Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та

природокористування

Навчально-науковий інститут "Будівництва таархітектури"

Кафедра основ архітектурного проектування, конструювання

та графіки

03-06-16

Методичні вказівки

до виконання практичних і самостійних робіт „Антураж ,

стафаж та їх елементи”
з дисципліни „Архітектурна графіка”
студентами за напрямом підготовки 6.060102 „Архітектура”
денної форми навчання

Рекомендовано методичною
комісією за напрямом підготовки
6.060102 „Архітектура”
Протокол № 4 від 24. 01. 2014 р.

Рівне-2014
 Методичні вказівки до виконання практичних і самостійних
робіт частина 3 „Антураж , стафаж та їх елементи” з
дисципліни „Архітектурна графіка” студентами за напрямом
підготовки 6.060102 „Архітектура” денної форми навчання /
Н.І. Бакун. – Рівне, НУВГП, 2014. – 30с.

Упорядник: Н.І. Бакун, ст. викладач кафедри архітектури

Відповідальний за випуск: : В.М. Ромашко, к.т.н., доц., завідувач

кафедри основ архітектурного проектування, конструювання
та графіки

Зміст

Стор.
Загальні положення……………………………………………………3
1. Людина і простір……………………………………………………4
2. Рослини……………………………………………………………..11
3. Дендрологічні характеристики зелених насаджень................…..19
4. Рекомендована література………………………………………...27
5. Іінформаційні ресурси………………………………………….….29
6. Додаток..............................................................................................30

© Бакун Н.І., 2014

© НУВГП, 2014

2
 Загальні положення

Під час послідовного графічного виконання проекційного

креслення архітектор намагається отримати максимальний робочий
ефект від кожного креслення, застосовуючи найпростіші графічні
засоби. На кожній стадії розробки креслень (орієнтовно чотири)
автор послідовно уточнює свій кінцевий задум. На кінцевій стадії
(четвертій) здійснюється остаточна доробка креслень: відмивки
фасадів з виявленням фактури матеріалів, напівтіней, силуету
будинків. Виконання рисунку антуражу і стафажу. Шрифтові і
цифрові надписи, оформляється штамп креслення.
Специфіка архітектурного креслення вимагає відобразити
засобами архітектурного малюнку природне і предметне
середовище, в якому має перебувати архітектурний об'єкт. Така
особливість характерна виключно для архітектурної графіки. Тобто
проектне креслення оформляється архітектурним рисунком, який
узагальнено називають антуражем і стафажем.
Архітектурний антураж і стафаж є стилізованими
зображеннями природного і предметного оточення запроектованого
об'єкту. Їх розробляють з метою, щоб непідготовлена професійно
людина (у т.ч. і замовник), змогла побачити наближене природне і
предметне оточення, в якому знаходиться архітектурний об'єкт; для
передачі масштабності зображення; демонструє індивідуальний
почерк автора при розкритті архітектурної ідеї.
Вибір технічних прийомів креслярської графіки і деталей її
оформлення досить складний процес, який необхідно засвоювати
студентам під час навчального проектування, щоб формувати свої
професійні навички.

1. Людина і простір

Одним з основних вимірів архітектурного простору є сама

людина, її антропометричні характеристики. Пропорцію тіла
прийнято рахувати за відповідним модулем, з метою
підпорядкування предметів життєвого середовища до її потреб в
просторі (під час роботи, відпочинку, руху і т.п.). Елементи такої
модульної системи працюють і для створення відчуття відповідної
атмосфери в зображенні об'єкту, допомагають визначити масштаб,

3
площі і положення об'єкту у просторі. Все це доповнює загальну
композицію зображення.
Зобразити людську фігуру досить складно. Рисунок архітектора
відмінний від рисунка художника. Архітектор створює зображення
людини в стилізованій формі, але з правильними розмірами,
пропорціями, рухом. Такий рисунок виконується в простій
графічній манері, без деталізації. Слід пам'ятати, що фігура людини
повинна доповнювати архітектурний рисунок, а не конкурувати із
зображенням об'єкту, щоб не відволікати увагу від нього.
До основних принципів зображення людини відносять її
особливості, пов’язані з національним походженням, впливом
культурно-історичної спадщини, місцевості проживання і т.п.
Закономірностями пропорцій людського тіла приділяли увагу ще
у Стародавньому Єгипті. У наш час користуються системою
пропорцій, створеною за принципом „золотого січення”,
розробленою архітектором Ле Корбюзьє. Її назва - „Модулор”.
Окрім цього, є інші напрацювання з антропометричними
характеристиками людини. КиївЗНДІЕП розробив нормалі
архітектурно-планувальних елементів житлових і громадських
будівель, які застосовуються в архітектурному проектуванні.

