Анатомія Методичні Вказівкимодуль 3

«Анатомiя людини: Ангiоневрологiя»
Навчально-методичний посiбник для студентiв Закладiв вищої освiти

галузi знань 22 «Охорона здоров’я»
221 «Стоматологiя», «Стоматологiя» (за скороченим термiном навчання)
Факультет стоматологiчний
2020
Iвано-Франкiвський нацiональний медичний унiверситет
Кафедра анатомiї людини
Посiбник складений вiдповiдно до програми навчальної дисциплiни
«Анатомiя людини: ангiоневрологiя» пiдготовки фахiвцiв квалiфiкацiї освiтньої
«Магiстр», галузi знань 22 «Охорона здоров’я» спецiальностi 221 «Стоматологiя».
Обговорено на засiданнi кафедри анатомiї людини IФНМУ 18 вересня 2020 року (про-
токол № 2).
Навчально-методичний посiбник схвалено на засiданнi центральної методичної ради

IФНМУ
. .20 року Протокол №
Голова центральної методичної ради проф. Ерстенюк Г.М.
Рекомендовано Вченою радою Iвано-Франкiвського нацiонального медичного

унiверситету (протокол № вiд . .20 року)
Колектив авторiв:
- Попадинець Оксана Григорiвна, д.мед.н., професор, завiдувач кафедри анатомiї
людини.
- Мiськiв Василь Андрiйович, к.мед.н., доцент кафедри.
- Дутчак Уляна Михайлiвна, к.мед.н., доцент кафедри.
Iз вдячнiстю за проведену роботу, надану консультативну допомогу свiтлої пам’ятi
доценту кафедри анатомiї людини Клипич Ярославi Iллiвнi .
Змiст
Вступ 1
1. ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА, ЇЇ СИМПАТИЧНА ЧАСТИНА:

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВIДДIЛ, ПРЕ- I ПОСТГАНГЛIОНАРНI СИСТЕМИ
НЕЙРОНIВ, ФУНКЦIЯ. ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА
ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТА
ПЕРИФЕРIЙНИЙ ВIДДIЛИ, ФУНКЦIЯ. ШИЙНИЙ ВIДДIЛ
СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА: БУДОВА, ВУЗЛИ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ
IННЕРВАЦIЇ. 2
2. ЧЕРЕПНI НЕРВИ, ПОДIЛ. ЧУТЛИВI ЧЕРЕПНI НЕРВИ (I, II, VIII ПАРИ),
ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ПРОВIДНI ШЛЯХИ. РУХОВI ЧЕРЕ-
ПНI НЕРВИ (III, IV, VI, XI, XII ПАРИ): ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТОПОГРА-
ФIЯ, ДIЛЯНКИ IННЕРВАЦIЇ. ВIЙКОВИЙ ВУЗОЛ: ГIЛКИ, ЯКI ВIДХО-
ДЯТЬ ВIД ВУЗЛА, ОБ’ЄКТИ IННЕРВАЦIЇ. 6
3. V ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ТОПОГРАФIЯ ЯДЕР, КОРIНЦI. ТРIЙЧА-

СТИЙ ВУЗОЛ. I ГIЛКА ТРIЙЧАСТОГО НЕРВА. 11

СТИЙ ВУЗОЛ. II ГIЛКА ТРIЙЧАСТОГО НЕРВА. 14

СТИЙ ВУЗОЛ. III ГIЛКА ТРIЙЧАСТОГО НЕРВА. 17
6. VII ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ЯДРА, ВУЗОЛ КОЛIНЦЯ, СПЛЕТЕННЯ,

ГIЛКИ. СМАКОВА ТА ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНИ.
КРИЛО-ПIДНЕБIННИЙ, ПIДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИЙ ТА ПIД’ЯЗИКОВИЙ
ВУЗЛИ. 20
7. IX ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ЯДРА, ЧУТЛИВI ВУЗЛИ, ГIЛКИ.

ВУШНИЙ ВУЗОЛ. Х ПАРА: ЯДРА, ЧУТЛИВI ВУЗЛИ, ГIЛКИ
ГОЛОВНОГО Й ШИЙНОГО ВIДДIЛIВ. 24
8. СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. ШИЙНI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. РОЗПО-

ДIЛ ЗАДНIХ ГIЛОК ШИЙНИХ СПИННОМОЗКОВИХ НЕРВIВ. ШИЙНЕ
СПЛЕТЕННЯ: ФОРМУВАННЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ IННЕРВАЦIЇ. 28
9. СЕРЦЕ: БУДОВА. ВЕЛИКЕ ТА МАЛЕ КОЛА КРОВООБIГУ. 32

Ivano-Frankivsk National Medical University
10. БУДОВА СТIНКИ СЕРЦЯ. ПРОВIДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ. IННЕРВАЦIЯ

СЕРЦЯ, ЙОГО КРОВОНОСНI I ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ. ПЕРИКАРД. 36
11. ВИСХIДНА ЧАСТИНА АОРТИ, ДУГА АОРТИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ,

ГIЛКИ. ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРIЯ: ПОЧАТОК, ХIД, ТОПОГРАФIЯ,
ПОДIЛ. ВНУТРIШНЯ СОННА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ,
ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ. 40
12. ЗОВНIШНЯ СОННА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ

КРОВОПОСТАЧАННЯ. КРОВОПОСТАЧАННЯ ЗУБНИХ ОРГАНIВ. 43
13. ВНУТРIШНЯ ЯРЕМНА ВЕНА: ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТОПОГРАФIЯ,

ВНУТРIШНЬО- ТА ПОЗАЧЕРЕПНI ПРИТОКИ. ПОВЕРХНЕВI ВЕНИ
ШИЇ. ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ I ВУЗЛИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ. 46
14. ВИСХIДНА ЧАСТИНА АОРТИ, ДУГА АОРТИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛ-

КИ. ПIДКЛЮЧИЧНА АРТЕРIЯ ТА ЇЇ ГIЛКИ. ПIДКЛЮЧИЧНА ВЕНА. 50
15. ПАХВОВА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. ПАХВОВА ВЕНА: ТО-

ПОГРАФIЯ, ПРИТОКИ. ПАХВОВI ЛIМФАТИЧНI ВУЗЛИ: ТОПОГРАФI-
ЧНI ГРУПИ. 54
16. ПЛЕЧОВА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. АРТЕРIЇ ПЕРЕДПЛIЧ-

ЧЯ ТА КИСТI: ТОПОГРАФIЯ, РОЗГАЛУЖЕННЯ. ВЕНИ I ЛIМФАТИЧНА
СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ КIНЦIВКИ. 57
17. ШИЙНI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ: ФОРМУ-

ВАННЯ, ТОПОГРАФIЯ, РОЗПОДIЛ КОРОТКИХ ТА ДОВГИХ ГIЛОК. 62
18. СУДИНИ МАЛОГО КОЛА КРОВООБIГУ. ГРУДНИЙ ВIДДIЛ АОРТИ: ТО-

ПОГРАФIЯ, ПРИСТIНКОВI ТА ВIСЦЕРАЛЬНI ГIЛКИ. СИСТЕМА ВЕРХ-
НЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ. ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ I ВУЗЛИ ОРГАНIВ
I СТIНОК ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ. ГРУДНА ПРОТОКА. 67
19. НЕРВИ I СУДИНИ ОРГАНIВ I СТIНОК ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ. ГРУ-

ДНИЙ ВIДДIЛ ДIАФРАГМОВОГО I БЛУКАЮЧОГО НЕРВIВ ТА СИМПА-
ТИЧНОГО СТОВБУРА. ГРУДНI НЕРВИ. СУДИННО-НЕРВ ОВИЙ ПУЧОК
МIЖРЕБРОВОГО ПРОМIЖКУ. 71
20. ЧЕРЕВНА АОРТА: ТОПОГРАФIЯ. ПАРНI ПРИСТIНКОВI ТА НУТРОЩЕ-

ВI ГIЛКИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ.
НЕПАРНI ГIЛКИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТА-
ЧАННЯ. ВОРIТНА ВЕНА. 75
21. ЗАГАЛЬНI, ЗОВНIШНI ТА ВНУТРIШНI КЛУБОВI АРТЕРIЇ. ХIД, ТОПО-

ГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ. СИСТЕМА КЛУБО-
ВИХ ВЕН., ВЕНОЗНI СПЛЕТЕННЯ ТАЗА. 79

22. СИСТЕМА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ. КАВА-КАВАЛЬНI I

ПОРТО-КАВАЛЬНI АНАСТОМОЗИ. КРОВООБIГ ПЛОДА.
ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ ТА ВУЗЛИ ЖИВОТА I ТАЗА. 83
23. ЧЕРЕВНИЙ ВIДДIЛ БЛУКАЮЧОГО НЕРВА. ПОПЕРЕКОВИЙ ТА КРИ-

ЖОВИЙ ВIДДIЛИ СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА. ПЕРВИННI ТА ВТО-
РИННI ВЕГЕТАТИВНI СПЛЕТЕННЯ ЧЕРЕВНОЇ I ТАЗОВОЇ ПОРОЖНИН. 87
24. ПОПЕРЕКОВI, КРИЖОВI I КУПРИКОВI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ:

ФОРМУВАННЯ, РОЗПОДIЛ ГIЛОК. ПОПЕРЕКОВЕ, КРИЖОВЕ ТА
КУПРИКОВЕ СПЛЕТЕННЯ: ФОРМУВАННЯ, ПОДIЛ НА ГIЛКИ,
РОЗПОДIЛ КОРОТКИХ ТА ДОВГИХ ГIЛОК. IННЕРВАЦIЯ НИЖНIХ
КIНЦIВОК. 91
25. АРТЕРIЇ, ВЕНИ НИЖНЬОЇ КIНЦIВКИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ДIЛЯНКИ

КРОВОПОСТАЧАННЯ. ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ I ВУЗЛИ НИЖНIХ КIН-
ЦIВОК. 96
Додаток А. Обов’язковi схеми 100
Додаток Б. Банк тестових завдань для самоконтролю знань 121
Додаток В. Перелiк теоретичних питань до ПМК 182
Додаток Г. Перелiк практичних навичок до ПМК 185
Додаток Д. Засоби контролю знань студентiв 187
Лiтература 191

Вступ
Anatomy, of course, does not

change, but our understanding
of anatomy and its clinical
significance does.
(Frank H. Netter, MD)
Анатомiя людини – наука про форму i будову органiзму людини, яка передбачає
системний опис форми i будови органiв, їхнiх взаємовiдносин, з урахуванням вiкових,
статевих та iндивiдуальних особливостей.
Це дисциплiна програми пiдготовки майбутнiх лiкарiв-стоматологiв, яка закладає
основи вивчення клiнiчних дисциплiн та є невiд’ємним елементом успiшної клiнiчної
практики. Результати анатомiчних дослiджень мають пiзнавальний iнтерес, впливають
на розвиток практичної медицини, яка скерована на пiзнання морфо-фiзiологiчних,
патоморфологiчних, патофiзiологiчних проявiв в їхнiй структурно-функцiональнiй єд-
ностi. Успiшне оволодiння цiєю навчальною дисциплiною спряжене зi знаннями ембрi-
ологiї, фiзiологiї, бiохiмiї, бiофiзики, загальної бiологiї.
Схематичнi iлюстрацiї та малюнки, поданi в даному посiбнику, дають можливiсть
студентам пiдчас їхньої самостiйної роботи доповнювати схеми кольорами, що значно
поглиблює та покращує рiвень засвоєння їхнiх знань. Своєрiдне «препарування на па-
перi» допоможе систематизувати та узагальнити отриману iнформацiю з роздiлу «Ан-
гiоневрологiя».
Посiбник складено у вiдповiдностi з навчальним планом, що грунтується на принци-
пах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).
Дисциплiна «Анатомiя людини: ангiоневрологiя» включає:
- кредитiв – 3,0;
- практичних занять – 54 год;
- самостiйної роботи – 36 год.
1
ТЕМА 1
ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА, ЇЇ СИМПАТИЧНА
ЧАСТИНА: ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВIДДIЛ, ПРЕ- I
ПОСТГАНГЛIОНАРНI СИСТЕМИ НЕЙРОНIВ, ФУНКЦIЯ.
ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА ВЕГЕТАТИВНОЇ
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ТА
ПЕРИФЕРIЙНИЙ ВIДДIЛИ, ФУНКЦIЯ. ШИЙНИЙ ВIДДIЛ
СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА: БУДОВА, ВУЗЛИ, ГIЛКИ,
ДIЛЯНКИ IННЕРВАЦIЇ.
Актуальнiсть
Регуляцiя дiяльностi внутрiшнiх органiв людини через вплив на серце, судини, кише-
чник та iншi органи, що мiстять у своєму складi непосмуговану мускулатуру чи залози-
стий епiтелiй здiйснюється вегетативною нервовою системою, тому отриманi аналiтичнi
знання забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму
як у цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй галузi медицини.
Знати:
1. Загальну будову i подiл вегетативної нервової системи (ВНС).
2. Будову i функцiю симпатичної частини ВНС.
3. Будову i функцiю парасимпатичної частини ВНС.
4. Локалiзацiю центрального вiддiлу симпатичної частини ВНС.
5. Локалiзацiю периферiйного вiддiлу симпатичної частини ВНС.
6. Локалiзацiю центрального вiддiлу парасимпатичної частини ВНС.
7. Локалiзацiю периферiйного вiддiлу парасимпатичної частини ВНС.
8. Надсегментарнi центри ВНС.
9. Будову вегетативного ганглiя:
• Вегетативний ганглiй як орган.
• Класифiкацiю вегетативних ганглiїв.
10. Вiдмiнностi мiж бiлими i сiрими сполучними гiлками, пре- та постганглiонарними
волокнами.
2
11. Симпатичний стовбур:

• Будову, топографiю, частини.
• Вiдмiннiсть простої рефлекторної дуги ВНС i соматичної.
• Вегетативнi сплетення, склад, класифiкацiю.
• Шийну частину симпатичного стовбура - будову, топографiю.
12. Гiлки шийного вiддiлу симпатичного стовбура, початок, хiд.
13. Симпатичнi нерви i сплетення шиї та голови.
14. Анатомiчну будову вегатативної рефлекторної дуги.
15. Приклади функцiонального антагонiзму i синергiзму симпатичної i парасимпати-
чної частин ВНС.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати частини та вiддiли вегетативної нервової си-
стеми.
2. Диференцiювати i продемонструвати шийний вiддiл симпатичного стовбура.
3. Малювати схему вегетативної рефлекторної дуги.
Завдання для самостiйної позааудиторної роботи

1. Вивчiть матерiал за конспектом лекцiй та рекомендованою лiтературою.
2. Вивчiть:
• Вiдмiнностi вегетативної нервової системи (ВНС) вiд соматичної.
• Подiл вегетативної нервової системи.
• Центральний i периферiйний вiддiли симпатичної частини ВНС.
• Центральний i периферiйний вiддiли парасимпатичної частини ВНС.
• Надсегментарнi центри ВНС.
• Шийну частину симпатичного стовбура, будову, топографiю.
• Гiлки шийного вiддiлу симпатичного стовбура, початок, хiд.
• Симпатичнi нерви i сплетення шиї та голови.
• Вегетативну рефлекторну дугу.
3. Дайте вiдповiдi на контрольнi питання.
Повторити:
1. Загальний принцип класифiкацiї нервової системи (анатомiчна, фiзiологiчна).
2. Топографiю сiрої речовини спинного мозку.
3. Вегетативнi ядра черепних нервiв.
4. Будову рефлекторної дуги соматичної нервової системи.
5. Шийнi хребцi, м’язи, фасцiї, топографiю шиї.
3 Ivano-Frankivsk National Medical University

Контрольнi питання:
1. Вiдмiнностi вегетативної нервової системи (ВНС) вiд соматичної.
2. Подiл ВНС на симпатичну та парасимпатичну частини.
3. Основнi функцiї симпатичної частини ВНС. Основнi функцiї парасимпатичної ча-
стини ВНС.
4. Функцiональний антагонiзм двох частин ВНС. Функцiональний синергiзм двох
частин ВНС.
5. Центральнi вiддiли ВНС, принцип розташування.
6. Центральний вiддiл симпатичної частини ВНС.
7. Центральний вiддiл парасимпатичної частини ВНС.
8. Надсегментарнi центри ВНС: загальна характеристика.
9. Периферiйний вiддiл вегетативної нервової системи: загальна характеристика.
10. Вегетативний ганглiй: будова. Вегетативний ганглiй як орган.
11. Класифiкацiя вегетативних ганглiїв.
12. Симпатичний стовбур: будова, топографiя, частини. Бiлi та сiрi сполучнi гiлки:
склад, вiдмiннiсть.
13. Пре-та постганглiонарнi нервовi волокна, вiдмiннiсть.
14. Шийна частина симпатичного стовбура - будова, топографiя.
15. Гiлки верхнього шийного вузла. Гiлки середнього шийного вузла.
16. Гiлки шийно-грудного (зiрчастого) вузла.
17. Симпатичнi нерви та сплетення шиї та голови. Рефлекторна дуга ВНС.
Обсяг самостiйної роботи на заняттi

Для засвоєння теоретичних знань та вiдпрацювання практичних навичок студенти, ске-
рованi викладачем, самостiйно працюють з вологими препаратами, опрацьовують кон-
трольнi питання, схеми, тестовi завдання вихiдного рiвня та ситуацiйнi завдання.
Схеми для самостiйного опрацювання

Проаналiзуйте схему на ст. 101.
Тести для самоконтролю знань

Визначте, якi структури позначенi на нижчеподаних рисунках (ст. 5)?
Cитуацiйнi задачi
Розв’яжiть ситуацiйнi задачi на ст. 121.


ТЕМА 2
ЧЕРЕПНI НЕРВИ, ПОДIЛ. ЧУТЛИВI ЧЕРЕПНI НЕРВИ (I,
II, VIII ПАРИ), ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ПРО-
ВIДНI ШЛЯХИ. РУХОВI ЧЕРЕПНI НЕРВИ (III, IV, VI, XI,
XII ПАРИ): ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ДIЛЯН-
КИ IННЕРВАЦIЇ. ВIЙКОВИЙ ВУЗОЛ: ГIЛКИ, ЯКI ВIДХО-
ДЯТЬ ВIД ВУЗЛА, ОБ’ЄКТИ IННЕРВАЦIЇ.
Знання аспектiв iннервацiї органiв голови та шиї є необхiдно для постановки топiчного
дiагнозу в подальшiй клiнiчнiй практицi та забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне
розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй
галузi медицини.
Знати:
1. Класифiкацiю черепних нервiв.
2. Формування, хiд, топографiю та функцiю нюхового нерва.
3. Провiдний шлях нюхового аналiзатора.
4. Формування, хiд, топографiю та функцiю зорового нерва.
5. Зоровий провiдний шлях.
6. Формування, хiд, топографiю та функцiю слухової частини присiнково-слухового
нерва.
7. Слуховий провiдний шлях.
8. Формування, хiд, топографiю та функцiю присiнкової частини присiнково-слухо-
вого нерва.
9. Провiдний шлях стато-кiнетичного аналiзатора.
10. Зв’язки стато-кiнетичного аналiзатора.
11. Ядра, вихiд iз мозку, хiд, топографiю, подiл на гiлки, дiлянки iннервацiї окорухо-
вого нерва.
12. Вiйковий вузол: будову, топографiю, корiнцi та гiлки, об’єкт iннервацiї.
13. Ядро, вихiд iз мозку, хiд, топографiю, дiлянку iннервацiї блокового нерва.
14. Ядро, вихiд iз мозку, хiд, топографiю, дiлянку iннервацiї вiдвiдного нерва.
6
15. Ядра, вихiд iз мозку, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї додаткового нерва.
16. Ядро, вихiд iз мозку, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї пiд’язикового нерва.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати нюховий нерв, його мiсце входу iз носової
порожнини у порожнину черепа.
2. Диференцiювати i продемонструвати провiдний шлях нюхового аналiзатора.
3. Диференцiювати i продемонструвати зоровий нерв, його мiсце входу iз очної ямки
у порожнину черепа.
4. Диференцiювати i продемонструвати провiдний шлях зорового аналiзатора.
5. Диференцiювати i продемонструвати присiнково-слуховий нерв, його мiсце входу
у порожнину черепа.
6. Диференцiювати i продемонструвати провiдний шлях слухового аналiзатора.
7. Диференцiювати i продемонструвати провiдний шлях стато-кiнетичного аналiза-
тора та його зв’язки.
8. Диференцiювати i продемонструвати окоруховий нерв, його ядра, мiсце виходу iз
мозку i з черепа.
9. Диференцiювати i продемонструвати блоковий нерв, його ядро, мiсце виходу iз
10. Диференцiювати i продемонструвати вiдвiдний нерв, його ядро, мiсце виходу iз
11. Диференцiювати i продемонструвати додатковий нерв, його ядра, мiсце виходу iз
12. Диференцiювати i продемонструвати пiд’язиковий нерв, його ядро, мiсце виходу
iз мозку i з черепа.
13. Диференцiювати i продемонструвати очне яблуко та його зовнiшнi м’язи.
14. Диференцiювати i продемонструвати на препаратi язик.
15. Диференцiювати i продемонструвати трапецiєподiбний та груднинно-ключично-
соскоподiбний м’язи.
16. Диференцiювати i продемонструвати м’язи пiдпiд’язикової групи.

2. Вивчiть:
• Черепнi нерви: їх подiл.
• Формування, хiд, топографiю та функцiю I пари черепних нервiв.
• Формування, хiд, топографiю та функцiю II пари черепних нервiв.
• Формування, хiд, топографiю, будову та функцiю VIII пари черепних нервiв.
• Формування, хiд, топографiю та функцiю III пари черепних нервiв.
• Формування, хiд, топографiю та функцiю IV пари черепних нервiв.
• Формування, хiд, топографiю та функцiю VI пари черепних нервiв.
• Формування, хiд, топографiю та функцiю ХI пари черепних нервiв.

• Формування, хiд, топографiю та функцiю ХII пари черепних нервiв.

• Будову i функцiю вiйкового вузла.
3. Дайте вiдповiдь на контрольнi питання.
Повторити:
1. Основу головного мозку.
2. Носову порожнину.
3. Будову очницi та оболонок очного яблука.
4. Будову зовнiшнього, середнього та внутрiшнього вуха.
5. Топографiю ядер VIII пари черепних нервiв у ромбоподiбнiй ямцi.
6. Провiднi шляхи нюхового, зорового, слухового та стато-кiнетичного аналiзаторiв.
7. Топографiю ядер III, IV, VI, ХI i ХII пар черепних нервiв.
8. Оболонки очного яблука.
9. М’язи очного яблука.
10. М’язи язика.
11. М’язи шиї.
12. Топографiю дiлянок шиї.
1. Черепi нерви: перерахувати. Класифiкацiя черепних нервiв.
2. Нюховий нерв: формування, хiд, топографiя, функцiя. Провiдний шлях нюхового
аналiзатора.
3. Зоровий нерв: формування, хiд, топографiчнi частини, функцiя. Провiдний шлях
зорового аналiзатора.
4. Слухова частина присiнково-слухового нерва: хiд, топографiя, функцiя. Провiд-
ний шлях слухового аналiзатора.
5. Присiнкова частина присiнково-слухового нерва: хiд, топографiя, функцiя.
6. Провiдний шлях стато-кiнетичного аналiзатора. Зв’язки статокiнетичного аналi-
затора.
7. Окоруховий нерв: ядра, вихiд iз мозку та з порожнини черепа, топографiя, подiл
на гiлки, дiлянки iннервацiї.
8. Вiйковий вузол: будова, топографiя, корiнцi, гiлки, об’єкт iннервацiї.
9. Блоковий нерв: ядро, мiсце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографiя,
дiлянка iннервацiї.
10. Вiдвiдний нерв: ядро, мiсце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографiя,
11. Зовнiшнi м’язи очного яблука: будова, iннервацiя.
12. Взаємозв’язок мiж ядрами III, IV i VI пар черепних нервiв, який забезпечує спiв-
дружнiсть у їх функцiї.
13. Додатковий нерв,: ядра, мiсце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографiя,
дiлянки iннервацiї.
14. Пiд’язиковий нерв: ядро, мiсце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографiя,

гiлки, дiлянка iннервацiї.

15. Скелетнi та власнi м’язи язика: будова, iннервацiя. Iнфрагiоїдна група м’язiв шиї:
будова, iннервацiя.
16. Шийна петля: формуванння, топографiя, гiлки, об’єкт iннервацiї.




ТЕМА 3
V ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ТОПОГРАФIЯ ЯДЕР, КОРIН-
ЦI. ТРIЙЧАСТИЙ ВУЗОЛ. I ГIЛКА ТРIЙЧАСТОГО НЕРВА.
Знання аспектiв iннервацiї органа зору є необхiдно для постановки топiчного дiагнозу
в подальшiй клiнiчнiй практицi та забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiн-
ня функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй галузi
медицини.
Знати:
1. Топографiю ядер трiйчастого нерва у ромбоподiбнiй ямцi, їх функцiональний роз-
подiл.
2. Чутливий та руховий корiнцi (порцiї) трiйчастого нерва: склад, мiсце виходу iз
мозку.
3. Трiйчастий ганглiй: будову, топографiю, гiлки.
4. Очний нерв: хiд, топографiю, подiл на гiлки, дiлянки iннервацiї.
Вмiти:
1. Диференцiювати та продемонструвати ядра трiйчастого нерва.
2. Диференцiювати та продемонструвати вихiд трiйчастого нерва з мозку.
3. Диференцiювати та продемонструвати на черепi мiсце знаходження трiйчастого
вузла.
4. Диференцiювати та продемонструвати вихiд з черепа гiлок трiйчастого нерва.
5. Диференцiювати та продемонструвати стiнки та сполучення очної ямки.
6. Диференцiювати та продемонструвати очне яблуко.
11

2. Вивчiть:
• Формування (чутливий i руховий корiнцi) та топографiю трiйчастого нерва.
• Будову та топографiю трiйчастого вузла.
• Хiд, топографiю та функцiю очного нерва (1 гiлки V пари черепних нервiв).
Повторити:
1. Будову зовнiшньої та внутрiшньої основи черепа.
2. Мiсце виходу з мозку трiйчастого нерва.
3. Мiсце виходу з черепа гiлок трiйчастого нерва.
4. Стiнки та сполучення очної ямки.
5. Будову очного яблука, кон’юктиви, сльозового та захисного апарату.
1. Трiйчастий нерв: топографiя ядер, їх функцiональна характеристика.
2. Чутливий та руховий корiнцi трiйчастого нерва: склад, вихiд з мозку.
3. Трiйчастий вузол: будова, топографiя, гiлки.
4. Очний нерв: природа, формування, вихiд з черепа, подiл на гiлки.
5. Лобовий нерв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
6. Сльозовий нерв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
7. Носовiйковий нерв, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
8. Оболонки очного яблука: iннервацiя.




ТЕМА 4
ЦI. ТРIЙЧАСТИЙ ВУЗОЛ. II ГIЛКА ТРIЙЧАСТОГО НЕР-
ВА.
Знання аспектiв iннервацiї зубних органiв необхiдно для постановки топiчного дiагнозу
в подальшiй клiнiчнiй практицi та забезпечать майбутнiм лiкарям-стоматологам грун-
товне розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема в кожнiй кон-
кретнiй галузi медицини.
Знати:
подiл.
мозку.
4. Верхньощелепний нерв: хiд, топографiю, подiл на гiлки, дiлянки iннервацiї.
Вмiти:
1. Диференцiювати та продемонструвати ядра трiйчастого нерва.
2. Диференцiювати та продемонструвати вихiд трiйчастого нерва з мозку.
3. Диференцiювати та продемонструвати на черепi мiсце знаходження трiйчастого
вузла.
4. Диференцiювати та продемонструвати вихiд з черепа гiлок трiйчастого нерва.
5. Диференцiювати та продемонструвати стiнки та сполучення очної ямки.
6. Диференцiювати та продемонструвати стiнки та сполучення крило-пiднебiнної ям-
ки.
14

2. Вивчiть:
• Хiд, топографiю та функцiю верхньощелепного нерва (2 гiлки V пари чере-
пних нервiв).
Повторити:
1. Зовнiшню та внутрiшню основи черепа.
4. Стiнки та сполучення крило-пiднебiнної ямки.
5. Анатомiчну будову верхньої щелепи i зубiв.
4. Верхньощелепний нерв: формування, вихiд з черепа, гiлки.
5. Пiдочноямковий нерв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
6. "Мала гусяча лапка": гiлки, дiлянки iннервацiї.
7. Зуби верхньої щелепи: iннервацiя.
8. Виличний нерв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
9. Крилопiднебiннi нерви: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
10. Iннервацiя шкiри лиця.




ТЕМА 5
ЦI. ТРIЙЧАСТИЙ ВУЗОЛ. III ГIЛКА ТРIЙЧАСТОГО НЕР-
ВА.
Знання аспектiв iннервацiї зубних органiв необхiдно для постановки топiчного дiагнозу
в подальшiй клiнiчнiй практицi та забезпечать майбутнiм лiкарям-стоматологам грун-
товне розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема в стоматологiчнiй
практицi.
Знати:
подiл.
мозку.
4. Нижньощелепний нерв: хiд, топографiю, подiл на гiлки, дiлянки iннервацiї.
5. Iннервацiю зубних органiв.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати мiсця локалiзацiї ядер трiйчастого нерва.
2. Диференцiювати i продемонструвати вихiд трiйчастого нерва з мозку.
3. Диференцiювати i продемонструвати мiсце знаходження трiйчастого вузла.
4. Диференцiювати i продемонструвати вихiд з черепа нижньощелепного нерва.
5. Диференцiювати i продемонструвати дiлянки розподiлу гiлок нижньощелепного
нерва.
17

2. Вивчiть:
• Топографiю ядер трiйчастого нерва у ромбоподiбнiй ямцi, їх функцiональний
розподiл.
• Хiд, топографiю та дiлянки iнервацiї нижньощелепного нерва (3 гiлки V пари
черепних нервiв).
• Iннервацiю зубних органiв.
3. Дайте вiдповiдi на контрольнi запитання.
Повторити:
1. Зовнiшню та внутрiшню основи черепа.
2. Анатомiчну будову нижньої щелепи i зубiв.
3. Стовбур головного мозку.
4. Будову ромбоподiбної ямки.
5. Топографiю ядер черепних нервiв у ромбоподiбнiй ямцi.
8. Анатомiчну будову, топографiю та функцiю жувальних м’язiв.
4. Нижньощелепний нерв: формування, вихiд з черепа, групи гiлок.
5. Руховi гiлки нижньощелепного нерва: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
6. Чутливi гiлки нижньощелепного нерва: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
7. Нижнiй альвеолярний (комiрковий) нерв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннер-
вацiї.
8. Зуби нижньої щелепи: iннервацiя.
9. Iннервацiя шкiри лиця.
10. Жувальнi м’язи: будова, топографiя, iннервацiя.




ТЕМА 6
VII ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ЯДРА, ВУЗОЛ КОЛIНЦЯ,
СПЛЕТЕННЯ, ГIЛКИ. СМАКОВА ТА ПАРАСИМПАТИЧНА
ЧАСТИНИ. КРИЛО-ПIДНЕБIННИЙ, ПIДНИЖНЬОЩЕЛЕ-
ПНИЙ ТА ПIД’ЯЗИКОВИЙ ВУЗЛИ.
розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i в стоматологiчнiй практицi.
Знати:
1. Ядра лицевого (включаючи промiжний) нерва.
2. Мiсце виходу лицевого нерва iз мозку.
3. Особливостi ходу лицевого нерва в однойменному каналi скроневої кiсти.
4. Будову i топографiю колiнчевого вузла лицевого нерва.
5. Формування, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї внутрiшньоканальних гiлок ли-
цевого нерва.
6. Формування, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї позаканальних гiлок лицевого
нерва.
7. Крило-пiднебiнний вузол: будову, топографiю, корiнцi, гiлки та дiлянки їх розпо-
дiлу.
8. Пiднижньощелепний та пiд’язиковий вузли: будову, топографiю, корiнцi, гiлки та
дiлянки їх розподiлу.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати ядра лицевого нерва.
2. Диференцiювати i продемонструвати вихiд лицевого нерва на основi мозку.
3. Диференцiювати i продемонструвати початок та закiнчення лицевого каналу.
4. Диференцiювати i продемонструвати кiстковi структури, через якi проходять ба-
рабанна струна та великий кам’янистий нерв.
20
5. Вiдпрепарувати та показати руховi гiлки лицевого нерва.

6. Диференцiювати i продемонструвати мiмiчнi м’язи.
7. Диференцiювати i продемонструвати мiсце розташування крило-пiднебiнного, пiд-
нижньощелепного та пiд‘язикового вузлiв.

2. Вивчiть:
• Анатомiю лицевого нерва.
• Будову i функцiю крило-пiднебiнного вузла.
• Будову i функцiю пiднижньощелепного та пiд’язикового вузлiв.
Повторити:
1. Будову нижньої поверхнi головного мозку.
2. Анатомiчнi утворення внутрiшньої та зовнiшньої основ черепа.
3. Топографiю каналiв скроневої кiстки.
4. Будову i сполучення крило-пiднебiнної ямки.
5. Мiмiчнi м’язи.
6. Будову i топографiю язика, пiднижньощелепних та пiд’язикових слинних залоз.
7. Хiд i топографiю II i III гiлок V пари черепних нервiв.
1. Лицевий нерв: топографiя ядер, мiсце виходу з мозку.
2. Промiжний нерв, загальна характеристика.
3. Хiд лицевого нерва у однойменному каналi скроневої кiстки, вхiд та вихiд iз ка-
налу.
4. Колiнцевий вузол: будова, топографiя. Внутрiшньоканальнi гiлки лицевого нерва:
формування, природа.
5. Великий кам’янистий нерв: формування, природа, хiд, топографiя.
6. Крило-пiднебiнний вузол: будова, топографiя, корiнцi, гiлки та дiлянки їх розпо-
дiлу.
7. Барабанна струна: формування, природа, хiд, топографiя. Розподiл смакових во-
локон барабанної струни.
8. Розподiл парасимпатичних волокон барабанної струни.
9. Пiднижньощелепний та пiд’язиковий вузли: будова, топографiя, корiнцi, гiлки та
дiлянки їх розподiлу.
10. Позаканальнi гiлки лицевого нерва: природа, дiлянки iннервацiї.
11. «Велика гусяча лапка»: гiлки, хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
12. Мiмiчнi м’язи: топографiя, будова, iннервацiя.

13. Слiзна залоза: секреторна та чутлива iннервацiя. Пiднижньощелепна та

пiд’язикова слиннi залози: секреторна та чутлива iннервацiя.
14. Секреторна i чутлива iннервацiя слизової оболонки носової та ротової порожнин.




ТЕМА 7
IX ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ЯДРА, ЧУТЛИВI ВУЗЛИ,
ГIЛКИ. ВУШНИЙ ВУЗОЛ. Х ПАРА: ЯДРА, ЧУТЛИВI ВУ-
ЗЛИ, ГIЛКИ ГОЛОВНОГО Й ШИЙНОГО ВIДДIЛIВ.
розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй
галузi медицини.
Знати:
1. Ядра язико-глоткового нерва.
2. Мiсце виходу язико-глоткового нерва з мозку та черепа.
3. Будову i топографiю верхнього та нижнього вузлiв язико-глоткового нерва.
4. Гiлки язико-глоткового нерва, дiлянки iннервацiї.
5. Вушний вузол: будову, топографiю, корiнцi, гiлки та дiлянки їх розподiлу.
6. Ядра блукаючого нерва.
7. Мiсце виходу блукаючого нерва з мозку та черепа.
8. Будову i топографiю верхнього та нижнього вузлiв блукаючого нерва.
9. Хiд, топографiю, гiлки головної та шийної частин блукаючого нерва, дiлянки їх.
10. Iннервацiї.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати ядра язико-глоткового та блукаючого нервiв.
2. Диференцiювати i продемонструвати вихiд язико-глоткового та блукаючого нервiв
на основi мозку та з черепа.
3. Диференцiювати i продемонструвати дiлянки розподiлу гiлок язико-глоткового
нерва.
4. Диференцiювати i продемонструвати дiлянки розподiлу гiлок головної та шийної
частин блукаючого нерва.
24

2. Вивчiть:
• Формування, природу, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї язико-глоткового
нерва.
• Топографiю, будову, корiнцi та гiлки вушного вузла.
• Формування та природу блукаючого нерва.
• Хiд, топографiю, гiлки головної та шийної частин блукаючого нерва, дiлянки
їх розподiлу.
Повторити:
1. Будову нижньої поверхнi головного мозку.
2. Анатомiчнi утворення внутрiшньої та зовнiшньої основ черепа.
3. Будову та топографiю органiв ротової порожнини.
4. Будову та топографiю глотки.
5. Будову та топографiю гортанi.
6. Будову та топографiю привушної слинної залози.
1. Язико-глотковий нерв: природа, топографiя ядер, мiсце виходу з мозку i черепа.
2. Верхнiй та нижнiй вузли язико-глоткового нерва: будова, топографiя.
3. Гiлки язико-глоткового нерва: формування, хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
4. Барабанний нерв: природа, хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
5. Малий кам’янистий нерв: формування, хiд, топографiя.
6. Вушний вузол: будова, топографiя, корiнцi, гiлки, дiлянки iннервацiї.
7. Рухова гiлка язико-глоткового нерва: хiд, топографiя, дiлянка iннервацiї.
8. Чутливi гiлки язико-глоткового нерва: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
9. Блукаючий нерв: природа, топографiя ядер, вихiд з мозку i черепа.
10. Верхнiй та нижнiй вузли блукаючого нерва: будова, топографiя.
11. Гiлки головної частини блукаючого нерва: формування, хiд, топографiя, дiлянки
iннервацiї.
12. Гiлки шийної частини блукаючого нерва: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
13. Серцевi гiлки блукаючого нерва: формування, хiд, топографiя, значення.
14. Язик: будова, iннервацiя слизової оболонки.
15. Глотка: будова, топографiя, iннервацiя. Гортань: будова, топографiя, iннервацiя.





ТЕМА 8
СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. ШИЙНI СПИННОМОЗКОВI
НЕРВИ. РОЗПОДIЛ ЗАДНIХ ГIЛОК ШИЙНИХ
СПИННОМОЗКОВИХ НЕРВIВ. ШИЙНЕ СПЛЕТЕННЯ:
ФОРМУВАННЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ IННЕРВАЦIЇ.
Нервова система забезпечує взаємодiю всiх органiв i систем людини, здiйснює обмiн iн-
формацiєю, визначає адаптацiйнi взаємозв’язки органiзму з навколишнiм середовищем.
Правильне засвоєння анатомiї нервової системи визначає матерiалiстичне формування
поняття органiзму як цiлiсної системи, створює базу для вивчення теоретичних i клiнi-
чних дисциплiн.
Знати:
1. Формування, хiд, топографiю спинномозкових нервiв.
2. Класифiкацiю спинномозкових нервiв.
3. Подiл спинномозкових нервiв на гiлки.
4. Природу, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї оболонних гiлок.
5. Природу, хiд, топографiю бiлих сполучних гiлок.
6. Загальну характеристику дорсальних (заднiх) гiлок спинномозкових нервiв.
7. Загальну характеристику вентральних (переднiх) гiлок спинномозкових нервiв.
8. Природу, хiд, топографiю, подiл на гiлки, дiлянки iннервацiї дорсальних гiлок
шийних спинномозкових нервiв.
9. Шийнi спинномозковi нерви: кiлькiсть, формування, хiд, топографiю, подiл на
гiлки.
10. Формування, топографiю шийного сплетення.
11. Хiд, топографiю та функцiю шкiрних гiлок шийного сплетення.
12. Хiд, топографiю та функцiю м’язових гiлок шийного сплетення.
13. Шийну петлю: формування, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
14. Хiд, топографiю та функцiю змiшаної гiлки шийного сплетення.
28
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати корiнцi спинного мозку.
2. Диференцiювати i продемонструвати шийнi, груднi, поперековi, крижовi та ку-
приковий спинномозковi нерви.
3. Диференцiювати i продемонструвати гiлки спинномозкових нервiв.
4. Диференцiювати i продемонструвати дiлянки iннервацiї пiдпотиличного та вели-
кого потиличного нервiв.
5. Намалювати схему формування та розподiлу на гiлки спинномозкових нервiв.
6. Диференцiювати i продемонструвати шийне сплетення та його гiлки.
7. Диференцiювати i продемонструвати дiлянки iннервацiї гiлками шийного сплете-
ння.

2. Вивчiть:
• Формування, хiд, топографiю спинномозкових нервiв.
• Класифiкацiю спинномозкових нервiв.
• Подiл спинномозкових нервiв на гiлки.
• Природу, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї оболонними гiлками.
• Природу, хiд, топографiю бiлих сполучних гiлок.
• Загальну характеристику дорсальних (заднiх) гiлок спинномозкових нервiв.
• Загальну характеристику вентральних (переднiх) гiлок спинномозкових нер-
вiв.
• Природу, хiд, топографiю, подiл на гiлки, дiлянки iннервацiї дорсальними
гiлками шийних спинномозкових нервiв.
• Шийнi спинномозковi нерви.
• Формування та топографiю шийного сплетення.
• Розподiл та функцiї гiлок шийного сплетення.
3. Дайте вiдповiдь па контрольнi питання.
Повторити:
1. Анатомiчну будову хребцiв та хребта в цiлому.
2. Анатомiчну будову спинного мозку.
3. Будову, топографiю та функцiю м’язiв потилицi.
4. Будову, топографiю та функцiю м’язiв спини.
5. Будову та функцiю м’язiв шиї.
6. Дiлянки та трикутники шиї.
7. Будову, частини, топографiю дiафрагми.
8. Схему простої i складної рефлекторної дуг.

1. Спинномозковi нерви: кiлькiсть пар, формування, хiд, топографiя, склад. Класи-
фiкацiя спинномозкових нервiв.
2. Гiлки спинномозкових нервiв. Оболоннi гiлки спинномозкових нервiв: хiд, топо-
графiя, дiлянки iннервацiї.
3. Бiлi сполучнi гiлки спинномозкових нервiв: хiд, топографiя, склад.
4. Дорсальнi гiлки спинномозкових нервiв: загальна характеристика. Дорсальнi гiл-
ки шийних спинномозкових нервiв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
5. Пiдпотиличний нерв: формування, хiд, топографiя, об’єкт iннервацiї. Великий по-
тиличний нерв: формування, хiд, топографiя, об’єкт iннервацiї.
6. Вентральнi гiлки спинномозкових нервiв: загальна характеристика.
7. Хребтовий стовп: будова, вiддiли, утворення мiжхребцевих отворiв. Спинний мо-
зок: будова, топографiя, переднi та заднi корiнцi, спинномозковий вузол.
8. М’язи потилицi: будова, функцiя, iннервацiя. Глибокi (аутохтоннi) м’язи спини:
класифiкацiя, функцiя, iннервацiя.
9. Шийнi спинномозковi нерви: кiлькiсть, формування, хiд, топографiя, подiл на
гiлки. Шийне сплетення: формування, топографiя, групи гiлок.
10. Руховi (м’язовi) гiлки шийного сплетення: дiлянки iннервацiї. Шийна петля: фор-
мування, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
11. Шкiрнi гiлки шийного сплетення: загальна характеристика, мiсце виходу пiд шкi-
ру шиї. Малий потиличний нерв: формування, хiд, топографiя, дiлянка iннервацiї.
Великий вушний нерв: формування, хiд, топографiя, дiлянка iннервацiї.
12. Поперечний нерв шиї: формування, хiд, топографiя, дiлянка iннервацiї. Надклю-
чичнi нерви: формування, хiд, топографiя, дiлянка iннервацiї.
13. Дiафрагмовий нерв: формування, хiд, вiдмiннiсть у топографiї правого i лiвого
нервiв.
14. Чутливi гiлки дiафрагмового нерва: дiлянки iннервацiї. Руховi гiлки дiафрагмо-
вого нерва: дiлянка iннервацiї.
15. Глибокi м’язи шиї: будова, топографiя, iннервацiя. Iннервацiя шкiри голови. Iн-
нервацiя шкiри шиї.
16. Дiафрагма: будова, топографiя, функцiя, iннервацiя.





