Швидкісна залізниця: винекнення

і розвиток в кранах світу

Гаврилець Влада Юріївна,

Студентка 1 курсу,
Факультету Міжнародних Економічних Відносин,
Спеціальність “Міжнародні Економічні Відносини”
Ужгороський Національний університет,
havrylets.vlada@student.uzhnu.edu.ua
Панов Ален Володимирович
Професор, доктор філософії,
Завідувач кафедрою міжнародної політики,
Ужгородський Національний університет
alenpanov1@yahoo.com

Анотація. Наукова доповідь вивчає розвиток високошвидкісних залізниць у різних країнах світу. Розбирається
їхня історія, технології, економічна ефективність і вплив на соціально-економічний розвиток країн. Завдяки
дослідженню можна отримати уявлення про перспективи розвитку високошвидкісних залізниць та їхнє
значення для транспортної системи загалом.

Abstract. The scientific report examines the development of high-speed railways in different countries of the world. It
analyzes their history, technology, economic efficiency and impact on the socio-economic development of countries.
The study provides insight into the prospects for the development of high-speed railways and their importance for the
transportation system as a whole.

Ключові слова: Глобалізація, Залізничний транспорт, Співпраця, Швидкісний рух

Key words: Globalization, Rail transport, Cooperation, High-speed traffic

 Сьогодні ми розглянемо етапи виникнення та удосконалення швидкісних
залізниць, важливі етапи їхньої історії та розвиток в різних країнах світу.

Через глобалізацію в світі, розвиток швидкісних залізниць став акутальним

завданням для багатьох країн. Залізниця прискорює економічне зростання,
компактно перевозячи тисячі пасажирів та мільйони тонн вантажу майже по
всьому світу. Також вона надає тисячі робочих місць, зменшує відстані між
країнами та континентами заощаджуючи витрати на перевезення.
Розпочемо з історії швидкісних залізниць:
 як вони зявились?
 за яких умов?
 з якою метою?

Поява швидкісних залізниць

Зародилась швидкісна залізниця в Європі під час промислової революції.

В ті часи швидкість пассажирських потягів мала величезне значення для
конкуренції, як з залізничними компаніями, так і з іншими видами транспорту.
Після рекордів швидкості потягів у Європі світ побачив абсолютно нові 515
кілометрові колії 1 жовтня 1964 року в Японії. Tokaido Shinkansen був
задуманий для роботи зі швидкістю 210 км/год пізніше це число було
збільшено. JNR (Japanese National Railways) просувала концепцію не тільки
нової лінії, але і нової транспортної системи, яка пізніше була поширена на
решту країни і стала основою пасажирського транспорту для майбутніх
поколінь в Японії.[1]
Після величезного технічного та комерційного успіху Сінкансена кілька
європейських країн, зокрема Франція, Німеччина та Італія, розробили нові
технології та інновації, спрямовані на подолання падіння часток залізничного
ринку. Незважаючи на невизначене майбутнє (введення Concorde, політична
опозиція, перша бензинова криза в 1973 році і так далі), французька
національна залізнична компанія SNCF (Société Nationale des Chemins de fer
Français) почала експлуатацію першої високошвидкісної лінії між Парижем і
Ліоном 27 вересня 1981 року з максимальною швидкістю 260 км/год.[1]
Новий європейський HSR (High Speed Rail) швидко поширився та
розширив свої послуги завдяки своїй сумісності з існуючою залізничною
мережею.[1]
Натхненні цими французькими та японськими історіями успіху, кілька
європейських країн почали прагнути створити нове покоління
конкурентоспроможних пасажирських залізничних перевезень на далекі та
середні відстані, або розробляючи власні технології, або імпортуючи їх.[1]
Після того, як у серпні 2008 року була введена в експлуатацію 120-
кілометрова високошвидкісна лінія від Пекіна до Тяньцзіня, Китай змінив
масштаб і перейшов до набагато ширшої стратегії, впровадивши понад 20 000
км нових високошвидкісних ліній і придбавши понад 1 200 поїздів, через що в
кінцевому підсумку став світовим лідером HSR (High Speed Rail).[1]
За прикладом Китаю багато нових високошвидкісних систем зараз
розробляються, будуються або тільки починають експлуатуватися (Марокко,
Саудівська Аравія, США тощо), демонструючи, що HSR може працювати по
всьому світу незалежно від географії, демографії, клімату, економічного та
політичного контексту та культури країни.[1]

