ж!

А. фрсько

мовА
тА
грАмАтикА
укрА1нського
орнАмвнту

':,, Рекомендовано 1\{1н!стерством осв|ти | науки )['кра!ни

як навчальний пос|бник
\ \!
для студент|в вищих навчальних заклад|в
!,

-.\
\

А
$€
11
л |3ит1п$ни)ии {)тч
Альтернативи
ББ1{ 85.12я7
г95

[95 [урсъкш А.(.

граматика укра|нського орнаменту: навчадьно-методич-
1!1ова та
|л'
ний пос!бник'
- 1{.: Альтернативи, 2003. - |44 с.; ББ}с 85.12я7
1$вш 96ь-7217-77-9

| пос1бншку по0ано основш 0екоратпшвно[ ореан1зац1[ площцнш /п& повер-

хонь реней у пое0нанн1 3 вшт!ю!самц наро0но[ орномен1пально[ му0ростп!.
1!нцеа'що в!0бнвас баеотпор1+ншй 0осв10 роботпш а'в1т!ора !з тпворншмш 0шпъя'
чцл!ш колект[швамш, ст[&не в наео01 кер1вншкам аурп1л1в 0штпячо[ ху0оэс-
ньо1' пворносп!, вцховапелям' вцкла0аном ру*но[ прац! у школ| па
вс|м'
хпъо ц1кавштпьс я мцстт'ец/п в ом'

Рещензенпт
Ф.А. !вохненшо, професор Ёац!онально! Академ|| образотворчого
мистецтва | арх|тектури.

Рекомевдовано 1!1!н!стерством осв|ти ! науки }кра!ни як навчальвий

пос1бник для студент1в вищих навчаль}тих заклад|в
(.11ист }\} 2||773 в|д 10.11.2000)

Автор висловл1ое щиру подяку за п!дтримку в п|дготовц1 вида1{1{я кни)кки

Арачу !.Ф., [оберу 1|1.Ф., професорам: $бпонсьтс1й |'!{., |вохюенно Ф'А',
Антпоновшну !.А.викладаяу }|обос }!.Р|,, Ёа:петоецьк1& 3.|'' !урськ1й €'Б'
та майстрам народно| творност1 9кра{ни.

Бипущено на 3амовлення,{еракавттого ком|тету |нформац1йно! пол1тики,

телебачення та рад1омовлення }кра[ни за Ёац1онально1о програмою
випуску соц|ально 3начущих видань.

@ [урська А.с., 2003

@ Бидавнивий д!м <Альтернативи>, 2003
т$вш 966-72|7-77-9 @ Бидавництво <АртБк>, комп'ютерний макет, 2003
 -!^

ЁАп1 |ам
€;|;}{з:!:с]з:!:фг];. ];:]:

ятпт стм т

1*
?,
(ангполовшх

{,,
:,?.-

вступ
!ышк!
[а на Б! я
!9щв{
кни}кка' присвячена творчому ро3витку д|тей 3асобами обра3о-
1ж творчого мистецтва' адресована вс1м' хто ц1кавиться народно1о
твбрн!стю ! прагне п|знати природу та ф|лософ1ю декоративного в|зе-
рунка' в основ| й структур| якого де}кить особдив1сть м!фо-поетинного
мисдення людства.
|1ропоноване видання рекомендуеться як методинний | практитний
пос|бник для кер|вник!в колектив|в, що вивча]оть декоративно-при-
кдадну творн|сть, а тако)к ддя педагог|в | орган|затор|в позакласно| ро-
боти з д!тьми.
3 основу методики худо}1{нього й естетичного ро3витку д|тей покла-
дено метод 3асвооння схем декоративних елемент|в, який /рунтуеться
на един|й базов|й систем!' арха[нних знак!в, що входять до стародавньо!
ф!лософ|| будови св|ту.
1\{етод ц!кавий легк|ст}о його засвоення д|тьми р|зних в|кових кате-
гор|й; збудэтсуе фантаз|ю, сприяе вихован}{[о почуття поваги | потреби
вивчення народних обряд|в, в|дкриттто форми, ритму' ро3вивае лоЁчне
мисденття. Бикористання цього методу да€ мо}клив|сть досягти по3итив-
них ре3удьтат|в у робот| 3 молодд1о не3але'кно в|д м!ри природних зд|бво-
стей |, кр|м того, ви3}1ачас необх|дн!сть дотриман}{я м|экпредметних
зв'язк|в 3 математикою, !стор|ею, географ|с:о, л|тературою, астроном1ето,
що' своею черго1о' сприяе розвитку п!знавальних мо}кливостей д|тей.
3апропонована методика допомагае вир|тпити тако}к ва}кливе зав-
дання кер|вникам | педагогам принцип | систему мисленвя
- ро3крити
народного майстра-прикладника' дати методинн| ор|ентац||, практитн|
поради' розкрити моэкливост| народно[ творност| | розвитку р|зноб|чцих
!нтерес1в, просто | доступно п|двести до розум|ння народно| ф|лософЁ'
3окрема автор у ц!й прац! спирався на язичницьке, слов'янське
кор|ння, що, перейтповц|и у християнство' переплелося в надзвивайво
ц!кав|, народом визначен| образи | мотиви.
Б основу зобраэкення (малтонка) покладено геометри3овану систему
будови всесв|ту, а дал|
- пох|дн!
тринн| ф|гури, числа' 3наки.
в|д нього форми | образи: л|н||, геоме_
,{ля кращого сприйняття за основу шобу_
дови в3ято кл1тинку. 1 тут немае необх|дност! з точн|стто до м|л|метра
ви3начати [| розм|ри головне принцип. [_{|лком вла1штуе 3о1цит у
кл|тинку, в якому мо}кна- виконувати вс|
роботи.
} пос|бнику подано схеми' 3амальовки граф|нних знак1в, по3начен-
ня символ|в' а тако)1с граф!ин| системи побудови орнамент|в' малюнки
д|тей | народних майстр|в.
Б основу видапня покдадено багатор|нний досв{д роботи автора з ди-
тячими кодективами, ре3ультати науково| | досл1дницько| д|яльност| з
розробки та апробац1| запропоновано| методики.
 1остпцно !
осоБ^ивост|
м1фо^ог1чного
мис^вння
 {+Р+ффф:[.):]::}:"]

$ Р|шсгпецтпво
{.з: як св1тп
- це пакшй же цс(пр1й,

у\ Р1истпец!т!во -
це осо6лшвшй мегпод
* п1зноння д1йсностп|
Болодимшр Фаворськшй

пог^ядин^ 1стор1ю
попу^ярного орнАмвнту
суласн|й науц| е галу3ь' яка вивчае фрактальн| мно)кини, що
волод1ють неск|нченно}о складн|стто геометричних ф|гур.
,{ля коэкного окремого елемента тако| ф|гури характерна така сама
складна структура' як ! для всього фрактала* загалом, | значення
його частин взаемопов'язан| в едину гармон!йну систему. 3а своею
сутт}о вони е арх|еп|нним в|добраэкенням упорядкованост! нат11ого
св|ту в ц|лому | лтодсько[ психолог]] 3окрема. 1ому, коли лтодина
споглядае фрактальний орнамент, |! св|дом|сть резонуе |з зоровим
сприйняттям | здатн|сть до концентрац|[ р|зко п|двищуеться. {е
явище заф|ксовано енцефалографом. €вген Файдитл ф|зик, кан-
дидат б|олог|чних наук' говорить' що коли це так' - то традиц|йн|
образи | символи мо}кна ({накладати> на фрактальне тло, тод| лто-
дин| буде лег1ше 3осередити на них увагу. } суаасно[ лтодиъ{и, на
}тсаль, немае сил' мо}кливостей | насу для глибокого вивчення
складно| теор!| малтовання ) але' застосову}очи символи' мо}тсна
ро3винути здатн|сть до концентрац||, з |хньото допомого}о сприяти
перетвореннто негативних якостей осо6истост| на позитивн|.
1![и використову€'мо техн|ку, в основ| яко|
- концентрац|я
уваги на символах | образах, 14Ф € граф|нним в|добраэкенням пев_
них д}гховних енерг!.й, як| л1одина |нту|тивно вид|ляе в орна-
мент|. }акий орнамент мо}ке досягти високого ступеня концент-
рац|[, в!н е вираэкенням | завертпенням думки творця
- л}одини.
Фтшсе, для досягнення мети у створенн!. певно[ композиц||
маемо точно уявити, що ми повинн] в|добразити.
3ов0ання
.- Розеляньтпе робоптш наро0ншх лоа1сптр1в р!зншх реэ!он1в !юроънш.
3верн!пть ува?у на р1зномон1тпн!стпь форм.,1кшх якосйе[о на0ое вш7пвору
орномен7т!, [ носк1лъюш в0ало в!н пос0нуспться з формою орномент!овано?о
тпвору? 3верн1тпь уво?у на колорцп' сконщен/пру[;тпе
уваеу на пров10н[|
рол1 певноео юольору у тпвор[ ( Ршс. 18-22 ).

* Фрактал
- це ланка централ|зованих взаемод|точих геометритних ф|гур.
 .!.
+*Ёфффф:|::]"]: :

Ф Ёа* св]гп -
ф
{€*
потп1к мегпафор

&
42{
ф 1 сшмвол1в узор
Фмар \айям

письмо
е9

^1н1инв
рапка' прям|, ламан|, хвиляст|, комб|нован| л!н|| - го-
ловн| зобраэкувальн| засоби.
|[ р я м а л ! н | я найкороттпав|дстань м|экдвомакрапка_
ми. Бона зобраэкуо-спок|й, пост|йн|сть' статику, вр|внова-
экен|сть, симетр|то.
} народн!й творност| е своя ф|лософ|я. Розглянемо особливу
форму поетизац|[ реально[ д|йсност| |, скориставтпись худоэтсн|м
узагальненням, в|зьмемо ламан| л|н|[ (Ршс, 1).
€в!т завакди перебувае в пост|йному рус|, усе )киття йде хвиле-
| площин'
под|бними рухами. }1{иття земл|
- протиборство л|н|й
шерем|щення тектон|нних тпар|в, вогнян! вивер}кення, з|ткнення
| розходэкення континент|в, утворення г|рських вер1шин | р|к,
створення кристал|в | безперервне продов}кення цих та |нтших
процес|в, що трива]оть у г1рирод|; виникнення ! зникнення
цив|л|зац|й, |хня боротьба, }1сиття само[ л1од'1ни' || смерть... Р|зн!
дол! | характери, |хно }*{иття 1 взаемозалеакност|.
€уть св|тобудови поляга0 в едност| та боротьб| протиле}кностей.
1 саме ламана л!н|я як зас|б граф|чного зобраэкення процес|в, що
в!дбуватоться' допоможсе вир|тпити ц}о проблему. )(арактер таких
-т!н|й несе р|зне емоц|йне наванта}кення.
хвиляст|сть, плинн|сть, в|бру-
1 знову
- плавний рух }1{иття,
тоний, пульсу}очий орган|зм экиво| |[рироди. 8к це показати? .{,к
зобразити?
3винайно, хвилясту| м и л|н|ями' плавним, в{льним пору-
хом руки. )(виляст| л|н1| (Ршс.2 ) викликають емоц|[.
)1тодина-труд|вник, виявля]очи хвил}овання худо}тсн|х по-
гпук|в, по€днуе елементи р|зноман|тних хвилястих завитк|в | ла-
манихл|н|й. Ёазвемо щей метод к о м б| н о в ан и м (Ршс.3).
|[оеднутони прям|, ламан| та хвиляст| л!н||, отримаомо еле-
уенти орнаменту. .1[|н|| ма}оть смисдов| значення в орнамент|.
Бираэкатони почуття | прагнуии в|добразити [х граф|нно, давн|
худо}кники, в!дходяни в|д звинайного геометричного елемента' да-
в€ш{и вол}о уяв! | складали цй| системи л|н|й, як| моэкна' узагаль-
яив1ши | наголосивтши |хн| головн| властивост|, подати у такому
 Бропко

[оршзонтпаль
Бертпшюоль
*,респт

, | / [тпршх
, т
' [!унктпшр

[ронь

Ёво0рогп

!ршюутпншн

Ромб

/ | \ ! €1коч
, /-
[[во0ротп
\ ]з эюолобом

Б1яло
,!
^т ^\\
€я1во
/1
^

Рцс. 1' .]]аман| д|н||

 !\ }[.шстпою
\!
]

!|рапля
! , [ | ! | ! |
' '
[1уп'янок
!

| [[!влшстпна
'
Б[с1мко

| ( ( 1
Болюпъо
с |

1 г 1 г ) 3овштпою
!
|!

[ 2
!уао
Беселка
(
!
с Безю!нечн!спа.ъ

р
!
о

<<|{!ска>

-
! /
ь
? ?.
[[оло

!,- ц
- ! ? !
<,}!о00я>

,/ \,

Рцс.2. )(виляст| л|нтт

 вигляд1' як подано на
Ршс.4.
3 таблиц| видно' що
- ь ь ) мо*клив]. р|зн| вар|ац1!
ц|е[ просто[ базово| стру-
ктури' ! вони безк|нечн|.
|[рост| л|н|[ матоть за-
гальне 3начення | вико-
ристову1оться у твор-
ност!, наприклад, Б ФР-
наментац|[ культово|,
св|тсько| арх|тектц>и, а
тако}к як орнамент€ш|ь-
\] -\ !]) \|
ний декор з р|зними пла-
стичними ]' кольоровими
-. ъ р|тпеннями в побут|.
о | ( ) () 1) Розглядатони тему
<л|н|йне письмо)' вико_
)\ \ ристову€,мо н|ткий дротя-
\[ ( \ [ ( ний контур. {ей конту?
)\ ! \ ! п \ 3астосову]оть у ру1пни-
ках як умовне зак|тгтен-
ня, край твору.
А |[роте ми прагнемо
\ \ правильно вира3ит|т
свото творчу думку за
4 о6меясено[ к|лькост| ва-
соб|в. } цьому випадку
сл|д намагатися макси-
! 0 { )- -( )- { )- мально |х використа-
- | ти норно-б|ле зобра-
о |
-
){{ення' плями р|знома-
н|тно[ форми та кон-
о о ( ) @ @
\ ;1' ф|гуращ||, контрасти'
влливт4, сп|вв|днотшен-
! /А \\ ! ня, л|н|[ р|зно[ товщи-
ну!, а тако}1с р!"зне на-
повнення фарбою.
.[|юдина мо)1се сприй-
Рцс. 3' 1{омб|нован] л|н]|
мати контур по-р|зно-
му. Ё{априклад, при
({сухому) контур! бере-
мо пен3ель, набираемо
10
 оооооооо
ооо|сооооо-о
о!оооо
ооосоооо
о0о0'о

гъгъгъг1_лълъл

ммммг Аух^^ж

с\ъш'ш\б\Фо 1/!///!/?

дч
|о!
Ёо!
|о!
/о!
Ёоч
Ёо!
Ёо!
Ёо!
Ёо!
Ёо!
Ёо!
ч+
Ршс.5

11
 и

-
Ршс.6

12
чорну фарбу, вн|маемо зайву воду 3 пен3ля' притискаемо його до
арку1па | дуэке 1швидко проводимо пен3лем у напрямку г|лки або
стовбура дерева. 9 цьому випадку в так]й л|н|[ просв!нуеться б|ле
тло | в|днуваеться прост|р.
1!1и такоэк мо}кемо виконати свттлий, леткий, м'який контур
або придумати щось |нтше. Адэке мо}*сливост| натп! 6езмеэкн|.

3ав0шшшл
1.3опом'япъо1тпе нозвш л!н!й (Ршс. 1' 2' 3 ).
2. Розаорн!тпъ кропну ! л1н!ю у в!зеруною ( Ршс.4 ).
3.||рш0умо1тпе сво[ вор!антпш в!зерунк!в 0ля пршкроъшення юншо+сково[
зоюло0кш (Ршс.5,6).
 {*+ффффф:|::];:|:
$}
"€ -----'-г-'
|1айпоекоасн|шле
* що м11 мо)!{емо в|днувагпш,
',:' - -
эт це в1дчцтп!пя гт|аемншчос[т||
?х Аль6ертп Ёйнсллтпейн

ун|вБрсА^ьн1
симво^и
есь просторовий св|т | сам космос 3датоться нам створеними
3а единим | загальним 3разком' бо суть буття €дина. Ёе ма-
}очи 3моги ро9ум|ти, але в!днуваючи | з|ставляючи явищаприро-
Аи' |4е у давнину лтодина вивела базов| структури' якими вона
ви3начала перв!сн| форми природи галактик' а тако}{с структуру
самого 3сесв|ту. {я структура подае символи поза часом' як
в|чн! ! незм|нн| щодо на:по[ цив|л|зац||. Адэке деяк| виникли ще
в неол|т| (Ршс' 7 ).
1о ч к а в простор!йнас|, де звер111ився акт творення' е осе-
реддям найб|льтпо\ сили (максимуму сакральност|). 1!1и на3и-
ваомо $619 <<{ентром св!ту>. $осм|чн| уявлення' пов'язан| |з ци-
ми координатами' програмують схему ро3гортання всього наяв-
ного,у простор| | час|
(*), назвемо це системо}о координат (в|ссто).
)( р е с т
- клточ до небес, один |з найпотширен|тпих символ|в
у м|фолог|чних | рел|г!.йних системах р!зних континент|в 3емл|.
Б!н символ|вуе вищ| сакральн1 ц|нност|, наголо111уе |дето центру
та основних напрямк|в, що йдуть в|д центру' ви3начатоть у ньо_
му л|н|| | напрямки зв'язк!в | залеэкностей. )(рест модел1ое ду-
ховний аспект' прагнення в|чност| | е геометризованим вар!ан-
том св|тового дерева. 3годом в|н стае символом )киття | см6рт|,
часто о моделл]о людини, яка вт|лтое !дею <,матер|ально|> четвер-
тинност!. {| теми незр|дка об!гру:оться в елементах фольклор-
них матер|ал|в. } багатьох культурах хрест м|стить |дею вибору
м|эк экиттям !. смерт1о' тому його часто використовують як
тал|сман, обер|г. !рестовий орнамент' виконаний |з будь-якого
матер|алу, охороняе л]одину. )(рест використовувалт4 в ка3к€1х'
замовляннях, вороэк|ннях. 1дето <,хресного'> вибору в|добраэ*сено
у християнств|.
€ п|раль символ енерг|| в природ!. 1[лях до себе. Ауэке
часто с осново1о-вс|о[ композиц|[.
}яв|мо, що саме за ц|ето схемото м|фолог|нний св|т незр!дка
зобра:кували я1\ д3еркальний щодо звичайного, який оточуе л]о-

\4
 Рцс.7

д!т*1у.1!!оакливо, тому у в|руваннях лтодини краще збереглися

м|фи про стих|] та рухи. природи: .вогнян|,. водян|, земн!, [хн!
влливи на }киттову енерг1ю 1родюч1сть 3емл1.
!1{е одна стих|я
- еф|р - ма€ символ|чне значення .|!'ата6ли-
цях чимало ф|гур, побудованих за системо}о координат (осей). 3а
|нд!йськото м|фолог|ею, в|сь поеднуе минуле ! майбутне.
 _й..."
з-гттт(|]!у"."! .4]'
;.

';{ /-\
"]
1:!
урнаментп ро3!11црюе розум людшнц
!- | златпншй в!акршватпш [й

у{ 3в язцючш!1 ланцю)юок яв11щ

4:':

АрхвтипнА
модБ^ь св1ту
а м|фолог|чними уявленнями' круг (коло) !. квадрат несуть
|дето ровме)кування зовн|тшнього | внутр|тшнього простору.
!{ о л о елемент символ|ки' що вира}кае |дето едност|'
безк|нечност|- | завертпеност|, найвищо| досконалост!. 1{оло
ор|€нтоване в будь-як|й сво|й тонц| на якийсь невидимий центр'
це ун|версальна проекц|я кул| (кулепод|бне боатсество). } багать-
ох традиц|ях космос зобра:кутоть як кулю (граф|нно _ коло),
оточену неорган|зованим космосом.
{я |дея отримала вира}!{ення в м|фолог|зованих ранньонауко-
вих | ф|лософських вар|антах (|{|фагор вчення про 10 сфер з
-
единим центром
- вогнем). 1нод| модел]овання за допомого}о ко-
ла поеднуеться 3 модел|ованням за допомого]о квадрата. } тому,
що крутиться' повертаеться' полягао в1добраэкення цикл|нно|
концепц|| насу. .{обовий | р|нний коловий рух сонця поеднувала
цикл|нн|сть часу з цикл|нн1стю простору. щ| уявлення 1шотиву-
тоть образ кола | боэкества в т1й сам|й форм| (сонце). Р|чний коло-
вий рух сонця щодо ос| св|тового дерева (пуп земл|) констатуе
круговий прост!.р по гори3онтал|. ,(обовийколовийрух сонця ви-
значае вертикальну площину св|тового дерева. Фбидва ц! колов|
рухи прикр!плтототься розм|щеними по колу 3наками 3од|ака
(пор|вняйте хоровод).
}{оло в пооднанн| з |нштими ф|гурами та символами створ1ое
безк|ненну к|льк!сть символ|чних | емблематичних асоц|ац|й, на-
приклад' центр | нотири напрямки Бсесв|ту; коло' розд|лене
навп|л, л|то | зиму, день | н|н тощо; крилате коло
ний дух;- коло всередин| кола - Боэкествен-
двостатев|сть; два з'однан| кола
сотоз неба | земл| тощо. 6фера- функц|онування кола р|зноман|тна -
в1д творност| до науки. 1ак перенесення м|фолог!нних просторо-
-
во-косм!чних уявлень на соц|альний 1рунт мо}кна спроектувати на
зобраэкення моделей для орнаменту' що мийробитимемо.
!{ в адр а т
- м|фоеп|ннийсимвол, щомаоособливост| геомет-
ринно[ ф|гури, пов'я3аний |деями, число 4, символ|зуе абсолтотну
-
16
 Рцс. 18.1 .

1!1. Рер!х. Бесна священна

Ршс. 18.2.
[. Рер1х. 1доли

Рцс. 18.3.
1.Б|л|б!н. 1лтострац|я до 6ипитти
<,Больга | \1[икула €елянинович'>
 Ршс. 19.1.
€. }[иронова,
)1. ,{ворський.
Ёаст1нний розпис
ресторану <&урен|>

Ршс. 19.2.
.(екоративна тар!ль
<.[{|сова п|сня'>

Ршс' 19'3.
1{.Б1локур.
[1атторшторт 3 колоска1ши
та тлечико1ш

Ршс. 19.4.
1. 111остак. 1{оспт|чн| кв!ти
Ршс.20.1.
1. €амець.
|{етрик|вський розтис

Ршс. 20.2.
[. (уд!:п.
1лтострац1я до ка3ки
<Ёолобок>

Рцс.20.3.
3. 1{уд|тп.
1лтострац|я
до казки <,.[!исиця
1 п|вень>

Ршс.20.4.
1\:[. 1\4уха. Бск|з
розпису печ1
Рцс.21.1.
Б. [{ли:иенко-}1{укова.
,{екоративна ваза Ршс.21.2.
1!|. 1и;шченко. €вяте с|1цейство

Ршс.21.3. Ршс.21.4'
Ф. €кицток. |. ||авленко-9ерпиненко.
|{уптинки Блакитн| кв|ти 1 птахи

|у
 @Фф#
фффф

Ршс.8
р!вн|сть, простоту' порядок' |стину, мудр|сть, 3емл1о. $вадрат утво_
р}ое горизонтальну площину схеми св|тового дерева; 4-кутна схема
пооднуе систему дв|йкових протиставлень' що в|добраатсають св|т
(верх-низ' вогонь-вода та |н.), слугуе моделл]о багатьох храмових
споруд' що ро3гляда]оться як образ св|ту. 1{вадратна структура вико-
ристовувалася д]{я'опису просторових колгред|ент|в Бсесв|ту (сторо-
ни св|ту, н€!прямки' центр); головних часових координат (4настини
доби,4порй року). 1аким чином' маомо одну з| складових частин ор-
на]\{енту арха:.нного типу.
[ри кут н и к основний символ ч'1сла3 (Ршс.9)
на природа Бсесв|ту: - небо' земля, л1одина' батько, мати'-триеди-
дитина'
л!одське т|ло, ду:па' А}х пертша серед пласких ф|гур.
-
|{ентаграма: п'ятикутна з!рка символ духовного пориву'
здорово| !деально| л1одини, сильна -конф|гурац|я, пост|йн| потшу_
ки' корекц|я свое| дол|. |{еревернута з|рка символ зла, стих|[,
непередбануваност| под|й. ( Ршс. 9 ). -
3в|дси символ поверхн| взагал|: <,|!оверхня складаеться 3 три-
кутник!в,> (|{латон). [рикутник, обернений вертпино1о догори' е
сонячним | символ|зуо вогонь (2), ознанае любов' |стину, мудр|сть,
мае червоний кол|р. |оризонтальна л|н|я
- пов|тря. 1рикутник з
вер1шиното вни3у е символом м|сяця, води, Белико| 1!1атер| як родо-
начальниц|. [оризонтальна л|н|я 3емля. Б|лий кол|р (3) (4)
печатку €оломона, що дае духовну -владу над матер|ето. Б алх|м|к|в -
р|вноб!нн| трикутники символ|зутоть стих||: пов|тря (5), землто (6),
(7' 8) симетр|то та едн|сть дротиле}кностей. 1рикутник у кол| е
- центром |х ус|х | називаеться ((р|вниною
загальним на
як1й розтатпован| принина, форми та образи всього' що 'стини))'
було { буде.
Бони перебува}оть там у споко|, який не мо}ке бути порутшений, |
Б|чн|сть оточуе |х; зв|дси йчас як струм|нь фонтану, що тече вни3
у св|ти (|{лутарх). 1ри з'еднан| трикутники означа}оть непору1]1ну
одн|сть трьох |постасей 1р!йц!. Р|вноб|чний трикутник тако}к сим-
вол|зуе зак|нчен|сть.
Фглядатони твори народних ум|льц|в, мо}тсна в|дзнанити, що
найкращ| 3 них
- композиц|йно
впису}оться в трикутник
завер:пен|' тобто здеб!льтшого
та 1нтп| геометринн| ф|гури. ?рикутник
символ|зус в|стку та !стину напрямку.
 _$: .!'.!'-!'_!'+
-!-1,,_9.,!|,-.)ч]1.';"'
ч.!_.:.',

* ъ. що в!ддав, - {г!е п!вос,

* що_ нс в;ддав 1т!е пропало
{:'"
+(г -
[отпа Рцстпавел|
"*

ро^ь чис^А
в м!фовп!чну доБу
багатьох культурах число о фундаментальним принципом,
що ле}тсить в основ| св|ту предмет|в' складником особливого
числового }{ФА}' 3а допомого1о якого 3мальовуеться св1т 1 лтодина.
9исла використовувалися в ситуац|ях' яким надавали сакрально-
го 3начення' тому число ставало обршом св!ту' а в|дтак
- 3асобом
для його пер|одичного в|дтворення в цикл|чн|й схем| ро3витку або
подолання хаосу. 9исло основний принцип сум'рност| всесв|ту
в пластичному мистецтв|, - ритм!щ|, музиц|, поез||. 9исла ма}оть
к|льк|сну та як|сну символ|ку. <}се розм|щу€ться в|дносно ни-
сел) (п!фагор), <9исла це гармон|я всесв|ту'> (|{латон). } дав-
н|х текстах (наприклад, - в |ндутзм|), нисло нуль означае ((н|що>'
абсол|от, перв!сну субстанц|то всесв|ту. |{еред одиницето е т!льки
пустота' небуття, думка' абсолтотна таемнич|сть (Ршс.7 ).
. Фдиниця о3начае початок' точку' веде до багатозначност|.
. Ава чергування' р|вновага, слабн|сть (немае центру).
. 1ри - творча сила' р|ст, тринастинна природа св|ту (сим-
-
вол-трикутник' площина), триголове боакество типу слов'янсь-
кого триглава.
. 9отири
рата хрестом.
- статика, об'смн|сть у простор!. 3обраакення квад-
. |1'ять м1крокосмос' завертшен|сть. €:оди нале-
}кать рослини - лтодський
з п'ятьма пел]остками або листками (л|лея, вино-
град, троянда).
' []]|сть - о3начае р|вновагу, гармон|то, едн!сть протиле}кних
сил (сн!экинка).
. 6|м це число всесв|ту, м|крокосмосу' синтез' окультизм.
. Б|с|м- в|дродэкення' порядок.
. [ев'ять - досконалийритм,
всемогутн!сть (3х3). 9исло сонця' вогн}о.
. ,(есять - число космосу. 1ворення. ]![ае вс| ч'1сла, мо}1{ли-
вост|. Фснова- ! повернення до €,диного. |{означаеться [ (рим.).
ю ,{ванадцять число м|сяц|в
Рок}, знак!в 3од|аку,
косм|чний порядок.

