
46. Історичні умови виникнення польського романтизму.
47. Юліаш Словацький. Творчий шлях.
48. Адам Міцкевич. Життєвий і творчий шлях поета.
49. Створення романтичного автопортрета у збірці «Кримські сонети».

1. Життєві істини Жюльєна Сореля та їхній вплив на формування характеру
героя.
2. Художній метод Стендаля.
3. Трагедія Емми Боварі.
4. Образ Шарля Боварі в ідейному задумі та композиції роману.
5. «Людська комедія» О. де Бальзака і місце в ній повісті «Гобсек».
6. «Гобсек» – діагностика хвороби суспільства, стосунки в якому базуються на
грошах. Особливості композиції твору.
7. Гобсек – скнара, Гобсек – філософ. Причини деградації особистості
Гобсека.
8. Подорож Скруджа в річну ніч у часі та просторі як можливість осягнути
своє життя.
9. Деградація особистості Скруджа, її причини.
10. Реальне та фантастичне у повісті «Різдвяна пісня у прозі».
11. Сюжетні лінії роману «Ярмарок марнославства».
12. Проблематика роману «Ярмарок марнославства».
13. Поетика національного колориту в романі В. Теккерея «Ярмарок
14. Особливості композиції новели «Пампушка», провідна думка.
15. «Синій птах» – світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття.
16. Символічний сенс сюжету пошуків Синього птаха та символістська картина
світу в п’єсі.
17. Проблеми людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і
штучних радощів життя.
18. Течія натуралізму у французькій літературі ХХ століття.
19. Витоки творчості Е. Золя.
20. Тематика, проблематика, композиція збірки У. Уітмена «Листя трави».
21. Шарль Бодлер. Збірка «Квіти зла». Протиставлення дійсності та ідеалу як
семантико-образна вісь збірки.
22. «Поетичне мистецтво» П. Верлена – віршований маніфест символізму
23. Художній світ поезії А. Рембо. Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у
віршах «Відчуття» та «Голосівки».
24. Жанрова своєрідність казки-притчі Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький
принц».
25. Місце роману «Чума» у світовій літературі, його ідейна спорідненість з
творами української літератури, з іншими видами мистецтва.
26. Роман «Три товариші» – життєвий біль Ремарка.
27. Своєрідність композиції та символіка оповідання Г. Белля «Подорожній,
коли ти прийдеш у Спа...»
28. Особистість і творчість Ф. Кафки, особливості їхнього взаємозв'язку.
29. «Перевтілення» – програмний твір Ф. Кафки.
30. Образ Грегора Замзи як гротескний літературний «автопортрет»
письменника й символічне уособлення типу «маленької людини» XX ст.
31. Т. Манн – видатний німецький письменник XX століття.
32. «Смерть у Венеції», історія написання, тематика, композиція.
33. Драма «Пігмаліон» – втілення естетичних і соціальних принципів Б. Шоу.
34. Філософія життя, краси, насолоди і мистецтва в романі Оскара Уайльда
«Портрет Доріана Грея».
35. Історія написання драми «Ляльковий дім». Назва п'єси.
36. Зіткнення різних життєвих позицій: старий Сантьяго і хлопчик Манолін.
37. Складові естетичної системи Ф. Дюрренматта у розкритті авторського
задуму.
38. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вплив у романі
«Парфумер».
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ
Тіртей
Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі
Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,
З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати,
Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.
Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,
Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи
Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю –
Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.
В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
Віком похилих, у кого слабі вже коліна, ніколи
Не покидайте старих, з битви утікши самі.
Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних
Воїн поляже старий, в перших упавши рядах, –
Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,
Дух свій відважний оддасть, лежачи долі в пилу,
Рану криваву свою не забувши руками закрити, –
Страшно дивитись на це, соромно бачить очам
Тіло старе без одежі! А от юнакові – все личить,
Поки ще днів молодих не осипається цвіт.
Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він
Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.
Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,
В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
Архілох
Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять –
Ти ж відважно захищайся, з ворогами поборись.
Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча – завжди будь
Непохитне. Переможеш – не хвались відкрито цим,
Переможене – удома в самотині стримуй плач,
Радість є – радій не надто, є нещастя – не сумуй
Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.
Сапфо
До богів подібний мені хдається
Той, хто біля тебе, щасливий, сівши,
Голосу твого ніжного бриніння
Слухає й ловить
Твій принадний усміх: від нього в мене
Серце перестало б у грудях битись;
Тільки образ твій я побачу – слова
Мовить не можу.
І язик одразу німіє, й прудко
Пробігає пломінь тонкий по тілу.
В вухах чути шум, дивлячись, нічого
Очі не бачать.
Блідну і тремчу, обливаюсь потом,
Мов трава пожовкла, безсило никну,
От іще недовго й, здається, має
Смерть надлетіти…
Сапфо
Жереб мені
Випав такий:
Серцем палким
Любити
Ласку весни,
Розкіш, красу,
Сонця ясне
Проміння.
Анакреонт
Принеси води, юначе, і вина подай швиденько,
І вінки духмяні з квітів, щоб з Еротом поборотись.
Ну же, пиймо не як скіфи, що без пісні сидять тихо.
Не люблю я нудьгувати: на бенкеті з вином разом
Давай пісню, серцю милу.
Про Ерота, що пов'язки із пахучих носить квітів,
Пісню буду я співати: він, володар над богами,
Й людей також підкоряє.
Анакреонт
Золотоволосий Ерот мене
Знову поцілив пурпурним м'ячем –
Дівчину в барвних сандалях тепер
Каже мені забавляти.
Лиш залишилося кляте дівча, –
З Лесбосу славного родом воно, –
Та й, осміявши мою сивину,
Іншому звабно моргає.
________________________________________________________________
Вергілій. Енеїда
Переклад М. Білика
КНИГА ПЕРША
1] Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої,
2] Долею гнаний, прибув до Італії, в землі лавінські.
3] Довго всевишня по суші і морю ним кидала сила,
4] Бо невблаганна у гніві Юнона була безпощадна.
5] Досить натерпівся він у війні, поки місто поставив,
6] Переселивши у Лацій богів, звідки рід був латинський,
7] Родоначальники Альби й мури походили Рима.
8] Музо, про всі ті причини згадай нам, чию він образив

