МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики

Матеріали діалектологічної практики,

записані професійним соціолектом в місті Черкаси
Черкаської області
у період з 13 лютого до 24 лютого 2023 року
Семенухою Іриною Олександрівною

Студентки 2-Б курсу

Денної форми навчання
Спеціальності
035.01 Філологія. Українська мова і література»

Науковий керівник: доктор

філологічних наук, доцент
Калько Микола Іванович

м. Черкаси – 2023 р.
Соціальний діалект (соціолект) – (лат. societas – суспільство і грец. διάλεκτος –
наріччя) – це різновид мови, вживаний  як засіб спілкування між людьми, пов’язаними
тісною соціальною або професійною спільністю, тобто це мова окремої соціальної
групи людей.  В українському мовознавстві відомі класифікації соціальних діалектів
Й.О.Дзендзлівського,  І. Г. Матвіяса, Л. О. Ставицької, А. П. Загнітка.
 Професійні діалекти, або соціолекти (лат. dialektos – говір, наріччя; лат. Professio –
професіоналізм, офіційно зазначене заняття, спеціальність) – це слово або вислів, що
об'єднують людей однієї професії або одного роду діяльності за їх мовними рисами.
Інформант: Швед Тетяна Миколаївна, 1982 р. н., отримала середню шкільну освіту та
вищу спеціальну освіту, більше 10 років працює інженером-геодезистом-
землевпорядником. Народилася та все життя проживала в місті Черкаси.

- Розкажіть будь ласка, з чим у вас асоціюється професія геодезиста?

- Взага|л’і-то / про|фес’ійа геоде|зиста – це не ли|ше пол’о|в’і ро|боти / йак |варто
розу|м’іти на в’ід|критому по|в’ітр’і / але і ро|бота за ко|мп’йутером з |дуже ве|
ликойу |к’іл’кіст’у документ|тац’ійі // в о|бов’йазки інже|нера-геоде|зиста йак та|
кого |входит’ роз|бивка і кон|трол’ резул’|тат’ів ви|м’ір’уван’:а / топогра|ф’ічн’і і
тахеомет|ричн’і |зйомки / об|робка тих |самих ви|мірюван’ / скла|дан’:а |зв’ітнойі
докумен|тац’ійі на ком|пйутер’і // так шчо / це |досит’ ц’і|кава про|фес’ійа //

- Хто такий взагалі інженер-геодезист?

- Інже|нер-геоде|зист / по-|перше – спец’іа|л’іст з |вишчойу тех|н’ічнойу ос|
в’ітойу / йакий ви|конуйе геоде|зичн’і / роз|в’ідувал’н’і / проекту|вал’н’і ро|
боти / зай|майет’с’а форму|ван’:ам теоре|тичнойі |бази йак та|койі |шл’ахом ви|
мір’уван’:а тери|тор’ійі та об|числен’:а коорди|нат м’іс|цевост’і // |створ’уйе
топогра|ф’ічн’і |карти / |плани // так|ож шче |хочу наго|лосити / шчо геоде|зист |
робит’ за|м’іри |певнойі м’іс|цевост’і // в’ін скла|дайе |карти і |описи хара|
ктеристик рел’|йефу |певнойі д’і|л’анки чи |траси / |також го|туйе |дан’і дл’а
буд’і|вел’них |заход’ів / шчо не |мало важ|ливо і зм’ін рел’|йефу м’іс|цевост’і і о|
писуйе стан буд’і|вел’ного об|’йекта йак та|кого //

- Як ви класифікуєте свої зйомки?

- Найчас|т’іше |дан’і |зйомки класи|ф’ікуйут’с’а за |приладами / йа|к’і засто|
совуйут’с’а п’ід час йіх вико|нан’:а // у |практиц’і геоде|зичних до|сл’іджен’ по|
ширен’і |так’і |види |зйомок : теодо|л’ітна / шчо ви|конуйет’с’а за допо|могойу
теодо|л’іт’ів / тахеоме|трична / |йаку ви|конуйут’ за допо|могойу тахе|ометр’ів і
мен|зул’на |йаку |зд’ійсн’уйут’ за допо|могойу |мензул’ного комп|лекту // в ок|
ремих ви|падках викорис|товуйут’ |бусол’ну |зйомку / при |йак’ій основ|ним
геоде|зичним |приладом йе |бусел’ \ та око|м’ірну |зйомку / сут’ йа|койі ста|
новит’ |визначен’:а |в’ідстаней на м’іс|цевост’і «на |око» //

- Якщо місцевість занадто рельєфна, як ви її вимірюєте?

