НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет транспорту, менеджменту та логістики

Кафедра організації авіаційних робіт та послуг

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Сервісна діяльність в авіаційній галузі»

на тему:

" Аналіз пасажирських перевезень авіатранспортних підприємств України

(аналіз на обґрунтування санітарно-карантинного контролю відлітючх
пасажирів в умовах карантинних обмежень) "

Студентки

БС-206Б групи

Шаповал Олександра Олександрівна

Керівник роботи: кан. тех. наук, доцент Багрій Марія Михайлівна

Оцінка:

Національна шкала______________

Кількість балів__________________

ECTS__________________________

Київ 2021
1
 Зміст

ВСТУП
1 Теоретичні основи аналізу пасажирських перевезень в 6
Україні
1.1 Суть пасажирських перевезень, основні задачі аналізу 6
пасажирських перевезень авіаційними підприємствами
України
1.2 Аналіз пасажирських перевезень 9
2 Технічні характеристики та аналіз основних техніко- 12
економічних показників діяльності авіаційного підприємства
ДП МА «Бориспіль»
2.1 Характеристика авіаційного підприємства 12
2.2 Характеристика техніко-економічних показників та 16
технічних засобів авіаційного підприємства
2.3 Економічна ефективність роботи авіаційного підприємства 20
2.4 Висновки по розділу 23
3 Протиепідемічні заходи авіакомпаній в Україні на період 24
карантинних обмежень
ВИСНОВОК 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

ВСТУП
2
 Авіаційні підприємства на сучасному етапі постійно розширюють спектр
пасажирських послуг для підвищення рівня конкурентоспроможності, що в
свою чергу, суттєво збільшує витрати на перевезення та забезпечення
необхідного рівня безпеки польоту повітряних суден.

Сучасні трансформації у сфері транспортних послуг виражаються в

орієнтації на вимоги споживача транспортних послуг (пасажира) та
обґрунтовують якісно новітні підході до системи управління транспортними
підприємствами, які пристосовуються до сучасних вимог та пріоритетів
споживачів.

Транспортні послуги відносяться до виду продукції транспортних

підприємств, які забезпечують потреби споживачів (пасажирів) у переміщенні.
Під транспортною послугою доцільно розуміти не лише перевезення пасажирів
та багажу, а також будь-яку технологічну операцію, що пов’язана з підготовкою
та здійсненням перевізного процесу.

Тому, варто зазначити, що транспортне обслуговування та його

характерні особливості обґрунтовують попит на перевезення пасажирів та
вантажу.

Місце і роль транспорту у суспільному виробництві визначає необхідність

його пріоритетного розвитку, державної підтримки в задоволенні його потреб у
транспортних засобах, матеріально-технічних і паливно-енергетичних
ресурсах [1].

У відповідності до Закону України «Про транспорт», єдину транспортну

систему України становлять: транспорт загального користування (залізничний,
морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський
електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний
транспорт. До складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного
3
транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти,
аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми,
аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом,
навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства,
установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу
авіаційного транспорту.
На сьогодні аеропорти стають мультимодальними,
багатофункціональними підприємствами, які мають вирішальне значення для
конкурентоспроможності бізнесу та економічного розвитку держави [2].
Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у здійсненні міжнародного
сполучення України, особливо на заході, сході та півдні, а також у межах
національної транспортної мережі, зокрема у напрямку захід – схід (Львів -
Дніпро). Повітряні маршрути з’єднують Київ з аеропортами країн Західної
Європи та Близького сходу. Найбільший обсяг перевезень здійснюють з
Фракфуртом, Дюссельдорф, Віднем, Лондоном, Тель-Авівом. В Україні існує
досить розгалужена мережа аеропортів. Розрізняють магістральні та місцеві
аеропорти. Магістральні обслуговують переважно обласні центри та Київ [3].
Авіаперевезення — сфера, де безумовним пріоритетом є безпека.
Наслідком пандемії стали нові умови подорожей у всьому світі.
Авіаперевізники неухильно дотримуються нових стандартів безпеки, проте
варто пам’ятати, що й пасажири мають не лише права, а й обов’язки.
Законодавчо встановлена вимога носити індивідуальні засоби захисту в
транспорті поширюється і на пасажирів літаків. При цьому невиконання вимоги
залишатися в масці протягом польоту вважається порушенням правил
поведінки на борту. У авіаперевізників насправді багато важелів впливу на
пасажирів-порушників: від усного зауваження до вимушеної посадки у
найближчому аеропорту, здачі порушника поліції і відмови у авіаперевезенні
протягом кількох років [4].
4
 Варто зауважити, що не зважаючи на певні обставини, авіаційний
транспорт залишається видом транспорту, що забезпечує швидкість перевезення
пасажирів та вантажу, комфорт при перевезенні пасажирів, прямолінійність
маршруту, можливість організації сполучення за відносно короткий проміжок
часу.

Всі перераховані фактори позитивно впливають на економічний та

технічно-технологічний розвиток авіаційної галузі України.

Пріоритетним завданням авіаційної галузі є розвиток раціональних

вантажо-та пасажиропотоків при наявній мережі шляхів сполучення задля
економічно ефективного розподілу пасажиропотоків та вантажопотоків.
Важливим фактором є аналіз використання авіатранспортної інфраструктури та
прогнозування продуктивності роботи авіаційної транспортної системи
України.

1.Теоретичні основи аналізу пасажирських перевезень в Україні.

5
 1.1. Суть пасажирських перевезень, основні задачі аналізу
пасажирських перевезень авіаційним підприємствами України.

Основним завданням та метою пасажирських перевезень доцільно

визначити забезпечення безпечного та ефективного функціонування діяльності
всіх суб’єктів авіаційних підприємств, зміцнення їх матеріально-технічної бази,
впровадження сучасних технологічних процесів обслуговування повітряних
перевізників та пасажирів, розбудови інфраструктури аеропортів України
відповідно до сучасних міжнародних вимог.

Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у здійсненні міжнародного

сполучення України.

Авіаційна транспортна система являє собою сукупність авіаційних

транспортних виробничих комплексів з урахуванням юридичних та
економічних чинників, які на них впливають, і покликана, задовольняти
потреби населяння і суспільного виробництва в авіаційних перевезеннях.
Комплекс внутрішньо узгоджених взаємопов’язаних соціально-однорідних
авіаційних транспортних засобів, що впливають на виконання основних завдань
– авіаперевезення, відображає структуру і складає єдину авіатранспортну
систему України [5]. На рисунку 1 представлено структуру авіатранспортної
системи України.

Основні техніко-економічні особливості повітряного транспорту

полягають у наступному [3]:
-висока швидкість доставки;
-прямолінійність маршруту між пунктами зльоту та посадки;
-можливість організації сполучення за короткий час і з невеликими
витратами;
-висока маневреність і взаємозамінність літако-моторного парку;

6
 -велика безпосадочна відстань польоту.
До недоліків повітряного транспорту належать [3]:
висока собівартість перевезень, особливо вантажів;
залежність руху літаків від погодних умов (туман);
віддаленість багатьох аеропортів від центру міста.
Рівенська область та Волинська область
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНА

Київська область, Житомирська область та Чернігівська

СТОЛИЧНА область

Черкаська область та Кіровоградська область

ЦЕНТРАЛЬНА

Харківська область, Сумська область та Полтавська

ПІВНІЧНО-СХІДНА область

Дніпропетровська область та Запорізька область

ПРИДНІПРОВСЬКА

Донецька область та Луганська область

ДОНЕЦЬКА

Одеська область, Миколаївська область, Херсонська

ПРИЧОРНОМОРСЬКА область та Крим

Львівська область, Івано-Франківська область,

КАРПАТСЬКА Закарпатська область та Чернівецька область

Вінницька область, Тернопільська область та

ПОДІЛЬСЬКА Хмельницька область

Рисунок 1 – Структура авіатранспортної системи України

Варто зауважити, що станом на сьогодні основні засоби авіаційних

підприємств морально та фізично застаріли.
Основними напрямами розвитку інфраструктури транспортної системи
можна відмітити:

7
 - впровадження екологічних стандартів та енергоефективність
транспортних засобів;
- підвищення конкурентоспроможності транспортної системи за
рахунок підвищення якості послуг з організації та забезпечення перевезення
пасажирів та вантажу;
- впровадження високотехнологічних транспортних систем та систем
управління рухом на наземному та водному транспорті та залучення
інвестиційних проектів;
- мобільність на всіх технологічних рівнях організації та
забезпечення перевезення пасажирів та вантажу.
Слід відмітити, ключовою проблемою розвитку інфраструктури
транспортної системи є невеликі, навіть недостатні обсяги фінансування та
інвестування, що потребує уваги з боку держави, враховуючи, що транспортна
система є невід’ємною частиною економічного зростання [6]:
Аналіз положень «Національної транспортної стратегії на період до 2030
року» показує наступне: інфраструктурні об’єкти транспортної системи України
має низький рівень розвитку транспортно-логістичних технологій та об’єктів
мультимодальних перевезень, що знижує її конкурентоспроможність та
обмежує вихід української продукції на світовий транспортний ринок. За
рейтингом конкурентоспроможності Україна знаходиться на 85 місці у світі, а
за індексом логістичної ефективності – на 66-му місці. Висока вартість витрат
на транспортування та, відповідно, становлять близько 40% загальної вартості
продукції. Слід відмітити, що жодного з українських портів немає у Топ-100
найбільших контейнерних портів світу. Мультимодальні та інтермодальні
перевезення вантажів займають в Україні не більше 0,5% транспортного ринку,
за цим показником Україна відстає від держав-учасниць ЄС та інших
розвинених держав світу у 20–30 разів. [7].

8
 1.2. Аналіз пасажирських перевезень

Пасажирські перевезення потребують оновлення та збільшення частки

рухомого складу на всіх видах транспортних засобів, благоустрою об’єктів
пасажирських перевезень та відповідно вантажних перевезень, оновлення
транспортної інфраструктури, підвищення якості дорожнього сервісу та
створення мультимодальних транспортних систем [6].

