ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступного випробування зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і

література) на другий (магістерський) рівень вищої освіти побудована на основі змісту фахових навчальних
дисциплін, що входять до програми підготовки здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої
освіти, і розрахована на виявлення належних теоретичних і практичних знань майбутнього учителя
української мови і літератури.
Вступне випробування є формою визначення міри готовності абітурієнтів, які здобули педагогічну
освіту зі спеціальності) 014 Середня освіта (Українська мова і література) за першим (бакалаврським) рівнем
вищої освіти. Результати готовності дають підстави зарахувати випускників на другий (магістерський)
рівень вищої освіти.
Провідним критерієм оцінювання якості підготовки магістра є його кваліфікаційна характеристика,
яка відповідає сучасним вимогам і є орієнтиром для подальшої підготовки.
Під час вступного випробування випускники бакалаврату з сучасної української літературної
мови повинні знати:
- основні терміни з різних курсів сучасної української літературної мови (фонетики, лексикології,
фразеології, орфографії, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису, пунктуації);
- основні мовознавчі школи, течії, напрями;
- історію звуків, граматичних форм;
- особливості розвитку української літературної мови на різних етапах її функціонування;
- тенденції сучасного розвитку української літературної мови;
уміти:
- володіти основними нормами культури мови та мовлення;
- практично застосовувати набуті знання у вигляді різних видів мовного аналізу;
- переконливо висловлювати власні погляди щодо дискусійних мовознавчих питань;
- володіти основним поняттями діалектології;

з історії української літератури

знати:
- основні поняття теорії літератури;
- основні принципи аналізу художнього твору;
- поняття народознавства;
- жанри та зразки фольклорних текстів;
- етапи розвитку української літератури – від найдавніших часів до сучасності;
- літературу діаспори;
- літературознавчі школи та напрями;
умітиздійснювати аналіз програмних художніх творів;

з методики навчання української літератури

знати:
- теоретичні основи курсу, мати чітке уявлення про його методологічні основи й концептуальність;
- історію виникнення та розвитку методики як науки;
- права та обов’язки вчителя літератури;
- вікові особливості та етапи літературного розвитку учнів;
- етапи вивчення художнього твору в школі;
- особливості вивчення художніх творів у їхній родовій специфіці;
- специфіку вивчення теорії літератури;
- специфіку вивчення біографії письменника;
вміти:
− співвідносити літературознавчу, психолого-педагогічну та дидактичну складові процесу викладання
літератури з методичною складовою на теоретичному та практичному рівнях;
- відрізняти літературознавчий аналіз від шкільного аналізу художнього твору;
- здійснювати шкільний аналіз художнього твору різними шляхами;

з методики навчання української мови

знати:
- концептуальні засади навчання української мови;
-зміст і організацію навчання української мови в освітніх закладах;
- класифікацію уроків і особливості структури уроків мови;
- технологію навчання української мови: методи, прийоми, засоби навчання;
- особливості засвоєння лінгвістичної теорії (методика навчання розділів мовознавства);
- особливості роботи з розвитку зв’язного мовлення учнів;
- основні напрямки роботи зі стилістики і риторики;
 - організацію позакласної роботи і вивчення спецкурсів з української мови;
- шляхи, засоби підвищення кваліфікації вчителів, методичну роботу вчителя-словесника;
уміти:
- конкретизувати мету уроку в проміжних цілях, добирати дидактичний матеріал, визначати супровідні
цілі уроку, планувати навчальні дії, виконання яких привело б до досягнення мети уроку, добирати
відповідні методи.

з педагогіки
знати:
– особливості педагогічної професії;
– вимоги Державного стандарту повної і загальної середньої освіти;
– термінологічний та понятійний апарат педагогіки;
– сутність і закономірності розвитку особистості;
– закономірності, принципи, форми і методи навчання і виховання;
– сутність і загальні принципи управління педагогічними системами;
– особливості розвитку освіти і педагогічної думки в різні історичні епохи;
– сучасні тенденції розвитку освіти в світі;
уміти:
– визначати мету і конкретні завдання навчання і виховання учнів;
– володіти методами і формами педагогічної діагностики, організації освітнього процесу, управління
ним;
– аналізувати і узагальнювати передовий педагогічний досвід і досягнення психолого-педагогічної
науки;
– критично аналізувати світову та національну спадщину.

з психології
знати:
- предмет і завдання загальної психології;
- методологічні принципи і методи дослідження психіки;
- сутність і специфіку психічного відображення дійсності;
- рівні розвитку і форми прояву психіки;
- зміст, психологічні механізми і умови становлення і розвитку свідомості та самосвідомості людини;
- характеристику неусвідомлюваних психічних явищ;
- сутність, структуру та психологічні властивості особистості як системної якості індивіда;
- зміст, основні характеристики та умови розвитку когнітивної, регулятивної афективної сфер
особистості;
- індивідуально-типологічні особливості особистості (темперамент, характер, здібності) та можливості
впливу на їх розвиток;
- зміст, структуру і види діяльності та поведінки як психологічних феноменів тощо;
- знати основні поняття та психологічну термінологію вікової та педагогічної психології;
- знати сутність психічних процесів, властивостей і станів, їх особливості і значення на різних вікових
етапах розвитку особистості;
- знати методи психологічного дослідження та вміти їх застосовувати;
-психологічний зміст та закономірності процесів навчання й виховання, особливості педагогічної діяльності
та специфіку суб'єктів педагогічної діяльності;
уміти:
- аналізувати психологічний зміст, структуру, психологічні механізми і умови розвитку особистості та
окремих її складових;
- пояснювати психологічний зміст та механізми становлення і розвитку різних форм прояву психіки
(психічних процесів, станів і властивостей особистості, свідомих і неусвідомлюваних психічних явищ);
- давати критичну оцінку ідеям, поглядам вчених, які мали вплив на становлення і розвиток психології.
 СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ВСТУПНОГО ІСПИТУ
на другий (магістерський) рівень вищої освіти
Галузі 01 Освіта/Педагогіка
зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова та література)
(денна, заочна форми навчання)

Вступні тести діагностики освітніх знань для абітурієнтів магістратури за спеціальністю 014
Середня освіта (Українська мова і література) складаються з 50-ти завдань із вибором готової відповіді. За
кожен правильно виконаний тест нараховується чотири бали. За неправильну відповідь чи неповну
відповідь бали не нараховуються. При виконанні всіх тестів абітурієнт набирає максимальну кількість балів
– 200.
Запропоновані тестові завдання побудовані на основі навчального матеріалу з дисциплін: «Сучасна
українська літературна мова», «Історія української літератури», «Методика навчання української мови»,
«Методика навчання української літератури», «Педагогіка», «Психологія». За показниками запропонованих
тестів можна визначити рівень знань, орієнтованих на специфічні вимоги професійно-педагогічної
діяльності.
Оформлення індивідуального бланкового тесту забезпечує зручність і простоту роботи. Вступні
тести сформовані із завдань оптимальної складності, що дозволяє вступнику зіставити і погодити власну
концепцію конструкта з концепцією автора тесту та здійснити адекватну інтерпретацію (запитання або
твердження зрозумілі та недвозначні).
Перед проведенням вступних випробувань зачитується загальна інструкція, яка містить:
- оголошення відведеного часу для написання роботи (120 хвилин);
- оформлення титульної сторінки екзаменаційної роботи;
- вимоги до виконання завдань;
- доведення до абітурієнтів правил поведінки під час виконання роботи.
Обов’язково повідомляється:
- про заборону робити на аркушах екзаменаційної роботи умовні позначки, які б розкривали
авторство роботи;
- про заборону використання абітурієнтами сторонніх джерел (підручників, посібників, конспектів,
телефонів тощо). У разі порушення абітурієнт відсторонюється від участі у вступних випробуваннях.
Після інструктажу кожен абітурієнт працює в індивідуальному режимі. Порушення процедури
проведення призводить до анулювання результатів.
Обробка результатів вступного випробування складається з підрахунку правильних відповідей у
запропонованих абітурієнтам тестових завданнях. Результати обробляються за допомогою ключа, заданого у
формі об’єктивного нормативу, тобто є об’єктивно «правильні» і «неправильні» відповіді. За кількістю
правильних відповідей визначається первинний бал.

Оцінювання тестів проводиться так: за кожну правильну відповідь - 4 бали. Всього 200 балів
0-99 балів - фахове вступне випробування НЕ СКЛАДЕНО
100-200 балів - СКЛАДЕНО

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

Лексикологія
Поняття про слово. Проблема визначення слова. Основні ознаки слова. Лексичне значення слова.
Семантична структура речення. Структура лексичного значення. Синтагматичні і парадигматичні
відношення в мові. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Омоніми. Лексика сучасної української літературної
мови за походженням. Лексика за вживанням. Стилістична диференціація лексики. Якісний і кількісний
критерій щодо стратифікації лексичних одиниць. Лексикографія. Типи словників. Сучасні лексикографічні
праці. Ономастика.

Фразеологія
Поняття про фразеологізм. Ознаки фразеологізму. Фразеологічне значення. Класифікації
фразеологізмів. Походження фразеологізмів. Фразеологічні варіанти. Фразеологізми в художньому творі.
Структурно-семантичне моделювання фразеології.

Фонетика
Поняття про звук. Фонема. Голосні звуки. Приголосні звуки. Асиміляція. Акомодація. Дисиміляція.
Вторинні фонетичні процеси. Фонетична транскрипція. Чергування звуків. Фонетичні закони. Наголос.
Склад. Складоподіл.