Швидкісна залізниця у сьогоденні

Щодо країн з найбільш розвиненою швидкісною залізницею, то на
сьогоднішній день це:
1. Китай - 25,000 км3
2. Іспанія - 3,100 км3
3. Німеччина - 3,038 км3
4. Японія - 2,765 км3
5. Франція - 2,647 км3
Розглянемо кожну з них окремо.
  Китай
Китай почав будівництво високошвидкісних залізниць початку 21
століття, на 20/30 років пізніше, ніж частина розвинених країн світу, але
завдяки інноваціям з китайською специфікою китайська високошвидкісна
залізниця досягла швидкого і великого розвитку за відносно короткий
проміжок часу.[2]
Станом на вересень 2016 року загальний пробіг високошвидкісної
залізниці Китаю досяг 20 000 кілометрів, що становить понад 60% світового
показника.[2]
До кінця 2017 року пробіг національної залізниці досяг 127 000
кілометрів, з яких 25 000 км припадає на високошвидкісну залізницю, що
становить 66,3% від загального обсягу швидкісних перевезень у світі. За
темпами електрифікації залізниць Китай посідає перше місце у світі. [2]
Найшвидший потяг в Китаї, Shanghai Maglev, може розвивати швидкість
до 460 км/год – це єдина ланка у світі, яка наразі перевозить пасажирів за
допомогою магнітної левітаці, а не звичайних сталевих коліс на сталевих
рейках. [3]
З'єднуючи шанхайський аеропорт Пудун зі станцією Longyang Road у
центрі міста, він має максимальну комерційну швидкість 460 км/год, проходячи
30-кілометрову подорож всього за сім з половиною хвилин. [3]
На сьогоднішній день в Китаї продовжується будівництво
високошвидкісної залізниці, і планується, що до 2035 року мережа HSR досягне
70,000 км. [3]
Відомі лінії HSR в Китаї включають високошвидкісну залізницю Пекін-
Гуанчжоу, яка на відстані 2,298 км (1,428 миль) є найдовшою в світі лінією
HSR, що працює, та високошвидкісну залізницю Пекін-Шанхай з
найшвидшими в світі послугами звичайних потягів.[5]
 [
4]
 Іспанія
Перша поїздка високошвидкісною залізницею в Іспанії вирушила з
Мадрида до Севільї 21 квітня 1992 року. Протягом трьох десятиліть, що минули
з тих пір, Іспанія розвинула одну з найдосконаліших залізничних мереж у світі,
завдяки своїй провідній довжині мережі, рівню сучасності, комерційній
швидкості, універсальності свого флоту та пунктуальності. На сьогоднішній
день іспанська високошвидкісна мережа охоплює 3 402 кілометри, що є
найдовшою високопродуктивною мережею в Європі та другою у світі після
Китаю. Це ставить мережу попереду в інших країнах, які мають чудові традиції
в цьому виді транспорту.[6]
В Іспанії Thales обладнала понад 2 800 км високошвидкісних ліній
системами сигналізації та/або зв'язку. Нещодавнім прикладом стало
розгортання технології ERTMS L2 у жовтні 2020 року на пасажирських
перевезеннях, що працюють на ділянці між Мадрид-Чамартін та Ольмедо, лінії
Мадрид-Вальядолід, а також на ділянці між Ольмедо та Педральбою на лінії
Мадрид-Галісія. Наслідком стало скорочення часу в дорозі та відстаней, які
охоплювали територію, на якій проживало понад 30% населення країни та
поверхневі індекси. Це перша ділянка, яка вводиться в експлуатацію з ERTMS
L2 високошвидкісного північно-західного коридору. [6]