ТЕМА 9
СЕРЦЕ: БУДОВА. ВЕЛИКЕ ТА МАЛЕ КОЛА КРОВООБI-
ГУ.
З’ясування особливостей будови органiв кровообiгу у зв’язку з їх функцiями, розвива-
ток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвнювати забезпечать майбу-
тнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема
в кожнiй конкретнiй галузi медицини.
Знати:
1. Зовнiшню будову серця.
2. Анатомiчну будову передсердь.
3. Анатомiчну будову шлуночкiв.
4. Анатомiчну будову двостулкового клапана серця.
5. Анатомiчну будову трьохстулкового клапана серця.
6. Анатомiчну будову аортального клапана серця.
7. Анатомiчну будову клапана легеневого стовбура.
8. Анатомiчну будову великого i малого кола кровообiгу.
9. Класифiкацiю i анатомiчну будову судин макроциркуляторного русла.
10. Класифiкацiю i анатомiчну будову судин мiкроциркуляторного русла.
11. Принципи розподiлу екстра- та iнтраорганних судин, їх будову.
12. Синтопiю, скелетотопiю, голотопiю та рентгенанатомiю серця.
13. Проекцiю i мiсця вислуховування отворiв i клапанiв серця.
14. Загальнi данi про розвиток серця та його аномалiї.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати праве передсердя, отвори порожнистих вен
та коронарного синуса, овальну ямку.
2. Диференцiювати i продемонструвати лiве передсердя, отвори легеневих вен.
3. Диференцiювати i продемонструвати правий шлуночок, його сосочковi м‘язи,
отвiр легеневого стовбура.
32
4. Диференцiювати i продемонструвати лiвий шлуночок, його сосочковi м‘язи, отвiр

аорти.
5. Диференцiювати i продемонструвати трьохстулковий клапан.
6. Диференцiювати i продемонструвати мiтральний клапан.
7. Диференцiювати i продемонструвати аортальний клапан.
8. Диференцiювати i продемонструвати клапан легеневого стовбура.
9. Диференцiювати i продемонструвати на скелетi грудної клiтки межi серця, прое-
кцiю творiв i клапанiв, їх мiсця вислуховування.
10. Диференцiювати i продемонструвати на рентгенограмах межi серця.
11. Замалювати схему великого та малого кiл кровообiгу людини.

2. Вивчiть:
• Будову серця ззовнi.
• Синтопiю, скелетотопiю, голотопiю та рентгенанатомiю серця.
• Розмiри серця.
• Анатомiчну будову камер серця.
• Анатомiчну будову двостулкового клапана серця.
• Анатомiчну будову трьохстулкового клапана серця.
• Анатомiчну будову аортального клапана серця.
• Анатомiчну будову клапана ленегевого стовбура.
• Загальнi данi про розвиток серця та його аномалiї.
• Будову великого кола кровообiгу.
• Будову малого кола кровообiгу.
• Класифiкацiю кровоносних судин.
• Загальну будову кровоносних судин.
• Ланки мiкроциркуляторного русла.
• Принцип розподiлу екстра- та iнтраорганних судин.
Повторити:
1. Будову грудної клiтки.
2. Будову середостiння, подiл його на вiддiли.
3. Органи середостiння.
4. Зародковi листки.
1. Зовнiшня будова серця. Синтопiя, скелетотопiя, голотопiя серця.

2. Анатомiчнi утворення грудинно-ребрової поверхнi серця. Анатомiчнi утворення

дiафрагмової поверхнi серця.
3. Камери серця. Праве передсердя: стiнки, анатомiчнi утворення, сполучення.
4. Лiве передсердя: стiнки, анатомiчнi утворення, сполучення.
5. Правий шлуночок: частини, анатомiчнi утворення.
6. Лiвий шлуночок: частини, анатомiчнi утворення.
7. Мiтральний клапан: будова, функцiя. Трьохстулковий клапан: будова, функцiя.
8. Аортальний клапан: будова, функцiя. Клапан легеневого стовбура: будова, фун-
кцiя.
9. Судини великого кола кровообiгу.
10. Судини малого кола кровообiгу.
11. Класифiкацiя кровоносних судин. Анатомiчна будова стiнки артерiй, вен i лiмфа-
тичних судин.
12. Ланки мiкроциркуляторного русла, назвати, анатомiчна будова. Вiдмiннiсть мiж
гемомiкроциркуляторним руслом i мiкроциркуляторним руслом.
13. Принцип розподiлу екстра- та iнтраорганних судин.
14. Межi серця. Rtg-анатомiя серця у прямiй проекцiї. Rtg-анатомiя серця у правiй
та лiвiй бiчних проекцiях.
15. Rtg-анатомiя серця у правiй та лiвiй косих проекцiях. Довга вiсь серця, варiанти
форм i положення серця.
16. Проекцiя клапанiв серця на грудну клiтку. Мiсця вислуховування клапанiв серця.
17. Розвиток серця, аномалiї.





ТЕМА 10
БУДОВА СТIНКИ СЕРЦЯ. ПРОВIДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ.
IННЕРВАЦIЯ СЕРЦЯ, ЙОГО КРОВОНОСНI I ЛIМФАТИ-
ЧНI СУДИНИ. ПЕРИКАРД.
Знати:
1. Анатомiчну будову ендокарда.
2. Анатомiчну будову мiокарда передсердь i шлуночкiв.
3. Анатомiчну будову епiкарда.
4. Анатомiчну будову «м’якого скелета серця».
5. Анатомiчну будову провiдної системи серця.
6. Екстра- та iнтраорганнi сплетення серця.
7. Кровопостачання та вiдтiк венозної кровi вiд серця.
8. Лiмфатичнi судини серця i шляхи вiдтоку лiмфи.
9. Анатомiчну будову перикарда, пазухи порожнини перикарда.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати основнi утворення ендокарда.
2. Диференцiювати i продемонструвати основнi утворення мiокарда.
3. Диференцiювати i продемонструвати основнi утворення епiкарда.
4. Диференцiювати i продемонструвати праву i лiву вiнцевi артерiї та їх гiлки.
5. Диференцiювати i продемонструвати вени серця i їх притоки.
6. Диференцiювати i продемонструвати розташування поперечної та косої пазух пе-
рикардiальної порожнини.
7. Замалювати схему провiдної системи серця.
36

2. Вивчiть:
• Анатомiчну будову ендокарда.
• Анатомiчну будову мiокарда передсердь i шлуночкiв.
• Анатомiчну будову епiкарда.
• Провiдну систему серця.
• Iннервацiю серця.
• Кровопостачання i лiмфовiдтiк серця.
• Анатомiчну будову перикарда.
• Пазухи перикардiальної порожнини.
Повторити:
1. Будову грудної клiтки.
2. Будову середостiння, подiл його на вiддiли.
3. Будову камер серця.
1. Оболонки серця.
2. Анатомiчна будова ендокарда.
3. Анатомiчна будова мiокарда передсердь. Анатомiчна будова мiокарда шлуночкiв.
4. Анатомiчна будова епiкарда.
5. Складовi частини «м’якого скелета серця».
6. Провiдна система серця, її субстрат. Вузли i пучки провiдної системи серця.
7. Водiї ритму I, II i III рiвнiв.
8. Iннервацiя серця, екстраорганнi серцевi сплетення.
9. Iтраорганнi серцевi сплетення (за Воробйовим).
10. Артерiї серця: класифiкацiя. Типи кровопостачання серця.
11. Лiва вiнцева артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання.
12. Права вiнцева артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання.
13. Вени серця, подiл. Вени серця, якi є притоками вiнцевої пазухи: формування, хiд,
топографiя.
14. Переднi вени серця: формування, хiд, топографiя. Малi вени серця (Тебезiя-
В’єссена): особливостi.
15. Лiмфатичнi судини серця.
16. Перикард (осердя), його будова.
17. Пазухи перикардiальної порожнини, функцiональне значення.






ТЕМА 11
ВИСХIДНА ЧАСТИНА АОРТИ, ДУГА АОРТИ: ХIД,
ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. ЗАГАЛЬНА СОННА АРТЕРIЯ:
ПОЧАТОК, ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ПОДIЛ. ВНУТРIШНЯ
СОННА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ
КРОВОПОСТАЧАННЯ.
Знати:
1. Хiд i топографiю висхiдної частини та дуги аорти, їх гiлки.
2. Хiд i топографiю загальної сонної артерiї.
3. Хiд i топографiю внутрiшньої сонної артерiї.
4. Гiлки внутрiшньої сонної артерiї.
5. Анатомо-функцiональнi особливостi сино-каротидної рефлексогенної зони (сонна
пазуха, сонний клубочок).
6. Артерiальне коло мозку.
Вмiти:
1. Диференцiювати та продемонструвати висхiдну частину аорти.
2. Диференцiювати та продемонструвати дугу аорти та судини, що вiд неї вiдходять.
3. Диференцiювати та продемонструвати загальну сонну артерiю.
4. Диференцiювати та продемонструвати внутрiшню сонну артерiю.
5. Диференцiювати та продемонструвати гiлки внутрiшньої сонної артерiї.
6. Схематично замалювати артерiальне коло мозку.
40

2. Вивчiть:
• Хiд i топографiю висхiдної частини та дуги аорти, гiлки.
• Хiд i топографiю загальної сонної артерiї.
• Хiд i топографiю внутрiшньої сонної артерiї.
• Розподiл гiлок внутрiшньої сонної артерiї.
Повторити:
1. Кола кровообiгу.
2. Топографiю шиї.
3. Топографiю голови.
4. Будову основи черепа.
5. Нижню поверхню мозку.
1. Висхiдна частина та дуга аорти: хiд, топографiя, гiлки.
2. Загальна сонна артерiя: початок, хiд, топографiя, подiл.
3. Анатомо-функцiональнi особливостi сино-каротидної рефлексогенної зони (сонна
пазуха, сонний клубочок).
4. Внутрiшня сонна артерiя: початок, хiд, топографiя.
5. Гiлки внутрiшньої сонної артерiї.
6. Очна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
7. Передня мозкова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
8. Середня мозкова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
9. Анастомози внутрiшньої сонної артерiї.
10. Артерiальне коло мозку, особливостi судинного русла головного мозку.




ТЕМА 12
ЗОВНIШНЯ СОННА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ,
ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ.
КРОВОПОСТАЧАННЯ ЗУБНИХ ОРГАНIВ.
Знати:
1. Хiд i топографiю зовнiшньої сонної артерiї.
2. Передню групу гiлок зовнiшньої сонної артерiї.
3. Задню групу гiлок зовнiшньої сонної артерiї.
4. Присередню групу гiлок зовнiшньої сонної артерiї.
5. Кiнцевi гiлки зовнiшньої сонної артерiї.
6. Кровопостачання зубiв верхньої i нижньої щелеп.
7. Внутрiшньосистемнi i мiжсистемнi артерiальнi анастомози голови.
Вмiти:
1. Диференцiювати та продемонструвати язикову артерiю.
2. Диференцiювати та продемонструвати лицеву артерiю.
3. Диференцiювати та продемонструвати потиличну, задню вушну та висхiдну гло-
ткову артерiї.
4. Диференцiювати та продемонструвати верхньощелепну артерiю, її частини i гiлки.
5. Диференцiювати та продемонструвати поверхневу скроневу артерiю.
6. Диференцiювати та продемонструвати артерiальнi анастомози голови.
43

2. Вивчiть:
• Початок, хiд, топографiю зовнiшньої сонної артерiї.
• Розподiл гiлок зовнiшньої сонної артерiї на шиї.
• Хiд, топографiю i розподiл кiнцевих гiлок зовнiшньої сонної артерiї.
• Кровопостачання зубних органiв.
• Внутрiшньо- та мiжсистемнi артерiальнi анастомози голови.
Повторити:
1. Топографiю шиї.
2. Топографiю голови.
4. Басейн внутрiшньої сонної артерiї.
1. Зовнiшня сонна артерiя: початок, хiд, топографiя. Топографiчний розподiл гiлок
зовнiшньої сонної артерiї.
2. Верхня щитоподiбна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання,
анастомози.
3. Язикова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
4. Лицева артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
5. Потилична артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
6. Задня вушна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомо-
зи.
7. Висхiдна глоткова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
8. Поверхнева скронева артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання,
9. Верхньощелепна артерiя: хiд, топографiчнi частини.
10. Гiлки нижньощелепного вiддiлу верхньощелепної артерiї: хiд, топографiя, дiлянки
кровопостачання, анастомози.
11. Гiлки крилоподiбного вiддiлу верхньощелепної артерiї: хiд, топографiя, дiлянки
12. Гiлки крило-пiднебiнного вiддiлу верхньощелепної артерiї: хiд, топографiя, гiлки,
дiлянки кровопостачання, анастомози.
13. Кровопостачання верхнiх та нижнiх зубiв.
14. Артерiальнi анастомози в межах басейну внутрiшньої сонної артерiї.
15. Артерiальнi анастомози в межах басейну зовнiшньої сонної артерiї.

16. Артерiальнi анастомози мiж басейнами внутрiшньої та зовнiшньої сонної артерiй.



ТЕМА 13
ВНУТРIШНЯ ЯРЕМНА ВЕНА: ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТО-
ПОГРАФIЯ, ВНУТРIШНЬО- ТА ПОЗАЧЕРЕПНI ПРИТОКИ.
ПОВЕРХНЕВI ВЕНИ ШИЇ. ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ I ВУ-
ЗЛИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ.
Знати:
1. Топографiю, початок та формування внутрiшньої яремної вени.
2. Хiд i топографiю внутрiшньочерепних приток внутрiшньої яремної вени.
3. Хiд i топографiю позачерепних приток внутрiшньої яремної вени.
4. Хiд i топографiю шийних приток внутрiшньої яремної вени.
5. Топографiю i класифiкацiю лiмфатичних вузлiв та лiмфатичних судин голови i
шиї.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати внутрiшню яремну вену.
2. Диференцiювати i продемонструвати позачерепнi притоки внутрiшньої яремної
вени.
3. Диференцiювати i продемонструвати внутрiшньочерепнi притоки внутрiшньої
яремної вени.
4. Диференцiювати i продемонструвати шийнi притоки внутрiшньої яремної вени.
5. Диференцiювати i продемонструвати лiмфатичнi вузли голови i шиї.
46

2. Вивчiть:
• Хiд i топографiю внутрiшньої яремної вени.
• Хiд топографiю i класифiкацiю приток внутрiшньої яремної вени.
• Поверхневi вени шиї.
• Топографiю лiмфатичних вузлiв та судин голови i шиї.
Повторити:
1. Пазухи твердої оболони головного мозку.
2. Вени губчастої речовини i випускнi вени.
3. Судини головного мозку.
4. Фасцiї i мiжфасцiальнi простори шиї.
1. Внутрiшня яремна вена: формування, хiд, топографiя.
2. Внутрiшьочерепнi притоки внутрiшньої яремної вени.
3. Вени головного мозку: глибокi, поверхневi.
4. Вени твердої мозкової оболони.
5. Венознi синуси твердої мозкової оболонки.
6. Диплоїднi та емiсарнi вени голови.
7. Вени очного яблука та очної ямки.
8. Вени внутрiшнього вуха.
9. Позачерепнi притоки внутрiшньої яремної вени.
10. Глотковi та язикова вени: притоки, хiд.
11. Верхня щитоподiбна та лицева вени: притоки, хiд.
12. Занижньощелепа вена: притоки, хiд.
13. Зовнiшня яремна вена: притоки, хiд.
14. Передня яремна вена: притоки, хiд.
15. Яремна венозна дуга: формування, топографiя.
16. Лiмфатичнi вузли голови, класифiкацiя. Лiмфатичнi вузли шиї: класифiкацiя.
17. Лiмфатичнi судини голови i шиї.




ТЕМА 14
ВИСХIДНА ЧАСТИНА АОРТИ, ДУГА АОРТИ: ХIД, ТОПО-
ГРАФIЯ, ГIЛКИ. ПIДКЛЮЧИЧНА АРТЕРIЯ ТА ЇЇ ГIЛКИ.
ПIДКЛЮЧИЧНА ВЕНА.
Знати:
1. Хiд i топографiю висхiдної частини аорти.
2. Хiд i топографiю дуги аорти.
3. Гiлки дуги аорти.
4. Початок, хiд, топографiю лiвої пiдключичної артерiї.
5. Початок, хiд, топографiю правої пiдключичної артерiї.
6. Гiлки першого вiддiлу пiдключичної артерiї: хiд, топографiю дiлянки кровопоста-
чання.
7. Гiлки другого вiддiлу пiдключичної артерiї: хiд, топографiю, дiлянки кровопоста-
чання.
8. Гiлки третього вiддiлу пiдключичної артерiї: хiд, топографiю, дiлянки кровопо-
стачання.
9. Анастомози пiдключичної артерiї.
10. Формування, хiд, топографiю, притоки пiдключичної вени.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати висхiдну частину аорти.
2. Диференцiювати i продемонструвати дугу аорти.
3. Диференцiювати i продемонструвати гiлки дуги аорти.
50
4. Диференцiювати i продемонструвати пiдключичну артерiю, її топографiчнi ча-

стини.
5. Диференцiювати i продемонструвати гiлки першого вiддiлу пiдключичної артерiї.
6. Диференцiювати i продемонструвати гiлки другого вiддiлу пiдключичної артерiї.
7. Диференцiювати i продемонструвати гiлки третього вiддiлу пiдключичної артерiї.
8. Диференцiювати i продемонструвати пiдключичну артерiю для зупинки кровоте-
чi.
9. Диференцiювати i продемонструвати пiдключичну вену.

2. Вивчiть:
• Хiд i топографiю висхiдної частини аорти.
• Хiд i топографiю, гiлки дуги аорти.
• Початок, хiд i топографiю правої i лiвої пiдключичних артерiй.
• Гiлки трьох топографiчних частин пiдключичної артерiї, хiд, топографiю,
дiлянки кровопостачання.
• Внутрiшньо- та мiжсистемнi анастомози гiлок пiдключичної артерiї.
• Формування, хiд, топографiю, притоки пiдключичної вени.
Повторити:
2. Топографiю середостiння.
3. Скелет пояса верхньої кiнцiвки.
4. М’язи, топографiю плечового пояса.
5. Скелет, м’язи грудної клiтки.
6. Анатомiчну будову спинного, довгастого, великого мозку, моста.
7. Кровопостачання головного мозку.
1. Висхiдна частина аорти: початок, хiд, топографiя, гiлки.
2. Дуга аорти: хiд, топографiя. Гiлки дуги аорти.
3. Лiва пiдключична артерiя: початок, хiд, топографiчнi частини.
4. Права пiдключична артерiя: початок, хiд, топографiчнi частини.
5. Гiлки першого вiддiлу пiдключичної артерiї.
6. Хребтова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
7. Основна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
8. Щито-шийний стовбур, гiлки хiд, топографiя, дiлянки кровопостачання, анасто-
мози.

9. Внутрiшня грудна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, ана-

стомози.
10. Гiлки другого вiддiлу пiдключичної артерiї: хiд, топографiя, дiлянки кровопоста-
чання, анастомози.
11. Гiлки третього вiддiлу пiдключичної артерiї: хiд, топографiя, дiлянки кровопо-
стачання, анастомози.
12. Внутрiшньосистемнi анастомози гiлок пiдключичної артерiї.
13. Мiжсистемнi анастомози гiлок пiдключичної артерiї.
14. Велiзiєве коло: утворення, значення.
15. Спинний мозок: кровопостачання. Мозочок, кровопостачання. Мiст: кровопоста-
чання.
16. Пiдключична вена: формування, хiд, топографiя, притоки.




ТЕМА 15
ПАХВОВА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. ПАХВО-
ВА ВЕНА: ТОПОГРАФIЯ, ПРИТОКИ. ПАХВОВI ЛIМФАТИ-
ЧНI ВУЗЛИ: ТОПОГРАФIЧНI ГРУПИ.
З’ясування особливостей будови кровоносних та лiмфатичних судин пахвової дiлянки
у зв’язку з їх функцiями, розвиваток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзува-
ти, порiвнювати забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування
органiзму.
Знати:
1. Початок, хiд, топографiю пахвової артерiї.
2. Гiлки трьох вiддiлiв пахвової артерiї: хiд, топографiю, дiлянки кровопостачання,
3. Внутрiшньо- та мiжсистемнi анастомози гiлок пахвової артерiї.
4. Формування, хiд, топографiю, притоки пахвової вени.
5. Групи пахвових лiмфатичних вузлiв.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати пахвову артерiю.
2. Диференцiювати i продемонструвати гiлки першого вiддiлу пахвової артерiї.
3. Диференцiювати i продемонструвати гiлки другого вiддiлу пахвової артерiї.
4. Диференцiювати i продемонструвати гiлки третього вiддiлу пахвової артерiї.
5. Диференцiювати i продемонструвати пахвову вену та її притоки.
6. Диференцiювати i продемонструвати групи пахвових лiмфатичних вузлiв.

54
2. Вивчiть:
• Початок, хiд, топографiю пахвової артерiї.
• Гiлки трьох топографiчних вiддiлiв пахвової артерiї, хiд, топографiю, дiлян-
ки кровопостачання.
• Внутрiшньо- та мiжсистемнi анастомози гiлок пахвової артерiї.
• Формування, хiд, топографiю, притоки пахвової вени.
• Топографiю пахвових лiмфатичних вузлiв.
Повторити:
1. Топографiю передньої стiнки грудної клiтки.
2. М’язи та топографiю грудної клiтки, плечового пояса та плеча.
3. Межi i стiнки пахвової ямки, три-, чотиристороннi отвори.
4. Будову плечового суглоба.
1. Пахвова артерiя: початок, хiд, топографiчнi частини.
2. Гiлки першої топографiчної частини пахвової артерiї: хiд, топографiя, дiлянки
3. Бiчна грудна артерiя грудної клiтки: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопоста-
4. Пiдлопаткова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анасто-
мози.
5. Передня огинальна артерiя плеча: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостача-
ння, анастомози.
6. Задня огинальна артерiя плеча: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання,
7. Артерiальна сiтка плечового суглоба: утворення, значення.
8. Внутрiшньосистемнi анастомози гiлок пахвової артерiї.
9. Особливостi топографiї гiлок третього вiддiлу пахвової артерiї.
10. Мiжсистемнi анастомози гiлок пахвової артерiї.
11. Пахвова вена: формування, хiд, топографiя, притоки.
12. Пахвовi лiмфатичнi вузли, перечислити.
13. Пахвовi лiмфатичнi вузли: топографiчнi групи, дiлянки збору лiмфи, вiдтiк лiм-
фи.




ТЕМА 16
ПЛЕЧОВА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. АРТЕРIЇ
ПЕРЕДПЛIЧЧЯ ТА КИСТI: ТОПОГРАФIЯ, РОЗГАЛУЖЕ-
ННЯ. ВЕНИ I ЛIМФАТИЧНА СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ КIН-
ЦIВКИ.
З’ясування особливостей будови органiв кровообiгу верхньої кiнцiвки у зв’язку з їх
функцiями, розвиваток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвнювати
забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму.
Знати:
1. Початок, хiд, топографiю, подiл, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози пле-
чової артерiї.
2. Хiд, топографiю, подiл, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози променевої i
лiктьової артерiй на передплiччi.
3. Хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози променевої i лiктьо-
вої артерiй на кистi.
4. Артерiальну сiтку лiктьового суглоба: формування, значення.
5. Формування, топографiю долонної i тильної артерiальних сiток зап’ястка.
6. Формування, топографiю, гiлки, значення поверхневої i глибокої артерiальних дуг
кистi.
7. Формування, хiд, топографiю, притоки поверхневих i глибоких вен верхньої кiн-
цiвки.
8. Формування, хiд, топографiю поверхневих i глибоких лiмфатичних судин верхньої
кiнцiвки.
9. Лiмфатичнi вузли верхньої кiнцiвки, топографiю.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати плечову артерiю та її гiлки.
57
2. Диференцiювати i продемонструвати променеву артерiю та її гiлки на передплiччi

i кистi.
3. Диференцiювати i продемонструвати лiктьову артерiю та її гiлки на передплiччi
i кистi.
4. Пропальпувати i порахувати пульс на променевiй артерiї на передплiччi.
5. Намалювати схему артерiальної сiтки лiктьового суглоба.
6. Диференцiювати i продемонструвати «анатомiчну табакерку».
7. Диференцiювати i продемонструвати поверхневi i глибокi вени верхньої кiнцiвки.
8. Намалювати схему поверхневої та глибокої долонних артерiальних дуг.

2. Вивчiть:
• Хiд, топографiю, подiл, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози плечо-
вої, променевої i лiктьової артерiй.
• Формування артерiальної сiтки лiктьового суглоба.
• Розподiл гiлок лiктьової та променевої артерiй на кистi.
• Поверхневу та глибоку артерiальнi дуги кистi: формування, значення.
• Формування, хiд, топографiю поверхневих i глибоких вен кистi, передплiччя
i плеча.
• Лiмфатичнi судини та вузли верхньої кiнцiвки.
Повторити:
1. Будову кiсток вiльної верхньої кiнцiвки.
2. Анатомiчну будову лiктьового суглоба.
3. Анатомiчну будову променево-зап’ясткового суглоба.
4. М’язи та топографiю плеча.
5. М’язи та топографiю передплiччя.
6. М’язи та топографiю кистi.
7. Топографiю верхньої кiнцiвки.
1. Плечова артерiя: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання.
2. Глибока артерiя плеча: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анасто-
мози.
3. Верхня та нижня обхiднi лiктьовi артерiї: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки крово-
постачання, анастомози.
4. Лiктьова артерiя: хiд, топографiя, гiлки на передплiччi, дiлянки кровопостачання,

5. Загальна, передня та задня мiжкiстковi артерiї: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки

6. Променева артерiя: хiд, топографiя, гiлки на передплiччi, дiлянки кровопостача-
7. Артерiальна сiтка лiктьового суглоба, формування, значення. Схематичне зобра-
ження артерiальної сiтки лiктьового суглоба.
8. Внутрiшньосистемнi анастомози гiлок плечової, лiктьової i променевої артерiй.
Мiжсистемнi анастомози гiлок плечової, лiктьової i променевої артерiй.
9. Лiктьовий суглоб: кровопостачання. М’язи плеча: групи, кровопостачання.
10. Лiктьова артерiя: хiд, топографiя, гiлки на кистi, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
11. Променева артерiя: хiд, топографiя, гiлки на кистi, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
12. Долонна артерiальна сiтка зап’ястка: формування, топографiя, значення. Тильна
артерiальна сiтка зап’ястка: формування, топографiя, гiлки, значення.
13. Поверхнева долонна артерiальна дуга: формування, значення, гiлки, дiлянки кро-
вопостачання. Глибока долонна артерiальна дуга: формування, значення, гiлки,
дiлянки кровопостачання.
14. Кровопостачання тильної поверхнi пальцiв кистi. Кровопостачання долонної по-
верхнi пальцiв кистi.
15. Поверхневi вени i венознi сiтки кистi. Поверхневi вени верхньої кiнцiвки: форму-
вання, хiд, топографiя, притоки.
16. Глибокi вени верхньої кiнцiвки: формування, хiд, топографiя, притоки.
17. Поверхневi лiмфатичнi судини верхньої кiнцiвки: формування, хiд, топографiя,
мiсце впадiння.
18. Глибокi лiмфатичнi судини верхньої кiнцiвки: формування, хiд, топографiя, мiсце
впадiння. Лiмфатичнi вузли верхньої кiнцiвки: топографiчний розподiл.


Проаналiзуйте схеми на ст. 106, 107.




ТЕМА 17
ШИЙНI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. ПЛЕЧОВЕ
СПЛЕТЕННЯ: ФОРМУВАННЯ, ТОПОГРАФIЯ, РОЗПОДIЛ
КОРОТКИХ ТА ДОВГИХ ГIЛОК.
З’ясування особливостей iнервацiї структур верхньої кiнцiвки у зв’язку з їх функцiями,
розвиваток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвнювати забезпечать
майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму.
Знати:
1. Шийнi спинномозковi нерви: формування, подiл на гiлки.
2. Формування, топографiю плечового сплетення.
3. Топографiю надключичної частини плечового сплетення.
4. Короткi гiлки плечового сплетення: формування, хiд, топографiю, дiлянки iннер-
вацiї.
5. Особливостi анатомiчної будови, топографiю пiдключичної частини плечового
сплетення.
6. Склад, топографiю судинно-нервового пучка пахвової порожнини.
7. Склад, топографiю судинно-нервового пучка плеча.
8. Дiлянки iннервацiї довгими гiлками плечового сплетення на плечi.
9. Хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї серединного нерва на передплiччi i
кистi.
10. Хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї лiктьового нерва на передплiччi i кистi.
11. Хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї променевого нерва на передплiччi i
кистi.
12. Хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї медiального шкiрного нерва передплiччя.
13. Дiлянки iннервацiї м’язово-шкiрного нерва на передплiччi.
14. Склад, топографiю судинно-нервових пучкiв передплiччя.
62
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати надключичну частину плечового сплетення.
2. Диференцiювати i продемонструвати пiдключичну частину плечового сплетення.
3. Диференцiювати i продемонструвати короткi гiлки плечового сплетення.
4. Диференцiювати i продемонструвати довгi гiлки плечового сплетення.
5. Диференцiювати i продемонструвати лiктьовий нерв та його гiлки.
6. Диференцiювати i продемонструвати серединний нерв та його гiлки.
7. Диференцiювати i продемонструвати променевий нерв та його гiлки.
8. Диференцiювати i продемонструвати медiальнi шкiрнi нерви плеча та передплiч-
чя.
9. Намалювати схему формування та подiлу на гiлки спинномозкових нервiв.
10. Намалювати схему iннервацiї шкiри тильної та долонної поверхонь кистi.

2. Вивчiть:
• Шийнi спинномозковi нерви: формування, гiлки.
• Плечове сплетення: формування, топографiчнi частини.
• Походження, хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї короткими гiлками плечо-
вого сплетення.
• Особливостi анатомiчної будови пiдключичної частини плечового сплетення.
• Склад, топографiю судинно-нервого пучка пахвової порожнини.
• Склад, топографiю судинно-нервого пучка плеча.
• Формування, хiд, топографiю довгих гiлок плечового сплетення на плечi.
• Дiлянки iннервацiї довгими гiлками плечового сплетення на плечi.
• Хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї довгих гiлок плечового сплетення на пе-
редплiччi та кистi.
• Особливостi iннервацiї м’язiв передплiччя.
• Особливостi iннервацiї м’язiв кистi.
• Особливостi iннервацiї шкiри передплiччя.
• Особливостi iннервацiї шкiри кистi.
• Склад, топографiю судинно-нервових пучкiв передплiччя.
Повторити:
1. Анатомiчну будову хребцiв та хребта в цiлому.
2. Анатомiчну будову спинного мозку.
3. Формування та подiл на гiлки спинномозкових нервiв.
4. Скелет, м’язи, топографiю плечового пояса та плеча.
5. Шийне сплетення: формування, топографiю.
6. Скелет передплiччя i кистi.

7. М’язи, топографiю передплiччя.

8. М’язи, топографiю кистi.
1. Шийнi спинномозковi нерви: формування, подiл на гiлки. Плечове сплетення: фор-
мування, топографiя.
2. Надключична частина плечового сплетення: топографiя, гiлки.
3. Пахвовий нерв: хiд, топографiя, дiлянка iннервацiї.
4. Пiдключична частина плечового сплетення: особливостi анатомiчної будови, то-
пографiя.
5. Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини: склад, топографiя. Судинно-нерво-
вий пучок плеча: склад, топографiя.
6. Нерви присереднього пучка плечового сплетення: хiд, топографiя, дiлянки iннер-
вацiї на плечi.
7. Нерви бiчного пучка плечового сплетення: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї на
плечi.
8. Нерви заднього пучка плечового сплетення: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
9. Плечовий суглоб: iннервацiя. Шкiра та м’язи плеча: iннервацiя.
10. Анатомiчна будова, топографiя, пучки, гiлки пiдключичної частини плечового
сплетення.
11. Серединний нерв: формування, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї на пе-
12. Лiктьовий нерв: формування, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї на пере-
дплiччi та кистi.
13. Променевий нерв: формування, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї на пе-
14. Судинно-нервовi пучки передплiччя: склад, топографiя.
15. Присереднiй та бiчний шкiрнi нерви передплiччя: походження, хiд, топографiя,
дiлянки iннервацiї.
16. М’язи передплiччя та кистi: iннервацiя.
17. Шкiра передплiччя та кистi: iннервацiя.
18. Лiктьовий та променево-зап’ястковий суглоб: iннервацiя.






ТЕМА 18
СУДИНИ МАЛОГО КОЛА КРОВООБIГУ. ГРУДНИЙ
ВIДДIЛ АОРТИ: ТОПОГРАФIЯ, ПРИСТIНКОВI ТА
ВIСЦЕРАЛЬНI ГIЛКИ. СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ
ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ. ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ I ВУЗЛИ
ОРГАНIВ I СТIНОК ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ. ГРУДНА
ПРОТОКА.
З’ясування особливостей будови органiв кровообiгу грудної клiтки у зв’язку з їх функцi-
ями, розвиваток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвнювати забез-
печать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму як у цiлому,
так i зокрема в кожнiй конкретнiй галузi медицини.
Знати:
1. Хiд, топографiю судин малого кола кровообiгу.
2. Хiд, топографiю грудного вiддiлу аорти.
3. Хiд, топографiю пристiнкових гiлок грудного вiддiлу аорти: дiлянки кровопоста-
чання.
4. Хiд, топографiю нутрощевих гiлок грудного вiддiлу аорти: дiлянки їх кровопоста-
чання.
5. Внутрiшньосистемнi та мiжсистемнi анастомози гiлок грудного вiддiлу аорти.
6. Формування, хiд, топографiю, притоки верхньої порожнистої вени.
7. Формування, хiд, топографiю, притоки плечо-головних вен.
8. Формування, хiд, топографiю, притоки непарної вени.
9. Формування, хiд, топографiю, притоки пiвнепарної вени.
10. Формування, хiд, топографiю, притоки додаткової пiвнепарної вени.
11. Формування, хiд, топографiю заднiх мiжребрових вен.
12. Хребтовi венознi сплетення: класифiкацiю, формування, притоки, вiдтiк кровi.
13. Парiєтальнi лiмфатичнi вузли та лiмфатичнi судини стiнок грудної клiтки.
14. Вiсцеральнi лiмфатичнi вузли та лiмфатичнi судини органiв грудної клiтки.
15. Грудну протоку: формування, хiд, топографiчнi частини, мiсце впадiння.
67
16. Праву лiмфатичну протоку: формування, хiд, топографiю, мiсце впадiння.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати судини малого кола кровообiгу.
2. Диференцiювати i продемонструвати грудну аорту.
3. Диференцiювати i продемонструвати нутрощевi гiлки грудної аорти.
4. Диференцiювати i продемонструвати пристiнковi гiлки грудної аорти.
5. Вiдпрепарувати мiжреберовий судинно-нервовий пучок.
6. Диференцiювати i продемонструвати верхню порожнисту вену, її формування.
7. Диференцiювати i продемонструвати плечо-головну, непарну та пiвнепарну вени.
8. Диференцiювати i продемонструвати зовнiшнi та внутрiшнi хребтовi венознi спле-
тення.
9. Диференцiювати i продемонструвати грудну та праву лiмфатичну протоки.
10. Намалювати схему верхньої порожнистої вени з її притоками.

2. Вивчiть:
• Хiд, топографiю легеневого стовбура, легеневих артерiй та вен.
• Хiд, топографiю грудного вiддiлу аорти.
• Пристiнковi гiлки грудного вiддiлу аорти: хiд, топографiю, дiлянки кровопо-
• Нутрощевi гiлки грудного вiддiлу аорти: хiд, топографiю, дiлянки кровопо-
• Хiд, топографiю, утворення верхньої порожнистої вени.
• Хiд, топографiю, утворення плечо-головної, непарної та пiвнепарної вен.
• Будову, топографiю хребтових венозних сплетень.
• Топографiю i розподiл лiмфатичних судин та вузлiв органiв i стiнок грудної
порожнини.
• Формування, топографiю грудної i правої лiмфатичних проток.
3. Дайте вiдповiдi на контрольнi запитання.
Повторити:
1. Скелет грудної клiтки.
2. М’язи грудної клiтки.
3. Дiафрагму.
4. Трахею, бронхiальне дерево, легенi.
5. Органи середостiння.

1. Легеневий стовбур, права i лiва легенева артерiї, легеневi вени.
2. Грудна аорта, хiд, топографiя. Пристiнковi гiлки грудного вiддiлу аорти: загальна
характеристика.
3. Заднi мiжребровi артерiї: кiлькiсть, хiд, топографiя, дiлянки кровопостачання,
4. Верхня дiафрагмова артерiя: хiд, топографiя, дiлянки кровопостачання, анасто-
мози.
5. Нутрощевi гiлки грудної аорти: загальна характеристика.
6. Внутрiшньо- та мiжсистемнi анастомози пристiнкових та нутрощевих гiлок гру-
дного вiддiлу аорти.
7. Верхня порожниста вена: формування, хiд, топографiя, мiсце впадiння.
8. Плечо-головнi вени: формування, хiд, топографiя, притоки.
9. Непарна вена: формування: хiд, топографiя, притоки, мiсце впадiння.
10. Пiвнепарна вена: формування, хiд, топографiя, притоки, мiсце впадiння.
11. Додаткова пiвнепарна вена: формування, хiд, топографiя, притоки, мiсце впадiн-
ня.
12. Мiжребернi вени: формування, хiд, топографiя, притоки, вiдтiк кровi.
13. Зовнiшнi та внутрiшнi хребтовi венознi сплетення: загальна характеристика, то-
пографiчнi особливостi, притоки.
14. Вiдтiк кровi вiд рiзних топографiчних частин хребтових венозних сплетень.
15. Венознi анастомози грудної клiтки.
16. Пристiнковi та нутрощевi лiмфатичнi вузли та лiмфатичнi судини стiнок грудної
клiтки.
17. Грудна протока: формування, хiд, топографiя, мiсце впадiння.
18. Права лiмфатична протока: формування, хiд, топографiя, притоки, мiсце впадiн-
ня.





ТЕМА 19
НЕРВИ I СУДИНИ ОРГАНIВ I СТIНОК ГРУДНОЇ ПОРО-
ЖНИНИ. ГРУДНИЙ ВIДДIЛ ДIАФРАГМОВОГО I БЛУКА-
ЮЧОГО НЕРВIВ ТА СИМПАТИЧНОГО СТОВБУРА. ГРУ-
ДНI НЕРВИ. СУДИННО-НЕРВ ОВИЙ ПУЧОК МIЖРЕБРО-
ВОГО ПРОМIЖКУ.
Синтезованi аналiтичнi знання ангiоневрологiчних особливостей будови органiв i стiнок
грудної порожнини тiла людини забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння
функцiонування органiзму як у цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй галузi меди-
цини.
Знати:
1. Топографiю та розподiл рухових i чутливих гiлок грудного вiддiлу дiафрагмового
нерва.
2. Топографiю, розподiл гiлок та областi iннервацiї грудного вiддiлу блукаючого нер-
ва.
3. Формування, топографiю, вузли, розподiл гiлок та дiлянки iнервацiї грудного вiд-
дiлу симпатичного стовбура.
4. Iннервацiю серця, легень, бронхiв, трахеї, стравоходу.
5. Iннервацiю плеври.
6. Формування, хiд та подiл на гiлки грудних спинномозкових нервiв.
7. Хiд, топографiю, та дiлянки iннервацiї заднiми гiлками грудних спинномозкових
нервiв.
8. Хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї мiжребрових нервiв.
9. Хiд, топографiю, склад та функцiю бiлих сполучних гiлок грудних спинномозко-
вих нервiв.
10. Хiд, топографiю, функцiю оболонних гiлок грудних спинномозкових нервiв.
11. Склад та топографiю судинно-нервового пучка мiжребрового промiжку.
71
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати грудний вiддiл дiафрагмового нерва та його
гiлки.
2. Диференцiювати i продемонструвати грудний вiддiл блукаючого нерва та його
гiлки.
3. Диференцiювати i продемонструвати грудний вiддiл симпатичного стовбура та
його гiлки.
4. Диференцiювати i продемонструвати мiжребровi нерви.
5. Диференцiювати i продемонструвати складовi компоненти судинно-нервового пу-
чка мiжребрового промiжку.

1. Вивчiть матарiал за конспектом лекцiй та рекомендованою лiтературою.
2. Вивчiть:
• Нерви органiв i стiнок грудної клiтки.
• Дiафрагмовий нерв: початок, хiд, топографiю, розподiл гiлок.
• Грудний вiддiл блукаючого нерва: хiд, топографiю, розподiл гiлок.
• Грудний вiддiл симпатичного стовбура: будову, топографiю, розподiл гiлок.
• Вегетативнi сплетення грудної клiтки: топографiю, значення.
• Формування, хiд та природу грудних спинномозкових нервiв.
• Гiлки грудних спинномозкових нервiв.
• Хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї заднiми (дорсальними) гiлками спинно-
мозкових нервiв.
• Хiд, топографiю, дiлянки iннервацiї мiжребрових нервiв.
• Хiд, топографiю та склад бiлих сполучних гiлок.
• Склад та топографiю судинно-нервового пучка мiжребрового промiжку.
Повторити:
1. Грудну клiтку в цiлому, стiнки грудної порожнини.
2. Органи грудної порожнини.
3. Аутохтоннi м’язи спини.
4. Аутохтоннi м’язи грудної клiтки.
5. М’язи передньобiчної групи живота.
6. Дiафрагму.
7. Середостiння.
8. Мiжребровi артерiї i вени.
9. Шийне сплетення.
10. Вегетативнi сплетення серця.

1. Правий i лiвий дiафрагмальний нерви: початок, гiлки, хiд, топографiя.
2. Грудна частина правого i лiвого блукаючого нерва: хiд, топографiя.
3. Гiлки грудної частини блукаючого нерва: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
4. Поворотний гортанний нерв, початок: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
5. Грудний вiддiл симпатичного стовбура: будова, топографiя.
6. Сiрi сполучнi гiлки грудного вiддiлу симпатичного стовбура: хiд, значення.
7. Вiсцеральнi гiлки грудного вiддiлу симпатичного стовбура, хiд, значення.
8. Великий та малий нутрянi нерви: хiд, топографiя, значення.
9. Вегетативнi сплетення грудної клiтки, формування, топографiя, значення.
10. Iннервацiя серця (серцевi сплетення).
11. Iннервацiя легень, трахеї, бронхiв.
12. Iннервацiя стравоходу, тимуса та плеври.
13. Груднi спинномозковi нерви: формування, хiд, природа.
14. Бiлi сполучнi, оболоннi гiлки грудних спинномозкових нервiв: хiд, топографiя,
15. Заднi (дорсальнi) гiлки грудних спинномозкових нервiв: хiд, топографiя, дiлянки
iннервацiї.
16. Мiжребровi нерви: природа, хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
17. Судинно-нервовий пучок мiжребрового промiжку.




