Руденко О.

61I

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ЖИТТЯ КРАЇНИ І ОСОБИСТОСТІ

Соціальні мережі – дивовижна технологія, яка не має історичних аналогів

за швидкістю поширення: пройшло трохи більше десяти років з моменту її
появи, і вже приблизно половина населення Землі користується соцмережами.
Соціальні мережі дозволяють полегшити встановлення зв'язків між людьми і
використовуються для поширення інформації. Соцмережі − це газета і телефон
в одному флаконі. У перші кілька років їх існування здавалося, що соцмережі
мають тільки плюси. Люди відчували щастя, яке пов'язане зі спілкуванням. Ще
вони допомагають координувати колективні дії, дозволяють активніше
займатися волонтерством або політичною діяльністю і навіть скидати
авторитарні режими. У фільмі «Соціальна дилема» люди, які брали участь у
розробці соціальних мереж, зазначили, що цей чудовий винахід мав змінити
світ на краще. Мета творців фільму − зрозуміти, чому і як доступність
інформації і постійне спілкування псують життя людям, а не поліпшують його.
Творці говорять про все: від дата-майнінгу, впливу соціальних мереж на
психічний стан людей і збільшення числа підліткових самогубств до зростання
безглуздих теорій змови або плоскої Землі.

Про небезпеку соціальних мереж заговорили не тільки у режисери кіно,

але й письменники. Так, у своїй книзі «Десять аргументів на користь того, щоб
видалити свої акаунти із соцмереж прямо зараз» Джарон Ланьє пише про те, в
чому полягають неочевидні небезпеки соціальних мереж, як їх творці
маніпулюють користувачами і роблять їх злими, дурними і обмеженими. Автор
наводить десять аргументів щоб видалити свої акаунти з соціальних мереж:

1. соціальні мережі пригнічують свободу волі;

2. вони множать безумство нашого часу;
3. вони перетворюють нас в тупих озлоблених людей;
4. вони створюють фальшиві новини і фальшивих людей;
5. все, про що ми говоримо, з їх допомогою стає безглуздим;
6. вони руйнують здатність до співпереживання;
7. вони роблять нас нещасними;
8. вони зазіхають на наше економічне благополуччя;
9. вони роблять політику неможливою;
10.вони ненавидять і руйнують людську душу.

Колись соціальні мережі замислювалися як корисні і нешкідливі

інструменти, створені для швидкого спілкування та об’єднання людей. Вони
повинні були сприяти любові і розуміння, але замість цього перетворилися в
маніпуляторскі машини, які становлять небезпеку для суспільства. І Facebook, і
Twitter були помічені в спотворенні інформації, фальшивих новинах,
маніпулюванні в політичних і рекламних цілях. Створювана ними картина світу
спотворює і людську особистість, підживлюючи наші найгірші риси. І за всім
цим стоять великі гроші впливових компаній, яких цікавить тільки власна
вигода і заради яких і створені алгоритми, що змінюють нашу особистість в
гіршу сторону.

Крім того, соціальні мережі викликають звикання і залежність, подібну

наркоманії, коли людина вже не в силах дня прожити без перебування в мережі.
Це хворобливе звикання закладено в алгоритм мереж і використовує кожну
нашу слабкість за допомогою старих психологічних трюків, заснованих на
біхевіоризмі і підкріплених алгоритмами.

Дж. Ланьє підкреслює, що початкова ідея соціальних мереж була

прекрасна. Але поступово, крок за кроком, вона злилася з великим бізнесом в
області маркетингу та реклами, і, як недавно з'ясувалося, з політичними
силами, які використовують залежність користувачів від мереж у власних
непристойних цілях.

Так, у Білорусі розпалюються акції протесту після виборів президента

країни. Цікаво, що у мітингів, які з кожним днем стають все більш кривавими,
немає якихось явних лідерів або партійної організації. Проте протести йдуть. І
направляються досить професійно. Основний майданчик для комунікації між
противниками О. Лукашенка − месенджер телеграм. На опозиційних публічних
каналах озвучуються плани дій мітингувальників. Там же даються поради, що
робити в конкретний момент масових заворушень, куди бігти, де збиратися.
Крім того, канали виконують пропагандистську функцію − постійно говорять
про звірства влади, ілюструючи це яскравими відео і фото. При цьому дані
спільноти повністю анонімні. Тобто ведуться не від імені конкретних людей
або політичних сил, що різко відрізняється від євромайдану в Україні, де
анонімні пабліки хоч і впливали на масову свідомість, але набагато більш
значущу роль грали цілком конкретні активісти, блогери, журналісти та
політики, які говорили від свого імені.

