ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО

РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ОКРЕМИХ ВИДІВ
ТРАНСПОРТУ
ПІДГОТУВАЛА
СТУДЕНТКА ГРУПИ ПВ-49
КІСЕРА ІВАННА
1. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Автомобільний транспорт є незамінним видом транспорту в

єдиній транспортній системі України та будь-якої іншої країни.
Зараз він є одним із найдешевших і безперечно одним із
найзручніших

Основним завданням державного регулювання діяльності

автомобільного транспорту є формування ринку його послуг
шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-
технічної та соціальної політики. Державне регулювання
залежить від видів автомобільного транспорту.
ЗГІДНО З ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ДО СКЛАДУ АВТОМОБІЛЬНОГО
ТРАНСПОРТУ ВХОДЯТЬ:

- ПІДПРИЄМСТВА АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ І

ВАНТАЖІВ;
- АВТОРЕМОНТНІ І ШИНОРЕМОНТНІ ПІДПРИЄМСТВА;
- РУХОМИЙ СКЛАД АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ;
- ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНІ ПІДПРИЄМСТВА;
- АВТОВОКЗАЛИ І АВТОСТАНЦІЇ;
- НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ;
- РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ЗАКЛАДИ;
- ІНШІ ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМ ВЛАСНОСТІ, ЩО
ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РОБОТУ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОМОБІЛЬНОГО
ТРАНСПОРТУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:

- Верховною Радою України, яка приймаючи закони та постанови визначає

основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту,
законодавчі основи її реалізації;
- Кабінетом Міністрів України, що як вищий орган виконавчої влади
здійснює загальне державне регулювання діяльності автомобільного
транспорту;
- Міністерством транспорту та зв’язку України, яке забезпечує проведення
державної політики на автомобільному
транспорті через свої територіальні органи, службу міжнародних
автомобільних перевезень.
ОСНОВНИМИ ФУНКЦІЯМИ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ Є:

- формування ринку послуг;

- контроль за виконанням законодавства про автомобільний
транспорт;
- нормативно-правове регулювання з питань автомобільного
транспорту;
- ліцензування діяльності перевізників;
- стандартизація і сертифікація;
- організація та контроль автомобільних перевезень;
- тарифна, інноваційна та інвестиційна політика;
- державне замовлення на соціально значущі послуги
автомобільного транспорту загального користування;
- захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту
2. Особливості правового регулювання
діяльності залізничного транспорту

Залізничний транспорт України є найбільш розвиненим у

порівнянні з іншими видами вітчизняного транспорту.
Так, Україна входить до 10 країн світу з найвищими
показниками інтенсивності пасажирських перевезень, до 10
країн світу з найвищими показниками інтенсивності
вантажоперевезень і до 20 країн з найбільшою протяжністю
залізничних шляхів. Виконання значних завдань зумовлює
наявність великої кількості різноманітних правовідносин у
сфері залізничного транспорту.
ДО СКЛАДУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
ВХОДЯТЬ:

- підприємства залізничного транспорту, що здійснюють

перевезення пасажирів і вантажів;
- рухомий склад залізничного транспорту;
- залізничні шляхи сполучення;
- промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі
підприємства;
- навчальні заклади;
- технічні школи;
- дитячі дошкільні заклади;
- заклади охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, культури;
- науково-дослідні, проектно-конструкторські організації;
- підприємства промислового залізничного транспорту;
- інші підприємства, установи та організації незалежно від
форм власності, що забезпечують діяльність і розвиток
залізничного транспорту.
СЕРЕД НПА, ЯКИМИ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ, ВИДІЛЯЄТЬСЯ
СТАТУТ ЗАЛІЗНИЦЬ УКРАЇНИ. НА ПІДСТАВІ
ЦЬОГО СТАТУТУ МІНТРАНСЗВ’ЯЗКУ
ЗАТВЕРДЖУЄ:

А) ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ;

Б) ТЕХНІЧНІ УМОВИ НАВАНТАЖЕННЯ І

КРІПЛЕННЯ ВАНТАЖІВ;

В) ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ, БАГАЖУ,

ВАНТАЖОБАГАЖУ ТА
ПОШТИ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ УКРАЇНИ;

Г) ІНШІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ.

СЕРЕД ПРАВ УКРЗАЛІЗНИЦІ ВИДІЛЯЮТЬСЯ ПРАВА:

1) безпосередньо взаємодіяти з відповідними органами інших держав

і укладати з ними договори (угоди) з питань, що належать до її
компетенції;

2) утворювати цільовий інвестиційний фонд розвитку залізничного

транспорту згідно із законодавством;

3) одержувати в установленому законодавством порядку від

центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від
Мінстату, залізниць та підприємств залізничного транспорту –
безоплатно дані, необхідні для виконання завдань і функцій
Укрзалізниці;

4) укладати договори у сфері господарської діяльності.

 ВИСНОВКИ

ОТЖЕ, УПРАВЛІННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ

ТРАНСПОРТОМ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ
ВИЩИМ ОРГАНОМ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ І
СПЕЦІАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ –
МІНІСТЕРСТВОМ ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ
УКРАЇНИ І ДЕРЖАВНОЮ АДМІНІСТРАЦІЄЮ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
(УКРЗАЛІЗНИЦЕЮ).
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !