ВСТУП

Р а д я н с ь к і історики п р и д і л я ю т ь в е л и к у у в а г у д о с л і д ж е н н ю історич­
ного минулого н а ш о ї к р а ї н и . Ш л я х до його п і з н а н н я л е ж и т ь через все­
бічне і глибоке вивчення історичних д ж е р е л , з о к р е м а п и с е м н и х п а м ' я ­
ток минулих сторіч, д о с л і д ж е н н я я к и х н е м о ж л и в е без з н а н н я п а л е о г р а ­
фії — однієї з с п е ц і а л ь н и х ( д о п о м і ж н и х ) історичних д и с ц и п л і н .
З а в д а н н я п а л е о г р а ф і ї вчені в и з н а ч а ю т ь п о - р і з н о м у Д о цього ча­
су т р и в а є п о л е м і к а про з н а ч е н н я п а л е о г р а ф і ї д л я історичної та ф і л о л о ­
гічної наук, а звідси — різне р о з у м і н н я і в и з н а ч е н н я з а в д а н ь цієї дис­
ципліни. Н е з в а ж а ю ч и на р о з б і ж н і с т ь у в и з н а ч е н н і м е т о д у і з а в д а н ь п а л е ­
ографії, всі р а д я н с ь к і п а л е о г р а ф и з і й ш л и с я в о с н о в н о м у — п а л е о г р а ф і я
вивчає рукописні п а м ' я т к и , написані на п е р г а м е н т і , п а п е р і т а бересті.
П а л е о г р а ф і я як історична д и с ц и п л і н а в и в ч а є з о в н і ш н і о з н а к и ру­
кописних п а м ' я т о к ( з н а к и писемності, м а т е р і а л , х у д о ж н і прикраси,
о п р а в у , ф о р м а т та ін.) в їх р о з в и т к у і в з а є м о з в ' я з к у , щ о д а є м о ж л и в і с т ь
не тільки п р а в и л ь н о прочитати тексти, а й в и з н а ч и т и час, місце їх на­
писання, а в т о р і в , л і т е р а т у р н е та історичне п о х о д ж е н н я , в с т а н о в и т и їх
2
достовірність й о р и г і н а л ь н і с т ь .
Сукупність органічно п о в ' я з а н и х і в з а є м о о б у м о в л е н и х елементів
зовнішньої ф о р м и рукописних текстів п о я с н ю є т ь с я сукупністю історич­
них у м о в , за яких вони в и н и к л и . Тому п а л е о г р а ф і я м о ж е д о с я г т и з н а ч ­
них успіхів у вивченні е в о л ю ц і ї з о в н і ш н і х о з н а к п и с ь м а л и ш е в тісно­
му з в ' я з к у з д о с л і д ж е н н я м з а г а л ь н о г о процесу історичного р о з в и т к у
на основі м а р к с и с т с ь к о - л е н і н с ь к о ї методології. Г р а ф і ч н і зміни тісно
п о в ' я з а н і з історією мови, з о в н і ш н і м п р о я в о м якої є письмо, а о т ж е
й з історією суспільства.
П а л е о г р а ф і я як с п е ц і а л ь н а історична д и с ц и п л і н а м а є двобічний
аспект д о с л і д ж е н н я — теоретичний і п р а к т и ч н и й . Д о п е р ш о г о відно­
ситься в и в ч е н н я історії письма, щ о є ч а с т и н о ю історії к у л ь т у р и н а р о д у ,
з о к р е м а у к р а ї н с ь к о г о , і в о д н о ч а с — ч а с т и н о ю історії світової к у л ь т у р и .
Д р у г и й аспект д о с л і д ж е н н я в к л ю ч а є о в о л о д і н н я с у м о ю п р а к т и ч н и х на­
вичок, щ о д а ю т ь м о ж л и в і с т ь читати рукописні п а м ' я т к и , в и з н а ч и т и ч а с
і місце їх н а п и с а н н я , автентичність та історію в и н и к н е н н я . С к л а д н і с т ь
ч и т а н н я рукописів д л я д о с л і д н и к а п о л я г а є не л и ш е в змісті, а й у гра­
фічному з о б р а ж е н н і тексту, р о з у м і н н я якого без п а л е о г р а ф і ч н и х нави­
чок є перепоною д л я п р а в и л ь н о г о п р о ч и т а н н я .
П р е д м е т о м д о с л і д ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї є п а м ' я т к и , напи­
сані у к р а ї н с ь к и м письмом. У к р а ї н с ь к а п а л е о г р а ф і я тісно п о в ' я з а н а з
р о з в и т к о м російської та б і л о р у с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї , о с к і л ь к и м а л а єдиний
корінь п и с ь м а і п р о т я г о м віків з а л и ш а л а с ь спільною і д у ж е б л и з ь к о ю
його г р а ф і ч н а основа.

1
М. В. К у к у ш к и н а . Советская палеография.— Вспомогательные исторические
дисциплины, вып. 1. Л., 1968, стор. 75—85.
2
Л . В. Ч е р е п н и н. Русская палеография. М., 1956, стор. 3.
 В історичній н а у ц і в і д п о в і д н о до еволюції г р а ф і к и с л о в ' я н с ь к о г о
п и с ь м а в и з н а ч е н о три основні е т а п и його р о з в и т к у в н а ш і й к р а ї н і —
у с т а в , п і в у с т а в і скоропис.
У с т а в — н а й д а в н і ш и й , х а р а к т е р н и й д л я X I — X I V ст. тип п и с ь м а ,
л і т е р и якого п и с а л и с я о к р е м о і з д е б і л ь ш о г о на о д н а к о в і й в і д с т а н і од­
на від одної (без р о з п о д і л у тексту на с л о в а ) п е р п е н д и к у л я р н о до
р я д к а , п р а в и л ь н и м и л і н і я м и та з а к р у г л е н н я м и і рівним н а т и с к о м .
У с т а в б і л ь ш р а н н ь о г о періоду (XI — X I I ст.) в і д р і з н я є т ь с я від у с т а в у
пізнішого ч а с у (XIII-—XIV ст.). Д л я визначення особливостей
г р а ф і к и у с т а в н о г о п и с ь м а в ж и в а ю т ь с я т е р м і н и — р а н н і й та пізній
устав. Ранньому уставу властиві форми літер, що наближаються
д о к в а д р а т а , висота і с е р е д н я ш и р и н а я к и х б л и з ь к і з а р о з м і р о м .
Н а з м і н у у с т а в у п р и х о д и т ь п і в у с т а в , основні г р а ф і ч н і е л е м е н т и
якого менш п р а в и л ь н і , тип п и с ь м а не строго п о с л і д о в н и й . Г е о м е т р и ч ­
ний принцип у п і в у с т а в і п о р у ш у є т ь с я : п р я м і лінії д о п у с к а ю т ь к р и в и з н у
і з а г о с т р е н і с т ь , вони зігнуті і не з а в ж д и с п і в п а д а ю т ь з п р а в и л ь н о ю ду­
гою, в і д с т а н ь м і ж л і т е р а м и не в и т р и м у є т ь с я . П і в у с т а в н е п и с ь м о досить
часто б у в а л о з н а х и л о м , щ о м а л о с п р и я т и п р и с к о р е н н ю п и с ь м а . Хроно­
логічно поява п і в у с т а в у в і д н о с и т ь с я до X I V ст. Щ о д о г р а ф і ч н и х особ­
ливостей цього типу п и с ь м а , то д л я його д е т а л ь н і ш о г о в и з н а ч е н н я в ж и ­
в а ю т ь с я т е р м і н и : р а н н і й п і в у с т а в , пізній п і в у с т а в , к а л і г р а ф і ч н и й півус­
т а в , д і л о в и й п і в у с т а в , біглий п і в у с т а в .
С к о р о п и с — третій з а ч а с о м тип п и с ь м а . П и т а н н я к о н к р е т н о г о т л у ­
м а ч е н н я змісту цього терміну, а з в і д с и і п о х о д ж е н н я скоропису, д о
н а ш о г о часу з а л и ш и л о с ь о д н і є ю із не в и р і ш е н и х д о к і н ц я п р о б л е м .
« С к о р о п и с є почерк, р о з р а х о в а н и й на суттєве п р и с к о р е н н я процесу
3
п и с ь м а » , « с к о р о п и с - — т р е т і й з а ч а с о м тип п о ч е р к і в р у с ь к и х рукопи­
сів... і з ' я в л я є т ь с я н а с а м п е р е д з метою з а д о в о л е н н я все з р о с т а ю ч и х
4
потреб у н а п и с а н н і різного роду г р а м о т , д і л о в и х з а п и с і в , книг і т. п.» ,
«скоропис, я к п о к а з у є с а м а н а з в а , є тип п и с ь м а , щ о п р и с к о р ю є його
5
процес» , скоропис — «особливий тип д і л о в о г о п и с ь м а » , «бігле письмо»,
6
«почерк, р о з р а х о в а н и й на суттєве п р и с к о р е н н я п р о ц е с у п и с ь м а » то­
щ о , — ч и т а є м о в різних п і д р у ч н и к а х т а д о с л і д ж е н н я х з п а л е о г р а ф і ї .
К р і м того, д л я х а р а к т е р и с т и к и певних г р а ф і ч н и х о с о б л и в о с т е й по­
передніх типів п и с ь м а — у с т а в у т а п і в у с т а в у — в ж и в а ю т ь с я т е р м і н и :
«біглий почерк», «уставний скоропис», « з в ' я з н и й скоропис», «діловий
п і в у с т а в » та ін. О т ж е , під о д н и м т е р м і н о м — с к о р о п и с — о т о т о ж н ю ю т ь ­
ся різні п а л е о г р а ф і ч н і к а т е г о р і ї — тип п и с ь м а і почерк. В і д о м о , щ о в
м е ж а х одного типу п и с ь м а існує безліч почерків ( п о ч е р к о м н а з и в а є м о
письмо з і н д и в і д у а л ь н о ю м а н е р о ю з о б р а ж е н н я л і т е р та інших г р а ф і ч ­
них о з н а к ) . Щ о д о цього, на н а ш у д у м к у , м а є р а ц і ю М . М . Р о з о в , я к и й
пропонує скорописом в в а ж а т и л и ш е т а к е письмо, в я к о м у п о с л і д о в н о
і р а д и к а л ь н о в і д п а д а ю т ь основні г р а ф і ч н і о с о б л и в о с т і у с т а в у і півус­
т а в у — принцип дволінійності п и с ь м а в ц і л о м у і п р я м о л і н і й н і с т ь біль­
шості е л е м е н т і в , щ о с к л а д а ю т ь літеру. Всі е л е м е н т и біглого п и с ь м а ,
щ о с п о с т е р і г а ю т ь с я в м е ж а х у с т а в у чи півуставу, б у л и л и ш е перед­
у м о в о ю , п р о я в о м тенденції с к о р о п и с а н н я ( п о н я т т я с к о р і ш е психологіч­
не, н і ж г р а ф і ч н е ) , а л е н і я к не скорописом — новим і н е б а ч е н и м до того
ч а с у типом п и с ь м а , в основі якого л е ж и т ь нова, с в о є р і д н а г р а ф і ч н а
с и с т е м а . Н а цій підставі, а т а к о ж в р а х о в у ю ч и с п р и я т л и в і умови, на­
с а м п е р е д с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н і , М. М. Р о з о в відносить п о я в у скоропису

3
В. Н. Щ е п к и н . Русская палеография. М., 1967, стор. 135.
4
Н. С. Ч а е в и Л. В. Ч е р е п н и й . Русская палеография. М., 1946, стор. 145.
5
И. Ф. К о л е с н и к о в. Палеография документальной (архивной) письменности.—
«Архивное дело», 1939, № 4/52, стор. 20.
6
Л. В. Ч е р е п н и н. Русская палеография, стор. 26, 30, 247.
 1
як типу письма на п о ч а т о к X V с т . , всупереч існуючій д о цього часу
думці про з а р о д ж е н н я скоропису у X I V ст.
Н а й б і л ь ш о г о р о з в и т к у скоропис д о с я г а є в X V I I ст., к о л и з н а ч н е
розширення г о с п о д а р с ь к о г о , а д м і н і с т р а т и в н о - у р я д о в о г о , судового л и ­
стування, з б і л ь ш е н н я д о к у м е н т а ц і ї д и п л о м а т и ч н о г о х а р а к т е р у т о щ о
у с к л а д н ю ю т ь функції т а з а в д а н н я п и с ь м а . В а ж л и в и м чинником ш и р о ­
кого р о з п о в с ю д ж е н н я скоропису в цей ч а с є п р а г н е н н я з а б е з п е ч и т и
швидкі темпи п и с ь м а і м а к с и м а л ь н у е к о н о м і ю часу.
Від у с т а в у т а п і в у с т а в у скоропис в і д р і з н я є т ь с я я к з а г а л ь н и м х а ­
рактером, так і начерком окремих літер. Якщо в уставі та півуставі є
невелика кількість в а р і а н т і в з о б р а ж е н н я л і т е р , то в скорописі т а к и х
в а р і а н т і в досить б а г а т о . Н е л и ш е о к р е м і п и с а р і п и с а л и п о - р і з н о м у , а л е
один і той ж е п и с а р міг п и с а т и одну і ту ж л і т е р у р і з н и м и - н а ч е р к а м и
в одному д о к у м е н т і і н а в і т ь в о д н о м у слові.
У к р а ї н с ь к е письмо, з о к р е м а с к о р о п и с , в і д р і з н я є т ь с я в і д російського
та б і л о р у с ь к о г о я к різними н а ч е р к а м и одних і т и х ж е л і т е р , т а к і х а ­
р а к т е р о м письма в цілому. Й о м у в л а с т и в і свої особливі різновидності,
що с к л а л и с я з а л е ж н о в і д місцевих т р а д и ц і й в письмі, к о ж н а з я к и х м а ­
л а свій стиль, щ о в і д р і з н я в п и с ь м о однієї т р а д и ц і ї н а п и с а н н я в і д
іншрїг
С к л а л о с я т а к , щ о у вивченні д а в н ь о р у с ь к о г о , російського, у к р а ї н с ь ­
кого та б і л о р у с ь к о г о п и с ь м а п а л е о г р а ф и д о с л і д ж у в а л и переважно
к н и ж н е письмо, д о того ж б і л ь ш р а н н і х періодів. Ц и м п о я с н ю є т ь с я той
ф а к т , щ о д е т а л ь н о в и в ч а л и с ь н а й р а н і ш і типи п и с ь м а — . у с т а в та пів­
у с т а в . Типове п и с ь м о а к т і в т а д і л о в и х з а п и с і в , х а р а к т е р н е д л я X V —
X V I I I ст., тобто скоропис, і досі з а л и ш а є т ь с я н е д о с т а т н ь о д о с л і д ж е ­
ним. М а й ж е відсутні учбові посібники, п р и с в я ч е н і в и в ч е н н ю с к о р о п и с у ,
а в з а г а л ь н и х к у р с а х із п а л е о г р а ф і ї йому п р и д і л я л о с ь н а д т о м а л о
уваги.
Література щодо вивчення письма документів зводиться до кількох
з а г а л ь н и х с п о с т е р е ж е н ь , а л ь б о м і в і ф о т о з н і м к і в п е р е в а ж н о російського
ділового письма.
У свій ч а с М . П . Л и х а ч о в з в е р т а в у в а г у на специфічні з а в д а н н я
д и п л о м а т и ч н о ї п а л е о г р а ф і ї , тобто п а л е о г р а ф і ї актів т а д і л о в и х з а п и ­
8
с і в . Він р о з р і з н я в п а л е о г р а ф і ю в з а г а л і і п а л е о г р а ф і ю д и п л о м а т и ч н у ,
а б о д о к у м е н т а л ь н у , я к у в в а ж а в одним із р о з д і л і в д и п л о м а т и к и . П р о т е
в курсі з д и п л о м а т и к и йому не в д а л о с ь р о з р о б и т и основи д и п л о м а ­
тичної п а л е о г р а ф і ї . К у р с з а л и ш и в с я н е з а к і н ч е н и м і о б м е ж у в а в с я роз­
горнутим о г л я д о м історії д и п л о м а т и к и , описом а р х і в і в т а р о з г л я ­
дом питання про палеографічне значення паперових водяних
знаків.
Н а й б і л ь ш цінним посібником по вивченню скоропису є п р а ц я
І. С. Б е л я е в а « П р а к т и ч е с к и й к у р с изучения д р е в н е й русской скорописи
д л я чтения рукописей X V — X V I I I ст.» ( п е р ш е вид. М., 1907; д р у г е в и д .
М., 1911). Автор д б а в л и ш е п р о п р а к т и ч н і цілі — н а в ч и т и читати а р х і в ­
ні ділові тексти, н а п и с а н і скорописом X V — X V I I I ст. Він з у п и н я є т ь с я
па зовнішній ф о р м і д о к у м е н т а ( с т о в п е ц ь ) , потім д а є а л ф а в і т скоропису
X V — X V I I ст., н а в о д я ч и різні н а ч е р к и к о ж н о ї л і т е р и , д а л і й д е т ь с я п р о
д е я к і типові скорочення скоропису. Н а з а к і н ч е н н я д о д а ю т ь с я з н і м к и
з в і д п о в і д н и м и к о м е н т а р я м и н а й б і л ь ш х а р а к т е р н и х слів, о к р е м и х р я д ­
ків т а цілих д о к у м е н т і в , в тому числі н а в о д и т ь с я з р а з о к у к р а ї н с ь к о г о
скоропису 1691 р., в к о м е н т а р я х д о я к о г о а в т о р н а г о л о ш у є на в а ж л и -

7
Н. Н. Р о з о в . Скорописание или скоропись? (Об уточнении термина).— Вспомо­
гательные исторические дисциплины, вып. 2. М., 1969, стор. 136—143.
8
Н. П Л и х а ч е в . Из лекций по дипломатике, читанных в Археологическом
институте. СПб., 1905—1906.
 9
вості д о с л і д ж е н н я н а ч е р к і в семи літер — В , Г, Р , Ф, Б , Ж , X , д е т а л ь ­
не в и в ч е н н я я к и х м а є н а у к о в е з н а ч е н н я .
1 0
Д л я п р а к т и ч н и х цілей І. П. С а х а р о в и м та П. І. І в а н о в и м скла­
дені з б і р н и к и з н і м к і в д і л о в о г о п и с ь м а , в т о м у числі й у к р а ї н с ь к о г о .
З а г а л ь н у х а р а к т е р и с т и к у р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о г о скоропису X V —
X V I I I ст. д а н о в п р а ц і І. М. К а м а н і н а « П а л е о г р а ф и ч е с к и й и з б о р н и к .
М а т е р и а л ы по истории ю ж н о - р у с с к о г о п и с ь м а в X V — X V I I I вв.»
(К., 1899). Автор в і д і б р а в п о н а д 80 н а й б і л ь ш х а р а к т е р н и х з р а з к і в ук­
р а ї н с ь к о г о письма рукописних кодексів, а к т о в и х книг і о к р е м и х до­
кументів. З р а з о к н а й д а в н і ш о г о д о к у м е н т а в і д н о с и т ь с я до с е р е д и н и
X V ст., а н а й п і з н і ш о г о — до 1771 р.
У вступній с т а т т і ' — « Г л а в н ы е моменты в истории р а з в и т и я ю ж н о ­
русского п и с ь м а в X V — X V I I I вв.» І. К а м а н і н р о з г л я д а є чотири п е р і о д и
у розвитку у к р а ї н с ь к о г о скоропису.
П е р ш и й період — д р у г а половина X V — п е р ш а п о л о в и н а X V I ст.
Д о д а є т ь с я по о д н о м у з р а з к у п и с ь м а із різних міст: О в р у ч а , О л е в с ь к а ,
Ч е р к а с , Л у ц ь к а , О с т р о г а , П о р и ц ь к а , Вінниці і Б р а ц л а в а , шість з р а з к і в
із К и є в а . Х а р а к т е р н о ю рисою почерків цього періоду І. К а м а н і н ви­
з н а ч а є їх а р х а ї ч н і с т ь , н е з а л е ж н і с т ь від сторонніх в п л и в і в , с х о ж і с т ь із
півуставом, п і д т р и м у є з а п р о п о н о в а н и й І. І. С р е з н е в с ь к и м т е р м і н «ус­
т а в н и й скоропис». О с о б л и в о с т і почерків п е р ш о г о періоду р о з в и т к у ук­
р а ї н с ь к о г о скоропису а в т о р р о з г л я д а є у співставлеині з російським
письмом.
Д р у г и й період — д р у г а п о л о в и н а X V I ст. М а т е р і а л р о з м і щ е н о . з а
в о є в о д с т в а м и : К и ї в с ь к е — д в а з н і м к и , Ж и т о м и р — один, В о л и н с ь к е ' —
О с т р о г — один, Луцьк — два, Володимир — два, Кременець — два.
С п і в с т а в л я є т ь с я письмо різного ч а с у однієї місцевості. П о р і в н ю ю ч и ук­
р а ї н с ь к е письмо цього періоду з російським та п о л ь с ь к и м , а в т о р з а з н а ­
чає, щ о ф о р м а літер у к р а ї н с ь к о г о скоропису певною мірою н а б л и ж а є ­
ться до російського, хоч з н а ч н о м е н ш е , п о р і в н я н о з попереднім періо­
д о м , а метод н а п и с а н н я їх с п о р і д н ю є у к р а ї н с ь к е письмо з п о л ь с ь к и м .
Ц ь о м у періоду а в т о р пропонує н а з в у «готичний». Х а р а к т е р и з у ю т ь с я
т а к о ж історичні умови, щ о в п л и н у л и на р о з в и т о к п и с ь м а д а н о г о періоду.
Третій період — кінець X V I ст. і п р о д о в ж у є т ь с я на л і в о м у березі
Д н і п р а до половини X V I I I ст., а на п р а в о м у — л и ш е до кінця третьої
чверті X V I I ст. П о я в а в письмі нових н а ч е р к і в л і т е р п о в ' я з а н а з виник­
ненням шкіл, з а с н о в а н и х п р а в о с л а в н и м и б р а т с т в а м и . З кінця X V I д о
першої чверті X V I I ст. на У к р а ї н і послідовно в і д к р и в а ю т ь с я ш к о л и —
О с т р о з ь к а , В о л о д и м и р с ь к а , Л у ц ь к а , К и ї в с ь к а . К о ж н а з цих ш к і л
в и р о б л я є свій х а р а к т е р почерку. О с т р о з ь к е письмо в і д р і з н я є т ь с я чіт­
кістю, рівністю л і т е р і к р а с о ю в їх простоті. О с т а н н є м а л о з н а ч н и й в п л и в
па київське письмо, д л я якого в л а с т и в а б і л ь ш а в у г л а с т і с т ь л і т е р . П и ­
сьмо Ч е р н і г о в а , Г л у х о в а , П р и л у к , К р е м е н ч у к а , маючи б а г а т о с п і л ь н о г о
з к и ї в с ь к и м , все-таки в і д р і з н я є т ь с я від о с т а н н ь о г о тим, щ о д е я к і літе­
ри стають ш и р ш и м и і трохи н е з г р а б н и м и . В і н н и ц ь к е письмо с х о ж е па
київське, л у ц ь к е — на к р е м е н е ц ь к е , ж и т о м и р с ь к е та чигиринське п и с ь м о
т а к о ж м а є свої особливості.
Т р е т ь о м у періоду в історії у к р а ї н с ь к о г о письма в л а с т и в і в ж и в а н ­
ня протягом довгого часу в с у д о в о - а д м і н і с т р а т и в н и х у с т а н о в а х к а н ц е ­
лярсько-готичного п и с ь м а та п о я в а нового х а р а к т е р у п и с ь м а з л а т и н с ь -

9
И. С. Б е л я е в. Практический курс изучения древней русской скорописи для
чтения рукописей X V — X V I I I ст. М., 1911, стор. 92.
10
Й. П. С а х а р о в . Образцы древней письменности, снимки с судебного письма
русского, литовско-русского и малорусского (XII—XVIII вв.). СПб., 1841 и 1852;
П. И. И в а н о в Описание Государственного разрядного архива с присовокуплением
списков со многих хранящихся в оном любопытных документов. М., 1842; й о г о ж.
Сборник палеографических снимков с почерков древнего и нового письма разных перио­
дов времени. М., 1844.
 ких з р а з к і в , щ о р о з п о в с ю д ж у в а л и с ь через ш к о л и . Третій період І. К а -
манін пропонує н а з в а т и ш к і л ь н и м а б о л а т и н с ь к и м .
Четвертий період — від п о ч а т к у X V I I I ст. д о X I X ст. Д л я п и с ь м а
цього періоду х а р а к т е р н и й в п л и в російського ( с е в е р о р у с с к о г о ) п и с ь м а
на у к р а ї н с ь к е , з а в д я к и чому ф о р м а і м е т о д з о б р а ж е н н я л і т е р н а б у в а ­
ють одного спільного х а р а к т е р у з російським п и с ь м о м .
І. К а м а н і н с и с т е м а т и з у в а в різні почерки у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а . Ц я
у з а г а л ь н ю ю ч а п р а ц я з п и т а н ь р о з в и т к у с к о р о п и с у і на сьогодні щ е не
втратила наукового значення і практичного використання. Проте ав­
тор зміни у розвитку у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а н а з в а н и х періодів п о я с н ю є
л и ш е з о в н і ш н і м и в п л и в а м и , не п о в ' я з у ю ч и ї х з с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н и м
розвитком к р а ї н и .
У р а д я н с ь к и й час в з в ' я з к у з р о з в и т к о м а р х і в н о ї с п р а в и та постій­
но з р о с т а ю ч и м и п о т р е б а м и н а у к о в и х д о с л і д ж е н ь н а з р і л а необхідність
д а л ь ш о г о вивчення д о к у м е н т а л ь н о г о п и с ь м а , у д о с к о н а л е н н я п е р і о д и з а ­
ції його р о з в и т к у .
П е в н и х успіхів у цій г а л у з і д о с я г л и російські р а д я н с ь к і п а л е о г р а ­
п
фи . У д о с л і д ж е н н і д о к у м е н т а л ь н о г о п и с ь м а б а г а т о з р о б л е н о . І. Ф. К о -
л е с н и к о в и м , який п р а ц ю в а в довгий ч а с у Ц е н т р а л ь н о м у д е р ж а в н о м у
архіві д а в н і х актів С Р С Р у М о с к в і . У статті « П а л е о г р а ф и я д о к у м е н ­
1 2
т а л ь н о й ( а р х и в н о й ) письменности» після к о р о т к о г о вступу, п р и с в я ­
ченого з а в д а н н я м п а л е о г р а ф і ї , а в т о р х а р а к т е р и з у є російський, у к р а ї н с ь ­
кий та білоруський скорописи X V — X V I I I ст., о б ґ р у н т о в у є необхідність
д о с л і д ж е н н я г р а ф і к и п и с ь м а в п о є д н а н н і з в и в ч е н н я м мови т а ф о р м у ­
л я р і в д о к у м е н т і в того часу. П р а к т и ч н у цінність д л я р о б о т и ' з російськи­
ми д о к у м е н т а м и м а є й д р у г а с т а т т я того ж автбр*а з а н а з в о ю
13
«Столбцы» .
Значна увага палеографії документального письма приділяється в
курсі « Р у с с к о й п а л е о г р а ф и и » М . С. Ч а є в а та Л . В . Ч е р е п и і н а (М.,
1946 p.), де виділені с п е ц і а л ь н і р о з д і л и з а с т о р і ч ч я м и , д е т а л ь н о р о з ­
г л я д а є т ь с я г р а ф і к а скоропису X V I I ст., н а в о д я т ь с я різні в а р і а н т и на­
черку о к р е м и х л і т е р , в и д і л я ю т ь с я о с о б л и в о с т і у к р а ї н с ь к о г о скоропису
в порівнянні з російським та б і л о р у с ь к и м .
Вивчення скоропису п р о д о в ж е н о Л . В. Ч е р е п н і н и м у книзі « Р у с ­
с к а я п а л е о г р а ф и я » (М., 1956), д е у к р а ї н с ь к о м у скоропису X V I I —
X V I I I ст. п р и с в я ч е н а ч а с т и н а п а р а г р а ф а з т а б л и ц я м и (стор. 377—381).
П а л е о г р а ф и з н а ч н у увагу п р и д і л я ю т ь в и в ч е н н ю п и с ь м а о к р е м и х
місцевостей. Р о з в и т к у і з а г а л ь н і й х а р а к т е р и с т и ц і у к р а ї н с ь к о г о скоро­
пису на С л о б і д с ь к і й У к р а ї н і п р и с в я т и л а статті І. О. І в а н и ц ь к а : « П а ­
л е о г р а ф и я а р х и в н ы х д о к у м е н т о в местных а д м и н и с т р а т и в н ы х у ч р е ж ­
1 4
дений С л о б о д с к о й У к р а и н ы X V I I I в е к а » та « Р о з в и т о к письма на
16
С л о б о ж а н щ и н і в кінці X V I I — на початку X V I I I ст.» . А н а л і з у ю ч и гра­
фіку письма, а в т о р д і й ш л а висновку, щ о п и с ь м о на С л о б о ж а н щ и н і
р о з в и в а л о с ь під впливом к и ї в с ь к о г о і м о с к о в с ь к о г о скоропису, в н а с л і ­
док чого в и р о б и л о с ь своєрідне письмо я к за н а ч е р к а м и , т а к і з а роз­
м і р а м и літер. Н а кінець X V I I I ст. скоропис С л о б о ж а н щ и н и с т а є то­
т о ж н і м письму ц е н т р а л ь н и х у с т а н о в Росії.
П и с ь м у Л ь в і в щ и н и присвячене п о в і д о м л е н н я П. І. З а х а р ч и ш и н о ї —
І6
« П а л е о г р а ф і ч н і особливості Л ь в і в с ь к о г о п и с ь м а X V I — X V I I ст.» .
На основі д е т а л ь н и х с п о с т е р е ж е н ь н а д г р а ф і к о ю письма і р о з г л я ­
ду відповідних ф а к т і в з р о б л е н о логічний висновок, щ о л ь в і в с ь к е письмо
11
М. В. К у к у ш к и н а . Вказ. праця, стор. 79—88.
12
«Архивное дело», 1939, № 4(52), стор. 15—35.
13
«Архивное дело», 1939, № 2(50), стор. 28—58.
14
Друга республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціаль­
них історичних дисциплін. Друга секція. К., 1965. стор. 231—238.
15
Третя республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спе­
ціальних історичних дисциплін. Друга секція. К., 1968, стор. 181 —186.
18
Історичні джерела та їх використання, вий. І. К., 1964, стор. 189—194. 7
 м а є х а р а к т е р слов я н с ь к о - к и р и л і в с ь к о г о письма, а не л а т и н с ь к о г о ,
причому, з в а ж а ю ч и на в з а є м о з в ' я з о к і в з а є м о в п л и в у р о з в и т к у у к р а ї н ­
ського, л а т и н с ь к о г о і польського п и с ь м а у Л ь в о в і , у к р а ї н с ь к е письмо
^ - б і л ь ш е в п л и в а л о на л а т и н с ь к е і польське, н і ж н а в п а к и . А в т о р стат­
ті в и с л о в л ю є д у м к у п р о спільні та відмінні о з н а к и у скорописі л ь в і в ­
с ь к о м у та к и ї в с ь к о м у , а звідси — про м о ж л и в і с т ь в и з н а ч е н н я місця на­
в ч а н н я Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о г о . П а л е о г р а ф і ч н і особливості а к т о в и х
11
книг к р е м е н е ц ь к и х судів X V I ст. о п и с а л а 3. С. Х о м у т е ц ь к а . Н а під­
ставі а н а л і з у д о к у м е н т і в , а в т о р с т в е р д ж у є , щ о в 40—50-х р о к а х X V I ст.
книги були н а п и с а н і п и с ь м о м , б л и з ь к и м до півуставу. Р о з в и т о к істо­
ричних подій на П р а в о б е р е ж н і й У к р а ї н і с п р и я в р о з ш и р е н н ю д і л о в о д ­
ства та п р и с к о р е н н ю п р о ц е с у п и с ь м а з а р а х у н о к с п р о щ е н н я г р а ф і к и .
У 80—90-х р о к а х X V I ст. письмо д о с л і д ж у в а н и х книг б і л ь ш е н а б л и ­
ж а є т ь с я до скоропису, а не до півуставу.
П и с ь м о другої половини X V I I ст. я к п р е д м е т в и в ч е н н я п а л е о г р а ф і ї
має с в о ю специфіку. В о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и з Р о с і є ю , з у м о в л е н е з р о ­
с т а ю ч и м и б а г а т о в і к о в и м и е к о н о м і ч н и м и , політичними і к у л ь т у р н и м и
з в ' я з к а м и у к р а ї н с ь к о г о т а російського н а р о д і в , п о я в а нових а д м і н і с т р а ­
тивних установ і к а н ц е л я р і й ( Г е н е р а л ь н а в і й с ь к о в а к а н ц е л я р і я , полко­
ві та сотенні к а н ц е л я р і ї ) , р е о р г а н і з а ц і я судів т о щ о с п р и я л и з н а ч н о м у
з б і л ь ш е н н ю кількості д о к у м е н т і в , щ о в п л и в а л о на р о з в и т о к п и с ь м а .
Д л я висвітлення р о з в и т к у п и с ь м а на У к р а ї н і в другій половині
X V I I ст. в а ж л и в е з н а ч е н н я м а ю т ь м а т е р і а л и Ц е н т р а л ь н о г о д е р ж а в н о г о
історичного а р х і в у У Р С Р у Києві, Ц е н т р а л ь н о ї н а у к о в о ї б і б л і о т е к и
А к а д е м і ї наук У Р С Р у Києві, А р х і в у Л е н і н г р а д с ь к о г о в і д д і л е н н я Інсти­
туту історії С Р С Р А к а д е м і ї наук С Р С Р , Д е р ж а в н о ї публічної бібліоте­
ки ім. М. Є. С а л т и к о в а - Щ е д р і н а в Л е н і н г р а д і , Ц е н т р а л ь н о г о д е р ж а в н о ­
го архіву д а в н і х актів С Р С Р у М о с к в і , Д е р ж а в н о ї б і б л і о т е к и С Р С Р
ім. В. І. Л е н і н а ( М о с к в а ) . В них з о с е р е д ж е н і д о к у м е н т и Г е н е р а л ь н о ї
військової к а н ц е л я р і ї , п о л к о в и х , сотенних, судових к а н ц е л я р і й , міських
р а т у ш , монастирів, а т а к о ж д о к у м е н т и , написані о к р е м и м и п р и в а т н и м и
о с о б а м и . Всього д о с л і д ж е н о п о н а д 1000 о д и н и ц ь з б е р е ж е н н я , з а з м і ­
стом які досить р і з н о м а н і т н і . Н а я в н і с т ь з н а ч н о ї кількості д о к у м е н т і в
д е р ж а в н и х і місцевих к а н ц е л я р і й д а є м о ж л и в і с т ь с п і в с т а в л я т и і в и в ч а ­
ти специфіку т а г р а ф і ч н і особливості м і с ц е в и х т р а д и ц і й в письмі, спіль­
ні з а к о н о м і р н о с т і в р о з в и т к у письма, к л а с и ф і к у в а т и почерки з а основ­
ними ф о р м а м и н а ч е р к і в л і т е р і з а г а л ь н и м стилем п и с ь м а т о щ о .
З точки зору д и п л о м а т и к и д о с л і д ж у в а н и й м а т е р і а л в к л ю ч а є м а й ж е
всі основні види а к т і в , п о ш и р е н и х на Л і в о б е р е ж н і й У к р а ї н і в другій
половині X V I I ст.— у н і в е р с а л и , н а к а з и , листи, інструкції, статті, а к т о в і
книги, судові, купчі, д а р ч і з а п и с и , т е с т а м е н т и , ф у н д у ш і , п р и в а т н е листу­
в а н н я тощо.
Вивчення у к р а ї н с ь к о г о скоропису д р у г о ї половини X V I I ст. м а є
в а ж л и в е з н а ч е н н я д л я д о с л і д ж е н н я рукописних д о к у м е н т а л ь н и х м а т е ­
р і а л і в з історії У к р а ї н и з а з н а ч е н о г о періоду.
Д л я визначення окремих палеографічних категорій у праці вжи­
в а є т ь с я р я д термінів, введених в н а у к о в и й обіг останнім ч а с о м : графе­
ма — окремий в а р і а н т з о б р а ж е н н я л і т е р и ; дукт * п и с ь м а — послідов­
ність, з якою п и с а р н а к р е с л ю є с к л а д о в і е л е м е н т и г р а ф е м и і н а п р я м о к
їх начерку ( г о р и з о н т а л ь н о і в е р т и к а л ь н о ) ; модуль* письма означає
р о з м і р г р а ф е м , їх ш и р и н у і висоту (в л і т е р а х з в е р х н і м и , н и ж н і м и
п е т л я м и і р и с к а м и висота стосується середньої частини г р а ф е м и ) , при
цьому в р а х о в у є т ь с я не л и ш е р о з м і р , а й пропорції г р а ф е м , співвідно­
ш е н н я їх висоти і ш и р и н и , щ о д о п о в н ю є х а р а к т е р и с т и к у п и с ь м а .

V^r
17
3. С. Х о м у т е ц ь к а . Палеографічні особливості актових книг кременецьких
судів X V I ст.— Історичні джерела та їх використання, вип. 1, стор. 195—200.
* Терміни введені в науковий обіг французьким палеографом Ж . Маллоном.
 Розділ I

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПАЛЕОГРАФІЇ

Р у к о п и с и східних і південних с л о в ' я н з д а в н а п р и в е р т а л и у в а г у

спеціалістів та л ю б и т е л і в , а л е п р е д м е т о м с и с т е м а т и ч н о г о в и в ч е н н я во­
ни с т а л и л и ш е на п о ч а т к у X I X ст. П о ч а т к о в е вивчення рукописних
п а м ' я т о к з в о д и л о с ь д о с к л а д а н н я і п у б л і к а ц і ї описів рукописних зі­
б р а н ь . У 1825 р. в и д а н о перший в Росії опис п р и в а т н о г о з і б р а н н я ру­
кописів, с к л а д е н и й К. Ф. К а л а й д о в и ч е м т а П . М . С т р о є в и м Значним
к р о к о м у г а л у з і опису рукописів б у л а п р а ц я О. X . В о с т о к о в а « О п и с а ­
ние русских и с л о в е н с к и х рукописей Р у м я н ц е в с к о г о м у з е у м а » ( С П б . ,
1842), я к а до цього часу не в т р а т и л а свого з н а ч е н н я .
П о с т у п о в е в і д к р и т т я п р о т я г о м X I X ст. в е л и к о ї кількості рукопис­
них п а м ' я т о к , в и д а н н я а л ь б о м і в д о к у м е н т і в з п а л е о г р а ф і ч н и м и комен­
тарями, узагальнення значного палеографічного матеріалу в описах
к н и г о с х о в и щ та а р х і в і в с т в о р и л и у м о в и д л я п е р е х о д у в і д п о ч а т к о в о г о
н а г р о м а д ж е н н я д о с и с т е м а т и з а ц і ї , від опису о к р е м и х рукописів д о ство­
2
рення з а г а л ь н и х основ с л о в ' я и о - р о с і й с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї . Видаються
з а г а л ь н і курси слов'яно-російської п а л е о г р а ф і ї , які с в і д ч а т ь п р о посту­
повий р о з в и т о к цієї д и с ц и п л і н и .
П р а ц я І. І. С р е з н е в с ь к о г о « С л а в я н о - р у с с к а я п а л е о г р а ф и я X I —
X I V вв.» ( С П б . , 1885) р о з к р и в а є історію писемності у с л о в ' я н і
д а є п а л е о г р а ф і ч н и й о г л я д всіх д а т о в а н и х п а м ' я т о к д а в н ь о р у с ь к о ї пи­
семності (рукописи, н а д п и с и , монети) з а с т о р і ч ч я м и в і д X I д о X I V ст.
включно.
Історії російської та с л о в ' я н с ь к о ї рукописної книги і р о з б о р у най­
більш х а р а к т е р н и х з н а к і в у с т а в н о г о , п і в у с т а в н о г о і ч а с т к о в о скоропис­
ного п и с ь м а з а сторіччями ( X I — X V I I ст.) п р и с в я т и в п р а ц ю О. І. Собо-
левський « С л а в я н о - р у с с к а я п а л е о г р а ф и я » ( С П б . , 1901 —1902; д р у г е
в и д а н н я С П б . , 1908). В о к р е м о м у р о з д і л і а н а л і з у є т ь с я о р ф о г р а ф і я руко­
писів ( X I — X I V ст.) різних місцевостей, в тому числі к и ї в с ь к и х і га­
л и ц ь к о - в о л и н с ь к и х , а т а к о ж особливості текстів більш пізнього ч а с у
( X V — X V I I с т . ) , н а п и с а н и х в різних р а й о н а х к р а ї н и , в тому числі й ук­
раїнських.
Д о с л і д ж е н н я Є. Ф. К а р с ь к о г о « О ч е р к с л а в я н с к о й к и р и л л о в с к о й
п а л е о г р а ф и и » ( В а р ш а в а , 1901) в и д і л я є т ь с я з н а ч н и м д о в і д к о в о - б і б л і о ­
г р а ф і ч н и м а п а р а т о м ( п о к а ж ч и к и рукописних с х о в и щ , описи рукописів
і пам'яток, датованих X I — X I V ст.). Розглядаючи начерки окремих літер
від уставу до скоропису, а в т о р н а в о д и т ь з р а з к и й у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а ,
коротко, з о к р е м а , х а р а к т е р и з у ю ч и особливості г а л и ц ь к о - в о л и н с ь к о г о
скоропису.