Морфеміка
 Поняття про морфему. Основні ознаки морфеми. Аломорф. Варіанти морфем. Класифікація морфем.
Поняття про основу в морфеміці. Історичні зміни в основі слова. Морфотактика. Морфонологія.

Словотвір
Похідна і непохідна основа. Словотвірна мотивація. Словотвірне значення, його типи. Спосіб
словотворення. Класифікація способів словотворення. Система і структура синхронного словотвору.
Словотвірний тип. Словотвірна модель. Словотвірний ланцюжок. Словотвірне гніздо. Словотвірна категорія.
Словотворення іменників. Словотворення прикметників. Словотворення дієслів. Словотворення
займенників. Словотворення прислівників.

Морфологія
Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення,
морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників:
чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох
числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників.
Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи.
Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої
відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській
мові. Особливості творення іменників.
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди
прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного
розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий,
способи їх творення (проста та складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння
прикметників. Повні й короткі форми якісних прикметників. Особливості відмінювання прикметників
(тверда та м’яка групи). Творення прикметників, перехід прикметників в іменники.
Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників
за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за
будовою: прості й складені.
Типи відмінювання кількісних числівників:
1) один, одна;
2) два, три, чотири;
3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ... вісімдесят;
4) сорок, дев’яносто, сто;
5) двісті – дев’ятсот;
6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;
7) збірні;
8) дробові.
Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Творення числівників.
Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність
займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові,
зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх
відмінювання. Творення займенників.
Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова:
дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то).
Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова:
минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного
і наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І і II дієвідміни. Особові і числові форми дієслів
(теперішнього і майбутнього часу й наказового способу). Родові і числові форми дієслів (минулого часу й
умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього і майбутнього часу.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого
часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.
Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди
прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при
творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.
Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні)
й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені.
Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.
Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю:
сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові,
порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за
будовою (прості, складні, складені).
Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі,
словотворчі, модальні.
Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків.
Звуконаслідувальні слова.
Синтаксис
Поняття про одиницю синтаксису. Синтаксичні зв’язки. Словосполучення як одиниця синтаксису.
Типи зв’язку слів у словосполученні. Типи смислових відношень у словосполученні. Класифікація
словосполучень.
Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні.
Реченнєві зв’язки. Класифікація речень. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання
(розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості
й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю
другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за
наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів,
словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).
Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості
узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений
(іменний і дієслівний). Способи їх вираження. Основні функції та способи вираження компонентів
складеного присудка: вираження граматичного значення присудка (функція допоміжної частини) та
вираження основного лексичного значення присудка (функція основної частини – неозначеної форми
дієслова чи іменної частини).
Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні. Означення узгоджене й
неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження
означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина
способу дії, присудок).
Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за
способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі
присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з
головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень.
Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення
зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями,
реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки –
непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення.
Складне речення. Ознаки складного речення. Засоби зв’язку простих речень у складному: 1)
інтонація та сполучники або сполучні слова; 2) інтонація. Типи складних речень за способом зв’язку їх
частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.
Складносурядне речення. Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному
реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.
Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й
сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні,
з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні,
допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами: 1)
складнопідрядні речення з послідовною підрядністю; 2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;
3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.
Безсполучникове складне речення. Типи безсполучникових складних речень за характером
смислових відношень між складовими частинами реченнями: 1) з однорідними частинами-реченнями
(рівноправними); 2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).
Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.
Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова
автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.
Орфоепія
Вимова голосних (наголошених і ненаголошених).
Вимова приголосних звуків:
1) [дж], [дз], [дз.];
2) [ґ];
3) [ж], [ч], [ш], [дж];
4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);
5) м’яких приголосних;
6) подовжених приголосних.
Вимова слів з апострофом.
 Орфографія
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в
групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа.
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.
Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої
літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з
рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання
чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.
Правопис н та нн у прикметниках, дієприкметниках і прислівниках, не, ні з різними частинами мови.
Особливості написання числівників і займенників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу),
разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).

Пунктуація
Поняття про пунктограму. Пунктуація як наука. Принципи пунктуації. Розділові знаки в кінці
речення. Розділові знаки в простому й складному реченнях. Пряма мова. Цитати.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна
1. Бевзенко С.П., Литвин Л.П.Сучасна українська мова. Синтаксис: навчальний посібник. К.:
Вища школа, 2005. 270 с.
2. Вакарюк Л.О., Панцьо С.Є. Українська мова. Морфеміка і словотвір: навч.посібник.
Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2010. 200 с.
3. Вихованець І., Бродинська К. Теоретична морфологія української мови: Академ.граматика
української мови. К.: Вид.-во „Пульсари”, 2004. 400 с.
4. Гуйванюк Н.В., Кордашук О.В., Кульбабська О.В. Українська мова. Схеми, таблиці, тексти:
Навчальний посібник. Львів.: Світ, 2005. 304 с.
5. Дроз В.Ф. Методика навчання української мови в загальноосвітніх закладах: Навчальний
посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 386 с.
6. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум: Навчальний посібник. 2-ге вид. К.: Вища школа,
2008. 414 с.
7. Мацько Л.І., Сидоренко О.М, Мацько О.М. Стилістика української мови. Вища школа, 2003
462 с.
8. Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребицький Г.М. Граматика української мови: Навчальний
посібник. К.: Кондор, 2008. 544 с.
9. Плющ М.Я. Граматика української мови: у 2 Ч. Ч-1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія:
Підручник. К.: Вища школа, 2005. 286 с.
10. Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір.: навчальний посібник. Укладачі:
Карпалюк В.С., Каньоса П.С., Карпалюк Н.В. Кам.-Под.: ПП Мамон М.І., 2010. 24 с.
11. Шевчук С.В., Лобода Т.М. Практикум з української мови: модульний курс: навчальний
посібник. К.: „Алерта”, 2009. 304 с.
12. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: модульний курс:
навчальний посібник. К.: Вища школа, 2007. 823 с.
13. Ющук І.П. Українська мова. К.: Либідь, 2004. 640 с.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Зв’язок усної народної творчості з життям народу та літературою. Фольклор в оцінках видатних
письменників. Відображення в народнопоетичній творчості різних епох суспільних поглядів трудового
народу, його історії, моральних та естетичних ідеалів.
Календарно-обрядова та соціально-побутова поезія, її зв’язок з виробничою діяльністю людей.
Українські народні думи та історичні пісні, їх тематика, ідейна спрямованість і жанрові особливості.
Відображення в історичних піснях спільної долі східнослов’янських народів.
Тематичне й образне багатство української народної родинно-побутової поезії. Використання її в
художній літературі.
Пісні літературного походження.
Народні казки. Естетична та ідейна функція, ідейно-тематичний склад казок, їх образна система.
Основні види казкового епосу, відображення в ньому національних особливостей.

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Праукраїнська література епохи зрілого Середньовіччя
Давня українська література. Вступ. Виникнення, розвиток і специфіка давньої української
літератури. Періодизація давньої української літератури. Дослідники давнього українського письменства.
Зв’язок давньої української літератури з іншими науками.
 Література Київської Русі. Давньоруська література як культурне надбання Середньовіччя, її зв’язок
з історією східнослов’янських народів. Перекладна та оригінальна література ХІ – І половини ХІІІ ст.
Багатство жанрів і тем перекладної літератури (Біблія, апокрифічна література, агіографічне письменство,
патристика і збірники афоризмів, природничо-наукова література. Хронографи, повісті та романи).
Оригінальна давньоруська література (літописи, по учення, сказання, ораторсько-учительна проза,
паломницька література, моління). Феномен „Слова о полку Ігоревім”: історична основа твору та художнє
зображення подій у ньому; авторський задум (провідна думка) і його розкриття через сюжет, композицію,
систему образів; жанрові особливості й стиль; ”Слово о полку Ігоревім” і усна народна творчість. Значення
„Слова о полку Ігоревім”.
Українська література епохи пізнього Середньовіччя
Українська література ІІ половини ХІІІ ст. Історичні умови й культурний розвиток українських
земель у другій половині ХІІІ століття. Літописання цього періоду (Галицько-Волинський літопис).
Ораторсько-проповідницька та агіографічна проза („Повість про житіє Олександра Невського”, „Слово про
загибель землі Руської” та ін.). Загальні висновки про розвиток української словесності в ХІ – ХІІІ століттях.
Українська література ХІV – першої половини ХVІ ст. Історичні умови і культурний розвиток
українських земель у ХІV –першій половині ХVІ ст. Літописання ХІV – ХVІ ст. Західно-руський
(Литовсько-руський) та інші літописи. Житійна література (нові редакції Києво-Печерського патерика).
Творчість українських латиномовних письменників (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Григорій Чуй, Станіслав
Оріховський). Переклади з сербської літератури. „Александрія”.
Українська література епохи Відродження. Бароко в давній українській літературі.
Українська література ІІ половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Історичні обставини та
культурно-освітній рух на Україні у ІІ половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Полемічна література
(виникнення, розвиток, твори видатних полемістів). Творчість Івана Вишенського – вершинне досягнення
української полемічної літератури кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Початки віршової літератури.
Перші спроби висвітлення теорії віршування в граматиках Лаврентія Зизанія і Мелетія Смотрицького.
Виникнення і розвиток української драматургії. Шкільна драма. Діалоги та інтермедії.
Українська література ІІ половини ХVІІ ст. Історичні обставини та культурні події в Україні другої
половини ХVІІ ст. Прозова література: Нові редакції літературних пам’яток; творчість Дмитра Туптала.
Ораторсько-проповідницька проза (Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Іоникій Галятовський, Антоній
Радивилівський). Історико-повістева проза (літописи – Густинський, Львівський, Київський; „Кройніка...”
Феодосія Софоновича, „Синопсис”). Українське віршування. Поетики. Творчість Климентія Зіновієва,
Лазаря Барановича, Івана Величковського. Драматична творчість (шкільні драми, інтермедії). Переклади.
Українська література епохи Просвітництва: синтез стилів (бароко, класицизм, просвітительський
реалізм, елементи сентименталізму)
Українська література ХVІІІ ст. Історичний та культурний розвиток України у ХVІІІ столітті.
Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ століть (твори Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка). “Історія
Русів”. Українська драматична творчість ХVІІІ століття (шкільна драма (“Милість Божа”), інтермедії,
вертепні п’єси). Поезія (панегіричні вірші, духовна та громадська лірика, любовна поезія; художні
особливості поетичних творів та їх історико-літературне значення).
Феофан Прокопович – один із найвидатніших державних і культурних діячів першої половини
ХVІІІ століття (життєвий шлях і літературно-естетичні погляди, віршовані твори, трагікомедія
“Володимир”).
Гумор та сатира в українській літературі ХVІІІ ст. Джерела українських гумористичних і
сатиричних творів. Розвиток інтермедійного жанру. Бурлескна творчість мандрівних дяків (пародії; генезис і
тематика віршів-травестій). Сатиричні вірші ІІ половини ХVІІІ століття (“Отець Негребецький”, “Пекельний
Марко”, “Вірша про Кирика”, “Плач київських ченців”, “Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні”,
“Плач дворянина”).
Творчість Григорія Сковороди. Загальні висновки до курсу. Життєвий шлях. Г.Сковорода – філософ,
письменник, педагог. Жанрове й тематичне розмаїття, художні здобутки поезії Г.Сковороди (зб. „Сад
божественних пісень”, позазбіркові поезії). Г.Сковорода як байкар. Притчі Г.Сковороди. Значення творчості
Г.Сковороди в історії української і світової культури й літератури. Сковорода і сучасність. Загальні
висновки до курсу.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

