ПЕРША І ДРУГА СВІТОВІ ВІЙНИ

НА НМТ З ІСТОРІЇ
 УСЯ УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1

ВСТУПНЕ СЛОВО

Привіт, друже! Мене звати Яніна і вже понад 11 років я

готую учнів до ЗНО/НМТ з історії. За цей час я підготувала
сотні учнів, які склали ЗНО та НМТ на високі бали. А
минулого року більше 120 моїх учнів отримали 200 на НМТ!

 Освіта: Вінницький
державний педагогічний
університет ім. Михайла
Коцюбинського, Інститут
історії, етнології і права, 2015
р. ;

 Особистий бал ЗНО з історії

– 193 бали

 11 років досвіду підготовки

до ЗНО;

 Бали учнів від 150 до 200;

 123 учні склали НМТ на 200 у

2022 р.;
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
2
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Першу світову війну розпочали два військово-політичні
блоки: Антанта (Велика Британія, Франція, Росія, згодом
приєдналося ще понад 20 держав) і Троїстий союз, який у
ході війни перетворився на Четверний (Німеччина, Австро-
Угорщина, Османська імперія та Болгарія, інша назва —
Центральні держави). У цій війні Україна стала об’єктом
зазіхань агресивних держав Європи.

АНТАНТА ТРОЇСТИЙ СОЮЗ

•• Російська імперія •• Німецька імперія

•• Британія
Франція •• Австро-Угорська імперія
Італія (до 1915 р.)
та ін.
• Османська імперія
Болгарія

Через розташування у центрі Європи, країни

Четвертного Союзу нерідко називали Центральними
країнами
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
3
Українці проживали на території двох країн, які
належали до різних військових таборів – Росії (Антанта) та
Австро-Угорщині (Троїстий союз). Було очевидно, що
зіткнення між цими державами буде відбуватись саме на
українських землях

Австро-Угорщина хотіла завоювати Волинь та Поділля

 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
4
Німеччина хотіла заволодіти Наддніпрянщиною, де
були родючі ґрунти, та Донбасом з його багатими
покладами корисних копалин.

Росія хотіла об’єднати під своєю владою всі землі

колишньої Київської Русі. Тому хотіла приєднати
західноукраїнські землі.
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
5

Привід до війни - вбивство у м.

Сараєво 28 червня 1914 р.
австрійського ерцгерцога
(спадкоємця престолу) Франца
Фердинанда сербським терористом
Гаврилом Принципом.

1 серпня 1914 року почалась

Перша світова війна

Позиція політичних сил західноукраїнських земель

Головна українська рада (ГУР)

Українські політичні партії Галичини (УНДП, УРП,
УСДП) створили 1 серпня 1914 р. Головну українську раду
(ГУР) на чолі з К. Левицьким.
Вона у своєму «Маніфесті» закликала
до боротьби за визволення України
шляхом всебічної підтримки Австро-
Угорщини. Головні вимоги Ради в
національному питанні були такі:

• національно-територіальна автономія
західноукраїнських земель, об’єднаних
в один коронний край;

• утворення самостійної Української

держави на територіях, які до війни
Кость Левицький
(націонал-
демократ)
належали Російській імперії.
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
6
За ініціативою ГУР у серпні 1914 р. відбувається
формування легіону Українських січових стрільців (УСС),
який розглядався як зародок майбутньої національної армії.
Його першим командувачем був Михайло Галущинський.

На заклик ГУР вступати до УСС виявили бажання 28

тис. добровольців, але австрійський уряд побоявся
озброїти всіх українських добровольців і відібрав з них
лише 2,5 тис. осіб

Союз визволення України

4 серпня 1914 р. у Львові група українців — емігрантів
із Наддніпрянської України — створила Союз визволення
України (СВУ). Члени організації (Д. Донцов, А. Жук, М.
Меленевський та інші) у програмному документі «Наша
платформа» виступали за відокремлення України від Росії й
створення незалежної демократичної Української держави
у формі конституційної монархії.

Мета :

•• Відокремлення України від Росії;

Створення монархічної держави
під заступництвом Австро-Угорщини
та Німеччини

Дмитро Донцов
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
7
1915 р. — у Відні створення ЗУР
(Загальна Українська Рада)

ГУР + СВУ = ЗУР (Загальна Українська Рада)

Лідер: К. Левицький

Мета:

• привернення уваги Австро-Угорщини до ідеї

української державності. Розмежування Галичини на

• Західну (польську) та Східну (українську).

об’єднання всіх українських земель у межах Австро-
Угорщини на правах автономії.