ТЕМА 20
ЧЕРЕВНА АОРТА: ТОПОГРАФIЯ. ПАРНI ПРИСТIНКОВI
ТА НУТРОЩЕВI ГIЛКИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДI-
ЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ. НЕПАРНI ГIЛКИ: ХIД, ТО-
ПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ. ВО-
РIТНА ВЕНА.
З’ясування особливостей кровопостачання органiв черевної порожнини у зв’язку з їх
функцiями, розвиваток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвнювати
забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму.
Знати:
1. Початок, хiд i топографiю черевної аорти.
2. Початок, хiд, топографiю поперекових артерiй, розподiл їх гiлок, дiлянки крово-
постачання, анастомози.
3. Початок, хiд, топографiю, дiлянки кровопостачання та анастомози нижньої дiа-
фрагмової артерiї.
4. Початок, хiд, топографiю, дiлянки кровопостачання та анастомози середньої на-
дниркової артерiї.
5. Початок, хiд, топографiю ниркової артерiї, розподiл її гiлок, дiлянки кровопоста-
чання, анастомози, внутрiшньо органне кровоносне русло нирки.
6. Початок, хiд, топографiю яєчкової (яєчникової) артерiї, розподiл її гiлок, дiлянки
7. Початок, хiд, топографiю, подiл на гiлки та дiлянки їх кровопостачання, анасто-
мози черевного стовбура.
мози верхньої брижової артерiї.
мози нижньої брижової артерiї.
10. Анастомози черевної аорти.
75
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати черевний вiддiл аорти.
2. Диференцiювати i продемонструвати пристiнковi гiлки черевного вiддiлу аорти.
3. Диференцiювати i продемонструвати парнi i непарнi нутрощевi гiлки черевного
вiддiлу аорти.

2. Вивчiть:
• Хiд i топографiю черевної аорти.
• Топографiю та розподiл пристiнкових (парiєтальних) гiлок черевної аорти.
• Топографiю та розподiл парних i непарних нутрощевих (вiсцеральних) гiлок
черевної аорти.
• Артерiальнi анастомози черевної аорти.
• Внутрiшньоорганне кровоносне русло нирки.
Повторити:
1. Будову стiнок черевної порожнини.
2. Будову органiв черевної порожнини.
3. Схему кровопостачання нирки, її «чудесної артерiальної сiтки».
1. Черевна аорта: початок, хiд, топографiя, подiл. Пристiнковi гiлки черевної аорти.
2. Нижня дiафрагмова артерiя: початок, хiд, топографiя, дiлянки кровопостачання,
3. Поперековi артерiї: початок, хiд, топографiя, дiлянки кровопостачання, анасто-
мози.
4. Парнi нутрощевi гiлки черевної аорти.
5. Середня наднирникова та ниркова артерiя: початок, хiд, топографiя, дiлянки кро-
вопостачання, анастомози.
6. Яєчковам (яєчникова) артерiя: початок, хiд, топографiя, дiлянки кровопостачан-
ня, анастомози.
7. Непарнi нутрощевi гiлки черевної аорти. Черевний стовбур: початок, хiд, топо-
графiя, подiл на гiлки.
8. Лiва шлункова артерiя: хiд, топографiя, дiлянки кровопостачання, анастомози.
9. Загальна печiнкова артерiя: хiд, топографiя, гiлки.

10. Селезiнкова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомо-

зи.
11. Верхня брижова артерiя: хiд, топографiя, гiлки.
12. Нижня брижова артерiя: початок, хiд, топографiя, гiлки.
13. Мiжсистемнi артерiальнi анастомози в дiлянцi стравоходу.
14. Коронарнi судини шлунка: джерела, анастомози.
15. Анастомози гiлок черевної аорти.
16. Ворiтна вена: хiд, топографiя, притоки.


Проаналiзуйте схеми на ст. 112, 113, 111.



ТЕМА 21
ЗАГАЛЬНI, ЗОВНIШНI ТА ВНУТРIШНI КЛУБОВI АРТЕ-
РIЇ. ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТА-
ЧАННЯ. СИСТЕМА КЛУБОВИХ ВЕН., ВЕНОЗНI СПЛЕТЕ-
ННЯ ТАЗА.
З’ясування особливостей кровопостачання органiв тазу в зв’язку з їх функцiями, роз-
виваток вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвнювати забезпечать
майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму як у цiлому, так i
зокрема в кожнiй конкретнiй галузi медицини.
Знати:
1. Початок, хiд, топографiю i подiл на гiлки загальної клубової артерiї.
2. Хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози, зовнiшньої клубо-
вої артерiї.
3. Хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози внутрiшньої клубо-
вої артерiї.
4. Хiд, топографiю, притоки клубових вен.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати загальну клубовi артерiї i вени.
2. Диференцiювати i продемонструвати гiлки зовнiшньої клубової артерiї та притоки
зовнiшньої клубової вени.
3. Диференцiювати i продемонструвати гiлки внутрiшньої клубової артерiї та при-
токи внутрiшньої клубової вени.
79

2. Вивчiть:
• Хiд, топографiю, розподiл гiлок загальної клубової артерiї.
• Хiд, топографiю, розподiл гiлок i дiлянки кровопостачання зовнiшньої клу-
бової артерiї.
• Хiд, топографiю, розподiл гiлок i дiлянки кровопостачання внутрiшньої клу-
бової артерiї.
• Хiд, топографiю та притоки клубових вен.
• Венознi сплетення таза.
Повторити:
1. Анатомiю скелета великого i малого таза.
2. М’язи та топографiю таза.
3. М’язи та топографiю передньої, бiчної i задньої стiнки живота.
4. Анатомiчну будову та топографiю органiв малого таза у жiнок.
5. Анатомiчну будову та топографiю органiв малого таза у чоловiкiв.
1. Загальнi клубовi артерiї: початок, хiд, топографiя, подiл на гiлки.
2. Зовнiшня клубова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
3. Нижня надчеревна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, ана-
стомози.
4. Внутрiшня клубова артерiя: хiд, топографiя, групи гiлок.
5. Парiєтальнi гiлки внутрiшньої клубової артерiї.
6. Клубово-поперекова та бiчнi крижовi артерiї: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кро-
вопостачання, анастомози.
7. Затульна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
8. Верхня та нижня сiдничнi артерiї: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостача-
9. Вiсцеральнi гiлки внутрiшньої клубової артерiї.
10. Пупкова артерiя: хiд, топографiя, змiни в онтогенезi, гiлки, дiлянки кровопоста-
11. Маткова артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання, анастомози.
12. Внутрiшня соромiтна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання,
13. Хiд, топографiя, анастомози клубових вен.
14. Венознi сплетення малого таза.





ТЕМА 22
СИСТЕМА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ.
КАВА-КАВАЛЬНI I ПОРТО-КАВАЛЬНI АНАСТОМОЗИ.
КРОВООБIГ ПЛОДА. ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ ТА ВУЗЛИ
ЖИВОТА I ТАЗА.
Вивчення особливостей венозного вiдтоку вiд органiв та стiнок черевної порожнини з
урахуванням їх розвиватку, вмiння пов’язувати будову i функцiї, аналiзувати, порiвню-
вати забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму
як у цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй галузi медицини.
Знати:
1. Парiєтальнi притоки нижньої порожнистої вени.
2. Вiсцеральнi притоки нижньої порожнистої вени.
3. Формування ворiтної вени.
4. Визначення кава-кавальних i порто-кавальних анастомозiв.
5. Формування кава-кавальних анастомозiв.
6. Формування порто-кавальних анастомозiв.
7. Особливостi кровообiгу плода.
8. Особливостi кровообiгу у новонародженого.
9. Лiмфатичнi судини i вузли черевної порожнини.
10. Лiмфатичнi судини та вузли таза.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати нижню порожнисту вену та її основнi при-
токи.
2. Замалювати схему формування нижньої порожнистої вени.
3. Диференцiювати i продемонструвати ворiтну вену та її основнi притоки.
4. Замалювати схему формування ворiтної вени.
83
5. Диференцiювати i продемонструвати кава-кавальнi i порто-кавальнi анастомози.

6. Замалювати схему кава-кавальних i порто-кавальних анастомозiв.
7. Замалювати схему кровообiгу плода.
8. Диференцiювати i продемонструвати лiмфатичнi вузли черевної порожнини i таза.

2. Вивчiть:
• Формування, хiд, топографiю i притоки нижньої порожнистої вени.
• Формування, хiд, топографiю i притоки ворiтної вени.
• Формування кава-кавальних анастомозiв на переднiй черевнiй стiнцi.
• Формування кава-кавальних анастомозiв на заднiй черевнiй стiнцi.
• Формування кава-кавальних анастомозiв на верхнiй черевнiй стiнцi.
• Формування порто-кавальних анастомозiв.
• Кровообiг плода i новонародженого.
• Парiєтальнi та органнi лiмфатичнi судини i вузли живота.
• Лiмфатичнi судини та вузли стiнок i органiв таза.
Повторити:
1. Верхню порожнисту вену: формування, притоки.
2. Анатомiчну будову стiнок черевної порожнини.
3. Анатомiчну будову органiв черевної порожнини.
4. Хребтовi венознi сплетення.
5. Будову лiмфатичних вузлiв, судин, колекторiв.
7. Камери серця.
1. Нижня порожниста вена: формування, хiд, топографiя, мiсце впадiння.
2. Парiєтальнi притоки нижньої порожнистої вени.
3. Вiсцеральнi притоки нижньої порожнистої вени.
4. Ниркова вена: формування, хiд, топографiя.
5. Надниркова вена: формування, хiд, топографiя.
6. Яєчкова (яєчникова) вена: формування, хiд, топографiя, лозоподiбне венозне
сплетення яєчка.
7. Печiнковi вени: формування, хiд, мiсце впадiння.
8. Ворiтна вена: формування, хiд, топографiя.
9. Визначення кава-кавальних i порто-кавальних анастомозiв.
10. Кава-кавальнi анастомози на переднiй та заднiй стiнцi черевної порожнини.

11. Порто-кавальнi анастомози.

12. Функцiональне значення кава-кавальних i порто-кавальних анастомозiв.
13. Особливостi кровообiгу плода та новонародженого.
14. Лiмфатичнi судини i вузли стiнок живота та черевної порожнини.
15. Лiмфатичнi вузли таза, їх топографiя.
16. Вiдтiк лiмфи вiд стiнок та органiв тазової порожнини.


Проаналiзуйте схеми на ст. 114, 115, 116, 117.



ТЕМА 23
ЧЕРЕВНИЙ ВIДДIЛ БЛУКАЮЧОГО НЕРВА. ПОПЕРЕКО-
ВИЙ ТА КРИЖОВИЙ ВIДДIЛИ СИМПАТИЧНОГО СТОВ-
БУРА. ПЕРВИННI ТА ВТОРИННI ВЕГЕТАТИВНI СПЛЕТЕ-
ННЯ ЧЕРЕВНОЇ I ТАЗОВОЇ ПОРОЖНИН.
Правильне засвоєння анатомiї нервової системи визначає матерiалiстичне формування
поняття органiзму як цiлiсної системи, створює базу для вивчення теоретичних i клiнi-
чних дисциплiн.
Знати:
1. Хiд, подiл, топографiю i розподiл гiлок черевної частини блукаючого нерва.
2. Хiд, топографiю, гiлки переднього блукаючого стовбура.
3. Хiд, топографiю, гiлки заднього блукаючого стовбура.
4. Будову, топографiю вузлiв поперекового i крижового вiддiлiв симпатичного стов-
бура.
5. Преганглiонарнi гiлки поперекового i крижового вiддiлiв симпатичного стовбура.
6. Сiрi сполучнi та поперековi вiсцеральнi гiлки поперекового i крижового вiддiлiв
симпатичного стовбура.
7. Джерела утворення, топографiю, вузли, гiлки черевного сплетення.
8. Вегетативнi сплетення черевної порожнини: склад, топографiя, вузли, преганглiо-
нарнi та постганглiонарнi гiлки.
9. Iнтраорганнi сплетення органiв черевної порожнини, клiтини Догеля I i Догеля
II.
10. Вториннi вегетативнi сплетення органiв малого таза.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати черевний вiддiл блукаючого нерва.
87
2. Диференцiювати i продемонструвати переднiй блукаючий стовбур.

3. Диференцiювати i продемонструвати заднiй блукаючий стовбур.
4. Диференцiювати i продемонструвати поперекову частину симпатичного стовбура.
5. Диференцiювати i продемонструвати крижову частину симпатичного стовбура.
6. Диференцiювати i продемонструвати вегетативнi сплетення черевної порожнини.
7. Диференцiювати i продемонструвати вузли вегетативних сплетень черевної поро-
жнини.
8. Диференцiювати i продемонструвати вегетативнi сплетення органiв малого таза.

2. Вивчiть:
• Хiд, розподiл гiлок черевної частини блукаючого нерва.
• Будову i гiлки поперекового вiддiлу симпатичного стовбура.
• Будову i гiлки крижового вiддiлу симпатичного стовбура.
• Формування вегетативних сплетень черевної порожнини.
• Особливостi iннервацiї органiв черевної порожнини.
• Формування вегетативних сплетень порожнини таза.
Повторити:
1. Будову шлунка, тонкої, товстої кишки, печiнки, пiдшлункової залози.
2. Будову нирок, сечоводiв.
3. Будову i топографiю прямої кишки.
4. Будову i топографiю внутрiшнiх жiночих статевих органiв.
5. Будову i топографiю внутрiшнiх чоловiчих статевих органiв.
6. Будову i топографiю сечового мiхура.
7. Наднирковi залози: будова, топографiя, розвиток.
8. Черевну аорту: розподiл гiлок.
9. Морфологiчнi вiдмiнностi мiж симпатичною i парасимпатичною частинами веге-
тативної нервової системи.
10. Будову спинного мозку.
11. Будову спинномозкового нерва.
12. Будову вегетативної рефлекторної дуги.
13. Ядра блукаючого нерва.
14. Анатомiчнi особливостi грудної частини блукаючого нерва.
1. Топографiя i гiлки переднього та заднього блукаючого стовбура.
2. Будова, топографiя поперекової частини симпатичного стовбура.

3. Будова, топографiя крижового вiддiлу симпатичного стовбура.

4. Класифiкацiя вегетативних сплетень черевної порожнини. Джерела формування
черевного сплетення.
5. Будова, топографiя черевного сплетення, гiлки.
6. Характеристика непарних вегетативних сплетень черевної порожнини.
7. Внутрiшньоорганнi вегетативнi сплетення, клiтини Догеля I, Долгеля II.
8. Класифiкацiя вегетативних сплетень тазової порожнини. Формування, топогра-
фiя, гiлки верхнього та нижнього пiдчеревного сплетення.
9. Вториннi вегетативнi сплетення тазової порожнини.
10. Шлунок, печiнка, пiдшлункова залоза та кишечник: будова, топографiя, iннерва-
цiя.
11. Нирки, наднирковi залози та сечоводи: будова, топографiя, iннервацiя.
12. Матка та яєчники: будова, топографiя, iннервацiя.
13. Сечовий мiхур: будова, топографiя, iннервацiя.
14. Передмiхурова залоза: будова, топографiя, iннервацiя.
15. Пряма кишка: будова, топографiя, iннервацiя.
16. Печеристi та збуджуючi нерви статевого члена та клiтора.




ТЕМА 24
ПОПЕРЕКОВI, КРИЖОВI I КУПРИКОВI СПИННОМОЗКО-
ВI НЕРВИ: ФОРМУВАННЯ, РОЗПОДIЛ ГIЛОК. ПОПЕРЕ-
КОВЕ, КРИЖОВЕ ТА КУПРИКОВЕ СПЛЕТЕННЯ: ФОР-
МУВАННЯ, ПОДIЛ НА ГIЛКИ, РОЗПОДIЛ КОРОТКИХ ТА
ДОВГИХ ГIЛОК. IННЕРВАЦIЯ НИЖНIХ КIНЦIВОК.
Правильне засвоєння анатомiї нервової системи нижньої кiнцiвки доповнює матерiалi-
стичне формування поняття органiзму як цiлiсної системи, створює базу для вивчення
теоретичних i клiнiчних дисциплiн.
Знати:
1. Поперековi спинномозковi нерви, їх утворення, склад.
2. Гiлки поперекових спинномозкових нервiв: переднi, заднi, оболоннi та бiлi сполу-
чнi.
3. Заднi гiлки поперекових спинномозкових нервiв: хiд, топографiя, дiлянки iннер-
вацiї.
4. Переднi гiлки поперекових спинномозкових нервiв: хiд, топографiя, дiлянки iн-
нервацiї.
5. Поперекове сплетення: утворення, топографiю, класифiкацiю гiлок.
6. Короткi гiлки поперекового сплетення: клубово-пiдчеревний, клубово-пахвинний,
статево-стегновий нерви: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
7. Формування крижових i куприкового спинномозкових нервiв.
8. Гiлки куприкового i крижових спинномозкових нервiв.
9. Заднi гiлки крижових спинномозкових нервiв: хiд, топографiю, подiл, дiлянки
iннервацiї.
10. Переднi гiлки крижових i куприкового нервiв: хiд, топографiю.
11. Крижове сплетення: формування, топографiю, класифiкацiю гiлок.
12. Верхнiй i нижнiй сiдничнi нерви: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
91
13. Соромiтний нерв: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.

14. Куприкове сплетення: формування, топографiя.
15. Гiлки куприкового сплетення: дiлянки iннервацiї.
16. Бiчний шкiрний нерв стегна: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
17. Стегновий нерв: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
18. Пiдшкiрний нерв: початок, хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
19. Затульний нерв: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
20. Заднiй шкiрний нерв стегна: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
21. Сiдничий нерв: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки iннервацiї.
22. Iннервацiю гомiлки та стопи.
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати поперекове сплетення.
2. Диференцiювати i продемонструвати клубово-пiдчеревний нерв.
3. Диференцiювати i продемонструвати клубово-пахвинний нерв.
4. Диференцiювати i продемонструвати статево-стегновий нерв.
5. Диференцiювати i продемонструвати затульний нерв.
6. Диференцiювати i продемонструвати крижове сплетення.
7. Диференцiювати i продемонструвати куприкове сплетення.
8. Диференцiювати i продемонструвати верхнiй i нижнiй сiдничнi нерви.
9. Диференцiювати i продемонструвати соромiтний нерв.
10. Диференцiювати i продемонструвати сiдничий нерв.

2. Вивчiть:
• Поперековi спинномозковi нерви, їх утворення i подiл на гiлки.
• Заднi гiлки поперекових спинномозкових нервiв, дiлянки їх iннервацiї.
• Поперекове сплетення: формування, топографiя, розподiл коротких гiлок.
• Формування крижового i куприкового сплетення.
• Короткi гiлки крижового сплетення: їхнiй хiд, дiлянки iннервацiї.
• Хiд i розподiл гiлок куприкового сплетення.
• Довгi гiлки поперекового сплетення.
• Довгi гiлки крижового сплетення.
Повторити:
1. Будову кiсток таза.
2. М’язи таза.
3. Анатомiчнi утворення таза.

4. Фасцiї та м’язи промежини.

5. Анатомiчнi утворення промежини.
6. Будову зовнiшнiх чоловiчих i жiночих статевих органiв.
7. Анатомiчну будову нижньої кiнцiвки.
8. Будову спинного мозку.
9. Будову спинномозкового нерва.
1. Формування та склад поперекових спинномозкових нервiв, їх гiлки.
2. Утворення, топографiя та класифiкацiя гiлок поперекового сплетення.
3. Короткi гiлки поперекового сплетення: дiлянки iннервацiї.
4. М’язи передньобiчної стiнки живота, їх iннервацiя.
5. Кульшовий суглоб: iннервацiя.
6. Формування крижових i куприкового спинномозкових нервiв.
7. Заднi гiлки крижових спинномозкових нервiв: хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
8. Переднi гiлки крижових i куприкового спинномозкових нервiв: хiд, топографiя,
дiлянки iннервацiї. Формування, топографiя крижового сплетення.
9. Куприкове сплетення: гiлки, формування, топографiя.
10. Латеральний шкiрний нерв стегна: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннер-
вацiї.
11. Затульний нерв: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
12. Стегновий нерв: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
13. Пiдшкiрний нерв: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
14. Шкiра стегна: iннервацiя.
15. Довгi гiлки крижового сплетення. Сiдничий нерв: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки
iннервацiї.
16. Заднiй шкiрний нерв стегна: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки iннервацiї.
17. Iннервацiя м’язiв та шкiри нижньої кiнцiвки.






ТЕМА 25
АРТЕРIЇ, ВЕНИ НИЖНЬОЇ КIНЦIВКИ: ХIД,
ТОПОГРАФIЯ, ДIЛЯНКИ КРОВОПОСТАЧАННЯ.
ЛIМФАТИЧНI СУДИНИ I ВУЗЛИ НИЖНIХ КIНЦIВОК.
Синтезованi аналiтичнi знання ангiоневрологiчних особливостей будови тiла людини
забезпечать майбутнiм лiкарям грунтовне розумiння функцiонування органiзму як у
цiлому, так i зокрема в кожнiй конкретнiй галузi медицини.
Знати:
1. Стегнову артерiю: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання.
2. Пiдколiнну артерiю: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання.
3. Передню великогомiлкову артерiю: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостача-
ння.
4. Задню великогомiлкову артерiю: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачан-
ня.
5. Артерiальну сiтку кульшового, колiнного суглобiв: формування, значення.
6. Присередню i бiчну кiсточковi артерiальнi сiтки: формування, значення.
7. Тильну артерiю стопи: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання.
8. Присередню i бiчну пiдошвовi артерiї стопи: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кро-
вопостачання.
9. П’яткову артерiальну сiтку: формування, значення.
10. Горизонтальну i вертикальну пiдошвовi дуги: формування, значення.
11. Класифiкацiю i особливостi розподiлу вен нижньої кiнцiвки.
12. Глибокi i поверхневi вени нижньої кiнцiвки: формування, хiд, топографiю, прито-
ки.
13. Велику i малу пiдшкiрну вену нижньої кiнцiвки: формування, хiд, топографiю,
притоки.
14. Лiмфатичнi судини i вузли нижньої кiнцiвки: класифiкацiю.
15. Формування i подiл поверхневих лiмфатичних судин нижньої кiнцiвки.
96
Вмiти:
1. Диференцiювати i продемонструвати стегнову артерiю.
2. Диференцiювати i продемонструвати пiдколiнну артерiю.
3. Диференцiювати i продемонструвати передню i задню великогомiлковi артерiї.
4. Диференцiювати i продемонструвати малогомiлкову артерiю.
5. Диференцiювати i продемонструвати тильну артерiю стопи.
6. Диференцiювати i продемонструвати присередню та бiчну пiдошвовi артерiї.
7. Диференцiювати i продемонструвати артерiальнi пiдошвовi дуги.
8. Диференцiювати i продемонструвати велику та малу пiдшкiрнi вени нижньої кiн-
цiвки.
9. Диференцiювати i продемонструвати лiмфатичнi вузли i судини нижньої кiнцiвки.
10. Намалювати схему кровопостачання колiнного суглоба.

2. Вивчiть:
• Стегнову, пiдколiнну артерiї: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостача-
ння.
• Артерiї гомiлки i стопи: хiд, топографiю, гiлки, дiлянки кровопостачання.
• Артерiальну сiтку кульшового i колiнного суглобiв: формування, значення.
• Артерiальнi дуги стопи.
• Поверхневi i глибокi вени нижньої кiнцiвки: формування, хiд, топографiю,
притоки.
• Лiмфатичнi судини i вузли нижньої кiнцiвки.
Повторити:
1. Будову кiсток нижньої кiнцiвки.
2. Класифiкацiю i будову м’язiв стегна, гомiлки i стопи.
3. Топографiю стегна, гомiлки i стопи.
4. Будову кульшового та колiнного суглобiв.
5. Будову судинної i м’язової лакун.
6. Будову лiмфатичного вузла.
7. Формування грудної протоки.
8. Розподiл гiлок зовнiшньої i внутрiшньої клубових артерiї.

1. Стегнова артерiя: початок, хiд, топографiя. Глибока артерiя стегна: хiд, топогра-
фiя, гiлки, дiлянки кровопостачання.
2. Пiдколiнна артерiя: хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання.
3. Задня великогомiлкова артерiя: початок, хiд, топографiя, розподiл гiлок на го-
мiлцi, дiлянки кровопостачання.
4. Малогомiлкова артерiя: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачан-
ня.
5. Передня великогомiлкова артерiя: початок, хiд, топографiя, розподiл гiлок на го-
мiлцi, дiлянки кровопостачання.
6. Артерiальна сiтка кульшового та колiнного суглоба: формування, значення.
7. Присередня та бiчна кiсточкова артерiальна сiтка: формування, значення.
8. М’язи стегна, гомiлки та стопи: кровопостачання.
9. Тильна артерiя стопи: початок, хiд, топографiя, гiлки, дiлянки кровопостачання.
10. Медiальна пiдошвова артерiя: початок, хiд, топографiя.
11. Бiчна пiдошвова артерiя: початок, хiд, топографiя.
12. Артерiальнi дуги стопи,: значення, вiдмiнностi вiд артерiальних дуг кистi.
13. П’яткова сiтка: утворення, значення.
14. Вени нижньої кiнцiвки: класифiкацiя.
15. Поверхневi та глибокi вени нижньої кiнцiвки: початок, хiд, топографiя.
16. Вени пiдошвової i тильної поверхнi стопи.
17. Лiмфатичнi судини та вузли нижньої кiнцiвки: початок, хiд, топографiя.





ДОДАТОК А
Обов’язковi схеми
100
Варiанти простої рефлекторної дуги вегетативної нервової

системи.
1. Заднiй корiнець спинного мозку (radix posterior).

2. Спинномозковий вузол (ganglion spinale).
3. Спинномозковий нерв (nervus spinalis).
4. Переднiй корiнець спинного мозку (radix ventralis).
5. Бiла сполучна гiлка (r. communicans albus).
6. Сiра сполучна гiлка (r. communicans griseus).
7. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus).
8. Промiжний вузол (ganglion intermedius).
9. Термiнальний (кiнцевий) вузол (ganglion terminale).
10. Постганглiонарне симпатичне нервове волокно.
11. Периферичний вiдросток вiсцерально-чутливого нейрона.
12. Вставний нейрон анiмальної рефлекторної дуги.
13. Вставний нейрон вегетативної рефлекторної дуги.
14. Еффекторний нейрон анiмальної рефлекторної дуги.
15. Чутливий нейрон вегетативної рефлекторної дуги.
16. Тiла еффекторних нейронiв вегетативної рефлекторної дуги.

Схематичне зображення формування i основних гiлок

спинномозкового нерва.
1. Заднiй рiг спинного мозку (cornu posterius).

2. Заднiй корiнець спинного мозку (radix posterior).
3. Спинномозковий вузол (ganglion spinale).
4. Оболонна гiлка (ramus meningeus).
5. Спинномозковий нерв (nervus spinalis).
6. Задня гiлка спинномозкового нерва (r. dorsalis nervi spinalis).
7. Передня гiлка спинномозкового нерва (r. ventralis nervi spinalis).
8. Бiла сполучна гiлка (r. communicans albus).
9. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus).
10. Переднiй корiнець спинного мозку (radix ventralis).
11. Переднiй рiг спинного мозку (cornu anterius).
12. Бiчний рiг спинного мозку (cornu laterale).
13. Присередня гiлка задньої гiлки (r. medialis rami dorsalis).
14. Бiчна гiлка передньої гiлки (r. lateralis rami ventralis).

Схематичне зображення великого i малого кола кровообiгу.
1. Праве передсердя (atrium dextrum).

2. Лiве передсердя (atrium sinistrum).
3. Правий шлуночок (ventriculus dexter).
4. Лiвий шлуночок (ventriculus sinister).
5. Аорта (aorta).
6. Нижня порожниста вена (v. cava inferior).
7. Легеневий стовбур (truncus pulmonalis).
8. Права легенева артерiя (a. pulmonalis dextra).
9. Лiва легенева артерiя (a. pulmonalis sinistra).
10. Правi верхня та нижня легеневi вени (vv. pulmonales dextrae superior et inferior).
11. Лiвi верхня та нижня легеневi вени (vv. pulmonales sinistrae superior et inferior).
12. Верхня порожниста вена (v. cava superior).

Схематичне зображення топографiї компонентiв кореня

правої i лiвої легень.
1. Правий головний бронх (bronchus principalis dexter).

2. Права легенева артерiя (a. pulmonalis dextra).
3. Правi легеневi вени (vv. pulmonales dextrae).
4. Лiва легенева артерiя (a. pulmonalis sinistra).
5. Лiвий головний бронх (bronchus principalis sinister).
6. Лiвi легеневi вени (vv. pulmonales sinistrae).
7. Легенева зв’язка (lig. pulmonale).
8. Втиснення непарної вени (impressio v. hemiazygos).
9. Втиснення аорти (impressio aortae).
10. Серцеве втиснення (impressio cardiaca).
11. Ворота легенi (hilum pulmonis).

Схематичне зображення провiдної системи серця.
1. Пазухо-передсердний вузол (nodus sinuatrialis).

2. Передсердно-шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis).
3. Гiлки пазухо-передсердного вузла до верхньої порожнистої вени.
4. Гiлки пазухо-передсердного вузла до правого вушка серця.
5. Гiлки пазухо-передсердного вузла до нижньої порожнистої вени.
6. Гiлки пазухо-передсердного вузла до правого передсердя.
7. Переднiй мiжвузловий пучок (Венкебаха) (fasciculus internodalis anterior).
8. Заднiй мiжвузловий пучок (Бахмана) (fasciculus internodalis posterior).
9. Середнiй мiжвузловий пучок (Торелла) (fasciculus internodalis medius).
10. Гiлки пазухо-передсердного вузла до лiвого вушка серця.
11. Гiлки передсердно-шлуночкового вузла до нижньої порожнистої вени.
12. Передсердно-шлуночковий пучок Гiса (fasciculus atrioventricularis).
13. Права нiжка передсердно-шлуночкового пучка (crus dextrum fasciculus atrioventri-
cularis).
14. Лiва нiжка передсердно-шлуночкового пучка (crus sinistrum fasciculus atrioventri-
cularis).
15. Пiдендокардiальнi гiлки (волокна Пуркiн’є) (rami subendocardiales).
16. Гiлки пазухо-передсердного вузла до лiвого передсердя.

Схематичне зображення артерiальної сiтки лiктьового

суглоба.
1. Плечова артерiя (a. brachialis).

2. Глибока артерiя плеча (a. profunda brachii).
3. Верхня лiктьова побiчна артерiя (a. collateralis ulnaris superior).
4. Нижня лiктьова побiчна артерiя (a. collateralis ulnaris inferior).
5. Передня гiлка лiктьової поворотної артерiї (r. anterior a. recurrens ulnaris).
6. Задня гiлка лiктьової поворотної артерiї (r. posterior a. recurrens ulnaris).
7. Лiктьова поворотна артерiя (a. recurrens ulnaris).
8. Лiктьова артерiя (a. ulnaris).
9. Спiльна мiжкiсткова артерiя (a. interossea communis).
10. Передня мiжкiсткова артерiя (a. interossea anterior).
11. Задня мiжкiсткова артерiя (a. interossea posterior).
12. Поворотна мiжкiсткова артерiя (a. interossea recurrens).
13. Променева артерiя (a. radialis).
14. Променева поворотна артерiя (a. recurrens radialis).
15. Середня побiчна артерiя (a. collateralis media).
16. Променева побiчна артерiя (a. collateralis radialis).

Схематичне зображення тильної i долонної артерiальних

сiток та поверхневої i глибокої артерiальних дуг долонi.
1. Лiктьова артерiя (a. ulnaris).

2. Глибока долонна гiлка лiктьової артерiї (r. palmaris profundus a. ulnaris).
3. Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis).
4. Лiктьова долонна артерiя найменшого пальця (a. ulnaris palmaris digiti minimi).
5. Загальнi долоннi пальцевi артерiї (aa. digitales palmares communes).
6. Власнi долоннi пальцевi артерiї (aa. digitales palmares propriae).
7. Променева артерiя вказiвного пальця (a. radialis indicis).
8. Поверхнева гiлка променевої артерiї (r. palmaris superficialis a. radialis).
9. Променева артерiя (a. radialis).
10. Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus).
11. Долоннi п’ястковi артерiї (aa. metacarpeae palmares).
12. Перша артерiя великого пальця кистi (a. princes pollicis).
13. Передня мiжкiсткова артерiя (a. interossea anterior).
14. Долонна зап’ясткова сiтка (rete carpale palmare).
15. Долонна зап’ясткова гiлка променевої артерiї (r. carpalis palmaris a. radialis).
16. Долонна зап’ясткова гiлка лiктьової артерiї (r. carpalis palmaris a. ulnaris).

Схематичне зображення iннервацiї шкiри плеча та

передплiччя.
1. Верхнiй бiчний шкiрний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior).
2. Нижнiй бiчний шкiрний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior).
3. Присереднiй шкiрний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis).
4. Бiчний шкiрний нерв передплiччя (n. cutaneus antebrachii lateralis).
5. Присереднiй шкiрний нерв передплiччя (n. cutaneus antebrachii medialis).
6. Заднiй шкiрний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior).
7. Заднiй шкiрний нерв передплiччя (n. cutaneus antebrachii posterior).

Схематичне зображення iннервацiї шкiри тильної та

долонної поверхонь кистi.
1. Долонна гiлка лiктьового нерва (r. palmaris n. ulnaris).

2. Долонна гiлка серединного нерва (r. palmaris n. medianus).
3. Тильнi пальцевi гiлки променевого нерва (nn. digitales dorsales n. radialis).
4. Тильнi пальцевi гiлки лiктьового нерва (nn. digitales dorsales n. ulnaris).
5. Долонна гiлка лiктьового нерва (r. palmaris n. ulnaris).
6. Долонна гiлка серединного нерва (r. palmaris n. medianus).

Схематичне зображення формування i приток верхньої

порожнистої вени.

2. Лiва плечо-головна вена (v. brachiocephalica sinister).
3. Права плечо-головна вена (v. brachiocephalic dexter).
4. Хребтова вена (v. vertebralis).
5. Внутрiшня яремна вена (v. jugularis interna).
6. Пiдключична вена (v. subclavia).
7. Грудо-надчеревна вена (v. thoracoepigastrica).
8. Внутрiшньогрудна вена (v. thoracica interna).
9. Непарна вена (v. azygos).
10. Заднi мiжребровi вени (vv. intercostales posteriores).
11. Напiвнепарна вена (v. hemiazygos).
12. Додаткова напiвнепарна вена (v. hemiazygos accessoria).
13. Лiвi верхнi мiжребровi вени (vv. intercostales superior sinistrae).

Схематичне зображення нефрона та кровопостачання нирки.
1. Ниркова артерiя (a. renalis).

2. Артерiя для верхнього полюсу нирки (a. polaris superior).
3. Артерiя для центральної частини нирки (a. centralis).
4. Артерiя для нижнього полюсу нирки (a. polaris inferior).
5. Мiжчастковi артерiї (aа. interlobares).
6. Дугоподiбнi артерiї (aa. arcuatae).
7. Мiжчасточкова артерiя (a. interlobularis).
8. Приносна клубочкова артерiола / приносна судина (arteriola glomerularis afferens /
vas afferens).
9. Судинний клубочок (glomerulus).
10. Виносна клубочкова артерiола / виносна судина (arteriola glomerularis efferens / vas
efferens).
11. Пряма артерiола (arteriola recta).
12. Клубочкова капсула / Шумлянського-Боумена (capsula glomerularis / Bowman).
13. Проксимальна та дистальна покрученi нирковi трубочки (tubuli renales contorti
proximalis et distalis).
14. Вставний вiддiл (pars intercalatus).
15. Збиральна ниркова трубочка (tubulus renalis colligens).
16. Сосочкова протока (ductus papillaris).
17. Петля нефрона / Генле (ansa nephroni / Henle).

Схематичне зображення топографiї складових компонентiв

печiнково-дванадцятипалої зв’язки.
1. Спiльна жовчна протока (ductus choledochus).

2. Ворiтна вена (v. portae).
3. Власна печiнкова артерiя (a. hepatica propria).
4. Черевний стовбур (truncus coeliacus).
5. Жовчний мiхур (vesica biliaris).
6. Мiхурова протока (ductus cysticus).
7. Дванадцятипала кишка (duodenum).
8. Права печiнкова протока (ductus hepaticus dexter).
9. Лiва печiнкова протока (ductus hepaticus sinister).
10. Спiльна печiнкова протока (ductus hepaticus communis).

Схематичне зображення формування ворiтної вени, її

розгалуження в печiнцi та формування печiнкових вен
(чудесної венозної сiтки печiнки).

2. Верхня брижова вена (v. mesenterica superior).
3. Нижня брижова вена (v. mesenterica inferior).
4. Селезiнкова вена (v. lienalis).
5. Лiва шлунково-чепцева вена (v. gastroepiploica sinistra).
6. Лiва шлункова вена (v. gastrica sinistra).
7. Печiнкова вена (v. hepatica).
9. Права шлункова вена (v. gastrica dextra).
10. Припупковi вени (vv. paraumbilicales).

Схематичне зображення формування i приток нижньої

порожнистої вени.
1. Нижня порожниста вена (vena cava inferior).

2. Лiва спiльна клубова вена (v. iliaca communis sinistra).
3. Зовнiшня клубова вена (v. iliaca externa).
4. Внутрiшня клубова вена (v. iliaca interna).
5. Лiва яєчкова (яєчникова) вена (v. testicularis (ovarica) sinistra).
6. Поперековi вени (vv. lumbales).
7. Висхiдна поперекова вена (v. lumbalis ascendens).
8. Лiва ниркова вена (v. renalis sinistra).
9. Лiва наднирникова вена (v. suprarenalis sinistra).
10. Нижнi дiафрагмальнi вени (vv. phrenicae inferiores).
11. Лiва печiнкова вена (v. hepatica sinistra).
12. Промiжна печiнкова вена (v. hepatica intermedia).
13. Права печiнкова вена (v. hepatica dextra).
14. Права наднирникова вена (v. suprarenalis dextra).
15. Права ниркова вена (v. renalis dextra).
16. Права яєчкова (яєчникова) вена (v. testicularis (ovarica) dextra).

Схематичне зображення кава-кавальних анастомозiв.

3. Лiва плечо-головна вена (v. brachiocephalica sinistra).
4. Лiва внутрiшня яремна вена (v. yugularis interna sinistra).
5. Лiва пiдключична вена (v. subclavia sinistra).
6. Права плечо-головна вена (v. brachiocephalica dextra).
9. Додаткова напiвнепарна вена (v. hemiazygos accessoria).
10. Лiвi верхнi мiжребровi вени (vv. intercostales superior sinistrae).
12. Поперековi вени (vv. lumbales).
13. Спiльна клубова вена (v. iliaca communis).
16. Нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior).
17. Поверхнева надчеревна вена (v. epigastrica superficialis).

Схематичне зображення порто-кавальних анастомозiв.
1. Хребтова вена (v. vertebralis).

2. Права плечо-головна вена (v. brachiocephalica dextra).
4. Стравохiднi вени (vv. oesophageales).
5. Лiва шлункова вена (v. gastrica sinistra).
6. Селезiнкова вена (v. lienalis).
7. Нижня брижова вена (v. mesenterica inferior).
8. Верхня прямокишкова вена (v. rectalis superior).
9. Нижня прямокишкова вена (v. rectalis inferior).
10. Середня прямокишкова вена (v. rectalis media).
14. Поверхнева надчеревна вена (v. epigastrica superficialis).
15. Нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior).
16. Верхня брижова вена (v. mesenterica superior).
17. Припупковi вени (vv. paraumbilicales).
24. Права пiдключична вена (v. subclavia dextra).
25. Права внутрiшня яремна вена (v. yugularis interna dextra).

Схематичне зображення кровообiгу плода.
1. Праве передсердя (atrium dextrum).

2. Лiве передсердя (atrium sinistrum).
3. Правий шлуночок (ventriculus dexter).
4. Лiвий шлуночок (ventriculus sinister).
5. Аорта (aorta).
6. Артерiальна протока (Боталова) ductus arteriosus, Botalli).
7. Спiльна клубова артерiя (a. iliaca communis).
8. Пупковi артерiї (aa. umbilicales).
9. Легеневий стовбур (truncus pulmonalis).
10. Легеневi артерiї (aa. pulmonales).
12. Спiльна клубова вена (v. iliaca communis).
14. Венозна протока (Аранцiєва) (ductus venosus, Arantii).
15. Пупкова вена (v. umbilicalis).
16. Печiнковi вени (vv. hepaticae).
18. Плацента (placenta).

Схематичне зображення артерiальної сiтка колiнного

суглоба.
1. Стегнова артерiя (a. femoralis).

2. Низхiдна колiнна артерiя (a. descendens genus).
3. Присередня верхня колiнна артерiя (a. superior medialis genus).
4. Пiдколiнна артерiя (a. poplitea).
5. Середня колiнна артерiя (a. media genus).
6. Присередня нижня колiнна артерiя (a. inferior medialis genus).
7. Задня поворотна великогомiлкова артерiя (a. recurrens tibialis posterior).
8. Задня великогомiлкова артерiя (a. tibialis posterior).
9. Малогомiлкова огинальна гiлка (r. circumflexus fibularis).
10. Передня великогомiлкова артерiя (a. tibialis anterior).
11. Передня поворотна великогомiлкова артерiя (a. recurrens tibialis anterior).
12. Бiчна нижня колiнна артерiя (a. inferior lateralis genus).
13. Бiчна верхня колiнна артерiя (a. superior lateralis genus).

Схематичне зображення iннервацiї шкiри передньої поверхнi

стегна, гомiлки та стопи.
1. Стегнова гiлка статево-стегнового нерва (r. femoralis n. genitofemoralis).

2. Бiчна шкiрна гiлка клубово-пiдчеревного нерва (r. cutaneus lateralis n. iliohypogastri-
cus).
3. Переднi шкiрнi гiлки стегнового нерва (rr. cutanei anteriores n. femoralis).
4. Бiчний шкiрний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis).
5. Шкiрна гiлка затульного нерва (r. cutaneus n. obturatorius).
6. Пiдшкiрний нерв (n. saphenus).
7. Присереднiй дорсальний шкiрний нерв (n. cutaneus dorsalis medialis).
8. Бiчний тильний шкiрний нерв (n. cutaneus dorsalis lateralis).
9. Тильнi пальцевi нерви стопи (nn. digitales dorsales pedis).

Схематичне зображення iннервацiї шкiри задньої поверхнi

стегна, гомiлки та пiдошвової поверхнi стопи.
1. Верхнi нерви сiдницi (nn. clunium superiores).

2. Середнi нерви сiдницi (nn. clunium medii).
3. Нижнi нерви сiдницi (nn. clunium inferiores).
4. Заднiй шкiрний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior).
5. Присереднiй шкiрний нерв литки (n. cutaneus surae medialis).
6. Бiчний шкiрний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis).
7. Бiчний тильний шкiрний нерв (n. cutaneus dorsalis lateralis).
9. Присереднi п’ятковi гiлки великогомiлкового нерва (rr. calcanei mediales n. tibialis).
10. Присереднiй пiдошвовий нерв (n. plantaris medialis).
11. Бiчний пiдошвовий нерв (n. plantaris lateralis).

ДОДАТОК Б
Банк тестових завдань для самоконтролю знань
До теми 1
1. В результатi патологiчного процесу A. *Diencephalon.