Розширення мережі високошвидкісних залізниць, заплановане урядом
Іспанії, продовжить розвиток мережі в середньостроковій перспективі.
Будуються нові лінії, такі як Північні коридори, а також очікується розробка
інших. Сьогодні двоє з трьох жителів Іспанії мають доступ до
високошвидкісного транспорту у своїй провінції. Мета полягає в тому, щоб
збільшити цю частку до якомога більшої кількості громадян, гарантуючи, що
дев'ять з десяти громадян знаходяться в межах 30 кілометрів від
високошвидкісної станції. [6]
 [
4]
 Німеччина
Будівництво першої високошвидкісної залізниці в Німеччині почалося
незабаром після створення французьких LGV (lignes à grande vitesse,
високошвидкісні лінії). Однак через судові битви виникли значні затримки,
тому німецькі потяги Intercity-Express (ICE) були запущені через десять років
після створення мережі TGV. [7]
Перші регулярні потяги ICE(Intercity-Express) почали курсувати 2 червня
1991 року. Мережа ICE (Intercity-Express) більш тісно інтегрована з
попередніми лініями та потягами через різну структуру поселень в Німеччині.
Потяги ICE (Intercity-Express) досягли пунктів призначення в Австрії та
Швейцарії незабаром після того, як вони вийшли на службу, використовуючи
ту ж напругу, що використовується в цих країнах.[7]
Починаючи з 2000 року, багатосистемні потяги ICE(Intercity-Express)
третього покоління вийшли у Нідерланди та Бельгію. Третє покоління
ICE(Intercity-Express) має сервісну швидкість 330 км/год і досягло швидкості до
363 км/год. У 1998 році в Німеччині сталася смертельна аварія на
високошвидкісному потязі. У аварії в Ешеде перше покоління ICE(Intercity-
Express) зазнало катастрофічного злому колеса при швидкості 200 км/год
поблизу Ешеде, після скарг на надмірну вібрацію.[7]
В 2020 році німецький державний залізничний оператор Deutsche Bahn
замовив у Siemens 30 нових потягів Velaro з максимальною швидкістю 200
миль на годину (приблизно 322 км/год) за 1,3 мільярда доларів, з опцією на ще
60 потягів.[8]
Загалом, німецька високошвидкісна залізнична мережа продовжує
розвиватися, а країна планує інтегрований національний залізничний розклад
на 2030-ті роки.[8]
 [4]
 Японія
Історія високошвидкісної залізниці в Японії починається з 1964 року,
коли була запущена перша лінія, що з’єднувала два найбільших міста Японії -
Токіо та Осаку.[9] Ця система, відома як Токайдо Шинкансен, стала першою в
світі високошвидкісною залізничною лінією.[10]
Коли плани щодо Шинкансен почали матеріалізуватися в 1957 році,
багато хто виступав проти цього, вказуючи на занепад залізниці в Сполучених
Штатах. Однак, незважаючи на опір, проект був реалізований, і він відіграв
важливу роль у модернізації японської транспортної системи.
На сьогоднішній день Шинкансен працює від Аоморі на півночі до
Кагошіми на півдні.[9] Ця система, яку спочатку будували та експлуатували
державні японські залізниці, з 1987 року є частиною приватної групи Japan
Railways.[11]
Шинкансен продовжує бути на передовій залізничної технології,
пропонуючи швидкісне з’єднання між трьома найбільшими метрополіями
Японії: Токіо, Нагоя та Осака.[10]

