Лабораторна робота №2

Тема: Серцево-судинна та дихальна системи як основа здоров'я людини.

Особливості серцево-судинної системи у прямоходячої людини.
Біологічний вік в оцінці здоров'я. Основні функціональні
показники серцево-судинної та дихальної системи.
Мета: Засвоїти комплексну методику оцінки стану здоров’я за показниками
пульсу, артеріального тиску, дихання, а також по відповідності біологічному
віку. Завдання:
1. Визначити частоту серцевих скорочень (ЧСС) у спокої для оцінки
прогнозованої працездатності.
2. Визначити ЧСС у пробі із присіданнями (тест Руф’є) для оцінки
фізичної працездатності (індекс Руф’є).
3. Виміряти артеріальний тиск (АТ), розрахувати для себе належні
величини АТ й оцінити відповідність нормативним показникам.
4. Провести проби із затримкою дихання на вдиху й видиху та оцінити
відповідність отриманих результатів нормативним показникам.
5. Визначити біологічний вік (БВ) за станом шкіри, легень та здатності
організму зберігати рівновагу. Оцінити стан свого здоров’я згідно
біологічного та календарного віку .
6. Отримані дані внести до протоколу «Профілю Здоров'я», зробити
висновки.
Обладнання: ваги, прилад для вимірювання АТ (сфігмоманометр) і
фонендоскоп, секундомір, свічка, калькулятор.

Методичні рекомендації:
1. ЧАСТОТА СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ.
Дуже інформативним показником стану
серцево-судинної системи є частота серцевих
скорочень у спокої (ЧСС). Вона визначається за
допомогою підрахунку пульсу (за хвилину) на
будь-якій артерії (зазвичай, на променевій –
дивись на малюнку).
Підрахуйте ЧСС у себе вранці після
просинання, але до вставання з ліжка, зіставте дані із класифікацією оцінки
прогнозованої працездатності і зробіть відповідний висновок.

 Оцінка прогнозованої Чоловіки Жінки

працездатності
Відмінна працездатність <50 <55
Добра працездатність 50 – 65 55 – 70
Середня працездатність 66 – 75 71 – 80
Слабка працездатність >75 >80

ВИСНОВОК: У мене в стані спокою ЧСС становить 56 ударів за хвилину

(вставити величину), що дозволяє прогнозувати на наступний день добру
працездатність (потрібне заповнити).
Примітка. У цьому та інших тестах модуля намагайтеся зафіксувати в
протоколі особливості свого стану здоров’я у даний час (хвороба, втома, у
дівчат і жінок - менструація, фази менструального циклу та його порушення,
інші стани), що може відбитися на результатах проби.
Отриману величину частоти пульсу в спокої внесіть у ПРОФІЛЬ
ЗДОРОВ'Я (рядок 6, колонка 1 – од.).
2. ПРОБА З ФІЗИЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ.
За частотою пульсу під час фізичного навантаження (тест Руф’є) можна
визначити рівень фізичної підготовки. Тест проводиться в такий спосіб.
Після 5-хвилинного відпочинку сидячи підраховується пульс за 15 секунд
(П1). Потім виконується 30 присідань за 30 секунд і потім відразу ж після
припинення присідань у положенні стоячи визначається пульс за 15 сек (П2).
Після цього слід сісти й через 1 хвилину після закінчення присідань знову
виміряється пульс за 15 сек (П3). Величина рівня фізичної підготовки (індекс
Руф’є) визначається за формулою:

4 (П1+П2+П3) - 200
Індекс Руф’є = ----------------------------- ,
10
Діагностика фізичної працездатності (ФР):
- індекс менше 1 - відмінна фізична підготовка,
- більше 1 і до 5 - добра фізична підготовка,
- більше 5 і до10 - задовільна фізична підготовка, - більше 10 і до 15 -
погана фізична підготовка,
- більше 15 - дуже погана фізична підготовка.