порушена функцiя центральної ланки ефе- B. Mesencephalon.
рентної частини симпатичного вiддiлу ве- C. Pons.
гетативної нервової системи. Вказати, де D. Medulla oblongata.
можлива локалiзацiя процесу в спинному E. Medulla oblongata.
мозку? 4. У хворого пiсля важкої електротравми
A. *Латеральне промiжне ядро бокових ро- в перiод реабiлiтацiї ведучими виявились
гiв. вегетативнi розлади в виглядi порушення
B. Медiальне промiжне ядро бокових ро- потовидiлення i терморегуляцiї, головний
гiв. бiль, лабiльнiсть судинної стiнки. Який мо-
C. Дорзальне ядро заднiх рогiв. зок є вищим вегетативним центром?
D. Власне ядро заднiх рогiв. A. *Hypothalamus.
E. Ядро переднiх рогiв. B. Thalamus.
2. У хворого гiпоталамо-гiпофiзарний C. Metathalamus.
симптомокомплекс (Бабiнського-Фрелiха): D. Epithalamus.
вiдкладення жиру в плечовому поясi, мо- E. Mesencephalon.
лочних залозах, зникнення вторинних ста- 5. У пiддослiдної тварини пiд час експе-
тевих ознак, схильнiсть до гiпотермiї. До рименту подразнюють периферичний вiд-
якого вiддiлу великого мозку вiдноситься рiзок блукаючого нерва. Якi з наведених
гiпоталамус? змiн будуть спостерiгатися при цьому?
A. *Diencephalon. A. *Зменшення частоти серцевих скоро-
B. Mesencephalon. чень.
C. Pons. B. Збiльшення частоти серцевих скоро-
D. Medulla oblongata. чень.
E. Telencephalon. C. Розширення зiниць.
3. У хворого булемiя - пiдвищене вiдчу- D. Збiльшення частоти дихання.
ття голоду. Виявлено ураження рецепто- E. Розширення бронхiв.
рiв гiпоталамiчної дiлянки, що сигналiзу- 6. У чоловiка 34-х рокiв пiд час бiйки
ють мозок про накопичення вуглеводiв у виникла зупинка серця внаслiдок сильного
кровi. Який мозок уражений? удару у верхню дiлянку передньої черевної
121
стiнки. Який iз зазначених механiзмiв ре- E. Безумовнi симпатичнi.

гуляцiї спричинив зупинку серця? 11. У спортсмена внаслiдок довiльної за-
A. *Парасимпатичнi безумовнi рефлекси. тримки дихання на 40 секунд зросли часто-
B. Симпатичнi безумовнi рефлекси. та серцевих скорочень та системний арте-
C. Парасимпатичнi умовнi рефлекси. рiальний тиск. Реалiзацiя яких механiзмiв
D. Симпатичнi умовнi рефлекси. регуляцiї зумовлює змiни показникiв?
E. Периферичнi рефлекси. A. *Безумовнi симпатичнi рефлекси.
7. В експериментi у тварини в резуль- B. Безумовнi парасимпатичнi рефлекси.
татi проведеного перетинання депресорно- C. Умовнi симпатичнi рефлекси.
го нерва та руйнування каротидних клубо- D. Умовнi парасимпатичнi рефлекси.
чкiв розвинулась стiйка гiпертензiя. З по- E. Умовнi соматичнi.
рушенням якої функцiї нервової системи 12. Внаслiдок росту пухлини в порожни-
пов’язане це явище? ну III шлуночка головного мозку у пацiєн-
A. *Вегетативна. та розвивається вегетативнi розлади у ви-
B. Вища нервова дiяльнiсть. глядi порушення сну, терморегуляцiї, всiх
C. Рухова. видiв обмiну, нецукровий дiабет. Подразне-
D. Сенсорна. ння ядер якої дiлянки головного мозку ви-
E. Трофiчна. кликало цi симптоми?
8. Безпосередньо пiсля переходу з гори- A. *Гiпоталамуса.
зонтального положення у вертикальне у B. Нiжок мозку.
чоловiка частота серцевих скорочень збiль- C. Покришки середнього мозку.
шилась на 15 скорочень за хвилину. Якi ме- D. Моста.
ханiзми регуляцiї переважно зумовлюють E. Довгастого мозку.
цю змiну? 13. У дитини пiсля грипу протягом 3 ти-
A. *Безумовнi симпатичнi рефлекси. жнiв спостерiгаються порушення терморе-
B. Умовнi симпатичнi рефлекси. гуляцiї в виглядi довготривалого субфебрi-
C. Умовнi та безумовнi симпатичнi рефле- лiтету та гiпертермiчних кризiв. Лiкар пi-
кси. дозрює функцiональну недостатнiсть ви-
D. Катехоламiни. щого вегетативного центра. Яка частина
E. Симпатичнi рефлекси i катехоламiни. мозку функцiонально пошкоджена?
9. В експериментi на тваринi здiйснили A. *Hypothalamus.
перерiзку блукаючих нервiв з обох бокiв. B. Thalamus.
Як при цьому змiниться характер дихан- C. Metathalamus.
ня? D. Epithalamus.
A. *Стане глибоким i рiдким. E. Mesencephalon.
B. Стане поверхневим та частим. 14. Пiд час футбольного матчу мiж вбо-
C. Стане глибоким i частим. лiвальниками виникла сутичка. На фонi
D. Стане поверхневим та рiдким. негативних емоцiй в одного учасника су-
E. Дихання не змiниться. тички були розширенi зiницi й пiдвищене
10. У студента, який раптово зустрiв ко- серцебиття. Активацiя якої системи органi-
хану дiвчину, збiльшився системний арте- зму забезпечує такi вегетативнi змiни при
рiальний тиск. Посилена реалiзацiя яких негативних емоцiях?
рефлексiв спричинила таку змiну тиску? A. *Симпато-адреналова.
A. *Умовнi симпатичнi. B. Гiпоталамо-гiпофiзарно-тиреоїдна.
B. Умовнi парасимпатичнi. C. Соматична нервова.
C. Умовнi симпатичнi та парасимпатичнi. D. Парасимпатична нервова.
D. Безумовнi парасимпатичнi. E. Метасимпатична нервова.

15. Пацiєнт iз захворюванням першого A. *Вiсцеро-дермальнi.

верхнього рiзця злiва скаржиться на силь- B. Вiсцеро-вiсцеральнi.
ний бiль шкiри в дiлянцi надбрiвної дуги з C. Вiсцеро-соматичнi.
того ж боку. Реалiзацiя якого виду рефле- D. Сомато-вiсцеральнi.
ксiв спричиняє вказанi реакцiї? E. Пропрiоцептивнi.
До теми 2
1. У чоловiка вiдмiчається випадiн- D. Сiткiвка ока.

ня функцiї медiальних половин сiткiвки. E. Зоровi нерви.
Який вiддiл провiдного шляху зорового
аналiзатора уражений? 5. При ушкодженнi якого з вiддiлiв про-
A. *Зорове перехрестя. вiдного шляху зорового аналiзатору вияви-
B. Лiвий зоровий тракт. ться вiдсутнiсть чутливостi до свiтлових
C. Правий зоровий тракт. подразникiв медiальної половини сiткiвки
D. Лiвий зоровий нерв. обох сторiн.
E. Правий зоровий нерв. A. *Зорове перехрестя.
B. Правий зоровий тракт.
2. Дослiджуються рецептори, iнформа- C. Лiвий зоровий тракт.
цiя вiд яких прямує до кори без участi D. Правий зоровий нерв.
таламусу. Якi це рецептори? E. Лiвий зоровий нерв.
A. *Нюховi.
B. Дотиковi. 6. У хворого крововилив в заднiй вiддiл
C. Смаковi. задньої нiжки внутрiшньої капсули. Фун-
D. Зоровi. кцiї яких шляхiв постраждають при цьо-
E. Слуховi. му?
A. *Центральнi слуховий та зоровий тра-
3. У хворого вiдсутнiй зiр у правих по- кти.
ловинах полiв зору обох очей. Яка нервова B. Корково-таламiчний i лобно-мостовий.
структура уражена? C. Лобно-мостовий та корково-ядерний.
A. *Лiвий зоровий тракт. D. Корково-ядерний i корково-спиномоз-
B. Зорове перехрестя. ковий.
C. Правий зоровий тракт. E. Корково-ядерний та центральний слу-
D. Сiткiвка ока. ховий.
E. Зоровi нерви.
7. У хворого порушений зiр у виглядi ви-
4. У хворого порушений зiр у бiчних падiння медiального поля зору справа та
половинах полiв зору обох очей (бiтемпо- латерального поля зору злiва. Яка частина
ральна гемiанопсiя). Яка нервова структу- зорового аналiзатора порушена?
ра пошкоджена? A. *Правий зоровий тракт.
A. *Зорове перехрестя. B. Лiвий зоровий тракт.
B. Лiвий зоровий тракт (зоровий шлях). C. Зорове перехрестя.
C. Правий зоровий тракт (зоровий шлях). D. Правий зоровий нерв.

E. Лiвий зоровий нерв.

12. До лiкаря звернулась жiнка 54 рокiв
8. У чоловiка 35 рокiв з перенесеним ме- iз скаргами на паморочення, нудоту, по-
нiнгоенцефалiтом вiдмiчається рiзке зни- рушення рiвноваги пiсля падiння i травми
ження слуху. Обстеження виключає пато- голови. Порушення функцiї якої структу-
логiю звукопровiдного та звукосприймаль- ри внутрiшнього вуха ймовiрнiше всього
ного апаратiв органа слуху. В якiй звивинi було?
кори головного мозку патологiчнi змiни? A. *Organum vestibulare.
A. *Верхнiй скроневiй. B. Labyrinthus osseus.
B. Середнiй скроневiй. C. Organum spirale.
C. Верхнiй лобовiй. D. Membrana tympani.
D. Надкрайовiй. E. Canalis longitudinalis modioli.
E. Кутовiй.
13. У хворого стався крововилив в по-
9. При обстеженнi у хворого виявлено тиличну дiлянку, в зонi шпорної борозни.
вiдсутнiсть зору в присереднiх половинах Якi функцiї органiзму при цьому постра-
полiв зору обох очей. Яка частина зорово- ждали?
го шляху вiрогiдно ушкоджена? A. *Вiдсутнiй зiр.
A. *Chiasma opticus. B. Вiдсутнiй слух.
B. N. opticus. C. Вiдсутнiй нюх.
C. Tractus opticus. D. Вiдсутнi рухи.
D. Sulcus calcarinus. E. Вiдсутня чутливiсть.
E. Corpus geniculatum laterale. 14. У жiнки 60 рокiв пухлина головного
мозку спричинила руйнування лiвого зоро-
10. В офтальмологiчне вiддiлення звер- вого тракту. Вiд яких дiлянок сiткiвки не
нулась хвора iз скаргами на часткову втра- будуть проводитися iмпульси до коркового
ту зору. При обстеженнi виявлено випадiн- аналiзатора органу зору?
ня однойменних половин поля зору з боку A. *Вiд медiальної половини сiткiвки пра-
обидвох очей (гомонiмна гемiанопсiя). На вого ока i латеральної половини лiвого ока.
якому рiвнi вiдбулося пошкодження воло- B. Вiд медiальної половини сiткiвки право-
кон зорового нерва? го i лiвого ока.
A. *На рiвнi одного iз зорових шляхiв. C. Вiд латеральної половини сiткiвки пра-
B. На рiвнi стовбура лiвого зорового нерва. вого i лiвого ока.
C. На рiвнi стовбура правого зорового нер- D. Вiд медiальної половини сiткiвки лiвого
ва. ока i латеральної половини правого ока.
D. На рiвнi перехреста зорових нервiв. E. Вiд усiєї сiткiвки лiвого ока.
E. На рiвнi обидвох зорових шляхiв. 15. У хворого пухлина в дiлянцi верхньо-
го носового ходу. Порушення яких функцiй
11. У хворого втрата слухової чутливо- можна очiкувати?
стi внаслiдок пошкодження восьмої пари A. *Порушення нюху.
ЧМН. У якому вузлi знаходяться першi B. Порушення слиновiддiлення.
нейрони слухового шляху? C. Порушення смаку.
A. *Gangl. spirale. D. Порушення слуху.
B. Gangl. vestibulare. E. Порушення ковтання.
C. Gangl. geniculi. 16. У хворого втрата слухової чутливостi
D. Gangl. trigeminale. внаслiдок пошкодження восьмої пари ЧН.
E. Gangl. ciliare. У яких ядрах знаходиться другий нейрон

слухового шляху? B. Горизонтальнi нейроцити.

A. *Nucl. cochlearis ventralis et dorsalis. C. Колбочковi нейросенсорнi клiтини.
B. Nucl. cochlearis lateralis et medialis. D. Бiполярнi нейрони.
C. Nucl. cochlearis accessorius. E. Ганглiонарнi нервовi клiтини.
D. Nucl. vestibularis lateralis et medialis. 21. У хворого спостерiгається пухлина
E. Nucl. vestibularis ventralis et dorsalis. тканин орбiти позаду очного яблука. За-
17. Пiсля важкої закритої черепно-моз- значено порушення акомодацiї та звужен-
кової травми хворий перестав впiзнавати ня зiницi ока. Яке анатомiчне утворення
обличчя родичiв. Який кiрковий центр по- ушкоджено?
шкоджений? A. *Ganglion ciliare.
A. *Кора навколо шпорної борозни. B. N. nasociliaris.
B. Кора надкрайової звивини. C. N. lacrimalis.
C. Кора верхної скроневої звивини. D. N. opticus.
D. Кора передцентральної звивини. E. N. Trochlearis.
E. Кора зацентральної звивини. 22. У хворого з офтальмоплегiчною фор-
18. До ЛОР-лiкаря звернулася жiнка 55 мою ботулiзма спостерiгається ураження
рокiв, яка 30 рокiв пропрацювала лаборан- середнього мозку, клiнiчними проявами
том в хiмiчнiй лабораторiї. Вона скаржи- якого є двоїння в очах, паралiч акомодацiї,
ться на порушення нюху. Пiд час огляду птоз, розширення та деформацiя зiниць,
виявлено атрофiчнi змiни regio olfactoria вiдсутнiсть реакцiї зiниць на свiтло. Ура-
слизової оболонки носової порожнини. Де ження яких ядер середнього мозку призво-
вона знаходиться? дить до даної клiнiчної симптоматики?
A. *В дiлянцi верхнього носового ходу та A. *Ядер окорухового нерва, блокового
вiдповiднiй частинi перегородка носа. нерва.
B. В дiлянцi середнього носового ходу та B. Ядер верхнього горбка.
вiдповiднiй частинi перегородка носа. C. Червоного ядра.
C. В дiлянцi нижнього носового ходу та D. Чорної речовини.
вiдповiднiй частинi перегородка носа. E. Ядер нижнього горбка.
D. В дiлянцi загального носового ходу. 23. Унаслiдок пошкодження a. cerebri
E. В дiлянцi носоглоткового носового ходу. posteriores дуже часто виникає так званий
19. Хвора 45 рокiв, звернулася до лiка- синдром червоного ядра- паралiч окорухо-
ря зi скаргами на втрату можливостi роз- вого нерва на боцi патологiчного вогнища,
рiзняти кольори, що з’явилася пiсля пере- тремтiння кiнцiвок на протилежнiй. Яка
несеної електричної травми. Пiсля огляду частина мозку уражена?
сiткiвки ока виявлено ураження рецепто- A. *Mesencephalon.
рiв, що вiдповiдають за цей вид чутливо- B. Thalamus.
стi. Що це за рецептори? C. Metathalamus.
A. *Колбочки. D. Epithalamus.
B. Палочки. E. Hypothalamus.
C. Бiполярнi. 24. Пiсля пологiв акушер знайшов у
D. Мультиполярнi. новонародженого двосторонню косоокiсть,
E. Ганглiонознi. що сходиться. Пошкодження яких ядер че-
20. При нестачi вiтамiну A у людини репних нервiв розвилося у новонароджено-
вiдбувається порушення сутiнкового зору. го пiсля пологової травми?
Вкажiть клiтини, яким належить означе- A. *N. abducens.
на фоторецепторна функцiя: B. N. trochlearis.
A. *Паличковi нейросенсорнi клiтини. C. N. oculomotorius.

D. N. trigeminus. B. M. dilatator pupillae.

E. N. facialis. C. M. sphincter pupillae.
25. Пiсля крововиливу в мозок у хво- D. M. obliquus superiores.
рого виникла стiйка косоокiсть правого E. M. obliquus inferiores.
ока, втрачена здатнiсть до вiдведення йо- 30. У чоловiка, 60 рокiв, вiкова далеко-
го латерально. Ядро якого черепного нерва зорiсть в зв’язку з послабленням акомода-
ушкоджено при крововиливi? цiйних властивостей кришталика та глад-
A. *N. аbducens dexter. ких м’язiв судинної оболонки очного яблу-
B. N. facialis dexter. ка, що потребує корекцiї лiнзами. Гiлками
C. N. oculomotorius. якого вузла iннервуються м’язи corpus cili-
D. N. abducens sinister. arе?
E. N. trochlearis. A. *G. ciliare.
26. У хворого пiсля застосування кра- B. G. pterygopalatinum.
пель, що мiстять атропiн, виникло стiйке C. G. oticum.
розширення зiницi. Який м’яз не працює? D. G. trigeminale.
A. *Звужувач зiницi. E. G. sympathicus.
B. Розширювач зiницi. 31. Акомодацiя – властивiсть ока ясно
C. Вiйковий. бачити предмети, якi знаходяться вiд ньо-
D. Всi прямi м’язи. го на рiзних вiддалях. Скороченням яких
E. Всi косi м’язи. м’язiв здiйснюється акомодацiя?
27. У пацiєнта при епiдемiчному енцефа- A. *M. ciliaris et m. sphincter pupillae.
лiтi спостерiгаються одно- або двобiчний B. Тiльки mm. recti medialis.
птоз (опущення повiки), розбiжна косо- C. Mm. recti medialis et lateralis.
окiсть, порушення акомодацiї. Зiницi роз- D. Тiльки m. сiliaris.
ширенi. Ядра якої пари черепних нервiв E. Тiльки m. sphincter pupillae.
ураженi? 32. При iнфарктi a. cerebri posterior ча-
A. *III. сто виникає синдром червоного ядра – па-
B. IV. ралiч окорухового нерва на сторонi ураже-
C. V. ння, тремтiння кiнцiвок на протилежнiй.
D. VI. Куди проектуються ядра окорухового нер-
E. VII. ва?
28. У хворого порушений зiничний ре- A. *Сolliculus superiores mesencephali.
флекс. Зiницi маленькi, хворий погано орi- B. Сolliculus inferiores mesencephali.
єнтується в темному примiщеннi. Функцiя C. Locus caeruleus.
якого м’яза очного яблука порушена? D. Eminentia medialis fossaе rhomboidei.
A. *M. dilatator pupillae. E. Sulcus limitans.
B. M. sphincter pupillae. 33. У наслiдок травми у хворого спосте-
C. M. ciliares. рiгається розширення дiаметра зiниць та
D. M. obliquus superiores. порушення зiничного рефлексу. Дiяльнiсть
E. M. obliquus inferiores. якого м’яза блоковано?
29. У чоловiка, 60 рокiв, вiкова далеко- A. *Musculus sphincter pupillae.
зорiсть в зв’язку з послабленням акомода- B. Musculus ciliaris.
цiйних властивостей кришталика та глад- C. Musculus dilatator pupillae.
ких м’язiв судинної оболонки очного яблу- D. Musculus rectus superior.
ка, яка потребує корекцiї лiнзами. Тонус E. Musculus rectus inferior.
якого м’яза з вiком послаблений? 34. В результатi травми голови утво-
A. *M. ciliares. рилася гематома з локалiзацiєю в районi

середньої черепної ямки злiва. Внаслiдок Який з м’язiв очного яблука пошкоджено?
цього на сторонi ураження виникло розши- A. *Musculus rectus oculi medialis.
рення зiницi. Який нерв уражений? B. Musculus rectus oculi lateralis.
A. *N. oculomotorius. C. Musculus rectus oculi superior.
B. N. abduceus. D. Musculus rectus oculi inferior.
C. N. opticus. E. Musculus obliqus oculi superior.
D. N. trochlearis. 40. Хворий звернувся зi скаргами на по-
E. N. trigeminus. рушення зору, що супроводжується опуще-
35. У хворого з пухлиною стовбурової ча- нням повiки, неможливiстю повернути око
стини мозку виникло затруднення при ви- вверх та досередини. При оглядi у хворого
суваннi язика. Функцiя якого м’яза язика вiдмiчено, що око вiдведене назовнi, зiниця
при цьому постраждала? розширена та не реагує на свiтло, хворий
A. *Пiдборiдно-язикового. не бачить близько. Який нерв ушкоджено?
B. Шилоязикового. A. *Окоруховий.
C. Пiд’язиково-язикового. B. Блоковий.
D. Верхнього поздовжнього. C. Вiдвiдний.
E. Поперечного. D. Зоровий.
36. При внутрiшньомозковому кровови- E. Трiйчастий.
ливi у хворого стала невиразна мова. Зву- 41. У хворого звужена зiниця, що при
коутворення гортанi й рухи нижньої щеле- зменшеннi освiтлення не розширюється. В
пи збереглися. Ядра яких нервiв ураженi якому мiсцi спостерiгається ураження цен-
при цьому? тральної нервової системи?
A. *Nuclei n. hypoglossi. A. *Бiчний рiг сiрої речовини спинного
B. Nuclei n. vagi. мозку на рiвнi СVIII - ThI.
C. Nuclei n. аccessorii. B. Покрив нiжки середнього мозку на рiвнi
D. Nuclei n. facialis. верхнiх горбикiв його покришки.
E. Nuclei n. glossopharyngeus. C. Основа нiжки середнього мозку на рiвнi
37. Хвора 25 рокiв звернулася зi скар- нижнiх горбикiв його покришки.
гами на погiршення зору. При оглядi ви- D. Бiчне колiнчасте тiло промiжного моз-
явлено порушення акомодацiї, зiниця роз- ку.
ширена, не реагує на свiтло. Функцiя яких E. Верхнi горбики покришки середнього
м’язiв порушена? мозку.
A. *М’яз, що звужує зiницю, вiйковий. 42. При перевiрцi зiничного рефлексу у
B. М’яз, що розширює зiницю, вiйковий. хворого спостерiгаються сповiльнення реа-
C. Верхнiй навскiсний, вiйковий. кцiї на свiтло на лiвому оцi. Функцiя якого
D. Латеральний прямий, м’яз, що звужує ядра порушена?
зiницю. A. *Додаткове ядро окорухового нерва.
E. М’яз, що звужує i м’яз, що розширює B. Ядро блокового нерва.
зiницю. C. Ядро вiдвiдного нерва.
38. У хворого порушений процес акомо- D. Ядра верхнiх горбикiв покрiвлi.
дацiї ока. Який м’яз пошкоджений? E. Ядро окорухового нерва.
A. *Musculus ciliaris. 43. У чоловiка пiсля черепно-мозкової
B. Musculus sphincter pupillae. травми виникла правобiчна косоокiсть, що
C. Musculus dilatator pupillae. сходиться. Пошкодження якого черепно-
D. Musculus rectus superior. мозкового нерва призвело до таких наслiд-
E. Musculus rectus inferior. кiв?
39. У хворого косоокiсть, що збiгається. A. *N. abducens.

B. N. facialis. B. Очний.
C. N. trigeminus. C. Блоковий.
D. N. trochlearis. D. Вiдвiдний.
E. N. oculomotorius. E. Зоровий.
44. Хворий iз зусиллями вимовляє сло- 49. При оглядi травмованого у дорожнiй
ва, а також скаржиться на утруднення при пригодi лiкар встановив ураження зовнi-
ковтаннi. Ушкодження якого нерва викли- шньої стiнки очної ямки. Потерпiлий втра-
кало таку клiнiчну картину? тив можливiсть вiдведення очного яблука
A. *N. hypoglossus. на травмованiй сторонi. Який нерв мiг бу-
B. N. facialis. ти ураженим у даному випадку?
C. N. glossopharyngeus. A. *N. abducens.
D. N. accessories. B. N. trochlearis.
E. N. vagus. C. N. oculomotorius.
45. Хворий скаржиться на утруднене пi- D. N. ophthalmicus.
дiймання правої руки вище горизонталь- E. N. infraorbitalis.
ного рiвня. Ураження якого нерва призво- 50. У хворого при висуваннi язика спо-
дить до цього? стерiгається вiдхилення його верхiвки влi-
A. *Правий додатковий нерв. во. Рухова iнервацiя якого черепного нерву
B. Лiвий додатковий нерв. порушена у цьому випадку?
C. Великий грудний. A. *N. hypoglossus dexter.
D. Малий грудний. B. N. glossopharyngeus dexter.
E. Правий блукаючий. C. N. vagus dexter.
46. У хворого утрудненi повороти голови D. N. trigeminus sinister.
влiво i закидування її назад. При ураженнi E. N. facialis sinister.
якого нерва це може бути? 51. При оглядi хворого виявлено збiжну
A. *Правий додатковий нерв. косоокiсть, вiдхилення очного яблока досе-
B. Лiвий додатковий нерв. редини i неможливiсть вiдвести очне яблу-
C. Великий грудний. ко дозовнi. Який нерв пошкоджений?
D. Малий грудний. A. *Вiдвiдний.
E. Правий блукаючий. B. Окоруховий.
47. У хворого, госпiталiзованого у невро- C. Очний.
логiчне вiддiлення, при обстеженнi виявле- D. Блоковидний.
но вiдхилення язика вбiк при висовуваннi, E. Зоровий.
атрофiчнi змiни половини язика, порушен- 52. Хворий A. скаржиться на опущення
ня мови, затруднене ковтання. Який нерв верхньої повiки. Який нерв пошкоджений?
пошкоджений? A. *Окоруховий.
A. *Пiд’язиковий. B. Вiдвiдний.
B. Язиковий. C. Блоковидний.
C. Барабанна струна. D. Зоровий.
D. Язико-глотковий. E. Очний.
E. Блукаючий. 53. Хворому 60 рокiв важко формувати
48. При обстеженнi хворого виявлено i рухати харчову грудку, це порушує про-
опущення верхньої повiки, розбiжну косо- цес їжi. При цьому язик нерухомий, мова
окiсть, розширення зiницi, обмеженiсть ру- стала неможливою. Причиною цього могло
хливостi очного яблука. Який нерв пошко- стати порушення якого нерва?
джений? A. *Пiд’язикового нерва.
A. *Окоруховий. B. Додаткового нерва.

C. Язикоглоткового нерва. вого ока.

D. Трiйчастого нерва. E. Випадiння зору в сiткiвках обох очей.
E. Лицевого нерва. 58. Хворий втратив здатнiсть впiзнавати
54. Пiсля перенесеного запального захво- предмети за характерними для них звука-
рювання у хворого виникло неповне вiдве- ми (годинник, дзвiн, музика). Яка частка
дення очного яблука в латеральну сторону. мозку ушкоджена?
Який нерв у хворого пошкоджений? A. *Lobus temporalis.
A. *Вiдвiдний. B. Lobus occipitalis.
B. Окоруховий. C. Lobus frontalis.
C. Блоковий. D. Lobus parietalis.
D. Зоровий. E. Insula.
E. Лицевий. 59. Хворий скаржиться на запаморочен-
55. У хворого порушена моторна фун- ня i втрату слуху. Який нерв ушкоджений?
кцiя язика. З патологiєю якого нерва це A. *Присiнково-завитковий.
пов’язано? B. Трiйчастий.
A. *Пiд’язикового. C. Пiд’язиковий.
B. Блукаючого. D. Блукаючий.
C. Язикоглоткового. E. Блоковий.
D. Лицевого. 60. Внаслiдок травми вiдбувся розрив
E. Додаткового. нюхових волокон, якi виходять з порожни-
56. До лiкаря-окулiста звернулась жiн- ни носа. Крiзь яку кiстку проходять цi во-
ка 56 рокiв зi скаргами на погiршення зо- локна?
ру. При обстеженнi було встановлено по- A. *Решiтчасту.
рушення процесу акомодацiї кришталику, B. Клиноподiбну.
що обумовлено порушенням функцiї веге- C. Верхню щелепу.
тативного вузла голови, з якого здiйснює- D. Нижню носову раковину.
ться парасимпатична iннервацiя m. ciliaris. E. Носову.
Який це вузол? 61. В результатi травми черепа з пошко-
A. *G. ciliare. дженням верхньої стiнки правої очної ямки
B. G. pterygopalatinum. потерпiлий втратив можливiсть пiднiмати
C. G. oticum. верхню повiку правого ока i дивитися уго-
D. G. submandibulare. ру. Який нерв вiрогiдно пошкоджений?
E. G. nasociliare. A. *R. superior n. oculumotorius.
57. Хвора А, 75 р., доставлена в офталь- B. R. inferior n. oculumotorius.
мологiчне вiддiлення лiкарнi зi скаргами C. N. trochlearis.
на погiршення зору. При об’єктивному до- D. N. abducens.
слiдженнi встановлна наявнiсть пухлини E. N. ophthalmicus.
мозку, розташованої в дiлянцi лiвого зо- 62. При оглядi хворого спостерiгає-
рового тракту. Якi порушення зору будуть ться атрофiя грудиноключичнососкоподi-
спостерiгатися у хворої? бного м‘яза i верхнього краю трапецеви-
A. *Випадiння зору в лiвих половинах сi- дного. Обмежено поворот голови в проти-
ткiвки обох очей. лежну сторону. Який нерв пошкоджено?
B. Випадiння зору в правих половинах сi- A. *Додатковий.
ткiвки обох очей. B. Блукаючий.
C. Випадiння зору в обох половинах лiвого C. Мiжребровий.
ока. D. Плечове сплетення.
D. Випадiння зору в обох половинах пра- E. Под‘язиковий.

63. ! У хворого вiдсутнiй зiр, але зiни- i деяким дискомфортом у животi. Вона та-
чний рефлекс реалiзується нормально. Де кож скаржиться на поступове зменшення
може знаходитись зона пошкодження? периферiйного зору. Встановлено втрату
A. *Зорова кора. зору в бiчних половинах обох очей. Ура-
B. Нижнi горбки чотиригорбкового тiла. ження якої з структур найбiльш ймовiрно
C. Верхнi горбки чотиригорбкового тiла. є причиною бiтемпоральної гемiанопсiї?
D. Соматосенсорна кора. A. *Зоровий перехрест.
E. Зоровий перехрест. B. Лiвий зоровий нерв.
64. ! У 20-рiчної жiнки менструацiї вiд- C. Лiвий зоровий тракт.
сутнi впродовж двох циклiв. Її менструаль- D. Правий зоровий тракт.
ний цикл, як правило, регулярний, з 28-30- E. Правий зоровий нерв.
денним iнтервалом, помiрною кровотечею
До теми 3
1. У хворого, 40 рокiв, з переломом осно- з iррадiацiєю в нiс, болючiсть внутрiшньо-

ви черепа дiагностовано синдром Граденi- го кута ока. Гiлки якого нерва утворюють
го для якого характернi рiзкi болi в лобно- чутливий корiнець g. ciliare?
скроневiй дiлянцi i неможливiсть вiдвести A. *N. ciliaris longi.
око назовнi. Функцiя яких нервiв поруше- B. N. ethmoidalis anterior.
на? C. N. ethmoidalis posterior.
A. *N. abducens, n. ophthalmicus. D. N. supraorbitalis.
B. N. trochlearis., n. ophthalmicus. E. N. infraorbitalis.
C. N. oculomotorius, n. ophthalmicus. 4. У чоловiка з цукровим дiабетом перiо-
D. N. vagus, n. ophthalmicus. дично виникають запалення сальних залоз
E. N. infraorbitalis, n. ophtalmicus. верхньої повiки (Glandulae sebaceae (Zeis) з
2. У хворого, на фонi розриву a. сarotis пошкодженням коренiв вiй, що викликає у
interna в печеристiй пазусi, спостерiгається хворого бiль, свербiння. Який нерв iннер-
пульсуючий екзофтальм (синхронно пуль- вує шкiру верхньої повiки?
су), вислуховується дуючий шум (через A. *N. ophtalmicus.
очне яблуко), розширення очної щiлини i B. N. oculomotorius.
зiницi. Якi пари черепних нервiв, що про- C. N. abducens.
ходять в sinus cavernosus разом з пошко- D. N. trochlearis.
дженою судиною, стисненi гематомою? E. N. infraorbitalis.
A. *III, IV, VI, 1 гiлка V. 5. Пiсля перенесеного простудного захво-
B. III, IV, 1 гiлка V. рювання у хворого з’явилось онiмiння в дi-
C. IV, VI, 1 гiлка V. лянцi правої половини обличчя. При об-
D. VI. стеженнi виявлено порушення больової i
E. VII. температурної чутливостi правої половини
3. У хворого невралгiя вiйчастого вузла обличчя. Який нерв ушкоджено?
(синдром Шарлена) – герпетичний висип A. *Трiйчастий.
на шкiрi лоба, ознаки ураження склери, B. Лицевий.
райдужної оболонки, болi в дiлянцi очей C. Язикоглотковий.

D. Блукаючий. E. Дiлянка надперенiсся.

E. Пiд’язиковий. 9. Одним iз методiв зняття гострого бо-
6. Хворий звернувся до лiкаря зi скаргою лю при невралгiї трiйчастого нерва є ство-
на порушення чутливостi в верхньої повi- рення депо анестетика в кiнцi виходу гiлок
ки. Який нерв його iннервує? трiйчастого нерва. В якiй дiлянцi потрiбно
A. *N. frontalis. ввести анестетик для знечулення першої
B. N. maxillaris. гiлки трiйчастого нерва?
C. N. lacrimalis. A. *Внутрiшнiй край надбрiвної дуги.
D. N. mandibularis. B. Зовнiшнiй край надбрiвної дуги.
E. N. nasociliaris. C. Орбiтальний край виличної кiстки.
7. Хворому з гайморитом (запалення D. Дiлянка лобного вiдростка верхньої ще-
слизової оболонки верхньощелепної пазу- лепи.
хи) проведена пункцiя цiєї пазухи з метою E. Дiлянка перенiсся.
евакуацiї гною. При цьому виникає бiль 10. [s1] Хворий страждає на паралiч
унаслiдок подразнення нерва, що iннервує очних м‘язiв, порушення зiниць, бiль за
латеральну стiнку носової порожнини. Гiл- ходом трiйчастого нерва. Про аневризму
ки якого нерва при операцiї подразнюю- (розширення) якого венозного синуса мо-
ться? жливо думати?
A. *N. ethmoidalis anteriores, nn. nasalis A. *Sinus cavernosus.
posteriores superiores. B. Sinus transversus.
B. N. ethmoidalis posteriores. C. Sinus sagittalis superior.
C. N. lacrimalis. D. Sinus petrosus superior.
D. N. mandibularis. E. Sinus occipitalis.
E. N. facialis. 11. При захворюваннi зубiв, збуджен-
8. Одним iз методiв зняття гострого бо- ня розповсюджується по анатомо-фiзiоло-
лю при невралгiї трiйчастого нерва є ство- гiчних зв’язках трiйчастого нерва. При
рення депо анестетика в мiсцi виходу гiлок цьому людина не може вказати точну ло-
трiйчастого нерва. В якiй дiлянцi потрiбно калiзацiю хворого зуба. Який принцип роз-
ввести анестетик для знечулення першої повсюдження збудження демонструє цей
гiлки трiйчастого нерва? приклад?
A. *Надочноямковий край. A. *Iррадiацiя.
B. Пiдочноямковий край. B. Реверберацiя.
C. Орбiтальний край виличної кiстки. C. Оклюзiя.
D. Дiлянка лобного вiдростка верхньої ще- D. Домiнанта.
лепи. E. Дивергенцiя.
До теми 4
1. У нейрохiрургiчне вiддiлення посту- новлює запалення другої гiлки трiйчастого

пив 54-рiчний чоловiк iз скаргами на вiд- нерва. Через який отвiр виходить iз черепа
сутнiсть чутливостi шкiри нижньої повi- ця гiлка?
ки, латеральної поверхнi зовнiшнього но- A. *Круглий отвiр.
са, верхньої губи. Лiкар при оглядi вста- B. Рваний отвiр.

C. Овальний отвiр. E. Нижньощелепний нерв.

D. Остистий отвiр. 6. У хворого 36 рокiв, при обстежен-
E. Верхня очноямкова щiлина. нi, невропатологом була виявлена втрата
2. Хворий A. поступив в неврологiчне чутливостi шкiри i болючiсть надбрiвної-
вiддiлення зi скаргами на болi в правiй по- дiлянки чола, виличної дуги i пiдборiддя
ловинi обличчя. При обстеженнi виявлено справа. Функцiя якого нерва порушена?
зниження чутливостi шкiри в цiй дiлянцi, A. *N. trigeminus.
болючiсть при натисканнi в над- i пiдочних B. N. facialis.
точках, пiдборiддi. Який нерв пошкодже- C. N. oculomotorius.
ний? D. N. trochlearis.
A. *Трiйчастий. E. N. abducens.
B. Лицевий. 7. -рiчний чоловiк скаржиться на вiд-
C. Пiд’язиковий. сутнiсть чутливостi шкiри нижньої повi-
D. Додатковий. ки, зовнiшньої латеральної поверхнi но-
E. Шкiрнi гiлки плечового сплетення. са, верхньої губи. Лiкар при оглядi вста-
3. До лiкаря-невропатолога звернулася новлює запалення другої гiлки трiйчастого
хвора 52-х рокiв iз скаргами на втрату чу- нерва. Через який отвiр виходить iз черепа
тливостi шкiри правої половини обличчя ця гiлка?
в дiлянцi нижньої повiки, спинки носа та A. *Пiдочноямковий отвiр.
верхньої губи. Вкажiть, яка гiлка якого B. Рваний отвiр.
нерва при цьому ушкоджена: C. Верхню очноямкову щiлину.
A. *Верхньощелепна гiлка трiйчастого нер- D. Остистий отвiр.
ва. E. Овальний отвiр.
B. Великий кам’янистий нерв лицевого 8. У хворого спостерiгається бiль та вiд-
нерва. чуття онiмiння в слизовiй ясен верхньої
C. Очна гiлка трiйчастого нерва. щелепи. Якi з нервiв можуть бути ушко-
D. Нижньощелепна гiлка трiйчастого нер- дженi?
ва. A. *Nn. alveolaris superiores (n. maxillaris).
E. Барабанна струна лицевого нерва. B. N. facialis.
4. Хворий скаржиться на приступоподi- C. N. glosspharyngeus.
бнi боли в дiлянцi зубiв верхньої щелепи i D. N. vagus.
верхньої губи, що iррадiюють в пiдочну дi- E. N. ophtalmicus.
лянку. При обстеженнi вiдмiчається пору-
9. У хворого внаслiдок травми поруше-
шення чутливостi в дiлянцi верхньої губи,
на чутливiсть верхньої губи та крила носа.
крил носа, щоки. Який нерв пошкоджено?
Який нерв, найвiрогiднiше, ушкоджений?
A. *Верхньощелепний.
A. *N. infraorbitalis.
B. Додатковий.
B. N. frontalis.
C. Лицевий.
C. N. nasociliaris.
D. Очний.
D. N. buccalis.
E. Нижньощелепний.
E. N. mandibularis.
5. Лiкар увiв у пiдочноямковий отвiр
10. Друга гiлка трiйчастого нерва n.
розчин анестетика. Якi нерви знеболюю-
maxillaris виходить з:
ться при цьому?
A. *Foramen rotundum.
A. *Пiдочноямковий i переднi верхнi комiр-
B. Sulcus infraorbitalis.
ковi гiлки.
C. Foramen ovale.
B. Biдвiдний.
D. Canalis incisivus.
C. Окоруховий нерв.
E. -.
D. Блоковий нерв.

До теми 5
1. При обстеженнi у хворої виявлено по- C. Дiафрагмальний.

раження задньої дiлянки моста, порушена D. Блукаючий.
функцiя жування. Ядро якого нерва по- E. Барабанна струна.
шкоджено? 6. В лiкарню звернулася хвора К. 38-и
A. *Рухове ядро трiйчастого нерва. рокiв iз скаргами на те, що пiсля перенесе-
B. Рухове ядро лицевого нерва. ного гострого вiрусного респiраторного за-
C. Мостове ядро трiйчастого нерва. хворювання вона втратила вiдчуття доти-
D. Ядро под‘язикового нерва. ку їжi до переднiх 2/3 язика, а також вiд-
E. Подвiйне ядро блукаючого нерва. чуття болю та температури (попекла язик
2. Пiсля перелому нижньої щелепи по- гарячим чаєм). Вкажiть яка з гiлок якого
страждалий вiдзначає втрату чутливостi нерва при цьму була пошкоджена.
шкiри у дiлянцi пiдборiддя i нижньої гу- A. *Язиковий нерв нижньощелепного нер-
би. Який нерв був пошкоджений? ва трiйчастого нерва.
A. *Mentalis. B. Язиковi гiлки язикогорлового нерва.
B. Facialis. C. Язиковi гiлки пiд’язикового нерва.
C. Maxillaris. D. Барабанна струна лицевого нерва.
D. Infraorbitalis. E. Верхнiй гортанний нерв блукаючого
E. Buccalis. нерва.
3. Хворий звернувся до лiкаря зi скаргою 7. Хворий К. скаржиться на болi в дi-
на затруднене жування. При обстеженнi лянцi нижньої щелепи i пiдборiдка, якi iр-
виявлена атрофiя правих скроневого i жу- радiюють в скронi та зовнiшнiй слуховий
вального м’язiв. При вiдкриваннi рота ни- прохiд. Спостерiгається болючiсть при на-
жня щелепа вiдхиляється влiво. Який нерв давлюваннi на дiлянку пiдборiдного отво-
пошкоджений? ру. Який нерв пошкоджений?
A. *Рухова частина нижньощелепного. A. *Нижньощелепний.
B. Лицевий. B. Очний.
C. Лобовий. C. Верхньощелепний.
D. Верхньощелепний. D. Лицевий.
E. Щелепно-пiд’язиковий. E. Додатковий.
4. У хворого вiдзначається рiзка болю- 8. При ковтаннi їжi хворий вiдмiтив
чiсть шкiри в дiлянцi обличчя. Який нерв затруднення, що пов’язано з паралiчем
уражено? м’якого пiднебiння. Який нерв пошкодже-
A. *Трiйчастий. но?
B. Лицевий. A. *III гiлка трiйчастого нерва.
C. Окоруховий. B. Лицевий нерв.
D. Блукаючий. C. I гiлка трiйчастого нерва.
E. Язикоглотковий. D. II гiлка трiйчастого нерва.
5. У хворого пiсля простудного захворю- E. Пiд’язикового нерва.
вання з’явилося порушення больової i тем- 9. У хворого утруднене щiльне змикан-
пературної чутливостi переднiх 2/3 язика? ня щелеп при жуваннi. Лiкарем визначе-
Який iз нервiв при цьому постраждав? но часткову атрофiю жувальних м’язiв, що
A. *Трiйчастий. розташованi нижче скулової дуги. Гiлки
B. Пiд’язиковий. якого з названих нервiв iннервують указа-

нi м’язи? тливiсть збережена. Який нерв уражено?

A. *N. mandibularis. A. *Язикова гiлка трiйчастого нерву до її
B. N. maxillaris. з’єднання з барабанною струною.
C. N. alveolaris inferior. B. Пiд’язиковий нерв.
D. Nn. alveolares superiores. C. Язикова гiлка трiйчастого нерву пiсля
E. N. infraorbitalis. її з’єднання з барабанною струною.
10. При первинному обстеженнi у хво- D. Барабанна струна лицьового нерва.
рого встановлена вiдсутнiсть загальної чу- E. Язикоглотковий нерв.
тливостi переднiх 2/3 язика. Смакова чу-
До теми 6
1. У чоловiка 40 рокiв пiсля щеле- A. *Chorda tympani.