9] Волю божисту і що так царицю богів осмутило,
10] Що навіть мужа такого побожного змусила стільки
11] Витерпіть бід і пригод; чи такі вже боги невблаганні?
12] Місто старинне було, Карфаген, поселенці тірійські

13] Там оселились, далеко навпроти Італії й гирла
14] Тібру; було воно повне багатств і до бою завзяте.
15] Місто те, кажуть, Юнона найбільше з усіх полюбила,
16] Більше ніж Самос. Тут зброя її, тут її колісниця,
17] Тут, якщо доля дозволить, і влада над світом найвища
18] Має постати, – вона і тоді вже про це турбувалась.
_____________________________________________________________________________________________
Франческо Петрарка
Переклад Д. Павличка
Сонет 61
Благословенні будьте, день і рік,
І мить, і місяць, і місця урочі,
Де постеріг я ті сяйливі очі,
Що зав'язали світ мені навік!
Благословен вогонь, що серце пік,

Солодкий біль спечаленої ночі
І лук Амура, що в безоболоччі
Пускав у мене стріл ясний потік!
Благословенні будьте, серця рани

І вимовлене пошепки ім'я
Моєї донни – ніжне і кохане,
І ці сторінки, де про неї я

Писав, творивши славу, що не в'яне, –
Й ти, неподільна радосте моя!
Сонет 162
Щасливі квіти й благовісні трави,

Прим'яті донною на самоті.
Пісок, що береже сліди святі
Чудових ніжок під листком купави;
Гаї прозорі, віти, наче пави,

Фіалки у любовній блідноті,
Ліса вільготні, тихі та густі,
Куди не сходить сонце величаве;
О краю мій, о ріки голубі,

Ви омиваєте Лаури очі,
Їх блиск перебираючи собі.
Прекрасні ви в своєму непороччі!

А там підводні скелі серед ночі
Горять в мого закохання журбі.
Сонет 267
Де погляд ніжний, де чарівний вид;

Де постать горда, де струнка постава,
Де мова та бентежна й величава,
Що завдає негідникові встид?
Де сміх, що жалить того, хто набрид?

Де та душа, що, мов зоря яскрава,
Висока й гідна владарського права,
Небесну нам осяяла блакить?
Я вами дихаю, для вас палаю,

Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;
Як радість відійшла моя жива,
В словах надію я плекав безкраю,
Та вітер порозвіював слова.
Перекдад Д. Павличка
Вільям Шекспір
Переклад Д. Павличка
Сонет 1
Ми прагнем, щоб краса потомство мала,

Щоб цвіт її ніколи не зачах,
Щоб квітнула троянда нетривала,
Все наново постаючи в бруньках.

А ти, закоханий у власну вроду,
Її годуєш полум'ям своїм,
Розвалюєш – скажи, кому на шкоду? –
Душі своєї багатющий дім.

Ти, хто весні сьогодні пишна пара,
Пригноблюєш весняне почуття,
Як той багатий, та нещасний скнара,
Змарновуєш на вбогості життя.

Світ пожалій, не зводь красу до гробу,
Віддай природі борг – свою подобу!
Сонет 151
Любов не знає докорів сумління,

Хоч, звісно, совість – то її дитя.
Облуднице, мої гріхопадіння –
Ява твого гріховного життя.

Як зрадиш ти, я, наче для відплати,
Розпусті віддаю спрагненну плоть;
їй дозволяє дух тріумфувати,
Являти жизняну й нестримну хоть.

А слова іншого й не прагне тіло,
Ти тілу – нагорода дорога;
Воно готове коло тебе сміло
І падати, й вставати, як слуга.

Любов – вставання й падання без краю,
Я в ній народжуюсь і помираю.
Сонет 130
Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжнійший за її уста,
Не білосніжні пліч овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав,
І дише так вона, як дишуть люди,
А не конвалії між диких трав.
І голосу її рівнять не треба
До музики, милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої – цілком земні.
І все ж вона – найкраща поміж тими,
Що славлені похвалами пустими.
Sonnet 130
My mistress' eyes are nothing like the sun
My mistress’ eyes are nothing like the sun;
Coral is far more red than her lips’ red;
If snow be white, why then her breasts are dun;
If hairs be wires, black wires grow on her head.
I have seen roses damasked, red and white,
But no such roses see I in her cheeks,
And in some perfumes is there more delight
Than in the breath that from my mistress reeks.
I love to hear her speak, yet well I know
That music hath a far more pleasing sound;
I grant I never saw a goddess go –
My mistress when she walks treads on the ground.
And yet, by heaven, I think my love as rare
As any she belied with false compare.
Лопе де Вега. Прояви кохання

(Переклад з іспанської І. Качуровського)
Наважуватись, мліти, бути злим,

Жорстким і ніжним, дужим і безсилим,
Надхненним, смертним, мертвим і живим,
Зрадливим, вірним, боязким і смілим.
Без відпочинку жити лиш одним;

Здаватись скромним і зарозумілим,
Ображеним, веселим і сумним,
Вдоволеним, сердитим, посмутнілим.
З розчарувань втікати на свободу,

Отруту пити, мов напої п’яні,
Забувши користь, полюбити шкоду;
Повірити, що в пеклі – місце раю,

Життя і душу – дати все омані, –
Це є кохати. Хто кохав, той знає.
_____________________________________
My heart’s in the Highlands
(Robert Burns)
My heart’s in the Highlands, my heart is not here;
My heart’s in the Highlands, a-chasing the deer;
A-chasing the wild deer, and following the roe,
My heart’s in the Highlands wherever I go.
Farewell to the Highlands, farewell to the North,

The birth-place of valour, the country of worth;
Wherever I wander, wherever I rove,
The hills of the Highlands forever I love.
Farewell to the mountains high cover’d with snow;

Farewell to the straths and green valleys below;
Farewell to the forests and wild-hanging woods;
Farewell to the torrents and loud-pouring floods:
My heart’s in the Highlands, my heart is not here;

My heart’s in the Highlands, a-chasing the deer;
A-chasing the wild deer, and following the roe,
My heart’s in the Highlands wherever I go.
_______________________________________________________
В горах мое сердце
(Переклад Самуїла Маршака)
В горах мое сердце... Доныне я там.
По следу оленя лечу по скалам.
Гоню я оленя, пугаю козу.
В горах мое сердце, а сам я внизу.
Прощай, моя родина! Север, прощай,-

Отечество славы и доблести край.
По белому свету судьбою гоним,
Навеки останусь я сыном твоим!
Прощайте, вершины под кровлей снегов,

Прощайте, долины и скаты лугов,
Прощайте, поникшие в бездну леса,
Прощайте, потоков лесных голоса.
В горах мое сердце... Доныне я там.

