6.

Самоаналіз перекладацької діяльності

Перекладацька діяльність вимагає лінгвістичних знань, умінь та навичок, які

тісно переплітаються із мовленнєвими та професійними уміннями
перекладача. Тому при перекладі різних видів текстів, необхідно вміти вдало
підібрати еквіваленти тією мовою, якою ведеться переклад, зберігаючи при
цьому індивідуальний та неповторній стиль автора та передати повний обсяг
змісту тексту. Дуже багато залежить від особистості перекладача.

Перекладаючи українською мовою художній текст американського автора

О. Генрі «Дари волхвів» виникли деякі труднощі із повною передачею
стилю. Адже мова автора дуже багата та насичена каламбурами, ілюзіями,
прихованими цитатами, стилістичними прийомами та техніками, а також
елементами театральності, що в свою чергу пов’язано із фаталістичними
світобаченням автора та його сподіваннями на «долю», який повністю
позбавляє своїх персонажів права вибору та прийняття рішень.

Повною мірою неможливо передати цей унікальний стиль, перекладаючи

текст українською мовою. Тому, щоб твір продовжував "жити" як
мистецький витвір в новому мовному середовищі, перекладач повинен
прийняти на себе функції автора і певною мірою повторити творчий процес
його створення і наповнити твір новими асоціативними зв’язками, які
викликали б нові образи, властиві даній мові.

У наведеному нижче прикладі, уривку із новели , автор намагається передати

іронічність ситуації, використовуючи стилістичний прийом – іронію. Тобто,
те, що здається головним героям на перший погляд насправді відрізняється
від реальності.

Original
«Jim sat down and smiled.

“Della,” said he, “let’s put our Christmas gifts away and keep them

a while. They’re too nice to use now. I sold the watch to get the money

to buy the combs. And now I think we should have our dinner.»

Translate

«Джим сів та посміхнувся»

«Делла», сказав він « давай відкладемо наші різдвяні подарунки та трохи

притримаємо їх. Вони надто гарні, щоб ними користуватися зараз. Я продав

годинник, щоб мати гроші на купівлю гребінців. А зараз думаю, нам

потрібно повечеряти.»

Для того, щоб при перекладі повною мірою відобразити іронію автора

необхідно відчути цей настрій, який він намагається передати читачеві,

усвідомить характер героїв та сприйняти саму ситуацію.

7. Глосарій

№ Word Translation

1 Enigma Загадка

2 Inquiry Розслідування

3 Ancestors Предки

4 Ingenious Винахідливий

5 Entrust Довіряти

6 Sanity Здоровий розум

7 Latter Останній з двох

8 Chemical substance Хімічна речовина

9 Chemical substance Повторна дія

10 Entombed Похований живцем

11 Memorandum Пам'ятка

12 Cipher Шифр

13 Pun Каламбур

14 Divisions Розділили

15 frequent Той що зустрічає

16 Brim Край

17 Wealth Стан

18 Estimate Оцінювати

19 Setting Оправа

20 Crucifix Розп'яття

21 Sneer Насмішка

22 The reverse Зворотня сторона

23 Conviction Заключення

24 Remnants Залишки

25 Fanciful З причудами

26 Depicted Зображений

27 Durable Довговічний

28 Imperishable Той що не псується

29 Connexion Взаємозв'язок

30 String Бечевка

31 Dig Копати

32 Be infected with Заразитися

33 Excavate Викопати

34 Scoundrel Мерзотник

35 Anxiety Хвилювання

36 Farce Фарс

37 Lantern Ліхтар

38 Twirl Вертіти

39 Evidence Посвідчення

40 In vain Ретельно

41 Desolate Безлюдний

42 Landmark Орієнтир

43 Stern solemnity Сурова велич

44 Uneasiness Переживання

45 Scythe Коса

46 Spade Лопата

47 Embark Відправитись

48 Grasp Схопити

49 Luster Блиск

50 Triumphant Тріумфальний

51 Index Вказівка

52 Be feverish Лихорадити

53 Be all ears Весь в увазі

54 Artificial Штучний

55 The queerest Надзвичайний

56 Antennae Вуса

57 Ail Хворіти

58 Take offence Ображатися

59 anxiety хвилювання
60 Misfortunes Негоди

61 Forefathers Предки

62 Wilderness of reeds Зарослі тросника

63 Myrtle Мирт

64 Dwarfish vegetation Карликова рослинність

65 Subject to Схильний до

66 Cordial welcome Сердечний прийом

67 Grin Скалити зуби

68 Scarabaeus Скарабей

69 Extremity Кінцівка

70 Gambols Стрибки

71 excited Схвильований

72 befooled Обманутий

73 the imaginations Фантазії

74 vaporized Зникати

75 contaminated Забруднений

76 try to lead Намагатися привести

77 flush of relief Прилив полегшення

78 carving Різьба по дереву

79 barfing up Нудити

80 defeated переможений

81 muttered бормотів

82 spray-painted Намальований балончиком

83 trembling тремтіти

84 hesitate Сумніватися

85 slipped підсковзнутися

86 squalls Шквал

87 stretching розтягування

88 an eavesdropper Той хто підслуховує

89 solstice deadline Термін сонцестояння

90 thud Глухий звук

91 punch Штамповальний прес

92 misspelled Опечатка

93 wheeled колесний

94 embarrassed засоромлений

95 harsher Різкий

96 chunk ломоть

97 shuddered здригнувся

98 shivering тремтіння

99 chattering Болтовня

100 mournfully скорботно

101 coffin труна

102 barest trace Пустий слід

103 punch штамповальный пресс

104 nightmares Страшні сни

105 nasty cologne Непрпиємний одеколон

106 my fears melted Мої страхи розтанули

107 sparkle іскритись

108 I felt bad lying я не вмів брехати

109 little scratch Маленька подряпина

110 lumber піломатеріали

111 a clawed hand over my heart Когтиста рука по моєму серцю

112 kept griping Продовжував хвалитися

113 maiden name Дівоче прізвище

114 blush Рум’янець

115 misty туманний

116 a warm glow Теплк сяяння

117 ocean voyage Морська подорож

118 squeezed вижатий

119 creepy жутко

120 the roar of the wind рев ветра

121 nightgown ночная рубашка

122 tortured sound замученный звук

123 pouring rain ливень

124 hurricanes ураганы

125 muscular disorder мышечное расстройство

126 limp хромота

127 cloven hooves раздвоенные копыта

128 slammed захлопнул

129 assumed предполагаемый

130 kindergarten field поле детского сада

131 lanolin ланолин

132 rearview mirror зеркало заднего вида

133 miracles Чудеса

134 fading sun Згасаюче солце

135 accomplished Виконано

136 nuzzled Потупився

137 porch Ганок

138 act Діяти

139 acute Госттрий

140 bush Кущ

141 homemade liquor Домашній лікер

142 couple Пара

143 crowds Натовп

144 evoked any feeling Виникло якесь відчуття

145 raccoons Єноти

146 the roar of the wind рев вітру

147 nightgown нічна сорочка

148 tortured sound замучений звук

149 pouring rain злива

150 hurricanes урагани

151 muscular disorder м'язовий розлад

152 limp кульгавість

153 cloven hooves роздвоєні копита

154 slammed захлопнув

155 assumed передбачуваний

156 kindergarten field поле дитячого садка

157 lanolin ланолін

158 rearview mirror дзеркало заднього виду

159 fewer monsters менше монстрів

160 chasing карбування

161 be still on our trail бути на нашому шляху

162 obviously still miffed очевидно, все ще

роздратований

163 weird дивний

164 begged просив

165 glimpse проблиск

166 swerved to avoid відхилився, щоб уникнути

167 ignoring ігнорування

168 anticipating передбачення

169 feeling weightless відчуваючи себе невагомим

170 blood trickling кров тече

171 voice faltered голос здригнувся

172 slumped впав

173 dark silhouette темний силует

174 horns роги

175 struggled щосили

176 pummeling б'ючи

177 a holographic projection голографічна проекція

178 staggered у шаховому порядку

179 farmhouse житловий будинок на фермі

180 familiar-looking bearded знайомий бородатий

181 hair curled like a princess's волосся завите як у принцеси

182 conscious свідомий

183 glanced глянув

184 startling gray разюче сірий

185 inches висота

186 loudly голосно

187 a fuzzy memory нечіткий спогад

189 nodded кивнули

190 suspiciously з підозрою

191 gladiator гладіатор

192 flinched здригнулися

193 sufficient досить

194 tallied up підрахував

195 scoffed знущався

196 dutifully minding his cards покірно стежачи за його

картками

197 miserable job жалюгідна робота

198 feigned surprise удаваний сюрприз

199 restrictions обмеження

200 popped up вискочив

201 rolled his eyes закотив очі

202 satyrs сатири

203 purplish багрянистий

204 I defy you Я кидаю тобі виклик

205 wheelchair інвалідний візок

206 an enormous box on wheels величезна коробка на колесах

207 attached прикладений

208 fetlocks виїмка

209 smoothly grafted гладко щеплений

210 knobby вузлуватий

211 volleyball pit волейбольна яма

212 shaggy волохаті

213 an upscale seaside resort висококласний морський

курорт

214 great courage велика сміливість

215 succeeding наступний

216 hopeful fire обнадійливий

217 sword вогонь

218 real grass меч

219 the coals справжня трава

220 ocean floor вугілля

221 gained дно океану

222 depressing отримали

223 title пригнічує

224 rock music blared заголовок

225 intrigued him рок музика

226 humanity заінтригував його

227 assume людство

228 encounter припускати

229 masters' archery class зіткнення

230 pictures of temples майстер-клас зі стрільби з лука

231 gesturing фотографії храмів

232 doorway жестикуляція

233 bunk beds дверний отвір

234 emphasis двоярусні ліжка

235 spread акцент

236 necklace поширення

237 different-colored clay beads намисто

238 sworn різнокольорові глиняні

намистини

239 explained patiently присяжний

240 grinning stupidly терпляче пояснив

241 determined посміхаючись нерозумно

242 mumbled визначається

243 camouflage jacket промямлив

244 campers pointed at me камуфляжна куртка

245 dripping wet туристи вказали на мене

246 clashed мокрі

247 arts-and-crafts зіткнулися

248 fixtures мистецтва і ремесла

249 sensation арматура

250 tingling відчуття

251 nodded поколювання

252 trespassed кивнули

253 cautious look беззаконно

254 reveal their identities обережний погляд

255 mortal world розкрити свою особистість

256 to summon a monster світ смертних

257 winter solstice закликати монстра

258 special elevator зимове сонцестояння

259 counselor спеціальний ліфт

260 camp store консультант

261 scar табірний магазин

262 a pretty easygoing шрам

263 emerged досить спокійний

264 hoof що виник

265 pounded копито

266 sparkling caramel liquid товчений

267 permanently ігриста карамельна рідина

268 brisket постійно

269 flames грудинка

270 bedbugs bite вогонь

271 nymphs укус клопів

272 centaur німфи

273 campers and counselors кентавр

274 blades туристи та консультанти

275 deflected леза

276 appraised відхилений

277 sword rattled оцінили

278 honorary меч гримів

279 maiden forever почесний

280 face darkened вічна наречена

281 sacrificed обличчя потемніло

282 horn sounded жертва

283 schedules звук ріжка

284 disarmed розкладу

285 referee роззброєні

286 maiming суддя

287 liability issues покалічити

288 bronze sword питання відповідальності

289 painful tingling бронзовий меч

290 white scratch хворобливе поколювання

291 numb біла подряпина

292 gleaming онімілий

293 announced блискучих

294 angrier оголошений

295 exploding зліше

296 jingling що вибухають

297 fake wheelchair дзвін

298 to erupt in flames підроблене інвалідне крісло

299 full-fledged war спалахнути полум'ям

300 adamant непохитний

301 admire захоплюватися

302 possums опосуми

303 scurrying метушливий

304 rebelled повстав

305 appropriate підходяще

306 pocketbook гаманець

307 abolish скасувати

308 accelerate прискорюватися

309 bay залив

310 across через

311 adultery перелюбство

312 cabin кабіна

313 hideous огидний

314 implement здійснювати

315 in spite of незважаючи на

316 lag запізнення

317 lavish щедрий

318 on the whole загалом

319 manifest проявити

320 maple клен

321 lightning блискавка

322 jog бігати підтюпцем

323 groom наречений

324 growl гарчати

325 save up накопичити

326 underground підземний

327 violate порушувати

328 wave хвиля

329 appear здаватися

330 fall apart розвалюватися

331 provide забезпечувати

332 get lost прірва

334 afford дозволити собі

335 agreement угода

336 stocking панчоха

337 badly broken погано порушений

338 self-conscious сором'язливий

339 somewhat певною мірою

340 enable включити

341 stinginess скупість

342 several people кілька людей

343 scrapbook альбом

344 basement підвал

345 employed що працює за адресою

346 cheekbones вилиці

347 unhurt не завдавати шкоди

348 chunk фрагмент

349 reckon вважати

350 revelations одкровення

351 silence тиша

352 assurance гарантія

353 graciously люб'язно

354 moistly волого

355 red-rimmed з червоною окантовкою

356 metal hooks металеві гачки

357 stubborn впертий

358 sudden несподіваний

359 judiciously розумно

360 allowed дозволений

361 privileges привілеї

362 agreement угода

363 gingerly з побоюванням

364 neighborhood околиці

365 wrathful гнівний

366 gaze погляд

367 subjected підданий

368 ruthless безжальний

369 interrogation запит

370 regarding з приводу

371 behavior поведінка

372 tranquil спокійний

373 disposition розпорядження

374 washstand умивальник

375 advertisement оголошення

376 inquiring цікавиться

377 enunciated проголошений

378 carefully уважно

379 awful жахливий

380 grabbed схоплений

381 mutterings бурмотіння

382 permanent постійний

383 grudge невдоволення

384 proved підтверджений

385 thriving процвітаючий

386 generations покоління

387 summoned викликаний

388 motion пропозиція

389 composed складений

390 required обов'язковий

391 assumed передбачуваний

392 telltale натяк

393 creases стрілки

394 crawled переглянутий

395 daylight денне світло

396 yanked смикнутий

397 warrant гарантувати

398 hug обійми

399 awkward незграбний

400 trembling тремтіти

 8. Порівняльний аналіз англійського першотвору з українським
перекладом
The Last Leaf
O. Henry

In a small part of the city West of Washington Square, the streets have gone
wild. They turn in different directions. They are broken into small pieces called
“places.” One street goes across itself one or two times. A painter once discovered
something possible and valuable about this street. Suppose a painter had some
painting materials for which he had not paid. Suppose he had no money. Suppose a
man came to get the money. The man might walk down that street and suddenly
meet himself coming back, without having received a cent! This part of the city is
called Greenwich Village. And to old Greenwich Village the painters soon came.
Here they found rooms they like, with good light and at a low cost. The Last Leaf
Sue and Johnsy lived at the top of a building with three floors. One of these young
women came from Maine, the other from California. They had met at a restaurant
on Eighth Street. There they discovered that they liked the same kind of art, the
same kind of food, and the same kind of clothes. So they decided to live and work
together. That was in the spring. Toward winter a cold stranger entered Greenwich
Village. No one could see him. He walked around touching one person here and
another there with his icy fingers. He was a bad sickness. Doctors called him
Pneumonia. On the east side of the city he hurried, touching many people; but in
the narrow streets of Greenwich Village he did not move so quickly. Mr.
Pneumonia was not a nice old gentleman. A nice old gentleman would not hurt a
weak little woman from California. But Mr. Pneumonia touched Johnsy with his
cold fingers. She lay on her bed almost without moving, and she looked through
the window at the wall of the house next to hers. One morning the busy doctor
spoke to Sue alone in the hall, where Johnsy could not hear.

Останній листок

О. Генрі

В невеличкому районі на захід від площі Вашінгтона вулиці показилися й

розбились на вузькі смужки, що називаються проїздами. Ці проїзди утворюють
химерні кути й повороти. Там одна вулиця перетинає навіть сама себе разів зо два.
Якомусь художникові пощастило відкрити надзвичайно цінні властивості цієї
вулиці. Уявімо собі, що збирач боргів з рахунком за фарби, папір та полотно,
йдучи цим маршрутом, раптом стрічає самого себе, коли він уже повертається
назад, не діставши в оплату жодного цента!
Отож люди мистецтва незабаром налетіли в старий чудернацький Грініч-
Вілідж у пошуках вікон, що виходять на північ, гостроверхих дахів XVIII століття,
голландських мансард і низької квартирної платні. Потім вони притягли туди з
Шостої авеню кілька олов'яних кухлів та одну-дві жаровні й утворили "колонію".
Студія Сью і Джонсі містилася на горищі присадкуватого триповерхового
цегляного будинку. Джонсі — пестливе від Джоанна. Одна дівчина приїхала з
штату Мен, друга — із штату Каліфорнія. Вони познайомилися за табльдотом у
місцевому "Дельмоніко", ресторанчику на Восьмій вулиці, побачили, що їхні
погляди на мистецтво, салат з листя цикорію та широкі рукави цілком збігаються,
і вирішили найняти спільну студію.
Це було в травні. А в листопаді холодний, невидимий пришелець, якого
лікарі називають Пневмонією, почав бродити по колонії, торкаючись то одного, то
другого своїми крижаними пальцями. По Іст-Сайду цей зарізяка розгулював
сміливо, ішов швидко, вражаючи десятки жертв, але тут, у лабіринті вузьких,
порослих мохом проїздів, насилу переставляв ноги.
 Містера Пневмонію не можна було назвати благородним старим
джентльменом. Для цього підтоптаного задишкуватого бовдура з червоними
кулацюрами мініатюрна дівчина, недокрівна від каліфорнійських зефірів, навряд
чи була тією дичиною, на яку дозволялося полювати. Проте він напосівся на неї, і
тепер Джонсі,нездатна й поворухнутись, лежала на фарбованому залізному ліжку,
дивлячись крізь невеличкі шибки голландського вікна на глуху стіну сусіднього
мурованого будинку.
Одного ранку заклопотаний лікар порухом кошлатої сивої брови запросив
Сью в коридор.

Порівняльний аналіз текстів

Маємо речення з оригінального тексту : «In a small part of the city West of Washington
Square, the streets have gone wild. They turn in different directions. They are broken into small
pieces called “places.”» Якщо перекладати дослівно, то вираз have gone wild означає
«збожеволіти, вийти з-під контролю». Тобто, використовуючи цю метафору, автор хотів
показати, що вулиці міста не простягаються рівною дорогою, а мають розгалуження,
утворюючи невеличкі провулки. «They are broken into small pieces», дослівно – «розбиті
на маленькі шматочки»
В українському перекладі це звучить так:
«В невеличкому районі на захід від площі Вашінгтона вулиці показилися й розбились на

вузькі смужки, що називаються проїздами.»

Замість трьох речень мовою оригіналу перекладач скомпонував інформацію в одне

речення. Змісту інформації стало менше, але це не дуже вплинуло на передачу сенсу

написаного. Читач розуміє, що вулиці розгалужені та утворюють багато провулків.

Метафора «вулиці збожеволіли» також збережена, тобто збережено стилістичний прийом

та стиль написання автора.

«Suppose he had no money. Suppose a man came to get the money. The man might walk down
that street and suddenly meet himself coming back, without having received a cent!» У
наведеному прикладі автор використав стилістичний прийом – повторення (Suppose) .
Цей стилістичний засіб використовується з метою показу емоційності.
У перекладі українською мовою цього повторення немає, тому речення втрачає емоційне
забарвлення та експресію.

«. Уявімо собі, що збирач боргів з рахунком за фарби, папір та полотно, йдучи цим
маршрутом, раптом стрічає самого себе, коли він уже повертається назад, не діставши
в оплату жодного цента!»
Тож можна зробити висновок, що при перекладі тексту дуже важливим є
збереження деталей , які зображує автор в оригінальному тексті, збереження емоційності
та настрою, а також повна передача та заміна еквівалентами мовою перекладу
стилістичних прийомів і технік.

CHURCHILL'S SPEECH

WE SHALL FIGHT ON THE BEACHES

( Заключна частина промови)

Turning once again, and this time more generally, to the question of invasion, I would observe
that there has never been a period in all these long centuries of which we boast when an absolute
guarantee against invasion, still less against serious raids, could have been given to our people.
In the days of Napoleon, of which I was speaking just now, the same wind which would have
carried his transports across the Channel might have driven away the blockading fleet. There was
always the chance, and it is that chance which has excited and befooled the imaginations of
many Continental tyrants. Many are the tales that are told. We are assured that novel methods
will be adopted, and when we see the originality of malice, the ingenuity of aggression, which
our enemy displays, we may certainly prepare ourselves for every kind of novel stratagem and
every kind of brutal and treacherous manœuvre. I think that no idea is so outlandish that it should
not be considered and viewed with a searching, but at the same time, I hope, with a steady eye.
We must never forget the solid assurances of sea power and those which belong to air power if it
can be locally exercised.
Sir, I have, myself, full confidence that if all do their duty, if nothing is neglected, and if the best
arrangements are made, as they are being made, we shall prove ourselves once more able to
defend our island home, to ride out the storm of war, and to outlive the menace of tyranny, if
necessary for years, if necessary alone. At any rate, that is what we are going to try to do. That is
the resolve of His Majesty's Government – every man of them. That is the will of Parliament and
the nation. The British Empire and the French Republic, linked together in their cause and in
their need, will defend to the death their native soil, aiding each other like good comrades to the
utmost of their strength.
Even though large tracts of Europe and many old and famous States have fallen or may fall into
the grip of the Gestapo and all the odious apparatus of Nazi rule, we shall not flag or fail. We
shall go on to the end. We shall fight in France, we shall fight on the seas and oceans, we shall
fight with growing confidence and growing strength in the air, we shall defend our island,
whatever the cost may be. We shall fight on the beaches, we shall fight on the landing grounds,
we shall fight in the fields and in the streets, we shall fight in the hills; we shall never surrender,
and if, which I do not for a moment believe, this island or a large part of it were subjugated and
starving, then our Empire beyond the seas, armed and guarded by the British Fleet, would carry
on the struggle, until, in God's good time, the New World, with all its power and might, steps
forth to the rescue and the liberation of the old.

ПРОМОВА ЧЕРЧІЛЯ
МИ БУДЕМО БИТИСЯ НА ПЛЯЖАХ

Знову повернувшись, і цього разу загалом, до питання про вторгнення, я зауважу, що

ніколи не було періоду у всі ці довгі століття, якими ми хвалимось, коли абсолютна

гарантія проти вторгнення, ще менше від серйозних набігів, могла б мати дано нашому

народу. За часів Наполеона, про які я зараз говорив, той самий вітер, який би перевозив

його транспорти через Ла-Манш, міг би відігнати блокаду флоту. Завжди був такий шанс,

і саме такий шанс збудив і одурив уяви багатьох континентальних тиранів. Багато казок,

які розповідаються. Ми впевнені, що нові методи будуть прийняті, і коли ми побачимо

оригінальність злоби, винахідливості агресії, яку проявляє наш ворог, ми, безумовно,

можемо підготуватися до будь-якої романової стратагеми та до будь-якого жорстокого та

підступного маневру. Я думаю, що жодна ідея не є настільки чужою, що її не слід

розглядати і розглядати з пошуком, але в той же час, я сподіваюся, стійким оком. Ми

ніколи не повинні забувати суцільні гарантії морської енергетики та ті, які належать до

повітряної енергетики, якщо вона може здійснюватися на місцях.Я сам впевнений, що

якщо всі виконують свій обов'язок, якщо нічого не буде нехтувати, і якщо найкращі

домовленості будуть зроблені, як вони зроблені, ми ще раз доведемо себе в змозі

захистити свій острівний будинок, щоб виїхати шторм війни і переживати загрозу тиранії,

якщо потрібно протягом років, якщо потрібно, поодинці. У будь-якому випадку, це ми

намагатимемося зробити. Це рішення уряду Його Величності - кожного з них. Це воля

парламенту та нації. Британська імперія та Французька республіка, пов'язані між собою у

своїй справі та у своїх потребах, захищатимуть до смерті свій рідний ґрунт, допомагаючи

один одному, як добрі товариші, у всіх силах.Навіть якщо величезні простори Європи,

багато стародавніх і прославлених Держав впали або можуть потрапити в лещата Гестапо

та інших мерзенних машин Нацистського управління, ми не здамося і не програємо. Ми

підемо до кінця, ми будемо битися у Франції, ми будемо боротися на морях і океанах, ми

будемо битися зі зростаючою впевненістю і зростаючою силою в повітрі, ми будемо

захищати наш острів, якою б не була ціна, ми будемо битися на узбережжях, ми будемо

битися в портах, на суші, ми будемо битися в полях і на вулицях, ми будемо битися на

пагорбах; ми ніколи не здамося і навіть, якщо так трапиться, у що я ні на мить не вірю, що

цей Острів або більша його частина буде поневолена і буде вмирати з голоду, тоді наша

Імперія за морем, озброєна і під охороною Британської Флоту, буде продовжувати битву,

до тих пір, поки, в благословенний Богом час, Новий Світ, з усією його силою і міццю, не

відправиться на порятунок і звільнення старого.

Порівняльний аналіз текстів

Переклад промови В. Черчіля « Ми будемо битися на пляжах» є досить

сирим та недоробленим. Можливо переклад було здійснено машинним

перекладом. Структурні елементи промови трохи губляться і складно

вловити сенс написаного. Втрачається логічність мислення.

Політична промова взагалі, це заздалегідь підготовлений публічний виступ ,

із підготовленими фактами, висновками, термінами та аргументуванням.

Для того, щоб переклад такого виду письма був якісним та передавав

інформацію в повному її обсязі , перекладачеві необхідно володіти знаннями

у сфері політиці, знати термінологію, вживання певних слів та фраз.

Перекладаючи промову видатного політичного діяча необхідно заздалегідь

ознайомитися із біографією автора промови, для того щоб краще зрозуміти

характер особистості , задля точнішого та емоційнішого перекладу, з

урахуванням стилю розмови політичного діяча, характерними виразами та

лозунгами, які він вживає.

В останніх заключних словах промови, які і відображають весь її сенс,

Черчіль закликає народ не здаватися та йти до кінця. У наведеному нижче

прикладі ми бачимо повністю дослівний переклад.

«We shall go on to the end. We shall fight in France, we shall fight on the seas and oceans, we
shall fight with growing confidence and growing strength in the air, we shall defend our island,
whatever the cost may be. We shall fight on the beaches, we shall fight on the landing grounds,
we shall fight in the fields and in the streets, we shall fight in the hills»

«Ми підемо до кінця, ми будемо битися у Франції, ми будемо боротися на морях і

океанах, ми будемо битися зі зростаючою впевненістю і зростаючою силою в повітрі, ми
будемо захищати наш острів, якою б не була ціна, ми будемо битися на узбережжях, ми
будемо битися в портах, на суші, ми будемо битися в полях і на вулицях, ми будемо
битися на пагорбах;»
9. Переклади :
Вибірковий переклад
Едгар По «Золотий Жук»

З паном Вільямом Леграном я заприятелював багато років тому. Він походив зі

старовинного заможного роду, але низка нещасть змусила його покинути Новий Орлеан.
Я зустрів його дуже освіченим, з незвичайними розумовими здібностями, але схильним до
поперемінного ентузіазму і меланхолії. Його улюбленим заняттям було полювання і
риболовля, або прогулянки вздовж пляжу. У цих екскурсіях його зазвичай супроводжував
старий негр на ім'я Юпітер. Одного разу взимку, в середині жовтня 18-ого року, було дуже
холодно. Я прийшов до свого друга Леграна з того місця, де я жив, на відстані дев'яти
миль від острова. Дійшовши до хатини, я постукав у двері і, не отримавши відповіді, взяв
ключ з потаємного місця, відімкнув двері і увійшов всередину Незабаром після настання
темряви вони з'явилися і влаштували мені найсердечніший прийом. Юпітер,
посміхаючись від вуха до вуха, поспішав приготувати на вечерю курку. Легран знайшов
скарабея, величезного жука, про якого хотів дізнатися мою думку вранці. "А чому не
сьогодні?" запитав я, потираючи руки над багаттям і бажаючи, щоб усе плем'я скарабеїв
пішло до біса. " Залишайся тут на ніч, а на світанку я пошлю за ним Юпітера" "Що? На
світанку?" "Нісенітниця! Ні! - Жук. блискучого золотого кольору, завбільшки з великий
горіх, з двома чорними плямами біля однієї кінцівки спинки і ще однією, трохи довшою,
біля другої.

"Ну!" - сказав я, дивлячись на нього. сказав я, подивившись на малюнок кілька хвилин, -

це дивний скарабей, мушу зізнатися: ніколи раніше не бачив нічого подібного - хіба що
череп, або мертву голову, на яку він більше всього схожий". "Людський череп!" -
вигукнув Легран - "О - так - що ж, на папері вона має щось подібне, без сумніву. Дві
верхні чорні плями схожі на очі, а довша внизу - на рот, і вся вона має овальну форму".
"Можливо, так, - сказав я, - але, Легранде, боюся, ви не художник. Я повинен почекати,
поки не побачу самого жука, щоб скласти уявлення про його зовнішній вигляд". "Ну, не
знаю, - сказав він, трохи роздратовано, - я малюю досить добре". "Але, друже мій, ви
жартуєте, - сказав я, - я можу сказати, що це дуже чудовий череп, - і ваш скарабей, мабуть,
найхимерніший скарабей у світі, якщо він схожий на нього. Але де ж вусики?" " Я зробив
їх такими ж чіткими, як у справжньої комахи". "Ну, ну, - сказав я, - можливо, ви і
побачили, але я їх не бачу", і я передав йому папір без жодних зауважень, оскільки вусиків
дійсно не було видно, і все це дійсно виглядало дуже схоже на людський череп.Він взяв
папір і вже збирався зім'яти його і кинути у вогонь, коли випадковий погляд на малюнок,
здавалося, раптом привернув його увагу. В одну мить його обличчя несамовито
почервоніло, в іншу - надмірно зблідло. Кілька хвилин він продовжував вивчати малюнок,
потім підвівся, взяв зі столу свічку і знову почав уважно розглядати папір, повертаючи
його на всі боки. Однак він нічого не сказав, і його поведінка мене дуже здивувала.
Нарешті він вийняв з кишені пальто гаманець, обережно поклав туди папір і поклав
обидва в письмовий стіл, який замкнув на ключ. Тепер він був спокійний, але його
ентузіазм зовсім зник. Протягом вечора він дедалі більше поринав у роздуми. Приблизно
через місяць після цього мене відвідав в Чарльстоні Юпітер. Я ніколи не бачив старого
доброго негра таким стурбованим, і я боявся, що з моїм другом сталося якесь серйозне
нещастя. "Він ніколи ні на що не скаржиться, але він дуже хворий". "Дуже хворий,
Юпітере! -Що ж ти відразу не сказав? Він у ліжку?" "Ні, не лежить "Юпітере, я хотів би
зрозуміти, про що ти говориш. Ти кажеш, що твій господар хворий. Хіба він не сказав
тобі, що його турбує?" Але бідний слуга не міг як слід пояснити, що сталося з його
господарем, крім того, що вся справа в жуку, і я спочатку подумав, що Леграна вкусив
жук, і від цього він захворів. На щастя, він приніс повідомлення від мого друга.: "Мій
любий, чому я так довго тебе не бачив? Сподіваюся, ти не був настільки дурним, щоб
образитися на мене минулого разу. З тих пір, як я побачив тебе, у мене з'явилася велика
причина для занепокоєння. Я маю Вам дещо сказати, але не знаю, як це сказати, і чи варто
взагалі говорити. Кілька днів я почуваюся не зовсім добре, а бідолашний старий Юп
дратує мене своєю доброзичливою увагою. Якщо можеш, приїжджай до мене з
Юпітером.Приходьте. Я хочу бачити Вас сьогодні ввечері, у важливій справі, дуже
важливій. Завжди ваш, Вільям Легранд.У тоні цієї записки було щось таке, що не давало
мені спокою. Весь її стиль відрізнявся від стилю Леграна. Тому, не вагаючись ні хвилини,
я приготувався супроводжувати негра. Було близько третьої години дня, коли ми прибули
на місце. Легран чекав на нас з нетерпінням. Він нервово схопив мене за руку. Він був
дуже блідий, а його глибоко посаджені очі блищали неприродним блиском, що мене дуже
стривожило Ніщо не змусить мене розлучитися з цим скарабеєм. Цей жук принесе мені
щастя, - продовжував він з переможною посмішкою, - він зробить мене знову багатим.
Оскільки Фортуна дала мені шанс, я повинен тільки правильно ним скористатися, і я
отримаю золото, показником якого він є. Юпітере, принеси мені того скарабея!" "Що!
Комаха, Я не можу взяти цього жахливого жука!" Після цього Легран підвівся і приніс
мені жука зі скляного футляра, в якому він зберігався. Це був прекрасний скарабей. Біля
однієї кінцівки спини були дві круглі чорні плями, а біля іншої - довга. Луска була
надзвичайно тверда і блискуча, зовні нагадувала відполіроване золото. Вага комахи була
дуже значною, і вона виглядала як штучна річ, зроблена із золота. "Мій дорогий Легран, -
вигукнув я, - ви, безумовно, нездорові, і вам краще лягти в ліжко, а я залишуся з вами на
кілька днів, поки ви не оговтаєтеся. У тебе лихоманка і... - "Ти помиляєшся. Я почуваюся
так добре, ми з Юпітером збираємося в експедицію в гори, на головну землю, і в цій
експедиції нам знадобиться допомога якоїсь людини. Ти єдиний, кому ми можемо
довіритися". "Я радий вам допомогти, - сказав я. - Але ви хочете сказати, що цей жук має
якесь відношення до вашої експедиції в гори?". "Так, має. А тепер вирушаймо, бо ми не
можемо втрачати часу".З важким серцем я супроводжував свого друга. Вирушили ми
близько четвертої години - Легран, Юпітер, собака і я. Коли я дивився на це, що було
явним доказом божевілля мого друга, я ледве стримувався від сліз. Однак я вважав за
краще нічого не говорити про його дивну поведінку, принаймні поки що. Тим часом я
намагався, але все марно, домогтися від нього пояснення мети експедиції. Але на всі мої
запитання він не давав ніякої іншої відповіді, крім "подивимось!". Глибокі каньйони
перетинали її в різних напрямках, надаючи місцині суворої урочистості. Природна
платформа була настільки густо заросла, що прокласти собі шлях було б неможливо, якби
не коса. Тож Юпітер пішов попереду, розчищаючи нам шлях до підніжжя високого
тюльпанового дерева. Коли ми підійшли до цього дерева, Легран обернувся до Юпітера і
запитав його, чи зможе він залізти на нього. Старий, здавалося, був трохи здивований
запитанням, і кілька секунд не відповідав. Нарешті він підійшов до величезного стовбура,
повільно обійшов навколо нього і з хвилинною увагою оглянув його.Тоді сказав: "Так ".
"Тоді піднімайся якнайшвидше, бо скоро стемніє. Спершу піднімись по головному
стовбуру, а потім я скажу тобі, в який бік іти - і тут - стоп! Візьми з собою цього жука".
"Що мені робити з жуком на дереві?!" "Якщо ти боїшся, Юп, такий великий негр, як ти,
взяти в руки беззахисного маленького мертвого жука... якщо ти не візьмеш його з собою, я
розтрощу тобі голову цією лопатою". Юпітер обережно взявся за кінець мотузки і
приготувався залізти на дерево. Обхопивши величезний стовбур, як можна щільніше,
руками і колінами, Юпітер вліз на першу велику гілку і зупинився. "Куди мені тепер іти,?"
- запитав він. Тримайся найбільшої гілки - тієї, що з цього боку, - відповів Легран. Негр
послухався його; він піднімався все вище і вище, поки його не стало видно крізь густе
листя. Нарешті зверху почувся його голос. "Я бачу небо крізь верхівку дерева". "Не
звертай уваги на небо, але послухай, що я тобі скажу. Подивися вниз по стовбуру і
порахуй гілки, що знаходяться під тобою з цього боку. Скільки сучків ти пройшов?"
"Один, два, три, чотири, п'ять - я пройшов п'ять великих сучків, з цього боку". "Тоді
піднімися на одну лімбу вище". Через кілька хвилин знову почувся голос, що сповіщав
про сьомий лімб. "Тепер, Юп, - вигукнув Легран, дуже схвильований, - я хочу, щоб ти
пройшов по цій гілці так далеко, як тільки зможеш. Якщо побачиш щось дивне, дай мені
знати". До цього часу я був повністю впевнений у божевіллі мого бідолашного друга і
почав серйозно турбуватися про те, щоб доставити його додому. Поки я обмірковував, як
краще вчинити, знову пролунав голос Юпітера. "Скоро буде кінець, маса, - о-о-о-о-о-о-о!
Господи! Що це на дереві?" "Ну!" - вигукнув Легран, дуже зрадівши, - "що це?" "Ніщо
інше, як череп - хтось залишив його головою на дереві, і ворони обгризли все м'ясо".
"Череп, кажеш! -Дуже добре! -А як він прикріплений до кінцівки? -На чому тримається?"
"Треба подивитися. У черепі є великий цвях, що прикріплює його до дерева". "А тепер,
Юпітере, роби те, що я тобі кажу. Чуєш?" "Так, маса." "Тоді будь уважним! -Знайди ліве
око черепа." "Хм! Яке око ліве?" "Прокляття твоїй дурості! Ти відрізниш праву руку від
лівої?" "Так, я лівою рукою дрова рубаю". "Точно! Ти лівша, і твоє ліве око на тому ж
боці, що й ліва рука. Тепер, я думаю, ти можеш знайти ліве око черепа, або те місце, де
було ліве око. Ти знайшов його?" Настала довга пауза. Нарешті негр запитав: "Ліве око
черепа знаходиться на тій же стороні, що й ліва рука черепа? - У черепа взагалі немає рук
- неважливо! У мене є ліве око - ніде немає лівого ока! Що мені з ним робити?" "Нехай
жук провалиться крізь нього, наскільки вистачить мотузки, але будь обережний і не
загуби мотузку". "Все готово»Жук висів на кінці мотузки і виблискував, наче золота куля,
в останніх променях призахідного сонця. Легран негайно взяв косу, розчистив нею
круглий простір, три-чотири ярди в діаметрі, якраз під комахою, і, зробивши це, наказав
Юпітеру відпустити мотузку і спуститися з дерева. Вбивши в землю кілочок на тому
місці, де впав жук, мій друг тепер дістав з кишені стрічку-рулетку. Закріпивши один її
кінець у тій точці стовбура, яка була найближче до кілочка, він розгорнув її, поки вона не
дійшла до кілочка, а звідти далі, в напрямку, вже визначеному двома точками дерева і
кілочка, на відстань п'ятдесяти футів. На тому місці він поставив другий кілочок і навколо
нього, як центр, позначив коло, близько чотирьох футів у діаметрі. Взявши тепер лопату
сам і давши одну Юпітеру, а другу мені, Легран попросив нас почати копати
якнайшвидше. Наближалася ніч, і я відчував себе дуже втомленим від уже виконаної
роботи; але я не бачив ніякого способу втекти. Тепер я був упевнений, що мій друг
заразився одним з незліченних південних забобонів про закопані гроші і що його ідея
знайшла підтвердження у знахідці скарабея". Загалом, я був трохи роздратований і
спантеличений, але потім вирішив, що мені нічого не залишається, як копати. Запалили
ліхтарі і взялися до роботи. Ми копали безперервно протягом двох годин у повній тиші.