- |Коли йе |така ситу|ац’ійа / |коли на м’іс|цевост’і з не|ч’ітко |вираженими |
формами рел’|йефу засто|совуйут’ |саме н’івел’у|ван’:а по|верхн’і //

- Що таке нівелювання поверхні?

- Так // для н’івел’у|ван’:а по|верхн’і викорис|товуйет’с’а скла|дан’:а топогра|
ф’ічних |план’ів м’іс|цевост’і із слабко|вираженим рел’|йефом // н’івел’у|ван’:а
по|верхн’і ви|конуйут’ |дейакими спосо|бами : |перший |спос’іб – це прок|
ладан’:а н’іве|л’ірних хо|д’ів по вс’ій харак|терн’ій |л’ін’ійі рел’|йефу з розм’і|
чан’:ам необ|х’ідного чис|ла попе|речник’ів / |також |може шче |один |спос’іб |
бути на м’іс|цевост’і |правил’них геомет|ричних ф’і|гур / бу|дуйут’с’а |правил’н’і
гео|метричн’і ф’і|гури / шчо |створ’уйут’ |с’ітку на тери|тор’ійі на йа|кій ви|
конуйут’ зн’і|ман’:а //

- Навіщо потрібна так дисципліна як інженерна геодезія?

- інже|нерна гео|дез’ійа - та|ка нау|кова дис|ципл’іна / йака вив|чайе і розроб|л’айе
те|ор’ійу / |методи і |прилади для про|веден’:а ви|м’ір’уван’ на по|верхн’і зем|л’і з
ме|тойу ви|шукуван’ / проекту|ван’ і буд’ів|ництва інже|нерних спо|руд аеро|
дром’ів мож|ливо / |також для мос|т’ів / ту|нел’ів / трубопро|ход’ів / ка|нал’ів |
тошчо // інже|нерну гео|дез’ійу / ви |знайете / викорис|товуйут’ п’ід час розв’йа|
зан’:а бага|т’ох важ|ливих зав|дан’ на|родного госпо|дарства |також / на|уки /
промис|ловост’і // буд’ів|ництво буд’-йа|кого об|’йекта розпочи|найет’с’а з роз|
м’ічуван:а ро|б’іт на м’іс|цевост’і : й ви|конуйет’с’а п’ід пос|т’ійним конт|ролем
інже|нера геоде|зичнойі |служби // до по|чатку буд’ів|ництва |того чи |іншого
об|’йекта / геоде|зисти |зд’ійсн’уйут’ зні|ман’:а д’і|л’анки на м’іс|цевост’і / шчоб |
мати топогра|ф’ічн’і |плани / |проф’іл’і / сис|тему о|порних |точок та |інш’і
вих’ід|н’і |дан’і дл’а проекту|ван’:а // у про|цес’і буд’ів|ництва об|’йекта інже|
нерам-геоде|зистам ну і |зв’існо буд’і|вел’никам / бо во|ни до них долу|чайут’с’а
до|водит’с’а роз|в’йазувати |низку |певних зав|дан’ / |інод’і |досит’ склад|них /
шчоб забез|печити реал’і|зац’ійу |того чи |іншого про|екту на м’іс|цевост’і з пот|
р’ібнойу |точн’іст’у //