1
К. Ф. К а л а й д о в и ч и П. М. С т р о е в . Обстоятельное описание славяно-рос­
сийских рукописей, хранящихся в Москве в библиотеке графа Федора Андреевича Тол-
стова с палеографическими таблицами почерков с XI по XVIII век. М., 1825
2
А. П. Ж у к о в с к а я . Развитие славяно-русской палеографии (В дореволюци­
онной России и в С С С Р ) . М., 1963.
 «Учебник русской п а л е о г р а ф и и » В. М . Щ е и к і н а (М., 1918—1920;
д р у г е в и д а н н я М., 1967) х а р а к т е р н и й ш и р о к и м и у з а г а л ь н е н н я м и на ос­
нові ф а к т и ч н о г о м а т е р і а л у . П е в н а у в а г а в ньому п р и д і л я є т ь с я у к р а ї н ­
ському письму, з о к р е м а н а в о д и т ь с я з а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а київсько­
го скоропису X V I I ст. в порівнянні з м о с к о в с ь к и м та в і д е н с ь к и м
письмом цього часу.
П и с е м н і с т ь у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у бере свій п о ч а т о к з писемності
д а в н ь о ї Русі. Ц е спільний період історичного р о з в и т к у російського,
у к р а ї н с ь к о г о і б і л о р у с ь к о г о н а р о д і в та їх писемності. У д а в н ь о р у с ь к і й
культурі, спільній в своїй основі д л я всіх частин д а в н ь о ї Р у с і , бу­
ли наявні місцеві відтінки та особливості, що п о з н а ч и л и с я певною
мірою на розвитку к у л ь т у р б р а т н і х н а р о д і в і, з о к р е м а , на р о з в и т к у
письма.
Р о з в и т о к у к р а ї н с ь к о ї к у л ь т у р и , в тому числі і п и с ь м а , в і д б у в а в с я
в тісному з в ' я з к у з к у л ь т у р о ю б р а т н і х н а р о д і в — російського та білорусь­
кого, а т а к о ж з к у л ь т у р о ю с л о в ' я н с ь к и х та інших н а р о д і в . У бібліоте­
ках та а р х і в а х У к р а ї н и з б е р і г а ю т ь с я рукописи б о л г а р с ь к о г о , сербсько­
го, л а т и н с ь к о г о , готичного, вірменського, а р а б с ь к о г о т а грецького,
письма.
Теоретична с п а д щ и н а у к р а ї н с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї д о р е в о л ю ц і й н и х ча­
сів с к л а д а є т ь с я з описів рукописних з і б р а н ь бібліотек та п а л е о г р а ­
фічних х а р а к т е р и с т и к окремих рукописів. Н а й б і л ь ш з н а ч н и м и є описи
рукописів б а г а т ь о х київських з і б р а н ь . П о ч а т о к т а к и м о п и с а м п о к л а в
історик М. І. П е т р о в . У 1875—1879 pp. він п і д г о т у в а в і о п у б л і к у в а в
« О п и с а н и е рукописей ц е р к о в н о - а р х е о л о г и ч е с к о г о музея при К и е в с к о й
духовной а к а д е м и и » (вин. 1—3); у 1891 —1904 pp.— « О п и с а н и е руко­
писных с о б р а н и й , н а х о д я щ и х с я в г. Киеве» (вип. 1—3). Справу
М. I. П е т р о в а п р о д о в ж и в відомий з н а в е ц ь у к р а ї н с ь к и х с т а р о д а в н і х
рукописів С. І. М а с л о в , з д і й с н и в ш и к в а л і ф і к о в а н і описи київських
рукописних с к а р б і в . П і д г о т о в л е н е ним « О п и с а н и е рукописей истори­
ческого о б щ е с т в а Н е с т о р а Л е т о п и с ц а » (К., 1908) в к л ю ч а є 27 рукописів
і здійснене з а п р и н ц и п о м : з а г о л о в о к відповідно до змісту, к і л ь к і с т ь
почерків, тип письма та сторіччя, кількість а р к у ш і в , ф о р м а т , с т а р а
н у м е р а ц і я а р к у ш і в , о р н а м е н т , якість з б е р е ж е н н я , о п р а в а , з а п и с и пере­
писувачів і в л а с н и к і в , ім'я особи, щ о п е р е д а л а рукопис д о бібліотеки
т о в а р и с т в а . У кінці йде більш д о к л а д н и й опис змісту рукопису (з на­
веденням з а г о л о в к і в і початкових р я д к і в окремих с т а т е й ) та б і б л і о г р а ­
фічні примітки. Щ о д о історико-юридичних д о к у м е н т і в , які в х о д я т ь д о
с к л а д у з б і р н и к і в , а в т о р о б м е ж у в а в с я л и ш е коротким з а г а л ь н и м пере­
л і к о м , не д а ю ч и б і л ь ш д о к л а д н о г о опису.
Р і з н і витяги з рукописів н а в е д е н о з д о д е р ж а н н я м усіх о с о б л и в о с т е й
мови. Д о п у щ е н і в і д х и л е н н я стосуються л и ш е г р а ф і к и та п у н к т у а ц і ї
о р и г і н а л і в . С л о в ' я н с ь к і нариси літер п е р е д а н о г р а ж д а н с ь к и м ш р и ф т о м ,
титла розкриті, виносні л і т е р и в в е д е н о в р я д о к , частини тексту, з а г у б ­
лені в о р и г і н а л а х , п о д а н о в к в а д р а т н и х д у ж к а х , д о д а ю т ь с я д о п о в н е н н я
та п о я с н е н н я .
Відповідний х а р а к т е р м а є інша п р а ц я С. І. М а с л о в а — « О б з о р ру­
кописей библиотеки имп. у н и в е р с и т е т а св. В л а д и м и р а » (К., 1910), щ о
в м і щ у є дані про 230 рукописів. Д о неї д о д а н о с т а т т ю п р о в и н и к н е н н я
збірки рукописів університетської бібліотеки у 1834 р. т а х а р а к т е р и ­
стику рукописів з а г р у п а м и . П р о к о ж н и й рукопис п о д а н о вичерпні д а н і :
ф о р м а т , кількість а р к у ш і в , х а р а к т е р письма, о п р а в а , д ж е р е л а , з я к и х
рукопис п о т р а п и в до у н і в е р с и т е т с ь к о ї бібліотеки.
У п а ш час описані рукописи з б е р і г а ю т ь с я у В і д д і л і рукописів Ц е н т ­
р а л ь н о ї наукової бібліотеки А к а д е м і ї н а у к У Р С Р , а їх описи с л у ж а т ь
п р а к т и ч н и м и п о с і б н и к а м и в роботі д о с л і д н и к і в .
В и щ е з г а д а н і описи рукописів к и ї в с ь к и х з і б р а н ь д е щ о д о п о в н ю ю т ь
та уточнюють п р а ц і Г. К р и ж а н і в с ь к о г о , О. Л е б е д е в а , С. Щ е г л о в о ї
 3
та і н . Р я д описів л ь в і в с ь к и х р у к о п и с н и х з і б р а н ь , що м а й ж е п о в н і с т ю
4
з б е р е г л и с я до н а ш и х д н і в , з д і й с н и в І. С. С в є н ц і ц ь к и й .
Н а п р и к і н ц і X I X — на п о ч а т к у X X ст. о п у б л і к о в а н і описи б а г а т ь о х
рукописних з і б р а н ь У к р а ї н и : Ч е р н і г і в с ь к о ї д у х о в н о ї с е м і н а р і ї , П о ч а ї в -
ської л а в р и , О д е с ь к о ї міської п у б л і ч н о ї б і б л і о т е к и , б і б л і о т е к и Н о в о ­
російського університету в О д е с і , О д е с ь к о г о т о в а р и с т в а історії і с т а -
5
р о ж и т н о с т е й та і н . Н е з в а ж а ю ч и на те, щ о не з а в ж д и і не в о д н а к о в і й
мірі п р и д і л я л а с ь у в а г а п а л е о г р а ф і ч н и м о з н а к а м , всі описи с т а н о в л я т ь
необхідний посібний м а т е р і а л д л я д о с л і д ж е н н я р у к о п и с і в .
У 1890 р. П . В л а д и м и р о в р о б и т ь п е р ш у і є д и н у д о ц ь о г о часу
спробу д а т и з в е д е н и й о г л я д усіх в і д о м и х на той час п а м ' я т о к у к р а ї н ­
ського п и с ь м а . У п р а ц і « О б з о р ю ж н о р у с с к и х и з а п а д н о р у с с к и х - п а м я т ­
ников п и с ь м е н н о с т и от X I д о X V I I ст.» (К., 1890) він с и с т е м а т и з у в а в у
х р о н о л о г і ч н о м у п о р я д к у 167 р у к о п и с і в з д е т а л ь н и м и п а л е о г р а ф і ч н и м и
к о м е н т а р я м и . Д а н і п р о них з і б р а н о із р і з н и х п р а ц ь з історії м о в и , опи­
сів р у к о п и с н и х з і б р а н ь , в и д а н ь п а м ' я т о к с т а р о д а в н ь о г о п и с ь м а . У пе­
редмові П. Владимиров дає загальну характеристику пам'яток,
д е т а л ь н о з у п и н я ю ч и с ь на о с о б л и в о с т я х м о в и і п р а в о п и с у д а в н ь о р у с ь к о ­
го та у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а .
Палеографічному вивченню п і д д а в а л и с я окремі рукописи. Так,
відома рукописна п а м ' я т к а «Пересопницьке євангеліє», написана на
480 п е р г а м е н т н и х а р к у ш а х ч і т к и м п і в у с т а в о м у 1551 —1561 pp., н е о д н о ­
разово була об'єктом палеографічних досліджень багатьох учених.
П е р ш у д р у к о в а н у з в і с т к у п р о цей р у к о п и с п о д а в І. М. Б о д я н с ь к и й у
1838 p., а з г о д о м з ' я в л я ю т ь с я д о с л і д ж е н н я т а п о в і д о м л е н н я А . Т е р е -
щ е н к а , Н . Д у м и т р а ш к а , П . Ж и т е ц ь к о г о , О. Г р у з и н с ь к о г о , Г. П а в л у ц ь -
6
кого та ін.

3
Г . К р ы ж а н о в с к и й . Рукописные евангелия киевских хранилищ. К., 1889;
А. Л е б е д е в . Рукописи церковно-археологического музея Киевской духовной Ака­
демии, т. I. Саратов, 1916; С. А. Щ е г л о в а . Описание рукописей Киевского художест­
венно-промышленного и научного музея.— Известия отделения русского языка и сло­
весности Академии наук, т 21, кн. I. СПб., 1916.
4
I. С. С в є н ц і ц ь к и й . Опис рукописів Народного дому з колекції А. Петруше-
вича, ч. 1—3. Львів, 1906—1911; й о г о ж. Опись музея Ставропигийского института во
Львове. Львов, 1908; й о г о ж. Церковно- и русско-славянские рукописи публичной
библиотеки Народного дома во Львове. СПб., 1904.
5
М. Л и л е е в. Описание рукописей библиотеки Черниговской духовной семина­
рии. СПб., 1880; В. Б е р е з и н Описание рукописей Почаевской лавры, хранящихся
в библиотеке музея при Киевской духовной академии. К., 1881; Каталог книг, принадле­
жащих Одесскому славянскому благотворительному обществу и хранящихся в городской
публичной библиотеке. Составил М. Г. П о п р у ж е н к о . Одесса, 1890; В. Н. М о ч у л ь -
с к и й. Описание рукописей В. И. Григоровича.— Летопись историко-филологического
общества при имп. Новороссийском университете, т. 1. Одесса, 1890; Ф. П е т р у н ь .
Рукописна збірка В. I. Григоровича.— Праці Одеської центральної наукової бібліотеки,
т. 1. Одеса, 1927; Рукописи, принадлежащие библиотеке имп. Одесского общества исто­
рии и древностей, вып. 1 Рукописи церковнославянские и русские, документы и письма.
Описал А. В. Р ы с т е н к о . Одесса, 1910; В. Т р и п о л ь с к и й . Полтавское епархиаль­
ное древлехранилище. С приложением снимков. Полтава, 1909; Описание рукописей биб­
лиотеки историко-филологического института кн. Безбородко в г. Нежине. Составлено
под ред. М. С п е р а н с к о г о . М., 1900; М. С п е р а н с к и й . Рукописное собрание биб­
лиотеки историко-филологического института кн. Безбородко в г. Нежине. Приобретения
1904—1905 гг. Нежин, 1905.
6
И. М. Б о д я н с к и й . Донесение г. министру народного просвещения магистра
Московского университета Иосифа Бодянского из Праги от 23 марта 1838 г.— Ж у р н а л
Министерства народного просвещения, 1838, кн. 5; А. Т е р е щ е и к о. О «Евангелии»
княгини Жеславской.— «Библиографические записки», 1861, № 3; Н. Д у м и т р а ш к о.
Замечательная рукопись полтавской семинарии «Пересопницкое евангелие». Полтава,
1874; П. И. Ж и т е ц к и й . Текст евангелия Луки из Пересоппицкой рукописи.— Тру­
ды III Археологического съезда в Киеве, т. 2, Приложение. К., 1878; А. С. Г р у з и н ­
с к и й . Палеографические и критические замечания о «Пересопницком евангелии». СПб.,
1912; й о г о ж. «Пересопницкое евангелие» как памятник искусства Возрождения в Юж­
ной Руси в X V I веке.—«Искусство», 1911, № 1; Г. П а в л у ц к и й . Орнамент «Пере-
сопницкого евангелия».— «Искусство», 1911, № 2.
 З н а ч н і успіхи у вивченні у к р а ї н с ь к и х с т а р о в и н н и х рукописів п о в ' я ­
зані з н а у к о в о ю т а о р г а н і з а ц і й н о ю д і я л ь н і с т ю п р о ф е с о р а , в и к л а д а ч а
слов'яно-російської п а л е о г р а ф і ї у К и ї в с ь к о м у університеті (1903—
1914 pp.) В. М. П е р е т ц а . Н а основі у н і в е р с и т е т с ь к и х с е м і н а р с ь к и х з а ­
нять В . М . П е р е т ц створив « С е м и н а р и й русской ф и л о л о г и и » — с в о є р і д ­
ний науковий гурток по вивченню рукописних п а м ' я т о к к и ї в с ь к и х , а
згодом і інших сховищ. П і д с у м к и роботи у ч а с н и к і в г у р т к а по в и я в л е н ­
ню і вивченню рукописів о п у б л і к о в у в а л и с ь у к и ї в с ь к и х «Университет­
ских известиях» під з а г о л о в к о м «Отчет о б э к с к у р с и и С е м и н а р и я рус­
ской ф и л о л о г и и » . У 1910—1915 pp. б у л о в м і щ е н о д е в ' я т ь т а к и х з в і т і в
(про поїздки в П е т е р б у р г — П е т р о г р а д , М о с к в у , П о л т а в у , К а т е р и н о ­
1
с л а в , Ж и т о м и р , Н і ж и н т а ін.) . В . М . П е р е т ц п і д т р и м у в а в і з а о х о ч у в а в
архівні р о з ш у к и , м а ю ч и на меті створити к а т а л о г рукописів у к р а ї н ­
ського п о х о д ж е н н я , усунувши п р и цьому з в и ч а й н е в ті часи з м і ш у в а н ­
ня м а т е р і а л і в у к р а ї н с ь к и х з б і л о р у с ь к и м и .
У 1905—1914 pp. в «Университетских и з в е с т и я х » В . М . П е р е т ц
щ о р і ч н о п у б л і к у в а в ґрунтовні к р и т и к о - б і б л і о г р а ф і ч н і о г л я д и описів ру­
кописних з і б р а н ь , п р а ц ь з п а л е о г р а ф і ї т а д ж е р е л о з н а в с т в а ( т р е т я се­
рія цих о г л я д і в в 1915—1917 pp. д р у к у в а л а с я в « Ж у р н а л е М и н и с т е р с т ­
8
ва н а р о д н о г о п р о с в е щ е н и я » ) . У п е р е д м о в і д о п е р ш о г о в и п у с к у о г л я д і в
а в т о р д а є п р и б л и з н у схему опису к о ж н о г о с т а р о в и н н о г о р у к о п и с у .
Р е ц е н з у ю ч и описи рукописних з і б р а н ь , В. М . П е р е т ц з у п и н я є т ь с я
п е р е в а ж н о на рукописах, щ о с т а н о в л я т ь інтерес щ о д о п и с ь м а т а мови К
С. І. М а с л о в , учень В . М . П е р е т ц а , к в а л і ф і к о в а н о о п и с а в о к р е м і
рукописи, з о к р е м а у р и в к и Х р и с т и н о п і л ь с ь к о г о а п о с т о л а . Н а п і д с т а в і
с п о с т е р е ж е н ь , починаючи з м а т е р і а л у рукопису, в и з н а ч е н н я з а г а л ь н и х
д а в н ь о р у с ь к и х т а специфічних місцевих особливостей п и с ь м а основного
тексту і кінчаючи а н а л і з о м п и с ь м а д о п и с а н о г о тексту, а в т о р д а т у є о с ­
новний текст п а м ' я т к и с е р е д и н о ю X I I ст., а д о п и с а н и й X V I ст. У т а ­
кому ж п л а н і С. І. М а с л о в о п и с а в « С л о в а постнические» И с а а к а С и ­
І 0
рина» .
К і л ь к а п а л е о г р а ф і ч н и х описів о к р е м и х рукописів з р о б и в І. С. С в є н -
1 2
ціцький " . М . Л е л е к а ч , Г. К р и ж а н і в с ь к и й , Л . П е т р о в т а інші вчені
п р и с в я т и л и п а л е о г р а ф і ч н і д о с л і д ж е н н я опису місцевих рукописів В о л и ­
ні, Б у к о в и н и , Г а л и ч и н и , З а к а р п а т т я .

7
Семинарий русской филологии при имп. университете св. Владимира под руко­
водством профессора В. Н. Перетца. Первое пятилетие. К., 1912; Семинарий русской фи­
лологии академика В. Н. Перетца. Участники семинария — своему руководителю. Л.,
1929.
8
В. Н. П е р е т ц . Новые труды по источниковедению древнерусской литературы и
палеографии. Критико-библиографический обзор.— «Университетские известия», 1905,
№ 4, 6; 1906, № 4; 1907, № 1, 10; 1908, № 6; 1909, № 6; 1910, № 2, 9; 1911, № 11;
1913, № 2, 5; 1914, № 6; Ж у р н а л министерства народного просвещения. 1915, № 7;
1917, № 1.
9
В. Н. П е р е т ц . К вопросу о рациональном описании древних рукописей.— Тру­
ды Тверского областного археологического съезда. Тверь, 1905.
10
С. И. М а с л о в. Отрывок Христинопольского апостола, принадлежащий библио­
теке университета св. Владимира.— Известия отд. рус. языка и словесности имп. Акаде­
мии наук. СПб., 1910, т. 15, кн. 4; й о г о ж. «Слова постнические» Исаака Сирина (по
рукописи, принадлежащей библиотеке университета св. Владимира).— Университетские
известия. К., 1910, № 11. Прибавления.
11
I. С. С в є н ц і ц ь к и й . Лаврашевское евангелие нач. X I V века. СПб., 1913;
й о г о ж. Бучацьке євангеліє (Палеографічний опис).— Записки НТШ, 1911, т. 105;
й о г о ж. Новосадський Апостол (Опис рукопису).— Записки НТШ, 1918, т. 127.
12
М. Л е л е к а ч . Як то давно було? (Літописний уривок другої половини
XVIII в.).— Руський народний голос. Ужгород, 1936; Г К р и ж а н о в с к и й . Руко­
писные евангелия Волынского епархиального древлехранилища.— Волынский историко-
археологический сборник, вып. 1. Почаев — Житомир, 1896; Л . П е т р о в . Древнейшая
церковно-славяиская грамота 1404 г. о карпато-русской территории. Ужгород, 1927;
й о г.о ж. Памятники угро-русской письменности.— Ж у р н а л Министерства народного
просвещения. СПб., 1893.
 П и т а н н ю п а л е о г р а ф і ї п р и д і л я в у в а г у Д . І. З у б р и ц ь к и й , я к и й пра­
цював у галузі а р х е о г р а ф і ї та д и п л о м а т и к и . Він з і б р а в з р а з к и авто­
графів відомих історичних д і я ч і в т а п е р е п и с у в а ч і в рукописів. Н а м а т е ­
ріалах л ь в і в с ь к и х а р х і в і в Д . І. З у б р и ц ь к и й п і д г о т у в а в а л ь б о м авто­
графів, д л я якого з і б р а в з р а з к и підписів Б . Х м е л ь н и ц ь к о г о т а інших
гетьманів У к р а ї н и , членів Л ь в і в с ь к о г о б р а т с т в а та ін. О д н а к п л а н ви­
дання а л ь б о м у з а л и ш и в с я нездійсненим.
Як з а з н а ч а л о с я , п е р ш а с п р о б а н а у к о в о ї р о з р о б к и у к р а ї н с ь к о ї па­
леографії н а л е ж и т ь І. К а м а н і н у . Ц і к а в і висновки, щ о с т о с у ю т ь с я х а ­
рактеру р о з м і щ е н н я рукописного тексту на а р к у ш і п а п е р у , а т а к о ж
методів його л і н у в а н н я , з р о б л е н і І. К а м а н і н и м у р е ф е р а т і « М е т р и ч е ­
ский метод в п а л е о г р а ф и и и р е з у л ь т а т ы его п р и л о ж е н и я к и з у ч е н и ю
13
южнорусского у с т а в а и п о л у у с т а в а X V I — X V I I вв.» , в и г о л о ш е н о м у
на X I I I а р х е о л о г і ч н о м у з ' ї з д і 1905 р . А в т о р д і й ш о в висновку, щ о м і ж
шириною і висотою літер т а в і д с т а н н ю м і ж л і т е р а м и , с л о в а м и і р я д к а ­
ми з а в ж д и існує певне с п і в в і д н о ш е н н я , я к е в о к р е м і періоди з м і н ю є т ь с я
і ці зміни м о ж у т ь бути п о к а з н и к а м и віку рукописів. І. К а м а н і н на з ' ї з д і
д е м о н с т р у в а в чотири інструменти ( г р а ф о м е т р и ) , в к а з а в ш и на о с о б л и в о ­
сті у к р а ї н с ь к и х і російських ш р и ф т і в X V I — X V I I I ст., в и з н а ч е н і ним ме­
тодом в и м і р ю в а н н я л і т е р за д о п о м о г о ю г р а ф о м е т р і в . А л е н а з в а н а ме
тодика не з у с т р і л а підтримки с е р е д п а л е о г р а ф і в та а р х і в і с т і в .
Ф. І. Титов у праці «Очерки по истории р у с с к о г о к н и г о п и с а н и я
книгопечатания. В ы п . I. Р у с с к о е к н и г о п и с а н и е X I — X V I I вв.» (К., 1911)
особливу у в а г у п р и д і л и в історії у к р а ї н с ь к о г о к н и г о п и с а н и я , п р и с в я ­
тивши їй окремий розділ — « С в е д е н и я о ю ж н о - и з а п а д н о р у с с к о м
книгописании X V — X V I I I вв.».
З а роки р а д я н с ь к о ї в л а д и в и в ч е н н я о к р е м и х п и т а н ь п а л е о г р а ф і ї
п о в ' я з а н о з д і я л ь н і с т ю А р х е о г р а ф і ч н о ї комісії У к р а ї н с ь к о ї А к а д е м і ї
наук. П і д г о т о в к а до п у б л і к а ц і ї рукописних п а м ' я т о к в и м а г а л а д е т а л ь н о ­
го вивчення їх п а л е о г р а ф і ї . З о к р е м а , « С к а з а н і є о войні к о з а ц к о й з по­
л я к а м и » С. В е л и ч к а , о п у б л і к о в а н е у 1926 p., с у п р о в о д ж у є т ь с я д е т а л ь н о ю
п а л е о г р а ф і ч н о ю х а р а к т е р и с т и к о ю рукопису, п і д г о т о в л е н о ю К. Л а з а ­
ревською. У ній, по суті, в и к л а д е н а с п е ц и ф і к а к и ї в с ь к о г о п и с ь м а д р у г о ї
половини X V I I — п е р ш о ї половини X V I I I ст.
П р о б у д ж е н н ю з н а ч н о г о інтересу д о в и в ч е н н я рукописних п а м ' я т о к
сприяли д і я л ь н і с т ь Історично-філологічного в і д д і л у У к р а ї н с ь к о ї А к а ­
демії н а у к , з о к р е м а с т в о р е н а при ньому В . М . П е р е т ц е м « К о м і с і я д а в ­
нього у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м е н с т в а » (1927 p.). З а в д а н н я м комісії б у л а під­
готовка д о в и д а н н я т а д о с л і д ж е н н я п а м ' я т о к с т а р о в и н н о ї у к р а ї н с ь к о ї
л і т е р а т у р и і р о з ш у к и в рукописних з і б р а н н я х текстів у к р а ї н с ь к и х п а ­
м'яток т а у к р а ї н с ь к и х списків російських т в о р і в , щ о з д і й с н ю в а л о с я із
значним п а л е о г р а ф і ч н и м д о р о б к о м .
У 1921 р . б у л о створене « Л е н і н г р а д с ь к е т о в а р и с т в о д о с л і д н и к і в
у к р а ї н с ь к о ї історії, письменства та мови», я к е м а л о д о с л і д ж у в а т и у к р а ­
їнські рукописні м а т е р і а л и , щ о з б е р і г а л и с я в л е н і н г р а д с ь к и х а р х і в а х .
Д і я л ь н у у ч а с т ь у т о в а р и с т в і б р а в В. М . П е р е т ц , який п р а г н у в створити
К а т а л о г рукописів у к р а ї н с ь к о г о п о х о д ж е н н я . У 1924—1932 pp. він об­
с т е ж и в р я д л е н і н г р а д с ь к и х , м о с к о в с ь к и х та інших с х о в и щ , з в і р я ю ч и на
місцях х а р а к т е р почерків і мову рукописів, з а з н а ч е н и х у д р у к о в а н и х
описах я к у к р а ї н с ь к і , а т а к о ж в и в ч а в неописані ф о н д и д л я в и я в л е н н я
в них у к р а ї н с ь к и х за п о х о д ж е н н я м рукописів. П р о н а с л і д к и роботи
В. М . П е р е т ц п о в і д о м л я в у д р у к о в а н и х і рукописних щорічних а к а д е м і ч ­
1 4
них з в і т а х .
П е в н а у в а г а розвитку у к р а ї н с ь к о ї книги п р и д і л е н а у з а г а л ь н о м у
нарисі О. М . М а с л о в о ї — « Р у к о п и с н а к н и г а » (К., 1925). П о б і ж н а х а -
13
Известия XIII археологического съезда. Харьков, 1905, № 6, стор. 44—46.
1 4
В. Н. П е р е т ц . Исследования и материалы по истории старинной украинской
литературы X V I — X V I I I веков. М.— Л., 1962, стор. 5.
р а к т е р и с т и к а р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а від п і в у с т а в у до скоропи­
су п о д а є т ь с я в рецензії В. А. Д я д и ч е н к а і А. О. В в е д е н с ь к о г о на книгу
15
Л . Ч е р е п н і н а « Р у с с к а я п а л е о г р а ф и я » (М., 1956) .
У 1963 р. в п е р ш е на У к р а ї н і в и д а н о учбовий посібник « Д о п о м і ж н і
історичні дисципліни» (К., 1963). Н а р и с «Основи п а л е о г р а ф і ї » , в м і щ е ­
ний у цьому посібнику, п і д г о т у в а в В. А. Д я д и ч е н к о . Автор на основі
історичних д ж е р е л висвітлює р о з в и т о к п и с ь м а та д і л о в о д с т в а на Ук­
раїні.
Д е я к і п и т а н н я р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а , з о к р е м а на Б у к о ­
вині, з н а й ш л и своє в і д о б р а ж е н н я у п р а ц я х р у м у н с ь к о г о п а л е о г р а ф а
16
П. Б о г д а н а . О к р е м і е л е м е н т и п а л е о г р а ф і ч н о г о опису п о д а ю т ь с я в пе­
17
р е д м о в а х до д е я к и х д о к у м е н т а л ь н и х в и д а н ь '. П е в н у р о б о т у з е л е м е н ­
т а м и п а л е о г р а ф і ч н о г о д о с л і д ж е н н я вели і ведуть м о в о з н а в ц і . Н и м и
здійснено р я д п у б л і к а ц і й з п а л е о г р а ф і ч н и м и к о м е н т а р я м и до рукопи­
сів. У 1927 р. в и д а н о підручник Є. К. Т и м ч е н к а « К у р с історії у к р а ї н с ь ­
кого я з и к а » ( п е р е в и д а н и й 1930 р . ) , у вступі я к о г о з р о б л е н о о г л я д роз­
витку г р а ф і к и у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а .
Ш и р о к о відомі « У к р а ї н с ь к і г р а м о т и X I V — X V вв.» (К-, 1928), опуб­
л і к о в а н і В. Р о з о в и м . Д о к о ж н о ї із в м і щ е н и х у книзі г р а м о т (всього
95) д о д а є т ь с я к о р о т к а п а л е о г р а ф і ч н а х а р а к т е р и с т и к а .
У м о н о г р а ф і ї М. Л . Х у д а ш а « Л е к с и к а у к р а ї н с ь к и х д і л о в и х д о к у ­
ментів кінця X V I — п о ч а т к у X V I I ст.» (К., 1961) п р и с в я ч е н о розділ з а ­
гальній п а л е о г р а ф і ч н і й х а р а к т е р и с т и ц і д о с л і д ж у в а н и х п а м ' я т о к ( з о в ­
нішній в и г л я д п а м ' я т о к та стан з б е р е ж е н н я , місце і час н а п и с а н н я ;
а в т о р с т в о п а м ' я т о к , н а й в а ж л и в і ш і особливості г р а ф і к и , методи с к о р о ­
чення т о щ о ) .
І8
У серії « П а м ' я т к и у к р а ї н с ь к о ї мови» , щ о в и д а ю т ь с я Інститутом
м о в о з н а в с т в а ім. О. О. П о т е б н і А Н У Р С Р , к о ж н а г р а м о т а с у п р о в о д ж у є ­
ться п а л е о г р а ф і ч н и м и к о м е н т а р я м и . З н а ч н и й інтерес с т а н о в л я т ь в и д а н і
19
останнім часом к а т а л о г и к о л е к ц і й рукописів .
У п а л е о г р а ф і ч н о м у д о с л і д ж е н н і в а ж л и в е місце н а л е ж и т ь а н а л і з у
зовнішнього о з д о б л е н н я рукопису, його х у д о ж н і х п р и к р а с ( о р н а м е н т ,
м і н і а т ю р а , з а с т а в к а , кінцівка, ініціал т о щ о ) . У к р а ї н с ь к і р а д я н с ь к і вче­
ні досягли певних успіхів у д о с л і д ж е н н і цієї г а л у з і п а л е о г р а ф і ї .
Х у д о ж н є о з д о б л е н н я рукописів в и в ч а ю т ь вчені різного ф а х у — мистецт­
в о з н а в ц і , л і т е р а т у р о з н а в ц і , історики та ін. І хоч в и с н о в к и к о ж н о г о із
ф а х і в ц і в о б м е ж у ю т ь с я с ф е р о ю відповідних інтересів, д а л ь ш и й синтез
їх с п о с т е р е ж е н ь д а є м а т е р і а л д л я п а л е о г р а ф і ч н и х у з а г а л ь н е н ь . Т а к ,

15
А. О. В в е д е н с ь к и й і В. А. Д я д и ч е н к о . Важлива галузь історичної науки
(Л. В. Ч е р е п н и й . «Русская палеография». М., 1956, 616 с ) . — «Український історич­
ний журнал» (далі — У І Ж ) , 1957, № 3, стор. 134—138.
16
P. B o g d a n . Din paleografia slavo-romina.— Document privind istoria rominei
Introducere. Vol. 1. Academia republici Populare Romine, 1956.
17
Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы, в трех томах, т. 1.
М., 1954. стор. X X X — X X X I I ; Україна перед визвольною війною 1648—1654 pp. Збірка
документів (1639—1648 pp.). К., 1946, стор. 4.
18
Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славено-роська. Підготовка текстів і вступ­
ні статті В В. Німчука. К., 1964; Актова книга Житомирського міського уряду кінця
X V I ст. (1582—1588 pp.). Підготував до вид. М. К. Бойчук. К., 1965; Українські грамо­
ти X V ст. Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. К. 1965;
Лексикон словено-роський Памви Беринди. Підготовка тексту і вступна стаття В. В. Нім­
чука. К., 1961; К л и м е н т і й З і н о в і ї в . Вірші. Приповісті посполиті. Підготовка
тексту І. П. Чепіги. Вступна стаття В. П. Колосової та І. П. Чепіги. К., 1971; Лексикон
латинський Є. Славинецького. Лексикон словено-латинський Є. Славинецького та А. Ко-
рецького-Сатановського Підготував до видання В. В. Німчук. К., 1973.
19
Слов'янські рукописи X I — X I V ст. у фондах відділу рукописів Центральної
наукової бібліотеки Академії наук Української РСР. К., 1969; Каталог колекції доку­
ментів Київської археографічної комісії, 1369—1899. К , 1971; Каталог пергаментних
документів Центрального державного історичного архіву У Р С Р у Львові. 1233—1799.
К , 1972.
мистецтвознавець Г. П а в л у ц ь к и й у п р а ц і « І с т о р і я у к р а ї н с ь к о г о о р н а ­
менту» (К., 1923) д о с л і д и в о р н а м е н т а л ь н е о з д о б л е н н я ранніх п а м ' я т о к
писемності ( О с т р о м и р о в о г о т а П е р е с о п н и ц ь к о г о є в а н г е л і й ) . Текст кни­
ги с у п р о в о д ж у є т ь с я 12 т а б л и ц я м и з н і м к і в із м і н і а т ю р , з а с т а в о к , о п р а в .
1926 р. М у з е й у к р а ї н с ь к о г о мистецтва в Х а р к о в і в и д а в б р о ш у р у
П. М . Ж о л т о в с ь к о г о « У к р а ї н с ь к а р у к о п и с н а книга т а її о з д о б л е н н я » ,
в якій д а н о короткий а н а л і з о р н а м е н т у в о л и н с ь к и х п а м ' я т о к X V I —
X V I I ст., щ о з б е р і г а л и с я у цьому музеї. Х у д о ж н ь о м у о з д о б л е н н ю ук­
раїнської рукописної книги п р и с в я ч е н а п р а ц я Д . М . Щ е р б а к і в с ь к о г о
2 0
«Оправи к н и ж о к у к и ї в с ь к и х з о л о т а р і в X V I I — X V I I I ст.» .
Мистецтво рукописної книги Західної України досліджував
І. С. С в є н ц і ц ь к и й . У трьох в и п у с к а х а л ь б о м а « П р и к р а с и рукописів Г а ­
лицької У к р а ї н и X V I в.» ( Ж о в к в а , 1922—1923) т а 195 т а б л и ц я х - в м і щ е ­
ні з а с т а в к и , ініціали, кінцівки та інші е л е м е н т и х у д о ж н ь о г о о ф о р м л е н ­
ня рукописів X V I і ч а с т к о в о X V I I ст. У книзі « К и р и л и ч н і п е р г а м і н и
X I I — X V вв.» ( Л ь в і в , 1933) І. С. С в є н ц і ц ь к и й д е т а л ь н о описує о р н а ­
ментовані сторінки усіх п е р г а м е н т н и х рукописів та у р и в к і в , щ о з б е р і ­
галися у Л ь в і в с ь к о м у д е р ж а в н о м у музеї у к р а ї н с ь к о г о м и с т е ц т в а .
Вивченню х у д о ж н ь о г о о з д о б л е н н я рукописних книг присвячені
статті Я . П . З а п а с к о ( « В и к о р и с т а н н я н а р о д н о г о о р н а м е н т у в о ф о р ­
мленні у к р а ї н с ь к и х рукописних книг кінця X V I — п е р ш о ї половини
2 1
X V I I I с т . » , « О р н а м е н т о в а н і рукописи в к н и г о с х о в и щ а х У к р а ї н с ь к о ї
2 2
Р С Р » , « Р у к о п и с н а книга я к д ж е р е л о в и в ч е н н я н а р о д н о г о м и с т е ц т в а
23
м и н у л о г о » ) та ґрунтовна праця «Орнаментальне оформлення укра­
їнської рукописної книги» ( К , 1960), в якій на величезному,' д е т а л ь н о
дослідженому матеріалі автор аналізує еволюцію орнаменту, мініатю­
ри, з а с т а в к и , кінцівки, ініціалів т о щ о в р у к о п и с а х з а період X I I —
X V I I ст., а т а к о ж в и з н а ч а є хронологічні р а м к и зміни стилів.
Д о з о в н і ш н ь о г о о ф о р м л е н н я рукописної книги в і д н о с и т ь с я і її
о п р а в а , з н а ч е н н я якої д л я п а л е о г р а ф і ч н о г о а н а л і з у в и з н а ч а є т ь с я у
статті В. К. С і в е р с ь к о ї « М и с т е ц т в о о п р а в и книги на У к р а ї н і в X V —
2 4
XVII ст.
О д н и м із ш л я х і в в и з н а ч е н н я н е д а т о в а н и х рукописів є д о с л і д ж е н н я
паперу та ф і л і г р а н е й . У к р а ї н с ь к и м и р а д я н с ь к и м и вченими д о с я г н у т о
певних успіхів у цій г а л у з і . Т а к , О. В і т в и ц ь к а та І. К а м а н і н в р е з у л ь т а т і
20-річної п р а ц і з і б р а л и п о н а д 4000 в о д я н и х з н а к і в із а к т о в и х книг X V I —
X V I I I ст. У п р а ц і « В о д я н і з н а к и на папері у к р а ї н с ь к и х д о к у м е н т і в X V I — •
X V I I в в . (1566—1651 p p . ) » (К., 1923) з цієї кількості н а в е д е н і л и ш е
1336 з н а к і в з а період другої половини X V I — п е р ш о ї половини X V I I ст.
В и д а н і ф і л і г р а н і в і д о б р а ж у ю т ь п е р е в а ж н о гербові е м б л е м и поль­
ських ш л я х е т с ь к и х родин, щ о с в і д ч а т ь про в и к о р и с т а н н я д л я а к т о в и х
книг паперу, в и р о б л е н о г о на польських п а п і р н я х . З н а к и с и с т е м а т и з о ­
в а н о за основними т и п а м и . К о ж е н тип п р е д с т а в л е н о цілою н и з к о ю ва­
ріантів, щ о д а є змогу судити п р о його е в о л ю ц і ю і, т а к и м чином, з б і л ь ­
ш у є точність п а л е о г р а ф і ч н о ї д е м о н с т р а т и в н о с т і з і б р а н и х у в и д а н н і
ф і л і г р а н е й . П е р е д м о в у д о книги, в якій п о д а н о к о р о т к и й о г л я д філі-
гранології і викладено принципи підготовки видання, написав
С. І. М а с л о в . Ц е п е р ш е в и д а н н я ф і л і г р а н е й з п а п е р у у к р а ї н с ь к и х д о ­
2 5
кументів. Р е ц е н з і ї на книгу ч а с т к о в о д о п о в н ю ю т ь п е р е д м о в у .

2 0
Труди Українського інституту книгознавства, т. 1. К., 1926.
2 1
Матеріали з етнографії та художнього промислу, вип. 2. К., 1956.
2 2
Матеріали з етнографії та художнього промислу, вип. 3. К., 1957.
2 3
«Народна творчість та етнографія», 1957, № 2.
2 4
Історичні джерела та їх використання, вип. 2. К., 1966.
2 5
М. Г.— «Червоний шлях», 1923, № 8; В. Д а н и л е в и ч . — «Україна», 1924;
кн. 1—2; А. Г е р а к л и т о в . — Книга и культура. Саратов, 1926; І. К р и п я к е в и ч,—
«Стара Україна», 1925, № 6.

2 3 - 483 17
 Х а р а к т е р и с т и ц і паперу і ф і л і г р а н е й п р и с в я ч е н а серія статей
С. І. М а с л о в а «Етюди з історії с т а р о д р у к і в . І — V I I I » (К., 1925), в якій
а н а л і з у є т ь с я папір та водяні з н а к и с т а р о д р у к і в . Н а основі а н а л і з у фі­
л і г р а н е й С. І. М а с л о в дійшов висновку про підробку д а т и книги « Р у н о
орошоиое» (Чернігів, 1702), я к а б у л а в и д а н а років на 50 п і з н і ш е , тоб­
то у 1752 р.
Р я д статей з історії п а п і р е н ь на У к р а ї н і та про з н а ч е н н я філігра*
ней при д а т у в а н н і с т а р о д р у к і в в м і щ е н о в « Б і б л і о л о г і ч н и х вістях» —
органі Українського н а у к о в о г о інституту к н и г о з н а в с т в а . Ц е с т а т т і :
В. Р о м а н о в с ь к о г о « Д о історії п а п і р н и ц т в а на У к р а ї н і » , де й д е т ь с я
про діяльність Л у ц ь к о ї папірні; І. К р и п ' я к е в и ч а « Н а й д а в н і ш і п а п і р н і
на Україні»; чеського д о с л і д н и к а П е р ф е ц ь к о г о « Д р у к а р н і т а с т а р о д р у ­
ки підкарпатської Р у с и - У к р а ї н и » ; Н . Т а р а н у щ е н к а « Р і д н и й с т а р о д р у к »
про д а т у в а н н я « Б е г н е р і в с ь к о г о є в а н г е л і я » ; М. К о ш а р н і в с ь к о г о « З істо­
2 6
рії старої паперової п р о м и с л о в о с т і на Ч е р н і г і в щ и н і » .
З а останні роки з н а ч н и х успіхів у вивченні п а п е р у і ф і л і г р а н е й
досягнуто російськими вченими. Д о с л і д ж е н н я м цієї г а л у з і п р и с в я ч е н і
праці С. К л е п і к о в а . Автор п е р ш и й з в е р н у в у в а г у на д о с л і д ж е н н я т а к и х
різновидностей фірменних з н а к і в , я к ш т е м п е л і , з а п р о п о н у в а в нову мето­
дику вивчення ф і л і г р а н е й . й о г о книга д о в і д к о в о г о х а р а к т е р у « Ф и л и г р а ­
ни и ш т е м п е л и на б у м а г е русского и и н о с т р а н н о г о п р о и з в о д с т в а X V I I —
X X в.» (М., І 959) та п р а ц я Г. Г е р а к л і т о в а « Ф и л и г р а н и X V I I в е к а на
б у м а г е рукописных и печатных д о к у м е н т о в русского п р о и с х о ж д е н и я »
(М., 1963) з к о м е н т а р я м и і п і с л я м о в о ю С. К л е п і к о в а у с п і ш н о в и к о р и ­
стовуються у к р а ї н с ь к и м и вченими.
З н а ч н и й інтерес д л я д о с л і д н и к а с т а н о в и т ь книга 3. В . Участкіної.
« Д о історії російських п а п і р е н ь та їх в о д я н и х з н а к і в » , в и д а н а а н г л і й ­
ською мовою у Г о л л а н д і ї в 1962 p. (Monumenta chartae р а р у г а с е а е
historiam illustrantia. Or collection of works and documents i l l u s t r a t i n g
the history of paper. General edition: E . J . Labarre. I X . A history of
Russian hand paper — m i l l s and their W a t e r m a r k s by Zoja V a s i l ' e v n a
Uchastkina. H i l v e r s u m H o l l a n d the paper, publication soety. 1962).
Тут стисло в и с в і т л ю є т ь с я історія у к р а ї н с ь к и х п а п і р е н ь та їх в о д я н и х
знаків.
З 60-х років д о с л і д ж е н н я м п а п е р у та ф і л і г р а н е й а к т и в н о з а й м а є т ь ­
ся О. Я. М а ц ю к ( « Д о історії у к р а ї н с ь к и х п а п і р е н ь X V I ст. та їх в о д я ­
них з н а к і в » , «Водяні з н а к и д е я к и х у к р а ї н с ь к и х п а п і р е н ь X V I — по­
2 7
чатку X X ст.», « В о д я н і з н а к и на папері д р у к і в І. Ф е д о р о в а » , « В о д я н і
з н а к и документів — д ж е р е л о вивчення історії п а п е р о в о ї п р о м и с л о в о с т і
2 8
У к р а ї н и кінця X V I I I — п е р ш о ї половини X I X ст.» , « Р о л ь ф і л і г р а н о -
2 9
логії у встановленні часу н а п и с а н н я н е д а т о в а н и х д о к у м е н т і в » та і н . ) .
Н а III Р е с п у б л і к а н с ь к і й науковій к о н ф е р е н ц і ї з а р х і в о з н а в с т в а та
інших спеціальних історичних д и с ц и п л і н О. М а ц ю к у своєму п о в і д о м ­
ленні в и з н а ч и в предмет, методи д о с л і д ж е н н я та з н а ч е н н я сучасної фі-
30
ліграпології .
З а останні роки у д о с л і д ж е н н і с п е ц і а л ь н и х історичних д и с ц и п л і н ,
у тому числі і п а л е о г р а ф і ї , д о с я г н у т о певних успіхів. П р о це с в і д ч а т ь
р е с п у б л і к а н с ь к і н а у к о в і к о н ф е р е н ц і ї з а р х і в о з н а в с т в а та інших спеці-

2 6
«Бібліологічні вісті», 1926, № 1,2, 4; 1930, № 4.
2 7
Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління при Раді Міністрів
УРСР, 1962. № 2; 1964, № 1, 3.
2 8
Друга республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціаль­
них історичних дисциплін. Друга секція. К., 1965.
2 9
Історичні джерела та їх використання, вип. 2. К., 1966.
3 0
О. Я. М а ц ю к. Філігранологія як спеціальна історична дисципліна.— Третя рес­
публіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних
дисциплін. Друга секція. К., 1968.
альних історичних д и с ц и п л і н (1963, 1965, 1968 pp."), в и д а н н я семи
випусків м і ж в і д о м ч о г о з б і р н и к а «Історичні д ж е р е л а т а їх в и к о р и с т а н ­
ня», постійно діючі наукові с е м і н а р и в Ц Д І А У Р С Р К и є в а та Л ь в о в а ,
спеціальні п у б л і к а ц і ї в періодичній пресі («Архіви У к р а ї н и » т а « У к р а ­
їнський історичний ж у р н а л » ) та ін.
Проте р о з р о б к а б а г а т ь о х п р о б л е м у к р а ї н с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї щ е від­
стає від р о з в и т к у історичної н а у к и . Р і в е н ь д о с л і д ж е н ь р я д у п и т а н ь не
відповідає сучасним в и м о г а м в и в ч е н н я п а л е о г р а ф і ї я к с п е ц і а л ь н о ї
історичної д и с ц и п л і н и . У н а ш ч а с в і д ч у в а є т ь с я необхідність в д о с л і ­
дженні о к р е м и х к о н к р е т н и х тем цієї д и с ц и п л і н и з в і д п о в і д н и м и т е о р е ­
тичними у з а г а л ь н е н н я м и , щ о д а л о б м о ж л и в і с т ь створити с и с т е м а т и з о ­
ваний в и к л а д основ у к р а ї н с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї т а учбові посібники.
Серед багатьох проблем велике значення має д а л ь ш а розробка
періодизації у к р а ї н с ь к о ї п а л е о г р а ф і ї з в р а х у в а н н я м с о ц ї а л ь н о - е к о н о -
мічного, політичного та к у л ь т у р н о г о р о з в и т к у к р а ї н и , всіх р і з н о м а н і т -
ностей місцевого п и с ь м а і його г р а ф і ч н и х о с о б л и в о с т е й .
В а ж л и в о ю д і л я н к о ю є в и в ч е н н я о с о б л и в о с т е й п и с ь м а на з а х і д н о ­
у к р а ї н с ь к и х з е м л я х — в Г а л и ч и н і , Б у к о в и н і , на З а к а р п а т т і , які д о в г и й
час п е р е б у в а л и під гнітом Австрії, П о л ь щ і , У г о р щ и н и , Р у м у н і ї . П о л і ­
тика пригнічення у к р а ї н с ь к о г о н а с е л е н н я , п е р е ш к о д и на ш л я х у р о з в и т к у
культури і мови в і д б и л и с ь і на р о з в и т к у п и с ь м а цих територій. П р о т е ,
крім о к р е м и х описів т а п а л е о г р а ф і ч н и х х а р а к т е р и с т и к д е я к и х рукописів,
в цілому е в о л ю ц і я та г р а ф і ч н а с п е ц и ф і к а п и с ь м а ц и х місцевостей не
вивчена. Такий ж е стан с п р а в і в д о с л і д ж е н н і с п е ц и ф і к и п и с ь м а В о л и н і ,
П о д і л л я , Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и , С л о б о ж а н щ и н и , З а п о р і з ь к о ї Січі.
Особливої уваги заслуговує детальне вивчення взаємозв'язку і
в з а є м о в п л и в у російського, у к р а ї н с ь к о г о т а б і л о р у с ь к о г о п и с ь м а , я к е
м а л о спільну основу п о х о д ж е н н я .
Н е д о с т а т н ь о д о с л і д ж е н о п и т а н н я в з а є м о з в ' я з к і в у к р а ї н с ь к о г о пи­
сьма з письмом інших с л о в ' я н с ь к и х н а р о д і в — с е р б с ь к о г о , б о л г а р с ь к о г о
та ін. М о в н е споріднення с л о в ' я н с ь к и х н а р о д і в на різних е т а п а х роз­
витку с п р и я л о впливові письма одного н а р о д у на п и с ь м о іншого, г р а ф і ч н і
з о б р а ж е н н я л і т е р п е р е х о д и л и з одного п и с ь м а в інше. У л і т е р а ­
турі відомо д в а періоди впливу п і в д е н н о с л о в ' я н с ь к о г о , а б о б а л к а н с ь к о -
3 1
го, п и с ь м а на р о з в и т о к давньоруського письма . П е р ш и й період
відноситься д о X — X I ст., коли п і в д е н н о с л о в ' я н с ь к а , г о л о в н и м чином
болгарська, література, а також література візантійська в болгарському
п е р е к л а д і в п е р ш е п о п а д а ю т ь на Р у с ь . Д р у г и й п е р і о д — X I V — X V ст.,
коли Б о л г а р і я і С е р б і я після т у р е ц ь к о г о з а в о ю в а н н я в т р а ч а ю т ь свою
н е з а л е ж н і с т ь і б а г а т о вихідців з цих к р а ї н п о с е л я ю т ь с я на Русі. А л е
цей з в ' я з о к з п і в д е н н и м и с л о в ' я н а м и т р а к т у в а в с я однобічно. Л и ш е ос­
таннім часом й д е т ь с я п р о к у л ь т у р н и й в з а є м о в п л и в Р у с і і південних сло­
в'янських к р а ї н .
В з а є м о в п л и в у к у л ь т у р н о м у ж и т т і с л о в ' я н с ь к и х н а р о д і в не припи­
няється і н а д а л і . В и з н а ч н у р о л ь у р о з в и т к у к у л ь т у р и , освіти і н а у к и
в і д і г р а в а в К и ї в з його колегією, щ о в и н и к л а в 30-х р о к а х X V I I ст., а
на початку X V I I I ст. п е р е т в о р е н а в а к а д е м і ю . Д о в г и й ч а с це б у в в а ж л и ­
вий з а г а л ь н о о с в і т н і й учбовий з а к л а д у Східній Є в р о п і і м а в в е л и к е
3 2
з н а ч е н н я в к у л ь т у р н о м у і н а у к о в о м у ж и т т і південних с л о в ' я н . Вихо­
ванці К и ї в с ь к о ї а к а д е м і ї в і д п р а в л я л и с ь в С е р б і ю , Б о л г а р і ю т а інші

31
Л. В. Ч е р е п н и н . Русская палеография. М., 1956, стор. 212—215; В. Н. Щ е п ­
к и н . Русская палеография. М., 1967, стор. 15—34, 129—132; А. И. С о б о л е в с к и й .
Южнославянское влияние на русскую письменность в X I V — X V веках. СПб., 1894;
М. Н. Т и х о м и р о в. Исторические связи русского народа с южными славянами.— Сла­
вянский сборник, 1947.
3 2
Ф. П. Ш е в ч е н к о . Роль Киева в міжслов'янських зв'язках у X V I I — X V I I I ст.
К., 1963; Ф Т і т о в . Стара вища освіта в київській Україні кінця X V I — поч. X I X ст.
К., 1924, стор. 155—158, 219—240.

