ОЦІНОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1
СУТНІСТЬ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
Завдання 1. Ознайомитись зі змістом Закону України «Про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність
в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III. 
 
Дати визначення категорій:
 
Оцінка майна – це процес визначення їх вартості на
дату оцінки за встановленою процедурою, і є результатом
практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Незалежна оцінка майна – Згідно ЗУ “Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”,
Національних стандартів оцінки, методик.
Здійснює незалежний оцінювач. 
Основа – справедлива (ринкова) вартість
Професійна оціночна діяльність – діяльність оцінювачів та
суб'єктів оціночної діяльності, 
яка полягає в організаційному, методичному та
практичному забезпеченні проведення оцінки майна,
розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна 
(звіт про оцінку майна, акт оцінки майна).
Оцінювач – можуть бути громадяни України, іноземці та
особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та
одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

Завдання 2. Навести назви затверджених в Україні положень

(стандартів) оцінки майна.
1 – «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»
2 – «Оцінка нерухомого майна»
3 – «Оцінка цілісних майнових комплексів»
4 – «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності»
Завдання 3. Описати основні права та обов'язки оцінювачів та
суб'єктів оціночної діяльності.
Оцінювачі та суб‘єкти оціночної діяльності зобов‘язані:
- дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності
вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки
майна;
- забезпечувати об’єктивність оцінки майна, повідомляти
замовника про неможливість проведення об’єктивної
оцінки у зв’язку з виникненням обставин, які цьому
перешкоджають;
- забезпечувати збереження документів, які отримані під час
проведення оцінки від замовника та інших осіб;
- забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під
час виконання оцінки майна, відповідно до закону;
- виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.

Завдання 4. Описати основні етапи становлення оціночної

діяльності в Україні.
1. початковий етап відродження оцінки (1992-2000 рр.);
2. етап становлення в умовах законодавчого визнання (2001-
2006 рр.);
3. етап розвитку на основі реформування та вдосконалення
оцінки (2007 р).

Початок ринкових перетворень в Україні знаменувався прийняттям цілої низки

законів, які визнавали та забезпечували право власності. В ряді перших
були Закон України «Про приватизацію державного майна», Закон України
«Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)» , які були прийняті у 1992році. Так, Черговий етап розпочато
роботою з доопрацювання основного у цьому напрямку Закону України «Про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в
Україні».

Завдання 5. Описати проблеми оціночної діяльності в Україні та

шляхи їх подолання.
  
З точки зору економічного розвитку України сучасний стан професії оцінювача та
методології оцінки, яку застосовують оцінювачі, вимагає вдосконалення. Досвід оціночної
діяльності відповідно до закону про оцінку майна показав, що чинний закон не в достатній
мірі вирішує низку нормативних питань та питань, що регулюють як професію оцінювача,
так і методологію оцінки. Закон потребує висвітлення нових поглядів на стандарти освіти,
відповідальність оцінювачів та саморегульованих організацій оцінювачів.

Наразі тільки одна третина оцінювачів, що отримали кваліфікаційне свідоцтво

зареєстровані в саморегульованих організаціях оцінювачів. Відповідно діяльність двох
третин оцінювачів, в основному не регулюються жодною із організацій. Отже, Фонд
державного майна України має регулювати діяльність оцінювачів, які не є членами
саморегульованої організації оцінювачів за допомогою загальних положень закону, що
робить процес регулювання діяльності таких оцінювачів дуже важким. Це створює
недисципліноване та нерегульоване середовище, яке породжує конфлікти інтересів та
відсутність прозорості.

Чинне законодавство в багатьох випадках створює для оцінювачів різні нормативи та

методологічні стандарти, ускладнює процес правозастосування і робить нормативну базу
для оцінювачів складною і неузгодженою.

Шляхи розв'язання проблем оціночної діяльності:

- запровадити єдиний механізм сертифікації суб'єктів оціночної діяльності та набуття

професійної кваліфікації оцінювачів, що унеможливить здійснення некваліфікованої
оцінки, забезпечить дотримання міжнародних стандартів оцінки та повне виконання
методичних засад її здійснення;

- об'єднати повноваження державного регулювання оціночної діяльності, що виконуються

Фондом держмайна та Держкомземом, з питань оцінки нерухомості, що дасть змогу
ліквідувати міжвідомчі неузгодженості та запровадити єдині методичні підходи та
стандарти у питаннях визначення вартості нерухомості на всіх ринках;

- створити єдину Наглядову раду з питань оціночної діяльності, спрямуванням діяльності

якої та координацією органів державної влади.

- запровадити обов'язковість державного контролю та контролю з боку саморегульованих

організацій за достовірністю оцінки.

- змінити поняття суб'єкта оцінки. Чинний Закон про оцінку розглядає питання у якості
суб'єкта оціночної діяльності - СПД або юридичну особу, проте система регулювання та
саморегулювання, яку необхідно збудувати, вимагає щоб суб'єктом оцінки був професійно
підготовлений оцінювач - фізична особа;

- визначити у новій редакції Закону про оцінку об'єктом регулювання - професійного

оцінювача;
- передбачити в Законі про оцінку, що професійний оцінювач, який буде здійснювати
практичну оціночну діяльність, зобов'язаний бути членом однієї із саморегульованих
організацій оцінювачів.

- посилити контроль за діяльністю саморегульованих організацій шляхом визначення

періодичності планових перевірок, проведення регулятором комплексних перевірок
саморегульованих організацій;;

- встановити чіткі вимоги до переліку інформації, яка повинна подаватися

саморегульованими організаціями стосовно своєї діяльності та діяльності своїх членів;

- удосконалити систему контролю за якістю звітів про оцінку та актів оцінки шляхом
запровадження їх державної експертизи у разі, якщо приймається майнове рішення
органами державної влади;

- впровадити у повній мірі міжнародний досвід професійної підготовки та підвищення

кваліфікації оцінювачів з обов'язковим залученням саморегульованих організацій
оцінювачів.