- Від чого залежить точність похибок та які похибки взагалі існують у вашій
спеціальності?
- |д’акуйу І|рино / |хочу зау|важити / шчо ви |досит’ |в’ірно ска|зали |саме |похибка
/ то|му що сло|во |помилка в інже|нерн’ій гео|дез’ійі не зас|тосовуйет’с’а / а зас|
тосовуйет’с’а |саме сло|во |похибка // буд’-йа|к’і ви|м’ір’уван’:а інже|нерн’і
геоде|зичн’і супро|воджуйут’с’а |похибками / йак би ре|тел’но во|ни не ви|
конувалис’а // |точніст’ |вим’ір’ів за|лежит’ в’ід |точност’і засто|совуван’:а |
прилад’ів і об|ладнан’:а / |метод’ів ви|м’ір’уван’:а / класиф’і|кац’ійі спец’іа|л’іста
ну і |зв’існо |зовн’ішн’іх у|мов / у йа|ких во|ни ви|конуйут’с’а // під|вишчуйучи |
точніст’ |прилад’ів і об|ладнан’:а |даного / удоско|нал’уйучи |методи спос|
тережен’ / по|л’іпшуйучи квал’іф’і|кац’ійу |того чи |іншого спец’іа|л’іста / |
можна дос’аг|нути йакнай|меншойі |похибки |даних |вим’ір’ів / од|нак |повн’іст’у
у|никнути |похибок немож|ливо взага|л’і // |похибки |вим’ір’ів |можна под’і|лити
на три |групи / во|ни под’і|л’айут’с’а : |груб’і / система|тичн’і й випад|ков’і // |
 груб’і |похибки пере|важно йе |насл’ідком |огр’іх’ів і прора|хунк’ів п’ід час ви|
м’ір’уван’ // дл’а йіх |вийавлен’:а про|вод’ат’ пов|торн’і та конт|рол’ні ви|
мір’уван’:а / |тіл’ки так |можна роз|под’ілити |груб’і |похибки // система|тичн’і |
похибки – т’і |похибки / шчо |вход’ат’ до резул’|тат’ів ви|м’ір’уван’ за |певним за|
коном / пос|т’ійно пере|вишчуйучи або |зменшуйучи ви|м’ір’увану величи|ну
(кут / |відстан’ / пере|вишчен’:а та|ке |інше ) // |дан’і система|тичн’і |похибки
вини|кайут’ |через несп|равност’і |прилад’ів / не|точн’іст’ уста|новлен’:а йіх на |
станц’ійах і |точках / вплив |зовн’ішн’іх |фактор’ів / ф’із’іоло|г’ічн’і особ|
ливост’і спостер’іга|ча / |тобто інже|нера-геоде|зиста // вплив |даних |похибок |
звод’ат’ до |м’ін’імуму пере|в’іркойу та йусти|руван’:ам |прилад’ів / засто|
совуйучи в’ідпо|в’ідн’і ме|тодики |вим’ір’ів і |введен’:а поп|равок до резул’|тат’ів
ви|м’ір’уван’ вс’іх // і у нас за|лишилис’а випад|ков’і - випад|кових |похибках /
вели|чину йа|ких ука|зати в резул’|татах ви|мір’уван’ немож|ливо взага|л’і // йіх
вплив на резул’|тати ви|мір’уван’ |також |можна |зменшити застосу|ван’:ам точ|
них |прилад’ів / |метод’ів ви|м’ір’уван’ і по|л’іпшен’:ам у|мов / у йа|ких во|ни ви|
конуйут’с’а / од|нак шче раз наголо|шу / шчо |повн’іст’ у|никнути йіх |впливу
немож|ливо // то|му випад|ков’і |похибки нази|вайут’ шче неми|нучими // взага|
л’і те|ор’ійа |похибок |вим’ір’ів вив|чайе влас|тивост’і / |методи об|числен’:я /
порів|н’ан’:а випад|кових |похибок і о|ц’ін’уван’:а |точност’і к’ін|цевих резул’|
тат’ів // во|ни дайут’ |змогу виби|рати та|к’і |прилади і |методи ви|м’ір’уван’ / йа|
к’і забез|печуйут’ |зменшен’:а |впливу випад|кових |похибок на |к’інцев’і резул’|
тати до допус|тимойі ме|ж’і //

- Як ви називаєте ознайомлення з місцевістю, де проводитимете зйомку?