Але навіть після об’єднання СВУ проводила окрему

роботу:

• пропагандистську — видання брошур, преси, читання

• лекцій з історії та сучасного становища України;

дипломатичну — налагодження відносин з урядовими

• колами країн Четверного союзу і нейтральних;

з полоненими-українцями у німецьких і австрійських
концтаборах. Один з активних діячів організації
Олександр Скоропис-Йолтуховський добився від
властей згоди на переведення 80 тис. українців до трьох
таборів і дозволу на опіку полоненими СВУ. Ця робота

• сприяла зростанню їхньої національної свідомості;

адміністративно-організаційну — формування
українців органів місцевої влади на окупованій
з

Німеччиною території Волині, Полісся, Підляшшя,

заснування зокрема 134 шкіл.
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
8
Позиції політичних сил Наддніпрянської України

В умовах війни перед українськими політиками

постало питання, яку позицію зайняти щодо неї. Єдиної лінії
представникам українських політичних сил виробити не
вдалося. Спільне було те, що всі прагнули використати
війну для поліпшення національно-культурного становища
України.

Симон Петлюра

Підтримати російську імперію

30 липня 1914 р. в газеті «Украинская

жизнь» Симон Петлюра опублікував
статтю «Війна і українці»
Заклик виконати «свій обов’язок
громадян Росії»

Володимир Винниченко
Лідер УСДРП
Винниченко засудив
війну і відмовився
підтримувати росію.

Товариство українських поступовців (ТУП) зайняло

нейтральну позицію, не підтримувати жодну з сторін, що
воювали.
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
9
ОРГАНІЗАЦІЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ
Суспільно-політичне становище населення впродовж
війни. Після поразок російської армії в 1915 р. уряд
змушений був допустити громадські організації до справи
забезпечення армії продовольством і спорядженням, до
опіки над шпиталями, біженцями та населенням з
прифронтової зони. Виник ряд впливових організацій,
зокрема Військово-промисловий комітет, Союз міст, Союз
земств, «Товариство допомоги населенню Півдня Росії, яке
постраждало від воєнних дій». У них активну роль
відігравала українська інтелігенція.

Засновники (учасники ТУП) – Д. Дорошенко, А. В’язов,

А. Ніковський

Ці організації відкривали і утримували за власний

рахунок госпіталі для лікування поранених воїнів і в Росії, і
в Україні.
Підтримували Росію.

Карпато-руський визвольний комітет — політична

організація галицьких москвофілів, заснована у Києві на
початку Першої світової війни 11 серпня 1914 року.

• Комітет ставив собі за завдання:

інформувати діючу армію та російську громадськість про

• галицькі справи,
опікуватися біженцями та військовополоненими з

• «русских» галичан,
здійснювати безпосереднє керівництво національно-
культурним і політичним життям в окупованій
російськими військами Галичині.
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
10
Битви війни на українських землях

Серпень 1914 р. – початок Галицької битви. Успішний

наступ росіян на західноукраїнські землі

Вересень 1914 р. – взято

Львів
Березень 1915 р. – взято
Перемишль

Це оцінювалося як
завершення справи Івана
Калити, який почав процес
об’єднання московських
земель

1914 р. - на окупованих західноукраїнських територіях

виникло Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство.

• Його очолив граф Г. Бобринський

закривалися українські школи та

• бібліотеки;
заборонялися українські періодичні

• видання;
закривалися громадські організації,

• «Просвіти»;
переслідувалися громадські діячі (М.
Грушевський) та греко-католицькі
священики (митрополит А.
Шептицький).
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
11
Окупаційну політику російського уряду щодо
населення західноукраїнських земель назвали -
«європейським скандалом»

Протягом 1915 р. німецько-австрійські війська

відвоювали майже всю Галичину та Буковину, захопили
частину Волині.

1915 р. – Горлицький прорив

Австрійцям вдалось
звільнити майже всі
окуповані росіянами землі, а
також захопити Волинь.
Під час відступу росіяни
вивозили з краю все цінне

Австрійська влада почала на звільнених

західноукраїнських землях переслідувати «зрадників», які
співпрацювали з росіянами
У 1915 р. було створено цілу мережу таборів, у які
ув’язнювались «зрадники» з українців.
Найвідоміший – Талергоф.

Становище змінилося лише в 1917 р., коли Галицько-

Буковинське генерал-губернаторство за сприяння
австрійців очолив відомий український діяч, історик
Дмитро Дорошенко.
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
12
У 1916 р. російські війська Південно-Західного фронту
під командуванням А. Брусилова провели операцію, відому
під назвою «Брусиловський прорив», захопивши знову
значну частину Галичини й Буковини.

У ході операції було

завдано серйозної поразки
австро-угорській армії, знову
окуповано деякі
території Волині, Галичини та
Буковини.