2.1. Проведіть тест, внесіть первинні дані в робочу таблицю ПРОФІЛЮ

ЗДОРОВ’Я, розрахуйте величину індексу Руф’є і внесіть її до таблиці.
Зіставте величину індексу із діагностичною класифікацією фізичної
працездатності та зробіть висновок.
 Мій Індекс Руф’є = 9,2

ВИСНОВОК: Величина індексу Руф’є у мене становить 9,2 од. (вставити

величину), що відповідає довільній фізичній працездатності.
Первинні дані тесту Руф’є (П1,П2,П3) внесіть у робочу таблицю
ПРОФІЛЮ ЗДОРОВ'Я, а величину показника фізичної працездатності
(індексу Руф’є) у ПРОФІЛЬ ЗДОРОВ'Я (рядок 8, колонка 1 – од.)

Примітка. Оптимально допустима величина пульсу після фізичного

навантаження (ДВП) визначається з розрахунку - 200 ударів за хвилину
мінус кількість прожитих років. Якщо після фізичного навантаження ЧСС
перевищує цю величину, то це може свідчити або про слабку фізичну
підготовку, або про надмірне фізичне навантаження. Збіг із ДВП (у межах до
10 ударів) величини ЧСС свідчить про відповідність навантаження
можливостям серця, а менша величина - відображає добрий функціональний
резерв серця.

2.2. Визначте оптимально допустиму величину пульсу (ДВП, 1) відповідно

до свого віку й частоту серцевих скорочень після навантаження (ЧСС, 2),
оцініть свій стан після тесту Руф’є, використовуючи такі розрахунки:
ДВП = 200 - Вік, років = ...… ударів за хвилину (1) ЧСС
після навантаження = 4∙ П2 = …… ударів за хвилину
(2)

моя ДВП = 200 - 17 років = 183 ударів за хвилину (1) моя

ЧСС після навантаження = 4∙ 28 = 112 ударів за хвилину (2)
ВИСНОВОК: Моя частота пульсу після фізичного навантаження з 30
присіданнями за 30 секунд (ЧСС,2) – 112 ударів за хвилину (вставити
величину) не перевищила (потрібне виділити) оптимально допустиму для
мене величину пульсу (ДВП,1) – 183 ударів за хвилину (вставити величину).
Це свідчить про допустимий (потрібне виділити) рівень фізичного
навантаження для мене на момент проведення проби.

3. АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК (АТ)