2* 19
 к р а ї н и д л я о р г а н і з а ц і ї шкіл, а т а к о ж в и к л а д а н н я в цих ш к о л а х . В и х і д ­
ці з цих к р а ї н н а в ч а л и с я в Київській а к а д е м і ї , п о в е р т а л и с я на б а т ь ­
ківщину і з а й м а л и с я в и к л а д а ц ь к о ю д і я л ь н і с т ю . Д е я к і з них з а л и ш а л и с я
на Україні. Б е з у м о в н о , цей ф а к т о р п о з н а ч и в с я на е в о л ю ц і ї п и с ь м а
слов'янських народів, а вивчення його м о ж е бути п р е д м е т о м о к р е м о г о
палеографічного дослідження.
Недостатньо д о с л і д ж е н е типове п и с ь м о актів і д і л о в и х з а п и с і в ,
х а р а к т е р н е д л я X V — X V I I I ст., тобто скоропис. У н а ш час в з в ' я з к у із
з р о с т а ю ч и м и потребами н а у к о в и х д о с л і д ж е н ь , а т а к о ж необхідністю
теоретичних у з а г а л ь н е н ь в р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а , в и в ч е н н я
скоропису є одним із н е в і д к л а д н и х з а в д а н ь .
Д о с л і д ж е н н я п р о б л е м з п а л е о г р а ф і ї м о ж у т ь бути п о в н о ц і н н и м и
л и ш е у тісному з в ' я з к у з іншими с п е ц і а л ь н и м и історичними д и с ц и п л і ­
нами, з о к р е м а д и п л о м а т и к о ю . Д о с л і д ж е н н я текстів д о к у м е н т і в з їх
ф о р м а л ь н о г о боку, в и я в їх в н у т р і ш н ь о ї с т р у к т у р и (типових ф о р м с к л а ­
д а н н я б а г а т ь о х видів д о к у м е н т і в , всіх умовностей в п о р я д к у р о з м і щ е н ­
ня с к л а д о в и х частин к о ж н о г о з них) є цінним д о п о в н е н н я м у п а л е о ­
графічній п р а ц і .
 Розділ II

Н А В Ч А Н Н Я ГРАМОТИ
ТА Д І Я Л Ь Н І С Т Ь К А Н Ц Е Л Я Р І Й
А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Х УСТАНОВ —
ВАЖЛИВІ ЧИННИКИ У РОЗВИТКУ ПИСЬМА

Письмо, я к і мова, я в и щ е суспільне. Я в л я ю ч и с ь з а с о б о м с п і л к у в а н н я

членів суспільства, письмо п о с і д а є з н а ч н е місце в історії к у л ь т у р и н а р о д у .
Історичні процеси в ж и т т і к о ж н о г о н а р о д у п і з н а ю т ь с я на основі ви­
вчення д ж е р е л . Історичні д ж е р е л а і з а ф і к с о в а н і в них ф а к т и — це о с ­
нова всіх н а ш и х історичних д о с л і д ж е н ь . П р а ц я історика з д е б і л ь ш о г о
починається з ч и т а н н я а р х і в н о г о рукописного а б о д р у к о в а н о г о д о к у ­
менту. Тому вивчення еволюції та змін г р а ф і ч н и х ф о р м п и с ь м а п р о т я ­
гом віків в п е р ш у чергу необхідне історику. ' •
Вивчення п а л е о г р а ф і ч н и х о з н а к рукописів тісно п о в ' я з а н е з д о с л і ­
д ж е н н я м р о з в и т к у суспільного ж и т т я тих н а р о д і в , я к і є т в о р ц я м и пи­
семних п а м ' я т о к . Р і в е н ь і х а р а к т е р в и р о б н и ц т в а , к л а с о в і в з а є м о в і д н о ­
сини, особливості р о з в и т к у д е р ж а в н о г о а п а р а т у , к у л ь т у р и т а освіти —
все це в и з н а ч а є стан п и с ь м а , його р о з в и т о к . У с в о ю чергу, з а к о м п л е к ­
сом о з н а к , щ о х а р а к т е р и з у ю т ь рукописні тексти, м о ж н а певною м і р о ю
судити п р о суспільне ж и т т я н а р о д у .
З м і н и в письмі з у м о в л ю ю т ь с я н а й б і л ь ш с у т т є в и м и п о т р е б а м и су­
спільства. Е в о л ю ц і я , г р а ф і ч н а з м і н а типу і ф о р м и к о ж н о ї л і т е р и з о к р е ­
ма і всього п и с ь м а в цілому м о ж е бути з р о з у м і л о ю л и ш е тоді, коли
будуть усвідомлені процеси їх виникнення і р о з в и т к у , а т а к о ж при­
чини, що їх п о р о д ж у ю т ь . В. І. Л е н і н п і д к р е с л ю в а в , щ о при н а у к о в о м у
а н а л і з і я в и щ необхідно « к о ж н е п о л о ж е н н я р о з г л я д а т и т і л ь к и ( а ) істо­
рично; (Р) тільки в з в ' я з к у з і н ш и м и ; (у) тільки в з в ' я з к у з к о н к р е т н и м
досвідом історії» '.
Історія п и с ь м а У к р а ї н и тісно п о в ' я з а н а з с о ц і а л ь н о - п о л і т и ч н и м
р о з в и т к о м та н а ц і о н а л ь н о - в и з в о л ь н о ю б о р о т ь б о ю у к р а ї н с ь к о г о н а р о ­
ду. Д р у г а п о л о в и н а X V I I ст. з н а м е н у є с о б о ю новий період. В и з в о л ь н а
війна 1648—1654 pp. та в о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и з Р о с і є ю с п р и я л и с о ц і а л ь ­
но-економічному т а к у л ь т у р н о м у р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у .
З н а ч н у р о л ь у розвитку у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а в і д і г р а л о з р о с т а н н я
г р а м о т н о с т і , о с о б л и в о після з а к і н ч е н н я В и з в о л ь н о ї війни 1648—1654 pp.
П а в л о Алепський, я к и й в і д в і д а в у к р а ї н с ь к і з е м л і в середині X V I I ст.,
п и с а в п р о те, щ о на У к р а ї н і «по в и з в о л е н н і л ю д и в і д д а л и с я з в е л и к о ю
п р и с т р а с т ю н а в ч а н н ю , ч и т а н н ю , ц е р к о в н и м с п і в а м » , а « к і л ь к і с т ь гра­
2
мотних з н а ч н о з б і л ь ш и л а с я з часів появи Х м е л я » . Р о з в и т о к р е м е с е л
і торгівлі, з р о с т а н н я ролі міст в економіці к р а ї н и в X V I — X V I I ст. з б і л ь ­
ш у в а л и потребу в г р а м о т н о с т і .
У початкових ш к о л а х , створених при ц е р к в а х , д я к н а в ч а в дітей
м о л и т в , ч и т а т и і писати ц е р к о в н о с л о в ' я н с ь к о ю м о в о ю , р а х у в а т и і с п і в а т и .

1
В. І. Л е н і н. Твори, т. 35, стор. 200.
2
Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII в.,
описанное архидиаконом Павлом Алепским, вып. 2. М., 1897, стор. 2, 25, 28.
 Н а п е р ш о м у етапі н а в ч а н н я г р а м о т и учні з а с в о ю в а л и ч и т а н н я
і письмо п і в у с т а в о м , о с к і л ь к и цей тип п и с ь м а був б л и ж ч и й до д р у к о в а ­
них книг, простіший з а н а ч е р к о м , н і ж в и т і є в а т и й с к л а д н и й скоропис.
Та й б і л ь ш і с т ь підручників — б у к в а р і , г р а м а т к и , ч а с о с л о в и , п с а л т и р і то­
щ о — б у л и н а д р у к о в а н і к и р и л и ц е ю а б о п е р е п и с а н і у с т а в о м чи п і в у с т а ­
в о м . О в о л о д і н н я скорописом було, н а п е в н о , н а с т у п н и м е т а п о м .
З а с л у г а в с п р а в і п о ш и р е н н я ш к і л ь н о ї освіти на У к р а ї н і в X V I I ст.
3
належить братським школам , в яких початкове навчання поєднувалося
з ш к о л о ю в и щ о г о типу. П р о в і д н е місце с е р е д них п о с і д а л и ш к о л и Л ь в і в ­
ського, Л у ц ь к о г о , К и ї в с ь к о г о б р а т с т в а .
С т а т у т К и ї в с ь к о ї б р а т с ь к о ї ш к о л и був з а т в е р д ж е н и й з а з р а з к о м
статуту Л ь в і в с ь к о ї б р а т с ь к о ї ш к о л и . Н а в ч а н н я п о ч и н а л о с я із слов'ян--
ської а з б у к и , вивчення ч а с о с л о в а і п с а л т и р я . В ш к о л і в и в ч а л и с л о в ' я н ­
ську, грецьку, л а т и н с ь к у і п о л ь с ь к у мови, щ о д а л о п і д с т а в у с у ч а с н и к а м
н а з и в а т и її ш к о л о ю « н а у к е л л и и о - с л а в е н с к о г о и л а т и н о - п о л с к а г о
4
письма» . К р і м мов, в и в ч а л и т а к о ж з в и ч а й н і д л я б р а т с ь к и х ш к і л ве- ,
л и к и х міст п р е д м е т и — г р а м а т и к у , р и т о р и к у ( м и с т е ц т в о к р а с н о м о в с т ­
в а ) , піїтику ( п р а в и л а с к л а д а н н я в і р ш і в ) , а р и ф м е т и к у , п о ч а т к и геомет­
рії, церковні співи т о щ о .
Н а в ч а л ь н и й курс колегії р о з п о д і л я в с я на вісім к л а с і в , к о ж н и й
з них м а в н а з в у з а л е ж н о від змісту і х а р а к т е р у н а в ч а н н я . П і д г о т о в ­
чий, а б о е л е м е н т а р н и й , к л а с н а з и в а в с я а н а л о г і я а б о ф а р а , в я к о м у на­
в ч а л и читати і писати. Три м о л о д ш і к л а с и м а л и н а з в у — і н ф і м а , г р а - ,
м а т и к а , с и н т а к с и с ; два середні — п і ї т и к а і р и т о р и к а . В и щ а ч а с т и н а •
курсу колегії с к л а д а л а с я із двох к л а с і в — ф і л о с о ф і ї і б о г о с л о в ' я . Н а ­
в ч а н н я в п е р ш о м у з них т р и в а л о д в а роки, у д р у г о м у — чотири. Т а ­
ким чином, н а в ч а л ь н и й процес К и ї в с ь к о ї колегії т р и в а в 12 років, а
її в и х о в а н ц і с т а в а л и високоосвіченими, е р у д о в а н и м и , культурними
людьми.
Д е я к і в и п у с к н и к и К и ї в с ь к о ї колегії с т а л и в і д о м и м и к у л ь т у р н о -
освітніми д і я ч а м и на У к р а ї н і та з а її м е ж а м и . З н а ч н а кількість вихо­
в а н ц і в колегії в с т у п а л а до З а п о р і з ь к о г о війська і з г о д о м в і д з н а ч а л а с я
на військово-політичній та а д м і н і с т р а т и в н і й ниві д і я л ь н о с т і . Я к п о к а з у є
історик В. Аскоченський, під час В и з в о л ь н о ї війни 1648—1654 pp. к о л е ­
г і а л ь н і а у д и т о р і ї пустіли д е н ь з а д н е м , поступово в т р а ч а ю ч и своїх
с л у х а ч і в ; б а г а т о студентів с т а р ш и х і учнів середніх к л а с і в К и ї в с ь к о ї
колегії п р и п и н я л и н а в ч а н н я і в с т у п а л и до в і й с ь к а Б о г д а н а Х м е л ь ­
5
ницького . Ч а с т и н а з них з а й м а л а посади п и с а р і в , к а н ц е л я р и с т і в .
К и ї в с ь к а колегія п і д т р и м у в а л а постійні з в ' я з к и з б р а т с ь к и м и та
ц е р к о в н о п р и х о д с ь к и м и ш к о л а м и , які д а в а л и п о ч а т к о в у освіту м а й б у т ­
нім в с т у п н и к а м до колегії. В ч и т е л я м и ж у тих ш к о л а х н е р і д к о б у л и
київські студенти.
З б і л ь ш е н н я кількості м а с о в и х ш к і л с п р и я л о з р о с т а н н ю попиту на
учбову л і т е р а т у р у . Н а б у в а є р о з в и т к у д р у к у в а н н я учбових посібників
( з о к р е м а б у к в а р і в та г р а м а т и к ) , хоч з н а ч н а ч а с т и н а їх п е р е п и с у в а л а с я
в і д руки. З р а з к о м був « Б у к в а р » І. Ф е д о р о в а , в и д а н и й у Л ь в о в і в
1574 р. та О с т р о з і в 1578 р .
Д л я потреб ш к і л ь н о ї освіти в другій половині X V I I ст. на У к р а ї н і
з н а ч н у кількість б у к в а р і в в и д а в а л о Л ь в і в с ь к е б р а т с т в о (відомі в и д а н ­
6
ня 1671, 1692, 1698, 1701 pp.) . Б і л ь ш і с т ь з них м а ю т ь о д н а к о в и й

3
Я- Д- І с а е в и ч. Братства та їх роль в розвитку української культури X V I —
X V I I I ст. К., 1966; Є. М. М е д и н с ь к и й . Братські школи на Україні і в Білорусії
в X V I — X V I I ст. 1958.
4
Памятники, изданные Киевской комиссиею для разбора древних актов (далі —
Памятники К К ) , изд. 2-е, т. 1—2. К , 1898, стор. 398.
5
В. А с к о ч е н с к и й . Киев з древнейшим его училищем — Академией, ч. I.
К., 1856, стор. 177.
6
Архів Юго-Западной России (далі — Архів Ю З Р ) , т. 12, стор. 354, 355, 407, 413.
заголовок ( « Б у к в а р ь я з ы к а с л а в е н с к а писаній чтеній оученія х о т я щ и м
7
в полезное р у к о в о ж е н и є » ) і текст. У першій частині всі б у к в а р і д а ­
ють м а т е р і а л подібно до б у к в а р я І. Ф е д о р о в а : а л ф а в і т , с к л а д и « д в о -
иисьменні» та «триписьменні», п у н к т у а ц і ю , коротеньку х р е с т о м а т і ю з мо­
литвами та релігійними піснями. Ч и с л е н н о ю б у л а і кількість п р и м і р н и ­
8
ків б у к в а р і в . Л ь в і в с ь к і учбові посібники ш и р о к о р о з п о в с ю д ж у в а л и с я
на П р а в о б е р е ж н і й і Л і в о б е р е ж н і й У к р а ї н і га з а її м е ж а м и . У той час
були купці, які постійно з а й м а л и с я п р о д а ж е ю л ь в і в с ь к и х в и д а н ь , з о ­
9
крема « а з б у ч о к » .
В и д а в н и ч и м и о с е р е д к а м и учбових посібників у д р у г і й п о л о в и н і
X V I I ст. були К и ї в , з о к р е м а К и є в о - П е ч е р с ь к а л а в р а , та Ч е р н і г і в . П е р ­
шою д а т о в а н о ю книгою з л а в р с ь к о ї д р у к а р н і в и й ш о в « Ч а с о в н и к »
(1616 p.), в и д а н и й Є л и с е є м П л е т е н е ц ь к и м д л я ш к і л ь н о г о к о р и с т у в а н н я .
Д л я навчання грамоти слов'янською мовою велику кількість букварів
в и д а н о в цих містах, з них відомі: у Києві — 1664 р. та 1670 р., у Ч е р н і ­
1 0
гові — 1680 р . З в и ч а й н о , т а к і в и д а н н я в першу чергу р о з п о в с ю д ж у в а ­
лися на Л і в о б е р е ж н і й У к р а ї н і .
Д л я н а в ч а н н я г р а м о т и і письму в ш к о л а х к о р и с т у в а л и с я т а к о ж
г р а м а т и к а м и . Щ е н а п р и к і н ц і X V I ст. (1591 р.) була в и д а н а « Г р а м а т и к а
д о б р о г л а г о л и в о г о е л л и н о - с л а в е н с к о г о я з ы к а » , с к л а д е н а «от р а з л и ч н ы х
г р а м м а т и к спудейми, и ж е в Л ь в о в с к о й ш к о л е » . У в м і щ е н о м у на по­
чатку « и з в е щ е н и и » г о в о р и т ь с я : « И з о б р а з и х о м в а м , о л ю б о у ч а щ и й с я
христоименитый роде русский, со в с я к и м о п ы т с т в о м е л л и н о - с л о в е н с к о м
с л о ж е н н у ю г р а м м а т и к у , и ж е и з д а е м в о б щ у ю вам пользу». Г р а м а т и к а
п о д і л я л а с я на чотири частини: о р ф о г р а ф і я , просодія, е т и м о л о г і я і син­
т а к с и с — « с и р е ч ь : п р а в о п и с а н и е , п р и п е в а н и е , п р а в о с л а в и е и сочине­
ние». В и д а н а д в о м а м о в а м и — г р е ц ь к о ю і с л о в ' я н с ь к о ю з п а р а л е л ь н и ­
ми т е к с т а м и .
З г о д о м у Вільно (1596 р.) б у л а в и д а н а « Г р а м а т и к а с л о в е н с к а »
Л а в р е н т і я З и з а н і я , п р и з н а ч е н а д л я ш к і л ь н о г о в ж и т к у . О с н о в н а мета
книги, на щ о в к а з а н о у з а г о л о в к у , навчити «осми частей с л о в а и инных
нуждных».
У 1616 p. в и й ш л а в світ « Г р а м а т и к а » М е л е т і я С м о т р и ц ь к о г о , яку
М. Л о м о н о с о в н а з в а в « в р а т а м и учености». В г р а м а т и ц і д а в а л о с ь чітке
в и з н а ч е н н я її п р е д м е т а — « г р а м м а т и к а есть известное х у д о ж е с т в о гла-
голити и писати у ч а щ е е » . П о р і в н я н о з попередніми, « Г р а м а т и к а » Смот­
рицького к о р и с т у в а л а с я б і л ь ш о ю п о п у л я р н і с т ю в у к р а ї н с ь к и х ш к о л а х
на протязі всього X V I I ст., часто б у л а з р а з к о м д л я с к л а д а н н я бук­
варів.
В а ж л и в и м учбовим посібником був т а к о ж « Л е к с і к о н с л а в е н о - р о с с -
кій и имен т о л к о в а н і є » П а м в и Б е р и н д и , н а д р у к о в а н и й к о ш т о м а в т о р а
у К и є в о - П е ч е р с ь к і й л а в р і 1627 р. Н е з в а ж а ю ч и на те, щ о у X V I I ст. в
ш к о л а х в и к л а д а л и р я д дисциплін ц е р к о в н о с л о в ' я н с ь к о ю мовою, а та­
к о ж в и в ч а л и її як предмет, б а г а т о ф о р м і слів цієї мови були н е з р о з у ­
мілими д л я ш и р о к о г о к о л а читачів. Тому ц е р к о в н о с л о в ' я н с ь к и й тлу­
мачний словник був необхідний я к в ч и т е л я м та у ч н я м , т а к і світським
та ц е р к о в н и м д і я ч а м .
Д л я учбових цілей в и к о р и с т о в у в а л и , як з а з н а ч а л о с ь в и щ е , ч а с о с л о ­
ви, псалтирі, т а к з в а н і «учительні є в а н г е л і я » т о щ о . П р я м и х свідчень про
процес ф о р м у в а н н я п и с а р я - п р о ф е с і о н а л а н е м а є . Д а н і п р о них м о ж н а

7
Т Б ы к о в а и М. Г у р е в и ч . Описание изданий, напечатанных кириллицей
1689 — янв. 1727. М.— Л., 1958. Додаток I. № 26.
8
I. Я. К а г а н о в . Українська книга кінця X V I — X V I I ст. Нариси з історії
книги. Харків, 1959, стор. 64.
9
Я. Д. I с а є в и ч. Вказана праця, стор. 188.
10
И. К а р а т а е в . Хронологическая роспись славянских книг, напечатанных ки­
рилловскими буквами с 1491 — 1730 гг. СПб., 1861. № № 728, 780, 870, стор. 96, 103, 113.
черпати з їхніх п р а ц ь — численних рукописних м а т е р і а л і в , а т а к о ж на
основі теоретичних у з а г а л ь н е н ь про ті чи інші писемні п а м ' я т к и . В и ­
вчаючи різні рукописи, пересвідчуємось, щ о п и с а р і були з н а в ц я м и своєї
с п р а в и , п и с а л и не л и ш е р о з б і р л и в о й к р а с и в о , а н а в і т ь х у д о ж н ь о . Щ о б
досягти т а к о г о у д о с к о н а л е н н я в к а л і г р а ф і ї , потрібні були певні н а в и к и ,
вироблені н а л е ж н о ю підготовкою. Н а п е в н о , одні писарі н а с л і д у в а л и
інших, учні — своїх вчителів. В з а г а л і , п и с а р і однієї ш к о л и п и с а л и г р а ­
фічно о д н а к о в о , н а в і т ь в ц і л о м у о д н а к о в и м и н а ч е р к а м и л і т е р . П р о т е
в почерку к о ж н о г о б у л о д е щ о особисте.
П р а ц я п и с а р я , я к свідчить у к р а ї н с ь к и й поет кінця X V I I — п о ч а т к у
X V I I I ст. К л и м е н т і й З і н о в і ї в у вірші « О п и с а р а х розных, то ест имен­
но, що книги готовые преписуют, и в ы д а ю т ь з головы якіє новые речи.
И о п и с а р а х т е ж г р а д с к и х и о м о н а с т ы р с к и х , г р а м о т ы з а с листы пишу­
и
щ и х : и в с я к и е к р е п к и е п р а в а » , б у л а д о с и т ь в и с н а ж л и в а , в и м а г а л а не
л и ш е фізичних сил, а й великого р о з у м о в о г о н а п р у ж е н н я .
Р о з в и т о к у к р а ї н с ь к о г о п и с ь м а д р у г о ї половини X V I I ст. тісно по­
в ' я з а н и й з о р г а н і з а ц і є ю д і л о в о д с т в а . С и с т е м а нового а д м і н і с т р а т и в н о г о
а п а р а т у с к л а д а л а с я в ході В и з в о л ь н о ї війни 1648—1654 pp. на досвіді
у с т а н о в З а п о р і з ь к о ї Січі, п о л ь с ь к о - ш л я х е т с ь к о г о т а л и т о в с ь к о г о у п р а в ­
ління.
З а п о р і з ь к а Січ м а л а т р а д и ц і ї у веденні а д м і н і с т р а т и в н и х с п р а в т а
о ф о р м л е н н і ділової д о к у м е н т а ц і ї , щ о м а л о в а ж л и в е з н а ч е н н я в о р г а ­
нізації нової к о з а ц ь к о ї а д м і н і с т р а ц і ї т а р о з в и т к у д і л о в о г о п и с ь м а . Ві­
д о м о , щ о в 1637—1638 pp. Б о г д а н Х м е л ь н и ц ь к и й був п и с а р е м р е є с т р о ­
12
вого к о з а ц ь к о г о війська і вів л и с т у в а н н я в і д його імені . С т а в ш и геть­
маном, Богдан Хмельницький використав писарський досвід в більш
ш и р о к о м у обсязі, й о м у д о в о д и л о с ь к е р у в а т и військом і п о в о с т в о р е н о ю
а д м і н і с т р а ц і є ю , вести ш и р о к і д и п л о м а т и ч н і п е р е г о в о р и з р і з н и м и д е р ­
ж а в а м и , щ о в и м а г а л о д о с в і д у к а н ц е л я р с ь к о ї роботи. « Л і т о п и с С а м о ­
видця» характеризує Богдана Хмельницького як «козака росторопного
13
в д і л а х к о з а ц к и х воєнних и у писмі біглого» .
Н о в а к о з а ц ь к о - с т а р ш и н с ь к а а д м і н і с т р а ц і я п р и й ш л а па зміну поль­
с ь к о - ш л я х е т с ь к о м у у п р а в л і н н ю . Тому с е р е д в і й с ь к о в о - а д м і н і с т р а т и в н о ї
с т а р ш и н и , о с о б л и в о на п о с а д а х т а к з в а н и х п и с а р с ь к и х , були вихідці із
ш л я х т и . П и с а р с ь к і п о с а д и з а й м а л и т а к о ж вихідці з інших з а м о ж н и х сі­
мей, з о к р е м а д у х о в е н с т в а .
П и с а р с ь к и й а п а р а т к о з а ц ь к о г о у п р а в л і н н я с к л а д а в с я в ході В и з ­
вольної війни, про щ о свідчить Р е є с т р В і й с ь к а З а п о р і з ь к о г о 1649 р.
У ньому з а ф і к с о в а н о писарів о к р е м и х полків т а сотень: полк К а н і в ­
с ь к и й — « Г а р а с и м С а в и ч п и с а р » , сотня М е ж и р і ц ь к а — « М и х а й л о пи­
с а р » ; полк Корсунський — « И в а н Д е м к о в и ч К р е х о в е ц к и й п и с а р » ; п о л к
К а л н и ц ь к и й сотня І л л і н с ь к а — « В а с и л Т у п а л о в и ч п и с а р » , сотня П р и ­
л у ц ь к а — « П е т р о Кончицкий п и с а р » ; п о л к М и р г о р о д с ь к и й , сотня Г а в ­
рила Г л а д ч е н к а — « В а с к о п и с а р » ; полк М и р г о р о д с ь к и й , сотня К р а с -
н о п і л ь с ь к а — « А л е к с а н д е р п и с а р » , сотня Л о х в и ц ь к а — « И г н а т п и с а р » ;
полк П о л т а в с ь к и й , сотня Б а л а к л і й с ь к а — « Г а в р и л о п и с а р » ; п о л к П р и ­
и
л у ц ь к и й — « В а с к о писар» .
У ті часи при особі г е т ь м а н а б у л а с т в о р е н а Г е н е р а л ь н а в і й с ь к о в а
к а н ц е л я р і я . Російські п о с л а н ц і з а у в а ж у ю т ь , щ о під ч а с п е р е г о в о р і в

11
К л и м е н т і й З і н о в і ї в . Вірші. Приповісті посполиті. Підготовка тексту
І. П. Чепіги. К., 1971, стор. 296.
12
І. К р и п' я к е в и ч. Д о питання про авторство листів Б. Хмельницького.—
«Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР». 1964, № З,
стор. 18.
13
Літопис Самовидця. К , 1971, стор. 47.
14
Реестра всего войска Запорожского после Зборовского договора... сост. 1649 го­
да октября 16 дня. Изд. О. Бодянским. М„ 1875, стор. 1, 60, 71, 78, 168, 192, 198,
205, 258, 263, 274, 293, 304.
у Суботові з г е т ь м а н о м Б о г д а н о м Х м е л ь н и ц ь к и м (18 серпня 1653 р.)
«писар... п о ш о л из с в е т л и ц ы в д р у г у ю светлицу, в к а н ц е л я р и ю , где д е ­
15
ла делают» .
З а г а л ь н е к е р і в н и ц т в о всім д і л о в о д с т в о м в ній з д і й с н ю в а в г е н е р а л ь ­
ний п и с а р . З в а ж а ю ч и на те, щ о Г е н е р а л ь н а в і й с ь к о в а к а н ц е л я р і я в е л а
справи в н у т р і ш н ь о г о і м і ж н а р о д н о г о х а р а к т е р у , то і р о л ь г е н е р а л ь н о г о
писаря у політичному ж и т т і У к р а ї н и б у л а з н а ч н о ю . Й о г о н а з и в а л и «мі­
16
ністром в н у т р і ш н і х с п р а в » т а « г е т ь м а н с ь к и м к а н ц л е р о м » .
А т р и б у т о м г е н е р а л ь н о г о п и с а р я — к л е й н о д о м — була д е р ж а в н а пе­
чатка, ї ї в і д б и р а л и у г е н е р а л ь н о г о п и с а р я , коли він з а л и ш а в свою по­
саду. В і д о м о , щ о у 1660 р. на К о р с у н с ь к і й р а д і г е н е р а л ь н и й п и с а р Се­
мен Голухівський мусив п о к л а с т и печатку, я к у п е р е д а л и н о в о о б р а н о м у
І7
г е н е р а л ь н о м у п и с а р е в і П а в л у Тетері .
Високоосвіченим г е н е р а л ь н и м п и с а р е м був І в а н Г р у ш а . Д е він
вчився — невідомо, а л е його блискучі з н а н н я л а т и н с ь к о ї мови свід­
чать про те, що він з а к і н ч и в в и щ у ш к о л у . О ц і н ю ю ч и з н а н н я і т а л а н т ,
ще з а часів Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о г о його з а л у ч а л и до участі у військо­
вій к а н ц е л я р і ї . Іван Г р у ш а с к л а д а в листи у к р а ї н с ь к о г о у р я д у л а т и н ­
ською мовою, щ о в ж и в а л а с я у л и с т у в а н н і з з а х і д н о є в р о п е й с ь к и м и д е р ­
ж а в а м и — Т р а н с і л ь в а н і є ю , А в с т р і є ю , В е н е ц і є ю , Н і м е ч ч и н о ю та ін.
В и я в л е н о п о н а д ЗО листів, н а п и с а н и х І в а н о м Г р у ш е ю л а т и н с ь к о ю і
18
польською м о в а м и . П о ч е р к п и с ь м а Груші в і д р і з н я є т ь с я від письма ін­
ших писарів тим, щ о він д у ж е д б а й л и в и й , о х а й н и й , к а л і г р а ф і ч н и й , й о г о
легко р о з п і з н а т и серед д е с я т к і в інших д о к у м е н т і в . -Груша був не прос­
то к а н ц е л я р и с т о м , а політичним д і я ч е м . Він п и с а в л и с т и з а д о р у ч е н н я м
гетьманів, вносячи своє в л а с н е о ф о р м л е н н я , п і д б и р а ю ч и відповідні
яскраві вислови.
П о с а д у г е н е р а л ь н о г о п и с а р я в різний час з а й м а л и т а к о ж С т е п а н
19
Прокопович Г р е ч а н и й ( П о т р е б и ч - Г р е ч а н и й ) , К а р п о І в а н о в и ч М о к р і є -
2 0 2 1 2 2
вич ( М о к р і є в ) , С а в а П р о к о п о в и ч , Андрій Б а з и л е в и ч , В а с и л ь Ко­
2 3
чубей та ін.
Г е н е р а л ь н и й п и с а р при військовій к а н ц е л я р і ї був один. П р о т е ві­
домо, щ о інколи їх б у л о й д в а . Т а к , у л и с т о п а д і 1649 р. ц а р с ь к и й по­
2 4
сланець н а з и в а є д в о х в і й с ь к о в и х п и с а р і в . Д в о х г е н е р а л ь н и х п и с а р і в
визначили й п а к т и 1659 p., щ о містили в собі вимогу: «при г е т м а н е
2 5
быть с обеих сторон Д н е п р а по судье, по я с а у л у , по п и с а р ю » .
П л а т а г е н е р а л ь н и м п и с а р я м в и з н а ч а л а с ь , а л е с у м а її не була по­
стійною. Т а к , з а п е р е я с л а в с ь к и м и с т а т т я м и 1654 р. п л а т а д о р і в н ю в а л а
1000 золотих польських на у т р и м а н н я всієї к а н ц е л я р і ї , а в 1659 р. та­
2 6
ка ж с у м а п е р е д б а ч а л а с я л и ш е д л я г е н е р а л ь н о г о п и с а р я ; москов­
ськими с т а т т я м и 1665 р. г е н е р а л ь н о м у п и с а р е в і в и з н а ч а л о с я г о р о д и щ е
з м л и н а м и та всіма п р и н а л е ж н о с т я м и ; глухівські статті 1669 р. та ко-

15
Акты Ю З Р , т. З, стор. 504.
lfi
Словарь живого народного письменного и актового языка русских южан Рос­
сийской и Австро-Венгерской империи. Сост. Фортунат—Пискунов. Изд. 2-е. К-,
1882, стор. 50.
17
Памятники КК, т. 4, стор. 42—45
18
I. К р и п' я к е в и ч. Вказана праця, стор. 20—21.
, s
В. Л. М о д з а л е в с к и й. Малороссийский родословник, т. 1, К., 1908,
стор. 336.
2 0
ЦДАДА, ф. 124, оп. 3, спр. 231, 233.
21
В. Л. М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914,
стор. 433.
2 2
ЦДІА УРСР, ф. 133, on. 1, спр. 70.
2 3
ЦДАДА, ф. 124, оп. 3, спр. 938.
2 4
Акты Ю З Р . Додаток до т. VIII. СПб., 1875. стор. 307.
2 5
Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в Государственной
Коллегии иностранных дел, ч. IV. М., 1828, стор. 56.
2 8
Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы, т. 3. М., 1953,
стор. 561.
л о м а ц ь к і 1687 p. в и з н а ч а л и п л а т у г е н е р а л ь н о м у п и с а р е в і — 1000 з о л о ­
2 7
тих польських .
Ш т а т к а н ц е л я р і ї с к л а д а в с я із с т а р ш и х к а н ц е л я р и с т і в т а к а н ц е ­
л я р и с т і в , які н а з и в а л и с я : підписки, протоколісти, р е г і с т р а т о р и , копіїсти,
2 8
т о л м а ч і , повитчики . С т а р ш и й к а н ц е л я р и с т б е з п о с е р е д н ь о п і д л я г а в ге­
неральному писарю.
П о с а д а військового к а н ц е л я р и с т а б у л а одним із с л у ж б о в и х ступе­
нів п е р е в а ж н о д л я к о з а ц ь к о ї с т а р ш и н и , хоч н е р і д к о цього з в а н н я д о ­
б и в а л и с я вихідці із д у х о в е н с т в а , о к р е м і писарі в е л и к и х міст т о щ о .
Канцеляристам н а л е ж а л о добре знати граматику, синтаксис, риторику,
логіку. Т о м у на ці п о с а д и з д е б і л ь ш о г о б р а л и після з а к і н ч е н н я в и щ и х
к л а с і в К и ї в с ь к о ї колегії або б р а т с ь к о ї ш к о л и . Д л я н а в ч а н н я к а н ц е ­
л я р с ь к о ї с п р а в и т а у д о с к о н а л е н н я д і л о в о г о п и с ь м а н о в о п р и б у л и х при­
к р і п л ю в а л и д о с т а р ш о г о к а н ц е л я р и с т а , а б о н а в і т ь д о г е н е р а л ь н о г о пи­
с а р я . П р о це свідчить з а п и с із ст ат ейно го списку російського посла д о
Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о г о 1650 p.: « Д а н а п а р а (соболей) Семену, потпис-
2 9
ку, что ж и в е т у п и с а р я И в а н а Выговского» .
Іноді у військову к а н ц е л я р і ю п е р е х о д и л и б е з п о с е р е д н ь о з п и с а р ­
ської посади. Н а п р и к л а д , К а р п о І в а н о в и ч М о к р і є в и ч з п о с а д и п о л к о в о ­
го п и с а р я (1660—1661 pp.) став г е т ь м а н с ь к и м підписком у військовій
к а н ц е л я р і ї (1663 p.), потім — військовим к а н ц е л я р и с т о м (1667 р.) і,
3 0
н а р е ш т і , г е н е р а л ь н и м п и с а р е м (1690 р.) .
У к а н ц е л я р і ї писарі у д о с к о н а л ю в а л и ф а х о в и й рівень, н а б у в а л и
практичні з н а н н я з ю р и с п р у д е н ц і ї , к а м е р а л ь н и х н а у к , військової теорії,
оскільки їм д о в о д и л о с ь не л и ш е о ф о р м л я т и д о к у м е н т и , а й б р а т и
у ч а с т ь у вирішенні г о с п о д а р с ь к и х , а д м і н і с т р а т и в н и х , д и п л о м а т и ч н и х
с п р а в . О т ж е , Г е н е р а л ь н а військова к а н ц е л я р і я була с в о є р і д н о ю ш к о л о ю
по підготовці в и с о к о к в а л і ф і к о в а н и х п и с а р і в , к а н ц е л я р и с т і в т а ін.
Таку ш к о л у в свій ч а с п р о й ш о в В а с и л ь К о ч у б е й — військовий к а н ­
ц е л я р и с т Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї , потім реєнт Г е н е р а л ь н о ї
військової к а н ц е л я р і ї (1681 p.), г е н е р а л ь н и й п и с а р (1687—1699 pp.),
г е н е р а л ь н и й с у д д я (1699—1709 pp.). П о д і б н а с л у ж б о в а к а р ' є р а б у л а
у Івана С к о р о п а д с ь к о г о — військовий к а н ц е л я р и с т (1657—1675 pp.),
с т а р ш и й к а н ц е л я р и с т (1676 p.), чернігівський п о л к о в и й п и с а р (1681 —
1682 pp.), с т а р о д у б с ь к и й п о л к о в н и к (1706—1708 pp.), г е т ь м а н (1708—
3 1
1722 р р . ) . •
Із військових к а н ц е л я р и с т і в п р и з н а ч а л и сотників, бунчукових то­
в а р и ш і в , полкову с т а р ш и н у т а ін. Н е р і д к о з у с т р і ч а л и с я в и с о к о к в а л і ­
ф і к о в а н і к а н ц е л я р и с т и віком п о н а д 50 років, які з тих чи інших при­
чин т а к і з а л и ш и л и с я на цій п о с а д і .
Ч а с т о військові к а н ц е л я р и с т и в и к о н у в а л и о б о в ' я з к и г е т ь м а н с ь к и х
п о с л а н ц і в , з о к р е м а до М о с к в и , а т а к о ж входили д о с к л а д у п о с о л ь с т в .
Відомо, що посланцями у Москву від українських гетьманів відправля­
л и с я військові к а н ц е л я р и с т и : П е т р о Д о м о н т о в и ч (1676 p.), Є р е м і я Є р е -
мович (1669 р . ) , Б о г д а н В о й т я х (1674 p.), Іван Б и х о в е ц ь (1671,
1674 pp.), Іван С к о р о п а д с ь к и й (1675 р . ) , П а н т е л е й Р а д и ч , Іван Д о р о ­
шенко (1676 p.), В а с и л ь Кочубей (1677, 1680, 1682 pp.), Т и м о ф і й Ч у й -
кевич, Л у к а П е т р о в с ь к и й , П е т р о Б у л а в к а (1693 p.), В о л о д и м и р Є н к е -
3 2
вич (1693 р.) т а і н .

