ТЕМИ

1. І відміна іменників і прикметників

ІМЕННИКИ
Іменники жін. роду і деякі іменники чол. роду, що закінчуються в Nom. Sing. на –a, а в Gen. Sing. на
–ae. Напр.: silva, -ae f – ліс, fabula, -ae f – оповідання. Іменники чол. роду: agricola, -ae m – землероб,
incola, -ae m – житель. Назви народів: Persa, -ae m – перс, Scytha, -ae m - скіф

2. ІІ відміна іменників і прикметників

ІМЕННИКИ
Належать іменники чол. роду на –us (у Voc. Sing. мають зак. -e), -er та сер. роду на –um. В Gen. Sing.
закінчуються на –i. Напр.: amicus, -i m – друг, magister, -tri m – вчитель.
Деякі жін. роду: malus, -i f – яблуня, humus, -i f – ґрунт.
Деякі на –us сер. роду: virus, -i n – отрута, vulgus, -i n – простий народ.

3. ІІІ відміна іменників: приголосна група

Належать іменники чол., жін. та сер. родів, які в називному відмінку мають різні закінчення. У Gen.
Sing. всі мають закінчення –is. Напр.: scriptor, -oris m – письменник, regio, -onis f – регіон, corpus, -
oris n – тіло. За закінченням основ і способом відмінювання іменники поділяються на приголосну,
голосну і мішану групи.

До приголосної групи належать нерівноскладові іменники (в Nom. Sing. та Gen. Sing. мають різну к-
сть складів) чол., жін. та сер. родів, основа яких закінчується на один приголосний, напр.: scriptor, -
oris m – письменник, regio, -onis f – регіон, corpus, -oris – тіло. Для іменників сер. роду застосовується
«правило середнього роду»: Nom., Acc., Voc. іменників сер. роду мають однакові закінчення,
причому в множині – -a.
Відмінювання:

Nom. Nom. -es, -а (n)

Gen. -is Gen. -um
Dat. -i Dat. -ĭbus
Acc. -em, =Nom (n) Acc. -es, -а (n)
Abl. -ē Abl. -ĭbus
Voc. =Nom. Voc. -es, -а (n)

4. Голосна група ІІІ відміни іменників

Належать лише ті іменники сер. роду, які у називному відмінку однини закінчуються на –e, -al (Gen.
alis), -ar (Gen. aris): mare, maris – море, animal, -alis – тварина, exemplar, -aris – зразок.
Відмінювання:

Nom. Nom. -ia

Gen. -is Gen. -ium
Dat. -i Dat. -ĭbus
Acc. =Nom Acc. -ia
Abl. -i Abl. -ĭbus
Voc. =Nom. Voc. -ia
5. Мішана група ІІІ відміни іменників
Належать 1) рівноскладові іменники на –is, -es, напр.: civis, is m,f – громадянин, громадянка, nubes, -
is f – хмара; 2) іменники, які перед закінченням в Gen. Sing. мають два або більше приголосних: pars,
partis f – частина, urbs, urbis f – місто, os, ossis n – кістка. Найбільше жін. роду.

Відмінювання:

Nom. -is Nom. -es, -a (n)

Gen. -is Gen. -ium
Dat. -i Dat. -ĭbus
Acc. -em, =Nom (n) Acc. -es, a (n)
Abl. -ē Abl. -ĭbus
Voc. =Nom. Voc. -es, a (n)

6. ІV відміна іменників
Належать іменники чол. роду, які у Nom. Sing. закінчуються на –us і сер. роду на –u. Gen. Sing. має
закінчення –us. Напр.: fructus, -us m – плід, exercitus, -us m – військо, cornu, cornus n – ріг.
Декілька іменників жін. роду: manus, -us – рука, acus, -us – голка.
Відмінювання (+ domus, -us f):
Nom. -us (m), -u (n) Nom. -us, -ua (n)
Gen. -us Gen. -uum, domōrum
Dat. -ui (u – (n)) Dat. -ibus 7. V відміна
Acc. -um, -u (n) Acc. -us, -ua (n), domos іменників
Abl. -u, domo Abl. -ibus
Voc. -us, -u (n) Voc. -us, -ua (n) Належать іменники
жін. роду на –es, у
Gen. Sing. закінчуються на –ei. Напр.: res, rei – річ, справа; species, speciei – вид.
Іменники res та dies мають однину і множину. Решта зовсім не відмінюються в множині, або
вживаються лише в називному і знахідному відмінках.
Відмінювання:

Nom. -es Nom. -es

Gen. -ei Gen. -erum
Dat. -ei Dat. -ebus
Acc. -em Acc. -es
Abl. -e Abl. -ebus
Voc. -es Voc. -es

8. Ступені порівняння прикметників

Існує три ступені порівняння: звичайний (gradus positivus), вищий (gradus comparativus) і найвищий
(gradus superlativus).

Вищий ступінь (gradus comparativus) утв. шляхом додавання до основи прикметника для чол. і жін.
родів суфікса –ior, а для сер. –ius. Напр.: longior, longius. Відмінюються як іменники ІІІ відміни
приголосної групи. Якщо перед закінченням голосна, утв. описово за допомогою слова magis.
Найвищий ступінь (gradus superlativus) переважної більшості прикметників утв. за допомогою
додавання до основи суфікса –issim- та закінчення -us, -a, -um. Напр.: longissimus, -a, um.
Відмінюються за І і ІІ відмінами. Якщо перед закінченням голосна, утв. описово за допомогою слова
maxime. Виняток – antiquus, -a, -um → antiquior, -ius → antiquissimus, -a, -um.
 Imperativus (наказовий спосіб)
В однині імператівус = основі дієслова 1,2 та 4 дієвідмін; в 3 дієвідміні + закінченні -е;
В множині до основи дієслова додаємо закінчення -te у 1,2 і 4 дієвідмінах; закінчення – ĭte в 3
дієвідміні.
Заперечна форма наказого способу:
noli + infinitivus (sing.)
nolīte + infinitivus (plur.)

Praepositions (прийменники)
+ Acc. + Abl.
in (в, на), sub (під); +Acc. – куди? ; +Abl. – де?
ad – до inter – між e (x) – з pro - для
apud – у supra – вгорі cum – разом з de - про
contra – проти infra – внизу a (b) - від sine - без
ante – перед per - через
post - після

Praesens indicativi activi (теперішній час)

I Sing. Plur. II Sing. Plur.
-o -mus -o -mus
-s -tis -s -tis
-t -nt -t -nt
Sum, esse
 Sing. Plur.
sum sumus
es estis
est sunt
es! este!

10,Perfectum indicativi passivі

Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану утв. з participium perfecti passivi і
допоміжного дієслова sum, esse, fui у praesens indicativі.
Відмінювання:

-us, -a, -um sum -i, -ae, -a sumus

-us, -a, -um es -i, -ae, -a estis
-us, -a, -um est -i, -ae, -a sunt

9. Perfectum indicativi activi

Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану утв. шляхом додавання до
перфектної основи особових закінчень. Основу перфекта отримуємо, відкинувши в першій особі
однини перфекта закінчення -i. У формах перфекта може випадати склад ‘vi’ (синкопа): ornavisti =
ornasti. Може виражати тривалу (коли час зазначено роками, місяцями, днями, прислівниками часу)
або одноразову дію. Вживається при розповіді про минули події як факт, який здійснювався без
вказівки на його тривалість. Також може вживатися при розповіді про дію, яка в дійсності була
тривалою.
Відмінювання:

-i -imus
-isti -istis
-it -ērunt
Sum, esse, fui

1 fui fuimus
. fuisti fuistis
2 fuit fuērunt
.
3
.

10. Imperfectum indicativi activi/passivi

Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану вживається на означення того,
що було звичаєм або часто повторювалось у минулому. Часто зустрічається у розповідях, переважно
в описі місцевостей, міркувань діючих осіб, супутніх фактів тощо. Від дієслів І та ІІ дієвідмін утв.
шляхом додавання до інфектної основи суфікса –ba- та особових закінчень –m, -s, -t, -mus, -tis, -nt.
Від дієслів ІІІ та ІV дієвідмін утв. шляхом додавання інфектної основи суфікса –eba- і особових
закінчень.

I,II -bam -bamus

-bas -batis
-bat -bant
 III, IV -ebam -ebamus
-ebas -ebatis
-ebat -ebant

Минулий час недоконаного виду дійсного способу пасивного стану утв. від інфектної основи за
допомогою суф. –ba- в І та ІІ дієвідмінах і -eba- у ІІІ та ІV. До цих суфіксів додаються особові
закінчення пасивного стану.
Відмінювання:

I, II -bar -bamur
-baris -bamĭni
-batur -bantur
III, -ebar -ebamur
IV -ebaris -ebamĭni
-ebatur -ebantur

Sum, esse, fui

1 eram eramus
. eras eratis
2 erat erant
.
3
.

11. Futurum I indicativi activi/passivi

Майбутній час дійсного способу активного стану утв. від інфектної основи. Дієслова І та ІІ
дієвідмін мають суфікс –b- та особові закінчення і відмінюються як дієслова ІІІ дієвідміни в
теперішньому часі, тобто сполучним голосним в другій і третій особі однини та першій і другій особі
множини є i, а в третій особі множини – u. Від дієслів ІІІ та ІV дієвідмін утв. шляхом додавання до
інфектної основи в першій особі однини суфікса –a-, а в усіх інших особах однини і множини –
суфікса –e- та особових закінчень активного стану.

I, II -bo -b(i)mus
-b(i)s -b(i)tis
-b(i)t -b(u)nt
III, -am -emus
IV -es -etis
-et -ent

Майбутній час дійсного способу пасивного стану утв. від інфектної основи. Дієслова І та ІІ
дієвідмін мають суфікс –b- та особові закінчення пасивного стану і відмінюються як дієслова ІІІ
дієвідміни в теперішньому часі пасивного стану, тобто зі сполучним голосним i у третій особі
однини та першій і другій особі множини, e – у другій особі однини та u – у третій особі множини.
Дієслова ІІІ та ІV дієвідмін мають в першій особі однини суфікс –a-, а в інших - –e- та особові
закінчення пасивного стану.

I, II -bor -b(i)mur
-b(e)ris -b(i)mĭni
-b(i)tur -b(u)ntur
III, -ar -emur
IV -eris -emĭni
 -etur -entur
Sum, esse, fui

1. ero erimus
2. eris eritis
3. erit erunt

12. Часи системи перфекта (plusquamperfectum et futurum II indicativi activi/passivi)

Давньоминулий час дійсного способу активного стану утв. шляхом додавання до перфектної основи
суфікса –era- і особових закінчень. Вживається переважно в підрядних реченнях на позначення дії,
яка відбулась раніше іншої минулої дії.

-eram -erāmus
-eras -erātis
-erat -erant

Давньоминулий час дійсного способу пасивного стану утв. з поєднання participium perfecti passivi і
допоміжного дієслова sum, esse, fui у imperfectum indicativi.

-us, -a, -um eram -i, -ae, -a erāmus

-us, -a, -um eras -i, -ae, -a erātis
-us, -a, -um erat -i, -ae, -a erant

Sum, esse, fui

1. fueram fuerāmus
2. fueras fuerātis
3. fuerat fuerant

Майбутній час доконаного виду дійсного способу активного стану утв. додаванням до перфектної
основи у першій особі однини суфікса –er-, а в інших особах –eri- та особових закінчень. Вживається
переважно в підрядних реченнях, означає дію, яка передує майбутній дії головного речення, і
перекладається майбутнім часом лише доконаного виду.

-ĕro -ĕrimus
-ĕris -ĕritis
-ĕrit -ĕrint

Майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану утв. з поєднання participium
perfecti passivi і допоміжного дієслова sum, esse, fui у futurum I indicativi.