Артеріальний тиск (АТ є одним з об'єктивних показників здоров'я. Згідно

рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВООЗ, Женева), у
дорослих людей нормальними показниками вважаються: максимальний
або «верхній» (систолічний) тиск нижче 140 мм і вище 90 мм рт.ст.,
мінімальний або «нижній» (діастолічний) - нижче 90 мм і вище 60 мм
рт.ст..
Тому, якщо в будь-якої людини (чоловіка або жінки) величина
систолічного (максимального, «верхнього») тиску дорівнює 140 мм рт.ст і
вище, це свідчить про підвищений тиск. Також, якщо діастолічний
(мінімальний або нижній) тиск дорівнює і вище 90 мм рт.ст. Підвищення
тиску може визначатися або тільки по «верхньому» або «нижньому» або по
обом показникам одночасно. Зрозуміло, що одночасне підвищення по
систолічному й діастолічному тиску слід розцінювати як більш виражене
підвищення АТ.
Якщо ж величина систолічного (мінімального, «верхнього») тиску
дорівнює 90 мм рт.ст і нижче, те це свідчить про знижений тиск. Також, якщо
діастолічний (мінімальний або «нижній») тиск дорівнює і нижче 60 мм рт.ст.
Зниження тиску може визначатися або тільки по «верхньому» або
«нижньому» або по обох показникам одночасно. Зрозуміло, що зниження АТ
по систолічному і діастолічному тиску слід розцінювати як більш виражене
його зниження.
Отже, будь-які зміни систолічного (максимального, «верхнього») тиску в
межах <140>90 мм рт.ст. і(або) діастолічного (мінімального, «нижнього»)
тиску в межах <90>60 мм рт.ст. оцінюються як нормативні величини. Однак,
при цьому оптимальними для стану спокою (стоячи, сидячи, лежачи) є
індивідуальні коливання, які не перевищують 10-15 мм рт.ст. Це
розцінюється як стабільність тиску, який, наприклад, по систолічному
(«верхньому») може коливатися в межах 130-115 мм рт.ст., або в межах
105120 мм рт.ст., або 110-125 мм рт.ст.
Більші коливання, але коли вони не виходять за межі нормативного
діапазону, розцінюються як нестабільність тиску. Наприклад, в однієї і тієї ж
людини при повторних вимірах визначаються наступні величини
систолічного («верхнього») тиску – 135 і 95 мм рт.ст. Взагалі ці величини
відповідають нормативним – <140>90 мм рт.ст., але діапазон їх коливань
становить 40 мм рт.ст., що в 3-4 рази більше оптимального діапазону
коливань АТ (10-15 мм рт.ст.). Це й дає підставу для висновку, що
систолічний тиск не підвищений, але рівень його нестабільний. Часто буває,
що така нестійкість рівня АТ передує розвитку стабільного підвищення або
зниження тиску.
Якщо при повторних вимірах підвищені величини АТ виявляються знову,
тоді говорять про стан артеріальної гіпертонії, а при розвитку і інших
відповідних змін у серцево-судинній системі – про гіпертонічну хворобу.
Якщо ж для людини виявляється характерним знижений АТ, тоді говорять
або про артеріальну гіпотонію або гіпотонічну хворобу. Отже, систематичний
контроль за рівнем АТ є визнаним і діючим способом попередження
розвитку і своєчасного виявлення серцево-судинних хвороб.
Правильна оцінка Здоров'я та стану серцево-судинної системи за даними
вимірювань АТ можлива лише за умов правильного його проведення
(дотримання методики та вимог до вимірювального апарату), а також при
врахуванні факторів, які впливають на АТ:
 Емоційне напруження: тому перед вимірюванням АТ потрібно
принаймні п'ять хвилин відпочити та заспокоїтись.
 Фізичне напруження, включаючи статеву активність: тому
вимірювання АТ краще провести в інший день після достатнього
відпочинку.
 Кофеїн: протягом 4-6 годин перед вимірюванням АТ не п'ють кави,
чаю і інших тонізуючих напоїв.
 Паління: протягом 2 годин перед вимірюванням АТ не курять.
 Приймання їжі: протягом 30 хвилин перед вимірюванням АТ не їдять.
 Випадковість підвищення (зниження) АТ або вплив факторів, що не
враховуються: у таких випадках необхідно повторно кілька разів
виміряти АТ при дотриманні перерахованих вище умов.
Періодичне вимірювання АТ і фіксація його величини з датою виміру
(наприклад, запис у персональному блокнотику) є дієвою формою
самоконтролю за особистим здоров'ям.

3.1. Виміряйте величину свого тиску й внесіть її в протокольну таблицю.

Зіставте свої показники систолічного (максимального, «верхнього») і
діастолічного (мінімального, «нижнього») АТ із загальними нормативами і
зробіть висновок про відповідність його нормативному, гіпертонічному або
гіпотонічному станам (дані внесіть до таблиці).

Показники артеріального Дата проведення вимірів

тиску (АТ)
Систолічний (максимальний, 119
верхній)
Діастолічний (мінімальний, нижній) 72
Оцінка (норма, підвищений, норма
знижений)

Нагадуємо, що коректність висновку визначається систематичністю

повторних вимірювань АТ. При повторних вимірюваннях величини АТ
можуть відрізнятися на 10-15 мм рт.ст., але при цьому вкладатися в загальний
нормативний діапазон. Не робіть поспішних висновків на підставі одиничних
замірів.