5 7
Собрание государственных грамот и договоров..., ч. IV, стор. 52, 159, 332, 548.
2 8
В. Р о м а н о в с к и й . Нариси з архівознавства. Харків, 1927, стор. 67.
2 9
Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы, т. 2. М., 1953,
стор. 442.
3 0
В. Л . М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 3, стор. 570.
31
В. Л. М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 2, стор. 524; т. 4.
стор. 661.
3 2
ЦДАДА, ф. 124, on. 1, 1669 р.—сир. 21, 22; 1671 р.—сир. 14; 1674 р.—сир. 3,
 К а н ц е л я р и с т и військової к а н ц е л я р і ї в х о д и л и д о с к л а д у д и п л о м а ­
тичних посольств у різні к р а ї н и . Т а к , г е н е р а л ь н и й п и с а р к а н ц е л я р і ї
кілька р а з і в о ч о л ю в а в посольства — у Т р а н с і л ь в а н і ю , М о л д а в і ю , під
3 3
час переговорів під Ж в а н ц е м , у посольстві Ф. В е ш н я к а д о В а р ш а в и
3 4
писарем був Іван П е т р у ш е н к о , у посольстві С. С а в и ч а у М о с к в у
36
1651 р. п и с а р е м б у в М. Г у н а ш е в с ь к и й , у посольстві Г. Я н к е в и ч а у
3 6
В а р ш а в у 1652 р . — Ф. К о н е л ь с ь к и й т а ін.
П и с а р у посольстві іноді б у в є д и н о ю письменною л ю д и н о ю , я к це
видно на п р и к л а д і з г а д у в а н о г о п о с о л ь с т в а Г. Я ц к е в и ч а , коли п и с а р
3 7
п і д п и с у в а в с я «именем всех... я к о писати неумеючих» . О с к і л ь к и Гене­
р а л ь н а військова к а н ц е л я р і я в е л а д и п л о м а т и ч н е л и с т у в а н н я з б а г а т ь м а
к р а ї н а м и , то писарі д о б р е в о л о д і л и о д н і є ю а б о к і л ь к о м а м о в а м и ла­
тинською, польською, г р е ц ь к о ю , т у р е ц ь к о ю та іншими, з н а л и письмо.
П і с л я в о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и з Р о с і є ю військова к а н ц е л я р і я підтри­
м у в а л а постійні з в ' я з к и з російським д е р ж а в н и м а п а р а т о м через д і л о ­
ве л и с т у в а н н я та б е з п о с е р е д н є с п і л к у в а н н я . З У к р а ї н и в різні російські
установи та о к р е м и м д е р ж а в н и м д і я ч а м н а д х о д и л и листи, н а п и с а н і
т о д і ш н ь о ю у к р а ї н с ь к о ю мовою, я к у в Росії н а з и в а л и « б е л о р у с с к и м
писмом». Х а р а к т е р мови і графічні особливості п и с ь м а в и м а г а л и пе­
р е к л а д у цих листів на т о д і ш н ю російську мову, щ о п о з н а ч а л о с я в т а ­
ких в и п а д к а х с л о в а м и : «список с л и с т а б е л о р у с с к о г о п и с м а » . В і д о м о ,
3 8
що такі п е р е к л а д а ч і були у М о с к в і в П о с о л ь с ь к о м у п р и к а з і , в при­
3 9
к о р д о н н и х в о є в о д с т в а х та ін. . . -
Відомі в и п а д к и , коли з Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї вихо­
дили д о к у м е н т и російською мовою. У т р а в н і 1650 р. д о н с ь к и й - а т а м а н
Н а у м В а с и л ь є в н а д і с л а в у М о с к в у три листи, які п р и с л а в на Дон" геть­
м а н : «Один писан к тебе г о с у д а р ю русским п и с ь м о м , д р у г о й к д о н с к и м
к а з а к а м б е л о р у с с к и м писмом, третей к р ы м с к о г о И с л а м Г и р е я ц а р я к
4 0
Б о г д а н у Х м е л ь н и ц ь к о м у на д о н с к и х к а з а к о в п о л с к и м п и с м о м » . Ц е
свідчить про те, щ о у військовій к а н ц е л я р і ї були л ю д и , які з н а л и ро­
сійське письмо, к о р и с т у в а л и с ь ним.
У X V I I ст. писарі та к а н ц е л я р и с т а під ч а с с к л а д а н н я текстів ді­
лових документів користувалися переважно термінологією, характерною
д л я тогочасної у к р а ї н с ь к о ї писемної мови. Н а я в н і в ній д а в н і т р а д и ц і ї
с я г а л и д о ділових д о к у м е н т і в р у с ь к о - л и т о в с ь к о ї актової мови з л а т и н о -
п о л ь с ь к и м и е л е м е н т а м и . У всіх с т а р о у к р а ї н с ь к и х писемних п а м ' я т к а х
в ж и в а л и с я стереотипні з в о р о т и і ш т а м п и , які н а д а в а л и цим д о к у м е н ­
т а м специфічного к а н ц е л я р с ь к о - д і л о в о г о з а б а р в л е н н я .
Помітний в п л и в на п о ш и р е н н я д і л о в и х стилів у к р а ї н с ь к о ї мови м а ­
л о в о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и з Р о с і є ю . У н і в е р с а л и , листи, г р а м о т и та інші
д о к у м е н т и Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї м а л и певне з н а ч е н н я у
виробленні специфічних в и р а з і в д і л о в о г о стилю у к р а ї н с ь к о ї мови того
часу. У б а г а т ь о х із цих д о к у м е н т і в помітне поступове з в і л ь н е н н я ук­
р а ї н с ь к о ї писемної мови від л а т и н о - п о л ь с ь к и х к о н с т р у к ц і й і с т а н о в л е н ­
ня її на н а р о д н о - р о з м о в н у основу.
П о с т у п о в о н е в і д ' є м н о ю частиною к а н ц е л я р с ь к и х ш т а м п і в с т а в а л и
окремі слова російської мови. Вони в ж и в а л и с ь при в и к л а д і змісту ак-

16, 24; 1675 p.—спр. 6; 1676 p.—спр. 15, 19; 1677 p.—спр. 37; 1680 р. — спр. 22;
1682 р.— спр. 21; 1692 р.— спр. 8; 1693 р.— спр. 43.
3 3
Ф. П. Ш е в ч е н к о . Дипломатична служба на Україні під час Визвольної
війни 1648—1654 pp.— Історичні джерела та їх використання, вип. 1, К-, 1964,
стор. 104—105.
3 4
I. M i c h a l o w s k i . Ksiega pamietnicza. Krakow, 1864, стор. 74.
3 5
Воссоединение Украины с Россией..., т. 3, стор. 363.
3 6
Архив Ю З Р , ч. III, т. IV, стор. 709.
3 7
Т а м ж е , стор. 729.
3 8
Воссоединение Украины с Россией..., т. 3, стор. 417.
3 9
• Воссоединение Украины с Россией..., т. 2, стор. 226.
4 0
Ф. П. Ш е в ч е н к о . Вказ. праця, стор. 100.
тів, в и с т у п а ю ч и іноді п о р я д із спільними по з н а ч е н н ю с л о в а м и у к р а ї н ­
ської мови.
П о д і б н і в з а є м о в п л и в и на г р а ф і ч н і зміни в письмі в і д б у в а л и с я з н а ч ­
но повільніше, н і ж у мові. С и л а т р а д и ц і ї , п и с а р с ь к о ї виучки б у л и
н а с т і л ь к и міцні, щ о процеси ці п р о х о д и л и досить повільно. С л і д з а з н а ­
чити, щ о зміни у ф о р м і д о к у м е н т і в в и к л и к а ю т ь різне с т а в л е н н я д о них
з боку п и с а р я , а це в свою чергу в і д о б р а ж у є т ь с я на письмі. П о я в а но­
вих а д м і н і с т р а т и в н и х о р г а н і в п о в ' я з а н а з в и н и к н е н н я м нових типів
д о к у м е н т і в , які о д е р ж у ю т ь в і д п о в і д н е д и п л о м а т и ч н е о ф о р м л е н н я . Особ­
ливістю а к т о в о г о м а т е р і а л у в п р о т и л е ж н і с т ь п а м ' я т к а м р о з п о в і д н о г о
х а р а к т е р у є те, щ о окремі д о к у м е н т и п и ш у т ь с я з а певною, в с т а н о в л е ­
ною д л я д а н о г о часу і місця ф о р м о ю , я к а з г о д о м з а к р і п л ю є т ь с я - з а ­
коном.
З Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї виходили д о к у м е н т и з різних
г а л у з е й д е р ж а в н о г о і суспільного ж и т т я . Вони м а л и р і з н о м а н і т н і на­
зви і були чітко визначені щ о д о ф о р м и . Н а й б і л ь ш п о ш и р е н і — уні­
в е р с а л и , н а к а з и , привілеї, листи, д о г о в о р и , угоди, статті, інструкції.
У роки В и з в о л ь н о ї війни 1648—1654 pp. виник Г е н е р а л ь н и й вій­
ськовий суд, при я к о м у б у л а с т в о р е н а судова к а н ц е л я р і я . З а в і д у в а в
нею п и с а р Г е н е р а л ь н о г о військового суду, який п і д п о р я д к о в у в а в с я б е з ­
посередньо г е н е р а л ь н о м у судді. П и с а р Г е н е р а л ь н о г о суду б у в о д н і є ю
з в а ж л и в и х судових осіб. К а н д и д а т на цю п о с а д у , крім д о б р о г о з н а н н я
к а н ц е л я р с ь к о ї с п р а в и , письма, д і л о в о д с т в а , м а в бути о б і з н а н и й з
ю р и с п р у д е н ц і є ю того часу на рівні з с у д д е ю . У р а з і відсутності гене­
р а л ь н о г о судді його з а м і щ а в судовий п и с а р , я к и й у т а к и х в и п а д к а х ін­
коли н а з и в а в с я н а к а з н и м с у д д е ю . П о с а д у п и с а р я Г е н е р а л ь н о г о вій­
4 1
ськового суду з а й м а л и : Іван Ч е р е т е и я (1666 р.) , С а в а П р о к о п о в
4 2 4 3
(1672 p.) , Андрій В а с и л ь о в и ч (1678, 1684—1694 pp.) т а ін.
Судові с п р а в и к а н ц е л я р і ї р о з п о д і л я л и с я між канцеляристами,
кількість яких, згідно пізніших д а н и х , в и з н а ч а л а с ь по тому, « с к о л к о
4 4
по р а с с м о т р е н и ю судей и по с о с т о я н и ю д е л а я в и т с я б ы т ь потребно» .
Д і я л ь н і с т ь Г е н е р а л ь н о г о суду ф і к с у в а л а с ь в « К н и г а х судових вой­
сковых е н е р а л ь н ы х » , а окремі д о к у м е н т и в и х о д и л и з к а н ц е л я р і ї у ви­
гляді «виписів» із цих книг, судових з а п и с і в , д е к р е т і в , актів т о щ о .
З а часів Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о г о в и н и к л и полкові к а н ц е л я р і ї . Вони
відали військовими, а д м і н і с т р а т и в н и м и і судовими с п р а в а м и на тери­
торії к о ж н о г о полку. Д і я л ь н і с т ь п о л к о в и х к а н ц е л я р і й тісно п о в ' я з а н а
з р о б о т о ю п о л к о в и х судів, о с к і л ь к и д о с к л а д у обох в х о д и л и як полкові
судді, т а к і полкові с т а р ш и н и . П р а к т и ч н о в а ж к о відрізнити д і я л ь н і с т ь
одного о р г а н у в і д д р у г о г о . Г о л о в н у роль в них з а й м а в п о л к о в н и к .
П о л к о в і к а н ц е л я р і ї чинили р я д н о т а р і а л ь н и х дій. Вони п о с в і д ч у в а ­
ли в д е я к и х в и п а д к а х д о г о в о р и к у п і в л і - п р о д а ж у н е р у х о м о г о м а й н а , з а ­
повіти, в т р у ч а л и с ь у с п р а в и с п а д щ и н и т о щ о .
Д і я л ь н і с т ь п о л к о в и х к а н ц е л я р і й поступово п о є д н у в а л а с я з д і я л ь ­
ністю міських. З р о с т а н н я з н а ч е н н я і сили п о л к о в н и к і в , п о л к о в о ї с т а р ­
шини, н а я в н і с т ь в їх р у к а х в л а д и п о с т а в и л и міські у р я д и у з а л е ж н е від
них с т а н о в и щ е . Я к с в і д ч а т ь міські актові книги, полкові суди н е о д н о р а ­
зово з а с і д а л и в р а т у ш а х р а з о м з міськими, а с п р а в и н о т у в а в п и с а р
однієї а б о іншої к а н ц е л я р і ї .
Д і л о в о д с т в о м полку і п о л к о в о ю к а н ц е л я р і є ю в і д а в полковий пи­
с а р , д і я л ь н і с т ь якого к о н т р о л ю в а в п о л к о в н и к . Д о ш т а т у полкової к а н -

41
ЦДІА УРСР, ф. 1473, on. 1, спр. 1, арк. 41.
4 2
ЦДАДА, ф. 124, оп. З, спр. 260, арк. 2
4 3
ЦДІА УРСР, ф. 154, on. 1, спр. 19, 20; ф. 133, on. 1, спр. 133; Ц Н Б АН У Р С Р ,
відділ рукописів. І, 55526, Лаа. 39/1, арк. 263.
4 4
Права, по которым судится малороссийский народ. Изд. проф. Кистяковским.
М , 1879, стор. 95.
 целярії входили к а н ц е л я р и с т и і с т а р ш і к а н ц е л я р и с т и , які п р а ц ю в а л и
під контролем п о л к о в о г о п и с а р я . Ш т а т к а н ц е л я р і ї точно не б у в ви­
значений, кількість його б у л а різною з а л е ж н о в і д чисельності полку та
інших о б с т а в и н . С е р е д полкових к а н ц е л я р и с т і в були п и с а р і , які с л у ж и ­
ли р а н і ш е у Г е н е р а л ь н і й військовій к а н ц е л я р і ї . Т а к , Д а н и л о Іванович
В о й ц е х о в и ч — к а н ц е л я р и с т Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї (1672 p.),
згодом — п о л т а в с ь к и й п о л к о в и й п и с а р (1677—1682 pp.); П е т р о І в а н о ­
вич Д о м о н т о в и ч — військовий підписок в Г е н е р а л ь н і й канцелярії
(1669 p.), а потім — к и ї в с ь к и й п о л к о в и й п и с а р (1672—1676 pp.); М и ­
хайло Т а р а с о в и ч З а б і л а — на с л у ж б і в Г е н е р а л ь н і й к а н ц е л я р і ї (1689—
1691 pp.), н і ж и н с ь к и й полковий п и с а р (1708—1710 pp.); А ф а н а с і й Ф е ­
дорович П о к о р с ь к и й — п о ч а в с л у ж б у б л и з ь к о 1690 р. в Г е н е р а л ь н і й
військовій канцелярії, згодом — с т а р о д у б с ь к и й полковий писар
(1698—1707 pp.); П е т р о М и х а й л о в и ч Б у л а в к а — військовий п и с а р , пи­
4 5
сар полковий чернігівський (1708 р.) т а ін.
Н е р і д к о п о л к о в и й п и с а р з а й м а в п о с а д у п о л к о в н и к а чи с о т н и к а .
Так, П а в л о С е м е н о в и ч Г е р ц и к — п о л т а в с ь к и й полковий п и с а р (1675 р.)
був п о л т а в с ь к и м п о л к о в н и к о м (1675—1677, 1683—1687, 1691 —1695 pp.);
Іван В а с и л ь о в и ч П і р о ц ь к и й — н і ж и н с ь к и й п о л к о в и й п и с а р (1694—
1697 pp.), а з г о д о м — н і ж и н с ь к и й полковий сотник (1700, 1709 —
4 6
1725 pp.) та ін.
П о л к о в і писарі часто були г е т ь м а н с ь к и м и п о с л а н ц я м и д о М о с к в и
серед іншої к о з а ц ь к о ї с т а р ш и н и . З о к р е м а н е о д н о р а з о в о в и к о п у в а л и т а ­
4 7
кі функції н і ж и н с ь к і полкові п и с а р і П а в л о М и х а й л о в и ч та Пилип
4 8
Константинов .
О п л а т а к а н ц е л я р и с т і в у к о ж н о м у п о л к у п р о в а д и л а с я -по-різному.
В д е я к и х п о л к а х писарі о д е р ж у в а л и постійну п л а т у , в інших, д е вони
в о л о д і л и м а є т н о с т я м и , — не о д е р ж у в а л и с п е ц і а л ь н о ї г р о ш о в о ї о п л а т и .
З г а д к и про з е м е л ь н і в о л о д і н н я п и с а р і в досить часті. Т а к , в е л и к і з е ­
мельні в о л о д і н н я н а л е ж а л и с т а р о д у б с ь к о м у п и с а р ю І. С к о р о п а д с ь к о ­
4Э
му . Н і ж и н с ь к о м у п о л к о в о м у п и с а р ю Й . З а в а д с ь к о м у (при С а м о й л о -
вичу) ц а р с ь к о ю г р а м о т о ю з а т в е р д ж е н о т р и с е л а : К р у п и ч п о л , С в а р и -
чівка та В и ш н і в к а . П р и л у ц ь к и й п о л к о в и й п и с а р Л и с а н е в и ч о д е р ж а в
5 0
від Л . Г о р л е н к а село Ю р к о в ц і . П и с а р Л у б е н с ь к о г о п о л к у Л е о н т і й
К и ч к а р о в с ь к и й володів селом Л у г о в и к а м и і т р ь о м а млинами на
5 1
р. Удаї під П и р я т и н о м і в с. Г у р б и н ц я х .
У д ж е р е л а х з б е р е г л и с я відомості п р о і с н у в а н н я р а н г о в и х сіл пол­
кових п и с а р і в . Т а к , у листі н і ж и н с ь к о г о п о л к о в н и к а С. З а б і л и (1694 р.)
говориться про село Вересоч, «которое з д а в н и х часов п а н о м п и с а р о м
5 2
полковым нежинским належало» . Ранговим селом полкових писарів
5 3
б у л о село Д р і м а й л і в к а Н і ж и н с ь к о г о полку т а ін.
У п о л к о в и х к а н ц е л я р і я х в е л и с я р і з н о м а н і т н і з а п и с и , д л я я к и х іс­
н у в а л о к і л ь к а книг. У « К н и з і д е к р е т о в і й » з а п и с у в а л и вхідні та вихідні
п а п е р и , у х в а л и , прийняті щ о д о різних с п р а в . У « К н и з і протестів» ве­
л а с я попередня р е є с т р а ц і я різних протестів і позовів. Б у л а щ е « К н и г а
с п р а в поточних», в якій р е є с т р у в а л и с я с п р а в и , щ о р о з с л і д у в а л и с я , і

4 5
В. Л. М о д з а л е в с к и й. Малороссийский родословник, т. 1, стор. 119, ЗЗС,
435; т. 2, стор. 78; т. 4, стор. 102.
4 6
В. Л. М о д з а л е в с к и й. Малороссийский родословник, т. 1, стор. 271; т. 4,
стор. 61.
4 7
ЦДАДА, ф. 229/2, кн. 6, спр. 20; ф. 124, on. 1, 1674 p.—спр. 32.
4 8
ЦДАДА, ф. 124, on. 1, 1669 p.—спр. 18.
4 9
А. Л а з а р е в с к и й . Очерки, заметки и документы по истории Малороссии.
V. К., 1899, стор. 28.
6 0
А. Л а з а р е в с к и й . Описание старой Малороссии, т. 2, стор. 34, т. 3, стор. 63.
5 1
Архів Л В Н АН СРСР, к. 68 (I), спр. 81.
6 2
А. Л а з а р е в с к и й . Очерки, заметки и документы по истории Малороссии,
П. К., 1899, стор. 63.
5 3
А. Л а з а р е в с к и й . Описание старой Малороссии, т. 2, стор. 36.
 5 4
с п р а в и з а к і н ч е н і . З полкової к а н ц е л я р і ї в и х о д и л и т а к о ж у н і в е р с а л и ,
н а к а з и , л и с т и полковників т о щ о , к о м п о з и ц і й н а б у д о в а я к и х д у ж е на­
б л и ж а є т ь с я до відповідних д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е ­
лярії.
Архіви полкових к а н ц е л я р і й з а д р у г у п о л о в и н у X V I I ст. д і й ш л и д о
нас у в и г л я д і розрізнених і в и п а д к о в о у ц і л і л и х о к р е м и х д о к у м е н т і в .
Тому в а ж к о судити в повному обсязі про х а р а к т е р п о л к о в о г о д і л о ­
водства.
Д і л о в о д с т в о м у сотнях в і д а л и сотенні к а н ц е л я р і ї , які були ство­
рені в другій половині X V I I ст. Вони в в а ж а л и с я військовими, а д м і н і ­
с т р а т и в н и м и та судовими о р г а н а м и на території сотні як в і й с ь к о в о - а д ­
міністративної одиниці. Сотенне п р а в л і н н я о ч о л ю в а в сотник, а к а н ц е ­
л я р і ю — п и с а р , який м а в у своєму р о з п о р я д ж е н н і помічників-підписків.
Сотенні к а н ц е л я р і ї т а к о ж були в з а є м о з в ' я з а н і з р а т у ш н и м и к а н ц е л я ­
ріями і ч а с т к о в о а к т и к у в а л и д е я к і с п р а в и в міських а к т о в и х к н и г а х .
Сотенні писарі о д е р ж у в а л и г р о ш о в у п л а т н ю , с е р е д них б у л о м а л о осіб,
які в о л о д і л и с е л а м и . Іноді їм д о д а т к о в о п л а т и л и н а т у р о ю .
М і с ь к е д і л о в о д с т в о к о н ц е н т р у в а л о с ь при міських у р я д а х . М і с ь к и й
у р я д — з а г а л ь н а і н а й ч а с т і ш е в ж и в а н а тогочасна н а з в а у п р а в и міста.
П о в н е міське у п р а в л і н н я с к л а д а л о с я із колегії л а в н и к і в а б о п р и с я ж ­
них під г о л о в у в а н н я м війта, я к а в і д а л а к р и м і н а л ь н и м и с у д о в и м и с п р а ­
в а м и , та з «мейской» р а д и , тобто р а й ц і в ( р а д ц і в ) під г о л о в у в а н н я м
б у р м и с т р а , щ о в і д а л а поточними а д м і н і с т р а т и в н и м и , е к о н о м і ч н и м и , по­
бутовими с п р а в а м и , а т а к о ж ц и в і л ь н и м и с у д о в и м и . У м і с т а х Л і в о б е р е ж ­
ної У к р а ї н и колегії л а в н и к і в і р а й ц і в не були чітко розподілені і Оби­
дві з б и р а л и с я одночасно в с к л а д і одних і тих ж е осіб. У с к л а д і м і с ь к о г о
у п р а в л і н н я незмінно н а з и в а є т ь с я писар м а г і с т р а т с ь к и й ( р а т у ш н и й а б о
просто м і с ь к и й ) , я к и й в і д а в міським д і л о в о д с т в о м .
Міста Л і в о б е р е ж ж я п о д і л я л и с я на дві групи. О д н у групу с т а н о в и ­
ли м а г і с т р а т с ь к і міста, щ о к о р и с т у в а л и с я м а г д е б у р з ь к и м п р а в о м ( п р а ­
вом с а м о у п р а в л і н н я ) . Д о т а к и х н а л е ж а л и : К и ї в , Н і ж и н , П е р е я с л а в ,
С т а р о д у б , Чернігів, Н о в г о р о д - С і в е р с ь к и й , П о ч е п , П о г а р , Глухів, К о р о п ,
М е н а , Остер, П о л т а в а . Д р у г у групу с т а н о в и л и р а т у ш н і міста, які м а л и
міське у п р а в л і н н я , а л е не к о р и с т у в а л и с я м а г д е б у р з ь к и м п р а в о м . Ц і
міста б і л ь ш о ю м і р о ю з а л е ж а л и від с т а р ш и н с ь к о ї а д м і н і с т р а ц і ї .
Д л я в и р і ш е н н я певних с п р а в у р а т у ш і з а с і д а л и як війт, т а к і б у р ­
м и с т е р , а з ними п р и с я ж н і і р а й ц і . П і с л я 1648 р. в з а с і д а н н я х міського
у р я д у б р а в у ч а с т ь місцевий к о з а ц ь к и й сотник чи п о л к о в н и к .
Д і л о в о д с т в о м р а т у ш і в і д а в міський п и с а р . К і л ь к і с т ь к а н ц е л я р и с т і в
б у л а з н а ч н о ю . П р о т е з а г а л ь н и х норм тут т е ж не і с н у в а л о і колене міське
у п р а в л і н н я м а л о певні особливості.
Відомостей про міських п и с а р і в з а ф і к с о в а н о м а л о . П р і з в и щ а їх
з г а д у ю т ь с я в поодиноких с п р а в а х . Д е я к і міські писарі з а л и ш а л и свій
підпис в кінці виписів із міських книг, в кіпці д е я к и х купчих з а п и с і в ,
в д е я к и х міських к н и г а х т о щ о .
С е р е д п и с а р і в в е л и к и х міст в и д і л я л о с я к і л ь к а осіб, які к е р у в а л и
всім д і л о в о д с т в о м міста: п е р ш за все — міський п и с а р ( п и с а р городо­
вого у р я д у ) , п о л к о в и й п и с а р , сотенний п и с а р , а н а в к о л о них г р у п у в а ­
лися чиновники міської, полкової, сотенної к а н ц е л я р і й . П р о це с в і д ч а т ь
5 5
р а т у ш н і книги д е я к и х міст. З о к р е м а , в М и р г о р о д с ь к і й к н и з і зафіксо­
в а н о ч и м а л у кількість п и с а р і в , які о ф о р м л я л и с п р а в и , с к л а д а л и д о к у ­
менти та « к о р и к г о в а л и » їх з к н и г а м и . Б і л я 20 с п р а в п і д п и с а в «Алексей
Іванович Горностай» (1670—1687 pp.) я к «писар м а й с т р а т у м и р г о р о д ­
ского», « п и с а р р а т у ш а м и р г о р о д с к о г о » , « п и с а р мтэский м и р г о р о д с к и й » ,
у 1679 р. с п р а в у п і д п и с а в « Д е м я н Х о м ч е н к о п и с а р мЪский».
6 4
В. А. Д я д и ч е н к о . Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної
України кінця X V I I — початку XVIII ст. К., 1959, стор. 227.
6 5
Ц Д І А УРСР, ф. 1473, on. 1, спр. 1.
 « М а к а р М р о к е в с к и й » — п и с а р М и р г о р о д с ь к о г о полку у січні 1669 p.
«корикговал» одну справу, а в л ю т о м у того ж року « М а к а р М а р т и н о -
вич», т е ж п и с а р полку М и р г о р о д с ь к о г о , п і д п и с а в с п р а в у . Д о речі, в
5 6
іншому д о к у м е н т і за 1672 р . з г а д у є т ь с я п и с а р полку М и р г о р о д с ь к о г о
« М а к а р М о к р е в с к и й » і « М а к а р М о к р и е в с к и й » . Н а п е в н о , це б у л а о д н а
і та ж особа, а л е по-різному п и с а л а своє п р і з в и щ е .
З а 1669—1681 pp. ч и м а л о с п р а в о ф о р м и в та « к о р и к г о в а л » « П р о -
копий Ю р и є в и ч » , він ж е « П р о к о п Ю р и є в и ч » — « п и с а р городовой к о з а ц -
кий», а б о просто «писар м и р г о р о д с к о й » . Інколи він не з а з н а ч а в свою
професію, а л и ш е п о м і ч а в — «Сиє з а п и с о в а л . . . » , «А сиє вписовал...»,
«Сие н а п и с а л П р о к о п и й Ю р и є в и ч рукою», а б о «...рукою л і в о ю » .
К і л ь к а с п р а в з п і д п и с а м и п и с а р і в сотні м и р г о р о д с ь к о ї — « Ф е д о р
Л у к я н о в и ч » (1690 р . ) і « П а в е л Я к и м о в и ч » (1695 p.). О с т а н н і й - у 1698 р .
п і д п и с а в с я я к « п и с а р городовой м и р г о р о д с к о й » .
О т ж е , в миргородській актовій книзі о к р е м і с п р а в и з а п и с у в а в , а б о
« к о р и к г о в а л » , п и с а р міський, полковий чи сотенний, що свідчить п р о
д і л о в е с п і в р о б і т н и ц т в о різних к а н ц е л я р і й в о д н о м у місті.
С л і д з а з н а ч и т и , щ о не всі с п р а в и , д е з б е р і г а ю т ь с я підписи тих чи
інших п и с а р і в , вписані д о книги тими ж п и с а р я м и . С п о с т е р і г а ю т ь с я ви­
п а д к и , коли д о к у м е н т и , с к л а д е н і та підписані певним п и с а р е м , перепи­
с у в а л и с я д о книги іншим к а н ц е л я р и с т о м чи підписком з повним з б е р е ­
ж е н н я м ф о р м и цього д о к у м е н т у , в тому числі і підписів на ньому. Ц и м
п о я с н ю є т ь с я і той ф а к т , щ о к і л ь к а с п р а в у М и р г о р о д с ь к і й книзі м а ю т ь
підпис — « І в а н Ч е р е т е н я п и с а р судей войсковых є н е р а л н и х » . .
П о д і б н і підписи є в а к т о в и х к н и г а х П о л т а в с ь к о г о міського у р я ­
5 7
д у — « В а с и л и й Д а н и л о в и ч п и с а р городовий с т а р о с а н д ж а р о в с к и й ру­
кою» (1691 р . ) , «Андрей В а с и л е в и ч п и с а р судов войсковых є н е р а л н и х »
(1691 p.), « П и с а р сей с п р а в и П а в е л І в а н о в и ч М о к и є в с к и й п и с а р Соко-
л о г о р с к и й » (1690 р.) т о щ о .
Актові книги П о л т а в с ь к о г о міського у р я д у містять м а т е р і а л про
д і я л ь н і с т ь п и с а р і в . « А л е к с а н д р Н и к и ф о р о в и ч » — «писар м-ьский п о л т а в ­
ский» а б о « п и с а р городовий п о л т а в с к и й » — одна із помітних фі­
гур я к з а б а г а т о р і ч н о ю с л у ж б о ю (1666—1689 pp.), т а к і за своїм до­
с т а т к о м . П р і з в и щ е його з г а д у є т ь с я в а к т а х п о н а д 30 р а з і в , а в р я д і
актів з а ф і к с о в а н о п р и д б а н н я ним грунту, б у д и н к і в , л е в а д , нив,
м л и н і в тощо, й о г о рукою н а п и с а н о б а г а т о с п р а в , в о к р е м и х а к т а х
з р о б л е н о в и п р а в л е н н я . П і с л я нього був « С т е ф а н Н е р о д а п и с а р мЪский
п о л т а в с к и й » а б о « п и с а р городовий п о л т а в с к и й » , я к и й з а й м а в цю поса­
ду в 1690—1692 pp.
Д а л і з у с т р і ч а є м о — « Р о м а н Л о з и н с к и й » , щ о п і д п и с у в а в с я як «пи­
с а р п о л т а в с к и й » , «писар городовий п о л т а в с к и й » , «писар мЪский пол­
т а в с к и й » , « п и с а р м а є с т р а т у п о л т а в с к о г о » , «писар м а є с т р а т у п о л к о в о г о
п о л т а в с к о г о » , « п и с а р с п р а в и оноє» т о щ о . З а період д і я л ь н о с т і (1692—
1708 рр.) його р у к о ю в книзі н а п и с а н о б л и з ь к о 70 справ.-У роботі Р о м а н а
Л о з и н с ь к о г о , напевно, були невеликі п е р е р в и . Т а к , у березні 1694 р .
одну с п р а в у н а п и с а в « І в а н К г а є в с к и й п и с а р мЪский п о л т а в с к и й » .
З ж о в т н я 1699 р. д о л ю т о г о 1700 р. б л и з ь к о д е с я т и с п р а в о ф о р м и в
« В л а с М а р ч е н к о » а б о « У л а с М а р ч е н к о » — « п и с а р мЪский п о л т а в с к и й »
а б о «писар городовий п о л т а в с к и й » , я к и й п е р е д ц и м був « п а н о м д и д а -
5 8
скалом» полтавської школи та дяком .
Н а ж а л ь , подібні д а н і в а к т о в и х к н и г а х інших міських у р я д і в м а й ­
ж е відсутні. З г а д к и п р о них з н а х о д и м о в о к р е м и х вихідних д о к у м е н ­
т а х — в и п и с а х із міських а к т о в и х книг, купчих з а п и с а х т о ш о . Н а п р и к ­
л а д : « К о р и к г о в а л с к н и г а м и М а т в е й В и ш е п с к и й мЪский б а т у р и н с к и й
5 6
ЦДАДА, ф. 124, оп. З, спр. 260, арк. 3.
Ъ7
Ц Н Б АН УРСР, відділ рукописів, І, 55256, Лаз.39/1; І, 55257, Лаз.39/2.
5 8
О. Л е в и ц к и й . Очерки народной жизни в Малороссии во 2-й пол. X V I I в.
К., 1902, стор. 282.
писар», « Л е о н т и й К л и щ е н к о п и с а р мЪский б а т у р и н с к и й » , «Семен Ф е ­
д о р о в и ч писар глуховский рукою», « Г а в р и л о Д а н и л о в и ч п и с а р л о х в и ц -
кий», « Ф е д о р Токслинский м а й с т р а т о в ы й п р и с я г л ы й с т а р о д у б о в с к и й
писар», «Федор Ф е д о р о в и ч П о д л е с к и й п и с а р мЪский с т а р о д у б о в с к и й » ,
5 9
« Г р и г о р и й И в а н о в и ч Я х и м о в и ч мЪский черниговский п и с а р » , « П е т р о
Д е м я н о в и ч У м а н е ц п и с а р глуховский рукою в л а с н о ю » , « П е т р о Григо-
риєвич писар м-Ьский к р о л е в е ц к и й р у к а в л а с н а » , « П е ч а т а р сего в ь ш и с а
с книг м-Ьских сосницких Н и к о н А л е к с е е в и ч п и с а р мЪский СОСНИЦКИЙ
6 0
рукою» , « К о р и к г о в а л т в е ж п р а в у Т и м о ф е й П р о к о п о в и ч п и с а р на тот
час мтзский л и с я н с к и й » , «...писалем той выпис Ю р е й К р е ч к о в с к и й пи­
6 1
сар прилуцкий» т а ін.
О с о б л и в у у в а г у п р и в е р т а є міський чернігівський п и с а р Є м е л я н Іва­
нович Яхимович. С п р а в и , написані ним, з у с т р і ч а ю т ь с я п р о т я г о м 1659-—
1700 pp. в різних а р х і в а х . З а л и ш е н і ним підписи: « Є м е л я н И в а н о в и ч
Яхимович п и с а р мЪский п р и с я г л ы й черниговский», « Є м е л я н И в а н о в и ч
Я х и м о в и ч п и с а р мЪский р а т у ш н ы й черниговский». Н а й ч а с т і ш е він під­
п и с у в а в с я я к « Є м е л я н І в а н о в и ч Я х и м о в и ч мЪский черниговский п и с а р » .
Д о к у м е н т и , н а п и с а н і Є. І. Я х и м о в и ч е м , с к л а д е н і з м а к с и м а л ь н и м
д о т р и м а н н я м усіх вимог тодішнього д і л о в о д с т в а ( р о з т а ш у в а н н я тексту
на а р к у ш і паперу, в ж и в а н н я с т а н д а р т н и х в и р а з і в , г р а ф і к а та стиль
письма т о щ о ) , свідчать про його високий ф а х о в и й рівень. В і д о м о , щ о
6 2
у 1649 р. п о л к о в и м п и с а р е м К и ї в с ь к о г о п о л к у був Іван Я х и м о в и ч ,
чернігівським міським писарем у 1657 р . з г а д у є т ь с я Григорій І в а н о в и ч
6 3
Яхимович і, н а р е ш т і , Є м е л я н Іванович Я х и м о в и ч . Д е і коли н а в ч а л и ­
ся Яхимовичі — невідомо. А л е ц і л к о м певно, щ о вони п о х о д я т ь з однієї
родини, а м а й с т е р н і с т ь п и с а р с ь к о ї с п р а в и п е р е д а в а л а с я з а с п а д к о є м ­
ністю. Н е в и к л ю ч е н а м о ж л и в і с т ь , щ о Є м е л я н І в а н о в и ч Я х и м о в и ч під­
т р и м у в а в ділові стосунки з чернігівською п о л к о в о ю к а н ц е л я р і є ю , д е
в різний ч а с посаду п и с а р я з а й м а л и високоосвічені та в и с о к о к в а л і ф і ­
6 4
ковані особи — К а р п о Іванович М о к р і є в и ч (1660—1661 p p . , Л е о н т і й
6 5 6 6
Артемович П о л у б о т о к (1668 р.) , Л у к а ( Л у к а ш ) З а б о р о в с к и й , М и ­
6 7
х а й л о С л о б о д е ц ь , Іван С к о р о п а д с ь к и й (1681—1682, 1687—1689,
6 8
1693—1694 pp.) т а ін.
П о д і б н а о р г а н і з а ц і я д і л о в о д с т в а с п о с т е р і г а є т ь с я і в інших м і с т а х
Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и — Б а т у р и н і , Глухові, С т а р о д у б і , П р и л у к а х т а ін.
С п р а в и , щ о в и р і ш у в а л и с я на з а с і д а н н я х міських у р я д і в , « а к т и к у -
в а л и с я » , тобто з а п и с у в а л и с я д о а к т о в и х книг. Ц е , з д е б і л ь ш о г о , з а п и с и
судових процесів, купівлі і п р о д а ж у з е м е л ь н и х в о л о д і н ь (орних з е м е л ь ,
лісів, сінокосів т о щ о ) , н е р у х о м о г о м а й н а ( б у д и н к і в , д в о р і в , м л и н і в ) ,
у х в а л щ о д о а д м і н і с т р а т и в н и х п и т а н ь т о щ о . Ч а с т о акти на о к р е м і
с п р а в и с к л а д а л и с я поза р а т у ш е ю , а п і з н і ш е с к р і п л ю в а л и с я у р я д о в ц я ­
ми і з а п и с у в а л и с я д о міських книг. У книги в н о с и л и с ь т а к о ж різні д о ­
говори ( н а п р и к л а д , на с п о р у д ж е н н я т а у т р и м а н н я г р е б е л ь і м л и н і в ) ,
рішення Г е н е р а л ь н о г о військового суду, щ о с т о с у в а л и с я с п р а в міста т а
його ж и т е л і в , мирові з а п и с и , з а п и с и на п о ж е р т в у в а н н я , різні свідчення,
— О
5 9
ЦДІА УРСР, ф. 221, on. 1, спр. 205; ф. 133, on. 1, спр. 140, 148, 185; ф. 137,
on. 1, спр. 5.
6 0
Ц Н Б АН УРСР, відділ рукописів, І, 50498, Л а з . 3; І, 50480, Л а з . 3; І, 50463,
Лаз. 3.
61
Державна бібліотека С Р С Р ім. В. І. Леніна, відділ рукописів, ф. 159,
спр. 6104, 6112.
6 2
Реестра всего войска Запорожского после Зборовского договора... 1649 года.
Изд. О. М. Бодянским. М., 1875, стор. 198.
6 3
Ц Д І А УРСР, ф. 133, on. 1, спр. 11.
6 4
В. Л. М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 3, стор. 570.
6 5
В. Л. М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 4, стор. 180.
6 6
В. Л. М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 2, стор. 72.
6 7
ЦДАДА, ф. 124, оп. 3, спр. 260, арк. 3.
6 8
В. Л . М о д з а л е в с к и й . Малороссийский родословник, т. 4, стор. 661.
 результати проведених р о з с л і д у в а н ь т о щ о . З а с о б о м з а с в і д ч е н н я оригі­
нальності особистих актів б у л о т а к о ж внесення їх повного а б о скоро­
ченого тексту до міських книг. Тому в них з у с т р і ч а ю т ь с я численні д а р ­
чі записи, особисті з а п о в і т и ( т е с т а м е н т и ) , з а п и с и про борги, розподіл
майна (нерухомого) і н а в і т ь витяги з а к т о в и х книг інших міських у р я ­
дів. Іноді міський суд в і д н о в л ю в а в в т р а ч е н і д о к у м е н т и , вносячи по­
вторно до актових книг їх зміст з а у ц і л і л и м и к о п і я м и а б о на основі
свідчень.
У н е в е л и к и х м і с т е ч к а х усі с п р а в и в н о с и л и с я до однієї книги, а у
великих — «вічисті с п р а в и » ( а к т и в і д ч у ж е н н я н е р у х о м о г о м а й н а , з а п о ­
віти, д а р ч і записи та інші відносини п р и в а т н о ї в л а с н о с т і ) з а п и с у в а л и с я
до однієї книги, а « с п р а в и поточні» ( п е р е в а ж н о судові с л і д с т в а ) — д о
іншої.
З а п и с и в а к т о в и х к н и г а х міських у р я д і в Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и пе­
р е д а ю т ь норми ж и т т я і поведінки л ю д е й , о к р е м і моменти їх побуту,
з а н о т о в у ю т ь різні я в и щ а т о г о ч а с н о г о с у с п і л ь с т в а . Актові книги — це
« п а м ' я т к и вітчизняної історії т а к і в а ж л и в і , що без їх д о п о м о г и вона
н е с п р о м о ж н а буде ніколи в и р і ш и т и б а г а т ь о х в а ж л и в і ш и х п и т а н ь мину­
6 9
лого ж и т т я » — п и с а в у свій час О. Л е в и ц ь к и й .
З а г а л ь н а с т р у к т у р а основних ф о р м актів, в п и с а н и х до міських
книг р і з н и х міст Л і в о б е р е ж ж я , а т а к о ж р о з р і з н е н и х д о к у м е н т і в , щ о
ВИХОДИЛИ ВІД МІСЬКИХ урЯДІВ у ВИГЛЯДІ ОКреМИХ «ВЬЇПИСеЙ ИЗ МТіСКИХ
книг», купчих з а п и с і в , т е с т а м е н т і в , д о г о в о р і в т о щ о , д о с и т ь п о д і б н а . Н а ­
певно, писарі н а с л і д у в а л и з а г а л ь н о п р и й н я т і з р а з к и с к л а д а н н я , певних
а к т і в , д о в і л ь н о ф о р м у л ю ю ч и д р у г о р я д н і особливості.
П р и міських р а т у ш а х і с н у в а л и д о в і д н и к и д л я к е р і в н и ц т в а їз к а н ­
ц е л я р с ь к і й роботі. П р о це свідчить « К н и г а г л а г о л е м а я л и с т о в п я » , щ о
з б е р і г а є т ь с я у Відділі рукописів Ц Н Б А Н У Р С Р (в свій час опублі­
7 0
к о в а н а Б . Г р і н ч е н к о м ) . Р у к о п и с с к л а д а є т ь с я з к і л ь к о х з о ш и т і в та
о к р е м и х л и с т к і в , н а п и с а н и х в різний ч а с і м е х а н і ч н о о б ' є д н а н и х о д н і є ю
о п р а в о ю . Він містить « І н с т р у к ц и и а л б о т е ж способы до в ш е л я к и х пи­
с а р с к и х потреб и н ф о р м а ц и и и д о к л а д ы в сеи к н и ж ц и о б р е т а ю т с я роз-
м а и т ы е » , тобто в рукописі з і б р а н о з р а з к и різних д о к у м е н т і в л и с т і в (по­
д о р о ж н і х , п р о х о ж и х , п р и в і т а л ь н и х ) , посвідчень, с у п л і к а ц і й ( п р о х а н ь ) ,
с к а р г , судових з а п и с і в , мирових, купчих т о щ о .
К о м п о з и ц і й н о с т р у к т у р а актів міських у р я д і в м а й ж е о д н о р і д н а і
з а л е ж и т ь від змісту з а п и с у . Щ о д о змісту акти м о ж н а поділити па кіль­
ка груп: 1) судові а к т и ; 2) акти п р о к у п і в л ю - п р о д а ж ; 3) з а п о в і т и , д а ­
р у в а н н я ; 4) інші акти поточних с п р а в — с к а р г и , п р о х а н н я т о щ о .

6 9
О. Л е в и ц к и й . История учреждения Киевского центрального архива.— Чте­
ния в об-ве Нестора Летописца; кн. X V I I , вып. 3, 1903, стор. 37.
7 0
Старинный малорусский письмовник. «Книга глаголемая листовня». С предисл.
Б. Д. Гринченко. Чернигов, 1901.
 Розділ III

СКОРОПИС ДОКУМЕНТІВ ГЕНЕРАЛЬНОЇ

ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ

Найбільшою складністю і специфікою в графіці характеризується

скоропис другої половини X V I I ст. Ф о р м и н а ч е р к і в , з ' є д н а н е н а п и с а н ­
ня * та с к о р о ч е н н я н а б у в а ю т ь н а й б і л ь ш о ї р і з н о м а н і т н о с т і . З б і л ь ш у є т ь с я
т а к о ж кількість виносних л і т е р .
С ф е р а в ж и в а н н я д і л о в о г о п и с ь м а з н а ч н о р о з ш и р ю є т ь с я під ч а с
В и з в о л ь н о ї війни 1648—1654 pp. та після в о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и з Р о с і ­
єю. С к о р о п и с , щ о з а с т о с о в у в а в с я в д е р ж а в н о - к а н ц е л я р с ь к о м у д і л о в о д ­
стві, з а х а р а к т е р о м і т е м п а м и свого р о з в и т к у з н а ч н о в і д р і з н я є т ь с я від
письма п а м ' я т о к л і т е р а т у р и та рукописів релігійного змісту.
З н а р я д д я м д л я письма с л у ж и л и гусячі, з р і д к а п а в и н і п е р а . У д р у ­
гій половині X V I I ст. д о к у м е н т и п и с а л и с я на п а п е р і спеціального, ви­
г о т о в л е н н я чорним а т р а м е н т о м ( ч о р н и л о м ) , я к и й в і д з н а ч а в с я стійкістю
і д о б р е з а к р і п л ю в а в с я . О д и н з рецептів його в и г о т о в л е н н я « О у с т а в к а ­
ко ч е р н и л о д Ь л а т и » д о д а н о д о « Г р а м а т и к и » М . С м о т р и ц ь к о г о ( Э в ь ю ,
і619) щ о з б е р і г а є т ь с я в Ц Н Б А Н У Р С Р : « П е р в о е ч а р к а вина ц р к о в -
н а г о , ч а р к а оцту д о б р о г о , д в і ч а р к и г а л я с у , ч а р к а с в е р х о м гуми, д е -
в я т ч а р о к в о д ы , т р е т а я ч а с т ч а р к и к у п е р в а с у и п о с т а в и т на огнь д о н -
д е ж е начнет ш у м і т и . Т а ж з а 6 дни промЪшуй по т р и р а з ы , на 9 д е н ь
п р о ц ь д и чрез чистую хустку и т а к о п и ш и . А в н е г д а огусгЬєт п р и д а й
м а л о в о д ы є л и к о м о щ н о вомЪстити и п а к о п и ш и » .
У д а н о м у розділі р о з г л я н е м о п а л е о г р а ф і ч н і о с о б л и в о с т і с к о р о п и с у
Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї , я к і с т а н о в л я т ь з н а ч н у ч а с т и н у пи­
семних п а м ' я т о к д р у г о ї половини X V I I ст. П р е д м е т о м д о с л і д ж е н н я є
почерки текстів, а т а к о ж підписи на д о к у м е н т а х , які певною м і р о ю
р о з к р и в а ю т ь п и т а н н я р о з в и т к у п и с ь м а цієї к а н ц е л я р і ї .
Г е н е р а л ь н а військова к а н ц е л я р і я б у л а не л и ш е однією із цент­
р а л ь н и х а д м і н і с т р а т и в н и х у с т а н о в на Л і в о б е р е ж н і й У к р а ї н і в цей ч а с ,
а й своєрідною школою підготовки висококваліфікованих писарів та
к а н ц е л я р и с т і в д л я інших у с т а н о в . Т о м у д о ц і л ь н о п р о с т е ж и т и е в о л ю ц і ю
письма цієї к а н ц е л я р і ї в і д п о ч а т к у її з а с н у в а н н я ( с е р е д и н а X V I I ст.) д о
кінця X V I I ст.
С к о р о п и с Г е н е р а л ь н о ї військової канцелярії другої половини
X V I I ст. д о с л і д ж у є т ь с я з а о р и г і н а л а м и д о к у м е н т і в . Н а ж а л ь , а р х і в
к а н ц е л я р і ї з а з н а ч е н о г о п е р і о д у в силу цілого р я д у історичних о б с т а ­
вин не з б е р і г с я . Д о н а ш о г о ч а с у з б е р е г л и с ь л и ш е вихідні д о к у м е н т и
к а н ц е л я р і ї , щ о п р и з н а ч а л и с я о к р е м и м у с т а н о в а м та о с о б а м . Ц і д о к у ­
менти є в різних архівних ф о н д а х . Т а к , з н а ч н а кількість о р и г і н а л і в д о ­
кументів Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї з б е р і г а є т ь с я в Ц е н т р а л ь н о м у
д е р ж а в н о м у архіві д а в н і х актів С Р С Р ( М о с к в а ) — ф о н д « М а л о р о с с и й с к и е