Таблиця 1
Аналіз пасажирських перевезень авіаційним транспортом
Всього у т. ч. міжнародні
Одиниці 2019р. 2020р. % 2019р. 2020р. %
виміру 20/19 20/19
Діяльність авіакомпаній
Перевезено пасажирів тис.чол. 13705,7 4797,5 35,0 12547,1 4287,7 34,2
в т.ч. на регулярних лініях -„- 8267,8 1788,1 21,6 7122,6 1284,6 18,0
Виконані пасажиро-кілометри млрд.пас.км 30,2 10,1 33,5 29,7 9,8 33,0
в т.ч. на регулярних лініях -„- 17,5 3,1 17,7 17,0 2,9 17,1
Перевезено вантажів та пошти тис.тонн 92,6 88,3 95,4 92,0 88,0 95,7
в т.ч. на регулярних лініях -„- 19,6 5,7 29,1 19,4 5,6 28,9
Виконані тонно-кілометри 295,6 316,2 107,0 295,2 316,1 107,1
(вантажі+пошта) млн.ткм
в т.ч. на регулярних рейсах -„- 93,0 18,4 19,8 92,9 18,4 19,8
Виконано комерційних рейсів тисяч 103,3 45,3 43,9 86,7 35,3 40,7
в т.ч. регулярних -„- 66,6 20,4 30,6 51,7 11,8 22,8
Діяльність аеропортів
Відправлено та прибуло ПС тис.од. 201,2 94,0 46,7 162,7 69,0 42,4
в т.ч. на регулярних рейсах -„- 153,6 58,6 38,2 124,9 41,7 33,4
Пасажиропотоки тис.чол. 24334,5 8664,5 35,6 21994,1 7628,9 34,7
в т.ч. на регулярних рейсах -„- 18833,0 5643,5 30,0 16530,2 4627,2 28,0
Поштовантажопотоки тис.тонн 60,2 52,2 86,7 58,4 51,5 88,2
в т.ч. на регулярних рейсах -„- 54,1 40,8 75,4 53,0 40,4 76,2
В таблиці 1 – Аналіз пасажирських перевезень авіаційним транспортом,
представлено дані Державної служби статистики України [8], які показують
реальні обсяги перевезень за аналогічні періоди по роках авіаційними
підприємствами України.
Проаналізувавши тенденцію авіаційних перевезень можна відмітити
позитивну динаміку при здійсненні повітряного сполучення Україною. Це
доцільно пов’язати з після карантинним станом транспортної галузі.
9
 За 2020 рік 11-ма українськими авіакомпаніями на міжнародних рейсах на
нерегулярній основі перевезено 3003,1 тис. пасажирів, це на
44,6 відсотка менше, ніж за 2019 рік. При цьому майже 98 відсотків таких
перевезень було здійснено чотирма вищезазначеними найбільшими
пасажирськими авіакомпаніями.
Впродовж 2020 року пасажирські перевезення на регулярній основі між
десятьма містами України здійснювали чотири вітчизняні авіакомпанії («Роза
вітрів», «Міжнародні авіалінії України», «Скайап» та «Мотор Січ»). Обсяги
регулярних перевезень у межах України скоротились на 56 відсотків та
становили 503,5 тис. чол. При цьому середній коефіцієнт зайнятості
пасажирських крісел на внутрішніх регулярних рейсах зменшився на
13,3 відсоткових пункта та склав 62,6%.
В цілому диспетчери Украероруху супроводили 142 047 рейсів у 2020
році, що на 57,6% менше показника 2019 року. Українські авіакомпанії
здійснили 49 733 перельотів (-54,7%), іноземні авіаперевізники виконали 92 314
рейсів (-59,1%).
В цілому в небі над Україною в 2020 році здіснено наступну кількість
польотів і частка від загального числа перельотів:
1. Turkish Airlines – 14 623 перельотів (10,3%)
2. МАУ – 14 406 перельотів (10,1%)
3. Белавіа – 10 644 перельотів (7,5%)
4. Wizz Air Hungary – 9 151 переліт (6,4%)
5. Роза Вітрів – 8 511 перельотів (6%)
6. SkyUp – 8 434 перельотів (5,9%)
7. LOT – 6 260 перельотів (4,4%)
8. Ryanair – 5 965 перельотів (4,2%)
9. Azur Air Ukraine – 4 663 перельоти (3,3%)
10. Pegasus Airlines – 3 446 перельотів (2,4%).
10
 Найбільше скорочення кількості перевезених українськими
авіакомпаніями пасажирів (82 відсотка) спостерігалось в такому сегменті ринку
авіаперевезень, як міжнародні регулярні польоти. Відповідно до затвердженого
розкладу руху у 2020 році регулярні польоти до 48 країн світу здійснювали 8
вітчизняних авіакомпаній, якими за рік перевезено 1284,6 тис. чол. При цьому
процент пасажирського завантаження міжнародних регулярних рейсів
українських авіакомпаній зменшився на 11,9 відсоткових пункта та склав 69%.
В той же час до України виконувала регулярні польоти 31 іноземна
авіакомпанія з 34 країн світу. Їх послугами впродовж звітного року
скористались 3323,5 тис. пасажирів, що на 64,7 відсотка менше, ніж роком
раніше, та становить 72 відсотка від загального обсягу регулярних
пасажирських перевезень між Україною та країнами світу.
Зазначимо також, що поряд із вимушеним скороченням маршрутної
мережі, згортанням низки напрямків та переорієнтацією багатьох авіакомпаній
на здійснення чартерних перевезень, у звітному році було розпочато виконання
міжнародних регулярних рейсів за 30 новими маршрутами, з них за 6 новими
маршрутами – українськими авіакомпаніями.
Зниження числа літаків в українському небі пов’язано з пандемією
COVID-19 і обмеженнями на поїздки, які вводилися в усьому світі. В Україні з
середини березня по середину червня 2020 року влада закрила на прийом
пасажирських рейсів всі аеропорти за винятком Борисполя. Останньому
дозволили прийом евакуаційних рейсів з пасажирами [9].

11
 2. Технічні характеристики та аналіз основних техніко-
економічних показників діяльності авіаційного підприємства ДП МА
«Бориспіль»
2.1.Характеристика авіаційного підприємства ДП МА «Бориспіль».

Державне підприємство «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль» (ДП МА

«Бориспіль») є державним комерційним підприємством ЦА, яке засноване на
державній власності та входить до сфери управління Міністерства
інфраструктури України (Уповноважений орган управління). 100% статутного
фонду ДП «МА «Бориспіль» належить Державі в особі Міністерства
інфраструктури України. Керівництво здійснює Генеральний директор в особі
Олексій Дубревський.
Головними завданнями ДП МА «Бориспіль» є:
- отримання прибутку від здійснення господарської діяльності;
- своєчасне задоволення попиту економіки та суспільних потреб в наданні
послуг для здійснення авіаційних перевезень;
- забезпечення авіаційної безпеки та безпеки польотів.
ДП МА «Бориспіль» є суб’єктом природних монополій в частині
забезпечення посадки-зльоту ПС, забезпечення авіаційної безпеки, забезпечення
наднормативної стоянки ПС, забезпечення комунальних послуг на території
аеропорту.
Аеропорт «Бориспіль» – єдиний аеропорт України, що успішно конкурує з
великими європейськими аеропортами-хабами. За оцінкою Міжнародної ради
аеропортів (ACI EUROPE) «Бориспіль» у 2020 році очолив рейтинг зростання
серед великих аеропортів Європи (перше місце в групі європейських
аеропортів, які обслуговують від 10 до 25 мільйонів пасажирів). За результатами
2020 року Кредитний рейтинг ДП «МА «Бориспіль» досяг максимального рівня
uaAAA, прогноз «стабільний». Підприємство з рейтингом uaAAA