Поняття “нова українська література”, її періодизація.
Просвітительський реалізм передшевченківського періоду. Бурлеск і твори, що
стояли поза бурлескною традицією. Вияви сентименталізму, поєднання його з
реалістичними тенденціями. Шляхи розвитку романтизму в обох його течіях. Жанрове,
тематичне, образне і мовне збагачення літератури.
І.П.Котляревський - перший класик нової української літератури, видатний просвітитель. Близькість
до декабристського руху. “Енеїда”, її зв’язки з національними традиціями, зарубіжною літературою. Ідейно-
тематична основа і творчий метод поеми. Поняття про бурлеск і травестію. Силабо-тонічний вірш. Жанрове
новаторство, народність.
Драматичні твори (“Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”), їх художні особливості.
Просвітительський реалізм письменника.
Творчість П.П.Гулака-Артемовського. Протипанська спрямованість його байки “Пан та Собака”.
Особливості форми.
Г.Ф.Квітка-Основ’яненко, його українські повісті та оповідання. Гумористично-сатиричні твори
(“Салдацький партрет”, “Мертвецький великдень”, “Конотопська відьма” та ін.). Сентиментально-
реалістичні повісті (“Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка”), їх ідейно-тематичне спрямування.
Драматичні твори письменника (“Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” та ін.).
Творчість Є.П.Гребінки, особливості його реалізму. Є.Гребінка та І.Крилов.
Історична тема у творчості Є.Гребінки та М.Костомарова.
Романтизм в українській літературі. Місце і значення його в процесі становлення нової української
літератури. Критика антинаукового протиставлення реалізму романтизмові. Взаємозв’язки українських
романтиків з митцями зарубіжної літератури.
Творчість поетів-романтиків Л.Боровиковського, М. Костомарова, А.Метлинського, В.Забіли,
М.Петренка.

ЛІТЕРАТУРА 40-60-Х РР. ХІХ СТ.

Літературний рух 40-60-х років ХІХ ст. на Україні. Подальший розвиток
романтизму. Поняття про критичний реалізм як творчий метод художньої літератури.
Утвердження критичного реалізму в творчості Т.Г.Шевченка.
Розширення творчих меж критичного реалізму 50-60-х років, збагачення темами, поява нових
образів, жанрове зростання. Журнал “Основа” та його значення для активізації літературного процесу на
Україні.
Т.Г.Шевченко – основоположник нової української літератури. Творчий шлях поета.
Лірика і балади раннього періоду. Соціально-побутові та історичні поеми раннього періоду.
Романтизм і реалізм у поемі “Гайдамаки”.
Драматичні твори, їх зв’язок з розвитком літературного й театрального мистецтва. “Назар Стодоля”.
Лірика періоду “трьох літ”, її громадянський пафос і висока художня довершеність. Ідейно-
естетичні погляди поета того часу.
Сатира письменника, її народний характер. Тематичне, жанрове і стильове багатство поем “Сон”
(“У всякого своя доля)”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим…”.
Соціально-побутові поеми “Сова”, “Наймичка”, “Відьма”. І.Франко про еволюцію образу матері в
Шевченковій творчості.
Твори на історичні теми, історична концепція Т.Шевченка (“Холодний яр”, “Єретик”, “Сліпий” та
ін.).
Творчість 1847-1857 років. Цикл поезій “В казематі”. Поет на засланні, його лірика, її мотиви,
образи. Революційний пафос віршів і поем цього періоду (“П.С.”, “Княжна”, “Варнак”, “Марина” тощо). Їх
композиція, образи і стиль.
Поезія пошевченківського періоду (С.Воробкевич, В.Шашкевич, В.Мова та ін.):
шевченкова традиція та її переборення, пошуки нових тем, стилістичних прийомів,
мотивів.
Творчість 1857-1861 років. Поема “Неофіти”, вірш “Юродивий”.
Творчість Марка Вовчка. Т.Шевченко про письменницю. “Народні оповідання” і “Рассказы из
народного быта”. Оцінка їх російською революційно-демократичною критикою (М.Добролюбов. “Риси
характеристики російського простолюду”). Поняття про характер та його типовість.
Повісті “Інститутка”, “Кармелюк”. Злободенність тематики, своєрідність жанру і стилю. Розповідна
майстерність письменниці. Оповідання і повість як жанри епічного.
Байкарська творчість Л.Глібова. Ідейно-естетичний зв’язок її з творами попередників у російській та
українській літературах (Є.Гребінка, І.Крилов). Новаторство байкаря. Образ оповідача в байці.
Реалізм і народність байок 40-60-х років, збагачення їх тематики й поетики. Байка як жанр епічного
роду.
Життя і творчість С.Руданського, його новаторство у жанрі співомовок. Їх викривальний зміст,
поетика.
Громадянська та інтимна лірика С.Руданського. Пошуки у жанрі епічної історичної поеми.
Творчість П.Куліша. Перший український роман “Чорна рада”: жанрово-художня своєрідність,
особливості композиції, проблематика, система образів.
Творчість А.Свидницького. “Люборацькі” як перший зразок реалістично-соціального роману-
хроніки в українській прозі. Система образів, прийомів їх творення, особливості стилю. Гумор і сатира як
різновид комічного.
 Творчість О.Стороженка. Відображення селянського побуту в оповіданнях “Закоханий чорт”,
“Вуси”, “Голка”, “Межигірський дід” та ін. Незакінчена повість “Марко Проклятий”: особливості
інтерпретації фольклорного сюжету, система образів, композиція.

ЛІТЕРАТУРНИЙ РУХ 70-90-Х РОКІВ ХІХ СТ.

Українознавство 70-90-х років ХІХ ст. у контексті національно-визвольних змагань.
Вісники національної правди.
Журналістика. (“Зоря”, “Правда”, “Буковина”.) Збірники та альманахи.
Театр. (М.Кропивницький, М.Старицький, М.Лисенко, І.Карпенко-Карий). Театр в Галичині.
Розвиток української літератури. Боротьба І.Франка за демократичну літературу, посилення зв’язків
з передовою російською літературою. Михайло Драгоманов у полеміці про українську літературно-
національну справу 70-90-х років. Новий етап розвитку реалізму в 70-90-х роках. Тематичне, жанрове і
стильове збагачення демократичної літератури.
Творчість І.Нечуя-Левицького (1838-1918 рр.). Життєвий і творчий шлях письменника-демократа.
Тема села в ранній творчості Нечуя-Левицького. Повісті “Дві московки”, “Рибалка Панас Круть”.
Соціально-побутові повісті: “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Бурлачка”. Їх образи, художні
особливості, майстерність типізації й індивідуалізації в них. Твори про духівництво та інтелігенцію
(“Старосвітські батюшки та матушки”, “Афонський пройдисвіт”, “Хмари”). Драматургія І.Нечуя-
Левицького. Сатирична комедія “На Кожум’яках”, драма “Маруся Богуславка”. Значення творчості
І.Нечуя-Левицького в розвитку української прози.
Життєвий і творчий шлях О.Кониського (1836 – 1900 рр.). Тематичне спрямування
творів письменника. Актуальність порушених проблем у творчості письменника (“Хвора
душа”, “Панська воля”, “Баба Явдоха”, “Семен Жук і його родичі”).
Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного (1849-1920 рр.). Літературно-естетичні погляди
письменника. Рання творчість, її зв’язок з традиціями М.Гоголя, Марка Вовчка (“Лихий попутав”,
“П’яниця”). Твори з життя інтелігенції (“Лихі люди”, “Народолюбець”, “Пригоди з Кобзарем”). Роман
“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, його тематика, образи, засоби їх типізації, мова твору. Своєрідність
композиції роману. Поняття про соціально-психологічний роман. Соціально-психологічний роман “Повія”.
Композиція твору. М.Коцюбинський, І.Франко про роман “Повія”. Оповідання й повісті 80-90-х років
(“Голодна воля”, “Морозенко”, “Серед степів”, “Лихо давнє й сьогочасне”). Ідейно-художні особливості
творів. Драматичні твори (“Лимерівна”, “Перемудрив”).
Життєвий і творчий шлях Дмитра Марковича (1848 – 1920 рр.). Творча спадщина Д.Марковича
(“Мій сон”, “Мої гріхи”, “Шматок”, “На Вовчому хуторі”).
Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910 рр.). Багатогранність наукової, літературної і громадської
діяльності Б.Грінченка. Поетична творчість; різноманітність жанрів: вірші, балади, поеми, байки. Тематика
ліричних творів. (“Шматок хліба”, “До праці”). Художня майстерність поем письменника. Сатирична поезія
(“Маніфест”). Байки. Мала проза Б.Грінченка. (“Без хліба”, “Хата”, “Олеся”, “Як я вмер”). Своєрідний
характер реалізму у дилогії. “Сонячний промінь”, “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”. Драматичні
твори письменника. Значення творчості письменника.
Життєвий і творчий шлях Наталі Кобринської (1855 – 1920 рр.). Риси творчої
індивідуальності письменниці. Специфіка повістевої манери Н.Кобринської (“Пані
Шумінська”, “Задля кусника хліба”). Мотиви і образи народної демонології у збірці
“Казки” (“Хмарниця”, “Прости біг”).
Творчість Є.Ярошинської (1868 – 1904 рр.). Тематичне спрямування повістей
(“Понад Дністром”, “Перекинчики”). Фольклорно-етнографічні розвідки письменниці.
Поезія 70-90-х років. Традиції Шевченка у поезії І.Франка, М.Старицького,
Я.Щоголева, Б.Грінченка, Олени Пчілки, Василя мови (Лиманського), І.Манжури,
П.Грабовського (М.Старицький: “Борцю”, “До молоді”).
Яків Іванович Щоголев (1823-1898 рр.). Політичні та естетичні погляди. Рання творчість. Збірки
поезій “Слобожанщина”, “Ворскла”. Ідейно-художній аналіз поезій письменника. (“Ткач”, “Бурлаки”, “На
могилі”, “Осінь”). Пісенність віршів Я.Щоголева. Героїчно-романтичні образи запорожців (“Орел”, “Воля”).
Місце Я.Щоголева в українській поезії.
Іван Іванович Манжура (1851-1893 рр.). Громадська, етнографічна і літературна діяльність
І.Манжури. Погляди на літературу і мистецтво. (“До музи”, “До Дніпра”). Образи знедолених трудящих у
віршах “З заробітків”, “Бурлакова могила”. Соціальні і філософські ноти у ліриці. Сатира і сарказм у творах
І.Манжури. Твори для дітей: поеми “Іван Голик” і “Трьомсин-богатир”. Переклади і переспіви І.Манжури.
Значення творчості.
Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 рр.). Життєвий і творчий подвиг П.А.Грабовського.
Боротьба поета за реалізм, народність літератури проти теорій “чистого мистецтва” та “єдиного потоку”.
Твори про роль митця в суспільстві (“Я не співець чудовної природи”, “До парнасців”, “До сіячів”).
Тематичне багатство поезій (“Швачка”, “Веснянка”, “Не раз ми ходили в дорогу”, “До Н.К.С.”, “До
України”, “До Русі-України”). Новаторство поета. Літературно-критичні твори (“Дещо про творчість
поетичну”, “Пам’яті Т.Г.Шевченка”). Значення творчості поета.
Український професійний театр і драматургія другої половини ХІХ ст.
Театр корифеїв під керівництвом М.Старицького, М.Кропивницького. Театр галицького
товариства “Руська бесіда”, його оцінка І.Франком, М.Кропивницьким. Перший Всеросійський з’їзд
сценічних діячів.
Микола Петрович Старицький (1840-1904 рр.). Актуальність тематики і сценічність творів М.
Старицького: “У темряві”, “Не судилось”, “Талан”. Новаторство письменника у створенні жанру історичної
драми (“Б.Хмельницький”, “Маруся Богуславка”, “Оборона Буші”, “Остання ніч”). Художня проза. “Облога
Буші”, трилогія “Богдан Хмельницький”. Роман “Разбойник Кармелюк”. Значення творчості М.Старицького.
Драматургія і театральна діяльність Марка Кропивницького (1840-1910 рр). Перша соціально-
побутова драма. Продовження традицій І.Котляревського і Т.Шевченка у п’єсі “Дай серцю волю, заведе в
неволю”. Психологізм драми “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”. Актуальність проблематики драми
“Глитай або ж Павук”. Художня цінність водевілю “По ревізії”. Твори для дітей: п’єси-казки “Івасик-
Телесик”, “По щучому велінню”. Значення творчості драматурга.
Діяльність Івана Карпенка-Карого (1845-1907 рр.). Соціально-побутова драма “Бурлаки”.
Соціальний характер конфлікту у драмі. Глибина психологізму у драмах “Безталанна” та “Наймичка”.
Новаторство п’єс. Новаторство у жанрі соціальної комедії (“Розумний і дурень”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”).
Високі сценічні якості комедії “Мартин Боруля”, своєрідність конфлікту, особливості гумору п’єси. Дилогія
“Суєта”, “Житєйське море”. Історична тематика в творчості І.Карпенка-Карого (“Бондарівна”, “Паливода
18 ст.”, “Гандзя”, “Сава Чалий” – як “архітвір нашої літератури” (І.Я.Франко)).
Життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка (1856-1916 рр.). Літературно-естетичні,
філософські погляди письменника. Становлення І.Франка як поета, його роздуми про “секрети поетичні”.
Збірка “З вершин і низин”, її новаторство, тематика, художня досконалість. Збірка “Зів’яле листя”. Мотиви
інтимної лірики. Жанрова різноманітність і новизна збірки. Літературна критика про цю збірку. Ідейно-
художній аналіз соціально-побутових, історичних і філософських поем (“Дума про Маледикта Плосколоба”,
“Лис Микита”, “Іван Вишенський”, “Похорон”, “Мойсей”, “Страшний суд”). Місце художньої прози у
спадщині письменника. Твори з робітничою тематикою (“Бориславські оповідання”, “Борислав сміється”).
Оповідання, повісті з життя селянства (“Ліси й пасовиська”, “Добрий заробіток”). Сатиричні твори
(“Свинська конституція”). Твори з життя інтелігенції (“Лель і Полель”, “Перехресні стежки”). Історична
тема в прозі Івана Франка (“Захар Беркут”). Драматичні твори, їх тематика, жанри. Соціально-побутова
драма “Украдене щастя”, її конфлікти, реалізм і типовість образів. Літературно-критична діяльність:
“Література, її завдання і найважливіші ціхи”, “Слово про критику”, “Із секретів поетичної творчості”.
Переклади Франка (О.Пушкін, М.Некрасов, А.Міцкевич, У.Шекспір, В.Гюго, Г.Гейне). Роль І.Франка у
розвитку української фольклористики. І.Франко і наша сучасність.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ К. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.

Суспільно-політичні умови життя країни кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Пошуки молодими митцями
нових форм, стильових прийомів як виразу нового художнього світобачення. Розширення тематичного і
жанрового діапазону літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Боротьба І.Франка, М.Коцюбинського та Лесі
Українки за реалізм і народність. Новий етап у розвитку культури театрального, живописного,
образотворчого і музикального мистецтва. Театр М.Садовського, М.Лисенка.
Михайло Коцюбинський (1864-1913 рр.) .Життєвий і творчий шлях письменника. Ранній період
творчості (“Андрій Соловійко”, “Ялинка”, “Харитя”). Творчі пошуки у 80-90-х рр. (“Хо”, “Для загального
добра”). Творчість М.Коцюбинського 1896-1902 рр. Нові актуальні проблеми і теми (“Відьма”, “Під
мінаретами”, “На камені”). Майстерність психологічної характеристики в новелі “Лялечка”. Новели 1906-
1912 рр.: “Сміх”, “Він іде”, “Невідомий”, “Подарунок на іменини”, “Intermezzo”, “В дорозі”. Повість “Fata
morgana” – художня епопея часів революційного піднесення на селі. Особливості реалізму повісті,
пізнавальне значення твору. Повість “Тіні забутих предків”. Зображення гуцульського села з його працею,
звичаями, забобонами. Ідейно-художня спорідненість повісті з драмою Лесі Українки “Лісова пісня”.
Романтична забарвленість повісті. Збагачення М.Коцюбинського ідейно-тематичних обріїв української
прози.
Леся Українка (1871-1913 рр.). Суспільно-політичні погляди Лесі Українки. Боротьба за високу
ідейність і народність мистецтва; виступи проти натуралізму, декаденства. Основні мотиви, образи,
художня специфіка громадсько-політичної лірики Лесі Українки: “Невільничі пісні”, “Пісня про волю”.
Інтимна і пейзажна лірика, її жанрове багатство. І.Я.Франко про письменницю. (“Красо України”,
“Подолля”, “Кримські спогади”). Проблематика, жанрові і художні особливості поем “Роберт Брюс, король
шотландський”, “Давня казка”, “Віла-посестра”, “Одно слово”. Драматургія, її тематика, жанрова
різноманітність і новаторство. Драматичні поеми: “Одержима”, “На руїнах”. Проблематика, образи та
художні особливості творів: “Осіння казка”, “У пущі”, “Камінний господар”. Драма-феєрія “Лісова пісня”.
Філософська ідея, система образів, поетична символіка. Поняття про її жанр. Україна в драмі “Бояриня”.
Новаторство Лесі Українки-драматурга. Місце письменниці в історії української драматургії.
 Володимир Самійленко (1864-1925 рр.). Суспільно-політичні погляди В.Самійленка.
Характеристика світогляду письменника І.Франком і Лесею Українкою. Ліричні поезії В.Самійленка
(“Весна”, “Українська мова”, “Пам’ять Л.Глібова”, “На смерть Лесі Українки”). Гумористичні і сатиричні
твори письменника (“Ельдорадо”, “Собаки”, “На печі”). Драматургія В.Самійленка (“Чураївна”).
Перекладацька діяльність. Оцінка творчості поета І.Франком, М.Рильським.
Микола Вороний (1871-1942 рр.). Микола Вороний – український поет, театрознавець, перекладач.
Основні біографічні дані. Знайомство і дружба з І.Франком. Громадянська лірика М.Вороного, особливості
його поетичної творчості. Публіцистична та перекладацька діяльність. Традиції поезії М.Вороного у
творчості П.Тичини.
Олександр Олесь (1878-1944 рр.). Суперечливість світогляду О.Олеся. Посилення громадянських
мотивів у ліриці. Збірка “З журбою радість обнялась”. Оцінка збірки І.Франком. Збірка “Поезія. Книга”.
Сатиричні та патріотичні вірші письменника (зб. “Перезва”, “Кому повім печаль мою”). Емоційність,
мелодійність, музичність (романсовість) лірики. Місце О.Олеся в історії української літератури.
Ольга Кобилянська (1863-1942 рр.). Складність суспільно-політичних умов і їх вплив на
формування світогляду письменниці. Творча дружба О.Кобилянської з І.Франком, Лесею Українкою,
О.Маковеєм. Ранні повісті – “Людина”, “Царівна”. Протест проти нерівноправного становища жінки.
Психологізм повістей. Новели письменниці: “Природа”, “Банк рустикальний”, “Битва”, “Valse
mélancolique”. Проблема влади землі в повісті “Земля”. Звеличення художньої краси людини у повісті “У
неділю рано зілля копала”. Роль О.Кобилянської в розвитку української художньої прози.
Василь Стефаник (1871-1936 рр.). Творчі шукання. Формування естетичних поглядів. Поезії в
прозі (зб. “Синя книжечка”). Тематика, образи, художня специфіка новел (“Палій”, “Марія”, “Діточа
пригода”, “Синя”, “Воєнні шкоди”). Іван Франко, Леся Українка про письменника. Світове значення
творчості В.Стефаника.
Лесь Мартович (1871-1916 рр.). Лесь Мартович - представник покутської групи новелістів.
Злободенність і актуальність тематики оповідань Мартовича (“Нечитальник”, “Стрибожий дарунок”).
Сатиричні твори письменника (“Іван Рило”, “Хитрий Панько”, “Винайдений рукопис про руський край”).
Повість Л.Мартовича “Забобон”. Особливості стилю письменника: поєднання трагічних і комедійних
елементів, майстерне володіння народною мовою.
Марко Черемшина (1874-1927 рр.). Літературно-естетичні погляди письменника, знайомство з
І.Франком, В.Стефаником. Ліризм прози Марка Черемшини. Збірка “Карби”. Ідейно-художній аналіз збірки
“Село вигибає”. “Село потерпає”, “Зрадник”. Образи чесних, працьовитих гуцулів в оповіданнях збірки
“Верховина”. Значення прози М.Черемшини.
Осип Маковей (1867-1925 рр.). Поетична творчість О.Маковея. Збірки “Поезії”, “Подорож до
Києва”, їх тематика та проблематика. Сатиричні твори О.Маковея. Викриття міщанства, чиновників,
забобонності, кар’єризму (“Клопоти Савчихи”, “Нові часи” “Три політики”). Антивоєнне спрямування
збірки “Кроваве поле”. Історична повість “Ярошенко”. Значення творчості письменника.
Тимофій Бордуляк (1883-1936 рр.). Вплив Т.Шевченка, Ю.Федьковича, Лесі Українки, І.Франка,
І.Тургенєва на літературно-естетичні погляди письменника. Рання творчість. Збірки “Ближні”, “Оповідання
з галицького життя”. Тематика та мовностилістичні засоби в оповіданнях: “Бузьки”, “Іван Бразілієць”.
Соціально-психологічні “образки” з життя селянства. “Жура”, “Передновок”. Оцінка творчості Т.Бордуляка.
Архип Тесленко (1882-1911 рр.). Реалістичні оповідання “Хуторяночка”, “За пашпортом”. Дитячі
образи в оповіданні “Школяр”. Роль оповідача в новелах (“Немає матусі”). Повість “Страчене життя”.
Художні особливості повісті. Особливості стилю оповідань А.Тесленка.
Степан Васильченко (1879-1932 рр.). Автобіографічні записи “Мій шлях”. Тематичне розмаїття
оповідань, драматичних творів. “Мати” (“Чайка”, “Мужицька арихметика”, “Кармелюк”, “Недоросток”).
Значення творів С.Васильченка.
Володимир Винниченко (1880-1951 рр.). Актуальна соціальна проблематика оповідань (“Біля
машини”, “Голота”, “Голод”, “Малорос-європеєць”, “Студент”). І.Франко про оповідання збірки “Краса і
сила”. Творчість років еміграції. Роман-утопія “Сонячна машина”. Психологічні новели В.Винниченка
(“Намисто”, “Бабусин подарунок”). Значення творчості В.Винниченка.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XX - поч. XXI ст.

Вступ. Літературно-мистецький процес 10-30 рр. ХХ ст. Українська поезія 10-30 рр. ХХ ст. Київська
школа неокласиків: М.Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Ю. Клен.
Поетика творів Максима Рильського. Поетичний світ Павла Тичини.
Євген Плужник. Багатоплановість творчих зацікавлень Є.Плужника – поета і прозаїка, драматурга і
перекладача.
Микола Бажан – один з найоригінальніших поетів – філософів ХХст., блискучий перекладач,
літературознавець, мистецтвознавець, енциклопедист. Періодизація творчості.
Унікальність постаті Б.І. Антонича в історії української літератури.
Поети «празької школи». Є.Маланюк – найяскравіша постать серед представників «Празької
школи». Життєвий і творчий шлях.
Художні образи української прози 10-30 років ХХ століття.
 Володимир Винниченко. Володимир Винниченко – письменник, громадський діяч видатний прозаїк,
драматург.
Микола Хвильовий. Трагічна постать М. Хвильового (Фітільова) в українській літературі та
культурі.
Валер’ян Підмогильний. Життєвий і творчий шлях.
Григорій Косинка. Життя і творчість письменника, його трагічна доля
Юрій Яновський. Роль Ю. Яновського в розвитку неоромантизму в українській літературі ХХ
століття.
Остап Вишня (Павло Губенко) – видатний «сміхотворець» ХХ століття, фундатор нового жанру
«усмішка» у літературі.
Складна і драматична картина літературного процесу 40-50-х років ХХ століття. Олександр
Довженко. О. Довженко – видатний режисер, письменник, сценарист і педагог ХХ століття.
Улас Самчук. Життєвий і творчий шлях письменника.
Іван Багряний. Біографічні дані і творчий шлях Івана Багряного (І. Лозов’яш) – одного з
найпопулярніших письменників діаспори, публіциста, політичного і громадського діяча
Літературно-мистецьке життя 60-80-х років ХХ століття. Шістдесятництво. Андрій Малишко.
Життєвий і творчий шлях.
Дмитро Павличко. Життєвий і творчий шлях. Періодизація творчості
Поетичний світ Ліни Костенко. Провідні мотиви й образи поезій.
Василь Симоненко. Життєва і творча біографія письменника – «витязя молодої української поезії».
Микола Вінграновський. Життєвий і творчий шлях.
Борис Олійник. Місце поета в сучасному літературному процесі відродження української літератури.
Василь Стус. Життя В. Стуса – приклад служіння поета-шістдесятника високим ідеалам.
Поети Нью-Йоркської групи «Київська школа» поетів.
Олесь Гончар. Олесь Гончар – патріарх української літератури ХХ століття, академік НАН України.
Життєвий і творчий шлях письменника.
Витоки творчості Михайла Стельмаха. Біографія. Автобіографічні повісті.
Василь Барка. Життя і творчість В. Барки (В. Очерета) – поета, прозаїка і драматурга,
літературознавця, критика і перекладача.
Павло Загребельний – видатний майстер історичного роману другої половини ХХ століття.
Життєвий і творчий шлях романіста.
Юрій Мушкетик. Життєвий і творчий шлях. Місце Ю. Мушкетика в сучасному літературному
процесі.
Роман Іваничук. Життєвий і творчий шлях письменника.
Григір Тютюнник. Біографія. Формування світогляду.
Євген Гуцало. Життєвий і творчий шлях.
Вступ. Перехідні культурні епохи в історії української культури.
Постмодернізм як художня методологія літератури 90-х років ХХ століття. Неопозитивізм і
неонародництво в сучасній українській прозі. Сучасна українська поезія кінця ХХ – поч.. ХХІ століття:
провідні тенденції.
Творчість Валерія Шевчука 90-х років ХХ ст. між модернізмом і неопозитивізмом 90-х років ХХ ст.
Творчість Марії Матіос (поетичні збірки «Жіночий аркан», «Сад нетерпіння», «Нація». Роман
«Солодка Даруся»).
Український історико-національний дискурс прози Василя Шкляра «Чорний Ворон».
Неомодернізм, як стильова компенсація розгромлення українського модернізму. Творчість
письменників київської іронічної школи: В. Діброви, Б. Жолдака, Ю. Винничука.
«Станіславський феномен» як найпомітніше явище українського постмодернізму: Ю. Андрухович,
Ю. Іздрик, Т. Прохасько.
Феміністичний дискурс сучасної української прози О. Забужко, Є. Кононенко, Т. Тарасюк.
Проблема масової літератури в Україні на межі ХХ-ХХІ ст. (Сергій Жадан, Ірена Карпа, Любко
Дереш, Тана Малярчук, Ірен Роздобудько)

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література
1. Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник / Упор. Н.І.Бернадська. К.:
Либідь, 1995. 256 с.
2. Давня українська література. Хрестоматія / Упоряд. М.М.Сулима. 2 вид. К.:
Освіта,1993. 576 с.
3. Золоте слово: Хрестоматія літ. України-Русі епохи середньовіччя IX-XV ст. : в 2-х кн. /
Упоряд.: В. Яременко, О. Сліпушко, За ред. В. Яременка. К.: Аконіт, 2002. 784с.
4. Історія української літератури. Кінець XIX- поч. XX: у 2 кн.:Підручник
/ За ред. проф. О.О.Гнідан.: К.: Либідь, 2005. Кн.1. 624 с.
 5. Історія української літератури. Кінець XIX- поч. XX: у 2 кн.:Підручник
/ За ред. проф. О.О.Гнідан.: К.: Либідь, 2006.Кн.2. 496 с.
6. Історія української літератури XIX століття: у 2 кн. Кн. 1: підручник. За ред. акад. М.
Г. Жулинського, Київ: 2005. 656с..
7. Історія української літератури XIX ст. (70-80 рр.) У 2 кн..: Підручник/ О. Д. Гнідан, Л. С.
Дем'янівська, С. С. Раль .К.: Вища школа, 2003.Кн. 2. 439 с.
8. Куцевол О.М. Методика викладання української літератури : навчальний посібник. К. Освіта,
2009. 464 с.
9. Українська література ХІХ століття : хрестоматія / упоряд. Н. М. Гаєвська. К. : Либідь, 2006.
1328 с. (8 і б.)
10. Українська мала проза XX століття: Антологія. Упорядник Віра Агеєва. К.: Факт, 2007 р.
1512 с. (4 і б.)
11. Українська література ХХ століття : Навчальний посібник для старшокласників та
вступників до вузів / Н.І. Бернадська. 2-ге вид., випр. та доп. К.: Знання-Прес, 2006. 271 с.
12. Українське слово.Хрестоматіяу кр. л-ри та літ. критики ХХ ст. : навч. посіб. : в 4-х кн. Кн.1 /
упоряд. В. В. Яременко. К. : Аконіт, 2003. 799 с.
13. Фащенко В. В. У глибинах людського бутя: Літературознавчі студії. Одеса.: Маяк, 2005-
640 с.
14. Якубовська М. С. У дзеркалі слова [: есеї про сучасну українську літературу / М.
С. Якубовська. Л. : Каменяр, 2005. 751 с.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Українська мова як навчальна дисципліна в загальноосвітній школі. Концептуальні засади навчання
української мови. Лінгвістичні основи навчання української мови. Основні аспекти навчання мови в школі.
Лінгводидактика як наука. Закономірності навчання української мови. Міжпредметні зв’язки та
інтегроване навчання.
Зміст і принципи побудови шкільного курсу української мови. Основні етапи вивчення української
мови. Різні підходи до вивчення української мови в школі.
Варіативність структури і змісту курсу “Українська мова” в 5-9 і в 10-11 класах.
Поглиблений курс української мови. Факультативні та спеціальні курси української мови.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Програми з української мови, їх
змістові лінії та структура.
Принципи побудови шкільних підручників. Аналіз особливостей сучасних підручників української
мови для 5–9 та 10–11 класів.
Типи уроків української мови. Особливості структури уроку мови. Урок вивчення нового матеріалу.
Урок формування умінь і навичок. Урок узагальнення і систематизації. Урок контрольної роботи.
Технологія сучасного уроку мови. Складники технології уроку. Нетрадиційні уроки української
мови, їх місце і проведення.
Планування уроків української мови. Види навчальних планів. Підготовка до проведення уроку
української мови, складання конспекту уроку. Вимоги до уроку української мови
Методи навчання в 5-11 класах. Прийоми і засоби навчання української мови. Програмоване
навчання.
Новації у навчанні української мови. Інтерактивні методи навчання. Вивчення програмового
матеріалу укрупненими частинами. Засоби навчання.
Методика навчання фонетики, графіки й орфоепії. Етапи вивчення фонетики. Вивчення фонетичних
понять та система вправ. Фонетичний розбір.
Методика навчання лексики. Етапи вивчення лексичного матеріалу. Формування лексичних навичок.
Вивчення синонімів, антонімів. Вправи з вивчення лексикології.
Методика фразеології. Методи вивчення фразеологічного матеріалу. Прийоми роботи з
фразеологізмами. Тренувальні вправи.
Методика вивчення будови слова і словотвору. Засвоєння понять морфеміки та словотвору.
Морфемні та словотвірні вправи. Морфемний та словотворчий аналіз слова.
Місце граматики в шкільному курсі української мови. Пізнавальне і практичне значення граматики.
Основні напрями у методиці навчання граматики. Методи і прийоми навчання граматики
Методика вивчення частин мови. Підходи до вивчення морфології. Принципи і прийоми вивчення
частин мови. Особливості вивчення частин мови. Морфологічний розбір
Методика вивчення синтаксису. Зміст і завдання навчання синтаксису. Прийоми навчання
синтаксису. Синтаксичний розбір.
Методика навчання орфографії. Погляди на навчання орфографії. Поняття орфограми та
орфографічної навички. Типи орфограм. Вивчення орфографії у зв’язку з іншими розділами науки про мову
(по класах).
 Види орфографічних вправ. Диктанти. Методика проведення різних типів диктантів.
Орфографічний розбір.
Методика навчання пунктуації. Завдання і принципи навчання пунктуації. Види вправ з пунктуації
Зміст і форми словникової роботи на уроках української мови. Словникові вправи. Засвоєння
словникового запасу української мови.
Лексична робота на уроках граматики. Робота над словом на уроках літератури та інших предметів.
Робота зі словниками. Формування лексичних умінь та навичок.
Розвиток зв’язного мовлення учнів 5-11 класів. Основні напрями роботи з розвитку мовлення і
принципи мовленнєвої підготовки учнів. Мовленнєвознавчі поняття та шляхи їх засвоєння. Відомості про
мовлення і спілкування.
Види, жанри висловлювань учнів 5-11 класів. Мовленнєва діяльність учнів. Ознайомлення з
мовленнєвими нормами та комунікативними якостями мовлення. Удосконалення рецептивних видів
мовленнєвої діяльності. Аудіювання, читання.
Робота над продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Говоріння, письмо
Види роботи на уроках розвитку зв’язного мовлення. Перекази. Учнівські твори. Аналіз тексту.
Вивчення стилістики у школі. Функціонально-стилістичне спрямування у вивченні мови. Робота зі
стилістики у 5-7 класах. Узагальнення і систематизація набутих знань зі стилістики. Стилістичні вправи.
Вивчення риторики у школі. Елементи риторики в 5-9 класах. Уроки риторики в старших класах.
Навчання української мови в 10-11 класах. Методика удосконалення мовних умінь і навичок та
культури мовлення учнів старших класів. Основні вимоги до формування мовної особистості
старшокласника.
Форми занять з мови у 10-11 класах. Лінгвістичний аналіз текстів. Нетрадиційні уроки української
мови в старших класах.
Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови. Форми і зміст позакласної
роботи. Осередки позакласної роботи з української мови та їх діяльність.
Шкільний кабінет української мови. Спецкурси та факультативні заняття з української мови.
Організація методичної роботи вчителів української мови. Шляхи і засоби підвищення кваліфікації
вчителів. Робота методичних об’єднань.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дороз В. Ф. Методика навчання української мови в загальноосвітніх закладах : навч. посібник. К. :
Центр учбової літератури, 2008. 386 с.
2. Грибан Г. В., Кучерук О. А. Практикум з методики викладання української мови: навч.-метод.
посібник. К. : Кондор, 2003. 160 с.
3. Грибан Г. В., Кучерук О. А. Методика викладання української мови в середній школі : зошит-
посібник для лабораторних робіт студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів. К. : Кондор,
2011. 120 с.
4. Методика навчання української мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.Пентилюк. К. :
Ленвіт, 2005. 400 с.
5. Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Методика навчання української мови у таблицях і схемах :
навчальний посібник. К. : Ленвіт, 2006. 134 с.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Методика навчання української літератури як наука. Об’єкт, предмет, і структура методики
навчання української літератури. Джерела і чинники розвитку методики. Методи наукового дослідження в
методиці. Зв’язки методики навчання української літератури з іншими науками. Історія розвитку методики.
Загальнодидактичні і специфічні принципи навчання української літератури. Завдання літературної освіти і
вимоги до фахової підготовки вчителя. Програмно-методичне забезпечення шкільного курсу української
літератури. Специфіка сприймання літератури молодшими підлітками. Особливості сприймання літератури
старшими підлітками. Особливості прочитання художньої літератури в ранній юності. Методи навчання
літератури. Загальнодидактичні методи навчання. Специфічні методи навчання літератури. Використання
методів літературознавчого дослідження в школі.
Функції та структура літературних навчальних завдань. Класифікація. Специфіка уроку літератури і
вимоги до нього. Принципи структурування уроку. Класифікація уроків літератури. Використання наочності
на уроках. Позакласна робота з української літератури. Індивідуальна позакласна робота. Групова
позакласна робота. Масова позакласна робота.
Шкільний аналіз художнього твору. Методологічні засади і типологія шкільного аналізу
художнього твору. Методика визначення ідейно-тематичної основи твору. Послідовність розкриття образу-
персонажа. Шкільний аналіз епічних творів. Вивчення ліричних творів у школі. Особливості вивчення
драматичних творів . Специфіка аналізу міжродових жанрів. Шкільний аналіз фольклорних творів
Вивчення літературознавчого матеріалу. Вивчення життєпису та індивідуального стилю
письменника. Завдання, принципи, джерела і форми вивчення життєпису письменника. Шкільне тлумачення
індивідуального стилю письменника. Специфіка уроків позакласного читання, літератури рідного краю,
вступних і підсумкових занять. Методичні засади організування уроків позакласного читання. Методика
вивчення літератури рідного краю. Особливості вступних уроків. Методика проведення підсумкових уроків.
Методика вивчення теоретико-літературних понять. Модель вивчення літературного напряму.
Завдання та прийоми опрацювання літературно-критичних статей. Форми роботи над мовою художнього
твору та мовленням учнів. Способи розвитку мовлення. Активні форми роботи з мовою художнього твору.
Міжпредметні форми роботи. Критерії діагностування рівня мовленнєвої культури учнів. Жанри
монологічних висловлювань на літературні теми. Прийоми роботи з елементами комунікативної лінгвістики.
Класифікація письмових робіт. Класифікація учнівських творів. Вимоги до творів.
Діалогізм і проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури. Філософсько-
психологічні засади інноваційної діяльності в галузі літературної освіти. Види діалогів на уроках
української літератури. Проблемні ситуації і питання літературного характеру. Інноваційні технології
навчання української літератури. Інноваційні прийоми навчання української літератури. Урок – історичне
дослідження. Урок – філософське дослідження Урок – літературно-біблійне дослідження. Урок –
психологічне дослідження. Функції комп’ютерної техніки під час літературної освіти. Медіатека вчителя
української літератури.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література
1. Бандура О.М. Шкільний підручник з української літератури. К.: Пед.думка, 2001
2. Градовський А.В. Компаративний аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та
методика. Черкаси: Брама, 2003
3. Жила С.О. Теорія і практика української літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв
у старших класах загальноосвітньої школи. Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2004
4. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі (Проект) / за ред.
Н.Й.Волошиної. Укр. літ. в загальноосвітній школі. 2002. № 1
5. Куцевол О. Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури.
Вінниця: Глобус-Прес, 2006
6. Лісовський А.М. Морфологія художності твору і вивчення літератури в школі. Житомир: Полісся,
2004
7. Марко В.П. Основи аналізу літературного твору. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2003
8. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах:
Підручник для студентів-філологів. К.: Ленвіт, 2000. 240 с.
10. Наукові основи методики літератури: навч.-метод. посібник / За ред. Н.Й.Волошиної. К.: Ленвіт,
2002
11. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах:
Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. К.: Ленвіт, 2000
12. Ситченко А.Л. Методика викладання літератури: термінологічний словник. К.: Видавничий Дім
«Ін Юре», 2008
13. Ситченко А.В. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу. Тернопіль: Підручники
і посібники, 2004. 143 с.
14.Токмань Г.3. Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній
школі :підручник. К.: ВЦ «Академія», 2012. 312 с.

ПЕДАГОГІКА
Вступ до педагогічної професії.
Академічна доброчесність в сучасному освітньому та науковому просторі. Загальна характеристика
педагогічної професії. Державна політика в сфері освіти. Підготовка і професійне становлення педагога.
Загальні основи педагогіки.
Педагогіка як наука. Методологія педагогіки і методи педагогічних досліджень. Розвиток,
соціалізація і виховання особистості. Педагогічний процес як система і цілісне явище. Закономірності та
принципи педагогічного процесу.
Історія освіти і педагогічної думки.
Історія освіти і педагогічної думки як галузь наукового знання. Зародження педагогічної думки на
ранніх стадіях розвитку людства. Виховання і школа в Античному світі. Виховання і школа в епоху
Середньовіччя. Виховання і педагогічна думка в епоху Відродження. Становлення і розвиток зарубіжної
педагогічної науки і практики (ХVІІ–ХІХ ст.). Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці ХІХ–ХХ
ст. Освіта і педагогічна думка в Україні (від Київської Русі до початку ХХ століття). Освіта і педагогічна
думка в Україні в роки радянської влади та в умовах Незалежності. Сучасні тенденції розвитку освіти в світі.
Розвиток системи загальної середньої освіти за кордоном. Розвиток системи вищої освіти за кордоном.
Теорія навчання.
Предмет і завдання дидактики. Сутність процесу навчання. Зміст освіти. Закономірності та
принципи навчання. Методи і засоби навчання. Форми організації навчання. Контроль і оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Теорія виховання.
 Виховання в цілісному педагогічному процесі. Зміст виховання. Національна своєрідність
виховання. Закономірності та принципи виховання. Загальні методи виховання. Форми організації
виховання. Виховання особистості в колективі. Функції і основні завдання класного керівника. Виховання
учнів з відхиленнями у поведінці. Взаємодія школи, сім’ї та громадських організацій у вихованні
підростаючого покоління.
Основи управління педагогічними системами.
Сутність і загальні принципи управління педагогічними системами. Система освіти в Україні.
Методична робота в школі. Підвищення кваліфікації, атестація, сертифікація педагогічних працівників.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Аннєнкова І. П., Байдан М. А., Горчакова О. А. Педагогіка: історія та теорія: навч. посіб. Одеса:
Optimum, 2009. 448 с.
2. Волкова Н. П. Педагогіка: навч. посіб. [3-тє вид., стер.]. Київ: Академвидав, 2009. 616 с.
3. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: історія та теорія: навч. посіб. Київ, 1995.
4. Галузяк В. М., Сметанський М. І., Шахов В. І. Педагогіка: навч. посіб. Вінниця: Віноблдрукарня,
2001. 199 с.
5. Державний стандарт базової середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від
30.09.2020 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/prodeyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-
serednoyi-osviti-i300920-898
6. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Київ: Академвидав, 2004. 352 с.
7. Дубасенюк О. А. Основи теорії і практики професійної виховної діяльності. Житомир: ЖУПІ,
1994. 187 с.
8. Дубасенюк О. А., Семенюк Т. В., Антонова О. Є. Професійна підготовка майбутнього вчителя до
педагогічної діяльності: [моногр.]. Житомир: ЖДПУ, 2003. 192 с.
9. Загальна педагогіка: посіб. для студ. вищих навч. закл. / за заг. ред. Е. І. Федорчук. Кам’янець
Подільський: Абетка, 2003. 284 с.
10. Закон України «Про освіту»: зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145 19#Text
11. Закон України «Про повну загальну середню освіту»: зі змінами.
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
12. Концепція розвитку педагогічної освіти: наказ МОН України від 16.07.2018 р. URL:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi rozvitku-pedagogichnoyi-osviti
13. Кравець В. Історія української школи і педагогіки. Курс лекцій.Тернопіль, 1994. 359 с.
14. Кравець В. Історія української школи і педагогіки. Тернопіль, 1996.
15. Кузьмінський А. І., Вовк Л. П., Омеляненко В. Л. Педагогіка: завдання і ситуації: практикум.
Київ: Знання-Прес, 2003. 418 с.
16. Кузьмінський А. І., Омельяненко В. Л. Педагогіка: підруч. Київ: Знання, 2007. 447 с.
17. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посіб. [2-ге вид., випр. і
доп.]. Харків: ОВС, 2002. 400 с.
18. Любар О., Стельмахович М., Федоренко Д. Історія української педагогіки. Київ, 1999. 355 с
19. Мельничук О. Історія педагогіки України. Кіровоград, 2001. 179 с.
20. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посіб. [5-е вид., доповн. і переробл.]. Київ, 2007. 656 с.
21. Омельяненко С. В. Педагогіка: тестові завдання: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 391 с.
22. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / [О. М. Пєхота, А. М. Кіктенко,О. М. Любарська та ін. ;
за заг. ред. О. М. Пєхоти]. Київ: А.С.К., 2001. 256 с.
23. Пальчевський С. С. Педагогіка: навч. посіб. [2-е вид.]. Київ: Каравела,2008. 495 с.
24. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої
освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель початкової освіти (з дипломом молодшого
спеціаліста)»: від 23.12.2020 р. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=22469103-
4e36-4d41-b1bf288338b3c7fa&title=RestrProfesiinikhStandartiv
25. Романишина О., Крищук Б. Види компонентів педагогічної фасилітації майбутніх фахівців та
їхня характеристика. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби. Сер.:
Педагогічні науки. Хмельницький: вид-во НАДПСУ, 2018. No 3 (14). С. 492–499.
26. Сбруєва А., Рисіна М. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: посіб. Суми, 2000. 208 с.
27. Столяренко О.В., Столяренко О.В. Моделювання педагогічної діяльності у підготовці фахівця:
навч. посіб. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД, 2015. 96 с.
28. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. [для студ. вищих пед. закл. освіти]. Київ: Академія, 2000.
560 с.
29. Bopko, I., Kryshchuk, B., Romanovska, L., Bryndikov, Yu., & Synyuk, N. (2020). The Analysis of the
Influence of Information Environment on the Efficiency of Training Future Masters for Research Activity.
International Journal of Higher Education, 9 (7), 24–35. Retrieved from: http://ijhe.sciedupress.com.
doi:10.5430/ijhe.v9n7p24.
30. Adamskyi, V. & Kryshchuk B. (2019). The influence of european tradition on the formation of the
ukrainian model of university education (1917 – the beginning of 1918). Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk
[East European Historical Bulletin], 11, 108–117. doi: 10.24919/2519-058x.11.170706/
 ПСИХОЛОГІЯ
Психологія як наука та навчальний предмет.
Людина як об’єкт пізнання. Психологія як теоретична і практична наука. Предмет психології.
Поняття про психіку. Рефлекторна природа психічного. Взаємовідношення фізіологічного і психічного.
Психіка як предмет наукового аналізу. Пізнавальний, емоційний та регулятивний аспекти психічного.
Значення психологічної науки для практики. Психологія і навчально-виховний процес.
Психологія як наука про людину. Місце психології в системі наук. Психологія і філософія.
Методологічні принципи психології. Відображення як універсальна властивість матерії. Рівні та форми
психічного відображення. Основні категорії та поняття, що вивчаються в психології. Загальна
характеристика методів психології.
Розвиток психіки в тваринному світі. Свідомість людини та суспільна природа.
Психічні процеси: пізнавальна сфера людини
Відчуття як найпростіший психічний пізнавальний процес. Рефлекторна природа відчуттів.
Фізіологічні основи відчуттів. Поняття про аналізатор. Класифікація та види відчуттів. Загальні якості та
властивості відчуттів. Закономірності відчуттів. Взаємодія відчуттів.
Поняття про сприймання. Фізіологічні основи процесу сприймання. Активна орієнтуюча та
регулююча функції відчуттів та сприймань в поведінці та діяльності. Властивості сприймання. Класифікація
та види сприймань. Сприймання часу, простору і руху. Сучасні теорії сенсорних процесів. Навчання та
процес сприймання. Проблеми формування сенсорно-перцептивної культури людини.
Загальна характеристика пам’яті. Сучасні теорії пам’яті. Процеси пам’яті: запам’ятовування,
збереження, забування та відтворення. Види пам’яті. Запам’ятовування та фактори його вдосконалення.
Прийоми раціонального запам’ятовування. Явище ремінісценції. Вікові та індивідуальні особливості пам’яті
людей та їхнє врахування в діяльності.
Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Рефлекторна природа мислення. Мислення як
процес і як діяльність. Основні форми логічного мислення. Мислительні операції та дії. Види мислення.
Мислення людей і тварин. Індивідуальні відмінності в мисленні людей.
Поняття про мову й мовлення. Мовлення і його функції. Фізіологічні основи мовлення. Види
мовлення. Розвиток мовлення в дітей.
Уява як процес випереджального відображення людиною дійсності. Фізіологічні основи уяви.
Процес створення образів уяви. Класифікація та види уяви. Розвиток видів уяви в онтогенезі. Індивідуальні
відмінності в уяві людей. Роль уяви в творчій діяльності особистості.
Поняття про увагу. Фізіологічні механізми уваги. Психологічні теорії уваги. Домінанта
А. Ухтомського. Якості, властивості уваги. Класифікація та види уваги. Розвиток та формування уваги. Роль
уваги в пізнавальній діяльності особистості.
Емоційно-вольова сфера особистості
Поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи емоцій та почуттів. Якості та функції емоцій та
почуттів. Виразні рухи в емоціях та почуттях. Форми переживання почуттів: чуттєвий тон, настрій, емоція,
стрес, фрустрація, депресія. Вищі почуття. Формування вищих почуттів у людини.
Поняття про волю. Рефлекторна природа волі. Вольовий акт, його структура та механізми. Функції
волі. Види дій: імпульсивні, звичні, вольові. Проста та складна вольова дія. Вольова регуляція поведінки.
Вольові якості особистості та їхній розвиток і умови формування.
Індивідуально-типологічні особливості особистості
Поняття про темперамент. Теорії темпераменту. Фізіологічні основи темпераменту за
І. П. Павловим. Тип ВНД та темперамент. Властивості темпераменту. Характеристика основних типів
темпераменту: сангвінічного, холеричного, флегматичного та меланхолічного. Темперамент та
індивідуальний стиль діяльності. Діагностика темпераменту.
Характер як система відношень людини до реальної дійсності. Фізіологічні основи характеру.
Динамічна стереотипія. Основні симптомокомплекси характеру. Властивості, якості характеру. Акцентуації
характеру. Характер і темперамент. Формування характеру особистості.
Поняття про здібності. Задатки та здібності, вроджене та набуте. Види здібностей: загальні та
спеціальні. Проблема визначення здібностей людини. Проблеми індивідуальних відмінностей та здібностей
людини. Обдарованість. Талант. Проблеми розвитку здібностей людей.
Психологічна характеристика особистості. Особистість у діяльності та спілкуванні
Індивід, індивідуальність, особистість. Теорії особистості: Психоаналітичні теорії особистості,
Біхевіористичні теорії особистості, Гуманістичні теорії особистості, Гештальт-теорії особистості.
Екзистенційні теорії особистості, Соціально-когнітивний напрямок в теорії особистості. Диспозиційний
напрямок в теорії особистості. Психологічні характеристики особистості. Спрямованість особистості.
Поняття про діяльність. Психологічна структура діяльності. Потреби як джерело активності
особистості. Мотиви діяльності. Способи та засоби реалізації діяльності. Зовнішня та внутрішня діяльність.
Процеси інтеріоризації та екстеріоризації. Рухи, дії та операції. Процес засвоєння діяльності. Основні види
діяльності людини.
 Поняття про спілкування. Спілкування як діяльність і як процес. Функції, засоби спілкування.
Спілкування і мовлення. Види спілкування. Спілкування та психічний розвиток. Види мовлення.
Особливості безконфліктного спілкування.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Варій М. Й. Загальна психологія : навч. посібник. [2-ге видан., випр. І доп.]. К. : Центр учбової
літератури, 2017. 968 c.
2. Вольнова Л.М. Загальна психологія. Методичні рекомендації для
самостійної та індивідуальної роботи. К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2013. 68 с.
3. Загальна психологія : підручн. для студ. вищ. навч. закладів / С.Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В.
Клименко, В. О. Соловієнко ; за заг. ред. акад. С. Д. Максименка. К. : Форум, 2000. 543 с.
4. Загальна психологія : навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та [ін.].
К. : Каравела, 2012. 464 с. 12
5. Загальна психологія : практикум : навч. посібник / В. В. Волошина, Л. В.Долинська, С. О.
Ставицька, О. В. Темрук. К. : Каравела, 2011. 280 с.
6. Загальна психологія : хрестоматія : навч. посібник / О. В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З. В.
Огороднійчук та [ін.]. К. : Каравела, 2012. 640 с.
7. М’ясоїд П. А. Загальна психологія : навч. Посібник. [3- те вид., випр.].К. : Вища школа, 2004. 487
с.
8. Основи психології : підручник / [за заг. ред. О. В. Киричука, В.А. Роменця]. К. : Либідь, 1995. 632
с.
9. Павелків Р. В. Загальна психологія. К. : Кондор, 2013. 576 с.
10. Партико Т. Б. Курс загальної психології : навч. Посібник. Львів :
Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 208 с.
11. Практикум із загальної психології : навч. посібник / Т. М. Зелінська, І. М. Михайлова. К. :
Каравела, 2010. 272 с.
12. Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. К. : Вища школа, 1982. 216 с.
13. Приходько Ю.О. Психологічний словник-довідник : навч. посібник / Ю. О. Приходько, В. І.
Юрченко. К. : Каравела, 2012. 328 с.
14. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів.Х. : Прапор, 2009. 672 с.
15. Психологія : підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалко, П.А. Гончарук та [ін.]. К. : Либідь, 2005.
560 с.
16. Савчин М. В. Загальна психологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К. : Академвидав, 2011.
464 с. (Альма-матер).
17. Цимбалюк І. М., Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих
навчальних закладів. К. : ВД «Професіонал», 2004. 304 с.