* Слід відрізняти з'єднане написання літер від лігатури. Лігатура створюється на

півзлитті суміжних і до того ж тотожніх частин сусідніх літер, тоді як з'єднане
написання скоропису базується на з'єднуючих лініях між літерами.
1
Ц Н Б АН У Р С Р , відділ рідкісної і цінної книги, інв. № 4279.
д е л а » (ф. 124, on. 3). Ц е п е р е в а ж н о г е т ь м а н с ь к і у н і в е р с а л и , листи д о
ц а р і в , російських б о я р і в о є в о д з різних п и т а н ь політичного та адміні­
с т р а т и в н о - г о с п о д а р с ь к о г о ж и т т я , л и с т и на п р о ї з д , інструкції, статті,
с к л а д е н і під ч а с о б р а н н я о к р е м и х г е т ь м а н і в т о щ о . У Ц е н т р а л ь н о м у
д е р ж а в н о м у історичному архіві У Р С Р ( К и ї в ) в різних ф о н д а х (пере­
в а ж н о м о н а с т и р с ь к и х ) з о с е р е д ж е н о з н а ч н у к і л ь к і с т ь о р и г і н а л і в геть­
манських у н і в е р с а л і в , л и с т і в , н а к а з і в т о щ о на з е м е л ь н і в о л о д і н н я пред­
с т а в н и к а м к о з а ц ь к о ї с т а р ш и н и , м о н а с т и р с ь к и м д і я ч а м , міським у р я ­
д о в ц я м т о щ о . П о д і б н і д о к у м е н т и є в к о л е к ц і ї А. Л а з а р е в с ь к о г о , щ о
з б е р і г а є т ь с я у В і д д і л і рукописів Ц Н Б А Н У Р С Р ( К и ї в ) .
Б а г а т о д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї з б е р і г а є т ь с я
в архіві Л е н і н г р а д с ь к о г о в і д д і л е н н я Інституту історії С Р С Р А Н С Р С Р
у колекції д о к у м е н т і в і м а т е р і а л і в з історії У к р а ї н и , з і б р а н о ї М. П . Л и х а -
човим (к. 238/11, 128), та у колекції а к т і в К и ї в с ь к о ї к а з е н н о ї п а л а т и
(К. 68). О к р е м і г е т ь м а н с ь к і у н і в е р с а л и та л и с т и м і с т я т ь с я у колекції
З а х і д н о р о с і й с ь к и х актів ( ф . 293) В і д д і л у рукописів Д е р ж а в н о ї публіч­
ної бібліотеки ім. М. Є. С а л т и к о в а - Щ е д р і н а ( Л е н і н г р а д ) .
Всього д л я д о с л і д ж е н н я в и к о р и с т а н о б і л я 500 д о к у м е н т і в , п о ч и н а ю ­
чи від у н і в е р с а л і в Б . Х м е л ь н и ц ь к о г о 1648 р. та Р е є с т р у З а п о р і з ь к о г о
війська 1649 р. і з а к і н ч у ю ч и д о к у м е н т а м и 1700 р. в к л ю ч н о .
П а л е о г р а ф і ч н е д о с л і д ж е н н я , я к е с т а в и т ь з а мету не л и ш е п о к а з
з а г а л ь н и х рис розвитку п и с ь м а , а й в и з н а ч е н н я д а т у ю ч и х о з н а к , по­
винне б а з у в а т и с ь на точно д а т о в а н и х п а м ' я т к а х . Т о м у д л я д а н о ї робо­
ти в и к о р и с т а н і д о к у м е н т и , щ о м а ю т ь точну д а т у н а п и с а н н я .
П и с ь м о д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї в і д з н а ч а є т ь ­
ся р і з н о м а н і т н і с т ю ф о р м і п о ч е р к і в . Тут з у с т р і ч а ю т ь с я численні з р а з к и
звичайного і парадного, к а л і г р а ф і ч н о ю і недбалого письма.
З в и ч а й н е п и с ь м о — це письмо, з а н о р м а м и я к о г о п и ш е б і л ь ш і с т ь
ж и т е л і в певної місцевості в певний час. У д а н о м у в и п а д к у цей т е р м і н
о х о п л ю є письмо, я к и м п и с а л а б і л ь ш і с т ь ж и т е л і в Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и
в другій половині X V I I ст. З в и ч а й н е п и с ь м о не п е р е с л і д у є с п е ц і а л ь н о
естетичних цілей. Воно о х о п л ю є різні почерки р о з б і р л и в о г о п и с ь м а ,
р о з р а х о в а н о г о на читання б а г а т ь м а о с о б а м и . Д л я з в и ч а й н о г о письма
х а р а к т е р н і певні графічні норми, с п о с т е р і г а є т ь с я т а к о ж в ж и в а н н я
а р х а ї ч н и х ф о р м . Д о т е р м і н у — з в и ч а й н е п и с ь м о — не в х о д я т ь різного
роду відхилення від з а г а л ь н о п р и й н я т и х норм і т р а д и ц і й п и с ь м а , п о в ' я з а ­
ні з його н е д б а л і с т ю з а р а х у н о к ш в и д к о с т і н а п и с а н н я т а і н д и в і д у а л ь н и ­
ми о с о б л и в о с т я м и п и с а р і в .
Й о м у п р о т и с т о ї т ь п а р а д н е письмо. П и с а р , я к и й м а в д о б р і н а в и к и
в к а л і г р а ф і ї , міг в и к о н а т и д о к у м е н т з певними е л е м е н т а м и д е к о р а т и в ­
них і х у д о ж н і х п р и й о м і в , т а к з в а н и м п а р а д н и м п и с ь м о м . Т а к е письмо
в и к о н а н е з естетичним с м а к о м . У п а р а д н и х п о ч е р к а х на перший п л а н
виступає с п р я м о в а н і с т ь д о м а к с и м а л ь н о ї р о з б і р л и в о с т і л і т е р . З а раху­
нок ж е з б і л ь ш е н н я а б о з м е н ш е н н я р о з м і р у д е я к и х г р а ф е м , витягнутих
і в и т і є в а т о зігнутих кінців о к р е м и х із них в я к о м у с ь о д н о м у стилі, рів­
номірного н а х и л у л і т е р , відстані м і ж р я д к а м и , р о з т а ш у в а н н я тексту н а
а р к у ш і паперу та іншого т а к е п и с ь м о н а б у в а є м а й ж е х у д о ж н ь о г о
о з д о б л е н н я . С к о р о ч е н н я в ж и в а ю т ь с я помірно, о б м е ж у ю ч и с ь н а й б і л ь ш
с т а н д а р т н и м и в и п а д к а м и , виносні в ж и в а ю т ь с я б і л ь ш д л я д е к о р а т и в ­
ності, ніж д л я п р и с к о р е н н я процесу н а п и с а н н я . Т а к и м п и с ь м о м вико­
нані о с о б л и в о урочисті г е т ь м а н с ь к і у н і в е р с а л и , л и с т и д о р о с і й с ь к и х ц а ­
рів т о щ о .
К а л і г р а ф і ч н е п и с ь м о х а р а к т е р н е п о є д н а н н я м його теорії і т р а д и ц і ї ,
д о т р и м а н н я м певних г р а ф і ч н и х н о р м та ступеня у д о с к о н а л е н н я , я к о г о
воно д о с я г л о в д а н и й час, с т а н о в и т ь собою с т а т и к у п и с ь м а . К а л і г р а ­
фічне п и с ь м о р о з б і р л и в е , чітке, без б у д ь - я к о г о г р а ф і ч н о г о , д е к о р а т и в ­
ного 1 х у д о ж н ь о г о д о п о в н е н н я . У к а л і г р а ф і ч н о м у письмі, коли п и с а р
т р а д и ц і й н і теоретичні вимоги п о є д н у в а в із с у ч а с н и м и йому д о с я г н е н -

3* 35
н я м и у цій справі, п р о я в л я в с я в п л и в певної г р а ф і ч н о ї ш к о л и . З в и ч а й ­
но, т а к е письмо не м о г л о бути в і л ь н и м від с у б ' є к т и в н и х рис і поро­
д ж у в а л о деяку різноманітність в почерках.
У н е д б а л о м у письмі п и с а р п р а г н у в л и ш е д о ш в и д к о с т і н а п и с а н н я
і не м а в н а м і р у д о с я г т и к р а с и і чіткості л і т е р . Т а к е п и с ь м о з м і н ю в а л о
як зовнішній в и г л я д п и с ь м а та стиль, т а к і г р а ф і ч н и й с к л а д . У ньому
п е р е в а ж а л и с п р о щ е н і ф о р м и г р а ф е м , які ш в и д к о п и с а л и с я і з ' є д н у в а ­
л и с я з н а с т у п н и м и , щ о , в свою чергу, в е л о до п о я в и нових ф о р м і на­
віть типів г р а ф е м . Д е я к і з них поступово с т и л і з у в а л и с ь і згодом ста­
в а л и з а г а л ь н о в ж и в а н и м и . Т а к и м чином з ' я в л я л и с я нові графічні ф о р м и ,
щ о згодом з а к р і п л ю в а л и с я н а в и к о м і в и д о з м і н ю в а л и п о п е р е д н ю т р а д и ­
цію в письмі. П р и ш в и д к о м у н а п и с а н н і ч а с т і ш е в ж и в а л и с я с к о р о ч е н н я ,
р о з м і р виносних л і т е р в і д п о в і д а в величині р я д к о в и х , п е р е в а ж а л о з ' є д н а ­
не н а п и с а н н я г р а ф е м у р я д к у та виносних з р я д к о в и м и . Все це, в свою
чергу, в п л и в а л о на в і д с т а н ь м і ж р я д к а м и , я к а д о с я г а л а інколи шести —
восьми величин к о р п у с а р я д к о в о ї л і т е р и . У н е д б а л о м у письмі б і л ь ш е
п р о я в л я л и с я с у б ' є к т и в н і риси п и с а р я , які з а л е ж а л и від його ф і з и ч н о г о
і психічного стану.
З м і н и усіх видів письма в і д б у в а л и с я у тісному в з а є м о з в ' я з к у .
У з в и ч а й н о м у і н е д б а л о м у письмі писарі о р і є н т у в а л и с я на певні гра­
фічні норми, прийняті у к а л і г р а ф і ч н о м у і п а р а д н о м у письмі, а л е від­
т в о р ю в а л и їх у д е щ о з м і н е н о м у в и г л я д і , щ о в и к л и к а л о с я ш в и д к і с т ю
н а п и с а н н я . Н а певному етапі р о з в и т к у к а л і г р а ф і ч н е і п а р а д н е п и с ь м о
з а в д я к и п р и с к о р е н н ю процесу н а п и с а н н я з а з н а в а л о д е я к и х змін, які
згодом н а б и р а л и н о р м а т и в н о г о х а р а к т е р у . П р о т е у к а л і г р а ф і ч н о м у і
п а р а д н о м у письмі п и с а р п р а г н у в досягти м а к с и м а л ь н о ї р о з б і р л и в о с т і ,
щ о суперечило с п р и й м а н н ю д е я к и х ф о р м із н е д б а л о г о а б о з в и ч а й н о г о
письма.
Ці тенденції, п р о т и л е ж н і за х а р а к т е р о м , в з а є м н о д о п о в н ю в а л и о д н а
о д н у і с п р и я л и р о з в и т к о в і п и с ь м а , з у м о в л е н о г о п о т р е б а м и суспільного
ж и т т я , п и с ь м а , в я к о м у м а к с и м а л ь н а р о з б і р л и в і с т ь п о є д н у в а л а с я б із
максимальною швидкістю.
Т а к и м чином, всі з р а з к и письма о д н а к о в о в а ж л и в і д л я його п і з н а н ­
ня, ї х необхідно з н а т и і в р а х о в у в а т и при вивченні внутрішніх з а к о н о ­
мірностей, щ о з у м о в и л и р о з в и т о к г р а ф і ч н о ї системи п и с ь м а . Н а д у м к у
І. К а м а н і н а , ф о р м а л і т е р і м е т о д н а п и с а н н я їх, тобто почерк, в и р о б л я ю ­
ться ш к о л о ю під в п л и в о м в л а с н о ї , с а м о р о з в и в а ю ч о ї к у л ь т у р и , а б о з а ­
несеної з з о в н і ; під час н а в ч а н н я письму ш к о л а чи о к р е м і п р е д с т а в н и к и
п е р е д а ю т ь своїм в и х о в а н ц я м із п о к о л і н н я в п о к о л і н н я х а р а к т е р письма
з т и м и у д о с к о н а л е н н я м и і с п р о щ е н н я м и в методі з о б р а ж е н н я л і т е р , я к і
2
вироблялися практикою і часом .
П р о б л е м а д о с л і д ж е н н я у к р а ї н с ь к о г о с к о р о п и с у м а є дві сторони —
г р а ф і ч н у і стилістичну. Я к в і д о м о , в у к р а ї н с ь к о м у скорописі м а й ж е
к о ж н а л і т е р а м а є к і л ь к а типових г р а ф е м в б а г а т ь о х ф о р м а х . Типові
г р а ф е м и в и з н а ч а ю т ь г р а ф і ч н и й с к л а д п и с ь м а , а їх ф о р м и — з о в н і ш н і й
в и г л я д , стиль, почерк т о щ о . Типи г р а ф е м б і л ь ш с т а л і , м е н ш е п і д д а ю т ь ­
ся з м і н а м і в п л и в а м , а їх ф о р м и — ч и с е л ь н і ш і і р у х л и в і ш і , л е г ш е під­
д а ю т ь с я з м і н а м і в п л и в а м , щ о п о з н а ч а є т ь с я на з о в н і ш н ь о м у в и г л я д і
п и с ь м а , на його стилі. К о ж н а т и п о в а г р а ф е м а при з о б р а ж е н н і м а є чис­
ленні ф о р м и , які, в свою чергу, п р о т я г о м певного ч а с у з н а ч н о з м і н ю ю ­
ться а ж д о п о я в и нової типової г р а ф е м и .
Т а к и м чином, при н а я в н о с т і відносно с т а л о г о г р а ф і ч н о г о с к л а д у
письмо відрізняється загальним виглядом, стилем.
Д о к у м е н т и Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї н а п и с а н і д е с я т к а м и
різни^х почерків з р і з н и м г р а ф і ч н и м н а п и с а н н я м т а і н д и в і д у а л ь н и м и
особливостями. Спостереження над письмом документів канцелярії

2
И. М. К а м а н и н . Палеографический изборник, стор. 6.
д а є м о ж л и в і с т ь к л а с и ф і к у в а т и почерки з а к і л ь к о м а с т и л і с т и ч н и м и гру­
пами.
I. П и с ь м о , щ о н а с л і д у є т р а д и ц і ї к и ї в с ь к о г о с к о р о п и с у п е р ш о ї п о л о ­
вини XVII ст.— л і т е р и о к р у г л і , м а й ж е о д н а к о в о г о р о з м і р у , д р і б н і , чіткі,
р о з м і щ е н і в р я д к у рівномірно, вільно. Ч і т к і с т ь п о є д н у є т ь с я з естетич­
ним в и к о н а н н я м , ритм п р о п о р ц і о н а л ь н и й і п л а в н и й . С п о с т е р і г а є т ь с я
п р а г н е н н я п и с а р я досягти х у д о ж н ь о г о у д о с к о н а л е н н я , з а с т о с о в у ю ч и ви-
тієваті згини н а д р я д к о в и х і п і д р я д к о в и х е л е м е н т і в г р а ф е м . П и с ь м о
рівномірне, без о с о б л и в и х натисків п е р а , а з н а ч и т ь і без о с о б л и в о по­
товщених ліній в г р а ф е м а х , м а й ж е рівне а б о з н е в е л и к и м н а х и л о м
вправо. Трапляється значна кількість з'єднаних написань рядкових літер
та р я д к о в и х з виносними. М о д у л ь п и с ь м а з м і н ю є т ь с я в сторону з б і л ь ­
шення під кінець сторіччя, щ о п е в н о ю м і р о ю з м і н ю є з а г а л ь н и й в и г л я д
письма.
II. П и с ь м о , щ о с п р и й м а є с п е ц и ф і к у к и ї в с ь к о г о нового п и с ь м а , пер­
ші з р а з к и я к о г о з ' я в л я ю т ь с я щ е в п е р ш і й чверті XVII ст. і ш и р о к о
3
р о з п о в с ю д ж у ю т ь с я з другої п о л о в и н и XVII с т . , х а р а к т е р и з у є т ь с я з н а ч ­
ною в у г л а с т і с т ю з л е д ь помітним н а х и л о м а б о без н а х и л у л і т е р , хоч
деякі з них з б е р і г а ю т ь з а к р у г л е н і с т ь . Л і т е р и в и т я г н у т і , тобто висота
літери б і л ь ш а від її ш и р и н и . М е н ш а к і л ь к і с т ь з ' є д н а н и х н а п и с а н ь у с л о ­
ві та виносних г р а ф е м з р я д к о в и м и . П о ч е р к и цієї групи б у в а ю т ь без
потовщених ліній у г р а ф е м а х та із з н а ч н и м и п о т о в щ е н н я м и . З о в н і т а к е
письмо має д в о я к и й в и г л я д : л а т и н с ь к о г о , р о з п о в с ю д ж е н о г о на той ч а с
у П о л ь щ і , а л е з с т а р о ю ф о р м о ю місцевих у к р а ї н с ь к и х г р а ф е м , - т а пи­
с ь м а , я к е з а г а л ь н и м в и г л я д о м н а б л и ж а є т ь с я до півуставного* а г р а ф і ч ­
ним с к л а д о м н а с л і д у є т р а д и ц і ї у к р а ї н с ь к о г о скоропису. М о д у л ь п и с ь м а
цього типу більший п о р і в н я н о з попереднім з а р а х у н о к витягиутості
л і т е р і з м і н ю є т ь с я в с т о р о н у з б і л ь ш е н н я під кінець с т о р і ч ч я .
III. П и с ь м о , х а р а к т е р н е н а я в н і с т ю р о з м а ш и с т и х р о з ч е р к і в , з а в д я к и
яким з ' я в л я є т ь с я з н а ч н а к і л ь к і с т ь п о т о в щ е н и х ліній у г р а ф е м а х . У та­
к о м у письмі м е н ш е в и т р и м у є т ь с я чіткість, л і т е р и в р я д к у р о з т а ш о в у ю ­
ться нерівномірно, не в и т р и м у є т ь с я певний н а х и л т а в е л и ч и н а , не від­
чувається художнього смаку у формах літер. Помітний вплив стилю
російського скоропису, хоч г р а ф і ч н и й с к л а д з б е р і г а є т р а д и ц і ї у к р а ї н ­
ського п и с ь м а .
IV. Д о о к р е м о ї стилістичної групи м о ж н а віднести п а р а д н е п и с ь м о ,
яким в и к о н у в а л и с я д о к у м е н т и о с о б л и в о урочистого з м і с т у . В ц ь о м у
письмі всі л і т е р и в и т р и м у ю т ь с я в п е в н о м у р о з м і р і , о д н а к о в о м у н а х и л і ,
кінці о к р е м и х г р а ф е м , щ о в и х о д я т ь н а д чи під р я д о к , п и ш у т ь с я м а й ж е
з о д н а к о в и м з г и н о м , під о д н и м к у т о м , що н а д а є п и с ь м у о с о б л и в о к р а ­
сивого х у д о ж н ь о г о в и г л я д у .
С л і д з а з н а ч и т и , щ о н а з в а н і стилістичні групи п и с ь м а д о к у м е н т і в
Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї не з а в ж д и чітко в и д і л я ю т ь с я . З н а ч н а
кількість д о к у м е н т і в н а п и с а н а п о ч е р к а м и , що м а ю т ь п е р е х і д н и й х а р а к ­
тер між н а з в а н и м и г р у п а м и .
Н а я в н і с т ь з н а ч н о ї кількості д о к у м е н т і в з а півсторіччя д і я л ь н о с т і
Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї д а є м о ж л и в і с т ь д о с л і д и т и ступінь
р о з в и т к у та х а р а к т е р н і о с о б л и в о с т і п и с ь м а , його г р а ф і ч н и й с к л а д . Ви­
вчення певних п а л е о г р а ф і ч н и х о з н а к з о к р е м а та всіх їх, р а з о м в з я т и х ,
в и з н а ч а є історичний підхід до п а м ' я т к и не л и ш е в р о з у м і н н і в и я с н е н н я
її з в ' я з к у із з а г а л ь н и м и у м о в а м и в и н и к н е н н я , а й в р о з у м і н н і в и я с н е н н я
історії д о с л і д ж у в а н о г о рукопису. В м і н н я в і р н о ч и т а т и і д а т у в а т и р у к о ­
писи м о ж л и в е при у в а ж н о м у вивченні г р а ф і ч н и х н а ч е р к і в л і т е р , у т о м у
числі виносних, методів скорочень т о щ о .
З у п и н и м о с я на о к р е м и х л і т е р а х скоропису д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї

3
И. М. К а м а н и н . Палеографический изборник, стор. 14.
 військової к а н ц е л я р і ї цього часу, на г р а ф е м а х л і т е р , щ о в ж и в а л и с я
в більшості д о к у м е н т і в .
В е л и к і л і т е р и в ж и в а ю т ь с я п е р е в а ж н о в с л о в а х на п о ч а т к у тексту,
в л а с н и х іменах та ін. Ч і т к о в и з н а ч е н и х п р а в и л н а п и с а н н я в е л и к и х
л і т е р не існувало, в л а с н і імена іноді п и с а л и с я з в е л и к о ї л і т е р и , іноді
з малої.
А — п и ш е т ь с я я к с т а р е с л о в ' я н с ь к е , п р а в и й бік я к о г о к о р о т к и й ,
іноді згин л і в о г о боку не с п о л у ч а є т ь с я з п р а в и м . З а г а л о м н а б л и ж а є ­
ться до сучасного рукописного. В ж и в а є т ь с я т а к о ж у в и г л я д і г р е ц ь к о ї
а л ь ф и , часто в е р т и к а л ь н а л і н і я г р а ф е м и в и д о в ж е н а в в е р х і п е р е к р е с л е ­
на н е в е л и к о ю г о р и з о н т а л ь н о ю р и с к о ю . Ч а с о м т а к а л і т е р а н а г а д у є ц и ф ­
ру д в а з н е в е л и к о ю г о р и з о н т а л ь н о ю р и с к о ю , н и ж н я ч а с т и н а г р а ф е м и
пишеться на рівні р я д к а , а в е р х н я п і д н і м а є т ь с я н а д р я д к о м . В ж и в а ю ­
ться обидві г р а ф е м и л і т е р и д о в і л ь н о , в о д н о м у і т о м у ж тексті, в о д н а ­
кових с л о в а х . Д л я з о б р а ж е н н я в е л и к о ї л і т е р и в ж и в а є т ь с я г р а ф е м а , схо­
ж а на сучасце в е л и к е р у к о п и с н е А, г о р и з о н т а л ь н а р и с к а я к о г о то
виходить з а бокові лінії г р а ф е м и , то в м і щ у є т ь с я в їх с е р е д и н і , то з о ­
б р а ж у є т ь с я д в о м а косими р и с к а м и ( т а б л . 1).
Б — п и ш е т ь с я у в и г л я д і т р и к у т н и к а із з і г н у т о ю л і н і є ю , щ о т я г н е ­
ться від основи в в е р х р і з н и м и ф о р м а м и згину.- Т а к і г р а ф е м и л і т е р и
п и с а л и с я в три — чотири п р и й о м и руки і б у л и не с х о ж і на г р а ф е м и
д а н о ї літери в російському с к о р о п и с у . П р и с к о р е н н я п р о ц е с у н а п и с а н н я
поступово д е ф о р м у є т а к і г р а ф е м и ; с п о ч а т к у з м і н ю є т ь с я , а . потім
з н и к а є ф о р м а т р и к у т н и к а . Л і т е р а п о ч и н а є п и с а т и с ь в д в а п р и й о м и руки,
а н а п р и к і н ц і X V I I ст. з ' я в л я ю т ь с я г р а ф е м и , щ о п и ш у т ь с я в один при­
йом руки ( т а б л . 1).
В — з а часів Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о г о часто з у с т р і ч а є т ь с я у в и г л я д і
г р а ф е м , які н а г а д у ю т ь в е л и к у л і т е р у А, трохи з в у ж е н у , інколи з в е р х у
л е д ь з а к р у г л е н у , лівий бік я к о ї ч а с о м в и т я г н у т и й і зігнутий в п р а в о .
Н а п р и к і н ц і 60-х р о к і в д о с л і д ж у в а н о г о сторіччя т а к а г р а ф е м а посту­
пово з н и к а є з о в с і м . Д л я з о б р а ж е н н я цієї л і т е р и п е р е в а ж н о в ж и в а ю т ь с я
в різних ф о р м а х дві типові г р а ф е м и : у в и г л я д і г р е ц ь к о ї тети та у ви­
г л я д і , щ о н а б л и ж а є т ь с я до сучасного р у к о п и с н о г о н а п и с а н н я . О б и д в і
г р а ф е м и в ж и в а ю т ь с я д о в і л ь н о , ч а с т о п о р я д в о д н о м у слові. У б і л ь ш о с т і
в и п а д к і в на п о ч а т к у с л о в а п и ш е т ь с я о с т а н н я г р а ф е м а , а в середині —-
у в и г л я д і тети ( т а б л . 1).
Д л я з о б р а ж е н н я в е л и к о ї л і т е р и о к р е м о ї г р а ф е м и не б у л о . В р а ­
зі потреби ( п е р е в а ж н о на п о ч а т к у тексту) в ж и в а л а с я о с т а н н я г р а ­
фема у збільшеному вигляді з особливо видовженими і закрученими
кінцями. .
Г — п о з н а ч а є т ь с я т р ь о м а г р а ф е м а м и : у в и г л я д і сучасного р у к о п и с ­
ного Г; г р а ф е м а , щ о н а г а д у є ц и ф р у 9, високої і н е п р а в и л ь н о ї ф о р м и ,
з високо п і д н я т о ю г о л о в к о ю ; у в и г л я д і д о в г о ї лінії, винесеної вниз р я д ­
ка. Велика літера в деяких документах має зображення, що наближає­
т ь с я д о сучасного в е л и к о г о р у к о п и с н о г о Г. П р о т е в е л и к а л і т е р а з д е б і л ь ­
шого п о з н а ч а є т ь с я г р а ф е м а м и у в и г л я д і н е п р а в и л ь н о ї ц и ф р и 9, щ о
п і д н і м а є т ь с я н а д р я д к о м ( т а б л . 1).
С л і д з а з н а ч и т и , щ о в у к р а ї н с ь к о м у письмі X V I I ст. поступово в ж и ­
в а є т ь с я о с о б л и в е н а п и с а н н я л і т е р и д л я п е р е д а ч і і н ш о м о в н о г о з в у к а — g.
П р о т е у скорописі д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї дослі­
д ж у в а н о г о періоду д л я п е р е д а ч і п р о р и в н о г о Г у с л о в а х і н ш о м о в н о г о по­
ходження здебільшого зустрічається традиційне у старій українській
о р ф о г р а ф і ї с п о л у ч е н н я літер К Т ( к г в а л т , кгрунт, кгди та і н . ) .
Д — в і д з н а ч а є т ь с я в е л и к о ю к і л ь к і с т ю р і з н о м а н і т н и х г р а ф е м , які
в ж и в а л и с я іноді у в и г л я д і п і в у с т а в н о г о , а г о р и з о н т а л ь н а риска пи­
салася з деяким розмахом. Такі зображення писалися в два-три
прийоми руки. З н а ч н о ч а с т і ш е ця л і т е р а з о б р а ж у є т ь с я із в и д о в ж е н и м и
вниз н і ж к а м и . Ш в и д к і с т ь н а п и с а н н я в е л а д о змін і поступового спро-
 Таблиця 1
Скоропис документів Генеральної військової канцелярії другої половини XVII ст.
щєння г р а ф е м , н а п и с а н н я я к и х з 70-х років в и к о н у в а л о с ь в один прийом
руки ( т а б л . 1).
Е — з о б р а ж у є т ь с я д в о м а типовими г р а ф е м а м и : о д н а з них н а б л и ­
ж а є т ь с я д о сучасного рукописного в е л и к о г о Е, д р у г а — с х о ж а на сучас­
не рукописне Є ( т а б л . 1). О б и д в а типи г р а ф е м п о з н а ч а л и з в у к и Е
та Є.
Ж — з у с т р і ч а є т ь с я у в и г л я д і п і в м і с я ц я вигнутою стороною в л і в о
з т р и к у т н и м а б о ч о т и р и к у т н и м виступом посередині. П е р е в а ж н о в ж и ­
в а ю т ь с я т а к і дві типові г р а ф е м и цієї л і т е р и з численними ф о р ­
м а м и к о ж н о г о типу: коли в е р т и к а л ь н а л і н і я з н а ч н о в и д о в ж е н а в в е р х
і вниз із з а г и н о м в е р х н ь о г о кінця в л і в о (інколи — в п р а в о ) , н и ж н ь о г о — •
вправо, а посередині в е р т и к а л ь н о ї о д н и м кутом п р и м и к а є т р и к у т н и к ;
інша г р а ф е м а — коли о д и н кінець в е р т и к а л ь н о ї лінії в и д о в ж е н и й в н и з
і з а г н у т и й в п р а в о , іноді н е в е л и к о ю п е т л е ю , а д р у г и й кінець в р я д к у з а ­
к р у ч у є т ь с я у в и г л я д і в у з л а . П е р ш а г р а ф е м а п и с а л а с я в д в а - т р и прийо­
ми руки, д р у г а — в один.
S (зело) — в ж и в а є т ь с я у чіткому г р а ф і ч н о м у з о б р а ж е н н і цієї л і т е ­
ри п е р е в а ж н о д л я п о з н а ч е н н я числа шість.
З ( з е м л я ) — м а є к і л ь к а в а р і а н т і в з о б р а ж е н н я . О д и н з них, к о л и
верхня ч а с т и н а рисунка м а є з а к р у г л е н у ф о р м у , щ о п о ч и н а є т ь с я неве­
л и к о ю в е р т и к а л ь н о ю , косою а б о г о р и з о н т а л ь н о ю р и с к о ю , а н и ж н я л і н і я
з н а ч н о в и д о в ж е н а вниз з к р а с и в и м вигином і з а к р у г л е н н я м в п р а в о а б о
вліво. Іноді г р а ф е м а н а г а д у є а р а б с ь к у ц и ф р у д в а із значно- в и т я г н у т и м
кінцем а б о з о б р а ж у є т ь с я просто х в и л е п о д і б н о ю лінією. З у с т р і ч а є т ь с я
з о б р а ж е н н я літери 3 у в и г л я д і л а т и н с ь к о г о z ( д л я п е р е д а ч і , я к в е л и к о ї ,
т а к і м а л о ї л і т е р и ) , я к е п и ш е т ь с я в один а б о д в а прийоми руки. Всі
в а р і а н т и в ж и в а ю т ь с я д о в і л ь н о ( т а б л . 1).
У п е р ш о м у десятиріччі д о с л і д ж у в а н о г о періоду іноді з у с т р і ч а є т ь с я
г р а ф е м а у в и г л я д і к у т а , а л е в наступні д е с я т и р і ч ч я зовсім з н и к а є . Г р а ­
фічне з о б р а ж е н н я S ( з е л о ) і 3 ( з е м л я ) я к л і т е р з м і ш у є т ь с я .
И (восьмиричне) — подібне д о сучасного рукописного И, іноді схо­
ж е на л і т е р у К в з в и ч а й н і й чи з в о р о т н і й ф о р м і . Ч и т а є т ь с я я к И а б о І,
а з н а д р я д к о в и м з н а к о м у в и г л я д і дуги чи риски з к р а п к о ю ч и т а є т ь с я
як у к р а ї н с ь к е І ( т а б л . 1).
І (десятиричне) — з о б р а ж у є т ь с я о д н і є ю в е р т и к а л ь н о ю лінією, вни­
зу л е д ь з а г н у т о ю в п р а в о , з однією чи д в о м а к р а п к а м и а б о р и с к а м и н а д
нею. В е л и к а л і т е р а п и ш е т ь с я у в и г л я д і зігнутої посередині в е р т и к а л ь ­
ної лінії з поперечною р и с к о ю на місці згину, о б и д в а кінці л і т е р и з а ­
гнуті вліво, іноді н и ж н я ч а с т и н а з н а ч н о в и д о в ж е н а і з а к р у ч е н а в п е т л ю .
З а в ж д и ч и т а є т ь с я я к І.
О б и д в і л і т е р и ( И в о с ь м и р и ч н е та І д е с я т и р и ч н е ) в ж и в а л и с ь д о с и т ь
часто, іноді поруч в о д н о м у слові.
й — досить р і д к о з у с т р і ч а є т ь с я я к р я д к о в а л і т е р а , а з о б р а ж у є т ь с я
різними з н а к а м и н а д с л о в о м . Л и ш е на кінець сторіччя з у с т р і ч а є т ь с я
в р я д к у у в и г л я д і , п о д і б н о м у до сучасного р у к о п и с н о г о з о б р а ж е н н я
( т а б л . 1).
К — н а й ч а с т і ш е з о б р а ж у є т ь с я у в и г л я д і д в о х в е р т и к а л ь н и х рисок,
л е д ь зігнутих. В е л и к а л і т е р а своїм в и г л я д о м н а б л и ж а є т ь с я до сучасної
рукописної великої л і т е р и ( т а б л . 1).
Л — н а г а д у є сучасну рукописну л і т е р у ( т а б л . 1).
М — п о р я д з г р а ф е м о ю , п о д і б н о ю до с у ч а с н о г о рукописного М, ч а с ­
то з у с т р і ч а є т ь с я у в и г л я д і л а т и н с ь к о г о m ( т а б л . 1).
Н — з о б р а ж у в а л о с я н а б л и ж е н о до сучасної рукописної л і т е р и — дві
в е р т и к а л ь н і лінії перечеркнуті г о р и з о н т а л ь н о ю , я к а часто в и х о д и т ь з а
м е ж і літери. В е л и к а л і т е р а п и ш е т ь с я в т р и , д в а і один п р и й о м и руки,
інколи г о р и з о н т а л ь н а л і н і я з о б р а ж у є т ь с я д в о м а косими ( т а б л . 1).
О — я к звук, з о б р а ж у є т ь с я д в о м а л і т е р а м и : з в и ч а й н е О і о м е г а ,
обидві в ж и в а ю т ь с я д о с и т ь ч а с т о .
 4
г а є т ь с я і в російському скорописі того часу . В и з н а ч е н н я н а п и с а н н я Ъ
і Ь в у к р а ї н с ь к о м у скорописі п о т р е б у є с п е ц і а л ь н о г о д о с л і д ж е н н я .
В д о к у м е н т а х Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї Ъ і Ь з о б р а ж у ю ­
ться у вигляді о к р у г л о ї ф о р м и , в е р х н я частина л і т е р и в и т я г н у т а вверх
із в у г л а с т и м чи о к р у г л и м з а г и н о м вліво, я к и й інколи п е р е х о д и т ь в пет­
л ю . З у с т р і ч а ю т ь с я т а к о ж у в и г л я д і , н а б л и ж е н о м у д о сучасних руко­
писних н а п и с а н ь ( т а б л . 1).
Ы — поряд з варіантами, що н а б л и ж а ю т ь с я до півуставного, вжи­
в а ю т ь с я різновидності, щ о у т в о р и л и с я в н а с л і д о к п р и с к о р е н н я н а п и с а н ­
ня з а р а х у н о к з м е н ш е н н я п р и й о м і в руки в н а п и с а н н і . Д о с и т ь часто
спостерігається з м і ш у в а н н я ЬІ та И . Ц е свідчить п р о те, щ о п и с а р і
в той ч а с не р о з р і з н я л и цих з в у к і в .
Ъ ( я т ь ) — н а п и с а н н я р і з н о м а н і т н е : із в е р т и к а л ь н о ю л і н і є ю , з н а ч н о
в и т я г н у т о ю вверх б е з згину, ч а с т о з н е в е л и к и м згином в п р а в о чи в л і в о
а б о с к о ш е н о ю в п р а в о і з а в ж д и з поперечною н е в е л и к о ю г о р и з о н т а л ь ­
ною рискою. Іноді ц я л і т е р а п и с а л а с ь в один прийом руки і г о р и з о н ­
т а л ь н а риска я в л я л а с ь ніби п р о д о в ж е н н я м н и ж н ь о г о з а г н у т о г о к і н ц я .
У д о к у м е н т а х часів Б . Х м е л ь н и ц ь к о г о т р а п л я є т ь с я її н а п и с а н н я по­
дібне до рукописного л а т и н с ь к о г о h б е з згину н и ж н ь о г о лівого к і н ц я ,
іноді підкресленого, із в и д о в ж е н и м з а г н у т и м верхнім кінцем, п е р е к р е с ­
леним г о р и з о н т а л ь н о ю р и с к о ю ( т а б л . 1). 15 — в ж и в а л о с я в середині т а
5
на кінці слова і ч и т а л о с я я к І .
Ю — н а б л и ж а є т ь с я д о сучасного рукописного, г о р и з о н т а л ь н а р и с к а
п и ш е т ь с я посередині а б о п і д н і м а є т ь с я вверх ( т а б л . І ) .
Я — с х о ж е на півуставне, у д е я к и х в и п а д к а х н а г а д у є к у р с и в н е літе-
росполучення — ІА ( т а б л . І ) .
А (юс) •— подібний д о п і в у с т а в н о г о , п о з н а ч а є з в у к Я . В ж и в а є т ь с я
досить рідко, п е р е в а ж н о у в л а с н и х і м е н а х .
g (ксі) — п о з н а ч а є з в у к — К С , т а к о ж з у с т р і ч а є т ь с я д о с и т ь р і д к о .
Ч** (псі) — м а й ж е не т р а п л я є т ь с я .
0 ( ф і т а ) — в ж и в а є т ь с я г р а ф е м а у в и г л я д і п р я м о ї , в и т я г н у т о ї лінії,
нижній кінець якої з н а ч н о в и д о в ж е н и й вниз і л е д ь з а г н у т и й в л і в о ,
а з в е р х у в і д х о д и т ь д р у г а л і н і я , щ о на рівні р я д к а з а г и н а є т ь с я вліво,
з а к р у ч у є т ь с я в петлю і п е р е к р е с л ю є обидві лінії г р а ф е м и ( т а б л . І ) .
V ( і ж и ц я ) — в ж и в а є т ь с я д о с и т ь р і д к о , з д е б і л ь ш о г о п о з н а ч а є з в у к І,
інколи В (в с л о в а х — є в а н г е л і є ) .
Відносно р і в н о м і р н е з б е р е ж е н н я д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї в і й с ь к о в о ї
канцелярії за десятиріччями дає можливість простежити еволюцію гра­
фем о к р е м и х л і т е р . Н а й б і л ь ш а кількість г р а ф е м б а г а т ь о х л і т е р спосте­
р і г а є т ь с я п р о т я г о м п е р ш о г о д е с я т и р і ч ч я і с н у в а н н я к а н ц е л я р і ї ( т а б л . 2),
тобто в роки її о р г а н і з а ц і й н о г о с т а н о в л е н н я , коли д о к а н ц е л я р і ї по­
т р а п л я л и писарі з різних місцевостей У к р а ї н и , а з н а ч и т ь з р і з н и м и
г р а ф і ч н и м и т р а д и ц і я м и і н а в и к а м и в письмі. У наступні д е с я т и р і ч ч я
кількість г р а ф е м з м е н ш у є т ь с я з а р а х у н о к поступової у н і ф і к а ц і ї п и с ь м а ,
створення в л а с н и х т р а д и ц і й у письмі. Д е щ о з м і н ю є т ь с я д у к т о к р е м и х
г р а ф е м , їх р о з м і р , а л е типова ф о р м а з б е р і г а є т ь с я б і л ь ш і с т ю л і т е р .
Л и ш е окремі г р а ф е м и літер В, 3 та С ( т а б л . 2. 1648—1660 pp. Л і т е р а
В — чотири останні г р а ф е м и , л і т е р а 3 — ч е т в е р т а г р а ф е м а у в и г л я д і
кута, літера С — п е р ш а г р а ф е м а ) з у с т р і ч а ю т ь с я в д о к у м е н т а х Гене­
р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї першого д е с я т и р і ч ч я д о с л і д ж у в а н о г о пе­
ріоду, а в наступні роки м а й ж е з н и к а ю т ь .
О к р е м о ї у в а г и з а с л у г о в у ю т ь виносні л і т е р и (виносними н а з и в а ю ­
ться л і т е р и , написані н а д р я д к о м , хоч вони в х о д я т ь в слово, щ о стоїть
4
И. С. Ф и л и п п о в а . Об употреблении букв Ъ и Ь в московских рукописях
XVII века.— Исследования источников по истории русского языка и письменности.
М., 1966, стор. 122—139.
5
П. Б і л є ц ь к и й - Н о с е н к о . Словник української мови. Підготував до ви­
дання В. В. Німчук. К., 1966, стор. 409.
в р я д к у ) , з а д о п о м о г о ю я к и х д о с я г а л о с ь п р и с к о р е н н я п и с ь м а та еконо­
мія п а п е р у . Ц і л і т е р и скорописного п и с ь м а з н а ч н о в і д р і з н я ю т ь с я від
р я д к о в и х літер.
Д о с л і д н и к и з в е р т а л и у в а г у на з м і н и в н а п и с а н н і виносних л і т е р
і на поступове з б і л ь ш е н н я їх кількості в X V I I ст. В . М . Щ е п к і н , я к и й
цій графічній особливості п р и д і л я в з н а ч н у у в а г у , в к а з у в а в на м о ж л и ­
6
вість д а т у в а т и рукописи і з а х а р а к т е р о м н а я в н и х у них виносних л і т е р .
А н а л і з системи виносних л і т е р в с к о р о п и с н и х т е к с т а х , з о к р е м а
в п а м ' я т к а х д і л о в о г о письма X V I I ст., п о к а з у є , щ о виносні л і т е р и часто
в и з н а ч а л и д е к о р а т и в н у сторону п и с ь м а , на я к у о с о б л и в у у в а г у з в е р ­
тали п и с а р і - п р о ф е с і о н а л и . Тому д о ц і л ь н о п р о с т е ж и т и о к р е м і х а р а к ­
терні н а ч е р к и виносних л і т е р скоропису Г е н е р а л ь н о ї в і й с ь к о в о ї к а н ц е ­
л я р і ї д р у г о ї половини X V I I ст.
_ Н а д р я д о к в и н о с и л и с ь л і т е р и : В, Д , Ж , З , И , К, Л , М , Н , П , Р , С,
Т, X , Ц, Ч, Ш. Н а п р и к і н ц і сторіччя з у с т р і ч а ю т ь с я п о д е к у д и і виносні
Б і П (табл. 3).
Таблиця З
Еволюція скоропису документів Генеральної військової канцелярії другої половини
XVII ст.

ВИНОСНІ ЛІТЕРИі

П о м і т н о д е я к і с п р о щ е н н я в н а ч е р к у б а г а т ь о х виносних л і т е р . Н а д
л і т е р а м и Д , Р , С, X титло о п у с к а є т ь с я , щ о п о я с н ю є т ь с я г р а ф і ч н и м зо­
б р а ж е н н я м цих л і т е р , в н а ч е р к а х я к и х н а я в н і відповідні титлу г р а ф і ч ­
ні риси. Т а м , де титло з б е р і г а є т ь с я — н а д л і т е р а м и В, З , К, Л , М, Н ,
Ц , Ш , з д е б і л ь ш о г о пишеться р а з о м із виносною л і т е р о ю без в і д р и в у
п е р а . І л и ш е в н е б а г а т ь о х в и п а д к а х т и т л о з б е р і г а є свою с т а р у ф о р м у .
Усі в а р і а н т и винесення л і т е р н а д р я д о к м о ж н а п р о с т е ж и т и в з а ­
л е ж н о с т і від позиції та х а р а к т е р у виносних та інших е л е м е н т і в с л о в а .
П е р ш а л і т е р а с л о в а , а т а к о ж г о л о с н а не в и н о с и л и с ь . Н а й ч а с т і ш е ви­
носились приголосні л і т е р и , щ о с т о я т ь в кінці с л о в а ( Й , М, Р , С, X ) .
6
В. Н. Щ е п к и н. Вказ. праця, стор. 134, 137.
П р и цьому не м а л о з н а ч е н н я , я к о ю б у л а п е р ш а л і т е р а н а с т у п н о г о с л о ­
ва, голосна чи п р и г о л о с н а . В и н о с и л а с ь п р и г о л о с н а п е р е д п р и г о л о с н о ю ,
з р і д к а перед голосною, в середині с л о в а . У слові м о г л о бути д е к і л ь к а
виносних л і т е р .
Іноді виносились дві л і т е р и , щ о с т о я л и поруч, о с о б л и в о н а п р и к і н ­
ці с л о в а — М У , М И , В И т о щ о . У д е я к и х в и п а д к а х е л е м е н т г р а ф е м и
однієї виносної л і т е р и з л и в а в с я з е л е м е н т о м г р а ф е м и іншої виносної
чи р я д к о в о ї л і т е р и , створюючи т а к и м чином л і г а т у р у . Д о с и т ь ч а с т о
в ж и в а л а с я виносна л і г а т у р а С Т , інколи Р Т , Р П , Р Н (стор. 63, 64).
У з а к і н ч е н н я х п р и к м е т н и к і в і на кінці д і є п р и к м е т н и к і в в и н о с и л а с ь
п р и г о л о с н а Г, а н а с т у п н а з а нею л і т е р а О о п у с к а л а с ь . Ъ і Ь в и н о с и л и с ь
інколи з п р и г о л о с н о ю , а з д е б і л ь ш о г о о п у с к а л и с ь .
С л і д з а з н а ч и т и , щ о л і т е р и в и н о с и л и с ь н а д р я д о к не л и ш е в с л о в а х
ш и р о к о г о в ж и т к у , а н а в і т ь в і м е н а х , н а з в а х т а п і д п и с а х . П р о це свід­
чить Р е є с т р В і й с ь к а З а п о р і з ь к о г о 1649 p., підписи Б . Х м е л ь н и ц ь к о г о
та ін.
П о є д н а н н я п е р е р а х о в а н и х методів винесення л і т е р н а д р я д о к ство­
рює певний с т и л ь п и с ь м а , який з а л е ж и т ь не стільки від часу н а п и с а н н я ,
скільки від х а р а к т е р у п о ч е р к а . О д и н п и с а р з а х о п л ю в а в с я в и н е с е н н я м
н а д р я д о к л і т е р и М у з ' є д н а н о м у чи р о з ' є д н а н о м у н а п и с а н н і з р я д к о ­
вими л і т е р а м и , інший — н а д а в а в п е р е в а г у л і т е р а м X , Р та ін. Тому
з а г а л ь н и й в и г л я д виносних у д в о х о д н о ч а с н о н а п и с а н и х т е к с т а х різни­
ми п и с а р я м и м о ж е бути різним. , ,
Д о с и т ь часто с п о с т е р і г а є т ь с я з ' є д н а н е н а п и с а н н я р я д к о в и х л і т е р
з виносними. Н а й ч а с т і ш е в ж и в а л и с я з ' є д н а н н я виносних л і т е р й , М ,
Р , С, X з голосними р я д к о в и м и л і т е р а м и А, Е, И , У.
О д н и м із в а ж л и в и х принципів скоропису є його система с к о р о ч е н ь .
С к о р о ч е н и м и могли бути л и ш е певні с л о в а , тоді я к методи винесення
літер та л і т е р о с п о л у ч е и ь у п р и н а г і д н і й позиції з д і й с н ю в а л и с ь у будь-
я к о м у слові.
7
В і д о м о чотири методи с к о р о ч е н н я слів у с л о в ' я н с ь к і й п а л е о г р а ф і ї :
пропуск л і т е р , головним чином голосних; ч а с т к о в е винесення їх н а д
р я д о к (слід в і д р і з н я т и с л о в а , виносна в я к и х в и з н а ч а л а с ь т р а д и ц і є ю
н а п и с а н н я д а н о г о с л о в а в і д слів, щ о м а л и л и ш е сполучення л і т е р , щ о
8
д о п у с к а л и в и н е с е н н я ) ; усічення кінця с л і в ; с к о р о ч е н н я с л о в а д о однієї
початкової літери.
П е р е л і ч е н і методи були відомі в і з а н т і й с ь к і й і л а т и н с ь к і й г р а ф і ц і .
Л а т и н с ь к а п а л е о г р а ф і я в и р о б и л а с п е ц і а л ь н у т е р м і н о л о г і ю . Т а к , усічен­
ня слова в и з н а ч а є т ь с я т е р м і н о м — суспенсія; п р о п у с к однієї а б о кіль­
кох л і т е р із середини с л о в а із з б е р е ж е н н я м його п о ч а т к у й кінця —
к о н т р а к ц і я ; с к о р о ч е н н я с л о в а д о однієї п о ч а т к о в о ї л і т е р и — сігла
9
та і н .
П о д і б н і с к о р о ч е н н я д о с и т ь часто в ж и в а ю т ь с я і в скорописі доку­
ментів Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї . С к о р о ч у в а л и с я ч а с т о в ж и в а н і
терміни с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о г о , релігійного, політичного і п о б у т о в о г о
х а р а к т е р у . У в и п а д к а х с к о р о ч е н н я ш л я х о м стиснення а б о к о н т р а к ц і ї
п р о п у с к а л и с ь п е р е в а ж н о голосні л і т е р и . Н а п р и к л а д : в л ч с т в а — велич-
ности; в м , вшей — в а м , в а ш о ї ; гдн, гпдн, гсдн — господін; гпдра,
гспдру — г о с п о д а р я , г о с п о д а р ю ; г п д р т в — г о с п о д а р с т в ; г с д р а — госу­
д а р я ; кнзя — к н я з я ; млсті — м и л о с т и ; мц, мсца, мсця — м і с я ц ь , міся­
ця; мнтр — м о н а с т и р ; н ш и м , ншей — н а ш и м , н а ш о ї і т. п.