По следу оленя лечу по скалам.
Гоню я оленя, пугаю козу.
В горах мое сердце, а сам я внизу!
_______________________________
Моє серце в верховині

(Переклад Миколи Лукаша)
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Будь здорова, верховино, любий рідний край,

Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Прощавайте, сині гори, білії сніги,

Прощавайте, темні звори й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!
Моє серце в верховині і душа моя,

Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
______________________________________________
Жан де Лафонтен.
Зачумлені звірі.
(Переклад І. Світличного)
Небесна кара, що її за гріх
Великий наслано на всіх,
Чума — нещадна, люта сила,
Спроможна все живе за день
До решти винищити, впень,
Нещадно звірину косила.
Не кожен хворий помирав,
Та кожен дні лихої скрути
Хотів як-небудь перебути.
Було звіроті не до справ:
Уже не йшли на полювання
Ні хитрі лиси, ні вовки,
І велелюбні голубки
Забули вже за любування.
Лев скликав раду і сказав:
"Напевно, кару Бог послав
Нам за чиюсь тяжку провину.
У кого з нас найбільший гріх,
Хай жертвує собою й від загину
Рятує всіх.
Історія нас вчить: зі скрути
Не вийти без належної покути.
Покаймося ж, мов на духу, при всіх
У всіх своїх тяжких провинах.
Я маю на душі великий гріх:
Я стільки з'їв овець невинних!
Куди подітись від гріха?
Того ще мало:
Я, бувало,
З'їдав і пастуха.
Я жертвую собою, як немає
У вас гріхів. Та закликаю вас
Покаятись, як я, бо вмерти має
Найбільший грішник серед нас".
"О царю! — каже Лис. — Сумлінність ваша може
Всім бути за взірець.
Але хіба то гріх? Та, може,
Ви, ївши тих дурних овець,
Їм честь велику виявляли.
А щодо пастухів — який то гріх?
Вони нам стільки дозволяли,
Що краще б їх поїсти всіх".
Підлесники аплодували,
А потім тигри та вовки
Себе картали залюбки.
Та всіх їх так атестували,
Що хижаки, розбійники — і ті,
Здавалося, були святі,
Та встав Осел: "Пригадую, давненько
Ішов я лугом, травка зелененька,
А я голодний — біс і спокусив:
Я, грішний, жмутик і вкусив,
А, щиро кажучи, не мав же права".
"Ганьба! Ганьба!" — зарикала орава.
А Вовк довів — учений писарчук! —
Що цей Осел — падлюка із падлюк,
Паршивий і коростявий — причина
Всіх напастей і лих.
Та мало вішати таких!
Він їв чужу траву! Проклята твар злочинна!
Від них завжди чекай біди.
І заревла громада: "Браво!"
Отак і в нас: є гроші — маєш право,
Немає — то під суд іди.
___________________________________________
Жан де Лабрюйер. Афоризми.
Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто жалкує, що сказав багато.
Немає негарних жінок, є жінки, які не знають, як зробити себе гарними.
Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.
Одна з ознак пересічності — безупинне базікання.
Що ближче ми контактуємо з великими людьми, то краще розуміємо: вони
всього лише люди.
Час зміцнює дружбу, але послаблює любов.
Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання
сусіда, вона б завжди насолоджувалась світом і свободою.
Сумувати за тим, кого любиш, набагато легше, ніж жити з тим, кого
ненавидиш.
______________________________________________
Блез Паска́ль. Афоризми.
Докази, що до них людина доходить своїм розумом, зазвичай переконують її
більше, аніж ті, які спали на думку іншим.
Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і доволі темряви для тих, хто
не хоче.
Людину створено для того, щоб вона шукала правду, а не володіла нею.
Ми ніколи не живемо сьогоднішнім днем, усе лиш очікуємо майбутнього й
підганяємо його, немов воно спізнюється, або кличемо минуле й намагаємомя
його повернути, так ніби воно пішло надто рано.
Ми нічого не зрозуміємо, якщо читатимемо занадто швидко чи занадто
повільно.
Найкращі книги ті, про які читачі думають, що вони могли б написати їх.
По-іншому розставлені слова набувають іншого значення, по-іншому
розставлені думки справляють інше враження.
Тільки наприкінці праці стає ясно, з чого треба було почати.
Цей лист такий довгий, бо я не мав часу написати його коротшим.
Чим людина розумніша i добріша, тим більше помічає добра в інших людях.
Якщо Францію покинуть 300 вчених, вона перетвориться на країну йолопів.
___________________________________________________________
Франсуа́ де Ларошфуко́. Афоризми.
Вибачають, доки кохають.
В той час як люди розумні можуть багато про що сказати небагатьма словами,
люди обмежені, навпаки, мають хист багато говорити й нічого не сказати.
Дорога до щастя темна й терниста, але її освітлює надія.
Є люди, які не подобаються, не дивлячись на всі їхні чесноти, а є ті, які
приваблюють з усіма їхніми вадами.
Жінки здебільшого тому такі байдужі до дружби, що вона здається їм прісною
порівняно з коханням.
Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, і
вдавати це почуття, коли його немає.
Зло, як і добро, має своїх героїв.
Фізична праця допомагає позбутися душевного болю.
Кожен скаржиться на свою пам'ять, і ніхто — на свій розум.
Легше пізнати все людство, ніж одну окрему людину.
Кохання одне, а підробок під нього – тисячі.
Справжнє кохання схоже на привид: усі про нього говорять, але мало хто його
бачив.
Ми нічого не роздаємо з такою щедрістю, як поради.
Ми стільки часу витрачаємо на важливі справи, що на важливі речі його не
вистачає.
Молодим людям часто здається, що їхня поведінка природна, тоді як насправді
вони просто невиховані і грубі.
Найбільше лихо, яке може заподіяти нам ворог, це привчити наше серце
до ненависті.
Найкращий спосіб бути ошуканим – вважати себе розумнішим за інших.
Неможливо знов покохати того, кого ти вже розлюбив.
Ніхто так не підганяє інших, як ледарі.
Не кожна людина, що пізнала глибини свого розуму, пізнала глибини свого
серця.
Розлука зменшує помірне кохання і збільшує сильне, як вітер гасить свічку і
роздмухує полум'я.
Той, кому здається, що він може обійтися без інших людей, дуже помиляється;
але той, хто гадає, що люди не можуть обійтися без нього, помиляється ще
дужче.
У судженнях про нас наші вороги ближчі до істини, ніж ми самі.
Усі ми маємо досить сили, щоб зносити нещастя інших.
Фізична праця допомагає позбутися душевного болю.
Якби ми не мали своїх вад, нам не було б так приємно вказувати на вади інших.
__________________________________________
Жан де Лафонтен. Афоризми.
На крилах часу відлітає печаль.
Немає нічого небезпечнішого від друга-невігласа.
Справжня велич полягає в тому, щоб панувати над собою.
Приховувати щось від людей небезпечно; але ще небезпечніше нічого від них
не приховувати.
Терпець і час дають більше, ніж сила та пристрасть.
Більше мух тоне у меді, ніж в оцті.
Шлях, посипаний квітами, ніколи не веде до слави.
________________________________________
Friedrich Schiller
Der Handschuh
Vor seinem Löwengarten,
Das Kampfspiel zu erwarten,
Saß König Franz,
Und um ihn die Großen der Krone,
Und rings auf hohem Balkone
Die Damen in schönem Kranz.
Und wie er winkt mit dem Finger,
Auf tut sich der weite Zwinger,
Und hinein mit bedächtigem Schritt
Ein Löwe tritt,
Und sieht sich stumm
Rings um,
Mit langem Gähnen,
Und schüttelt die Mähnen,
Und streckt die Glieder,
Und legt sich nieder.
Und der König winkt wieder,
Da öffnet sich behend
Ein zweites Tor,
Daraus rennt
Mit wildem Sprunge
Ein Tiger hervor.
Wie der den Löwen erschaut,
Brüllt er laut,
Schlägt mit dem Schweif
Einen furchtbaren Reif,
Und recket die Zunge,
Und im Kreise scheu
Umgeht er den Leu
Grimmig schnurrend;
Drauf streckt er sich murrend
Zur Seite nieder.
Und der König winkt wieder,
Da speit das doppelt geöffnete Haus
Zwei Leoparden auf einmal aus,
Die stürzen mit mutiger Kampfbegier
Auf das Tigertier,
Das packt sie mit seinen grimmigen Tatzen,
Und der Leu mit Gebrüll
Richtet sich auf, da wirds still,
Und herum im Kreis,
Von Mordsucht heiß,
Lagern die greulichen Katzen.
Da fällt von des Altans Rand
Ein Handschuh von schöner Hand
Zwischen den Tiger und den Leun
Mitten hinein.
Und zu Ritter Delorges spottenderweis
Wendet sich Fräulein Kunigund:
«Herr Ritter, ist Eure Lieb so heiß,
Wie Ihr mirs schwört zu jeder Stund,
Ei, so hebt mir den Handschuh auf».
Und der Ritter in schnellem Lauf
Steigt hinab in den furchtbarn Zwinger
Mit festem Schritte,
Und aus der Ungeheuer Mitte
Nimmt er den Handschuh mit keckem Finger.
Und mit Erstaunen und mit Grauen
Sehens die Ritter und Edelfrauen,
Und gelassen bringt er den Handschuh zurück.
Da schallt ihm sein Lob aus jedem Munde,
Aber mit zärtlichem Liebesblick –
Er verheißt ihm sein nahes Glück –
Empfängt ihn Fräulein Kunigunde.
Und er wirft ihr den Handschuh ins Gesicht:
«Den Dank, Dame, begehr ich nicht»,
Und verläßt sie zur selben Stunde.
_______________________________________________
Фрідріх Шиллер
Рукавичка
(Переклад Ольги Школенко)
Перед своїм звіринцем з хижаками,