19
 . 6то Белуткий р|к. }Фв|лей, символ|3уе повернення до по-
- старт.
чатку | новий
} эканрах народно! словесност| число виступао у сп|вв|дно-
тпенн| 3 основними об'ектами косм|чно[ модел| св|ту
- Бсесв!ту,!
св|товим деревом' роком' наприклад 3а!адки' що 3мальовують
'
р|к, | св|тове дерево: <,Биросло дерево в!д земл| до неба, на цьому
дерев| 12 сунк!в, на ко}кному сучку 4 котшел!, у ко}кному котпел|
6 ясць, а 0ьоме червоне). {| тексти да}оть п|дставу, що в ар_
ха|чних культурах число | рахунок були сакрал|зованими 3асо-
бами ор!ентац|| | (косм|зац|[ всесв|ту>. |[!зн|тпе у св|т| ро3вива-
лися р|вн| |де|, пов'язан| з числами. } сунасн!й худоэтсн|й св|до-
мост| дос| экиве арха!нне уявлення про число.
1аким чином' ми визначили основн| знаков| форми | тепер пе-
рейдемо до основних символ|в | ф|лософ|| найдавн|тпих знак!в.
 +!+фф4з:р:1::]::1,;'

$\уа.*'шк не повцнен поз6авлятпш се6е сво6одш

4!п|дходшгпш з| сво[мш певн11мц м1ркамш
'-2|ао пРеамет!но! ф'Р.у"
'
€"1 переп!ворюво!пц !1 на 1нц]у
|огпфр]д Баммес

основн1 симво^и
1ф1^ософ1я
стАродАвн1х знАк1в
цьому пос|бнику вм|щено чимало зразк|в, вибраних |з ро-
б|т народних ум|льц|в на виставках укра[нсько[ народно|
творност| протягом останн|х 50 рок|в.
Автор намагався збагнути рухи народного майстра ! не поми-
лу\ту1ся в структур| первинних, базових форм, як| той брав за ос_
нову свого твору: коло' квадрат' трикутник, д!н!| р|зного харак_
теру' рослинн| | тваринн! форми. Базов! структури нагадутоть бу-
кви алфав|ту, з яких мохсна скласти величе3ну к|льк|сть
вар|ац|й орнаментики. 1в|р народного майстра в|добраэкае хара-
ктер сусп|льства' в якому в|н зкиве.
[айстер складае св!й тв|р з прадавн!х знак|в, народ}1сених
б!ля колиски людства, на р!зних континентах' але таких схохсих
м|эк собо:о ,6о ъ них був один вчитель |[рирода.
-
Ёамагаточись осягти незрозум|ле | неввичайне, ставлячи соб|
3апитання, ((зв|дки я | куди йду,, що й нин| е актуальним'
перв!сна людина намагалась уявити св!тобудову доступними |й
засобами. Бона закликала соб! на допомогу бог|в | геро|в, могутн|
сили стихт[, кам!ння | трави, замовн| слова ! м|фи-обряди' що
грунту!оться на символ!чних 3наченнях.
€имвол у них проявляо суть 11сиття й|стини, т|сно спл|та}очись
3 природото ! потребами самого лк)дства. €имвол|ка !нтер-
нац!ональна !, пролягатони кр|вь в!ки, мае ((властив|сть тримати
в небагатьох умовних л|н|ях думки в!к|в | мр|| покол!нь, вапалюе
уяву ! веде в царство безсловесного мислення> ()1|нь-}Фй-{ан).
€имвол виходить 3а рамки |ндив!дуального в ун|версальне |
в|дпов|дае }китт}о духа. 3!н пов'язаний з\ структури3ованим
п|знанням вваемод|[ стих|й, закон!в | вияв|в космосу. €имвол на_
магаеться зберегти ц! закони за допомогото базисних знак|в. 1оэк
мо}кна стверд}кувати' що символ це кл1оч, який в|дкривао до-
- п|внання
рогу в нев|доме | вказус 1плях до реальност!. €аме це
27
ма€' на мет| обрядов|сть' тому в н!й багато символ|чного, пов'я3а-
ного |з взаемод|ото протиле}кних сил двоякого св!ту явищ з
[хньото конфл|ктно}о природото | к|нцевото едн|ст]о х{иття та
|стини стри}кнем символ|ки. 6имвол|ка ле)кить в основ!
- ро3уму.
л}одського ,(осконалий символ мае задовольнити | дух, |
!нтелект, | понуття. 6имвол )киве | продовэкуе розвиватися.
}{олективний досв|д накопичувався покол|ннями. Б|н
кор|нився Ё мудрост| пращур!в, у практиц| виэкивання' а м|фи
допомагали народу' в!н перетворив !х на своер|дну символ|нну
систему обряд|в. ,{анину 3агадковим силам природи складали у
д|йствах: п!снях, танщях' музиц! | театрал|зованих виставах
(вертеп|), присвячених р|зним святам }1овий р!к (як кри3о-
- наР|здво,
ва ситуац|я' коли 3 хаосу виникае космос), 1!1асницю, |[а-
сху, 1вана Ёупала, 1!1аков|я, ,[блуневого 6паса, л|тньому та 3и-
мовому сонцестояннто. 9имало з них' народив1пись у пер|од
язичництва' евол1оц|онували | продовэкутоть }кити в христи-
янств|. } багатьох народ|в ви|т|1|\ла |дея персон|ф|кац|[: батько-
небо, мати-сира земля та |н., що при3водило до одухотворення
само[ творност|. Ритуал, пов'язаний з м|фами творення' поклав
початок епосу' драми' л1рики, хореограф||, музики та |ншлих
этсанр!в творност|, на матер|ал! яких |нколи в|дтвортоеться ар-
ха[чна модель св|ту. $|фопоетична модель св|ту це сума уяв-
лень про св|т всередин| певно[ традиц|[. |{оняття- <<св|т>> мо}|{на
розум!ти | як л:одину, | як середовище в |хн|й взаемод|[. 1!1одель
св|ту реал|зуеться в р|зних вт|леннях | загальних поняттях'
створю}очи едину ун|версальну схему в ус|х народ|в 3адовго до
виникнення цив|л|зац|й.
[оловним способом п|знання св|ту | вир!"штення суперенностей
е м | ф. його початков| тексти: 1) космо!он|чн! схемй; 2) м|фо-
|сторинн| традиц||; 3) с|мейн| в!дносини. Фсновн| параметри
всесв|ту: просторово-часов| (в!дпов|дно: небо, р|к, св|тове дере-
во); прининов| 3агальних схем' як! визначали
- встановлення
все' що е у всесв!т! (св!тового закону); етичн|
(добро, зло); к1льк|сн| - ви3начення
числов| характеристики
сфер
всесв1ту; се-
мантичн| ви3начатоть- як!сну структуру св!ту (описутоть св|т |
-
орган|зовутоть його); персона)кних.
,(ля модел| св|ту характерна лог|ка бриколаэку (фр.), що о3на_
чае ((грати в|дскоком>, тобто користуватися кру}тсним тпляхом
для досягнення мети' розробляти сис\еми подв|йних ознак'
наб|р яких е ун!версальним способом семантики: }киття-
смерть' вода-вогонь' день-н|н, небо-3емля та |н.
Ёа основ| набор|в двояких ознак констру}оються ун|версальн|
знаков| комплекси ефективнийзас7б 3асвооння св|ту.
-
22
 Бсередин| космосу все пов'язано одне з одним' створ}о}оться
матриц|, за допомого}о яких вивчаеться св!т. Ёаприклад: а) тва-
ринний тип 3в'язку; б) пертпоелементи (земля, вода' вогонь'
пов|тря, |нод! еф|р, метали' дерево' кам!нь).
|[ротиставлення: сонце-м|сяць м|ф|чний (мотив :плтобних
в1дносин, як| матоть косм|чне знанення), весна-3има. Бесна
3в'язок з м!фами, персона)ками, як| вт|л:ототь родтон|сть -
8ри-
-
:ом (}Фр|ом), а такоэк з обрядами похорону зими | початком весни'
3 рослинними | зооморфними символами. 1\{|ф|нне вт|лення часо-
вих координат день-н|н, де е ! н|нниц|, | нап!вн|нниц|, | полуден-
ниц|. 3|рки п|вденн|, вен!рн|, п|вн|чн!.
- ранков|,
|{ротиставлення' пов'язан| з характеристикою структури про-
|{|вдень-|[|вн|н, €х|д-3ах|д, у косм|чному сенс| опи-
стору
-
суе просторову структуру в|дносно сонця. |{ротиставлення во-
гонь-волога вт|лтоеться в такому персонаэк!, як вогняний 3м|й.
Богонь ! вода пооднутоться в образах |[еруна | $упали.
€акральна сфера в|докремлена в|д побуту (обряд ход|ння з ко_
3о}о' викликання Ао]4}, окликання зор|, завивання бороди Беле-
сов| на 1{упальськ| свята).
. €уперенка |{равди-$ривди (щастя-нещастя' доля-не-
:оля).
. 6оц|альний характер. 9олов|к-эк|нка, старий-немовля'
пращури-нащадки.
. €усп|льний характер. €в|й-нуэкий, внутр|тшн|й-зов-
в|плн|й.
Фдним |з потширених символ|в модел| св|ту о св|тове дерево'
що характеризуеться ! як|сно (нерез системи соматичних проти_
ставлень), | к|льк|сно. Бведене у св|т число прогнозуе майбутнто
його |нтерпретац|ю. Фтэтсе, число тако}к використовуеться як
спос|б бриколаэку.
|[рикладна творн!сть одухотвор}ое предмет' впливаточи на
аевн| емощ|йн| контрасти: маленьке-велике; колюче-гладень-
ке; гнучке-}корстке; ви1шукане-просте; пов|льне-тшвидке;
;тегке-ва}кке; св|тле-темне; сухе-мокре.
}1ета таких класиф|кац|й створення передумов для |нтелек-
ц_ально| гри' апарату, який -
пропонуеться як схема групування
конкретних реней 3а о3наками под|бност| чи в|дм|нност|, ]{о
"висв|нутоть) структуру всесв|ту' закладають передумови для
шайбутн|х |нтерпретац|й. 1ак| класиф!кац|| впорядкову:оть св|т,
.в!двойову}очи) детал| у хаосу.

23
 .:{:.
'т-гг"р-":!:;]::]::
^+^-+-
]' ]' :"
0
1{
"1,
п 3ро3ум!в.
тпре6а ро6ш(пц дцво
*.щ'
$ сво[мш рцкомш
у'$ Флександр |р1н

косм1чн1 м1фи
осм!чн| м|фи описутоть просторово-часов| параметри все-
св|ту' ска3ати б, умови !снування л|одинут ! навколитпн|й
св|т. Буття св!ту мае два протиставлення: причину | насл|док
те' що породх{ено у процес! його розвитку. Баэкливе значення -
м!фолог|| полягае у переход! в!д неорган|зованого хаосу до впо-
рядкованого космосу' двояким щодо хаосу | в нас|, | за складом
елемент|в' на яких в|н базуеться.
€фера космосу пов'я3уе природу (макрокосм) | лтодину (м|кро-
косм). {е елементи всесв|ту. .1!тодина
- уподобання всесв!ту | тому
те)т{ елемент косм|чно| схеми. бтародавн| описи утворення космосу
почина]оться 3 точки' яка е п!дсумком в|дновлення процесу розвит-
ку всесв|ту. €хема косм|чного м!фу будуеться посл|довно в|д мину-
лого до мйбутнього, в|д боэкественного до л|одоького, в|д косм|чно-
го ! природного до культурного | соц|ального, в|д стих!| до порядку.
} розвинених м|фолог!ях всесв|т е арено1о боротьби хаосу | космосу,
перемогою одного з них ! цикл!иним в|дновленням св|ту, тобто смер-
т:о | в!дрод)1сенням.
|[рост|р ! час вищ| категор|[, 3 ними пов'язан| косм|чн|
-
м|фи ! косм|чне подання |х визначае орган|зац|я сутност|. Риту-
али, осо6ливо новор!нн| свята, сп|вв|дносяться з ним' бо з хаосу
виникао космос. 3а багатьма уявленнями' вогонь' вода' земля !
пов|тря (еф!р) утвор}о1оть первинний матер!.ал для будови космо-
су. Бзаомод|я вогнто | води дала початок св!ту.
1очка у простор| | нас!, де в|дбувся акт творення' мао найви-
щу сакральну ц|нн!сть - то е (центр св!ту>, чере3 який прохо-
дить св!това в|сь. 1!1|фолог|нна концепц|я центру е одним |з дэке-
рел естетики симетр|[.
1{об усп|тшно реал|зувати св|й творний потенц|ал | граллотно ви-
конати корисну роботу для свого побуту, д|знаймося про косм|нн|
категор||, використовуючи знаки, в|дтшл|фован| в|кашли. €пробуемо
побудувати такий орнамент' який сам розпов|сть про себе: як в|н
зм|нився | ному; розпов!сть про л}одство' характер свого сусп!льст-
ва' еводтоц|:о свое| цив!л|зац||' }киття та смерть; порадить' як в|дро-
диту!ся з попелу ! почати все спочатку.

24
 фффф:р:3,;::р,;:
'Ё...$*
е,тпо е. [1ема
над6ролш
- п!о н!котпро[.
мц4росгп|, не я,
3Б|кш
2|{ассанлра плаче на ру[нах 7ро[,
;-:-Б р9[нах7ро[ ор|етпься зм1я'
.А,1на |{остпенко

орнАмвнти
пврв1сних п^в,мвн,
чАс1в 1 нАрод!в
|щ!
|$ ф|ациов1на голова з му3е}о в 9естер| ун!кальна як 3разок
ж (Ршс. 10о) високорозвиненого мистецтва орнаменту; коя{-
на л!н|я на обличч! мае п|дкресл}овати природн| рису[' або вседя-
ти }ках у сво|х ворог|в, або творитиновий тип краси. 1!1алтонок на
веел| ( Ршс. 10б ) (Ёова 3еланд!я) не ма6 экодно[ зайво| л!н||, його
призначення обваэкн:овати весло. Ёа одяз| 3 кори 3 острова
- 10в) орнамент виконано клеймами, як! при-
?онго-[абу (Ршс.
кладалут багато раз|в. ! такий спос!б створено й найскладн|тп!
мотиви в|зант|йсько[, арабсько[, мавритансько| моза|к. 1аемни-
ця усп|ху полягае у повторенн| якогось простого елемента.

о0 +0
"
*{*
"у

Ршс.10
Р|зноман|тн|сть досягаеться розта[шуванням р|зних частин
малтонка. €постер|гаточи гармон|то природи' прадавня лтодина
зберегла почуття м|ри.
Бикористання соломки | деревно| кори для плетення смуг
сприяло виникненнто пер1пого 3адуму про ткацтво. 3а розвитком
друкованого | тканинного орнаменту створтовалися р|зблен| та
рельефн| орнаменти. } вс|х перв|сних племен поряд з геометрич-
ними орнаментами |снутоть сп|ральн|.
} вааккодоступних м|сцях на }рал!, у капов|й пенер| \{уль-
ган-?атп, червоното вохро}о зобраэкен| б|зон, мамонт. ,(авня лто-
дина приходила стоди в особлив| дн| свого }1{иття - уронист|,
траг|нн|. |{енера вра}као' як храм. Фдноман|тно | гунно в|длунто-
ють крапл|. 1{апова печера - святилище. Б|ля зобраэкення
б|зон|в 1птрихи. .[{юдина навчилася одночасно мислити абст-
-
рактними | конкретними }кивиму| образами: далекий в|д
д|йсност| предмет - абстрактттий знак' вкл1очати думки' кон-
кретн| г{оняття. 1ак народэкувався орнамент.
Фрнамент 3ав}т{ди був предметом вивчення для |сторик|в, ар-
хеолог|в, етнограф|в' мистецтвознавц|в.
)(оч на якому р|вн| розвитку перебувало лтодство' хоч у яких
умовах }1\ил'1 лтоди' вони зав}кди намагалися прикрасити св|й
побут. Але орнамент -- не просто прикраса' в|н несе | зшл1стове
нава1{та}кення' як зазЁачав академ|к Борис Рибаков.
9исленн| 3на1\и на ст|нах печер | на ренах побутового призна-
чення (предметах, як| д|йтп ли до нас |з тли6ини в1к|в) св!днать
про те' що лтодина могла лакон|нно, за допомогото граф|нного
символу' вт4ра3ити складн| поняття. 3'явилися знаки' як| сим-
вол|зутоть сонце' м|сящь, воду' дерева | рослинн!сть у ц|лому, за-
тальний порядок явищ природи. 9ерез орнаментування давн|х
предмет|в побуту ми отриму€мо уявлення про погляди на1ших да-
леких пращур|в. Фск|льки в основ| виникнення таких знак|в-
символ|в ле}кать спостере}1{ення л}одини за довколитпн|м св|том,
то в орнаментах р|зних народ!в е багато |дентинних мотив|в, що
1рунтутоться на цих символах | пройтшли певну еволтоц|то.
$оэкна доба, нац!ональна культур авиро6или сво| мотиви, форми,
кол|р | розтатшування орнамент|в на прикра1шен7й ними поверхн|.
€гипетськ| орнаменти ви:л1икли |нту|тивно, п|д впливом природи |
побуту. Бони базувались на к|лькох 3ра3ках | не зм|нтовалт4ся. упро-
дов)1{ всього ро3витку египетсько| культури. Фрнаменти були насти-
ното будь_яко| споруди. €гипетська кап|тель сама е орнаментом, | ви-
лучиту{ з не| бодай одну деталь о3начало б зруйнувати ц|ле.
[рецький орнамент' хоч | частково запо3ичений у египетського
та асс!р|йського' все }к був розвитком старо| |де| в зовс|:ш новому

26
 _\_\</_

$^% -^:^ч
а
'|с

га гагй
ю,

Фб
$$ 7#д
Ршс.11
Ромб символ щастя' родючост!. |[овтортое природний мал!онок по_
перечного- зр|зу бивня мамонта' о 11 тис. до 11, е.' кт4ли-
мовий орнамент енеол|ту; б -праслов'яни,
фрагмент укра|нсько| ви:шивки; 6 мо-
тив ромб|тного орнаме1|ту в-давт{ьоруськ{й витшивц1, 0( ст.; 2 -мо\ив
блгарського орнаштенту, {[ ст.; 0 -
мотив румунського орнаменту'
-
0( ст.; е мотив китайського орнаменту, 11 ст.; € грецького ор-
наменту' -\/1 ст.; ]ю мотив турецького орнаменту'-мотив Африка,
1{онго.
- 1\/ ст.; з
-

@ ф2
@
@ @, ф
?|с

@ ф" Ф

Ршс' 12
а
- симвод сонця; б фрагмент укра|нського мотиву,1617 р|к, на-
- укра|неько|
сословець; в фрагмент ви:шивки| ? зобраэкеншя сонця
ва рос|йськ|й- прядц|; 0 -
японського орнаменту; с - мотив н|мецького орнаменту;
Америка' 1цтат Ар|зона; ?!с
е
-
мотив
моту7в
1тал|йського орнаменту; 3 - мотив |нд|йського орнаменту. -
-
27
 .=9\$' 6@*

Ршс.13
с
.
сп|раль символ руху' 1цлях до себе; б сонячне кодо' вм|ще_
- - -
не в сп|раль, символ|зуе рух сонця по небосхилу. 1рип|льська посуди-
11а| в орнаментальний мотив] ? мо"!14в укра|нського орнаменту;
- - Австрал|я,
0
- давньоегипетський орнамент; е
- орнаментальний мо-
тив абориген1в; с
-
}(ерт, )(1 ст.;
у1т-х ст,' 3 - як традиц!йний елемент '|с -мотив китайського орнаменту'
рослинних орнамент|в сп|раль
сишвол|зуе р|ст | розвиток рослин.

#€

Ф,
ф
9е
Ршс' 14
о лосуду!пи-календар| 1! ст., а тако}к р|зн! вар|анти 3нака родю-
чост| -на ви1шивках; б фрагмент укра[нсько| витдивки; в характер-
-
ним елементом рослинного -
орнаменту е трикутник ! три_, чотири_'
п'яти-, [цестипелюстков{ ро3етки; а фрагмент герба Б|йська 3апо-
ро3ького; 0 [пон|я ; е (ир|я, [1\/ -ст. ; с Франц!я, )({ ет. ; ?!с 1у-
реччина; з
- (и6|р. - - -
-
28
 @ 3

)ы+9+ъ(
}€иг8и ?|с

Ршс.15
- окролевещький рушник (фрагмент); б }кра|на, )(1)( ст.,
терн|г|вська ви1пивка; с 9кра!на, {)( ст.; ?- 9кра|на, )([ ст.;
0 антична [рец|я; е -|нд|я'; с [уркеста11' ]!с
- Рос!я, }1)( ст.;
- Франц|я, [)( ст. - - -
з
-

А"ф,,
'^ \.-/
!ц'\ --

1[
ё

-
Ршс. 16
трип1.льська культура' 111 тис. до н. е.' танець родюност| тварин;
о
- }кра|на, )(* ст., деко-
б
- трип|льська культура'
ративний розпис; 0
в
- посуд
|1еру; е
<(цап); а
|{итай; с -|1|вн|чна Америка' 2!с
- з 6111А,
}1алайський Арх|пелаг; - тштат }(олорадо.
- -
-
напрям|' 3в|льнив1пись в|д рел!г|йних забобон|в, як1" обмеэкували
стар| египетську та асс|р|йську культури. ще дало йому змогу
п|днятися на вищий ступ|нь ро3витку й самому творити т!. основи,
на яких розвивались !нпт|, п|зн|тш! вид'1 мис!ецтва. ,(осконал|сть
форм досягла найвищого розвитку в грек|в, | в|дтод! н|кому не
вдалося сягнути таких вер]пин.
)(арактерно1о рисою рослинного орнаменту |рец!| е те' що
р|зн| нас[ини завитк|в або зобра}кення <,вусик!в> н|би виника-
1оть один з одного' одн|ото безперервною л|н|ето, як, прим|ром, в
орнамент| на пам'ятнику /||с|крату.
} в!зант|йському' арабському' мавританському' готичному
стилях орнаменту кв|ти п|дн|ма:оться обаб|ч в|д безмеэкност|
(безперервно| л1н||).
Римський орнамент
- тиловий
сах' де одна основавин|4кае
3ра3ок у римських прикра-
з |нтшо! та обвивае кв|тку.
.[{юдина в!зант|йського пер!оду зв!льнилася в|д цього устале-
ного 3акону, !. зм|ни, що виникли, мали ваэклив| насл|дки для
орнаментац|[, як, прим!ром, споруд}т{ення стр!льнастих стель |
готично[ арх!тектури.
Ромбо-меандровий мотив у вс|й його р!зноман!тност|
зустр|наеться в ус|х народ|в св|ту.
Р шс. 1 7. Рутлники. |[одтавська область

31
 }кра|на. )([ ст.
(дт.дв. с. ! кольорово[ вклейки)

}{еобх|дно, щоб майстер не втратив ту ниточку' яка зв'язуе його

творн|сть з нац|ональними перека3ами.
Ёа пертпому м!сц! мае бути нащ|ональна самобутн|сть.,(осягнен-
ня 6вропейсько| культи)и не повинно 3атьмарити ро3ум' адати
моаклив!сть тшукати у сво|й слов'янськ!й культур| <(особливе)'
кор|нне, давне ! не реал|воване ще повн|стю.
Бизнача:очи на11]у майбутн:о творт|сть, ми повинн! пов'я3ати |] 3
д}керелами худоатсньо| своер|дност| в |стор|! слов'янсько| давнини, з
|стор!е:о натттого минулого' налпо[ цив!л|защ||, з яко[ виникла на1ша
нац|ональн|сть. Фсь чому ми мо]кемо см!ливо покладатися на цю
народну йето | в3яти {: за базову у сво|й твортост!.

3ов0ашшя
1.3ао0о1тпе в1ръш1, пршсл1в'я, пршкозюш, офоршз:шш на антпуольну !пему.
2' Бпшт:у!упь 7пекс7п у композшц1ю в1зерунюо в покому поря.0ку ' якшй по-
сшлшт[ь в&!!!е вр&)!сення про роботпу.
 .'*'+.ь.,.:"",'';'
1 !|]{}'!|9 !.,({,.+]. :
-''
.._
ф1э-
ь ] 1 2
1!1ерс3 2лцоок! корен|
1

ту
ф мш валвиосмо май6цгпн€
};Ф
.[+

ё'* мцкола рер1х

4*
;.ф

мотиви,
як1 приишАА до нАс
1з дАвнини
лов'яни багат| на р|зн| культов| пам'ятки' 3а якими мо}*{-
на вивчати |стор|то народу й орнаменту. Ёаприклад' три-
п|льська культура' к|нець 1!
- початок 11] тисячол|ття до н. е.
1!1алтонки на тал!сманах' посудинах, боэкествах, моделях бу-
д!вель ду}ке стил|зован|, вони да1оть уявлення про триповер-
хов|сть св|ту: 3емля' небо (видиме | невидиме' верхне небо, яке
збер|гае 3апаси этсиття).
1рщдт.1чс-}кий розци'с р_о_з-цор!дае про появу образу |1раматер!,
матер| бог|в, а тако)тс арха|нних елемент|в м!фолог![ титан!в.
|1от!м з'явилася пер1полюдина |{ертш' сонце
- собаки
}[итра,
-
(!хн!й культ обер|гав добро | экиття), зв|р|, гусениц! ! п|зн|тше
л}одина як виконавець ритуального танцю.
-
6в|тогляд трип|льських племен мае велике 3начення для нас'
бо допомагае збагнути | докладн|тпе ро3глянути питання про
символ|ку в натп|й твортост| ( Ршс. 23 ):
а) |{онаток усього на св|т|. 1!|омент народ}кення' крапка ру-
хаеться' народ}кус л|н![.
б) €пок|йна л|н|я
в) Бисока л|н|я.
- символ|зуе пов|тря.
Рух двох л!н|й дае площину (Ршс. 23 ):
г).[!|н|я руху
- €яйво.
/) 8,виляст| л|н|[ спонукають до емоц|й. 1деограма води. Без-
меэкн|сть.
д) .[!|н!йно-струменев| (вобраэкення дощу), дощов| потоки.
е) Ромбо- меандрово- к утлимовий в|зерунок в|дтворення нату-
рального мал}онка мамонтового |кла -
стародавньо1о л|одиною.
е) Ромб символ могутност|, сили, добра, усп|ху, щастя'
-
усп|тшного мисливства | ситост|. 9отири сторони св!ту. ||ринцип
чотирикратност!. 1очна ор|ентац|я на чотири боки. 1акоэтс це по-
ле хл|бороба, а крапки пока3ують' що воно зас|яне.
ак) |ромовий знак. 8к | в сн|экинки, т|льки тп!сть промен!в.

33
 Ф м
'& ф- ,га н
гё'9ё
6Ф,
о

,гах9'аэ
-б п
€\9^ -ч}н3
"

+
/@/@г@Р

//ц?
с,го^9
////
Ф,

#.
/
^^^л

9, р€
^а ^,
612*
Фе =*

в,
Ф.
Ршс.23

з) 6п|рально-зм||ний. 6имвол|зуе переб!г насу. 9овнов! ф!гури.