7
Л. В. Ч е р е п н и й . Вказ. праця, стор. 245—246.
8
О. В. Т в о р о г о в . О выносных буквах в русских рукописях X V — X V I I вв.—
— Исследования источников по истории русского языка и письменности. М , 1966,
стор. 164.
9
Е . й . Р у ж и ц ь к и й . Скорочення в латинських документах X I V — X V I I I ст.—
Третя республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних
історичних дисциплін. Друга секція. К., 1968, стор. 143—150.
 Т а к і ж слова с к о р о ч у в а л и с я і ш л я х о м суспенсії, тобто усічення
с л о в а . Н а п р и к л а д : а р х и е п — а р х і є п и с к о п ; вел, вели — в е л и ч н о с т и ; з а ­
пор — з а п о р і з ь к и й ; енер — є н е р а л ь н и й ; прес — п р е с в і т л и й і т. п.
А такі с л о в а , я к п а н , місяць, милости, ч о л о в і к та інші, інколи ско­
р о ч у в а л и с я до однієї п о ч а т к о в о ї л і т е р и .
Н а д скороченими с л о в а м и т и т л о з б е р і г а л о с я а б о о п у с к а л о с я , після
скороченого с л о в а інколи с т а в и л и дві к р а п к и .
С л і д з а з н а ч и т и , щ о писарі по-різному с к о р о ч у в а л и одні і ті ж , н а ­
віть ч а с т о в ж и в а н і , с л о в а .
Ч и с л а п о з н а ч а л и с я л і т е р а м и а б о п и с а л и с я с л о в а м и . Д л я числових
позначень вживалися переважно такі графеми:

Н а д г р а ф е м а м и , щ о п о з н а ч а л и числа, с т а в и л о с я т и т л о н а д в с і м а
р а з о м а б о н а д к о ж н о ю о к р е м о . Н і а р а б с ь к і , ні р и м с ь к і ц и ф р и в доку­
ментах Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї д р у г о ї половини X V I I ст.
не в ж и в а л и с я .
З о в н і ш н є о ф о р м л е н н я д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я ­
рії т а к о ж м а л о свої о с о б л и в о с т і . Н а в і д м і н у від рукописних книг п а п і р
д о к у м е н т і в не л і н і ю в а в с я . Тому р о з м і щ е н н я тексту на а р к у ш і п а п е р у
з а л е ж а л о від н а в и к і в та ф а х у п и с а р я , а т а к о ж від величини тексту.
Б і л ь ш досвідченими п и с а р я м и д о т р и м у в а л а с ь певна с и м е т р і я — з обох
б о к і в невеликі п о л я , о д н а к о в а в і д с т а н ь між р я д к а м и , іноді з в е р х у з а ­
л и ш а л а с ь ч и м а л а частина а р к у ш а д л я з а г о л о в к у . З о в н і ш н і й в и г л я д до­
к у м е н т у з а л е ж а в від його змісту і п р и з н а ч е н н я . Г е т ь м а н с ь к і у н і в е р с а л и
з д е б і л ь ш о г о п и с а л и с я на одній сторінці в д в о є с к л а д е н о г о а р к у ш а , текст
р о з м і щ у в а в с я в з д о в ж а б о поперек сторінки і з а в ж д и с к р і п л ю в а в с я
підписом г е т ь м а н а і п е ч а т к о ю . Н а місці п е ч а т к и м і ж а р к у ш а м и п а п е р у
н а л и в а л и сургуч, а потім с т а в и л и п е ч а т к у , в н а с л і д о к чого а р к у ш і с к л е ­
ю в а л и с я . Н а останній сторінці з а з н а ч а л а с я а д р е с а , куди в і д п р а в л я в с я
у н і в е р с а л . О с о б л и в о урочисті г е т ь м а н с ь к і у н і в е р с а л и та л и с т и п и с а л и
на р о з г о р н у т о м у а р к у ш і п а п е р у .
Н е з н а ч н а к і л ь к і с т ь г е т ь м а н с ь к и х у н і в е р с а л і в н а п и с а н а на о д и н а р ­
ному а р к у ш і п а п е р у . В т а к о м у р а з і д л я о ф о р м л е н н я п е ч а т к и під т е к с т о м
на чистій частині а р к у ш а н а д р і з а л и к у с о к п а п е р у д о в і л ь н о ї ф о р м и , з а ­
г и н а л и , під нього н а л и в а л и сургуч і с т а в и л и п е ч а т к у .
 Інші д о к у м е н т и , р о з м і р тексту я к и х був з н а ч н о б і л ь ш и й , п и с а л и
на обох с т о р і н к а х одного а б о к і л ь к о х а р к у ш і в (вдвоє с к л а д е н о г о ) .
Т а к и м чином, с к о р о п и с д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я ­
рії другої половини X V I I ст.: 1) з б е р і г а є т р а д и ц і ї к и ї в с ь к о г о с к о р о п и с у
першої половини X V I I ст., х а р а к т е р н и м и р и с а м и я к о г о були д р і б н і , чіт­
кі й округлі г р а ф е м и ; 2) с п р и й м а є е л е м е н т и к и ї в с ь к о г о нового п и с ь м а ,
х а р а к т е р н о г о в у г л а с т і с т ю г р а ф е м , з б і л ь ш е н о ю висотою п о р і в н я н о з їх
ш и р и н о ю , яке с а м е в другій половині X V I I ст. н а б у в а є з н а ч н о г о по­
ш и р е н н я на л і в о м у березі Д н і п р а ; 3) с п р и й м а є вплив стилю російського
скоропису, щ о п р о я в л я є т ь с я в п о я в і р о з ч е р к і в , з н а ч н и х п о т о в щ е н ь о к р е ­
мих елементів г р а ф е м т о щ о , при ц ь о м у з б е р і г а є т ь с я ф о р м а місцевих
у к р а ї н с ь к и х г р а ф е м ; 4) н а б у в а є специфічного х у д о ж н ь о г о , п а р а д н о г о .
стилю, я к и м п и с а л и с я д о к у м е н т и о с о б л и в о урочистого змісту, д и п л о м а ­
тичного л и с т у в а н н я т о щ о .
Г р а ф і ч н и й с к л а д скоропису д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ­
ц е л я р і ї д р у г о ї половини X V I I ст. х а р а к т е р н и й з н а ч н о ю к і л ь к і с т ю типо­
вих г р а ф е м о к р е м и х л і т е р з ч и с е л ь н и м и ф о р м а м и . О с о б л и в о це спосте­
р і г а є т ь с я в п е р ш о м у десятиріччі д о с л і д ж у в а н о г о періоду, тобто р о к і в
організаційного становлення канцелярії.
Н а п р и к і н ц і сторіччя г р а ф і ч н и й с к л а д п и с ь м а у н і ф і к у є т ь с я (див. л і ­
тери А, Б , В, Г, Д , Р , С, Т, У, X , Ц , ЬІ, Ъ) з а в д я к и з м е н ш е н н ю кількості
ф о р м о к р е м и х г р а ф е м і н а в і т ь ц і л к о в и т и м в и п а д а н н я м із в ж и т к у к і л ь ­
кох типів.
Спостерігається тенденція спрощення начерку окремих графем де­
я к и х л і т е р з а р а х у н о к з м е н ш е н н я п р и й о м і в р у к и під час н а п и с а н н я
(див. літери Б , Д , Ж , З , К, Р , X , ЬІ, Ъ ) .
 Розділ IV

С К О Р О П И С Д О К У М Е Н Т І В М І С Ь К И Х РАТУШ,
П О Л К О В И Х ТА С О Т Е Н Н И Х К А Н Ц Е Л Я Р І Й ,
МОНАСТИРІВ

Д о с л і д ж е н н я специфіки письма різних у с т а н о в м а є в а ж л и в е з н а ­

чення д л я в и з н а ч е н н я місця п о х о д ж е н н я д о к у м е н т і в .
Д о н а ш о г о часу не з б е р е г л о с я ж о д н о г о повного к о м п л е к т у доку­
ментів к а н ц е л я р і й місцевих у с т а н о в Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и д р у г о ї п о ­
л о в и н и X V I I ст. П и с ь м о їх вчені д о с л і д ж у ю т ь з а в и п а д к о в о у ц і л і л и м и
а к т о в и м и к н и г а м и міських у р я д і в та р о з р і з н е н и м и д о к у м е н т а м и у ви­
г л я д і виписів із міських книг, купчих з а п и с і в , д о г о в о р і в , т е с т а м е н т і в
тощо.
Д л я д о с л і д ж е н н я в и к о р и с т а н о актові книги Л о х в и ц ь к о ї М и р г о ­
2 3 4
родської , О с т е р с ь к о ї р а т у ш , П о л т а в с ь к о г о міського у р я д у і р о з р і з ­
нені д о к у м е н т и місцевих установ Б а т у р и н а , В о р о н е ж а , Г а д я ч а , Г л у х о в а ,
І в а ш к і в ц і в , К о з е л ь ц я , Конотопа, К о р о п а , К р о л е в ц я , Л о х в и ц ї , Л ю б е ч а ,
Н і ж и н а , П е р е я с л а в а , П о ч е п а , П р и л у к , Сосниці, С т а р о д у б а , Ч е р н і г о в а
та ін. Всього п о н а д 800 о д и н и ц ь з б е р е ж е н н я , щ о з н а х о д я т ь с я в кількох
5
сховищах Києва, Москви і Ленінграда .
В а ж л и в и м и п а м ' я т к а м и д і л о в о г о письма д р у г о ї половини X V I I ст.
є з н а ч н і з а о б с я г о м , р і з н о м а н і т н і з а змістом і своєрідні за ж а н р о м
актові книги міських у р я д і в . Д о н а ш о г о часу з б е р е г л о с я н е б а г а т о акто­
вих книг міських у р я д і в Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и , проте ж о д н а з них щ е
не була предметом с п е ц і а л ь н о г о п а л е о г р а ф і ч н о г о д о с л і д ж е н н я .
З а п и с и в актових к н и г а х міських у р я д і в Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и ве­
л и с я у к р а ї н с ь к о ю мовою, я к а с т а л а постійно в ж и в а т и с ь в а к т а х з дру­
гої половини X V I I ст. А к т о в у книгу к о ж н о г о міста п и с а л и різні писарі,
тому з п а л е о г р а ф і ч н о ї точки зору цей м а т е р і а л досить р і з н о м а н і т н и й .
І н д и в і д у а л ь н і стилі н а я в н і в к о ж н і й а к т о в і й книзі у великій кількості,
щ о д а є м о ж л и в і с т ь виявити специфічні місцеві особливості письма та
з а г а л ь н і , спільні з а к о н о м і р н о с т і в цілому. О с к і л ь к и п е р е в а ж н а біль­
шість текстів міських а к т о в и х книг, купчих з а п и с і в , т е с т а м е н т і в т о щ о
н а л е ж и т ь перу п и с а р і в , які були корінними ж и т е л я м и , є м о ж л и в і с т ь
п р о с т е ж и т и місцеву відмінність г р а ф і к и п и с ь м а , а з в і д с и — н а я в н і с т ь
графічних традицій.
К і л ь к і с т ь г р а ф е м к о ж н о ї л і т е р и в скоропису всіх а к т о в и х книг д о ­
сить з н а ч н а , а н а ч е р к и їх з о б р а ж е н н я в письмі д о с л і д ж у в а н и х книг
хоч і подібні, а л е м а ю т ь свої о с о б л и в о с т і .
1
ЦДІА УРСР, ф. 1528, on. 1, спр. 1, 2.
2
ЦДІА УРСР, ф. 1473, on. 1, спр. 1.
3
ЦДІА УРСР, ф. 1451, on. 1, спр. 1.
4
Ц Н Б АН УРСР, відділ рукописів, І, 55 256, Л а з . 39/1; І, 55 257, Л а з . 39/2;
Чернігівський історичний музей, Ал. 942 (Тарн. 5 4 Р ) ; Ал. 443 (Тари. 4 7 Р ) .
5
ЦДІА УРСР, ф. 51, 72, 128—133, 137—139, 141, 143—151, 154, 157—162, 164,
221—223; Ц Н Б АН УРСР, відділ рукописів, колекція О. М. Лазаревського; Ц Д А Д А
(Москва). Малоросійські справи, ф. 124, оп. 3; Державна бібліотека СРСР
їм. В. І. Леніна, відділ рукописів, ф. 159, збірка М. А. Маркевича; Архів Ленін­
градського відділення Інституту історії С Р С Р АН СРСР, к. 238 (11) 128; к. 68; Дер­
жавна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, відділ рукописів, ф. 293.
 Таблаая 4
Графіка скоропису актових книг Лохвицької ратуші (1653—1700 pp.)

4 3-483 49
особливого м а н е р н о - д е к о р а т и в н о г о з а б а р в л е н н я з е л е м е н т а м и х у д о ж ­
ньої витієватості. П и с а р ю в л а с т и в е т а к о ж в ж и в а н н я омеги та ю с а .
Іншим п о ч е р к о м , тобто іншим п и с а р е м , написані а р к у ш і 25—35.
П о ч е р к дрібний, хоч д е щ о к р у п н і ш и й від попереднього, о к р у г л и й , чіт­
кий, л е д ь скошений, без натисків п е р а . З н а ч н о м е н ш а кількість р о з ч е р ­
ків у в и г л я д і витягнутих кінців о к р е м и х г р а ф е м , відсутні г р а ф е м и , в л а ­
стиві п о п е р е д н ь о м у почерку. З б і л ь ш е н е С виходить п е р е в а ж н о н а д р я ­
док, д о в ж и н а в и т я г н у т и х кінців о к р е м и х г р а ф е м — ч о т и р и - п ' я т ь к о р п у с і в
л і т е р и . О м е г а — о к р у г л о ї ф о р м и , з р і д к а в ж и в а є т ь с я з о б р а ж е н н я вибу­
хового Г у в и г л я д і н і м е ц ь к о г о g.
П о ч е р к на а р к у ш а х ЗО—33 хоч і подібний д о попередніх ( д р і б н и й ,
чіткий, о х а й н и й ) , а л е х а р а к т е р н и й ц і л к о в и т о ю відсутністю н а д м і р н о - в и ­
тягнутих кінців о к р е м и х г р а ф е м . Д о в ж и н а витягнутих ліній д о р і в н ю є
одній-двом в е л и ч и н а м основного к о р п у с а л і т е р и . Д е я к і г р а ф е м и л і т е р
К, Ж , Т, X та інших п и ш у т ь с я із з н а ч н и м н а т и с к о м п е р а .
П о ч е р к на а р к у ш а х 75—84 т е ж д р і б н и й , чіткий, а л е р о з т я г н у т и й .
Л і т е р и в слові п и ш у т ь с я з д е б і л ь ш о г о р о з ' є д н а н о , основний корпус гра­
феми прямий, а витягнуті кінці г р а ф е м скошені в л і в о чи в п р а в о . З н а ч ­
но м е н ш а кількість м а н е р н о витягнутих і зігнутих кіпців г р а ф е м . Д е ­
які г р а ф е м и п и ш у т ь с я із н е з н а ч н и м натиском п е р а . С п е ц и ф і ч н и й н а ч е р к
о к р е м и х г р а ф е м д л я д а н о г о п о ч е р к а : Ч — з б і л ь ш е н о г о р о з м і р у порів­
няно до інших г р а ф е м і п і д н і м а є т ь с я н а д словом, В — з о б р а ж у є т ь с я
з д е б і л ь ш о г о у вигляді тети і, з р і д к а , к а л а ч и к а . К і л ь к і с т ь виносних б у к в
в е л и к а , п е р е в а ж а є р о з ' є д н а н е н а п и с а н н я їх з р я д к о в и м и .
Естетично в і д р і з н я є т ь с я почерк на а р к у ш а х 88—90 — охайний,, чіт­
кий. Кінці г р а ф е м л е д ь витягнуті — о д и н - д в а корпуси л і т е р и , б а г а т о
виносних, які п и ш у т ь с я р о з ' є д н а н о з р я д к о в и м и .
З в и ч а й н о , ми не м о ж е м о с т а в и т и собі за мету з р о б и т и д е т а л ь н и й
а н а л і з особливостей п и с ь м а всіх а б о б і л ь ш о с т і п и с а р і в . І н д и в і д у а л ь н і с т ь
к о ж н о г о п и с а р я з а л и ш а л а с я в м е ж а х існуючих на той ч а с н о р м а т и в і в ,
і тому, я к и м и б р і з н о м а н і т н и м и не б у л и їх почерки, х а р а к т е р н і в л а с т и ­
вості письма часу і місцевості в и с т у п а ю т ь д о с и т ь чітко. Н е о б х і д н о ви­
значити специфіку п и с а р с ь к и х стилів к о ж н о ї міської р а т у ш і т а в и я в и т и
спільні риси, щ о с п о с т е р і г а ю т ь с я в усіх міських а к т о в и х к н и г а х .
Д р у г а книга Л о х в и ц ь к о ї р а т у ш і з а 1674—1712 pp. (після 1700 p.,
28 останніх а р к у ш і в ) п о ч и н а є т ь с я з а п и с о м : « П о ч а т о к з книг з а п и с о в
з г о д н ы х на к у п о в а н н я грунтов к о т о р ы е з а с т а р а н е м пна С т е ф а н а СвЪ-
д е р с к о г о на тот ч а с войтом в Л о х в и ц и будучого п о ч и н а е т с я р о к у 1674
мсца ф е в р а л я д н я 1», тобто з а в е д е н а я к книга « с п р а в вічистих». З а пер­
ші д е в ' я т ь років у книгу в н о с и л и с я з а п и с и с п р а в к у п і в л і - п р о д а ж у , а з
1683 р . д о неї в н о с я т ь с я , п о р я д з з а з н а ч е н и м и , різного роду поточні с п р а ­
ви про с в а р к и , с к а р г и , к р а д і ж к и , в б и в с т в а т о щ о . Всього б л и з ь к о
230 с п р а в на 218 а р к у ш а х . К і л ь к а д о к у м е н т і в ( а р к . 112—130), н а п и с а ­
них в інших місцевостях з п і д п и с а м и у р я д о в ц і в тих місцевостей і н а в і т ь
з їх п е ч а т к а м и , в к л е є н о д о л о х в и ц ь к о ї книги. Н а о д н о м у з них н е в е л и к а
п р и п и с к а : « Р о к у 1690 д н я 11 г е н в а р я сеє писмо у ш и т о за з в о л е н е м пна
9
Д м и т р а Г л у х о в ц а обозного п о л к о в о г о л у б е н с к о г о і з б у р м и с т р а м и » .
Н а кількох а р к у ш а х тексти з а к р е с л е н о , а на а р к у ш і 51, під з а к р е с л е н и м
текстом, п р и м і т к а : «Тот в и ш п и с а н ы й з а п и с з р о з к а з а н я е г о млти п н а
М а к с и м а І л я ш е н к а п о л к о в н и к а л у б е н с к о г о з м а з а н ы й ест и с к а с о в а н ы й » .
Н а п и с а н а книга т а к о ж б а г а т ь м а п о ч е р к а м и ( п о н а д 40). З а г а л ь н и й
стиль письма д у ж е подібний д о п и с ь м а п е р ш о ї книги, хоч м о д у л ь його
д е щ о з м і н ю є т ь с я в сторону з б і л ь ш е н н я .
Я к щ о д о т р и м у в а т и с ь поділу п и с ь м а на стилістичні групи згідно
з а п р о п о н о в а н о г о в и щ е принципу, т о с к о р о п и с л о х в и ц ь к и х книг м о ж н а

9
Ц Д І А У Р С Р , ф. 1528, on. 1, спр. 2, арк. 120.
к л а с и ф і к у в а т и т а к и м чином: в першій книзі б і л ь ш і с т ь почерків м о ж н а
віднести д о п е р ш о ї групи; н а а р к у ш а х 121 —122, 124—126, 130 — д о д р у ­
гої і л и ш е письмо на а р к у ш а х 5 з в . — 58, 74;- 119 н а б л и ж а є т ь с я д о тре­
тьої групи. У другій книзі м а й ж е п о л о в и н а тексту н а п и с а н а скоропи­
сом, що в і д н о с и т ь с я д о п е р ш о ї групи, і т а к а ж к і л ь к і с т ь — д о д р у г о ї ,
а н е в е л и к а ч а с т и н а ( а р к . 31 з в . — 35, 101, 159—165) н а б л и ж а є т ь с я д о
третьої групи.
В а ж л и в и м в и з н а ч а л ь н и м ч и н н и к о м п и с ь м а є його г р а ф і ч н и й с к л а д .
Тому д о ц і л ь н о п р о с т е ж и т и г р а ф і к у п и с ь м а л о х в и ц ь к и х книг к о ж н о ї лі­
тери з о к р е м а , причому з у п и н и т и с ь на г р а ф е м а х , в л а с т и в и х п и с ь м у
л и ш е цих книг (табл, 4).
А — із з н а ч н о п р о д о в ж е н о ю в н и з і трохи п і д н я т о ю вверх "верти­
к а л ь н о ю лінією, н и ж н і й кінець якої зігнутий в л і в о , ч а с о м п е р е х о д и т ь
у петлю. З у с т р і ч а ю т ь с я в и п а д к и , коли т а к а г р а ф е м а п и ш е т ь с я в один
прийом руки, б е з відриву п е р а , з а в д я к и чому верхній і нижній кінці
в и д о в ж е н о ї в е р т и к а л ь н о ї лінії з а к р у ч у ю т ь с я в петлі. Т а к и й тип г р а ф е ­
ми в ж и в а є т ь с я у письмі першої книги на перших 40 а р к у ш а х . Інша г р а ф е ­
м а — у вигляді з б і л ь ш е н о ї грецької а л ь ф и з поперечною р и с к о ю на верх­
ньому кінці, я к и й пишеться п р я м о а б о з а г и н а є т ь с я в л і в о . Іноді попереч­
на риска о п у с к а є т ь с я . Т а к а г р а ф е м а часто в ж и в а є т ь с я у другій книзі.
В — у в и г л я д і , щ о н а г а д у є трохи з в у ж е н е А, н и ж н і кінці якого ско­
шені всередину, ч а с о м з ' є д н у ю т ь с я . В е р х н і й кінець л і в о ї лінії г р а ф е м и
з д е б і л ь ш о г о в и д о в ж е н и й . П о п е р е ч н а л і н і я часом в и х о д и т ь з а б о к о в і .
Т а к и й тип г р а ф е м и н а я в н и й в п о ч е р к а х п е р ш о ї книги н а п е р ш и х 100 а р ­
к у ш а х . Інша типова г р а ф е м а , щ о н а г а д у є грецьку тету, збільшеного-
р о з м і р у п о р і в н я н о з іншими л і т е р а м и , в л а с т и в а письму другої книги. Ви­
носна г р а ф е м а цієї літери —• л е д ь помітно з а к р у ч е н а у в и г л я д і к а л а ч и к а
г р а ф е м а в е л и к о ю д у г о ю з л і в а п е р е х о д и т ь у титло.
Г — н а б л и ж а є т ь с я д о сучасної р у к о п и с н о ї в е л и к о ї , в ж и в а є т ь с я
в обох книгах. Д л я п е р е д а ч і з в у к а Г у с л о в а х і н ш о м о в н о г о п о х о д ж е н н я
інколи в ж и в а є т ь с я г р а ф е м а у в и г л я д і н і м е ц ь к о г о g, я к а з р і д к а зустрі­
ч а є т ь с я т а к о ж в обох к н и г а х .
Д — х а р а к т е р н а г р а ф е м а без в и д о в ж е н и х н і ж о к , у в и г л я д і з а г о с т ­
реного кута, п р а в о р у ч о б м е ж е н о г о д у г о ю ; інше з о б р а ж е н н я — - в и д о в ж е н і
н і ж к и п е р е х о д я т ь у п е т л ю і вся г р а ф е м а п и ш е т ь с я б е з відриву п е р а .
Виносна г р а ф е м а цієї л і т е р и своїм стилем н а б л и ж а є т ь с я д о р я д к о в и х .
З — у в и г л я д і з б і л ь ш е н о ї ц и ф р и 2 із в и д о в ж е н и м кінцем та у в и ­
гляді з и г з а г о п о д і б н о ї лінії, о п у щ е н о ї в р я д о к . О б и д в і г р а ф е м и в ж и в а ю ­
ться в обох к н и г а х .
И — п е р е в а ж а є г р а ф е м а , л і в а л і н і я якої х в и л е ю с п о л у ч а є т ь с я з
верхнім кінцем с е р е д н ь о ї косої, а п р а в а — з н и ж н і м .
IW — с е р е д н я ч а с т и н а з в и ч а й н о ї г р а ф е м и цієї л і т е р и в и д о в ж е н а
і з о б р а ж е н а у в и г л я д і петлі. І н ш а г р а ф е м а — у в и г л я д і л а т и н с ь к о г о т .
З у с т р і ч а ю т ь с я в обох к н и г а х .
Н — із в и д о в ж е н о ю вниз с е р е д н ь о ю л і н і є ю . Ч а с т о в ж и в а є т ь с я у п е р ­
шій книзі і з р і д к а — у д р у г і й .
Р — н и ж н і й кінець г р а ф е м и з а г и н а є т ь с я в п р а в о під гострим к у т о м
а б о у в и г л я д і петлі, ч а с о м в и т і є в а т о ї ; в е р х н я ч а с т и н а у в и г л я д і три­
к у т н и к а а б о з а к р у г л е н а . В ж и в а є т ь с я в обох к н и г а х .
С — із н е в е л и к о ю з ' є д н у ю ч о ю р и с к о ю вгорі. З у с т р і ч а є т ь с я п е р е в а ж ­
но у першій книзі.
Т — в обох к н и г а х п е р е в а ж а є г р а ф е м а у в и г л я д і високої з а г н у т о ї
щ о г л и , щ о н а г а д у є р у к о п и с н е з б і л ь ш е н е Г.
X — т е ж в обох к н и г а х п е р е в а ж а є г р а ф е м а з в и т я г н у т и м вниз л і в и м
кінцем, з р і д к а — в и д о в ж е н і о б и д в а кінці.
Ц — в обох к н и г а х п е р е в а ж а є г р а ф е м а , п о д і б н а д о сучасного м а ­
л е н ь к о г о рукописного П, п і д к р е с л е н о г о з в и д о в ж е н о ю р и с к о ю , іноді
т а к а г р а ф е м а п и ш е т ь с я без в і д р и в у п е р а і н а б у в а є в и т і є в а т о ї ф о р м и

4* 51
з п е т л я м и . Виносна г р а ф е м а з о б р а ж е н н я м досить подібна д о р я д ­
кової.
Ъ — у першій книзі часто в ж и в а є т ь с я ц і к а в а г р а ф е м а , щ о з а г а л ь ­
ним н а ч е р к о м н а г а д у є с у ч а с н е в е л и к е рукописне Д .
В обох к н и г а х часто в ж и в а є т ь с я юс і фіта, з р і д к а — псі т а і ж и ц я .
Всі описані г р а ф е м и в ж и в а ю т ь с я п о р я д з б а г а т ь м а іншими г р а ф е ­
м а м и тих ж е л і т е р , спільними д л я п и с ь м а всіх д о с л і д ж у в а н и х книг
(табл. 4).
У всіх п о ч е р к а х л о х в и ц ь к и х книг с п о с т е р і г а є т ь с я в е л и ч е з н а к і л ь ­
кість виносних г р а ф е м , щ о п и ш у т ь с я я к о к р е м о , т а к і з ' є д н а н о з р я д к о ­
вими л і т е р а м и . Н а д р я д о к в и н о с и л и с ь приголосні Б , В , Г, Д , Ж , З , й ,
К, Л , М, Н , Р , С, Т, X , Ц , Ч , Ш з р і з н о м а н і т н и м н а п и с а н н я м г р а ф е м . " В и ­
носні приголосні П, Ф, Щ м а й ж е не з у с т р і ч а ю т ь с я .
А к т о в а книга М и р г о р о д с ь к о ї р а т у ш і на 149 а р к у ш а х в м і щ у є
220 с п р а в з а 1650—1725 pp., з них б л и з ь к о 200 с п р а в з а 1650—1700 pp.
Всі а р к у ш і книги р о з л і н о в а н і в з д о в ж на 7 к о л о н о к : д в і в у з ь к і л і в о р у ч
( ш и р и н о ю 1,5—3,5 см), т р и вузькі п р а в о р у ч ( ш и р и н о ю 1,5—2,5 см),
а ц е н т р а л ь н а к о л о н к а ш и р о к а — д о 14 см. П р о т е п е р е в а ж н а б і л ь ш і с т ь
п и с а р і в в п и с у в а л а с п р а в и в книгу через весь а р к у ш , н е з в а ж а ю ч и на
н а я в н і лінії. Всі акти н а п и с а н і у к р а ї н с ь к и м с к о р о п и с о м д е с я т к а м и п и ­
с а р і в ( п о н а д 40), б і л ь ш і с т ь з я к и х з а л и ш и л а свої підписи. С т а н з б е ­
р е ж е н н я нерівномірний. Б а г а т о текстів в и ц в і л о , д е я к і м а й ж е з г а с л и .
Б е з с п е ц і а л ь н и х п р и с т о с у в а н ь частину з них п р о ч и т а т и н е м о ж л и в о .
Значна кількість аркушів зіпсована, надірвана, у багатьох випадках
текст п о ш к о д ж е н и й н а с т і л ь к и , щ о н е м о ж л и в о з р о з у м і т и з м і с т п р о ч и т а ­
ного. Н а п е в н о , книга п е р е п л і т а л а с я к і л ь к а р а з і в , про щ о свідчить по­
трійна н у м е р а ц і я а р к у ш і в : у кількох в и п а д к а х текст, щ о о б р и в а є т ь с я
на о д н о м у з а р к у ш і в , не м а є п р о д о в ж е н н я н а н а с т у п н о м у .
З г і д н о із змістом з а п и с а н и х актів — це книга с п р а в поточних і ві-
чистих. Д о неї в н о с и л и с ь різного роду с к а р г и п р о к р а д і ж к у речей, спра­
ви про поділ м а й н а , в и р у б к у ч у ж о г о лісу, з н и щ е н н я в р о ж а ю , р о з б і й ,
ч в а р и , в б и в с т в а , угоди, п р о т е с т а ц і ї , купчі з а п и с и т о щ о . Б і л ь ш і с т ь с п р а в
з а п и с а н а без з а г о л о в к і в і п о ч и н а є т ь с я д а т о ю .
Як з а з н а ч а л о с я в и щ е , з а п и с и в книзі з д і й с н ю в а л и п и с а р і міські,
полкові, сотенні т а ін. Х а р а к т е р н и м д л я книги є п о р у ш е н н я хронології
з а п и с і в через в п и с у в а н н я актів пізнішого часу на п р о п у щ е н і а б о недо­
писані сторінки попередніх р о к і в . О с о б л и в о з а х о п л ю в а в с я т а к и м д о п и ­
с у в а н н я м н е з а п о в н е н и х сторінок п и с а р «Алексей Г о р н о с т а й » ( а р к . 37
зв., 44 з в . , 59 з в . , 94 з в . , 123 з в . , 125 з в . , 126 з в . та і н . ) . П о ч е р к його
о х а й н и й , д у ж е д р і б н и й , о к р у г л и й , с к о ш е н и й , із н е з н а ч н и м н а т и с к о м п е р а .
Й о м у в л а с т и в е н а п и с а н н я в и т я г н у т и х кінців о к р е м и х г р а ф е м із з н а ч н и м
н а х и л о м та р о з ч е р к о м (літери Д , Ж , Р , X , Ц , У т о щ о ) . П е р е в а ж а ю т ь
з ' є д н а н і н а п и с а н н я л і т е р у слові. Іноді з у с т р і ч а ю т ь с я г р а ф е м и А, Ц , щ о
п е р е в а ж а ю т ь у письмі на початку п е р ш о ї книги Л о х в и ц ь к о ї р а т у ш і .
Ч и м а л о с п р а в в книзі з а п и с а в « П р о к о п и й Ю р и є в и ч » . Й о г о почерк
к р у п н і ш и й , о х а й н и й , л е д ь с к о ш е н и й , з н е в е л и к и м н а т и с к о м пера в д е ­
яких г р а ф е м а х . Виносні п и ш у т ь с я , я к і в інших текстах. З в е р т а є у в а г у
г р а ф і к а л і т е р и Ж —• з н а ч н о з б і л ь ш е н о г о р о з м і р у п о р і в н я н о з іншими
л і т е р а м и у слові; з б і л ь ш е н е С, п р и ч о м у в е р х н я ч а с т и н а л і т е р и в и х о д и т ь
н а д р я д о к , а н и ж н я п и ш е т ь с я на рівні р я д к а ; при н а п и с а н н і л і т е р и Д
переважають графеми без видовжених ніжок. З'єднані написання літер
у слові по дві-три.
Зовсім інший х а р а к т е р письма текстів, щ о з а п и с а в « Ф е д о р Л у к я -
нович». Й о г о почерк к р у п н и й , чіткий, р о з б і р л и в и й , м а й ж е п р я м и й . З ' є д ­
наних н а п и с а н ь л і т е р у слові н е б а г а т о , щ е м е н ш е з ' є д н а н и х н а п и с а н ь
р я д к о в и х з виносними. М а н е р н о в и т я г н у т и х а б о зігнутих кіпців о к р е м и х
г р а ф е м н е м а є . С е р е д інших в а р і а н т і в з о б р а ж е н н я д е я к и х літер п е р е в а ­
ж а ю т ь певні ф о р м и г р а ф е м .
 З в и ч а й н о , х а р а к т е р и с т и к у о к р е м и х почерків м о ж н а було б п р о д о в ­
ж и т и . К о ж н и й і н д и в і д у а л ь н и й почерк м а є свої о с о б л и в о с т і . А з а г а л ь ­
ний х а р а к т е р письма м и р г о р о д с ь к о ї книги т а к и й : п е р е в а ж н о о к р у г л е
письмо, д р і б н е чи крупніше, з р о з ч е р к а м и чи без них. Із в и з н а ч е н и х
нами стилістичних груп письма п е р е в а ж а є п е р ш а і т р е т я . Г р а ф і ч н и й
с к л а д його х а р а к т е р н и й н а я в н і с т ю специфічних, в л а с т и в и х п и с ь м у л и ш е
д а н о ї книги, г р а ф е м . Д о т а к и х в і д н о с я т ь с я :
Б — г р а ф е м а без ф о р м и т р и к у т н и к а , а в е р х н я ч а с т и н а , з б е р і г а ю ч и
свою ф о р м у , в р я д к у через згин з а в е р т а є т ь с я в п р а в о і п і д к р е с л ю є т ь с я
рискою. Інша г р а ф е м а — у вигляді з б і л ь ш е н о г о р у к о п и с н о г о Е, д о н и ж ­
ньої частини якого п р а в о р у ч п р и м и к а є гострий кут ( т а б л . 5 ) .
З — в е р х н я частина г р а ф е м и у в и г л я д і л а т и н с ь к о г о z б е з н и ж н ь о ї
риски о п у щ е н а на г р а ф е м у , щ о м а є ф о р м у з б і л ь ш е н о ї д в і й к и , н и ж н я
частина я к о ї з а в е р т а є т ь с я в п р а в о а б о в и д о в ж е н а вліво.
И — у вигляді Л , з л і в а д о в е р х н ь о г о кута а б о посередині б о к о в о ї
лінії якого с п о л у ч а є т ь с я п р я м а х в и л я с т а риска і з о б р а ж у є т ь с я горизон­
тально або ледь скошено.
М — у вигляді звичайної графеми з видовженим одним або обома
верхніми к і н ц я м и . З у с т р і ч а є т ь с я т а к о ж у в и г л я д і л а т и н с ь к о г о т .
Н — у в и г л я д і сучасного рукописного п з о д н і є ю а б о д в о м а по­
перечними р и с к а м и .
О — з в е р х у р о з ' є д н а н е і п р а в и й кінець через н е в е л и к у петлю з а в е р ­
т а є т ь с я в п р а в о , н а г а д у є один із в а р і а н т і в г р а ф е м и л і т е р и В .
X — о б и д в а а б о один з н и ж н і х кінців г р а ф е м и з н а ч н о в и д о в ж е н і ,
to — п р а в и й кінець г р а ф е м и в и д о в ж е н и й , інколи з а к р у ч е н и й у п е т л ю .
Ы — п е р е в а ж а ю т ь г р а ф е м и , щ о пишуться без в і д р и в у п е р а , в з в ' я з ­
ку з цим н и ж н я з а к р у г л е н а ч а с т и н а з а к р у ч у є т ь с я в п е т л ю а б о з о б р а ­
ж у є т ь с я у вигляді х в и л е п о д і б н о ї риски.
Ю — звичайна графема, яка пишеться без відриву пера.
Ч а с т о в ж и в а ю т ь с я юс та ксі, м а й ж е не з у с т р і ч а ю т ь с я ф і т а та псі.
С п е ц и ф і к а ряду г р а ф е м о к р е м и х л і т е р — Г, Д , Ж , Р , Т, Ф, X , Ш д у ж е
подібна д о г р а ф е м , в л а с т и в и х п и с ь м у л о х в и ц ь к и х книг.
К і л ь к і с т ь виносних г р а ф е м з н а ч н о м е н ш а п о р і в н я н о з п и с ь м о м л о х ­
вицьких книг, хоч н а д р я д о к в и н о с и л о с ь б і л ь ш і с т ь приголосних в б а г а ­
тьох різновидностях як самостійних г р а ф е м , т а к і в з ' є д н а н о м у н а п и ­
санні з р я д к о в и м и . С е р е д виносних г р а ф е м м и р г о р о д с ь к о г о п и с ь м а м а й ­
ж е не з у с т р і ч а ю т ь с я приголосні Б , Г, П, Ф, III.
Книга О с т е р с ь к о ї р а т у ш і за 1626—1668 pp. на 369 а р к у ш а х , п р и ­
чому за 1626—1628 pp. (157 а р к . ) н а п и с а н а п о л ь с ь к и м п и с ь м о м , а з а
1656—1668 pp. ( а р к . 158—369) — у к р а ї н с ь к и м с к о р о п и с о м , щ о є я с к р а ­
вим свідченням того, який позитивний в п л и в на у к р а ї н с ь к у к у л ь т у р у ,
з о к р е м а на розвиток у к р а ї н с ь к о г о письма, м а л о в о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и
з Р о с і є ю . К о ж н о г о року перед з а п и с о м с п р а в п и с а в с я спільний з а г о л о ­
вок типу: « П р о т о к у л книг мЪских о с т р и ц к и х року 1660 мсца июня пер­
вого д н я за с ч а с л и в е з а с е л ь ш и панами...» і т. д. У д е я к и х в и п а д к а х
після т а к и х з а п и с і в у д а т а х о к р е м и х с п р а в рік не в к а з у є т ь с я , а л и ш е
місяць, д е н ь і число. Н а п р и к л а д : «Того ж року, мЪсяпа г е н в а р я , д н я
20 с п р а в а и о п о в е д а н е Р о м а н а Л а п т ж и , м е щ а н и н а н а ш е г о о с т р и ц к о г о ,
| 0
на к а з а к о в к о з е л с к и х , меновите...» . Х р о н о л о г і я з а п и с і в у книзі т а к о ж
п о р у ш е н а . В ній н а я в н а ч и м а л а кількість с п р а в , з а п и с а н и х до книги
з н а ч н о пізніше після з д і й с н е н н я с а м о г о акту. П о д і б н о д о л о х в и ц ь к и х
та п о л т а в с ь к и х а к т о в и х книг, д е я к і с п р а в и д а н о ї книги м а ю т ь з а г о л о в ­
ки: « С п р а в а и о п о в і д а н е с л а в е т н о г о І а к о в а , о б ы в а т е л я н а ш е г о остриц­
кого о р а з б и т е их в повЪтю м с ц ы с л а в с к о м в мізсте р т н о м » , « С п р а в а
и угода С е м е н а Л е м е ш е н к а и Х в е д о р а з я т я Л е м е ш о в а м е щ а н ост-

10
ЦДІА УРСР, ф. 1457, on. І, спр. 1, арк. 226 зв.
 Таблиця 5

Графіка скоропису актової книги Миргородської ратуші (1650—1700 pp.)

 11
рицких...» та ін. П р о т е б і л ь ш і с т ь в п и с а н и х с п р а в з а г о л о в к і в не
мають.
Х а р а к т е р н а риса у к р а ї н с ь к о г о скоропису цієї книги — всі почерки
н а д т о дрібні, м а й ж е бісерні, і досить подібні м і ж собою. З а с т и л е м
м а й ж е все у к р а ї н с ь к е п и с ь м о остерської книги м о ж н а віднести д о пер­
шої стилістичної групи. Н е з в а ж а ю ч и на те, щ о п и с ь м о книги о х о п л ю є
лише 18 років д о с л і д ж у в а н о г о н а м и п е р і о д у , в ньому т а к о ж спостері­
г а є т ь с я р я д специфічних г р а ф е м б а г а т ь о х л і т е р ( т а б л . 6).
Б — г р а ф е м а , п о д і б н а до сучасного р у к о п и с н о г о П, в я к о г о верхній
кінець лінії зліва л е д ь піднятий і зігнутий в л і в о , н и ж н і й кінець п р а в о ї
лінії з а к р у ч у є т ь с я в петлю, скошену т а к о ж вліво. Т а к а г р а ф е м а пи­
шеться без відриву п е р а . П о д і б н а г р а ф е м а в ж и в а є т ь с я д л я з о б р а ж е н н я
виносної літери. Інші г р а ф е м и — у в и г л я д і х в и л е п о д і б н о ї лінії, о п у щ е н о ї
в рядок, а б о у в и г л я д і h із зігнутим в л і в о в е р х н і м кінцем і в н и з у під­
к р е с л е н о г о — з у с т р і ч а ю т ь с я досить р і д к о ( т а б л . 6).
В — у вигляді великої л і т е р и А, лівий кінець я к о ї в и д о в ж е н и й
і з а г н у т и й в п р а в о , іноді нижні кінці с п о л у ч а ю т ь с я . Т а к а г р а ф е м а подіб­
на д о відповідної у письмі л о х в и ц ь к и х книг, а л е з н а ч н о н и ж ч а і м е н ш е
з в у ж е н а . Подібні г р а ф е м и , з д е б і л ь ш о г о під т и т л о м , в ж и в а ю т ь с я д л я з о ­
б р а ж е н н я виносних л і т е р .
Д — р я д г р а ф е м з в и д о в ж е н и м и к і н ц я м и , один з я к и х а б о о б и д в а
з а к р у г л ю ю т ь с я в п е т л ю . Інші г р а ф е м и без в и д о в ж е н и х кінців у в и г л я д і
підкресленої альфи (дещо деформованої) або спіралі.
Ж — г р а ф е м а н а г а д у є рукописне Ф з в и д о в ж е н и м и к і н ц я м и та з а ­
гостреними к у т а м и і п и ш е т ь с я в д в а прийоми р у к и ; іноді з у с т р і ч а є т ь с я
у вигляді п р я м о ї лінії, верхній кінець якої з а к р у ч е н и й у п е т л ю , н и ж ­
ній — зігнутий в п р а в о , а посередині п р и м и к а є т р и к у т н и к .
З — від середини с к о ш е н о ї рівної риски в р я д к у в і д х о д и т ь в п р а ­
во — вниз х в и л е п о д і б н а л і н і я ; іноді в е р х н я риска з о б р а ж у є т ь с я г о р и з о н ­
т а л ь н о , а правий кінець її п е р е х о д и т ь у зігнуту х в и л е п о д і б н о л і н і ю
і о п у с к а є т ь с я вниз.
К — для зображення переважно великої літери вживається графе­
ма, щ о п и ш е т ь с я без в і д р и в у п е р а , з а р а х у н о к чого в ній з ' я в л я є т ь с я
к і л ь к а петель (2—3).
М — іноді в р я д к у з у с т р і ч а є т ь с я г р а ф е м а у в и г л я д і х в и л е п о д і б н о ї
в е р т и к а л ь н о ї лінії, я к а з д е б і л ь ш о г о в ж и в а є т ь с я д л я з о б р а ж е н н я винос­
ної літери.
Н — переважно для зображення великої літери вживаються графе­
ми, подібні до л а т и н с ь к о г о N .
Р — у вигляді з б і л ь ш е н о г о С, посередині до я к о г о п р и м и к а є кут,
створюючи т р и к у т н и к ; іноді у в и г л я д і з в и ч а й н о ї на той ч а с г р а ф е м и
цієї літери, нижній кінець якої р і з к о п е р е х о д и т ь в п р а в о ; іноді в е р х н я
частина графеми, що знаходиться в рядку, закруглена в петлю.
X — вживається графема лише з короткими ніжками.
со — з в и д о в ж е н и м л і в и м кінцем, з а г н у т и м в л і в о чи в п р а в о .
Ш — п е р е в а ж а є г р а ф е м а , в якій т р е т я р и с к а з а к р у ч у є т ь с я в п е т л ю
і п і д к р е с л ю є всю г р а ф е м у .
Ы — здебільшого вживається графема, що пишеться без відриву
пера — п е р ш а риска внизу з а к р у г л ю є т ь с я в п е т л ю і, п і д н і м а ю ч и с ь вго­
ру, п е р е х о д и т ь у другу п р я м у риску.
Ю с , псі та і ж и ц я м а й ж е не в ж и в а ю т ь с я .
У письмі остерської книги н а я в н а з н а ч н а к і л ь к і с т ь виносних г р а ­
ф е м . Н а д р я д о к виносились м а й ж е всі приголосні л і т е р и , з а в и н я т к о м
Ф і Ш . З в е р т а є у в а г у н а я в н і с т ь специфічних г р а ф е м , в л а с т и в и х п и с ь м у
л о х в и ц ь к и х книг (літери А, В, Р , С, Т) т а п и с ь м у м и р г о р о д с ь к о ї книги
(літери Д , З , И, Р , Т, Ф, Ч , Ш , Щ , ЬІ, Ъ ) .

