НАЗВИ МІСЯЦІВ,

котрі існували в різних куточках України

Березень

Інші назви: березоль, березозорь, сочень, соковик, протальник,

"з гір потоки", заграйярочки, капельник. У слов'ян переважають
назви цього місяця від слова береза. Біла береза в цей час уже дає
сік. Михайло Максимович записав назву цього місяця як "місяць-
чернець" і пояснив, що в народі вважають таким тільки той місяць,
який народжується і сходить у Великий піст. Проте таке пояснення
нас не зовсім задовольняє. Існує приказка: "Як буде місяць-чернець,
то буде й світу кінець". Значення її значно глибше — народ вклав у
цей вислів стародавні астрономічні знання, пов'язані з сонячним
затемненням, коли Місяць, закриваючи Сонце, стає чорним.

Проте – однако, но
Астрономи підтверджують вірогідність глобальних природних
катаклізмів саме в момент збігу весняного рівнодення і затемнення
Сонця. Такі збіги відбуваються кожні: 532,1 596,7 980,9 576 років.
Причому найбільші природні катастрофи відбуваються саме в 7980-
річні й 9576-річні періоди: таким був катаклізм межі палеоліту й
мезоліту.

532 – п’ятсот тридцять два

1596 – тисяча п’ятсот дев’яносто шість

Далее – далі

7980 – сім тисяч дев’ятсот вісімдесят

9576 - дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят шість

Вірогідність – вероятность

Саме - именно

На думку Миколи Чмихова, Зодіак виник як спосіб виживання

людства: уміння розрахувати й передбачити час настання стихійного
лиха вселяє віру в можливість такого виживання. Глобальні
катастрофи найчастіше відбуваються тоді, коли найбільше
порушується (порушення) екологічна рівновага в природі. Проте після
кожного космічного катаклізму людство вступає в нову епоху свого
відродження, встановлюється природна рівновага, збагачується
знання людства на новому, іншому ступені розвитку.

Часто – частіше, менш часто, більш часто, якнайчастіше,

найчастіше, найбільш часто.

Квітень

Інші назви: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій,

лукавець. Як бачимо, всі назви виникли завдяки спостережливості
наших Пращурів, їхній любові до природи. Квітень — це пробудження
лісів, гаїв, цвітіння садків, яким поклонялися українці.

Завдяки – благодаря

Спостережливість – наблюдательность

Спостереження - Спостерігати

Травень

Майже у всіх слов'ян цей місяць названий від "трави". Але існують і
деякі інші назви: май, травник, пісенник, місяць-громовик тощо.
У деяких районах росії він ще має назву мур (від "мурава" — трава). В
українців є й назва май, проте вона не латинського походження, як у
росіян, а давньослов'янського: "май" означає зелень, буяння дерев,
трав, квітів. Римляни ж запозичили цю назву в аборигенів завойованої
країни — нащадків пелазгів та етрусків, і так само, як і вони,
вшановували Богиню Maйю. На честь Maйї, яка вважалася матір'ю
природи, влаштовували свята і інші нащадки аріїв — індійці. Отже, це
одна з найдавніших традицій і назв.

СвЯто, але святА

Буяння – буйство, бушевание

Нащадки - потомки

Червень

Має назви: кресник, червець, ізок, гнилець. "Кресник" означає

літній сонцеворот. Походить це слово від "кресати" вогонь, тобто
запалювати купальське вогнище, іноді мовознавці пояснюють назву
червень від назви личинки з якої в минулому виготовляли червону
фарбу. Але більш переконливими і правдоподібними є пояснення
назви від червоний: час достигання ягід, плодів, квітів, які в цей час
червоніють.

Іноді – иногда

Переконливі – убедительные

Достигання – созревание
Липень

Інші назви: липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх (від

юдейського пророка Іллі, якого адаптувало християнство). Народна ж
назва прозора — в цей час цвіте липа, збирають липовий цвіт, який є
цілющими ліками від застуди та інших хвороб. Інші назви походять від
назв літніх робіт та погодних явищ

Прозора – прозрачная

Цілющі ліки – целебные лекарства/средства.

Серпень

Майже у всіх слов'ян назви цього місяця пов'язані зі жнивами,

серпами (у білорусів — "жнивень"). Інші народні українські
назви: копень, гедзень, хлібочол, жнивець, спасівець. у росіян
його називають "прибериха-припасиха", що також зрозуміле як
збирання запасів на зиму.

Вересень

Означає "вересовий місяць", тобто час збирання вересового меду та

винограду. Інші давньоукраїнські назви: сівень, вереснець, ревун,
"бабине літо" (від давнього свята).
Жовтень

Місяць жовтого листя. Інші назви: падзерник, костричник,

весільник, зазимник. у цей час починали м'яти льон, коноплі,
справляти весілля.

Листопад

Прозора загальнослов'янська назва, пов'язана з опаданням листя із

дерев. Називають його ще падолистом, напівзимником. Назва
листопада "братчин", вірогідно, пов'язана з язичницькими
братчинами, які присвячувалися мисливським святам.

Мисливець – охотник

Полювання, мисливство - охота

Грудень

Названий від мерзлих грудок землі, що іноді серед дослідників

викликає сумнів. Проте в літописі знаходимо пояснення: "... поидоша
на коліхъ, а по грудну пути, бі бо тогда місяцъ грудень". Інші назви
місяця: хмурень, мочавець, солоноворот, андрієць (від
християнського апостола Андрія). У цьому місяці сонце "повертає па
літо", тобто дні починають збільшуватися.

Січень

Інші його назви: тріскун, сніговик, льодовик, просинець. Остання

назва за деякими версіями означає "просити в Богів добра", бо в цей
час випадають різдвяні свята. Однак це не відповідає дійсності,
оскільки у січні різдвяні свята стали відзначали лише в ХХ сл.
Лютий

Названий так через люті морози, лютих вовків, які в цей час
найбільше голодують. Інші народні назви: крутень, зимобор,
бокогрій, криводоріг, громник. Остання назва походить від свята
Стрітення (Громниця), коли, за народними повір'ями, Зима
зустрічається з Весною.

Отже, як бачимо, усі назви місяців вказують на одвічний зв'язок

українців із природою, сезонною працею хліборобів.

З книги Г.Лозко "Українське народознавство"

Джерело: aratta-ukraine.com