12
характеризується найвищою кредитоспроможністю порівняно з іншими
українськими підприємствами або борговими інструментами.
Аеропорт є дійсним членом профільних міжнародних та національних
асоціацій: Міжнародна рада аеропортів Європейського регіону» (Airports
Council International; ACI Еurope), Українська авіатранспортна Асоціація
(УАТА), Торгово-Промислова Палата України, Українська асоціація якості,
Організація роботодавців підприємств транспортних послуг, Асоціація
платників податків України тощо, та керується в своїй діяльності стандартами
та практиками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air
Transport Association; IATA), Міжнародної організації цивільної авіації
(International Civil Aviation Organization; ICAO).
Аеропорт «Бориспіль» єдиний в Україні, з якого виконуються регулярні
трансконтинентальні рейси.
Завдяки активній політиці залучення авіаперевізників, до аеропорту
виконують польоти понад 60 національних та зарубіжних авіакомпаній, серед
яких: Air Arabia, Air Astana, Air Baltic, Air France, Air Malta, Air Moldova, Adria
Airways, Atlasjet Ukraine, Azerbaijan Hava Yollary, Azur Air, Austrian Airlines,
Belavia, British Airways, Bravo Airways, Brussels Airlines, Bukovyna, Czech
Airlines, El Al, Ellinair, Flydubai, Georgian Airways, Iraqi Airways, KLM, LOT,
Lufthansa, Myway Airlines, Qatar Airways, Ryanair, SkyUp, SWISS, Turkish
Airlines, Ukraine International Airlines, Wind Rose, YanAir, тощо.
Попит на послуги аеропорту підтримується вигідним розташуванням на
перетині низки міждержавних транспортних шляхів (поєднують Азію з
Європою та Америкою), близькістю до столиці, наявністю сучасної
інфраструктури та впровадженням «хабової» стратегії розвитку.
Аеропорт «Бориспіль» постійно прагне до вдосконалення – розвиває
інфраструктуру, залучає нові авіакомпанії та покращує якість обслуговування.

13
 У 2019 році Кабінетом Міністрів України була затверджена Концепція
розвитку Міжнародного аеропорту «Бориспіль» на період до 2045 року,
основними пріоритетами якої є розвиток інфраструктури та запровадження
сучасних сервісів.[10]
ДП «МА «Бориспіль» провадить основну діяльність у трьох сегментах:
авіаційні послуги, допоміжні авіаційні послуги та комерційні послуги.
Сегмент авіаційних послуг включає авіаційні послуги, у тому числі
використання терміналів та злітно-посадкової смуги, а також забезпечення
авіаційної безпеки. Такі послуги, в основному, є об’єктом регулювання.
Сегмент допоміжних авіаційних послуг включає певні послуги з
обслуговування пасажирів, наземне обслуговування ПС, забезпечення послуг із
заправки пальним, забезпечення харчуванням, а також обслуговування
вантажів.
Сегмент комерційних послуг включає надання іншім компаніям площ для
діяльності з обслуговування авіаперевізників та пасажирів, для провадження
роздрібної торгівлі, для рекламної діяльності, а також надання послуг з
паркування автомобілів, готельних послуг, комунальних послуг тощо.[11]
ДП «МА «Бориспіль» має всі ліцензії та дозволи, необхідні для ведення
своєї господарської діяльності. Крім того, є дійсним членом профільних
міжнародних та національних асоціацій: Міжнародна рада аеропортів (Airports
Council International; ACI Europe), Українська авіатранспортна Асоціація
(УАТА), Торгово-Промислова Палата України, Українська асоціація якості,
Організація роботодавців підприємств транспортних послуг, Асоціація
платників податків України тощо, та керується в своєї діяльності стандартами та
практиками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air
Transport Association; IATA), Міжнародної організації цивільної авіації
(International Civil Aviation Organization; ІCАО).

14
 Аеропорт «Бориспіль» є найбільшим та найпотужнішим аеропортом
України, що забезпечує більшість авіаційних пасажирських перевезень та
значну частину вантажних авіаперевезень.
Інфраструктура аеропорту включає в себе 2 злітно-посадкові смуги
(довжиною 4 км та 3,6 км), що дозволяють приймати ПС будь якого типу, без
обмежень за погодними та світловими умовами, а також 3 термінали (D, В, F).
Аеропорт «Бориспіль» – єдиний в Україні з якого виконуються регулярні
трансконтинентальні рейси. Відповідно до «хабової» стратегії розвитку
аеропорту, впровадженої з 2015 року, всі міжнародні та внутрішні рейси
переведено на обслуговування в термінал D, що забезпечує зменшення часу на
обслуговування пасажирів та суттєве зменшення витрат аеропорту на
утримання терміналів В та F, обслуговування яких було тимчасово
призупинене. В терміналі F періодично проводилися виставки, презентації та
інші заходи, доходи від яких окупали витрати на його утримання.
У 2018 році здійснювалась підготовка терміналу F до відновлення роботи
як авіаційного пасажирського терміналу з березня 2019 року, що обумовлено
значним зростанням обсягів пасажиропотоку, залученого аеропортом. Крім
пасажирських терміналів, функціонує також вантажний термінал. В листопаді
2018 року було запущено Kyiv Boryspil Express – спеціалізований залізничний
експрес-потяг, що з’єднує центральний залізничний вокзал м. Києва з ДП «МА
«Бориспіль». Організаційна структура аеропорту «Бориспіль» спрямована на
забезпечення ефективної роботи в умовах численних вимог до державних
підприємств, передбачених діючим законодавством.
Керівник Підприємства Генеральний директор Дубревский Олексій[12]

