В . Л .

Л є в ч у к

ЧЕРВОНИМИ
І ЧОРНИМИ
НИТКАМИ

Київ «Реклама» 1986

Л 38
37.248

В практическом пособии подробно описаны приемы выпол­

нения многих вышивальных швов, которые используются для
украшения одежды и деталей жилого интерьера. Даны рекомен­
дации относительно овладения необходимыми навыками, умения
создавать художественные композиции и т. д. Помещено много
узоров н орнаментов.
На украинском языке.
Рассчитано на широкий круг читателей.

Рецензенти; М. В. Д з ю б а ,
Т. В. К а р а - В а с и л ь е в а , канд. мистецтвознавства

© Видавництво « Р е к л а м а » , 1986.
 ВСТУП

Н а р о д н а х у д о ж н я т в о р ч іс т ь у б езл іч і її пр ояв ів з а в ­
ж д и б у л а і є гр у н том д л я с п і л к у в а н н я поколінь, тим
н еви ч е р п н и м д ж е р е л о м п і з н а н н я історії, зв ідки йдуть
витоки п р о ф е с і о н а л ь н о г о м и с т е ц т в а . П іс н я і т ан о к ,
м а л ю н о к і розпис, р і з ь б л е н н я і плетіння, т к а ц т в о і
карбування, к ер а м ік а і килимарство, гаптування і ви­
ш и в к а з н е з а п а м ’я т н и х ч асів о р г а н і ч н о в в і й ш л и в ж и т ­
тя н а р о д у , в т і л ю ю ч и в собі його н а й в и щ і естетичні
принципи, ід е а л и к р а с и т а д о б р а , п р а г н е н н я до п р е ­
к р а с н о го , витон чен ого, д о в е р ш е н о г о . П р е д к и з а л и ш и ­
ли нам у с п а д щ и н у в е л и ч е з н е б а г а т с т в о , і наш о б о в ’я ­
з о к — не т і л ь к и не в т р а т и т и нічого з неоцінен них с к а р ­
бів, а й п р и м н о ж и т и їх і п е р е д а т и н а с т у п н и м п о к о л і н ­
ням, а г о л о в н е — не р о з у ч и т и с я т во р и т и , я к с к а з а в
К. М а р к с , з а з а к о н а м и к р а с и , н а д т о тепер, коли р о з ­
виток в и р о б н и ц т в а д и к т у є н е о б х ід н і с т ь с т а н д а р т и з а ц і ї ,
т ипових р іш е н ь, м а с о в о г о в и п у с к у в и р о б і в в е л и к и м и
се р ія м и . П о к а з о в о , щ о в н а ш ч а с с п о с т е р і г а є т ь с я
с п р а в ж н і й в и б у х з а г а л ь н о г о Інтересу до ф о л ь к л о р н и х
т р а д и ц і й у д е к о р і , м у зи ц і т а ін. Ц е й з р о з у м і л о : л ю д ­
с ь ка і н д и в і д у а л ь н і с т ь ш у к а є ш л я х і в до т в о р ч о г о с а м о ­
в и р а ж е н н я , а щ о ж інше, я к не х у д о ж н і й геній на роду,
д а є д л я цього с т і л ь к и щ а с л и в и х м о ж л и в о с т е й ? !
Н е к о ж н о м у , з в и ч а й н о , д а н о о п а н у в а т и т ає м н иц і,
с к а ж і м о , п л а с т и к и чи ж и в о п и с у . А п роте є т а к і види
х у д о ж н ь о ї тво р ч о с т і, котрі д о с т у п н і всім і ко ж н о м у ,
я к м о в и т ь с я , с т а р о м у і м а л о м у , в п р а в н о м у і невмілому.
Й д е т ь с я , з о к р е м а , про в и ш и в а н н я . Ц е й н а й п о п у л я р н і-
ший у нас в и д п р и к л а д н о г о м и с т е ц т в а з д а в н і х д а в е н
з а с т о с о в у в а в с я д л я п р и к р а ш а н н я о д я г у — ж ін о ч и х
б луз, чо л о в іч и х со р о ч о к , кер сето к, ке п т а р ів , суконь,
ф а р т у х і в , з а п а с о к , поясів, к о ж у х і в , хусток тошо, речей
п о бу т о во г о в ж и т к у — р у ш н и ків , пош ивок, се рветок,
с к а т е р т и н і т. ін., і н т е р ’є рів різ н и х п р и м і щ е н ь (панно,
к а р т и н и ) і т. п.

З
 ...Сяють на с та р о м у полотні пе з б л я к л і візерунки,
стелиться оксами товим к и л и м о м р і з н о б а р в ’я казкових
квітів і трав, в см іх аю ться нам в и г а д л и в і півні та ж а р -
птиці — за п р о ш у ю т ь в и б р а т и в і л ь н у г о д и н у т а й у з я ­
тися за голку, щоб о ж и в и т и щ е м о н о т о н н у , невиразну
площінь тканини чітким г р а ф і ч н и м у з о р о м , гр а й л и в и м
і урочистим воднораз, а з р е ш т о ю , щ е й у т а к и й спосіб
втамувати сп рагу п р е к р а с н о г о , я к а ж и в е в д у ш і к о ж ­
ної людини.
С п р авж н і х у д о ж н і в и т в о р и , н е в и м у ш е н і , ж в а в і , ви­
тончені, в ж е не р а з п е р е м а г а л и в « д в о б о ї » з п о з б а в ­
леним усякої вар тості н е п о т р і б о м , п с е в д о х у д о ж н і м м о ­
тлохом, що вряд и -го ди з а п о л о н ю в а в б а з а р и , з ус іма
тими пишними з а м к а м и на к л е й о н к а х т а г о л у б к а м и з
фольги. Червоний, чорний, б і л и й — о т о н а й ч а с т і ш е й
усі кольори в р у к а х в и ш и в а л ь н и ц і , а я к у р о з к і ш , як е
свято для ока с т в о р ю ю т ь вони! С т р и м а н і с т ь к о л ь о р о ­
вої палітри п о р о д ж у є н е п е р е в е р ш е н і т о н а л ь н і к о м п о ­
зиції. Відтінками всіх н а с т р о ї в від тихого см у т к у до
пристрасного м а ж о р у д и х а є в и ш и в к а . « Ч е р в о н е то
любов, а чорне — то ж у р б а » — ці п о е т о в і с л о в а м и
згадуємо, розд и в ля ю ч и сь о р н а м е н т и . А в и ш и в к а б і л и ­
ми чи золотавими н и т к а м и на б і л о м у п о л о т н і . Б а г а т ­
ство від бідності, в ір т у о зн а г р а н а о д н і й с т р у н і , д о с к о ­
налість півтонового м а л ю в а н н я !
На вмішеній тут к о л ь о р о в і й в к л е й ц і п р о п о н у ю т ь с я
увазі читача репродукції з ч а с т и н и к о л е к ц і ї , щ о н а л і ­
чує близько 400 зр а з к ів , з і б р а н и х у с л а в н о з в і с н о м у с е ­
лі Суботові на Ч е р к а щ и н і, я к е с в о г о ч а с у б у л о г е т ь ­
манською резиденцією Б о г д а н а Х м е л ь н и ц ь к о г о . Ц і
клаптики полотна з б е р е г л и й д о н е с л и д о н а с т е п л о н а ­
труджених рук невідомих м а й с т р и н ь , г р у ї х н ь о ї у я в и ,
відчуття гармонії, естетичне б а ч е н н я с в і т у . Н е с т а р і ­
ють, не втрачають п р и н а д н о с т і д а в н і у з о р и . І щ о ц і к а ­
во: лаконічні, в и с о к о д е к о р а т и в н і, в о н и і с ь о г о д н і м о ­
жуть бути, поєднані в р із н и х в а р і а н т а х , в и к о р и с т а н і
д ля оздоблення одягу чи речей х а т н ь о г о в ж и т к у . П р и ­
4
н а г і д н о з г а д у ю т ь с я с л о в а в и д а т н о г о російського ху­
д о ж н ь о г о і м у зи ч н о г о к р и т и к а В о л о д и м и р а В а с и л ь о ­
вича С т а с о в а п р о т е , щ о с т а р о д а в н і й « о р н а м е н т ніколи
не містив у собі ж о д н о ї з а й в о ї лінії, к о ж н а рисочка
м а л а тут с в о є пев не зн а ч е н н я... Ц е с к л а д н а мова, по­
с л і д о в н а м е л о д і я , щ о м а є с во ю основну причину і п р и ­
з н а ч е н а не л и ш е д л я очей, а й д л я р о з у м у і почуттів».
У ц іл к о в и т і й с л у ш н о с т і н а в е д е н о г о в ис л о в у м о ж н а пе­
р е к о н а т и с я , у в а ж н о в и в ч а ю ч и суботівські вишивки,
щ о с я г а ю т ь в ис о к о го р і в н я д о с к о н а л о с т і .
У с т р і м к о м у плині с ь о г о ч а с н о ї моди щ о р а з у п он ов­
л ю ю т ь с я п р и й о м и о з д о б л е н н я о дягу , побутових п р е д ­
метів, і н т е р ’єрів. А л е є один стиль, що вит римує
б у д ь - я к е с у п е р н и ц т в о . Н е п і д в л а д н и й моді й часові,
у з а г а л ь н е н и й і д е т а л і з о в а н и й в о д н о ч а с , — стиль, шо
його с т в о р ю в а в н а р о д у п р о д о в ж б а г а т ь о х століть. Д о
н а р о д н о ї т р а д и ц і ї ми й п р и в е р т а є м о у в а г у читача,
п р оп о н у ю чи о с в о ї т и т е х н і к у н а й б і л ь ш п о ш и р е н и х п р и ­
йомів в и ш и в а н н я , — всього т а к и х п р и й о м ів на У к р а їн і
н а л і ч у є т ь с я б л и з ь к о 100,— о в о л о д і т и в м і н н я м їх поєд­
н у в а т и і с т в о р ю в а т и в л а с н і к о м п о з и ц ії.
Т о ж не г а й м о ч а с у т а й нумо до роботи!
 /. З А Г А Л Ь Н І В І Д О М О С Т І

І. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ
Старанні руки жінки можуть виготовити багато гарних речей,
що прикрасять гардероб її самої та членів родини, її родинне вог­
нище. Вишивкою можна оздобити рушник, скатертину, хустку,
килимок, доріжку на стіл, набір серветок для кави, чаю, пошив­
ку на диванну подушку, закладинку для книги, сумку, грілку на
чайник, накидку на крісло, чи настільну лампу, чи телевізор то­
що, саше для газет, футляри для гребінців, носових хусточок і
т. ін.. не кажучи вже про різноманітний одяг.
Переважну більшість із названих речей можна виготовити з
рідкотканої однотонної льняної або шерстяної тканини, нитки в
якій легко «читаються», мають рівну товщину по горизонталі й
вертикалі і щільність в обох напрямках. Для м’яких речей, оздоб­
лених рослинним орнаментом, якнй не вимагає точної лічби ни­
ток. цілком придатна цупка шерстяна тканина.
Приступаючи до роботи, тканину слід випрати, в разі по­
треби — також і відбілити, випрасувати, а потім уважно роздиви­
тися, щоб переконатись у відсутності будь-яких дефектів — плям,
дірочок, непропрядів тощо.
Заздалегідь треба потурбуватися і про нитки, якими будете
вишивати. Коли в продажу немає ниток потрібної фактури, по­
трібних кольорів, можна розпустити трикотажні вироби, що ви­
йшли з ужитку; щоправда, такою «кучерявою» пряжею вишивати
важко, вона весь час буде плутатись, збігатись у вузлики, отже,
треба її змотати в пасма, перев’язати в кількох місцях, випрати,
виполоскати (інколи виполіскують у розчині солі або оцту, щоб
освіжити й закріпити фарби), а потім висушити, підвісивши до
пасма якийсь предмет, під вагою якого нитки розпрямляться,
втратять «кучерявість».
Слід обов’язково пересвідчитися, чи не линяють нитки, одер­
жані з підручних матеріалів. Для цього треба шматочок пряжі на­
мочити в мильному розчині і випрасувати на білому клаптику.
Коли не залишиться кольорового сліду, значить, ниткою можна
вишивати.
Голка має бути настільки тонкою, щоб не пошкоджувати
тканину, а її вушко — настільки великим, щоб засиляння нитки
не становило ніяких труднощів. Для д уж е розрідж еної тканини,
по якій вишиватимемо вовняними нитками, голку доберемо тов­
сту, з великим вушком і тупим кінчиком.
Користування наперстком набагато прискорює та полегшує
роботу, до того ж і пучки зостаються нелоколеними. Незручність,
яка відчувається спершу, з часом минає (зрозуміло, коли напер-

Є
сток добр е підібраний — і не стискає пальця, і не спадає з нього),
а натомість приходить така корисна звичка.
Щ е одна турбота: тканина не повинна стягнутися в процесі
вишивання. Щ об цього не сталося, вдаються д о різних Прийомів.
Наприклад, до такого: затиснемо клапоть під правим коліном
І натягнемо його лівою рукою. Такий простий спосіб д а є амоГу
досягти високої якості й швидкого темпу, легко трансформувати
робоче поле. Якщо клапоть замалий, слід доточити його будь-
чим. М ож на також скористатися круглими чи прямокутними
п’яльцями, а найзручніше, коли вони закріплені на спеціальному
штативі, висота якого регулюється за допомогою гвинтів, — тоді
обидві руки вільні і підхоплюють по черзі голку над тканиною
і під нею, діло просувається швидко, не стомлюються спина
й очі.
Н е з а б у д е м о так ож щ оразу помити руки перед тим, як у зя ­
тися д о шитва, бо інакше вишивка ще задовго д о завершення ма­
тиме ж алюгідний вигляд.
І робоче місце організуєм о так, щ об своє заняття перетвори­
ти на маленьке свято. Зручна поза, чисте повітря, правильне ос­
вітлення, неголосна музика — і робота стає справжньою насоло­
дою. Минає якась година-друга, і бачимо, щ о візерунок просунув­
ся на полотні в ж е далеко, а тим часом д о б р е відпочили, мож на
братися д о інших справ, що чекають на нас. Ч удов у психологіч­
ну розрядку д а є це заняття.
П роте одноманітні рухи і стомлюють, одних раніше, інших
пізніше. Трапляється, охоче поринає жінка в роботу, та не за в ­
ж ди доводить почате д о кінця. Тут, як і в кожній справі, потріб­
ні послідовність, терпіння, помірність, здатність зауваж ити той
момент, коли настає втома. К ращ е щ одня вишивати по півгоди­
ни, ніж, просидівши з ранку д о вечора поспіль, надовго, коли не
н азавж ди, втратити охоту д о рукоділля та закинути почате в
найдальший куток.
Щ об зір не стомлювався, треба давати йому перепочинок: раз
у раз переводити погляд удалину, потім на якусь хвильку закри­
ти повіки й затулити очі долонями.
М ’язи спини теж стомлюються. П р ож ен ем о втому, проро­
бивши такі вправи: пальці зчепимо з з а д у і кілька разів поведе­
мо плечима вперед і назад, стулюючи лопатки; руки різко зд ій ­
мемо вгору, випростаємося, водночас стаючи навшпиньки, і потяг­
немося.
Тренуватися в набутті перших навичок зручно на тканині в
чітким переплетенням ниток. Ц я порада особливо слушна для тих
початківців, зір у котрих ослаблений. Почнемо з того, що на ок­
ремому клаптику витягнемо нитки і на доріж к ах, що утворили­
ся, навчимося виконувати найпростіші шви. Д о речі, коли хочемо
рівно розрізати тканину або ж акуратно обрізати край виробу.

7
 також скористаємося цим прийомом: л еза н ож и ц ь п ідуть по слі­
ду, що лишає за собою витягнута нитка.
Не кожному вдається о д р а зу д о б р е виконати той чи ін­
ший вишивальний шов. Потрібні час і терпіння, щ о б освоїти йо­
го техніку, точно дотримуватися правил. Т о м у р ек о м ен д у єм о спер­
шу відшліфувати, довести д о ав том ати зм у виконання швів на
окремих клаптиках полотна з чітким переплетенням і лиш е після
цього братися до серйозної роботи.
Так само не всі вміють правильно п оводитися з нитками му­
ліне. Знявши фабричну паперову ба н д ер о л ь к у з пасм а, розгорне­
мо його в коло та розр іж ем о в місці, д е закр іпл ен і кінці. В к ож н о­
му відрізку шість тоненьких ниточок. Р о з ’єдн ат и їх м о ж н а , по­
слідовно витягуючи нитку за ниткою. Н а в о щ и м о кінець (а б о кін­
ці) нитки і навчимося засиляти його в голку не придивляючись,
майже навпомацки, щ об зайвий раз не н а п р у ж у в а т и зір. Д ех то
вміє це робити досить вправно, затискаю чи коротенький кінчик
нитки в пальцях і прикладаючи його д о вуш ка голки.
Закріплюючи нитку, намагайм ося уникати вузлів , які д у ж е
псують вигляд в и р о б у / роблять його неохайним . Щ о б закріпити
нитку без вузлд, її складають у д в о є і заси ляю ть о б и д в а кінці в
голку, частина нитки з петлею м ає бути д о в ш о ю (р о б о ч о ю ). П іс­
ля першого ж стібка вістря голки п овертається в петлю. З а т я гн е­
мо щільно нитку, акуратно фіксуючи початок шва. Я кщ о вишива­
ємо одинарною ниткою (гарусом, ірисом та ін .), після першого
стібка на вивороті залиш имо «хвостик» з а в д о в ж к и 10 см, а ко­
ли нитка закінчиться, закріпимо по черзі о б и д в а кінці, обк р уч у­
ючи ниткою на вивороті виконані стібки а б о пропускаю чи голку
під ними.
Наша маленька майстерня п оступ ово ^ зб а га ч у єть ся різним
приладдям. З часом ми в ж е маємо звичайний, копіювальний —
різних кольорів — і міліметровий папір, набір голок, шпильки, д о ­
сить великий асортимент ниток, канву, тканини, різні за кольо­
ром і фактурою, віск для навощ ування ниток, набір загострених
олівців, ножиці, в тому числі мініатюрні з гострими кінчиками,
п’яльця, різнобарвну крейду в паличках тощ о.

2. П Е Р Е Н Е С Е Н Н Я М А Л Ю Н К А НА ТКАНИНУ
Ми вибрали для вишивання якийсь рослинний орнамент. Спер­
шу переведемо його на кальку, старанно обводячи олівцем кон­
тури кожної деталі. Місце, де б уд е розташ ована вишивка на тка­
нині. окреслимо ниткою чи шматочком старого ви сохлого змил­
ка. Покладемо кальку на тканину в м еж а х ок р еслен ої площі, а
Ь об папір не зсунувся, приколемо два сум іж н и х краї тоненьки-
в ^ ш и л ь к а м и . Далі візьмемо аркушик копіювального паперу
у відношенні до тканини кольору і, піднявши вільні
краї кальки, покладемо його на тканину. Якщо доводиться ско­
ристатися кількома аркушами копіювального паперу, то розкла­
демо їх так, щоб краї не стикалися, а перекривали один одний.
Проведемо два-три штрихи і переконаємося, що досить сильно на­
тискаємо на олівець — малюнок на тканині виходить чіткий. Тепер
можна остаточно закріпити шпильками кальку по всьому перимет­
ру. Окреслимо орнамент, рівномірно натискаючи на олівець. Потім
обереж но, щ об не забруднити ф арбою тканину, відколемо й зні­
мемо обидва шари паперу. Прошиймо намальовані контури орна­
менту стебловим швом.
Є інший спосіб переведення малюнка на тканину, який д ає
змогу використати трафарет багато разів. Д о цього способу в д а ­
ються, коли мають справу з тканиною грубої зернистої фактури.
Кальку з малюнком покладемо на цупкий папір і прикріпи­
мо шпильками. П окладем о папери на подушку або згорнуту
вдвоє-втроє баєв у ковдру. П о всьому контуру проколемо голкою
дірочки з невеличкими інтервалами м іж ними. Знявши кальку,
побачимо, що на папері залишилась м ереж а дірочок, які відтво­
рюють орнамент. Н ак ладем о папір на тканину і протремо дірчасті
ділянки тампоном, змоченим у суміші зубн ого порошку з гасом
або машинним маслом — для темної тканини або із рідкою
пральною синькою — для б іл ої тканини.

3. П Р А Н Н Я І П Р А С У В А Н Н Я В И Р О Б І В
Вишиті речі рекомендується прати д у ж е обереж н о, бо вони
псуються від сильного тертя, довгого перебування у воді і т. ін.
Ні в якому разі не м ож на прати в д у ж е гарячій воді або надов­
го замочувати речі в розчині пральних засобів. Отже, треба ви­
прати вишивку, причому швидко, в теплому розчині мила (не по­
рошків чи паст!), старанно прополоскати й одр азу повісити на
вірьовку. П оетараєм ось не пересушити, бо краще прасується вог­
ка тканина. Коли вона все ж таки встигла пересохнути, зволож и­
мо її та залиш имо згорнутою на якийсь час.
Речі, піддані апретуванню, краще виглядають і довше збер і­
гаються. Загальновідомим є такий спосіб апретування, як пропо­
ліскування тканин у розчині крохмалю. С толову лож ку крохмалю
розміш аємо в склянці х о л од н о ї води; суміш виллємо тонким стру­
менем у киплячу в оду (0,5 л) і, безперервно помішуючи рідину ко­
ловими рухами від центру д о стінок каструлі, доведем о д о кипін­
ня. Заварений крохмаль процідимо крізь частий друшляк чи си­
то в миску з холодною водою і витримаємо в ній вишитий виріб
кілька хвилин.
Ллє крохмалити мож на лише білу (принаймні дуж е світлу)
тканину. А як бути, коли вона темна? Деякі темні тканини (але
не шерстяні) інколи апретують у слабкому розчині столярного
 клею або, що простіше, ж елатину (1 стол ов у л о ж к у желатину
заллємо склянкою х ол одн ої води; через годи н у н а б у х л у масу по­
кладемо в теплу воду, прогріємо на сл а б к о м у вогні, помішуючи,
до кипіння і розчин виллємо в миску з х о л о д н о ю в о д о ю ).
Перш ніж увімкнути утюг в ел ек т р о м ер еж у , перевіримо, чи
не слід почистити його робочу поверхню , п л я м и на металі від
нагару, іржі тощо м ож уть зав дати н еп оп равної шкоди. П расує­
мо на м’якій підстилці, спочатку зісп о д у , потім з лиця і втретє —
тільки вишивку — знову зісп од у. К оли прасувати таким спосо­
бом, то вишивка бу д е блискучою та опуклою , о б ’ємною . Важлива
подробиця: прасувати розпочнем о в ід центру, щ о б не деф орм ува­
ти весь виріб, а потім просуватим ем о утю г у напрямі ниток ос­
нови. Коли вишивку зр обл ен о на ш ерстяній тканині (наприклад,
на сукні), то, прасуючи виріб з лиця, п ід к л а д ем о п ід утюг кла­
поть тонкої тканини чи марлі, інакше зали ш аться лискучі плями.

II. ВИ Ш ИВ АЛ ЬНІ ШВИ. Ш Н У Р И ТОРОЧКИ ,

1. ЗАТЯГАННЯ К О Л Ь О Р О В О Ї Н И ТК И В ТКАНИНУ

Н а й п р о с т іш и й с п о с іб з а т я г а н н я к о л ь о р о в о ї нит­
ки — в с и л и т и ї ї в г о л к у т а п о с л і д о в н о в в о д и т и в і с т р я
то н а д п оп ер еч н о ю н и т о ч к о ю , т о п ід н е ю н а д о р іж ц і,
Що з а л и ш и л а с я п і с л я т о г о , я к з т к а н и н и в и т я г л и в л а с ­
ну н и т к у . Г о л к а р у х а є т ь с я п о д о р і ж ц і , я к по д р а б и н ц і .
К ори стуван н я цим сп осо б ом з а б и р а є б а г а т о часу, але
він є д и н о п р и д а т н и й , к о л и м а є м о с п р а в у з т о н к о ю , н і ж ­
ною т к а н и н о ю ( н а п р и к л а д , з б а т и с т о м ) .
Д л я т к а н и н ц у п ки х , з р о б л е н и х з м іц н и х ниток, є
зручн іш і способи. О с ь о д и н з н и х — « п е т л я з а петлю»:
д о б и р а є м о п о т р іб н о го к о л ь о р у м у л і н е а б о ірис, в ід р і­
заєм о ш м аточок підвійної д о в ж и н и . З а г о т о в л я є м о т а ­
кої с а м о ї д о в ж и н и м і ц н у т о н к у д о п о м і ж н у н и т к у (нею
може служити р и б ал ьська л е с к а ). Н а визначеному
місці в и т я г у є м о д в і - т р и н и т к и з т к а н и н и ; п е р ш ніж
в и т я г т и о с т а н н ю , п р и в ’я з у є м о д о н е ї з а п е т л ю с к л а д е ­
ну в д в о є д о п о м і ж н у н и т к у . П о т я г н е м о з а т к а н и н н у н и т ­
ку — с л у ж б о в а н и т к а п р о с у н е т ь с я по д о р і ж ц і і з а й м е
місце в и т я г н у т и х н и т о к . Д а л і к о л ь о р о в у н и т к у п е р е к и ­
д а є м о ч е р е з п е т л ю д о п о м і ж н о ї н и т к и і з р і в н ю є м о кінці.
10
 Гепер, к о л и п о т я г т и д о п о м і ж н у н и т к у з а її кінці (з
і р о т и л е ж н о г о б о к у ) , то в о н а « з а в е д е » на с в о є м і с ц е
юльорову.
М о ж н а скористатися іншим способом. В итягуєм о з
тканини о д н у н и тк у , а дв і су с ід н і, з л і в а т а с п р а в а в і д
іеї, з в ’я з у є м о к і н ц я м и . В п е т л ю , щ о у т в о р и л а с я , п р о ­
дуваємо к о л ь о р о в е п а с м о . З п р о т и л е ж н о г о б о к у к л а п т я
з а х о п л ю є м о п а л ь ц я м и в і л ь н і кін ц і о б о х н и т о к і в и т я ­
г ує м о їх з т к а н и н и , в о д н о ч а с « з а в о д я ч и » на д о р і ж к у
к о л ь о р о в у н и тк у.
Т аке порівняно ш видке й нескладне декоруванн я
добре поєднується з різними ш в ам и — набором, р е т я ­
зем, в е р х о п л у т о м .

2. С Т Е Б Л О В И Й Ш ОВ
(рис. 1)

Ц е й ш о в і м іт у є , я к с в і д ч и т ь й ого н а з в а , р о с л и н н е
с т е б л о і н а й ч а с т і ш е в и к о р и с т о в у є т ь с я в р о с л и н н и х ві-
верунках (орн ам ен тах), зокрем а в обвідках деталей з

Рис. 1. Стебловий шов.

И
 м ето ю о к р е с л и т и к о н т у р и м а л ю н к а , н а д а т и ї м г р а ф і ч ­
н о ї ч ітк ості. П р о к л а д а є т ь с я ш о в з д е б і л ь ш о г о з л і в а н а ­
п р аво в ід п о в ід н о д о д в о х п р а в и л : н и т к а в е с ь ч а с п р и ­
ти сн ута д о т к а н и н и , п о ч а т о к н а с т у п н о г о і к і н е ц ь п о п е ­
р ед н ь о го с т іб к ів с п і в п а д а ю т ь . Ч а с о м ш о в в и к о н у ю т ь
з в е р х у в н и з, т о д і н и т к у п р и т и с к а ю т ь л і в о р у ч .
Інколи в и ш и в а л ь н и ц я з а з н а є т р у д н о щ і в , в и к о н у ю ч и
малю нок з л а м а н и м и л ін ія м и , к о л и п о т р іб н о п о в ер т а т и
шов п ід г о с т р и м к у т о м . Щ о б л і н і я н е в т р а т и л а с в о є ї
г р а ф іч н о с т і, с л і д на м і с ц і ї ї п о в о р о т у ( у в е р ш и н і г о с т ­
р ого к у т а ) п о с л а т и в іс т р я г о л к и п і д о с т а н н і й с т і б о к і,
добре натягнувш и нитку, ш ити д а л і в п о т р іб н о м у н а ­
п р ям к у.
Коротенькі о д н а к о в і с т і б к и у т в о р ю ю т ь г а р н у л і ­
нію, наче по т к а н и н і п р о к л а л и т о н е н ь к и й к р у ч е н и й
шнурочок. Т а к и м и с а м е с т і б к а м и с л і д в и к о н у в а т и
дрібні й с к л а д н і узори. Щ о б о д е р ж а т и л е г к у в и т о н ­
чену лінію, д о б и р а є м о м у л ін е , б і л ь ш в и р а з н у , р е л ь є ф ­
ну — ірис, « р о м а ш к у » а б о ш е р с т я н у н и т к у .
Спочатку б у в а є в а ж к о с т е ж и т и з а р о б о ч о ю н и т к о ю
і сп рямовувати ( п р и т и с к а т и ) її в о д н о м у й т о м у ж н а ­
прямку, н а й к р а щ е — вниз, д о с е б е . З а б у в а ю ч и ц е р о ­
бити, д у ж е скоро п о м і ч а є м о , щ о ш о в в и х о д и т ь н е о х а й ­
ний, стібки р о з т а ш о в у ю т ь с я то в и щ е , т о н и ж ч е п о т р і б ­
ного місця. Н е з а в ж д и п о ч а т к і в ц е в і в д а є т ь с я в и т р и м у ­
вати й однакові р о з м і р и с т і б к а в м е ж а х о д н і є ї л ін ії.
Ре комендуємо п р и с т у п а т и д о с е р й о з н о ї р о б о т и л и ш е
тоді, коли в ж е о п а н о в а н о цю т е х н і к у на б у д ь - я к и х
нескладних м а л ю н к а х .
Що б виконати с т е б л о в и й ш о в з а л і ч б о ю , з а к р і п л ю ­
ємо нитку в л ів о м у кінці н а м а л ь о в а н о ї л і н і ї і в к о л ю є ­
мо голку, відступивши п р а в о р у ч на п а р н у к і л ь к і с т ь н и ­
ток. Вико люємо гол ку п о с е р е д и н і п о п е р е д н ь о г о с т і б к а
на одну нитку вище. З а т я г у є м о с т і б к и р і в н о м і р н о , тоді
тканина не зібга ється, а л і н і я в и й д е р і в н о м і р н о ю та
акуратною.

12
 З. ШТАПІВКА
(рис. 2, 3)

Р о с і й с ь к о ю м о в о ю цей ш о в н а з и в а є т ь с я « с т р о ч к а » ,
« н а з а д иголкой».
З а к р і п л ю є м о н и т к у н а т к а н и н і з а д о п о м о г о ю петлі.
З в ивороту голку п о си лаєм о с п р а в а наліво, а з лиця

Рис. 2. Штапівка.