4
 Людина. „Модулор” Антропометричні характеристики
(за Я. Анталом)

Багато архітектурних об'єктів потребують зображення фігур у

русі, що вимагає знання анатомічних пропорцій людини і механіки
руху. На нижче наведеному рисунку відображені основні розміри

5
15-ланкової моделі людського тіла з відповідним позначенням з
членування: а - ліктьове; в – плечове; с– шийне; d – хребетне; f –
тазостегнове; s – колінне; р – гомілковостопне; m – кисть руки.
Середні відносні (в долях зросту) величини розмірів чоловіка і
жінки наведені в таблиці.

Число ступенів руху моделі рекомендовано визначати за

формулою:

5
γ = 6n-∑ ί ρ ί
ί=1

6
 γ- число ступенів руху; n – число ланок ; ρ ί – число пар ί-го
класу. Наприклад, що поєднання f, с, в – пари 3 класу; р, d, m- пари
4 класу; а, s – пари 5 класу. І тоді: γ = 6х15-(3х5+4х5+5х4) = 25
Виходячи з розрахунку, будь-яке положення 15-ланкової моделі
людського тіла можна визначити 25-ма числами.

Кінограми бігу запропонованої моделі

а) кінограма руху руки і ноги однієї половини тіла

Час кроку Т = 0,78 с.; довжина кроку – 2,8 від зросту моделі.

б) повна кінограма

7
Таблиця значень розмірів

8
Приклад компонування архітектурного рисунка людини
в русі за 15-ланковою моделлю

Рисунок скелету людини за Барщем А.О.

9
Приклади планувальних і антропометричних елементів

Приклад визначення розмірів робочих площ кухні

(Мета: покращити продуктивність праці)

10
 Рослини

Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні

першої уяви щодо запроектованого об’єкта. Вони створюють
відчуття масштабності. Допомагають правильно сприйняти
композиційний задум проекту. Доповнюють зображення у
стилізованому, нереальному вигляді.
Способи графічного зображення озеленення: конструктивний,
силуетний, орнаментальний.
Конструктивний спосіб заснований на конструюванні каркасу
рослини, її крони. Передає схему гілкування рослини. Відображає
закономірності в її породі: виявляє кут відхилення гілок і певний
ритм їх членування.
Для праці таким способом необхідно вивчити рослину в натурі і
теоретично. Таким чином зображають рослинний світ в осінньо-
зимовий період.
Силуетний спосіб. Це зображення дерев, яке утворює контур не
освітлених предметів на світлому фоні. В ландшафтній архітектурі
дерева утворюють зелені насадження: масові, одинарні або групи
дерев. В архітектурній графіці це виражається однією лінією або
суцільним фоном. Для цього знаходять характерний контур
малюнку по периметру крони дерев. Крони дерев формують
головну декоративну якість, утворюючи ефект розмаїтості.
Поєднавши оригінальні деревні форми і навколишнє середовище
віднаходимо принцип естетичної єдності, який відображає настрій і
сприйняття ландшафтної композиції. Таким способом передають
рослинний світ у весняно-літній (і допустимо - осінній) періоди.
Орнаментальний спосіб передає в зображенні дерев ритм
розташування листя на гілках, які утворюють своєрідну листову
мозаїку. Ця композиція залежить від величини листка і системи
гілкування, тому що форма листка і крона дерева тотожні. При
графічному виконанні таким способом необхідно звернути увагу на
місце кріплення листків на стовбурі і до самої гілки дерева.
Утворена орнаментальна композиція може бути підкреслена
мозаїчним вкрапленням плодів або квітів породи дерева. Такий
спосіб рослин найдоцільніший в інтер'єрі, екстер'єрі і на
передньому плані перспектив об'єктів.
Вибір способу зображення залежить від творчого задуму автора.

11
Схеми зображення дерев у природному стані

Дуб простий Береза Граб звичайний

Липа великолистн. Верба Тополя

Явір Клен Бук звичайний

12
 Верба Осина Платан

1- Ясен звичайний
2- Акація біла 3- Ясен 4- Вільха липка 5- Гинкго дворічний 6-
Каштан кінський

13
 Схеми стилізації (абстрагування) рослин

При складних архітектурних формах використовують прості

форми дерев. І навпаки - де на рисунку переважають прості
архітектурні форми - можна використовувати складні форми
озеленення. При малих масштабах архітектурних об'єктів
озеленення потрібно максимально абстрагувати. В інтер'єрах та
екстер'єрах, де окремі архітектурні деталі сприймаються з близької
відстані, ступінь стилізації вибирають так, щоб підсилити враження
від озеленення.

Приклади стилізації зелених насаджень

Хвойні породи дерев

14
Стилізація чагарникових посадок і дерев

15
Приклади графічного зображення озеленення у відповідності до
характеру місцевості і способів зображення ялинки

Силуетний спосіб зображення ялинки

Конструктивний спосіб зображення ялинки

Орнаментальний спосіб зображення ялинки

16
Приклади стилізації зелених насаджень різними способами
зображення і техніках

Силуетний. Лінійна

Силуетний і конструктивний. Тональна і лінійна

Силуетно-конструктивний. Лінійна з акцентом тональним

17
Ажурний спосіб зображення дерев. Зображення і механізмів.

Приклади антуражу і стафажу

18
3. Дендрологічні характеристики зелених насаджень
Дерева

19
20
21
Чагарники

22
23
24
25
 Живоплоти
Асортимент деревинно-чагарникових порід для пристрою
живоплотів (назва – висота h,м):

Айва звичайна –1-3. Акація жовта - 0,6-2. Барбарис звичайний -0,6-2

Барбарис Тунберга - 0,6-2. .Бирючина звичайна - 0,6-2 .Глід
звичайний - 0,6-3 .Граб звичайний – 1-5.Груша звичайна – 1-5 Дерен
червоний -1-1,5.Калина звичайна – 0,6-2.Кизильник звичайний –
0,6-2. Клен Гиннала -0,6-3. Липи дрібнолиста – 1,5 -5. Лох
вузьколистий – 1-3. Бузок звичайний – 1-2. Смородина золотиста –
1-2. Спиреї- 0,6-2. Фурзиція європейська – 1-2. Чубушник
звичайний 1-2. Шипшина – 0,6-2. Ялина звачайна- 1-10. Ялівець
виргинський – 0,6-6 .Туя східна 0 0,6-5. Рослини, які в'ються:
в'юнкі троянди, виноград п'ятилистний, хміль звичайний, іпомея.

26
 4. Рекомендована література

Базова

1. Архитектурное черчение: /Пер. со слоц. Я. Антал, Л. Кушнир, И.

Сламень, Б Гавранкова –К.: Будівельник, 1980.-128 с.
2. Архитекурное черчение: Справ очник ./Д.И. Ткач, Н.Л Русскевич,
П.Р. Ниринберг, М.Н. Ткач. /Под ред. Д.И. Ткача.–К.: Будівельник,
1991.-272 с .
3. Барщ А.О. Наброски и зарисовки.-М.: Изд.-во „Искусство”, 1970
4. Георгиевский О.В. Единые требования по выполнению
строительных чертижей: Справочное пособие.-М.: «ООО».
Издательство «Архитектура»-С, 2004.-144 с.
5. Георгиевский О.В. Ходожественно-графическое оформление
архитектурно-строительных чертижей: Учебное пособие.-М.:
«ООО». Издательство «Архитектура»-С, 2004.-80с.
6 Зайцев К.Г. Графика и архитектурное творчество.–М.:
Стройиздат, 1979.-160 с.
7. Зайцев К.Г. Современная архитектурная графика: Учебное
пособие для вузов спец. „Архитектура”.–М.: Стройиздат, 1970.-203
с.
8. Климухин А.Г. Тени и перспектива: Уч. пособие для вуза.–М.:
Стройиздат, 1967.-200 с.
9. Костенко А.Я. Средства информации в архитектуре.-К.:
Будівельник, 1984.-111 с.
10. Кудряшов К.В, Байзетцер Л, Проблемы изобразительного языка
архитектора.–М.: Стройиздат, 1985.-240с.
11. Михайленко И.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та
комп’ютерна графіка: підручник для студ. вищих закл. освіти /За
ред. В.Є. Михайленко.-К.: Каравелла, 2003.-344 с.
12. Основы архитектурной композиции: Учеб. пособие для вузов
спец. "Архитектура" /Тиц А.А. и др.–К.: "Вища школа", 1976.–256 с.
13. Строительное черчение и рисование. /Под общ. ред. Б.В.
Будасова–М.: Стройиздат, 1981.–446 с.
14. Рускевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Справочник по инженерно-
строительному черчению.: К.: Будівельник, 1987.-260 с.

27
15 .Семенов В.Н. Унификация и стандартизация проектной
документации в строительстве.–Л.: Стройиздат. Ленинград. отд-
ние, 1985 -224с.
16. Соболев Н.А. Общая теория изображений: Учебное пособие. -
М.: ООО ” Издательство «Архитектура»-С”, 2004.- 672с.
17. Шимко В.Т., Гаврилина А.А. Типологические основы
художественного проектирования архитектурной среды: Учеб.
пособие.-М.: „Архитектура”-С, 2004.-104 с.
18. Штейнберг А.Я. Методы и инструменты архитектурного
проектирования.–К.: Будівельник, 1977.–104 с.

Допоміжна
1. Бархин М.Г. Методи работы зодчего: Из опыта советской
архитектуры 1917-1957гг.-М: Стройиздат, 1981.-216 с.
2 Боумен, Уильям Дж. Графическое представление информации.
/Пер. с англ. М.: Мир, 1971.-225 с.
3.Глазунов Е.А, Четверухин Н.Ф. Аксонометрия.–М.: ГИТТЛ,
1953.–291с.
4. Костенко А.Я. Средства информации в архитектуре.-К.:
Будівельник, 1984-111 с.
5. Нойферт П. Строительное проектирование. В двух томах. М.:
Стройиздат, 1965
6. Самойлович В.П .Народное архитектурное творчество. Киев.
Будівельник, 1977.
7. Тиц А.А, Воробьева Е.В. Пластический язык архитектуры.–М.:
Стройиздат, 1986.-312с.
8. Шматов В.П. Благоустройство приусадебных участков.
Россельхозиздат, 1985.

Нормативно-технічна
1. ДСТУ Б А 2.4-2-95. Умовні графічні значення і зображення
елементів генеральних планів та споруд транспорту
2. ДСТУ Б А 2.4-6-95. /ГОСТ 21.508-93 /Правила виконання
робочих креслень генеральних планів підприємств, споруд та
житлово-цивільних об'єктів
3. ДСТУ Б А 2.4-7-95 /ГОСТ 21.501-93. /СПДБ. Правила виконання
архітетурно-будівельних робочих креслень.-К.:
Держкоммістобудування України,1996.

28
4. ДСТУ Б А.2.4-11-95. Правила виконання ескізних креслень
загальних видів нетипових виробів
5. ГОСТ 28984-9. Модульная координация размеров в
строительстве. Основные положения
6. ДСТУ Б А.2.4-4-95. Система проектної документації для
будівництва. Основні вимоги до робочої документації
7. ДСТУ Б А. 2.4-5-95. Система проектної документації для
будівництва. Загальні положення
8. ГОСТ 21.001-77. СПДС. Общие положения
9. ГОСТ 21-101-93. СПДС. Основные требования к рабочей
документации
10. ГОСТ 21.102-79. СПДС. Общие данные по рабочим чертежам
11. ГОСТ 21.103-78. СПДС. Основные надписи
12. ГОСТ 21.105-79. СПДС. Нанесение на чертежах размеров,
надписей, технических требований и таблиц
13. ГОСТ 21.204–81. СПДС. Паспорта строительных рабочих
чертежей зданий и сооружений
14. ГОСТ 2.109-73*. (СТ СЭВ 858–78 и СТ СЭВ 1182-78). ЕСКД.
Основные требования к чертежам.
15. ГОСТ 2.301–68*. (СТ СЭВ 1181–78). ЕСКД. Форматы
16. ГОСТ 2.302–68*. (СТ СЭВ 1181–78). ЕСКД. Масштабы
17. ГОСТ 2.303–68*. (СТ. СЭВ 1178–78). ЕСКД. Линии
18. ГОСТ 2.305-68**. ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения
19. ГОСТ 2.306–68*. (СТ СЭВ 860-78). ЕСКД. Обозначения
графических материалов и правила их нанесения на чертежах
20. Нормали архитектурно-планировочных елементов жилых и
общественных зданий с учетом использования их инвалидами.
Пособие по проектированию /Под ред. В.В. Куцевича.-К.:
КиевЗНИИЭП,1999
Періодична
Перелік видання згідно каталогів її випуску .

5 Інформаційні ресурси
1. Наукова бібліотека НУВГП – м. Рівне, вул. Приходька, 75,
2. Обласна наукова бібліотека – м. Рівне, майдан Короленка, 6,
3. http://www.meta.ua.
4. http://www. Google. com.ua

29
Примітка.
Методичні вказівки складаються з методичної, практичної і
теоретичної частин, додатку. Вони є складовою частиною
методичних розробок з дисципліни „Архітектурна графіка”. МВ
052-115 рекомендуються розглядати з МВ 052-72 до виконання
практичних занять; МВ 052-99 для виконання самостійних робіт;
МВ 052-108 до виконання практичних і самостійних робіт, ч.1
„Техніки і методи зображення”; МВ 052-118 до виконання
практичних і самостійних робіт, ч.2 „Елементи ортогонального і
демонстраційного креслення”; в архітектурному проектуванні.
6. Додаток. Приклад антуражу і стафажу

30