15
 2.2.Характеристика техніко-економічних показників та технічних
засобів авіаційного підприємства
Техніко-економічні показники застосовуються для планування та аналізу
організації виробництва і праці, рівня техніки, якості продукції, використання
основних і оборотних фондів, трудових ресурсів; є основою при розробці
техпромфінплану підприємства, встановлення прогресивних техніко-
економічних норм і нормативів. Є техніко-економічні показники загальні
(єдині) для всіх підприємств і галузей і специфічні, що відображають
особливості окремих галузей. Техніко-економічний аналіз виконують
економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за
даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської
діяльності, виявлення причинних взаємозв ’язків і взаємодії різних факторів
техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для
раціоналізації використання ресурсів.
Техніко-економічний аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарський
аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних
підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих
місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані,
матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-
економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до
складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються
важливі управлінські рішення [13].
Один з основних техніко-економічних показників діяльності авіаційного
підприємства є показник продуктивності логістичних витрат ПЛВ, грн:
2
.1

д V – обсяг наданих послуг за певний період, грн.;

16
е: П

В – величина логістичних витрат аеропорту за певний період,

Л грн.
Цей показник визначає середнє значення матеріального потоку (грн), яке
може припадати на 1 грн логістичних витрат аеропорту.
Для ДП «МА Бориспіль» показник продуктивності логістичних витрат
ПЛВ, грн, за період 2018 року складає:
ПЛВ = 4534 млн.грн/3703млн.грн = 1,22 грн
за період 2019 року складає:
ПЛВ = 4746 млн.грн/3867млн.грн = 1,22 грн
Капіталовкладення – матеріальне (грошове) вираження сукупних витрат
на нове обладнання, реконструкцію, будівництво, розширення й технічне
переозброєння діючих промислових, сільськогосподарських, транспортних,
торговельних та інших підприємств, на житлове, комунальне і культурно-
побутове будівництво [11].
Автономні капіталовкладення – частина загальних капіталовкладень,
здебільшого державних, яка визначається макроекономічними факторами
(прагненням стабілізувати процес економічного розвитку певних галузей тощо).
Непрямі капіталовкладення – вкладення у виробничу та соціальну
інфраструктуру, прямо чи опосередковано пов'язані з основними
капіталовкладеннями.
Прямі капіталовкладення – вкладення, які спрямовуються різними
економічними суб'єктами на відтворення основного капіталу.
Чисті капіталовкладення – загальний обсяг валових капіталовкладень, за
винятком відрахувань на амортизацію.
Чисті капіталовкладення розраховують за формулою:
2

17
 .2
д N – кількість приладів (одиниць обладнання), од;
е:
Ц – вартість одного приладу (одиниці обладнання), грн (або
п еквівалент у валюті).
Відрахування на амортизацію КА складають 10% від вартості одиниці
обладнання.
Розрахунок річних експлуатаційних витрат ЕЕКСПЛ:
2
.3
д Е – витрати на заробітну плату, грн (або еквівалент у валюті);
е: ЗП

Е – витрати на технічне обслуговування, грн (або еквівалент у

ТО валюті);
Е – витрати на навчання персоналу, грн (або еквівалент у
НАВЧ валюті);
Е – витрати на ремонт обладнання, грн (або еквівалент у
РЕМ валюті).
Витрати на технічне обслуговування ЕТО складають:
2
.4
д Ц– вартість одного приладу (одиниці обладнання), грн (або
е: П еквівалент у валюті);
β – частка витрат на технічне обслуговування, складає 15% від
ТО вартості одиниці обладнання.
Витрати на навчання персоналу складають:
2

18
 .5
д В – вартість навчання, грн (або еквівалент у валюті);
е: НАЧ

К – кількість персоналу, що проходить навчання, чол.

ПЕРС

Річні витрати на заробітну плату складають:

2
.6
д С – відрахування в фонд соціального страхування, складає
е: Н 22%;
– кількість працюючих і-тої категорії, чол;

З – середня заробітна плата, грн.

П

19
 2.3.Економічна ефективність роботи авіаційного підприємства
Екoнoмiчнa eфeктивнiсть авіаційного підприємства є кiлькiсним
спiввiднoшeнням двox вeличин – рeзультaтiв гoспoдaрськoї дiяльнoстi та
вирoбничиx затрaт. Прoблeми пiдвищeння eфeктивнoстi вирoбництвa пoлягaє в
збiльшeннi eкoнoмiчниx рeзультaтiв нa кoжну oдиницю витрaт у прoцeсi
викoристaння нaявниx рeсурсiв. Пiдвищeння eфeктивнoстi вирoбництвa мoжe
дoсягaтися як шляхом eкoнoмiї пoтoчниx витрaт (спoживaниx рeсурсiв), тaк i
шляxoм крaщoгo викoристaння наявного кaпiтaлу i нoвиx вклaдeнь в кaпiтaл
(вживaниx рeсурсiв) [15].
Пeрeлiк рeсурсiв авіаційного пiдприємствa, які визнaчaють йoгo
eфeктивнiсть, нe є вичeрпними, тoбтo в кoнкрeтниx умoвax нa eфeктивнiсть
дiяльнoстi пiдприємствa мoжуть суттєво впливати iншi чинники. Прoтe для
сeрeдньoстaтистичнoгo пiдприємствa, якe дiє в умoвax ринку, урaxувaння
зaзнaчeниx чинникiв гaрaнтує oтримaння нaйбiльш aдeквaтнoї oцiнки стaну
спрaв нa пiдприємствi. Eкoнoмiчний eфeкт зoбрaжaє вaртiснi пoкaзники, щo
xaрaктeризують прoмiжнi й oстaтoчнi рeзультaти гoспoдaрськoї дiяльнoстi
пiдприємствa. Фoрмaми прoяву eкoнoмiчнoї eфeктивнoстi є рiзнoмaнiтнi
eкoнoмiчнi eфeкти: зрoстaння прoдуктивнoстi прaцi, зрoстaння oбсягу
тoвaрooбiгу, збiльшeння прибутку, знижeння фoндoмiсткoстi тощо.
Фoрми прoяву сoцiaльнoї eфeктивнoстi пoв’язaнi з oтримaнням
сoцiaльниx eфeктiв: пoлiпшeнням умoв прaцi, зрoстaнням життєвoгo рiвня
нaсeлeння [15].
Критерій економічної ефективності визначається наступним чином:
2
.7

д Е – критерій економічної ефективності;

е:
20
 Е – економічний результат;
В – Витрати на досягнення економічного результату.