р о б о т и в о н а в е р т а є т ь с я н а з а д на п о л о в и н у п р о й д е н о г о
ш л я х у , щ о б п о т ім з н о в у під с п о д о м р у х а т и с я л ів о р у ч ,
н а ч е б т о в и п е р е д ж а ю ч и ш ов.
Д в о б і ч н у ш т а п і в к у (рис . 3) ш и є м о с п р а в а н а л і в о з а
л і ч б о ю . З л и ц я по г о р и з о н т а л і , а з в и в о р о т у по в е р т и ­
калі (сходинкам и) стібки охоплю ю ть однакову кіль­
кіс ть н и т о к і п о с у в а ю т ь с я в г о р у чи в н и з з а л е ж н о від
узору. В ертаю чись, з а ш и в а є м о проміжки.
С т і б к и л я г а ю т ь п а р а л е л ь н о н и т к а м о с н о в и й утоку,
ч а с о м д о п о в н ю ю т ь с я н а в с к і с н и м и с т і б к а м и , тоді у т в о ­
р ю ю т ь с я р і з н о м а н і т н і у з о р и , щ о п о б у д о в а н і на ч е р г у ­
в ан н і н а в с к і с н и х т а п р я м и х л ін ій і н а г а д у ю т ь х у д о ж -
13
не ткацтво. Д в о б і ч н а ш т а п і в к а в и г л я д а є о д н а к о в о і
л и чц я й вивороту. М о ж л и в е о д н о - і д в р к р л і р н е в и р і ш е н
ня* а т а к о ж г л а д ь о в е з а п о в н е н н я к л і т о к . Р о с і й с ь к а
н а з в а цього ш в а — « р о с п и с ь » . З а д о п о м о г о ю с а м о г с

Рис. 3. Двобічна ш тапівка.

л и ш е чорного к о л ь о р у м а й с т р и н я м о ж е б е з д о г а н н о
« розписати» р у к а в а с о р о ч к и , с к а т е р т и н у , р у ш н и к , с е р ­
ветку.

4 . БІГУНЕЦЬ
(рис. 4)

Ц е й ш о в м а є й інші н а з в и : п і в х р е с т , ч е р в ’я ч о к , к р и ­
вулька. Він є д в о б і ч н и м — з л и ц я і з в и в о р о т у в и г л я ­
д ає о д н а ко в о . В и м а г а є т о ч н о ї л і ч б и н и т о к т к а н и н и .
С п о ч а тк у п р о к л а д а є м о с п р а в а н а л і в о навскісні
стібки (ч ерез т р и н и т к и ) , я к і з і с п о д у л я г а ю т ь у п р о т и ­
л е ж н о м у н а п р я м і (з л и ц я р о б о т и — з в е р х у в н и з , а з
вивороту —- з н и з у в г о р у ) . П р и ч о м у , т а м , д е з л и ц я ле-
14
! ж и ть стібок, на вивороті буде проміж ок, і навпаки.
В е р т а ю ч и с ь по п р о ш и т о м у р я д у , з а ш и в а є м о п р о м і ж ­
ки: с т і б к и с х о д я т ь с я і р о з х о д я т ь с я в о д н і й т о ч ц і. П о
верхній і н и ж н ій м еж і р я д к а виходить п р о м іж о к з
чотирьох — ш ести ниток.
С т іб к и м о ж н а д о п о вн и ти . Г о л к а з ниткою іншого
к о л ь о р у ( н а ри с. 4 в о н а з н а х о д и т ь с я з л і в а ) по ч е р з і

Рис. 4. Б іг у н е ц ь .

обходить ко ж н у точку, де сходяться і розходяться

стібки. П е р е х ід весь час зд ій с н ю є ть с я з лицьового б о ­
ку, п і д с т і б к а м и п і в х р е с т и к а ( н а в и в о р о т і ц і є ї н и т к и
нем ає).
К оли бігунець в и ш и в а є м о впритул розташ ован и м и
р я д а м и , його в ер ш и н и м о ж у т ь сп івп ад ати , або з н а х о ­
д и т и с ь о д н а під о д н о ю . В п е р ш о м у в и п а д к у у т в о р ю є т ь ­
ся л а н ц ю ж о к з р о м б и к ів . Р ізн і к о м б ін а ц ії цього ш ва з
н а б о р о м і сте б л о в и м ш вом д а ю т ь легкі, паче аж у р н і
д е к о р а т и в н і с м у г и . Т а к е о з д о б л е н н я не п о т р е б у є б а г а ­
то з у с и л ь .
15
 Бігунець поєднується н а й ч а с т і ш е з р е т я з е м , набо
ром , то чн о ю г л а д д ю , м е р е ж к о ю , а н а н е в е л и к и х реча?
може створювати самостійні ком п озиц ії. Я к щ о навскі
сні с т іб к и не с х о д я т ь с я в о д н і й т о ч ц і , а л я г а ю т ь п а р а
лельно в од н о м у н а п р я м к у — м а є м о г о б е л е н о в и й шов
Ц и м п р и й о м о м м о ж н а о з д о б л ю в а т и с у м к у а б о реч
інтерєрного призначення.
Півхрест в и ш и в аєть ся од н и м а б о д в о м а к о л ь о р а м и
наприклад, чорним в одном у н а п р я м к у , ч е р в о н и м — }
протилежному.

5. З А Т Я Г А Н К А
(рис. 5 )

Російською мовою цей ш ов н а з и в а є т ь с я «вперед

иголкой».
Ц е один з р у ш н и к о ви х ш вів, л е г к і с тіб к и яко
го з р і в н о в а ж у ю т ь всі е л е м е н т и о р н а м е н т у , п о м ’я к ш у ­
ю ть к о л ь о р о в у с и л у . В і н ч а с т о п о є д н у є т ь с я з і н ш и м и
вишивальними ш вами.

Рис. 5. Затяган ка.

16
' Шов м а є в и г л я д пункт ирної лінії. Ш и є м о с п р а в а
' наліво м і ж д в о м а сусідніми нитк ам и тканини. П о с и л а ­
ючи гол ку вперед, н а б и р а є м о й п р о п у с к а є м о по черзі
і о д н а к о в у к і л ь к іс т ь ниток. Т а м , д е на л и ц ь о в о м у боці
і л я г а ю т ь стібки, з в и в о р о т у у т во рю ю т ьс я п р о м іж к и , і
навпаки.

6. ВЕРХОПЛУТ
(рис. 6)

Ц е й одн обіч н и й ш ов в и к о н у є ть с я на основі ш т а п і в ­

ки. В е р т и к а л ь н і з л и ц я і г о р и з о н т а л ь н і — з вивороту
стібки о х о п л ю ю т ь ' о д н а к о в у к ільк іс ть ниток ткан ини,

Рис. 6. Верхоплут.

при цьому гол ку в и к о л ю є м о по черзі на верхній і н и ж ­

ній границі шва. З а к і н ч у є м о ш т а п і в к у в н и ж н ь о м у р я ­
ду — п ідводимо голку с п р а в а н а л ів о і з н и з у вгору під
останній стібок, не з а ч і п а ю ч и т кан и н и. Вся н аступ н а
робота в цьому р я д у в ик о н у є ть с я тільки з л и ц я в з в о ­
ро тному н а п р я м к у . Г о лка , проходячи під к о ж н и м етіб-
17
ком с п р а в а н ал ів о , ніби о х о п л ю є ї х п о п а р н о т о вгор
то внизу.
Цей узор м о ж н а п о д в о ї т и . Д л я ц ь о го , з а к і н ч и в ш
о б к р у ч у в а т и п е р ш и й р я д о к , в и к о л ю є м о г о л к у в йог
правий верхн ій к ін е ц ь і ш и є м о н о в и й р я д ш т а п і в к і
П і с л я о б к р у ч у в а н н я д р у г о г о р я д у у т в о р ю є т ь с я узо]
що в и г л я д а є , я к соти, і т а к с а м о з в е т ь с я . І с н у є б л и з ь к
20 в а р і а н т і в в е р х о п л у т а о д н о - і д в о к о л і р н о г о виріш еь
ня. Д е я к і з цих в а р і а н т і в к о м б і н у ю т ь з т о ч н о ю г л а д д к
мережкою, вирізуванням.

7. Н А Б І Р У В А Н Н Я
(рис. 7)

Складовими елементами цього ш ва є горизонтальн

стібки, які весь ч а с з м і щ у ю т ь с я на о д н у н и т к у л ів о р у
або п ра вор у ч , з а л и ш а ю ч и с ь п а р а л е л ь н и м и . С м у г а ор
наменту з а ш и в а є т ь с я п о в н і с т ю с т і б к а м и о д н о г о абі
різних кольорів .

Рис. 7. Набірування.
18
 8. ХРЕСТИК
(рис. 8)

Цей д у ж е популярний шов використовується в най­

р і з н о м а н і т н і ш и х в и р о б а х . Ш и є м о х р е с т и к о м з а лічбо ю,
р а х у ю ч и на п олотн і нитк и о с н о в и й утоку. Д в а н а в с к і ­
сних, с х р е щ е н и х с т іб к и у т в о р ю ю т ь д і а г о н а л і уявного

Рис. 8. Хрестик.

к в а д р а т а , п о б у д о в а н о г о на двох, трьох, чотирьох і т. д.

н и т к а х т к а н и н и . Г о л к у в к о л ю є м о в гр ан и чн і точки по­
пер едн іх стібків. Т о в щ и н у нитки т р е б а д о б и р а т и , з а ­
л е ж н о в ід р о з м і р і в х р е с т и к а , т а к у , щ о б т к а н и н а н-е
проглядала між стібками. Н айгарніш е виглядає шит­
во, на я к о м у д р іб н е с е н ь к і хр ести ки у т в о р ю ю т ь гарну
з е р н и с т у , н а ч е б іс е р н у ф а к т у р у ; д л я цього нитку д о б и ­
р а є м о т о н к у — п о двійне муліне. Д л я крупних, опуклих
х р е с ти к ів в і з ь м е м о товсті вовняні нитки.
М о ж н а п е р е х р е щ у в а т и к о ж н и й стібо к о д р азу , а
м о ж н а , з р о б и в ш и цілий р я д о к н авскісн и х стібків, пе­
р ехр ести ти їх один з а одним, шиючи в зв ор о тн о м у на-
19
прямку. Гарною в в а ж а єт ь ся ви ш ивка, на якій ус
верхні стібки л еж а т ь не в р ізн о б іч , а в о д н о м у нап
рямку.
Обраний візерунок п ер ед тим, як р о зп о ч а т и роботу
краще перемалю вати на папір у клітинку.

9. Р Е ТЯ ЗЬ
(рис. 9)

Цей шов має найрізноманітніше застосування і час

то комбінується з іншими швами. Н а лицьовому боц
смужка ретязя складається з навскісних, схрещеню

Рис. 9. Ретязь.

різнодовгих стібків, що п р о к л а д а ю т ь ся з н и з у вгору; з

вивороту стібки лягаю ть в ер ти к а л ь н о — з в е р х у вниз
між двома горизонтальними л ін ія м и , які є в ер хн ь ою і
нижньою границями шва. Ті ст іб к и , щ о настеляю ться
вперед (3, 5, 7-й і н а ст у п н і), п ер еся г а ю т ь у д в іч і більше
ниток, ніж ті, що настеляю ться н а з а д (2, 4, 6-й і т. д.).
Ретязь виконується одним а б о к іл ьк ом а кольорами.

20
 10. ПОЛТАВСЬКА ГЛАДЬ
(рис. 10, И )

Р о с ій с ь к і н а зв и ш в а — « р и с о в а л ь н а я г л а д ь » , « гл а д ь
в п р и к р еп » .
Ц я т е х н ік а в и м а г а є п о п е р е д н ь о г о т р ен у в а н н я . О п а ­
н ов ую ч и ї ї , т р е б а н а в ч и ти ся н а к л а д а т и ст іб к и р ів н о ­
м ір н о і щ іл ь н о , б о п о х и б к и б у д у т ь д у ж е пом ітні: там
ст іб к и « н а л із л и » о д и н на о д н и й , а т а м м іж ними п р о ­
с в і ч у є т к а н и н а . К о л и с т іб о к к о р о тш и й , н іж т р е б а ,— не
а д о х о д и т ь д о к о н т у р н о ї л ін ії, то на ній за л и ш и т ь ся н е­
с п о д і в а н и й п р о п у с к , з а н а д т о д о в г і ст іб к и т е ж с п о т в о ­
рять к о н ту р м а л ю н к а .
Н а к л а п т и к у т к а н и н и н а м а л ю є м о п р я м ок ут н и к р о з ­
м ір о м 2 X 4 см . З а к р іп и м о н и тк у в л ів о м у н и ж н ь о м у
куті м а л ен ь к и м с т іб к о м . С п о ч а т к у н а в ч и м о ся в и ш и в а ­
ти ш т р и х и , які п ови н н і л я г а т и п а р а л е л ь н о о д и н о д н о ­
м у і к о р о т к ій с т о р о н і п р я м о к у т н и к а . К о л и це в д а л о с я ,
с п р о б у є м о в и ш и в а т и т а к і с а м і ст іб к и , п р и к р іп л ю ю ч и
к о ж н и й п о с е р е д и н і. Д л я ц ь о го , п е р е с я г н у в ш и р о б о ч о ю
н и тк ою п р я м о к у т н и к з л ів а н а п р а в о (п о д іа г о н а л і) і
в к о л о в ш и г о л к у в п р а в и й в ер х н ій кут, в и в е д е м о вістр я
на 3 — 4 м іл ім е т р и л ів о р у ч м іж р о б о ч о ю н и тк ою і щ о й ­
но п р о ш и ти м с т іб к о м . О с т а н н ім р у х о м « п е р е с т у п а є м о »
д овги й с т іб о к , в к о л ю є м о г о л к у з а 3 — 4 м іл ім ет р и д о
кінця і в и к о л ю є м о б е з п о с е р е д н ь о на л ів ій м е ж і. Л я г а ­
ючи о д и н б іл я о д н о г о , с т іб к и у т в о р ю ю т ь щ іл ь н у к о л ь о ­
р о в у п л я м у , яка д е щ о н а г а д у є м а л ю н о к ф а р б о ю , чим і
в и п р а в д о в у є т ь с я п е р ш а з н а в е д е н и х ви щ е р осій ськ и х
н азв ц ього ш ва.
К ол и м а л ю н о к м а є д у г о в і (к о л о в і) о б р и с и , його
с л ід в и ш и в а ти , ч ер гу ю ч и п р и к р іп л ен і ст іб к и з к ор отк и ­
ми п еп р и к р іїтл еи и м и . З о в н іш н я , д о в ш а лі ні я з н а х о ­
д и ть ся п о ст ій н о п р а в о р у ч .
К о н т у р и м а л ю н к а ст а ю т ь в и р а зн іш и м и , коли їх
п о п ер ед н ь о п р ош и ти с т е б л о в и м ш вом .
В о р н а м е н т і ч а со м тр а п л я ю ть ся с к л а д н і ф орм и. Т а ­
кі п л ощ и н и з р у ч н іш е за ш и в а т и п а р а л ел ь н и м и стібки-
21
Рив. 10. Полтавська гладь. 1-й етап*

Рис. 11. П олтавська гл ад ь. 2-й етап.

ми в н а п р я м к у н а й к о р о т ш о ї в ід с т а н і м і ж д в о м а к р а я ­
ми м а л ю н к а .

11. ТОЧНА ГЛАДЬ

(рис. 12)
Ц е й д в о б іч н и й ш ов м а є т а к о ж ін ш і н азв и : л іч е н а
гл а д ь , л и ш т в а .
В ін м о ж е в и к о р и с т о в у в а т и с я як с а м о с т ій н о , гак і в
п о є д н а н н і з ін ш и м и ш в а м и . У з о р утворю ється п а р а ­
л е л ь н и м и с т іб к а м и , як і з л и ц ь о в о г о бок у роботи л я га­
ю ть р ів н о м і ж д в о м а н и т к а м и , а на вивороті перетина-

Рис. 12. Точна гладь.

ю ть о д н у н и т к у т к а н и н и . Д о в ж и н а к о ж н о г о н а с т у п н о ­
го с т іб к а , з г і д н о з у з о р о м , м о ж е з м ін ю в а т и с ь а б о б у т и
с т а л о ю . Г р а н и ч н і точ к и с т іб к ів у т в о р ю ю т ь при ц ь о м у
н а в с к іс н і чи п р я м і л і н і ї у з о р у . Т о в щ и н у нитки д о б и ­
раєм о таку, щ об тканина н е п р о с в іч у в а л а п о м іж
ш т р и х а м и і вон и з л и в а л и с ь в р ів н о м ір н у щ іл ь н у д е к о ­
ративну площ ину.
22
 Н а в с к іс н а г л а д ь в і д р і з н я є т ь с я в і д п р я м о ї л и ш е на
прямком с т іб к ів , а т е х н ік а в и к о н а н н я л и ш а є т ь с
такою сам ою . П а р а л е л ь н іст ь і щ іл ь н іс т ь с т іб к і
даю ть зм огу будувати р із н о м а н іт н і геом етричг
орнам енти.