1.2. У дітей старше 1 року та підлітків (до 20 років) можна визначити

належний АТ, використовуючи такі розрахунки:
Для хлопчиків (юнаків) – Систолічний (максимальний) 90 + 2n,
Діастолічний (мінімальний) 60 + n,
де “n” - вік у роках.
Для дівчат рівень АТ повинен буде нижчим на 5 мм.

Мій розрахунковий систолічний (максимальний) тиск: 90 + 2(17) - 5 = 119

мм рт. ст.
Мій розрахунковий діастолічний (мінімальний) тиск: 60 + 17 - 5 = 72
мм рт.ст.
Зіставте розраховану величину з величиною свого реального АТ.

ВИСНОВОК: Характерними для мене є наступні величини артеріального

тиску крові:
 систолічного (максимального, верхнього) тиску (від-до) 90.–.140 мм
рт. ст (вставити потрібні величини), що відповідає нормі (потрібне
виділити);
 діастолічного (мінімального, нижнього) тиску (від-до) 60.–.90 мм рт.
ст. (вставити потрібну величину), що відповідає нормі (потрібне виділити);
Таким чином, мій артеріальний тиск крові відповідає як нормативним,
так і належним величинам (потрібне виділити).
Найбільш характерну величину свого систолічного та діастолічного
артеріального тиску внесіть у ПРОФІЛЬ ЗДОРОВ'Я (рядок 7, колонка 1 –
од.)

4.ЧАСТОТА ДИХАННЯ ТА ЖИТТЄВА ЄМНІСТЬ ЛЕГЕНЬ.

В нормі у дорослої людини число дихальних рухів становить 16-20 за

хвилину. Інформативними для діагностики стану Здоров'я є функціональні
дихальні проби:
4.1. ПРОБА з довільною затримкою дихання на вдиху (по
Штанге). Досліджуваний відпочиває 5 хвилин, потім робить
максимальний вдих, повний видих і ще один глибокий (до 75% від
максимального) вдих і затримує дихання. Щоб не було мимовільного
 видиху, ніс варто затиснути пальцями. Нормальна тривалість затримки
дихання на вдиху у здорової людини дорівнює 40-45 секундам.
4.2. ПРОБА з довільною затримкою дихання на видиху
(проба Генча). Попередньо виконуються глибокі вдих, видих, вдих.
Потім робиться спокійний видих і затримка дихання. Затримка менше
34 секунд свідчить, що реакція організму незадовільна, 35-39 секунд -
задовільна, більше 40 секунд - добра.
Проведіть дихальні проби (4.1. і 4.2.) і оцініть стан свого здоров'я за
результатами проб.

ВИСНОВОК: У мене тривалість затримки дихання на вдиху становить

57 секунд, що відповідає нормі (потрібне виділити). Тривалість затримки
дихання на видиху становить 41 секунд, що свідчить про добру (потрібне
виділити) реакцію організму.
Власні дані проб із затримками дихання внесіть у ПРОФІЛЬ
ЗДОРОВ'Я (рядок 10, колонка 1 – од, окремо на вдиху та видиху).

2. БІОЛОГІЧНИЙ ВІК (БВ)

Оцінка біологічного віку дозволяє визначити відповідність реального

стану окремих тканин, органів, систем і організму в цілому його
календарному (паспортному віку). Рівень здоров'я значною мірою залежить
від ступеня вікової амортизації (інакше кажучи, зношеності організму). Тому,
якщо при тому самому календарному (паспортному) віці біологічний вік
менше, то рівень здоров'я - вищий. Більший біологічний вік у порівнянні з
календарним буде свідчити про більшу «зношеність» організму, а отже, і про
менший рівень здоров'я.
Розглянемо три тести на визначення біологічного віку (БВ):
5.1. По стану шкіри. З віком шкіра менше забезпечується кров'ю, менше
зволожується, стає тоншою, зменшується її еластичність.
Тест: щипнути шкіру зовнішнього боку кисті й утримувати складку 5-6
секунд. Якщо слід від щипка (еластичне розправлення складки) зникне через
2-3 секунди, то БВ шкіри не старше 20 років, якщо 4 секунди - їй близько 30
років, якщо 10 секунд - близько 50 років, а якщо більше 12 секунд, то БВ
шкіри наближається до 60 років.
Проведіть тест і оцініть своє здоров'я за станом шкіри.
 ВИСНОВОК: Мій вік 17 років (вставити число років). Складка шкіри на
тильному боці кисті у мене розправилася за 2 секунди (вставити величину).
Це свідчить про те, що біологічний вік (БВ) моєї шкіри приблизно до 20
років (вставити потрібне) і відповідає (потрібне виділити) моєму
календарному (паспортному) віку.
Це свідчить за даним тестом про добрий (потрібне виділити) стан здоров'я.