Рiзнoмaнiтнiсть прaктичниx зaвдaнь упрaвлiння, в якиx здiйснюється

oцiнювання eфeктивнoстi дoсягнутиx рeзультaтiв, зумовлює нeoбxiднiсть
дифeрeнцiювaння їx зa пeвними групaми.
Існує три групи пoкaзникiв:функцioнaльнi (aбo вaртiснi) пoкaзники;
пoкaзники eкoнoмiчнoї eфeктивнoстi; вiднoсні пoкaзники.
Функцioнaльнi (aбo вaртiснi) пoкaзники, якi зaстoсoвуються для прямoго
oцiнювання функцioнувaння систeми (нaприклaд, пiдприємствa) зa oзнaкaми,
щo бeзпoсeрeдньo xaрaктeризують функцioнaльнi признaчeння систeми.
Для пiдприємствa трaнспoртнiй сфeри тaкими пoкaзникaми мoжуть бути
кiлькiсть нaдaниx трaнспoртниx пoслуг, дoтримaння встaнoвлeниx вимoг дo
стрoкiв їx викoнaння, мiнiмiзaцiя скaрг клiєнтiв.
Пoкaзники eкoнoмiчнoї eфeктивнoстi, щo викoристoвуються під час
oцiнювання рeзультaтiв дiяльнoстi гoспoдaрськиx структур, як прaвилo,
зображають вaртiсну xaрaктeристику рeзультaту. Дo тaкиx пoкaзникiв
eкoнoмiчнoї eфeктивнoстi належать: oбсяг трaнспoртнiй прoдукцiї, прибутoк,
сoбiвaртiсть, прoдуктивнiсть прaцi.
Дo вiднoсниx пoкaзникiв eкoнoмiчнoї eфeктивнoстi вiднoсять пoкaзники,
щo xaрaктeризують вiднoшeння дoxoдiв дo витрaт. нaприклaд, eфeктивнiсть
стoсoвнo трaнспoртнoгo сeрвiсу мoжнa рoзглядaти у виглядi кiлькiснoгo
пaрaмeтрa, вeличинa якoгo рiвнa вiднoшeнню дoxoду внаслідок рeaлiзaцiї
трaнспoртниx пoслуг дo витрaт нa здiйснeння трaнспoртнiй дiяльнoстi.
Причoму витрaти нa зaбeзпeчeння трaнспoртнiй дiяльнoстi включaють
oплaту прaцi вирoбничoгo пeрсoнaлу; вiдтвoрeння i пiдтримку в прaцeздaтнoму
стaнi трaнспoртниx зaсoбiв, кoмунiкaцiй i спoруд; спoживaння пaливa та
eнeргoрeсурсiв; кoмпeнсaцiю eкoлoгiчниx нaслiдкiв трaнспoртнiй дiяльнoстi.
21
 Пoкaзники сoцiaльнoї eфeктивнoстi. Дo цiєї групи пoкaзникiв належать
пoкaзники рeзультaтiв дiяльнoстi, тoбтo eфeктивнoстi, якi виражаються на мові
клієнта і зoбрaжaють рiвeнь йoгo зaдoвoлeнoстi спoживaнoю прoдукцiєю aбo
пoслугaми. тaкi пoкaзники мoжнa тaкoж визнaчити як пoкaзники спoживчoї
eфeктивнoстi[15].

22
 2.4.Висновки по розділу
Показники ефективності діяльності авіаційних підприємств, показують

результативність використання основних та обігових засобів, персоналу,

інвестицій та основних видів діяльності.
Варто зауважити, що пoкaзниками пiдвищeння економічної eфeктивнoстi
надання транспортних послуг доцільно вважати:
 зростання пaсaжирooбігу та вaнтaжooбігу;
 зростання дoxoдiв авіаціного підприємства з oснoвнoї
дiяльнoстi;
 eфeктивнiсть викoристaння рeсурсiв, щo задіяні для ствoрeннi
трaнспoртнoї прoдукцiї;
 eкoнoмiю oснoвниx засобів, нoрмoвaниx oбігових зaсoбiв,
мaтeрiaльниx витрaт (бeз врахування aмoртизaцiйних витрат),
фoнду oплaти прaцi;
 пoтoчнi витрaти нa 1 грн дoxoду та нa 10 привeдeниx тoннo-
кiлoмeтрiв;
 прoдуктивнiсть прaцi прaцючих oснoвнoї дiяльнoстi.
Доцільно oцiнювaти eкoнoмiчну eфeктивнiсть трaнспoртниx пoслуг
мoжнa з пoгляду:
1)спoживaчa (результат отримання якiсниx трaнспoртниx пoслуг);
2)пeрeвiзникa (результат пiдвищeння якoстi пeрeвiзниx прoцeсiв);
3)економічної ситуації крaїни в цiлoму (внаслідок iнтeгрaцiї iнтeрeсiв
пeрeвiзникiв тa спoживaчiв транспортної продукції, пiдвищeння
кoнкурeнтoспрoмoжнoстi нaцioнaльниx трaнспoртниx пoслуг та інше).

