СТВЕРДЖЕННЯ

Доброго ранку шановні опоненти, шановні судді, шановний тайм-кіпере, я другий спікер
команди ствердження, звати мене Дар'я.
Перший спікер вже називала наші аргументи, але перш ніж почати лінію аргументації я
іх повторю.
Наші аргументи це "Соціальні мережі як тренажер критичного сприйняття інформації"
"Соц мережі вчать грамотно подавати контент."
" Соц мережі демократичніше ніж СМІ."

1.Наша команда вважає, що соц мережі сприяють медіаграмотності тому що

виступають як тренажер критичного сприйняття інформації. Ми маємо можливість
перевірити її і маємо різні джерела. Звичайно не всі люди цим займаються, але якщо
людина прагне розвитку медіаграмотності, вона буде користуватися цією можливістю.
Або, попавши у ситуацію деїх обманули, вони отримають опит, і можливість того що з
ними таке станется знову зменшится.
Молоді журналісти що створили фейк про фільмування продовження серіалу про
комісара Рекса розповіли, як вдалося змусити тисячі українців та представників
авторитетних українських видань замислитись над власною медіаграмотністю.
Приведу у доказ уривок з інтерв’ю:
– Як виникла ідея експерименту? Чи важко було її реалізувати?
– Ми вирішили перевірити на власному досвіді один з її інструментів пропаганди –
створення фейку. Хотіли побачити, як швидко він зможе поширитися у медіа. Через
шість днів після створення сторінки-фальшивки новина справді з’явилася на відомих
сайтах, і це довело нашу теорію, що неперевірена інформація здатна легко
розповсюдитися. Для цього нам не знадобилися значні ресурси: фотоапарат,
ноутбук, принтер і фантазія спрацювали.
– Як ви вважаєте, чому фейк спрацював? Чи є в цьому провина журналістів?
– Як писали у коментарях, фейк був зроблений правдоподібно. У журналістів не
виникло сумнівів, тож вони просто перепостили новину на свої ​сайти​. Крім того,
був вихідний, субота, і журналістам доводилося хапатися за будь-який привід, що
змусить читача клікнути на заголовок (з ​а даними Посібник для вчителя
“Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства​”.)
Тому ​це питання до редакторів, що між кількістю та якістю обирають перше.
Отже, за допомогою соц мереж і власного досвіду ми, можна сказати, вчимося на своїх
помилках і перевіряємо інформацію, яку ми отримуємо.

2. На нашу думку соц мережі сприяють медіаграмотності тому що вчать нас правильно
подавати контент. Як казала перший спікер, вміння подавати інформацію складає
половину від медіаграмотності, і соціальні мережі дають нам таку можливість. По
більшій частині ми вчимося методом проб і помилок, тобто на власних і чужих
помилках.
Прикладів нерозважливої поведінки в соц мережах безліч. Наприклад, навіть у 2012
році, коли інтернет мав не таку вагу як зараз, під час Літніх Олімпійський Ігор, було
зафіксовано кілька скандалів, пов’язаних з соціальними мережами. Найвідомішим став
той, коли двічі чемпіонка Європи і Греції в потрійному стрибку Параскеві Папахрісту
була виключена зі складу національної збірної та усунена від участі у змаганнях.
Причиною цього стало її висловлювання у мікроблозі Twitter: «оскільки в Греції так
багато африканців, комари Западного Нілу нарешті почнуть живитися звичною їжою!».
Про цей расистський твіт дізналися представники олімпійського комітету Греції, і
виключили дівчину зі збірної.
Таким чином, соц мережі сприяють розвитку медіаграмотності, навчаючи нас
правильно подавати контент.

3. Ми вважажмо що соц мережі сприяють медіаграмотності, адже вони набагато

демократичніше ніж ЗМІ. Демократія, тобто свобода слова йде дуже тісно з
медіаграмотностю. У сучасної молоді політична соціалізація тісно пов’язана з
існуванням соціальних мереж – за їхньою допомогою вони організовують протести та
навіть мають змогу прямо контактувати с політиками. Це також мережа, в якій
відбуваються важливі політичні дебати та починаються соціальні кампанії, такі як
#MeToo – хештег, який широко використовували з жовтня 2017 року для привернення
уваги до проблематики поширення сексуальних домагань, особливо на робочому місці.

В решті решт, соціальні мережі сприяють медіаграмотності тому що демократичніші ніж

ЗМІ.