[
4]
 Франція
Високошвидкісна залізниця в Франції була запущена в 1981 році, коли
була відкрита перша лінія, що з’єднувала передмістя Парижа та Ліон.[12] Ця
лінія, відома як LGV Sud-Est, була на той час єдиною високошвидкісною
залізничною лінією в Європі.[13] З того часу Франція продовжує будувати
обширну мережу, з лініями, що виходять у всіх напрямках від Парижа.[12]
 Високошвидкісні потяги в Франції, відомі як TGV (Train à Grande Vitesse,
“потяг великої швидкості”), були запущені в 1981 році.[14] Вони забезпечують
з’єднання з різними місцями у Франції, а також з Об’єднаним Королівством,
Іспанією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією
та Італією.[12]
Стандартні потяги TGV, які використовуються для звичайних послуг,
мають максимальну робочу швидкість 320 км/год на LGV Est, LGV Rhin-Rhône
та LGV Méditerranée.[14] Окрім головного оператора, SNCF, він також
використовується Eurostar, Thalys, Deutsche Bahn, Trenitalia France, RENFE та
Swiss Federal Railways.[12]
На сьогоднішній день французька високошвидкісна залізнична мережа
складає 2,800 км колій, що робить її однією з найбільших в Європі та світі.[12]

[4]
Поява швидкісних залізниць було лише питанням часу через усі його
переваги над іншим наземним транспортом, завдяки неймовірній швидкості
вони зробили відстані між населеними пунктами і країнами меншим, а кількість
перевезеного товару за певну кількість часу більшим. Швидкісні потяги це те,
без чого неможливо уявити Китай, одну з найрозвиненіших країн в плані
транспорту,Німеччину,Францію,Японію,Італію та багато інших країн які
завдяки швидкісному наземному транспорту забезпечені швидкому
транспортуванню людей і вантажу. Ми можемо побачити те що швидкісна
залізниця стає не тільки засобом переміщення але і фактором економічного
розвитку. Країни інвестують у цю галусь та підвищують свою
конкурентоспроможність. Отже швидкісна залізниця це майбутнє глобального
транспорту. Її розвиток не проста задача але результат відкриває для нас нові
можливості.
Використані джерела:
1. URL:https://uic.org/passenger/highspeed/article/high-speed-rail-history
2. URL:https://www.topchinatravel.com/china-high-speed-train/china-high-
speed-rail-history-and-development.htm
3. URL:https://edition.cnn.com/travel/article/worlds-fastest-trains-cmd/
index.html#:~:text=Flying%20without%20wings%3A%20The%20world
%E2%80%99s%20fastest%20trains%201,305%20kph%2F190%20mph
%20%28South%20Korea
%29%20...%20%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B5%2
0%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD
%D1%82%D1%8B
4. High-Speed Rail Atlas 4 Edition: August 2022 Produced by: Geography and
Railway Traffic Research Group, Fundación de los Ferrocarriles Españoles
(FFE) Coordinated by: Marc Guigon, Philippe Lorand and Kenta Takashina
(UIC) Work team FFE: Ángeles Táuler, Sergio Martín and Matilde Benito.
International Union of Railways 16, rue Jean Rey 75015 Paris - France March
2022
5. URL:https://en.wikipedia.org/wiki/High-speed_rail_in_China
6. URL: https://www.thalesgroup.com/en/spanish-high-speed-rail-network-
success-story
7. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/High-speed_rail_in_Germany#References
8. URL: https://www.trains.com/trn/news-reviews/news-wire/germany-plans-
integrated-national-rail-schedule-for-2030s-multiple-new-high-speed-line/
9. URL: https://www.nippon.com/en/features/h00078/
10.URL: https://en.wikipedia.org/wiki/High-speed_rail
11.URL: https://www.britannica.com/topic/Shinkansen
12.URL: https://en.wikipedia.org/wiki/High-speed_rail_in_France
13.URL: https://en.wikipedia.org/wiki/High-speed_rail_in_Europe
14.URL: https://en.wikipedia.org/wiki/TGV