Коли ми досягли глибини п'яти футів, але ніяких ознак скарбу не було видно. Легран
нічого не сказав, і я почав сподіватися, що фарс закінчився. Однак мій друг, хоч і був явно
дуже засмучений, задумливо витер лоб і продовжував. Ми вже розкопали все коло
діаметром у чотири фути, а тепер пішли на глибину в два фути. Все ще нічого не
з'являлося. Легран виліз з ями, з гірким розчаруванням на обличчі почав повільно
надягати пальто. Я не зробив жодного зауваження. Юпітер, за сигналом свого господаря,
почав збирати свої інструменти. Ми зробили, мабуть, з десяток кроків у цьому напрямку,
як раптом до Юпітера підійшов Легран і схопив його за комір. Здивований негр
розплющив очі і рот, випустив лопати і впав на коліна. "Негідник, - промовив Легран,
шиплячи склади між зціпленими зубами, - пекельний чорний лиходій! -Говори, я тобі
кажу! -Відповідай мені негайно, де у тебе ліве око?" "О, Маса Воля! Хіба це не моє ліве
око?" - заревів переляканий Юпітер, поклавши руку на праве око і тримаючи її там. "Я так
і думав! -Я так і знав! Ура!" - закричав Легран, відпускаючи негра, і почав танцювати, як
божевільний. "Ходімо, треба повертатися, - сказав він нарешті, - гра ще не скінчилася", і
знову повів до тюльпанового дерева. Мій друг Легран переніс мітку з того місця, де впав
жук, на місце за три дюйми на захід Ми взяли лопати і почали працювати. Я був
втомлений, але схвильований. Ми копали з нетерпінням, шукаючи скарб, і незабаром наші
лопати натрапили на людські кістки двох скелетів. Потім з'явилася скриня. Тремтячи від
хвилювання, ми відтягнули два засуви на кришці і завмерли від подиву. Перед нами була
купа золота і коштовностей. Оговтавшись від заціпеніння, ми подумали про те, як вивезти
скарб. Ніч добігала кінця і треба було донести скарб додому до світанку. Насилу ми
підняли скриню з ями і поспішили додому. Скриня була повна до країв, і ми витратили
цілий день на те, щоб упорядкувати її вміст. Коли ми це зробили, то виявилося, що ми
володіємо багатством більш ніж на чотириста п'ятдесят тисяч доларів. Це були золоті
старовинні французькі, іспанські, німецькі та англійські гроші.. Там були великі діаманти
- всього сто десять; вісімнадцять рубінів чудового блиску; триста десять смарагдів, всі
дуже гарні; і двадцять один сапфір, з опалом.. Крім того, там була величезна кількість
прикрас з чистого золота: сережки, ланцюжки, розп'яття, чаші, золоті годинники, руків'я
мечів та багато інших предметів, яких я не можу пригадати. Весь вміст скрині ми оцінили
в півтора мільйона доларів. Коли, нарешті, ми закінчили огляд, Легран почав докладно
пояснювати, як він знайшов розгадку цієї надзвичайної загадки. "Ви пам'ятаєте, - сказав
він, - той вечір, коли я передав вам малюнок скарабея. Ти пам'ятаєш також, що я
розсердився на тебе, коли ти сказав, що мій малюнок нагадує мертву голову. Я думав, що
ви жартуєте, але потім згадав про дивні плями на спині комахи і погодився, що ваше
зауваження мало під собою певні підстави. Але насмішка над моїми графічними
здібностями роздратувала мене - адже я вважаюся хорошим художником - і тому, коли ви
простягнули мені клаптик пергаменту, я був готовий зім'яти його і зі злості кинути у
вогонь". "Ти маєш на увазі клаптик паперу, - сказав я. - Ні, це був шматок дуже тонкого
пергаменту. Він був досить брудний, як ти пам'ятаєш. Мій погляд впав на малюнок, і ви
можете уявити моє здивування, коли я побачив мертву голову якраз там, де, як мені
здалося, я намалював жука. Я взяв свічку і почав уважніше розглядати пергамент.
Перевернувши його, я побачив на звороті свій власний малюнок, точно такий же, як я
його зробив. Моєю першою думкою було, що на іншій стороні пергаменту зображений
череп. Але дивним було те, що цей череп не тільки обрисами, але й розмірами дуже
нагадував мій малюнок. Цей збіг мене на деякий час абсолютно спантеличив. Я чітко
пам'ятав, що ніякого малюнка на пергаменті не було, коли я робив свій ескіз скарабея. Я
був у цьому впевнений, бо пам'ятав, як перегортав спочатку один бік, а потім інший,
шукаючи найчистішого місця...
Edgar Po «The Gold Bug»

Translate

Many years ago I was friends with a certain Mr. William Legrand. He was descended from an
ancient Huguenot family, and had once been a wealthy man. But a series of hardships brought
him almost to poverty, and to avoid the humiliation inevitable with the loss of wealth, he left
New Orleans, the city of his ancestors, and settled on Sullivan's Island near Charleston, South
Carolina.

Legrand built himself a small cabin, where he was living when I happened to meet him. Our
acquaintance soon turned into friendship, because there was a lot in the character of this hermit
that aroused curiosity and caused respect. Legrand had a good education and an extremely strong
mind, but he was infected with misanthropy, and from time to time he was imbued with
enthusiasm, then fell into melancholy. He had many books, although he rarely looked at them,
preferring instead to go hunting and fishing or wander over the shore and in myrtle thickets,
where he searched for various shells and insects. His collection of insects would have been the
envy of even the Swamerds. In these wanderings Legrand was usually accompanied by an old
black man named Jupiter.

Harsh winters at the latitude of Sullivan's Island are a rare occurrence, and in autumn it is almost
never necessary to heat the premises. However, in the middle of October 18++ it was quite a cold
day. Just before sunset, I finally made my way through the thickets to the cabin of a friend I
hadn't seen in weeks. I lived in Charleston at the time, nine miles from the island, which in those
days was much harder to get to than it is now.

When I got to the cabin, I knocked as usual, and not hearing an answer, I took the key from a
hiding place I knew, unlocked the door and entered. The owners returned as soon as it was dark,
and greeted me very sincerely. Jupiter, smiling broadly, began to cook marsh partridges for
dinner. Legrand was in another fit of feverish enthusiasm - perhaps, there is no other way to say
it. He found a new species of bivalve, and even more than that - he hunted down and with
Jupiter's help caught a beetle, supposedly completely unknown to science, and tomorrow was
going to listen to my opinion about it.

- Why not today?" - I asked, rubbing my hands over the fire and mentally sending the whole
beetle breed to hell.

- I wish I had known you were here!" exclaimed Legrand, "but I haven't seen you for so long,
and how could I have known you would come today? On the way home we met Lieutenant J++
from the fort, and I, without thinking, gave him a beetle for the evening. So you won't see him
until the morning. Spend the night with us, and at dawn I will send Jup to bring the beetle. It's the
most beautiful thing I've ever seen!

- You mean the sunrise?

- There's no dawn! The beetle, that's what. It is bright golden in color, the size of a large hickory
nut and has two black spots on the top of its back, and the third one on the bottom. The antennae
are thin...

-- Thin, but heavy!" added Jupiter, "but this beetle is made of solid gold, every speck of it is
gold, inside and out, and I've never seen such a heavy beetle in ages.

Legrand sat down at a small table, where there was a pen and ink, but not a scrap of paper. He
looked in the drawer, but there was no paper there either.

He took out a piece of what seemed to me to be very dirty paper from his pocket and began to
sketch the outline of the beetle on it. And I was still sitting by the fireplace, not yet having time
to warm up. Legrand finished his drawing and, without getting up, handed me the paper.

- Yes, - I said, carefully examining the picture, - the beetle is really strange, to tell the truth, - I
have never seen anything like it in my life... Unless it is, maybe, a skull, a skull with bones
crosswise. In any case, this beetle does not look like anything in the world as an emblem of
death.

- A skull!" repeated Legrand. "Indeed, on paper it does look like one. Indeed it does.
- but you, Legrand, are no artist. I'd rather wait until I see the beetle itself if I want to get an idea
of its appearance.

- "Well, your will," Legrand muttered a little resentfully, "I draw pretty well, at least I think so.
I've had good teachers, and I'm not entirely without skill, I dare say.

- Well, then, you're joking, my dear fellow," I said. "There's a pretty good skull here.

- The antennae?! - exclaimed Legrand, already beginning to be irritated by our conversation.-

But you couldn't not see them. I drew the antennae exactly as they really are. Somewhere else,
but here you can not have any claims to me.

- Maybe you really drew them, - I said, - but I can't see them.

Saying nothing more, I returned the papers to Legrand, not to annoy him unnecessarily. But still
I was very surprised why the matter had turned out this way, and I could not understand what
had set Legrand off balance. As for the image of the beetle - there really were no antennae
visible, and the beetle itself looked more like a skull.

Legrand took the piece of paper angrily and was about to crumple it up to throw it into the fire,
apparently, when something drew his attention to the drawing. Instantly his face turned purple,
and then became deathly pale. For several minutes he stared at the picture without moving. Then
he got up, took a candle from the table and sat down on a sea chest in the farthest corner of the
room. There he again began to carefully examine the paper from all sides. He did not speak, and,
although his behavior surprised me, I preferred to remain silent, so as not to worsen the already
wicked humor of my friend.

Soon Legrand took out a wallet from his surdut's pocket, carefully put a piece of paper in it and,
hiding it in the desk, closed the drawer. At first I intended to spend the night in the hut, as I had
done many times before, but the mood of my hosts convinced me that it was better to leave.
Legrand did not insist on my staying, but he shook my hand more sincerely than usual at parting.

I did not see Legrand for about a month. Then one day his servant, Jupiter, came to see me in
Charleston. I never saw the good old nigger so anxious, and I wondered if some misfortune had
befallen my friend.

- Ah, Jupe," I said, "what's new with you? How is your master?

- Well, as a matter of fact, Massa, he's a little indisposed.

- Indisposed? I'm sorry to hear that. What's he complaining about?

- That's right, he's not complaining at all. Although he is very weak.

- Very weak, Jupiter?! Why didn't you say so in the first place? Is he lying down?

- Of course he's lying down! When he wanders off, you can't find him with a candle. So it is. My
heart aches for that pea-brained Massa Wil.

- Jupiter, I'd still like to understand what you're talking about. So, you say your master is sick.
Do you know what he's sick with?

- Don't have a heart for me, masses. My master doesn't complain about anything. But why does
he wander around all day long like that, and he's as white as a sheet? And why is he always
counting and counting?

- Counting what, Jupiter?

- He's counting all sorts of things on the ground - such strange things that I've never seen before.

It scares the hell out of me. I keep an eye on him. And yesterday he jumped up before sunrise
and disappeared for the whole day.

- What? Oh, I see. No, no, don't be so hard on him, Jupiter, don't beat him. He can't stand it, poor
thing. Can't you tell me what has happened to him, what has caused him to behave so strangely?
Has anything happened since I was with you?

- No, massa, nothing has happened since then. But the one before that did. The very day you
came.

- What happened? What do you mean?

- Well, the mass, the bug, that's what I mean.

- The what?

- The bug. I'm pretty sure that golden bug bit Massa Wil on the head, by golly.

- What makes you think that, Jupiter?

- Because he's got big jaws and a big mouth. I've never seen such a damn beetle wiggling its legs
like that and biting everything in sight. Masa Wil grabbed it quickly, and then stood still and let
it go, so that's probably when it bit him.

- So, you think your master was bitten by a bug and that's why he got sick?

- I don't think anything, I just know.

- But how do you know he dreams of gold?

- How? Why does he talk about gold in his dreams? That's how I know.

- Well, maybe you're right, Jupiter.

And Jupiter handed me a note that reads:

"Darling! Why have you not come to see me for so long? I hope you are not offended by my
irritation? No, of course not.

During the time that I did not see you, I had a lot of trouble. I have something to tell you, though
I don't really know how to do it, and I'm not sure if it's even necessary.

I haven't been feeling very well these last few days, and poor Jup is driving me to despair with
his overprotectiveness.

I have not added anything new to my collection during this time.

If you have such an opportunity, please come with Jupiter. Please do. I would like to see you
tonight, it is very important. Very important, I assure you.

Sincerely yours.

William Legrand."

For some reason, the tone of this note alarmed me greatly. It was not written in Legrand's style at
all. . Without a moment's hesitation, I prepared to leave with the negro.

Having made sure that no good explanation could be extracted from Jupiter, who had only the
beetle on his mind, I jumped into the boat and set the sail. It was about three o'clock in the
afternoon when we arrived. Legrand was waiting impatiently for us. He shook my hand with
nervous excitement, which could not but disturb me and only increased my suspicions. His face
was pale, even eerie, and his deep-set eyes shone with a feverish glint. Inquiring about his health
and not knowing what to say next, I asked him in vain whether Lieutenant J++ had returned the
beetle to him.

- "Oh, of course!" Legrand replied, flushed, "I took the beetle back the next morning. Now
nothing can separate me from him. And you know, Jupiter was right about him.

- How so?" I asked, filled with a sad premonition.

- That this beetle is made of solid gold.