-us, -a, -um ero -i, -ae, -a erimus

-us, -a, -um eris -i, -ae, -a eritis
-us, -a, -um erit -i, -ae, -a erunt

Sum, esse, fui

1. fuĕro fuĕrimus
2. fuĕris fuĕritis
3. fuĕrit fuĕrint
1) Перфект виражає дію, що закінчилась у минулому, незалежно від її тривалості (perfectum
historĭcum).
2) Перфект означає те, що дія відбулась і результат її триває в теперішньому часі (perfectum
praesens).
3) Плюсквамперфект вказує на дію, яка відбулася раніше від іншої минулої дії.
Футурум ІІ виражає дію, яка відбудеться у
майбутньому раніше, ніж дія, виражена
майбутнім першим.
1. Amantes – amentes - закохані божевільні

5.Amor vincit omnia — любов переможе все

6.Amor patitur moras — любов — терпляча

11. Carpe diem, quam minimum credula postero» — «лови день, довіряючи якомога м

17. Homo locum ornat, non hominem locus — людина прикрашає місце, а не місце людину

18. Imago animi vultus est — обличчя — дзеркало душі

19. Lux in Tenebris — світло в темряві

28.Verba volant, scripta manent — слова відлітають, написане залишається

29.Vivere memento — пам'ятай, що живеш

31.Vivere militare est — жити — значить боротися

Scientia est potentia - знання це сила

Via est vita – дорога – це життя

Ubi concordia, ibi victoria – де згода, там перемога

Tempus fugit – час біжить, втікає

Vivere est cogitare – жити – це мислити

Cogito ergo sum – я мислю, отже я живу

Contra factum non est argumentum – проти факту немає аргументу

Ignorantia non est argumentum - незнання (законів)

Exemplum docet - приклад навчає

Amicitia bonum est magnum - дружба − велике добро.

Periculum in mora – небезпека у зволіканні

Sine ira et studio – без гніву і пристрастей

Omnia mea mecum porto – все своє ношу з собою

Dominus vobiscum – господь з вами

Vade mecum – подорожуй зі мною

Alter ego – другий я зерон

Nosce te ipsum – пізнай себе

Mens sana in corpore sano bonum magnum est – здоровий дух у здоровому тілі – це велике благо

Nihil suo statu manet – ніщо не залишається у своєму стані

Manus manum lavet – рука руку миє

Exitus letalis – смертельний кінець

Spes ultima - остання надія

Veni vidi vici — прийшов, побачив, переміг

Libri amīci, libri magistri. - книги – друзі, книги – вчителі.

Alter ego est amicus — друг — це друге я

Per aspera ad astra — через терни до зірок

 ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)

Unum castigābis, centum emendābis

Одного покараєш, сотню виправиш
ЧИСЛІВНИК (NOMEN NUMERĀLE)