Чекаючи на бій кривавий скоро,
Король великий Франц сидів з пажами,
Оточений придворними, як псами,
А дами на балконі стали колом.
Коли король махає довгим пальцем,
Здригнулась брама — вийшов лев величний,
Повільно озирнувся, мов у танці,
І потягнувся, позіхнув на Франца,
І ліг на землю начебто навічно.
Тоді король дає знак пальцем знову —
Повільно відчинилась друга брама,
Звідтіль плигає стрімко тигр здоровий;
Побачив лева, загарчав, та згодом,
Як кішка, лиш муркоче, лігши справа.
Король махає пальцем знов і знов,
В подвійній брамі — двоє леопардів,
Жене їх шал, жорстокість, лють і кров,
Зчепились з тигром за таких умов,
Та лев піднявсь — і тиша, як на варті.
Тут з дамської альтанки, зверху, з ложі,
Між тигром й левом впала рукавичка.
Глузливо Куніґунд велить Делоржу:
«Нехай кохання Ваше допоможе
Дістати цю малесеньку дрібничку».
І лицар впевнено пройшов у центр звіринця
І рукавичку пальцем підчепив.
На нього всі дивились, як на принца:
У поглядах — побожність і уклінність,
А він вже повертався до рядів.
В усіх устах йому хвала лунала,
В очах у Куніґунд — кохання вічне,
Та не проймає лицаря омана:
«Не треба ні подяки, ані слави!» —
І кинув рукавичку їй в обличчя.
Der Erlkönig
Johann Wolfgang von Goethe
Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?
Es ist der Vater mit seinem Kind;
Er hat den Knaben wohl in dem Arm,
Er fasst ihn sicher, er hält ihn warm.
"Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht?" –
"Siehst, Vater, du den Erlkönig nicht?
Den Erlenkönig mit Kron und Schweif?" –
"Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif."
"Du liebes Kind, komm, geh mit mir!
Gar schöne Spiele spiel' ich mit dir;
Manch' bunte Blumen sind an dem Strand,
Meine Mutter hat manch gülden Gewand." –
"Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,
Was Erlenkönig mir leise verspricht?" –
"Sei ruhig, bleibe ruhig, mein Kind;
In dürren Blättern säuselt der Wind." –
"Willst, feiner Knabe, du mit mir gehn?
Meine Töchter sollen dich warten schön;
Meine Töchter führen den nächtlichen Reihn,
Und wiegen und tanzen und singen dich ein." –
"Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort
Erlkönigs Töchter am düstern Ort?" –
"Mein Sohn, mein Sohn, ich seh es genau:
Es scheinen die alten Weiden so grau. –"
"Ich liebe dich, mich reizt deine schöne Gestalt;
Und bist du nicht willig, so brauch ich Gewalt." –
"Mein Vater, mein Vater, jetzt fasst er mich an!
Erlkönig hat mir ein Leids getan!" –
Dem Vater grauset's, er reitet geschwind,
Er hält in Armen das ächzende Kind,
Erreicht den Hof mit Müh' und Not;
In seinen Armen das Kind war tot.
__________________________________________________
Вільшаний король
Йоганн Вольфганг Гете
(Переклад М. Рильського)
Хто пізно так мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син —
Малого тулить і гріє він.
— Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?

— Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан!
— То, сину, вранішній туман!
"Любе дитя, до мене мерщій!

Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злото матуся одягне моя".
— Мій тату, мій тату, яке страшне!

Як надить вільшаний король мене!
— Годі, маля, заспокойся, маля!
То вітер колише в гаю гілля!
"Хлопчику любий, іди ж до нас!

Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе прийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!"
— Мій тату, мій тату, туди подивись!

Он королівни вільшані зійшлись!
— Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють в далині!
"Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!"
— Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як болюче мене він обняв!
Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В руках уже мертвий лежав його син.

George Gordon Byron
"Adieu, Adieu! My Native Shore"
(From “Childe Harold’s Pilgrimage”,Canto the First, IV,
“Childe Harold’s Good Night”)
Adieu, adieu! my native shore

Fades o’er the water blue;
The night-winds sigh, the breakers roar,
And shrieks the wild sea-mew.
Yon sun that sets upon the sea
We follow in his flight;
Farewell awhile to him and thee,
My native Land – Good Night!
A few short hours and He will rise,

To give the Morrow birth;
And I shall hail the main and skies,
But not my mother Earth.
Deserted is my own good Hall,
Its hearth is desolate;
Wild weeds are gathering on wall,
My Dog howls at the gate.
............................
And now I’m in the world alone,

Upon the wide, wide sea:
But why should I for others groan,
When none will sigh for me?
Perchance my Dog will whine in vain,
Till fed by stranger hands;
But long ere I come back again
He’d tear me where his stands.
With thee my bark , I’ll swiftly go

Athwart the foaming brine;
Nor care what land thou bear’st me to,
So not again to mine.
Welcome, welcome, ye dark-blue waves,
And when you fail my sight,
Welcome, ye deserts, and ye caves!
My native Land – Good night!
Джордж Гордон Байрон
«Паломництво Чайльд Гарольда»
(Уривок з поеми. Переклад Д. Паламарчука)
Прощай, прощай! Вже берег зник,
Лиш мріє далина.
I свист вітрів, і меви крик
Над відхланню луна.
Сідає сонце. Ми в той край
Мчимо серед стихій.
До завтра, сонця лик! Прощай!
Добраніч, краю мій!
По ночі знову ти зійдеш,

Народжуючи день.
Побачу небо, даль без меж,
Не Англію лишень.
I стане пусткою мій дім,
Жилий схолоне дух.
I лиш на пустирі глухім
Завиє пес — мій друг.
............................
Один! Один! Кругом вода,

Вода без краю й меж...
Ніхто мене там не згада,
I я — нікого теж.
Лиш пес завиє. А мине
В розлуці кілька літ,-
Він, вірний іншому, мене
Порве біля воріт.
Вперед, корабле мій, лети,

Морську глибінь долай!
Примчи у будь-які світи,
Але не в рідний край.
Вітання шлю морським валам,
А вдасться доплисти,-
Чужим вітання берегам!
О краю мій, прости!
Heinrich Heine
Ein Fichtenbaum...
Ein Fichtenbaum steht einsam
Im Norden auf kahler Höh'
Ihn schläfert; mit weißer Decke
Umhüllen ihn Eis and Schnee.
Er träumt von einer Palme,

Die fern im Morgenland
Einsam und schweigend trauert
Auf brennender Felsenwand.
___________________________________
На півночі кедр одинокий...
Генріх Гейне
(Переклад Максима Рильського)
На півночі кедр одинокий
В холодній стоїть вишині,
І, сніжною млою повитий,
Дрімає і мріє вві сні.
Він мріє про пальму чудову,

Що десь у східній землі
Самотньо і мовчки сумує
На спаленій сонцем скалі.
Heinrich Heine
«Ich weiß nicht, was soll es bedeuten…»
Ich weiß nicht, was soll es bedeuten
Daβ ich so traurig bin;
Ein Märchen aus alten Zeiten,
Das kommt mir nicht aus dem Sinn.
Die Luft ist kühl, und es dunkelt,

Und ruhig flieβt der Rhein;
Der Gipfel des Berges funkelt
Im Abendsonnenschein.
Die schönste Jungfrau sitzet

Dort oben wunderbar,
Ihr goldnes Geschmeide blitzet,
Sie kämmt ihr goldenes Haar.
Sie kämmt es mit goldenem Kamme,

Und singt ein Lied dabei;
Das hat eine wundersame,
Gewaltige Melodei.
Den Schiffer in kleinen Schiffe

Ergreift es mit wildem Weh;
Er schaut nicht die Felsenriffe,
Er schaut nur hinauf in die Höh’.
Ich glaube, die Wellen verschlingen

Am Ende Schiffer und Kahn;
Und das hat mit ihrem Singen
Die Lorelei getan.
_________________________________________________
Генріх Гейне
«Не знаю, що стало зо мною…»
(Переклад Л. Первомайський)
Не знаю, що стало зо мною,

Сумує серце моє, —
Мені ні сну, ні спокою
Казка стара не дає.
Повітря свіже — смеркає,

Привільний Рейн затих;
Вечірній промінь грає
Ген на шпилях гірських.
Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,
Упали на шати блискучі
Коси її золоті.
Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,
І дикої пісні співає,
Не співаної ніким.
В човні рибалку в цю пору

Поймає нестерпний біль,
Він дивиться тільки вгору —
Не бачить ні скель, ні хвиль.
Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей.
І все це своїм співом
Зробила Лорелей.
_______________________________________
Лорелея
(Перевод Блока)
Не знаю, что значит такое,
Что скорбью я смущён;
Давно не даёт покоя
Мне сказка старых времён.
Прохладой сумерки веют,

И Рейна тих простор.
В вечерних лучах алеют
Вершины дальних гор.
Над страшной высотою

Девушка дивной красы
Одеждой горит золотою,
Играет златом косы.
Златым убирает гребнем.