Описовий переклад:
Газетна стаття українською

«Треба усвідомити цінність дикої природи»

Відносно далекій від нас Кенії простіше отримати допомогу від Європи, ніж
Україні. Зокрема, якщо йдеться про сферу захисту тварин. Чому так? Про це
нам розповіла відома зоозахисниця, співзасновниця притулку для
ведмедів «Біла скеля», головна зоологиня Київського зоологічного парку
Марина ШКВИРЯ. Нещодавно вона з чоловіком, співзасновником «Білої
скелі» та зоологом Єгором Яковлєвим, повернулася з мандрівки Кенією.
Деталями своєї подорожі пані Марина ділилася у фейсбуці, викладаючи фото
слоненят, гієн, бегемотів, представників місцевих племен. Усі ці знімки
мають свою передісторію, певні смислові наповнення та навіть уроки для
України. Адже представників кенійської фауни доводиться рятувати часом і
в нас. На загал ми маємо чимало спільних з Кенією зоопроблем, при цьому —
є й чому повчитися у кенійців. Що саме можемо запозичити — далі у розмові
з Мариною Шквирею.
«ПЕРЕСІЧНИЙ КЕНІЄЦЬ РОЗУМІЄ: ПРИРОДА — ЦЕ ГАРАНТІЯ,
ЩО В КРАЇНИ БУДЕ МАЙБУТНЄ»
— Пані Марино, розкажіть для початку, як ви опинилися в Кенії, мені
так здалося, що це були якісь навчально-робочі візити, чи я помиляюся?
— Я взагалі люблю Африку, і це моя друга подорож за схожим маршрутом
до Кенії. Тобто це був приватний візит. Звичайно, як люди професійно
зацікавлені, як біологи, зоологи, як люди, які розвивають свій благодійний
фонд захисту тварин та утримують притулок для ведмедів, передусім ми
шукали можливості поспілкуватися з колегами і загалом подивитися на
стандартні туристичні локації з точки зору вчених, хотіли роззнайомитися з
тамтешньою сферою реабілітації та захисту природи.

— Що такого побачили, чого немає в нас у системі зоозахисту, як

загалом ця система працює, які риси схожі та відмінні? І з чим вдалося,
власне, познайомитися у ході цього візиту?
— Кенія дуже молода країна, якщо говорити про її незалежність. У цієї
країни складна історія. Звісно, як і в нас, є багато проблем політичних,
економічних. Це країна із постколоніальними проблемами та специфічними
зв’язками з іншим світом. Головна відмінність між нами та Кенією, хоча ми
досить схожі за економічними та навіть менталітетними ознаками, у тому, що
кенійці вже усвідомили, у чому цінність дикої природи, їхніх тварин,
екосистем, які ще збереглися. Це те, що в Україні ще недооцінюють,
вважаючи, що краще щось заробити за пів року, видобуваючи пісок чи
вирубуючи дерева. Кенія вже розуміє це сама. Звісно, люди, які живуть за
межею бідності, часто провокують поширення браконьєрства. Але
пересічний кенієць розуміє, що природа Кенії — це те, чого немає в багатьох
інших країнах, що це їхня цінність і їхня економічна гарантія, що в країни
буде майбутнє. Це типова різниця між нами та Кенією.

На відміну від ПАР, у Кенії трошки слабше працює туристична галузь,

менша кількість приватних фондів та притулків. Також тут трішки менша
підтримка так званого західного світу, та при цьому вони самі приділяють
багато уваги цим питанням. Під час спілкування з місцевими колегами ми
чули, що у їхніх головних національних парках основні орієнтири — це
збереження екосистеми. Наприклад, національний парк Масаї-Мара чи озеро
Накуру — це ті збережені оази, де можна побачити ту ж «велику п’ятірку
Африки» (буйвола, слона, носорога, лева та леопарда), фауну, місцеве
населення, зустріти багато туристів із різних країн, побачити, як вони до
цього ставляться. Для нас було цікаво спостерігати, як ставляться місцеві,
масаї та інші племена, гіди до збереження природи. Бо коли є спокуса
заробити, гарним ставленням можуть і пожертвувати. Як приклад — нам
зустрічалися гіди, котрі заради вдалої фотографії тварини готові були на все,
навіть потурбувати звіра. Але особисто нам пощастило. Ми для себе навіть
відзначили, наскільки делікатно та професійно працюють люди, котрі
розуміють, що це дика природа, що тут не можна надмірно втручатися: якщо
є можливість — то зробимо фотографію, а ні — то ні. Тобто нам не
доводилося робити зауваження. Із цього висновок — або це справді
розуміння усієї проблематики, або гіди зрозуміли, хто ми і за що вболіваємо.

«ВЗЯТИ ПІД ОПІКУ СЛОНЕНЯ ДОСТУПНО БУДЬ-КОМУ»

— Серед місць, які нам вдалося відвідати, — це притулок Шелдріка для
слонів. Це дуже відомий у світі проєкт, який колись почався із маленької
приватної садиби, ще в колоніальний період. Тоді одна родина просто
підбирала дитинчат-сиріт, вирощувала їх, лікувала, намагалася повернути у
дику природу, а зараз це величезний траст, який працює за різними
напрямами. Тут можна побачити сам реабілітаційний центр, де слоненят,
маленьких жирафів, носорогів рятують, лікують, вчать жити у дикій природі,
а потім випускають на волю. Притулок має власний авіапатруль, який може
транспортувати постраждалих тварин. Варто зазначати, що йдеться про
складні види, великі за розмірами, важкі, небезпечні для людини. Ці тварини
потребують специфічної ветеринарної допомоги. І полетіти кудись та дістати
слоненя з бетонної криниці, надати йому першу медичну допомогу,
завантажити в літак і привезти до Найробі за тисячі кілометрів від місця
порятунку — це справді круто! Також траст дуже активно залучений до
боротьби з браконьєрством, співпрацює з місцевою рейнджерською службою
охорони, з кінологічними патрулями, його фахівці знімають браконьєрські
пастки, допомагають відшукувати браконьєрів. Тобто це такий тренд, який є і
багатьох країнах — комплексно підходити до вирішення проблеми. Не
просто врятувати одну тваринку, а взагалі допомагати людям, які живуть у
цій країні, співіснувати з дикими тваринами.

Було дуже цікаво спілкуватися, ставити запитання, іноді болючі, як для

людей, які займаються цими ж проблемами в Україні. Ми навіть вирішили
підтримати притулок і взяли під опіку слоненя. Це досить доступно будь-якій
людині. Ми маємо схожу програму в притулку «Біла скеля» — просто робите
внесок і водночас відчуваєте співзв’язок з цією твариною, отримуєте новини
про неї.

— Розкажіть про слоненятко, яке ви взяли під опіку, й чому воно

опинилося у притулку? І поясніть, чи в Кенії є подібні проблеми, як і в
нас, оскільки існують реабілітаційні центри, значить, є люди, які
ініціюють, так би мовити, їхнє створення?
— Зазвичай спрацьовують антропогенні чинники. Приміром, потрапляють до
реабцентру слоненятка поранені або у разі, якщо браконьєри вбили їхню
матір, або слоненя потрапило в так звану антропогенну пастку, наприклад,
десь заплуталося, впало в криницю тощо. Є, звичайно, і природні причини.
Банально — хижаки вбили матір або через пожежу слоненя відстало від
групи. І тут виникає непросте питання. Бо не завжди можна втручатися у цей
природний добір зі своїми людськими емоціями. Бо перше слоненятко, яке
ми брали під опіку у цьому фонді, потрапило до нього 12 років тому. Кілька
разів намагалися повернути цю слониху у дику природу. Щоразу слони
виганяли її і залишали помирати. Тому останні 12 років вона поверталася і
жила в реабілітаційному центрі. Зрештою, померла від хвороби — були якісь
проблеми із печінкою. Тобто є чинники, які природа сама регулює.

Друге слоненятко — Налеку — ще досить молоде. Слони, як і люди, довго

дорослішають. Вона ще вчиться, ходить зі старшими братами, якщо все буде
добре, то згодом її відправлять в один із національних парків, де вона буде
далі вчитися разом із сформованою групою підлітків. Це все відбувається у
супроводі кіперів упродовж кількох років. Потім піде на волю. А далі — як
природа дозволить. Це складна робота, тому що вона потребує дотримання
протоколів, певного прагматизму, на емоціях доброти до тваринок далеко не
просунешся.

Є ще цікавий момент — зазвичай притулки, реабілітаційні центри працюють

в Африці з місцевою фауною. За рахунок того, що вона досить приваблива,
екзотична, нам доводиться в Україні постійно працювати з їхньою ж фауною.
Окрім ведмедів та вовків, на жаль, постійно нашим притулкам доводиться
рятувати левів, леопардів чи гепардів. У Європі це справді проблема. Цих
тварин вилучають із природи, аби розмножувати в неволі, продавати
дитинчат та задовольняти попит людей, які хочуть сфотографуватися з
левенятком, завести собі леопарда у квартирі. Усі ці тварини, звичайно, довго
не живуть, усього кілька місяців чи декілька років. І знову та знову виникає
попит, усім потрібні нові маленькі тварини, аби на них заробляти.

«КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗООЗАКОНІВ У КЕНІЙЦІВ

НАБАГАТО КРАЩИЙ»
— Яка система цих центрів та притулків у Кенії, бо в Україні їх можна
перерахувати на пальцях рук, про що ви нам неодноразово розповідали?
Хто їх створює, як вони між собою співпрацюють?
— Є притулки, що підтримуються державою, вони існують при національних
парках. Але у більшості випадків сфера реабілітації — приватна. Є люди, які
просто не можуть бути осторонь, створюють якийсь проєкт, пояснюють, що
вони роблять, та очікують на підтримку спонсорів. Кенійцям, можна
вважати, трішки пощастило, тому що за всі роки перебування в Африці
британців, французів, німців тепер ці держави відчувають певну
відповідальність за Кенію й, зазвичай, більше знають про Кенію, ніж про
Україну. Тому більше довіряють тим проєктам, які працюють там. І
виходить, що тамтешні проєкти отримують чимало матеріальної, фінансової,
медійної допомоги з боку західного світу. З Україною важче. Начебто
проблема корупції у нас така сама, як у Кенії, але нам ще важче працювати із
Заходом. Це бачимо на прикладі великої кількості технічних деталей на
краундфандингових платформах, до нас висувається багато обмежень, щоб
працювати з грантами, фондами чи фізичними особами. І це якраз мінус для
України. Нам важче тільки тому, що ми лише починаємо цей шлях. І коли ти
приїздиш в Кенію, бачиш ці всі переваги, розумієш, що це твоє майбутнє,
тільки до цього треба ще 20 — 30 років. Але певний оптимізм все ж є.

— А чи порівнювали ви кенійське та наше законодавство щодо захисту

прав тварин? Чи вважаються кенійські закони хорошими, чи так, як і в
нас, є моменти, які треба вдосконалювати?
— Звичайно, є також багато проблем із законодавством у Кенії. Наші закони
іноді навіть красивіше написані на папері, ніж будь-чиї інші. Але питання в
регулюванні. Контроль за дотриманням законів у кенійців набагато кращий.
Приміром, для всіх африканських країн, де є носороги, існує проблема з їхнім
збереженням. Охороняти носорога — це не просто патрулювати територію,
це іноді справжні військові зіткнення. Це не просто браконьєри, які ходять з
однією рушницею, це добре озброєні люди, з військовими навичками і для
яких не проблема вистрілити в рейнджера. З іншого боку, держава, приватні
меценати теж утримують армію, військову групу, яка охороняє носорогів. У
національних парках працює окрема охорона саме для носорогів. Ці фахівці
постійно відслідковують, де перебувають тварини. І це іноді зручно для
туристів, бо якщо автомобіль із гідом бачить рейнджера з охорони носорогів,
запитує — де? І той точно скаже, що он там можна побачити цих тварин.

— Які тоді порушення прав тварин трапляються найчастіше, через що

змушені працювати ці притулки та центри, бо в нас це фотографування з
дикими тваринами, утримання ведмежат у готелях чи ресторанах, у
клітках? Як людина в Кенії експлуатує диких тварин на свою користь?
— Ми бачили в дикій природі зебру, в якої була дуже скалічена шия. Було
зрозуміло, що вона потрапила у сталеву петлю, що і в Україні дуже
поширено. Швидше за все, її врятували рейнджери. Але сліди від травми
залишилися назавжди. І в цьому можна бачити теж проблему. Я вже
згадувала антропогенні чинники, сталеві пастки, браконьєрство. Та, як і в
Україні, — люди хочуть контакту з дикою природою. Завжди є ті, хто хоче
торгувати левенятами, утримувати гієну як ручну тварину, хтось намагається
створювати псевдопритулки, на які ведуться туристи, особливо зі Східної
Європи. Звичайно, це більша проблема для Південної Африки, де створюють
цілі левині ферми. Тут тварин масово вирощують для деривативів, тобто щоб
продавати їх, коли вони підростуть, як частини тіла. Вони ідуть на ринки
Азії, Китаю, частково і США для так званої нетрадиційної медицини. І це
величезний кривавий бізнес, в якого обіг — мільярди доларів. І до цього
залучають туристів. Їх заманюють у так званий sanctuary (притулок), тут
дозволяють з молодими левами гратися, розповідаючи, що тварини потім
підуть у природу. Але у два роки настають дні забою. Тобто це як бійня для
корів, тільки для левів. Тому якщо хтось вам десь дозволяє контакт із дикими
тваринами, треба дуже чітко розуміти і ставити правильні питання, аби не
підтримати саме такий бізнес.

У Кенії цього менше, але теж є місця, де вам можуть дозволити контактувати
з тваринами. При цьому є й позитивні практики, до прикладу, місця
розмноження жирафів, де дозволяють згодувати жменю гранул тварині.
Жирафи живуть серед природи, на волі, але можуть підійти до мосту, на
якому стоять люди. Якщо ж вам дозволяють цілий день фотографуватися з
левеням, то це вже тривожний сигнал.

«НАШІ ЦІННІ ВИДИ — ЦЕ НЕ ТЕ, ЩО ЗАВАЖАЄ ПОБУДУВАТИ

НОВИЙ БУКОВЕЛЬ, А ТЕ, ЩО МОЖЕ ДАТИ ПРИБУТОК»
— Як долучаються до порятунку тварин тамтешні активісти чи
волонтери, бо в нас часто ініціюють спецоперацію з порятунку
ведмежати чи мавпочки фактично пересічні громадяни, які помітили,
що десь є таке жахливе утримання тварини?
— Така ініціативність досить сильна. Але плюс цієї країни у тому, що значно
краще працюють служби, які відповідають за захист тварин, зокрема їхня
екоінспекція. Ці служби працюють, а не просто роблять відписки, як в
Україні. Якщо людина в селі побачила слоненя в криниці, вона знає, кому
зателефонувати. І точно знає, що офіційна служба зробить все можливе, щоб
цю проблему вирішити. Не факт, що тварину можна буде врятувати, але вони
відреагують, приймуть певне рішення, заберуть на себе вирішення цієї
проблеми. У нас люди справді хочуть допомогти, але іноді роблять гірше,
вилучаючи тварину з природи, коли цього не варто робити, утримуючи потім
її у неадекватних умовах. І це вже не порятунок, а просто наші людські
капризи. Дикі тварини — це все ж таки специфіка, небезпека, інфекційні
ризики, загрози травмування. Якщо в Україні активісти стоять перед вибором
— пройти повз або самому із цим розбиратися, то в Кенії люди знають, до
кого звернутися. І це звернення у більшості випадків буде вирішено.

— Якщо підсумувати все побачене, проаналізоване, розкладене вже вами

на полички, що б ви радили: чому ми могли б повчитися у кенійців — і
пересічні громадяни, і держава, щоб поліпшувати захист тварин у себе?
— Передусім маємо зрозуміти, що ніхто за нас цього не зробить. Якщо ми не
будемо цінувати те, що є в нас навколо, прийде хтось інший та оцінить не
так, як нам сподобається. Так чи інакше тварини та природа — це завжди
ресурс. Завжди виграє якась бізнес-ідея, а не стратегічна думка зберегти щось
на майбутнє. Звичайно, треба більше уваги приділяти заповіданню територій,
підтримці сфери реабілітації. І необов’язково розвитком реабілітації тварин
має займатися держава, у більшості країн світу це справа приватна. Держава
має забезпечити місце для дикої природи, аби був природний добір і ніхто
туди не втручався. А ті проєкти, які ініціюють громадяни, варто
підтримувати або хоча б не заважати.

— І коли наступного разу до Африки — за новими враженнями та

досвідом?
— Останнього разу я там була 12 років тому, мені сподобалося моніторити
динаміку певних проєктів, побачити, як вони пережили ковідні часи, тобто
кожні 5-10 років звіряти, а що ж змінилося.

— Прогрес бачите?
— І регрес також. Адже ковідні часи (із суворими карантинними
обмеженнями) були непростими для національних парків, коли знизилася
кількість туристів, а відповідно — коштів. Племінні групи починають
голодувати, бо теж виживають за рахунок туристів. І втрачається
спроможність нормально охороняти територію. А це все економіка. Звісно,
було б найкраще взагалі не пускати туристів до нацпарків. Але без цього
бюджет жодної країни не потягне охорону природи. І треба йти на ці
компроміси. Тому коли ви хочете поїхати в якусь екзотичну країну, трошки
погугліть чи подумайте, якщо хочете побачити слона, порівняйте, чи їхати у
центр прокату, чи поруч є реабілітаційний центр, де можна побачити і
дізнатися більше, отримати теж класні фотографії, але при цьому не бути
причиною експлуатації слонів. А навпаки — допомогти чомусь хорошому. Я
не засуджую нікого, усе досить індивідуально на рівні людини та
суспільства. Але треба трохи думати над тим, що ти робиш. Тоді буде менше
помилок, більше усвідомлення наших вчинків.

Україна тут не виняток. У нас ще не все втрачено. У нас є величезні природні

території, цінні види, хижаки — це ж перлина української фауни (ведмеді,
вовки, рисі, шакали). І це не те, що заважає побудувати новий Буковель, а те,
що може навпаки зробити економічний прибуток у подальшому, в ту ж
туристичну інфраструктуру. Наприклад, мої колеги у європейській робочій
групі по хижаках готують рекомендації, як влаштувати вовчий туризм. Тобто
як туристам показати сліди вовків у дикій природі, дати можливість їх
почути і при цьому не потурбувати тварин тощо. Тож не треба винаходити
велосипед, треба просто думати.
Переклад статті англійською

We need to realize the value of wildlife"

Relatively far from us, Kenya is easier to get help from Europe than Ukraine. In
particular, when it comes to the sphere of animal protection. Why is it so? This
was told to us by the well-known animal rights activist, co-founder of the bear
shelter "White Rock", the chief zoologist of the Kyiv Zoological Park Marina
Shkvirya. Recently, she and her husband, the co-founder of "White Rock" and
zoologist Yegor Yakovlev, returned from a trip to Kenya. Maryna shared the
details of her trip on Facebook, posting photos of elephants, hyenas, hippos,
representatives of local tribes. All these pictures have their own background,
certain semantic content and even lessons for Ukraine. After all, representatives of
the Kenyan fauna sometimes have to be rescued here. In general, we have a lot of
animal problems in common with Kenya, and there is a lot to learn from Kenyans.
What exactly we can borrow - further in the conversation with Marina Shkvira.