Червень 1917 р. –
австрійські війська вдало
контратакували російські
війська на львівському
напрямку. Росія втратила
Галичину, Буковину
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
13

У Росії всього мобілізовано до війська

15.5 млн. чол.
З них 4.5 млн – українці

В Австрії – 300 тис. українці

Бойовий шлях легіону УСС
•• 1914 р. - битва за Ужоцький та Верецький перевал.
1915 р. - бої за гору Маківка, коли російське
командування кинуло проти стрільців кілька полків і

• артилерію.
1916 р. - виснажливі бої на горі Лисоня, поблизу

• Тернополя.
1917 р. – бій біля с. Конюхи

У 1918 р. імператор
Карл зробив командиром
УСС сина австрійського
ерцгерцога Стефана –
архікнязя Вільгельма
Франца фон Габсбурга-
Лотрінгена (Василь
Вишиваний).
 Україна в роки Першої світової війни
(1914-1918)
14

Наслідки Першої світової війни

• Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 %

житлових і господарських будівель, близько 2 тис.
підприємств, скорочено на третину видобуток нафти.

•• Поголів’я худоби скоротилося на половину).

Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих);

•• Інфляція (ціни зросли в 4—8 разів);

Падіння виробництва;
Скорочення посівних площ, зменшення збору зернових,

•• скорочення виробництва цукру;

Перебої в роботі транспорту;
Соціальні проблеми: скорочення працездатного

• населення на селі;
Посилення страйкової боротьби робітників;

Війна закінчилась 11 листопада 1918 р. Країни

Четвертного Союзу зазнали поразки.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 15

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Польща, Німеччина,
Англія, 1.09.1939 –
Японія, Італія
2.09.1945
Франція, США

НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА

22.06.1941
СРСР – Німеччина
9.05.1945

23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було

підписано пакт про ненапад, а також додаткові таємні
протоколи. Цей документ увійшов в історію під
назвою пакт Ріббентропа — Молотова.

• договір про ненапад

СРСР і Німеччиною
між

• таємний протокол про поділ

сфер інтересів по рікам
Нарев, Вісла, Сян.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 16

До СРСР:
Латвія, Естонія, Фінляндія, Бессарабія

До Німеччини:
Литва і західна Польща
Поділ по річках Нарев, Сян, Вісла

1 вересня 1939 р. – напад Гітлера на Польщу, початок

Другої світової війни
17 вересня 1939 р. – СРСР вступає на територію
Польщі

Окупацію поліської території («визвольний похід»)

розпочали частини Червоної армії — Український фронт
під командуванням Семена Тимошенка. СРСР офіційно
виправдовував свої дії необхідністю «надати допомогу
українцям перед загрозою, що насунулася».
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 17

• 17 вересня – Червона Армія

•• ввійшла на територію Польщі

22 вересня – захоплено Львів
До кінця вересня – захоплено всі
землі згідно домовленостей

Вторгнення Червоної
Армії на територію
Польщі радянська
пропаганда назвала
«золотим вереснем»

28 вересня 1939 р. обидва тоталітарні режими

підписали договір «Про дружбу, кордон і
співробітництво», який дещо змінив кордон в
окупованій Польщі, приблизно по лінії річок Західний Буг
— Сян. До Німеччини відійшли українські етнічні землі
Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 18
22 вересня – спільний парад Вермахту та Червоної
Армії в Брест-Литовську на честь успішного захоплення
Польщі

Включення західноукраїнських земель до СРСР

Території, що були приєднані до СРСР у 1939 р.

На приєднаних територіях було утворено 6

областей: Волинську, Дрогобицьку, Львівську,
Рівненську, Станіславську і Тернопільську.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 19
У жовтні 1939 р. на Західній Україні було проведено
вибори до Народних зборів, які прийняли декларацію про
проголошення радянської влади та з проханням про
возз’єднання з УРСР. 1 листопада 1939 р. — Східну Галичину
і Західну Волинь включено до складу УРСР.

У червні 1940 р. радянські війська зайняли територію

Північної Буковини та Бессарабії. 2 серпня 1940 р. була
створена Молдавська РСР, до якої включені українські
етнічні землі Придністров’я, а територія Північної
Буковини та Північної Бессарабії (була створена
Чернівецька область) і Південної Бессарабії (Ізмаїльська
область) включена до складу УРСР.

Радянізація західноукраїнських земель

Радянізація — процес встановлення радянської

влади, насадження в усіх сферах радянської моделі.

•• Націоналізація підприємств;

•• За кілька місяців повністю подолано безробіття;

Зростання зарплати

•• Селяни одержали землю

Українізація і розбудова системи освіти

•• Ліквідація неписьменності дорослого населення

Безкоштовна освіта і медицина
Заборона партій, громадських організацій, культурні

• установи, «Просвіту» і тд.

Депортація «небажаних елементів»
Репресивний радянський режим остаточно переконав
західноукраїнське населення в потребі творенні
незалежної соборної Української держави.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 20

Початок німецько-радянської війни.

22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина разом зі своїми

союзниками напала на СРСР, розпочалася радянсько-
німецька війна, яку радянські історики й ті, хто
дотримується подібних поглядів, називають Велика
Вітчизняна війна.

