Про автора

Привіт! Мене звати Катя. Цей роман про дівчинку детекти-

ва я написала у 11-ти річному віці. Мені було дуже не просто у віці
коли… війна… це страшно, словами це – не передати. Тому я
вирішила щоя відволіктись написати цей роман. Колись для мене це
було нудно. А зараз я разом з вами поглину у світ сучасних дітей

1
 Розділ 1
Привіт! Я Агата Крісті
Я звичайна дівчинка жила звичайним життям але одного
разу все змінилось.. Але про це потім а зараз поговорим про до
моменту. Я як за розкладом після виснажливих семи уроків іду до
дому, переодягаюсь, швидко їм, накидаю сумку на плечі і йду на
хореографію. «От дідько, я знову запізнююся. Тетяна Миколаївна не
буде рада» думала Агата. Вона бігла що духу, бігла, бігла, і «Єс,
встигла» аж запищала Агата вся захекана. Потім після хореографії
вона вже була у художній залі. Малювала. Її це заспокоювало,
особливо у п’ятницю. Дивиться «Ого! Вже 19:00» Подзвонила до тата
й запитала у нього чи не зможе він її підвести додому. Тато відповів
«Ні Доцю, не зможу я ще у Львові» Агата розсердилася і щось
буркнула собі під ніс дістаючи з сумки навушники щоб послухати її
улюблену пісню. Приходить додому Агата і зустрічає її бабуся й каже
їй «Як ти? Втомилася? Я тобі вечерю приготувала» Агата була
дуже рада що про неї хоч хтось турбується. А потім ще брат Лук’ян її
постійно дратував «Сестличко поглайся зі мною» Агаті було зараз не
до нього вона написала своїй найкращій подрузі як вона тому що та
сильно захворіла. Катя відповіла що все гаразд, потихенько одужує і в
понеділок може вже прийде до школи. Агата відповіла «Ок» і лягла
на ліжко. Дзвонить дзвін мама з татом прийшли. Агата підвелася й
відчинила двері, ще вона не встигла зайти до хати як її брат
промовляє «А Агата зі мною не глалася» заплакав Лук’ян. « Ну
доню», сказала мати «Май совість пограйся з ним». Агата йде назад
перекривлюючи свою маму «Май совість, бла-бла-бла». Дратує це
все і грюкнула дверима так, що здригнулася вся хата. Вже 21:00 Агата
помилася нанесла маску і ще трохи посиділа в інсті. Агату ніколи і
ніщо так не втомлювало як вечір п’яниці. Ну нарешті день
ЗАКІНЧИВСЯ. Просинається Агата зранку доволі кисла і в’яла як той
лимон. Її зараз краще не трогати. Її зараз йти на англійську але так не
хочеться… Ех мушу йти. Вона зібрала речі папку, зошит, ручку,
словник. Переодяглася, поснідала і вже готова виходити. І тут дивится
тато уже її чекає. «Оце так дивина, він так рано ще ніколи не стає»
Вони приїхали Агата зайшла у кабінет, там були всі її друзі і знайомі з
якими вона ходила на англійську мову вони всі гуртом чекали
вчительку, але раптом приходить директор гуртка і каже до дітей:
«Hello my dear children* уроків англійської мови у вас більше не буде,
поки не найдем нового викладача» Деякі діти були раді що занять не
буде, Агаті стало це дуже дивно і вона запитала: «А де наша
вчителька? Що з нею трапилось» директор відповів на її запитання
«Тіло вашої вчительку учора найшли в її квартирі» з смутком
повідомив директор. У класі тихо. Всі позаклякали. Дехто пускав
сльози. Всім стало моторошно. Директор порушуючи мовчанку сказав
«Goodbye!» і вийшов кабінету. Діти спакували все в сумки і вийшли з
класу. Залишилась одна Агата. Вона думала лише про одне: Хто
злочинець? Вона склала все в сумку й вийшла з кабінету. Тато чекав
на доньку у машині вона сідає на переднє крісло а тато здивованим
поглядом подивився й запитав: «Чому ти так швидко? У тебе що не
було заняття?» А донька відповідає « Так. Заняття не було.
Вчителька померла….» сумним тоном промовила вона до батька.
Батько здивований «як? що? де? коли?» прокручувалося у нього в
голові. Мовчки вони доїхали додому і Агата зайшовши у свою кімнату
написала Каті про цю шокуючу новину:
-Катя! Моя вчителька померла😫
- Та ну, не вірю!