"AN AVERAGE KENYAN UNDERSTANDS THAT NATURE IS A

GUARANTEE THAT THE COUNTRY WILL HAVE A FUTURE"

- Ms. Marina, tell us first of all how you ended up in Kenya, it seemed to me that it
was some kind of study and working visit, or am I mistaken?

- I love Africa in general, and this is my second trip on a similar route to Kenya.
That is, it was a private visit. Of course, as people who are professionally
interested, as biologists, zoologists, as people who develop their charitable
foundation for the protection of animals and maintain a shelter for bears, first of
all, we were looking for opportunities to communicate with colleagues and
generally look at standard tourist locations from the point of view of scientists,
wanted to get acquainted with the local sphere of rehabilitation (RESTORATION
OF HEALTH AND WORKABILITY) and nature protection.

- What did they see that we do not have in our animal protection system, how does
this system (MANY INTERACTING ELEMENTS) work in general, what features
are similar and different? And what did you manage to get acquainted with during
this visit?

- Kenya is a very young country, if we talk about its independence. This country
has a complicated history. Of course, like us, it has many political and economic
problems. It is a country with post-colonial problems and specific ties with the rest
of the world. The main difference between us and Kenya, although we are quite
similar in economic and even mental attributes, (perception and understanding of
the world based on socio-cultural phenomena) is that Kenyans have already
realized the value of wildlife, their animals, ecosystems that have been preserved.
This is something that is still underestimated in Ukraine, believing that it is better
to earn something in six months by mining sand or cutting down trees. Kenya
already understands this itself. Of course, people living below the poverty line
often provoke the spread of poaching. But the average Kenyan understands that
Kenya's nature is something that many other countries do not have, that it is their
value and their economic guarantee that the country will have a future. This is a
typical difference between us and Kenya.

Unlike South Africa, Kenya has a slightly weaker tourism industry, fewer private
foundations and shelters. There is also a little less support from the so-called
Western world, but they themselves pay a lot of attention to these issues. While
communicating with local colleagues, we heard that in their main national parks
the main guidelines are the preservation of the ecosystem. For example, the Masai
Mara National Park or Lake Nakuru are those preserved oases where you can see
the same "Big Five of Africa" (buffalo, elephant, rhino, lion and leopard), fauna,
local population, meet many tourists from different countries, see how they feel
about it. It was interesting for us to observe how the locals, Maasai and other
tribes, guides treat nature conservation. Because when there is a temptation to earn
money, they can sacrifice a good attitude. As an example - we met guides who for
the sake of a good photo of an animal were ready to do anything, even disturb the
animal.

But personally we were lucky. We even noted for ourselves how delicately and
professionally people work, who understand that this is a wild nature, that it is
impossible to interfere too much: if there is an opportunity, we will take a photo,
and if not - then no. That is, we did not have to make any remarks. From this we
conclude that either they really understand the whole problem, or the guides
understood who we are and what we stand for.

"ANYONE CAN TAKE CARE OF AN ELEPHANT"

- Among the places we managed to visit is the Sheldrick Elephant Shelter. This is a
very famous project in the world, which once began with a small private estate,
back in the colonial period. Then one family just picked up orphaned cubs, raised
them, treated them, tried to return them to the wild, and now it is a huge trust that
works in different directions. Here you can see the rehabilitation center itself,
where elephants, small giraffes, rhinos are rescued, treated, taught to live in the
wild, and then released. The shelter has its own air patrol that can transport injured
animals. It should be noted that these are complex species, large in size, heavy,
dangerous to humans. These animals need specific veterinary care. And to fly
somewhere and get an elephant from a concrete well, provide it with first aid, load
it on a plane and bring it to Nairobi thousands of kilometers away from the place of
rescue is really cool! The trust is also very actively involved in the fight against
poaching, cooperates with the local ranger service, with dog patrols, its specialists
remove poaching traps, help to find poachers. That is, this is a trend that exists in
many countries - a comprehensive approach to solving the problem. Not just to
save one animal, but to help people living in this country to coexist with wild
animals.

It was very interesting to communicate, ask questions, sometimes painful, as for

people who deal with the same problems in Ukraine. We even decided to support
the orphanage and took care of an elephant. It is quite affordable for any person.
We have a similar program in the shelter "White Rock" - you just make a
contribution and at the same time feel a connection with this animal, receive news
about it.

- Tell us about the baby elephant you took under your care and why it ended up in
the shelter? And explain whether Kenya has similar problems as we do, since there
are rehabilitation centers, so there are people who initiate, so to speak, their
creation?

- Usually anthropogenic factors work. For example, baby elephants are brought to
the rehabilitation center if they are wounded or if poachers killed their mother, or if
the elephant got into a so-called anthropogenic trap, for example, it got confused
somewhere, fell into a well, etc. There are, of course, natural reasons. It is banal -
predators killed the mother or because of the fire the elephant lagged behind the
group. And here a difficult question arises. Because you can not always interfere in
this natural selection with your human emotions. Because the first baby elephant,
which we took under the care of this foundation, got to it 12 years ago. Several
times we tried to return this elephant to the wild. Each time the elephants drove her
away and left her to die. Therefore, for the last 12 years, she has been returning and
living in the rehabilitation center. Eventually, she died of an illness - there were
some problems with the liver. That is, there are factors that nature regulates itself.
The second baby elephant - Nalek - is still quite young. Elephants, like people,
take a long time to grow up. She is still studying, walking with her older brothers,
if everything goes well, she will be sent to one of the national parks, where she will
continue to study with the formed group of teenagers. All this will be accompanied
by keepers for several years. Then it will be released. And then - as nature allows.
This is a difficult job, because it requires compliance with protocols, a certain
pragmatism, you will not get far on the emotions of kindness to animals.

"KENYANS HAVE MUCH BETTER CONTROL OVER THE OBSERVANCE

OF ANIMAL LAWS"

- What is the system of these centers and shelters in Kenya, because in Ukraine
they can be counted on the fingers of your hands, as you have repeatedly told us?
Who creates them, how do they cooperate with each other?
- There are shelters supported by the state, they exist at national parks. But in most
cases, the rehabilitation sphere is private. There are people who simply cannot stay
away, create a project, explain what they are doing, and expect the support of
sponsors. Kenyans can be considered a little lucky, because for all the years that
the British, French, Germans have been in Africa, these countries now feel a
certain responsibility for Kenya and usually know more about Kenya than about
Ukraine. Therefore, they trust the projects that work there more. And it turns out
that local projects receive a lot of material, financial, and media assistance from the
Western world. It is more difficult with Ukraine. We seem to have the same
problem of corruption as Kenya, but it is even more difficult for us to work with
the West. We can see this on the example of a large number of technical details on
crowdfunding platforms, we have many restrictions to work with grants,
foundations or individuals. And this is just a minus for Ukraine. It is harder for us
only because we are just starting this way. And when you come to Kenya, you see
all these advantages, you understand that this is your future, but it will take another
20-30 years. But there is still some optimism.
Англомовна газетна стаття

An introduction to the British education system

The education system in the UK is divided into four main parts, primary education,
secondary education, further education and higher education. Children in the UK
have to legally attend primary and secondary education which runs from about 5
years old until the student is 16 years old.

The education system in the UK is also split into "key stages" which breaks down
as follows:

 Key Stage 1: 5 to 7 years old

 Key Stage 2: 7 to 11 years old
 Key Stage 3: 11 to 14 years old
 Key Stage 4: 14 to 16 years old

Primary school education begins in the UK at age 5 and continues until age 11,
comprising key stages one and two under the UK educational system.

Some primary schools are split up into Infant and Junior levels. These are usually
separate schools on the same site. The infant age range (Key Stage 1) is from age 5
to 7. The Junior age range (Key Stage 2) is from age 7 to 11.

The year groups at primary School level are:

Year R (Reception) (age 4 – 5)

Year 1 (age 5 - 6)
Year 2 (age 6 - 7) The year when SATs testing takes place for Key Stage 1
Year 3 (age 7 - 8)
Year 4 (age 8 - 9)
Year 5 (age 9 - 10)
Year 6 (age 10 - 11) The year when SATs testing takes place for Key Stage 2

Years 7 and 8 are the first two years of secondary school education in the UK. In
some independent schools they are included in the Junior School, in others, they
are part of the Senior School. 

Under the UK school system, all students study English, Maths, Sciences, a
Humanity and a Modern Language. Besides these subjects, each school has a list
with optional subjects (Art, Music, Drama, Latin, Sport Science, Design
Technology, Computer Science),  and  students may choose a few subjects that
interest them. 

In some schools, students sit Common Entrance Exam in year 7. There are 3
examination sessions, in November, January and May/June. The transition from
Junior to Senior School (from year 8 to year 9) may be conditioned by the
Common Entrance Exam results in those schools.

Year 9 is a very important year in the British school system, as most of the
students make the transition from Junior School to Senior School. It is also a very
good foundation for the GCSE programme and it is an entry point to all schools. 

Students study English, Maths, Sciences, Humanity and Languages. In addition,

students choose a few subjects from the optional subject list offered by each
school. 
GCSE programme

In the last two years of secondary education, which are called Year 10 and Year
11, starting at age 14, students prepare for GCSE exams that are taken after two
years (General Certificate of Secondary Education).

In the UK school system, during the GCSE programme, students study between 9
and 12 subjects. Some of them are compulsory (English, Math, 2/3 Sciences,
History/Geography, a Modern Language etc.), some are chosen by each student
according to their abilities and preferences. At the end of the 2 year GCSE
programme, following the examinations on each studied subject, students receive
their GCSE Certificates.

The chosen subjects and the GCSE results are very important for their Further
Studies (A-Level or IB) and for their University admission.

Intensive 1 year GCSE

Some schools offer a 1 Year GCSE programme in Year 11 for international

students seeking a school education in the UK. These intensive, one year courses,
are available for students aged 15 plus, with the appropriate academic level from
their own country. Fewer subjects are studied (maximum 6).

IGCSE

The IGCSE programme (International General Certificate of Secondary

Education) prepare international students for A-Level and/or IB.

Students study between 5 and 7 subjects, English, Maths and Science being
included. Each school has a list of available subjects for IGCSE students. At the
end of Year 11, students take exams in each studied subject and receive IGCSE
Certificates.
A level study

In the UK school system, once a student reaches the age of 16, they can start a 2
year programme which leads to A (Advanced) level examinations. Students
specialise in 3 or 4 subjects, that are usually relevant to the degree subject they
wish to follow at university. A levels are state examinations and are recognised by
all UK universities and by institutions worldwide.

At the end of Year 13, following the examinations in each subject, the students
receive A level Certificates.

International Baccalaureate (IB)

Those who would like to study more than 3-4 subjects, may continue their studies
in a broader number of subjects with the International Baccaularete Diploma
Programme, offered by some independent schools.

During the IB, students study 6 subjects, 3 at higher level (HL) and 3 at standard
level (SL). Each school offers different subjects at different study levels (HL/SL).
The IB programme also includes a compulsory Core programme consisting of
Theory of Knowledge (TOK), Extended Essay (EE) and Creativity, Activity,
Service (CAS).

Students take written examinations on each subject at the end of their courses.

International students can either choose a state sixth form college or a college of
further education as an alternative to private education. Both offer GCSE and A
level courses for students from the age of 16. Colleges of further education also
offer foundation and diploma courses. All colleges can prepare students for entry
to a  UK university or any university in the world. Bright World works with a
number of state colleges in the UK which provide a multitude of vocational and
academic courses. These courses can enable students to pursue their chosen career
or to gain a place at a university of their choice.

The British school system also extends to BTEC courses which are designed for
students who would like to develop practical knowledge and skills in a specific
subject (Business, Psychology, Engineering, Sport, Art & Design) and find
traditional exams challenging. Focussing on practical, skills-based learning, the
BTEC students are assessed during the course. After each unit students are
assessed through assignments, tasks or tests, and not at the end of the programme
as it happens with GCSE or A-Level students.

From age 17, international students can opt to study one year foundation
programmes, instead of A levels or IB. These courses lead to private examinations
that are an alternative to A levels. Foundation courses at colleges are recognised by
universities with whom they have partnerships.

Some universities also offer foundation courses that lead onto their own degree
programmes.

Bright World has partnerships with a number of colleges and Pathway providers
and can help place students into Foundation and Diploma courses in London and
across the UK.

In the UK, a British bachelors degree normally takes three years to complete and
most are awarded at honours level. Examples of first degrees are: BA (Bachelor of
Arts), BEng (Bachelor of Engineering), and BSc (Bachelor of Science).

State colleges offer some 2 year vocational diplomas that grant exemption from the
first and sometimes second year of a degree programme. Some private tutorial
colleges offer a one year diploma programme which is equivalent to year 1 of
university. Students taking 1 year diplomas are awarded second year entry at some
universities.

Postgraduate courses in the UK education system are very intensive. This means
that the courses are usually much shorter than in other countries. A master's degree
typically takes 12 months to complete, for example an MA - Master of Arts and an
MEng - Master of Engineering. An MBA (Master of Business Administration) is a
high profile Masters course which can take 2 years. Applicants will usually be high
achieving with at least 2 years managerial experience. A PhD research degree in
the UK can take between 2 and 7 years.

boarding schools

Bright World works almost exclusively with privately funded schools and colleges.
A boarding school is a residential school where pupils live and study during the
school year. There are approximately 500 boarding schools across England, Wales,
Scotland and Northern Ireland.

UK boarding schools offer pupils an outstanding education, helping them to

develop their skills and progress to university. All UK boarding schools have to
meet strict government standards on the quality of their teaching, facilities and
student care.

Many UK boarding schools combine beautiful, centuries-old buildings with a mix

of modern classrooms and traditional architecture. The excellent facilities help
make living and learning a great experience and pupils will will improve their 
English skills while they study.

tutorial colleges
Tutorial Colleges start at age 15 and have a more flexible programme range,
focussing on fast access to UK university.

Many of the independent private sixth form colleges in Oxford, Cambridge and
London work on a 'tutorial system' and are often referred to as 'tutorial colleges'.
The tutorial system originates from Oxford and Cambridge Universities and is a
very highly regarded and much tested system. It it is still used today and is the
cornerstone of an 'Oxbridge' education. A tutorial is a small class of only a few
students, in which the tutor (a lecturer or other academic faculty member) gives
individual attention to the students.

state boarding schools

A state boarding school is one where you pay for boarding and the education is
free. The government pays for the education as it would at any other state school in
England.

Admission to state boarding schools in the UK is limited to children who are

nationals of the UK and are eligible to hold a full UK passport, or those who are
nationals of other European Union countries or those who have the right of
residence in the UK. Please note that the holding of a BN(O) passport does not
make the child eligible for a state boarding school in the UK.

F E Colleges

An FE college is an institution that provides education for those over compulsory

school age (age 16). There are many types of FE colleges including, sixth form
colleges, specialist colleges and adult education institutes. FE Colleges are state
run and as such those members of the EU joining can benefit from free education.
There is also a competitive fee structure available for non-EU international
students.

pathway courses at university

If you need to improve your English language or study skills before attending a
UK university, pathway providers offer unique foundation courses which often
lead to direct degree-level entry upon completion. There are several private
companies who operate Foundation and Diploma programmes on the campuses of
UK universities. Often these courses offer accelerated access to undergraduate
degrees.

universities

The UK is one of the world's most popular destination for students from overseas.
In fact, more than 400,000 international students enrol each year.International
students considering an education in the UK have a choice of over 140 universities
and higher education institutions, each offering a great range of tertiary
qualifications that will be recognised the world over. Students join a 3 year
undergraduate programme or a 1 year postgraduate course.

UK university placement

For expert advice on UK and US university entry, Bright World has teamed up
with Education Advisers Ltd, whose experienced consultants offer a full range of
Higher Education services for international students. These range from
complimentary advice on the best University Foundation courses, to bespoke
Oxbridge and Medical School coaching and mentorship programmes. You can
visit their websites at www.universityadvice.co.uk or www.best-schools.co.uk or
call +44 1622 813870 for further information.

guardianship and school placement advice

boarding school guardianship

If your child is attending a boarding school you will need to nominate a UK

guardian. Bright World can help you with this service.

university guardianship

If you are under 18 when you start university you will need to nominate a UK-
based adult or guardian. Bright World has a programme especially for you.

boarding school placement

If you are looking for a place at a UK boarding school Bright World can help you.
Вступ до британської системи освіти

Система освіти у Великій Британії поділяється на чотири основні частини:

початкова освіта, середня освіта, подальша освіта та вища освіта. Діти у
Великій Британії зобов'язані на законних підставах відвідувати початкову та
середню освіту, яка триває приблизно з 5 років до досягнення учнем 16-
річного віку.

Система освіти у Великій Британії також поділяється на "ключові етапи", які

розподіляються наступним чином:

- Ключовий етап 1: від 5 до 7 років

- Ключовий етап 2: від 7 до 11 років

- Ключовий етап 3: від 11 до 14 років

- Ключовий етап 4: від 14 до 16 років

Початкова шкільна освіта починається у Великій Британії у віці 5 років і

триває до 11 років, включаючи перший і другий ключові етапи освітньої
системи Великої Британії.

Деякі початкові школи поділяються на дитячий та молодший рівні. Зазвичай

це окремі школи на одній території.