и) 9овнов| ф|гури.
|) 1ринастинна композиц!я.
|) 6имвол \{атер!-3емл| (дерево). ,{ерево складно[ конф|гурац||.
й) .[йце уособлення початку }киття. 1деограма яйця.
-
к) Рослинн| в|зерунки символ аграрно[ родтоност|.
л) 1варинн| в|верунки
- символ усп|тпного скотарства.
-
34
 Ршс. 24' }{артина св|ту на трип|льських посудинах

\1[отиви, що прийтпли 3! стародавн|х нас!в, зустр!натоться в

культурах €гипту, ]нд|[.
м) $отив трилисника.
н) 1\4отиви завитка' сп|рал|.
о) $оэкна логарифм|нна сп|раль пропонуе гармон|йну систему |
не припускае пору!пення в посл|довност! пульсац|[ рад|уса | криво|.
1{одо значення сп|рал| в орнамент| висловлтототься р|зн! при-
шущення' багато хто бачить у н|й мотив ф|лософського характеру.
}1и знаемо, що сп1раль леш{ить в основ| }киття | будови космосу.
п) |[адатона хвиля. 1!1отив заснований на ритм|нному повто-
ренн|. |[охило г{оставлених ]-под|бних ф|гур, як! створто|оть мо-
т1{в 3акручених хвиль в|др|зк|в хвилясто| л|н|| з б|льтп 3агну-
-
тим одним або двома його к|нцями.
р) 8_под!бна ф|гура, волтота (лат.), вписана в коло' розд!лена
на дв| половини' трактувалася як поеднання двох начал | в пра-
:авн] часи мала певний умовно-3м!стовий знак.
35
 :-:----Ф

.-- --/ 2

-!,17-

ш
{}'р д
-1<

3обраэкення росдин' нас|ння 1 дощу на трип|льських посудинах.

!ри ниэкн| рисунки м|стять зобрахсення собак,
як1 охороняють молод1 паростки

3обраэкення двох богинь всесв!ту.

|[арн| (на коэкн|й посудин!) |постас| величезних богинь,
як| займатоть середн€ й верхне небо

Ршс' 25

36
 с) }1отив луски. Розр|зняють к|лька вид|в комплектування
малтонк|в, як| входять один в одний..}1уски ро3та1]]ову}оться ря-
дами у 1шахматному порядку, [х будутоть на квадратн|й або
ромб|нн|й с|тц| ни дов!льно.
т) <Бер!зка)' витке стебло' що супровод}тсу€ться р|зними елемен-
та.1у!и в основ| його леэкить хвиляста л|н!я або в|др|зки дуги, як| по-
втор}оеться в центральн|й симетр![. Бажсливу роль в|д|гра:оть дво-
або триелементн| форми лу!с'!я на стебл!. } мотив впл|татоться паго-
ни з пуп'янками. 1{в|ти | листя, зале}кно в|д манери майстра | ма-
тер|алу, ма1оть граф|нну або силуетну обробку.
Ёародн| майстри користу}оться сво|м ултобленим арсеналом
засоб|в, але вс| вони сукупно виплива1оть 3 давн|х культур | з не-
великим доповненням сво[х спостере}кень | зм|н форм станов-
лять неповторну |ндив!дуальн!сть.
1ак, наприклад' у трип!льськ|й культур! !дею насу
в|добраэкав сп|ральний орнамент з безперервним ритм|нним ру-
хом сонця. 9отири сонця мо}куть говорити про чотири сонячн|
фази в роц|. 1аким чином уся трип!льська посудина з [[ розписом
в|добраэкала повний р|нний цикл. 1 сонце, | м|сяць використову-
вали тут як пока3ники часу ( Ршс. 24' 25 ).
Бивчаючи культури' а тако)к мотиви орнамент|в р!зних нас|в
| народ|в, мо}кемо в багатьох мотив!в виокремити один 3нак' на
якому побудовано весь мотив' знайти цей знак у мотивах р!вних
культур' з'ясувати, що ко}кен знак багато3нанний, тобто вира-
экае багато понять. !{а основ! стародавн|х знак|в | власно| фан-
таз|! моэкна створити р|зн| мотиви.
 д*'++"ь.ь.}'!-{-.1'
1т:)'9}99|9!}9с{.

-{* Бц^., колшсь 6цло зо6ро)юенням предметпо,

}|| хогп|лося 6 саме в дцгпяч|й кншэюц1 посгпавштпц [[
&врядзпред.ме!пом:
$в |люстпрац![ моэюлшво но6лшзшгпш[[ до предме1т|о,
"\.! водноиас. звцчайно, не поз6овляючц[[
-'' а
раф1ино'| а6с тп ра кц!|'
Болодымтлр Фаворськшй

шрифт
стор1я тприфту сягае в глибоку давнину. Б|н набагато ста-
родавн|:пий в|д кни}кки. (Ршс. 26). Ёа той час поняття
((]лрифт), ((орнамент>>,(<1!|&)11ФБФк) чи ((л1н1йне письмо)) т1сно пе-

репл|талися. 111рифт мае худо)кнто | граф|нну форми. Бони по-

винн| перебувати в гармон!йн|й едност|. Ёас ц|кавить рукопис-
ний тшрифт. Букви, як | малтонок' написан| в|д Р}ки, в|добраэка-
тоть |ндив|дуальн| особливост|, характер' прагнення майстра-
творця. [рафема структура букви, ви3нача6 || основну
- л|н|йна
в|дм!нну о3наку в!д |нлпих букв алфав|ту.
1!!и моэкемо пооднати сво| зобраэкення з п|снето, в|ртпем,
присл|в'ям' загадкою. ?ому орнамент повинен бути у гар-
мон|йн|й едност| з графемото.
фР8
€} ь

ж РЁ яш ,#щш'*6 # й
р$5 (
$и"& $д

д#"*А.*-9Ёщ &'"ж
##&у,,,/ьшж
38
 3општпат+нл
[!!о вш розум1етпе п!0 поняптпъям <<св[п[>> (лю0шно 1 сере0овшще у
взосмо0![).
т{
ому св!тп сповненш1 суперечнос7пей ( 0во1спа.1стпь св1тту, напршкло0 :
хлопчшк- 01вншнюо, 0ень- н1ч тпощо )?
|1{о тпоюе м!ф 1 ному в!н с способо]ш осмшслювоння св!тпу [ вшр1ъшення су-
перенностпе1 (|оао вшх!1н[ тпексптш
тпро0шц[[ тпощо ), проптшстпавлення?
- юосл[о?он]чн! схе:пш' м!фо-!стпоршнн[

'1 к[ вш 3 но€ т!.е пр о1пшс 7т!.ов лення ( 0 обр е - по ? с!.не тпощо ) ?

1\о тпоюе сш]|[вол (в1н мос влостпшв1стпь 7пршмопш в небоаоптьох ул[ов-
ншх л1нАх 0умюу в!ю!в ! лср1[ поюол!нь)?
,1 ю1 в лостпшвостп1 особшстпос пт! мш ]|[о]|семо ро 3 вцв о!пц, 3 &с пюс ову ючш
сшмволш ( з0отпн1стпь 0о конщенпъроц1[ пт.о пере7пворення неаот!.швншх яно'
спъе1 особшстпостп1 но позштпшвн! )?
,{к! пршро0н! явшща по3ночола лю0шна сш;пволомш?
,{к! вш 3но€тье сшмволш ( хрестп, юруе, ква0ратп пъощо ).
[\о ознаноюгпь ц! сшмволш?
!1]о вш 3наетпе про ншсло?
!!]о тпаке чшслово хорою7першспъцко?
!ляноао мш зна1о:пшмося 3 м!фоеп!нною :по0еллю св!пъу?
8к мш вшроэю&€мо сво€ сптовлення 0о новколш!лньооо св!тпу ( улюбленою
спр&вою, ?рою, /пворч[сптю )?.
розаля0а€т!е вш наро0не ]у[шс/пец/пво як скло0ну ху0оэюню сшст|,ему,
т{ш

яка воло01с спещшф!ннш;шш 3окон&мш побу0овш тпо розвшпъку?

'$к1 основн1 зов0оння пере0боъаютпъ 1оао спецшф1нн! особлшвостп[?

39
 ({
остпшна [ [

БАзов|
орнАмвнтА^ьн!
форми
 .*.*:с[:?:*::]::];'
.91{, 9|т-1- -|_"4--[ *'-']'
]
;'
]'

$|
}*
6уль - якому пр11родному сгпвор|нн|
моэкна знойгпш аармон|ю, окрем1 частп11нц
**
пов!т!орюю!пь р!1сц в.сьо1о !пшпу,
*у
ф як наслсдок сдностт!! за?ально?о хорактт!ерц
формш
Аль6рехтп А'р-р

рнамент в|д лат. огпагпеп||шш - прикраса - в|зерунок,

який складаеться 3 повтор1овану1х, ритм|нно впорядкова-
ййх елемент|в-мотив|в. Фрнамент найдавн|тша з пам'яток. 3|н
розпов|дас про опанування
-
лтодино|о ритму 1 поняття про кате-
гор|:о насу. Бнен| дотепер сперечатоться' пропону1оть р!зн| теор||
виникнення орнаменту.
Фрнамент класиф|ку1оть 3а м а т е р | а л о м об'екта: глина'
тканина' к|стка, кам|нь, метал та !н.; за техн!чними прийомами:
р|зьба, настил (у т.ч. витпивка), зафарбовування' тиснення; за
висотою рельефу (площинний, загли6лений, бар'ерний, го-
рельеф); за типом композиц|[ (л|н|йний, с|тнасний, рамковий,
геральдичний); закольором (монохромний, пол|хромний).
3а с т р у к т у р о то орнаменти буватоть:
1. |[рямокутн|, орнаментац|я квадрата | прямокутника.
2. $ругов!' орнаментац!я кола та овалу.
3. 1рикутний орнамент.
4. }1еперервний орнамент.
5. Фрнаментальн| основи рослинних в|зерунк!в.
6. Фрнаментальн| основи тваринних в|зерунк|в.
Б|зерунки орнаменту в!др|зняються кольором, формою' Р}-
хом. 3а сво|м поход}кенням форми зав}кди прост|.
|оловн| функц|[ орнаменту естетична, маг|нна. } цих
функц|ях реал|зуеться
-
внаково-символ|чна природа орнамента.
Аспектом психолог|чно| знанущост| орнаментального мотиву о
символ' який завер1пуеться граф|нним' 3наком. Фрнамент скла_
даеться з певних композиц|йних правил' дотримання яких е
обов'язковим для будь-якого творця. {! правила характери3у_
ють м|сцев|сть, зв|дки походить орнамент.
$айа+се в ус|х народ|в орнамент використовувався як обер|г.
його нанос|4лу! нанайваэклив|:п| | найвразлив|тп! м!сця: на осно-
ву дома' на 3наряддя прац|, предмети |нтер'ору, особливо часто
його використовували в народному косттом|, наприклад' на гру-
дях матер|-годувальниц|, на рукавах. 1радиц!я нанесення орна-
менту на рукавах бере сво| витоки з давн|х час|в | е оберегом для

4\
праце3датно| лтодини' годувальника с|м'|. Фрнамент часто е 3на-
ком, який розд|ляе л:одей за соц|ально}о ознако}о.
,(осл|дэкення показал}1, 14Ф б|льтш!сть народ|в збер|гтоть сво!
нац!ональн| орнаментальн| системи (наприклад, традиц|йн1
форми | ф|гури укра|нських килим|в' писанок' ви1шиванок та
|н.). Ёайпотширен|тп| мотиви орнаменту з функц|ето оберега
кола' квадрати' ромби, солярн| розетки. .}[тодина намагалася ви- -
користатй законом|рност|, як| ле}кали в природ|, брала в|д при-
роди | створ}овала нов| орнаментальн1 форми.
Фрнамент що}тсе складатися 3 одного' к|лькох декоративних
елемент|в ни ф|гур. [рупу декоративних елемент|в, яка повто-
ром створю€ орнамент' назива}оть декоративно!о ланко}о.
3давна л1оди прикра1шали в|зерунком' орнаментом посуд'
одяг, зброто та |нтш| предмети в}китку' а тако)к ст|ни свого )тсит-
ла. Б орнамент| 3ав}кди вира}1са1оться худо}кн! особливост| сти-
лю доби, як! характерн| для орнаментальних форм, [хнього рит-
му | колор?тту, а тако}к рис нац|онально[ | м|сцево| своер|дност|.
1ак, для орнаменту деяких п|вн|чних народ!в характерний
мотив ялинок' в|рменському орнаменту граната | кетяг
винограду' руському орнаменту - мотив
плет|нка конф|гурац||,
трьохчасн|сть, укра[нському - пи1пна декоративна
р|зно|
кв|тка.
-
Б|льтп|сть роб|т вписутоться в класичний трикутник. Фрнамент у
сво|х формах не вир|тпуе самост|йно худо}т{нього 3авдання до
к|нця, а е ли1ше одним |з засоб|в худоэкньо| виразност! орнамен-
тованого ним твору.
Фсновн| етапи створення орнаментально| форми.
€хематично це мо}ке бути представлено так:
теми;
- винотттування
ф|ксац|я г]ертших мотив|в у матер|ал|;
- встановлення типу орнаменту;
-
- встановлення худоэкньо| структури;
встановлення худоэкн|х засоб|в;
- естетичний акцент композиц||;
- пов'язаност| окремих мотив|в у рапорте.
-,{лярозробка
усп|тпного виконання на1шого творчого 3авдання ми по-
винн| виконати вправи' як| розкривають нам деяк! таемнищ| |
наблизять нас до реал|зац|| на]пого г]роекту.

42
 .$*{-з1з {с $: :!: :!: :': :'- :!:
-{$-!|?

$'|осепёо *]вс1!цв
* навчаючш, сам] вчцмося
-
€*

Бправц
Бор|оч11 3 ?ео л'е!пршч11,ш ]шш ф1ау ро :шш

Бар!онтпш цшх впров ]по]!су/пь бутпш р1зномон1тпншмш, вонш с1т!.ш]шулю-

ю7пь уяву , 7пворче вшро)|сення 1н0шв!0уольншх з0]бностпе[!., ро3вшв&ю/пь спо-
спьереэюлшв1спть, тпонн1с7пь у вш1сонс!'нн! зав0онь, ро3!1!шрюю/пь юру аоз1р, роз-
вцвоюпш у;ш1ння ! новцкш, схшльн1спъ 0о ромонтпшкш 1 фонтпозувоння.
3оброзьтпе пляму у форм1 кол&, поспупово зб!льтшуюнш 1оео. Ретпельно
про:шолюйпъе пля]шу ераф[тнш:шш л1н!ямш' Бшконойтпе композшщ1ю з 0вох
л[н|[л з р1знш]пц ноъ|сшмомш (Ршс' 27 ).
Розроб!тпь р[т.т;ення мотпшву л|н1ямш р!зно[ тповщшнш (Ршс. 28, 29 ).
Ёонпьур-карю&с молюнюо р!зно[ т!.овщшнш, в]льнц1, <в1тпршнн1 р1тшен-
т+я> (Ршс.27 ).
Розроб1тпъ р!тцення мо7пшву ф!ауро:шш р|зно[ формш в кво0рапъ[. Бор1он-
тпш розм1щення в!зерунка в кво0ропъ1 ( Ршс. 28 29 )'
'
Бшкоршстпойтпе вс' вар'онтпц побу0овш кво0ротпо, [х сп]вв10но!/!ення
(Ршс' 30 ).
3но101пъъ вор1оц![ з об'емностп1 (Ршс.31 )'
3но10]тпь вор1ащ1[ побу0овш оволу ( юонстпруювання ел]пса ) ( Ршс. 32 ).
Бшкона[т.пте 3ова&ння 3о свотм вшбором (Ршс.33).

!!{!!! пш !! !| ш[! ш!

|!| | !! ] !! ш!|[
!]! !!| !ш 1|! ш! ш ш |]!1

\ ч_ Рцс.27
\9а
43
ппшпшш

шшшшшш

шжш=жш

жшжжжж

Ршс28

=#шшжш
п=шишш

#шшшшж
ш@шшжш
жшмюшж

Ршс29 жшшшкш
44
45
 _ф_. . .
-
'(_ !
}:)'9|,!о,р|,1.,'.] 9'' > )

}! Бшвиаюиц мшнцле.
2:, :
''т мш оеремо во2онь,
.ёг
:.:у о не поп1л
^,.
.;1-
!!
^',
?|{он ?Борес
;*

Бпровш
]\/[ово а с о ц а ц т у в13ерунку :
тшшш &

' ' сцло;

а ) уроншстп!с7пъ, 3ночущ!стпь,
_г{_г-г б
б ) хвшлююнш[[, па0 оючшй ру х ;

в) стпрунке,спок'пне; *[-|_1_,
е ) леаке, тпен0!тпне, прцмхлшве'

@'ф-',
[1 р о п о р ц[1 н[ з м1нш м о тпш в ! в:
пр ямо л[н11но е о ! юршв о л1н!йно о о :
о) осоц[юетпься з тп[снотпою, внутпр!ъс:ньою нопру?ою;
б ) осоц[юетпься 3 в'льншл[, спою!йншм рухом;

в ) эюшв1, насшнен[; -1_гшлг

а) сповнен!0шнам1кш.
' :_'_[--г
с|.
_ггггг
о

* ар ок /пе р мо тпшв!в: тг0_ггг0т

а) о0номан[гпншй; в 2

б ) ншй ъер еу в онням ;

оэю шв ле

в ) плавнш1 потпонншй рух;

а) сп-о.р[лсюш1 рух;
0) нервовш1, спо7пшюоючш1 мотпшв;
е) спою!1ншй'
\уа\9'?
й "чтэ" 'в

Ф\9\ т€! .гь%

-(!Ф'
е
 Р1 ш стп ецтп в о о рн о м ентт!ц
м]стпштпь у неявному вшоляд]
найдавн|тллц часп!/нц в1домо[ нам
вшщо[ ма1пема1т!шкш
[ерман Бейль

поБудовА
гБомвтричних форм
аворський говорив про винах|длив|сть площини як осно-
ви зобраэкення. |{лощина обрамляеться вертикально та
горизонтально. Ёав|ть геометричне креслення буде не площи-
но!о' ад}ке матер|альна чорна л|н|я | б|ле тло пов|тря роблять зо-
бра:кення предметним. ?ому ми мо}тсемо ска3ати' що площинне
3ображ{ення просторове.
-
3нання побудови геометричних т|л е основою для вивчення
принцип|в побудови вс|х форм' наявних у природ!, в|д найп-
рост|тших до найскладн|тпих. €в!т, що оточуе нас' складаеться з
неск|нченно р|зноман|тних комб|нац|й р|зних об'ем|в, однак
нав|ть найскладн|:п| об'еми в к|нцевому ре3ультат| моэкна пода-
ти чере3 комб|нац|то простих геометричних т!л. 3образити пред-
мети мо}кна по-р|зному' але ми' узагальн}оючи | спрощуточи по-
няття' зобраэкаемо т|льки предмети сущ|льно| форми (силуети).
Ёа основ| правильного под|*у кола мо}1(на побудувати пря-
мол|н|йн| ф|гури
- квадрат'
та |н. |{редмети пласко|
прямокутник, багатокутник, ромб
форми ма|оть поверхню' над|лену т1льки
дов}киною | висотото (або довэкиното | тпириното). )(арактер пла-
ско[ форми 3але}кить в|д контура' який робить тт пря-
мол|н|йното, кривол|н|йною або комб|нованою.
$руглу форму зобраатсають методом координат: в|дкладатоть
пропорц|| ф|гури, д|лять дов}1сину | висоту пополам' проводять
вертикальну | горизонтальну л|н|[, знаходять крайн| опорн| тон-
ки' креслять коротк| А!|и, як| плавно з'однутоть (Ршс' 34),
[еометринн! площини символ|зутоть порядок.
| е о:ш е т р и н н | ф ! г ур и ду}ке ваатслив| для побудови ор_
наменту: чотирикутник це поверхня' обме}кена чотирма пря-
мими л|н|ями ( Ршс. 34 ); -
. кв&орот!. р|вн| сторони | кути;
-
. прямоюут!,ншк'- р|вн| кути | р1зн| сторони' л|н|[, що 3'едну-
}оть протилеэкн| кути, р|вн| д|агонал|;

48
 . ромбш р|зн| кути |
-
р|вн! сторони, протилеясн|
сторони паралельн|, д!аго-
нал| перетинаються п|д
_- !

прямим кутом;
-'-г !
о птропец!я дв| сто-
-
рони паралельн|.
!а
!

Ф6рази, вписан| в гео-

метринн| площини' сим-
вол!зутоть взаемозв'я3ок
твору.
3обра)!сення ф!_
г у р. Багатокутник
-
п'яти_, 1пести-' семи-'
восьми-' десятикутник
мае поверхню, обмеакену -
б|льтп н|:к нотирма пря-
мими л|н|ями. Розд|лив-
тг1и |х на трикутники
| склавтпи ра3ом' мо}кна
вира3ити площу буд"-
яких ф|гур.
[еометринн| ф|гури
розгляда}оться в |хньому
в|днотшенн| до кола, яке
ле}кить в основ| побудови
вс!х празильних | пох|д-
них в!д них ф|гур. ||обудо-
ву правильних ф|г1р пря-
мокутник|в | багатокут-
ник|в мо}кна зд|йснити
для колана3, 4,5, 6, 8, 10
частин. } багатокутник|в
3 числом кут|в 7, 9, 11, 13
не !снуе точно! побудови
(моатсе, тому ц| числа вва_
}катоться маг|нними?)
11]об розд|лити коло на
чотири частину!-, будуемо
Ршс.34 перпендикуляри' з'еднус-
моточки (Ршс.34о,б).
1![етод под|лу круга на
тп|сть частин основа
-
49
геометр|т кола' оск|льки в|н виграе в|днотпення рад|уса | кола
простим числом. 1[1естикратно в|дклада}очи рад|ус, отримусмо
на кол! тш|сть точок' в яких знаходимо р|вносторонн|й трикут-
ник (Ршс.34 в).
,(ля под|лу кола на п'ять частин величину рад|уса треба
в|дкласти на кол| (Ршс.34 е).
1з под|лу кола на п'ять частин виллива€ побудова десятикут-
ника. []е було розроблено ще в (початках) Бвкл|да.
|{овне заповнення площини одним видом ф|гур мо}кливе 3 по-
будованих р|вносторонн|х трикутник|в, квадрат|в, тшестикут-
ник!в, як| леэкать в основ| с|ток (Ршс.34 о).
|[обудова прямокутника 3а допомогою л|н|йки ! циркуля:
а) нерез чотири точки кола' довтпа сторона прямокутника
дор|внтое д|агонал| кола;
б) нерез в|с|м тонок;
в) нерез тш|сть точок кола.
о п р я м о к у т н ик а ( Ршс. 35 ).
|| о б уд о в а д и н а м ! ч н о г
Фписуемо 3 точок на прям|й рад|усом, що дор|внюе задан|й тпи-
рин| прямокутника' дв!. дуги | в тонц| |хнього перетину 3находи-
мо вер1шину р|зностороннього трикутника. |{родовэкивтли його
сторони на ту саму дов)кину стор|н' отримуомо прямокутник'
який тпукали.
} практиц| розв'язки узор|в зустр|наеться прямокутник'
утворений д|ленням кола на десять частин. |[ропорц|| його
в|дпов|датоть в|днотпенням р|внобедренного трикутника, ку1и
основи якого (72') вдв|н| б|льтш| в|д кута вер1шини (36"), хорда
кола 6 малим в|др|зком 3олоп],оео пере!т!'шну, тод| як сторона
(рад|ус кола)
- великим його
зиваоться сп|вв|дно:пення
в|др!зком. 3олотим перетином на-
двох нер|вних в|др|зк|в, 3а якого мен-
тший в|др|вок в|дноситься до б|льтшого, як б|льтпий ц|лого.
3олотий перетин як вид гармон|йних пропорц|й в|д|грав - до ва}кли-
ву роль у класинн|й арх|тектур| | спостер|гаеться в природ|. |ео-
метринний ро3в'язок задан| д|лення в|др|зка в пропорц|| золото-
го перетит{у розроблений ще в давнину ! не переставав щ|кавити
математик|в св|ту.
1{ р ив ол |н |йн 1 ф !гур и утвор}о|оть п|дйоми | втягуван-
ня(Ршс.&).
,(ля побудови складно| симетринно[ кривол!н|йно| форми за-
стосовутоть ((метод координат>. |[означив1пи основну пропорц!то
ф!гури, знаходимо 3а допомого]о допом|экних л|н|й крайн|
опорн| точки' що ви3начатоть головн! елементи характеру меэк|.
|[о них по3начаемо коротк| А}ги, що в|дтвор}ототь основу конту-
ра форми, п|сля цього з'еднуемо |х.

50
 фп*ф
с

аб
-:-_\--
а:в:в: с

...#
авс
100 т4
62 8,68
38 5,32
24 3,36
14 _ 1,6
\0 1,4
Ршс.35
-
3ов0оння
(клш01тпь орна]!|ент[ 3 вш!сорцстшння][[ пряу[ол|н11ншх | кршвол!н[1ншх
ф1еур.

51
 . ф. _о_-'__'_ -._ _.- -'_'.' :
_'-
т-4'+:.г!!|;::;]| ]
]:
; |.

';; 4'о'о 2оворцв. що мшс!т!ец(пво ц сво[й

х!: сцтп. пося2ае в пршрод1.
\,
3ум!с в|1[т!я2гг!ш шо2о 3 не1
;|;^тпо
',,? ,

тпой ншм 1 волод]е

;?э

компо3иц|ин\
прийомипръроди
1зАкони форм
нас композиц|| (лат. согпров|1|о складання, зв'я3уван-
ня) композиц|я на площин|, це - площинна будова фор_
-
ми' спрямована на розкриття задуму.
3олотий перетин
-
гармон|йна пропорц|я ( Ршс. 35 ).
} математиц1 пропорц|я (лат. ргорог|||в) це р|вн|сть м|ак
двома в!днотпеннями чотирьох величин а : в:в : с.
-
}|и экивемо в дивови}кному св|т|, все навколо нас просякнуте
довер]пено1о системою' яку ми т|льки зараз починаемо розум|ти
так' як розум|ли це велик| худо}т{ники, арх|тектори' творц| ще
ду}1се давно' тому що ген|альний творець той, хто думко1о про_
-
ник у сутн|сть вла1птування св|ту, наблизився до принципу
пульсац|й Бсесв|ту, п|знав симетр|то, золотий перетин | в|дно-
тшення |х м|эк собою.
|[рирода ду}1{е сувора до закон|в Бсесв1ту' мо}кливо' природа
створ|оеться 3а 3аконами макрокосмосу' коэкний вид }киття нама-
гаеться пот]1иртоватися, формуватися' як необх|дн|сть экиттового
циклу збер|гае св|йвид для майбутнього. |{о-|нтпому смерть' 3ни-
щення | його м|сце займуть |нгш|, пристосован|тш| до )киттевих
кол|з|й. 1ому |ете наголо1шував сп|ральн!сть у природ!, бо
сп1ральн!сть )киттедайна. Б|н назвав |[ <ламано}о }киття)).
Розвиток сво|х д|тей
- кристал!в,
природа поставила в сувор| рамки
рослин, тварин ! лтодини -
3акон|в, зв|дси, мош{ливо' ви-
ът'ткли й символи, як| визначатоть багато сп|льних понять 3а за_
конами св1ту.
€езонний ритм природи й добовий ритм людини, |[ здоров'я
серцебиття, кров'янийтиск, будова орган|зму, к|сток, скеле-
- мускулатура все це мае тенденц1ю проявлятися в золотому
та'
-
перетин|. А порутпення його призводить до хвороб. 1!1оакливо,
ма}оть рац|то окрем| ц|лител| у своему прагненн! повернути ор-
ган|вму правильний природний ритм, який пот|м сам л|кв!дуе
хворобу.
 3аконом|рност]. ((3олото[) симетр|| просякатоть людину не
т|льки в будов| |! т|ла й окремих орган|в, й проявля]оться в
б|оритмах, у функц|онуванн! головного мозку' 3орового сприй-
няття' псих|ки.
Фт}ке, ((3олота) сп|раль е математичним смислом таемниц|
}киття' яка проявляе себе в закон! гармон|йного використання
пульсац|й, на якому побудовано св|т. Багатор|нний цикл пуль-
сац|й знак|в 3од|аку в|дпов!дае пульсац1| в одиному ритм| при-
роди. 1якщо ми й натп| твори збилися |з загально| пульсац||, то
ми | натша творн!.сть хвор|, | |[ треба л|кувати.
€истема пропорц|й забезпенуе синтез ус|х вид|в мистещтва й
гармон|зуо вс| частини композиц||. 3олотий перетин пануе в ус|х
прощесах природи' виявляточи системн|сть | законом|рн!сть, ви-
знача]очи 3акон' 3а яким }1{иве Бсесв|т. Ёе моэкна сказати' що це
не видимий для ока 3акон' але його треба вм|ти розп|знавати' як
математичний зм|ст та|ни |снування, який керуе макро- й м|кро_
космосом.
|{ерейдемодо прийоплу компо3иц!йно| побудови:
. знайдемо геометричний центр зобраакення;
. визначимо м|сце л|н!й золотого перетину по горизонтал|;
. визначимо м|сце л|н|й 3олотого перетину по вертикал|;
. для спрощення й зрунност| в|дкладаемо на л!н|йц| в|д нуля
|0, |4, 24, 38, 62 частинта частини золотого перети-
ну' вони пов'язують частини - це в| с,одне ц|ле й гармон!зутоть
форму;
. погляд глядача 3ав}т{ди спрямовуоться на головний центр
зобраэкення головний пром|нь зору.
} композиц|йн|й- цепобудов1 твор|в худо}кники розробили спро-
щений метод' 3а якого площина роботи под|лялася на десять ча-
стин по гори3онтал! | вертикал|. .[[|н!я 3олотого перетину позна-
чалася у в|днотшенн| 6 ! 4 частин. {е було не в|днолшення 62:38,
але близьке до 60:40. } практиц| цього було достатньо, щоб
ор!ентуватися в розм|щенн| геометричного центру площини.
|{риблизно яко}ось м|рото мо}кна брати 3а основу кл|тинку 3о1пи_
та' як робимо це ми. }1ам не потр|бна точн|сть до сотих частин'
як в арх|тектур| або в |нтпих точних розрахунках.
Фтэке, робимо висновок' що серед незл|ченно[ р|зноман|тност|
форм у природ| пану€ законом|рн|сть | системн|сть, як| пов'язуо
пропорц|я 3о']отого перетину.