12. В И К О Л Ю В А Н Н Я ,
АБО В И К О Л (рис. 13)

На тканині з крупним п о л о т н я н и м п ер еп летен н ям

викол звичайно в и к о н у є т ь с я з а л і ч б о ю . Ф р а г м е н т ви­
шивки має в и г л я д к в а д р а т а , в я к о м у с т і б к и р о з х о д я т ь

Рис. 13. Викол.

ся із центру в усі боки, їхні з о в н і ш н і г р а н и ч н і точки

розташовані через одну, дві, три нитк и. Б у в а є , що
стібки кладуться не поруч од и н о д н о го , а ч е р ез дві,
три, чотири нитки (в г р а н и ч н и х т о ч к а х ) , тоді к в а д р а т
зашитий не так щільно, б іл я його к р а ї в п р о г л я д а є тло.
Голку вколюємо б а г а т о р а з і в в о д н у й ту ж центр аль-

24
ну то ч ку , с т іб к и з а т я г у є м о р івн ом ірн о, то м у в центрі
утворю ється дірочка.
У т е х н і ц і в и к о л у м о ж н а в и ш и т и не к в а д р а т , а к р у г ,
при цьом у стібки м ати м у ть од н ако ву довж ину. В и ш и ­
ті в и к о л о м о п у к л і , р е л ь є ф н і к р у ж е ч к и в п о є д н а н н і із
стебловим ш вом часто є елементом рослинних о р н а ­
м е н т і в , я к і д у ж е г а р н о в и г л я д а ю т ь на н е ц у п к и х т к а ­
нинах (батисті, крепдеш ині, м а д а п о л ам і тощ о).
В икол ви кор и стову ється і самостійно, і в ко м б ін а­
ції з ін ш и м и ш в а м и , а ч а с о м його п о єд н у ю ть з точною
гл ад д ю , щ об зам ін и ти біл ьш ск л ад н у й трудомістку
техніку в и р ізу в ан н я.

13. З Е Р Н О В И Й В И В І Д
(рис. 14)

Ц ей виш укан и й , тонкий шов утворю ється ш ляхом

п одвійного з а т я г у в а н н я р о б о ч о ю н иткою сторін к в а д ­
р а т а , п о б у д о в а н о г о на певній кільк о сті ниток тканини.
Д в а з а т я г н е н и х с т і б к и ш и ю т ь с я о д и н н а д о д н и м . Го-

Рис. 14. Зерновий вивід.

25
ризонтальні й в ерти кал ьні с т іб к и , ч ергую ч и сь, посува
ються вгору чи вниз, с п р а в а н а л ів о , з а л е ж н о від узор)
в прямому та з в о р о т н о м у н а п р я м к у . В он и складают
спершу сходи н к и , а потім і о б ш и р н і к о м п о зи ц ії.
У поєднанні з виколом з е р н о в и й в и в ід утворю
а ж у р н і, п р о з о р і, л е г к і й в и р а з н і в із е р у н к и , причом
б е з п о р у ш е н н я о с н о в и — б е з в и т я г а н н я ч и в и р із у в а н н
н и т о к . О с о б л и в о в и ш у к а н о в и г л я д а є з е р н о в и й вивід
в и к о н а н и й д р і б н е с е н ь к и м и с т і б к а м и н а д в о х нитка:
(та к з в а н а д о в б а н к а ) .

14. М Е Р Е Ж К А « П Р У Т И К »
(рис. 15— 17)

Р із н о м а н іт н і м е р е ж к и в и ш и в а ю т ь с я на тканинах <
м і ц н о ю р і в н о ю н и т к о ю , щ о д о б р е « ч и т а є т ь с я » . Н ас а м ­
п е р е д т р е б а з а к р і п и т и л і в и й і п р а в и й к р а ї узо р у. Для
ц ь о г о р о б и м о з а к р і п к и - к а ч а л о ч к и ( р и с . 15) з пара
л е л ь н и х с т і б к і в , щ о о х о п л ю ю т ь т р и н и т к и ; кількість
с т і б к і в з а л е ж и т ь в і д ш и р и н и м е р е ж к и , а ї х н і гранич-
ні т о ч к и п о в и н н і з н а х о д и т и с ь н а о д н у н и т к у вище >
н и ж ч е м е р е ж к и . В и к о н а в ш и з а к р і п к и , п і д р і з а є м о по­
р у ч з н и м и і в и т я г у є м о т к а н и н н і н и т к и . М е р е ж к у ши­
є м о н а т и х н и т к а х , щ о з а л и ш и л и с я н е в и т я г н е н и м и , на
них ж е к р і п и м о р о б о ч у н и т к у п і д ч а с обкручування
«снопиків».
М е р е ж к а « о д и н а р н и й г і р у т и к » (р и с . 16) використо
в у є т ь с я д л я о ф о р м л е н н я к р а ї в р і з н о м а н і т н и х виробів
у п р о с т е н ь к и х с е р в е т к а х т а в ж і н о ч и х б л у з к а х . Викону­
є м о ї ї в т а к і й п о с л і д о в н о с т і : с п о ч а т к у р о б и м о закріпки
на в и б р а н і й к і л ь к о с т і н и т о к , п о т і м п і д р і з а є м о нитки
т к а н и н и , д а л і їх в и т я г а є м о — с п е р ш у з а допомогок
г о л к и з а 2 см в і д м і с ц я п і д р і з у , а п і с л я цього, підхо­
п и в ш и п а л ь ц я м и к і н ц і, в и д а л я є м о їх, о б е р е ж н о при­
з б и р у ю ч и т к а н и н у , о с т а т о ч н о . Т е п е р з а к р і п л ю є м о пет­
л е ю р о б о ч у н и т к у в п р а в о м у в е р х н ь о м у куті, голку
в и к о л ю є м о на л и ц ь о в и й б і к р о б о т и н а д в і нитки вище

26
 Рис. 15. Закріпка для мережки.

Р и с . 15. М е р е ж к а «о д и н а р н и й прутик».
доріжки. Н а б и р а є м о на г о л к у т р и в е р т и к а л ь н і иитк
на доріжці і о б к р у ч у є м о їх, при ц ь о м у утворюю ті
ся «снопики». Н а с т у п н а о п е р а ц і я — г о л к у виколю єм
знову на дві нитки в и щ е д о р і ж к и п р о т и р о з н я т т я , щ
утворилося на д о р і ж ц і , з н о в у н а б и р а є м о три нитк
для д а л ь ш о г о с н о п и к а і т. д.
М е р е ж к а «п од війни й гірутик» у т в о р ю є т ь с я , кол
повторити « од и н а р н и й п р у т и к » з п р о т и л е ж н о г о бок

Рис. 17. Мережка сроздільний прутик».

доріжки. Т р е ба у в а ж н о п и л ь н у в а т и , щ о б р о з н я т т я
співпадали, а «снопики» б у л и о д н а к о в о ї ш и р и н и .
М е р е ж к а «роздільний п р у т и к » (рис. 17) я в л я є со ­
бою варіант подвійного. ї ї ш и є м о н а п а р н і й к і л ь к о с т і
вертикальних ниток. В ід м ін н іс т ь п о л я г а є в т о м у , що
розняття по верхньому і н и ж н ь о м у к р а я х д о р і ж к и не
співпадають, бо другий, п р о т и л е ж н и й р я д ш и є м о в
зворотному напрямку, р о з д і л я ю ч и ни тк и в ж е п р о ш и ­
тих «снопиків» навпіл, тобто нові « с н о п и к и » о б ’є д н у ­
ють у собі половинки двох сусідніх, з р о б л е н и х з п р о ­
тилежного боку.
28
 15. МЕРЕЖ КА «СТОВПЧИК»
(рис. 18, 19)

Д л я цієї м е р е ж к и ш и є м о з а к р і п к у з 13 стібків. В и ­
т я г а є м о н и тк и в і д п о в і д н о до у зо р у . П о с л і д о в н і с т ь
о п е р а ц ій т а к а :
1. Н а с а м п е р е д за к р іп л ю є м о нитку в правому верх­
ньому куті і по всій д о в ж и н і д о р і ж к и в и к о н у є м о
м е р е ж к у « п о д в ій н и й п р у т и к » .

Рис. 18. Мережка «стовпчик». 1-й етап.

2. П о в е р т а є м о р о б о т у на 180°, п е р е х о д и м о на про-
и л е ж и и й б ік і ф і к с у є м о нитку в п р а в о м у в е р х н ь о м у
уті н и ж н ь о ї д о р і ж к и .
3. Н а н и ж н ій д о р і ж ц і о б к р у ч у є м о т р и «сн оп ики»
иметрично верхнім.
4. Г о л к а о х о п л ю є з л і в а н а п р а в о іце в іл ь н і нит-
и т р ь о х « с н о п и к ів » с е р е д н ь о ї д о р і ж к и , п р о х о д и т ь під
р а й н ім с п р а в а « с н о п и к о м » і в и х о д и т ь у п р о м і ж о к
29
доріжки. Н а б и р а є м о на г о л к у т р и в е р т и к а л ь н і нитк
на доріжці і о б к р у ч у є м о їх, при ц ь о м у утворююті
ся «снопики». Н а с т у п н а о п е р а ц і я — г о л к у виколюєм
знову на дві нитки в и щ е д о р і ж к и п р о т и р о з н я т т я , щ
утворилося на д о р і ж ц і , з н о в у н а б и р а є м о т р и нитк
для д а л ь ш о г о сн опика і т. д.
М е р е ж к а «подвійний п р у т и к » у т в о р ю є т ь с я , кол
повторити «одинарний п р у т и к » з п р о т и л е ж н о г о бок

Рис. 17. Мережка «роздільний прутик».

доріжки. Тре ба у в а ж н о пильнувати, щ о б р о з н я т т я

співпадали, а «снопики» були о д н а к о в о ї ш и р и н и .
М е р е ж к а «роздільний прутик» (рис. 17) я в л я є с о ­
бою в а р і а н т подвійного. ї ї шиємо на п а р н ій к і л ь к о с т і
вертикальн их ниток. Відмінність п о л я г а є в т о м у , щ о
ро зняття по верхньому і нижньому к р а я х д о р і ж к и не
співпадають, бо другий, протилежний р я д ш и є м о в
зв оротному н ап рямку, розділяючи нитки в ж е п р о ш и ­
тих «снопиків» навпіл, тобто нові «снопики» о б ’є д н у ­
ють у собі половинки двох сусідніх, зр о б л ен и х з п р о ­
т и л е ж н о го боку.
28
 15. М ЕРЕЖ К А «С ТО ВП Ч И К »
( рис. 18, 19)

Д л я ц і є ї м е р е ж к и ш и є м о з а к р і п к у з 13 с т і б к і в . В и ­
тягаємо нитки від п о від н о до узору. П ослідовність
>перацій т а к а :
1. Н а с а м п е р е д з а к р і п л ю є м о н и т к у в п р а в о м у вер х -
іь о м у к у т і і по в сій д о в ж и н і д о р і ж к и в и к о н у є м о
мережку «подвійний прутик».

Рис. 18. М ережка «стовпчик». 1-й етап.

2. П о в е р т а є м о р о б о т у н а 180°, п е р е х о д и м о на про-
и леж н и й бік і ф ік с у є м о нитку в п раво м у верхньому
уті н и ж н ь о ї д о р і ж к и .
3. Н а н и ж н і й д о р і ж ц і о б к р у ч у є м о т р и « с н о п и к и »
иметрично верхнім.
4. Г о л к а о х о п л ю є з л і в а н а п р а в о щ е в і л ь н і нит-
и т р ь о х « с н о п и к і в » с е р е д н ь о ї д о р і ж к и , п р о х о д и т ь під
райиім с п р а в а «снопиком» і виходить у пром іж ок
29
між ним та сер едн ім «сн о п и к о м ». Р о б о ч а нитка зве
ху, а голка, пройшовши під п рав и м пасмочком, в
ходить на лицьовий бік. З а т я г у є м о нитку і, ніби пер
ступивши її, д о х о д и м о д о кінця « с н о п и к а » під насту
ним пасмочком. Таку о п е р а ц ію н астеля н н я робив
тричі.
5. Щ об підготувати д о р і ж к у д л я н аступ н ого стов
чика, переходим о на н и ж н ю д о р і ж к у , пропускаю'

Рис. 19. Мережка «стовпчик*.

2-й етап — настеляння.

голку на вивороті з в е р х у вни з в о с т а н н є л і в е віч н

нижньої доріжки. Тепер м о ж н а з н о в у п р и с т у п а т и л
обкручування «снопиків», п о в т о р ю ю ч и т р е т ю , четвер-
ту й п’яту операції до с а м о г о к ін ц я.
6. Н иж н ю меж у н и ж н ь о ї доріж ки в и к ін ч у є м
«прутиком».
М ер еж ку «стовпчик» м о ж н а в и к о н у в а т и і н а трьо:
і на чотирьох «снопиках», а м о ж н а т а к о ж і чергув*
ти їх між собою.

30
 16. ВИРІЗУВАННЯ
(рис. 20)

Ц е й д у ж е г а р н и й шов у т в о р ю є на тка н и н і а ж у р н і
тросвіти, р і з н о м а н і т н і к о м б і н а ц і ї яких д а ю т ь зм огу
з и к о н у в а т и с к л а д н і , в и г а д л и в і , н а ч е б то м е р е ж и в н і
зізерунки. Т к а н и н у т р е б а в зяти з чітким п о л о т ­
няним п е р е п л е т е н н я м , бо ро б о т а в и м а г а є вел икої
гочності.

Рис. 20. Вирізування.

П ослідовність операцій така:

1. О б ш и в а є м о ф і г у р у з а к р і п к а м и з чотирьох п а р а ­
л е л ь н и х с т іб к ів . К о ж е н стібок о х о п л ю є три нитки. З а ­
к р і п к и р о з т а ш о в у є м о під п р я м и м и к у т а м и одна до
одної, з г і д н о з в і з е р у н к о м . Н а й п р о с т і ш и й з е л е м е н ­
т і в — це віч ко. П і с л я того як б у д у т ь з а к р і п л е н і стіб-
к а м и по п е р и м е т р у всі фі гу ри, м о ж н а при ступ ати до
вирізування.
Зі
 2 Н а б и р а є м о на г о л к у т р и н и тк и на внутрішні
му кр а ї з а к р і п к и , д о б р е н а т я г н у в ш и т к а ш ш у при щ
му на в к а з ів н о м у п а л ь ц і л і в о ї р у к и .
3. Л е з о п ід в о д и м о д о г о л к и і, с т е ж а ч и з а тим, щ
не пошкодити в и ш и в к у , р о з р і з а є м о н и т к и по всіх ви
трішніх к р а я х в и ш и т о ї ф іг у р и .
4. В с к л а д н і ш и х у з о р а х п іс л я р о з р і з а н н я т а вщ
гання ниток з а л и ш а є т ь с я с і т к а о с н о в и й утоку, я»
потім о б к р у ч у є т ь с я і п е р е п л і т а є т ь с я хре стовинам
О б кручувати сітку п о ч и н а є м о із з а к р і п л е н н я роб
чого кінця нитки. Д л я ц ь о го к і н е ц ь р а з о м з пасмо
ком сітки щільно обкручуємо чотири рази І
спіралі.
5. Щ о б п о б у д у в а т и х р е с т о в и н у , о б к р у ч у в а н н я пр
пиняємо на сер едині з а к р і п к и і п е р е к и д а є м о робо^
нитку місточком на п р о т и л е ж н у с е р е д и н у . Від сер(
дини до к р а ю з а к р і п к и г о л к а н а в и в а є с п і р а л ь , а н
кр а ю п е р ес ту п а є з в и в о р о т у н а с е р е д и н у .
6. П о в е р н у в ш и с я д о н е з а в е р ш е н о г о пасхмочка, н;
виваємо с п і р а л ь з к і л ь к о х в и т к і в н а н и тц і, щ о утв(
рила хмісточок, і з а к і н ч у є м о о б к р у ч у в а т и п е р ш е пас
МОЧКО.
Від одного вічка д о ін ш о г о п е р е х о д и м о н а вивор(
ті роботи.