На рівні початкової школи існують такі вікові групи

Рік R (Прийом) (вік 4 - 5 років)

1-й рік навчання (5 - 6 років)

Рік 2 (6 - 7 років) Рік, коли проводиться тестування «Спеціальні тести на

здібності»
3-й рік (7 - 8 років)

4-й рік (8 - 9 років)

5-й рік навчання (9 - 10 років)

6-й рік (10 - 11 років) Рік, коли проводиться спеціальне тестування на

здібності

7 і 8 роки - це перші два роки навчання в середній школі у Великій Британії.

У деяких незалежних школах вони входять до складу молодшої школи в
інших - до складу старшої школи.

За шкільною системою Великобританії всі учні вивчають англійську мову,

математику, природничі науки, гуманітарні науки та сучасну мову. Крім цих
предметів, у кожній школі є перелік предметів за вибором (мистецтво,
музика, драма, латинська мова, спортивні науки, технології дизайну,
інформатика), і учні можуть обрати кілька предметів, які їх цікавлять.

У деяких школах учні складають Єдиний вступний іспит у 7-му класі. Існує 3
екзаменаційні сесії: у листопаді, січні та травні/червні. Перехід з молодшої
до старшої школи (з 8-го до 9-го класу) може бути обумовлений
результатами Єдиного вступного іспиту в цих школах.

9-й рік навчання є дуже важливим у британській шкільній системі, оскільки

більшість учнів переходять з молодшої школи до старшої. Він також є дуже
хорошою основою для програми Атестат про повну загальну середню освіту і
є точкою входу до всіх шкіл.

Учні вивчають англійську мову, математику, природничі науки, гуманітарні

науки та мови. Крім того, учні обирають кілька предметів з переліку
факультативних предметів, пропонованих кожною школою.
Програма GCSE

В останні два роки середньої освіти, починаючи з 14 років, учні готуються до

іспитів GCSE, які складаються через два роки (Загальний атестат про
середню освіту).

У шкільній системі Великої Британії за програмою GCSE учні вивчають від 9

до 12 предметів. Частина з них є обов'язковими (англійська мова,
математика, 2/3 природничих наук, історія/географія, сучасна мова тощо),
частина обирається кожним учнем відповідно до його здібностей та
вподобань. Наприкінці 2-річної програми GCSE, після складання іспитів з
кожного предмета, що вивчався, учні отримують атестат про повну загальну
середню освіту (GCSE).

Навчання на рівні

У шкільній системі Великої Британії після досягнення 16-річного віку учень

може розпочати 2-річну програму, яка завершується складанням іспитів на
рівень A (Advanced). Студенти спеціалізуються на 3 або 4 предметах, які, як
правило, пов'язані з предметом, який вони хочуть вивчати в університеті.
Іспити рівня A є державними і визнаються всіма університетами Великої
Британії та установами по всьому світу.

Наприкінці 13-го року навчання, після складання іспитів з кожного предмету,

учні отримують сертифікати A-level.

Міжнародний бакалаврат (IB)

Ті, хто хотів би вивчати більше 3-4 предметів, можуть продовжити навчання
з більшої кількості предметів за програмою International Baccaularete Diploma
Programme, що пропонується деякими незалежними школами.
Під час IB студенти вивчають 6 предметів, 3 на вищому рівні (HL) і 3 на
стандартному рівні (SL). Кожна школа пропонує різні предмети на різних
рівнях навчання (HL/SL). Програма IB також включає обов'язкову основну
програму, що складається з теорії знань (TOK), розширеного есе (EE) та
творчості, діяльності, обслуговування (CAS).

Наприкінці навчання студенти складають письмові іспити з кожного

предмету.

Іноземні студенти можуть обрати державний коледж шостої школи або

коледж подальшої освіти як альтернативу приватній освіті. Обидва
пропонують курси GCSE та A-level для студентів у віці від 16 років. Коледжі
подальшої освіти також пропонують базові та дипломні курси. Всі коледжі
можуть підготувати студентів до вступу в університет Великобританії або
будь-який університет світу. Bright World співпрацює з низкою державних
коледжів Великобританії, які пропонують безліч професійних та академічних
курсів. Ці курси можуть дати можливість студентам продовжити обрану
кар'єру або отримати місце в університеті за їх вибором.

університети

Великобританія є одним з найпопулярніших у світі напрямків для студентів

з-за кордону. Іноземні студенти, які розглядають можливість отримання
освіти у Великій Британії, мають вибір з понад 140 університетів та вищих
навчальних закладів, кожен з яких пропонує широкий спектр вищих
кваліфікацій, які будуть визнані у всьому світі. Студенти вступають на 3-
річну програму бакалаврату або на 1-річний курс аспірантури.

підготовчі коледжі
Навчання в підготовчих коледжах починається з 15 років і має більш гнучкий
спектр програм, орієнтованих на швидкий доступ до університетів Великої
Британії.

Багато незалежних приватних коледжів шостої школи в Оксфорді,

Кембриджі та Лондоні працюють за "системою репетиторства" і часто
називаються "репетиторськими коледжами". Система репетиторства
походить від Оксфордського та Кембриджського університетів і є дуже
високо оціненою та перевіреною системою. Вона використовується і сьогодні
і є наріжним каменем "оксбриджської" освіти. Навчальний - це невеликий
клас з декількох студентів, в якому тьютор (викладач або інший академічний
співробітник) приділяє індивідуальну увагу студентам.

державні школи-пансіони

Державна школа-інтернат - це школа, в якій Ви платите за проживання, а

навчання є безкоштовним. Уряд оплачує навчання так само, як і в будь-якій
іншій державній школі Англії.
Прийом до державних шкіл-пансіонів у Великобританії обмежений дітьми,
які є громадянами Великобританії і мають право на отримання повноцінного
британського паспорта, або тими, хто є громадянами інших країн
Європейського Союзу, або тими, хто має право на проживання у
Великобританії. Звертаємо Вашу увагу, що наявність паспорта BN(O) не дає
дитині права на влаштування до державної школи-пансіону у Великій
Британії.
Реферативний переклад:
«Point of View»: Conception of Language Socio-Dynamics in the Context of the
Modern Socio-Linguistic Researches In their research work «Socio-Linguistics»
(2001), V.I. Belikov and L.P. Krysin write that «language is a social phenomenon,
and as far as it is so, then it is natural that language development can be fully
autonomic: this way or another it depends on the development of society» (Belikov
et al., 2001; 100). For the first time, the term «sociolinguistics» was used by
American sociologist German Carry in 1952, though it does not mean that the
science of social relations and languages started to be formed only at that time.
Already in XVII century scientists were thinking about the influence of some
social factors on languages (Gonzalo de Correas), and researches, «which took into
consideration dependence of linguistic phenomena on social phenomena» (Belikov
et al., 2001; 14), were run rather actively since the beginning of XX century. The
basis of socio-linguistics is relations between language and society. Connection of
language evolution and social factors, the speaker’s choice of this or that language
variant, children’s assimilation of the communicative bases, linguistic contacts and
their results – this is the circle of topics of socio-linguistics – the science, which
studies «language and its relation to the society» (Vakhtin). In the given work, we
are mostly interested in various opinions of language, which are connected to its
existence and functioning in the society, and in those linguistic changes, which
take place under the influence of man and contacts with other languages. Thus,
here, we consider such notions, which are connected to language changing and
existence, precisely from the positions of socio-linguistics. 1. Speech Community
– Speech Society – Speech Commonness One of the key notions in socio-
linguistics is the notion of «speech society». It correlates with such terms as
«speech community» and «speech commonness». V.I. Belikov and L.P. Krysin
suggest the following definition of speech society – «it is an integrity of people,
who are united by common social, economical, political and cultural ties and
performing direct and indirect contacts with each other and with various social
institutions with the help of one or several languages, being spread in this integrity,
and in their everyday life» The research has been carried out with financial support
from the part of: 1) The Federal Purpose-Oriented Program «Scientific and
Scientific-Pedagogical Personnel of Innovative Russia For 2009-2013 Years»
concerning the problematics of «Culture of Native and SmallNumbered Peoples of
the North under the Condition of Global Transformations: foresight-research for
the period up to 2050 on the analysis of the material of the Yakut ethnos», which is
held within the frames of Event 1.2.1 «Running of Scientific Researches by
Scientific Groups under the Leadership of Doctors of Science». 2) The Regional
State Autonomic Organization «Krasnoyarsk Regional Fond of Scientific and
ScientificEngineering Activity Support» on the topic «The Krasnoyarsk Region as
a poly-cultural space, is a motherland of native small-numbered nations of the
North. Informational-analytical project». 3) The Federal Purpose-Oriented
Program «Scientific and Scientific-Pedagogical Personnel of Innovative Russia For
2009-2013 Years» within the frames of Event 1.4 «Running of Exploration
Scientific-Research Works for the Purpose of General-Russian Mobility
Development in the Sphere of Natural and Humanitarian Sciences» on the topic:
«Culture of Native and Small-Numbered Peoples of the North, Siberia and Far East
under the Condition of Global Transformations». – 325 – Natalya P. Koptseva,
Alexandra N. Khizhnyakova… Linguistic-Culturological Peculiarities of National
Languages… (Belikov et al., 2001; 20). But people, speaking one language, do not
always make up one speech society. Thus, Americans and Englishmen do not
belong to one society, though they speak English. The authors write that «the
boundaries of language spreading do not often coincide with the political
boundaries. that is why, when we define the notion of «speech society» it is
important to take into consideration linguistic and social features» (Belikov et al.,
2001; 20). The definition of language society, given by V.I. Belikov and L.P.
Krysin, is very close to the understanding of speech community, which is
suggested by L. Bloomfield in his monograph «Language» (1933, Russian
translation – 1968). «Speech community» is «a group of people, who interact with
the help of speech» (Bloomfield). Other kinds of relations (economical, political
and cultural) can be to some extend correlated to the linguistic ones, but, to the
mind of L. Bloomfield, they rarely coincide. As a rule, cultural peculiarities are
spread wider, then speech peculiarities. For example, the scientist recalls the
situation which took place in the Northern America before its colonization: every
independent Indian tribe had its own language, thus, making up a separate speech
society and it also was a separate political and economical unit, but common
culture and religion made it close to the neighboring tribes. A similar idea was
outspoken by N.B. Vakhtin and Y.V. Golovkoin in their work «SocioLinguistics
and Language Sociology» (2004): «as a rule, the boundaries of ethnic and speech
group do not coincide. One can observe various speech variants within the
boundaries of one ethnos and, visa verse, various ethnic groups can speak one
language» (Vakhtin et al., 2004; 37). In linguistics, under speech variant we
consider a variant of language, which, as a rule, functions independently. The most
popular language variants are the variants of English language: British English,
American English, and Australian English. N.B. Vakhtin and Y.V. Golovkoin
write: «any collective, even a small one has several speech variants» (Vakhtin et
al., 2004; 37). Though, Y.S. Maslov in his «Introduction to Language Study»
(1987) gives an alternative thought concerning correlation of speech boundaries
with political, economical and others, and asserts that «in a large number of cases,
a group of people, speaking the same language («speech commonness»), is an
ethnic collective (a nation, an ethnic group, a tribe)» (Maslov). 2. Language
boundaries The boundaries of language itself are also rather difficult to define, as
far as language usually exists in several forms: literary language, everyday variant,
vernacular language, territorial dialects, sociolects and so on. Nevertheless,
linguists single out a general, sort of formative core of the language. Y.S. Maslov
observes the following: «Language of some group (nation, ethnic group ) is not «a
scientific fiction», not a compulsory «averaging» of facts of individual speech. It
objectively exists, not as a «direct entity», but as the general, which exists in a part,
as that one, which is being reproduced in speech again and again, being repeated in
thousands, millions and billions of expressions, being pronounced and perceived in
a corresponding collective» (Maslov). This way, a countless number of concrete
original expressions is united by something common, invariant, and it let the
language exists as a certain integral system and it is caused by «the existence of
people, human collectives, using this language as a mean of communication»
(Akhmamova, 1972; 99). And visa verse, the neogrammarians negated the
existence of any common language, supposing that only the language of a separate
individual is real. Baudouin de Courtenay also stuck to a similar point of view:
«language exists only in – 326 – Natalya P. Koptseva, Alexandra N.
Khizhnyakova… Linguistic-Culturological Peculiarities of National Languages…
some individual brains, only in the psychic of individuals or species, making up
the given speech society» (ref. (Grechko, 2003; 21)). Academician А.А.
Shakhmatov also shared this point of view of the language existence, admitting
common language to be «a famous scientific fiction» (ref. (Grechko, 2003; 21)).
While А.А. Potebnya asserts that both common and «personal» languages are real,
considering speech «to be a realized fragment of language, which is enough for
revelation of necessary possible units» (ref. (Grechko, 2003; 22)). 3. Language
And Dialect Differenciation According to various data, there are from six to six
and a half thousands languages in the world. Such fluctuations of scientific data are
first of all connected to the fact that up till now scientists have not yet decided
what we should consider to be a language and a dialect: what are the principles for
such decision making? Sometimes, dialects can be even better developed than a
language and can function on a vast territory. Besides, a dialect can differ a lot
from the language, up to that, that its carriers do not understand the carriers of the
language. Though, the situation can be a reverse one, when speaking different
languages people can understand each other without any mediators (the Dane and
the Norwegians, the Serbians and the Croats, and so on.). There are several points
of view of such a differentiation: Thus, N.B. Mechkovskaya («Social Linguistics»,
2000) supposes, that «the status of language formation (i.e. language, dialect,
jargon, functional style and so on.), similar to the ethnic status of some community
of people, is defined by the self-conscious of a corresponding collective. Speech
self-conscious is a notion of those, who speak, of what language they speak»
(Mechkovskaya). To the researcher’s mind, precisely the self-definition of
speakers is of toppriority in relation to the structural-linguistic criterion. N.B.
Mechkovskaya writes «if the collective of speakers consider their native speech to
be a separate language, being different from the languages of all their neighbors,
then, the given collective speaks a separate independent language. If we respect
human rights, this point of view must be admitted by scientists and politicians»
(Mechkovskaya). V.I. Belikov and L.P. Krysin share this point of view and
suppose to consider the opinion of the native speakers to be determinant in this
question, though, they point at that, that there are «objective» indicators, to which
number they refer mutual perceptibility, presence of a prestigious super-dialect
variant (oral or written) and also political-economical process of integration of
kindred variants speakers (Belikov et al., 2001; 91). Speaking about the problem of
correlation of a language and a dialect, S.А. Arutyunov also marks that «there are
no precise- and correct-enough pure linguistic criteria, which would help us to
separate these notions clearly and distinctly» (Arutyunov, 1987; 45), that is why in
each concrete case we make a decision in accordance with the perception of its
character by the mass of its native speakers. For example, it is quite interesting that
the Georgians (the people, who perceive themselves as Georgians) speak various
dialects, accents of Georgian and also languages, which are remotely kindred to
Georgian, as in Georgia, so out of its boundaries. And from the linguistic point of
view, these languages are special, they even have their own dialects, but their
speakers perceive themselves as Georgians, some specific spheres are also not
covered by those languages, and that is why «from the ethnosocial point of view,
their role is equal to the – 327 – Natalya P. Koptseva, Alexandra N.
Khizhnyakova… Linguistic-Culturological Peculiarities of National Languages…
roles of the main dialects of the Georgian language» (Arutyunov, 1987; 45). But
some linguists, for example, G.I. Edelman, consider that it is not at all so important
to differentiate languages and dialects. Edelman writes: «in the course of
synchronic linguistic description of a linguistic variant, in the course of research of
its history or finding out its genetic, typological or even territorial references it is
practically insignificant, which term «language» or «dialect» is to be used in
relation to it : here, it is not qualitative» (ref. (Belikov et al., 2001; 91)). О.S.
Akhmanova writes that dialect crucially differs from language, because it is not
independent. Dialect «is in a compulsory and inevitable correlation and
interdependence on other dialects» (Akhmamova, 1972; 100). This way, there can
appear «transitional cases of correlation with neighboring adjacent semiotic
systems» (Akhmamova, 1972; 100). That is why the boundaries of a dialect are
vague: one dialect slips into another. Though, a dialect can move from one
language structure to another (for example, some Danish dialects became the
dialects of the English language), or they even can become independent languages
(the Dolgan language originally existed as a dialect of Yakut). What concerns the
opinion of the western linguists in the question of differentiation of a language and
a dialect, the majority of scientists also consider linguistic factors to be on the
second place after the people’s self-conscious (Alpatov, 2000; 196). 4. Dynamic of
language Language is the main means of people’s communication. «Language
appears, develops and exists as a social phenomenon. Its main appropriation is
concluded in the following: to serve the needs of human society and first of all to
provide communication among the members of major or minor social collectives,
and also functioning of a collective memory of this collective» (Susov). By means
of language, they achieve exchanging of information and build up interpersonal
relations; language reflects the reality surrounding the individual and,
consequently, the occurring changes. Gradual changing is a natural condition of
language. Dynamics shows that language is alive and develops in a normal way. In
«General Language Study» (1970), B.А. Serebrennikov notes, that «languages
cannot fail changing first of all because of that simple reason, that language is a
means of practical realization of communicational acts, and in their basis there is a
human reflection of the surrounding reality, which is itself in a constant movement
and development» (Serebrennikov). Becoming and development of a living
language come to an end simultaneously with its living, that is, when the language
finishes its existence. This gradual and continuous changing includes not only
reformation and renewal in connection with the progress of society, but also
perfection of the language, getting rid of contradictions and various shortcomings
and defects. Thus, «some part of changes has a sort of preventive character, as far
as they appear because of inner necessity of the language mechanism reforming»
(Serebrennikov). In his «Lectures of General Language Study» (1990), Y.V.
Rozhdestvensky separates the dynamics of language into evolution, development
and language perfection. Evolution and development are in some sense in
opposition to each other: in the course of evolution, language units change their
phonetic (graphic) and sense qualities, but we do not observe any increase of units’
quantity or qualitative changes of their relations, while in the course of
development we observe all these phenomena at a time. Language – 328 – Natalya
P. Koptseva, Alexandra N. Khizhnyakova… Linguistic-Culturological
Peculiarities of National Languages… perfection opposes these two processes, as
far as language is changed not by itself, but in the result of human influence
(Rozhdestvensky, 1990). The reasons of changes can be divided into several
groups: external, connected to the influence of some outer phenomena on the
language, and internal, connected to organization and functioning of the language
itself. B.А. Serebrennikov writes, that «language reforming can be run under the
influence of two various motive forces, one of them is connected to appropriation
of language and realization of communicative necessity of society, and the other is
connected to the principals of language organization, to its embodiment in a certain
substance and its existence in the form of a special sign system» (Serebrennikov).
А. Meillet singles out three groups of reasons of changes, occurring in language: 1)
language structure (proper linguistic reasons, connected to organization and
functioning); 2) conditions of language existence (psychological, physical, spatial,
social and other factors); 3) singular impacts of other languages (language
contacts) (Serebrennikov). Let us consider some conceptions of language
development, where the changes, occurring in the language, are used to be
associated with a social structure of society, which uses the given language. Socio-
Linguistics is distinguished by its extremely large variety of points of view of
social mechanisms of language changing. For example, Y.D. Polivanov considers,
that «in the course of language development we observe a complex interaction of
proper linguistic, internal, external, and social factors» (Belikov et al., 2001; 102).
Social changes, especially some drastic events, certainly, exert certain influence on
language, but we should not overestimate the scale of this influence. «Y.D.
Polivanov compares the course of language development with the work of
locomotive pistons. Similar to that, as some social shift cannot make pistons move
along, but perpendicularly the railways, so any kind of economical or political
factor cannot change the direction of phonetic and other linguistic processes»
(Belikov et al., 2001; 102). Social factors influence on language indirectly, for
example, they change qualitatively or quantitatively the set of native speakers of
this or that language, or dialect, and, consequently, «the starting points of its
evolution» are also modified. Y.D. Polivanov also mentions the degree of social
factors influence on language: lexis is exposed to it in a greater degree, while
morphology and syntaxes – in a much lesser. Though, Y.D. Polivanov notes, that
«our acceptance of language dependence on life and social evolution does not
negate or reduce the meaning of naturalhistorical «theories of evolution» of
language» (ref. (Belikov et al., 2001; 101)). М.V. Panov is the author of the theory
of antinomy, having got wide spreading in 60-s. He thinks that «in the language
development the key role is played by the constantly acting, antithetical tendencies
(antinomies), which struggle is the propelling motivation of the language
development» (Belikov et al., 2001; 105). All in all he singles out four such
tendencies: 1. Antinomy of the speaker (the tendency to use reduced forms) and
the listener (the tendency to use full forms): reduced forms economize one’s
efforts, and that is why they are convenient to the speaker, while full forms provide
maximum of information, and it makes the process of understanding easier, and
consequently, they are convenient to the listener; 2. Antinomy of the system and
the norm: on one hand, the system lets us use everything, what does not contradict
the laws of language, and on other hand, there is a norm, which selects only some
forms for application; 3. Antinomy of the code and the text: the lesser number of
units needs a longer text to – 329 – Natalya P. Koptseva, Alexandra N.
Khizhnyakova… Linguistic-Culturological Peculiarities of National Languages…
render a certain sense, and visa verse, the bigger number of units needs a shorter
text for the same purpose; 4. Antinomy of the regularity and expressivity: language
informational function demands a precise and definite word expression of a
thought, while emotive function appeals to all the language abundance. М.V.
Panov considers that temporal domineering of one or another tendency in any of
the antimonies is this way or another connected to the position of social groups in
the society. For example, in 20 – 30-s of XX century, changing of the set of the
native speakers of the Russian formal language influenced on its pronunciation – it
became more literal: people began to pronounce bulo[chn]aya, smeyal[s’a] and
ti[kh’i]y instead of the old Moscow normative variant bulo[shn]aya, smeyal[sa]
and tj[khi]y. American linguist W. Labov has worked out an outstanding theory of
language development. According to this theory, changes in the language structure
cannot be understood correctly without taking into consideration of the data of the
speech society, which applies this language. In the course of research of the
changes we are to account following three aspects: what is the way one stage of
changes replaces the other, what is that continuous process, within which limits
these changes take place and, finally, how does the speaker evaluate this changing.
Though, the social status of the sub-group, where the changing takes place, is also
important. If it does not get any definite position in the society, then the changing
can be rejected, the reaction will take place and the reverse process back to the
norm will be started. 5. Language progress and regress In spite of the fact that
dynamics is a feature of the language being alive, any changes can be as of
progressive, so of regressive character. Progressive changes allow language to
develop at full rate and, while changing, to preserve its integrity and originality.
For example, Soviet linguistics is presented by the works of Y.D. Desheriev, and it
asserts that, the process of language development must be inevitably connected to
the language progress, which is understood «as social product», i.e. the language
develops progressively only then, when the volume of its social functions is
growing (Desheriev, 1977; 185 – 186). In language, the problem of progress is
understood in different ways. Thus, for example, F. Bopp, J. Grimm, A.
Schleicher, V. Humboldt have compared ancient Hindu and modern European
languages and have come to the conclusion that all the history of languages is a
gradual decay and depletion. But, other scientists suppose on the contrary that, that
there is nothing wrong in simplification. For example, Otto Jespersen writes that
the easier the grammar system is, the more perfect the language is. It occurs very
often that the character of language changing is possible to be defined only post
factum. But, we can say it definitely that the changing is regressive only when the
language is close to its «death». 6. Linguistic shift and language «death» In the
native linguistics, A.Y. Kibrikov was the first, who applied biological terms in
respect to the language («healthy», «sick», «disappearing», «dead»). A.Y.
Kibrikov writes: «healthy languages are able to reproduce or even to enlarge their
social status, their sphere of activity, number of native speakers, in other words,
they function and develop in a standard way, they are viable. «Sick» languages are
on this or that stage of degrading» (Kibrik, 1992; 67). Their social status is
gradually coming down, the number of spheres of activity – 330 – Natalya P.
Koptseva, Alexandra N. Khizhnyakova… Linguistic-Culturological Peculiarities
of National Languages… and of native speakers is decreasing. Beside the social
parameters, the language existence is also influenced by the internal structural
parameters: steadiness of the language structure to the impact of other languages,
dynamics of lexis development and so on. Severity of «the disease» is defined by
the degree of «the language progress and closeness to the dead point» (the term of
N.B. Mechkovskaya). Transition of language from the category of «living» to
«dead» ones usually involves «communicatively weak languages with an
underdeveloped system of forms and styles.
Переклад наукової статті
"Точка зору": Концепція соціодинаміки мови в контексті сучасних
соціолінгвістичних досліджень У своїй науковій праці "Соціолінгвістика"
(2001) В.І. Бєліков і Л.П. Крисін пишуть, що "мова - явище соціальне, а
оскільки це так, то природно, що розвиток мови не може бути повністю
автономним: так чи інакше він залежить від розвитку суспільства" (Беликов и
др., 2001; 100). Вперше термін "соціолінгвістика" вжив американський
соціолог Герман Керрі в 1952 році, хоча це не означає, що наука про
соціальні відносини і мови почала формуватися тільки тоді. Отже, тут ми
розглянемо такі поняття, які пов'язані зі зміною та існуванням мови, саме з
позицій соціолінгвістики. 1. Мовна спільнота - мовний соціум - мовна
спільність Одним із ключових понять у соціолінгвістиці є поняття "мовний
соціум". Воно співвідноситься з такими термінами, як "мовна спільнота" і
"мовна спільність". В.І. Бєліков і Л.П. Крисін пропонують наступне
визначення мовного соціуму - "це цілісність людей, які об'єднані спільними
соціальними, економічними, політичними і культурними зв'язками і
здійснюють прямі і опосередковані контакти один з одним і з різними
соціальними інститутами за допомогою однієї або декількох мов, поширених
в цій цілісності, і в їх повсякденному житті" Дослідження виконано за
фінансової підтримки 1) Федеральної цільової програми "Наукові та науково-
педагогічні кадри інноваційної Росії на 2009-2013 роки" за проблематикою
"Культура корінних і нечисленних народів Півночі в умовах глобальних
трансформацій: форсайт-дослідження на період до 2050 року на матеріалі
якутського етносу", що проводиться в рамках заходу 1.2.1 "Виконання
наукових досліджень науковими колективами під керівництвом докторів
наук" 2) Крайова державна автономна організація "Красноярський крайовий
фонд підтримки наукової та науково-технічної діяльності" за темою
"Красноярський край як полікультурний простір, батьківщина корінних
нечисленних народів Півночі. Інформаційно-аналітичний проект". 2. Межі
мови Межі самої мови також досить складно визначити, оскільки мова
зазвичай існує в кількох формах: літературна мова, розмовний варіант,
просторіччя, територіальні діалекти, соціолекти тощо. Проте мовознавці
виділяють загальне, своєрідне формотворче ядро мови. Ю.С. Маслов зазначає
наступне: "Мова певного колективу (нації, етносу) - це не "наукова фікція",
не вимушене "усереднення" фактів індивідуального мовлення. Вона
об'єктивно існує не як "безпосередня сутність", а як загальне, що існує в
частині, як те, що відтворюється в мовленні знову і знову, повторюється в
тисячах, мільйонах і мільярдах висловлювань, вимовляється і сприймається у
відповідному колективі" (Маслов). Таким чином, незліченна кількість
конкретних оригінальних виразів об'єднується чимось загальним,
інваріантним, що і дозволяє мові існувати як певна цілісна система і
зумовлюється "існуванням людей, людських колективів, які користуються
цією мовою як засобом спілкування". Говорячи про проблему
співвідношення мови і діалекту, С.А. Арутюнов також зазначає, що "немає
точних - і досить коректних - чисто лінгвістичних критеріїв, які допомогли б
нам чітко і ясно розмежувати ці поняття". Динаміка мови Мова є основним
засобом спілкування людей. "Мова виникає, розвивається й існує як
суспільне явище. Її основне призначення полягає в тому, щоб обслуговувати
потреби людського суспільства і насамперед забезпечувати спілкування між
членами великих чи малих соціальних колективів, а також функціонування
колективної пам'яті цього колективу" (В. Сусов). За допомогою мови
здійснюється обмін інформацією та будуються міжособистісні стосунки;
мова відображає дійсність, що оточує людину, і, відповідно, зміни, що
відбуваються в ній. Поступова зміна - природний стан мови. Динаміка
свідчить про те, що мова жива і нормально розвивається.
Переклад статті «ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» англійською мовою