53
 ф:!:ф:!:|::]::]
;: |:. ;

{+'-"'-
* стпворення
про ""'
[егпе мр1яв "[-"
$едшноао вчення про форму' утпворення
,,'-
|* гпа пер е!пво рення ор?ан1чнцх !п[л
":;"
:.:-

поняття
про симБтр|ю
1 ритм
а допомогото зобраэкення, ум!ло[ прац! | в|дкриття власти-
востей матер|ал|в вироблялись осътови понять про си-
метр|:о, р|вновагу, пропорц|то' ритми' силуету!, форми.
.[!юдство зав}кди ставило симетр|то в ряд головних закон|в
природи. €иметр|я скр|зь: навколо нас' всередин| нас, у науц|,
техн|ц|, мистецтв|. } природ| вона о стри}кнем' на якому три-
маеться весь св!т, бо вона ле}кить в основ| природно-науково|
картини св|ту.
3 )0( ст. принцип симетр|! охопл1ое дедал! б|льтп| сфери
кристалограф|[ до х|м!|, ф!зики атома | дал| до електрона - в!д!
квант|в. Б|ра в пер1шопочаткову симетр|то надихае вчених | за-
раз' спонука]очи до потшук|в <едино[ теор||> | ун!версальних
р|вн!в (теор]я в|дносност| Бйнтштейна).
€иметр|я фундаментальна. Бона сприниняо 3лагодэкен|сть ба-
гатьох вар|ант!в природних структур ! регулюе моаклив! вар|ан-
ти повед|нки р|зних систем. Бона пов'я3ана з красото | гар-
мон|ею. €иметр!я | ритм панують у поез|| та музищ!, сприя}оть
збереэкеннто енерг!| ! б!олог|чних властивостей (перех!д в!д одно-
го покол|ння до |нтшого), тобто мо}кемо ска3ати, що вона керуе
3аконами природи.
<,|7рирода! 3 прост!тзло1 реховини створ7ое вотта протилеэт<н]
твори, без найме[1т]того 3усилля' з| щонайб|льтшото довер-
тшен|стто, | все скр|зь устеляе яко1ось н|экното ковдро|о. } коэкно-
го [| твор|ння особлива сутн|сть, у ко}кного явища окреме понят-
тя' а все еду!не>> ( !етпе ).
Б. Бернадський лисав <Ёовим у науц1 стало не виявлення
принципу симетр![, а виявлення його всезагальност|>.
]!{и замислтоемося над глибинним смислом орнамент|в з гео-
метричною симетр|ею' над симетр|о:о ф|зинних явищ' замис-
л}оемося так' як замисл1овалося над цим л}одство у давнину. 1а
на симетр|то мо}кна дивитися- як на норму' яка мае в!дхилення
-
це а с и1ш е т р 1я. <6в|т безладно вс|яний упорядкованими фор-
мами} (|1оль Болер!). <,|{од||, найдивовиэ*сн|тп! | найасимет-
ринн!тп| щодо найблишсчих хвили|т, набувають певно[ зако-
ном!рност! у перспектив| довтших пер|од|в>.
$й знаемо' що симетр!я |снуе скр!зь, мае багато граттей, бага-
то облин; доц|льна, корисна' вона об'еднус свое1о структурою
р!зне, натом|сть асиметр|я - особиста | несе в соб| |ндив|ду-
альн|сть.
Рух |х мо}кна на3вати хвилепод|бним. 1_{икл!чн|сть под|й дао
в|днуття лаА}, розм|реност!, це дае спок|й ! впевнен!сть у май-
бутньому (знаки 3од|аку, пори року' доба та !н.).
' с " * е т р 1 я та асиметр|я як композиц!йний зас1б широко 3а-
стосовувався ще в давнину (фронтони грецьких храм|в, вазов|
розписи). €иметр|я 1широко застосовувалася в народн1и твор-
1ост|, орнаментальному мистецтв|. Бона створтое стал|сть, р|вно-

6ъ ц
вагу. Фсновн| види симетр![

\
6)!-/ /
ж17ж#*ы"'одноосьова
\ ч!- |21]2(21]
!

координальна;
|о
двохосьова
-
трьохосьова
трикутника);
- (на с|тц!

чотирьохосьова (на с|тц|

квадрата);
-
(^ н багатоосьова (рад!альна).
-
3 погляду симетр|| р!зно-
ман!тн!сть орнаментальних
[у ц форм мо)ке бути зведена до
трьох основних категор|й: ро-
3етка' бордюр, с|тка.
} борд:ор| у вигляд| пря-
-
мо[ | кривол|н!йно[ сму}1сок.
} розетц| ор1{амент впи-
-
*ж саний у коло ни правильний
Ф багатокутник | розташлований
у щентр| прикратпено| по-
верхн!, тобто е центричним.
*,] € ! т к а. [1а цьому узор| про-
/:} стота р|тшення' порядок | роз-
рахунок дае ключ до р!зно-
[, А ман|тних побудов. 9|тке розн-
ленування форм мотиву зд|й-
Ршс' 36. Фсновн| види симетр|| сн}оеться крапками на в!драхо-
ваних кл|тинках с|тки, це у формоутворен!й площин| безк|нечне
повторення одного мотиву' що й надае йому ориг|нальност|. |{ря-
мол|н|йний орнаментальний мотив е граф!нното едн|стло. } його по-
будов| виникае почуття винах|дливост|, худоэкнього такту' |нту[ц|[
та баакання створити корисну р|н, необх|дну в побут!.
3а характером композиц!|, обумовлено! формото декоруточого
предмета' ! ровтатшуванням на поверхн| орнамент мо:ке бути
стр|нковим у вигляд| прямо[ | кривол|н|йно| орнаментально[ сму-
ги, с|тнастим' що 3аповнк)о вс1о поверхнто суц|льним у3ором'
3амкненим чи обмеэкеним певною геометричното формото квадра-
та, куба, трикутника. \акий орнамент' вписаний у коло чи г!ра-
вттльний багатокутн и!{', на3иваеться ро3еткото | розтатповуоться
звичайно в центр| прикратпено| поверхн|, тобто е центричним.
<,| ромовий 3нак)) (Ршс'37). |!оходэкеннямотиву (<ро-
3етки) сяга6 далекого минулого. {е один 3 по1пирених мотив|в
давньо| орнаментики' що умовно по3начае сонце' сн|экинку ни
кв!тку в р|зноман|тних перетвореннях. 3 розетко1о' побудова-
но]о за круговото схемо1о' пов'язан| численн! у3ори' як| валеэкать
в|д форми д!лення | обрамлення. 3а мотивами' як| використову-
1оться в орнамент|, розр|зня1оть такоэк його в!4ди. 1ак, геомет-
ринний пов'язаний 3 математикото' тому в|н завакди в|дносно
правильний,6о в його основ| леэкить законом|рн|сть. Б|н скла-
даеться з р|зноман!тних геометричних елемент|в, прямих | ла-

Ршс.37
маних л|н|й, к|л, квадрат!в, ромб!в, сп|ралей ! з|рок, як| моакна
шод|л:лти на <(р|вн|) час!ини в|дносно геометрично| ознаки. його
частини утвор}оються 1шляхом повторення.деяких ф!гур, а та-
ко'к окремих елемент|в. Але його не мо)кна назвати мертвим'
оск|льки в!н бере св|й зм1ст |3 }киття, позичае в нього форми | то-
му нале;кить мистецтву. |[од|л с|ток з допомогою в|с|, яка мае
форму | значення системи координат!в, дае 3могу розбити увор
на повтор1овальн| прямокутники. 1{о прост|:пе | лог|нн|тше, то
с|тка плодотворн|тпа ! багаттша.

3ов0оння
3ао0а1тпе клосшф[нощ1ю орноментпу 3а /пшпо.]ш юо:ппозшщ1[: л1н11нц1,
центпршнншй ( розетпюо ) , с]тпчостпш1 ( Ршс. 38 , 39 ).

оф>к*
#фФф Ршс'38

_}Ф?Ф!€{-

Ршс.39
 ф'р,р,1,9,р,;,.;,.;,
1{;36нрайгпе фактпш
€лз нцх нородш(пься думка
-
.:,,!

;,?4
11орэк Ац[ Бюффон
;,|*

ритм!чнА
компо3иц|.я
рнамент складаеться з метра | ритму ( Фаворськш(л. ). \/1етр -
це д|лення гори3онтально! частини' структура руху; ритм -
вим|ртовання наголосу метра; безперервний рух. ,[кщо метр симет-
ринний, то ритм асиметричний. Ритм в|д|грае об'еднувальну роль.
Фрнамент складаеться з двох момент|в: з характеру | ритм|тност|.
Ритмом у мистецтв| називатоть повтортован|сть, чергування тих
чи |нтпих композиц|йних елемент|в твору |з суворото |х п|дпоряд_
кован|стто всередин| ц|лого. 1-{е головний захтд орнаментально|
творчост1' коли немае склад-
ного комг:озиц|йного центру
(в якому вира}каетьоя |дей- сш8> >сФФ{
ний замисел), але глядач
зац|кавлений | захоплений у\,,а,,о,./ >оююк
красото | гармон|ею ритму'
кольору' все включено в за-
гальний ритм д||, форми, все
бере унасть у вира}кенн| |де[.
Ритм прац| | ритми, як! спо-
стер!гатоться в природ|, ста-
вали властив!стто цього пред-
мета. Ритм природних струк-
тур' ритм }киття людини ста-
вав ритмом' який в|льно
сприймав оком л|н|| | ф|гури'
як| повтортовалися.
Ёародний орнамент м|с-
тить систему простих типових
ритм|в, як| у ц!л!сност| ста-
новлять той каркас ни ту осно-
ву' на як!й в|капли розвивали-
ся в р|зних видах !нтш|, склад-
н|шт| | цйком в|дм|нн| в|д по-
чаткових форм орнаменти.
 6истема простих типо-
вих ритм|в, як| леэкать в
основ| арх#нного орна_
менту' 3водиться до двох
вид|в в|зерунк|в: безк|-
нечних | замкнутих. Без-
к!нечн| узори заснован|
на ритмах повторення'
чергування | прогрес|й.
3акритий вид в1зерунк|в
заснований на симетр||.
Блементи мотиву групу-
тоться на загальн1й ба-
зисн|й л|н|| чи на 3а-
гальн|й стриэкнев|й л!н|[
навколо загально| (базис-
но|) крапки чи обмеакен|
в|дпов|дно геометрич-
но:о формо}о
- квадрат'
ромб, трикутник.
Роль композиц|| зво-
Ршс' 41
диться до закр|плення
ф|гур у в|зерунку у
в|дпов|дному сп|вв!дно-
тпенн| ритм|в. Ритми !
композиц!! становлять
пертпооснову давнього та
сг{асного орнаменту.

3ав0оння
Бшюоршстпойтпе вс1 ва-
р1антпш рштпм1+ншх члену-
ва,нь' [хн! сп|вв]0нотлення !
в!0 стпонь ( прше а0 оймо 2у се-
ншцю) (Ршс.40).
Бшкона1тпе 3 а]ша.льовку
рослшнно?о мотпшву з ч1пъ-
кшм по01лом на рш7т[мц
(Ршс.41).
3но10!тпь рштпм!ъншй
ря0 нераувоння велш1сцх
[ 0р1бншх 2ео]пет|.рцчнцх
форм (стпр[нковш1 орно-
Ршс.42 ментп) (Ршс.42)'

59
 1!+фф;];ф:];.]: ]:']:
'Ё 0р',''- | просгп|р
-
$це як два полюсш,
$ як| полярншм натпя?ненням
а"'?
.|"? ц1пворюют!ь формц
Болодтлмшр Фаворський

формА
[к@'#!
Ё*:46|удо}1сники р|зних час|в надавали великого 3начення
[#й]форм|. Форма впливае на побудову, виразн|сть зобраакен_
ня, ц|л|сн|сть його сприйняття' розкривае дом|нанту |нтелекту
ум|льця. /,[|плення глиняного посуду' плет|ння колпик|в та !н.
виробляли не т|льки навички трудово| д!яльност|, а й здатн!сть
в|добраэкувати форми, в|дм|нн| в|д форм природи. } процес!
прац| | розвитку руки | мозку' у процес! п|знання навколи1пньо-
го св|ту в л1одини виникало | закр|пл:овалося уявлення про фор-
му предмета.
}1еобх|дно вивчу[ти окрем! форми | згрупувати |х як ц|ле, щоб
створити вра'кення гармон|йно| р|вноваги. Р.илунити детал|, як|
в|двол|кають в|д сприйняття головного. 1ому основне 3авдання
п|дкреслитивира3н|сть форм. Форма впливае на сприйняття |
-
ро3вива€ться так' як у природ| виникае пост|йна зм|на форм, |х
розгортання. 3м!на природних форм | |х сприйняття мо}куть бу-
ти вир|тшен| за допомогото розум!ння основ структури будови зо-
браэкеного предмета. } всьому, що ми банимо, в|добраэкаеться
3в'язок форми | пропозиц|й. Бп|знати, вид|лити ц| форми, пе-
ревт!.лити в мотив' зрунний для оброблення.
Бивчення природних форм:
. виб1р природно| форми (властив|сть, пластика);
. розпод!л форм (характер, будова, в3аемозв'язок настин);
. перех|д пластично[ форми в площину;
. вар!ац|| л|н|йних ритм|в;
. негативно-позитивн| форми, плямов|, ритм|нн1 декоративн|
вар|ац|[;
. дзеркальне в!добра}кення' повторення мотиву' зм|щення;
. перенесення сутност| форми в мотив' спрощення у вигляд|
3нака.
Розм|щення умовних' але характерних форм одна б|ля одно[ з
негативно-позитивним чергуванням форм.
Б еск|з| чорне' зобраэкене проти б|лого, слугуе внутр|тшн|й
протид![. Рфект тем мо)ке бути виратт<ений формото | рухом.

60
 Рцс' 43

€ и луе т контурн| окреслення просторових форм упло-

щинному
-
в|добраакенн] як зас|б худоакньо| виразност|. <,(и-
лует, форма | пластика -рельефу повинн| сперечатись | давати
вретпт|-релшт синте3) (Фаворський). {е форма ц|л|сност|. [т моатс-
на на3вати конструктивно}о. |[ластична композиц|я вияв-
ляеться проф|лем ! фасом в |хн|х поеднаннях. Фасова форма ро-
бить композиц|то нерухомото, проф|льна спор|днтое форму 3 пло-
щиното. {|л|сн|сть приводить нас до прекрасного' у пропорц|ях
реней | просторовост| вира}касться у крас|. [рац|я
окремого предмета' а гармон|я - це краса
краса просторовост|, зро-
-
зум|ло[ як св|т, безк|нечно складний | замкнутий. €илует у ком-

61
позиц|т е ва}кливим 3асобом худо}кньот виразност| | тшироко ви-
користову€'ться майстром. $оэкний цей пер!од становить комшо-
зиц|ю, та головне у тх пооднанн|, ефект вдало виконаного ор-
наменту в чистот! -форм, тим б|льтпе якщо в ньому використо-
вуеться всього оду!н, два кольори ( Ршс. 43 ).
Ретельно промалтойте контур емблеми.
Бм б ле м а цеузагальнене зобраэкення окремих предмет|в,
- Бмблема вира}ка6 конкретн| поняття. Бона мо-
наприклад, тризуб.
)ке стати 3наком дер}кави' м|ста, роду, тобто гербом (Ршс.44-45).
}1а знайден!й старовинн|й кладц| собору |1аризько| Богома-
тер| накреслено солярн| 3наки. 1!1оэкливо, це новина про направ-
лення ! тплях направлення. 9астина 3 них стала емблемото Р:ори-
кович|в це тризуб.
-
.(ля складання плаского зобраэкення необх|дне знання
посл|довност| у вибор| моделей чи 3асво€ння ц|о[ теми з розра-
хунком поступового ускладнення предмет!в граф|нно| або силу-
етно[ обробки. 3а основу ми в}ке в3яли координований метод по-
будови в|зерунк|в на основ| базових структур моделей св|ту.
3в|дси виплива}оть закони :
. ц|лого, вира)као непод|льн|сть ц|лого;
' пропозиц!й - вивнанае в!дно1пення частин ц|лого 3а вели-
чиною один до одного | до щ!лого;
. симетр|[ зумовлтое розм|щення части11 ц|лого;
-
. ритму' вира)кае характер повторення або нергуват{ня частин
ц!лого;
. головного в ц|ломт пока3уе' довкола ного об'еднано час-
тини ц|лого. -
|[риступаемо до створення.
|[очаток творност| (вивнення поля об'екта, його розм|ри й фа-
кт}Р}, форму: для п|дтримання композиц|йно! р|вноваги' впи-
тпемо структуру в|зерунка в геометринну ф|гуру' яку ми зобра-
314л|4 в пол! об'окта. |{|дготовчий малтонок мае дв! фази:
. продуманий геометричний або рослинний мотив' що повто-
ртое зовн|тшнто схоэк|сть з формою об'екта (конструктивна
схема композиц|й);
. п|дпорядкування деталей в |м'я ц|лого.
Б основ| мотиву мо}ке ле}кати д3еркальне чи !нтпе повторення
в!дпов|дно[ групи ф|гур. 1ло означае безк|нечний прост|р св!ту,
под|бного до реального. Ф|гури' гтакладен| на тло, часто буватоть
вкрит! граф|нним дек0ром (наприклад, птахи). €илует ва}кли-
вий зае|6 виразност|. 3олота пропорц!я основа
-
формоутворен-
ня
-
використовувалася майстрами |нту|тивно | вира}кае доско-
- тв|р.,(инам!чн|сть наголо1шуеться контрастом кольор|в
налий
 ?о }по
шта@эж
шшшжо@
по01л щштпа
аераль0шнн1 ф1еирш

7 ?
? ш

0
;

д 0
(наприклад' червоне-норне)' Фб'емн|сть наголо111уеться ви-
(декор') вс9ц94ин| нього' для ви-
разн|стто контура т замал"овкото та
;;;;;;;"";"оЁиц|т мае значення ритм д!н!й форм розм!щен-
!
ня кольорових плям.
Баголосимо головне:
. едн!сть з формото | структуро-то об'екта;
"т."ру""'1мотиву)
. дом!нутоний це"'р п|дпорядкову€ ре1пту елемент1в;
. декоративне р|тпення у застосуванн| контраст|в - протис-
т|ньов!й
тавлень ритму' силуету' декоративност| кольору'
едност!
- колориту.
1аким чином' ми_п!дходимо до думки про те' що
вся величе3на
походить з одн!е[ затал113111рукт}ти
р:."'йй:'н!сть форм природи ми мо)кемо зберегти як 3нак ! побуду-
св!ту або едино| системй, яку
пропорц|| 3олотого перетину.
вати 3а допомого1о пропорц!й, зокрема
 +*:-:}:1::!::* 3:.!::'.::'.

# ц"- ;; ,1'й,'',',
зновц ?
*"']" вэке нав1кц роз!йиллшсь?
*: | слово правд!1 ] лю6ов]
}$ Б сгпепш | ае6р| рознеслш
7арас [евненко

поход?квння вуз^1в
(п^втивА)
роботах народних майстр|в минулого використовувалося
плетиво. 3в!дки воно прийтшло до нас? (Ршс.47-51).
||од|[, про як! розпов|дае в!дома легенда про горд!:.в ву3ол'
в|дбувалися в стародавн!й }1ал|й Аз![, у Фр|г|йському царств|.
.{авня Фр|г|я розта1шовувалася на територ|| сунасно[ 1уреннини,
там' де прот|кала р!нка €ангар|я, | народилася ця легенда.
Фр|г|йц| були вих!дцями з €вропи | дали давньому св|ту видат-
них особистостей: мудреця Бзопа, ф!лософа,(|огена.
3мунений розбратом народ Фр!г|| звернувся до оракула, | той
ска3ав' щоб за м|ськото ст|но:о вони 3устр|ли пертпого-л!птшого,
в1н | буде царем. 3вали чолов|ка [орд!ем, в|н був енерг!йним,
д|яльним царем' збудував нову столицто |орд|он. } годовному
храм| 3евса цар наказав поставити свого воза з ярмом' в!н був
прив'язаний до дитлладу}ке 3аплутаним вузлом. Фракули оголо-
су1ли, що той, хто розв'я}ке вузол' стане володарем св|ту. 1а ми-
нали стол|ття' а ву3ол н!хто не м|г розв'язати. Фр|г|я втратила
- не чинити опору -
незалеэкн|сть' та [[ мудра пол|тика вряту-
вала |[ в|д розгрому.
Александр 1!1акедонський у 22 р. до н. е. п|д|йтшов п|д ст|ни
м|ста | спробував розв'язати вузол, але не зм|г. <,БайА}Б€, яким
- ска3ав в|н | розрубав вузол
чином в|н буде розв'язаний,>, ме-
нем. )1тоди оц|нили винах|длив!сть Александра' це був приклад
виходу л1одини з| скрутного становища.
Бисл|в <розрубати горд||в ву3ол) ув|йтшов у вс| мови св|ту. 3
того часу археологи знаходять давн| вузли на кол|сницях |
в|трильних кораблях, але вс! вони в|дом|. 3араз ми зна€мо мало
про ву3ли. 1а все }тс нам в!домо понад 500 вузл|в. €кладн|сть
вузл|в оц!нтоеться к!льк|стто переплетень.
1{ороль вузл|в ни булинь, його придумали по-
- горденний,
над 3000 рок|в тому. Б|н простий, тпвидко зав'я3уеться, добре
тримао' сам не розв'язуеться. А за баэканням його мо}кна легко

65
 Ф ф, €ч
& ф

в ф
о €

Ршс.48

ро3в'я3ати. 1ому це не горд||в вузол. Бузли в|д!гравали у шситт|

ва}кливу роль' |х отонували 1шаною' над|ляли нар!вними власти-
востями. Бир|эан| в матер|ал|, вони ставалу! тал|сманами
(зм!цнтовали тплтоб, зв'язували д|| ворога, збер|гали майно).
 фф

#
о о
о
.8"
# Ф
#Ф1}
о

.1.
о

&$
_0
ф
с'у\е,
^

Ршс.49

а) Б|нний ву3ол (вузлик щастя) був в|домий ще в 111 тися-

чол|тт| до н. е. ( Ршс. 47, 49 ). |{р|м краси,народ}кено| симетр|ею,
його к|нц| замкнен| в к|льце | |х немоэкливо розв'я3ати;
б) дерево }киття;
в) символ тшлтобу;
г) турецький вузол
- тал|сман;
д) китайський вузол;
е) матроський хрест (амулет);

67
 ж
м& -{г
Р

ф ф

'&. Ф
ф

и--7'+\ о
6\9-.а е^
..й\9 -&0
"о-9
о@--@

Ршс.50 Ршс. 51

е) вузол <(кулак мавпи)) символ чаклунства.

|{ереплет|ння чи 3'д35
-
улхоблений зас|б давньоки!вського
орнаменту (Ршс.51). -

3ав0от+ня
Р о зробштпш р[тле ння м оп ц ву п л е п !н н я р1 з но[ к онф1 а у р ощ!['
 *{]+зЁ * :!; :!; ::; :]'- :':
1.."6
_ ]'
(т
'''т
-.:э-
л н1колш не 6ц ваю покца зайнятпшй,
:4: як ц 2одшн!1 свооо дозв|лля
'.'я
}?з
4ь Р!арк7улл|й !]|церон
4'?

Бкскурс!|.
грАф1чн1 знАки
вою роботу з молоддю я починаю 3 екскурс|т' присвячено[
вивченн1о р|дного кра]о' спостере}кенн|о за навколи1пньо!о
природою.
Ёе пройд|ть пов3 пейза}к' р!знобарвний | литлний, вр|вно-
ваэкений ! спок!йний, л|ринний | н|экний, |ндустр1ально-ч!ткий
ни зруйновано_переритий, що страж{дае | волае про допомогу. 3а-
ува}кте сх|д | зах|д сонщя' легк|' прозор| чи ваэкк| громов! хмари'
в|днуйте подих в|тру чи раптово здригн|ться в|д картини руйну-
вання ураганом' що прон|сся.
3дивуйтеся струмочку | пертш|й травинц|. ||рирода над|лила
рослинний | тваринний св!т надзвитайното р|зноман|тн|стто !
красо}о. Бона малтое сво| узори на листках | кв!тках, на 1шкурках
гусениць' зм|й | зв|р|в, на крилах птах|в | метелик|в. 6твортоо
кольоров| в|дт|нки заход|в | сход|в сонця' багатство кольорових
поеднань у кам|нн|. |[рирода констру1оо | л|пить дивовиэкн|
доц|льн| форми. Роздив|мося ува}кно равлика' рома1пку' паву-
тину' будову вуха' 3гадаймо будову ембр|онних структур'
к|стково| тка|т|4н1л, а тако}к структуру водовороту' вихору' зга-
даймо фотограф|то галактик. $кий 3нак ви3начае вс| ц| явища? 3
основ| |хньо[ структури
- сп|раль. 3нак Р}х}, що ро3виваеться.
,(авайте граф|нно в|добразимо його в зотшит|. [1а основ! цього
прикладу сам! проанал!зуйте знаки ! символи ( Ршс. 1 , 2, 3 ).
/{тодина спостерегла 1 вивначила в довколит]1ньому св|т| одна-
ков! явища' як| можсна накреслити одним граф|нним 3наком
круг, сп|раль' крапля' безк|нечн1сть' хрест' кл!тинка (обмеэкений-
прост|р) тощо.
3ов0оншл
1. 31 спостпере)!сень 3& нш]шш вшзноч1тпь стпру!с(пуру р!зншх пршро0ншх
явшщ 3о спрун7пурою бу0овш рослшнно2о 1 тпваршнноао св1тпу' 8!0оброз!пьь
вш3ночення цъо?о поня/ппя ароф!нншм 3ноко]|[ у зотлштп! в нл!тпшнку.3бе-
реэю[тпь 3о.!!штп.
знок у роботпах 0овн1х майспър!в
2. 3най0!тпь цей ераф1ннш1
пшсанках, вшп[шн&нкох, ру!/1нш!сс[х пто !н. 3ао0айтпе, як молювов кв1пъш
- пря0кох,
|с
юусо[.А яю в!0обраэюус з1ркш, сонце, м1сящь Бон [оа?
Розкршйтпе в наро0ншх юа31совцх оброзох уособлення сшл пршро0ш.
 Бесь ораан1чнцй св!тп
навколо мене, нод1 мною 1 п1д1 мною
повншй нев|до мшх п|ае мннць,
| я [х в1дкрнва!пшм:! ц|ле экнтптпя,
2:{
!т!омц що це найц|кав!шла справа в
- св1тп|
Б]гпол1й Б]онк|

Б1о^ог1чн1
ритми
о об'еднуе все на св|т|? Бсередин| коэкно[ экиво[ |стоти о
б!олог|чний годутнник. € в]н | в л:одини. |!|сля знайомст-
ва 3 природото, || гармон|ето л}одина вочевидь зрозум|о недоско-
нал|сть багатьох сво[х д|й.
€в|й б|олог|чний годинник ма1оть кв|ти.'} точно визначений
час' у ко}кного св|й, розкрива!оться |хн! <<гол!вки'>.
€в|й б|олог|чний годинник ма]оть птахи..Ф 2 годин1 нон| про-
кида€ться соловейко, пот|м п|вень, зо3уля' горобц| та |н. 1!льки
л!одина пору1шу€ порядок у природ|. Ёеорган|зован|сть це та-
-
коэк хворо6а, | [| потр|бно л|кувати. Ритмус (грец.)
- це
струнк|сть. }се в природ| об'еднуе ритм' л:одей | тварин, при-
родн| явища | рослини. }1!хто не повинен пору1шувати його х|д. А
коли людина не знае' як в|дремонтувати саму себе, то хай вчить-
ся у природи. А як прац}ое ватп б|олог|чний годинник? т{ас лто-
дини д|литься на робоний | дозв|лля. [озв|лля без д|ла руйнуе
ду1пу. )(онетп, щоб тоб| було ц|каво
- стань сам ц|кавим. |{!знай
б|льште! Б|д культурного' правильно | з користто проведеного
дозв|лля 3але)кить' як працюватиме лтодина на робот!, створтою-
чи навколо себе гармон|йне лог!чне оточення.