Отриману величину (час розправлення складки шкіри) внесіть у

ПРОФІЛЬ ЗДОРОВ'Я (рядок 4, колонка 1 – од.).

5.2. По стану легень. Проводиться тест (для дорослих) за оцінкою

відстані, з якої вдається задути свічку. Діагностичні характеристики (не для
дітей) наступні: відстань у 100 см свідчить про те, що БВ легень близько 20
років, 70-80 см - 40 років, а 50-60 см - близько 60 років.
Проведіть тест, прагнучи задути свічку на максимально можливій відстані,
і оцініть своє здоров'я за станом легень.

ВИСНОВОК: Мій вік 17 років (вставити число років). Свічка задута

мною на відстані 135 см (вставити величину). Це свідчить про те, що
біологічний вік (БВ) моїх легень близько 10-20 років (вставити потрібне) і
відповідає (потрібне виділити) календарному (паспортному) віку. Це
відповідає за даним тестом доброму (потрібне виділити) стану здоров'я.

Використовуючи дані тесту з задуванням свічки, розрахуйте життєву ємність

легень (ЖЄЛ) за формулою:
ЖЄЛ = 1040 + 21· Відстань до задутої свічки, см.

Приклад розрахунку: ЖЄЛ = 1040 + 21· 100 см = 1040 + 2100 = 3140 мл (чи
3,14 літра).

Моя ЖЄЛ = 1040 + 21· (135 см) = 3875 мл ( ……… л).

Отриману величину максимальної відстані (у сантиметрах), з якої

вдалося задути свічку, внесіть у ПРОФІЛЬ ЗДОРОВ'Я (рядок 9, колонка 1
– од), а розраховану величину життєвої ємності легенів (ЖЄЛ) у робочу
таблицю ПРОФІЛЮ.

5.3. По здатності зберігати рівновагу. Стати на одній нозі із

заплющеними очима й за допомогою секундоміра визначити, скільки часу
можете утримати рівновагу. Якщо 28 секунд, то БВ – не більше 30 років,
якщо 18 секунд - близько 50 років, а якщо 10 секунд - близько 60 років.
Проведіть тест і оцініть своє здоров'я за здатністю зберігати рівновагу.

ВИСНОВОК: Мій вік 17 років (вставити число). Мені вдалося утримати

рівновагу, стоячи із заплющеними очима на одній нозі 58 секунд. Це свідчить
про те, що мій біологічний вік (БВ) за функцією рівноваги біля 1-30. років
(вставити потрібне) і відповідає (потрібне виділити) моєму календарному
(паспортному) віку. Це відображає за даним тестом добрий (потрібне
виділити) стан здоров'я.
Отриману величину утримання рівноваги внесіть у
ПРОФІЛЬ ЗДОРОВ'Я (рядок 5, колонка 1 – од.).

Контрольні питання:
1. Як можна оцінити стан здоров'я за допомогою частоти серцевих
скорочень?
2. Як проводиться проба та як оцінюється стан здоров'я (фізична
працездатність) за пульсом при фізичному навантаженні?
3. Назвіть відомі Вам дихальні тести для оцінки здоров'я. Оцініть власні
показники.
4. Що таке біологічний вік і як його можна використати для оцінки стану
здоров'я?
5. Опишіть тести за допомогою яких можна визначити біологічного вік та
оцінити стан власного здоров'я.