USE OF VISUALIZATION TOOLS IN UKRAINIAN LANGUAGE LESSONS 2.1.

Visualization of information. Visualization is the creation and presentation of a graphic image of

textual information that makes it visual, and therefore more convenient for analysis and

comprehension. A more precise definition of visualization is given by A.A. Verbitsky: "The

process of visualization is the convolution of mental contents into a visual image; being

perceived, the image can be deployed and serve as a support for adequate mental and practical

actions". I understand active visualization tools as not just illustrative material, but a system of

visual information transmission that allows any subject of interaction to manage information.

What are the main competencies formed by the method of visualization? I believe that all the key

competences (according to A.V. Khutorsky) involve the formation of students' abilities to find

and apply the necessary information, memorize language rules faster, establish connections

between language phenomena, work in a team, be ready for lifelong self-improvement.

Visualization prepares and creates favorable conditions for their formation. It is the development

of vital competencies that can give a person the opportunity to navigate in modern society,

information space, rapid development of the labor market, further education. When visualizing

educational material, it should be borne in mind that visual images shorten the chain of verbal

reasoning and can synthesize a schematic image of greater "capacity", thereby compacting

information. 8 Another important aspect of using visual learning materials is to determine the

optimal ratio of visual images and verbal, symbolic information. Conceptual and visual thinking

in practice are in constant interaction. They reveal different aspects of the studied concept,

process or phenomenon. Verbal-logical thinking gives us a more accurate and generalized

reflection of reality, but this reflection is abstract. In turn, visual thinking helps to organize

images, makes them holistic, generalized, complete. Thus, visualization of educational

information allows to solve a number of pedagogical tasks: ensuring the intensification of

learning; intensification of learning and cognitive activity; formation and development of critical

and visual thinking; visual perception; figurative representation of knowledge and learning

activities; transfer of knowledge and recognition of images; improving visual literacy and visual

culture, etc. Today there is a significant number of visual means of information transmission:

blackboard, posters, diagrams and multimedia projector, prefabricated visual aids (magnetic and

pin boards), demonstration models, computer screen / monitor, interactive whiteboard, etc.

Nowadays, there is a wide range of forms of visualization of educational material, both

electronic and physical: computer presentations; flash animations; video / audio materials;

images; charts; diagrams; graphs; mind maps, etc. Visualization can be used at all stages of

learning: when explaining new material; when repeating; when consolidating; when controlling

and systematizing; when generalizing; when doing homework; when working independently. 9

Using visualization tools in language lessons, in parallel as pedagogical technologies are used

project method, which involves individual organization of work on educational material. the

technology of critical thinking, which involves the formation of skills in working with

information. Any form of information visualization contains elements of problematic. The task

of the teacher is to use such forms of visualization that would not only complement verbal

information, but also be the carriers of information themselves. The more problematic the visual

information, the higher the degree of mental activity of the student. Multimedia encyclopedias,

intellectual computer games, individual and group tasks for creating presentations, reference

schemes, outlines, plans made in electronic form - form value and content competences.
Переклад анотації з української мови на англійську

ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА

ОХОРОНЮВАНИХ ЗАКОНОМ ІНТЕРЕСІВ Анотація. Формування теорії захисту
цивільних прав і охоронюваних законом інтересів пов’язане із низкою питань, зокрема й
теоретико-методологічного характеру. Одна з основних проблем вироблення такої теорії –
побудова її основи, відправним началом для розробки якої є визначення поняття захисту
цивільних прав і охоронюваних законом інтересів. Незважаючи на велику кількість праць,
присвячених дослідженню різних аспектів захисту цивільних прав та охоронюваних
законом інтересів, необхідно констатувати, що у юридичній літературі так і не
сформовано усталеної, повноцінної дефініції цього поняття. Мета статті є огляд й
упорядкування сформованих за визначеними критеріями у доктрині цивільного права
напрямів та підходів до означення поняття захисту цивільних прав і охоронюваних
законом інтересів, висвітлення їх різнорідного та спільного характеру для вироблення
цілісного уявлення про способи розуміння зазначеного поняття та їх класифікацію, а
також викладення власного бачення щодо оптимальної методологічної основи для
визначення поняття захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановлено, що у сучасний період широко визнаним є положення про існування трьох
теорій, на основі яких ґрунтуються вчення про захист цивільних прав та охоронюваних
законом інтересів і підходи до визначення його поняття, а саме: «теорія функції», «теорія
заходів», «теорія діяльності». З’ясовано, що домінуючою у науці цивільного права є
«теорія діяльності», хоча наявні й точки зору, які визнають існування лише однієї із
зазначених теорій, проте у власному її баченні, або спростовують існування усіх
зазначених теорій (точок зору, позицій) стосовно визначення захисту цивільних прав,
виокремлюючи, у свою чергу, теорію правових засобів та теорію правовідношення.
Оптимальною методологічною основою для визначення поняття захисту цивільних прав і
охоронюваних законом інтересів буде така її інтегративна правова модель, що
ґрунтуватиметься на захисті цивільних прав і охоронюваних законом інтересів як
міжгалузевому (змішаному) правовому інституті, який має існувати на межі матеріального
та процесуального права, містити норми приватного і публічного права, а відповідно,
враховувати матеріальні й процесуальні аспекти захисту цивільних прав та охоронюваних
законом інтересів і охоплювати матеріальні, процедурні й процесуальні його елементи, а
також поєднувати статичний і динамічний стани захисту. Ключові слова: поняття захисту
цивільних прав і охоронюваних законом інтересів; підходи; «теорія функції»; «теорія
заходів»; «теорія діяльності»; «теорія правових засобів»; «теорія правовідношення»;
методологічна основа.

APPROACHES TO THE DEFINITION OF THE CONCEPT OF PROTECTION

OF CIVIL RIGHTS AND INTERESTS PROTECTED BY LAW

Abstracts. The formation of the theory of protection of civil rights and legally protected

interests is associated with a number of issues, including theoretical and methodological ones.
One of the of the main problems of developing such a theory is to build its basis, the starting
point for development of which is the definition of the concept of protection of civil rights and
legally protected interests. Despite the large number of works devoted to the study of various
aspects of protection of civil rights and legally protected interests, it should be noted that the
legal literature has not yet formed an established, full-fledged definition of this concept. The
purpose of the article is to review and organize the areas of civil law doctrine formed according
to certain criteria. the doctrine of civil law of the directions and approaches to the definition of
the concept of protection of civil rights and interests protected by law, and to highlight their
diverse and common nature to develop a holistic view of the ways of understanding this concept
and their classification, as well as presenting our own vision of the optimal methodological basis
for defining the concept of protection of civil rights and interests protected by law. It is
established that in the modern period it is widely recognized that there are three theories, on
which the doctrine of protection of civil rights and legally protected interests is based interests
protected by law and approaches to defining its concept, namely "theory of function", "theory of
measures", "theory of activity". It is found that the dominant in the science of civil law is the
"theory of activity", although there are also points of view which recognize the existence of only
one of these theories, but in their own vision, or refute the existence of all these theories(points
of view, positions) regarding the definition of civil rights protection, singling out, in turn, the
theory of legal means an the theory of legal means and the theory of legal relations.

The optimal methodological basis for defining the concept of protection of civil rights and
interests protected by law will be its integrative legal model, which based on the protection of
civil rights and legally protected interests as intersectoral (mixed) legal institution, which should
exist on the border of substantive and procedural law, contain the norms of private and public
law, and accordingly take into account the material and procedural aspects of the protection of
civil rights and interests protected by interests protected by law and cover its material, procedural
and procedural elements, and also to combine static and dynamic states of protection.