3општпанюя:
якш1 стпаро0овн!й пршкла0 освоення рш7пму, о поюо]!с тсаптеаор1[ носу вш
3но€п[е ( звшна[+но орноментп )?

70
 .:.!.'. о |-| $ | + 4 1
#;.,$;1;;т";"т;'':;.'
--!-"!' :'" ":; .

:|! Р[ ,с'псцтпвц нео6х1дно в!1вчення

..,.|

'с? закон|в поц оодо 3навс г!ва

#;
1,,|
Бруно [|льде6ранд

БудовА
сн1?кинок
оли т!р'1дивитись ува}т{но до довколитпньо| природи' 3ро-
зум|ти || | навчитися берегти' вона пока}ке враа*сатон| рен|
( Ршс. 37 38 ).
'
Б|зьм!мо в3имку зб!льтпуване скло | вийдемо в сн|гопад на ву-
лиц}о. 11авкруги блищать сн|экинки. Бловимо одну на темну ру-
кавичку | роздивимося через лупу. €н|экинка складаеться з
пром|нник|в, симетринно розм1щених навколо центру. А як| не-
звичайн| малтонки промен|в! 1 вся нар!вн!сть
- у повтор| | си-
метр||. Ёоли вдиву1тися ува}т{но' вони нагадутоть стародавн1о
арх!тектуру' а тако}к прядки' гостр| вер1пини купол|в, кри-
вол|н|йн| ф|гури, ламан| л|н||. Фсь, виявляоться' зв|дки натш|
предки-слов' яътут запо3ичили в|зерунки. 1ому на1па стародавня
арх|тектура вписуеться в ланд1пафт м|сцевост|.
Ё|;кн! льодян| з!ронки
- це символ Ёового
ло| води характерна 1пестипроменева
року. .(ля замерз-
симетр|я, тому кри-
стал|зац|я льоду утвор1ос т!льки тшестипроменев| сн|экинк'1.
€имвол сн|этсинки
- едн!сть |полярних
Форма | будова сн|экинок,
сил.
великих, | маленьких, надзвинайно
р|зноман|тна. €н|экинки намага]!ися. фотографувати. ,[понськ!
вчен| 3апропонували вид|лити в|с|м головних тип|в побудови
сн!э*синок. 3 одного й того самого кристалика 3ародка мо}куть
сформуватися сн|экинки р|зноман|тно| будови. -€н|:кинки буватоть
т|льки 1пестипроменев|. 6иметринна форма сн|экинки добре впи-
суеться в об'смн|сть.
3а.в0ошшя
[!обу0ово сн1эюшнок.
|! рове0емо в!сь силетпр|'|. !овэлсину пром!н ня в!0кла0ело на об'с:п носп!.
3'с0ноемо щю /поч!су 3 щен7пром, ще бу0е 0руашй пром[нь. [ тпок ск!лькц
раз|в, спъ!льтсш про:ш1нншк[в у сн1эюшнок, тпобтпо тл1стпь'
Р1оэюно прш0у:поптш св11 малюнок пром!ння. Бшвч1пъь 3ц]|1ову ъшшбку'
[[ еремалю1тпе зв10тпш в1зерунюш сн]эюшнок ! номолю1тпе еск1зш 0о роб1тп у
мопъер1ол1,напршкло0,на пря0юох, ян! зораз ;шо)|снс! вшюорцс/повувс!7т[ц як
пршкрасу. А пепер зупшн1мося нс! сцмволах 1 сво[х спос!т[ере)!сеннях 3о явш-
щамш пршро0ш 1 побу0у1:шо ря0 орномен7пу но основ1 рштпму.

77
 . ф, -+-^'-, ;-.".*-,^-'-.,.
'?'Фг-Р.т".Р -.,'.'{. ";. .;

$|, [\[.'юнок
{* якц ыополююп!ь
- це св!чка.
ч п1тпьм1'
/х*
;:? що6 не сп1тпкнутпшся
;,-.
}:- |еора1й Б|льке

трАнсформАцш
природних форм
в орнАмвнтА^ьнии мотив
орядок посл!довного 3аповнення у3ору (Рт:с.52).
Белике 3начення мае збереэкення посл|довност! у виконанн|
узору. 8кщо це г|лка, то визначатоть розм|щення [| на листку' на-
прям деталей | елемент|в. $оли у3ор склада€,ться з кв|т|в, спочатку
ви3нача}оть ]хн|й центр' пот1м пелюстки' стебло' листя.

ёж@
:#ук+в
9'ч-ж

\
/и-
1-я

гм фф
Ршс' 52 Рцс.53
 Ршс.54

€ опя ни к. 3 основ| мае восьмипел]осткову розетку' на

1|!
як!й по-р!зному тракту1оться елементи сонят]1ника (Ршс' 53 )'
1!1 а л] в а. Ё основ| мао десятипел1осткову розетку. |{'ять ве-
ликих пел1осток ! п'ять мен1ших.
1:ольпан. €кладаоться 3 основно|частини - квадратаз!
ступ!ннасто розм|щеними заокругленими пел1остками'
<,Б а з о п,. Будуеться симетричним розм|щенням кв!т!в в!д
центрально] ос! в по€днанн! з пуп'янками | листками' |нод| пта-
*'*й. Б|дзнанасться р!вном!рним чергуванням парних елемент|в
в!дцентру (Ршс.54).
Б у к е т. Будусться в|льно |з симетричним | асиметричним
розм|щенням кв!т!в, пуп'янк|в,. листк!в.
Ру 1шк. 3а мотивом укратнського орнаменту будуемо прямо-
ни
кутник. !р!вноваэкуомо прост!тпу композиц!:о дворядним
розм|щенням в!зерунка.
]!1оа*слив| вар|анти розм|щення орнаменту в геометричних
ф|гурах.
9йчР А
\.,1|,;:
')#:::.
':.';-'..

${* 'ъ
|/ ,'--/: {/1|] ! '|

'
&ч1 1] '.... -'
.':'
'т) д
ъ',$
'ю
...'т

,; 'ц!*
'" ^'у 0&
-. ^

^,(
{а1
у#
! .Р
|
:,}1
',$
'ч|
ш\
ф#*. $:8
:'. \х] ],/.7
ч\\\]:}
'"'А{ш=-
|\ч $ш \!/
-.-1уд *у ж
)ц$ }^* 9#з
,1!$
| ' н8
)',.
а| -\,$ ф3
$ $

чорна в[льха
 фффффф']"{'::'
$ !31л|сн;с!пь пршводш1т!ь нас до крас!/.
$::п | пропорц1'| реией, 1 простп1р в[1ражаюпься в крас1.
7'''
1рац|я
-!{ а оармон!я- це краса окремо2о пРеАметпа,

" - краса прос1т|ор!!, 3ро3ум!лооо, як св1тп,

яктлй 6езк]нечно склодннй| замкненнй
Болоднмир Фаворськшй

розр|знвння
орнАмвнтА^ьного
АкцБнтувАння
|*Р@ч![
!{[$] [!аистер' прикратша|очи р!н, хоте зро6ити в!зерунковий ак-
ж]цент' 3вернути увагу на якусь частину. ]![оэкна по-р|зному
поставити в!зерунков| акценти:
а) на основ|;
б) на вс!й поверхн|;
в) на внутр|тшн|й поверхн|;
г) акцент крайки;
д) акцент центру;

жА

в
\ /,

Ршс.57 Ршс' 58

75
 е) суц!льне килимове покриття в рапортному повторенн!;
е) асиметричний.
$омпозиц!йне розм|щення мотив|в моатсна ускладнити' запов-
нити середину ! кути квадрата' середини | крайки кода' ввести
с|тнасту побудову орнаменту, опрац1овати в!зерунок для ку!ли-
ма' тканини' таць р|зних форм прямокут-
- кругло!, овально[,
но[, квадратно[ тощо. 3а сво|м поход}кенням орнаментальн! фор-
ми зав)кди дун{е прост|, еволтоц|ону}оть т|льки в!д базово[ струк-
тури | 3али1шак)ть п|сля себе т!льки основу структури, а пот!м
прогресу]оть з ро3витком цив!л|зац![. Фрнамент у сво!х власних
формах не вир|тпуе самост!йпо худо'1снього 3авда1{ня до к|нця, а
е ли1ше одним |з засоб!в худо*кньо! виразност| ор:таме1'тального
твору. \:|айстер повинен пован{ати число композиц!йних правил,
як! в!д!гра1оть основну роль у складанн! орнаменту. 1!1оэклив|
вар|анти розм!щення орнаменту в геометричних ф!гурах. Роз-
роб!ть мотив у р|зних геометричних ф!гурах (Ршс.58 ).
 ф+*.+++++,э
$ |6''о"шц|йне зо6раэюення
дае нам моэюлцв|сгпь
зо6разштпш просгп1р
Болодшмшр Фаворськтлй

АнА^1з
композиц1т
твору
анал|зу композищ!! твору ву!т!]1ивае' що в |[ основ| ле)*{ать
базов| 31{аки ранн|х цив|л!зац|й. €унасна л1одина 1шукае
зм!н | намагаоться ввести в попередн|й знак 11ову сучасну сим-
вол|ку, як!-небудь о3наки натших дн!в. 1нколи це вда€,ться' але
дужсе зр|дка. 1ут тако'к д|е закон протиставлення. }1ове в старо-
му св!т| 8ав)тсди небаакане, | новаторов| необх|дно бути ду'ке
ст|йким | талановитим, щоб перемогти.
бтара композиц!я склалась як сума вс|х знань у св|т| | вира-
х(ала [х в особлив!й форм|. Розвиваточись у нас|, композиц!я
втрачала одн! елементи' знаки' 3находила |нтш|, ста1очи н|ткото,
як !ерогл|ф.
Багато композиц|й ми не в змоз! зараз прочитати, але в|дну-
ва€мо серйозн|сть сховано! в н|й |нформац||. 1!1и моэкемо трива-
лий час д!1ву1тутся на компо3иц!ло минулого | в!дтувати багато-
значн|сть |[ зм|сту, ![ досконалост| | завер1пеност|. Бона дорога
нам тому' що в н!й 3ут1'1нил9тся час' в!чн|сть. {е тв|р, який нага-
ду€ про пройдений тшлях культури' !| образну, метаморфйчну по-
разку. }1 и с т е ц ь к и й тв|р стае справакн|м мистецтвом' якщо
в|н вписуеться в |нтер'ер навколитшнього св|ту ! випром!нтое
енерг!:о, сум!рну з енерг!ею навколи1шн|х предмет|в природи !
св|ту в ц|лому, якщо в ньому в!днуваеться гармон|я форми й
кольору | враховано основн! композиц!йн! правила.
 с*" .й.!-.ь"ь"ь+{.{.
,Ё () рнментпал]с тг| в|д зн оиаегпь с я
о
.Ё!.
т не3вшчашншмц думкамш [т|о 1деямш,

$! ньооо.чудово сцло цявц

;,* п!онк!стпь /палонп!у
1

Бствтичний
/\ АнА^|з твору
(4цв.кольоров! вклецкц )
ля актив13ац11 д1яльност1 1школяр1в кер1вник використо-
вуе систему естетичного впливу. Б оц|нц| декоративно| ро-
боти враховуоться:
о 3адум;
. кольорове вир|тпення;
. правильн|сть малтонка. Бизначення пропорц!й !з зазначен-
ням системи координат.
3авдання естетичного анал!зу да\и розгорнуту естетичну
оц|нку робот| в словесн|й форм|: -
. тема (актуальна ни н|);
. форма'предмета (зрунн!сть у його використанн|);
. компо3иц!я (ни вдала вона);
. чи дотримано правила симетр!|;
' волотий перетин у народн1й творност! | в нас;
. чи правильно вир|штено орнаментовку г]редмета;
' як|сть матер1алу (ллодина як нар|вник мо}1се виявиту1 ! роз-
крити вс| природн| властивост! матер!алу);
. чи пропонуе кольорова гама настр|й, як внайдено колорит;
. чи вдале по€'дт{ання п!д|браного кодьору 3 навколи1шн!м се-
редовищем;
. чистота | акуратн!сть виробу;
. ни подобаеться вир|б ! чим саме?
. як| ви ставите соб| нов| худоэтсн| завдання у зв'язку з| зм!на-
ми в кра[н|;
. як впливао на вас телебачення' пропагуточи нов| п|дходи до
формування культури;
. яку роль ви надаете мистецтву в подоланн| соц|ально[ | ху_
догкньо| кри3и в кра_тн| у зв'язку 3 новим сп|вв!днотпенням ми-
стецтва ел|тарного ! мистецтва народу: в|днотпення, 3в'я3ки !
суперенност|;
. чи вва}тсаоте ви роль кат{ону як системи кер|вних припис|в
прогресивно:о або реакц|йното;

78
 . ватпе ставлення до давн1х екзотичних мистецтв 1 до я3ич-
ницького епосу' який наголо1шуе його природн| якост|;
. як ви ставитеся до того факту, що сусп|льне )киття потребуе
нових в|дносин, нових форм вира}кення | пропонуе нов| зна-
ряддя виробництва;
. як на ц| вимоги в|дгукуеться сучасний дивайн, арх|тектура,
техн|чна' самод1яльна творн|сть;
. ватш погляд на взаемозв'я3ок традищ|йно_народно[, !!РФ-
фес|йно_рем|снино|, техн|чнот' самод|яльно| творност|;
о як| загальн|
риси ви з1{аходите в орнаментально-декоратив-
них' ритм|нних, умовно-символ|чних, функц|ональних ро-
ботах;
. чи наявна в робот! 3агалом в!дкрита симетр1я?
. виховн|, дидактичн| проблеми вулиц|, с|м'т;
. якими ви бачите реальн! зм|ни навколи1]1н|х предмет|в у
худо}кньому аспект| орнаментальному' функц|ональному.
1аким чином' у сво|й- творност| ми повинн| дотримувату!ся
правил' тото}тсних законам образу св|ту, де н|що не |снуе само по
соб|, а все в3аемопов'язано в едину систему' де |снуо головне та
п|дпорядкован| йому окрем| елементи, а все це' взаемод|тони
одне з одним' становить загальне ц|ле.

3општпошт+я
Розкоэю!пъь про рш/пм
- о0шн з но1б1льтл сшльншх, емощ11но нс[сшченцх,
вшро3ншх зособ1в орн&]пен/польно[ колспозшщ1[?
8к бш вш побу0уволш свою ро3пов[0ь про орнс!мен!п ]з сцнтпезовоноао об-
розу пршро0ш (космосу, плонапш, св1тпу) або з оюремшх мотпшв1в, улюбле-
ншх 1 0ороешх пре0метп1в,що о7почуютпь вас?
т{ш зео0н! вш 3 ноц!шм о3н&ченням базово[ с/прую7пурш
що0о р|зншх ху-
0оэюн!х сшст!.ем у р1зншх вш0ах норо0но| тпворностп|?
[!остпаро1тпеся вшявшт[ш но&б!льъш тпра0шц!1н1 ]шо!т[швш орнол[ен1пу в
р1зншх вш0ах норо0но[ тпворностп1, в р!зншх норо01в 1 на 1хн!| основ] 0о-
ве0]пть зовн1т:лн1 зм!нш мопъцву 3але)!сноао в10 улсов }!сшт[1пя сусп1льстпва'
Бшяв!тпь бозовш1 3н&ю
т{ш звернулш вш - основу'
уво2у но ц|юову особлшв1стпь наро0ноао мшс7пец7пво: у
ньол[у не в[0буваепъься зтп1нш стпшл[в, як у профес[йному ;шшсптещпъв!? (0о-
ве0!пъьще но спвореному в слшбок[й 0овнцн! ?ео]ше1пршчному стпшл1).
т{ому лю0шна 1нпъу[пъшвно в!0нувое в орнол[ен1т!! позночення 0ухов-
но1'енере||?
,1юе м!сще орнамен7пу вш вш3ночс!.€!т[е в сцсп[е]|[1 мшстпещтпв?
,{кш1 вш бачштпе взасмозв'я3ок орна.л[ен]пу з !нтлнмш мшспецтпвалсш?
т{ш моэтсетпе вш зао0отпц основн[ тпеор[[ св!тпу про вцнцкнення орно]4ен-
тпу? (плеютпо?енно тпеор!я, <<м&?!чно>>, тпеор!я вшншкнення в[0 поря0ковшх
знан!в [ р1зноао ро0ц б!олоа]чно[ тпеор1[).

79
 ,1н вш 0умостпе, в чому ]!сцт[п[ес!т0вер0эюуволъно сшла орноментпу? (на-
пршкло0, оброз 0ерево ]|{шт!т!,я. ,1к пояснштпш йоао появу в сере0овшщ!
ронн1х зе:плеробськшх ку]!ь7пур, йоео розвшт!.о1с в 0обу п1зньоао неол1тпу,
р&нньоао зол[зо пьа бронзш 1 по0олът;;е перел[о]!сне просування в р1зн| епохш
0о птепер1шлньоао насу ).
$к! вш 3но€пье на&0авн[шс1 птра0шц!1н! :погпшвш? (к1нъ, птпах, птощо ),
,1к1 зм!нш орнамен7пальншх 3нок1в вшншкалш з покол!ння в покол]ння!
в чо]у[у ще вшяв:сялося?
,$к[ особлшвостп] основншх вш0]в орн&ментпу формуютпься в р1зншх но-
р о01в, нойб лшэюнш х р е а1онох?
,1 к1 ху0 оэюн1 прш&омш, пъехн1ку, с вою с пецшф!+ну мову ]у'а€ орна]у'ен7п
у
1с'о)!сному о3нс'ченому вш01 0 еюору вання?
,1к вш розум!етпе лсову, сшс7пему оброз1в тпа влт1ння аоворц1т0ц 3 часом мо-
вою мотпер1олу?
3опропону[л!т!е учню 3н&[лгпш,0е в основ1 0екорування вшробу ла|сш7пь ор-
намен!пшко пто стпшл1защ|"я р1зншх форм.
Бц01л1тпь основн1 ]у'отпшвш, що нойчос7п1тше зустпр!нают[ься в робопъох
наро0ншх майспр1в своао рее1ону.
[1ростпеэюпье' як вонш гпрансфорлсуютпься в р!знцх вш0а.х наро0но[ тпвор-
носпт! (розпшс, вш1шшвка, р!зьба по 0ереву птощо) у р|зншх наро01в у р1зн!
1стпорш+н! пер1о0ш.
!айтпе, в м!ру мо}!слшвос/п!, б1лъцл !почне па рж2орнутпе вш3ночення
композшщ1[ яю побу0овш тпвор1в мшс7пещ7пво, розм1щення основншх [[ еле-
менпт!в ] чоспъшн у вш3начен!1 сшстпем! тпа посл[0овностп1, способ!в
пос0нання образ1в 1 сукупностт! ус1х зособ[в[х розкршпътпя'

80
 1астпшна !!!
ф1^ософш
1 сБмАнти1(А
орнАмБнту
 _.г|ъ
(:$'
.!.+++.ь-:-.''.,.
уут!.9'..!;];'}'...,'

$ |стпшнна гпвори1стпь
\ це асн1альне 3нання пршродш
+с55
-
-
*
3{
Флександр !|утлк1н

?$
о}кна людина хоче виразити свое ставлення до навколи1ш-
нього св|ту чере3 будь-який властивий|й вид д|яльност|.
[|ти найнаст!1ше вира}кають сво| емоц!т в |грах | нерез малюнок.
}[и повинн! допомагати дитин| п|знати навколи1пн|й св|т !
знайти прийнятну систему' що пояснтое стих|[ природи | |хнто
д|то на натше }тсиття, елементарну ф!лософ|то, яка леш(ить в основ|
створення св|ту за м|ф|нними уявленнями стародавн!х. 1ому ми
пропонуемо вникнути в смисл символ|в, нац|ональних обряд|в |
нац|онально[ творност| натших сп|вв|тчивник|в, нац|онального
потенц|алу нашто| Батьк|вщини.
1!1и экивемо на планет| 3емля. 1![и не мо)*{емо ц|лковито в|док-
ремити себе в|д |н:пих народ|в | континент!в, навпаки ми вс|
в3аемо3в'яван|. 1!1и як единий механ|зм, який вийтзлов -з едино[
системи взасмод|[ сил природи, | нам дане право | моаклив|сть са_
мим вибирати соб| п1лях: до6рий чи поганий
- зло | руйнац|то ни
добро | творення. 9продовжс всього |снування л}одства щя тема
безк|нечно обговорюв алася. }1а цьому побудовано вс| рел|г|| св|ту
| вс| позитивн| й негативн1 насл|дки р|зноб|нного вир|тшення цьо-
го питання. Аобро ! зло повсякнас перебувають у протиборств|,
часом перемагае 3ло' часом добро. &е е 1плях' який даний нам
мудр|стто св1тово| цив|л|зац|[ або моэке бути мудрим висновком |з
}киття коэкно| цив|л|зац|!. \{и прислухаемося до ц|о| мудрост| |
намагаемося узагальнити досв!'д стародавн|х | застосувати його
до на1шого }киття.
Ёас завзтсди приваб'тюе нев|доме' таемниче. .[[тодину 3ав}кди
захопл}овала |дея п|знання довколи1пнього св|ту. Але л}одина
)киве мало за косм|чними категор|ями | не мо}*се побачитите' чо-
го |й поки що не дано. |{|знавтши майэке все на 3емл|, л}одина
прагне в космос. Бона раптом дивуетьс6, 1{Ф в|дома 3емля ]. не-
знантай $осмос ма1оть багато сп|льного у сво|й будов| | структур|
розвитку.
€пиратонись на стародавн|й знаковий метод л1оди11'т, поста_
ра€мося вивести основн| знаки розвитку свого сусп|льства. 1 на
цих знаках побудувати орнамент, який допомо)ке нам п|знати
передус|м самих себе, просте}кити 1шляхи твориост| натпого
рег|ону, вивчити закони розвитку орнаментального мотиву на-
тпо[ м|сцевост|, виразити чере3 орнамент самого себе.

82
 Фсновний внутр|:шн|й смисл м|фолог!| м|стить загальн| поло-
}кення про перех!д неорган|зованого хаосу до упорядкованного ко-
смосу. } м|фолог|| багатьох народ|в св|ту низка основних тем | мо-
тив|в повторюеться. Бони матоть космопол!тичний характер'
оск|льки були в|дкрит| незалеэтсно один в|д одного на тл! природ-
них явищ.
,{ля усп|тпно| творност| ми повинн| навчитися му!сл111'1
косм!чними категор|ями в народному розум!нн| цього питання.
 .**.ф.'..ьа.,'*.:..,.
:(:п'гт!Р+"РсР";' ";" \;"

'{ъ -
&
у''<в'тпах, у т!равох, у сонячн|й мл|
!
..т эсивутпь натц! дуцл| й гпур6отпш мал|,
6 мц не мчалш кр|зь аурк1гп стпол1гпь,
**у,,
}* гпа на!ле начало от!цт!, на 3емл|,,.
,{} -
$цкола7кач

орнАмБнтА^ьн| основи
рос^инних форм
ля зобраэкення рослинного мотиву потр!бна невелика к!ль_
[5Фё]к|сть прийом!в' використа1тня яких мо)1се дату[ найр!зно_
ман|тн!тш! вар!анти кв!т!в, яг!д, листя ( Ршс. 59-63 ).
|[рекрасна кв|тка
}( в | т-и. символ в!чно[ краси, могла тракту_
ватися зб!рно як форм8, 14Ф-поедну€ худоа*сн! досто!нства р;знйх
представник!в -м|сцево[ флори, особливо тих [! вид|в, як| в!дйов!да-
ють }1ародним уявленням, пов|р'ям, фольклору та поез|!. $в!ти за-
мальовувалиоьу двох поло}кеннях спереду ! ззаду. .{,кщо 3верху'
то це часто трактуеться як розетка.- |[разильна кв!тка мае кйька
площин симетр|[. Ёаприклад, кв|тка лй||: зобраакення [! зверху на-
блиэкаеться до ф|гури з!рки. Ф!алки, |рис ма_тоть ,"''ра""л"*у будо_
ву 1нерез них мохсна провести т|льки одну площину симетр!1.
Б умовн|й композиц!| кв!тка складаеться 3 елемент!в:
кв!ткон!яска, кв!тколошсе' чатше{ка, 3ав'я3ь (коробонка), в!нник.

Ршс' 59
 6'ф
Рцс.60

$# @ Ф,м Р
к"жь&р
ш,ф к_ш% Ршс.61

ф
ф ф {р,я

'?)2
\Ф;:е'; \#
",''*"
Ё-
,щ
Ршс.62
Але налпе зобраакення кв|т|в дуэке абстрактне й часто його бувае
ва}кко пор|вняти 3 натуро}о. 3а допомогото базово[ структури (ко-
ло
- ду]па кв|тки) уяв|мо умовну композиц|ю ! пойачмо крап-
кото кв|тколо}ке на ос|. |[еретворимо крапку в просту геометрич-
ну ф|гуру !, в|дходяни в|д не[, надаточи зобраэк1нн1о вол}о' 3ма-
л}оемо зайву декоративну кв|тку, ретельно сте}т{ачи' щоб
ус| [|
пел}остки йтлли (росли) в|д крапки' трохи вигинаючись | ледве
схиляточись, н|6и наповнен| пов|трям. $в|тка повинна г,игина-
тися разом 3 нами | вира:тсати напт| понуття.
$в|тка уособлтое *к|ноче начало' ро3виток' 1швидкоплинн|сть
}киття' а тако}к символ|зм чатп|: безсмертя, численн|сть' достаток.
|[' ятипелтостков| кв].ти (троянда) означають м|крокосм ос л7о
диъту!-'
заф|ксован ий у низц| п' яти понутт|в. 11]естишелтостков| макро-
космос (лотос). 1{в|ти в!добраэкатоть рад|сть |снування, це- символ
миР}, кохання' друэкби (райсъкий сад). $ольори: червон ий уосо6-
лтое св|танок, лтобов; б1лий чистоту; син1й
- -
мудр|сть.