Німеччина мала швидко захопити Україну з метою

створити вигідний плацдарм, забезпечити себе ресурсами
для дальшого ведення війни.

План «Барбаросса» передбачав «блискавичну війну»:

за короткий термін знищення Червоної армії та вихід на
лінію Архангельськ-Астрахань.

•
Мобілізаційні заходи
Запровадження воєнного стану; створення ДКО

• (Державний комітет оборони) на чолі з Й. Сталіним;

організація мобілізації в Червону армію (з України —

• близько двох мільйонів осіб);

створення загонів народного ополчення з числа

• добровольців, спорудження оборонних укріплень;

організація збору коштів на оборону, перебудова

• народного господарства на військовий лад;

евакуація всього цінного, тактика «випаленої землі», те,
що не можна було вивезти, підлягало знищенню, навіть
те, що вкрай необхідне для виживання населення на
окупованій території.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 21

Підрив греблі Дніпрогесу під час відступу

Червоної Армії у серпні 1941 р.

Під час відсутупу з Запоріжжя 18 серпня 1941 р. Було

підірвано греблю Дніпрогесу. Про майбутній
вибух командування підривників, що виконували
спецзавдання, не повідомило ані місцеве населення, ані
військове керівництво. Вибух призвів до руйнації
машинного залу і припинення енергопостачання,
внаслідок чого була паралізована діяльність промислових
підприємств Запоріжжя. Жертви серед червоноармійців та
цивільного населення часто оцінюються цифрами від 20
тисяч до 80 -120 тисяч осіб

В перші місяці німецько-радянської війни НКВС без

суду та слідства розстріляло десятки тисяч в’язнів тюрем у
Західній Україні, до того ж загиблі були знайдені зі слідами
численних тортур, жорстоких катувань. Це ще раз
підтвердило нелюдську сутність комуністичного режиму.
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 22
Відступ Червоної армії
На Україну наступала німецька група армій «Південь»,
яку очолював Г. Рундштедт.

Наступ німецьких армій на СРСР

Найбільшою на початку війни була танкова битва в

районі міст Рівне - Дубно - Броди - Луцьк у червні 1941 р.,
переможцем у якій вийшла Німеччина. Доволі швидко їй
вдалося захопити більшу частину України.
19 вересня 1941 р. – захоплено Київ (72 дні оборони).
Під час Київської оборонної операції Південно-Західний
фронт під командуванням Михайла Кирпоноса через
помилки Й. Сталіна потрапив в оточення, понад 665 тис.
бійців і командирів потрапили в полон.

16 жовтня 1941 р. – захопено Одесу (73 дні оборони)

4 липня 1942 р. - (після 250-денної оборони)
захоплено Севастополь
 Україна в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр..) 23
Ще двох серйозних невдач радянські війська зазнали
в травні 1942 р. під Харковом і на Керченському півострові.
22 липня 1942 р. німецька армія зайняла Свердловськ, вся
територія України опинилася під нацистською окупацією.

22 липня 1942 р. - УРСР окуповано цілком

•
Причини поразок Червоної Армії
Прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-
політичної ситуації (перемогти ворога планували

• «малою кров’ю» на його території)

Відсутність досвідчених командирів і спеціалістів в

•• Червоній Армії через репресії 1937-38 рр..

Антирадянські настрої людей

• Військова та технічна відсталість

Відсутність оборонних споруд на західних кордонах

Загороджувальні загони – війська НКВС, які мали

зупиняти кулеметним вогнем військові частини чи
військових, що відступали

Липень 1942 року –

наказ «Ні кроку назад».
Наказ штрафним
батальйонам
розстрілювати на місці
«панікерів і боягузів»
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 24

Нацистський окупаційний режим

План «ОСТ» - таємний план Німеччини з проведення

освоєння земель Східної Європи і її німецької колонізації
після перемоги над СРСР.

•
План передбачав:
Виселення в Сибір або
знищення майже всіх
поляків, 75% білорусів, 65 %

• галичан;
на вільних
фермерські
землях
господарства
–

ветеранів Вермахту;
• депортація частини населення на роботи в Німеччину

• (остарбайтери);
перетворення України в аграрно-сировинний

• придаток Німеччини, місцевого населення на рабів;

інші заходи з пограбування населення та економіки
України (зокрема культурних цінностей).

Остарбайтери - особи, які були вивезені гітлерівцями

зі східних окупованих територій під час Другої світової
війни на примусові роботи до Німеччини (2-3 млн. осіб,
переважно молодь).

За роки німецької
окупації з України примусово
вивезено 2 400 000 осіб.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 25

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК»

Захопивши Україну, окупанти ліквідували її цілісність.