Keywords: concept of protection of civil rights and interests protected by law; approaches;
"theory of function"; "theory of measures"; "theory of activity"; "theory of legal means";"theory
of legal relations"; methodological basis.

Анотація: 
Це перша книга про Гаррі Поттера. Відірвавшись від комп'ютерів і телеекранів, сотні
мільйонів дітей та дорослих у всьому світі ЗНОВУ ЧИТАЮТЬ! Такого успіху не знала
жодна художня книга. Казка про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера зачарувала всю
планету...
Першу книжку про Гаррі Поттера «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» презентувала в ніч з 13 на
14 квітня 2002 року. То було грандіозне шоу на нічному Хрещатику, на яке зібралося
більше тисячі людей з дітьми. Ось цитата з «Книжкового огляду»: — У ніч з 13 на 14
квітня пересічні кияни і гості столиці могли спостерігати справжнє диво: справді, де ще
зараз в Україні можна зустріти велику чергу? Та ще й опівночі? І не просто чергу, а чергу
за книгою? За україномовною книгою? Таке може бути лише тоді, коли до справи
береться Іван Малкович та його видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»...
Українські переклади і обкладинки вважаються одними з найкращих у світовій
«Поттеріані». Оригінальні обкладинки українського «Поттера» багато фахівців визнають
узагалі найкращими...
Переклад 5-го, 6-го та 7-го томів українські читачі мали змогу прочитати чи не
найпершими в світі після англомовних «поттероманів»...
Нагороди
1-ша премія Національного конкурсу «Книга року-2002»
Перед виходом заключної саги про Гаррі Поттера в ефір вийшло велике телеінтерв’ю з
ДЖОАН РОЛІНҐ, записане в її кабінеті. Єдиною книжкою, повернутою до глядачів
«лицем», став перший том абабагаламазького «Гаррі Поттера» . (Переклад 5-го і 7-го
томів «Гаррі Поттера» «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видала першою в світі)

Annotation:

This is the first Harry Potter book. Torn away from computers and TV screens, hundreds of
millions of children and adults around the world are reading again! No fiction book has ever
known such success. The tale of the boy wizard Harry Potter fascinated the whole planet...

The first Harry Potter book "A-BA-BA-GA-LA-MA-GA" was presented on the night of April
13-14, 2002. It was a grand show on the night Khreshchatyk, which gathered more than a
thousand people with children. Here is a quote from the "Book Review": - On the night of April
13-14, ordinary Kyiv residents and guests of the capital could see a real miracle: indeed, where
else in Ukraine can you meet a long queue? And even at midnight? And not just a queue, but a
queue for a book? For a Ukrainian-language book? This can happen only when Ivan Malkovych
and his publishing house "A-BA-BA-GA-LA-MA-GA" get down to business...

Ukrainian translations and covers are considered one of the best in the world "Potteriana". Many
experts recognize the original covers of the Ukrainian "Potter" as the best in general...

Ukrainian readers had the opportunity to read the translation of the 5th, 6th and 7th volumes
almost the first in the world after the English-speaking "Potter fans"...

Awards
1st prize of the National competition "Book of the Year-2002"

Before the release of the final Harry Potter saga, a big TV interview with J.K. Rowling, recorded
in her office, was broadcast. The only book turned to the audience "face" was the first volume of
the Ababagalamazi "Harry Potter". (The translation of the 5th and 7th volumes of "Harry Potter"
was published by "A-BA-BA-GA-LA-MA-GA" first in the world)
Переклад анотації з англійської мови на українську :
Abstract: Although criticism of Enlightenment ideas hasbecome widespread within
academic circles, the basic Enlightenment narrative – an inexorable movement to a
progressive condition – remains a dominant assumption within the discourses of
modernization and democratization. This article analyzes how the ‘progressive’
imagination of Euromaidan protesters in Ukraine discursively produced the
internal ‘other’ as a singular monolithic subject whose ‘underdeveloped’
intellectual condition was judged against an imagined scale of human progression.
The argument is explicated through the discourse analysis of popular blogs on
Ukrainian Pravda – a political web site that played a crucial role in organizing
Maidan protests. The article analyzes 189 postings of Ukrainian Pravda bloggers
starting from 26 November 2013 – the day when the bloggers’ group ‘Maidan’ was
formed – until 21 January 2014, which denoted the beginning of a murderous stage
of the Maidan protest.

Анотація: Незважаючи на те, що критика ідей Просвітництва набула

значного поширення в академічних колах, основні наратив Просвітництва -
невблаганний рух до прогресивного стану - залишається домінуючим в
академічних колах. прогресивного стану - залишається домінуючим
припущенням у дискурсах модернізації та демократизації залишається
домінуючим припущенням. Ця стаття аналізується, як "прогресивна" уява
учасників Євромайдану протестувальників в Україні дискурсивно
продукувала внутрішнього "іншого" як єдиного монолітного суб'єкта, чий
"недорозвинений" інтелектуальний стан якого оцінювався за уявною шкалою
людського прогресу людства. Цей аргумент експлікується через дискурс

аналіз популярних блогів на "Українській правді" - політичному інтернет-

ресурсі сайті, який відіграв вирішальну роль в організації протестів на
Майдані. У статті проаналізовано 189 дописів блогерів "Української правди

починаючи з 26 листопада 2013 року - дня створення блогерської

групи блогерів "Майдан" - до 21 січня 2014 року, який ознаменували початок
кривавого етапу протесту на Майдані.

Abstract: Why do fans of losing sports teams, alumni of

poorly ranked educational programs, and patrons of charities that

are rocked by scandal maintain or even increase their support?

The present research investigates this issue by examining how

differences in group success affect the factors that lead to identification and
ultimately the incidence of group-supportive

behaviors. The results of a two-group field study of professional

sports fans suggest that members of unsuccessful groups identify

on the basis of their involvement with the domain in which the

group operates and the attractiveness of group members. Also,

whereas perceived group performance is the most important factor leading to

identification for members of successful groups, this factor is irrelevant to
members of unsuccessful groups. In

addition, the study finds a strong association between the strength of identification
and the incidence of group-supportive

consumption behaviors for members of both types of groups. The

research has important implications for organizations that depend

upon member support, such as sports teams, educational

institutions, musical groups, and charities

Анотація: Чому вболівальники спортивних команд, що програють,
випускники низькорейтингових освітніх програм і меценати благодійних
фондів, які які опинилися в епіцентрі скандалу, зберігають або навіть
збільшують свою підтримку?

Дане дослідження вивчає це питання шляхом аналізу того, як відмінності в

груповому успіху впливають на фактори, що призводять до ідентифікації та,
зрештою, поширеності поведінки, що підтримує групу. поведінки,
спрямованої на підтримку групи. Результати польового дослідження двох
груп професійних спортивних уболівальників свідчать про те, що члени
неуспішних груп ідентифікують себе на основі їхньої причетності до сфери, в
якій діє група, а також на основі привабливості група функціонує, та
привабливості членів групи. Крім того, в той час як сприйнята ефективність
групи є найбільш важливим фактором що призводить до ідентифікації для
членів успішних груп, цей фактор є несуттєвим для членів неуспішних груп.

Крім того, дослідження виявило сильний зв'язок між силою ідентифікації та

поширеністю споживчої поведінки, що підтримує групу, для членів обох
груп. споживчою поведінкою для членів обох типів груп. Дослідження має
важливе значення для дослідження має важливі наслідки для організацій, які
залежать від від підтримки членів, таких як спортивні команди, освітні

заклади, музичні гурти та благодійні організації.

 РЕФЕРАТ

На тему « Труднощі перекладу»

 ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………

1. Перекладознавство як самостійна галузь прикладної лінгвістики….

2. Труднощі сучасного перекладу………………………………………..

ВИСНОВОК………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….

 ВСТУП

Переклад є дуже давнім проявом людської діяльності. Він сприяв утворенню

великих імперій, переселення народів, вивчення культури різних націй і т.д.
Проте лінгвістична наука про переклад є досить молодою.

Тому актуальність даної теми полягає у тому, що людство має потребу у

перекладі інформації з однієї мови на іншу та у перекладачах.

Об’єктом дослідження є перекладознавство як наука.

Предметом є дослідження перекладу та проблем , які можуть виникати при
цьому.

Метою є висвітлення труднощів перекладу та можливих дій їх вирішення.

Завдання дослідження :

1. Дати визначення науці Перекладознавство.

2. Охарактеризувати особливості та види перекладу.
3. Висвітлити можливі проблеми та труднощі перекладу.
1.Перекладознавство як самостійна галузь прикладної лінгвістики

Перекладознавство — самостійна галузь прикладної лінгвістики, присвячена

найважливішим поняттям, проблематиці, термінології перекладознавства. [7]

Вивчення перекладознавства полегшує розуміння мовних явищ при

опануванні конкретних мов у контексті перекладознавчої науки.

Говорячи про переклад, потрібно згадати про лінгвістичні і нелінгвістичні

аспекти перекладу.

Термін "переклад" багатозначний. З одного боку, він позначає діяльність, яка

полягає у відтворенні змісту тексту (в широкому розумінні) на одній мові
засобами іншої мови, а з іншого, – власне результати цієї діяльності. Йдеться
про переклад-процес і переклад-результат (продукт, текст). Наука про
переклад охоплює декілька напрямів, серед яких виокремлюють теорію
перекладу, аналіз перекладу, методику навчання перекладу. Як і багато
інших дисциплін прикладної лінгвістики, переклад по суті
міждисциплінарний, бувши зв’язаним не лише з лінгвістикою, а й з
літературознавством, психолінгвістикою, когнітивними науками і
культурною антропологією.

Міждисциплінарність теорії перекладу і її практичних застосувань вказує на

те, що переклад є не суто мовним, а досить складним когнітивним
феноменом. Перекладаючи з однієї мови на іншу, людина використовує як
свої мовні знання і можливості, так і найрізноманітніші екстралінгвальні
знання (про фізичну природу світу, про суспільство і його культуру, про
ситуації, в яких був зароджений текст, який перекладається, і буде
сприйматися його переклад тощо), причому етапи розуміння і синтезу тексту
принципово відрізняються. [6]
У теорії існує три види перекладу:

1)Підрядковий. Являє собою послівне відтворення тексту, зі збереженням

оригінальної структури речення. Використовується в коментарях,
фразеологізмах, а також як перший ступінь роботи перекладача над
матеріалом.

2)Дослівний. Повніший виклад тексту, з осмисленим застосуванням мовних

одиниць з урахуванням контексту. Контекст передається використанням
еквівалентних слів, аналогами та описовим перекладом. Якщо будова
речення дає змогу адекватно перекласти текст англійською без подальшої
художньої обробки, то такого викладу може бути достатньо. Хоча дуже часто
дослівний переклад виходить за межі синтаксичних норм мови і потребує
подальшого доопрацювання.

3)Літературний. Не просто точно відтворює слова іншою мовою, а повно

передає смислову складову тексту. У результаті виходить переклад тексту
англійською мовою, що створює у читача потрібні асоціації та правильне
емоційне сприйняття. При цьому не допускається навмисного спрощення
тексту і скорочень.

Ці типи перекладів застосовуються під час роботи з матеріалом будь-якої

спеціалізованої професійної спрямованості, і особливо в художній прозі та
поезії.

До письмового перекладу диктуються більш жорсткі вимоги, ніж до усного.

Повністю мають бути дотримані всі орфографічні, граматичні та стилістичні
правила мови. Якщо в усному мовленні можуть допускатися застереження,
уточнення, то для написання слова або фрази необхідно вибрати один,
найбільш підходящий варіант.
Англійська мова, незважаючи на відносну легкість вивчення, істотно
відрізняється від української. Ці відмінності породжують безліч тонкощів,
що супроводжують переклад тексту англійською мовою.

Характерні особливості:

-Різний синтаксис. Внутрішня взаємодія різних частин мови в англійських і

українських реченнях докорінно відрізняється. Повторити оригінал без зміни
структури речення практично неможливо. Милозвучність мови вимагає
адаптації фраз одна під одну.

-Система часів. В англійській їх дванадцять, в українській всього три. Для

правильного визначення часу, який потрібно вжити під час перекладу
англійською, потрібно добре орієнтуватися в їхніх відмінностях.

-Вибір лексичної відповідності. Багатозначність слів присутня в обох мовах.

Грамотний підбір варіанту залежить від чіткого розуміння контексту та
лексичного запасу перекладача.

-Фразові дієслова. В англійській мові відсутні закінчення. Для передачі

відношення між частинами мови використовуються службові слова.
Відсутність закінчень створює ще одну складність - часто іменник, дієслово
та прикметник мають однакове написання. Відрізнити їх можна лише в
контексті або спираючись на синтаксис: різні частини мови займають в
англійському реченні своє певне положення. Щоб грамотно перекласти текст
англійською, слід чітко розуміти та дотримуватися структури речення.

2.Труднощі сучасного перекладу

Сучасне перекладознавство сформувалось як самостійна наукова дисципліна

в основному в другій половині двадцятого сторіччя. Післявоєнне розширення
міжнародних контактів у всіх сферах людського спілкування, що викликало
різке збільшення потреби в перекладах і перекладачах, стало могутнім
стимулом для росту теоретичних досліджень перекладацької діяльності. За
останні 50 років з’явилася величезна кількість робіт, велика різноманітність
теоретичних концепцій і методів дослідження. Сучасне перекладознавство –
результат міждисциплінарних досліджень, що використовують методи цілого
ряду наук (літературознавства, когнітивної й експериментальної психології,
нейрофізіології та етнографії). Однак внаслідок багатьох об’єктивних і
суб’єктивних причин більшість робіт в області теорії перекладу має більш-
менш яскраво виражену лінгвістичну основу. Для успішного формування
лінгвістичного перекладознавства існує цілий ряд важливих передумов: 1) У
другій половині XX сторіччя мовознавство значно розширило область своїх
інтересів. Від виняткової уваги до розвитку і структури мовних систем воно
звернулося до широкого кола проблем, що визначають можливість
використання мови як знаряддя думки і засіб мовної комунікації. У центрі
уваги лінгвістів виявилася смислова сторона мовних одиниць і мовних
витворів, зв’язок мови з мисленням, реальною дійсністю, із суспільством і
культурою, з іншими знаковими системами. З’явились нові лінгвістичні
дисципліни та області дослідження, такі як когнітивна лінгвістика,
психолінгвістика, соціолінгвістика, лінгвістика тексту, теорія мовних актів і
т.п.[1].

Мовознавство перетворилося в справжню макролінгвістику – цілий

комплекс лінгвістичних дисциплін, що вивчають усе різноманіття форм,
способів, результатів і особливостей існування мови в людському
суспільстві. Тільки така лінгвістика могла зайнятися теоретичним
осмисленням сучасної перекладацької діяльності. .[2].

Спроби створити систему машинного перекладу, передати функції

перекладача комп’ютеру, здатному виконувати цю роботу набагато швидше і
дешевше. Але вчені-лінгвісти переконалися, що основні перешкоди в цій
області лежать не в обмежених можливостях комп’ютера, а в недостатності
наших знань про сутність перекладацького процесу, необхідних для
створення повноцінних програм, багато розроблювачів-лінгвістів звернулися
до вивчення перекладу “людського”, сподіваючись таким шляхом вирішити
виниклі проблеми.

Суб’єктивний фактор. Виникла потреба в масовій підготовці професійних

перекладачів, яка привела до створення численних перекладацьких шкіл і
відділень, що в основному створювалися в університетах і інститутах
іноземних мов. У ролі викладачів перекладу поряд із самими перекладачами
виявилися університетські вчені-філологи і лінгвісти, що одні з перших
усвідомили необхідність теоретичного осмислення перекладацької діяльності
для розробки науково обґрунтованих навчальних програм. 4) Зміни в
характері перекладацької діяльності. У XX сторіччі усе більш важливе місце
– і по обсягу, і по соціальній значимості – стали займати переклади текстів
спеціального характеру – інформаційних, економічних, юридичних,
технічних і т.п. ( Якщо в художній літературі головне передати художньо-
естетичні достоїнства оригіналу, то в таких перекладах на перший план
виступили власне мовні проблеми). Тобто перекладач мусить вирішувати
чисто лінгвістичні проблеми, обумовлені розходженнями в семантичній
структурі й особливостями використання двох мов у процесі комунікації. А,
отже, вивчити такі перекладацькі проблеми доцільно лінгвістичними
методами. .[4].
 ВИСНОВОК

Робота перекладача включає в себе наявність професійних умінь та навичок

та розкриття повного потенціалу особистості.

У процесі дослідження теми було :

1) Розкрито проблеми і труднощі сучасного перекладу;

2) Надано визначення галузі лінгвістики ;
3) Висвітлено особливості та види перекладу.

Тож можна зробити висновок, що будь-який вид перекладу будь-якої сфери

та галуззі вимагає серйозного ставлення та розуміння даної теми. Перекладач
повинен володіти знаннями галузі, якої ведеться переклад та передавати
інформацію у повному її обсязі, зберігаючи при цьому логічність та
структурні елементи тексту.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Корунець Ілько Вакулович Теорія і практика перекладу (аспектний

переклад).- Вінниця: Нова Книга, 2003.- 448с.

2..- Комісаров В.Н. “Лінгвістика перекладу”, М., 1980.

3.Комісаров В.Н. Проблеми сучасного перекладознавства.

4. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. .: Філологія.

2018 № 37 том 4 УДК 811 Гаргаун В. В., студентка Херсонського
національного технічного університету Вінниченко М. Ю., асистент кафедри
теорії та практики галузевого перекладу Херсонського національного
технічного університету ОСНОВНІ ТРУДНОЩІ СУЧАСНОГО
ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

5. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Система

державного управління США.- Вінниця: Нова Книга, 2006

6. Електронний ресурс

https://mix.sumdu.edu.ua/textbooks/3703/467710/index.html

7. Електронний ресурс

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA
%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

8. Електронний ресурс

http://megalib.com.ua/content/57_415_Problemi_perekladoznavstva.html