3ов0онюя
3ной0[пть р!зн1 вар!онтпш схе]у1 кв]пткш. 1!0кресл[пть пласт!шку ( зо мо'
1т[цв&мш |[ш[всъко[ Рус1, зо мотпшвомш наро0ншх :ша[осптр1в !кра[нш).

|| у''' я н о к. } мотивах пуп'янк1в | рослинних паг|нц|в харак-

терн| вар|анти мотиву на основ| сп|рал|, 3авитка. Р|зн1 форми
пуп'янка та обробка у вигляд! р1экк|в, вусик|в, хвилясто| л|н1!. }се
це р|зновиди зале}кност| в|д традиц|йност! мотиву. <,Б|г сп|рал!>,
стебло, що в'еться, <б!гунець) супровод)*{у|оться р|зними обрам-
леннями: крапками' колами' 1штрихами. 1{оэкна логарифм|нна
сп|раль вимагао гармон|йно| системи росту | не дозволяе йору-ень
у посл|довност| пульсащ|| рад|уса та криво[
- ми не ''ов'нй|
1пувати цей закон природи в зобраясенн| рослинност|.
пору-
,{,к 3ав)1{ди'
потр|бно враховувати рег|ональну суму правил | традиц|й побудо-
ви в!'зерунка (Ршс.65 ).
.]1 и с т я. Базова структура да€ напрями або вобраэ*сення мотив|в
листя' як| мають р|зн| форми: ч!тко симетричн|, у форм! прямо|
ду-
ги або зазит.ка,6|-под!бну форму, а тако}т{ характерний контур нав-
коло крапл|. Форма листя будуеться на сп|вв|днотпенн| двох еле-
мент|в геометр|[: в|дтинок кола (дуга) ( у ) | хви_тлясто| л|н|! сину-
(-\) у поеднанн| створ}о]оть
со|ли (
) ф|гуру ( л)
( Ршс. 63
).
'
Форм-а листя: клинопод|бна, округ ла' се{флод|бна, стр!ле-
под|бна, списопод|бна. .(овкол а ли€тямо}ке бути в1зерунок: кру_
говий, тптриховий, -характер
.прор|зний (гострото палинкото).
кра}о листя: ц|л|сний, зубнастий, ф|гурний. |истя бувае хресто-
под|бним, лопатевим, розд|льним, з тупим | гострим к|нчиком.

86
 /о
,!и"'ю )

€мум}
ш

Ршс.63

Розм|щення на стебл| чергове. $|нчик стебла (кв!тонки) з потов-

щенням доверху | донизу.
3а традиц1е:о форми повинн! ле}кати в одн|й площин|, не на-
кладатися одна на одну | мати розгорнутий вигляд' в|зерунок не
повинен створювати просторових план!в | т|ней. 3обраэку:очи об-
раз кв|туто! природи в орнамент!, ми замислтоемося над фазами
рослинного циклу | ставимо перед собою мету вира3ити теми:
неск|нченного колооб!гу природи ! экиття, в|чного повернення
(нергування кв|тки та плоду), зримого вт|лення царства в|чного
}киття' наповненого питшн|стто ! розк!тпн|стю форм.

3ов0оння
[[рш0умо&пъе композшц!ю орнаменп!.у 3 польовшх обо са0овшх кв1тп!в.

87
 *!&*+++;'а.+
'ш' ._"-"'т-""*:!::|;
$Р1оэюна сколотпц, що прнрода в ноцпому
*
?:.
спрцйнятпгп1 повна су переиносгпей :

$ супереин1сгпь пло'щшнц предме1по ! простпору,

!* щ. на ньому зо6роэюуетпься;
'' конфл|ктп план|в якцй аоловншй:
-
конфл1кгп кольорц 1 о6'ему тпа !н.
| мойстпер тпой, хтпо це все 6ачцтпь
! в|дпов!дно до часу 1 своао св|тпооляду
вшр|ьице суперечкц | пршводитпь [х до ц|л1сностп!
Болодшмир Фаворський

композиц1йн|прийоми
уть композиц|[ в тому' щоб в!дтворити час. .{к його ви-
м|ряти?
1ворець бере момент рр(у, з'еднуе його з попередн|м | наступним.
_
Ё-априклад: пригада€мо опис щита Ах|ллеса у |омера. 1ам
в!добраакено весь св!т: як л1оди танцток)ть' як сонце сходить | за-
ходить. 1обто там в!дтворено цикл под|й (Ршс.64-70 ),
Фаворський визначив найзагальн!ш:! типи сприйняття часу.
€прийняття часу горизонталь чи пот|к. } нас це
- це неск|нненна
неск|ттченн|сть. 1]е едн!сть, однотасн!сть' хвил}овання вс|х категор|й
часу: ми}гулого, тепер|:пнього' майбутнього. }{априклад, йонопис.
Ёайвищий момент
- це виб|р стил|о. ФаБорський говорив,
що в|днотпення предмета | простору зм|н:оеться й р|зн! епохй, ! в
цьому суть стильових в|дм|нностей р|зних епох.

Ршс' 65 Рцс.66

88
 Ршс.67 Ршс.68

Ршс.69

г!йр
10 о
ывв

кнн Ршс.70

1еми моэкуть бути р|зн|: м|фолог|нн|, геро[нно-еп|нн|, казко-

во-фантастичн| та |нш:!.
3авдання орнаменту в по€днанн| двох п!дход|в
ного ! зм|стовного. орнамент не прикра1шае' а -надае певно|
декоратив-

якост| виробу або веде ритм!нну гру 3 навколитшн|м св|том.

1\4и вриваемося в св|т | намагаемося сху!лити його до себе, 3&_-
охотити лтодину ро6ити правильн| висновки |з з|брано[ |нфор-
мац||, пова}кати науку | св|й етнос' вивести 3агальну формулу з
|дей та погляд|в | поеднати все ще в едине гармон|йне ц|ле для
загально[ радост| творчого буття.
 -$3;:фф:!::]::]:']
^+^

у:{ [1 р,''.1ла
/.
ласгп|вочка.
'у с1ла соо| краш в1конця
3; -"
й зочоло ще6етпагпш,
€" ?осподоря вшклцкап!ш

орнАмвнтА^ьн1 основи
твАринних форм
|джц!! -
!$@@!обра}кення птах|в (будуоться на 3астосуванн| одно- або дво-
1 8.!колово| схеми) (Ршс.71-в0 ).
11 т а х и символ того' що не минае: А}ш|, А}х}, боэкествен-
-
ного вияву, дух|в пов|тря, дух|в мертвих' сход}кення на небо'
мо}тсливост| сп|лкуватися 3 богами або входити у вищий стан
св!домост|' думки' уяви. |{тахи е частиною символ|ки дерева.
,{ва птахи на дерев| (|нод| р|зних кольор|в) символ|зутоть ду-
ал!3м, темряву | св|тло, пооднання птах|в у г|лл! та зм![ б|ля
п!дн|эк;тся дерева символ|зуе солоз пов|тря | вогню. } християн
птахи ситшвол|зутоть крилат| А}ш|, все духовне. |[татпине перо
означае |стину, легк!сть' тшвидк|сть' висоту' прост|р.

и!(

Ршс.71 Ршс.72
Ршс.74
 о

о
Ршс.76 о о
о

€>
Ф
€€€€
Ф

Ршс.78
о'
 Ршс.79 Ршс.80

,(екоративний птах не позбавлений правдопод!бност|. '{{к кра-

сиво в|н ро3пустив св|й, у незвичайних по€днаннях яскравих
фарб, отпатний хв|ст! ,[скрава корона на голов|, орнаменти
груд-
к'''. крилець !з хвилястих л!н|й. ,[ку фантаз|то та образн|сть
мо}кна проявити тут? (|) 1{рутий 3авиток' лебедина 111ия - 3нак
птаха _ це добра сила йрироди' мр!я про пол1т.
{е образ оя]очого сонця' зор|, ранку, пол|т у небо. Ё!экний пое-
тичнийобр'' птаха приносив щастя. |[арн| птахи - символ тпл:обу.
Ёазковий птах образ птаха 3агалом або певного
- це умовний
виду птах!в. )(арактеризуеться орнаментальним трактуванням
дет!лей: п!р'я, крил' пта1шиних лапок. Бони моэкуть бути обля-
мован! кругами | заповнен| мотивом луски та |н.
|{ров!втпи в|сь симетр||, на перетин! позначимо крапкото центр.
Б|д центру по3начимо чотири крапки на р|вн!й в|дстан! одна в|д
одно[, з'фнавтпи [х, отримуемо коло. [акоэк будуомо мен1пе коло.
,(|лимо ни}{{нто т]оловину великого кола навп|л ! ставимо
крапку.
Б|д не: г1роводимо сп|раль 3 комето]о праворуч це буде крило'
-
3л!ва вгор| зобравимо дзьоб птаха ! верхнто частину голови' |руд-
ку ! хв|ст пр'красимо орнаментом |з хвилястих | ламаних л|н|й.
т4у6ник мо}кна вобразити як крап-
1{о ще залй-ийося зобразити?
д1о води чи як сп!раль або зобразити на власний ро3суд.
} петрик|"ськ"* та !нштих розписах }кра[ни зобрагкення
птах!в | йварин вплетен! у рослинн| в|зерунки | п|дпорядкован!
загальн!й декоративн!й композиц|[.

3ов0ошшя
1. €юло0[тпъсво| вар[онпъш зоброэюення пптох1в, вцкоршс7повуючш чшсло
композшщ[1ншх прс'вшл, прш1няпье у вотл!1 м1сщевоспъ1.
2. 1рш0умойпъе 1 запропонуйтпе, в як[1 тпехн1ц1! з якоео мотпер[олу монс-
н& вшконо!т[шще1 :шотпшв у юращ!1 обробщ1.

93
 . ! -{.
г
-1^-1-^|^^,^ -.^
-}]я"5".,|"-{..|.{,_г.
"1; "-!"-^4
с

$4, ^.,,
ходш!т!ь,
* гпам
ф )!{шт|о род[1!пь

& !кро[нська прцкатка

ж
{6#Ёуд'"а ф|гур тварин п|дпорядковуеться систем| компози-
[ф$$ц|йних правил. Ф|гури тварин буду:оться на геометричн|й
чи рослинн|й основ| з ч|тким обмеэкенням плечового ! тазового
поясу' як! в|дзначаються завихренням л!н|й чи муокульними
контурами у вигляд! круг|в, кол' крапок, кв!тонок тощо. 3обра-
}тсення тварин найчаст!тше п|дпорядковуеться стилю рослинного
в!зерунка. 1варини символ|зують |нстинктивне жсиття' пло-
дтон|сть, д0{-таток, матер|альн|сть. 9асто зовн|тпн|сть тварин
зб|гаеться |з силами природних д|й, стих|й | зовн|тшн|ст}о лтоди-
ни (наз. тер|морф|зм) ( Ршс. 81-88 ).
.1! е в символ над|йност! | влади. Бнерг|я лева обер|гае м|с-
то' надае -йому царсько| велич| (Ршс.81 ).
Базова структура ни р!зн!
вар|ац|| мотиву. |!отяг - допел}остка - дае спрямування
н|ткого граф|нного контура. Боднонас
квадрат коня.
- основао дзобраэкення
3обраакення н о р о г а площинно-декоративне в рослинно-
кв|тковим орнаментом. {я ф|гура символ!вуо довгол|ття, е
вз|рцем мудрост| йсили, б|льште п|дходить до традиц|[ геральди-
ки в по€,днанн| з мотивами ка3ки' фольклору. Фднор!г
володар зв|риного царства' символ|зуе непоротн|сть | красу. - глава
Б|н
|

ходить по п!днебесс|, але часом спуска€ться на земл1о (Ршс' 83).

Ршс.81

94
 ,==:::-

Ршс' 82 -/

: )+

Ршс.84
'$\,,. .щ 1{л.
 3обраэкення голови
коня' <(коньок)) не
т!льки арх|тектурна-
де-
таль' вона слугуе корис-
ним символом усп!ху для
господар|в дому. 3нак
всесв1тнього 111ляху своо}о
сонячното гриво}о прон|с
згадки чере3 всто 1стор|ю
нар-од|в земл| ( Ршс. 84
)-.
. {ап уособлюе му}к-
н|сть, }киттеву силу, твор-
иу енерг|то' володар водя-
них безодень. } христи_
янств| непост|йн|сть,
диявол. [олова цапа
Рцс.88 атрибут <(вертепа).
схоэкий |з символ|змом антилопи' оленя'
соблтое втетудутш| в{д св|тськи!;;'"щ;.''
-#!;'н, *']'!#1?]#
й (Ршс.85 ).
Ёорова в ус!.х системах св!Ёу сймвол|зуо
Белику мат|р в по-
-
аспект-|,-про{уктивну силу зейл|. Ё;;;
:,1"_:'*у
м1сяць у неповн|й фаз|. } кельт|в 3емна {Бр'""
корова зобраэкуеться з
червоно}о кв|точко:о | б|лими вухами
с рцс. в67-.'

3ов0ошшя
€тсла01тпь св1й вар!антп зоброэсення
1т!варцн' -{1о0умайтпе, в як1й
пъехн1ц! мФ!сно вцконс'т!ш
це* моптшв (апл!кащ|^я,вшпалювоння., вш.шшвко'
р1зьбо пто 1н.).

97
 -.-
'Ё*]}фффф:-!:,]::], ;'
'р | Боаа все мо2а
€&
* !кра[нське прнсл1в'я
€*

зоБрАжЁння стих!и
(9

л|тератур| мо}т{на вид|лттти три основн| типи зобраэкення

космосу: 1) зобраэкення стих|й як небесно| субстанц!|;
2) геометринне зобра}*сення реальних небесних сфер; 3) алего-
ричне зобраэкення (або умовн| пейзаак|). }с| ц| типи мо}1суть до-
повн}овати один одного в цьому зобраакенн1 ( Ршс. 89-96 ).
€ т и х!я в огн1о. 1!1оэке вира}катися трикутником' колом.
1{ол|р нервоний, оранэкевий, символ|зуе оновлення }*сиття через
смерть. €онце
серце космосу - символ найвищо| косм|чно| сили, досконалост|,
| розум св|ту. Р|зн| вар|анти зобраэкення
в|дпов|датоть р|зним поняттям ( Ршс. 89 ).

;-&.
.',\*}2
<%
>21щ
"/ 6 ц''' з/

Ршс' 89
'_._.

@*э
-:_-/\
: )\(*
;\)
-)) )

6ъ{@
Ршс.90
Фщф
98
 Ршс' 91

Ршс.92

€тих!я пов1тря. Фснова - коло' дуга, нап|вм!сяць. {ма_

ри означа}оть небо, пов|тря, невловим|сть' дощ або небесне сяй-
во' }1(иттеву силу. } християн Бога невидимого. }мовний в|зе-
-
рунок хмар мо}ке нагадувати тварин - коня' слона.
€ т и х 1я в о д и. 1!1отив купел| означае повернення до }киття'
символ очищення, Р}х}, в|дродшсення т|ла | духу. Бластив|сть
води: волог!сть, плинн|сть, здатн|сть до 3чеплення. 3обраэкення
1рунтуоться на ритм!нному повторенн| 6|-лод|бних ф|гур
давн|й мотив падатоно| хвил|. [оловна риса народних майстр!в
- це
- мова пластики' могутн| хвил| в рус|, сп|ралепод|бн! завитки
походять |з глибин, гра!оть на сонц| | сердито хмуряться. 1х моэк-
на трактувати як води небесн!: поверх хмари | земн| вни3у
ря | р|нки б|г }киття (макрокосмос) ( Ршс. 91 ).
- мо_
-
 гармон|| та усп|х!в. 3обраэкення |-лод16ними
Ршба
- символ)(в|ст
та |н. ф|гурами. | плавники у форм| листя |- нап|впальм,
метпканц| морськ0го дна, як| оточу1оть морського царя (Ршс.92 ).
2 -под1бнаф|гура вписана в коло' розд|лене на дв| частин|т) ко}кна
йк'* мае форму риби.1]ей мотив мох{на трактувати символ|чно
як пооднання двох начал (дуал|зм). 1-{я сцена мае стосунок до цик-
лу м!ф!в про 1!|орського царя верховного володаря вс|х вод, як|
-
омива1оть 3емлто. його свято п|д водото загро}ку€ бурето. Р|ки -
доньки його. 3а перека3ами, навесн|, коли природа о}т{ивао' русал_
ки' ме1пканц1 р!к, 3'являються у водойми1{ах, } полях' ! горе тому'
хто п|ддаеться |хн|м маревам' кого ]м вдасться залоскотати. Але на
|! удару бояться русалки. 8зич-
все € протид|я
- це трава полин'
шицьке свято 1вана $упала головний персонаэк свята л!тнього
-
сонцестояння (у н|ч на 1вана Ёупала) (Ршс. 95).3а народним
пов|р'ям |вана )(рестителя з 23 на 24 червня 3а старим сти-
- -
лем. купалом на3ивали ляльку або опудало, його топлять у вод|,
ро3кладатоть священн| вогнища' чере3 як| стрибатоть' очищаю-
нись. Ритуал покликаний забезпечит!л родюн|сть (див.: \{ифьт на-
родов мира. 6оветская энциклопедия. - м.' 1991). ( Ршс. 94 ).
1{ептпун сила | мудр|сть' тема з антично| м1фолог||, де
дом|нутойь
-
казков| метшканц| морських глибин морськ| кон|,
д|ви, терепахи.
Атрибути \{орського царя: корона символ верховно1 влад'т
-
коло нас|в, безупинност|, довгов|нност|; зубц| - промен| сон-
-
ця; в!нок - корона з в|чнозелених рослин (сосни) символ|зуе
}киття' безсмертя ! перемогу. |{рисвянуеться Ёептуну - симво-
лу сил|1вод. Бороэтс|ння на $упала ( Ршс. 93 ).
€ т и х | я з е м л\ (Ршс.96).(ътмвол|зуеться квадратом (ку-
бом). [| властивост!: м|цн|сть' холоднуват|сть. Бона вира*ка€ться
чорним' коричневим' }ковтим кольором. }{ас ц|кавить |[ерунова
кв|тка, яка (за переказами) цв|те вноч| на 1вана $упала. |[апо-
роть символ!зуе самотн|сть, в|дверт|сть' примирення. 1{в|тка па-
порот| символ!зуе в|нну лтобов | щастя. |1обудова умовного
еск1зу на основ| геометричних ф|гур. Фантастичн! образи уособ_
л}о}оть |дею виявлення | боротьби головних принцип|в буття.
|[оеднання солярно[ | м|сячно! емблеми (з! слов'янських уяв-
лень) як символу двох начал (Ршс.95 ).
,(о мотив|в з м|фолог|чних сприймань природи нале}кить дра-
кон символ' який о6'сднуе зм!то | птиц;о, матер|то !
А}ш}, - головний
з| сприятливого символа €ходу трансформувався в
3м|й-|оринич. Богнедитшнутй зм1й сим-
руйн|вний у слов'ян
вол|зуе труднощ|, як|
- потр|бно подолати. $онфл!кт м|эк св|тлом |
темряво}о.

100
е^.^/ ч Ршс.94
'/\;. @
 \ .ч*=<>.-
__\.'>^-.\_
'Б\/---/^
^---<-<\
\.-"ъ

Ршс.96

Р[!сяць символ циклового ритму часу. Фа3и м|сяця сим-

-
вол'зу}оть безсмертя | в|нн!сть, в|дновлення' а тако}к !нту|тивне
3нання часу | м|ру ( Ршс. 97 ).
Реолъна 2лшбшна, або тривим|рний прост|р' мо}1{е 3обра}тсува-
тися подв|йно: ще або пороэкн|й прост|р, зобраэкений як нейт-
ральне тло' або вона передаеться чере3 взаомод|то д|йових ос|б !
елемент|в композиц||. } цьому випадку реальна глибинн|сть об-
тя}1{уеться ступенем нер|внозначност| взаомод|тоних елемент!в:
ступ|нь порутшення просторових форм в!дпов|дао ступен}о семан-
тичного вид|лення одн|е! 3 них.

3ав0оння
€кло0[тпь св11 вар1онтп зобраэсення пршро0ш. [1о0у:ша1тпе, в як11
тпехн!ц1 мо]!сн& вц1сонот[ш цей :потпшв' Бшконуютш м&люнок, номоаа[отпеся
поюо3оп[ш порш рокц.
 1,|1фф:|::];:!: ],']. "
!а
!:; 3астпоанав под] !{ш[в гпуаою'
:5 3 ааолос ив 1 ерн|а.1в напостпямш'
}/у йцр6а
ротлцлась по Рцськ|й вемл].'.
;;;?
* ,-€лово про |аор|в пох|д',
[7ереюпод Р!акс'цма ё,',',^.,''

кАзков| 1стоти
ол !мо рфн! !стоти - фантастинн| персонаэк|, як| ма_
1оть о3наки л1одей, тварин' птах'в' плазуючих' уособлто-
ють таомнин| | загадков| еили природи' а тако}к в!чн| |стини,6о-
ротьбу добра ! зла тощо. Ф|лософськ| поняття буття. 9асто вони
поодну}оть к|лька елемент|в: вогонь' воду, пов|тря, землто | не-
суть [хнто характеристику в одн|й |стот|, над|лятони [[ надпри-
родними ст^ламу!' наприклад: 3м|й-[оринич - символ насу | зла,
русалки' лебедин| д|вната, морський цар' чудо морське (коно-
дракон), сирин' однор|г, норт (б|с), перевертн!, гриф-птиц!, водя-
ник' велес, Б!й та |н. моэкуть розглядатися як символи.
} стародавн|й ки|вськ|й арх|тектур| насто зустр|натоться стил|зо-
ван| ф|гури реальних або фантастичних тварин' птах|в' як| поодну-
1оть о3наки зв|р|в, птах|в та |нтших пол|морфних |стот. Ёаприклад:
!ршфон стародавн|й як св|т. }1а ньому прикраси. )(в|ст
-
з|гнутий з нап|впальмето}о.
3м[й-[оршншн, Ф6раз 3м|я асоц|то€ться 3 в|йното, горем' нещастям.
символ сусп|льно[ думки невидимий
!шсячооолово е!0ра
-
| невловимий, встодисущий, деспотичний тиран, що складаеться
-
3 окремих посередностей.
|[оэ:сонш символ м|стичного збору. Б|дтворюють здатн|сть
-
в|днувати схован! силилр'троди. $аэкаЁ, 1{Ф ро3правив крила'
ултоблений атрибут в|дьом | воро:кок. €имвол самост|йност].
-
${|нки - 3нахарки (л|сове дэкерело).
{!кавий мотив эю!нкш-ршбш, )!с'нкш-п!т[охш. Ёа основ| народно|
фантаз|| виник <{гератолог|чний> стиль стародавньо-слов'янсько|
писемност|, яка нале}кить до видатних пам'яток худоэкньо! куль-
тури свое[доби. [| мотиви силивол|, в яких
- ре3ультат фантаз||,
поодналася туга | мр|я про щастя' чекання | над|я, засторога. |[|д
час ро3копок Ё|нев|| (у давньому Бав|лон|)..було знайдено зл!пки
пол!морфних |стот, потворних злих дух|в.1х прикладали до хво-
рого м|сця ! використовували як л!карський зас76. |[ол|морфн| зо-
браэкення | зобраэкення мускулатури у вигляд| к|л були в|дом1 в
глибоку давнину в мистецтв| 1нд|!. |[оеднання цих символ!в з нор-

103
 Ршс.97

ф)

Ршс.98

тиком-домовим' хитрим провокатором поперед)кае: ми пост|йно в

дороз|, не потр!бно зупинятися на досягненому. ми рухаемося
безк|нечно1о дорого}о )тсиття' 3рива}очи плоди 3 дерева п|знання.
Ёе звикайте до цих плод|в. ${иття зм|нтоеться. Будь-яка зупи[{ка
або звичка ведуть до пора3ки, руйнац|[ ! самотност|. Будьте в|ль-
тту!ми, дов|ряйте потоку' дов1ряйте }китт1о.

|о4
 |}.
'тту'г"у'г'у -о-.ч
.
*'';";:.];
^+.з^-+-
^+^ -+-

у! 6'р','!. ц 6ерезн| цв1[пе

3 [|нкс лоза нод тпцхою водою'
4! | мш 1з домц вшйдемо 3 по6ою
{у
.',!
Б поооэкцй день п1д сонце 3олот!е...
''
дмцгг!ро Б|лоус

зоБрА?кв,ння дврБв
1;3цб;-&!
{ыд н! ерево св|тове'| дерево яст'тт.я_ дерево
пА1"|АРг) }тсиття' пе п13нання та 1:т. об-
-
кЁЁ]раа, ф вт|лтое ун|версальну концепц|то св!ту, синтез неба'
;й;' 1 води. 8к св|това в|сь дерево асоц|тооться з ус|м, що мае
осьову символ|ку. ,(ерево мо)ке символ1зувати космос. €имвола-
ми дерева е пощерблена }кердина' колона, г|лка тощо. ,(ерево
}киття росте в ра}о' це косм!нна в|сь, яка символ|вуо едн|сть за
пвэ*{ами добра ! зла. Фзначае эк!ноче начало: харчування' схови-
ще' 3ахист | п!дтримку' силу вод, як| вона контрол}ое. ,(ерева на-
сто стил!зу'о'ься п|д >к|нону ф!гуру, символ|зутони перех|дне |
м|нливе у систем| м|крокосмосу.
Беселка (м|ст) трактуеться як поеднання неба | земл|. 3|гнуте
дерево священне | моэке впливати на настр!й:
!во 0ерево - символ двох параледьних св1т1в - }киття 1 знання.
}[шпа
- уособлтое эк|нону грац!ю, красу' щастя' подру}кн1о
лтобов, весну.
Ёотштпон символ|зуе доблесть ! цнотлив|сть' перемогу над спо-
кусо|о.
!уб, св!това в|сь _ символ синтезу неба, земл|_| води' €иль-
ний ! муэкн!й, в!н нагаду€ стародавн|х богатир|в ( Ршс' 101 )'
(ово посередник м!ак св!тами }киття ! смерт!. €имвол муд-
-
рост|, таемного 3нання' ! вона 'к - символ опусто1пення' неща-
стя. 1й приписували демон!нне значення.
Береза пов'я3ана !з культом берегинь, русалок' символ
н!акно! д!вото! краси.
Фсшка в!д!грае ва)тсливу роль у купальських святах' г|лки |[
як атрибут проти зла (земляний к|лок)
!ополя дерево вод' символ!зус дво[ст|сть (!нь-янь).
[[лен
-емблема закоханих. } слов'ян кленовий м!ст - символ
-
посередництва' перех|д в|д нереального до реального' 1плях' не_
приступн"й
- для звичайного, його перетина1оть т|льки вправн|.
,1лшно символ Ёового Ро(9, смерт| | в|дродэкення. .[ке не-
-
звичайне пухнасте дерево! 3оно утримуо тепло | о притулком
для }кивих |стот ( Ршс. 103 ).
105
 'жфф

^4*
]! !] о@о@"'1'* ##

ф- # ,#"'ф

Ршс.100
 \\
ф \
\
\,
\

ф{

Ршс' 104
 ,(еяк| рег|ональн| композиц|йн! побудови модел| в
- ф|гури
орнамент|. Багатозубваст| ф|гури компону}оться на с!тках квад-
рат|в або трикутник|в, будутоться за принципом д3еркально[ або
центрально| симетр||, на осях хрестопод|6них а6о з!рнастих
ф|гур. Бони мо:куть використовуватись як самост|йн| ф|гури або
в л|н|йн|й композиц|!. Ё|льк|сть зубц|в мо}ке символ!зувати ци-
кли сонячний або м].сячний (Ршс. 104 ).
-
,{еревовидн| з|рнасто-, кольоро-' ва3оно-под|бн| мотиви
в|д|гратоть ва}кливу роль у народн|й творност|: виш:ивц|, кили-
марств|, формах керам|нних вироб|в, арх|тектур|. Ёаприклад,
в!зьм!мо килим, обрамлений рамою, яка да€ гли6ину зобраэкен-
ня. |[лощина |\у1лу!ма повинна 6ути ло6удована напру)т{ено'
ритм|нно. $рай створтос обрамлення' а центр
- тли6ину просто-
ру. 1ому пласке зобраэкення деякою м|рото просторове.
 ф+г}ффф:1;:;:;;;.
*
':"';
Б !!арьаороде !!арь |(онс!пянтпшн рекъ ей (Фльте):
в )кенах рцскшх'
\: "й',,''',,',,{-,
2
''| яко во3лю0ш свьтпъ, а пьмц остпавш.
Б'.',''овц1т!ш п!я хоп!ятпь сь!нове рус1т!шю
$
ш в посльдн|4ш родъ вншкъ 1пвошх>>'
[! о вестпь вре'ценнь1х ле1п

с^ов'яни,|хнт Боги,
|до^и, святи^ищА
ароди в Б|бл![ назива!оться <(я3иками'' тобто лтодьми, як|
розмовлятоть р|зними мов€|ми' - вв!дси слово <(я3ичництво)).
€лов'яни вва}кали владико1о всього одного з бог|в творця бли-
-
скавки: йому приносутлиж{ертви. Бищ! боги уособлюв€ш{и природн!
стих|| гр|м | блискавки' 3емл]о та |н. |{оняття п|дступництва' хи-
-
трост|, злих экарт|в вира}кали натш| в|дкинут| боэкества або духи.
$нязь Болодимир 980 р. поставив на ки|вськ|й гор| дерев'яного
|дола |[еруна з! ср!бно1о голово1о | золотими вусами [Бми признава-
1ощих тя! €лавен и трехславен буди-друэкни хлеба и рода благодать
доэкди! |ромотворенье яви' прави на всему! Бтпе щородно! 1ако
6исть, тако еоть и тако буди!]. 1дол|в ,(аакбога бога щастя, }!1о-
котп| мати сира-3емля' €трибога
-
заступника св|ту, €варога
-
бога вогнто ! Белеса
-
бота тварин поставили вни3у на |!одол|.
-
-
€лов'янська м|фолог|я не збереглася' але в|дновлена в характер-
них рисах з фольклору та м|фолог|[ спор|днених народ|в' де голов-
ний подвиг бога-|ромовер}кця 6итва |з 3м|ем, драконом, який
-
вкрав воду | тварин. |!|сля перемоги над 3м!ом йде дощ, так образно
очищаеться св|т. } християнств| пророк 1лля зам|нив |[еруна. 1!1о-
котп зам|нила |[араскеву-|['ятниц|о' покровительку прац|.
[1 и з ь к | ду х и. |[оган| властивост| вт|лтовали зл| духи. [о-
ловний супротивник !лл|
хвороби, ска}кеност|
- чорт[, всюдисущий злий дух. дух
б!с, який змулпенийвселитися в лтодину.
||овстал| ангели були- прогнан| в|д бога !, впав1пи в л|с, стали
л|совиками, /[!совцюш экарт!вники,
- володар| др|муних л|с|в,
все одягнуто в них навпаки' плещуть у долон|, 3чиня}оть 1пум'
пригоща}оть зв!р|в, як| |м слу}1сать; т!, що впали } воА}, с1али во-
0яншмш, }кивуть у вирах. Бодяний бере унасть у танцях русалок'
коли навесн! вони виходять в води' гойдаються на г!лках.
6тих|йн! !стоти (в|д глагола в'}о, плести' з'еднувати пас-
- вшл[
ма в одну нитку) прядуть хмаров| купел|, прил|татоть лебедями.