• 20 серпня 1941 р. було утворено райхскомісаріат

«Україна» на чолі з Е. Кохом, центр — Рівне;

• Галицькі землі під назвою «дистрикт Галичина» було

віднесено до складу генерал-губернаторства,
створеного на території Польщі, центр — Львів, дещо
м’якший режим;

• Одещину, частину Вінниччини та Миколаївщини (землі

між Південним Бугом і Дністром) об’єднали в
губернаторство «Трансністрію» під управлінням Румунії,
центр — Одеса;

• північні і східні області (Донбас, Чернігівщина,

Сумщина, Харківщина) утворили «прифронтову зону».
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 26
Особлива жорстокість була виявлена до євреїв, які
зазнали Голокосту — масового знищення, катастрофи
(Бабин Яр у Києві й багато інших місць масових розстрілів,
понад два мільйони осіб), близько 220 тис. циганів;

Голокост - планомірне і організоване знищення

єврейського населення в роки Другої світової війни.
Жертвами голокосту в Україні стали 1,4 млн. євреїв

Трагедія Бабиного Яру в Києві

Київ став першим у Європі містом, де нацисти знищили

всю єврейську громаду 29-30 вересня 1941 р.
Лише восени 1941 р. спеціальні частини СС знищили в
Україні близько 800 тис. євреїв.
Протягом 1942-1944 рр. багато євреїв України, які
потрапили до рук фашистів, було депортовано в
концтабори смерті на території Польщі: Освенцім,
Белжеця, Треблянка, Майданек та інші.

В Україні фашистами було створено 50 гетто.

Гетто — спеціальні поселення для євреїв,
відокремлені від зовнішнього світу, з жалюгідними
умовами життя для подальшого їх повного винищення.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 27

•
Окупаційний режим
вивезення хліба та інших продовольчих товарів,
устаткування заводів, навіть чорнозему;

• збереження колгоспів під новою назвою «ліґеншафти»

як зручної системи викачування продовольства;

• з нашої землі вивезли понад 40 тис. найцінніших творів

мистецтва, історичних реліквій і колекцій;

• запровадження трудової повинності від 18 до 45 років,

згодом — від 14 до 65 років;

• становище тих людей, що залишилися під окупацією

було надзвичайно складним, з 1943 р. — деякі зміни.
Незначна частина населення пішла на співробітництво з
окупантами, спричинивши колабораціонізм:

• визнання радянською владою військовополонених

зрадниками штовхало їх на співпрацю з ворогом;

• прагнення помститися більшовицькій владі за заподіяні

нею злочини;

• часто був єдиним шансом на виживання певної особи та

її родини, пристосування до нових умов життя.

Колабораціонізм - співробітництво з ворогом

(окупантами) урядів або окремих осіб.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 28

Український рух Опору

Такий нацистський «новий порядок» викликав рух

Опору. У ньому було дві течії, одна боролася за створення
незалежної Української держави, друга керувалася
радянськими гаслами.

РАДЯНСЬКИЙ ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ

Спочатку взагалі не планувалося існування

радянського партизанського руху, лише літом 1942 р. Було
утворено Український штаб партизанського руху (УШПР)
на чолі з Т. Строкачем. Після цього партизанський рух
набув організованих форм та допомогу. Це все посприяло
піднесенню партизанського руху.

Найзручнішими для партизанської боротьби були

лісові масиви Північної України
Найбільші загони були створені у Чернігівській і
Сумській областях. Найвідоміші партизанські керівники
двічі Герої Радянського Союзу Сидір Ковпак, Олексій
Федоров, Герої Радянського Союзу М. Наумов, О. Сабуров,
Я. Мельник та інші.

Згодом вони робили глибокі рейди на Захід,

отримуючи завдання боротися із частинами
УПА. Найвідоміший рейд було здійснено під проводом
Сидора Ковпака 1943 р. – Карпатський рейд. Метою рейду
було вивести з ладу нафтопроводи в тилу ворога, а також
здійснити підрив діяльності УПА.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 29
Під час Курської битви влітку 1943 р. радянські
партизани провели операцію «Рейкова війна», знищивши
чимало ворожих ешелонів, не даючи змоги перекидати
резерви на фронт.

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ

Після смерті Євгена Коновальця у 1938 р. в Організації
Українських Націоналістів стався розкол.
Ліберальне крило очолив Андрій Мельник ОУН(М), а
лідером радикального крила був Степан Бандера ОУН (Б).
Напередодні німецько-радянської війни українські
націоналісти пішли на співпрацю з нацистами,
сподіваючись у такий спосіб повалити радянську владу в
Україні та досягти її незалежності.
«Нахтігаль» — перший з іноземних легіонів Вермахту.
Разом з «Роландом» був одним із двох легіонів
(батальйонів), створених у Німеччині до початку радянсько-
німецької війни. У легіоні були переважно українці.