- по-|перше / |хочу ска|зати / шгчо озна|йомлен’:а з м’іс|цев’іст’у / де ви|
конуватимут’ теодо|л’ітне зн’і|ман’:а теодо|л’ітн’і нази|вайет’с’а рекогносц’ійу|
ван’:а |тобто з анг|л’ійс’кого «пізнавати» // п’ід час рекогносц’ійу|ван’:а сп’івро|
б’ітники бри|гади / йа|к’і |зд’ійсн’уйут’ зн’і|ман’:а / об|ход’ат’ |дану м’іс|цев’іст’ /
озна|йомл’уйут’с’а з йійі рел’|йефом / рос|лин’:іст’у / г’ідро|граф’ійейу / до|
рогами та |іншими об|’йектами ситу|ац’ійі // п’ід час рекогносц’ійу|ван’:а оби|
райут’м’іс|ц’а дл’а закла|дан’:а і зак|р’іплен’:а |точок пол’і|гона // при |
вир’ішен’:і |ц’ого зав|дан’:а ке|руйут’с’а та|кими м’іркуван’:ами| / шчо |кожна |
точка пол’і|гона |майе |бути зак|ладена приб|лизно в |тому |м’ісц’і / де во|на поз|
начена на др’ібномасш|табн’ій |карт’і // |м’ісце |майе |бути в’ідк|ритим дл’а |
ц’ого – не в |хашчах |л’ісу або ку|шчах / не на дн’і |йару або уло|говинах // з
кожнойі вер|шини пол’і|гона |майут’ |бути |видим’і су|с’ідн’і |точки : |задн’а і пе|
редн’а // це пот|р’ібно дл’а |того / шчоб |можна бу|ло |вим’ір’ати дов|жини |
л’ін’ій м’іж |точками ну і |зв’існо ку|ти на |кожн’ій з них // |в’ідстан’ між вер|
шинами пол’і|гона коли|вайет’с’а у |досит’ знач|них |межах: в’ід / нап|риклад / 80
до 100 від 200 до 250 м // йак|шчо у по|дал’шому припус|кайет’с’а на ос|нов’і
пол’і|гона ро|бити тахео|метричне зн’і|ман’:а / то опти|мал’ними дов|жинами йо|
го |стор’ін |можна вва|жати 100-120 м //

- А як відбувається вимірювання відстаней які перетинають перешкодами?

- |д’акуйу |пан’і І|рино |дуже |влучне запи|тан’:а // так / трап|л’айут’с’а та|к’і |
випадки / ко|ли про|довжен’:і |траси автомо|б’іл’нойі до|роги або |водн’і переш|
коди або гли|бок’і йа|ри / во|ни пере|тинайут’ теодо|л’іту |лі’н’ійу пол’і|гона \\ |
вим’ір’уван’:а безпосе|редн’о дов|жини та|ких |л’ін’ій немож|ливо / |тому йіх
нази|вайут’ недос|тупними в’ідс|тан’ами // |зараз розпо|в’ім|тр’ішки де|тал’н’іше:
шта|тив теодо|л’іта вста|новл’уйут’ над |точкойу так / шчоб плат|форма йо|го го|
ловки (|верхн’ойі час|тини) бу|ла горизон|тал’на і роз|м’ішчувалас’ на верти|кал’і
/ шчо про|ходит’ |через к’і|лочок // на шта|тив уста|новл’уйут’ теодо|л’іт / а на га|
чок йо|го ста|новл’ат’ гвин|та п’ід|в’ішуйут’ ви|сок // пересу|вайучи теодо|л’іт на
плат|форм’і го|ловки шта|тива / дос’а|гайут’ / шчоб |в’істр’а вис|ка проец’ійу|
валос’ у |центр’і к’і|лочка // теодо|л’іт зак|р’іпл’уйут’ і горизон|туйут’ за допо|
могойу п’ідн’ат’:|а гвин|т’ів і цил’інд|ричного |р’івн’а // |п’ісл’а вико|нан’:а цих
опе|рац’ій вер|тикал’на віс’ обер|тан’:а теодо|л’іта |майе |бути пр’амо|висна і про|
ходити |через |точку |тобто центр к’і|лочка // йак|шчо йе вплив |р’ізних |фактор’ів
/ та|ких йак |в’ітер / недос|татн’а ре|тел’ніст’ вико|нан’:а опе|рац’ійі / теодо|л’іт
цент|руйут’ над |точкойу з |дейакойу л’і|н’ійнойу |похибкойу // |дана |похибка по|
казуйе |рад’іус |круга / все|редин’і йа|кого з |дейакойу ймо|в’ірн’іст’у |може роз|
м’ішчуватис’а гори|зонтал’на про|екц’ійа о|с’і обер|тан’:а теодо|л’іта //