пно-лицевої травми порушилася функцiя B. N. timpanicus.
пiд’язикової та пiдщелепної залози злiва. C. N. lingualis.
Слини з цих залоз видiляється мало. Фун- D. N. mandibularis.
кцiя якого нерву порушена? E. N. maxillaris.
A. *VII пари. 5. У боксера пiсля удару в завушну дi-
B. VI пари. лянку злiва виник паралiч мiмiчних м’язiв
C. Х пари. на цiй же сторонi. Який нерв ушкоджено?
D. XII пари. A. *Лицевий.
E. XI пари. B. Очний.
2. У хворого спостерiгаються погiршен- C. Верхньощелепний.
ня вiдчуття смаку з переднiх 2/3 частин D. Нижньощелепний.
язика. Функцiя якого нерва порушена? E. Малий кам’янистий нерв.
A. *Барабанна струна. 6. У хворого спостерiгається асиметрiя
B. Язиковий нерв. обличчя, особливо при спробах провести
C. Нижнiй луночковий нерв. активне скорочення м’язiв обличчя. Фун-
D. Великий кам’янистий нерв. кцiя якого нерва порушена?
E. Малий кам’янистий нерв. A. *Лицевого (його рухової порцiї).
3. Пiд час хiрургiчного втручання лiкар B. Трiйчастого - I гiлки.
манiпулює на внутрiшнiй стiнцi барабан- C. Трiйчастого - II гiлки.
ної порожнини. Руйнування якого каналу D. Трiйчастого - III гiлки.
скроневої кiстки можливе? E. Пiд’язикового.
A. *Лицевого. 7. У хворого на iнфекцiйцiй паротит спо-
B. Сонного. стерiгається паралiч мiмiчних м’язiв, опу-
C. М’язово-трубного. щення правого кута рота. Яке ускладнення
D. Барабанного. викликало цi порушення?
E. Канальця барабанної струни. A. *Правостороннiй неврит лицевого нер-
4. У хворого запалення середнього вуха ва.
[отит]. При цьому вiн скаржиться на по- B. Лiвостороннiй неврит лицевого нерва.
рушення сприймання смаку в переднiй ча- C. Правостороннiй неврит трiйчастого нер-
стинi язика. Який нерв постраждав? ва.

D. Лiвостороннiй неврит трiйчастого нер- в поєднаннi з iншими симптомами, розцi-

ва. нюється як подразнення волокон одного з
E. Правостороннiй неврит окорухового черепних нервiв. Якого саме нерва i яких
нерва. його волокон?
8. Хворий з гнiйним запаленням сере- A. *Парасимпатичнi волокна лицьового
днього вуха скаржиться на розлади смаку нерва.
в переднiх 2/3 язика, i порушення слино- B. Парасимпатичнi волокна окорухового
видiлення. Який нерв пошкоджений? нерва.
A. *Барабанна струна. C. Соматичнi руховi волокна окорухового
B. Барабанний. нерва.
C. Великий кам’яний. D. Парасимпатичнi волокна блукаючого
D. Малий кам’яний. нерва.
E. Язиковий. E. Соматичнi руховi волокна лицьового
9. Який нерв вражено, якщо у хворого нерва.
права носогубна складка розглажена, роз- 13. У хворого спостерiгається переко-
ширена права очноямкова щiлина (її не шене обличчя, сухiсть ока. Пошкодження
вдається закрити пiд час примружування, якого нерва можна запiдозрити?
тому що повiки не змикаються), виника- A. *Лицьового.
ють затруднення пiд час розмови i прийма- B. Верхньощелепного.
ння їжi (їжа застряє мiж щокою i зубами)? C. Нижньощелепного.
A. *N. facialis dexter. D. Додаткового.
B. N. abduceus dexter. E. Пiд’язикового.
C. N. glossopharyngeus sinister. 14. При оглядi пацiєнта з запаленням
D. N. vagus dexter. лицевого нерва вiдмiчається згладженiсть
E. N. trigeminus dexter. складок шкiри лоба, права очна щiлина
10. При обстеженнi хворого, що звер- ширше лiвої, згладжена права носогубна
нувся у неврологiчне вiддiлення, виявлено складка, кут рота справа опущений, рот
зглаженiсть лобних складок, неможливiсть перекошений влiво. Функцiя яких м’язiв
примружити очi, кут рота опущений, ”па- порушена.
русить” щока. Який нерв пошкоджений? A. *Мiмiчних.
A. *Лицевий. B. Жувальных.
B. Окоруховий. C. Склепiння черепа.
C. Трiйчастий. D. Надпiд’язичних.
D. Блукаючий. E. Пiд’язичних.
E. Додатковий. 15. У хворого дiагностовано ураження
11. Внаслiдок вивиху нижньої щелепи у лицевого нерва. На якому рiвнi пошко-
пацiєнта спостерiгається вiдсутнiсть вiдчу- джений нерв, якщо у хворого спостерiгаю-
ття смаку передньою частиною язика та ться такi клiнiчнi симптоми: паралiч мiмi-
сльозовидiлення. Подразненням якого нер- чних м’язiв, порушення смакової чутливо-
ва це викликано? стi передньої частини язика, сухiсть в ро-
A. *Лицевого. тi (зменшення слиновiддiлення). Знижен-
B. Пiд’язикового. ня сльозовiддiлення немає.
C. Нижньощелепного. A. *В каналi лицевого нерву нижче колiна,
D. Блукаючого. пiсля вiдходження великого кам’янистого
E. Барабанного. нерва.
12. У хворого спостерiгається сльозоте- B. На основi мозку.
ча, пiдвищене слиновiддiлення. Цей стан, C. В каналi лицевого нерву, до вiдходжен-

ня великого кам’янистого нерва. E. Пiд’язикового.

D. Пiсля виходу нерва з канала.
18. Хворий втратив смак в переднiй ча-
E. В бiлявушнiй залозi.
стинi двох-третiх язика. Порушення фун-
16. Хворий не може на однiй половинi
кцiї якого нерва можна припустити?
лиця пiдняти брову, закрити повнiстю око,
A. *Барабанної струни.
оголити зуби. Який нерв уражений?
B. Язикиглоткового нерва.
A. *Лицевий нерв.
C. Блукаючого нерва.
B. Очний.
D. Пiд’язикового нерва.
C. Верхньощелепний.
E. Додаткового нерва.
D. Нижньощелепний.
E. Окоруховий. 19. У хворого 40-ка рокiв в результа-
17. У хворого 52 рокiв раптово з’явилась тi щелепно-лицьової травми порушилась
асиметрiя лиця. Вся уражена половина ли- функцiя пiд’язикової i пiднижньощелепної
ця нерухома, носогубна складка згладже- залоз злiва - залози почали секретувати
на, очна щiлина розширена; око не закри- невелику кiлькiсть густої слини. Функцiя
вається, кут рота опущений. Вказаний син- якого нерва порушена?
дром викликаний ураженням якого нерва? A. *Лицевий.
A. *Лицевого. B. Пiд’язиковий.
B. Язикоглоткового. C. Трiйчастий.
C. Трiйчастого. D. Блукаючий.
D. Додаткового. E. Язикоглотковий.
До теми 7
1. У хворого посилена секрецiя приву- 3. Хворий скаржиться на бiль у коренi

шної слинної залози. З подразненням яко- язика та у дiлянцi пiднебiнних мигдаликiв.
го ядра можна це зв’язати? Який нерв iнервує цi дiлянки?
A. *Nucleus salivatorius inferior. A. *Язикоглотковий нерв.
B. Nucleus salivatorius superior. B. Додатковий нерв.
C. Nucleus solitarius. C. Пiд’язиковий.
D. Nucleus ambiguus. D. Трiйчастий.
E. Nucleus dorsalis n. vagi. E. Блоковий.
2. Пiсля поранення м’яких тканин ро- 4. У хворого спостерiгається зниження

тової порожнини хворий втратив смакову тактильного та смакового вiдчуття слизо-
чутливiсть задньої третини язика. Який вої оболонки задньої третини спинки язи-
нерв ушкоджений? ка. З патологiює якого нерва це пов’язано?
A. *N. glossopharyngeus. A. *Язикоглоткового.
B. N. facialis. B. III гiлкою трiйчастого нерва.
C. N. hypoglossus. C. Лицевого.
D. N. lingualis. D. Пiд’язикового.
E. Сhorda tympani. E. II гiлки трiйчастого нерва.

5. У хворого спостерiгаються болi в дi-

лянцi кореня язика, зiвi, пiднебiнних ми-
7. У хворого спостерiгається порушення
гдаликiв, верхньому вiддiлi глотки, вусi,
функцiї бiлявушної слинної залози. Який
вiдсутнiсть вiдчуття смаку в заднiй тре-
нерв посилює її секрецiю?
тинi язика. Пошкодженням якого нерва
A. *N. petrosus minor.
викликанi цi порушення?
B. N. petrosus major.
A. *Язикоглоткового.
C. N. petrosus profundus.
B. Блукаючого.
D. N. auricularis minor.
C. Язикового.
E. N. auricularis major.
D. Барабанної струни.
E. Великого кам’янистого.
8. Пацiєнт 22-х рокiв скаржиться на пiд-
6. В клiнiку звернувся чоловiк 45 рокiв вищену больову чутливiсть задньої тре-
iз скаргами на втрату чутливостi в дiлянцi тини язика i на порушення смаку в цiй
задньої 1/3 язика. Функцiя якої пари че- дiлянцi. Ураження якого нерва має мiсце?
репно-мозкових нервiв порушена? A. *Язикоглотковий.
A. *IХ. B. Лицевий.
B. Х. C. Трiйчастий.
C. VIII. D. Додатковий.
D. V. E. Пiд’язиковий.
E. XII.
До теми 8
1. На будiвництвi робiтник пошкодив со- нiчну картину?

бi праву бокову повехню шиї в результатi A. *N. auricularis magnus.
удару балкою при її падiннi. Пiд час па- B. N. transversus colli.
дання допомоги у потерпiлого виявилась C. N. occipitalis minor.
знижена чутливiсть щкiри передньо-боко- D. N. supraclaviculares.
вої поверхнi шиї праворуч. Який нерв по- E. N. phrenicus.
страждав у даному випадку?
A. *N transversus colli. 3. У хворого вiдсутня чутливiсть в пе-
B. N vagus. редньому трикутнику шиї. Який нерв iз
C. N phrenicus. шийного сплетiння пошкоджено?
D. N accessories. A. *Поперечний шийний.
E. N trigeminus. B. Великий вушний.
C. Малий потиличний.
2. До лiкаря звернувся пацiєнт iз скарга- D. Надключичний.
ми на втрату чутливостi шкiри вушної ра- E. Шийна петля.
ковини та зовнiшнього слухового проходу,
що з’явилася пiсля порiзу шкiри над гру- 4. При обстеженнi у хворого виявлене
динно-ключично-соскоподiбним м’язом. порушення чутливостi шкiри в дiлянцi пе-
Пошкодження якого нерва дало таку клi- редньої поверхнi шиї. Який нерв ураже-

ний? sternocleidomastoideus, послаблена чутли-

A. *Поперечний нерв шиї. вiсть шкiри задньої поверхнi вушної рако-
B. Великий вушний. вини. Який нерв може бути ушкодженим?
C. Малий потиличний. A. *N. auricularis magnus.
D. Надключичнi. B. R. auricularis nervi vagi.
E. Шийна петля. C. Nn. auriculares anteriores.
D. N. auriculotemporalis.
5. У потерпiлого - рiзана рана шиї, яка E. N. auricularis posterior.
знаходиться уздовж заднього краю m.
До теми 9
1. У пацiєна 25 рокiв лiкар-кардiолог пiд E. В другому мiжребiр’ї зправа вiд груди-

час аускультацiї виявив систолiчний шум ни.
на верхiвцi серця. Про ураження якого
клапану можна думати в даному випад- 4. Пiдвищення кров’яного тиску в аор-
ку? тi, спричинило навантаження на серцевий
A. *Мiтрального клапану. м’яз. М’язова стiнка якої дiлянки серця
B. Клапану аорти. реагує на подразнення?
C. Тристулкового клапану. A. *Лiвий шлуночок.
D. Клапану легеневого стовбура. B. Лiве передсердя.
E. Клапану верхньої порожнистої вени. C. Правий шлуночок.
D. Праве передсердя.
2. При ультразвуковому обстеженнi сер- E. Венозний синус.
ця лiкар спостерiгає за пiвмiсяцевими за-
слонками. Що вiдбувається з ними при 5. Судовий експерт при вивченнi серця
дiастолi (розслабленнi) шлуночкiв? визначив, що у загиблого пошкоджена вiн-
A. *Стуляються, закриваючи просвiт су- цева пазуха серця. Визначте мiсце впадiн-
дин. ня пошкодженого анатомiчного утворення.
B. Вивертаються в порожнини судин. A. *Праве передсердя.
C. Вивертаються в порожнини шлуночкiв. B. Нижня порожниста вена.
D. Притискаються до стiнок судин. C. Верхня порожниста вена.
E. Притискаються до стiнок шлуночка. D. Правий шлуночок.
E. Лiве передсердя.
3. Вислуховуючи тони серця, лiкар ви-
явив у хворого функцiональне порушення 6. Звуження крупної судини спричинило
двохстулкового (мiтрального клапану). В погiршення вiдтоку кровi з лiвого шлу-
якому мiсцi лiкар вислуховував його? ночка. Яка судина зазнала патологiчних
A. *На верхiвцi серця. змiн?
B. Бiля основи мечевидного паростка. A. *Аорта.
C. В мiсцi прикрiплення II реберового хря- B. Легеневий стовбур.
щя зправа. C. Легенева вена.
D. В другому мiжребiр’ї злiва вiд грудини. D. Верхня порожниста вена.

E. Нижня порожниста вена. 10. При об’єктивному обстеженнi хво-

рого пiд час аускультацiї серця лiкар ви-
7. У хворого верхня межа серця на рiвнi слухав систолiчний шум в п’ятому мiж-
другого мiжребiр’я. На якому рiвнi лока- ребровому промiжку на 1 см досередини
лiзується верхня межа серця у здорової вiд лiвої середньоключичної лiнiї. На вашу
людини? думку, паталогiя зi сторони якого клапана
A. *Spatium intercostale III. присутня у даного хворого?
B. Spatium intercostale II. A. *Мiтрального.
C. Costa II. B. Аортального.
D. Costa III. C. Тристулкового.
E. Costa IV. D. Клапана легеневого стовбура.
E. Всiх вище перечислених.
8. У хворого вада клапану аорти. У якiй
точцi грудної клiтки лiкар вислуховує тони
11. Упацiєнта 25 рокiв на фонi хронi-
цього клапану?
чного тонзилiту розвинувся ревматизм та
A. *На 2 см вправо вiд краю грудини у
дiагностовано ураження мiтрального кла-
другому мiжребiр’ї.
пана. Де буде вислуховуватись патологi-
B. У п’ятому мiжребiр’ї.
чний шум при аускультацiї?
C. Злiва бiля основи мечеподiбного вiдрос-
A. *На верхiвцi серця.
тка.
B. В II мiжребiр’ї справа вiд грудини.
D. Справа бiля основи мечеподiбного вiд-
C. В II мiжребiр’ї злiва вiд грудини.
ростка.
D. На кiнцi грудини.
E. На 2 см влiво вiд краю грудини у дру-
E. В III мiжребiр’ї справа вiд грудини.
гому мiжребiр’ї.
9. При гiпертонiчнiй хворобi звичайно лi- 12. Пiд час розтину порожнин серця, на
ва межа серця змiщена влiво. За рахунок внутрiшнiй стiнцi були виявленi гребiнцевi
якої камери серця або судин вiдбувається м’язи. Якi вiддiли порожнин серця розкри-
це змiщення? тi?
A. *Лiвого шлуночка. A. *Праве i лiве вушко.
B. Лiвого передсердя. B. Правий i лiвий шлуночок.
C. Лiвого шлуночка i лiвого передсердя. C. Лiве вушко i лiвий шлуночок.
D. Дуги аорти. D. Лiве передсердя i лiвий шлуночок.
E. Легеневого стовбура. E. Праве передсердя i правий шлуночок.
До теми 10
1. У чоловiка при обстеженнi виявлено B. Права вiнцева.

порушення кровообiгу мiокарда лiвого пе- C. Права та лiва вiнцевi.
редсердя. У басейнi якої артерiї вiдбулись D. Передня мiжшлуночкова гiлка лiвої вiн-
порушення кровообiгу? цевої артерiї.
A. *Лiва вiнцева. E. –.

в 2, 5 рази, правого – не змiниться.

2. Хворому чоловiку 75-ти рокiв, у якого E. Так. Маса правого шлуночка збiльши-
частота серцевих скорочень була 40/хвили- ться в 2, 5 рази, лiвого – не змiниться.
ну, iмплантували серцевий електростиму-
лятор. Пiсля цього частота серцевих ско- 6. ! Iзольована клiтина серця людини ав-
рочень зросла до 70/хв. Функцiю якого томатично генерує iмпульси збудження з
вiддiлу серця взяв на себе електростиму- частотою 60 разiв за хвилину. З якої стру-
лятор? ктури серця отримано цю клiтину?
A. *Синоатрiальний вузол. A. *Синоатрiальний вузол.
B. Атрiовентрикулярний вузол. B. Передсердя.
C. Нiжки Гiса. C. Шлуночок.
D. Волокна пучка Гiса. D. Атрiовентрикулярний вузол.
E. Волокна Пуркiн’є. E. Пучок Гiса.
3. Пiд час емоцiйного збудження часто- 7. При УЗД серця виявлено, що у ди-
та серцевих скорочень (ЧСС) у людини 30- тини 2-х рокiв дефект перетинчастої ча-
ти рокiв досягла 112/хв. Змiна стану якої стини мiжшлуночкової перегородки серця.
структури провiдної системи серця є при- Визначте, в якiй дiлянцi мiжшлуночкової
чиною збiльшення ЧСС? перегородки вiн розташований?
A. *Синоатрiальний вузол. A. *Верхнiй.
B. Волокна Пуркiн’є. B. Нижнiй.
C. Нiжки пучка Гiса. C. Середнiй.
D. Атрiовентрикулярний вузол. D. Переднiй.
E. Пучок Гiса. E. Заднiй.
4. Хворий 65 рокiв, звернувся до лiкарнi 8. У хворого 60 рокiв при ангiокардiо-

iз скаргами на больовi явища та порушення графiї встановлено звуження кровоносної
ритму серця. Пiсля обстеження встановле- судини, що розташована у вiнцевiй борознi
но дiагноз – блокада пучка Гiсса. В якому серця лiворуч. В якiй з кровоносних судин
утвореннi серця розташований цей пучок? виявленi патологiчнi змiни?
A. *В мiжпередсерднiй перетинцi. A. *Ramus circumflexus.
B. В мiжшлуночковiй перетинцi. B. Ramus interventricularis posterior.
C. В стулках тристулкового клапану. C. A. coronaria dextra.
D. В стулках двостулкового клапану. D. V. cordis parva.
E. На верхiвцi серця. E. Ramus interventricularis anterior.
5. У новонародженої дитини маса право- 9. У пацiєнта дiагностований запальний

го i лiвого шлуночкiв складає вiдповiдно процес ендокарду (ендокардит). Яка стру-
38, 6 i 29, 9 ктура серця уражена при цiй патологiї?
A. *Так. Маса лiвого шлуночка збiльши- A. *Клапан серця.
ться в 2, 5 рази, а правого – лише в 0, 5 B. Провiдна система серця.
разу. C. Коронарна судина.
B. Нi. Обидва шлуночки будуть збiльшу- D. Серцева сумка.
ватись практично рiвномiрно. E. Серцевий м’яз.
C. Так. Маса правого шлуночка збiльши-
ться в 2, 5 рази, лiвого – лише в 0. 5 рази. 10. У хворого вислуховується шум, що
D. Так. Маса лiвого шлуночка збiльшиться свiдчить про наявнiсть мiтральної вади

серця. В якiй точцi лiкар визначив при пан.

аускультацiї вказану ваду?
A. *У 5-му мiжреберному просторi досере- 14. Хворий, 52 рокiв, потрапив до лiкар-
дини вiд лiвої середньоключичної лiнiї. нi зi скаргами на нестерпний бiль за гру-
B. У 2-му мiжреберному просторi злiва вiд дниною, ядуху. Пiсля об’єктивного дослi-
грудини. дження у хворого дiагностований iнфаркт
C. В мiсцi сполучення лiвого 5-го ребра з мiокарда передньої стiнки лiвого шлуно-
грудиною. чка. Яка артерiя серця уражена?
D. На середнiй лiнiї, що з”єднує мiсця спо-A. *Передня мiжшлуночкова гiлка лiвої
лучення 3-го лiвого i 5-го правого ребер з вiнцевої артерiї.
грудиною. B. Задня мiжшлуночкова гiлка правої вiн-
E. На нижньому кiнцi тiла грудини. цевої артерiї.
C. Права вiнцева артерiя.
11. Пiд час ультразвукового обстежен- D. Огинальна гiлка лiвої вiнцевої артерiї.
ня серця лiкар спостерiгає за стулками E. Осердно-дiафрагмова артерiя.
мiтрального клапана. Що вiдбувається з
ними при систолi передсердь? 15. У хворого порушено кровопостачан-
A. *Вивертаються в порожнину шлуночка. ня сосочкових мязiв правого шлуночка i за-
B. Притискаються до стiнок передсердя. днього сосочкового мяза лiвого шлуночка.
C. Вивертаються в порожнину передсердя. Порушення кровотоку в якiй артерiї спо-
D. Стуляються, закриваючи просвiт отво- стерiгається?
ру. A. *A. coronaria dextra.
E. Притискаються до стiнки судин. B. R. circumflexus.
C. Rr. auriculares.
12. Пiд час розтину порожнин серця на D. A. coronaria sinistra.
внутрiшнiй стiнцi були виявленi гребiнцевi E. R. interventricularis anterior.
м’язи. Якi вiддiли порожнин серця розкри- 16. У хворого з порушенням серцевої
тi? дiяльностi при обстеженнi знайдена анев-
A. *Праве i лiве вушко. ризма (мiшкоподiбне розширення стiнки)
B. Правий i лiвий шлуночок. верхньої порожнистої вени у мiсцi її впа-
C. Лiве вушко i лiвий шлуночок. дiння у прве передсердя. Здавлення якого
D. Лiве передсердя i лiвий шлуночок. анатомiчного утворення провiдної системи
E. Праве передсердя i правий шлуночок. викликало порушення роботи серця?
A. *Nodus sinoatrialis.
13. Хворий 50-ти рокiв потрапив до лi- B. Nodus atrioventricularis.
карнi зi скаргами на бiль за грудниною, C. Fasciculus atrioventricularis.
ядуху при фiзичних навантаженнях. Пi- D. Crus dextrum.
сля ангiографiї виявленi патологiчнi змiни E. Crus sinistrum.
в заднiй мiжшлуночковiй гiлцi правої вiн-
цевої артерiї. Якi дiлянки серця ураженi? 17. У хворого дiагностовано iнфаркт за-
A. *Задня стiнка правого i лiвого шлуно- дньої частини мiжшлуночкової перегород-
чкiв. ки. В дiлянцi якої кровоносної судини ви-
B. Лiве передсердя. никло порушення кровообiгу?
C. Передня стiнка правого i лiвого шлуно- A. *R. interventricularis posterior.
чкiв. B. R. marginalis dexter.
D. Праве передсердя. C. R. atrialis intermedius.
E. Правий передсердно-шлуночковий кла- D. R. circumflexus.

E. R. marginalis sinister. dextra.

D. Ramus septalis anterior а. coronaria sini-
18. При обстеженнi хворого на iшемiчну stra.
хворобу серця, лiкар виявив погiршення E. Aortae.
венозного кровотоку в басейнi вени серця,
яка проходить в переднiй мiжшлуночковiй 22. Хворий Н., 58 рокiв доставлений до
борознi серця. Яка це вена? приймального вiддiлення кардiологiчної
A. *V. cordis magna. клiнiки з нападом iнтенсивного i тривало-
B. V. cordis media. го болю за грудиною, який не зменшується
C. V. cordis parva. при повторному вживаннi нiтроглiцерiну.
D. V. posterior ventriculi sinistri. Електрокардiографiчне дослiдження по-
E. V. obliqua atrii sinistri. казало наявнiсть великої дiлянки некрозу
на заднiй поверхнi серця. Хворому постав-
19. У хворого iнфаркт передньої стiнки лений дiагноз: трансмуральний iнфаркт
лiвого шлуночка. У басейнi якої судини ви- мiокарда задньої стiнки серця. З гострою
никло порушення кровообiгу? закупоркою якої судини пов’язане це за-
A. *Передньої мiжшлуночкової гiлки лiвої хворювання?
вiнцевої артерiї. A. *Правої вiнцевої артерiї.
B. Передсердно-шлуночкових гiлок правої B. Вiнцевого сiнуса.
вiнцевої артерiї. C. Правої легеневої артерiї.
C. Огинаючої гiлки лiвої вiнцевої артерiї. D. Лiвої вiнцевої артерiї.
D. Задньої мiжшлуночкової гiлки правої E. Лiвої загальної сонної артерiї.
вiнцевої артерiї.
E. Лiвої крайової гiлки лiвої вiнцевої арте- 23. У хворого порушення серцевого ри-
рiї. тму й болi в дiлянцi серця. При рентге-
носкопiчному обстеженнi хворого виявленi
20. Хворому iз скаргами на пекучi болi в збiльшенi лiмфатичнi вузли кореня легень.
дiлянцi серця, на основi аналiзу його еле- Гiлки якого нерва, на думку лiкаря, здав-
ктрокардiограми, дiагностовано iнфаркт люються збiльшеними лiмфатичними ву-
задньої стiнки лiвого шлуночка. Гiлки якої злами?
артерiї пошкодженi? A. *N. vagus.
A. *Правої вiнцевої артерiї. B. N. splanchnicus major.
B. Лiвої вiнцевої артерiї. C. N. phrenicus.
C. Передньої мiжшлуночкової гiлки лiвої D. N. intercostalis.
вiнцевої артерiї. E. N. vertebralis.
D. Огинаючої гiлки лiвої вiнцевої артерiї.
E. Перикардiальних гiлок грудної аорти. 24. Хворому поставили дiагноз: IХС, по-
ширений iнфаркт мiокарда задньої стiнки
21. Хворому поставлений дiагноз: iн- правого шлуночка. У басейнi якої артерiї
фаркт мiокарда задньої стiнки лiвого шлу- порушений кровообiг?
ночка. В басейнi якої артерiї вiдбувся A. *Задньої мiжшлуночкової гiлки правої
тромбоз? вiнцевої артерiї.
A. *Ramus interventricularis posterior а. B. Передньої мiжшлуночкової гiлки лiвої
coronaria dextra. вiнцевої артерiї.
B. Ramus interventricularis anterior а. C. Огинальної гiлки лiвої вiнцевої артерiї.
coronaria dextra. D. Осердно-дiафрагмової артерiї.
C. Ramus septalis posterior а. coronaria E. Задньої гiлки лiвого шлуночка.

25. У хворого дiагностовано передньо- 29. Хвора A. госпiталiзована з приводу

верхiвковий iнфаркт, який є наслiдком iнфаркта мiокарда задньої стiнки лiвого
тромбозу однiєї iз судин серця. Якої? шлуночка. В якiй артерiї порушений кро-
A. *Передньої мiжшлуночкової гiлки лiвої вотiк?
вiнцевої артерiї. A. *Заднiй мiжшлуночковiй.
B. Задньої мiжшлуночкової гiлки правої B. Переднiй мiжшлуночковiй.
вiнцевої артерiї. C. Лiвiй вiнцевiй.
C. Огинаючої гiлки лiвої вiнцевої артерiї. D. Лiвiй огинаючiй.
D. Осердно-дiафрагмової. E. В судинах Тебезiя.
E. Задньої артерiї лiвого шлуночка.
30. Radnee (1945) вперше увiв контра-
26. При обстеженнi хворого дiагностова-
стну речовину у висхiдну частину аорти з
но передньоперегородковий iнфаркт мiо-
метою вiзуалiзацiї на рентгенограмi вiнце-
карду. Припинення кровопостачання по
вих артерiй. Проте зображення судин було
якiй iз судин серця стало причиною цьо-
нечiтким через велике розведення контра-
го?
стної речовини кров’ю. В яку частину аор-
A. *Переднiй мiжшлуночковiй гiлцi лiвої
ти доцiльнiше ввести катетер для отрима-
вiнцевої артерiї.
ння бiльш чiткого зображення?
B. Заднiй мiжшлуночковiй гiлцi правої вiн-
A. *Цибулина аорти.
цевої артерiї.
B. Грудна аорта.
C. Огинаючiй гiлцi лiвої вiнцевої артерiї.
C. Перешийок аорти.
D. Задньої гiлки лiвого шлуночка.
D. Черевна аорта.
E. Осердно-дiафрагмової артерiї.
E. Дуга аорти.
27. У кардiологiчний вiддiл поступила
хвора з порушенням кровопостачання лiво- 31. ! У людини частота серцевих скоро-
го предсердя. Змiна крововiдтоку якої ар- чень постiйно утримується на рiвнi 40 разiв
терiї привело до такого стану. за хвилину. Що є водiєм ритму серця?
A. *R. circumflexus. A. *Атрiовентрикулярний вузол.
B. R. interventricularis anterior. B. Синоатрiальний вузол.
C. A. coronaria dextra. C. Нiжки пучка Гiса.
D. R. interventricularis posterior. D. Волокна Пуркiньє.
E. Rr. ventricularеs. E. Пучок Гiса.
28. У хворого 54 рокiв дiагностовано ве- 32. ! Зменшення тиску кровi в кароти-
ликовогнищевий iнфаркт мiокарда пере- дному синусi рефлекторно викликає насту-
дньої стiнки лiвого шлуночка. В якiй арте- пнi ефекти:
рiї порушений кровотiк? A. *Зростання частоти серцевих скоро-
A. *В переднiй мiжшлуночковiй гiлцi. чень.
B. В правiй вiнцевiй артерiї. B. Брадикардiя.
C. В заднiй мiжшлуночковiй гiлцi. C. Зменшення венозного тиску.
D. В огинаючiй гiлцi. D. Зростання венозного тиску.
E. Гiлки передсердь. E. Гiперпное.

До теми 11
1. У хворого, з порушенням мозкового 5. При дослiдженнi головного мозку на

кровообiгу, встановлено порушення фун- МРТ встановлено локальне розширення
кцiї лiмбiчної системи. Порушення крово- (аневризма) артерiальної судини, що роз-
постачання якої артерiї мозку викликало ташована у латеральнiй борознi. Яка суди-
цi симптоми? на патологiчно змiнена?
A. *Передньої мозкової. A. *A. сегеbri media.
B. Хребтової. B. A. сегеbri аnterior.
C. Задньої мозкової. C. A. сегеbri posterior.
D. Середньої мозкової. D. A. communicans posterior.
E. Передньої ворсинчастої. E. A. communicans anterior.
2. У хворого пiд час трахеотомiї вини- 6. У хворого порушено кровопостачання

кла виражена кровотеча. Яка артерiя була медiальної поверхнi правої пiвкулi голов-
травмована пiд час операцiї? ного мозку. Яка артерiя пошкоджена?
A. *A. thyroidea ima. A. *A. cerebri anterior.
B. A. thyroidea superior. B. A. communicans posterior.
C. A. thyroidea inferior. C. A. cerebri posterior.
D. A. laryngea inferior. D. A. cerebri media.
E. A. laryngea superior. E. A. chorioidea.
7. Внаслiдок бiйки чоловiк, 25 рокiв,
3. У хворого 65-ти рокiв пiд час невроло-
отримав ножове поранення шиї з пошко-
гiчного обстеження виявлено крововилив у дженням зовнiшньої сонної артерiї. Для
межах верхньої скроневої звивини. У зонi тимчасової зупинки кровотечi ефективним
кровопостачання якої артерiї воно знахо- методом є пальцеве притиснення загальної
диться? сонної артерiї до поперечного вiдростку
A. *Середня мозкова артерiя. шостого шийного хребця. В якому три-
B. Передня мозкова артерiя. кутнику шиї потрiбно здiйснити пальцеве
C. Задня мозкова артерiя. притиснення сонної артерiї для зупинки
D. Передня сполучна артерiя. кровотечi?
E. Основна артерiя. A. *Сонному трикутнику.
B. Пiд нижньощелепному трикутнику.
4. У пораненого кровотеча iз гiлок сон- C. Трикутнику Пiрогова.
ної артерiї. Для тимчасового припинення D. Лопатково-трахеальному трикутнику.
кровотечi сонну артерiю треба притиснути E. Лопатково-ключичному.
до горбика поперечного вiдростка шийного
хребця. До якого саме хребця притискає- 8. У хворого 40 рокiв внаслiдок ножово-
ться артерiя у таких випадках? го поранення шиї розпочалась кровотеча
A. *VI. з загальної сонної артерiї, яка проходить
B. III. в сонному трикутнику у складi судинно-
C. IV. нервового пучка. Якi складовi формують
D. II. цей пучок?
E. V. A. *A. carotis communis, n. vagus, v.
jugularis interna.

B. A. carotis communis, n. hypoglossus v. B. Надочноямкова артерiя.

jugularis interna. C. Вiйчастi артерiї.
C. A. carotis communis, n. vagus, v. jugularis D. Передня мозкова артерiя.
anterior. E. Очна артерiя.
D. A. carotis communis, n. hypoglossus, v.
jugularis externa. 13. У хворого пiд час тонзилектомiї ви-
E. A. carotis communis, n. phrenicus, v. никла надзвичайно сильна кровотеча. Яка
jugularis externa. артерiя була пошкоджена пiд час операцiї?
A. *Внутрiшня сонна артерiя.
9. Виконуючи тонзилектомiю (видален- B. Висхiдна глоткова артерiя.
ня мигдалика) хiрург повинен пам’ятати, C. Щелепна артерiя.
що на вiдстанi 1, 0–1, 5 см дозаду вiд пiд- D. Низхiдна пiднебiнна артерiя.
небiнного мигдалика знаходиться життєво E. Висхiдна пiднебiнна артерiя.
важливий орган. Який орган може бути
пошкоджений при виконаннi цiєї операцiї? 14. У лiкарню госпiталiзована хвора у
A. *Внутрiшня сонна артерiя. важкому станi з дiагнозом – геморагiчний
B. Язикова артерiя. iнсульт в дiлянцi лобної долi правої пiвкулi
C. Хребтова артерiя. головного мозку. Пошкодження якої арте-
D. Зовнiшня сонна артерiя. рiї найбiльш ймовiрно призвело до цього
E. Лицева артерiя. стану?
A. *A. сerebri anterior.
10. Потерпiлому 37 рокiв була нанесе- B. A. cerebri posterior.
на травма гострим предметом в нижню C. A. communicans anterior.
дiлянку сонного трикутника шиї. Яка су- D. A. cerebri media.
дина при цьому була пошкоджена? E. A. communicans posterior.
A. *Загальна сонна артерiя.
B. Зовнiшня сонна артерiя. 15. При гнiйному запаленнi середнього
C. Зовнiшня яремна вена. вуха в патологiчний процес втягнена арте-
D. Верхня щитоподiбна артерiя. рiя, що розташована бiля передньої стiнки
E. Внутрiшня сонна артерiя. барабанної порожнини. Яка судина втягне-
на в патологiчний процес?
11. Пiсля корововиливу у лiву пiвкулю A. *A. carotis interna.
головного мозку хворий втратив мову. В B. A. carotis externa.
басейнi якої артерiї вiдбувся тромбоз? C. A. meningea media.
A. *Arteria cerebri media. D. A. auricularis posterior.
B. Arteria cerebri anterior. E. A. temporalis superficsalas.
C. Arteria cerebri posterior.
D. Arteria communicans anterior. 16. У хворого виявлено порушення кро-
E. Arteria communicans posterior. вотоку у басейнi правої передньої мозкової
артерiї. Якi дiлянки кори кiнцевого мозку
12. У пацiєнта К., 56 рокiв, який 28 рокiв можуть постраждати за цих умов?
пропрацював робочим на хiмiчному заводi A. *Медiальна поверхня правих лобної та
в цеху зi шкiдливими умовами виробни- тiм’яної часток.
цтва, спостерiгаються частi кровотечi iз B. Медiальна поверхня правої потиличної
слизової оболонки носової порожнини. За частки.
рахунок яких артерiй це вiдбувається? C. Нижня поверхня правої лобної частки.
A. *Передня i задня решiтчастi артерiї. D. Нижня поверхня правої скроневої час-

тки. мозку викликало цi симптоми?

E. Права острiвцева частка. A. *Передня мозкова.
B. Хребтова.
17. У хворого, що страждає на пору- C. Задня мозкова.
шення мозкового кровообiгу, встановлено D. Середня мозкова.
порушення функцiї лiмбiчної системи. По- E. Передня ворсинчаста.
рушення кровопостачання у якiй артерiї
До теми 12
1. У травмованого епiдуральна гематома Пошкодження якої артерiї, топографiчно

скроневої дiлянки. Яка артерiя пошкодже- пов’язаної з пiднебiнними мигдаликами,
на? може викликати ускладнення- артерiальну
A. *Середня оболонна. кровотечу?
B. Середня мозкова. A. *A. facialis.
C. Задня сполучна. B. A. sphenopalatina.
D. Передня оболонна. C. A. buccalis.
E. Передня мозкова. D. A. lingualis.
2. До лiкарнi пiсля автокатастрофи на- E. A. alveolaris inferior.
дiйшов юнак 18-ти рокiв. У травматологi- 5. При проведеннi оперативного втруча-
чному вiддiленнi виявленi численнi трав- ння на шиї хiрургу потрiбно видiлити зов-
ми м’яких тканин обличчя в дiлянцi медi- нiшню сонну артерiю. Що є анатомiчним
ального кута ока, якi призвели до масив- орiєнтиром для встановлення мiсця поча-
ної кровотечi. Який артерiальний анасто- ткового вiддiлу вказаної судини в дiлянцi
моз мiг бути пошкоджений у цьому регiо- шиї?
нi? A. *Верхнiй край щитоподiбного хряща.
A. *A. carotis externa et a. carotis interna. B. Яремна вирiзка.
B. A. subclavia et a. ophthalmica. C. Кут нижньої щелепи.
C. A. carotis interna et a. subclavia. D. Нижнiй край щитоподiбного хряща.
D. A. carotis interna et a. ophthalmica. E. Мiсце початку груднинно-ключично-со-
E. A. carotisexterna et a. subclavia. скоподiбного м’яза.
3. У хворого на рак спинки язика вини- 6. У потерпiлого в аварiї спостерiгається
кла сильна кровотеча внаслiдок уражен- кровотеча з м’яких тканин спереду вiд ку-
ня пухлиною дорзальної артерiї язика. Яку та нижньої щелепи. Яку судину треба пе-
судину повинен перев’язати лiкар для зу- рев’язати для зупинки кровотечi?
пинки кровотечi? A. *A. facialis.
A. *Язикова артерiя. B. A. carotis interna.
B. Лицева артерiя. C. A. temporalis superficialis.
C. Дорзальна артерiя язика. D. A. alveolaris inferior.
D. Висхiдна артерiя глотки. E. A. lingvalis.
E. Глибока артерiя язика. 7. У пораненого кровотеча iз гiлок сон-
4. Хворому, 19 рокiв, планується опе- ної артерiї. Для тимчасового припинення
рацiя видалення пiднебiнних мигдаликiв. кровотечi, сонну артерiю треба притисну-

ти до горбика поперечного вiдростка ший- рiя шиї.

ного хребця. Якого саме? E. Висхiдна та глибока артерiї шиї.
A. *VI. 11. У хворого кровотеча в дiлянцi верх-
B. V. ньої губи. Яка артерiя ймовiрнiше всього
C. IV. пошкоджена?
D. III. A. *Лицева.
E. II. B. Верхньощелепна.
8. Пiд час операцiї закриття природже- C. Язикова.
ної щiлини пiднебiння (уранопластики), D. Поверхнева скронева.
при збиваннi долотом крилоподiбного га- E. Кутова.
чка, ушкоджено великий пiднебiнний ка- 12. У травмпункт доставлено пацiєнта iз
нал. Виникла кровотеча яку можна зупи- кровотечею iз рваної рани в дiлянцi кута
нити лише шляхом тампонади каналу. Яку рота. Цiлiснiсть якої артерiї порушена?
артерiю ушкоджено? A. *Лицевої.
A. *Низхiдну пiднебiнну артерiю. B. Верхньощелепної.
B. Висхiдну пiднебiнну артерiю. C. Язикової.
C. Висхiдну глоткову артерiю. D. Передньої верхньої комiркової.
D. Клиноподiбну артерiю. E. Пiдочноямкової.
E. Задню верхню альвеолярну артерiю. 13. Хворий 30 рокiв, госпiталiзований з
9. Потерпiлий доставлений у лiкарню кровотечею з лицевої артерiї. В якому мi-
з переломом нижньої щелепи та значною сцi можливе пальцьове притиснення даної
кровотечою у дiлянцi перелому. Пошко- артерiї для короткочасної зупинки крово-
дження якої артерiї вiрогiднiше всього ма- течi?
ло мiсце? A. *Край нижньої щелепи.
A. *Нижньої комiркової артерiї. B. Виступ пiдборiддя.
B. Висхiдної глоткової артерiї. C. Гiлка нижньої щелепи.
C. Язикової артерiї. D. Спинка носа.
D. Висхiдної пiднебiнної артерiї. E. Скулова кiстка.
E. Верхньої комiркової артерiї. 14. Хiрург пiд час операцiї на щитоподi-
10. Хворiй проводиться операцiя на щи- бнiй залозi перев’язав верхню щитоподiбну
топодiбнiй залозi. Гiлки яких артерiй має артерiю. Гiлку якої судини перев’язав лi-
перев’язати хiрург пiд час операцiї? кар?
A. *Верхня та нижня щитоподiбнi. A. *A. carotis externa.
B. Верхня та нижня гортаннi. B. A. facialis.
C. Верхня щитоподiбна та щитошийний C. A. pharyngea ascendens.
стовбур. D. A. lingualis.
D. Верхня щитоподiбна та висхiдна арте- E. A. carotis interna.
До теми 13
1. Хворий страждає на паралiч очних рення) якого венозного синуса можливо

м‘язiв, порушення зiниць, бiль за ходом думати?
трiйчастого нерва. Про аневризму (розши- A. *Sinus cavernosus.

B. Sinus transversus. ння?

C. Sinus sagittalis superior. A. *Глибокi шийнi.
D. Sinus petrosus superior. B. Заглотковi.
E. Sinus occipitalis. C. Пiднижньощелепнi.
2. У дитини М., 6 рокiв гнiйне запале- D. Пiдпiдборiднi.
ння середнього вуха ускладнилось гнiйним E. Поверхневi шийнi.
запаленням комiрок соскоподiбного вiдрос- 6. До лiкаря звернувся хворий з пери-
тка. Виникла необхiднiсть трепанацiї (роз- одонтитом нижнього кутнього зуба. Вста-
тину) соскоподiбного вiдростка. Про близь- новлено, що запальний процес поширився
ке розташуванн якого венозного синуса на лiмфатичнi вузли. Якi лiмфовузли були
слiд пам’ятати хiрургу, щоб уникнути його першими втягнутi в процес?
пошкодження? A. *Пiднижньощелепнi.
A. *Сигмоподiбного. B. Бiчнi шийнi.
B. Верхнього сагiтального. C. Переднi шийнi.
C. Нижнього сагiтального. D. Пiдборiднi.
D. Поперечного. E. Лицевi.
E. Печеристого. 7. У хворого виявлений фурункул зовнi-
3. У хворого iз гнiйним запаленням се- шнього слухового проходу. Якi з перелiче-
реднього вуха iнфекцiя з барабанної поро- них лiмфатичних вузлiв в першу чергу мо-
жнини поширилась на цибулину яремної жуть вiдреагувати на запальний процес?
вени з розвитком септичного стану. Ана- A. *Nodi lymphatici parotidei.
томiчною передумовою цього ускладнення B. Nodi lymphatici retropharyngeales.
є витончення однiєї iз стiнок барабанної C. Nodi lymphatici mandibulares.
порожнини. Пошкодження якої стiнки має D. Nodi lymphatici cervicales superficiales.
мiсце? E. Nodi lymphatici cervicales profundi.
A. *Нижньої. 8. Чоловiк 70-ти рокiв пiд час голiн-
B. Верхньої. ня зрiзав гнiйник в дiлянцi соскоподiбного
C. Медiальної. вiдростка. Через 2 доби вiн був доставле-
D. Латеральної. ний до лiкарнi з дiагнозом запалення обо-
E. Передньої. лонок головного мозку. Яким шляхом iн-
4. На препаратi представлено орган, по- фекцiя потрапила в порожнину черепа?
критий сполучнотканинною капсулою, вiд A. *V. emissariae mastoideae.
якої вiдходять трабекули. В органi можна B. Vv. labyrinthi.
розрiзнити кiркову речовину, де мiстяться C. Vv. tympanicae.
лiмфатичнi вузлики та мозкову речовину, D. V. facialis.
представлену тяжами лiмфоїдних клiтин. E. Vv. auriculares.
Який орган представлений на препаратi? 9. Юнака 27 рокiв доставлено в лiкарню
A. *Лiмфатичний вузол. з вiдкритим переломом потиличної кiстки
B. Червоний кiстковий мозок. i сильною кровотечею iз рани. Що може
C. Тимус. бути причиною сильної кровотечi в цьому
D. Мигдалики. випадку?
E. Селезiнка. A. *Пошкодження поперечної венозної па-
5. Хворий Б. 50 рокiв скаржиться на оси- зухи.
плiсть голосу, утруднення дихання. При B. Пошкодження печеристої пазухи.
обстеженнi дiагностована пухлина гортанi C. Пошкодження верхньої кам’янистої па-
в дiлянцi голосових зв’язок. В якi регiонар- зухи.
нi лiмфатичнi вузли можливе метастазува- D. Пошкодження нижньої кам’янистої па-

зухи. A. *Надгрудинний простiр.

E. Пошкодження клиноподiбно-тiм’яної B. Надключична ямка.
пазухи. C. Позадунижньощелепна ямка.
10. Куди буде поширюватися кровови- D. Ключично-грудний трикутник.
лив, якщо зруйнована венозна судина в дi- E. Грудний трикутник.
лянцi яремного отвору? 15. Студентка 17 рокiв видавила гнiйни-
A. *Задня черепна ямка. чок у медiальному кутi ока. Через 2 днi во-
B. Передня черепна ямка. на поступила в iнститут нейрохiрургiї з дi-
C. Субарахноiдальний простiр. агнозом тромбоз печеристої пазухи. Яким
D. Середня черепна ямка. шляхом iнфекцiя попала в цю пазуху?
E. Субдуральний простiр. A. *Через v. angularis.
11. У потерпiлого травма м’яких тканин B. Через v. maxillaris.
та тiм’яних кiсток в дiлянцi їх з’єднання C. Через v. profunda faciei.
мiж собою, яка супроводжується сильною D. Через v. transversa faciei.
кровотечею. Яке судинне утворення по- E. Через v. diploicae frontalis.
шкоджене? 16. У хворого внаслiдок пошкодження
A. *Sinus sagittalis superior. шкiри в середнiй дiлянцi грудинно-ключи-
B. Sinus transversus. чно-соскоподiбного м’яза виникла повiтря-
C. Sinus petrosus superior. на емболiя. Яка вена шиї була травмована?
D. Sinus rectus. A. *Зовнiшня яремна вена.
E. Sinus sagittalis inferior. B. Передня яремна вена.
12. У чоловiка 40 рокiв iз флегмоною C. Внутрiшня яремна вена.
обличчя гнiйне запалення та значний на- D. Задня вушна вена.
бряк м’яких тканин спричинили перети- E. Пеперечна вена шиї.
снення просвiту лицьової вени i ретрогра- 17. У хворого Л. 27 рокiв остеомiєлiтом
дний (зворотнiй) напрямок току венозної нижньої щелепи в патологiчний процес за-
кровi. Iнфiкування якої венозної пазухи дiяна вена, яка проходить в каналi нижньої
можливе. щелепи. В результатi запалення у хворого
A. *Печеристої. виник набряк обличчя в дiлянцi нижньої
B. Верхньої кам’янистої. щелепи. Яка вена вражена?
C. Нижньої кам’янистої. A. *V. alveolaris inferior.
D. Прямої. B. V. submentalis.
E. Сигмоподiбної. C. V. lingualis.
13. У дитини 8 рокiв iз гнiйним середнiм D. V. labialis inferior.
отитом iнфекцiя iз барабанної порожнини E. V. sphenopalatina.
поширилась на цибулину яремної вени. Та- 18. У хворого, 26 рокiв, дiагностовано
ке ускладнення розвивається за умови ви- фурункул в дiлянцi кореня носа та ни-
тончення однiєї iз стiнок барабанної поро- жньої повiки. Грiзним ускладненням цього
жнини. Аномалiя якої стiнки має мiсце? захворювання може бути розповсюдження
A. *Нижньої. iнфекцiї по венозних сполученнях цього
B. Верхньої. регiону до пазух твердої мозкової оболони.
C. Медiальної. До якої з пазух найбiльш вiрогiдно попаде
D. Латеральної. iнфекцiя.
E. Передньої. A. *Печериста пазуха.
14. У постраждалого 23 рокiв ножове по- B. Верхня сагiтальна пазуха.
ранення яремної венозної дуги. Визначiть C. Потилична пазуха.
месце поранення. D. Сигмовидна пазуха.

E. Верхня кам’яниста пазуха. 20. У чоловiка 29-ти рокiв з ножовим

пораненням шиї спостерiгається кровоте-
19. Хворому, який потрапив в реанiма- ча. При первиннiй обробцi рани встанов-
цiйне вiддiлення лiкарнi з набряком гор- лено, що пошкоджена судина, розташова-
танi, при проведеннi трахеотомiї, була ви- на вздовж латерального краю груднинно-
падково перерiзана яремна венозна дуга, ключично-соскоподiбного м’яза. Визначте
яка лежить у: цю судину:
A. *Spatium interaponeuroticum suprasternale.A. *V. jugularis externa.
B. Spatium pretracheale. B. V. jugularis anterior.
C. Spatium retropharyngeale. C. A. carotis externa.
D. Spatium interscalenum. D. A. carotis interna.
E. Spatium antescalenum. E. V. jugularis interna.
До теми 14
1. У пацiєнта спостерiгаються функцiо- C. A. transversa colli.

нальнi розлади внаслiдок розвитку iнфар- D. Truncus thyrocervicalis.
кту мозочка. Ураження яких судин при- E. Truncus costocervicalis.
зводить до такої патологiї?
A. *Базилярної артерiї. 4. При виконаннi оперативного втручан-
B. Середньомозкової артерiї. ня на щитоподiбнiй залозi, хiрургу потрi-
C. Передньої мозкової артерiї. бно видiлити верхню та нижню щитоподi-
D. Середньої мозкової артерiї. бнi артерiї, якi утворюють у залозi артерi-
E. Задньої мозкової артерiї. альнi анастомози. Гiлками з басейнiв яких
крупних судин є цi артерiї?
2. Хворiй проводиться операцiя на щи- A. *A. carotis externa et a. subclavia.
топодiбнiй залозi. Гiлки яких артерiй має B. A. carotis interna et a. subclavia.
перев’язати хiрург пiд час операцiї? C. A. carotis externa et a. carotis interna.
A. *Верхня та нижня щитоподiбнi. D. A. subclavia et truncus thyrocervicalis.
B. Верхня та нижня гортаннi. E. A. subclavia et a. transversa colli.
C. Висхiдна та глибока артерiї шиї.
D. Верхня щитоподiбна та висхiдна арте- 5. Хворiй 25 рокiв планується операцiя
рiя шиї. резекцiя правої частки щитоподiбної зало-
E. Верхня щитоподiбна та щитошийний зи. Якi артерiї кровопостачають щитоподi-
стовбур. бну залозу?
A. *Верхнящитоподiбна, нижня щитоподi-
3. При виконаннi оперативного втруча- бна, безiменна щитоподiбна артерiї.
ння на передньому середостiннi хiрургу B. Верхня щитоподiбна, нижня щитоподi-
необхiдно видiлити a. pericardiaco-phreni- бна, язикова, лицева артерiї.
ca. гiлкою якої артерiальної судини вона C. Нижня щитоподiбна, потилична, по-
є? верхнева скронева артерiї.
A. *A. thoracica interna. D. Нижня щитоподiбна, язикова, лицева
B. A. vertebralis. артерiї.

E. Верхня щитоподiбна, язикова, поверх- C. Задньої мозкової артерiї.

нева скронева артерiї. D. Передньої з’єднувальної артерiї.
E. Передньої мозкової артерiї.
6. Хворий, 45-ти рокiв, скаржиться на за-
паморочення, невпевнену ходу, порушення 10. У хворої пiд час оперативного втру-
координацiї рухiв. При обстеженнi вста- чання на молочнiй залозi виникла вираже-
новлено, що у хворого остеохондроз ший- на кровотеча. Яка артерiя була травмова-
ного вiддiлу хребтового стовбура i стисну- на?
та судина, яка проходить крiзь поперечнi A. *Бiчна грудна артерiя.
отвори шийних хребцiв. Яка це судина? B. Внутрiшня грудна артерiя.
A. *A. verterbralis. C. Верхня надчеревна.
B. A. subclavia. D. Пахвова артерiя.
C. A. carotis externa. E. Верхня грудна артерiя.
D. A. carotis interna.
E. A. occipitalis. 11. У хворого порушена функцiя сер-
цево-судинного та дихального центрiв. В
7. Водiй автомобiля дiстав травму гру- басейнi яких артерiй порушення?
дної клiтки внаслiдок удару об рульове A. *Aa. vertebrales et basilaris.
колесо. Яка з перелiчених артерiй скорiше B. Aa. cerebri anterior et communicans
за все може бути ушкодженою? anterior.
A. *A. thoracica interna. C. Aa. сerebri anterior et cerebri media.
B. A. thyroidea superior. D. Aa. communicans posterior et cerebri
C. A. subscapularis. media.
D. A. vertebralis. E. Aa. communicans posterior et cerebri
E. A. suprascapularis. posterior.
8. У постраждалого в дорожнiй приго- 12. В реанiмацiйне вiддiлення поступив

дi лiкар виявив перелом лiвої ключицi i хворий з тяжким отруєнням. Для проведе-
порушення кровообiгу в кiнцiвцi (немає ння комплексу лiкування необхiдно вико-
пульсацiї в променевiй артерiї). Яка при- нати катетерiзацiю та введення лiкарських
чина порушення кровообiгу. речовин до пiдключичної вени. У якому
A. *Здавлення пiдключичної артерiї. топографiчному утвореннi вона знаходи-
B. Здавлення пахвової артерiї. ться?
C. Здавлення пiдключичної вени. A. *Spatium antesсalenum.
D. Здавлення хребтової артерiї. B. Spatium interscalenum.
E. Здавлення пахвової вени. C. Spatium retrosternocleidomastoideus.
D. Spatium interaрoneuroticum suprasternale.
9. У жiнки 53 рокiв порушення фун- E. Trigonum omotrapezoideum.
кцiї V-VIII пар черепних нервiв внаслiдок
порушення кровопостачання їх ядер, вiд- 13. У хворого з аневризмою правої пiд-
сутнiсть активних рухiв в обох верхнiх i ключичної артерiї спостерiгається оси-
нижнiх кiнцiвках, розлади вiтальних фун- плiсть голосу. З подразненням якого нерву
кцiй (дихання та кровообiгу). Порушення це може бути пов’язано?
кровотоку в басейнi якої артерiї є причи- A. *N. laringeus reccurens dexter.
ною цього хворобливого. B. N. laringeus superior dexter.
A. *Основної артерiї. C. N. laringeus reccurens sinister.
B. Середньої мозкової артерiї. D. N. laringeus superior sinister.

E. N. laringeus inferior sinister. D. Реброво-шийний стовбур.

E. Нижню дiафрагмальну артерiю.
14. У хворого дiагностовано ураження
внутрiшнього вуха судинного генезу. Гiл- 16. Хворому Т. виконується операцiя на
ками якої з названих артерiй, головним щитоподiбнiй залозi. Гiлки яких артерiй
чином, здiйснюється кровопостачання вну- повинен перев’язати хiрург пiд час опера-
трiшнього вуха? цiї?
A. *A. basilaris. A. *Верхньої та нижньої щитоподiбних.
B. A. cerebri posterior. B. Верхньої та нижньої гортанних.
C. A. vertebralis. C. Верхню щитоподiбну та щитошийний
D. A. cerebri media. стовбур.
E. A. cerebri anterior. D. Верхню щитоподiбну та висхiдну арте-
рiю шиї.
15. Хiрург, здiйснюючи доступ до орга- E. Висхiдну та глибоку артерiї шиї.
нiв грудної порожнини, зробив розрiз на
переднiй груднiй стiнцi по одному з мiжре- 17. Для постiйного внутрiшньовенного
брових просторiв. При цьому вiн особливо введення лiкiв хворому краще встановити
обережно розтинав скальпелем тканини в пiдключичний катетер. В якому анатомi-
переднiй медiальнiй дiлянцi мiжребрового чному утвореннi на шиї потрiбно шукати
простору, щоб не пошкодити артерiю, яка пiдключичну вену?
розташована паралельно краю груднини A. *Spatium antesсalenum.
на 1-1, 5 см латерально вiд неї. Яку арте- B. Spatium interscalenum.
рiю остерiгався пошкодити хiрург? C. Fossa retromandibularis.
A. *Внутрiшню грудну артерiю. D. Spatium interaрoneuroticum suprasternale.
B. Мiжреброву передню артерiю. E. –.
C. Верхню дiафрагмальну артерiю.
До теми 15
1. При операцiї з приводу видалення 2. При пальпацiї молочної залози у хво-

пухлини молочної залози, хiрург видалив рої виявлено ущiльнення у виглядi вузла
лiмфатичнi вузли пахвової ямки, де могли у нижноьму медiальному квадрантi. У якi
поширитися метастази. При цьому вини- лiмфатичнi вузли можуть поширитися ме-
кло ускладнення у виглядi набряку верх- тастази при цьому?
ньої кiнцiвки. Через якi лiмфатинi вузли A. *Пригрудниннi, пахвовi.
вiдтiкає лiмфа вiд верхньої кiнцiвки до пi- B. Заднi середостiннi.
ключичного стовбура? C. Глибокi латеральнi шийнi.
A. *Верхiвковi. D. Брнхолегеневi.
B. Заднi. E. Верхнi дiафрагмальнi.
C. Переднi.
D. Медiальнi.
3. До лiкаря звернулась пацiєнтка зi
E. Нижнi.
скаргами на ущiльнення у верхньо-бiчнiй
дiлянцi правої молочної залози. Якi лiм-

фатичнi вузли повинен перевiрити лiкар, C. A. profundabrachii.

щоб упевнитися в нерозповсюдженнi пато- D. A. transversacolli.
логiчного процесу? E. A. vertebralis.
A. *Пахвовi.
B. Пригрудниннi. 5. В травматологiчне вiддiлення посту-
C. Мiжребровi. пив постраждалий з вiдкритим переломом
D. Верхнi дiафрагмальнi. плечової кiстки, сильною кровотечею та
E. Переднi середостiннi. пошкодженням судини, що проходить ра-
зом з n. axillaris у топографiчному отворi
4. При виконаннi оперативного втручан- – foramen quadrilaterum. Яка це судина?
ня в дiлянцi пахвової порожнини, хiрургу A. *A. circumflexa humeri posterior.
необхiдно видiлити артерiальну судину, що B. A. brachialis.
оточена пучками плечового сплетiння. Яка C. A. circumflexa humeri anterior.
це артерiя? D. A. profunda brachii.
A. *A. axillaris. E. A. circumflexa scapulae.
B. A. subscapularis.
До теми 16
1. При обстеженнi хворих с захворюван- 3. Пiсля автомобiльної катастрофи юнак

нями серцево-судинної системи часто при- 23 рокiв звернувся у лiкарню з рiзаною ра-
ходиться порiвнювати характер пульсацiї ною передньо-медiальної дiлянки плеча з
судин в симетричних точках правої i лiвої артерiальною кровотечею. Яка артерiя по-
половини тiла. Пульсацiю якої артерiї мо- шкоджена?
жна легко прощупати на переднiй поверхнi A. *A. brachialis.
нижньої третини передплiччя? B. A. radialis.
A. *Променевої. C. A. axillaris.
B. Лiктьової. D. A. subscapularis.
C. Передньої мiжкiсткової. E. A. profunda brachii.
D. Поверхневої долонної гiлки. 4. Внаслiдок травми плеча порушена цi-
E. Задньої мiжкiсткової. лiснiсть плечової артерiї в нижнiй її ча-
2. Пiсля травматичногo ушкодження стинi, що привело до її перев’язки. За ра-
м’яких тканин передплiччя виникла арте- хунок яких гiлок плечової артерiї вiднови-
рiальна кровотеча. Для її тимчасової зу- ться кровопостачання передплiччя.
пинки фельдшер бригади швидкої допомо- A. *Глибокої артерiї плеча.
ги застосував пальцеве перетискання в дi- B. М’язових та нижньої бокової лiктьової.
C. М’язових та верхньої бокової лiктьової.
лянцi sulcus bicipitalis medialis. Яку судину
було перетиснуто? D. Верхньої та нижньої бокових лiктьових.
A. *A. brachialis. E. М’язових.
B. A. profunda brahii. 5. Пораненому перев’язали плечову ар-
C. A. axillaris. терiю в нижнiй третинi плеча. За рахунок
D. A. collateralis ulnaris superior. яких артерiй можливе вiдновлення крово-
E. A. radialis. постачання передплiччя i кистi?

A. *Глибокої артерiї плеча, лiктьових ко- C. Aa. digitales palmares communes.

латеральних артерiй. D. Aa. metacarpeae palmares.
B. М’язових гiлок плечової артерiї. E. Aa. perforantes.
C. Передньої i задньої огинаючих артерiй
плеча. 10. В хiрургiчне вiддiлення доставлено
D. Пiдлопаткової, передньої мiжкiсткової потерпiлого з ножовим пораненням проме-
артерiй. невого боку передплiччя. З рани витiкає
E. Грудонадплечової, задньої огинаючої венозна кров. Яка судина постраждала?
артерiй плеча. A. *V. cephalica.
6. У хворого дiагностовано перелом в се- B. V. basilica.
реднiй третинi плечової кiсти з пошкодже- C. V. intermedia cubiti.
нням променевого нерва. Яка артерiя при D. Vv. ulnares.
цьому може бути пошкоджена? E. Vv. brachialеs.
A. *Глибока артерiя плеча.
B. Передня огинаюча артерiя плеча. 11. При внутрiшньовенному введеннi
C. Задня огинаюча артерiя плеча. препаратiв, iн’єкцiю, найчастiше, роблять
D. Верхня лiктьова бокова артерiя. в серединну лiктьову вену, оскiльки во-
E. Нижня лiктьова бокова артерiя. на малорухлива в результатi фiксацiї її
7. У чоловiка 35-ти рокiв внаслiдок трав- м’якими тканинами. Чим вона фiксована
ми задньої поверхнi плеча був пошкодже- в лiктьовiй ямцi?
ний променевий нерв i артерiальна суди- A. *Апоневрозом двоголового м’язу плеча.
на, яка проходить поруч з ним в canalis B. Сухожилком триголового м’язу плеча.
humeromuscularis. Яка артерiя була пошко- C. Плечовим м’язом.
джена? D. Плечопроменевим м’язом.
A. *A. profunda brachii. E. Лiктьовим м’язом.
B. A. axillaris.
C. A. radialis. 12. У хворої жiнки 52-рокiв пiсля трав-
D. A. ulnaris. ми при оглядi лiкар констатував зниження
E. A. brachialis. пульсацiї, блiднiсть шкiри i зниження тем-
8. В приймальний покiй поступив хворий ператури в цiй областi великого пальця
з переломом кiсток кистi з сильною кро- правої руки. Ушкодження якої з артерiй
вотечею в дiлянцi анатомiчної табакерки. верхньої кiнцiвки найiмовiрнiше приводить
Яка судина пошкоджена? до таких наслiдкiв?
A. *Променева артерiя. A. *A. princeps pollicis.
B. Лiктьова артерiя. B. A. ulnris.
C. Передня мiжкiсткова артерiя. C. A. radialis.
D. Задня мiжкiсткова артерiя. D. A. digitalis communis.
E. Поверхнева долонна дуга. E. A. digitalis propria.
9. Наслiдком травми у пацiєнта 44 рокiв
став розрив сухожилкiв м’язiв лiвої доло- 13. Наслiдком травми у пацiента 44 ро-
нi, поверхневих кровоносних судин. Пiсля кiв став розрив сухожилкiв м’язiв на лiвiй
оперативного втручання i видалення бiль- долонi, поверхневих кровоносних судин.
шої частини некротично змiненої м’язевої Пiсля оперативного втручання i видале-
тканини кровотiк був вiдновлений. За ра- ння бiльшої частини некротично змiненої
хунок яких судин? м’язової тканини кровоток був вiдновле-
A. *Arcus palmaris profundus. ний. За рахунок яких судин?
B. Arcus palmaris superficialis. A. *Arcus palmaris profundus.

B. Aa. metacarpeae palmares. E. Aa. digitales palmares communes.

C. Arcus palmaris superficialis.
D. Aa. perforantes.
До теми 17
1. Хворий не може вiдвести вiд тулу- D. Пiдключичний нерв.

ба верхню кiнцiвку. Який м’яз не виконує E. Грудо-спинний нерв.
свою функцiю? 5. При обстеженнi хворого невропатолог
A. *Дельтоподiбний. виявив неможливiсть розгинання в лiктьо-
B. Великий круглий м’яз. вому i променево-зап’ястковому суглобах
C. Пiдосний м’яз. (“висяча кисть”), порушення шкiрної чу-
D. Малий круглий м’яз. тливостi задньої поверхнi плеча i перед-
E. Найширший м’яз спини. плiччя. Який нерв запалений?
2. Чоловiк з колотою раною в дiлянцi A. *Променевий.
чотирьохстороннього отвору звернувся до B. Лiктьовий.
лiкаря. При обстеженнi виявлено, що по- C. Серединний.
терпiлий не може вiдвести руку вiд тулуба. D. М’язово-шкiрний.
Який нерв вiрогiдно ушкоджений? E. Пахвовий.
A. *N. axillaris.
B. N. medianus. 6. У хворого “мавп’яча кисть”. Який нерв
C. N. radialis. уражений?
D. N. ulnaris. A. *Серединний.
E. N. subclavius. B. М’язово- шкiрний.
3. До лiкаря звернувся хворий зi скарга- C. Променевий.
ми на неможливiсть вiдведення правої ру- D. Пахвовий.
ки пiсля ранiше перенесеної травми. При E. Лiктьовий.
обслiдуваннi пасивнi рухи не обмеженi.
Виявлена атрофiя дельтоподiбного м’яза. 7. Хворий пред’являє скарги на немо-
Який нерв пошкоджено? жливiсть привертання кистi. Який нерв
A. *N. axillaris. пошкоджено?
B. N. radialis. A. *N. medianus.
C. N. ulnaris. B. N. radialis.
D. N. medianus. C. N. axillaris.
E. N. suprascapularis. D. N. ulnaris.
4. У жiнки, що хворiє на остеохондроз, E. N. musculocutaneus.
з’явився рiзкий бiль у плечовому суглобi,
який посилювався при вiдведеннi плеча. 8. В пацiєнта обмежене згинання лiктьо-
Ураження якого нерва може бути причи- вого суглобу, знижений тонус двоголового
ною цих симптомiв? м’язу плеча та порушена чутливiсть шкiри
A. *Пахвовий нерв. передньо-латеральної поверхнi передплiч-
B. Пiдлопатковий нерв. чя. Функцiя якого нерва порушена?
C. Дорсальний нерв лопатки. A. *М’язево-шкiрного.

B. Пахвового. B. N. ulnaris.
C. Променевого. C. N. medianus.
D. Лiктьового. D. N. axillaris.
E. Серединного. E. N. musculocutaneus.
9. У прооперованого з приводу нагноєн- 13. У хворого пiсля травми правої верх-

ня глибокого пахвового лiмфовузла, немо- ньої кiнцiвки спостерiгається порушення
жливе згинання передплiччя в лiктьовому функцiй м’язiв-розгиначiв, а також вiдсу-
суглобi, порушилася шкiрна чутливiсть пе- тнiсть шкiрної чутливостi на заднiй по-
редньо-латеральной поверхнi передплiччя. верхнi руки. Який нерв пошкоджений?
Який нерв ушкоджено при оперативному A. *Променевий.
втручаннi? B. Лiктьовий.
A. *N. musculocutaneus. C. Серединний.
B. N. medianus. D. М’язово-шкiрний.
C. N. subclavius. E. Пахвовий.
D. N. ulnaris.
E. N. axillaris. 14. У хворого дiагностовано трiщину за-
дньої поверхнi тiла плечової кiстки. Наяв-
10. У хворого пiсля травми втрачена чу- нi симптоми ураження променевого нерва
тливiсть шкiри на долоннiй поверхнi 5-го в дiлянцi canalis humeromuscularis. Чим
пальця лiвої кистi. Який нерв пошкодже- обмежений цей канал?
ний? A. *Задньою повехнею плечової кiстки i m.
A. *N. ulnaris. triceps humeri.
B. N. axillaris. B. Передньою повехнею плечової кiстки i
C. N. radialis. m. biceps brashii.
D. N. medianus. C. Передньою повехнею плечової кiстки i
E. N. musculo-cutaneus. m. coracobrashialis.
D. Передньою повехнею плечової кiстки i
11. Пiсля травми у хворого спостерiгає- m. brashialis.
ться втрата чутливостi заднiх дiлянок шкi- E. Задньою повехнею плечової кiстки i m.
ри плеча та передплiччя. Вiд якого з нер- anconeus.
вiв плечового сплетення вiдходять в нормi
шкiрнi гiлки, що iнервують цi дiлянки? 15. У хворого вiдсутня чутливiсть шкiри
A. *N. radialis. мiзинця. Який нерв постраждав?
B. N. ulnaris. A. *Лiктьовий.
C. N. medianus. B. Серединний.
D. N. axillaris. C. Променевий.
E. N. musculocutaneus. D. М’язово – шкiрний.
E. Присереднiй шкiрний передплiччя.
12. В травматологiчне вiддiлення посту-
пив постраждалий 48 рокiв з вiдкритим 16. У пацiєнта спостерiгається обмеже-
переломом плечової кiстки, сильною кро- ння згинання у лiктьовому суглобi, зни-
вотечею та клiнiкою пошкодження нерва, ження тонусу двуголового м‘язу плеча та
що проходить разом з глибокою артерiєю втрата чутливостi шкiри на передньо-ла-
плеча в одному з каналiв верхньої кiнцiв- теральнiй поверхнi передплiччя. Функцiя
ки. Який це нерв? якого нерва постраждала?
A. *N. radialis. A. *N. musculocutaneus.

B. N. axillaris. гнiйник. Однак, пiсля операцiї у хворо-

C. N. medianus. го виникло ускладнення: втратилась зда-
D. N. ulnaris. тнiсть згинати предплiччя в лiктьовому су-
E. N. radialis. глобi i порушилась шкiрна чутливiсть пе-
редньо-латеральної поверхнi передплiччя.
17. При обстеженнi хворого невропато- Поранення якого нерва плечового сплетен-
лог виявив пiдвищену больову чутливiсть ня вiдбулося при оперативному втручаннi?
шкiри на долоннiй поверхнi I, II, III i про-A. *М’язово-шкiрного нерва.
меневої сторони IV-го пальцiв, середньої B. Лiктьового нерва.
частини долонi та пiдвищення I-го пальця. C. Променевого нерва.
Функцiя якого нерва пошкоджена? D. Серединного нерва.
A. *Серединний нерв. E. Присереднього шкiрний нерва плеча.
B. Присереднiй шкiрний нерв передплiччя.
C. Лiктьовий нерв. 21. Пiсля перенесеної травми в дiлян-
D. Променевий нерв. цi плеча хворий не може розiгнути кисть.
E. М’язево-шкiрний нерв. При оглядi вiдмiчено також зниження бо-
льової i температурної чутливостi в дiлянцi
18. Пiсля травми передньої поверхнi 2, 5 пальцiв тильної сторони кистi з боку
верхньої третини передплiччя у хворого великого пальця. Який нерв пошкоджено
затруднення пронацiї, послаблення долон- внаслiдок травми?
ного згинання кистi i порушення чутливо- A. *Променевий.
стi шкiри 1-3 пальцiв на долонi. Який нерв B. Серединний.
ушкоджено? C. Лiктьовий.
A. *N. medianus. D. Пахвовий.
B. N. musculocutaneus. E. М’язево-шкiрний.
C. N. ulnaris.
D. N. cutaneus antebrachii medialis. 22. Хворому, пiсля травми в дiлянцi лi-
E. N. radialis. ктьового суглоба, важко згинати 4 i 5 паль-
цi кистi, зменшився в розмiрах виступ мi-
19. Пiсля травми передньої поверхнi зинця. При оглядi помiчено також зниже-
верхньої третини передплiччя у хворо- ння больової i температурної чутливостi в
го порушена пронацiя, ослаблене долонне дiлянцi 4 i 5 пальцiв на долоннiй поверхнi i
згинання кистi i порушена чутливiсть шкi- 2, 5 пальця на тильнiй поверхнi зi сторони
ри 1, 2, 3-го та променевої сторони 4-го мiзинця. Який нерв пошкоджено внаслiдок
пальцiв долонної поверхнi та шкiри нiгтьо- травми?
вої i серединної фаланг тильної поверхнi A. *Лiктьовий.
2, 3, 4 пальцiв. Який нерв уражений при B. Променевий.
порушеннi вказаних функцiй? C. Серединний.
A. *Серединний нерв. D. М’язово-шкiрний.
B. Лiктьовий нерв. E. Присереднiй шкiрний нерв передплiччя.
C. Променевий нерв.
D. М’язово-шкiрний нерв. 23. Хвора скаржиться на затруднене i
E. Присереднiй шкiрний нерв передплiччя. болюче розгинання пальцiв i кистi, втра-
ту чутливостi шкiри задньої поверхнi пле-
20. При запаленнi глибоких лiмфати- ча, передплiччя i I-III пальцiв кистi. Який
чних вузлiв пахвової дiлянки хiрург виму- нерв пошкоджений?
шений був розкрити глибоко розмiщений A. *Променевий.

B. Шкiрний латеральний нерв передплiч- B. Променевий.

чя. C. М’язово-шкiрний.
C. М’язево-шкiрний. D. Серединний.
D. Лiктьовий. E. Медiальний шкiрний нерв передплiччя.
E. Серединний.
28. У травматологiчне вiддiлення посту-
24. Пiсля перенесеного запального про- пив чоловiк 35 рокiв з травмою в дiлян-
цесу хворий став помiчати слабiсть при цi правого плеча. При оглядi встановлено
згинаннi кистi в дiлянцi 1, 2, 3 i 4 пальцiв, перелом дiафiза правої плечової кiстки в
зменшення об’єму м’язiв, пiдвищення ве- середнiй третинi зi змiщенням вiдломкiв;
ликого пальця. При обстеженнi виявлено пальцi правої кистi не розгинаються. Який
порушення больової i температурної чу- нерв пошкоджено?
тливостi в дiлянцi поверхнi долонi 1, 2, 3 A. *Променевий.
i променевої поверхнi четвертого пальцiв. B. Лiктьовий.
Який iз нервiв уражений? C. Серединний.
A. *Серединний. D. М’язово – шкiрний.
B. Променевий. E. Пахвовий.
C. Лiктьовий.
D. М’язово-шкiрний. 29. До лiкаря звернувся хворий iз скарга-
E. Присереднiй шкiрний нерв передплiччя. ми на втрачену здатнiсть згинати кiнцiвку
в лiктьовому суглобi та порушення шкiрної
25. У хворого пiсля травми помiчено зни- чутливостi на бiчнiй поверхнi передплiччя.
ження больової i температурної чутливостi Який нерв пошкоджений?
в дiлянцi 1, 5 пальцiв на долоннiй поверх- A. *N. musculocutaneus.
нi i 2, 5 пальцiв на тильнiй поверхнi зi B. N. radialis.
сторони мiзинця. Який нерв пошкоджено C. N. ulnaris.
внаслiдок травми? D. N. medianus.
A. *Лiктьовий. E. N. axillaris.
B. Променевий.
C. Серединний. 30. Випадково ударившись лiктем в ку-
D. М’язово-шкiрний. тик стола, студент вiдчув пекучiсть i по-
E. Присереднiй шкiрний нерв передплiччя. колювання на внутрiшнiй поверхнi перед-
плiччя. Який нерв був травмований в цьо-
26. У потерпiлого перелом тiла плечової му випадку?
кiстки. Який нерв може бути пошкодже- A. *N. ulnaris.
ний? B. N. radialis.
A. *Променевий. C. N. medianus.
B. М’язово-шкiрний. D. N. axillaris.
C. Лiктьовий. E. N. musculocutaneus.
D. Медiальний шкiрний нерв плеча.
E. Серединний. 31. Хворий скаржиться на порушення
чутливостi шкiри в медiальнiй частинi
27. У потерпiлого травма лiктьового су- тильної та долонної поверхнi кистi. Який
глоба з вiдривом медiального надвиростка з нервiв ушкоджений?
плечової кiстки. Визначте, який нерв може A. *N. ulnaris.
бути пошкоджений? B. N. radialis.
A. *Лiктьовий. C. N. medianus.

D. N. musculocutaneus.
E. N. cutaneus antebrachii medialis. 36. У хворого “кiгтеподiбна” кисть. Який
нерв уражений?
32. У хворого пiсля перелому верхньої A. *Лiктьовий.
третини плечової кiстки розвинувся пара- B. Променевий.
лiч задньої групи м’язiв плеча i передплiч- C. Серединний.
чя. Який нерв пошкоджено? D. М’язово-шкiрний.
A. *Променевий. E. Пахвовий.
B. Лiктьовий.
C. Серединний. 37. В травматологiчне вiддiлення доста-
D. М’язово-шкiрний. вили пiдлiтка, якому пiд час гри прище-
E. Пахвовий. мили руку дверима вище лiктьового су-
глоба. При оглядi лiкар встановив вiдсу-
33. При обстеженнi пацiєнта з ножовим тнiсть шкiрної чутливостi на медiальнiй
пораненням в дiлянцi передплiччя вста- поверхнi плеча кiнцiвки, що постражда-
новлено втрату чутливостi шкiри бiчної ла. Вкажiть з пошкодженням якого нерва
половини тильної поверхнi кистi та про- пов’язана втрата чутливостi шкiри вказа-
ксимальних фаланг 1-го, 2-го i частково 3- ної областi?
го пальцiв. Який нерв пошкоджено? A. *N. cutaneus brachii medialis.
A. *Променевий. B. N. radialis.
B. Серединний. C. N. musculocutaneus.
C. Лiктьовий. D. N. ulnaris.
D. М’язово-шкiрний. E. N. axillaris.
E. Бiчний шкiрний передплiччя.
38. У хворого спостерiгається порушення
34. У хворого рана в дiлянцi верхньої чутливостi на латеральнiй поверхнi перед-
частини передньої поверхнi плеча. При плiччя. Який нерв пошкоджений?
обстеженнi встановлена втрата активного A. *N. musculocutaneus.
згинання в лiктьовому суглобi i чутливостi B. N. radialis.
шкiри передньо-бiчної поверхнi передплiч- C. N. ulnaris.
чя. Порушення якого нерва має мiсце? D. N. medianus.
A. *М’язово-шкiрного. E. N. axillaris.
B. Променевого.
C. Серединного. 39. У потерпiлого виявлена рана верх-
D. Лiктьового. ньої частини передньої дiлянки плеча. При
E. Пахвового. обстеженнi встановлена втрата активного
згинання в лiктьовому суглобi i чутливостi
35. У хворого 30 рокiв з рiзаною раною шкiри передньо-бiчної поверхнi передплiч-
передплiччя з’явились порушення розги- чя. Порушення якого нерва має мiсце?
нання пальцiв кистi. Це свiдчить про по- A. *N. musculocutaneus.
шкодження: B. N. radialis.
A. *Променевого нерва. C. N. medianus.
B. Серединного нерва. D. N. ulnaris.
C. М’язовошкiрного нерва. E. N. axillaris.
D. Лiктьового нерва. 40. Жiнка, 37 рокiв, звернулась до клi-
E. Присереднього шкiрного нерва перед- нiки зi скаргами на сильний бiль у лiвому
плiччя. зап’ястi та вiдчуття поколювання у вели-

кому, вказiвному та середньому пальцях, а нерва. Який iз перелiчених нервiв найiмо-

також на деякiй частинi безiменного. На- вiрнiше ушкоджений?
пади болю проявлялися випадковою пуль- A. *N. medianus.
сацiєю, однак пацiєнтка не звертала уваги, B. N. musculocutaneous.
або ж знiмала бiль прийомом iбупрофену. C. N. axillaris.
Зараз бiль посилився i будить її вночi. Во- D. N. radialis.
на працює друкаркою, i її бiль здебiльшого E. N. ulnaris.
посилюється у кiнцi робочого дня. Її пра-
ва кисть в нормi. Встановлено компресiю
До теми 18
1. Пiдвищення кров’яного тиску в кру- ня анатомiчних утворiв кореня правої ле-

пнiй судинi, що несе кров до легень, спри- генi (у напрямку зверху вниз).
чинило навантаження на серцевий м’яз. A. *Бронх, артерiя, вени.
М’язова стiнка якої дiлянки серця реагує B. Артерiя, бронх, вени.
на подразнення? C. Артерiя, вени, бронх.
A. *Правого шлуночка. D. Вени, артерiя, бронх.
B. Лiвого шлуночка. E. Вени, бронх, артерiя.
C. Правого передсердя. 4. У хворого з тромбофлебiтом нижнiх
D. Лiвого передсердя. кiнцiвок з’явився бiль у груднiй клiтцi,
E. Венозного синуса. кровохаркання, наростаюча дихальна не-
2. При операцiї правосторонньої лобе- достатнiсть, при явищах якої вiн помер. На
ктомiї хiрург пiдiйшов до кореня правої ле- розтинi дiагностовано множиннi iнфаркти
генi з метою окремого видiлення i оброб- легень. Яка найбiльш вiрогiдна причина їх
ки його складових. Вкажiть порядок роз- розвитку в цьому випадку?
мiщення елементiв кореня правої легенi, з A. *Тромбоемболiя гiлок легеневої артерiї.
якими лiкар зустрiнеться при видiленнi та B. Тромбоз гiлок легеневої артерiї.
обробцi в напрямку зверху вниз? C. Тромбоз бронхiальних артерiй.
A. *Бронх, легенева артерiя, легеневi вени. D. Тромбоемболiя бронхiальних артерiй.
B. Легенева артерiя, бронх, легеневi вени. E. Тромбоз легеневих вен.
C. Легенева вена, легеневi артерiя, бронх. 5. У хворого пiд час комп’ютерної томо-
D. Бронх, легенева артерiя, дiафрагмаль- графiї грудної клiтки дiагностовано пухли-
ний нерв. ну заднього нижнього середостiння. Яка
E. Дiафрагмальний нерв, бронх, бронхi- з перерахованих структур стиснута пухли-
альна артерiя i вена. ною?
3. Хворому проводять правобiчну пуль- A. *Aorta thoracica.
монектомiю з приводу раку легенi. Пiсля B. Trachea.
розсiчення медiастiнальної плеври в першу C. Arcus aortae.
чергу необхiдно перев’язати легеневi вени, D. N. phrenicus.
щоб зменшити можливiсть дисемiнацiї пу- E. Vena cava superior.
хлинних клiтин. Щоб уникнути помилки, 6. На заключному етапi видалення за-
хiрургу слiд згадати порядок розташуван- груднинної залози з приводу її доброякi-

сної пухлини (мiастенiя) у хворого виникла первинної пухлини:

значна венозна кровотеча. Яка кровоносна A. *Молочна залоза.
судина при цьому була пошкоджена? B. Щитоподiбна залоза.
A. *Плечо-головна вена. C. Легеня.
B. Яремна венозна дуга. D. Пiднижньощелепна слинна залоза.
C. Внутрiшня грудна вена. E. Шлунок.
D. Пiдключична вена.
E. Передня яремна вена. 11. У хворого пухлина грудного вiддiлу
стравоходу. Куди можуть безпосередньо
7. У хворого на тимому (пухлину ви- метастазувати пухлиннi клiтини?
лочкової залози) спостерiгається цiаноз, A. *Ductus thoracicus.
розширення пiдшкiрної венозної сiтки i на- B. Nodi mediastinales.
бряк м’яких тканин обличчя, шиї, верхньої C. Nodi hepatici.
половини тулуба i верхнiх кiнцiвок. Який D. Nodi gastrici.
венозний стовбур перетиснено? E. Nodi intercostales.
A. *Верхня порожниста вена.
B. Зовнiшня яремна вена. 12. Чоловiку 44-х рокiв за вимогою дi-
C. Пiдключична вена. агностичних тестiв зробили лiмфографiю
D. Внутрiшня яремна вена. органiв грудної порожнини. Хiрург встано-
E. Передня яремна вена. вив, що пухлина вразила орган, з лiмфа-
тичних судин якого лiмфа безпосередньо
8. У хворої 45 рокiв виявлено рак моло- переходить у грудну протоку. Який це ор-
чної залози. В якi регiонарнi лiмфатичнi ган?
вузли можливе розповсюдження метаста- A. *Стравохiд.
зiв? B. Трахея.
A. *Пахвовi, бiлягрудиннi. C. Лiвий головний бронх.
B. Черевної порожнини, шиї. D. Серце.
C. Шиї, бiлягрудиннi. E. Осердя.
D. Бiлягрудиннi, бронхомедiастiнальнi.
E. Аортальнi, бронхомедiастiнальнi. 13. У важкоатлета при пiдйомi штанги
вiдбувся розрив грудної лiмфатичної про-
9. Пiд час пальпацiї молочної залози у токи. Вкажiть найбiльш вiрогiдне мiсце
хворої виявлено ущiльнення у виглядi ву- пошкодження:
зла у нижньому медiальному квадрантi. У A. *У дiлянцi аортального отвору дiафра-
якi лiмфатичнi вузли можуть поширитися гми.
метастази при цьому? B. У мiсцi впадiння у венозний кут.
A. *Пригрудниннi. C. У дiлянцi шиї.
B. Верхнi дiафрагмальнi. D. У дiлянцi попереково-крижового зчле-
C. Бронхолегеневi. нування.
D. Глибокi латеральнi шийнi. E. У задньому середостiннi.
E. Заднi середостiннi.
14. Куди треба провести катетер для за-
10. У хворої пiд час профiлактично- бору лiмфи з грудної лiмфатичної прото-
го обстеження на медiальнiй стiнцi лiвої ки?
пахвової западини виявлений збiльшений A. *У лiвий венозний кут.
лiмфовузол метастатичного походження. B. У правий венозний кут.
Вкажiть найбiльш вiрогiдну локалiзацiю C. У верхню порожнисту вену.

D. У нижню порожнисту вену. E. Глибокi латеральнi шийнi лiмфатичнi

E. У лiву пахову вену. вузли.
15. При рентгенологiчному дослiджен- 16. У хворого дiагностовано злоякiсну

нi у хворого було дiагностовано пухлину пухлину черевної частини стравоходу. Яка
верхньої частки правої легенi. У якi лiм- група лiмфатичних вузлiв є регiонарною
фатичнi вузли можливi поширення мета- для вказаного вiддiлу стравоходу?
стазiв при цьому? A. *Anulus lymphaticus cardiae.
A. *Верхнi i нижнi правi бронхолегеневi B. Nodi lymphatici paratrachealis.
лiмфатичнi вузли. C. Nodi lymphatici prevertebralis.
B. Нижнi середостiннi лiмфатичi вузли. D. Nodi lymphatici pericardiales laterales.
C. Переднi середстiннi лiмфатичнi вузли. E. Nodi lymphatici mediastinales posteriores.
D. Пахвовi лiмфатичнi вузли.
До теми 19
1. Пiд час операцiї при доступi до правої C. N. splanchnicus major.

пiдключичної артерiї сталося ускладнен- D. N. accessorius.
ня у виглядi порушення дихання. Пошко- E. Tr. sympathicus.
дження якої структури обумовило вказане
явище? 4. Хворий потрапив у клiнiку з поране-
A. *Дiафрагмальний нерв. нням в дiлянцi шиї. При обстеженнi ви-
B. Зiрчастий вузол. явлено пошкоджений нерв, розташований
C. Спиномозковий нерв С7. попереду переднього драбинчастого м’яза.
D. Додатковий нерв. Який це нерв?
E. Пiдязиковий нерв. A. *Дiафрагмальний.
B. Блукаючий.
2. Хворий М. 43 рокiв звернувся до нев- C. Язикоглотковий.
ропатолога iз скаргами на задишку i болi D. Пiд’язиковий.
в груднiй клiтцi, утруднення кашлевих ру- E. Шийний вiддiл симпатичного стовбуру.
хiв, гикавку. Якi нерви ушкодженi?
A. *Дiафрагмальнi. 5. Аферентна iмпульсацiя вiд барореце-
B. Нутрощевi. пторiв дуги аорти здiйснюється по:
C. Блукаючi. A. *Нерву Цiона-Людвiга (аортальному
D. Симпатичнi стовбури. нерву, аортальнiй гiлцi n. vagus).
E. Мiжребернi. B. Нерву Герiнга.
C. По язикоглотковому нерву.
3. У прооперованого чоловiка 36 рокiв, D. По нервових шляхах варолiєвого моста.
спостерiгаються судорожнi скорочення дi- E. По iнтрамедiолатеральних клiтинах
афрагми. Блокаду якого нерва необхiдно спинного мозку.
зробити, щоб лiквiдувати це ускладнення?
A. *N. phrenicus. 6. Хворому проведена субтотальна суб-
B. N. vagus. фасцiальна резекцiя щитовидної залози.

У пiсляоперацiйному перiодi тривалий час C. Пiд’язиковий нерв.

зберiгається охриплiсть голосу. Який нерв D. Язиковий нерв.
пошкоджено в ходi операцiї? E. Нижньощелепний нерв.
A. *Зворотнiй гортанний нерв.
B. Верхнiй гортанний нерв.
До теми 20
1. Пiд час оперативного втручання на гангренозне ураження низхiдної ободової

малому тазi жiнки виникла необхiднiсть кишки. Тромбоз якої артерiї зумовив цей
перев’язати яєчникову артерiю. Яке з утво- стан?
рень може бути випадково перев’язаним A. *Лiва ободова.
разом з нею? B. Верхня брижова.
A. *Сечовiд. C. Клубово-ободова.
B. Маткова труба. D. Серединна ободова.
C. Внутрiшня клубова вена. E. Права ободова.
D. Сечiвник. 5. Хворий 19 рокiв, госпiталiзований з
E. Кругла зв’язка матки. дiагнозом апендицит. Призначена опера-
цiя по видаленню червоподiбного вiдрос-
2. У жiнки 40-а рокiв - фiбромiома ма- тка. Яку артерiю потрiбно перев’язати, для
тки. Виконана надпiхвова ампутацiя матки зупинки кровотеча пiд час операцiї?
з видаленням маткових труб. Яєчники здо- A. *Клубово-ободову.
ровi, не видаленi. Повнiстю збережена lig. B. Праву ободову.
suspensorium ovarii, в якiй проходить су- C. Середню ободову.
дина, яка кровопостачає яєчники. Назвiть D. Лiву ободову.
цю судину. E. Клубову.
A. *A. ovarica. 6. У приймальне вiддiлення лiкарнi до-
B. Ramus ovaricus A. uterina. ставлений хлопчик 13 рокiв з ознаками
C. A. pudenda interna. внутрiшньої кровотечi пiсля удару у лiву
D. A. iliaca interna. пiдреберну дiлянку. Який орган найiмовiр-
E. A. iliaca externa. нiше пошкоджений?
A. *Селезiнки.
3. Жiнцi зроблено операцiю з приводу B. Шлунку.
позаматкової (трубної) вагiтностi. Гiлки C. Пiдшлункової залози.
яких артерiй повинен перев‘язати хiрург D. Лiвої нирки.
пiдчас операцiї? E. Лiвого вигину ободової кишки.
A. *Маткової i яєчникової. 7. Пiд час операцiї на шлунку лiкаревi
B. Верхньої мiхурової i яєчникової. необхiдно перев’язати судини органа. Яка
C. Нижньої мiхурової i яєчникової. артерiя не приймає участi у кровопоста-
D. Маткової i верхньої мiхурової. чаннi шлунку?
E. Маткової i нижньої мiхурової. A. *Arteria mesenterica superior.
B. Arteria gastrica dextra.
4. Пiд час лапаротомiї хiрург виявив C. Arteria gastrica sinistra.

D. Arteria lienalis. C. A. pancreaticoduodenalis superior.

E. Arteria gastroepiploica dextra. D. A. hepatica propria.
8. При операцiї на шлунку хiрург пере- E. A. gastroepiplоica dextra.
сiк лiву шлункову артерiю, перев’язав її, 13. У хворого з порушенням згорнення
але кров продовжувала витiкати з проти- кровi тромбоз нижньої брижової артерiї.
лежного кiнця артерiї. Яка артерiя анасто- Який вiддiл кишкiвника уражений?
мозує з лiвою шлунковою артерiєю? A. *Colon sigmoideum.
A. *Права шлункова артерiя. B. Ileum.
B. Селезiнкова артерiя. C. Caecum.
C. Права шлунково-чепцева артерiя. D. Colon transversum.
D. Лiва шлунково-чепцева артерiя. E. Colon ascendens.
E. Верхня пiдшлунково-дванадцятипала 14. При виконаннi оперативного втруча-
артерiя. ння з приводу видалення жовчного мiхура,
9. При травмi живота хiрург знайшов по- хiрургу необхiдно видiлити артерiю, що йо-
шкоджену поперечноободову кишку, з якої го кровопостачає. Вiд якої артерiальної су-
витiкала кров. Чим кровопостачається цей дини вiдходить a. cystica?
вiддiл товстої кишки? A. *A. hepatica propria (r. dexter).
A. *Arteria colica media. B. A. hepatica propria (r. sinister).
B. Arteria mesenterica inferior. C. A. hepatica communis.
C. Arteria sigmoidea. D. A. gastroduodenalis.
D. Arteria ileocolica. E. A. gastrica sinistra.
E. Arteria lienalis. 15. Хворому показана резекцiя висхiдної
10. При операцiї з приводу видалення ободової кишки. Вкажiть найважливiше
червоподiбного вiдостка хiрург перев’язав джерело кровопостачання правої половини
його артерiю. Вiд якої артерiї вiдгалужуе- товстої кишки?
тся a. appendicularis? A. *Права ободова артерiя.
A. *Arteria ileocolica. B. Нижня брижова артерiя.
B. Arteria colica dextra. C. Права внутрiшня клубова артерiя.
C. Arteria colica media. D. Лiва внутрiшня клубова артерiя.
D. Arteria mesenterica inferior. E. Середня ободова артерiя.
E. Arteria sigmoidea. 16. У онкологiчного хворого буде про-
11. У хворого з виразковою хворобою ведено оперативне втручання на нисхiдно-
шлунка захворювання ускладнилося кро- му вiддiлi ободової кишки. Вкажiть найва-
вотечею. Виразка знаходиться в воротар- жливiше джерело його кровопостачання?
ному вiддiлi на малiй кривизнi шлунка. A. *Нижня брижова артерiя.
Гiлка якої судини ушкоджена? B. Верхня брижова артерiя.
A. *A. gastrica dextra. C. Черевний стовбур.
B. A. gastrica sinistra. D. Середня ободова артерiя.
C. A. gastroepiploica sinistra. E. Селезiнкова артерiя.
D. A. gastroepiploica dextra. 17. У постраждалого в автомобiльнiй
E. A. lienalis. аварiї пошкоджена селезiнка, масивна кро-
12. У хворого абсцедуюча кiста пiдшлун- вотеча, показана спленектомiя. За рахунок
кової залози. Пiд час операцiї видалили чого здiйснюється кровопостачання селе-
хвiст залози. Гiлки якої артерiальної суди- зiнки?
ни були перев’язанi при цьому? A. *З черевного стовбура.
A. *A. lienalis. B. Безпосередньо з аорти.
B. A. pancreaticoduodenalis inferior. C. З верхньої брижової артерiї.

D. З печiнкової артерiї. A. *Правi шлункову i шлунково-чепцеву.

E. З нижньої брижової артерiї. B. Лiвi шлункову i шлунково-чепцеву.
18. Хворому у хiрургiчному вiддiлен- C. Праву шлунково-чепцеву i шлунково-
нi була проведена субтотальна резекцiя дванадцятипалу.
шлунка. Якi артерiї не беруть участь в кро- D. Правую шлункову i лiву шлунково-че-
вопостачаннi шлунка? пцеву.
A. *A. mesenterica superior. E. Шлунково-дванадцятипалу i лiву шлун-
B. A. gastrica dextra. кову.
C. A. gastrica sinistra. 23. З метою тимчасової зупинки кро-
D. A. gestricae breves. вотечi з паренхiми печiнки лiкар наклав
E. A. lienalis. м’який затискач на печiнково-дванадцяти-
19. При обстеженнi хворого встановлено палу зв’язку. Якi судини перетиснено у
порушення кровообiгу пiдшлункової зало- товщi цiєї зв’язки?
зи. Яка з перелiчених артерiй може бути A. *Власну печiнкову артерiю i ворiтну ве-
пошкоджена? ну.
A. *A. lienalis. B. Печiнковi вени.
B. A. hepatica propria. C. Власну печiнкову артерiю i печiнкову
C. A. dastrica sinistra. вену.
D. A. gastroepiploica dextra. D. Праву i лiву печiнковi артерiї.
E. A. gastrica dextra. E. Черевний стовбур.
20. У хворого на виразку шлунка, яка 24. Хворий прооперований з приводу пу-
розташована у пiлоричному вiддiлi на ма- хлини кишкiвника. Видалена слiпа кишка.
лiй кривизнi, виникла кровотеча. Яку су- Гiлки якої артерiї повинен перев‘язати хi-
дину треба перев’язати для зупинки кро- рург пiдчас операцiї?
вотечi? A. *Клубово-ободової.
A. *Праву шлункову артерiю. B. Середньої ободової.
B. Лiву шлункову артерiю. C. Правої ободової.
C. Лiву шлунково-сальникову артерiю. D. Лiвої ободової.
D. Печiнкову артерiю. E. Апендикулярної.
E. Праву шлунково-сальникову артерiю. 25. У хворої A. Пухлина верхнього вiддi-
21. Пiд час операцiйного втручання в че- лу прямої кишки. По якiй венознiй судинi
ревнiй порожнинi була пошкоджена арте- можуть метастазувати клiтини пухлини?
рiя, яку перев’язали. Через певний час бу- A. *Верхнiй прямокишковiй.
ло виявлено порушення кровопостачання B. Лiвiй ободовiй венi.
лiвої частини поперекової ободової кишки, C. Правiй ободовiй венi.
а також низхiдної та сигмовидної ободових D. Нижнiй прямокишковiй.
кишок. Яку кровоносну судину було ушко- E. Середнiй прямокишковiй.
джено? 26. Хворий прооперований з приводу пу-
A. *A. mesenterica inferior. хлини товстої кишки. Видалена частина
B. Truncus coeliacus. висхiдної ободової кишки. Гiлки якої арте-
C. A. mesenterica superior. рiї повинен перев‘язати хiрург пiдчас опе-
D. A. lienalis. рацiї?
E. A. hepatica communis. A. *Правої ободової.
22. Хворому A. проведена резекцiя з B. Правої шлунково-брижової.
приводу виразкової хвороби на рiвнi ку- C. Середньої ободової.
та шлунка. Якi великi артерiї повинен пе- D. Клубово-ободової.
рев’язати хiрург пiд час операцiї? E. Лiвої ободової.

27. У хворого дiагностовано прорив ви- терiя, перев’язка якої призвела до некрозу
разки пiлоричного вiддiлу шлунка. Яку ар- правої частки печiнки i смертi. Яка арте-
терiю треба перев’язати для зупинки кро- рiя була помилково перев’язана разом з A.
вотечi? cystyca?
A. *Праву шлункову. A. *Ramus dexter a. hepatica propria.
B. Лiву шлункову. B. A. hepatica communis.
C. Короткi шлунковi артерiї. C. A. gasro-duodenalis.
D. Черевний стовбур. D. A. hepatica propria.
E. Задню шлункову артерiю. E. A. pancreato- duodenalis sup.
28. Пiд час холецистектомiї у лiгатуру 33. Оглядаючи черевну порожнину по-
крiм мiхурової артерiї потрапила iнша су- терпiлого з проникаючим пораненням пе-
дина, що призвело до некрозу правої час- редньої черевної стiнки, хiрург помiтив по-
тки печiнки. Яку артерiю перев’язав хi- шкодження малого сальника, з якого витi-
рург? кала ясно червона (артерiальна) кров. Яка
A. *Праву гiлку власної печiнкової артерiї. артерiя виявилась пошкодженою?
B. Лiву гiлку власної печiнкової артерiї. A. *A. hepatica propria.
C. Шлунково-дванадцятипалу артерiю. B. A. gastroepiploica dextra.
D. Загальну печiнкову артерiю. C. A. hepatica communis.
E. Власну печiнкову артерiю. D. A. lienalis.
29. Хiрург проводить оперативне втруча- E. A. gastroepiploica sinistra.
ння на черевному вiддiлi стравоходу. Яку 34. При видаленнi пухлини пiдшлунко-
судину вiн може при цьому пошкодити? вої залози пошкоджена судина, яка прохо-
A. *A. gastrica sinistra. дить по верхньому краю пiдшлункової за-
B. A. gastrica dextra. лози. Яка судина пошкоджена?
C. A. lienalis. A. *A. lienalis.
D. A. gastroduodenalis. B. A. pancreato- duodenalis superior.
E. A. gastroomentalis sinistra. C. A. pancreato- duodenalis inferior.
30. Жiнцi 40-а рокiв, хворiй на аппенди- D. A. gastroepiploica dextra.
цит, була зроблена апендиктомiя, при про- E. A. gastroepiploica sinistra.
веденнi якої була перерiзана артерiя чер- 35. На прийом до лiкаря–проктолога
воподiбного вiдростка, що вiдходить вiд: звернувся чоловiк 62 рокiв, iз скаргами на
A. *Клубовоободової артерiї. кров’янистi видiлення з прямої кишки. Об-
B. Порожньокишкової артерiї. стеження показало наявнiсть пухлини та
C. Клубовокишкової артерiї. потребу в негайнiй операцiї. Гiлками яких
D. Правої ободової артерiї. артерiальних судин кровопостачається в
E. Середньої ободової артерiї. нормi пряма кишка?
31. Хворому здiйснено видалення жов- A. *A. mesenterica inferior et a. iliaca
чного мiхура з приводу жовче-кам’яної interna.
хвороби. Яку артерiю повинен пересiкти B. A. mesenterica inferior et a. iliaca externa.
хiрург пiд час операцiї? C. A. mesenterica superior et a. mesenterica
A. *Мiхурову. inferior.
B. Праву шлункову. D. A. iliaca externa et a. iliaca interna.
C. Шлунково-дванадцятипалу. E. Pars abdominalis aortae et a. iliaca
D. Спiльну печiнкову. interna.
E. Лiву печiнкову. 36. У хворого рiзкий бiль в лiвiй полови-
32. При видаленнi жовчного мiхура в лi- нi живота, нудота, блювання, вiдсутнiсть
гатуру крiм A. сystyca, була втягнена ар- на протязi 2-х дiб випорожнення. Постав-

лений дiагноз: тромбоз брижових судин ки- ка, яка живить апендикс (артерiя червопо-
шки. Про закупорку якої судини можна ду- дiбного вiдростка)?
мати? A. *Клубово-ободова.
A. *Сигмовидна артерiя. B. Права ободова.
B. Черевний стовбур. C. Середня ободова.
C. Селезiнкова артерiя. D. Нижня брижова.
D. Лiва ниркова артерiя. E. Лiва ободова.
E. Середня ободочна артерiя.
39. Якi iз вказаних органiв необхiдно ре-
37. У хворого пiсля травми живота
тельно обстежити при тромбозi нижньої
з’явився бiль в лiвiй пiдребернiй дiлян-
брижової артерiї?
цi, який iрадiював в поперекову дiлянку.
A. *Лiву половину поперечної ободової ки-
Пiдвищена температура, селезiнка помiр-
шки, низхiдну та сигмоподiбну ободову,
но збiльшена, болюча. Лiкар дiагностував
пряму кишку.
тромбоз селезiнкової артерiї (iнфаркт селе-
B. Слiпу, висхiдну ободову кишку.
зiнки). Звiдки вiдходить селезiнкова арте-
C. Порожню та клубову кишку.
рiя?
D. Висхiдну та поперечну ободову кишку.
A. *Черевний стовбур.
E. Товсту кишку.
B. Верхня брижова артерiя.
C. Нижня брижова артерiя. 40. У хворого стався тромбоз нижньої
D. Загальна печiнкова артерiя. брижової артерiї. Якi вiддiли кишкiвника
E. Лiва шлункова артерiя. можуть бути враженими?
38. При апендектомiї (видаленнi черво- A. *Сигмовидна кишка.
подiбного вiдростка) хiрург повинен пе- B. Нижнiй вiддiл прямої кишки.
рев’язати артерiю, яка живить цю частину C. Порожня кишка.
товстої кишки. Вiд якої саме артерiї черев- D. Поперечна ободова кишка.
ної порожнини вiдходить артерiальна гiл- E. Висхiдна ободова кишка.
До теми 21
1. Хворому встановлений дiагноз ураже- B. Верхня мiхурна та яєчникова.

ння голiвки стегна iшемiчного походжен- C. Нижня мiхурна та яєчникова.
ня. Яка артерiя ушкоджена? D. Маткова та верхня мiхурна.
A. *Ramus acetabularum a. obturatoriae. E. Маткова та нижня мiхурна.
B. Arteria illiaca externa.
C. Arteria profunda femoris.
3. У хворого проникне поранення черев-
D. Arteria femoralis.
ної порожнини. При цьому пошкоджена
E. Arteria umbilicalis.
бiчна пупкова складка. Визначте її вмiст.
A. *A., v. epigastrica inferior.
2. Жiнцi виконана операцiя з приводу B. A. umbilicalis.
позаматкової (трубної) вагiтностi. Гiлки C. A., v. epigastrica superior.
яких артерiй має перев’язати хiрург пiд D. Urarchus.
час операцiї? E. A., v. epigastrica superficialis.
A. *Маткова та яєчникова.

4. Пiд час операцiї видалення матки з E. Vena ovarica.

яєчниками i матковими трубами лiкар пе-
рев’язує зв’язку, що пiдвiшує яєчник. Якi 9. У потерпiлого виявлено перелом тiла
судини перев’язав лiкар в цiй зв’язцi? та верхньої гiлки лобкової кiстки, уламки
A. *Яєчниковi артерiю i вену. пошкодили судини, що проходять в судин-
B. Матковi артерiю i вену. нiй лакунi. Якi судини пошкодженi?
C. Трубнi артерiю i вену. A. *A. et v. femoralis.
D. Внутрiшню клубову артерiю. B. A. et v. iliaca interna.
E. Внутрiшню клубову вену. C. A. et v. iliaca externa.
D. A. et v. pudenda interna.
5. Одностороннє варiкозне поширення E. A. et v. epigastrica superficialis.
вен яєчка спостерiгається злiва. Порушен-
ня вiдтоку кровi вiдбулося через:
10. Для безпосереднього введення лiкар-
A. *Vena testicularis sinistra.
ського препарату в печiнку хiрурги вико-
B. Vena testicularis dextra.
ристовують круглу зв’язку печiнки. Бужу-
C. Vena renalis sinistra.
вання (вiдновлення просвiту) якої судини
D. Vena renalis dextra.
проводять при цiй манiпуляцiї?
E. Vena ovarica.
A. *V. umbilicalis.
B. A. umbilicalis.
6. У хворого запалення гемороїдальних
C. Ductus venosus.
вен, боли в дiлянцi анального отвору, кро-
D. V. porta.
вотеча з прямої кишки. Система якої вени
E. A. hepatica propria.
пошкоджена?
A. *Нижньої прямокишкової.
B. Верхньої прямокишкової. 11. При позаматковiй вагiтностi у жiнки
C. Сигмовидних. вiдбувся розрив маткової труби, що при-
D. Нижньої брижової. звело до кровотечi. Пошкодження якої су-
E. Средньої прямокишкової. дини викликало кровотечу?
A. *Ramus tubarius a. uterina.
7. У хворої 70 рокiв дiагностовано пе- B. Ramus ovaricus a. uterina.
релом шийки лiвої стегнової кiстки з роз- C. A. ovarica.
ривом зв‘язки головки стегнової кiстки. D. A. pudenda interna.
Гiлка якої артерiї пошкоджена? E. A. iliaca interna.
A. *Затульної.
B. Стегнової. 12. При кесарському розтинi у хворої
C. Зовнiшньої клубової. Д., 32 рокiв, внаслiдок сильної кровотечi
D. Нижньої надчеревної. i неможливостi її зупинити, оператор ви-
E. Внутрiшньої статевої. мушений був видалити матку. За рахунок
яких судин здiйснюється кровопостачання
8. У хворого лiвостороннє варикоцелє матки?
(варикозне поширення вен яєчка). Пору- A. *Arteria uterina.
шення вiдтоку кровi вiдбулося через: B. Arteria obturatoria.
A. *Vena testicularis sinistra. C. Arteria sacralis lateralis.
B. Vens testicularis dextra. D. Arteria pudenda interna.
C. Vena renalis sinistra. E. Arteria clitoridis.
D. Vena renalis dextra.

До теми 22
1. У гiстологiчному препаратi паренхi- E. За дванадцятипалою кишкою.

ма органа представлена лiмфоїдною тка- 5. У хворого, якого доставлено в клiнiку,
ниною, яка утворює лiмфатичнi вузлики; чiтко вираженi розширенi пiдшкiрнi вени
останнi розташовуються дифузно i мiстять в дiлянцi пупка (“голова медузи”). Прохi-
центральну артерiю. Яке анатомiчне утво- днiсть якої з великих венозних судин по-
рення має таку морфологiчну будову? рушена?
A. *Селезiнка. A. *V. portae.
B. Мигдалик. B. V. mesenterica superior.
C. Лiмфатичний вузол. C. V. mesenterica inferior.
D. Тимус. D. V. iliaca interna.
E. Червоний кiстковий мозок. E. V. renalis.
2. До клiнiки надiйшов хворий зi скар- 6. До клiнiки потрапив чоловiк 54 рокiв
гами на бiль у правiй пiдребернiй дiлянцi, iз скаргами на болi в правiй пiдребернiй дi-
блювання з кров’ю. При дослiдженнi було лянцi, блювоту з кров’ю. При обстеженнi
встановлено збiльшення печiнки, розшире- було встановлене збiльшення розмiрiв пе-
ння пiдшкiрних вен передньої стiнки жи- чiнки, варикозне розширення вен страво-
вота. В якiй судинi утруднений кровотiк? ходу i шлунка, кровотеча з них. Порушен-
A. *Ворiтна вена. ня функцiї якої судини ймовiрнiше за все
B. Печiнковi вени. мало мiсце?
C. Нижня порожниста вена. A. *Vena portae.
D. Верхня порожниста вена. B. Aorta abdominalis.
E. Черевна аорта. C. Vena hepatica.
3. У дитини, як наслiдок перенесеного в D. Vena cava superior.
перiод новонародженостi пупкового сепси- E. Vena cava inferior.
су, виник симптомокомплекс, що супрово- 7. У хворого 60-и рокiв виявлено рiзке
джувався кишковою кровотечею, печiнко- розширення пiдшкiрних вен передньої че-
вою недостатнiстю, збiльшенням селезiн- ревної стiнки. Про порушення кровотоку в
ки, розширеною венозною сiткою на жи- якiй венi це свiдчить?
вотi. Пiдвищення тиску в якiй iз судин ви- A. *Ворiтнiй.
кликало таку клiнiчну картину? B. Непарнiй венi.
A. *В ворiтнiй венi. C. Верхнiй порожнистiй венi.
B. В нижнiй порожнистiй венi. D. Верхнiй брижовiй.
C. В верхнiй порожнистiй венi. E. Нижний порожнистiй венi.
D. В печiнковiй венi. 8. У хворої дiагностовано пухлину голов-
E. В верхнiй надчеревнiй венi. ки пiдшлункової залози, порушення вено-
4. Пiд час операцiї виникла необхiднiсть зного вiдтоку iз деяких органiв черевної
знайти мiсце формування ворiтної печiнко- порожнини. Яка вена була перетиснена пу-
вої вени. Де воно розташовано? хлиною?
A. *За головкою пiдшлункової залози. A. *Ворiтна вена.
B. В печiнково-дванадцятипалокишковiй B. Ниркова вена.
зв’язцi. C. Лiва шлункова вена.
C. За тiлом пiдшлункової залози. D. Нижня порожниста вена.
D. На заднiй стiнцi чепцевої сумки. E. Права шлункова вена.

9. При ревiзiї черевної порожнини вияв- D. Печiнковi.

лено венозну кровотечу з печiнково-два- E. Верхня брижова.
надцятипалої зв’язки. Яку з вен пошко- 14. В хiрургiчне вiддiлення поступив
джено? хворий у тяжкому станi з колотою раною в
A. *Ворiтну. дiлянцi правого пiдребiр’я i ознаками вну-
B. Нижню порожнисту. трiшньої кровотечi. Пiсля лапаратомiї хi-
C. Селезiнкову. рург виявив пошкодження паренхiми пе-
D. Верхню брижову. чiнки i кров у черевнiй порожнинi. З ме-
E. Нижню брижову. тою тимчасової зупинки кровотечi лiкар
10. Швидкою допомогою в приймальне наклав м’який затискач на печiнково-два-
вiддiлення доставлений хворий з кривавою надцятипалу зв’язку. Якi судини перети-
блювотою. В анамнезi цироз печiнки. По- снено у товщi цiєї зв’язки?
шкодження яких вен найбiльш ймовiрне в A. *Загальну печiнкову артерiю i ворiтну
даному випадку? вену.
A. *Стравохiдних. B. Печiнковi вени i печiнковi артерiї.
B. Верхньої брижової. C. Власну печiнкову артерiю i ворiтну ве-
C. Печiнкових. ну.
D. Ворiтної. D. Праву i лiву печiнковi артерiї.
E. Селезiнкової. E. Черевний стовбур i верхню брижову ар-
11. У хворого 30 рокiв виявлена пухли- терiю.
на висхiдної ободової кишки, яка стискає 15. У пацiєна 25 рокiв лiкар-кардiолог
v. colica dextra, що перешкоджає венозно- пiд час аускультацiї виявив систолiчний
му вiдтоку в портальну систему. По яких шум на протоки. Вкажiть мiсце її локалi-
венах iде вiдтiк кровi в систему нижньої зацiї.
порожнистої вени? A. *Судина, що з’єднує легеневу артерiю i
A. *Vv. lumbalеs. аорту.
B. V. renalis dextra. B. Мiжпередсердна перегородка.
C. V. colica sinistra. C. Мiжшлуночкова перегородка.
D. V. colica media. D. Судина, що з’єднує пупкову i нiжню по-
E. Vv. gastricаe. рожнисту вену.
12. У хворого 60-и рокiв виявлено роз- E. Судина, що з’єднує воротну i нiжню по-
ширення вен стравоходу, прямої кишки та рожнисту венi.
пiдшкiрних вен передньої черевної стiнки. 16. У дитини 1-го року життя виявле-
Система якої вени ушкоджена? но одна з вад розвитку серцево-судинної
A. *Ворiтної. системи – незарощення боталової протоки.
B. Нижньої порожнистої вени. Вкажiть мiсце її локалiзацiї.
C. Непарної вени. A. *Судина, що з’єднує легеневу артерiю i
D. Верхньої порожнистої вени. аорту.
E. Верхньої брижової. B. Мiжпередсердна перегородка.
13. Швидкою допомогою до приймально- C. Мiжшлуночкова перегородка.
го вiддiлення доставлений хворий з крива- D. Судина, яка з’єднує пупкову i нижю по-
вим блюванням. В анамнезi - цироз печiн- рожнисту вену.
ки. Пошкодження яких вен найбiльш вiро- E. Судина, що з’єднує ворiтну i нижню по-
гiдне у даному випадку? рожнисту вену.
A. *Стравохiднi. 17. Хворому Д. 75 рокiв, поставлено дi-
B. Нижня брижова. агноз рак прямої кишки. В якi регiонарнi
C. Селезiнкова. лiмфатичнi вузли можливе розповсюджен-

ня метастазiв? 22. Хворий має цироз печiнки. Варико-

A. *В нижнi брижовi вузли. зне розширення яких вен з системи порто-
B. В поперековi. кавальних анастомозiв наявне?
C. В грудну лiмфатичну протоку. A. *Vv. epigastricaе superficiales.
D. В верхнi брижовi вузли. B. Vv. femorales.
E. В бiлямiхуровi. C. Vv. subcostales.
18. Хворий 61-го року страждає на цироз D. Vv. circumflexе ilium profundaе.
печiнки. Варикознi розширення яких вен з E. Vv. intercostales posteriores.
системи порто-кавальних анастомозiв мо- 23. Хворий доставлений з iнтенсивною
жуть мати мiсце у хворого? кровотечею з рота, повторним блюванням,
A. *V. epigastrica superficialis. зниженням АТ, загальною слабкiстю. При
B. V. femoralis. обстеженнi встановлена кровотеча з роз-
C. V. subcostalis. ширених вен нижньої третини стравохода.
D. V. circumflexa ilium profunda. Печiнка щiльна, бугриста, болюча, збiль-
E. Vv. intercostales posteriores. шена. По яким судинам порушився вено-
19. У внутрiшньоутробному перiодi роз- зний кровотiк?
витку в судиннiй системi плода функцiо- A. *Лiва шлункова i непарна (напiвнепар-
нує крупна артерiальна (боталова) прото- на) вени.
ка, яка пiсля народження перетворюється B. Надчеревнi i бiляпупочнi вени.
в lig. arteriosum. Що з’єднує ця протока? C. Заднi мiжребернi i крижовi вени.
A. *Легеневий стовбур та аорту. D. Хребетнi сплетiння.
B. Аорту та верхню порожнисту вену. E. Легеневi артерiї.
C. Аорту та нижню порожнисту вену. 24. При обстеженнi 48-рiчного хворого
D. Праве та лiве передсердя. лiкар виявив асцит (черевну водянку), в
E. Легеневий стовбур та верхню порожни- областi пупка видно розширенi повнокров-
сту вену. нi вени – симптом “голови медузи“. В анам-
20. При УЗД серця виявлено що у ди- незi вiдзначено, що хворий зловживав ал-
тини 2-х рокiв дефект перетинчастої ча- коголем. Який орган черевної порожнини
стини мiжшлуночкової перегородки серця. уражено i по яких венозних анастомозах
Визначте, в якiй дiлянцi мiжшлуночкової вiдтiкає венозна кров?
перегородки вiн розташований? A. *Печiнка. Порто-кава-кавальний ана-
A. *Верхнiй. стомоз через припупковi вени.
B. Нижнiй. B. Пiдшлункова залоза. Кава-кавальний
C. Середнiй. анастомоз через брижову вену.
D. Переднiй. C. Селезiнка. Кава-портальний анастомоз
E. Заднiй. через систему шлункових вен.
21. При УЗД дослiдженнi вагiтної в D. Печiнка. Кава-кавальний анастомоз че-
серцево-судиннiй системi плоду порушень рез систему нижньої i верхньої брижових
не виявлено, венозна протока функцiонує. вен.
Визначте, якi судини вона з’єднує? E. Шлунок. Порто-кавальний анастомоз
A. *Пупкову вену з нижньою порожнистою через систему шлункових вен, нижньої i
веною. верхньої брижових вен.
B. Легеневий стовбур з аортою. 25. Чоловiку 56 рокiв з цирозом печiн-
C. Легеневий стовбур з нижньою порожни- ки, ускладненим портальною гiпертензiєю
стою веною. (ускладненням вiдтоку кровi у воротну ве-
D. Пупкову вену з аортою. ну печiнки) показана операцiя накладе-
E. Пупкову вену з пупковою артерiєю. ння прямих портокавальних анастомозiв.

З’єднання яких судин забезпечить наяв- A. *Легеневий стовбур та аорту.

нiсть портокавальних анастомозiв? B. Правий та лiвий шлуночок.
A. *Vena porta et vena hemiazigos. C. Аорту та нижню порожисту вену.
B. Vena cava superior et vena inferior. D. Праве та лiве передсердя.
C. Vena cava inferior et vena thoracica E. Легеневий стовбур та верхню порожи-
interna. сту вену.
D. Vena cava superior et vena azigos. 30. У дитини 2-х рокiв виявлено вiдста-
E. Vena cava inferior et vena iliaca communis. вання у фiзичному розвитку, частi пнев-
26. В клiнiку поступив хворий зi скар- монiї. Встановлено дiагноз — незарощен-
гами на бiль у правiй пiдребровiй дiлянцi, ня артерiальної протоки. Сполучення яких
блювоту з кров’ю. При дослiдженнi було судин викликало порушення гемодинамi-
встановлено збiльшення печiнки, розшире- ки?
ння пiдшкiрних вен передньої стiнки жи- A. *Аорти та легеневого стовбура.
вота. В якiй судинi затруднений кровоток? B. Легеневого стовбура i легеневих вен.
A. *Ворiтна вена. C. Верхньої порожнистої вени i аорти.
B. Черевна аорта. D. Верхньої порожнистої вени i легеневого
C. Печiнковi вени. стовбура.
D. Нижня порожниста вена. E. Аорти i легеневих вен.
E. Верхня порожниста вена. 31. Хвора звернулась iз скаргами на пе-
27. У медико-генетичнiй консультацiї бу- рiодичнi стравохiднi кровотечi. В анамне-
ло проведено обстеження вагiтної жiнки зi – перенесений гепатит. Має мiсце пор-
(20-и тижнева вагiтнiсть). На УЗД плiд тальна недостатнiсть. При оглядi слизової
розвинутий нормально, у серцево-судиннiй стравоходу эзофагоскопом видно наповне-
системi вiдхилень вiд норми немає, арте- нi кров’ю, звивистi вени. Якi вени форму-
рiальна протока функцiонує. Якi судини ють порто-кавальний венозний анастомоз
плода вона з’єднує? стравоходу?
A. *Легеневий стовбур з аортою. A. *Лiва шлункова i стравохiднi.
B. Легеневий стовбур з легеневими венами. B. Права iи лiва шлунковi.
C. Легеневий стовбур з нижньою порожни- C. Ворiтня i лiва шлункова.
стою веною. D. Дiафрагмовi i стравохiднi.
D. Аорту з нижньою порожнистою веною. E. Селезiнкова i лiва шлункова.
E. Аорту з верхньою порожнистою веною. 32. Швидкою допомогою до приймально-
28. Пiд час профiлактичного огляду в го вiддiлення доставлений хворий з крива-
школi в учня виявили незарощення бота- вим блюванням. В анамнезi - цироз печiн-
лової протоки. Якi судини вона з‘єднує? ки. Пошкодження яких вен найбiльш вiро-
A. *Аорту i легеневий стовбур. гiдне у даному випадку?
B. Аорту i нижню порожнисту вену. A. *Стравохiднi.
C. Аорту i верхню порожнисту вену. B. Верхня брижова.
D. Легеневу артерiю i верхню порожнисту C. Печiнковi.
вену. D. Нижня брижова.
E. Легеневу артерiю i нижню порожнисту E. Селезiнкова.
вену. 33. У хворого пухлина черевної поро-
29. При обстеженнi пiдлiтка, лiкарем ви- жнини, що стискає нижню порожнисту ве-
явлена вроджена вада серця - функцiй- ну. Який кава-кавальний анастомоз на пе-
нування боталової протоки. Що з’єднує реднiй стiнцi живота забезпечить вiдтiк ве-
ця протока у внутрiшньоутробному перiодi нозної кровi?
розвитку? A. *Мiж верхньою i нижньою надчеревни-

ми венами. D. Мiж непарною i напiвнепарною венами.

B. Мiж пупковою i верхньою надчеревною E. Мiж верхнiми i нижнiми прямокишко-
венами. вими венами.
C. Мiж хребетними i пупковими венами.
До теми 23
1. Пiсля операцiї на шлунку у хворого лок крижових нервiв знаходяться:

розвилося ускладнення у виглядi ослабле- A. *Rr. grisei тазової (крижової) частини
ння його перистальтики, зменшеннi секре- симпатичного стовбура.
цiї залоз й ослаблення стискача воротаря. B. Rr. grisei черевної (поперекової) частини
Який нерв постраждав при оперативному симпатичного стовбура.
втручаннi? C. Преганглiонарнi волокна крижової ча-
A. *Блукаючий. стини парасимпатичної нервової системи.
B. Дiафрагмальний. D. Nn. splanchnici sacrales.
C. Шлункове вегетативне сплетення. E. Nn. splanchnici pelvici.
D. Малий нутрощевий нерв. 5. У пацiєнта неврологiчного вiддiлення
E. Великий нутрощевий нерв. окрiм симптомiв ураження гiлок крижово-
2. Пiсля операцiї на шлунку у хворого го сплетення є порушення функцiї сечово-
виявленi ускладнення: уповiльнилася пе- го мiхура, що пов’язано iз nn. splanchnici
рестальтика, зменшилася секрецiя залоз i pelviсi, якi вiддiляються вiд переднiх гiлок:
послабився сфiнктер воротара. Який нерв A. *SII – SIV.
був пошкоджений при операцiї? B. SI – SII.
A. *Блукаючий нерв. C. SIII – SIV.
B. Додатковий нерв. D. SIV – SV.
C. Язикоглотковий. E. LV – SII.
D. Трiйчастий. 6. При обстеженнi з допомогою МРТ
E. Блоковий. апарата у пацiєнта на заднiй стiнцi таза
3. При пальпацiї передньої стiнки черев- виявлено ganglion impar, який є одним iз
ної порожнини у хворого виявлено пiдви- вузлiв:
щену перистальтику товстої кишки. Пiдви- A. *Крижового вiддiлу симпатичної нерво-
щенням функцiї якого сплетення зумовле- вої системи.
ний цей симптом? B. Куприкового вiддiлу симпатичної нер-
A. *Plexus myentericus (Auerbachii). вової системи.
B. Plexus subserosus. C. Крижового вiддiлу парасимпатичної
C. Plexus sacralis. нервової системи.
D. Plexus coccygeus. D. Куприкового вiддiлу парасимпатичної
E. Plexus submucosus (Meissneri). нервової системи.
4. У пацiєнта з ураженням гiлок кри- E. Поперекового вiддiлу симпатичної нер-
жового сплетення невропатолог дiагносту- вової системи.
вав на заднiй поверхнi стегна трофiчнi 7. При обстеженнi з допомогою МРТ
розлади, порушення дермографiзму. Це апарата у пацiєнта на заднiй стiнцi таза мо-
пов’язано з тим, що в складi переднiх гi- жна диференцiювати вузли крижового вiд-

дiлу симпатичного стовбура в кiлькостi: A. *N. pudendus.

A. *4 парних i 1 непарний. B. Nn. erigentеs.
B. 3 парних i 1 непарний. C. N. splanchnici pelviсi.
C. 4 парних. D. N. gluteus superior.
D. 3 парних. E. N. gluteus inferior.
E. 2 парних.
8. У пацiєнта в результатi оператив- 11. У результатi ураження plexus
ного втручання є порушення проведення hypogastricus inferior у пацiєнта будуть роз-
iмпульсiв по постганглiонарних волокнах лади iннервацiї органiв, за винятком:
nn. splanchnici pelviсi, клiнiчними проява- A. *Висхiдного вiддiлу ободової кишки.
ми чого є: B. Внутрiшнiх статевих органiв.
A. *Зниження перистальтики сигмоподi- C. Органiв сечової системи.
бної i прямої кишки. D. Прямої кишки.
B. Посилення перистальтики сигмоподi- E. Зовнiшнiх статевих органiв.
бної i прямої кишки.
C. Розслаблення m. sphincter ani internus. 12. У пацiєнта урологiчного вiддiлення
D. Посилення скорочення m. detrusor uri- причиною ураження сечового мiхура було
nae. порушення його iннервацiї, яка забезпечу-
E. Розслаблення m. sphincter vesicae. ється:
9. У пацiєнта в результатi оперативно- A. *Всi вiдповiдi вiрнi.
го втручання є порушення проведення iм- B. Plexus hypogastricus superior.
пульсiв по постганглiонарних волокнах n. C. Plexus hypogastricus inferior.
hypogastrici, клiнiчними проявами чого є: D. Nn. splanchnici pelvici.
A. *Посилення перистальтики сигмоподi- E. Plexus mesentericus inferior.
бної i прямої кишки. 13. У пацiєнта iз вiрусним ураженням
B. Зниження перистальтики сигмоподiбної нервової системи є симптоми порушення
i прямої кишки. функцiї органiв таза, що пов’язано iз plexus
C. Посилення скорочення m. sphincter ani hypogastricus inferior (plexus pelvicus), вiд-
internus. дiлами якого є все, крiм:
D. Розслаблення m. detrusor urinae. A. *Plexus rectalis superior.
E. Посилення скорочення m. sphincter vesi- B. Plexus rectalis medius.
cae. C. Plexus rectalis inferior.
10. У пацiєнта з нагнiйними процесами в D. Plexus vesicalis.
сiдничнiй дiлянцi спостерiгаються статевi E. Plexus deferentialis, cavernosi penis,
розлади. Iз ураженням якого нерва це по- prostaticus – у чоловiкiв; plexus uterovagi-
вязано? nalis – у жiнок.
До теми 24
1. Внаслiдок травми гребеня клубової ушкоджений?

кiстки у постраждалого вiдсутня чутли- A. *N. iliohypogastricus.
вiсть шкiри в дiлянцi пупкового кiльця й B. N. ilio-inguinalis.
нижче. Який з названих нервiв вiрогiдно C. N. cutaneus femoris lateralis.

D. N. obturatorius. C. Затульний.
E. N. genitofemoralis. D. Соромiтний.
E. Стегновий.
2. Пiсля операцiї апендиктомiї у хворого
залишилася знижена чутливiсть шкiри над 6. Пiсля iн’єкцiї в зовнiшнiй верхнiй
пахвинною зв’язкою на сторонi проведеної квадрант сiдничної дiлянки у хворого
операцiї. Гiлки якого нерва були ушкодже- з’явилась болючiсть при вiдведеннi стегна.
нi в процесi оперативного втручання? Який нерв пошкоджується при введеннi
A. *N. iliohypogastricus. голки в сiдничну дiлянку?
B. N. ilioinguinalis. A. *Верхнiй сiдничний нерв.
C. N. genito emoralis. B. Внутрiшнiй затульний нерв.
D. N. emoralis. C. Нижнiй сiдничний нерв.
E. N. cutaneus femoralis lateralis. D. Статевий нерв.
E. Сiдничний нерв.
3. У чоловiка, що хворiє на остеохон-
дроз, з’явився рiзкий бiль у м’язах живота 7. При пальпацiї навколо анального
(бiчних та переднiх). При об’єктивному отвору та зовнiшнього сфiнктера прямої
обстеженнi лiкар констатував пiдвищену кишки у хворого спостерiгається пiдвище-
больову чутливiсть шкiри пiдчеревної дi- не больове вiдчуття. Який нерв пошкодже-
лянки. Ураження якого нерва могло спри- ний?
чинити цей бiль? A. *N. pudendus.
A. *Клубово-пiдчеревний. B. N. ischiadicus.
B. Сiдничний. C. N. femoralis.
C. Затульний. D. N. tibialis.
D. Стегновий. E. N. obturatorius.
E. Статево-стегновий.
8. Внаслiдок поранення пахвинної дi-
4. При обстеженнi хворого невропатолог лянки хворий втратив чутливiсть шкiри
виявив наступний симптомокомплекс: зга- в нижньому вiддiлi присередньої сторони
сання кремастерного рефлекса (скорочен- стегна i можливiсть приведення стегна.
ня m. cremaster), пошкодження чутливостi Який з нервiв при цьому уражений.
шкiри на переднiй i внутрiшнiй поверхнi A. *N. obturatorius.
верхньої третини стегна та калитки. Про B. N. femoralis.
пошкодження якого нерва йде мова? C. N. genitofemoralis.
A. *Стегново-статевий нерв. D. N. ilio-inguinalis.
B. Клубово-пахвинний нерв. E. Ramus femoralis n. genitofemoralis.
C. Сiдничний нерв.
D. Стегновий нерв. 9. У хворого спостерiгається характернi
E. Затульний нерв. змiни ходи, так звана “качина” хода: пiд
час ходьби хворий хитається в боки. Крiм
5. У травматологiчний пункт доставле- того, неможливе приведення стегна. Ура-
ний потерпiлий, у якого порушена функцiя ження якого нерва має мiсце?
розгинання в кульшовому суглобi. Який A. *Затульного.
нерв найвiрогiднiше уражений у постра- B. Нижнього сiдничного.
ждалого? C. Стегнового.
A. *Верхнiй сiдничний. D. Великогомiлкого.
B. Сiдничий нерв. E. Верхнього сiдничного.

шена чутливiсть шкiри на переднiй поверх-

10. При травмi тазу (перелом кiсток тазу нi стегна. Який нерв уражений?
справа, пiсля автонаїзду) вiдсутня шкiр- A. *Стегновий.
на чутливiсть нижньої частини медiально- B. Верхнiй сiдничний.
го боку стегна, неможливiсть приведення C. Великий малогомiлковий.
правої нижньої кiнцiвки до середньої лiнiї.D. Затульний.
Який нерв травмовано? E. Нижнiй сiдничний.
A. *N. obturatorius.
B. N. ischiadicus. 15. Хворий пiсля поранення лiвої гомiл-
C. N. femoralis. ки втратив здатнiсть утримувати стопу в
D. N. genito-femoralis. пронованому положеннi. Який нерв пошко-
E. N. ilioinguinalis. джений.
A. *Поверхневий малогомiлковий.
11. В травматологiчний пункт доставле- B. Глибокий малогомiлковий.
ний хворий з пораненням великого попере- C. Великогомiлковий.
кового м’яза. Хворий втратив можливiсть D. Сiдничний.
розгинати гомiлку в колiнному суглобi. E. Загальний малогомiлковий.
Який нерв ушкоджений в даному випад-
ку? 16. Хворий 30 рокiв звернувся до лiка-
A. *Стегновий нерв. ря – невропатолога зi скаргою на втрату
B. Клубово-пiдчеревний. справа чутливостi шкiри задньої дiлянки
C. Клубово-пахвинний. гомiлки середньої i нижньої її третини.
D. Статево-стегновий. Ураження якого нерва встановив лiкар?
E. Затульнний нерв. A. *Литкового нерва.
B. Задньої шкiрної гiлки крижового спле-
12. Хворий не може розiгнути гомiлку, у тення.
нього вiдсутня шкiрна чутливiсть на пере- C. Прихованого нерву.
днiй поверхнi стегна. Неврологiчне обсте- D. Гiлки затульного нерва.
ження виявило ураження нерва. Якого? E. Великогомiлкового нерва.
A. *Стегнового.
B. Затульного. 17. При обстеженнi пацiєнта з рiзаною
C. Сiдничого. раною в дiлянцi пiдколiнної ямки вияв-
D. Верхнього сiдничного. лена вiдсутнiсть чутливостi присередньої
E. Статево-стегнового. частини задньої поверхнi шкiри гомiлки.
Який нерв пошкоджено?
13. Порушення тактильної i температур- A. *Присереднiй шкiрний нерв гомiлки.
ної чутливостi в дiлянцi нижнiх двох тре- B. Бiчний шкiрний нерв литки.
тин бокової поверхнi стегна [хвороба Рота] C. Великогомiлковий нерв.
пояснюється пошкодженням: D. Малогомiлковий нерв.
A. *Бiчного шкiрного нерва стегна. E. Литковий нерв.
B. Затульного нерва.
C. Стегнового нерва. 18. При обстеженнi хворого з рiзаною
D. Сiдничого нерва. раною в нижнiй третинi передньої дiлян-
E. Статево-стегнового нерва. ки правої гомiлки встановлено, вiдсутнiсть
розгинальних рухiв в правому гомiлково-
14. У хворого не розгинається колiнний стопному суглобi. М’язи не пошкодженi.
суглоб, вiдсутнiй колiнний рефлекс, пору- Цiлiснiсть якого нерва порушена?

A. *Глибокого малогомiлкового. D. Поверхневий малогомiлковий нерв.

B. Загального малогомiлкового. E. Сiдничний нерв.
C. Поверхневого малогомiлкового.
D. Пiдшкiрного. 23. Юнак з ножовим пораненням зовнi-
E. Великогомiлкого. шньої поверхнi правого колiнного суглоба
нижче голiвки малогомiлкової кiстки скар-
19. У хворого “п’яткова стопа”. Який житься на неможливiсть пiдняти праву но-
нерв уражений? гу, не зачепивши пiдлогу. Пiд час огляду:
A. *Великогомiлковий. стопа звисає, пальцi зiгнутi, тильне згинан-
B. Глибокий малогомiлковий. ня неможливо, ступає спочатку кiнчиками
C. Поверхневий малогомiлковий. пальцiв, потiм зовнiшнiм краєм стопи, а
D. Сiдничний. потiм пiдошвою. Виявлено порушення чу-
E. Нижнiй сiдничний. тливостi на латеральнiй поверхнi гомiлки
i стопи. Який нерв пошкоджено?
20. Хворий 18 рокiв звернувся до нев- A. *Nervus peroneus communis.
ропатолога зi скаргами на неможливiсть B. Nervus tibialis.
ставати на носок. При обстеженнi була ви- C. Nervus cutaneus surae lateralis.
явлена атрофiя литкового м’яза, поруше- D. Nervus peroneus superficialis.
ння чутливостi шкiри в дiлянцi пiдошви. E. Nervus peroneus profundus.
Функцiї якого нерва ноги порушенi?
A. *N. tibialis. 24. У хворого атрофiя задньої групи
B. N. fibularis. м’язiв гомiлки. Який нерв уражений.
C. N. femoralis. A. *Великогомiлковий.
D. N. cutaneus femoris lateralis. B. Стегновий.
E. N. saphenus. C. Глибокий малогомiлковий.
D. Поверхневий малогомiлковий.
21. Пiсля падiння на сiдницi при ходьбi E. Литковий.
по льоду хворий 67 рокiв звернувся до нев-
ропатолога зi скаргами на болючiсть м’язiв 25. Жiнка 40 рокiв звернулася iз скар-
задньої поверхнi стегна, а також втрату гами на неможливiсть розгинати стопу i
чутливостi шкiри цiєї дiлянки. Порушення пальцi, що створює труднощi при ходьбi.
функцiї якого нерва вiдбулося? Об’єктивно: ступня звисає, дещо поверне-
A. *N. ischiadicus. на всередину, пальцi її зiгнутi (“кiнська
B. N. cutaneus femoris medialis. стопа”), чутливiсть втрачена на зовнiшнiй
C. N. tibialis. поверхнi гомiлки i тильнiй поверхнi стопи.
D. N. fibularis. Який нерв уражений?
E. N. gluteus inferior. A. *Спiльний малогомiлковий нерв.
B. Великогомiлковий нерв.
22. В дорожньо-транспортнiй пригодi у C. Сiдничний нерв.
потерпiлого пошкоджена нижня кiнцiвка, D. Стегновий нерв.
на рiвнi верхньої третини гомiлки. Пiсля E. Пiдшкiрний нерв.
чого на травмованiй кiнцiвцi стало немо-
жливим розгинання стопи. Який нерв по- 26. Хвора 40 рокiв звернулась до дiль-
шкоджений? ничого лiкаря зi скаргої на те, що шкiра
A. *Глибокий малогомiлковий нерв. на медiальнiй поверхнi правої гомiлки ма-
B. Спiльний малогомiлковий нерв. ло чутлива i мерзне бiльш, нiж на лiвiй
C. Великогомiлковий нерв. нозi. При обстеженнi встановлено пораже-

ння нерва. Якого? великогомiлкового нерва. Яка з перелiче-

A. *Пiдшкiрного нерва. них функцiй буде порушена?
B. Великогомiлкового нерва. A. *Пiдошовне згинання стопи.
C. Малогомiлкового загального нерва. B. Тильне згинання стопи.
D. Литкового нерва. C. Розгинання в колiнному суглобi.
E. Поверхневої гiлки малогомiлкового нер- D. Згинання в колiнному суглобi.
ва. E. Розгинання пальцiв стопи.
27. У хворої неврит стегнового нерва. 29. Хворому поставлено дiагноз – неврит
Визначте який рух буде неможливо здiй- малогомiлкового нерва. Яка з перелiчених
снити? функцiй буде порушена?
A. *Розгинання в колiнному суглобi. A. *Тильне згинання стопи.
B. Згинання в колiнному суглобi. B. Пiдошовне згинання стопи.
C. Тильне згинання стопи. C. Розгинання в колiнному суглобi.
D. Пiдошовне згинання стопи. D. Згинання в колiнному суглобi.
E. -. E. Згинання пальцiв.
28. Хворому поставлено дiагноз – неврит
До теми 25
1. У хворого спостерiгається iшемiя тка- дження задньої великогомiлкової артерiї.

нин нижче колiнного суглоба, що супрово- Куди повинен лiкар приставити датчик,
джується "перемiжною кульгавiстю". Про щоб дослiджувати судину?
оклюзiю якої артерiї слiд думати? A. *За медiальною кiсточкою.
A. *Пiдколiнна. B. Попереду медiальної кiсточки.
B. Малогомiлкова. C. За латеральною кiсточкою.
C. Передня великогомiлкова. D. Попереду латеральної кiсточки.
D. Задня великогомiлкова. E. У пiдколiннiй ямцi.
E. Проксимальна частина стегнової. 4. Пiсля резекцiї середньої третини облi-
2. Пiсля резекцiї середньої третини облi- терованої тромбом стегнової артерiї кiнцiв-
терованої тромбом стегнової артерiї нижня ка кровопостачається за рахунок обхiдних
кiнцiвка кровопостачається за рахунок об- анастомозiв. Яка артерiя вiдiграє основну
хiдних анастомозiв. Назвiть артерiю, яка роль у вiдновленнi кровотоку?
має основне значення у вiдновленнi крово- A. *Глибока стегнова артерiя.
току: B. Поверхнева огинальна артерiя клубової
A. *Глибока стегнова артерiя. кiстки.
B. Глибока зовнiшня соромiтня артерiя. C. Низхiдна колiнна артерiя.
C. Поверхнева надчеревна артерiя. D. Поверхнева надчеревна артерiя.
D. Низхiдна колiнна артерiя. E. Зовнiшня соромiтня артерiя.
E. Поверхнева огинальна артерiя клубової 5. У хворого 45 рокiв на правiй нозi
кiстки. спостерiгається блiдiсть шкiри гомiлки та
3. Хворому роблять ультразвукове дослi- стопи i вiдзначається вiдсутнiсть пульсацiї

тильної артерiї стопи та задньої великого- бiллю та припухлiстю?

мiлкової артерiї. Пульсацiя стегнової арте- A. *Поверхневi пахвиннi.
рiї збережена. Ураження якої артерiї вiд- B. Переднi великогомiлковi.
булося? C. Заднi великогомiлковi та пiдколiннi.
A. *Пiдколiнної. D. Поверхневi та глибокi пахвиннi.
B. Малогомiлкової. E. Зовнiшнi клубовi.
C. Глибокої артерiї стегна.
D. Низхiдної колiнної. 10. У хворого панарицiй 1 пальця стопи.
E. Зовнiшньої клубової. Якi лiмфатичнi вузли будуть страждати в
6. Обстежуючи хворого, хiрург дослi- першу чергу?
джує пульсацiю артерiї позаду медiаль- A. *Nodi lymphatici inguinales superficiales.
ної кiсточки. Пульсацiю якої артерiї дослi- B. Nodi lymphatici poplitei.
джує. C. Nodi lymphatici inguinales profundi.
A. *Задньої великогомiлкової артерiї. D. Nodi lymphatici iliaci externi.
B. Малогомiлкової артерiї. E. Nodi lymphatici iliaci interni.
C. Передньої великогомiлкової артерiї.
D. Задньої поворотної великогомiлкової 11. У постраждалого виявлена рана шкi-
артерiї. ри бiчного краю стопи з ознаками запаль-
E. Передньої поворотної великогомiлкової ного процесу. Пiдозрюється поширення iн-
артерiї. фекцiї лiмфатичним шляхом. Якi лiмфа-
7. У чоловiка з’явилися бiль, набряк та тичнi вузли потрiбно обстежити в першу
почервонiння шкiри у передньоверхнiй ча- чергу?
стинi стегна та великого пальця стопи. Якi A. *Поверхневi пiдколiннi.
лiмфатичнi вузли нижньої кiнцiвки вiдре- B. Заднi великогомiлковi.
агували на запальний процес? C. Переднi великогомiлковi.
A. *Поверхневi пахвиннi. D. Глибокi пiдколiннi.
B. Глибокi пахвиннi. E. Пахвиннi.
C. Внутрiшнi повздовжнi.
D. Поверхневi повздовжнi. 12. Хвора скаржиться на набряк нiг, по-
E. Загальнi повздовжнi. синiння шкiри, невеличкi виразки збоку
латерального виростку. При обстеженнi
8. Хворий звернувся в полiклiнiку на з- вiдмiчено: припухлiсть, збiльшення роз-
й день пiсля травми. У постраждалого ви- мiрiв вен, утворення вузлiв. З боку якої
явлена рана шкiри переднього краю стопи вени вiдмiчається патологiя?
з ознаками запального процесу. Є пiдозри A. *V. saphena parva.
поширення iнфекцiї з рани по лiмфати- B. V. iliaca externa.
чних судинах. Якi лiмфатичнi судини є C. V. femoralis.
регiонарними для вказаної дiлянки шкiри? D. V. profunda femoris.
A. *Поверхневi пахвиннi. E. V. saphena magna.
B. Заднi великогомiлковi.
C. Пiдколiннi. 13. Людинi був введений фармпрепарат
D. Переднi великогомiлковi. в стегнову вену. Через яку кровоносну су-
E. Глибокi пахвиннi. дину препарат з кров’ю поступить до сер-
ця?
9. У хворого запальний гнiйний процес A. *Порожнисту вену.
шкiри першого мiжпальцевого промiжку B. Сонну артерiю.
ноги. Якi лiмфатичнi вузли прореагують C. Аорту.

D. Легеневу артерiю. судина при цьому пошкоджена?

E. Легеневу вену. A. *Велика пiдшкiрна вена.
B. Мала пiдшкiрна вена.
14. У хворого бiль, судоми вздовж за- C. Стегнова вена.
дньо-медiальної поверхнi гомiлки. Про D. Передня великогомiлкова артерiя.
ураження якої вени iде мова? E. Задня великогомiлкова артерiя.
A. *V. saphena magna.
B. V. femoralis. 19. Наявнi варикознi вузли в дiлянцi ме-
C. V. epigastrica superficialis. дiальної поверхнi нижньої кiнцiвки. Ура-
D. V. poplitea. женням якої судини є дана патологiя?
E. V. saphena parva. A. *Велика пiдшкiрна (захована) вена.
B. Мала пiдшкiрна (захована) вена.
15. При обстеженнi хворої на медiаль- C. Вена стегна.
нiй поверхнi стегна вiдмiчено припухлiсть, D. Стегнова артерiя.
збiльшення розмiрiв вен, утворення вузлiв. E. Задня великогомiлкова артерiя.
З боку якої вени вiдмiчається патологiя?
A. *V. saphena magna. 20. У хворого розширення вен i тром-
B. V. saphena parva. бофлебiт на медiальнiй поверхнi гомiлки.
C. V. femoralis. Яка вена уражена?
D. V. poplitea. A. *Велика пiдшкiрна вена.
E. V. iliaca externa. B. Мала пiдшкiрна вена.
C. Задня великогомiлкова вена.
16. У хворої мало мiсце розширення су- D. Малогомiлкова вена.
дин на переднiй медiальнiй поверхнi гомiл- E. Передня великогомiлкова вена.
ки. Розширенням якої судини зумовлений
цей процес? 21. У хворого розширення вен i тромбо-
A. *V. saphena magna. флебiт на задньобiчнiй поверхнi гомiлки.
B. A. tibialis anterior. Яка вена пошкоджена?
C. V. saphena parva. A. *Мала пiдшкiрна.
D. A. tibialis posterior. B. Велика пiдшкiрна.
E. V. poplitea. C. Задня великогомiлкова.
D. Малогомiлкова.
17. Жiнка звернулась до лiкаря зi скар- E. Передня великогомiлкова.
гами на набряклiсть та болючiсть нижньої
кiнцiвки, припухлiсть вен та вузлiв на ме- 22. Жiнка 45 рокiв, яка працює перу-
дiальнiй поверхнi стегна. Яка з вен ураже- карем, скаржиться на болi у ногах, що
на? з’являються пiсля роботи, ввечерi та вно-
A. *Велика пiдшкiрна вена. чi. При оглядi хворої виявлено варикозне
B. Мала пiдшкiрна вена. розширенi вен на присереднiй поверхнi го-
C. Стегнова вена. мiлки та стегна. Яка вена уражена?
D. Пiдколiнна вена. A. *Велика пiдшкiрна.
E. Великогомiлкова вена. B. Стегнова.
C. Мала пiдшкiрна.
18. На третiй день пiсля падiння хворий D. Глибока вена стегна.
40 рокiв звернувся до лiкаря зi скаргами на E. Передня великогомiлкова вена.
бiль, появу пiдшкiрних синiх плям та пе-
чiю на присереднiй поверхнi гомiлки. Яка 23. Хвора страждає вiд болю в ногах

та набрякiв. При обстеженнi хворої на ме- A. *Малогомiлкова артерiя.

дiальнiй поверхнi стегна вiдмiчено набряк, B. Задня великогомiлкова артерiя.
збiльшення розмiрiв вен, утворення вузлiв. C. Передня великогомiлкова артерiя.
З боку якої вени вiдмiчається патологiя? D. Присередня пiдошовна артерiя.
A. *V saphena magna. E. Бiчна пiдошовна артерiя.
B. V. saphena parva.
C. V. femoralis.
26. У потерпiлого виявлено перелом тiла
D. V. profunda femoris.
та верхньої гiлки лобкової кiстки, уламки
E. Vv. tibialis.
пошкодили судини, що проходять в судин-
нiй лакунi. Якi судини пошкодженi?
24. При обстеженнi кровопостачання
A. *A. et v. femoralis.
стопи, лiкар обстежує пульсацiю крупної
B. A. et v. iliaca interna.
артерiї, яка проходить попереду articulatio
C. A. et v. iliaca externa.
talocruralis помiж сухожилками довгого
D. A. et v. pudenda interna.
розгинача великого пальця стопи та дов-
E. A. et v. epigastrica superficialis.
гого розгинача пальцiв в окремому фiбро-
зному каналi. Яка це артерiя?
A. *A. dorsalis pedis. 27. При обстеженнi кровопостачання
B. A. tibialis anterior. стопи, лiкар визначає пульсацiю крупної
C. A. tarsea medialis. артерiї, яка проходить позаду malleolus
D. A. tarsea lateralis. medialis в окремому фiброзному каналi.
E. A. fibularis. Яка це артерiя?
A. *A. tibialis posterior.
25. Чоловiк 35 рокiв звернувся до хiрур- B. A. dorsalis pedis.
га зi скаргами на болi при ходьбi, онiмiння C. A. tibialis anterior.
i “повзання мурашок” в дiлянцi пяткової D. A. fibularis.
дiлянки та бiчної поверхнi нижньої трети- E. A. malleolaris medialis.
ни гомiлки. Яка судина уражена?

ДОДАТОК В
Перелiк теоретичних питань до ПМК
Кровопостачання голови та шиї.

1. Висхiдна частина i дуга аорти: хiд, топографiя, гiлки. Загальна сонна артерiя: хiд,
топографiя.
2. Внутрiшня сонна артерiя: хiд, топографiя. Особливостi кровопостачання очноям-
кової дiлянки.
3. Переднi гiлки зовнiшньої сонної артерiї (верхня щитоподiбна i язикова артерiї):
хiд, топографiя.
4. Переднi гiлки зовнiшньої сонної артерiї (лицева артерiя): хiд, топографiя, дiлянки
5. Присереднi (висхiдна глоткова артерiя) i заднi (потилична, задня вушна артерiї)
гiлки зовнiшньої сонної артерiї: хiд, топографiя, гiлки.
6. Кiнцевi гiлки зовнiшньої сонної артерiї (поверхнева скронева артерiя): хiд, топо-
графiя, особливостi розподiлу гiлок, анастомози.
7. Нижньощелепний вiддiл верхньощелепної артерiї: хiд, топографiя, гiлки.
8. Крилоподiбний вiддiл верхньощелепної артерiї: хiд, топографiя, гiлки.
9. Крило-пiднебiнний вiддiл верхньощелепної артерiї: хiд, топографiя, гiлки.
10. Анастомози мiж системами внутрiшньої i зовнiшньої сонних артерiї.
11. Внутрiшня яремна вена: формування, топографiя. Позачерепнi притоки внутрi-
шньої яремної вени.
12. Крилоподiбне венозне сплетення: топографiя, притоки. Особливостi венозного вiд-
дтоку лицевої дiлянки.
13. Лiмфатичнi судини i вузли голови.
14. Лiмфатичнi судини i вузли шиї.
15. Артерiальнi джерела кровопостачання шиї. Поверхневi вени шиї.
16. Особливостi кровопостачання верхнiх i нижнiх зубiв.
17. Великi слиннi залози: кровопостачання i лiмфовiдтiк.
18. Язик i дно ротової порожнини: кровопостачання i лiмфовiдтiк.
19. Особливостi кровопостачання пiднебiння.
20. Кровопостачання мiмiчних i жувальних м’язiв.
182
Iннервацiя голови та шиї.

1. I, II, VIII пари черепних нервiв.
2. III, IV, VI пари черепних нервiв.
3. XI i XII пари черепних нервiв.
4. Очний нерв (CN V1): хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
5. Верхньощелепний нерв (CN V2): хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
6. Нижньощелепний нерв (CN V3): хiд, топографiя, дiлянки iннервацiї.
7. VII пара черепних нервiв. Внутрiшньопривушне сплетення.
8. Вiйковий, крило-пiднебiнний, вушний, пiднижньощелепний i пiд’язиковий вузли:
топографiя, дiлянки iннервацiї.
9. IX пара черепних нервiв.
10. Головна i шийна частини Х пари черепних нервiв.
11. Шийне сплетення: формування, топографiя, розподiл гiлок.
12. Iннервацiя шкiри голови.
13. Iннервацiя верхнiх та нижнiх зубiв.
14. Iннервацiя привушної залози.
15. Iннервацiя пiднижньощелепної i пiд’язикової залоз.
16. Язик: еферентна i загальна аферентна iннервацiя.
17. Язик: специфiчна аферентна iннервацiя.
18. Iннервацiя пiднебiння.
19. Iннервацiя мiмiчних i жувальних м’язiв.
20. Iннервацiя м’язiв дна ротової порожнини i шиї.
Поняття про вегетативну нервову систему. Кровопостачання

та iннервацiя органiв грудної i черевної порожнин, стiнок
тулуба, верхньої i нижньої кiнцiвок.
1. Вегетативна нервова система, вiдмiнностi вiд соматичної, подiл на симпатичний
та парасимпатичний вiддiли.
2. Серце: топографiя, камери, будова стiнки. Кола кровообiгу.
3. Кровопостачання та iннервацiя серця.
4. Кровопостачання та iннервацiя стiнок грудної порожнини.
5. Кровопостачання та iннервацiя органiв грудної порожнини.
6. Кровопостачання та iннервацiя дiафрагми.
7. Кровопостачання та iннервацiя стiнок черевної порожнини.
8. Кровопостачання та iннервацiя органiв черевної порожнини.
9. Кровопостачання та iннервацiя стiнок таза.
10. Кровопостачання та iннервацiя органiв таза.
11. Кровопостачання та iннервацiя шкiри i м’язiв плеча.
12. Кровопостачання та iннервацiя шкiри i м’язiв передплiччя, кистi.
13. Кровопостачання та iннервацiя шкiри i м’язiв стегна.
14. Кровопостачання та iннервацiя шкiри i м’язiв гомiлки, стопи.

15. Кровопостачання та iннервацiя плечового i лiктьового суглобiв.

16. Кровопостачання та iннервацiя променево-зап’ясткового суглоба.
17. Кровопостачання та iннервацiя кульшового i колiнного суглобiв.
18. Кровопостачання та iннервацiя надп’ятково-гомiлкового суглоба.

ДОДАТОК Г
Перелiк практичних навичок до ПМК
1. Артерiальна зв’язка. 31. Легенева артерiя.

2. Артерiальне коло мозку. 32. Легеневий стовбур (на серцi).
3. Блоковий нерв (IV пара): вихiд з моз- 33. Лицевий нерв (VII пара): вихiд з моз-
ку. ку.
4. Блукаючий нерв (Х пара): вихiд з 34. Лiва надниркова вена.
мозку. 35. Лiктьовий нерв.
5. Блукаючий нерв. 36. М’язово-шкiрний нерв.
6. Велика гусяча лапка. 37. Нижня брижова артерiя.
7. Великогомiлковий нерв. 38. Нижня надчеревна вена.
8. Верхня брижова артерiя. 39. Нижня порожниста вена (на серцi).
9. Верхня обхiдна лiктьова артерiя. 40. Нижня порожниста вена.
10. Верхня порожниста вена. 41. Нижнiй комiрковий нерв.
11. Верхнє пiдчеревне сплетення. 42. Низхiдна частина аорти.
12. Висхiдна аорта. 43. Ниркова артерiя.
13. Внутрiшня сонна артерiя. 44. Ниркова вена.
14. Внутрiшня яремна вена. 45. Окоруховий нерв (III пара): вихiд з
15. Вузли симпатичного стовбура. мозку.
16. Вiдвiдний нерв (VI пара): вихiд з моз- 46. Основна вена.
ку. 47. Очна артерiя.
17. Вiнцевий синус. 48. Пахвова артерiя.
18. Глибока долонна дуга. 49. Пахвова вена.
19. Глотковi артерiї. 50. Передня великогомiлкова артерiя.
20. Грудна аорта. 51. Плечо-головна вена.
21. Гiлки дуги аорти. 52. Плечова артерiя.
22. Додатковий нерв (ХI пара): вихiд з 53. Плечове сплетення.
мозку. 54. Плечовi вени.
23. Дуга аорти. 55. Поперекове сплетення.
24. Загальна сонна артерiя. 56. Поперековий нутрощевий нерв.
25. Зовнiшня клубова артерiя. 57. Права пiдключична артерiя.
26. Зовнiшня сонна артерiя. 58. Праве передсердя.
27. Зовнiшня яремна вена. 59. Променева артерiя.
28. Зорове перехрестя. 60. Променевий нерв.
29. Клубово-пахвинний нерв. 61. Пiд’язиковий нерв (ХII пара): вихiд з
30. Клубово-пiдчеревний нерв. мозку.
185
62. Пiдключична частина плечового 72. Спiльний малогомiковий нерв.

сплетення. 73. Стегнова артерiя.
63. Пiдколiнна артерiя. 74. Стегновий нерв.
64. Пiдребровий нерв. 75. Трiйчастий нерв (V пара): вихiд з
65. Пiдчеревний нерв. мозку.
66. Серединний нерв. 76. Хребтова артерiя.
67. Середня надниркова артерiя. 77. Цибулина аорти.
68. Сигмоподiбний синус. 78. Черевний стовбур.
69. Симпатичний стовбур. 79. Шийне сплетення.
70. Спiльна клубова артерiя. 80. Язикоглотковий нерв (IХ пара): вихiд
71. Спiльна мiжкiсткова артерiя. з мозку.

ДОДАТОК Д
Засоби контролю знань студентiв
Засоби проведення поточного контролю знань студентiв

Контроль попереднього (вихiдного) рiвня знань (вiдображає результати самостiйної по-
зааудиторної пiдготовки, в тому числi консультацiй, до вiдповiдної теми заняття) шля-
хом:
а) тестування;
б) усного опитування тематичного матерiалу, яке здiйснюється згiдно контрольних
питань методичних рекомендацiй i базується на даних лекцiйного матерiалу та
пiдручникiв.
Пiд час самостiйної роботи пiд керiвництвом викладача студенти оволодiвають вiд-
повiдними практичними навичками, працюючи з вологими препаратами, муляжами,
таблицями, схемами.
Практичнi навички – це вмiння диференцiювати i продемонструвати анатомiчнi стру-
ктури.
Розв’язання контрольних ситуацiйних завдань з банку тестiв «Крок-1» та їх оцiню-
вання.
Розподiл балiв, що присвоюються студентам при вивченнi

дисциплiни
Максимальна позитивна кiлькiсть балiв за практичне заняття становить 4,5 бали. Ма-
ксимальна кiлькiсть балiв, яку може набрати студент при вивченнi дисциплiни, вирахо-
вується шляхом множення кiлькостi балiв (4,5), на кiлькiсть тем (25) i становить 112,5
балiв. За iндивiдуальну самостiйну роботу при успiшному її захистi студенту нарахо-
вуються ще 7,5 балiв. Таким чином, максимальна кiлькiсть балiв, яку може набрати
студент при вивченнi дисциплiни, становить 120 (112,5 балiв за поточну успiшнiсть та
7,5 балiв за iндивiдуальну роботу).
Мiнiмальна позитивна кiлькiсть балiв за практичне заняття становить 2,5 бала. Мi-
нiмальна кiлькiсть балiв за поточну успiшнiсть, яку повинен набрати студент при ви-
вченнi дисциплiни, вираховується шляхом множення кiлькостi балiв (2,5) на кiлькiсть
тем у модулi (25) i становить 62,5 балiв. Оцiнка вiд 0 до 2,0 бала за практичне заняття
дисциплiни є незадовiльною, яку студент може перездати.
187
Тестовий контроль для визначення попереднього (вихiдного) рiвня знань включає

графiчнi зображення й оцiнюється вiд «0» до «0,5» бала:
• «0» балiв - менше 70 % правильних вiдповiдей (0 – 6 правильних вiдповiдей з 10);
• «0,5» балiв - 70 % i бiльше правильних вiдповiдей (7 – 10 правильних вiдповiдей

з 10).
Усна вiдповiдь студента для визначення попереднього (вихiдного) рiвня знань на за-
няттi оцiнюється вiд «0» до «3» бала:
• «0» балiв - студент не знає теоретичного матерiалу з теми заняття, не володiє

латинською термiнологiєю;
• «1» балiв - студент частково знає теоретичний матерiал з теми заняття, не володiє
• «2» бал - студент частково знає теоретичний матерiал, частково володiє латин-
ською термiнологiєю;
• «3» бала - студент знає теоретичний матерiал, володiє латинською термiнологiєю.
Практичнi навички оцiнюються вiд 0 до 0,5 бала:
• «0» балiв - не вмiє диференцiювати i продемонструвати анатомiчнi структури;
• «0,5» балiв - вмiє диференцiювати i продемонструвати анатомiчнi структури.
Тестовий контроль для визначення контрольного кiнцевого рiвня знань, який вклю-
чає ситуацiйнi задачi, оцiнюється вiд 0 до 0,5 бала:
• «0» балiв - менше 75 % правильних вiдповiдей (0 – 7 правильних вiдповiдей з 10);
• «0,5» бала - бiльше 75 % правильних вiдповiдей (8 – 10 правильних вiдповiдей з

10).
Вага кожної теми є однаковою.
Засоби проведення пiдсумкового модульного контролю знань

та його форми
Пiдсумковий контроль здiйснюється по завершенню вивчення дисциплiни. До пiдсум-
кового контролю допускаються студенти, якi повнiстю вiдвiдали аудиторнi навчальнi
заняття з дисциплiни, передбаченi навчальною програмою, та при вивченнi дисциплiни
набрали кiлькiсть балiв, не меншу за мiнiмальну.
Пiдсумковий контроль проводиться на останнiх двох заняттях та представлений:
1. Тестовим контролем. Кожному студенту пропонується дати вiдповiдi на 40 ситу-

ацiйних задач, за що студент може отримати максимально 40 балiв;

2. Здачею практичних навичок. Кожному студенту пропонується виконати 5 практи-

чних навичок, за що вiн може отримати максимально 5 балiв. Практична навичка
оцiнюється вiд 0 до 1 бала:
• «1» бал - студент володiє латинською термiнологiєю, вмiє диференцiювати i
продемонструвати анатомiчну структуру;
• «0» балiв - студент не знає латинської термiнологiї та не вмiє диференцiювати
i продемонструвати анатомiчну структуру.
3. Усною вiдповiддю, яка складається з 3 запитань (10 балiв кожне):

• «10» балiв - студент досконало знає теоретичний матерiал, вiльно володiє
• «9» балiв - студент досконало знає теоретичний матерiал, допускає незначнi
неточностi в латинськiй термiнологiї;
• «8» балiв - студент знає теоретичний матерiал, допускає незначнi неточностi,
вiльно володiє латинською термiнологiєю;
• «7» балiв - студент знає теоретичний матерiал, але допускає незначнi нето-
чностi у вiдповiдi та латинськiй термiнологiї;
• «6» балiв - студент знає теоретичний матерiал, але робить 3 помилки при
вiдповiдi на питання, допускає неточностi в латинськiй термiнологiї;
• «5» балiв - студент знає теоретичний матерiал, але робить 4 помилки при
• «4» бали - студент знає теоретичний матерiал, але робить 5 помилки при
• «3» бали - студент знає теоретичний матерiал слабо, допускає значнi помилки
в латинськiй термiнологiї;
• «2» бали - студент знає теоретичний матерiал слабо, не знає латинської тер-
мiнологiї;
• «1» бал - студент знає теоретичний матерiал дуже слабо, не знає латинської
термiнологiї;
• «0» балiв - студент не знає теоретичного матерiалу, не знає латинської тер-
мiнологiї.
4. Обов’язковою схемою, яка оцiнюється в 5 балiв:

• «5» балiв - студент може отримати при правильному позначеннi схеми;
• «4» бали - студент робить 1 помилку в позначеннi;
• «3» бали - студент робить 2 помилки в позначеннi;
• «2» бали - студент робить 3 помилки в позначеннi;
• «1» бал - студент робить 4 помилки в позначеннi;
• «0» балiв - студент робить 5 помилок в позначеннi.

Табл. Д.1.
№ Складовi ПМК % Бали
1. Тестовий контроль 100 40
2. Здача практичних навичок 100 5
3. Усна вiдповiдь 100 30
4. Обов’язкова схема 100 5
Максимальна кiлькiсть балiв, яку студент може набрати за пiдсумковий контроль,

становить 80 (Д.1).
Мiнiмальна кiлькiсть балiв, яку студент може набрати, щоб пiдсумковий контроль
вважався зданим, становить 50 (Д.2).
Табл. Д.2.
№ Складовi ПМК % Бали
1. Тестовий контроль 75 30
2. Здача практичних навичок 60 3
3. Усна вiдповiдь 50 15
4. Обов’язкова схема 40 2

Лiтература
[1] Головацький АС, Черкасов ВГ, Сапiн МР, Парахiн АI, Ковальчук ОI. Анатомiя
людини. У трьох томах. Том перший. Видання 6-те. Вiнниця: Нова Книга; 2017.
368 с.
людини. У трьох томах. Том другий. Видання 6-те. Вiнниця: Нова Книга; 2017.
456 с.
людини. У трьох томах. Том третiй. Вiнниця: Нова Книга; 2017. 376 с.
[4] Черкасов В, Кравчук С. Анатомiя людини: у 3 ч. Ч. 1. Остеологiя, артрологiя,

мiологiя: навчальний посiбник. Видання 2-ге. Вiнниця: Нова Книга; 2015. 184 с.
[5] Черкасов В, Кравчук С. Анатомiя людини: у 3 ч. Ч. 2. Спланхнологiя, ангiологiя:

навчальний посiбник. Видання 2-ге. Вiнниця: Нова Книга; 2015. 208 с.
[6] Черкасов В, Кравчук С. Анатомiя людини: у 3 ч. Ч. 3. Неврологiя: навчальний

посiбник. Видання 2-ге. Вiнниця: Нова Книга; 2015. 168 с.
[7] Saladin KS, Gan CA, Cushman HN. Anatomy & Physiology: The Unity of Form And
Function. 8th ed. New York, NY: McGraw-Hill Education; 2018.
[8] Standring S, editor. Gray’s anatomy : the anatomical basis of clinical practice. 41st ed.
New York: Elsevier Limited; 2016. 1562 p.
[9] Netter FH. Atlas of Human Anatomy. 6th ed. Philadelphia, PA: Saunders Elsevier;
2014.
[10] Abrahams PH, Spratt JD, Loukas M, van Schoor A-N. McMinn and Abrahams’ clinical
atlas of human anatomy. 7th ed. St. Louis, Mo.: Elsevier/Mosby; 2013. 387 p.
[11] Schuenke M, Schulte E, Schumacher U. THIEME Atlas of Anatomy: Head and

Neuroanatomy. 2nd ed. New York, Stuttgart: Thieme; 2010.
[12] Schuenke M, Schulte E, Schumacher U. THIEME Atlas of Anatomy: Neck and Internal
Organs. 2nd ed. New York, Stuttgart: Thieme; 2010.
[13] Hansen J. Netter’s Anatomy Flash Cards. 3rd ed. Philadelphia: Saunders Elsevier; 2010.
676 p.
191

Анатомія Методичні Вказівкимодуль 3

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Анатомія Методичні Вказівкимодуль 3

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

«Анатомiя людини: Ангiоневрологiя»

Навчально-методичний посiбник для студентiв Закладiв вищої освiти

Навчально-методичний посiбник схвалено на засiданнi центральної методичної ради

Рекомендовано Вченою радою Iвано-Франкiвського нацiонального медичного

1. ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА, ЇЇ СИМПАТИЧНА ЧАСТИНА:

3. V ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ТОПОГРАФIЯ ЯДЕР, КОРIНЦI. ТРIЙЧА-

4. V ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ТОПОГРАФIЯ ЯДЕР, КОРIНЦI. ТРIЙЧА-

5. V ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ТОПОГРАФIЯ ЯДЕР, КОРIНЦI. ТРIЙЧА-

6. VII ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ЯДРА, ВУЗОЛ КОЛIНЦЯ, СПЛЕТЕННЯ,

7. IX ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВIВ: ЯДРА, ЧУТЛИВI ВУЗЛИ, ГIЛКИ.

8. СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. ШИЙНI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. РОЗПО-

9. СЕРЦЕ: БУДОВА. ВЕЛИКЕ ТА МАЛЕ КОЛА КРОВООБIГУ. 32

10. БУДОВА СТIНКИ СЕРЦЯ. ПРОВIДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ. IННЕРВАЦIЯ

11. ВИСХIДНА ЧАСТИНА АОРТИ, ДУГА АОРТИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ,

12. ЗОВНIШНЯ СОННА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ, ДIЛЯНКИ

13. ВНУТРIШНЯ ЯРЕМНА ВЕНА: ФОРМУВАННЯ, ХIД, ТОПОГРАФIЯ,

14. ВИСХIДНА ЧАСТИНА АОРТИ, ДУГА АОРТИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛ-

15. ПАХВОВА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. ПАХВОВА ВЕНА: ТО-

16. ПЛЕЧОВА АРТЕРIЯ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ГIЛКИ. АРТЕРIЇ ПЕРЕДПЛIЧ-

17. ШИЙНI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ. ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ: ФОРМУ-

18. СУДИНИ МАЛОГО КОЛА КРОВООБIГУ. ГРУДНИЙ ВIДДIЛ АОРТИ: ТО-

19. НЕРВИ I СУДИНИ ОРГАНIВ I СТIНОК ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ. ГРУ-

20. ЧЕРЕВНА АОРТА: ТОПОГРАФIЯ. ПАРНI ПРИСТIНКОВI ТА НУТРОЩЕ-

21. ЗАГАЛЬНI, ЗОВНIШНI ТА ВНУТРIШНI КЛУБОВI АРТЕРIЇ. ХIД, ТОПО-

Ivano-Frankivsk National Medical University

22. СИСТЕМА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ. КАВА-КАВАЛЬНI I

23. ЧЕРЕВНИЙ ВIДДIЛ БЛУКАЮЧОГО НЕРВА. ПОПЕРЕКОВИЙ ТА КРИ-

24. ПОПЕРЕКОВI, КРИЖОВI I КУПРИКОВI СПИННОМОЗКОВI НЕРВИ:

25. АРТЕРIЇ, ВЕНИ НИЖНЬОЇ КIНЦIВКИ: ХIД, ТОПОГРАФIЯ, ДIЛЯНКИ

Додаток А. Обов’язковi схеми 100

Додаток Б. Банк тестових завдань для самоконтролю знань 121

Додаток В. Перелiк теоретичних питань до ПМК 182

Додаток Г. Перелiк практичних навичок до ПМК 185

Додаток Д. Засоби контролю знань студентiв 187

Ivano-Frankivsk National Medical University

Anatomy, of course, does not

(Frank H. Netter, MD)

11. Симпатичний стовбур:

Завдання для самостiйної позааудиторної роботи

3 Ivano-Frankivsk National Medical University

Обсяг самостiйної роботи на заняттi

Схеми для самостiйного опрацювання

Тести для самоконтролю знань

4 Ivano-Frankivsk National Medical University

5 Ivano-Frankivsk National Medical University

Завдання для самостiйної позааудиторної роботи

7 Ivano-Frankivsk National Medical University

• Формування, хiд, топографiю та функцiю ХII пари черепних нервiв.

8 Ivano-Frankivsk National Medical University

гiлки, дiлянка iннервацiї.

Обсяг самостiйної роботи на заняттi

Тести для самоконтролю знань

9 Ivano-Frankivsk National Medical University

10 Ivano-Frankivsk National Medical University

Завдання для самостiйної позааудиторної роботи

Обсяг самостiйної роботи на заняттi

Тести для самоконтролю знань

12 Ivano-Frankivsk National Medical University

13 Ivano-Frankivsk National Medical University

Завдання для самостiйної позааудиторної роботи

Обсяг самостiйної роботи на заняттi

Тести для самоконтролю знань

15 Ivano-Frankivsk National Medical University

16 Ivano-Frankivsk National Medical University