Анотація

до роботи «Гонзо-журналістика як ефективний метод боротьби з фейками в

українському медіапросторі»
Шаніної Анастасія Олександрівна, учениця 8-В класу
Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки
Науковий керівник: Казакова Оксана Миколаївна, заступник директора з наукової
роботи Миколаївського муніципального колегіуму

Мета роботи полягала в окресленні своєрідності використання гонзо-

журналістики як боротьби з фейками у сучасному українському медіапросторі.
Аналіз наукових досліджень дозволив охарактеризувати явище гонзо-
журналістики у сучасному науковому дискурсі. Він показав, що вивченням
феномену гонзо-журналістики займалися зарубіжні та вітчизняні вчені, проте
комплексного аналізу цього явища нами не виявлено. Також сучасне явище гонзо-
журналістики не має чіткого тлумачення, тому ми доповнили обране нами робоче
поняття твердженням, що гонзо-журналістика – це не тільки жанр, але й напрям,
а іноді й стиль. Наше припущення знайшло підтвердження і в наукових
дослідженнях.
Нами розглянуто ознаки гонзо-журналістики, які визначені вітчизняним
дослідником Д. Чередником. На нашу думку, яка спирається на аналіз діяльності
українських гонзо-журналістів, ці ознаки потребують суттєвого доповнення.
Досліджуючи еволюцію цього напряму, ми визначили, що жанри та форми
подачі матеріалу постійно доповнювались новими: від статей, коміксів до блогів,
відеоігор.. В Україні гонзо-журналістика почала активно розвиватися після подій
2014 року, її роль у житті суспільства вкрай важлива, адже вона є ефективним
методом протидії розповсюдженню фейків – потужній зброї інформаційних воєн.
На наш погляд, гонзо-журналістика є одним із ефективних методів протидії
фейковій інформації, адже її стиль та форми є популярними та зрозумілими для
більшості глядачів/читачів/підписників та змушують їх критично мислити.
Виокремивши та проаналізувавши український медіаконтент та взявши
інтерв’ю у відомих гонзо-журналістів, ми додали до ознак
Д. Чередника власні. Посилаючись на ці ознаки, ми створили авторський
алгоритм «Перевірки на присутність ознак гонзо-журналістики у текстах,
гіпертекстах та медіатекстах», який довів нам, що програми Юрія Гаврищака,
Світлани Махнічевої, блог та ютуб-канал Івана Яковини та подача інформації у
них повністю відповідають вимогам «гонзо».
Після аналізу матеріалів програми «Скажите, пожалуйста» та «Вєсті
Кремля» ми переконалися, що протидія фейкам – це їх основна мета. Особливість
полягає у тому, що ведучі не тільки аналізують існуючі фейки, а й створюють
власні, які потім спростовують та попереджають спотворення інформації шляхом
аргументованого аналізу гострих соціальних проблем або гучних новин.
Ключові слова: гонзо-журналістка, український медіапростір, фейки,
напрям, жанр, стиль, ознаки, алгоритм.