Перейдемо до аргументів опонентів, до яких ми хочемо зауважити декілька речей:

● Ми не погоджуемся з тим що..
● Команда Заперечення не аргументувала цей пункт..
● У нас є свої докази..
● І тд

На цьому все, дякую за увагу, я чекаю питань.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Доброго ранку шановні опоненти, шановні судді, шановний тайм-кіпере, я другий спікер
команди Заперечення , звати мене Дар'я.
Перший спікер вже називала наші аргументи, але перш ніж почати лінію аргументації я
іх повторю.
Наші аргументи це "Соц мережі росповсюджують фейки." "Соц мережі маніпулюють
інформацію" ." У соц мережах люди безвідповідально ставляться до своіх
висловлювань"

1.Наша команда вважає що соц мережі НЕ сприяють медіаграмотності тому що

росповсюджують фейкову інформацію. Нам здаєтся, що просто неможливо сприймати
інформацію, коли тебе оточує брехня. Більша частина людей складає свій погляд на
світ використовуючи саме фейки. Наприклад, складають уяву про зірок завдяки Соц
мережам, як сталося з Маколеем Калкіном - раніше видатним актором кіно, пік
популярності якого випав на його дитинство а точніше фільм Сам Удома, а пізніше про
нього ніби забули. У інтернеті ви можете знайти безліч фейків про нього: Зірка Кіно
став наркозалежним, Актор з Сам Удома хотів покінчити життя самогубством , і навіть
"Маколей Калкін помер". Все це було спростовано власне актором. Хоча деякі ці
заголовки були засновані на правді, це все було лише способом здобути уваги, да і що
казати якщо вони швидко ньради популярність тим самим зруйнував репутацію актора.
Отже, соц мережі не сприяють медіаграмотності тому що росповсюджують фейки.

2. На нашу думку Соц мережі НЕ сприяють медіаграмотності тому що маніпулюють

інформацією. Соц мережі у цілому не дають объективної картини, фільтруючи и
інформацію залежно від користувача і таких факторів стосовно публікацій:наскількі
автор поста цікавий користувачу, як на пост реагували інші користувачі, тип посту
(фото, відео, і тд) і наскільки пост актуален. Таку інформацію ми можемо знайти у
справочному центрі компанії Фейсбук, тобто ця інформація стосуется не лише
Однойменної соц мережі а й Інсиаграму який теж належить цій компанії.
Наймаштабнішою маніпуляцією від Фейсбук стало Втручання у вибори президента
США у 2016 році. Формально кажучі соц мережа не агітувала за Дональда Трампа, але
зовсім склро почався потік фейкових новин розроблений у штабах обох участників
передвибірної гонки (Хіларі Клінтон і Трамп). Аналіз від новинної интернет
медіа-компанії BuzzFeed показав що 38% новин трьох великих прореспубліканських
сторінок на Фейсбуці мав фейкову інформацію, а це тисячі повідомлень, кожне з яких
розходилися з колосальними показниками. Тобто фейки розповсюджувалися набагато
краще за правду, через що значна кількість виборців будувало погляди на тих фейках.
Все це призвело до розслідувань проти Фейсбук у США і Європі, а Марку Цукербергу,
главі компанії (10 Квітня 2018 року) довелося вибачатися за дезінформацію
користувачів у Конгрессі США.
Все вище сказане підтверджує що соц мережі не сприяють медіаграмотності тому що
маніпулюють інформацію.

3. Ми вважажмо що соц мережі не сприяють медіаграмотності, тому що у соц мережах

люди безвідповідально ставляться до своіх висловлювань. Люди у соц мережах
можуть казати що завгодно, і у більшості випадків їм нічого за це не буде. Іноді, це
переходить рамки. Наприклад активістку Олену Григор'єву знайшли вбитою в ніч на 21
липня в Санкт-Петербурзі. Останній пост на її Фейсбуці був про анонімний гомофобний
інтернет-проект "Пила", в "розстрільний список" якого вона входила.
Вперше про "Пилу" заговорили в квітні 2018 року, коли в Башкирії прокотилася
хвиля нападів на геїв. Керівник башкирського відділення правозахисної
організації "Альянс гетеросексуалів і ЛГБТ за рівноправність" Христина
Абрамічева на своїй сторінці в Facebook написала, що в Уфі і Стерлітамаці
почалася "гомофобна гра" "Пила": невідомі знайомилися в інтернеті з
гомосексуалами, призначали зустрічі, а потім били їх, знімаючи знущання на
камеру. Анонімні автори сайту закликали всіх бажаючих "включитися в гру" і
здійснювати насильницькі дії по відношенню до ЛГБТ. За це пропонувалося
"солідну винагороду".
Влітку 2019 року на сайті "Пили" з'явився список, в якому були перераховані відомі
діячі ЛГБТ-руху. Автори списку обіцяли їм "жорстокі подаруночки". У список входили
19 блогерів, активістів і журналістів, а також три організації: Ресурсний центр ЛГБТ в
Єкатеринбурзі, редакція "Нової газети" і російська служба Бі-бі-сі. Крім того, "Пила", що
позначає себе як "громадський рух з державною підтримкою", обіцяла також
блокування банківських рахунків і інтернет-груп різних ЛГБТ-спільнот, заборона для
геїв антиретровірусної терапії за держрахунок і "масові рейди" проти ЛГБТ-заходів. На
сьогодняшній день, поліція не знайшла винуватців. Отже, соц мережі не сприяють
медіаграмотності тому що люди у них не несуть інформації за свої висловлювання.

Перейдемо до аргументів опонентів, до яких ми хочемо зауважити декілька речей:

Ми не погоджуемся з тим що..
Команда Заперечення не аргументувала цей пункт..
У нас є свої докази..
І тд

На цьому все, дякую за увагу, я чекаю питань.