17. ПЕТЕЛЬНИЙ ШОВ

(рис. 21)

Цей шов в и к ор и с то в у є ть с я н а й ч а с т і ш е д л я оброС

кн обрізних к р а їв різних в и р о б і в — о д я г у , рушникії
серветок, д о р іж о к тощо.
За кріп и вш и нитку п е т е л ь к о ю , в і д с т у п а є м о від цьс
го місця униз на дві нитки і р о б и м о с т і б о к справ,
наліво. Робоча нитка весь час з н а х о д и т ь с я під гол
кою, зав дяки чому після з а т я г у в а н н я п е р е х о п л ю є пет
лю. Ритмічно повторюючись, т а к і п е р е х о п л е н і 1ІЄТ.Ч
утворюють гарно оздоблений міцний к р а й .

32
 а

б
в

VII
XI
XV
 а

ХХІІІ
а
б

в
г

д
е
XXVII
XV///
 а

ал / а:
 б

XXXI
XXXII
 Рис. 21. Петельний шов.

Є й інший в а р і а н т п е т е л ь н о г о ш в а : я к щ о г о л к у
кілька р а з і в в к о л о т и в о д н у і ту с а м у т оч ку, а в и к о ­
лювати щ о р а з у ч е р е з о д н у - д в і н и тк и , у т в о р и т ь с я
щільний пучок — «букетик» с тіб к ів . Ряд одно-
або д в о к о л і р н и х б у к е т и к і в м а є д у ж е д е к о р а т и в н и й
вигляд.

18. З М Е Р Е Ж У В А Н Н Я ЧЕРВ'ЯЧКОМ
(рис. 22)

Ц е один з р і з н о в и д і в з ’є д н у в а л ь н и х швів, який з а

технікою н а г а д у є п е т е л ь н и й шов. В ід м і н н іс т ь п о л я г а є
в тому, щ о г о л к а по ч е р з і в и к і н ч у є то один, то дру гий
край двох з ’є д н у в а н и х у т а к и й сп осіб к л а п т і в т к а н и ­
ни. П ід го т о в ч и й е т а п — це п і д р у б л ю в а н н я к р а ї в , що
будуть з ’є д н у в а т и с я . В о к р е м и х в и п а д к а х м о ж н а спо­
чатку з і с т р о ч и т и к р а ї на ш в е й н і й м а ш и н і, трохи о с л а ­
бивши н а т я г в е р х н ь о ї п итки; д а л і с л і д в ід п р а с у в а т и
33
 Рис. 22. Змереж ування черв’ячком.

машинний шов, а потім, поступово розпорю ю чи строч­

ку, прошити з ’єдн у вал ьн и й , д е к о р ати в н и й . О с л а б л е­
ний н атяг в ер хн ьої нитки в м аш и н н ій строчці дає
змогу зробити цю за м ін у л егко й ш видко.
П ереходячи з одного к р а ю на другий, роботу тре­
б а п о в е р т а т и н а 180°.

19. Г О Р О Д К И
(рис. 23)

Ц е т е ж р і з н о в и д з ’є д н у в а л ь н и х ш в і в . Н а в ід м ін у
в і д з м е р е ж у в а н н я ч е р в ’я ч к о м с т і б к и в н ь о м у л я г а ­
ю т ь не п у ч е ч к о м , щ о в и х о д и т ь з о д н і є ї т о ч к и , а п а р а ­
лельно, і через кож ні одну-дві-три рисочки шов пере­
ходить з одного к р а ю на другий. Одно- або двоколірне
оздоблення (кольори чергую ться в певном у ритмі) мо­
ж е прикрасити безліч у ж и тк о в и х речей. З о к р е м а , так
п р и к р а ш а ю т ь в ’я з а н и й чи ш и т и й о д я г с у ч а с н и х м о д е ­
лей, в о д н о ч а с підкреслю ю чи к о н с т р у к т и в н і лінії
крою .
34
 Рис. 23. Городки.

20. ТАМБУРНИЙ ШОВ

(рис. 24)

Цей шов часто в и к о р и с т о в у є т ь с я в російських та

українських рослинних о р н а м е н т а х і в ід зн а ч а є т ьс я
графічністю й пласт и чн іс тю . В и к о н у ю т ь його голкою
або гачком.
Голку п ос у ва є м о с п р а в а налів о, кінці і початки
стібків повинні с п і в п а д а т и . В к о л ю є м о голку в ту с а ­
му точку, з як ої в и х о д и т ь р о б о ч а нитка, а виколюємо
на дві-три нитки л ів іш е , в и п е р е д ж а ю ч и шов. Н итка
весь час з н а х о д и т ь с я під го л к о ю , з а в д я к и чому р а з у
раз п е р е х о п л ю є т ь с я п е т л я — т а к у т во рю є т ь с я послі­
довний л а н ц ю ж о к із петель.

21. СМЕРІЧКА
(рис. 25)

П р о к л а д а є м о по ч е р з і з л і в а т а с п р а в а від н ам іч е­
ної лінії, я к а б у д е с е р е д и н о ю ш в а , похилі до неї стіб­
ки, г о л к а йде з к р а ї в на с е р е д и н у , щ о р а з у перехоп-
35
Рис. 24. Тамбурний шов.

Рис. 25. Смерічка.

лює петлю р о б о ч о ї н и т к и і з а т я г у є її. У т в о р ю є т ь с я
легкий д е к о р а т и в н и й л а н ц ю ж о к , я к и й і с п р а в д і с в о ї ­
ми обрисами н а г а д у є с м е р і ч к у .

22. К А Ч А Л О Ч К А
(рис. 26)

Цим п р о с т и м ш в о м м о ж н а д о с и т ь ш в и д к о в и ш и т и
геометричний о р н а м е н т . Р я д и п а р а л е л ь н и х о д н а к о в и х
стібків л я г а ю т ь о д и н б і л я о д н о г о ч і т к и м и р и с о ч к а м и ,

Рис. 26. Качсілочка.

у т в о р ю ю ч и , з а л е ж н о в і д ї х к і л ь к о с т і , різ под овгі к о ­

л ь о р о в і с м у ж к и , я к і м о ж у т ь з а п о в н ю в а т и будь-які
г е о м е т р и ч н і ф і г у р и . Д л я б і л ь ш о ї в и р а з н о с т і й чіткос­
ті к о н т у р и цих ф і г у р о б ш и в а ю т ь ш т а п і в к о ю .

37
 23. ЗУБЦЮВАННЯ. РЯСОВАННЯ
(рис. 27, 28)

Д ля оформлення комірця-стойки, рукавів, м а н ж е ­

тів існує прийом з у б ц ю в а н н я .
У здовж лінії к р а ю в и т я г а є м о д в і - т р и н и т к и і в и к о ­
нуємо м е р е ж к у « п од вій н и й п р у т и к » . С е р е д и н а м е р е ж ­
к и — це лін ія перегину. З а к і н ч и в ш и м е р е ж к у , с к л а -

Рис. 27. Зубцювання.

д ає м о т к а н и н у по цій лінії. Н а мі сці п е р е г и н у у т в о ­

рюються зубці. ї х с л і д з а к р і п и т и , о б к и д а в ш и д о б р е
затягненим и с т і б к а м и по черзі всі п р о м і ж к и між
ними. П р и переході в ід о д н о г о п р о м і ж к и д о н а с т у п ­
ного голку п р о п у с к а є м о м і ж д в о м а ш а р а м и т к а н и н и
і в и к о лю є м о під н а с т у п н и м п р о м і ж к о м у д і р о ч к у ,
що у т в о р и л а с я, коли р о б и л и « п р у т и к и » . Щ о б з у б ц і
ви г л яд а л и щ е чіткіше, п р о к л а д а є м о під н и м и д в а
ряди ш та п івки . М о ж н а т а к о ж не о б к и д а т и п е р е г и н
стібками, а обмежитися лише двома рядами
штапівки.
38
 Р и с о в а н и я по ш и й н о м у в и к о т і і р у к а в а х р о б и м о
так: к р а й т к а н и н и п і д г о р т а є м о І п р и м е т у є м о . П о т і м
швом ш т а п і в к а п р о ш и в а є м о т к а н и н у в о д и н б і к с х о ­
динками а б о н а в с к і с н и м и с т і б к а м и . Н и т к у д л я ц ь о г о
візьмемо р і в н у т а м і ц н у . К о л и с т я г н е м о т к а н и н у н а
цій нитці, к р а й п р и з б е р е т ь с я з у б ц я м и і г а р н о з д р а п і -
рується.

Рис. 28. Р ясовання.

Є щ е т а к и й д а в н і й с п о с іб р я с о в а н н я . С п е р ш у д в о ­
м а р я д а м и п р о м е т а є м о к р а й д е т а л і , беручи по три
нитки н а г о л к у і с т і л ь к и ж п ід нею. С тібки в другому
р я д і л я г а ю т ь п а р а л е л ь н о а б о під п р я м и м кутом до
с т іб к ів у п е р ш о м у р я д і . Ін о д і п р о к л а д а ю т ь і третій
ряд, тоді т к а н и н а гар н о призбирується над манже­
том , п ід к о м і р о м - с т о й к о ю і т. д. дрібн е н ь к и м и с к л а ­
д о ч к а м и , в и г л я д а є н а ч е п л і с и р о в а н а . Стягнувши т к а ­
н и н у н а нитці, в і с т р я м г о л к и сильно прокреслимо л і ­
нії ц и х с к л а д о ч о к .
 24. РУШ Н И КО ВІ Ш ВИ
(рис. 29)
Н а рис. 29 с х е м а т и ч н о з о б р а ж е н о л и ш е д е я к і з
вел и к о г о р о з м а ї т т я ш в і в , я к и м и т р а д и ц і й н о в и ш и в а ­
л и с я р ос ій сь кі та у к р а ї н с ь к і р у ш н и к и . Р о с л и н и , п т а ­
хи, т в а р и н и , л ю д с ь к і ф і г у р и , н е з л і ч е н н і о р н а м е н т и —
всі ці х у д о ж н і м о т и в и м о ж н а п е р е д а т и на п о л о т н і ,
користуючись г р а ф іч н о -в и р а з н и м и , л а к о н і ч н и м и за с о -

Рис. 29. Рушникові шви.

40
 іеж ах н а в іт ь л и ш е о д н о г о к о л ь о р у ви ріш ува-

І
адн іш і х у д о ж н і з а в д а н н я . Щ о р а з у в іншому
іа к л а д а е м а й с т р и н я на т к а н и н у ко ро тен ькі й
мі й н а в с к іс н і с т іб к и , щ о о б м е ж у ю т ь с я кон-
а л ю н к а , а р а з о м з ти м л и ш а ю т ь с я т а к и м и
т а в и р а з н и м и . Б у д ь - я к у , н а в іт ь н ай с к л а д н і-
ю зицію д а ю т ь з м о г у с т в о р и т и в и ш и в а л ь н і
ем а ті, щ о о п и с а н і в и щ е , — х р е с ти к , к ачалоч -
ла^г^чна г л а д ь т а ін. ї х д о п о в н ю ю т ь , п о л е г ш у ю т ь різ-
Н о в і т н і інші ш ви , п р о с т і й б іл ь ш тр у д о м іс т к і, в у з ь ­
кі й широкі. Т а к е п о є д н а н н я р із н и х т е х н ік п о р о д ж у є
багатий, р о зк іш н и й , с п р а в д і н а р о д н и й д ек о р .
25. К Р У Ч Е Н И Й Ш Н У Р
Кручені ш н у р и в и к о р и с т о в у ю т ь с я д л я о зд о б л ен н я
багатьох речей, з о к р е м а , м о ж у т ь с л у ж и т и поясом до
сукні, л егкого в и ш и т о г о п а л ь т а і т. д.
Б ер ем о д о в г е п а с м о н и т о к , с к л а д а є м о його вдвоє
і н а к и д а є м о п е т л ю н а я к и й с ь г а ч о к (н а п р и к л а д , на
віконний ш п і н г а л е т ) . П о т ім туго з а к р у ч у є м о пасмо
в^ до л о н ях в од и н б ік д о ти , д о к и н а ньом у не почнуть
з я в л я т и с я в у з л и к и . С к л а д а є м о з а к р у ч е н е пасм о вдвоє.
П р а в о ю р у к о ю т р и м а є м о з ’є д н а н і кінці ниток, а л і ­
вою к іл ь к а с е к у н д ф ік с у є м о с е р ед и н у п асм а, потім
в ід п у с к ає м о його. Ш н у р з а к р у ч у є т ь с я сам. Щ об він
з а к р у т и в с я р ів н о м ір н о по всій д о в ж и н і, м о ж н а в зя ти ­
ся л івою р у к о ю з а н и ж н ій к ін ец ь і, поперемінно то
н атягую чи , то в ід п у с к а ю ч и п ас м о , п р ав о ю рукою ос­
таточн о його в и р ів н я т и .
Є й інші сп о со б и в и в ’я з у в а н н я ш н у р а — на п ал ь­
цях, гач к о м , в у з л а м и м а к р а м е тощ о, але вони ви­
м а г а ю т ь б іл ь ш е ч а с у і в м ін н я .
Кінці ш н у р а з а в ’я з у є м о в у зл о м і рівненько обрі­
з а є м о , щ о б у т в о р и л и с я китички.
Я к щ о ш н у р о к дво- а б о чотириколірний, його м ож ­
на на к ін ц я х р о з ’є д н а т и і зр о б и т и стільки маленьких
одн ото н н и х ки ти ч о к, с к іл ь к и кольорів.
41
 26. ТОРОЧКИ
Торочки — т р а д и ц і й н е в и к і н ч е н н я б а г а т ь о х в и р о ­
бів. їх р о б л я т ь по к р а я х с е р в е т о к , с к а т е р т и н , д о р і ж о к ,
хусток, н а к и д о к на к р і с л о чи т е л е в і з о р , с у м о к , г а з е т ­
ниць, д и в а н н и х п о д у ш о к і т. д.
Н айпростіше торочки м о ж н а зробити, в и тр іп ав ш и
к р а ї тка н и н и . З а к р і п л ю є м о їх а б о н а ш в е й н і й м а ш и ­
ні — ш вом з и г з а г , а бо, щ о к р а щ е , — м е р е ж к о ю . О б р і ­
з а є м о по нитці к р а ї в и р о б у і, в і д с т у п и в ш и н а д о в ж и н у
торочок, в и т я г а є м о д в і - т р и н и т к и ; п р о ш и в а є м о м е ­
р е ж к у « о д и н а р н и й п р у т и к » . Усі н и т к и в і д м е р е ж к и
до о б р і з а н о г о к р а ю в и т р і п у є м о .
Д р у г и й спосіб — т о р о ч к и р о б и м о у в и г л я д і к и т и ­
чок, з тих ниток, я к и м и в и к о н а н о о р н а м е н т , з а д о п о ­
могою г о л к и а б о г а ч к а . П а с м о н и т о к с к л а д а є м о
вдвоє, п е т л ю п р о т я г у є м о г а ч к о м ч е р е з т к а н и н у . З р і ­
з а н і кінці п р о п у с к а є м о в п е т л ю і з а т я г у є м о п а с м о ,
фі ксую чи його на к р о м ц і . І н т е р в а л и м і ж к и т и ч к а м и
м а ю т ь бути о д н а к о в и м и . К о л ь о р и китичок можна
ритміч но ч е р г у в а т и , в і д п о в і д н о д о к о л ь о р о в о ї гами
вишивки.
Т о р о чк и з п а с м а м о ж н а в и к о н а т и і в т а к и й с п о с іб .
Засилимо пасмо в голку з великим вуш ком і п рош и­
ємо ним ш и р о к і с т і б к и п е р п е н д и к у л я р н о д о к р а ю в и ­
робу з п р о м і ж к а м и в дв і — ч о т и р и н и т к и . П о д в і й н и ­
ми к о р о т е н ь к и м и с т і б к а м и п р и ш и є м о с т і б о к д о т к а ­
нини на вер хній м е ж і . П і с л я ц ь о г о н и ж н ю м е ж у о б р і ­
заємо разом з тканиною (тобто о б р із а є т ь с я пасм о
разом з краєм виробу), а нитки т к а н и н и під к и т и ч к а ­
ми вит ріпуємо.