И песню поёт она:
В её чудесном пенье
Тревога затаена.
Пловца на лодочке малой

Дикой тоской полонит;
Забывая подводные скалы,
Он только наверх глядит.
Пловец и лодочка, знаю,

Погибнут среди зыбей;
И всякий так погибает
От песен Лорелей.
Аю-Даг
Адам Міцкевич
(Переклад М. Рильського)
Люблю дивитись я із Аюдагу скелі,

Як спінені вали біжать йому до ніг
Рядами чорними — чи, ніби срібний сніг,
На сонці виграють, мов райдуги веселі.
Штурмують мілину вони у буйнім хмелі,

Немов морських потвор іде страшний набіг;
Здобудуть — і назад одходить військо їх,
Корали й перли нам лишивши на тарелі.
Твоя подоба це, поете молодий!
Так грізних пристрастей бушує буревій;
Та ліру ти підняв — і в серці супокій.
Навала відійшла по довгій обороні,

Безсмертні лиш пісні зронивши в час погоні.
За них віки тобі вінком прикрасять скроні.
П. ВЕРЛЕН
Осіння пісня
Ячать хлипкі,
Хрипкі скрипки
Листопада…
Їх тужний хлип
У серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу
Я весь тремчу
І ридаю,
Як дні ясні,
Немов у сні,
Пригадаю.
Кудись іду
У даль бліду,
З гір в долину,
Мов жовклий лист
Під вітру свист –
У безвість лину.
(Переклад М. Лукаша)
П. ВЕРЛЕН
ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Найперше – музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів - сп'янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім - любий погляд з-під вуалю,

В нім - золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,

Не барву - барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних -
Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути

Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?

Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав - шукати
Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець,
Де пахне м'ята і чебрець...
А решта все - література.
(Переклад Г. Кочура)
А. РЕМБО
Моя циганерія
Руками по кишенях обмацуючи діри
І ліктями світивши, я фертиком ішов,
Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний,
Ото собі розкішну вигадував любов!
Штани нінащо стерті? Та по коліно море!
Адже Котигорошку лиш рими в голові.
Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,
А під Чумацьким Возом – банкети дарові.
Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,
Роса на мене впала, а я собі хмелію,
Бо вересневий вечір – немов вино густе.
І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.
Мов струни ліри – тіні (їх копаю як м’ячик).
Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!
(Переклад В. Стуса)
А. РЕМБО
ГОЛОСІВКИ
А чорне, біле Е, червоне І, зелене
У, синє О,— про вас я нині б розповів:
А — чорний мух корсет, довкола смітників
Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,

Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,
Сп'яніле каяття або нестримний гнів;
У — жмури на морях божественно-глибокі,

І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —
Печать присвячених алхімії ночей;
О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,

Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,
Омега, блиск його фіалкових Очей.
(Переклад Г. Кочура)
Ш. БОДЛЕР
Альбатрос
Буває, моряки піймають альбатроса,
Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса –
Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила –
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.
Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут – як інвалід!..
Той – люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
Поет як альбатрос – володар гроз та грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
(Переклад Д. Павличка)
Ш. БОДЛЕР
ВІДПОВІДНОСТІ
Природа — це той храм, де від колон живих

Неясні голоси почути часом можна.
Там гаєм символів іде людина кожна,
Їй нікуди тепер подітися від них.
Вони ж, немов гучні й протяжливі розкати,

Утворюють один довершений рефрен,
Розлогий, ніби ніч, і світлий, ніби день,
Де злито кольори і звуки, й аромати.
Є свіжі пахощі, як плоть дітей малих,

Є ніжні, як гобой, зелені, як розмаї,
Проте й розпусні є між запахів оцих.
Вони всі обшири охоплюють безкраї,

Як мускус і бензой, як амбра й фіміам,
Які для розуму й чуттів слугують нам.
(Переклад В. Ткаченка)
У. УІТМЕН
Йдучи травою степовою
Йдучи травою степовою, вдихаючи її духмяність,
Питаю в неї взірця наснаги,
Для людей питаю найщедрішої, найтіснішої
приязні,
Питаю, аби стеблинки постали словом, ділом,
живими істотами,
Людьми з осяяною сонцем душею відкритою,
новою, широкою, щирою,
Людьми, котрі торують найперші шляхи, ступаючи впевнено, гордо і вільно.
Людьми відваги незгасної, людьми здорових,
красивих і чистих тіл,
Людьми, що безжурно дивляться в обличчя
президентів і губернаторів, немов кажучи: – А
хто ти?
Людьми нестримними й простими, палкими й
непокірними, Людьми Америки.
(Переклад М. Тупайла)
У. УІТМЕН
О КАПІТАНЕ!
О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь!
Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть.
Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять,
І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний.
Але... О серце! Серце! Серце!

О кров червона! Кров!
Де батько впав на палубі,
Упав і захолов!
О капітане! Батьку! Встань і кругом подивись!

Для тебе дзвони й горни звучать, для тебе стяги звились,
Для тебе квіти, й вінки в стрічках, і натовп на узбережжі,
Тебе, колишучись, кличе він, тебе побачить жадає!
О, зляж мені на руку!

Який це сон зборов
Тебе, о батьку мій, що враз
Ти впав і захолов?
Мій капітан безмовний, уста німі, похололі,

Не чує він моєї руки, лежить без пульсу, без волі.
В порту безпечно стоїть корабель після тяжкої дороги.
Скінчив наш бриг шалений біг, добився перемоги!
Дзвоніть, радійте, береги!