- Скажіть будь ласка, якими головними принципами організації геодезичних робіт

ви послуговуєтеся?
- ну в ос|нов’і орган’і|зац’ійі та вико|нан’:а геоде|зичних ро|б’іт зав|жди ле|жат’
два |принципи: 1) «в’ід за|гал’ного до част|кового» або « в’ід голов|ного до
друго|р’адного»
2) ус’і |види ро|б’іт / як по|л’ов’і так і каме|рал’н’і / обов’йаз|ково |майут’
контрол’у|ватис’а : « н’і |кроку без конт|рол’у» // да|вайте |б’іл’ш де|тал’н’іше
розг|л’анемо // |перший |принцип пол’а|гайе у |тому / шчо |буд’-йакий вид геоде|
зичних ро|б’іт |майе спи|ратис’а на дос|татн’у |к’іл’к’іст’ рац’іо|нал’но роз|
м’ішчених і на|д’ійно |визначених о|порних |точок / |тобто |точно |визначених //
ц’і |точки ста|новл’ат’ ос|нову або о|порну мере|жу ви|р’ішуванойі за|дач’і // в’ід
них визна|чайут’ по|ложен’:а вс’іх |інших |точок / йа|к’і характери|зуйут’ по|
ложен’:а еле|мент’ів або час|тин інже|нернойі спо|руди / де|талей і еле|мент’ів
ситу|ац’ійі або рел’|йефу м’іс|цевост’і // |даний |принцип орган’і|зац’ійі і вико|
нан’:а |наших геоде|зичних ро|б’іт да|йе |змогу / з од|ного |боку / у|никнути швид|
кого нако|пичен’:а |похибок |вим’ір’ів / з |іншого / - пос|т’ійно контрол’у|вати |
правил’ніст’ і |точн’іст’ пол’о|вих ро|б’іт // |точки о|порнойі мере|ж’і шчо |
майут’ ви|соку |точн’іст’ |визначен’:а сво|го по|ложен’:а / |йе завжди ос|новойу /
на йа|ку на|низуйут’с’а друго|р’адн’і |точки де|талей // з |іншойі орган’і|зац’ійі
геоде|зичних ро|б’іт / нап|риклад / дл’а |визначен’:і |кожнойі нас|тупнойі |точки
в’ід попе|редн’ойі у |форм’і непере|ривного і |довгого лан|ц’уга не |дуже |точних
ви|м’ір’уван’ / в’ідбу|вайеть’с’а швид|ке нако|пичен’:а |похибок |вим’ір’ів і не|
майе мож|ливост’і контрол’у|вати ро|боти / ос|к’іл’ки во|ни не спи|райут’са на
«голов|н’і» |точки // за голов|ну о|порну ме|режу п’ід час вико|нан’:а геоде|
зичних ро|б’іт або топогра|ф’ічних зн’і|ман’ / або роз|м’ічувал’них / буд’і|
вел’них ро|б’іт при спо|руджен’:і до|р’іг / мос|т’ів / ту|нел’ів / аеро|дром’ів мож|
ливо / викорис|товуйут’ |точки дер|жавнойі або м’іс|цевойі геоде|зичнойі ме|
 реж’і // во|ни |майут’ най|вишчу |точн’іст’ і виз|начайут’с’а |методами тріангу|
л’ац’ійі / трилате|рац’ійі і по|л’ігонометр’ійі // |другий |принцип орган’і|зац’ійі і
вико|нан’:а геоде|зичних ро|б’іт потре|буйе пос|т’ійного і система|тичного йіх
кон|трол’у // |зг’ідно з цим |принципом у|с’і пол’о|в’і ви|мір’уван’:а ( куто|в’і /
л’і|н’ійн’і / ви|сотн’і ви|м’ір’уван’:а ) дл’а конт|рол’у і під|вишчен’:а |точност’і
ви|конуйут’с’а |кіл’ка ра|з’ів // так |само вс’і об|числ’увал’н’і та |інш’і каме|
рал’н’і ро|боти супро|воджуйут’с’а конт|рол’ними об|числен’:ами / пор’ів|
н’ан:’ам резул’|тат’ів і |допусками і |нормами |точност’і //

