Дослідження

Міські види транспорту свого обласного центру

Троле́йбус — електричний автобус (електробус), що отримує електричну енергію

безпосередньо під час руху від зовнішнього джерела (повітряної контактної мережі) за
допомогою двох контактних штанг (струмоприймачів). Два контактних дроти та дві
штанги потрібні для того, аби замкнути електричне коло.
Історична справка
Історія виникнення тролейбусів починається зі створення перших
електрифікованих міських трамвайних мереж у кінці 19 століття. Трамваї були
популярним видом громадського транспорту, але вони мали певні недоліки,
зокрема - обмежену мобільність, яка обумовлена прив'язкою до рейок. Це
обмеження могло бути особливо відчутним в міських районах з вузькими
вулицями або обмеженою площею.

У пошуках рішення цього питання виникла ідея про використання електричного

транспорту з бездротовим живленням. У 1882 році на Всесвітній виставці в
Амстердамі був представлений прототип електричного автобуса з бездротовим
живленням. Однак ця ідея не була реалізована через обмежену технологію того
часу.

У 1899 році у Вірменії винайшли систему бездротового живлення для

електричних транспортних засобів, яка називалася «кенгуру», але цей проект не
знайшов великого застосування.

У 1901 році у Берліні запроваджено перший тролейбус, який був залізничним

вагоном з колісними двигунами. Він отримував електричну енергію від
проводів, розтягнутих над дорогою. Такий спосіб живлення був дешевшим та
простішим, ніж побудова електричної мережі, яка би бездротово передавала
енергію.

У наступні роки технологія тролейбусів значно покращилася, зокрема, з'явилися

тролейбуси з більш ефективними електромоторами, які забезпечували швидше
та комфортніше переміщення. В 1930-х роках в США була
Переваги та недоліки

Тролейбус (місткість 50-150 Людина, перевозить до 4500 осіб на годину):

Переваги

Комфортніше автобуса для пасажирів за рахунок відсутності вібрації і рухомих

елементів в електродвигуні,

Тихіше

Швидше розганяється

Дешевше автобуса в експлуатації і довговічніше (електродвигун простіше

влаштований і збалансований, як наслідок має більший ресурс)

Не має неприємних запахів

Недоліки

Стоїть у пробках

Погано масштабується (Не зчепляється в поїзд)

Вимагає додаткової інфраструктури - контактної мережі.

У разі поганого обслуговування або застарівання контактної мережі може

непередбачувано зупинятися

Основні плюси тролейбуса діють на пасажирів і жителів навколишніх районів, а

основні мінуси - на експлуатуючу компанію. Тому компанії та міські
адміністрації зі слабким громадським контролем для полегшення собі роботи
намагаються замінювати тролейбуси автобусами.
Техніко-економічна характеристика

Основні технічні характеристики тролейбусів включають:

1. Потужність двигуна: зазвичай вона залежить від маси тролейбуса та його

призначення. Для міських тролейбусів ця потужність зазвичай складає від
100 до 300 кіловатів.
2. Максимальна швидкість: вона зазвичай складає від 50 до 70 км/год,
залежно від призначення тролейбуса та його характеристик.
3. Ємність батареї: батарея використовується для зберігання електричної
енергії, що дозволяє тролейбусу рухатися на ділянках без трамвайної лінії.
Ємність батареї зазвичай складає від 50 до 100 кіловат-годин.
4. Дальність ходу: це відстань, яку тролейбус може проїхати на одній зарядці
батареї. Зазвичай вона складає від 50 до 100 км.
5. Вага: вона зазвичай складає від 10 до 20 тонн, залежно від типу та
призначення тролейбуса.
6. Вартість: ціна тролейбуса залежить від його характеристик та
призначення, але зазвичай вона складає від 2 до 5 мільйонів гривень.

Основними економічними перевагами тролейбусів є:

екологічність та ефективність в експлуатації. Зокрема, тролейбуси не потребують

палива, що дозволяє зменшити витрати на експлуатацію транспорту та знизити

залежність від зовнішніх постачальників палива. Також тролейбуси мають менші

витрати на обслуговування та ремонт у порівнянні з транспортом з двигунами

внутрішнього згоряння.