А я в жалобі знов
Піду туди, де батько мій
Упав і захолов.
O Captain! My Captain!
O Captain! my Captain! our fearful trip is done,
The ship has weather’d every rack, the prize we sought is won,
The port is near, the bells I hear, the people all exulting,
While follow eyes the steady keel, the vessel grim and daring;
But O heart! heart! heart!
O the bleeding drops of red,
Where on the deck my Captain lies,
Fallen cold and dead.
O Captain! my Captain! rise up and hear the bells;

Rise up—for you the flag is flung—for you the bugle trills,
For you bouquets and ribbon’d wreaths—for you the shores a-crowding,
For you they call, the swaying mass, their eager faces turning;
Here Captain! dear father!
This arm beneath your head!
It is some dream that on the deck,
You’ve fallen cold and dead.
My Captain does not answer, his lips are pale and still,
My father does not feel my arm, he has no pulse nor will,
The ship is anchor’d safe and sound, its voyage closed and done,
From fearful trip the victor ship comes in with object won;
Exult O shores, and ring O bells!
But I with mournful tread,
Walk the deck my Captain lies,
Fallen cold and dead.
ЛІТЕРАТУРА
1. Боговін О. В. Історія зарубіжної літератури Середніх віків та Відродження:

навч.-метод. посіб. для студентів Бердянськ : Ткачук О. В. [вид.], 2015. –
243 с.
2. Ващенко Ю. А., Стовба Г. С. Історія зарубіжної літератури ХХ століття :
ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – 152 с.
3. Вишницька Ю. В., Тверітінова Т. І. Історія зарубіжної літератури межі ХІХ-
ХХ століть : навч.-метод. посіб. - 2-е вид., допов. К. : Київ. ун-т
ім. Б. Грінченка, 2013. – 191 с.
4. Давиденко, Г. Й. Історія зарубіжної літератури середніх віків та доби
Відродження : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл / Г. Й. Давиденко, В. Л.
Акуленко. – К. : Центр учбової л-ри, 2007. – 248 с.
5. Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури XVII–XVIII століття: навч.
посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / Г. Й. Давиденко, М. О. Величко. − [2-
ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 292 с.
6. Давиденко Г. Й., Стрельчук Г. М., Гринчак Н. І. Історія зарубіжної
літератури ХХ століття : навчальний посібник. - Київ : ЦУЛ, 2011. - 488 c.
7. Давиденко Г. Й., Чайка О. М. Історія зарубіжної літератури ХІХ - початку
ХХ століття : навчальний посібник. – Київ : ЦУЛ, 2007. – 400 c.
8. Дудченко, M. М. Література Великобританії і США [Текст] : навч. посіб.
для студ. вищ. навч. закл. / M. М. Дудченко ; рец. : Ю. А. Зацний,
С. О. Швачко. - Суми : Університетська книга, 2006. - 445 с.
9. Зарубіжні письменники [Текст]: енциклопедичний довідник: У 2 т. / ред. Н.
Михальська, Б. Щавурський. - Т. : Навчальна книга - Богдан, 2005 . Т. 1 : А-
К. - [Б.м.] : [б.в.], 2005. - 824 с.
10. Зарубіжні письменники [Текст]: енциклопедичний довідник: У 2 т. / ред. Н.
Михальська, Б. Щавурський. - Т.: Навчальна книга - Богдан, 2005 . Т. 2: Л-Я.
- [Б.м.]: [б.в.], 2006. - 864 с.
11. Зарубіжний детектив: Енциклопедія (Укладачі О. Кощенко,
Н. Капельгородська). – К.: ООО «АВДИ», 1994. – 431 с.
12. Кеба О. В. Модернізм у зарубіжній поезії другої половини ХІХ-ХХ ст.:
навчальний посібник / Упорядники О. В. Кеба, П. Л. Шулик. Кам’янець-
Подільський: Аксіома, 2011. 208 с.
13. Кеба О. В. Модерністська проза: Матеріали до вивчення. Частина 2. Франц
Кафка: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. В. Кеба,
Д.О. Кеба, П.Л. Шулик. Кам’янець-Подільський : Аксіома , 2014. 188 с.
14. Кеба О. В. Художня структура модерністського роману (Англія, США,
Німеччина) : навчально-методичний посібник / Упорядники О. В. Кеба,
Т. В. Кеба. Кам’янець-Подільський : Акcіома, 2011. 144 с.
15. Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник. /
Ю. І. Ковбасенко – К.: Вид. «Університет» КМПУ, 2009. – 128 с.
16. Лаврова А. О. Література американського романтизму. Кам’янець-
Подільський : ПП Зволейко Д. Г., 2009. 160 с.
17. Лаврова А.О. Творчість Байрона : навчально-методичний посібник / автор-
упорядник А.О.Лаврова. Кам.-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д. Г.,
2018. 68 с.
18. Маркова М. В. Література європейського романтизму : погляд крізь призму
натурфілософської концептуалізації : монографія / М. В. Маркова. –
Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного
педагогічного університету ім. І. Франка, 2012. – 200 с.
19. Миронова В. М. Антична література: Навчальний посібник. / В.М. Мирона
– К.: Либідь, 2005. – 488 с.
20. Мислителі німецького романтизму [Текст] : словник / упоряд. Л.
Рудницький, О. Фешовець. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. - 588 с.
21. Нагачевська О. О. Курс лекцій «Зарубіжна література XIX століття»
(Частина 1) К.: КиМУ, 2017. – 168 с.
22. Нагачевська О. О. Курс лекцій «Зарубіжна література XIX століття»
(Частина 2) К.: КиМУ, 2017. – 156 с
23. Наливайко Д. С. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму:
підручник / Д. С. Наливайко, К. О. Шахова.— Тернопіль: Навчальна книга -
Богдан, 2001. — 416 с.
24. Насмінчук Г. Й. Зарубіжна література ранніх епох: Античність,
Середньовіччя, Відродження: навч. посіб. Кам'янець-Подільський : Рута,
2013. – 211 с.
25. Ніколенко О. М. Бароко. Класицизм. Просвітництво. Література XVII–XVIII
ст. : посіб. для вчителя / О. М. Ніколенко. – Х. : Ранок, 2003. – 224 с.
26. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії. Г. Гейне, Дж. Г. Байрон, А. Міцкевич,
Г. Лонгфелло: Посібник для вчителя / О. М. Ніколенко. — Харків: Веста:
Видавництво «Ранок», 2003. — 176 с.
27. Ніколенко К. С. Генріх Гейне : відомий і невідомий / Катерина Ніколенко. –
Київ : Журнал «Радуга», 2014. – 103 с
28. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. : Навч. посіб. /
І. В. Пащенко, І. Н. Пащенко – Київ, 2001. – 400 с.
29. Поліщук Л. Б. Історія зарубіжної літератури. Античність. Середні віки.
Відродження : навч.-метод. посібн. Умань : ВПЦ «Візаві», 2017. – 156 с.
30. Пригодій С. М. Американський романтизм : Полікритика : навч. посіб. /
С. М. Пригодій, О. П. Горенко. - Київ : Либідь, 2006. – 440 с.
31. Тверітінова Т. І., Шовкопляс Г.Є. Історія зарубіжної літератури ХІХ
століття. Частина І. – К.: Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. – 160 с.
32. Чебанова О. Є. Історія зарубіжної літератури ХХ століття: Курс лекцій К.:
КиМУ, 2018. – 215 с.
33. Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХ ст. /
Борис Борисович Шалагінов. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2013.
– 368 с.
34. Шалагінов Б. Б. Класики і романтики : штудії з історії німецької літератури
XVIII-XIX століть. – Київ : Києво-Могил. акад., 2013. – 439 с.
35. Шалагінов Б.Б. Німецький романтизм і містичне // Поетика містичного :
кол. моногр. / [упоряд. О. В. Червінська]. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т,
2011. – С. 117-161.
36. Шалагінов Б. Б. «Фауст» Й. В. Гете: Містерія. Міф. Утопія: До проблеми
духовної сутності людини в німецькій літературі на рубежі 18—19 ст.:
Монографія. — К.: Вежа, 2002. — 280 с.
37. Шалагінов Б. Б. Шлях Ґете : Життя. Філософія. Творчість : [посібник для
вчителя] / Б. Б. Шалагінов. - Харків : Ранок : Веста, 2003. – 286 с.
38. Шовкопляс Г. Є. Історія зарубіжної літератури XX століття: навч. метод.
посіб. : у 2 ч. Ч. 2 : Історія зарубіжної літератури II половини XX століття.
Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 151 с.
39. Шулик П. Л. Героїчний епос західноєвропейського середньовіччя:
Навчальний посібник / Упорядники П.Л.Шулик, І.Ю.Голубішко. –
Кам’янець Подільський: Аксіома, 2019. – 132 с.
40. Шулик П. Л. Літературний тріумвірат «золотої доби» римської культури :
Навчальний посібник / Упорядник П. Л. Шулик. – Кам’янець-Подільський :
Аксіома, 2016. – 184 с.
41. Шулик П. Л. Літературні феномени західноєвропейського середньовіччя :
навч. посіб. / Упорядники П. Л. Шулик, І. Ю. Голубішко. Кам’янець-
Подільський : Аксіома, 2019. 252 с.
42. Шулик П. Л. Поезія вагантів. Рицарська література: Навчальний посібник /
Упорядники П. Л.Шулик, І. Ю. Голубішко. – Кам’янець-Подільський:
Аксіома, 2019. – 124 с.