109
 |[олпирення християнства з 1! до )( ст. 3авдало удару по я3ич-
ництву. Аухи стих|й у середн| в|ки розд1ляли 3а нале:тсн|стто: до
земл|
пов|трю - 2номомш, води
н!лсфами тощо.- русолкамш, во!ню - соламон0рамш,
- л\оду1ъту! вони воро}к|, бо лтодина прагне п!дкорити
€тосовно
соб| стих1! ! розпоряд}катися предметами орган!нного св|ту. ?о-
му вони мстив|.

.@в\
|Ф2/ г--
!6\г )

{.7}
|н
ж% ]ф!
1о в|

#
!--,) |ф!ст! ).^
ж! 1о

йу А ,^
//Ф\
1 !_ц']
(х,) 'ю )
1\,1-\.6/ &
[.] !'] ()ф ^(,
1го 1);
('1)
!

}Ф
щ 1к!
9
|щ[
Ршс.104 ц 1ц
^
1 д о л и
- я3ичницьк|
гляд | характер
боги давн|х слов'ян в|добраэкали св|то-
в3аомин' символ|зували до6ро | зло. $|лька сим-
вол|зували сторони св|ту, наприклад, 3брунанський 1дол. |[!вн|ч
у християн темрява' холод, силт4 зла. |{ерун..у слов'ян
-
гр|зне бо}тсество, виробник вс1х пов|тряних явищ. |,1ому п|дкоря- -
]оться л1си| га[. .(аэкбог ([рило) сонця. 1дол його постави-
лутна пагорб| в Ёиев!. 3амикав зиму - бог
| в|дмикав л|то. Белес
скота' уособлтовав господарську мудр|сть. } давн| часи вва}кався- бог
<,богом мертвого зв|ра'>, який перевт|лтовався в образ ведмедя.
Ёа його честь одяга}оться в ко}т{ухи та маски на святки (вертеп).
€варог | ремесла ( Ршс. 104- 105 ).
- бог вогню
9ас зимового повороту сонщя' святкування €вятовида над не-
чисто}о сило1о отримало на3ву святок. 1!1аски прийтшли до нас 1з
давн!х нас|в, означають 3ахист' закриття' небуття, трансфор-
мац|ю. Бони слугутоть в!дновленн}о сп|лкування 3 тваринами'
|нстинктивно| мудрост| зв!р|в, яко[ лтодина мон{е навчитися,
Роги означають !{адприродну силу, силу дутп|, родтон|сть, ба-
гатство. 1!1аски 6ули обов'я3ково}о' нев|дд|льно1о части}1ою орна-
ментально[ композиц||. 111ироко використовутоться в }кра|н1 як

110
Ршс.105

Ршс.106

:: "_т_ .='р^'+

в
А

Ршс.107

111
атрут6ут'т народних свят' як| зберегли сл|ди дохристиянських
я3ичницьких в|рувань.
)(рест !з громових перун|в емблема (}0итай), яка
- священнасиду
в руках !дол|в символ|зуе бо:кественну сг{рав'кнього вчен-
ня' що тор}кествуе над л1одськими помилками. €товп христи-
янський символ )киття або смерт| вогнем. Бмблема святих - Агне-
си |.(ороте[.
$алендарн! зм|ни мо)куть мати |нтерпретац||: етичн! | просто_
ров|, кольоров| | музинн|, зв|ринн! | планетарн| (зод!акальн|),
з|рков|, а тако}к поясн:оються в терм|нах стих|й або елемент|в
св!ту, стат| | т|ла. Ёа основ! календарно! м|фолог|[ виростае ка-
лендарна словесн|сть. ще 3агадки ! присл|в'я' гороског|и | про-
роцтва. [{алендарна м|фолог|я - це алегор![ м|сяц!в | сезон|в,
персон|ф|кац|[ часу з |хн!ми атрибутами. 1снуе календарна сим-
вол|ка кольору. }€алендарн| будови
- це ритуальн| сезонн| под-
будови типу трав'яного дерева' новор|нно[ я.ли:,;т14и, Фбраз кален-
дарно| скудьптури (Ршс. 107 ).
- сн|говэтк
12 м|сяц|в становлять р!нне коло' утворене хороводом. Бели-
кий р|к символ|зуе цикд творення | руйнування всесв|ту. {е
пер|од перерод}кення, п|д час якого св!т повертаеться в початко-
вий стан. Аванадцять це повний цикл' косм!чний порядок'
гармон!я, досконал|сть- ! завертшення. 9отири г[ори року сим-
вол|зу:оть порядок' правильну | вразкову повед!нку (пори року
не помиляються). Бесна !нколи поста6 у вигляд! лилу!, витшн|;
л|то дуба, п|вон!|, ос|нь клена; 3има сосни' ялини.
-
!оба - ранок' день'
-
вен|р, нтн (Ршс.106- ).
3ав0оння
€нло0!пть св1[+ вор!онтп колен0 аря'
 Арх|гпекгпцро
- тпой эюе л1тпопцс.

кАзкА
у дврв,в1 тА кАмБн1
акральний прост!р
! земл| - косм|чний центр, сп|лкуванняне6а
це символ!ка храму. 6ерцевина храму зав)кди
-
незм!нна: п|дбанна ланка у вигляд! кола' вписана в квадрат
(косм|нна символ!ка), умовна, матер!ал|зована модель св|тотво-
рення й6улаабстрагуванням уявлень про будову св|ту (див.: йс_
тория российской архитектурь1.
1984) (Ршс.108-109).
- .}1енинградстройиздат. - л.,
Бертикал| наметових споруд п|дкреслто]оть ланд1шафт м|сце-
вост|. 6пляче скам'ян|ле царство пока3уо |дето зимового сну при-
РФАи, коли закрит| хмарами | зимовими туманами небесн| св|ти-
ла викраден! | деэкать у п|двалах солов'я-розб|йника як золот|
ро3сипи.,(екоративне вир!тпення мае характер арх|тектурного
орнаменту | утворюе низку деталей сунасно| арх|тектури в пла-
стичному вир|тшенн| л!н|йно[ композиц||. €иметр!я собор!в, про-
явля6ться в повторенн! двох основних мотив|в п|д нас переходу
в|д одно! частини буд|вл| до |нш:о|. Автор вар!:ое, ро3вивао' допо-

Ршс. 108

113
 !
!

Ршс.109

магае росту' а не просто збер|гае конструкц|[. |[еред нами талано-

вите вир|штення проблеми: симетр!я асиметр|я. Без свое| чудо-
во| асиметр|[ собор втратив би свото -святкову |ндив|дуальн|сть.
?исяч! рок|в ки|вська арх|тектура поставала ! зникала на од-
ному | тому самому м|сц|, утверд)ку}очи себе.
Розвиваточись' прагнула утверди\и ъладу одних | зруйнувати
вплив |нтших, не задуму]очись над тим' що 3ника1оть худоэкн|
особливост|. Ёезваэкаточи на знищення ворогу1очих культур'
якась частина арх|тектурних пам'яток зали1шилася.
,(авайте допомо}кемо перетворити|\и1в на п|друтник з |стор||
арх!тектури з час|в давн|х ск|ф|в до сучасност|.
,(авньоримський арх1тектор Б|трув|й висунув |дето, що моэк-
на отримати гарн! пропорц|[ для арх|тектури 3а допомогою
сп|вв|днотшення розм|р|в лтодського т|ла.

3ов0онтья
1. 3образътпе кон!пур орх1пектпури у зотшшгп!. 3верн1тпь увоау но абршс
(контпур ) поюр1вл!. !,о0о1гпе сво[ вор1онптш.
2.,1к] елемен7т0ш сучосно[ арх1птентпурш вш ]|[о]!се1т[е 0о0апъш в зот;лшпъ?
3' Б1зьм!пть пофарбованш1 пап!р р|зно[ факптурш' кольоровш1 картпон,
фольоу пъо [н.3образъгпе на ншх арх!птеютпурн! формш, вшр1эютпе, вшбер!тпь
попър1бне тпло ! скло01гпь ]з ншх, яю 1з кубшю!в, арх1тпектпурн| бу01вл1 як
мозо'|кц.
4. (пробуйпъе сво[ сшлш в скло0онн! !люстпроц1[ 0о 1сс!3кц'

174
 ф#;ффф!.::|;:;;:;:

'*уЁ#:!{:#.у:#у;::#ц:;:;'
(шевскоя 6ьтлцно
у,
1сторичн! прик^Ади'
пов'язАн1 з р9зроБ^Бнням
пропорц1и
(Антропо ^рдини
мор фнии ор нАм Бнт)
Ф|гурн1 композиц1|
(3авдячуточи тому' що ко}кна доба пов'язувала реальний св!т
з| сво|ми |деалами, вона 3находила прекрасне в тому' що
в|дпов|дало цим |деалам, | на ц|й основ| зд|йснтовала естетичну
первооц|нку вс|х ц|нностей. 1ому прекрасне 3ав}кди обумовлене
|сторинно ! !сторинно м|нливе. 1им б|льтш ми пом|чаомо' що в уя-
влейн| |[ол|клета | ,{торера про красу л1одини, о6умовленому в
|сторинному' класовому | нац!ональному в|днотшенн|, м|ститься
певйий елемент абсолтотно1'6> (}!ойсей 1{аган' Берлин, 1969' -
с. 61) (Ршс. 110-112 ).
1{ульт египетських фараон!в - вобра}кення л}одини - це
слуэк!ння в!нному, кастовому (гробниця). €уб'ективне г1ере}киван-

ж
4\
/о ,кФ4я Ршс. 1 10

115
 @€н
)й(
\._-( {Ё'
&
\

!Ф@ Ршс.111

ня не ва}кливе для маг|нного предмета. Ф|гури 6удувались у

двохм1рн|й площин| на систем| координат|в, за суворим каноном'
методом складання якого-небудь основного розм|ру' наприкдад'
модул|в ступн|, ноги' долон| тощо. )(удоэтсники середньов|ння звер-
талися до площинних ф|гурних симвод|в, бо |хно 3авдання поляга-
ло в наблиэкенн| до потойб|чного св|ту | в|ддаленн| в|д д|йсност|
схематичний каркас, в|дпов!да}очи аскетичним християнським -
!деалам, який розд|лив лк)дину на гр|тпне т|ло | богоугодну ду1лту.
)(удоакники |рец|| в нервоноф|гурних ва3ах ч|тко розр|зняли
ф|гури, як! в|дзнРчалися благородними по3ами 1 рухами (560-
500 рр. до н. е.). [хн:о будову моэкна назвати арх|тектурною, бу-
дова гарно складено! люди1\рт, де вс| частини ф|гури сп|вв|дно-
сяться одна 3 одното не т|льки 3 погляду пропорц|й, а й !
взаемов|днотпенн| |з загальним ритмом функц|й.
.[[юдськ| ф|гури ма|оть умовний характер. Бони ду>тсе стил|зо-
ван| з р|зними з'еднувальними л|н|ями, що мо}куть розглядати-
ся як орнамент.
Бпровш 0:ьярозробкш ф1еурш в споко[ !рус1.Бих|дний пункт
- це
ф|гура, що сто|ть на обох ногах | з точкото опори. Бправи з вир|зу-
ванням пропорц|й датоть перевату безпомилкового пояснення фор-
ми. Бир|зана форма конкретна. Рухом| пропорц|йн| ф|гури в|дйру-
кован| 3а допомогото тптамп|в | доводять сво|о придатн!сть для зв'яз-
ку навч€1ння про пропорц|[ з функц|ональними проблемами. }
вправах ми зобраэкуемо абрис ф|гури |, виходяти з ц|лого, ви3на-
ча6мо членування' пропорц|йн|сть | функц!ональн!сть. 1!1оэлслив!сть
ф!ксування багатьох рух|в надае особлив! переваги для в|дстеаку-

116
Ршс.22.4.
|[етрик|вський
розпис
* ;!*:+. 1.
1]ъ*\
. ...ё {-1
! {.:,
!!11

:'''
*
:..'.']'з?: .'-;1-
{]'
ё *ц,тБ--а
! "..,191 ,
* |: :{:: .:::::::,,.
 ооо

вання 3в'язк|в ]. взаемного в|дно:пення мас' а такон{ елементарно-

го вира}кення руху.
*. Бпровш,0е ф1оуро ро3членована но простп! аеометпршнн1 формш.
,(|лянки зр1зу розтатпован| у сп|вв!днотпенн| з! статистичними 3а-
коном|рними в!днопленнями центру тяэк|ння та опори. |1|д нас сто-
яння окрем| д1лянки т|ла перебува}оть у найпрост|тшому в!дно-
тпенн| одна до одно[. 3в'язок з пропорц|ями безпосередн!й.
Бправш механ!чншх рухомцх з'е0нань, } статт! <,|[ро театр
мар|онеток> |айнр|х фон $лейст прославив переконливу силу1
г!ат1!т6 6д9*ентарного руху. Ровнленована ф|гура не 3нао викривлен-
ня' воно з'являоться тод|, коли дулта перебувае в |нш:|й тонц|, а не в
({

центр| тяэк|ння руху). 1'1ого пор|в1{яння вка3уе на методичну ко-

ристь ро3членованост| ф|гури ! узакон:ое || значення.
Бар|анти щих вправ мош{уть бути р!зноман!тними' вони сти-
мул}оють }яв9' творче виявлення сво|х |ндив!дуальних зд|бно-
стей, схильних до романтики ! фантавування' розвива1оть рунн!
вм!ння | навички у створенн| рухомих ф!гур, переконливих у
функц!ональному в!днолпенн|.
3ов0оння
(пробуйгпе прос7па!сшт!ш пърансфорлсу воння
ф1аурш лю0шнш в ху 0оэюнь-
ому зобраэюенн1 наро0ншх майстпр1в'

\17
 -?-
-$гф:!ффф:|::] .]-

:}
!|
{р1й. лциле! $р1й' а не ршдай,
тт :' .- , 1/
х у о!л|ц сп!у)|с1 серця укра1нш'
:. А гпш шлукай червону гп1нь калннш,
-
х,?
на чорншх водах
-
тп1нь [[ тм9кай
Босцль (тпцс

вц зАдуму до твору
овноц|нний задум той, в якому вира}кено ставлення майст-
ра до зобраэ*сення | позначено основн| образи, тобто есте-
тичне ставлення до зобрашсуваного. Фсновн1 етапи творчого про-
цесу ( Ршс. 1 13- 1 16 ):
. початкове накопичення знань;
. поява | виконування задуму;
. розробка композиц||.
1{оли ми захопл}оемося фольклором, билинами' ка3ками'
в|ртшами, загадками, в|дв|дуомо виставки народно| творност|,
дивимося к!но, слухаемо ултоблен| п!сн!, милуемося арх|текту_
рото' стародавн|м | сунасним, гармон!йним навколитпн|м сере_
довищем' | особливо гармон|ото само[ природи' ми зустр!наемося
з |{рекрасним. Б|дбуваеться 3арод}тсення естетичного почуття.
Багато в1дданих худо}.{ник|в прац:овали в прикладному мис-
тецтв|: Рафаель, |{|кассо, \4ух|на, Фаворський засновник
-
е!'
!,

(--:
):
1

1|аф
с\д-;-^-^) 4 \9

Рцс' 113

118
Ф

/4
а2

йф#
Ршс. 11'4

(ф

Ршс. 1 15

119
 !-

фф
Ршс' 1 16

худо'кньо| граф|ки. }{{ивопис | скульптура були в!докремлен! в|д

декоративного мистецтва приблизно 500 рок|в тому' а в Аф|нах
скульптори Ф|д|й 1|{ол|клет були худоэкниками ! рем|сниками.
}сто |стор|:о свого |снування л1одина зобраэкала ! вносила
зм|ни в |[рироду (буд1вництво, виробництво). 3она створ]овала
текстуру | фактури, вивчала сл|ди ! в|дбитки' дороги | кам!ння,
досл|дакувала поверхн! | як|сть, отриму}очи |нформац|1о про
св1т. €твор1о]очи 3наки' л}одина прагнула' щоб вони були зво-
ру:плив! 3а допомого}о зору | дотику, як текстурна ц!нн!сть.
1!1айстер намагався викликати у глядача потр|бн| в цей момент
конкретн! асоц!ац![ | настр!й, прагнув вт!лити в явищ| сво[ по-
чуття' думки' тобто нести !дейно-емоц|йний зм!ст. } билинах ми
бачимо неперемо}кн!сть духу, уособлення Батьк!вщини. |{рига-
да6мо екран!зац!|о казки |[. €ртшова <,$оник-[орбоконик>. [ут
були використан| мотиви стил|стичного вир!штення ф|льму в на-
родн|й |граш:ц|, лубка, розпису глиняного посуду | тканини, в
народн|й арх!тектур|, руськ!й м|н|атюр!.
 .|&,
-{гг.6- -.'
{".Р.Р.; _"..,
-;^-+^^+^^+^-с^-о^,.

$ /'',
"3.

не6окрай 2ор,в, ! 6ралш людш

!у ?1оао п1сн| со61 ц ?рудц.
|;у Ё еслш 7орос1в запов|гп
'!':' тл
ё.,! у тпош !//црокцш. вольншш св1т!.
''' $кшй в1н в!рив
-
6уае' 6цае!
Аю6ов 3а6ацлгпс:

орнАмвнтА^ьний Бск1з
еск!3! треба передати загальний характер проектованого
3обра}кення' структуру будови зобраэкуваного предмета
( Ршс. 1 1 7
- 1 23 )' а тако}к:
. мас1]1табн|сть;
. ступ|нь 3аповнення тла мотивом' пропорц|[ м|эк площе:о
мал!онка | тлом;
. 3агальний характер ритм!нно| будови (прямол|н!йн! або
кривол|н|йн| мотиви стат'тс\у!чн| або динам!нн|, шлямов| або
'
аэкурн!, наблиэкен! або контрасн|).
8ск|зи викону|оться р|зними граф!нними васобами ! прийома-
ми: силуетними або декорату!вними (тштрихами, колами).
|раф|нн! засо6и зобраэкення еск!за, хоч би як| р|зноман!тн!
вони були, повинн! виконувати головну стратег|тну мету
найб!льтш переконливо ! виразно передавати худоэкн! особли-
-

,ооого
Ф-(^9

Рцс. 1 17

121
 Ршс' 118

Ршс. 1 19

вост| цього 3обра}кення. Фдн|ето з по]ширених помилок е погане

3аповнення прикра1шуваного простору. Р|дкий | др|бнттй в|зеру-
нок не потр16но ро3та1]1овувати|1авеликому аркушт| паперу' а ви-
бирати пап1р зале}кно в|д форми майбутнього твору. |[ри цьому
необх|дно пам'ятати, що в!зерунок не терпить н!. великих пус-
тот, н| зайво! т|сноти. ,(етал| й елементи в!зерунка повинн!
ритм!нно чергуватися' тому що ритм е основото в|зерунка. |[ри
цьому повинн| тергуватися | кольоров| плями. 9ергування !х
надае в|зерунку кольорово[ р|вноваги.
?ворний процес складний, тому потр!бно пост!йно спостер!га-
ти' роздумувати, робити замальовки, еск|зи, компонувати. 3 ча-
сом к|льк|сть перейде в як|сть. 1ндив|дуальн|сть майстра, його
особиста схильн|сть | образ творчого мислення виявля}оться в
еск|з|. ! ц!й робот! пропагуеться новий метод 3асво€'ння 1пвидко-
го процесу мал}овання способом набору 3 декоративних еле-
мент1в, якийбазуеться на един1й систем! ун!версальних знак!в |
систем' взаемод|[ форми предмета ! його декору.

\22
 +,{.].:|с:|::|::]':':: :: '-. '

х,"
$\олср пршховц€ ще неро32адану
;,!! тле мо2цтпн]1му сшлц.
:*:
за3вшчаш думаюпь
у*** Ёэюен !,елокруа

ко^ьоровА
поБудовА
орнАмБ,нту
арби лрироди 6ататт | р|зноман|тн!. Фарби самоцв!т|в, з|-
рок' сонця,11еба, земл!, трави' г|р, п|ску, моря ! кам|ння.
} экивопис| велике значенняч мае кол!р. Б основ| народного
мистецтва структура та будова речовин | матер|ал|в. $ол|р
-
в|д1грао ва}т{ливу роль у п!дкресленн| цих основ побудови. .[[юди-
на | кол|р 3ав}кди прагнули один одного. |{итання кольору
вир|тшувалося в м|ру потреби дня. Ёоэкний кол|р асоц!тоеться з
яким-небудь явищем природи' сусп!льства. Фко реагуо на кольо-
рову пляму поза баэканням л1од!4ни | винятково д1е на не|. $ол|р
мав велике символ|чне 3начення в орнаментальному мистецтв|
вс|х епох. Бикористовуточи кол|р для створення композиц|!,
майстер-приклад11ик мо}т{е вира3'тту! загальн| для лтодей |де|, на-
стро|, дутпевний стан, тобто впливати на глядача в емоц|йному
сенс|. Биявляючи центр зобраэкення плямою' майстер повинен
вир|тшити |нтп! частини композиц|| в суворому п|дпорядкуванн|
з ним. $ол|р мо}ке радувати й пригн|нувати. |[рикладт\ик мо}ке
<(одухотворити> предмет' вплива}очи на деяк| емоц!йн| звички'
на св!тле ! похмуре, легке ! ваэкке, колточе | гладеньке, тягуне |
стр|мке, тобто використати пол!фон|то
- арсенал вс!х засоб!в або
сукупн|сть окремих форм | кольорових сп|вв|дно1пень' як| ви-
роблятоть ((умовний рефлекс>.
Атмосфера св|ту, що нас оточуе' наповнена р|зними якостя-
ми, як| вплива1оть на натп| емоц||. \{и моакемо пол|птшити ц|
якост!, створ|оючи в орнамент| гуманн!сть' справедлив|сть, л:о-
бов. Фарби допомо}куть нам 3обра3ити боротьбу протиле}т{ностей
| гармон|зувати середовище. 3 основ| гармон|| фарб леэкить
ум|ння пов'язувати протилеэкн| кольори. $ольори, як | лтоди,
народ)ку}оться, зм|нто1оться' часто боряться м|эк собою' протис-
тавлятоться' притлумл}о}оть або наголо1пу}оть один одного' луна-
}очи ра3ом. 1нколи пригн1нутоть або дом|нутоть. Бони экивуть |
прямують до глядача й в|д нього. Але в!д неправильного зм|тшу-
123
 вання втрача}оть активн|сть | рух, втрача1оть опору | статоть не-
рухливими, !нфантильними' брудними, йдуни в безк!нечн|сть.
}[ол!р вида€ дутпевний стан. 1епле рухаеться до глядача' холод-
не в|д нього.
-
;.;/
,.
(ь.

ч,А
1-д*]{-,
Ршс' 120

Ршс.121

|[родовэтсимо на1пу теор|то протиле}кностей: б|лий-норний.

миру в !мпрес!он|ст!в. Белике мовчання б|лого
Б!лш&
- символ
абсолтотне, це беззвунн|сть, пау3а' рад!сть, непорочна чистота.
Боно не мертве' а повне мо)кливостей. {е н|що, яке передуе по-
чатку. |[ротилеэкн|сть б|лому-чорне. 3амкнутий прост|р, яний
[1
!
|
дех{ить 3а ме}'{е}о сприйняття вс!х под|й, поряд з якими прохо-
дить це тема смерт|, к|нець }киття' згаса:очий кол|р.
]
'киття. кол!р
- тетлий кол!р, енерг|йний та |нтенсийний.
{ |{ервоншй
} матер|альн|й форм| нервоне багате | р|зноман|тне. } н!й муэк-
ня зр!л|сть та кип|ння в соб!. {е сонце, кол!р кров|, серйозн|сть,
досто[нство, тар|вн|сть' символ кохання. Але впевнен|сть у соб|
гасить еин|й, як розцечене зал|зо водо!о. 9ервоний сп!взвунний
|з зеленим кольором' який е додатковим кольором.

,.24
 [оло0но-червоне чистота, рад|сть, тон|сть, молод!.сть.
}{|овтпо-зеленшй -кол|р. €имвол 3олота' влади. }1{овтий
|скриться, рухаоться в|д центру до глядача, коле око. Розтатшо-
ваний у герметичн|й форм|, виявля€ приховану су!лу' м!ць, яка
настирливо д|е на глядача. } атсовтого кольору нема€ хисту за-
глибленост|. }1(овтий-син|й, |хн|й сою3
- со]о3 протиле}кно-
стей. 3они прагнуть один до одного ! знетпкодэку1оть один одно-
го. €ине в|ддаляеться в!д глядача' у ньому око потопае. }[ол!р не-
6а, схилъне до поглиблення. 8лемент споко1о' клич по безкрай-
ньому' як рух протиле}кний, гальмуе эковтий кол!р. 1деальна
р|вновага в усуненн! !хнього настрою зелений кол|р.
спок|йний, г|лка миР}, -кол|р в|дродэкення }тсиття'
3еленш&
-
але водночас | оч! са1ани. т{ервоно-сшн1й
- 3анепокоення. Ф1оле-
тповшй
- безрад|сн!сть.,1 скрово-ф1олетповцй
- нестерпний.