Кількісні й порядкові числівники

(Numeralia cardinalia et ordinalia)
У латинській мові є чотири розряди числівників:
1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки?
2. Порядкові (numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е?
3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання по скільки?
4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки разів?
Арабські Римські Cardinalia Ordinalia
цифри цифри Кількісні Порядкові
1 I unus, una, unum primus, -a, -um
2 II duo, duae, duo secundus -a, -um; alter,
-ĕra, -ĕrum
3 III tres, tres, tria tertius, -a, -um
4 IV quattuor quartus, -a, -um
5 V quinque quintus, -a, -um
6 VI sex sextus, -a, -um
7 VII septem septĭmus, -a, -um
8 VIII octo oсtāvus, -a, -um
9 IX novem nonus, -a, -um
10 X decem decĭmus, -a, -um
11 XI undĕcim undecĭmus, -a, -um
12 XII duodĕcim duodecĭmus, -a, -um
13 XIII tredĕcim tertius decĭmus, -a, -um
14 XIV quattuordĕcim quartus decĭmus, -a, -um
15 XV quindĕcim quintus decĭmus, -a, -um
16 XVI sedĕcim sextus decĭmus, -a, -um
17 XVII septendĕcim septĭmus decĭmus, -a, -um
18 XVIII duodeviginti duodevicesĭmus, -a, -um
19 XIX undeviginti undevicesĭmus, -a, -um
20 XX viginti vicesĭmus, -a, -um
21 XXI unus et viginti; unus et vicesĭmus, -a, -um;
viginti unus vicesĭmus primus, -a, -um
22 XXII duo et viginti; alter et vicesĭmus, -a, -um;
viginti duo vicesĭmus alter, -ĕra, -ĕrum
28 XXVIII duodetriginta duodetricesĭmus, -a, -um
29 XXIX undetriginta undetricesĭmus, -a, -um
30 XXX triginta tricesĭmus, -a, -um
40 XL quadraginta quadragesĭmus, -a, -um
50 L quinquaginta quinquagesĭmus, -a, -um
60 LX sexaginta sexagesĭmus, -a, -um
70 LXX septuaginta septuagesĭmus, -a, -um
80 LXXX octoginta octogesĭmus, -a, -um
90 XC nonaginta nonagesĭmus, -a, -um
98 XCVIII octo et nonaginta; octavus et nonagesĭmus, -a,
nonaginta octo -um; nonagesĭmus octāvus,
-a, -um
99 XCIX novem et nonus et nonagesĭmus, -a,
nonaginta; -um; nonagesĭmus nonus,
nonaginta novem -a, -um
100 C centum centesĭmus, -a, -um
200 CC ducenti, -ae, -a ducentesĭmus, -a, -um
300 CCC trecenti, -ae, -a trecentesĭmus, -a, -um
400 CD quadringenti, -ae, -a quadringentesĭmus, -a, -um
 Арабські Римські Cardinalia Ordinalia
цифри цифри Кількісні Порядкові
500 D quingenti, -ae, -a quingentesĭmus, -a, -um
600 DC sescenti, -ae, -a sescentesĭmus, -a, -um
700 DCC septingenti, -ae, -a septingentesĭmus, -a, -um
800 DCCC octingenti, -ae, -a octingentesĭmus, -a, -um
900 CM nongenti, -ae, -a nongentesĭmus, -a, -um
1000 M mille millesĭmus, -a, -um
2000 MM duo milia bis millesĭmus, -a, -um
3000 ĪĪĪ tria milia ter millesĭmus, -a, -um
4000 ĪV quattuor milia quater millesĭmus, -a, -um
5000 V quinque milia quinquies millesĭmus, -a,
-um
10000 ĪXĪ decem milia decies millesĭmus, -a, -um
100000 C centum milia centies millesĭmus, -a, -um
1. Утворення кількісних числівників
Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) – основні. Назви десятків і сотень –
похідні, утворені від основних числівників із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із
десятками і одиницями і т.д. – складені похідні.
4) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника слова -dĕcіm (із decem), що означає
десять: undĕcim, duodĕcim і т.д.
5) Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються відніманням від наступного десятка відповідно
2 або 1:
18 – duodeviginti 28 – duodetriginta
19 – undeviginti 29 – undetriginta
Числівники від 30 до 90 утворюються додаванням до основного числівника слова -ginta, що означає десяток:
triginta, quinquaginta і т.д.
6) Двозначні числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці,
або спочатку одиниці, далі сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або duo et viginti.
7) Числівники від 200 до 900 утворюються додаванням до основного числівника -centi (із centum): sescenti або -
genti: octingenti.
8) Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі десятки, потім одиниці: 847 – octingenti
quadraginta septem.
2. Утворення порядкових числівників
Порядкові числівники, крім primus, -a, -um, secundus -a, -um або alter, -ĕra, -ĕrum, утворюються від відповідних
кількісних числівників за допомогою родових закінчень -us (m), -a (f), -um (n): tertius, a, um.