Відомим серед мітингуючи є телеграм-майданчик «Nexta». Там

з'являються самі оперативні відео з місць подій. А головне − саме там
публікуються плани на протест. У скільки і де збиратися на мітинги, коли
починати страйк і так далі. Цілодобово, а особливо під час нічних акцій
опозиції, цей паблік оновлюється зі швидкістю кілька повідомлень за хвилину.
Велика частина з яких − ексклюзивні відео і фото прямо зсередини протестів.
Крім відео, на каналі йде постійно координація дій мітингувальників. Їм
повідомляють про пересування ОМОНу, розповідають співчуваючим, як
прикрити учасників протестів.

Іноді влада Білорусі вимушена йти на поступки, іноді вона жорстоко

розганяє протестуючих, але мітинги продовжуються, задіяна велика кількість
громадян, і не останню роль в цьому грають соціальні мережі. Таким чином, на
прикладі нашого сусіда ми можемо уявити якою величезною силою володіють
ці засоби комунікації. Якщо творці мереж хотіли об’єднати людей, то в цьому
випадку, можна сказати, що своєї мети вони досягли. Але об’єднуються вони
спільним відчуттям несправедливості, яка під пропагандою певних каналів,
переростає у ненависть до влади – паливо протестів.

Але мережі це не тільки розповсюдження якоїсь певної точки зору на те,

що відбувається, але й засіб маркетингу. За допомогою смартфонів можна
зробити ефектне селфі і тут же відправити його в соціальну мережу, щоб будь-
який бажаючий міг дізнатися нашу геолокацію, переміщення, контакти,
реакцію на обставини. Алгоритми стежать за нашим колом читання,
відволіканням уваги, частотою звернення до того чи іншого контенту − і вони
безперервно вдосконалюються. Нам нав'язують непотрібні речі за допомогою
тонких маніпуляцій, вивчивши, коли ми найбільш уразливі для впливу реклами
− і тим самим впихають те, що нам не потрібно і не подобається. Нами тонко
маніпулюють, змушуючи проводити в соціальних мережах все більше часу, а
все інше доробляють алгоритми, наприклад, підвищуючи явку виборців або
лояльність бренду. Всі ці маніпуляції робляться, звичайно, не з любові до
мистецтва, а заради грошей і могутності.

Але, що ми можемо зробити? Відмовитись від смартфонів і мереж як це

пропонує фільм? Дійсно, в ньому ця проблема поставлена дуже гостро і вона
неодмінно заслуговує на увагу. Але кожна людина живе так, як вона заслуговує
сама. Якщо вона витрачає час на безглуздий перегляд Тік-ток, то звинуватити у
марнотратстві часу має лише себе. Якщо батьки наголошують на тому, що
потрібно менше сидіти у телефоні, то навіщо тоді, вони їх купили своїм дітям?
Можливо, у наш інформаційний час, ми потребуємо нової філософії щодо
наших засобів комунікації. Людство має зняти рожеві окуляри і поглянути на
пристрої під іншим кутом. Це зовсім не предмет розкоші та статусу, планшети
та смартвони зовсім не несуть нам щастя і якійсь довгострокові враження. Ця
маленька електронна коробка давно перестала бути нешкідливою. Як
показують дослідження, у дитини, яка регулярно використовує соціальні
мережі, ризик депресії збільшується на 27%. Діти, які сидять в телефоні не
менше трьох годин на день, швидше за все, стануть самогубцями. Крім того,
вчені стверджують, що кількість суїцидів серед підлітків в США зараз
перевищує число вбивств, і саме смартфони є рушійною силою цього процесу.
На мій погляд, соціальні мережі давно перестали бути нашим вікном у світ,
вони просто перетворились у рекламну брошурку. Ніхто не несе
відповідальність за наше життя, крім нас. Так, можливо соцмережеві алгоритми
безжально і вивчають нашу поведінку, але остаточний вибір залишається за
нами: чи проводити весь час у смартфоні чи ні, чи довіряти отриманій
інформації або все ж таки, зайвий раз перевірити її, чи зробити пристрій своїм
інструментом, або навпаки, стати об’єктом маніпуляцій заінтересованих в
цьому компаній.