Транскрибування відео
https://youtu.be/JlMqkNywV2o
- Пані Тетяно, розкажіть будь ласка про зв’язок курсу інженерної геодезії з
іншими дисциплінами.
-  |методи |вир’ішен’:а нау|кових і прак|тичних зав|дан’ гео|дез’ійі ґрун|туйут’с’а
на за|конах мате|матики і |ф’ізики // за допо|могойу мате|матики розроб|
л’айут’с’а нау|ково обґрун|тован’і |схеми поста|новки і вико|нан’:а геоде|зичних |
вим’ір’ів / вста|новл’уйет’с’а за|лежн’іст’ м’іж резул’|татами |вим’ір’ів і вели|
чинами / шчо дос|л’іджуйут’с’а (нап|риклад / |значен’:ами |в’ідстаней / ку|т’ів і
коорди|натами |точок зем|нойі по|верхн’і) //  зна|н’:а з |ф’ізики / особ|ливо |
розд’іл’ів |оптики / елект|рон’іки / рад’іо|техн’іки / необ|х’ідн’і дл’а |створен’:а
геоде|зичних |прилад’ів і |правил’нойі йіх експлуа|тац’ійі // на ос|нов’і за|кон’ів
ме|хан’іки ви|р’ішуйет’с’а зав|дан’:а |вивчен’:а |форми Зем|л’і і йі|йі грав’іта|
ц’ійного по|л’а // гео|дез’ійа по|в'йазана з астро|ном’ійейу / гео|лог’ійейу / гео|
ф’ізикойу / геоморфо|лог’ійейу та ін. на|уками // |в’ідомост’і з астро|ном’ійі
необ|х’ідн’і дл’а роз|робки і застосу|ван’:а астроно|м’ічних |способ’ів |
визначен’:а коорди|нат |точок зем|нойі по|верхн’і / нап|риклад / д’|іаметр Зем|л’і /
шчо визна|чайет’с’а гео|дез’ійейу / викорис|товуйет’с’а астро|ном’ійейу йак
оди|ниц’а довжи|ни при |визначен’:і |в’ідстаней м’іж пла|нетами |Сон’ачнойі сис|
теми // геоморфо|лог’ійа – на|ука про по|ходжен’:а і |розвиток рел’|йефу зем|нойі
по|верхн’і / йа|ка необ|х’ідна гео|дез’ійі дл’а |правил’ного зоб|ражен’:а форм
рел’|йефу на |планах і |картах // в’ідпо|в’ідно / |можна |легко по|бачити зво|
ротний зв'йа|зок м’іж геоморфо|лог’ійейу і гео|дез’ійейу // іс|нуйе нероз|ривний
зв'йа|зок м’іж гео|дез’ійейу і картог|раф’ійейу / фотограм|метр’ійейу / г’ідрог|
раф’ійейу / в’ій|с’ковойу |справойу //

- Пані Тетяно, розкажіть будь ласка про значення інженерної геодезії в народному
господарстві
- інже|нерну гео|дез’ійу викорис|товуйут’ п’ід час розв'йа|зан’:а бага|т’ох важ|
ливих зав|дан’ на|родного госпо|дарства / на|уки / промис|ловост’і //
од|ним із |напр’амк’ів су|часних нау|кових дос|л’іджен’ є |вивчен’:а |
внутр’ішн’ойі бу|дови Зем|л’і і про|цес’ів / шчо в’ідбу|вайут’с’а на йі|йі по|
верхн’і та в |надрах // геоде|зичн’і |методи дозво|л’айут’ ф’іксу|вати |к’іл’к’існ’і
характе|ристики та|ких |йавишч йак горизон|тал’н’і / так і верти|кал’н’і текто|
н’ічн’і |рухи зем|нойі ко|ри / пере|м’ішчен’:а берего|вих |л’ін’ій ок|еан’ів та мо|
р’ів / |визначен’:а |ухил’ів і р’із|ниц’ |р’івн’ів мо|р’ів та ін. // геоде|зичн’і ви|
м’ір’уван’:а забез|печуйут’ дот|риман’:а геоме|тричних форм і еле|мент’ів про|
 екту спо|руди йак у в’ід|ношен’:і йі|йі розташу|ван’:а на м’іс|цевост’і / так і у
в’ід|ношен’:і йі|йі |внутр’ішн’ойі і |зовн’ішн’ойі конф’ігу|рац’ійі // |нав’іт’ |
п’ісл’а за|к’інчен’:а буд’ів|ництва ви|конуйут’с’а спец’і|ал’н’і геоде|зичн’і ви|
м’ір’уван’:а / йа|к’і ма|йут’ на ме|т’і пере|в’ірку |ст’ійкост’і спо|руди і |
вийавлен’:а мож|ливих дефор|мац’ій в |час’і п’ід |д’ійейу |р’ізних сил і при|чин //
су|часне буд’ів|ництво немож|ливе без ши|рокого викорис|тан’:а геоде|зичних ме|
тод’ів роз|м’ічуван’:а інже|нерних спо|руд на м’іс|цевост’і / шчо забез|печуйут’
ви|соку |точн’іст’ і викл’у|чайут’ |груб’і |похибки / |метод’ів опера|тивного конт|
рол’у буд’і|вел’них ро|б’іт і геоде|зичного керу|ван’:а ро|ботойу буд’і|вел’них ма|
шин і меха|н’ізм’ів // із ц’і|йейу ме|тойу на буд’ів|ництв’і інже|нерних об'|йект’ів
|широко засто|совуйут’ |лазерну |техн’іку.