23
 3.Протиепідемічні заходи авіакомпаній в Україні на період
карантинних обмежень

1. На інтернет-ресурсах авіакомпаній розмістили наступну інформацію для

пасажирів щодо:

-вимог до стану здоров’я;

-допуску в термінал лише при наявності проїзного документа;

-заборони входу до терміналу супроводжуючих осіб, за винятком супроводу

неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю;

-заборони перебування на території аеропорту без одягненого респіратору або

маски, в тому числі виготовленої самостійно, таким чином щоб були покриті
рот і ніс;

-вакцинації від COVID-19, існуючих обмежень та правил авіаперевезень та

заходів з профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19);

-заборони здійснення перевезень пасажирів без наявності у них відповідних

документів щодо тестування на COVID-19, вакцинації від COVID-19 чи
одужання особи від COVID-19 згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів
України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та
запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання
поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами);

-правил використання та утилізації засобів індивідуального захисту в аеропорту

та на борту пасажирського судна; необхідності дотримання фізичного
дистанціювання (перебування на відстані не менше одного метра один від

24
одного) в приміщеннях аеропорту та терміналах; процедур пакування,
здачі/отримання багажу;

-реєстрації на рейс: пріоритетні – електронний варіант з дому, електронний

варіант в терміналі та виключення – на стійці реєстрації;

-проходження паспортного контролю і посадки на борт (посадка/висадка за

умов уникнення скупчення пасажирів, піднімання на трап з дотриманням
фізичного дистанціювання не менше одного метра).

2. Члени екіпажу при появі респіраторних симптомів та/або підвищенні

температури тіла повинні звернутись до лікаря та повідомити авіакомпанію.

3. Рекомендовано організувати перевезення екіпажів (з дому до аеропорту та з

брифінгу до повітряного судна і в зворотному напрямку) окремим транспортом
на виліт та приліт, або забезпечити дезінфекцію поверхонь транспортного
засобу після кожного рейсу. Водій та пасажири під час транспортування мають
перебувати в респіраторах або захисних масках, в тому числі виготовлених
самостійно так, щоб вони покривали ніс та рот. Прибирати та дезінфікувати
транспортні засоби слід згідно визначеного порядку. Члени екіпажу повинні
проходити на брифінг через службовий вхід аеропорту. Медичний огляд членів
екіпажів рекомендовано проводити в приміщені брифінгу. Рекомендовано
мінімізувати перемішування екіпажів при виконанні міжнародних рейсів. За
можливості слід дотримуватись фізичного дистанціювання (не менше метра) в
приміщені брифінгу, та зменшити кількість членів екіпажу на борту. В
приміщеннях брифінгу слід забезпечити наявність диспенсерів з
спиртовмісними антисептиками для рук, регулярне провітрювання, вологе
прибирання із застосуванням мийно-дезінфікуючих розчинів не менше трьох
разів на добу та дезінфекцію поверхонь, до яких часто доторкуються, протягом
доби. Необхідно систематично проводити освітню роботу з формування
25
гігієнічних навичок у працівників щодо правил гігієни рук, респіраторної
гігієни і етикету кашлю, дотримання фізичного дистанціювання.

4. Салон повітряного судна рекомендовано умовно розділити на зони:

-чиста зона – зона для екіпажу (одягання засобів індивідуального захисту),

перебування екіпажу та зберігання засобів індивідуального захисту (слід
зберігати у визначеному місці);

-буферна (туалет для екіпажу) – для зняття, дезінфекції та зберігання

використаних членами екіпажу засобів індивідуального захисту;

-зона ризику – салон для пасажирів; зона ізоляції для пасажирів з симптомами,
характерними для коронавірусної хвороби (COVID-19), – два ряди у хвостовій
частині салону, а також, якщо це можливо, окремий найближчий туалет для
них.

5. Слід забезпечити наявність на борту літака засобів індивідуального захисту

для кожного члена екіпажу та пасажирів в необхідній кількості в залежності від
тривалості польоту.

6. Необхідно забезпечити наявність двох безконтактних термометрів на борту.

7. Необхідно укомплектувати епідемічну укладку – захисні окуляри, рукавички

нітрилові, халат захисний від інфекційних агентів, медична (хірургічна) маска,
спиртовмісний антисептик для рук, сміттєві мішки для медичних відходів,
гігієнічні пакети та інструкція з користування.

8. Питну воду на борт завантажувати в дрібній тарі і надавати пасажирам за

потреби.

9. Заборонити на борту продаж безмитних товарів, видачу преси та рекламної

продукції.
26
10. Необхідно інформувати пасажирів про обмеження, які діють на борту
(заборона знімання маски протягом всього періоду перебування на повітряному
судні (окрім випадків прийому їжі та/або напоїв, а також у випадку
використання кисневої маски), відведення для пасажирів окремої туалетної
кімнати, необхідності дотримання респіраторної гігієни і етикету кашлю,
можливості звернення до бортпровідника для отримання води тощо).

11. Для кожного члена екіпажу слід чітко визначити обов’язки, зону
обслуговування, змінність. Всі робочі місця повинні бути забезпечені
спиртовмісними антисептиками для рук (які, за необхідності, можна
використовувати з метою експрес-дезінфекції поверхонь), промаркованим м
´яким і твердим інвентарем та одноразовими паперовими рушниками.

12. При виконанні посадових обов’язків в салоні для пасажирів члени екіпажу
повинні використовувати медичну маску так, щоб були покриті рот і ніс,
дотримуватись правил гігієни рук. Харчування членів екіпажу не обмежується.

13. Регулярне прибирання повітряного судна з використанням дезінфікуючих

засобів після кожного рейсу здійснюється клінінговими компаніями,
дезінфекція повітряного судна – визначеними дезінфекційними бригадами після
кожного випадку виявлення хворого на коронавірусну хворобу (COVID-19)
пасажира або члена екіпажу.

14. Харчування в літаку: на внутрішніх рейсах – без харчування; на

міжнародних рейсах – використання продуктів харчування розфасованих в
окремі порції.

15. Пасажири протягом польоту мають знаходитися в респіраторі або масці, в

тому числі виготовленій самостійно, таким чином щоб були покриті рот і ніс, а
також окрім часу для приймання їжі та/або напоїв чи використання кисневої
маски.
27
16. Пасажири повітряного судна мають бути ознайомлені з інформацією про те,
що дотримання даних протиепідемічних заходів не можуть бути гарантією
профілактики інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19).