122

Активна група (эковто-нервоний) з чорним виграо. 3 б|лим

втрачае силу.
Ёористу:онись цим явищем' майстри, не виходячи за рамки
площинного малюнка, вир|тпували його тлтт6ину через чисту
кольорову побудову. ,{{кщо св|тла ф!гура 3даеться б|льтпа, то це
буде оптинний обман.
Робимо з цього висновок' що ми мо}кемо цим способом вивча-
ти простороутвор}овальний елемент' 3начення якого для нас ве-
личезне.
[еобх|дно 3вернути увагу на:
. кольоров!" контрасти;
. стосунки спор|днених кольор!в;
. кольоров| ритми.
|2б
 -;
.а+}.-ф :,1 ф :]: :]: :] : :
|
: !'

]'1'Аолооцтп-
* це ц3а?альнення'
! абстпра?цвоння пом1рншх спрцйняпь
*
*{? [. 1{опканець
-.3^

о}кний сприйма€ св|т по-своему. одна л}одина бачить його в

<<ро}кевих кольорах). 1нтпа все сприймае похмуро. 1{оэкний
худо}кник намагаетьс я вттбрати своер|дн| кольоров| в|дпов!дност|.
,(раматизм напруги в нервон|й, золот|й гам| в!днуваемо в )ки-
вопис| давнього Ёовгорода. т{ервоним | зеленим кольором вдало
зобразив лтодськ| пристраст| Бан |ог. 6твортотони кольоров| кон-
трасти' передае' демон|нну могутн|сть у сво|х творах 1![. Брубель.
Б|н осягав не т|льки декоративний аспект народного мистецтва'
а й саму будову давнього м|фолог|нного мислення, його сутн|сть.
1аемнич|стю | давн|стто натшо| культури в|е в!д кольорових кон-
траст|в у творах 1\{. Рер!ха.
[ло зав*кди додае малюнку яскравост| й соковитост|. {!кав|
укра[нськ| вит1]ив1:"и червоними нитками по б!лому.
|[етрик|вський в|зерунок виконутоть 1нод| на червоному тл|. Б
укра!нському розпис| по дереву використовують незначну
к!льк|сть фарб 3елену' чорну' }тсовту. ,[кщо в твор|
майстра правильно - червону'
вибрано колорит | окрем| елементи повтор]о-
1оть кольори загального характеру малтонка' ми говоримо про
гармон|:о <,в соб|>.
.(ля укра-тнського народного орнаменту характерна
перевага якогось одного кольору' який вивначае
колористичну гаму. } двокольорових компо-
зиц|ях, по1ширених в 1{и|вськ|й област|
тервоний з чорним' звертао на себе ува- -
гу принцип пооднання контрасних
кольор|в. Фдин з них зав)кди го_
ловний основний | за зна-
ченням' -| за к|льк|стю його
композиц11' другии 3ав-
акди т|льки додатковий,
{е полоэкення зали1па- ь
еться в сил1 й для р|зно-
кольорових р|тшень. в
укра|нськ|й п|сн! <[ва
кольори) нервоний кол|р
асоц|тооться 3 л}обов'то,
норний
- |з экурбото. Ршс.123

1.26
 Б !ч н ! дэлс е р е л а. |[етрик|вський розпис (село |{етрик|вка
.(н|пропетровсько| област|, }кра[на)
- це багатство
мотив|в, розма[ття яскравих тон|в | прийоми
рослинних
в!льного пензлевого
письма становлять головн| стил|стичн| риси. Ровписами прикра-
1шали селянськ| хати' розмальовували п!ч ! ст|ни' прикра1пали
мебл|, посуд.
Ёародного майстра в|дзнанае почуття пере}тсивання' спосте-
реэклив|сть, ф|лософська оц|нка навколи1шнього св!ту, прагнен_
ня п|знати закони природних явищ | використати ц! спосте-
ре}кення у сво|й творност|, як| д|:оть на основ| спадкоемност|
покол|нь.
1ворець хоче 3али1шити л|сля себе пам'ять ! своею творн!стто
зрозум|ти закони св|ту, навчит'т нащадк|в розм!рност| й розра-
хунку' порядку' заф|ксувавтпи ц1. поняття 3наками. }м|ло п|_
д|бран! знаки в мал}онку вм|нтовали як|сть предмета | надавали
йому бааканих властивостей.
?аким чином' у розма|тт| орнамент|в простеакуеться дотри-
мання закон!в кольорових сп|вв|дно1пень.

3ов0ашюя
,1ку ролъ в!01орос в орноментп1 нонптростп?
 . :{], -,-^,- ^'^ ^'^ ^'^ -.-...;
?г'.р!Р"Р;;..|;.;;:.; ^,^
.

*?м" повцнн] волод!гпш !11шрокшм спектт!ром

#; хцао эк ньо - рем1сншиц х на вшчок,
,1/
}|:щоо в1дпов1датпш внмо?ам ноцю?.о часц'
$'*
а''. '''атпн
ф о р мц ватпш ?армон|йнц
осо6цстп]стпь
|отпфрид Баммес

орнАмвнт мудр1сть
-
нАроду
се зм|нтоеться' росте | экиве на 3емл| за единими 3аконами'
мае багато сп|льних рис. |{ро в3асмо3в'я3ок <('}киво[>> | <<Ё€-
жсиво[> природи ового насу багато говорив академ|к Бернадсь-
кий. } пер!од довго[ еволюц|| нас дивуе гармон|я природи. Бсе
своо |снування людина прагнула до гармон|| навколи111нього
предметного середовища' яке супровод}кувало || ясиття.
це диво природи' якщо нето керуе Аобро. &е не:о
.}{тодина
-
мо)ке керувати ].3ло. 1з экиттевого досв!ду ми 3наемо' як зло мо'ке
поглинути розум лтодей | зробити вчинки безкарними. ,{,к в!двер-
нути це зло? ,(остоевський говорив' що краса вряту€ св|т. 1ак,
осв|днення' любов до природи' краси здатн| перемагати зло. ,{о-
питлив|сть ! наполеглива' старанна праця мо}куть вробити диво.
Але на наполегливу прац}о здатн| не вс|. т{им зац|кавити молодь?
,[к несклад11у!му!'' доступними методами' короткочасн|стто занять
3ахопити' прива6итл д|тей, | терез легк!, практинн| навинки | до-
ступн| методи роботи ро3вивати любов до точних наук' лог|ки,
збудэкувати дух досл|дника' археолога' !сторика, лтобителя поез!|,
фольклору ! музики, ц|нувальника мудрих народних традиц!й?
{е завдання мо}ке усп!тпно вир!штувати народне мистецтво.
Ёародний орнамент мо)тсе багато. Б|н вчить 3осеред}кеност!, спо-
стере)кливост|, мимовол| зму:пуе займатися математичними
розрахунками, 3найомитись з геометр|ою' пропонуе заглибити-
ся в надра земл| | вивчити будову кристал!в. Фрнамент дас л]о-
дин| крила | п|дноситься разом |з не:о в небо, прагнучи з6агнути
будову з|рок, планетно| системи ! вт!лити це у сво[й прост!й пра-
ктичн!й робот! в матер|ал|. Фрнамент пробудаку€ уяву | фан-
таз!то. А л:одина, яка йде сте}кко1о ,{обра, мае багату уяву' за_
сво|втши а3и точних наук' мо}ке подолати на своему тпляху вс|
труднощ| | досягти високо[ | баэкано| мети слу}к|ння лтодству |
досягненн:о сво|х вищих |деал1в.
\28
 Фольклорн| в|зерунки поеднутоть символ|чний перетворений
д|алог ,киття з !стор|ело. €унасне прикладне мистецтво спи-
ра€ться в своему ро3витку на багатов|ков| традиц|[, створен| та-
лантом | працело багатьох покол|нь. )(удоэкня творн|сть багата |
р|зноман!.тна. }{ародн| майстри волод|ють обробко:о р!.зних ма-
тер|ал|в: металу' дерева' :пк|ри, ткаЁ!ини, к!стки, природного
матер|алу.
Р!зноман|тн| способи [х обробки.
Р|зноман!тна техн|ка виконання.
,{авайте спробуемо' ма1очи в на1пому багаак| досягнення су-
часно! науки' прогновувати, лог|нно м!тс]!ити | вобразити в на-
1пому орнамент| ступ|нь на1пого х(иття. {им ми дамо 3авдання
на1пим нащадкам, 1!об вони роз1пифрували на1ш код' як ми на-
мага€мося розтпифрувати код стародавньо[ л:одини. [е дуэке за-
хопл|оючий | ц|кавий процес.
|оловними образотворчими засобами в на1пому пос|бнику е
крапка | л|н|я. )(арактер цих л!н|й несе р|зку емоц|йну виразн|сть.
} народн!й творност| своя ф!лософ|я. |[опробуемо особливу
форму поетизац|[ реально| д!йсност| | скористу€мося худоэкн!м
узагальненням' що в|др|зняеться в|д академ|нно| системи }киво-
пису. Ёам потр|бний потшук нових виразних засоб|в.
Автор спод|ваеться' що пос|бник знадобиться вам як робоний
|нструмент для усп|тпного вир|тпення ва1ших творчих завдань.
Баакаю усп|ху!

3општпот+,ня
Розкаэю1пть про ху0оэкню с7пруюп[уру орнамен7пу, я.ка не пъ1льюш ор-
оан!зовус орн&мент|,ольн! моптшвш, а 1 вшзночос пршйомш тпа вшразн1 зосо-
бш мо1бу тпнъо[ композшц1[.
!воэюно прос7пе]!с7пе в10носцення чост!.шн 1 ц!лоао, пропорц!1' мас-
тштпаб!в, ршптм1в тпощо'
т{ш залеэюшпть х&рокпер орномент!ально[ котшпозшщ![ в10 вшр1тшення ху-
0 о этс с тпру к тпу рш?
нъо[
1ш зоу ваэюу €!т!е вц пршсутпн1спъь в10нупттпя ру ху?
[1о0улсо[лтпе про пршнцшпш ораон1зоц[[ орнаментпальншх мотпшв1в у ра-
порпъ1'
[\о вш 0умое/пе про кон/праспш, як! зустпр|тою7пъс'я в орнс[]шен7польншх
с!прукпур&х?
,1к вш с7павшт[еся 0о е:пощ1онольно[ октпшвностп! колорштпу в щ!ло:пу як
ор а он! з ов ано! к о льо р о в о[ с пъру к тпу р ш?
!
тому еоловно 10ея юомб1нощ11 р!зншх л1н11?
3еа0а1тпе побу0ову прямол1н!йншх ф!аур 1 зопропону[;тпе побу0ову но
[хн!1 основ1 композшщ!ю на св1й вшб1р.

]29
 ,1ю вш в[0нувоетпе 1снуваннярозбр[0эюеншх або зеущеншх сптруюптур?
7{азв[тпь но св!й вшб|р основн1 етпапш стпворенняорна:шенпт.ально[ формш.
,$к вш вво]|соет[е' чц п!0хо0цпть вам т[оюа посл10овн!стпь етпоп!в супво-
ренн{{ орномен/польно[ формш: вшно!шувс!ння т!,е]у'ш' ф1ксащА пер!]!шх мо-
птшв!в у моптер1ал[, вш3ночення 7пшпу орн0менпту, ху 0оэюньо[ сптру кпту рш'
ху0оэюн|х засоб]в, ест!,е!т[шчно?о окщен/пу ко:шпозшщ1[, розробко пос0нання
окремцх мотпцв!в у рапорпт1.
,1к вш прос/пе]!суетпе св1й процес роботпш на0 орномен1т[олънш]|' образом
з тпрансформощ1[ пъемотпшчно?о :шатпер1олу в нонкрет!,не зобраэкення' яюе
формус рапортп.
т{ш вш01лштпе вш тпак! аспекпц' яю п!е]по [ мотпшв, як[ е основою 0ля пла-
сптшчно[ побу0овш?
,1к хороктперш3у€ !пе]пу в орнаментп[ у3о2альненцй ху0оэюн1й оброз
32устпо7с сшн1т[е3овоншх уя('лень про реальнш[д св!пт?
-
3 ао0 а(;тпе юомпозшц!1ну бу 0ову орнаментпу' ро зкоэю1тпь про ро 3 вш7по1с
орн&мент[ольно?о мо/пшву, в10 чо2о 3&ле2!сш1т!,ь замюнупт!спть нш
в10 кршпъ1с тпь с /пру к7пу рц'

!е 1 яю моэюн& 3оспосуватпц пок1 мот[цвш,0е[х моэсно вшюонуво7т[ш',яю

3 ншмш чцншт[ш (по0аруваптш, пов!сшпъш 0ля оаля0у, пол]птшштпц !нпъер'ер
н в ар7пшрш, 0 в ору, оф ор мшпьш тпе оптр ал1 з о в он! вц с п о вц' с в я 1т[а, нопршк ла0,
[{овшй р1к, лшстп1вку, зокла0ну, в1зштп!вюу тпощо).
1{а якшх реальншх вшробох
- вш!!!цвкс|х, ц!ко/пул1с0х' ро3пшсншх 0е-
рев'яншх вшробох, в кером!ц! /пощо -
ще бу0е 0оц[льно?
!е вш моэюетпе 3астюсув&т!,ш 3нання про сцлуе/п у свой роботп!?
!оншм чшном, у сво[1 птворноспт1 мц повшнн! 0отпршмувоптшся. провшл,
т!.о1т[о?!сншх 3акона.м оброзу св!пъу,0е н!що не 1снус сомо по соб1, а все
взосмопов'я3оно в е0шну сшсптему,0е 1снус аоловне тпа п10поря0ковуюне
1ому оюрело1 елемент!,ш 1 все це, взаемо0!ючц о0не з о0нш:ш, сп[ановшт[ь 3о-
аалъне ц!ле.
 прис^1в'я
тА прикАзки

- .(обре дйо твори см|до. } кого яка вдача.

- [обр| помира[оть' а д|ла |хн1 -- 8ку дру)кбу заведетц' таке й
}кивуть. }киття поведе1ш'

- Ёе зробитп л]одям добра, не по- - .]1ихо не без добра.

бачи:п в|д них лиха. 1опчи правду в кад]о}т{у' а все
|[о пар|, по пар|, а 33аду два. - ниста буде.
-
/{егко ска3ати' але зробити ||рииинапередочима.
- тод1. - -
Буде правда' буде рада.
найкратт1а сп|лка.
-
- €д3най
нання
- - Робитп, робитп
-н| за тобото, н|
- сить.та гадай - мудрому до_ перед тобою.
|{оправд|роби,поправд|йбуде.
* Бездобра|лихо неродить. - 11е так 1швидко робиться, як мо-
}1е перескочив1пи р|ики, не ка_
- виться.
- }ки гоп.
не пропаде' а 3до умирао
- Боля боэка, а суд цар|в.
€лухай тисячу раз|в, а говори
- ,(обро
а б|льтпе д|ла.
- 1!1ентпенесл!в,
лихо' ходить у св|т| ти-
один ра3.
|{равда та кривда як вогонь
- хо.
.(обро
- тавода. -
Багато3ла'колинаодногодва. побачимо | тоб|
- - ,(оакивемо -
- ,(оброму скр|зь добре. розка)кемо'

- 1{е б дальтле, так н|куди. - } Бога все мога'

роби, добре й буде. - €корий посп|х
- л]одям посм]-х.
- ,(обро
}{одись воно щось |з того буде. Бог то Бог, та не будь | са:и цлох.
- -
не б|йся, а поганого не - 1ак чи не так' а перетакувати
- .(оброго
ро6и' немачого.
тое' то було б оное. козак, там | слава.
- Акбине город городить.
-.(е
Боно так 3даеться йта;<, да-6а.
- .{обром -
}1| в сих н| в тих.
- )(то л}одям - 1\{|сяць
-ко3аче сонце.
добра баакае, той | абидобре.
- соб| мае. -'{очнегарне'
- .8,к козак у,[[уз1.
|{ристойний, де поставили'
-8кпилинкавмор|.
|эк, а правду р|ак.
- стоятиме' -
- 1л|б-с|ль
- та
1з сього та ще в краще.
Фце шту{ка: 3агни пальц|
- й карлтонка - Б|к натп
- як година.
- 3а праве д|ло ст|й см|ло. - Боэке помо}ки' а са}{ не ле'ки.

131
 }ставайте' ко3ли' задирайте
- хвости' та б1ак!ть
у дози.
- Фдин цв1т не робить в|нка.
|уляе, як риба в мор!.
Бсяк по-своему ка3иться. - Аби цв!т, а яг|дки будуть.
-
[руд чолов|'ка годуе. -
- {то не мае худоби, не 3на€ хво_
- Ёевчирибуплавати.
-
роби. - .(е цв!те - там медок.

9ас на часу не сто|ть. - |[|сля 1вана }(упала не треба аку-

- Ёе б|йся собаки хазя|н на
пана.
- прив'яз!. - - 9орт б!са витягае з л!са.
,(ерево
-_ .(е рука, там | голова.
9орна корова, б|ле молоко. - 11рийде л|то, будуть кв|ти.
|ади 3амолоду на
Ёе почав1ши не к|нчитп. - стар|стьдерево
як знах!дка. -
- -
-
Без труда }1ема плода. |[тахи
1од] треба старе руйн1ъати, як е
- 3 чого нове будувати.
- )(оч нов| птахи, та стар| п1сн|.
себе чистить.
Бдомай ст!нидопомага]оть. - .1{|с сапл

- - 8сяка птатпка сво| п|сн| сп!вае.

3ацаря [оро1цка' як булолюдей
- тро1шки. - 3еселе дерево весело й сц|вао.
8капта1шка' такай п|сня.
-
- 1о його праве око.
3нання робить }киття красним. - Бдэкола летить т{а всякий цв|т.
- Б|н 3нае' що починао. - }(оэкна птатшка сво|м носом го-
- дуоться.
€ ова
л
- во. -
полова' а праця
- д|1- ч'- Р|дний край земний рай.
-
Аруатсн| сороки орла закл1оють.
11рирода -
)(ату руки дер}кать.
3асцгпи природудверима' то во- -
- на тоб! в!кнами. - $оакна птиця св|й розум мае.
Ёа все св|й час.
- Бесна ка}ке
- в|зьму, а л|то ка- - Ёа 3иму уся птиця летить у
,ке 3дмухну. - вир!й'
- 3има л|то з'1дае, хон перед ним |
т|као.
1в ар ипи
Ёовий р|к прибавилося дня
- €н|г, зав!'ртоха, бо ваке зима коде - }1а
на заячий ск|к.
вуха.
|[отпануй худобу раз, вона тебе
1(в1ти - десять раз1в потпаяуе.
)(оротша, як кв!тка.
- 3|бралися ту{ки в ку{ки. -
(|м негод надвор|: с|о, в1.е, му-
- |[риказка кв!тка, присл!в'я
тить' крутить' рве' 3верху лле'
- яг!дка. - 3ни3у мете.
\{айська роса коням краще
Бода все крие' а береги рие. -
- в|вса.

132
 тврм|но^ог1я,
якА зустр1чА€ться у твкст1

Абршс о6риси предметно| форми $орфолое1я наука про форму

Архетпшп
- пер:шообра3; колек-
- (лат.
-
тивне безсв|доме; ст{йк| о6рази,
Фрноменпъ
прикраса
- огпатпеп1шгп)
-
с]о}кети' як| виникли у л1одства Фрноментпол[зм гранична
протягом тривалого насу |сну_ ступ|нь у3агальнення
вання
Фрноментпальншй мо1т[шв части_
Асоц1оцА (лат.) €пФл1гч911цд. -
на. орнамент}' 14о повтор]оеться
Бираэкае- прагнення
- вт|лити у
(рапорт)
в1.дтворений знак, граф|т ний сим-
|!ропорц1я (лат. ргорогг1о)
водсво] почуття' настро|, думки
р|вн|сть м|жс двома в|днош:ення-
81зерунок (узор)
- сполучення
кольор!в
ми чотирьох величин (наприк_
л1н|й, форм, лад, а: б: а : е)
[рофемо
- л|н|йна структ1,ра б1тсви
(гр. 9гар}:о)
Рапортп група елемент!в, як!
- шовтор]оються
[роф!на
- -
пи1пу' весь час в орна-
малю}о мент|
Бск[з (фр. ев9швве) нанерк законом|рн|сть у повто-
- попередн6 зобраатсення
(нарис), - Рштпм
-порядок чергування орна-
ренн|,
до твору ментальт{их мотив|в
3олотпцй пере/т!.шн (таку назву
дав /[еонардо да
-
Б|нч1) це гар-
Рштпм!чншй рух сукупн1сть пере-
-
ход|в мотив|в на певн|й д|лянц|
мон|йна пропорц|я, такий про-
контурн| обриси про_
порц1йний, гармон|йний под|л
€шлуепъ
-
сторових форм у пдаскому зобра-
в!дтинка на нер|вн| частини' за
акенн|
якого ментший в|дтинок так
(шмепър1я
в|дноситься до б|льтпого, як - прав| | л|в| ф|гури од-
наков|. Розм|рн|сть, пропорц|й-
6тльтттий до всього. Фбдарован|
народн| майстри ш|дсв!домо ко- н|сть у ро3татшуванн| частин по
р|1стувалися сп|вв|дно1пенням обидвабоки в|д середини, центру
золотого перетину у сво|х творах ! р анс фор :шощ!яперетворення
[зоераф переписувач книг Форматп молюнку
-
- (лат. согпроз!{!о) )кення на площин|
-
розм|р зобра-
Бомпозшц1я
-
сполучення' структура -
худо}*{- Функц1я робота чи спос|б д!| ок-
нього твору -
ремого органу чи всього ор-
Ёонтпрастп шротиставлення ган|зму
(кольор|в, форм тощо) у твор1 \,арокпъер орна]шенпо
- споду_
майстра чення рух|в, в основу якого мо-
}!1н1[ коор0шнот[ (в|сьов| л!н||) эке бути покдадено принцип про-
л|н|| направдення
- тиотавлення
 використАнА

^|тБ,рАтурА

1. \4ифьт народов мира. \{.: €о_ ' [анэюа [[.1аемниц| укра:нсько-

ветская энциклопедия'- 1991.
\7
го рукомесла. }{.: 1![истецтво,
2. 3нциклопедия символов. ,(а+с. 1996. -
}{упер.
- А[Ё' 1995. 18' !кач 1|1. ,(ерево роду.
3.
1\{.:
!\[шрна Блша0е <,$осмос иутсто- 1\{|||{ <Анфас>, 1995.
- 1(.:

198т' 19. Ёароднь1е знания. Фольклор.

4'
рия>.
- 1\{.: |{рогрес,
|!ономорев ,1А. |[сихология Ёародное иокусство.
творчества. 1\{.: Ёаука, Ёаука' 1991. - 1!1.:
20. Баммес [отпфрш0' !!4зобраэке_
1976.
- с. А.[{.
5' Афанасьев
301.
[рево }т(и3т1и. ние фигурьт человека. Бер-
1!1.: €овременник, 1983. лин.: Фолькунд 8иссен,- 1984.
-
6. Рььбаков 6'А. 8зьтчество древ_ 27. Банфш Антпоншо. Философия
них славян. - ]!1.: Ёаука, искусства. \4.: ||:[скусство,
1981. 1989.
-
7 . 1\[шронов,4. 1!1отиви украинско- 22' (тпанкевшч ]\/[.€. }кра|нськ1
([\б.' |912. витина]'ки.
8'
го арнамента.
[{екросово &[А. - Ёародньте ма- думка' 1986.
- }{.: Ёаукова
стера' традиции, 1школь1. 23. |!ропп 8.Асторихеские корни
-
9 '
1984.
Фсетпров Б.!,1 . }1{ивая древняя
волштебной ска3ки.
- л.,
24. 1|овалев Ф.8. 3олотое
1946.
сечение
Русь. |[росвещение' в }(,: 8ища тпко-
19т6. - 1\1[.:
']|ивописи.
да' 1989. -
10. €борник прои3ведений лите- 25. Ёостпершн [{!!' }тебное рисо-
ратурьт древней Руси. !!4збор- вание. 1\[.: |[росвещение,
ник. )(удоэкественная 1980. -
- 1\{.:1979.
литература' т. 15. 26. 1[ан0шнсюц[л 8.8'
с.1'4' - - искусстве.
Ф духовном в
]\{.: Архимед,
11. |ероитеский эпос народов 1992. -
сссР. Бьтлиньт.
- }:{.; 1975. 27. Фе!снко 1.1. }кра|нська куль_
-т.
12. Ёароднь:е
\4.
худох{ественнь1е
тура.
- к.'
28. 8оропой
1991.
Флекса.3вича| на1по-
промьтсльт сссР. \{.: €овет-
- го народу.
- к.' 1991.
ский худоакник, 1983. 29. |!{ербак!вськц1 Ба0цм. ]['к-
|3. ,0,мс;пренко м' )['кра'тнськ| сим- ратнське мистецтво. к.' 1995.
воли, Ё.: Редакц|я часопису 30. Ёшлцмншк €тпепан,-
- }кра|тт-
ський р!к.
- к.' Босшль.
<, }1ародознавство > , 1 994. 1994.
|4. !мштъренко $.Ёародн| пов|р'я. 3\. €куратп1вськц[с Бере-
- к.' 1994. народнь1е декора-
15. )['краинские
гиня.
32. [убншюов- к.' 1991.
А'8. 6имметрия.
тивнь|е росписи. Альбом. 3аконьт еимметр?7'1 их лри-
}{.:1\{истецтво, 1968.- '1
менет{ие в науке' технике и
|6. Б1лоюур ||.в.
1959. - Ё.: 1![истецтво, прикдадном искусстве.
-
/{.: }1зд-во Ан сссР' 1940.
м.-
33. ,(ревние циви]\у!3ации. (€'€. 38. }$олптовскшй 1 ове-ь /пщР
Аверинцев, Б.|[. Алекоеев, мотивь1 в туцульской оршп-
8.|. Ардаинба и др./||од общ. мет{тике. Ёаува"1$1-
39. Буеаевшн- |,1еор. }ква]ясьв1
1!1.:
ред. |.1!1. Бонгард_)1евина. -
1!1.: 1\{ьтсль, 1989. лист|вки та ф!локартй- Б-:
34. Фоворсюшй вА' о6 искусстве' 1!1истецтво, 1971. -
о книге' о гравюре. 40. Бозлов 8.Р. 6сновьд орпявец_
- 1!1.: 1(ни_
га' 1986.
бо. Брэсем[нсьюшй Боспъь. 6т|нн|
тадьттой компо3гцпш-
1976. ч. 1. - $-:
розписи на }манщин|. }[а- 4\. Ёнлзь -[ршаорш1 |озорвос- 6-
менець_|[од 1лъсъкпй, |9 -27' рание ви3антийскгх и дРевве_
36. [1 ав лу цюш1 [ рш а ор[й. }1стория русских орнамептов. сРовд
украи11ского орнамента. к.: <,]1енинграАская га.терея э А8
-
}краинская академия наук' <Ёоринт> [1887 г.
мильное воспрои3в€д-енве в3-
факси_
7927.
(Боаословец) [ршаорш&. (лово спб.' 1993.
о1.
об идолах.
дания].
-
-
€.: €оветская 3н-
м 1.
циклопедия.
с. 104. -
1948.
- -

135
 }1авчальне видання

[ц рсько Але вгпшно € еро|[ вно

мовА
тА
грАмАтикА
укрА[нського
орнАмБнту

Ёавчальний пос!бник

Редактори: [{. |]1сшк, Ац[. Рольюо

}{оректор !{. []!сшк
1{омп':отерна верстка Ф' [! лотпншк

Бидавнияий д|м <,Альтерн ат1гви,> .

01021' м' 1{и|в, 1{ловський узв!з, 6.
1ел./факс: (044') 2б3-7 \-20' 253-37 -|5'
Б_тпа!} : а11@ршбсеп|ег. ]<|еу. ша.

€в|доцтво про дерхсавну ресстрац|то

дк ]\|! 474 в|д 31.05.2001.

Формат 60 х 901/16.
|{ап!р офсетний. [ арн!тура $с}:оо1Боо]<€.
офсетний.
'{рук
}мовн. друк. арк.9. Фбл.-вид. арк. 10'2.
1ираок 3000 прим. 3ам. ]\} 26.

Бидавництво<Арт!к>.
01133,1{и!в, вул.1.1(удр|' 38 б.
1ел.: (044) 295-7|-1'8.

' ,4рукарня видавт1ицтва <АртБк>

01013, 1{и|в, вул. ,{еревообробна, 5'