Вояки легіону вірили, що німецька військова підготовка

та досвід допоможуть їм у здобутті незалежності України.
Більшість учасників легіону після його розпаду в 1942 році
стали провідними діячами в УПА.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 30

Андрій Мельник – Степан Бандера –

керівник ОУН-М керівник ОУН-Б

Після окупації німцями Галичини та повалення там

радянської влади 30 червня 1941 р. у Львові було
проголошено Акт відновлення Української держави та
формування національного уряду — Державного
правління на чолі з Ярославом Стецьком.

За відмову скасувати прийнятий 30 червня 1941 р. Акт

проголошення відновлення Української держави у Львові
Я. Стецька і С. Бандеру було відправлено у концтабір
Заксенгаузен. Після цього німці почали боротьбу проти
ОУН та репресії проти лідерів організації. У лютому 1942 р.
в Києві німецькі окупанти розстріляли визначну поетесу
Олену Телігу, яка належала до ОУН, та багатьох її
соратників.

ОУН на початку війни створила «похідні групи» з

метою організації зі свідомих українців самоуправління на
території, звільненої від більшовицької влади.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 31
Літо 1941 р. – Тарас Боровець (Бульба) організував на
Поліссі та на Волині «Поліську Січ»
•• Мав підтримку уряду УНР у вигнанні
Вважав, що згодом його загони мають перетворитись на

•• армію майбутньої України

Не бажав об’єднуватись з ОУН
Воював проти радянських військ і німців

УТВОРЕННЯ УПА
Ще в 1941 р. існували організовані ОУН дрібні збройні
загони, підпільні групи («похідні групи»), що мали брати під
свій контроль цивільну владу в захоплених гітлерівцями
містах і селах. У 1942 р. їх кількість зросла, загони ставали
більш масовими, особливо на Волині та Поліссі, вони
почали об’єднуватися під єдиним командуванням і
отримали назву Українська повстанська армія (УПА).

14 жовтня 1942 р. - створення УПА.

У середині 1943 р. бандерівці взяли під контроль

загони, підпорядковані А. Мельнику й Тарасові Бульбі
(псевдонім Тараса Боровця, який ще в 1941 р. створив
збройні загони, об’єднані в «Поліську Січ»), і розгорнули
партизанську війну великими силами.
Їхні масові підрозділи було
створено в Галичині, на Поділлі,
загони УПА з’явилися на Київщині та
Черкащині. Було сформовано ударні
групи під назвами: УПА-Північ, УПА-
Захід, УПА-Південь. Головним
командиром армії став Роман
Шухевич (Тарас Чупринка).
Роман Шухевич
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 32

Командири УПА:
1942-травень 1943 р. – Василь Івахів
Травень-серпень 1943 – Дмитро Крячківський
Серпень 1943 р. – Роман Шухевич

ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ, 1943 Р.

• Причини:
національна політика Польщі на західноукраїнських

• землях;
відмова польського емігрантського уряду визнати ідею
незалежності України, співробітничати у боротьбі проти

• спільного ворога — Німеччини;

провокації з боку гітлерівців і радянських партизанів.
Волинською трагедією називають взаємне винищення
мирного населення поляками й українцями, складова
багатовікового протистояння на Західній Україні, особливо
в 1943 р. на Волині.
Армія крайова (АК) — збройні сили польського підпілля

У липні 1943 р. відбулися взаємні винищування мирного

населення між українцями та поляками на Волині.
Жертви поляків – 15 тис.
Жертви українців – 21-24 тис.
 Друга світова війна 1939-1945 рр. 33
Вже навесні 1943 р. цілі райони Волині та Полісся
опинилися під повним чи частковим контролем УПА
(наприклад, Колківська республіка), а з осені 1943 р. — те ж
саме діялося в Галичині. У липні-листопаді 1943 р. УПА
провела 120 боїв, знищивши, за неповними даними, 4,5
тис. солдатів та офіцерів і навіть одного генерала. Крім
гітлерівців, УПА довелося вести бої і з радянськими та
польськими партизанами, які не хотіли воювати проти
німців єдиним фронтом. УПА, на відміну від руху Опору в
Європі та радянських партизанів, не підтримувала жодна з
держав.

Отже, УПА спиралася на сили власного народу. Влітку

1944 р. на Львівщині постала УГВР (Українська головна
визвольна рада) на чолі з К. Осьмаком як всеукраїнський
орган політичного керівництва національно-визвольним
рухом.

• Тимчасовий уряд України та

секретаріат військових справ
очолив Роман Шухевич;

• Президентом
Кирила Осьмака.
УГВР обрали

Роман Шухевич
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 34

Початок звільнення України від нацистів

Вигнання з України нацистських загарбників
почалося в ході Сталінградської битви. 18 грудня 1942 р.
Червона армія зайняла перший український населений
пункт — село Півнівка Ворошиловградської (тепер
Луганської) області.
Широкомасштабне вигнання ворога з території
України розпочалося після перемоги Червоної армії в
Курській (Орловсько-Курській) битві (липень-серпень
1943 р.), яка завершилася взяттям Червоною армією
Харкова.