III. ОЗДОБЛЕННЯ ЖИТЛОВОГО ІНТЕР'ЄРУ

Рідна оселя. Тут зростають наші діти, тут на нас чекають ра­
дість спілкування з найріднішими людьми, спокій, взаєморозумін­
ня, лагідний затишок. А ще обов’язково повинна чекати краса-
Адже, як стверджував М. Горький, людина з натури своєї х у д о ж ­
ник, вона так чи інакше прагне внести красу в своє життя.

42
 нша, звичайно, придбати гарні речі в магазині. Та, мабуть,

І азати, що помешкання не матиме нічого неповторного, ін-

дьиого, не відбиватиме нашу особистість, бо ми не докла-
ього власного художнього хисту.

дуже приємна, радісна робота — прикрашати рідний дім.

як, в який спосіб? Відповість на це, знову ж таки, худож-
:від народу — неперевершена норма, бездоганний взірець,
дна скарбниця, в якій ніщо морально не застаріло, в якій
: чарівну здатність гармонічно входити в предметне сере-
сучасного житла.
Сучасна квартира. Поліровані чи лаковані шафи, «стінки»,
Натертий чи лакований паркет. З погляду функціональності — все
дуже зручно: догляд за меблями, підлогою не потребує якихось
особливих зусиль, не забирає багато часу. Але від холодного
блиску великих площин, що бай дуж о відбивають сонячні проме­
ні, в кімнаті... холодно! Так, холодно, неприємно, незатишно. Тож
і відновили тепер дизайнери в правах декоративні вироби з тка­
нини, якихось два десятки років тому з недолугою зверхністю
вигнані з ужитку. Відновили — і самі здивувалися: як прегарно
виглядає, наприклад, традиційна вишивка в поєднанні із скупими
геометричними формами меблів, як пом’якшує їхній холодний
блиск, якою радісною нотою звучать її барви в загальному «хорі
речей»! Наприклад, гарно вишитий рушник чудово прикрасить
верхню кришку піаніно (до того ж й убереже її від подряпин),
вузький бік шафи, журнальний столик і т. ін.
Так само може знайти своє місце в нашій квартирі вишита
скатертина. Сьогодні без неї не обходиться гостинна родина.
Ажурні просвіти на білому або сірому полотні знаходять «спіль.
ну мову» із сучасними меблями.
Сказане стосується і диванних подушок, вишитих на білому
чи сірому полотні.
А ось накидка, така доречна на кріслі чи дивані. Рядова рит­
мічна композиція орнаменту, вишитого на прямокутному клапті
тканини, нагадує нам ткане рядно.
Сучасний інтер’єр вимагає лаконічного вирішення, уважного
добору й неповторюваності візерунків. Він не повинен надміру
«рясніти» вишивками. Досить однієї-двох диванних подушок, сер­
ветки або доріжки, панно на засклених дверях або накидки на
кріслі, щоб помешкання стало виїиукапо-нарядним.

1. Д И В А Н Н А ПОДУШКА
Вправні руки плюс ф>аитазія43майстрині — і на тахті вигравав
 на власний розсуд, тоді доведеться самостійно пошити й набити
напірнач. Для пошивки придатна полотняна чи шерстяна ткани­
на; можна взяти й тканини однакової фактури, але різних кольо­
рів. В останньому разі зістрочимо клапті точно по нитці, акуратно
обрізавши краї. Відпрасуємо шов, розгорнувши краї обабіч
строчки, і вишиємо орнамент по той і другий бік від місця з ’єд ­
нання клаптів протилежними кольорами. Наприклад, якщо поєд­
нано тканини-компаньйони білого і кремового кольорів, то на бі­
лому буде кремова вишивка, і навпаки. Компонуючи орнамент,
треба стежити за тим, щоб він був строго симетричним щодо
лінії з’єднання тканин і центру подушки. Звідси саме й слід по­
чинати вишивання. Старанно рахуватимемо нитки основи або кан­
ви, щоб не порушити симетрію. Добре, коли можна скористатися
для вишивання нитками, витріпаними з клаптів цих самих тканин,
але спочатку переконаємося, що вони не линяють. Найбільш
придатні для такого виробу орнаменти, подані на стор. І кольо­
рової вклейки (а. в, д).
Зворотний бік пошивки складається з двох прямокутників,
які заходять один на другий на 10 см, утворюючи посередині
отвір-розпірку; крізь нього вкладаємо та виймаємо подушку.
Часом прямокутники зістрочують на швейній машині встик, а в
залишений проміжок вставляють замок «блискавку».
Краї готового виробу облямуємо шнуром.
Якщо ми вирішили вишивати на однотонному тлі, скориста­
ємося схемами 1, 3, 5, 8 на рис. ЗО і орнаментами, поданими на
стор. II (в), III (б, г), IV (в, г) кольорової вклейки.

2. СЕРВЕТКА
Незліченні варіанти застосування орнаментів у хустці, від
якої бере свій початок сьогоднішня серветка. Звичайно вишива­
ють один кут квадратного клаптя тканини або розташовують ві­
зерунок по його периметру.
Усі ми любимо приймати гостей, гарно накривати стіл. Про­
тягом одного-двох вечорів можна підготувати комплект серве­
ток для чайного столу. Ці речі — суто утилітарного призначення,
їх доводиться часто прати, тому найпрактичнішою тканиною б у ­
де льон або льон з лавсаном, однотонний чи кількох кольорів
(кожна серветка або ж пара серветок може бути іншого ко­
льору).
Тканини близької фактури та гармонійних кольорів можуть
поєднуватися в серветці в своєрідному ритмі та пропорціях. /Ду­
же важливо знайти правильне співвідношення тла й узору, по­
в’язати між собою всі деталі, стримано й виразно показати ба­
гатство орнаменту і його єдність з новим предметним середо-
 Рис. 30. Композиційні схеми.

Час від часу критично переглянемо речі, що вийшли з ужит­

ку: виявляється, що нічого купувати не треба, бо є під рукою
клапті потрібного кольору, розмірів і фактури. Малих серветок
звичайно потрібно 6— 12, а великих — одна.
Викроюємо серветки строго по питці, інакше торочки, які
витріпаємо, будуть кривими. Закріпимо тканину біля основи
торочок машинним швом зигзаг.
А тепер ще й трошечки вишиємо кожну серветку, застосу­
вавши найменш трудомісткі шви —штапівку, верхоплут, викол,
набір, хрест, півхрест. Негроміздкі композиції показано на схе­
мах І— / рис. ЗО. Для вишивання та затягування візьмемо ірис,
^сніжинку», муліне.
Велика декоративна серветка, яку ми простеляємо, наприк­
лад, під вазу з квітами, вимагає більшої праці. ї ї центр доцільно
залишити вільним від вишивки. На прямокутній серветці най­
частіше вишивають дві короткі сторони, иа квадратній — усі чо­
тири. Орнаменти можна закомпонувати за схемами 2, 6, 7, пода­
ними на рис. ЗО.

3. Г А З Е Т Н И Ц Я
«Де поділися газети?!» — таке запитання, здебільшого роз­
дратоване, щодня можна почути в багатьох родинах. Газети
мають погану «звичку» зникати саме тому, що їм не завжди
визначено в домі постійне місце. Там, де передплата велика, це
особливо актуально.
Смуга тканини 40Х Ю 0 см, складена вдвоє і прошита посере­
дині,— найпростіший футляр для газет. У верхній частині скла­
деної тканини прокладемо дерев’яну, металеву чи пластмасову
паличку, до кінців якої прив’яж емо шнур. Нижню частину застро­
чимо або склеїмо клеєм ПВА, витріпавши торочки на обох, ще
вільних кінцях. Газетниця готова, одним родинним конфліктом
стало менше! Можна, до речі зробити не два яруси, як у нашому
випадку, а значно більше, прострочивши смугу посередині кілька
разів.
Тим, хто хоче оздобити цю річ вишивкою, пропонуємо орна­
менти, подані на стор. V (б, в, г, д ) кольорової вклейки. А розта­
шуємо їх за схемою 4 на рис. ЗО.
Футляри для гребінців, носовичків, комірців та інших д р іб ­
них речей можна зшиги і вишити, не перевантажуючи компози­
ційну площину орнаментами, а себе роботою. Футляр — саше —
це зрештою звичайнісінька кишенька на шнурку, в якій у задню
стінку за підкладку вкладено шматок картону, щ об надати пев­
ної жорсткості всьому виробу.
Такий футляр або газетниця — непоганий подарунок друзям
до родинного свята або на новосілля.

4. Н А К И Д К А НА К Р І С Л О
Нелегко замінити обшивку на кріслі, простіше зробити накид­
ку на нього і зрідка її прати. Найкраще підходить для цього д о б ­
ра шерстяна тканина (недороге сукно). Викроїмо прямокутник,
вимірявши крісло і врахувавши, що коротка сторона має дорівню­
вати ширині крісла плюс 6 см на підшивку, а довга — це сума
довжин сидіння, спинки і звисаючих із сидіння та спинки країв.

46
Яві довгі сторони викінчимо шнуром, а нижню, коротку,— тороч­
ками. За допомогою фіксуючих шнурів можна запобігти зсуванню
нак и дк и . Вишиваємо тільки ту частину прямокутника, яка при­
падає на спинку. Схеми мож ливих композицій — 2, 4г 9 на рис.
ЗО, зразки для вишивання рекомендуємо ті, що вміщено на стор.
VI (а* д) кольорової вклейки.

5. Н А К И Д К А Н А Н А С Т І Л Ь Н У Л А М П У
Така накидка конче потрібна не тільки тоді, коли один член
сім’ї мусить працювати за письмовим столом, тим часом як
хтось відпочиває і світло йому зав аж ає. Буває, що сам вигляд
старої лампи вж е давно набрид і дратує. Та не поспішаймо вики­
дати потрібну річ, вона ще нам послужить.
Візьмемо квадратний клапоть напівпрозорої тканини. Заком-
понуємо по периметру орнамент, поданий на стор. VII кольорової
вклейки (б, в, г), скориставшися схемою 1 на рис. ЗО.
Закінчивши вишивання, виперемо та випрасуємо роботу і
лише після цього витріпаємо торочки по краях.
Д у ж е гарно виглядають на таких накидках рослинні орна­
менти, виконані полтавською гладдю.

6 . Н А К И Д К А НА Т Е Л Е В І З О Р

Загальновідомо, щ о рекомендується захищати телевізійний

екран від сонячного проміння. Д о того ж навряд чи можна вва­
жати окрасою будь-якого житлового інтер’єру велике опукле
тьмяне скло, д е відбиваються постаті присутніх у помешканні...
Запнемо його накидкою з цупкої (краще — шерстяної) тканини.
Нижній край виробу оформимо торочками. Найбільше декоратив­
не навантаження припадає на його нижню, звисаючу частину.
Пропонуємо орнаменти, подані на стор. VIII (а ) і IX (в) кольо­
рової вклейки.

7. П А Н Н О
Вигляд засклених дверей можна поліпшити за допомогою
декоративного панно. Д л я цього найкраще підійде легка, напів­
прозора тканина світлих пастельних тонів.
О береж н о з а б ’ємо маленькі цвяшки по кутах на відстані
кількох сантиметрів від скла і натягнемо на них угорі і внизу
тонкий міцний шнур, нитку або леску. Простір між двома шнура­
ми і закриє майбутнє панно. Викроювати його слід з урахуван­
ням підгииу та призбирування на шнурі. Тому по довжині дода­
мо на запас 6 см, а гю ширині — 13— 15 см. Такс панно добре
задрапірує скло і прикрасить кімнату.

47
 Рядова композиція узору може бути побудована за схемою
4 на рис. ЗО. Кожний наступний ряд орнаменту є складовою час­
тиною попереднього і створений з його фрагментів; верхня час­
тина вільна. Можливий інший варіант: шляхом затягування
кольорової нитки поділяємо весь простір на непарну кількість
квадратів по горизонталі і вертикалі. В цих квадратах в шахово­
му порядку розміщуємо, повторюючи, один-два орнаменти. Пропо­
нуємо зразки, подані на стор. X (б, г, д, ж) кольорової вклейки.

IV. ФОЛЬКЛОРНІ МОТИВИ В СУЧАСНІЙ МОДІ

У наш час модельєри д у ж е часто звертаються д о народних
традицій у крої, конструкції, прийомах оздоблення одягу тощо.
Це не може не радувати. А дж е, за словами М. Т. Рильського,
«навіть така примхлива і не завж ди логічна річ, як мода, тільки
виграє від зіткнення зі здоровим народним смаком».
Одяг, виконаний за фольклорними мотивами, як, втім, і
будь-який інший, вимагає єдності форми, кольору, матеріалу,
призначення, оздоблення. Якщо нам удалося досягти цього, не
перевантаживши вбрання зайвими деталями, і кож на на своєму
місці, і жодна не може бути усунена без порушення загальної
гармонії, то маємо бездоганний ансамбль.
Загальна настанова така: аксесуари — взуття, сумка, шарф,
хустка, пояс, рукавички, прикраси — мають бути д у ж е стрима­
ними, щоб не «сперечатися» з одягом.
Сумки, гольф, взуття доберемо прості, однотонні, контрастних
або нюансних кольорів. Вишиванка найкраще виглядає з про­
стою спідницею бездоганного крою і, можливо, з бабусиними
коралами, бурштином, виробами з бісеру.
Основне декоративне навантаження м ож е припадати на такі
комплекти, зроблені в одному стилі: сумка і безрукавка, сумка і
пояс, сумка і хустка, сумка і спідниця.
Моделі сучасного вбрання лаконічні і, як правило, викорис­
товують з етнографічного рисунка лише якусь одн у-дв і деталі.
Такий ансамбль не виглядає занадто архаїчним і делікатно на­
гадує людям про те, що сьогоднішній костюм починався вчора.

1. С У М К А
Сумку для себе або сумочку для доні мож на пошити з цуп­
кої тканини, яка добре тримає форму. Невдалими виглядають
тонкі вишиті сумки: вони набирають форми пакунків і речей, які
в них знаходяться.
Тканині, з якої шитимемо сумку, варто надати більшої ж о р ­
сткості за рахунок прокладки, наклеєної на вишитий клапоть за

48
^ жзйогою розведеного клею ПВА. М ожна прискорити продее
^ИЬіування клею, наклавши на прокладку папір і обережно про-
Н Е д і и с я по ньому гарячою праскою. Навіть сумки м’яких форм,
НШ шрані з одного або двох боків, виграють від такої про-

вишивання придатні вовняні нитки одного-двох відтін-

К.Для сумок, вишиваних хрестиком, застосуємо зразки, подані

В гатор. X (а, б, д, е, ою) кольорової вклейки. Закомпонуємо їх

схемами 4, 5, 9, вміщеними на рис. 3 0.
Ручки до сумки м ож на зробити з дерев’яних планок, пласт-
иасбвих кілець, кручених або в’язаних шнурів.
Дівчинка-підліток охоче носитиме через плече або на поясі
ншеличку вишивану сумочку для дрібних речей, а її молодша
єеетричка залюбки напакує таку «кишеньку» носовичком і своїми
маленькими скарбами, щ об йти у дитсадок.