- А от у зв’язку з сьогоднішньою ситуацією, чи має значення інженерна геодезія

для оборони країни?
-  буд’ів|ництво обо|рон:их спо|руд / стр’іл’|ба по не|видимих |ц’іл’ах / викорис|
тан’:а в’ійс’|ковойі ра|кетнойі |техн’іки / плану|ван’:а в’ійс’|кових опе|рац’ій
вима|гайут’ геоде|зичних |даних / карт / |план’ів // інже|нерно-геоде|зичн’і ро|
боти іс|тотно впли|вайут’ на |йак’іст’ автомо|б’іл’них до|р’іг / ос|к’іл’ки |точн’іст’
реал’і|зац’ійі про|ектних |р’ішен’ знач|нойу |м’іройу визна|чайе |йіхн’і |
транспортно-експлуата|ц’ійн’і характе|ристики // су|часн’і автомо|б’іл’н’і
маг’іст|рал’і йе |досит’ склад|ними інже|нерними спо|рудами // шчоб збуду|вати
до|рогу / пот|р’ібно |виконати ве|ликий |комплекс інже|нерно-геоде|зичних ро|
б’іт / почи|найучи з ви|шукуван’ і роз|м’ічуван’:а |траси до|роги і за|к’інчуйучи |
зведен’:ам інже|нерних спо|руд / по|в'йазаних з йі|йі експлуа|тац’ійейу (мос|т’ів /
шл’ахопро|вод’ів / автовок|зал’ів / |кемп’інг’ів / ту|нел’ів |тощо) // у про|цес’і
буд’ів|ництва до|роги |зд’ійсн’уйет’с’а пос|т’ійний геоде|зичний конт|рол’ у|с’іх
опе|рац’ій до|рожн’о-буд’і|вел’них ро|б’іт // особ|ливо ве|лике |значен’:а |майут’
геоде|зичн’і ро|боти / |йак’і забез|печуйут’ на на|тур’і про|ектн’і |розм’іри голов|
них геомет|ричних па|раметр’ів до|роги в п|лан’і / поз|довжн’ому і попе|речному |
профіл’ах / ос|к’іл’ки гео|метр’ійа до|роги визна|чайе йі|йі основ|н’і |
транспортно-експлуата|ц’ійн’і характе|ристики // високо|точн’і інже|нерно-геоде|
зичн’і ро|боти ви|конуйут’с’а п’ід час буд’ів|ництва ви|сотних бу|динк’ів / теле|
башт / метропол’і|тен’ів //

Коментар до практики
Вперше познайомившись з пані Тетяною, я одразу зрозуміла, що вона саме та людина
у якої я хочу взяти таке «інтерв’ю». Я дуже вдячна їй, що вона одразу погодилася та
дала свій дозвіл на публікування матеріалів у соціальні мережі. Ми з Тетяною
Миколаївною записали аудіо доволі швидко, адже вона професіонал своєї справи і на
всі питання відповідала чітко і детально. З відео були деякі труднощі, але і їх ми
подолали і я залишилася задоволеною результатом.
Перечитуючи весь матеріал, про який розповідала пані Тетяна я досить мало розумію,
хоча намагалася трішки вникнути у суть професії про яку розповідатимуть. Мене дуже
зацікавила професія інженера-геодезиста і я навіть уявити не могла наскільки вона
важлива у сучасному світі. Найбільше мені сподобалася тема про нівелювання
поверхні – це було дуже пізнавально, як і всі інші теми.
Я б хотіла, щоб всі більш детально розглянули цю спеціальність, адже про неї відомо
досить небагато.