Порядкові числівники, починаючи з 18, утворюються за допомогою суфікса -esĭm-: vicesĭmus, -a, -um (від viginti
– 20). У складених порядкових числівниках усі частини є порядковими (в українській мові – тільки остання).
435 – quadringentesĭmus tricesĭmus quintus – чотириста тридцять п’ятий.
Відмінювання числівників
Із кількісних числівників відмінюються 1, 2, 3, сотні від 200 до 900 і тисячі.
а) Зразок відмінювання кількісних числівників:
unus, a, um; duo, duae, duо:
Casus Singulāris Plurālis
m f n m f n
Nom. unus una unum duo duae duo
Gen. unīus unīus unīus duōrum duārum duōrum
Dat. uni uni uni duōbus duābus duōbus
Acc. unum unam unum duos duas duo
Abl. unō unā unō duōbus duābus duōbus
Voc. une una unum duo duae duo
б) Числівники tres (m, f), tria (n) відмінюються за третьою голосною відміною у множині:
Casus Plurālis
m f n
 Nom. tres tres tria
Gen. trium trium trium
Dat. tribus tribus tribus
Acc. tres tres tria
Abl. tribus tribus tribus
Voc. tres tres tria
в) Сотні від 200 до 900 відмінюються за першою і другою відміною іменників у множині:
Casus Plurālis
m f n
Nom. quingenti quingentae quingenta
Gen. quingentōrum quingentārum quingentōrum
Dat. quingentis quingentis quingentis
Acc. quingentos quingentas quingenta
Abl. quingentis quingentis quingentis
Voc. quingenti quingentae quingenta
г) Числівник mille (тисяча) не відмінюється; для множини служить слово milіа (тисячі) і відмінюється за третьою
голосною відміною:
Casus Plurālis
Nom. milіа
Gen. milіum
Dat. milіbus
Acc. milіа
Abl. milĭbus
Voc. milіа
д) Порядкові числівники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни в однині та множині.
Узгодження числівників з іменниками
1) Кількісні числівники до mille (тільки в однині у значенні одна тисяча) у латинській мові виступають означенням
до іменника.
2) Відмінювані числівники 1, 2, 3 і назви сотень від 200 до 900 узгоджуються з іменниками в роді, числі та
відмінку:
duo viri (m) – два чоловіки
tres regiōnes (f) – три райони
ducenti libri (m) – 200 книжок
tria oppĭda (n) – три міста.
3) Невідмінювані кількісні числівники від 4 до 100, а також числівник 1000 (mille) не впливають на відмінок
іменника:
sex nomĭna – 6 назв
decem arbŏres – 10 дерев.
4) Від числівника milіа (тисячі), як і від іменника, залежить інший іменник у родовому відмінку:
quattuor milia milĭtum – чотири тисячі воїнів.
5) Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку, як і в українській мові:
annus millesĭmus nongentesĭmus nonagesĭmus nonus – 1999 рік;
annus bis millesĭmus secundus – 2002 рік.
Розділові та прислівникові числівники
(Numeralia distributīva et adverbia)
Розділові числівники відповідають на питання по скільки? (quotēni?), прислівникові – на питання скільки разів?
(quotiens?). Розділові та прислівникові числівники утворюються від відповідних кількісних, за винятком перших
двох. Розділові числівники мають родові закінчення множини першої і другої відмін.
Розділові числівники утворюються за допомогою суфікса -n-, а прислівникові, починаючи від п’яти, – за
допомогою суфікса -ies.
Розділові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку.
Розділові числівники Прислівникові числівники
(Numeralia distributīva) (Numeralia adverbia)
singŭli, ae, a по одному semel раз
bini, ae, a по два bis два рази, двічі
terni, ae, a по три ter тричі
 quaterni, ae, a по чотири quater чотири рази
quini, ae, a по п’ять quinquies п’ять разів
seni, ae, a по шість sexies шість разів
septēni, ae, a по сім septies сім разів
octōni, ae, a по вісім octies вісім разів
novēni, ae, a по дев’ять novies дев’ять разів
deni, ae, a по десять decies десять разів
undēni, ae, a по одинадцять undecies одинадцять разів
vicēni, ae, a по двадцять vicies двадцять разів
centēni, ae, a по сто centies сто разів
singŭla milia по одній тисячі milies тисяча разів

Назви днів тижня.

Dies Solis – день Сонця, неділя. Неділю за часів християнства називали dies dominĭca, що означає
«господній день».

Dies Lunae – день Місяця, понеділок.

Dies Martis – день Марса, вівторок.

Dies Mercurii – день Меркурія, середа.

Dies Iovis – день Юпітера, четвер.

Dies Venĕris – день Венери, п’ятниця.

Dies Saturni – день Сатурна, субота.