2. В И Ш И В А Н К А , Б Л У З К А

...Батько, наречений, чоловік або син давно мріє про вишиван­

ку. Щ о ж, пройде не один день, поки його мрія здійсниться, бо це
копітка праця. Струнким чоловікам, які можуть носити влітку
білі брюки, пасуватиме літній варіант вишиванки з коротким
рукавом. Орнамент традиційно розташовується на стоячому або
відкладному комірці, вздов ж застібки на грудях, на рукавах і
кишенях. Урочиста, вишукана і завж ди поза примхами моди —
вишивка білими нитками на білому полотні або її варіанти: біле
з незначними вкрапленнями червоного, блакитного. Техніка вико­
нання таких речей має бути бездоганною, лічба ниток основи й
утоку — точною. Лиштва, викол, зерновий вивід, мережка, вирі­
зування — ось вишивальні шви, які слід добре опанувати, перш
ніж братися д о роботи. А ще переконаємося на зразках, що й
очам під силу таке велике і тривале навантаження. Зразки орна­
ментів можна знайти на стор. VIII та XI (а, б, д, е) кольорової
вклейки.
Весь рапорт виконуємо на грудях, уздовж застібки, а рукава,
комір, кишені декоруєм о половиною рапорту або логічно вивер­
шеною частиною орнаменту. Комір вишиваємо, сумістивши ного
середину з центром орнаменту, щоб вишивка на кінцях була си­
метричною. Комір, манжети, розріз посередині переду обшиває­
мо зубцюваиням.
Вишиваночка не раз придасться і хлопчикові для участі
в дитячих ранках. Орнаменти для неї підберемо вузенькі, негро-
міздкі. Рукава і пілки викроїмо із запасом на виріст.
Зам ість краватки чоловіки інколи носять вишиту вузеньку
стьожечку, яка за в ’язується під коміром. Просто, гарно і пасує

49
до будь-якої однотонної світлої сорочки. Таку стьожечку можна
вишити, звичайно, набагато скорше, ніж гуцулку та ін.
Моделі вишитих жіночих блузок прикрашають сторінки най-
моднішнх журналів.
Серед цих моделей часто зустрічаються такі, що відтворю­
ють граціозний силует народної жіночої сорочки з уставкою.
Вона має вишите прямокутне плічко, яке з ’єднується з ліфом у
його верхній частині (рис. 31). Кроїти таку сорочку слід строго

Рис. ЗІ. Сорочка

з уставкою.

по нитці. Прямі плечові вставки дають змогу не д у ж е рясно при­

збирувати шийний викот. Для повних жінок доцільно ще й трохи
скосити плечові лінії ліфа.
Малорясовану блузку можна викроювати і як селянську со­
рочку— вперекидку Трошки призбирана біля коміра, вона гарно
вписується в сучасний костюм.
При створенні моделей вишитих блузок рекомендується від­
давати перевагу одно-двоколірним візерункам, ажурним швам,
простим світлим тканинам. Імовірно, що робота розтягнеться не
на один місяць, зате носитимемо таку блузку впродовж багатьох
років.
Перше ніж кроїти, позначимо контури майбутньої вишивки
в напрямку ниток основи й утоку. Вишивка розміщується на
уставках, рукавах, манжетах. Краса і виразність одягу прямо за­
лежать від того, як організовано об'єми. Мобілізуємо свою уяву,
досвід і перевіримо художнє вирішення, бо композиція має яв­
ляти собою, за словами Т. В. Кара-Васильевої, чітко продуману,
логічну, конструктивно-декоративну систему взаємозв’язку пло­

60
щин вишивки, поєднання ажурних швів і вільних частин біло­
го тла.
Якщо маємо тканину, що вийшла з ужитку, наприклад ста­
ре простирадло, викроїмо спочатку з нього блузку, відкоригуємо
крій, переконаємося, що силует буде гарним, і лише тоді розкрої­
мо нову тканину, зберігаючи прямолінійність крою, продиктова­
ну геометричним характером узорів. Уставку можна кроїти
разом з рукавом із суцільного клаптя.
Призбирування шийного викоту розпочнемо лише тоді, коли
з’єднані всі деталі. Манжети — пришивні, викроєні з поздовжніх
смужок тканини. Замість пришивного манжета можна викінчити
низок рукава рюшем-шляркою, який утворюється шляхом при­
збирування тканини на відстані 5 — 6 см від краю деталі.

3. Б Е З Р У К А В К А
Це ду ж е популярний сьогодні вид плечового одягу.
Безрукавка простоспинного крою не викликає особливих
труднощів у пошитті й оформленні. Добираючи тканину, треба
зважити не лише на колір і фактуру: адж е доведеться багато
разів проходити в неї голкою. Тож цупкість тканини і товщина
голки мають бути такими, щоб ця процедура була неважкою.
Безрукавний плечовий одяг може мати різну довжину і бути
бездоганним доповненням до цілого ансамблю зі спідниці чи
брюк і светру-гольф чи блузки. Легка, тепла, зручна, бо не ско­
вує рухів, гарна, безрукавка довго служить свою службу і ма­
лому і дорослому.
В оздобленні доречні рослинні орнаменти, виконані полтав­
ською гладдю. Можна застосувати також кручені або плетені
шнури. Під геометричні орнаменти, що вимагають лічби (точні
шви), використовують канву.
Внизу по бокових швах можуть бути розпірки. Кути при
них щедро прикрашають, доповнюючи орнаментацію пілки шну­
рами, зубцями, китичками.
Тканина придатна будь-яких кольорів: коричнева, сіра, біла,
червона, чорна. А коли вистачає тканини, часу і терпіння, то
зробимо ще й сумку з такими самими прийомами декорування.

4. С П І Д Н И Ц Я , ФАРТУХ
Раз у раз сьогоденна мода пропонує представницям прекра­
сної статі спідницю прямого крою з розпірками по боках, оформ­
лену в стилі народного декору. Історичною попередницею її
була колишня двоплатова запаска. Спробуємо і ми пошити
двошовну спідницю з тонкої шерстяної тканини; не перевантажу­

51
ючи площину оздобами, декоруємо низ шнуром, косичкою, ви-
Щ ИВДО ІО .
ЗрзГЧна для декорування спіддцця, цодлнта по статурі, із
запАхом, в якій права, оздоблена пілка заходить на ліву санти­
метрів на 50; асиметричний крій вимагає й асиметричного оздоб­
лення.
Струнким дівчаткам пасує рясована або н частково гофро­
вана спідничка. Передня частина її залишається рівною і прикра­
шається вишивкою. Чим стриманіша палітра орнаменту, тим
ширші можливості використати цей одяг у різних поєднаннях.
Спідничка з вишивкою гарно виглядає з облягаючим светром-
гольф і традиційними прикрасами.
Фартух тепер остаточно втратив призначення прикрашати
одяг. Його сьогоднішній нащадок має суто утилітарне призна­
чення, займає скромне місце на кухні, і модельєри лише зрідка
звертають на нього увагу, надаючи роль доповнення до, скажімо,
літньої дівочої сукенки. Але кожній господині знадобиться і на­
рядний, кокетливий фартушок, коли вона, приміром, приймає
гостей. Його оздоблюють здебільшого вишивкою, аплікацією,
кольоровою тасьмою. Інша справа — дитячий фартушок, для ма­
ляти конче потрібний; а коли на кишеньці зробити невеличкий ор­
намент і злегка торкнутися вишивкою країв виробу, то маленька
модниця ніколи не забуде надіти його, йдучи до дитсадка.

5. ДИТЯЧИЙ О Д Я Г

Усі ми добре знаємо, який величезний виховний вплив

справляє на дитину предметне середовище, в тому числі, зви­
чайно, й одяг. Діти, так само як і дорослі, коли не більше, не­
байдужі до гарних, нарядних речей, і кожна обнова для малю­
ка — це маленьке свято.
Подарувати таке свято, вклавши в рукоділля сердечне теп­
ло й материнську турботу, в змозі кожна з нас.
Варіанти застосування вишивки в дитячому одязі безмежні.
Почнемо з безрукавки — це єдиний вид одягу, з якого діти не
виростають так блискавично, тому що він виглядає, «наче так
треба», і коли довгий, і коли короткий, до того ж завдяки від­
сутності рукавів не сковуються рухи.
Якщо' вдалося справитися з безрукавкою (докладніше про
це див. вище), спробуємо зробити пальтечко прямого вільного
крою. Для цього придатне будь-яке старе пальто або шинеля.
До речі, шинельна тканина — найпрактичніша, бо не сипуча, не
так, як інші, брудниться і не зразу намокає, а її сірий або бру­
натно-зеленкуватий колір — чудове тло для зелених, сірих, чер­
воних та чорних вовняних ниток або ірису.
52
 Vі Прямий крій пальтечка функціонально і композиційно допов­
нюється розпірками по бокових швах. Застібки можуть бути ви­
конані з дерев’яних гудзиків та навісних петель-шнурків. Деко­
рують найчастіше шви, кишені, комір, верхню та нижню части­
ни пілок і спинки, краї, розпірки. Доречні в оздобленні китички,
шнури, нескладні орнаменти.
Старі речі, перше ніж кроїти, розпоремо, виперемо, висуши­
мо і випрасуємо. Крейдою або сухим змилком намалюємо при­
близні обриси рукавів, спини, пілок. Розкроєні деталі нашвидку
зметаємо. Перша примірка потрібна для того, щоб припасувати
одяг і відкоригувати крій, точно визначити розташування май-
-ЙУДНіх швів і країв/деталей. Зрізавши всі зайві частини ткани­
ни, відпрасуємо Шви, витягнемо намітку і роз’єднаємо деталі,
адже вишивати легше на окремих клаптях тканини. Рукава і
поділ залишимо якомога довшими, щоб пальто могло «зростати»
разом з дитиною: нижній край загорнемо спочатку вдвоє на
лице, а потім цей запас поділимо навпіл і нижню його полови­
ну відгорнемо навиворіт.
Дівчаткам і хлопчикам д у ж е пасують костюмчики — штан­
ці і курточка — за народними мотивами. Рукава і нижні краї
зробимо з максимальним запасом: вишитий одяг вимагає неаби­
якої праці мусить служити якнайдовше. Тканина потрібна
м яка, тонка й тепла, китички і орнаменти на курточці розташо­
вуємо так само, як і на пальті. Бокові шви на штанцях можуть
закінчуватися внизу розпірками, китичками, орнаментами. На
курточці гарно виглядає застібка на навісних петлях з кручено­
го або плетеного гачком міцного шнура. З клаптиків, що лиши­
лися, можна зробити беретик, сумочку або капюшончик.
Замість брюк для дівчинки можна пошити спідничку. Вона
також буде «зростати» разом з дитиною. Для цього зашиємо
запас у вигляді поперечної складки, яка потім буде поступово
звужуватися, а спідничка — видовжуватися. Місце шва задеко-
руємо шнуром. Діти не люблять одягати будь-що через голову,
іо ж краще пошиємо спідничку-запаску на одному-двох бічних
гудзиках — вона легко запинається, застібається і трансформу­
ється в ширину, коли в цьому настає потреба. Задню пілку мож­
на призборити на резинці, щоб спідничка не обмежувала рухів
дитини.
Самостійне декоративне навантаження можуть нести в одя­
зі шви, якими з ’єднуються окремі деталі. Це дуж е раціональ­
ний прийом для оформлення саме дитячого одягу: з’єднувальні
шви підкреслюють конструктивні лінії моделі, виконуються швид­
ко, вимагають менше праці, ніж вишивка, а виглядають дуже
гарно, на зразок орнаментальних мережок.
З метою подовжити «життя» дитячого одягу вдаються д о
поєднання різних за кольором і подібних або однакових за фак­

53
турою тканин (так званих тканнн-компаньйонів). Спідничку, ру­
кава, пілкн можна доточити смугами інш ого кольору, підкрес­
ливши цей прийом симетричною вишивкою в здо в ж лінії з’єдн ан ­
ня протилежними кольорами. Вишивка м ож е розташуватися не
на межі, а на додаткових смугах. У такому випадку орнамент
виконується на цих площинах нитками основної тканини.

V. КОМПОЗИЦІЯ КОЛІР ,
Кожного разу ми починаємо вишивання з вибору компози­
ції та кольорів — це власне творча частина роботи, решта — вж е
чисто технічна справа. В уяві перебираємо різні варіанти о з д о ­
блення, різні, вж е бачені й нові моделі. В процесі перебору ва­
ріантів і народжується х у д о ж н є вирішення, х у д о ж н я ідея як на­
слідок гри уяви. В грі головне слово — «нібито». З нього й
почнемо, пам’ятаючи, щ о результат, який ми отримаємо, — ще
невагомий, уявний, фантазійний і передує вагомому-
Отже, ми нібито маємо орнамент і тканину. Тканиною слу­
гуватиме аркуш паперу достатньої величини, а замість орнамен­
ту є його узагальнена, без зайвої д етал ізац ії, модель: квітку
позначає кружечок або квадратик, а ритмічно повторюваний
фрагмент— смужечка. П ересуваєм о їх у м еж ах площини і фік­
суємо за допомогою липкої стрічки, прагнучи пов’язати всі еле­
менти орнаменту так, щоб ж одн а деталь не виявилася зайвою і
не порушила загальної гармонії. Перевіримо, як традиційні
варіанти розташування орнаменту узгодж ую ться зі складе­
ною власноруч композицією. Д л я цього скористаємося такими
схемами, що в ж е давно з повним правом вважаються
класичними:
1 . Орнамент підпорядкований площині тканини, повністю
або частково повторює її обриси. Орнаментальне навантаження
облямівки переважає над центральною частиною.
2 . Окремі частини орнаменту масштабні одна одній. Вели-
форми збагачуються (урізноманітнюються) значно дрібні-

шторення однакових орнаментальних мотивів посилює і

ритм.
:ні композиції вимагають активного заповнення тла
швидкого ритму, поступового вплітання окремих
лення бічних сторін.
заповнення тла — візерунок багаторазово тор-

6. в одній частині площини з наступним роз-

ріджсннятЛ
 7. Оригінальне асиметричне розташування елементів узору,
шо вимагає рівноваги в частинах, — за цієї умови зберігається
гармонія, ритмічність, подібність окреслюючих ліній.
8. Хвилеподібні лінії нібито замикають собою простір, при­
мушують око слідкувати за ними. (Мовою тисячолітньої давно­
сті це лінія щастя, по-українському «безконечник», давньогрець­
кий меандр. У рушниках, зокрема, він використовується ж обля­
мівка ).
9. Організована різноманітність легкого графічного узору з
розсипаних пунктирних стібків набору чи іншого декоративного
шва.
10 . Горизонтальна смуга нібито підтримується спрямовани­
ми д о неї гілочками, міцно зв’язує узор з формою виробу або
служить для неї своєрідною опорою.
Оволодіти засобами композиційної побудови нам допомагає
опрацювання рисунків-схем і макетів-аплікацій. А коли вже ми
хочемо піднятися на вищий ступінь художньої майстерності, то
нашим натхненником має стати природа — невичерпне джерело
худож н іх образів і для професійного і для самодіяльного митця.
Тут відкривається перед нами шлях до розуміння того, що
проблеми охорони природи, культури, людини, які в наш час
хвилюють усіх і кожного на землі, міцно зв’язуються в єдиний
вузол...
Природа щедро демонструє перед уважним ,оком розмаїття
і неповторність усіх кольорів та відтінків раЙд^НЇ^^Г^олодних і
теплих, легких і насичених, відкритих і стриманих. Загальнові­
домо, що кольори здатні викликати певні відчуття. Тому в
літературі зустрічаємо такі означення кольору, як палаючий, гли­
бокий, радісний, чистий, чарівний, соковитий та ін. Фахівці мо­
ж уть твердити, що колір звучить сумом, чи лунає малиновим
передзвоном, чи виспівує хурделицею, чи бринить, всміхається,
святкує...— і матимуть цілковиту рацію.
Приступаючи до вишивання, розмірковуючи над художнім
вирішенням, ми повинні здійснити вибір з усієї симфонії барв са­
ме тих, що найчистіше зазвучать в дібраному візерунку. Справа
ця не з простих, але після довгих сумнівів, вагань, пошуків прине­
се справжню насолоду.
Здебільш ого ми користуємося нитками фабричного виготов­
лення — отже, виходимо з того, що знайшли в крамниці. А проте,
є багато засобів, щоб урізноманітнити гаму кольорів. Серед цих
засобів — природні рослинні, всім доступні барвники. Наприк­
лад, кора вільхи дає чорний або темно-коричневий колір, кашта­
нова кора — коричневий, чорнобривці — чорний, шовковиця — фі­
олетовий, кора молодих паростків яблуні — оранжевий, корінь
дикої сливи і дубова кора дають беж, лушпиння цибулі і пелюст­
ки соняшника — жовтий, пирій і гарбузове листя — зелений, бу«