Початок звільнення УРСР

У результаті Курської битви 23 серпня 1943 р. –

звільнено Харків
13 серпня – 22 вересня 1943 р. – Донбаська наступальна
операція
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 35
Вересень 1943 р. – звільнено Сталіно, Чернігів,
Полтаву, Кременчуг
Жовтень 1943 р. – звільнено Запоріжжя і
Дніпропетровськ

Звільнення України від нацистських загарбників

Битва за Дніпро і звільнення Києва

Радянські війська швидко наблизились до Дніпра і

форсували його, хоча німецькі укріплення («Східний вал»)
були досить міцними.

«Східний вал» – система німецьких укріплень по

Дніпру
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 36
У ніч на 21 вересня почалось форсування Дніпра
Осінь 1943 р. – битва за Дніпро
Битва за Дніпро (серпень-грудень 1943 р.) закріпила
ініціативу за Червоною армією.
У ході цієї битви 6 листопада 1943 р. радянські війська І
Українського фронту (командувач М. Ватутін) вступили до
Києва, зазнавши значних невиправданих втрат,
використовуючи «чорносвитників», оскільки виконували
наказ Й. Сталіна взяти місто до більшовицького свята «за
будь-яку ціну».

•• Кульмінація битви за Україну;

Створила умови для
визволення Правобережжя і

• Півдня;
Завершення корінного
перелому під час радянсько-
німецької війни;

Війська 1-го Українського фронту раптовим ударом з

Лютізького плацдарму зламали оборону ворога і після
запеклих боїв 6 листопада оволоділи столицею УРСР —
Києвом.
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 37

Чорнопіджачники (чорносвитники, чорна піхота) -

умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були
сформовані з цивільного населення окупованих територій
після їх звільнення

Загалом, під час форсування Дніпра і звільнення Києва

загинуло 417 тис. чол.

За успішне форсування Дніпра та героїзм 2438

радянським воїнам було присвоєно звання Героя
Радянського Союзу
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 38

Жовтень 1943 р. - переіменновано фронти

Перший
Воронезький
фронт
Український
фронт

Другий
Степовий
Український
фронт
фронт

Південно- Третій
Західний Український
фронт фронт

Четвертий
Південний Український
фронт фронт

24 грудня 1943 — 29 лютого 1944 р. — Житомирсько-

Бердичівська, Кіровоградська наступальні операції

Корсунь-Шевченківська (найбільша, що мала

результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80
тис. чол.), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька
операції.
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 39
Корсунь-Шевченківська операція
(24 січня – 17 лютого 1944)

Корсунь-Шевченківська наступальна операція –

другий Сталінград або Сталінград на Дніпрі
Корсунь-Шевченківська наступальна операція
закінчилась оточенням та знищенням великого
угрупування німецьких військ

Наслідки Корсунь-Шевченківської операції

Лютий 1944 р. – звільнення Луцька і Рівного

Березень 1944 р. – Проскурів, Чернівці
Квітень - Тарнопіль
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 40

4 березня — середина квітня 1944 р. — Проскурово-

Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-
Снігірівська, Одеська операції.
У результаті цих наступальних операцій було звільнено
Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р.
радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня
1944 р. — на кордон із Чехословаччиною.

Звільнення Криму

У квітні-травні 1944 р. Червона армія успішно

здійснила Кримську наступальну операцію. Після цього все
кримськотатарське населення (близько 240 тис.) було
звинувачене в колабораціонізмі й депортоване в Середню
Азію (це спростовують хоча б подвиги пілота Амет-Хана
Султана). Така ж доля спіткала грецьке, вірменське і
болгарське населення. Майже половина виселених
загинула.

18-20 травня 1944 р. – депортація кримських татар у

віддалені райони СРСР.
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 41

Завершення бойових дій на території України

У другій половині 1944 р. радянські війська здійснили

Львівсько-Сандомирську (липень 1944 р.), Яссько-
Кишинівську (серпень 1944 р.) і Карпатсько-Ужгородську
(вересень-жовтень 1944 р.) наступальні операції.
8 жовтня 1944 р. звільнено с. Лавочне тодішньої
Дрогобицької області — останнє на території УРСР, а 28
жовтня 1944 р. зі всієї території України (разом із
Закарпаттям) нацистські окупанти були вигнані.

Завершення Другої світової війни

09 травня 1945 р. – взяття Берліна, капітуляція Німеччини

О. Берест - український радянський воїн встановив

Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу 30 квітня
1945 року.
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 42

8 травня 1945 р. СРСР приєднались до війни проти

Японії
2 вересня 1945 р. – закінчення Другої світової війни

На борту американського
авіаносця «Міссурі» українець
Кузьма Дерев’янко підписав
від імені СРСР Акт капітуляції
Японії

•• Втрати УРСР
Населення скоротилось з 41,6 млн. чол. до 27.3 млн. чол.
40% усіх втрат СРСР – це втрати УРСР;
Україна на першому місці за втратами серед усіх країн-
учасниць Другої світової
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 43

••
Іван Кожедуб
Льотчик-винищувач

• 330 бойових польотів, у 120 боях збив 64 ворожі літаки

Тричі Герой СРСР

Олексій Берест
• Учасник встановлення Прапора Перемоги на даху
рейхстагу в Берліні 1 травня 1945 р.