1 1
ЦДІА УРСР, ф. 1471, on. 1, спр. 1, арк. 160, 163.
 Таблиця 6

Графіка скоропису актової книги Остерської ратуші (1656—1668 pp.)

 Н а й б і л ь ш чисельно п р е д с т а в л е н і актові книги п о л т а в с ь к о г о місько­
го уряду — чотири книги: І — з а 1664—1671 pp.— с п р а в и поточні —
350 с п р а в на 246 а р к у ш а х ; I I — з а 1672—1682 pp.— с п р а в и вічисті —
196 с п р а в на 148 а р к у ш а х ; III — за 1673—1708 p p . — с п р а в и вічисті —
412 справ на 319 а р к у ш а х (після 1700 р. 24 с п р а в и на 14 останніх а р к у ­
ш а х ) , I V — за 1683—1740 pp.— книга судових з а п и с і в , а б о « Ч о р н а кни­
га», охоплює 166 с п р а в на 263 а р к у ш а х (після 1700 р. 21 с п р а в а на
10 останніх а р к у ш а х ) .
З о в н і ш н є о ф о р м л е н н я книг м а й ж е о д н а к о в е . Б і л ь ш і с т ь с п р а в м а ­
ють з а г о л о в к и , написані с к о р о п и с о м , п е р е в а ж н о о д н а к о в и м п о ч е р к о м
з текстом с п р а в и ; іноді з а г о л о в о к н а п и с а н о о д н и м почерком, а текст
с п р а в и — іншим. У кінні к о ж н о ї с п р а в и підведена р и с к а .
У полтавських актових книгах більш витримана хронологія запи­
сів, тобто з у с т р і ч а є т ь с я м е н ш а кількість в и п а д к і в , коли п и с а р в п и с у в а в
справу на недописаний а б о п р о п у щ е н и й а р к у ш попередніх років. Ч а с т о
недописані частини а р к у ш і в п е р е к р е с л е н о косою р и с к о ю і н а п и с а н о
«бе/ло».
Подібно до лохвицьких, в полтавських актових книгах наявна знач­
на кількість с п р а в , в и к о н а н и х поза м е ж а м и п о л т а в с ь к о г о у р я д у . Н а ­
п р и к л а д : « З а п и с І в а н о в з Ж е д р е л о в к о з а к а с т а р о с а н д ж а р о в с к о г о при­
нят д о книг мЪских п о л т а в с к и х которий т а к ся в соби м ь є т . Р о к у 1677
мспя ф е в р а л я 2 д н я » , « П и с м о д а н н о е его млсти пну П а в л у С е м е н о в и ч у
полковникови п о л т а в с к о м у М а к а р о м І в а н о в и ч о м м о с к а л е м к у р с к и м
о р о с п л а ч е н ю за солЪтру и о писму которое при с о б ъ з а д е р ж а л . Р о к у
1683 июля 3». « Д е к р е т виписаний з суду д у х о в н о г о и CB-БЦКОГО з К о б е -
л я к у н а л е ж н и й Іванови Хведченку преписан слово в слово и принят
до книг мЪских п о л т а в с к и х к о т о р ы й т а к ся в соб-в мЪет. Р о к у 1682
1 2
о к т я б р я 23 д н я » та ін.
П и с ь м о чотирьох книг м і ж собою д о с и т ь с х о ж е . З н а ч н а кількість
почерків п о в т о р ю є т ь с я у к о ж н і й книзі, т о б т о к і л ь к а п и с а р і в з а п и с у в а л и
певні справи до всіх книг. П р о т е в к о ж н і й книзі в и д і л я є т ь с я к і л ь к а
почерків, щ о п е р е в а ж а ю т ь п о р і в н я н о з іншими. Н а п р и к л а д , у книзі І
на а р к у ш а х 82—86, 88—160 почерк х а р а к т е р н и й з н а ч н о ю кількістю роз­
черків витягнутих кінців о к р е м и х г р а ф е м (літери А, Б , Д , Е, Р , X , Ц
та ін.) б е з б у д ь - я к о г о н а т и с к у пера, тому в и д о в ж е н і кінці г р а ф е м без
потовщень, з д е б і л ь ш о г о н а в і т ь тонші від інших е л е м е н т і в г р а ф е м и , щ о
пишуться на рівні р я д к а . З т а к и м и р о з ч е р к а м и і виносні г р а ф е м и (літе­
ри Й, М, Н, С та і н . ) , що п и ш у т ь с я п е р е в а ж н о р о з ' є д н а н о з р я д к о в и м и .
Все це н а д а є письму а ж у р н о г о в и г л я д у , ніби п е р е п л е т е н о г о п а у т и н о ю ,
крізь яку чітко в и д і л я ю т ь с я р я д к и . Текст на с т о р і н к а х р о з т а ш о в а н и й
рівномірно, в і д д а л ь м і ж р я д к а м и чотири-п'ять корпусів літери. Ц е пи­
сьмо відноситься д о з в и ч а й н о г о , часом н е д б а л о г о , а л е з а в ж д и р о з б і р ­
л и в о г о , що свідчить про високий ф а х п и с а р я та його вмілість.
У книзі III почерк на а р к у ш а х 1—40, 45—130 х а р а к т е р н и й відсут­
ністю витягнутих та витієвато з а г н у т и х кінців о к р е м и х г р а ф е м . Л і т е р и
п и ш у т ь с я б е з особливих натисків п е р а , тому т о в щ и н а о к р е м и х е л е м е н ­
тів г р а ф е м м а й ж е о д н а к о в а . З ' є д н а н и х н а п и с а н ь у слові та виносних
з р я д к о в и м и н е б а г а т о . П о ч е р к о х а й н и й , літери л е д ь витягнуті.
Почерк на а р к у ш а х 40—44 більш о к р у г л и й , без особливих розчер­
ків, з помірно витягнутими кінцями о к р е м и х г р а ф е м . Б і л ь ш и й натиск
пера, тому письмо ж и р н і ш е . З ' є д н а н и х н а п и с а н ь г р а ф е м н е б а г а т о . Від­
стань між р я д к а м и д в а - т р и корпуси л і т е р и .
Почерк на а р к у ш а х 132—133 неохайний, поспішний, літери л е д ь
витягнуті, б і л ь ш а кількість з ' є д н а н и х н а п и с а н ь р я д к о в и х г р а ф е м та
р я д к о в и х з виносними.

12
ЦНБ АН УРСР, відділ рукописів, І, 55 256, Лаз. 39/1, арк. 37, 107, 118зв.
 У книзі I V на а р к у ш а х 13—58, 75, 76 почерк з д е б і л ь ш о г о о х а й н и й ,
чіткий, всі елементи г р а ф е м м а й ж е о д н а к о в о ї т о в ш и н и , к і л ь к і с т ь
графем окремої літери невелика. Висота р я д к о в и х не з а в ж д и од­
н а к о в а , г р а ф е м и л і т е р Д , Е, З , К, С, Ч у б а г а т ь о х в и п а д к а х б і л ь ш о г о
р о з м і р у п о р і в н я н о з і н ш и м и . О с о б л и в о витягнутих кінців о к р е м и х г р а ­
фем н е м а є . Фіта, ксі, юс, псі в ж и в а ю т ь с я д о с и т ь рідко. В і д с т а н ь м і ж
р я д к а м и — три-чотири к о р п у с и л і т е р и .
Н а а р к у ш а х 58 з в . — 74, 76 з в . — 87 почерк р о з б і р л и в и й , хоч і не­
охайний. Л і т е р и різної величини, з різним н а х и л о м . Кінці г р а ф е м л і т е р
Д , X , Ж , Р , Щ з н а ч н о в и д о в ж е н і . Всі л і т е р и л е д ь витягнуті, вуг­
ласті.
З а г а л о м письмо п о л т а в с ь к и х а к т о в и х книг п р о с т і ш е п о р і в н я н о з
:
письмом а к т о в и х книг інших р а т у ш — почерки чіткі, з д е б і л ь ш о г о р о з
бірливі, п е р е в а ж н о о к р у г л і , з а стилем б і л ь ш і с т ь із них відноситься д о
першої в и з н а ч е н о ї н а м и стилістичної групи і н е з н а ч н а ч а с т и н а — д о
другої і третьої. У письмі с п о с т е р і г а є т ь с я п о р і в н я н о н е в е л и к а к і л ь к і с т ь
графем кожної літери з помірним в ж и в а н н я м елементів декоративності
( т а б л . 7). П е р е в а ж а є р о з ' є д н а н е н а п и с а н н я р я д к о в и х г р а ф е м у слові
та виносних з р я д к о в и м и .
Графічний с к л а д п и с ь м а п о л т а в с ь к и х а к т о в и х книг т а к о ж м а є р я д
г р а ф е м , в л а с т и в и х п и с ь м у цих книг.
А — досить часто в ж и в а є т ь с я у в и г л я д і а л ь ф и .
Б — п е р е в а ж а ю т ь г р а ф е м и , щ о п и ш у т ь с я в один-два п р и й о м и р у к и .
В — г р а ф е м а у в и г л я д і п і в м і с я ц я , н и ж н і й кінець я к о г о з а к р у г л я є ­
ться в середину, а від в е р х н ь о г о к і н ц я о п у с к а є т ь с я п р я м а р и с к а .
Г — графеми, верхня частина яких виходить над рядок, а нижня
пишеться на рівні р я д к а , а т а к о ж у в и г л я д і , щ о н а б л и ж а є т ь с я до с у ч а с ­
ного рукописного з о б р а ж е н н я .
Д — п е р е в а ж а ю т ь г р а ф е м и в б а г а т ь о х ф о р м а х без в и д о в ж е н и х
ніжок.
З — властиві г р а ф е м и , щ о п і д н і м а ю т ь с я н а д р я д о к , а н и ж н я части­
на пишеться на рівні р я д к а .
И — н а я в н і г р а ф е м и , подібні до в і д п о в і д н и х у письмі м и р г о р о д с ь к о ї
та л о х в и ц ь к о ї а к т о в и х книг.
й — інколи з у с т р і ч а є т ь с я р я д к о в а г р а ф е м а , з о б р а ж е н н я я к о ї на­
б л и ж а є т ь с я до сучасної рукописної.
І — інколи з о б р а ж у є т ь с я у в и г л я д і н е п р а в и л ь н о ї ц и ф р и д е в ' я т ь
з поперечною рискою посередині і д в о м а к р а п к а м и н а д нею.
М — в ж и в а ю т ь с я г р а ф е м и , подібні до специфічних г р а ф е м у письмі
м и р г о р о д с ь к о ї та л о х в и ц ь к и х а к т о в и х книг.
Р — в ж и в а ю т ь с я г р а ф е м и , в и д о в ж е н і вниз від р я д к а , і г р а ф е м и , щ о
піднімаються над рядок — округлої форми, нижня частина яких часто
з а к р у ч у є т ь с я в петлю.
t — у з б і л ь ш е н о м у в и г л я д і трьох н і ж о к з г о р и з о н т а л ь н о ю р и с к о ю
н а д ними, а т а к о ж у в и г л я д і , в л а с т и в о м у письму м и р г о р о д с ь к о ї і л о х ­
вицьких книг.
Ф — п е р е в а ж а ю т ь г р а ф е м и , щ о п и ш у т ь с я без в і д р и в у п е р а .
X — з д е б і л ь ш о г о в ж и в а ю т ь с я г р а ф е м и з в и д о в ж е н и м и вниз к і н ц я ­
ми, які інколи з а к р у ч у ю т ь с я в петлю, а інколи з ' є д н у ю т ь с я .
Ц — наявні г р а ф е м и , подібні д о специфічних з о б р а ж е н ь в письмі
лохвицьких книг.
Ь — чітко з о б р а ж у є т ь с я г р а ф е м о ю у вигляді п р я м о ї , до я к о ї з н и з у
п р и м и к а є к р у ж е ч о к , підкреслений г о р и з о н т а л ь н о ю рискою.
Ъ — інколи з у с т р і ч а є т ь с я о к р у г л а г р а ф е м а без поперечної р и с к и
і н а г а д у є г р а ф е м у л і т е р и У, щ о з о б р а ж у є т ь с я у в и г л я д і в у з л а , л і в и й
кінець якої м а й ж е відсутній.
Т а к и м чином, у скорописі д о с л і д ж у в а н и х книг з н а ч н а к і л ь к і с т ь г р а ­
ф е м . К о ж н а л і т е р а м а є к і л ь к а в а р і а н т і в н а п и с а н н я і н а ч е р к и їх з о б р а -
 Таблиця 7

Графіка скоропису актових книг Полтавського міського уряду (1664—1700 pp.)

ження в різних актах кожної книги хоч і подібні, але й досить специ­
фічні. Графеми різних літер іноді збігаються в написанні. Наприклад:
Літери Графеми

А а а л (j tfcf 3 £ A

Б І к Ц \ 1 V

в ft £ Vrj- &

Д А І ^ ^ ^

Графеми Літери
Л И, Л, П

ft А, В

СГ В, О

іГ У,Ь

У письмі книг наявні численні з'єднання літер у слові, переважно

по дві-три літери, а іноді начерки цілого слова писалися без відриву
пера від паперу. Варіанти подібних з'єднань можна звести д о такої
таблиці:

Попередні літери Наступні літери

б в з к м н п р с т х ц ч А б в 3 к л м н п Т XШ
и к с X в а е и 0 П р Т у -Б
б в д ж л м н п р с ч щ 0 Е б г к м н С X
в д ж к л м н п р т х ц и б в е 3 к н т у ш щ
б в г д к м н п р с т ш щ 0 б г м р ю
б в д к о п т X р а е и 0 у t. я
е с а в е к л о п т
а в и к с т а и і л о р Ъ
б в г д к л м н р с т ш У
б в д л м н п р т х ц ч ш ъ к ц

З'єднане написання окремих графем сприяло появі петель, за д о ­

помогою яких здійснювалося з'єднання. При з'єднаному написанні
начерки графем іноді змінювалися так, що окремо виділену одну із них
розпізнати досить важко. У з'єднаному написанні з наступними або по­
передніми графемами начерки гублять свої відмінні ознаки і збігаються
з начерками інших графем. Наприклад:

ОЭ - со, омега

ТА) - го, „

С& - св, „

с/1 -ст, нагадує збільшене Л

ж е н н я в різних а к т а х к о ж н о ї книги хоч і подібні, а л е й д о с и т ь специ­
фічні. Г р а ф е м и різних л і т е р іноді з б і г а ю т ь с я в н а п и с а н н і . Н а п р и к л а д :

У письмі книг н а я в н і численні з ' є д н а н н я л і т е р у слові, п е р е в а ж н о

по дві-три л і т е р и , а іноді н а ч е р к и цілого слова п и с а л и с я без в і д р и в у
пера від п а п е р у . В а р і а н т и подібних з ' є д н а н ь м о ж н а звести до т а к о ї
таблиці:

З ' є д н а н е н а п и с а н н я о к р е м и х г р а ф е м с п р и я л о появі п е т е л ь , з а до­

помогою я к и х з д і й с н ю в а л о с я з ' є д н а н н я . П р и з ' є д н а н о м у написанні
начерки г р а ф е м іноді з м і н ю в а л и с я т а к , щ о о к р е м о в и д і л е н у одну із них
р о з п і з н а т и досить в а ж к о . У з ' є д н а н о м у н а п и с а н н і з н а с т у п н и м и а б о по­
передніми г р а ф е м а м и н а ч е р к и г у б л я т ь свої відмінні о з н а к и і з б і г а ю т ь с я
з н а ч е р к а м и інших г р а ф е м . Н а п р и к л а д :
 У письмі книг в ж и в а л и с я виносні г р а ф е м и . Н а д р я д о к в и н о с и л и с ь
м а й ж е всі приголосні л і т е р и . Г р а ф е м и к о ж н о ї виносної л і т е р и х а р а к ­
терні з н а ч н о ю їх к і л ь к і с т ю і в і д р і з н я ю т ь с я м і ж собою не л и ш е з м і н е н о ю
ф о р м о ю , а й типовим з о б р а ж е н н я м . Г р а ф е м и о к р е м о ї виносної л і т е р и
в усіх книгах у п е р е в а ж н і й б і л ь ш о с т і м а й ж е о д н а к о в і . П р о т е в к о ж н і й

Таблиця 8

З'єднане написання рядкової літери з виносною

книзі н а я в н і виносні г р а ф е м и , в л а с т и в і л и ш е письму однієї книги. Спе­

цифічні г р а ф е м и виносних л і т е р д е щ о в і д т в о р ю ю т ь особливості г р а ф е м
р я д к о в и х л і т е р п и с ь м а тієї ж книги ( Д и в . р я д к о в і і виносні г р а ф е м и
літер В, Д , III — в остерській а к т о в і й книзі; Д , Ж , Ц , Ш — в л о х в и -
цьких; Д , Ц, Ш — в м и р г о р о д с ь к і й ) . С и с т е м а винесення їх н а д р я д о к
в усіх к н и г а х о д н а к о в а , а н а л о г і ч н а письму д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї
військової к а н ц е л я р і ї ц ь о г о п е р і о д у .

Ы
 П и с ь м у всіх д о с л і д ж у в а н и х книг в л а с т и в е з ' є д н а н е н а п и с а н н я р я д ­
кових л і т е р з виносними. З д е б і л ь ш о г о р я д к о в і г р а ф е м и л і т е р А, Е, И,
О, Ы, Я з ' є д н у ю т ь с я з виносними г р а ф е м а м и л і т е р Д , Й , З , М, Н, Р ,
С, Т, X ( т а б л . 8). З у с т р і ч а є т ь с я , коли о к р е м и й е л е м е н т виносної г р а ф е ­
ми однієї літери з б і г а є т ь с я з е л е м е н т о м г р а ф е м и р я д к о в о ї чи виносної
літери, тобто с т в о р ю є т ь с я л і г а т у р а . Н а й б і л ь ш поширені виносні л і г а ­
тури:

У письмі книг н а я в н е т а к о ж скорочення слів. З д е б і л ь ш о г о скоро­

ч у в а л и с ь часто в ж и в а н і т е р м і н и с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о г о , політичного,
побутового і релігійного х а р а к т е р у . М е т о д с к о р о ч е н н я а н а л о г і ч н и й ско­
роченням у письмі д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї . Н а д
скороченими с л о в а м и іноді с т а в и л о с я титло, іноді о п у с к а л о с я . А в а к т о ­
1 3
вій книзі П о л т а в с ь к о г о міського у р я д у в багатьох випадках титло
м а є ф о р м у , подібну д о виносної г р а ф е м и л і т е р и Д .
Ч и с л а п о з н а ч а л и с я л і т е р а м и а б о п и с а л и с я с л о в а м и . А р а б с ь к і та
римські ц и ф р и в у к р а ї н с ь к о м у скорописі д о с л і д ж у в а н и х книг не в ж и в а ­
л и с я , хоч на той час були відомі. П р о це свідчить О с т е р с ь к а а к т о в а
книга, частина якої н а п и с а н а польським письмом (до 1648 р . ) , Дё ч и с л а
п о з н а ч а л и с я а р а б с ь к и м и ц и ф р а м и . Н а п е в н о , п о з н а ч е н н я чисел л і т е р а м и
б у л о о д н и м із принципів у к р а ї н с ь к о г о скоропису в той ч а с .
Т а к и м чином, із п о р і в н я н н я скоропису а к т о в и х книг м і с ь к и х у с т а ­
нов Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и д р у г о ї половини X V I I ст. в и п л и в а ю т ь т а к і
висновки: а) н а я в н і с т ь спільних г р а ф е м м а й ж е к о ж н о ї л і т е р и у письмі
актових книг чотирьох р а т у ш свідчить про спільні з а к о н о м і р н о с т і р о з ­
витку у к р а ї н с ь к о г о скоропису ( т а б л . 9, 10); б) в свою чергу, г р а ф е м и ,
властиві письму а к т о в о ї книги к о ж н о г о міста з о к р е м а , с в і д ч а т ь , щ о
сила п и с а р с ь к и х стилів і м і с ц е в и х т р а д и ц і й б у л а м і ц н о ю і п и с ь м о пев­
ною мірою з б е р і г а є свої специфічні а р х а ї ч н і ф о р м и . Т а к а с п е ц и ф і к а
особливо помітна на г р а ф е м а х р я д к о в и х л і т е р А, Б, В, Г, Д , Ж , З , И,
IT, П, Ф, X , Ц , Ш, Щ , 'В, а т а к о ж г р а ф е м а х в и н о с н и х літер — В, Г, Д ,
Ж , Н , Ц , Щ ; в) с п і в с т а в л е н н я р я д к о в и х і виносних г р а ф е м о к р е м о ї
літери наочно п о к а з у є їх безпосередній в з а є м о з в ' я з о к і з а л е ж н і с т ь у зо­
б р а ж е н н і ; г) н а я в н і с т ь у письмі всіх книг з ' є д н а н и х н а п и с а н ь р я д к о ­
вих г р а ф е м та р я д к о в и х з в и н о с н и м и .
З н а ч н а к і л ь к і с т ь р о з р і з н е н и х д о к у м е н т і в к а н ц е л я р і й о к р е м и х міс­
цевостей д а є м о ж л и в і с т ь д о с л і д и т и с п е ц и ф і к у і особливості їх п и с ь м а .
М е т о д и к а д о с л і д ж е н н я цього м а т е р і а л у д е щ о в і д р і з н я є т ь с я від п о п е р е д ­
ньої. О с к і л ь к и основні типи г р а ф е м м а й ж е всіх літер у к р а ї н с ь к о г о ско­
ропису, особливості з ' є д н а н о г о і р о з ' є д н а н о г о н а п и с а н н я , м е т о д скоро­
чення слів, п о з н а ч е н н я чисел т о щ о з н а й ш л и своє в і д о б р а ж е н н я у письмі
д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї та а к т о в и х к н и г а х місь­
ких у р я д і в , н е м а є п о т р е б и д е т а л ь н о з у п и н я т и с ь на к о ж н о м у із цих пи­
т а н ь . Д о ц і л ь н о п р о с т е ж и т и особливості і специфіку п и с ь м а о к р е м и х
місцевостей в п л а н і п о р і в н я н н я його ф о р м і с т и л ю .
Зібраний матеріал розміщено топографічно — Чернігів, Стародуб,
Ніжин, Батурин, Глухів, Полтава, Миргород, Переяслав. Слід зазна­
чити, щ о місцевості в і д р і з н я л и с я н а ц і о н а л ь н и м с к л а д о м н а с е л е н н я , м а л и
на своїй території освітні центри а б о з а з н а в а л и к у л ь т у р н о г о в п л и в у
інших центрів.
П и с ь м о Ч е р н і г о в а та н а в к о л и ш н і х місцевостей п р е д с т а в л е н о в чи­
сленних д о к у м е н т а х : виписи із книг Ч е р н і г і в с ь к о ї р а т у ш і , б і л ь ш і с т ь
я к и х в и к о н а н а міським п и с а р е м Є м е л я н о м І в а н о в и ч е м Я х и м о в и ч о м ;
купчі, мінові, з а с т а в н і і д а р ч і з а п и с и ; акти про в с т а н о в л е н н я м е ж з е -

13
Ц Н Б АН УРСР, відділ рукописів, І, 55256, Л а з . 39/1.
 Таблиця 9

Специфіка скоропису актових книг (рядкові літери)

мельних в о л о д і н ь ; у н і в е р с а л и , д е к р е т и та л и с т и чернігівських п о л к о в ­
ників — Івана Ш о х о в а , І о а н и к і я С и л и ч а , В а с и л я Б у р к о в с ь к о г о , Я к о в а
Л и з о г у б а та інших; виписи із книг Чернігівського полку; м о н а с т и р с ь к і
ділові папери — ф у н д у ш і , листи, г р а м о т и архієпіскопів та а р х і м а н д р и ­
тів — Л а з а р я Б а р а н о в и ч а , І о а н и к і я Г а л я т о в с ь к о г о , Ф е о д о с і я У г л и ц ь к о -
го та ін. Всього п о н а д 150 о д и н и ц ь з б е р е ж е н ь .
З а г а л ь н и й в и г л я д чернігівського п и с ь м а д о с и т ь р і з н о м а н і т н и й . Тут
наявні з р а з к и типового к и ї в с ь к о г о письма п е р ш о ї половини X V I I ст.—
о к р у г л е , н а д т о д р і б н е , м а й ж е бісерне, а л е д о с и т ь р о з б і р л и в е і чітке,
в б а г а т ь о х в и п а д к а х м а й ж е х у д о ж н є , п а р а д н е . В чернігівському письмі
т а к о г о стилю м а й ж е відсутні н а д м і р н о витягнуті і витієвато з а к р у ч е н і
кінці о к р е м и х г р а ф е м , с п о с т е р і г а є т ь с я помірне в ж и в а н н я виносних л і ­
тер. С а м е такий стиль письма н а й б і л ь ш в л а с т и в и й Ч е р н і г о в у і н а в к о ­
лишнім місцевостям і, н а п е в н о , н а с л і д у є т р а д и ц і ї місцевої г р а ф і к и .
Т а к и м письмом в и к о н а н а б і л ь ш і с т ь д о к у м е н т і в міських у с т а н о в , мона­
стирів, і п о р і в н я н о м е н ш е , полкової к а н ц е л я р і ї .
•Таблиця 10
Специфіка скоропису актових книг (виносні літери)

Інший стиль чернігівського п и с ь м а м а й ж е п р о т и л е ж н и й — письмо

досить крупне, літери в и д о в ж е н і , к о ж н а г р а ф е м а ніби в и м а л ь о в а н а
в слові і д е щ о подібна д о півуставної. Т а к е письмо в л а с т и в е з н а ч н і й
кількості м о н а с т и р с ь к и х д о к у м е н т і в і ч а с т к о в о д о к у м е н т а м п о л к о в о ї
канцелярії.
З н а ч н о м е н ш а кількість д о к у м е н т і в ( д е я к і д о к у м е н т и п о л к о в о ї к а н ­
ц е л я р і ї та п р и в а т н и х осіб) стилем письма д е щ о в і д х о д и т ь від в и щ е ­
описаних — літери нерівні, різної величини і н а х и л у , з д о в і л ь н и м и роз­
ч е р к а м и і з н а ч н и м и п о т о в щ е н н я м и у г р а ф е м а х за р а х у н о к натиску п е р а ,
що пояснюється не л и ш е н е д б а л і с т ю в н а п и с а н н і , а й н а с л і д у в а н н я м
певних нових т р а д и ц і й інших к а н ц е л я р і й , з о к р е м а Г е н е р а л ь н о ї вій­
ськової к а н ц е л я р і ї .
 Щ о д о г р а ф і ч н о г о с к л а д у чернігівське п и с ь м о з б е р і г а є м а й ж е всі
типові г р а ф е м и у к р а ї н с ь к о г о скоропису д р у г о ї половини X V I I ст.
П и с ь м о С т а р о д у б щ и н и п р о с т е ж у є т ь с я т а к о ж на р о з р і з н е н и х д о к у ­
ментах і в и п и с к а х із книг С т а р о д у б с ь к о ї р а т у ш і , купчих з а п и с а х , уні­
версалах стародубських полковників Петра Рославця, Григорія Кар­
повича, М и х а й л а М и к л а ш е в с ь к о г о та ін. У другій половині X V I I ст.
С т а р о д у б щ и н а в х о д и л а д о с к л а д у Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и . Тут і с н у в а л о
т а к е ж письмо, я к і на всій території Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и , т о м у ста-
родубські рукописи з б е р і г а ю т ь г р а ф і ч н у основу у к р а ї н с ь к о г о с к о р о п и ­
су того часу. П р о т е з а г а л ь н и й в и г л я д п и с ь м а м а є свою с п е ц и ф і к у ,
в і д р і з н я є т ь с я від письма сусідніх т е р и т о р і й , з о к р е м а Ч е р н і г і в щ и н и .
Стародубський полк охоплював як українські поселення, так і суміж­
ні з ними російські та б і л о р у с ь к і . П р а г н у ч и п о з б у т и с ь кріпосної з а л е ж ­
ності, на т е р и т о р і ю північної У к р а ї н и п е р е х о д и л о б а г а т о п е р е с е л е н ц і в
з Росії. Т а к и м чином, н а ц і о н а л ь н и й с к л а д н а с е л е н н я С т а р о д у б щ и н и
д р у г о ї половини X V I I ст. був н е о д н о р і д н и й , він з м і н ю в а в с я під в п л и в о м
історичних о б с т а в и н . Ц і зміни з н а й ш л и своє в і д о б р а ж е н н я і в п и с ь м і :
с п о с т е р і г а ю т ь с я певні впливи російського та б і л о р у с ь к о г о п и с ь м а . З а
стилем письмо С т а р о д у б щ и н и має з р а з к и п е р ш и х трьох стилістичних
груп, причому всі вони в л а с т и в і к а н ц е л я р і я м місцевих у с т а н о в — місь­
кого у р я д у , полкової к а н ц е л я р і ї , м о н а с т и р і в та ін.
Скоропис документів, написаних в Батурині, Конотопі, Сосннці, за­
г а л ь н и м стилем д у ж е подібний до письма, в л а с т и в о г о С т а р о д у б щ и н і .
П е р е в а ж а ю т ь почерки із з н а ч н и м и р о з ч е р к а м и і п о т о в щ е н н я м и о к р е м и х
е л е м е н т і в г р а ф е м при з б е р е ж е н н і в одних в и п а д к а х о к р у г л и х ф о р м ,
в інших — в и д о в ж е н и х та з в у ж е н и х . Х а р а к т е р н и м є з н а ч н а к і л ь к і с т ь
виносних г р а ф е м , численне з ' є д н а н н я г р а ф е м у слові та виносних з р я д ­
ковими. М а й ж е не з у с т р і ч а ю т ь с я почерки, в л а с т и в і Ч е р н і г і в щ и н і —
дрібні, о к р у г л і , без натисків пера.
Д е щ о в і д р і з н я є т ь с я від п о п е р е д н ь о г о скоропис д о к у м е н т і в Г л у х о в а ,
К р о л е в ц я , щ о ч а с т к о в о н а с л і д у є т р а д и ц і ї стилів Ч е р н і г і в щ и н и , С т а р о ­
дубщини і Батурина.
Б і л ь ш о х а й н е , чітке, без особливих р о з ч е р к і в п и с ь м о Н і ж и н а . С е р е д
б а г а т ь о х д о к у м е н т і в — виписи із книг Н і ж и н с ь к о ї р а т у ш і , листи н і ж и н ­
ських ж и т е л і в , купчі з а п и с и , у н і в е р с а л и , листи, н а к а з и н і ж и н с ь к и х пол­
ковників Г р и г о р і я Г у л я н и ц ь к о г о , В а с и л я З о л о т а р е н к а , П и л и п а У м а н ц я
та інших, л и с т и н і ж и н с ь к о г о протопопа С и м е о н а А д а м о в и ч а . П е р е в а ­
ж а ю т ь виділені н а м и п е р ш а і д р у г а стилістичні групи, тобто в і д ч у в а є ­
ться д о т р и м а н н я т р а д и ц і й к и ї в с ь к о г о стилю п и с ь м а .
П и с ь м о д о к у м е н т і в П р и л у к , о с о б л и в о виписів із книг П р и л у ц ь к о ї
р а т у ш і , купчих, д а р ч и х з а п и с і в т а інших в і д з н а ч а є т ь с я т а к о ж с в о є р і д н и м
стилем. П и с ь м о з д е б і л ь ш о г о о к р у г л е , стисле, літери нерівні, н а д т о ви­
тягнуті кінці о к р е м и х г р а ф е м м а й ж е відсутні, в и н о с н и х г р а ф е м н е б а г а ­
то, в і д с т а н ь м і ж р я д к а м и п о р і в н я н о н е в е л и к а — д в а - т р и корпуси л і т е р и .
Н а п р и к і н ц і сторіччя м о д у л ь п и с ь м а з м і н ю є т ь с я , з б і л ь ш у є т ь с я к і л ь к і с т ь
виносних та в і д с т а н ь м і ж р я д к а м и . П и с ь м о п о л к о в и х д о к у м е н т і в —
листи п р и л у ц ь к и х П О Л К О Е Н И К І В Ф е д о р а Т е р е щ е н к а , Л а з а р я Г о р л е н к а ,
І в а н а С т р о ж е н к а та інших н а с л і д у є т р а д и ц і ї скоропису Г е н е р а л ь н о ї
військової к а н ц е л я р і ї .
С к о р о п и с д о к у м е н т і в П е р е я с л а в щ и н и подібний стилю к и ї в с ь к о г о
письма.
П о р я д із в и в ч е н н я м типу скоропису та його г р а ф і к и в е л и к е з н а ­
чення д л я д о с л і д н и к а м а є о з н а й о м л е н н я з а в т о г р а ф а м и о к р е м и х істо­
ричних діячів, п и с а р і в та к а н ц е л я р и с т і в , щ о д о п о м а г а є в и з н а ч е н н ю на­
л е ж н о с т і текстів т о м у чи і н ш о м у а в т о р у , п е р е п и с у в а ч у , к а н ц е л я р і ї чи
у с т а н о в і , а т а к о ж д а т у в а н н ю текстів тим ч а с о м , до я к о г о в і д н о с и л а с ь
їх д і я л ь н і с т ь .

5 3-483 65
 висновки

Р о з в и т о к п и с ь м а на У к р а ї н і тісно п о в ' я з а н и й з в а ж л и в и м и історич­

ними п о д і я м и в ж и т т і н а р о д у . В історії Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и д р у г а по­
л о в и н а X V I I ст. з н а м е н у є с о б о ю новий період. В и з в о л ь н а війна 1648—-
1654 pp. та в о з з ' є д н а н н я У к р а ї н и з Р о с і є ю с п р и я л и с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч ­
ному, політичному і к у л ь т у р н о м у р о з в и т к у к р а ї н и . Р о з ш и р и л и с я с ф е р а
в ж и в а н н я , функції, з н а ч е н н я д і л о в о г о п и с ь м а .
С и с т е м а нового а д м і н і с т р а т и в н о г о а п а р а т у , щ о с к л а л а с я на Л і в о ­
б е р е ж н і й У к р а ї н і в середині X V I I ст. ( Г е н е р а л ь н а в і й с ь к о в а к а н ц е л я р і я ,
судові, полкові, сотенні к а н ц е л я р і ї , п и с а р с ь к и й а п а р а т міських р а т у ш ,
м о н а с т и р і в та ін.) с п р и я л а появі в е л и ч е з н о ї кількості д о к у м е н т і в ,
в я к и х ф і к с у в а л и с я різні п и т а н н я п о в с я к д е н н о г о ж и т т я . Р о з ш и р е н н я
д і л о в о д с т в а п о з н а ч и л о с ь на у д о с к о н а л е н н і т а появі нових типів д о к у ­
ментів з певним д и п л о м а т и ч н и м о ф о р м л е н н я м , щ о , в свою чергу, впли­
в а л о на р о з в и т о к у к р а ї н с ь к о г о скоропису.
З н а ч н у роль у р о з в и т к у т а у д о с к о н а л е н н і у к р а ї н с ь к о г о д і л о в о г о
письма д о с л і д ж у в а н о г о періоду м а л о з р о с т а н н я г р а м о т н о с т і с е р е д на­
роду, щ о з д і й с н ю в а л о с я б е з п о с е р е д н ь о через ц е р к о в н о п р и х о д с ь к і та
б р а т с ь к і ш к о л и , К и ї в с ь к у колегію.
П о с и л е н н я економічних і к у л ь т у р н и х в з а є м о в і д н о с и н р о с і й с ь к о г о
і у к р а ї н с ь к о г о н а р о д і в з н а й ш л о свій п р о я в у р о з в и т к у п и с ь м а . С л і д
п і д к р е с л и т и , щ о з а л и ш а л а с ь с п і л ь н о ю і д у ж е б л и з ь к о ю г р а ф і ч н а основа
у к р а ї н с ь к о г о і російського п и с ь м а , я к а бере свій п о ч а т о к від к и р и л и ч н о ї
г р а ф і к и д а в н ь о р у с ь к о г о п и с ь м а — у с т а в у та п і в у с т а в у . Р а з о м з т и м
у к р а ї н с ь к и й скоропис в і д р і з н я є т ь с я від російського я к р і з н и м и н а к р е с ­
леннями багатьох літер, так і характером письма в цілому.
Д л я у к р а ї н с ь к о г о с к о р о п и с у д р у г о ї п о л о в и н и X V I I ст. х а р а к т е р н і
т а к і особливості: а) н а я в н і с т ь м а й ж е д л я к о ж н о ї л і т е р и к і л ь к о х типо­
вих г р а ф е м , р і з н о м а н і т н и х з а ф о р м о ю ; б) н а я в н і с т ь о д н а к о в и х г р а ф е м
у письмі різних к а н ц е л я р і й т а місцевостей, щ о свідчить п р о спільні з а ­
кономірності у р о з в и т к у у к р а ї н с ь к о г о скоропису; в) н а я в н і с т ь специфіч­
них г р а ф е м , в л а с т и в и х письму д о к у м е н т і в о к р е м и х місцевостей, щ о
свідчить про і с н у в а н н я і д о т р и м а н н я певних г р а ф і ч н и х т р а д и ц і й у пи­
сьмі; г) відповідність м і ж с п е ц и ф і к о ю р я д к о в и х і в и н о с н и х г р а ф е м та
о с о б л и в і с т ю їх н а п и с а н ь ; д) н а я в н і с т ь з ' є д н а н и х н а п и с а н ь р я д к о в и х
г р а ф е м та виносних з р я д к о в и м и ; е) с п і в п а д а н н я в о д н а к о в о м у напи­
санні в а р і а н т і в з о б р а ж е н н я різних г р а ф е м к і л ь к о х л і т е р ; ж ) в ж и в а н н я
г р а ф е м д л я числових п о з н а ч е н ь ( т а б л . 11, 12).
Г р а ф і ч н и й с к л а д у к р а ї н с ь к о г о скоропису д р у г о ї п о л о в и н и X V I I ст.
з а л и ш а є т ь с я м а й ж е без змін п р о т я г о м півсторіччя. Типи г р а ф е м всіх
літер н а я в н і в письмі д о к у м е н т і в к а н ц е л я р і й всіх місцевостей Л і в о б е ­
р е ж н о ї У к р а ї н и . В и н я т о к с т а н о в л я т ь к і л ь к а г р а ф е м л і т е р А, В , З , С,
щ о з у с т р і ч а ю т ь с я в письмі д о к у м е н т і в о к р е м и х к а н ц е л я р і й у п е р ш і
 Таблиця И
Український скоропис другої половини XVII ст.
десятиріччя д о с л і д ж у в а н о г о періоду і поступово в и п а д а ю т ь із в ж и т к у ,
а т а к о ж г р а ф е м и , щ о з ' я в л я ю т ь с я під кінець сторіччя (Г, Д ) , появу
яких м о ж н а пояснити з м і н о ю певних типів г р а ф е м відповідних л і т е р .
С п о с т е р і г а є т ь с я ч а с т к о в а з м і н а д у к т а п и с ь м а в сторону с п р о щ е н н я :
б і л ь ш і с т ь г р а ф е м б а г а т ь о х л і т е р під кінець сторіччя в и к о н у ю т ь с я мен­
ш о ю к і л ь к і с т ю п р и й о м і в руки під час н а п и с а н н я , щ о в п л и н у л о на з м і н у
ф о р м д е я к и х із них та методів їх з ' є д н а н н я . Але це не новий е т а п у роз­
витку п и с ь м а . Н о в и й етап в е в о л ю ц і ї письма м о ж л и в и й л и ш е при зміні

Таблиця 12

Український скоропис другої половини XVII ст.

В И Н О С Н І Л І Т Е Р И

(повній а б о ч а с т к о в і й ) всіх а б о б і л ь ш о с т і г р а ф і ч н и х о з н а к , щ о н е м и ­
нуче п р и з в о д и т ь д о п о я в и з н а ч н о ї к і л ь к о с т і нових типів г р а ф е м .
З о в н і ш н і й в и г л я д у к р а ї н с ь к о г о скоропису д р у г о ї п о л о в и н и X V I I ст.
р і з н о м а н і т н и й . В е л и к а к і л ь к і с т ь б а г а т ь о х ф о р м усіх типових г р а ф е м
у к р а ї н с ь к о г о скоропису, д о т р и м а н н я певних т р а д и ц і й щ о д о м е т о д і в їх
з о б р а ж е н н я , н а х и л у , величини т о щ о с п р и я л о п о ш и р е н н ю різних п о ч е р к і в
та стилів. З а стилем скоропис д о к у м е н т і в Л і в о б е р е ж н о ї У к р а ї н и цього
періоду м о ж н а поділити на чотири групи.
I. П и с ь м о , що з б е р і г а є т р а д и ц і ї к и ї в с ь к о г о скоропису п е р ш о ї поло­
вини X V I I ст., принцип н а п и с а н н я я к о г о д е щ о н а г а д у є в і з а н т і й с ь к и й
скоропис — л і т е р и о к р у г л і , д р і б н і , о с к і л ь к и в основу його п о к л а д е н о
дрібні округлі рухи п е р а . Т а к е п и с ь м о п е р е в а ж а є в д о к у м е н т а х м і с ь к и х
у р я д і в та м о н а с т и р і в , а т а к о ж у значній кількості д о к у м е н т і в Г е н е р а л ь ­
ної військової к а н ц е л я р і ї , судових, п о л к о в и х та сотенних к а н ц е л я р і й
і п р и в а т н и х осіб.
II. Ш и р о к о г о р о з п о в с ю д ж е н н я н а б у в а є т а к з в а н и й к и ї в с ь к и й новий
стиль п и с ь м а , х а р а к т е р н и й в у г л а с т і с т ю г р а ф е м , з б і л ь ш е н о ю висотою
порівняно з ш и р и н о ю , густотою їх р о з м і щ е н н я , на я к о м у п о з н а ч и в с я
стиль польського письма того часу. Ц е й с т и л ь п и с ь м а в о д н а к о в і й мірі
в л а с т и в и й всім к а н ц е л я р і я м та у с т а н о в а м .
 I l l П и с ь м о , х а р а к т е р н е н а я в н і с т ю з н а ч н и х р о з ч е р к і в та п о т о в щ е н ь
у графемах за рахунок н а т и с к у п е р а , що з а п о з и ч е н о із росій
ського скоропису. При цьому з б е р і г а ю т ь с я типи місцевих у к р а ї н с ь к и х
г р а ф е м . Т а к и й стиль п и с ь м а часто з у с т р і ч а є т ь с я в д о к у м е н т а х Г е н е р а л ь ­
ної військової к а н ц е л я р і ї , п о л к о в и х к а н ц е л я р і й та в письмі С т а р о д у б -
щини, з р і д к а — в д о к у м е н т а х інших місцевих у с т а н о в та п р и в а т н и х осіб.
IV. П и с ь м о , що н а б у в а є специфічного х у д о ж н ь о г о , п а р а д н о г о сти­
л ю , яким п и с а л и с я д о к у м е н т и урочистого змісту. З у с т р і ч а є т ь с я з д е б і л ь ­
шого в д о к у м е н т а х Г е н е р а л ь н о ї військової к а н ц е л я р і ї та м о н а с т и р і в .
На кінець сторіччя у письмі всіх к а н ц е л я р і й з м і н ю є т ь с я м о д у л ь
скоропису в сторону з б і л ь ш е н н я (літери з м і н ю ю т ь р о з м і р і п р о п о р ц і ї ) ,
в і д с т а н ь між р я д к а м и з а л и ш а є т ь с я досить з н а ч н о ю — в і д д в о х до шести
корпусів літери, щ о необхідно д л я р о з м і щ е н н я верхніх та н и ж н і х кінців
і виносних г р а ф е м . З м і н а пропорцій г р а ф е м та в і д с т а н і м і ж р я д к а м и
є взаємообумовленими чинниками.
 СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ДО ЗРАЗКІВ ПИСЬМА

Апстл — апостол крстоносному — хрестоносному

архиепп, архиепис — архієпіскоп кршеніє — хрещення
архиман — архімандрит лох — лохвицький
бг. бгу — бог, богу мдр — мудрий
бжое, бжей — боже, божої мир — миргородський
блг — благ мих — милостивих
блжений — блажений мл, млсти, млти, млсть — милість,
блгочестивой — благочестивий милости
бртский — братський млсм — милостивим
бца, бци, бдци — богородиці млстей — милостей
вм — вам млсрдіє — милосердя
в м с — вашої милости млстиня — милостиня
вел, вели — величество млтв — молитв
велва, влчва, влчтва, влчства — млтва, млтвам — молитва, молит­
величества вам
влдка — владика мнтр, мнстр, мнтыр, м о н а с — м о ­
влдчица — владичиця настир
вой — війт мнстреви — монастиреві
вой — військо мтр — матір
БОКОВОЙ — військовий МСЦБ — мосці
воска — війська мчник, мчница — мученик, мучени­
вшей — вашої ця
гдн, гдин, гпдн, гсдн — господин мц, мца, мсца — місяця
гдну, гспону — господину наказ — наказний
гдня — господня нбо — небо
гдство — господство нбсный — небесний
гор, горлового — городовий, горо­ Новгород — новгородський
дового нш, нший, ншей, ншой, ншим —
гпжи — госпожи паш, нашої, нашому, нашим
гпдра, гспдру — господаря, госпо­ HHt — нині
дарю ннешний — нинішній
гпдрств — господарств обыват — обиватель
гдр, гдра, гдря, гсдра — государ, отц, оца — отець, отця
государя пн, пну, пна,— пан, пану, пана
гспд — господь пнов, пнове — панів, панове
двца — дівиця пол — полковник
двство — ДІВСТВО пр, прес — пресвітлий
дн — день првтлого, прсвтло, пртлого — пре­
добр — добродій світлого
дх — дух премдрост •— премудрість
дш, дша, дши — душ, душа, преосщенного — преосвященного
душі престия — присвято!
євліе — євангеліє прстол — престол
єлец — єлецький пртл, пртелей — приятель, прияте­
єнер — генеральний лів
єпскоп, єпкий — епіскоп, єпіскоп- пррок — пророк
ський ржство — рожество
запр, запор, зар — запорізький смрт — смерть
импер — імператорський сна — сина
іс — Ісус сот — сотник
кнз, кнзя — князь, князя спа, спского — спаса, спаського
кнжны — княжни спрвка — справка
кор, кр — королівський ст — свят
крст — хрест срдпе — серце
СТЫЙ, СВТО, СТОГО, СВТЫХ, СТІЙ- хс — Христос
ШИЙ — святий, святого, святих, хв —• христов
святійший хстолюбивым — христолюбивим
ста* — сотні цр, црский, црско, црко, црского -
стар, старод — стародубський цар, царський, царського
стлству — святительству црков, ц р к в ь — ц е р к в а , церкві
стрст — страсть цревни — царівни
сщеного — священного црица — цариця
сщенник — священник црства —• царства
трца — тройця чер —• чернігівський
учтел — учитель члвк, чловЪк, члвка — чоловік, чо­
учниця, учник — учениця, ученик ловіка
хрта, хрстова — Христа, христова чтний — чесний

АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА

Центральний державний історичний архів У Р С Р ( Ц Д І А У Р С Р )

У Києві: Генеральна військова канцелярія, ф. 51; монастирські фонди 128—
133, 137—139, 141, 143—162, 164, 1556; міські ратуші, ф. 1471, 1473, 1528;
колекції, ф. 221—223.
Центральна наукова бібліотека АН У Р С Р ( Ц Н Б АН У Р С Р ) , відділ
рукописів, колекція О. М. Лазаревського.
Центральний державний архів давніх актів С Р С Р (ЦДАДА) у Москві,
малоросійські справи, ф. 124, оп. 3.
Державна бібліотека С Р С Р ім. В. І. Леніна, відділ рукописів, збірка
Маркевича, ф. 159.
Архів Ленінградського відділення Інституту історії С Р С Р АН С Р С Р ,
(АЛВІІ АН С Р С Р ) , колекція документів з історії України, зібрана
М. П. Лихачовим к. 238 (II), 128); колекція актів Київської казенної па­
лати (к. 68).
Д е р ж а в н а публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленін­
граді, відділ рукописів, Західноросійські акти, ф. 293.
Чернігівський історичний музей, колекція В. В. Тарнавського.
 ЗРАЗКИ ПИСЬМА

Транскрипція рукописів здійснена за таким принци­

пом: 1) замінено окремі літери, що не порушує орфогра­
фії оригіналу: ю — літерою О; л—літерою Я; З — л і т е -
я
росполученням КС; 4 — літеросполученням П С ; 0 — літе­
рою Ф; V — літерою І або В (євангеліє); 2) виносні лі­
тери передані курсивом; 3) оскільки з о б р а ж е н н я звуків
Е та Є змішувалось, то їх написання на початку слова та
після голосних передано літерою Є, в решті випадків —
літерою Е; 4) написання літер Ъ і Ь також в а ж к о розріз­
нялось, тому відповідну графему випущено наприкінці
слів після твердих приголосних (час, Іван), у словах
типу (посланець, швець), у дієслівних закінченнях (хо­
дить, стоїть), а також в середині слів; у словах з м'яким
приголосним (день, осінь) поставлено Ь; 5) написання
великої літери, службових слів та пунктуація наближені
до сучасного правопису; 6) числові позначення передані
арабськими цифрами.
 Полк Переяславский

Х в е д о р Л о б о д а полковник Иван Кудренко

Петро Скук Р о м а н Вергуненко
Опанас Захаріяшенко Свирид Верховенко
Игнат Павленко Богдан Калющенко
Грыцко Шинкаренко Остап Литовчеико
Федор Попович Д а с к о Андр-вен
Иван Ващенко Сергей Карпович
Д а н и л о Тимченко Феско Павлович
Япко Януненко Исай Литовчеико
Пилип Городецкий Семен К а л ю щ е н к о
Остап Данилович Андръй Литовчеико
Антон Корнт>єнко Опанас Федорович
Аврам Ващенко Наум Данченко
Яико Иванович Яско Дубовик
ОвдЬй Иванович Мартин Плаксенко
Ярош Прохоренко Б о г д а н Погор'Ьлчепко
Иван Ковтуненко Антон К а л е и и ч е к к о
Олешко Жданенко К у р ы л о Корзубенко-
Я с к о Андр'Ьєнко Юско Пашковыч • ,
Иван Миколаєнко Богдан Пповскшї
Иван Пилипепко Иван Пашкович
Мартин Пилипепко Д а н и л о Хролицкый
Михно Яковенко Иван Окунь
Богдан Грищенко Тилгко С к р и п ц е в и ч
Грыцко Михайленко Максим Лащепко
Павел Носенко М и л а ш Грыцкович
Иван Бут СВСБЙ Заблоцкьш

Иван Кориоушенко
Реєстр Війська Запорізького. 17 жовтня 1649 р. (ЦДАДА, ф. 196, стор. 1691, арк. 318).
 Богдан Хмелницкий, гетман
з Войском Запорозкюм.

Ознаймуєж тьш писанеє н а ш и л кому ведаг належит,

мсновите п о л к о в н и к о в и п е р е я с л а в с к о м у , л ю б н а к а з н о м у
его, т а к ж е а т а м а н о в и и и н ш о й старшині}, и ж д о ш л а нас
вЪдомосг, ш т о с т а в о к Х а р л о в е ц к и й , к о т о р ы й М и х а й л о
И в а н о в и ч , к у п и в ш и , д а л на м о н а с т и р М е ж и г о р с к и й , где
м л ы н о к собе охцеве м е ж и г о р с к и є я к о юж на ц е р к о в н о е
кгрунте б у д у ю т и п е р е ш к о д от н е к о т о р ы х м а ю т . П р и к а ­
з у є м с у р о в о , а б ы при о т ц а х з о с т а в а л , яко им н а д а н ы й ,
п о м е н е н ы й с т а в о к и п е р е ш к о д и т им нЪхто не м а е т в у ж и -
в а н ю его и в м л ы н к а б у д о в а н ю , кгды ж в о л н о к о а д о м у
своє д о б р о , я к о в л а с н о е , д а т , д а р о в а г , и л е к г о в а г кому
хотвти. Хто бы теды н а й м е н ш у ю огцолг м е ж и г о р с к и л
к р ы в д у и ш к о д у а б о п е р е ш к о д у в тож чинит в а ж и л с е ,
к а р а н ы й б у д е т с у р о в о и п р и п л а т и т того салг, ш т о т а к ,
а не иначей м1>ти х о ч е ж Д а н в т а б о р ъ под З б а р а ж о м .
24 м а я 1651.

Богдан Хмелни^кий,
рукою в л а с н о ю .
Універсал Богдана Хмельницького 24 тоавн* | № і ,л
к- 68 ( І І ) ! Р
с п р з 6 Р
' ( А Р Х І В Л В П А Н С р
СР,
 Богдан Хмелни^кий, гетман
з В о й с к а м его кр мл З а п о р о з к и ж .

О з н а й м у е м т ь ш п и с а н е м нашим, иж, в е д л у г с т а р о д а в ­
н и х у ж и в а н я п р а в , прив-влеев и д е к р е т о в с у д о в ы х и от их
мл к о р о л е й н а д а н ы х , н а р а д и в ш и с я , п о з в о л и л и с м о т а к в
л у к а х , я к о и в с т а н а х , н а л е ж а ч и х д о стого Н и к о л ы мона-
с т ы р а пустынного киевского р ы б ы ловит, п о ч а в ш и от
Белобережя а ж до озера, названого Дубком. Так т ы л
к р а е м от П и в о в , Г о р о д и щ а и М а к с и м о в к и , я к о и по сем
боку Д н е п р а , я к о в п р и д в л а х и п р а в а х к у ж и в а н ю д а в -
нол€ мают. П р о то ж н а у п о м и н а є ж к о а д о г о з в о й с к а
н а ш о г о , а б ы отиом николскиж м о н а с т ы р а п у с т ы н о г о
киевского в л о в е н ю р ы б ж а д н о г о п е р е н а г а б а к я и пере-
ш к о д ы не чинил. А если бы я к и е с п р о т и в н ы е были сему
п и с а н ю н а ш е м у , тые, в е д л у г срокгости войсковое, к а р а ­
ны быти мают, яко с в о е в о л н ы е . И н а ч е й а б ы не б ы л о , под
срокгостю войсковою м ъ т и хочем. З Ч и г и р и н а , м а р т а
30 д н я 1652.

Б о г д а н Хмелниг{кий,
рука власна.
Універсал Богдана Хмельницького. ЗО березня 1652 р. (Державна публічна бібліотека
ім. ЛІ. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді, ф. 293, спр. 310).
 Сиє ф о р м а ц и я пану Л а з о р о в и Г о р л е н к у ,
полковникови в і р н о г о войска его ц р с к о г о
п р е с в і т л о г о величества з а п о р о з к о г о п р и л у ц к о м у ,
на столицу в ы п р а в л е н н о м у , з К а н е в а ,
м а я 26 д н я , року 1665.

1. З е м н ы й и с м и р е н н ы й мой поклон п р е с в і т л о м у вели­

кого гдря ншего его ц р с к о м у п р е с в і т л о г о величества
м а є с т а т о в и од мене, г е т м а н а , и од всего В о й с к а З а п о р о з ­
кого пн полковник прилуцкиы о д д а с г , т а к ж е и ах млтял*
пнож б о я р о м і особливе б л и ж н е м у б о я р и н о в и П е т р у Ми-,
х а й л о в і ч у Солтикову и д я к у М а л о р о с и ы с к о г о п р и к а з у
Івану П о л и к а р п о в и ч у поклон о т д а с т .

2. О п о в і с т , что по у к а з у м л с р д н о м у его црского пре­

с в і т л о г о величества к а л м ы ц к о е войско одно до К а н е в а
п р и ш л о , а д р у г о е з Б у д и с і р у м у р з о ю на низ К р и л воєва-
ти п о ш л о . З а чим б л г о д а р н о є и низкое д о л и ц а з е м л и
чоложбите од мене, г е т м а н а , и од всего миру х р с т и я н с к о -
го малоросиыского, и од в і р н о г о Войска его црского прес­
в і т л о г о З а п о р о з к о г о перед п р е с в і т л ь ш его црского
п р е с в і т л о г о величества м а є с т а т о м з а т а к у ю м л с е р д н у ю
его црского п р е с в і т л о г о величества л а с к у оддаст.

3. П р и п о м я н е т ж е , та ж войско к а л м ы ц к о е и ратны л ю ­
де, и войско к о з а ц к о є комонноє п о с и л а л о с я на Я б л о н о в -
ского воеводу И...
ІНСТРУКЦІЯ полковнику Лазарові Горленку, направленому в Москву. 26 травня 1655 р.
(ЦДАДА, ф. 124, оп. З, спр. 151).
 Выпис с книг мЪских п р а в а
м а й д е б о р с к о г о р а т у ш а черниговского.

Р о к у б о ж о г о тисяча шестсот пятдесяг девятого, мца

а в г у с т а , т р и д ц а т первого д н я .

Н а у р я д е м'вскил ч е р н и г о в с к и м , перед н а м и Г р и г о р е м
И в а н о в и ч е м Я х и м о в и ч о м , войтом, а Г р и г о р и е м О л с ш к о -
вичом, б у р м и с т р о м , и судом, з у п о л н а з а с е л ы м в р а т у ш у
черниговском, с т а в ш ы очевисто пан Верем-Ьй К о р н е є в и ч
и Г р и г о р и й Андреевич М о с к а л е н к и , месчане Чернигов-'
скиє, явне, ясне и д о б р о в о л н е д о книг м-ьских чернигов­
ских п р и з н а л и : и ж оны, м а ю ч ы п л я и ц а л ы й тут, в с а м о м
мъсте Ч е р н и г о в е , об м е ж у п л я ц о в М и ш к а , р а й ц ы , з д р у ­
гое стороны — през улицу о бок д о к л я ш т о р у , с т р е т є є
стороны — т ы л о м , през улицу до п а р к а н у (четвертое
стороны — т а к о ж през улицу, н а п р о т и в к о Т и м о х а Гусчы,
в о л н ы й С В О Й в л а с н ы й , никому ни в учом непекный и неза-
веденный п р а в о м вечыстым и н а з а д н е в о р о ч а ю ч и м с е , на
въчносг всечестному господину отцу П е т р у К р и ч е в с к о м у
с п а с к о м у черниговскому, ему с а м о м у , п а н е й м а л ж о н ц е
и потомком его за осимнасщат коп грошей л и ч б ы л и т о в ­
ское п р о д а л и . И, г р о ш ы о д о б р а в ш ы , к в и т о в а л и , д а ю ч и
моц и в л а д з у на том н л я ц у господинови селитисе а буду-
в а т и с е и на оном спокойне м е ш к а т и , и од себе кому хотъ-
ти д а т и , п р о д а т и , д а р о в а т и , з а п и с а т и . Того с о з н а в а ю ч и є
они с а м и , ж о н ы и потомкове их в е ч н ы м и часы боронити
не мают и мочы не будут. То ж з а к л а д о м д р у г о е т а к о в о е
с у м м ы , а на д а л ш о є у т в е р ж е н е тоє п р о д а ж и тые с о з н а -
ваючиє просили нас, у р я д , о п р и д а н е п а н о в р а з н ы х на
п о д а н е в поссесыю того п л я ц у , што мы с повинности своей
у р я д о в о й п р и д а л и с м о с п о с р о д к а себе п а н о в р а ж н ы х ,
с л а в е г н ы х пана А л е к с ъ я М а т в е е в и ч а і п а н а И в а н а Є л и -
съевича гумничу р а й ц о в и месчан черниговских и при них
О п а т р н о г о М а р к а П о д г о р с к о г о , слугу у р я д о в о г о м ъ с к о г о .
К о т о р ы е , т а м бывши, з а д о б р о в о л н ы ж п о д а н е м в ы ш ре-
чоных с о з н а в а ю ч и х моцю у р я д у своего, п о д а л и , з а в е л и и
в Ъ ч н ы м ы поссесорами всечесного господина отца П е т р а
К р и ч е в с к о г о , свесченика спаского черниговского...
Витяг із міських книг Чернігівської ратуші. 31 серпня 1659 р. ( Ц Н Б АН УРСР віллії
рукописів, І, 50452, Л а з . 3). '
 Ф и л и п І в а н о в и ч У м а н е ц , п о л к о в н и к Войска
его ц р с к о г о п р е с в і т л о г о величества З а п о р о з к о г о
ніжинский.

Ознаймуел* сим н а ш ь ш п и с а н е м , кому бы о том в і д а ­

ти н а л е ж а л о , а о с о б л и в е и йменовите пну сотникови но-
в о м л и н с к о м у , а т а м а н у г о р л о в о м у , вуйтови т а м о ш н е м у до
в і д о м о с т е доносиж. И ж мы, респектуючи на к о ш т и пра-
цу, и р о б л е н я г р е б л і пна Івана О м е л я н о в и ч а и О п а н а с а ,
товаришов войсковых а обывателей новомлинскшс,
уфортофіговали млын на р е ц і Лутаві і Крупце
з єсшою з а с т а в к о ю . Теди, если оны своиж коштом млин
и с и п а н н е г р е б л і п о з н і м а л и , яко войсковые л ю д е , повн­
і ш в с і м и т р о м а м і р о ч к а м и п о ж и г к о в а т и . А если хто
в т р у ч а л с я , на п о с и л о к их помочи д о д а в а л , повинни по по­
л о в и н і тот д о х о й п р и х о д я ч ы й зо млина брат, а част по­
ловини в п а р н о с т и з о с т а в а т и . З а ч ь ш о н ь ш тые в с і по­
ж и т к и п у с к а є ж им, к о з а к о ж новомлинскиж, до л а с к и ва-
шой и войсковой в а р у ю ч и , абы т а к с т а р ш и н а новомлин-
с к а я , я к о теж: т о в а р и с т в о и поспулство н а й м е н ш о є им
чинити к р и в д и не в а ж и л и с я . А если бы хто с м і л и в а ж и л -
ся мимо сей в и р а з н ы й у н і в е р с а л наш з а д а в а т и труд-
ност, т а к о в ы й , я к о спротивний в е р і и р о с к а з а н ю н а ш е -
му, к о ж д ы й не у в о й д е г войскового к а р а н я , іначей не бу­
дет. П и с а н в Б а т у р и н е , 16 ф е в р у а р и я , 1669 року.

З в ы ш менованый полковник ніжинский.

Універсал ніжинського полковника Пилипа Уманця. 16 грудня 1669 р. ( Ц Н Б АН УРСР
відділ рукописів, І, 50 455, Л а з . 3). '
 О з н а й м у ю т и л п и с а н е м к о ж д о м у , хто бы єдно в і д а т и
п о т р е б о в а л , меновите пну сотникови п о г а р с к о м у , а т а м а -
нови і в а н ц о в с к о м у з т о в а р и с т в о м , і ж пустуючую д о б р о в у ,
гору, п р о з и в а є м у ю Л и с у х у , пну С т е ф а н о в и Т е р а к о в с к о -
му, под селом І в а н ц о н к а м и з п а й д у ю ч у ю с я , к о н ф е р о в а л и -
с м о д о р о з р о б л е н я , а по р о з р о б л е н ю , до спокойного д е р -
ж а н я . Под ТИМИ є д н а к К О Н Д И Ц И Я М И , если пустош,
п если бы б ы л тоєй пустоши г о с п о д а р , теды сей наш д а н ­
ный яму, П Н У Т е р а с к о е с к о м у лист, ж а д н о е не будет м і т и
в а г и . Д а н в С т а р о д у б е , року 1672, м а р т а 9.

С а в а Ігнатович, п о л к о в н и к Войска его црского ве­

личества Запорозкого стародубовский.
Універсал стародубівського полковника Сави Ігнатовича. 9 березня 1672 р (Апхів
Л В І І АН С Р С Р , к. 238 (II), 128, спр. 69/46).
 Іван С а м у и л о в и ч , гетман з Войском его црского п р е д с в і т л о г о влчства Запорозким.

Всей с т а р ш и н і и черни Войска его црского п р е с в і т л о г о влчтва З а п о р о з с к о г о , а менови-

те пну полковникови ч е р н і г о в с к о м у , сотником, а т а м а н о м з т о в а р и с т в о м и войтови зо в с і м по-
снолствож С о с н и ц к и м и к о ж д о м у , кому толко сеє писане наше п о к а з а н о будет, ознаймуєм.
И ж Д м и т р о Б о н д а р е н к о , т о в а р и ш войсковый, о б ы в а т е л соснипкий, п о н е в а ж в з г л я д о м з а ­
слуг С В О И А ' войсковых, з а зволенеж п р е д т ы л б ы в ш е г о уряду гетманского, млын у конци
г р е б л і м і с к о є , сосницкоє од поля на р е ц і У б е д і , прорву з а н я в ш ы , в л а с н ь ш своим кош-
т о л постоил на з а с т а в о к тры, про т о мы у г л я д і в ш и и з ф у н д у ш у слушност на тое з а н я т я
м л ы н а , о который у р я д сосницкий своею, пред н а ш ь ш е щ е у р я д о м , до г е т м а н а вносил прычы-
ну, з р о з у м і в ш и , ж е с т а р ы м м л ы н о л на той г р е б л і не маш перешкоды и о в ш е л ж е на той
г р е б л і с л у ш н а я б ы л а реч построите млын, так мелника, яко и сосничане прызволилися.
К о т о р ы й млын, кгды помененный Д м и т р о Б о н д а р е н к о , т о в а р и ш войсковый и о б ы в а т е л со­
сницкий, на преречоном м і с г ц у постановившы водлуг фундушу, ему н а д а н о г о о у н і в е р с а л ,
водлуг п р а в а войскового у п р а ш а л . Яко ж мы, з р о з у м і в ш и в л а с н у ю ему з п р и х о д о в того млы­
на н а л е ж и т о с т , сей наш у н і в е р с а л выдати к а з а л и с м о , абы предреченомы Д м и т р о в и , т а к п а н
полковник ч е р н і г о в с к и й , яко ж а д е н с т а р ш и й и менший з т о в а р и с т в а войскового в т о л одбе-
р а н ю з того млына Д О Х О Д О В И м і р о ч о к , н а й м е н ш о ю не,был п е р е ш к о д о ю . П о в а г о ю уряду ншо-
г о с т в е р ж а є л и п р и к а з у є м . Писан в Б а т у р ь і н і , 5 іюля 1672 року.

Іван С а м у и л о в и ч , гетман Войска е г о

црского величества З а п о р о з к о г о , рукою.
to

Універсал Івана Самойловича. 5 червня 1672 р. (ЦНБ АН УРСР, відділ рукописів, І, 50 468, Лаз. 3).
 Р о к у 1673, мсца м а р т а , 7 д н я .

П р е д о мною, С е м е н о м Г л а д к и м , судею В о й с к а его

ц а р вел е н е р а л н ы м , под час бытности н а ш о є в 1чнъ, при­
п а л а с п р а в а за с к а р г о ю С е м к и Г е р а с и м о в и ч а , коз пол
прилуцкого, з пном Л а з а р о м Г о р л е н к о м , б ы в ш и м пол
п р и л у ц к и м . М е п е н ы й ж е п а н Л а з а р , будучи п о л к о в , коня
у него торгом у з я л , а в з я в ш и , его млсти пну г е т м а н о в и в
п о д а р к у о т д а л , за которого коня другого коня в з я т о г о
л ю б о п р и з н а в а л , е д н а к собЪ е щ е п р е т е н д о в а л у к р ы в ж е -
не. Д о которое с п р а в ы , кгды п а н Л а з а р очевисто с т а н у л ,
тогды С е м к о , з ним д о б р о в о л н е погодившисе, простил се
и ж а д н о г о д о д а т к у д о того коня с о б ъ у п о м и н а т и се віьчне
не о б е н о в а л . К о т о р у ю их згоду д о б р о в о л н у ю и я, в и ш е й
м е н о в а н ы й судя, чуючи, к а з а л е м на... печати судейск пну
Л а з а р е в и видати. ...вышей писаное.

Семен Гладкий, вышей менованый

судя е н е р а л и ы й войсковый.
Запис Генерального військового суду. 7 березня 1673 р. (Державна бібліотека С Р С Р
ш. В. І. Леніна, відділ рукописів, збірка Маркевича, спр. 6111)
 В ы п и с с книг с п р а в мЪских стародубовскил:
права майлебурского.

Л ъ т а от н а р о ж е н я сна б ж и я тисяча шесгсот с с м д е с я т

пятого, мсца а п р и л я , д в а д ц а т о г о д н я .

П е р е д у р я д о м мЪским его црекого п р е с в ъ т л а г о влчет-

ва с т а р о д у б о в с к и й , п е р е д о мною, Іоаном М и х а й л о в и ч о м ,
войтом, Л а в р и н о м Я к о в л е в и ч о м , Т и м о ф ъ е м І г н а т о в и ч о м
Начаскою, бурмистрами, раинами, лавниками, ставши
очевисто А л е к с а н д р а Г р а г о р а е в и ч Голиченок, к о з а к пол­
ку С т а р о д у б о в с к о г о , д о б р о в о л н е п р и з н а л в тот с п о с о б :
уїж п р о д а л половицу д в о р а своего в л а с н а г о , с в е т л и ц д в ъ
передних и с к о м о р о ю , никому ни в чем непенную и неза-
в е л е н н у ю ни в яком с у м м ъ , стоячий в МЪСГБ об м е ж у
з е д н о й стороны — о д К о с т а н т н я Л а р и о н о в и ч а , небоїцика,
б ы в ш а г о войта, а з другого боку — од рынку, против
ш п и т а л я , за певную готовую с п о л н а д о рук моїх одличо-
пую с у м м у пнзей, тоесг з а коп с ь м д е с я т грошей л и ч б ы
л и т о в с к о й , монети д о б р о й пану В а с и л ю Я к о в л е в и ч у , ме­
щанину...
Витяг із Стародубівських міських книг. 20 квітня 1675 р. ( Ц Н Б АН УРСР відділ руко­
писів, І, 50 669, Л а з . 6).
 П р о д а ж а м л и н а от С т е п а н а Г о р д і є н к а
пну О м е л я н у К и р и л о в и ч у , войту л о х в и ц к о м у ,
року 1677, м ц а і ю л я 10.

П е р е д н а м и , Ю с к о м К о т л я р е н к о м , сотником л о х в и ц -
ким, Д е ж к о ж В и п р и с к о м , а т а м а н о ж г о р о д о в и ж і при н а с
будучих, пна Івана Б о г а т и р е н к а , пна І в а н а Д з у г а в о г о ,
б у р м и с т р о в м а й с т р а т у л о х в и ц к о г о і многих персон з а д ­
них, при тож з а п и с у будучих, п о с т а н о в и в ш и с я очевисте
пн С т е ф а н Г о р д і є н к о , о б ы в а т е л Р і ч и н с к и й , до у п и с а н я
в книги м і с к и є л о х в и н к і є з о з н а л явне, ясне, д о б р о в о л н е
і непримусне, іж п р о д а л м л и к свой в л а с н и й с колами, тро-
ма, ступи і к а м е н е й д в а на р і ч и н с к о й г р е б л і на с е л і
стоячий, н і к и м непекний і ни в яком с у м і н а п е р е д сеи
п р о д а ж и н і в чож не з а в е д е н и й , с л а в е т н о м у пну О м е л я н у
К и р и л о в и ч у , войту л о х в и ц к о м у , з а певную а очевисте в з я ­
тую суму, з а з о л о т и х чотириста, сполна ему с а м о м у ,
ж о н і і д і т е ж его на в і ч н о с т п р о д а л е ж . К о т о р о м у то пну
О м е л я н у волно тим м л и н о м , я к о своим в л а с н и м , диспо-
н о в а т і кому схотя в б о л ш о й с у м і п р о д а т и , д а т и , д а р о в а -
ти і з а м е н я т и , і на я к и й колве/с пожито/с свой л і п ш и й
обернути. А я юж, в и ш е й м е н о в а н н ы й Г о р д і є н к о , а н і
ж о н а моя і п о т о м к о в е я к о і п р и я т е л е т а к блнзкіє
я к о і д а л е к и е , ж а д н о й части і понск от тог п р о д а н н и й
млин в і ч н и м и часи моци м і т и не будут. Т и л к о я к о в ы ­
шей описано при пну О м е л я н у , при ж о н і і д і т е х его, в і ч ­
но з о с т а в а т мает, на щ о д л я в і р и л і п ш о й просили нас,
в р я д , о б і сторони, а б ы им т а я к у п л я і п р о д а ж а д о книг
м і с к и х л о х в и ц к и х п р и н я т а і з а п и с а н а б ы л а , счо і о д е р ­
ж а л и і ест з а п и с а н о .
Лохвицька актова книга. 10 липня 1677 р. ( Ц Д І А УРСР, ф. 1528,
on. 1, спр. 1, арк. 17).
 Випис купчой, п о д а н о й на в р а д ъ в м ъ с т ъ О п о ш н о й ,
писан т а к о в ы слови.

Р о к у б ж о г о 1681, мсця м а я , 9 д н я .

П р е д н а м и , И я к о в о ж К о р и ц к и м , сотником О п о ш н я н -
ским и при бытности пана А н д р е я Я к о в е н к а , в и с л а н о г о '
от его милости п а н а М и х а й л а В а с и л е в и ч а , п о л к о в н и к а
Г а д я ц к о г о в О п у ш н о е на р и з и д е н ц и ю Г р и г о р и е м Тонко­
ногом, а т а м а н о м г о р о д о в ы м , О с т а п о м М е д в и н с к и м , з м і с -
кого т е ж в р а д у , П а в л о м М и х а й л о в и ч е м , войтом, И в а н о м '
З а я р н и м , Ігнатом Б е з д і т н и м , б у р м и с т р а м и .
С т а в ш и п р е д н а м и , Є в д о к и я С т а с ю в н а , по м у ж у
своем В а с ч и х а Д у ч и х а , явне, ясне, д о б р о в о л н е з е з н а л а ,
иж, мовит, будучи я пред тим ж и т е л к о ю яготинскою и
мъючи т а м крунтик в той ж е сотнъ б л и з села Б е р е з а н и н
на супойнЪ м а л о м г р е б е л к у з с і н о ж а т я м и и л е в а д у , ко­
т о р а я то л е в а д а граничит по д о р о ж к у верх с т а в к а , кото­
рая идет от Б е р е з а н и до П е р е я с л о в л я , д а в н я я д о р о г а ,
которою пред тим л ю д е и з д я т б и в а л о , которий то грунтик
и р о д а л е м б р а т о в и своему з роднил; Ф е о д о р о в и Ф и л и п е н -
кови ц і н о ю зол за п о л ч в а р т а . Тог грунтик н і к о м у н і в
чум не пенний и н е з а в е д е н и й , т и л к о в л а с н и й мої огчиз-
ний, при которой то п р о д а ж и притомние и полку пере­
я с л а в с к о г о били л ю д е : Ф е о д о р К о р н і є н к о з Я р е ш е к ,
Кузма Радченко и Д а в и д Дончеко, жителе Панфилен-
ке, К л и м , мелник, которий и косил тую л е в а д у едного
л і т а н а й м а н и м способом и добре...
Купчий запис. Опішня. 9 травня 1681 p. (Державна бібліотека ім В І Леніна відділ
рукописів, збірка Маркевича, спр. 6123). '
 В и п и с с книг м і с ц к и х б а т у р и н с к и х .

Р о к у 1681, мсця с е п т е в р и я , 27 д н я .

П е р е д нами, Я р е м о ю А н д р е е в и ч е м , сотником, Г о р д і є м
Хрисановичем, а т а м а н о м г о р о д о в ы м , К л и м е н т и є м Л у к я -
новичем, войтом М а к с и м о м Н а у м о в и ч е м , б у р м и с т р о м ,
и при нас будучих, р а й ц о в и л а в н и к о в , в сем в ы ш е на да­
те п о л о ж о н о м року, на в ш е л я к и х с п р а в а х з а с і д а ю ч и х ,
с т а в ш и очевисто, М а р т и н Є в х и м е н к о Л а п с т , ж и т е л ь бах-
м а ц к и й , явне, ясне и д о б р о в о л н е , з д о р о в и й будучи н а т і -
ле и на умыслех, сий з а п и с п р и з н а л т а к и м и с л о в ы . И ж
пнве у р а д , маючи я отцовский ь і ч и с т ь і є с в о і к г р у н т а з
будинком, на нем стоячим, и огородом н а д р і ч к о ю Б а х м а ­
чем, и поля во в с і х трох руки, тоєст в час той пив три:
одна — подле ныв С е м е н а З а й ц я , д р у г а я — подле / в а и а
Кота, т р е т а я — подле нивы К о с т ю к а Х о д о с е н к а ; а в дру­
гую руку т а к ж е нив три: п о н а д р і ч к о ю Б а х м а ч е м от гос­
тинця Б а т у р и н с к о г о , подле Я с к а Л я ш к а , д р у г а я — подле
Турина П а щ е н к а , т р е т а я — подле Т и ш к а В а с и л е н к а ; а у
третую — з другой стороны тоєй ж е р і ч к и ниє чотири,
тоєст, подле Н и ч и п о р е н к а Л у ц и к а , І в а н а Ш т и р е н к а . . .
Витяг із Ьатуринських міських книг. 27 вересня 1681 р. ( Ц Н Б АН УРСР, відділ рукопи­
сів, І, 50 566, Л а з . 4).
 В ы п и с з книг мЪских п р а в а м а й д е б о р с к о г о
ратуша Киевского.

Р о к у тисеча шестсот о с м д е с я т третего мсца септеврия

д в а д ц а т семого д н я .

П е р е д н а м и , Ж д а н о м Ф е д о р о в и ч е м Т а д р и н о ю , упри-
в и л е і о в а п и м войтом, а П р о к о п о м С а х н о в и ч о м , рочным
б у р м и с т р о м , и перед р а й ц а м и и л а в н и к а м и , в р а т у ш у Ки­
евском, ставши персоналне, Богдан Германович Плющен-
ко, м е щ а н и н киевский, с п р и т о м н о с т ю матки свое р о ж о -
ноє Іриньї Г е р м а н о в о є П л ю щ е н к о в о є , явне, ясне и д о б р о -
волне ку з а п и с а н ю до книг нинешных м-вских киевских
впесл и п р и з н а л т ы м и с л о в ы ; и ж он, м а ю ч и у себе тут,
в мъсте Киеве, п л я ц д в о р о в ы й волный, з б у д ь ш к о м на
нем стоячим, ни в чом никому не пенный и не з а в е д е н ы й ,
и н и я к и м п р а в о м а л б о п р а в п ы м не о н е р о в а н ы й презы-
ском, с о б і по н е б о ж ч и к у родичу своем Г е р м а н у П л ю щ е н -
ку сукцессиве с п а л ы й и с л у ж а ч и й , к о т о р ы й п л я ц поменен-
ный отц его Г е р м а н П л ю щ е н к о н а б ы л был с о б і купном
от пна Яна Ф е д о р о в и ч а , м е щ а н и н а киевского и м а л ж о н к и
его пнее Ф е д о р ы С в и д о р о г о в и ы , на сей час в т а к о м л е ­
ж а ч и й п о л о ж е н ю : з одное стороны — от п л я ц у и д в о р а
пнее М а р и и П о л о ц к о в н ы , перед т ы м П е т р о в о е Л у ц к о в и -
човоє, а т е п е р Р и з и н о є ; з стороны д р у г о е — ч е р е з у л и ц у ,
от п л я ц у пнее Ксении Б о г д а н о в о є Ісаковичевоє...
Витяг із міських книг Київської ратуші. 27 вересня 1683 pp. (Державна бібліотека
їм. В. 1. Ленша, відділ рукоплсів, збірка Маркевича, сир. 124).
 Р о к у 1684, мсца м а я , 6 дня.

П е р е д о мною, нижем п о д п и с а н н ы м , с т а в ш и очевисто

В а с и л Д р о з д к о , мелник, ж и т е л почеповский, чынил зо-
з п а н е с а м д о б р о в о л п е , и ж п р о д а л част свою м е л н и ^ к у ю ,
тоєст п р и п а д а ю ч у ю з д в у х к а м е н е й р о з м е р о в у ю и з в а л ­
ки, з в ы ч а й н ы й грошовым приход ч е т в е р т у ю част в с'обе
меючую, од п а п а П р и к о т ы ве млыне, стоячом не реце
Косте, nod селом Г л а з о в о м , з а т а л я р е й ш е с т д е с я г и три
т а л я р и грошей з в ы ч а й н о и л и ч б ы литовской, А л е к с і є в и
К о н д р а т о в и ч у , м е л п и к о в и на сей час ж ы т е л е в и г л а з о в -
скому, на спокойное в л а д е н е и п о ж ы т к о в а и е . С которого
млына и всих п о ж и т к о в , з него п р и п а д а ю ч и х , он, В а с и л ,
вечпе чынил зречене, и ж од сего часу не м а е т мет ж а д н о ­
го уступу сам, В а с и л Д р о з д о к , а ни ж о н а , а ни потомки
его, а ни ж а д е н с п р и я т е л е й его, т а к д а л н и е , яко и б л и ж ­
ние. Ц а л е п о д а л в посесыю помеченный млын, а л б о ра-
чсй част, собе н а л е ж а ч у ю мслпимкую ве м л ы н е в ы ш ме-
нованом, А л е к с ь е в и К о н д р а т о в и ч у у в с ш о е д е р ж а н е .
К о т о р ы м м л ы п о м волно в л а д е т и п о ж ы т к и з него н а л е -
жытые одбераг самому Алексъеви, жоне и потомком
его, волно ему п р о д а т , з а м е н я т , д а р о в а т и куды хотя,
на свой л е п ш ы й п о ж ы т о к , повернут, я к о свое д о б р о е .
Н а том они, В а с и л и А л е к с і й , з о б у п о л н е просили мене
о лист купчый. Теды я, на их просбу, А л е к с і є в и К о н д р а ­
товичу д л я л е п ш о и моцы и т в е р д о с т и , к а з а л е м сей мой
лист з у р я д о в ы д а т , с подписом руки моей и с притисне-
нем печати у р я д о в о и . П и с а н в Почепове, року, мсца и
д н я в ы ш писаного.
Купчий запис. Почеп, 6 травня 1684 р. ( Ц Н Б , АН УРСР, відділ рукописів,
1, 50 479, Лаз. 3).
 Выпис з книг м і с к н х п р а в я м а й д е б о р с к о г о
р а т у ш а Киевского.

Р о к у тисяча шесгсот ос.мдесяг д е в я т о г о , мсца а в г у с т у

д в а д ц я т семого дня.

П е р е д памп, Япо.и Д е м и д о в и ч о л Б ы к о в и ч о л , унрнвн-

л и о в а п и м войтом, а І в а н о м С о ф о н о в и ч о м , рочпим бурми­
стром, и перед р а й ц а м и и л а в и и к а м и в р а т у ш у их црского
п р е с в і т л о г о влчства киевском, с т а в ш и п е р с о н а л к е , сла­
ветний пи Гордий Минцевич, б у р м и с т р киевский, ясне,
явне и д о б р о в о л н е ку з а п н с а п ю до книг н н е ш н ы х м і с к н х
киевских с о з н а л в т а к о в ы й способ: іж он, маючи тут,
в м і с т е К и є в і , н е д а л е к о рынку д о м свой в л а с н и й на пол­
ном кгрунте, н а з в а н о м а п т е к а р с к о м , стоячий, который
кгрунт ему от розних их милостей пнов г е т м а н о в Войска
их црского п р е с в і т л о г о величества З а п о р о з к о г о , за за­
плачене Виговскому, д а в н о б и в ш о м у гетману, з о л о т ы х
чотирох сот и семдесят, ест у н і в е р с а л а м и подан и до нос-
сессии векуистоє привернен, н і в чом н і к о м у непенный
и иезаведепий, а п і ж а д н и м п р а в о м и н і правиы.и неопе-
р о в а н и й п р е з и с к о м , в невпых м е ж а х и г р а н и ц а х стоячий:
з одное стороны — от пляцу црковного, стого Н и к о л ы
Д о б р о г о , на котором тепер м е ш к а е т з К у н и ц ы І в а н и х а
Выкидпыха...
Витяг із міських книг Київської ратуші. 27 серпня ,689 р. (Архів Л В І І АН С Р С Р .
к. ( Н ) , 128, сир. 69/63).
 їх ц а р с к о г о прсвтлого влчства Войска З а п о р о з к о г о
ч е р н ь г о в с к и й полковник Яков Л и з о г у б .

Всей полку моего с т а р ш и н і , а о с о б л и в е ппу С О Т Н И К О В Е

л ю б е ц к о м у , а т а м а н о в и ш и б и р и н с к о м у и в с і м , хто бы то­
го н а л е ж н е потребен был в і д а т и , сим моїм писанем'
о з н а й м у ю . Л ю б о отняти были в с і т я г л ы е л ю д ц і , в с е л і
Ш и б и р и н о в ц і м е ш к а ю ч и є , с под в л а д е н и я п А р т е м а Ж л о ­
бы, т о в а р и ш а старинного полкового. Леч кгды о к а з а л
право, ж е ему три частини кгрунту, о д н а к р у п н а я , а д в і
nod д я к а х в п о д і л і з н е б о ж ч и к о м , унучком посудевским,
п р и с у ж е н ы и на тих ч а с т к а х с и д я т д е в я т ч о л о в і к а му,-
ж о в , теды, стосуючися до того п р а в а и з о с о б л и в о г о
респекту на его через в с і л і т а у войску л о ж е н и є услуги,
привернулем ему, Артемови Ж л о б і , тих то д е в я т и чоло­
в і к а , именно: в є д п о м концу села с и д я ч и х — І г н а т а Б е ­
лецкого, С и д о р а Т о е к а ч е н к а , Б о р и с а Ш к у л е н к а , а в дру­
гом — К р у п я н и к а , Івана Г о н ч а р а , П р о к о п а Пинчука,
Прокопа Дулебенка, М а т ю ш а Яцковича и позволилеж
ними волне в л а д і т и . ї и л к о бы ішши.и, т а м ж е в Ш и б и ­
р и н о в ц і мешкаючий* л ю д е м , он, А р т е м , о кгрунта ж а д н о ї
трудности не чинил. А и ему в в л а д і н ю менованими де-
з я г м а абы н і от кого ж а д н а я п е р е ш к о д а не д і я л а с я , пил-
но в а р у ю . Тые з а с л ю д ц і , ему ж привернениє, и ж бы по­
слушенство вшелякоє, подлуг з в ы ч а ю и слушности,
так ж е и повинност без противности о т д а в а л и , , прика­
зую. Д а н в Ч е р н і г о в і , 7 а в г у с т а , року 1691.

Звышменованный полковник черніговский.

Наказ чернігівського полковника Якова Лизогуба. 7 серпня 1691 р (ЦДІА УРСР
ф. 133, on. 1, спр. 128).
 Р о к у б ж о г о тысяча шесгсот д е в я т д е с я т пятого,
мсця я н у а р і я , четвертого д н я .

У с к а р ж а л а с я п е р е д нами А г а ф і я , честного отца Ф е с -

д о р а , сщемника стого пречиского с т а р о д у б о в с к о г о ж е н а ,
а б ы в ш е г о негдыс п о л к о в н и к а с т а р о д у б о в с к о г о пна Рос-
л а в ц а н о р к а , и ж по зейстю з того с в і т а отца є і , н і ч о г о
єй з д о б р н а л е ж и т ы х не д о с т а л о с я , гды ж в недосконал.ом
в і к у на тог час е щ е з а с т а в а л а . Д л я чего в с і д о б р а ; не
т ы л к о родителскіє, леч и к р е в н ы х б л и з к и х , я к о то А в д і -
євскіє, т а к рухоміє, яко и нерухоміє, д о с к о н а л ш о м у • на
тот час в л і т е х честному отцу С а м о и л у Р о с л а в ч е н к у в
диспозицію д о с т а л и с я . З которых д о б р , т а к р у х о м ы х ,
яко и н е р у х о м ы х ж е той ж е о т а С а м о и л с е с т р і своей по-
мепепой и н а й м е н ш о и не у д і л ил части. М ы теды, стосую­
чися до п р а в а посполитого и з в ы ч а ю л ю д с к о г о , ж е к а ж ­
дый потомок отчизны своей у ч а с т н и к о м мает быти, ирпсу-
д и л и с м о помеиеной А г а ф і і з л е ж а ч и х д о б р ( п о н е в а ж
р у х о м ы х нестало) д в о р з п л я ц о м (в котором родич их
м е ш к а л в м і с т і П о ч е п і , з єднои ку двору К у р и л о в у , а з
другой стороны ку д в о р у К а ш а н с к о м у , т ы л о м — к у л и ц ы ,
а в о р о т а м и — ку ц р к в і Успенія престія бци с т о я ч и й .
Д о того п р и с у д и л и с м о єй и з а м і с т о м п о м е н е н н ы м д в а
п л я ц ы : єден — за поповичовою б р а м о ю з с в і т л и ц е ю ,
а д р у г и й п л я ц з...
Лист чернігівського і новгородського архієпіскопа Феофана. 4 січня 1695 р. (Архів
Л В П АН СРСР, к. 238 (II), 128, сир. 70(71)).
 Р о к у 1696, м а я 7 д н я .

Прес? н а м и , О м е л я н о м Д е н и с о в и ч е м , а т а м а н о м г о р о д о в ы м сос-
ниыким, К у з м о ю К о н д р а т о в и ч о м , войтом сосницким, и б у р м и с т р о м
Іваном Д а н и л о в и ч е м , Л у к я н о м В а с и л е в и ч о м .

С т а в ш и очевисто, М а т в і й Х в и л о н о в и ч , ж и т е л и т о в а р и ш войско-
вый сосницкий, чинил свое с о з н а т е т а к и м и слови. И ж п уряд., м а ю ­
чи мы, з ш в а к р о м моим О с т а п о м С т е ф а н о в и ч о м , ж и т е л е м и т о в а р и -
ш о м в о й с к о в ы м с о с н и а к и м , от б л ж е н н о й п а м е т и з м е р л о г о . в т о р о г о
н а ш е г о родича Д и м и т р и я О с т а п о в и ч а , т е с т а м е я т о м л е к о в а н , на
г р е б л і сосниикой, на У б е л і , к а м е н ь м л ы н о в ы й мучный (част чет-
вер С к р и н і и част четвертую Я р и н и ) в К л і т ц і посполу з І р и н о ю ,
нивісткого, з а д н ы й , н а м о б о ї м по п о л о в и н і , а Іринин передный, не­
пенный. С тем я, под к а м е н і а з а д н е г о (част ч е т в е р т у ю С к р и п і и
четвертую част Ярини...) не н а р у ш а ю ч и Іринини переднего, про­
дал...
Тестамент Матвія Филоновича, соснинького жителя. 7 травня 1696 р. (ЦНБ АН УРСР,
відділ рукописів, 1, 50 505, Л а з . 3J.

Ill