55
 зина (ягодн) і материнка — блакитний колір. Здавна відомо, що,
каїн проварити нитки з насінням льону чи конопель, вони набе­
руть гарного блиску, а оцет, кухонна сіль закріплюють фарбу.
Тож у разі потреби можна трохи поекспериментувати з різним
зіллям та білими нитками.
Натренуватися у виборі кольорів, загострити їх сприймання,
відчуття також можна за допомогою гри. Так ми з’ясуємо особ­
ливості колористичних взаємовідносин ниток і тла, на якому вони
розміщуються. Скористаємося колекцією тканин (прямокутних
клаптиків) і різнокольорових ниток, з’єднаних в окремі китич­
ки або пасма. Прикладаючи по черзі нитки до тканини, переко­
наємося, що, наприклад, теплі кольори — погане тло для холод­
них, оскільки перші виступають, а другі — «провалюються», і
тому здаватиметься, що не орнамент розташовується на тлі, а
навпаки. Світлі плями на темному тлі завжди видаються біль­
шими, ніж темні на світлому. Холодні відтінки відступають, з а ­
глиблюються, теплі, навпаки, видаються ближчими, опуклішими,
а приміщені поруч, дають ту ж веселку, яку бачимо після дощу
на небі. Потренуємось у вмінні бачити кольори і співставляти
їх між собою, проробивши такі вправи.
Різноманітні клаптики і нитки спробуємо розташувати по
пам’яті веселкою або поєднати одне з одним з метою з’ясувати,
що з чим гармонійно сполучається.
В тому чи іншому орнаменті назвемо всі відтінки і дамо
кожному відповідну характеристику (холодний, теплий, важкий,
легкий, насичений, прозорий і т. п.).
Перевіримо властивості теплих і холодних кольорів. Для
цього розмалюємо точно в межах контурів дві квітки з прямо­
кутними серединками, першу — жовтою фарбою, а серединку —
сйньою, другу навпаки. На однаковій відстані обидві вони з д а ­
ються неоднаково віддаленими від глядача. Жовтий, теплий ви­
дається ближчим, а сикій, холодний — дальшим.
Переконаємося, що з двох рівновіддалених квадратів, по­
фарбованих — один в жовтий, а другий в синій колір, перший
буде здаватися більшим; що шматочок кольорового паперу на
темному тлі виглядає яскравіше і світліше, ніж на світлому; що
коли дві квітки пофарбувати жовтою фарбою і одну з них ще
й обвести по контуру тим самим кольором, але більш насиче­
ним. то вона здаватиметься яскравішою.
Перед нами на столі шматочки картону, пофарбовані в різ­
ні відтінки або обклеєні кольоровим папером. З відомих нам
емоційних характеристик кольорів виберемо д о кожного ті, які
найточніше збігаються з нашими власними враженнями, тобто
самостійно переконаймося в зв’язку між кольорами і почуттями.
Народний досвід переконує, що лаконізм вишитих речей,
стриманість к о л о р и т у ї х н я перевага, бездоганний засіб емо-

56
ціоиального впливу. Психологи свідчать, що людське око гірше
сприймає велику кількість барв і охо ч іш е— стримані колори­
стичні рішення. Тож , добираючи нитки, максимально обмежимо
палітру відтінків і за допомогою найменшої їх кількості спробу­
ємо примусити глядача замилуватися не тільки самою вишивкою,
а й тлом, його м'якістю чи простим полотняним переплетенням,
блиском чи матовим відсвічуванням.
Кілька проб безпосередньо на тканинах дадуть можливість
підібрати саме найбільш придатну за товщиною, фактурою, ко­
льором. Щільність або, навпаки, зернистість орнаменту (залежно
від техніки) зроблять вишивку декоративною, графічною.

В А Р ІА Н Т И П О Є Д Н А Н Н Я ШВІ В

■
к
гладь
Полтавська
X
к

В ерхоплут

Стебловий
СЗ
X СЗ
V*

! Зерновий
М ереж ка
л
Н а зв а шва я а .а X
СЗ
а>
Ретязь

с. и

Викол
СО я
Хрест

гладь
X
ж
Точна

1 вивід
>. •

о. о СЗ н

шов
а н сз
ІН «5 К 3 со

Хрест X X

Ретязь X X X X X X X X X

Бігунець X X X X X

Точна гладь X X X X X X X X X

Полтавська
гладь X X X X X

Верхоплут \/
✓л X X X X X X X X X X

Вирізування X X X X X

Мережка X X X X X X

Викол X X X X X X

Набір X X X X X X X X X

Штапівка X X X X X X

Затягання
Стебловий X X

Зерновий
вивід X X X X X X X

57
 Серйозні наміри опанувати секрети декоративно-приклад­
ного мистецтва мають супроводжуватись проникненням в об­
разний стрій народного мистецтва, постійними контактами з
книгами, альбомами, журналами з цих питань, екскурсіями в му­
зеї та на виставки.
Існують різноманітні варіанти застосування вишивальних
швів в одному декоративному виробі. Але далеко не будь-яка
комбінація може вважатися прийнятною. Подана тут таблиця
допоможе читачеві правильно вибрати і сполучити шви, щоб до­
сягти якнайкращого ефекту.
 ЛІТЕРАТУРА

Білецька В. Ю. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнамен­

тація.— Матеріали д о етнології і антропології. Львів, 1929,
т. 2 1 / 2 2 , ч. 1, с. 43— 109.
Б огуславская И. Я . Русская народная вышивка.— М.: Искусство,
1972.— 150 с.
Василенко В. И. Очерки кустарных промыслов Полтавской губер­
нии.— Полтава, 1900.— Вып. 1, с. 111.
Гарас Г еоргій. Альбом / Автор вступ, ст. А. Ф. Яківчук.— К.: Мис­
тецтво, 1974.
Гасюк О. О С т е п а н М. Г. Х удож нє вишивання.— К.: Вища шко­
ла, 1981.— 135 с., з іл.
Горина С. Г. Народные традиции в моделировании одежды.— М.:
Легкая индустрия, 1974— 183 с., з іл.
К алм ы кова Л . Э. Народная вышивка Тверской земли. Вторая
половина X V III— начало XX в.— Л.: Художник РСФСР,
1981.— 203 с., з іл.
Канцедикас А. С. Искусство и ремесло: К вопросу о природе на­
родного искусства.— М.: Изобразит, искусство, 1977.—87 с.
К ара-В асильева Т. В. Мистецтво Полтавщини.— Соц. культура,
1975, № 8, с. 26— 27.
К ара-В асильева Т. В. Вишивка в оформленні одягу.— Нар. твор­
чість та етнографія, 1978, № 5, с. 13—21.
К ара-В асильева Т. В. Вишивка.— В кн.: Художні промисли Украї­
ни.— К.: Мистецтво, 1979, с. 86—93.
К ара-В асильєва Т. В. Полтавська вишивка.— Образотворче мис­
тецтво, 1979, № з, с. 22—24.
К ара-В аси л ьєва Т. В. Художньо-образна структура полтавської
вишивки.— Нар. творчість та етнографія, 1980, № 4, с. 16—24.
Клунний Я-, Клунний Г. Альбом українських узорів: Гладь, ви­
різування, мережка.— К., 1915.
К у л и к О. Українське народне художнє вишивання.— К.: Держ.
вид-во образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958.- 77 с.,
з іл.

59
Ма т е й к о К. І . Ук р а ї н с ь к и й н а р о д н и й о д я г . — К.: Н а у к о в а думка ,
1977.— 224 с., з іл.
Н и к о л а е в а Г. ,4. Н а р о д н о е м о д е л и р о в а н и е ж е н с к о й о д е ж д ы и
применение его т р а д и ц и и в с о в р е м е н н о й п р а к т и к е : Н а м а т е ­
р и а л а х Ук р а и н ы. — Сов. э т н о г р а ф и я , 1977, № 3, с. 7 2 — 90.
Н е к р а с о в а М. Л. Н а р о д н о е и с к ус с т в о к а к ч а с т ь к у л ь т у р ы : Теория
н п р а к т и к а . — М.: И з о б р а з и т , и ск ус с тв о, 1983.— 344 с., з іл.
Ор н а м е н т ы у к р а ин с к о й н а р о д н о й в ы ш и в к и : А л ь б о м . — П о л т а в а ,
1900.
Ос нов ы х у д о ж е с т в е н н о г о р е м е с л а / П о д ред. В. А. Б а р а д у л и н а и
О. В. Та нк у с. — М : П р о с в е щ е н и е , 1978.— 255 с., з іл.
П р и д а тко Т. О. Те н д е н ц і ї с у ч а с н и х х у д о ж н і х п р о ми с л і в . — Нар.
творчі сть т а е т н о г р а ф і я , 1977, № 5, с. 5 6 — 67.
С о р о к и н а Л . М. Учись в ы ш и в а т ь . — К.: Р а д я н с ь к а ш к о л а , 1984.—
79 с., з іл.
Ук раї нс ьк е н а р о д н е ми с т е ц т в о : В б р а н н я : А л ь б о м . — К.: Д е р ж .
в ид - в о лі т-ри з б у д і в н и ц т в а і а р х і т е к т у р и У Р С Р , 1961.—
326 с., з іл.
Ук р а ї н с ь к е н а р о д н е д е к о р а т и в н е м и с т е ц т в о : Д е к о р а т и в н і тканини:
Ал ьб ом. — К.: Д е р ж . в и д - в о л і т - р и з б у д і в н и ц т в а і а р х і т е к ­
тури У Р С Р , 1956.— 265 с., з іл.
Ул ь я н о в а Л. ЛІ С у ч а с н а у к р а ї н с ь к а в и ш и в к а . — Н а р . т в о р ч і с т ь та
етнографі я, 1970, № 1, с. 13— 19.
Ул ьяно в а Л. М. В и ш и в к а . — В кн.: І с торі я у к р а ї н с ь к о г о мис т е цт ­
ва: В 6-ти т . - К.: У Р Е , 1970. Т. 4, кн. 2, с. 3 2 9 - 3 3 9 .
 ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП .......................................................................................... 3

I. ЗАГАЛЬНІ В І Д О М О С Т І ............................................................... 6
1. Організація р о б о т и ..................................................... 6
2. Перенесення малюнка на тканину . . . . 8
3. Прання і прасування виробів . . . . . 9

II. ВИШИВАЛЬНІ ШВИ. ШНУРИ, ТОРОЧКИ .. . . 10

1. Затягання кольорової нитки в тканину . .1 0
2. Стебловий шов (рис. 1) . . .1 1
3. Штапівка (рис. 2, 3 ) ........................................ . 13
4. Бігунець (рис. 4 ) ......................................... . 14
5. Затяганка (рис. 5 ) ............................ .1 6
6. Верхоплут (рис. 6 ) ........................................ 17
7. Набірування (рис. 7) . 18
8. Хрестик (рис. 8 ) ............................................................ 19
9. Ретязь (рис. 9) . . .2 0
10. Полтавська гладь (рис. 10, 11) 21
11. Точна гладь (рис. 1 2 ) ........................... 24
12. Виколювання, або викол (рис. 13) . 25
13. Зерновий вивід (рис. 14) . 25
14. Мережка «прутик» (рис. 15—17) . . 26
15. Мережка «стовпчик» (рис. 18, 19) . 29
16. Вирізування (рис. 20) 32
17. Петельний шов (рис. 21) 33
18. Змережування черв’ячком (рис. 22) . 34
19. Городки (рис. 2 3 ) .................................. 35
20. Тамбурний шов (рис. 24) . 37
21. Смерічка (рис. 25) . 37
22. Качалочка (рис. 26) . 38
23. Зубцюватій, рисования (рис. 2 7,8)2

61
 24. Рушникові шви (рис. 2 9 ) ............................................ 40
25. Кручений шнур . 41
26. Торочки . 42

III. О З Д О Б Л Е Н Н Я Ж И Т Л О В О Г О І Н Т Е Р ’Є Р У . . . 42

1. Диванна п о д у ш к а ........................................................................... 43
2. Серветка 44
3. Газетниця .................................................................................. 46
4. Накидка на к р і с л о .................................................................. 46
5. Накидка на настільну л а м п у ....................................................47
6. Накидка на телевізор ...........................................................47
7. Панно . . . 47

IV. Ф О Л Ь К Л О Р Н І М О Т И В И В С У Ч А С Н І Й М О Д І . . 48

1. С у м к а .................................................... . . . . 48
2. Вишиванка, б л у з к а ................................................................... 49
3. Безрукавка .................................................................................. 51
4. Спідниця, ф а р т у х ........................................................................... 51
5. Дитячий одяг ................................................................................ 52

V. К О М П О З И Ц І Я , К О Л І Р ............................................................................. 54
 Левчук В. Л.
Л38 Червоними і чорними нитками.— К.: Реклама,
1986.—64 с., іл., 16 арк. іл.
У практичному п осібнику д о к л а д н о описано прийоми вико­
н а н н я б а г а т ь о х в и ш и в а л ь н и х ш вів, я к і ви к ори стовую ться д л я о з­
доблення одягу та деталей ж и т л о в о г о і н т е р ’є р у . П о д а н о р е к о ­
м е н д а ц ії щ о д о о в о л о д ін н я н е о б х ід н и м и н ав и ч к ам и , вм іння ство­
р ю в а т и х у д о ж н і к о м п о з и ц ії тощ о. В м іщ ен о б а г а т о узорів і о р н а ­
м ен тів.
У країн ською мовою.
Р о з р а х о в а н о н а ш и р о к е к о л о читачів.

37.248
 Валерия Л ьвовна Л евчук

КРАСНЫМ И И ЧЕРНЫ М И НИТКАМИ

Киев «Рэклама*
(Н а украинском язы ке)

Зав. р е д а к ц і є ю / . С\ П у с е н к о в а
Р е д а к т о р Н. Д . Чепур
Х у д о ж н и к Н. / . Ш у л ь г а
Х у д о ж н і й р е д а к т о р С. А. М и с т е ц ь к а
Т е х н і ч н и й р е д а к т о р Л . І А Леніна
Коректор В. В. Б асист а
Інф орм . бланк № 661
З д а н о д о с к л а д а н н я 2 9 . 0 3 . 8 6 . П і д п и с а н о - д о д р у к у 25.12.85. Ф о р м а т 70X100/3;.
П а п і р д р у к а р с ь к и й Ке 1. в о , — к р е й д . Г а р н і т у р о л і т е р а т у р н а . Д р у к : т е к с т —
високий» в к л ей к а — о ф сетн и й , Ум. друк. а р к . 2 , 6 8 4-1.29 в к л . У м . ф ар б о -
Відб. 8 , 0 4 . О б л . - в и д , а р к . 2 , 5 9 + 0 , 7 9 в к л . Т и р а ж 75 000 п р . З а м . 5—122*.
Вид. № 6104. Ц іп а 50 к .
В и д а в н и ц т в о « Р е к л а м а » , 262103, К и ї в - 103. К і к в і д з е , 7/11.
К и ївська фабрика друкованої реклами їм. XXVI з ’ї з д у КПРС, 2 5 2067 ,
К и їв-67, В и б о р зь к а . 84.