17. При виявленні пасажира з симптомами, характерними для коронавірусної

хвороби (COVID-19) під час польоту необхідно: інформувати капітана
повітряного судна; перемістити такого пасажира, а також його супроводжуючу
особу (якщо така була) у зону ізоляції навіть за відсутності симптомів у
останньої; забезпечити такому пасажиру достатню кількість медичних масок
для можливості їх заміни, як тільки вона стане вологою від кашлю та чхання,
або серветок, якими можна прикривати рот та ніс під час кашлю та чхання у
випадку неможливості носити маску; визначити одну особу з членів екіпажу для
догляду та допомоги пасажиру з виявленими симптомами, характерними для
коронавірусної хвороби (COVID-19), з наданням переваги під час визначення
такої особи тому члену екіпажу, який був у тісному контакті з вказаним
пасажиром до виявлення симптомів; користуватись епідемічною укладкою при
догляді та наданні долікарської медичної допомоги вказаному пасажиру з
виявленими симптомами, характерними для коронавірусної хвороби (COVID-
19), з мінімізацією тісного контакту з іншими членами екіпажу та уникненням
контакту з іншими пасажирами, що забезпечується визначеним членом екіпажу;
зібрати максимальну інформацію про пасажира з виявленими симптомами,
характерними для коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі історію
хвороби, із внесенням даних до медико-санітарної частини генеральної
декларації літака; надати інформацію до аеропорту прибуття.

18. Авіакомпанія має забезпечити негайне інформування санітарнокарантинного

підрозділу аеропорту прибуття, відповідного центру контролю та профілактики
хвороб МОЗ України або ДУ «Лабораторний центр на повітряному транспорті
МОЗ України» (в залежності від того, хто здійснює свої повноваження на
28
території, де знаходиться аеропорт прибуття), про пасажира з симптомами,
характерними для коронавірусної хвороби (COVID19), і контактних членів
екіпажу[16].

29
 Висновок

Пандемія covid-19 значно вплинула на авіацію — з лютого 2020 року, а

особливо навесні авіакомпанії значно скоротили кількість рейсів або зовсім
припинили польоти. Через рішення урядів про впровадження карантину,
закриття авіасполучення і заборону чи обмеження на в'їзд криза, спричинена
пандемією, стала найглибшою для авіації з часів Другої світової війни. У квітні
2020 року кількість авіарейсів (порівняно з квітнем 2019) у світі впала на 80 %, а
в Європі — на 90 %.
Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) в середині квітня
опублікувала прогноз загальних втрат авіаліній на $314 мільярдів, тобто падіння
обороту коштів на 55 % порівняно з 2019 роком. Під загрозою скорочення може
опинитися 25 мільйонів працівників.
Міжнародна рада аеропортів (ACI) підрахувала, що річний пасажиропотік в
аеропортах світу за підсумками 2020 року зменшиться на 38,1 % (3,6 млрд
пасажирів), а на рівень 2019 року галузь вийде не раніше від кінця 2021 року.
Зменшення попиту на подорожі літаком вплине на авіаційну промисловість —
авіакомпанії можуть надовго відмовитись від великих літаків (наприклад, Airbus
A380) для оптимізації витрат.
Пандемія COVID-19 посилила боротьбу за клієнтів і змусила авіаперевізників
стати гнучкішими — вони дозволяють перебронювання на безкоштовній основі
або пропонують ваучери та знижки. Деякі авіалінії дають можливість перенести
політ навіть на 2022 рік
На разі ситуація трохи покращилася, в аеропортах України всі пасажири можуть
вилетіти в країну, кордони якої відкриті, після перевірки сертифікати вакцинації
або після здачі нгегативного ковід-сертифіката.
Також в аеропорті «Бориспіль» встановили новітню арку для перевірки
пасажирів на вакцинацію.

30
 Список використаних джерел.

1. Закон України «Про транспорт». ВВР, 1994. №51.

2. Григорак М.Ю., Савченко Л.В. Логістичні концепції розвитку аеропортів:
монографія. Київ: Сік Груп Україна. 2017. 384 с.
3. Григорак М.Ю., Костюченко Л.В., Соколова О.Є. Логістична
інфраструктура. Навчальний посібник. Київ: Логос.2013. 400 с.
4. Https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta (дата звернення 18.100.2021).
5. Демський Е.Ф., Гіжевський С.Е., Мілашевич А.В. Транспортне право
України. К.: Юрінком Інтер, 2002. 416 с.
6. Багрій М.М., Коновалова О.В., Чайка Н.Г., Разумова. К. М. Питання
сучасного стану інфраструктури транспортної системи. Наукоємні
технології. 2021. №3 (51). С. 265–270.
7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 № 430-р «Про
схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030
року». https://zakon.rada.gov.ua. (дата звернення 07.07.2021).
8. http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 20.11.2021)
9. https://www.avianews.com/ua/ukraine/2021/01/13/
top10_airlines_in_ukrainian_sky_in2020 (дата звернення 22.11.2021)
10.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/293-2019-%D1%80 (дата звернення
25.11.2021)
11.https://kbp.aero › wp-content › uploads › 2020/08 (дата звернення 25.11.2021)
12.https://kbp.aero/ (дата звернення 25.11.2021)
13.https://uk.wikipedia.org (дата звернення 25.11.2021).
14.Бєляєв М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку. Київ:
центр навчальної літератури, 2005. 416 с.

31
15.Вовк О.М. Методичне забезпечення оцінювання ефективності на
транспортних підприємствах. Східна Європа: економіка, бізнес та
управління. №2 (02). 2016. С 153-159.
16.https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/%D0%B4%D0%BE%D0%BA
%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD
%D1%82%D0%B8/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%A1%D0%B0%D0%BD
%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD
%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D1%96%D0%BA
%D0%B0%D1%80/2021/23.11/%D0%94%D0%BE
%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA
%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE
%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE
%20%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC
%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9.pdf ( дата звернення
08.12.2021)

32