••
Василь Порик
Учасник Руху Опору в Франції
Герой СРСР

••
Амет-Хан Султан
Кримсько-татарський льотчик-ас

•• 603 вильоти
Збив 49 літаків

• Двічі Герой СРСР

Єдиний льотчик в СРСР, який випробував 50 типів
літальних апаратів і 107 одиниць військової техніки
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 44

Українське питання на Тегеранській, Ялтинській і

Потсдамській конференціях
Належність Західної України розглядали лідери СРСР,
США та Великої Британії на своїх зустрічах, зокрема в
Тегерані вирішили, що кордон між СРСР і Польщею після
війни пройде приблизно згідно з лінією Керзона.
Остаточно це питання розв’язане в Ялті. Були здійснені
масові переселення українців і поляків стосовно цієї лінії.
Ще раз це питання порушувалося в Потсдамі, але
українські землі Закерзоння (Лемківщина, Надсяння,
Підляшшя, Холмщина) залишилися у складі Польщі.

Тегеранська конференція, 1943

• Визначили кордон між СРСР і Польщею по лінії Керзона

•
Ялтинська (Кримська) конференція, лютий 1945
Депортації німецького населення з Польщі і

• Чехословаччини;
Депортації українців з Польщі, поляків з УРСР

•
Потсдамська конференція, липень-серпень 1945
Затверджено кордони Польщі згідно з домовленостями

• на Ялтинській конференції
До Польщі українські землі Холмщина, Підляшшя,
Посяння, Лемківщина (Закерзоння)
 Друга світова війна
1939-1945 рр. 45

Культура і духовність

•• Академія Наук вивезена в м. Уфа;

Український фізико-технічний інститут (Харків) -
хімічний запалювач для горючої суміші в пляшках проти

• бронетехніки;
Інститут клінічної фізіології (на чолі з О. Богомольцем) –

• ліки для лікування ран і переломів;

Інститут електрозварювання (на чолі з Є.Патоном) –
спосіб автоматичного дугового зварювання під флюсом
на танкових заводах;

•• Військові кореспонденти А. Малишко і М. Бажан;

•• У партизанських загонах П. Вороний, В. Земляк;

У Самчук в націоналістичний Рух Опору
Олена Теліга – учасниця ОУН, за відмову співпрацювати
з німцями розстріляна в Бабиному Яру;

• Композитори Л. Ревуцький, А.

• Штогаренко, К. Данькевич;
Художники М. Дерегус, В. Касіян, І.
Шульга

• 1943 р. О. Довженко за кіноповість

«Україна в огні» звинувачений в
«антирадянській, націоналістичній
діяльності»

Олександр
Довженко
 ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ ДО НМТ 46

ПІДГОТОВКА ДО НМТ

Цього року програма НМТ включає в себе на 15 тем

більше, ніж попереднього. Додатково потрібно вивчити
цілих 4 століття!
Звичайно, це чималий об’єм матеріалу. Але його точно
можна вивчити за 2 місяці, якщо готуватись правильно.

Використовуючи свій 11-річний досвід підготовки до

ЗНО і НМТ, я теж створила свій особистий онлайн-курс для
підготовки до НМТ з історії і тому розповім про нього
детальніше.

Курс передбачає повну підготовкудо НМТ з будь-

якого рівня до 180+ за 2 місяці!

!
Можна займатися як з комп’ютера, так і з телефону,
в зручному місці та в зручний час, навіть без світла та
зв’язку. Все цікаво та ефективно.
 ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ ДО НМТ 47

Учасники курсу отримують :

• Частину тем в записі, а частину тем пройдемо на онлайн-

заняттях, які відбуваються тричі на тиждень;
• детальне вивчення усіх тем;
• робота з цитатами, історичними картами, датами,
портретами, пам’ятками культури;
• конспекти з усіх тем;
• тестові завдання (онлайн та офлайн) для закріплення
знань та доступ до нашої платформи, де знаходиться
їхній особистий кабінет з усім необхідним;
• шпаргалки з найосновнішою інформацією до кожної
теми;
• подкасти для повторення до кожного заняття;
• Картки квізлет (тренжери для вивчення дат, портретів,
пам’яток культури, персоналій, термінів і тд)
• зв’язок зі мною в будь-який час з приводу будь-яких
навчальних питань

Пиши кодове слово «ІСТОРІЯ» мені в директ

в інстаграмі для отримання деталей про курс

@yanina_znohub_hist