ІЗЛ Рогульська О. О., Тарасова О. В., Левицька Н.В.

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ІЗЛ Рогульська О. О., Тарасова О. В., Левицька Н.В.

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Хмельницький національний університет

Рогульська О.О., Тарасова О.В., Левицька Н. В.

Укладачі: Рогульська О.О., д-р пед. наук, доцент

Відповідальний за випуск: Бідюк Н. М., д-р пед. наук, проф.

Макетування здійснено редакційно-видавничим центром Хмельницького національного університету

Підготовка сучасного фахівця неможлива без поглибленого вивчення й

1. Гомер «Іліада», «Одіссея».

ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

ЛІТЕРАТУРА XVII-XVIII ст.

1. Мольєр «Міщанин-шляхтич», «Мізантроп», «Тартюф».

10. Е. Т. А. Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

ЛІТЕРАТУРА XІХ-XХ ст.

1. Стендаль Ф. «Червоне і чорне», «Ваніна Ваніні», «Арманс».

1. Поняття про античний світ.

Завдання для студентів

Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].

1. Гомер і «Гомерівське питання».

1. Загальна характеристика і основні види древньогрецької лірики.

Завдання для студентів

1. Основні властивості драматичного жанру.

Завдання для студентів

Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].

1. Походження комедії. Особливості давньої комедії. Структура, образи,

Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33].

1. Доба еллінізму та тематичне новаторство новоаттичної комедії.

Завдання для студентів

1. Історія створення поеми.

Завдання для студентів

Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33; 40].

1. Катулл як поет-неотерик. Кохання та образ Лесбії в поезіях Катулла.

Завдання для студентів

Література [ 28; 15; 19; 24; 29; 33; 40].

ЛІТЕРАТУРА ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

1. Західноєвропейський героїчний епос, його походження. Літописна правда і

Завдання для студентів

5. Чи можна вважати «Пісню про Нібелунгів» своєрідною енциклопедією

Література [4, 1, 31, 24, 29, 33, 39,41].

1. Картина світу в епоху Середньовіччя.

Завдання для студентів:

Література [4, 1, 31, 24, 29, 39,41].

1. Загальна характеристика міської літератури, джерела її виникнення та

Завдання для студентів

Література [4, 1, 31, 24, 29, 39, 41,43].

1. Історія створення поеми Данте «Божественна комедія», сутність назви та

Завдання для студентів

Література [4, 1, 31, 24, 29].

Завдання для студентів

Література [4, 1, 31, 24, 29].

1. Загальна характеристика іспанського Відродження.

Завдання для студентів:

Література [4, 1, 31, 24, 29].

1. Загальна характеристика французького Відродження.

Завдання для студентів

Література [4, 1, 31, 24, 29].

Завдання для студентів

Література [4, 1, 31, 24, 29].

Завдання для студентів:

Література [ 5; 10; 25; 33].

Література [ 5; 9; 25; 33].

1. Життєвий та творчий шлях Джонатана Свіфта.

Завдання для студентів:

Література [ 5; 10; 25; 33].

1. Французьке Просвітництво. Його революційний характер.

Завдання для студентів: