Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Управління освіти і науки Сумської міської ради
Комунальна установа
Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №29

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до програми курсу за вибором
«СОЛЬНИЙ СПІВ»
(1-11 класи)

Для студентів інститутів мистецтв

та музично-педагогічних факультетів

Суми – 2013
УДК 784:371’036(073)
ББК 85.314.3-7р
С 60
Друкується згідно з рішенням вченої ради
Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка
Протокол № 3 від 29 жовтня 2013 р.

Укладач:
Маруфенко О.В. - кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри вокального
мистецтва Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка,
викладач-методист Комунальної установи Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ
ступенів №29
Рецензенти:
Щолокова О.П. - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри
фортепіанного виконавства і світової художньої культури Інституту мистецтв
Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
Єременко О.В. - доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри
вокального мистецтва Сумського державного педагогічного університету
ім. А.С. Макаренка

С 60 Методичні рекомендації до програми курсу за вибором «Сольний спів»

(1-11 класи) для студентів інститутів мистецтв та музично-педагогічних
факультетів / Укладач: канд. педагогічних наук, доцент О.В. Маруфенко. – Суми:
СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2012. – 44 с.

Методичні рекомендації складено відповідно до авторської програми

«Сольний спів» (1-11 класи). Програма курсу за вибором для спеціалізованих класів
з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу з українською
мовою навчання» (Укладач: О.В. Маруфенко. – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка,
2011. – 36 с.), схваленої для використання у спеціалізованих загальноосвітніх
навчальних закладах музичного профілю (Лист № 1.4/18-Г-807 від 29.11.10 р.).
Для студентів інститутів мистецтв та музично-педагогічних факультетів,
студентів музичних відділень педагогічних училищ, вокальних відділень музичних
училищ, вчителів музичного мистецтва, викладачів закладів додаткової мистецької
освіти, керівників дитячих вокальних гуртків.

 Маруфенко О.В., 2013

 СумДПУ, 2013
 КУ ССШ № 29, 2013

2
 ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Структура курсу за вибором . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Організація індивідуального заняття . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Державні вимоги до рівня вокальної підготовки учнів . . . . . . . 8
Контроль та облік успішності навчального процесу . . . . . . . . 9
Індивідуальний план учня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Підготовка юного співака до оприлюдненого виступу . . . . . . . 14
До проблеми вокально-слухового розвитку юного вокаліста. . . . 16
До проблеми навчально-художнього репертуару . . . . . . . . . . 19
Орієнтовні програми технічного заліку . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Орієнтовні програми академічного концерту . . . . . . . . . . . . 24
Орієнтовні програми випускного іспиту. . . . . . . . . . . . . . . 26
Термінологічний словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Нотографічний список . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Додаток 1
Індивідуальний план учня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Додаток 2
Індивідуальний план учня випускного класу . . . . . . . . . . . . . 36
Додаток 3
Аналіз уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Додаток 4
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу за
вибором «Сольний спів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

3
4
 ВСТУП

В умовах відродження національної культури та освіти пріоритетного значення

набувають процеси оновлення художньо-естетичного розвитку підростаючого
покоління в навчальних закладах основної та додаткової освіти. Спеціалізовані
класи з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу як складові
елементи початкової ланки в системі неперервної мистецької освіти України
займають вагоме місце у цьому процесі й спрямовані на розвиток особистості,
талантів, розумових здібностей дітей та підлітків, задоволення їх естетичних потреб.
З цих позицій проблема підготовки студентів-музикантів інститутів мистецтв
та музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів до вокального
виховання дітей та юнацтва набуває пріоритетного значення. Методичні
рекомендації акцентують увагу майбутніх учителів музичного мистецтва на
педагогічному спрямуванні їх вокальної підготовки. Дана цільова установка
передбачає здобуття майбутніми педагогами-музикантами теоретичних знань та
практичних умінь, пов’язаних з вокально-педагогічною діяльністю: розуміння
сутності процесу голосоутворення та його вікової специфіки, опанування
методикою постановки дитячого та юнацького голосу, оволодіння навичками
діагностування та прогнозування співацького розвитку школярів.
Мета даних методичних рекомендацій – сприяти удосконаленню вокальної
підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва, надати організаційно-
методичні рекомендації з вокального розвитку школярів.
Основними завданнями методичних рекомендацій є надання майбутнім
вчителям музичного мистецтва методичної допомоги щодо:
 організації процесу вокального виховання учнів спеціалізованих класів з
поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу;
 залучення учнів до світу вокального мистецтва;
 формування в учнів вокальної культури;

5
  поступового розвитку в учнів голосового потенціалу з метою подальшої
професійної орієнтації найбільш обдарованих з них;
 формування в учнів необхідних вокально-технічних, вокально-слухових і
вокально-виконавських навичок та вмінь;
 спрямування учнів на оволодіння певним об’ємом вокальних та музичних
знань з метою їх подальшого застосування у вокально-виконавській
діяльності.

СТРУКТУРА КУРСУ

Види контролю
Кількість годин
І семестр ІІ семестр
Рік навчання

ІІІ прослухо-
академічний

академічний

ІІ прослухо-
Резервні години

І прослухо-

випускний
технічний

технічний
концерт

концерт
вування

вування

вування
Аудиторні

іспит
залік

залік
години
Всього

Х1 ХІІ ХІІ ІІ V II IV VI
1 70 62 8 – + – – + – – –
2 70 62 8 – + – + + – – –

3 70 62 8 + + + + – – –
–
4 70 62 8 + + – + + – – –
5 70 62 8 + + – + + – – –
6 70 62 8 + + – + + – – –
7 70 62 8 + + – + + – – –
8 70 62 8 + + – + + – – –
9 70 62 8 – – + – – + + +
10 70 62 8 + + – + + – – –
11 70 62 8 – – + – – + + +

1 - місяці року

6
 Методичні рекомендації до програми курсу за вибором «Сольний спів»
стосуються вокального розвитку учнів від п’яти до сімнадцяти років, що навчаються
у спеціалізованих класах загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням предметів
художньо-естетичного циклу.
Основною рекомендованою формою навчально-виховної роботи з юними
співаками є індивідуальні заняття з фаху (по 2 години на тиждень). Відповідно до
віку, індивідуальних особливостей та успішності навчальних досягнень поряд з
індивідуальною формою роботи варто використовувати групові форми роботи
(дуети, тріо), а також масові з залученням батьків (концерти, конкурси, фестивалі) за
рахунок резервних годин. Рекомендованими типами занять є практичні
(індивідуальні та групові), комбіновані (теоретико-практичні) та творчі (концертні
та конкурсні виступи).

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

Основною рекомендованою формою навчально-виховної роботи з юними

співаками спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-
естетичного циклу є індивідуальні заняття з фаху. Програма передбачає проведення
занять двічі на тиждень (по одній академічній годині).
Студентам-музикантам інститутів мистецтв та музично-педагогічних
факультетів педагогічних університетів необхідно пам’ятати, що індивідуальний
урок сольного співу крім традиційного розподілу має наскрізну побудову.
Традиційно урок сольного співу розподіляється на 5 складових, відповідно
типам діяльності та навчальному матеріалу: розспівування, розвивальні вправи,
вокалізи, художні твори, оцінювання роботи учня в класі та надання домашнього
завдання. Рекомендований розподіл часу може змінюватися в залежності від віку та
індивідуальних особливостей учня.
Наскрізна побудова уроку спрямована на художньо-естетичний розвиток
школяра засобами вокального мистецтва. У цьому ракурсі урок сольного співу
необхідно розглядати не тільки з технологічного боку як процес формування певних
навичок та вмінь, але й як урок мистецтва, на якому учень спостерігає за
7
відображенням в українських народних піснях різних емоційних станів людини,
розпізнає жанри вокальної музики за їх образно-емоційним змістом, має уявлення
щодо побудови голосового апарату, використовує елементарну музичну та вокальну
термінологію в процесі занять, характеризує емоційно-образний зміст дитячих
вокальних творів, наводить приклади використання українських дитячих пісень у
побуті, виразно виконує нескладні українські дитячі народні та авторські пісні,
пояснює на пропедевтичному рівні особливості співацького звукоутворення,
виявляє бажання займатися сольним співом.
Досвідчений вчитель сольного співу вже з перших звуків розпізнає не тільки
стан фізичного здоров’я учня, але й його душевне та духовне становище (як «очі –
дзеркало душі», так голос – дзеркало людини у всій її повноті). Отже, студенту-
музиканту необхідно розвивати в собі вокально-слухові навички з метою
ефективності діагностувального процесу визначення чеснот голосу та недоліків
звукоутворення юного співака.
До початку уроку необхідно приділити увагу емоційно-психологічному
настрою школяра. З цією метою доцільно змотивувати його приходити на заняття
трохи раніше (хвилин за 5-10), щоб налаштуватися на «хвилю» академічного співу,
підготувати голосовий, вокально-слуховий та аналітичний апарат. Майбутнім
вчителям музики необхідно звернути увагу на особливості побудови перших уроків
після канікул або продовжених свят: відокремити час для емоційних вибухів учнів,
пов’язати їх зі вже вивченим матеріалом, що надасть можливість перевірки
залишкових знань та формування стабільного концертного репертуару.

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

Відповідно до державних вимог рівень музичного та співацького розвитку

учнів спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-
естетичного циклу визначається за певними орієнтовними показниками, що
визначені для кожного класу окремо2.

2
Сольний спів (1-11 класи). Програма курсу за вибором для спеціалізованих класів з
поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу з українською
8
 Студентам-музикантам інститутів мистецтв та музично-педагогічних
факультетів педагогічних університетів необхідно чітко розуміти, що за період
навчання вчитель сольного співу повинен допомогти учню
– підвищити музичну та вокальну культуру;
– засвоїти низку музично- та вокально-теоретичних знань;
– оволодіти комплексом вокально-технічних навичок, а саме: навичками
співацької постави, співацького дихання (співацького вдиху та
фонаційного видиху); навичками співацької атаки звуку, опори та високої
позиції звуку; навичками округлення та прикриття звуку, співацької
артикуляції, співацької дикції (формування та вирівнювання голосних,
вимови та інтонування приголосних), оволодіти роботою резонаторів,
засвоїти регістровий механізм співу;
– оволодіти вокально-артистичними навичками на пропедевтичному рівні;
– сформувати елементарні вокально-слухові навички;
– розпочати роботу по формуванню стилістичних блоків у виконанні
зарубіжної класики.
Діагностування рівня музичного та співацького розвитку учнів
спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного
циклу здійснюється згідно з визначеними критеріями оцінювання навчальних
досягнень учнів з курсу за вибором «Сольний спів» (див. додаток 4).

КОНТРОЛЬ ТА ОБЛІК УСПІШНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Контроль та облік успішності навчального процесу здійснюється на технічних

заліках, академічних концертах, прослуховуваннях, випускних іспитах, концертах,
фестивалях та конкурсах. Починаючи з другого ріку навчання учні двічі на рік (у
жовтні та лютому) складають технічний залік, на якому виконують два вокалізи (у
10-ому класі – 3 вокалізи) та показують вокально-теоретичні знання у визначеному
об’ємі (знання вокально-музичної термінології та основ голосоутворення). Об’єм

мовою навчання / Укладач: О.В. Маруфенко. – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка,
2011. – 36 с.
9
вокально-теоретичних знань визначається рішенням методичної ради навчального
закладу або на засіданні відповідного відділу.
При доборі вокалізів необхідно враховувати невеликий термін вивчення та
виспівування вокалізів, а отже, не треба ставити перед учнем непосильні завдання
відносно їх складності та об’єму. Спираючись на багаторічний досвід, ми
рекомендуємо при доборі вокалізів забезпечити, щоб один з них був меншої
складності.
Вокалізи, обрані для технічного заліку, спрямовані на удосконалення певної
технічної навички, але вони мають бути виконані з певним образним наповненням. З
іншого боку, всі вокалізи, крім концертних, потребують від концертмейстера тільки
акомпаніаторської підтримки, але саме вона так потрібна юному співакові. Отже, ми
рекомендуємо спрощувати акомпанемент, особливо якщо вокаліз написано на
матеріалі дитячої народної пісні3.
Контрольним заходом першого семестру (у грудні місяці) є відкритий
академічний концерт, на якому учень виконує два твори, що відповідають
програмним вимогам даного класу2, і має продемонструвати зростання своєї
вокальної культури та співацької техніки.
Учні першого та другого років навчання в першому семестрі не складають
технічного заліку, тому бажано, щоб програма академічного концерту складалася з
вокалізу та української народної пісні (або дитячої пісні вітчизняного автора).
Починаючи з третього року навчання, до програми академічного заліку бажано
включати твори вітчизняних та зарубіжних композиторів-класиків.
Програма відкритого академічного концерту складається з двох творів (для
учнів 10 – класу з трьох творів):
– для учнів молодших класів – українська народна пісня; пісня
українського класичного чи сучасного композитора (з третього класу
рекомендовано виконання пісні вітчизняного або зарубіжного
композитора-класика);

3
Орієнтований перелік вокальних творів, рекомендованих для виконання відповідно
рокам навчання, подано в авторській програмі. Рекомендовані програми технічного
заліку та академічного концерту подано у відповідних розділах.
10
 – для учнів середніх класів – романс або пісня зарубіжного чи вітчизняного
композитора; українська народна пісня або твір вітчизняного
композитора-класика (учням восьмого класу рекомендовано для
виконання твори епохи бароко);
– для учнів старших класів – вокальний твір епохи бароко або романс (арія)
зарубіжного композитора-класика, романс (арія) або пісня українського
композитора, українська народна пісня .
При складанні програми вчителю необхідно враховувати психолого-педагогічні
особливості дітей певного віку, тому учням молодшого шкільного віку краще
розпочинати програму з найбільш природної для них пісні – української народної.
Виконуючи українську народну пісню дитина спокійно відчуває себе на сцені, не
хвилюється, природно виявляє свій настрій і уподобання.
Учням підліткового віку властиво сумніватися у своїх можливостях, тому
бажано розпочинати програму академічного концерту або конкурсного виступу з
найбільш складного твору, особливо якщо він виконується мовою оригіналу.
Невелике хвилювання на початку програми буде виглядати природно, а
підтягнутість та зібраність справлять приємне враження на слухачів.
Контрольним заходом другого семестру (у травні місяці) є академічний
концерт. Він підводить підсумки річного навчання й проводиться у вигляді
закритого перевідного академічного концерту.
Програма перевідного екзамену складається з двох творів (для учнів 10 класу з
трьох творів):
– для учнів молодших класів – українська народна або авторська пісня;
пісня українського сучасного композитора чи композитора-класика (з
третього класу рекомендовано виконання пісні зарубіжного композитора-
класика);
– для учнів середніх класів – романс або пісня зарубіжного композитора-
класика; український романс або народна пісня;
– для учнів старших класів – вокальний твір епохи бароко, арія або
розгорнутий романс зарубіжного композитора; український романс або
народна пісня.
11
 На випускному іспиті учні 9 класу виконують три твори (складність програми
залежить від подальшого професійного спрямування учня)4:
– вокальний твір епохи бароко або зарубіжного композитора-класика;
– вокальний твір зарубіжного композитора-класика або сучасного
вітчизняного композитора;
– українська народна або авторська пісня.
Випускники одинадцятого класу мають виконувати концертну програму, що
складається з чотирьох творів3:
– оперна або старовинна арія;
– розгорнутий романс зарубіжного композитора-класика;
– український романс або пісня вітчизняного композитора;
– українська народна пісня.
При визначенні підсумкової (перевідної) оцінки необхідно враховувати
наступне5:
– оцінювання поточної роботи учня на аудиторних заняттях (активність,
увага, зібраність), успішність виконання домашніх самостійних завдань
(повнота, досконалість), наявність бажання збільшення навантаження
(теоретичного, практичного, пошуково-творчого);
– оцінювання роботи учня на технічному заліку;
– оцінювання виступу учня на академічному концерті;
– оцінювання інших виступів учня протягом року.

4
Для учнів, які бажають продовжити професійну освіту, випускна програма має
враховувати конкурсні вимоги обраного вищого навчального закладу.
5 Учні, які прийняли участь у Міжнародних, Всеукраїнських та обласних конкурсах

переводяться до наступного класу без іспитів з оцінкою, що відповідає результатам

конкурсу (Гран-прі та лауреати - 12 балів, дипломанти – 11 балів, учасники – 10
балів), але вони також мають можливість прийняти участь у контрольних заходах за
власним бажанням.
12
 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН УЧНЯ

Майбутній вчитель музичного мистецтва ще у стінах вищого навчального

закладу повинен розуміти, що основним документом, який відображає успішність
проходження навчального процесу юного співака, є його індивідуальний план, в
якому відображаються всі етапи його вокального розвитку, недоліки виконання,
своєчасність або невдалість їх подолання, відповідність навчального репертуару
програмним вимогам, успішність оприлюднених виступів, участі у конкурсах та
фестивалях тощо.
Індивідуальний план включає загальні відомості про учня, рік вивчення
даного навчального предмета та П.І.П. викладача, що навчає учня у даному році
(див. додатки 1, 2)6.
На початку кожного семестру обирається навчальний репертуар, найбільш
доцільний щодо художньо-естетичного та вокально-музичного розвитку учня.
Навчальний репертуар складається з вокалізів, народних пісень (як українських, так
і інших народів світу), романсів та арій (відповідно віку та статі виконавця),
різнохарактерних пісень та творів для ознайомлення. У навчальному репертуарі не
відображаються вправи та твори для повторення, обсяг вокально-музичної
термінології та знань з основ голосоутворення та співацької гігієни, але вони є
обов’язковими складовими вокального розвитку юного співака.
Після заповнення першої сторінки індивідуальний план учня затверджується
завідувачем відповідного відділу, узгоджується з заступником директора з НВР і
лише після затвердження директором навчального закладу є офіційним документом,
згідно з яким здійснюється навчально-виховна робота з учнем.
Протягом року заповнюється друга сторінка індивідуального плану, в якій
відображаються всі контрольні заходи, а також участь у концертах та
результативність фестивально-конкурсної діяльності учня. Наприкінці року, перед
перевідним академічним концертом, заповнюється характеристика роботи учня

6Зміст індивідуального плану не залежить від підпорядкування навчального закладу,

але форма може змінюватися відповідно до державних та місцевих вимог.
13
протягом року7, що відображає позитивну чи негативну динаміку його розвитку.
Після перевідного академічного концерту, на основі характеристики учня та
успішності виконання ним академічної програми, робиться висновок щодо переводу
учня до наступного класу.
Заповнюється індивідуальний план відповідно вимогам до кожного класу з
урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей учня.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЮНОГО СПІВАКА

ДО ОПРИЛЮДНЕНОГО ВИСТУПУ

Жоден зі студентів-музикантів інститутів мистецтв та музично-педагогічних

факультетів педагогічних університетів не буде заперечувати той факт, що кожна
людина (й дитина у тому числі) сприймає та інтерпретує музику по-своєму,
відповідно до власного досвіду, як слухового, так і загального, пропускаючи її крізь
призму власних думок та почуттів. Тому ми вважаємо, що одним з головних завдань
викладача з фаху «Сольний спів» є формування в учня стабільного позитивного
відношення до вокально-виконавського процесу (як у репетиційному режимі, так і в
оприлюдненому виконанні). На нашу думку, це можливо тільки у тому випадку,
коли на першому етапі навчання викладачу вдалося сформувати в учня «ситуацію
успіху» спочатку у репетиційному режимі, потім і в оприлюдненому виступі.
Особливості проведення уроку сольного співу, такі як малий розмір класної
кімнати, відсутність на занятті сторонніх, можливість змінювати темп уроку
відповідно емоційному та фізичному стану дитини та ін., як правило, складають
психолого-педагогічні умови для швидкого та ефективного формування співацької
установки. Інша справа – оприлюднений виступ. Рідко зустрічається людина, що
відчуває себе на сцені «як риба у воді». Більшість дітей треба готувати до виступу,
особливо, якщо це – дебют.
Дебют – це досвід, який залишиться з дитиною назавжди. Негативний дебют
дуже важко забути, а позбутися його негативного впливу просто неможливо. Тому

7Для учнів випускних класів (9 та 11) характеристика заповнюється за всі роки

навчання школяра в класі сольного співу.
14
майбутньому вчителю музики необхідно пам’ятати, що відношення до дебюту має
бути найвідповідальнішим. Викладач має обрати для дебюту такий твір для
виконання і поставити такі завдання, які не тільки повністю відповідають
можливостям учня, але й можуть бути виконані ним в будь-якому нервовому стані.
Завдань має бути не багато, щоб не розпорошувалася увага, та не замало, щоб
учень не поставив їх собі сам. Ми вважаємо так: те, що не вдавалося постійно
виконувати на уроці, учень не зробить і на сцені, тому не треба на сцені доробляти
недороблене.
По-перше, ми рекомендуємо ставити перед учнем п’ять завдань: вийти на
сцену з посмішкою, не спіткнутися та не впасти при цьому; виконати легкий уклін
на вхід та уклін концертмейстерові для початку виступу; після виконання програми
виконати уклін на вихід; вийти зі сцени, «залишивши очі у залі».
По-друге, необхідно психологічно підготувати учня до виступу. Найбільш
сильно дестабілізують учня декілька моментів, наприклад:
– не вчасний вступ;
– забування слів;
– закінчив раніше, ніж треба та ін.
Викладач має передбачити такі моменти. Треба загодя повідомити учня, що
таке буває зі всіма. Можливо згадати, як хтось з інших учнів «викрутився» на
якомусь з концертів. Таким чином, учень буде готовий «викручуватися», а не
здаватися. Наше правило: «чим більша помилка, тим ширша посмішка». Забув
слова? Вигадуй! Не вступив вчасно? Зачекай, концертмейстер заграє ще раз (а як
треба, то і не раз), поки не вступиш. Закінчив раніше? Будь впевнений у своїх силах:
взяв паузу – тримай!
По-третє, як би сильно учень не «провалився» на публіці, викладач повинен
знайти позитивні моменти та спрямувати увагу учня на них. Він обов’язково має
скористатися своїм авторитетом і поставити крапку: «Молодець! Наступного разу
буде ще краще!» Наш власний досвід свідчить, що це допомагає навіть і дорослим.

15
 ДО ПРОБЛЕМИ ВОКАЛЬНО-СЛУХОВОГО РОЗВИТКУ
ЮНОГО ВОКАЛІСТА

Необхідною передумовою для навчання юного співака є наявність музичного

слуху. Він є фундаментом розвитку всіх музичних здібностей, в тому числі і
вокальних. Музичний слух, який часто трактується як єдина і нероздільна
субстанція, є системою зі складною ієрархією, яка відображає сукупність різних
локальних здібностей і властивостей людини. Таким чином, музичний слух – це
система, що має низку підсистем: звуковисотну, ритмічну, гармонічну, тембро-
динамічну та інші.
У процесі навчання юного музиканта його слух, відповідаючи різноманітності
музичного виконавства, набуває специфіки і починає перетворюватися на
особливий, функціональний музичний слух. Для розвитку співацьких здібностей
дитини необхідно сформувати специфічний слух – вокальний. Вокальний слух – це
здатність юного співака володіти певною системою усвідомлених, цілеспрямованих,
взаємопов’язаних розумових і практичних дій, які дозволяють йому успішно співати
та навчатися мистецтву сольного співу. Якщо вокальний слух – це здатність юного
співака до свідомої, активної вокально-слухової діяльності, то вокально-слухові
навички – це автоматизовані ланки цієї діяльності. Під вокально-слуховими
навичками юного співака слід розуміти автоматизовані дії з аналізу та корекції
процесу голосоутворення з контролем за роботою окремих складових власного
співацького апарату.
В основі вокального слуху та вокально-слухових навичок знаходиться
вокально-слухове сприйняття. Вокально-слухове сприйняття є сферою
актуалізації різнопланових внутрішніх відчуттів юного вокаліста, які пов’язані з
процесом співацького звукоутворення. Одним з головних завдань педагога-
вокаліста є допомога учню перевести його співацькі відчуття зі сфери підсвідомості
у свідому сферу, яка може саморегулюватися.
Вокально-слухове сприйняття – це перший етап придбання будь-якої співацької
навички чи засвоєння якоїсь акустичної норми. У подальшому вокально-слухове
сприйняття виконує функцію так званого “зворотного зв’язку”, яке буде
16
супроводжувати всю роботу по формуванню та удосконаленню співацької
майстерності учня.
У процесі навчання юний співак відчуває роботу голосового апарату різними
шляхами:
– акустичним;
– візуальним;
– проприорецепторним;
– барорецептор ним;
– віброрецепторним.
Поступово він починає розуміти, відрізняти, аналізувати та усвідомлювати, що
його вокально-слухове сприйняття ґрунтується не тільки на слухових відчуттях, але
й на всій аналізаторній системі людини, яка має у своєму складі п’ять структурних
елементів:
– слухова система;
– зорова система;
– рухова система;
– мовно-рухова система;
– дотикова система8.
Для активізації слухової системи викладач сольного співу використовує
специфічну термінологію – “слухай, прислуховуйся, почуй” та ін.; зорової –
“подивися у дзеркало, заглянь у ротик” (через дзеркало) та ін.; рухової – “постав
ноги на ширину плечей, рівно опусти руки” та ін.; мовно-рухової – “опусти нижню
щелепу, розкрий “ другий ” ротик” та ін.; дотикової – “ руки – твій вчитель ”,
“торкнися кінчиком язика м’якого піднебіння” та ін. 9
В процесі формування активного сприйняття власного співацького процесу
налагоджуються “зворотні зв’язки”, й у свідомості юного співака починає

8
Учню немає необхідності знати назви систем, щоб ними користуватися.
9
Більш докладно див. – Маруфенко О. В. Співають юні солісти: Навчальний
посібник для вокального відділення початкових спеціалізованих мистецьких
навчальних закладів. – Ч. 1. / Олена Вікторівна Маруфенко. – К. : ДАКККіМ, 2009. –
112 с.

17
формуватися “регулювальний образ” як суб’єктивне уявлення щодо співацьких
відчуттів у процесі співу. Свідоме відношення до цих відчуттів, співставлення
очікуваних відчуттів з тими, що надійшли, надає можливості юному співакові (або
співачці) спостерігати за власним співацьким процесом, аналізувати його хід та
усвідомлено оцінювати власну виконавську діяльність.
“Регулювальний образ” постійно знаходиться у стадії динамічних змін. Він
формується та розвивається в процесі співставлення у свідомості юного співака
суб’єктивного образу власного процесу голосоутворення та співацького еталону, що
відповідає віку, статі та типу голосу школяра. Тому для успішності вокального
виховання юного співака дуже важливою є проблема формування співацького
еталону. Найбільш оптимальними та доступними шляхами формування співацького
еталону є:
– по-перше, показ вчителя,
– по-друге, прослухування сучасних високоякісних фоно- та відеозаписів
ведучих вокалістів світу,
– по-третє, відвідування філармонійних концертів та спектаклів.
Співставлення “регулювального образу” та співацького еталону активізує
процеси самоаналізу та самоімітації, які розпочинаються на уроці й мають
продовжуватися в процесі самостійної підготовки домашнього завдання.
Таким чином, студентам-музикантам інститутів мистецтв та музично-
педагогічних факультетів педагогічних університетів та інститутів необхідно
розуміти, що процеси самоспостереження, самоаналізу, самокорекції та
самоімітації займають провідну роль у формуванні співацької культури школярів.
Тому головним завданням вчителя у цьому процесі є спрямування уваги юного
співака на власні внутрішні відчуття, налагодження “зворотних зв’язків”,
формування “регулювального образу”. Налагодження процесу самоспостереження є
фундаментом самоаналізу, що у свою чергу розпочинає процес формування
власного регулювального образу. Процеси самоімітації передбачають не тільки
імітацію власно співацької функції, але також і аналіз усіх складових процесу
голосоутворення на основі сформованого регулювального образу.

18
 Процеси самоспостереження, самоаналізу, самокорекції та самоімітації
ґрунтуються на вокально-слуховому сприйнятті співацького процесу, знаходять
відображення у певному рівні розвитку вокального слуху та вокально-слухових
навичок.
Ефективність формування вокально-слухових навичок юного співака в процесі
навчання значно підвищується завдяки цілеспрямованому формуванню вокально-
слухацької установки як готовності учня до вокально-слухових дій. Вокально-
слухацька установка забезпечує стійку і цілеспрямовану реакцію учня на вокально-
педагогічний процес. Сформована вокально-слухацька установка спонукує юного
співака націлювати свою діяльність у визначеному напрямі і діяти послідовно в
різних ситуаціях, з якими вона пов’язана. Вона є психологічною умовою, на базі
якої можливе найбільш ефективне формування вокальних навичок учня.

ДО ПРОБЛЕМИ НАВЧАЛЬНО-ХУДОЖНЬОГО РЕПЕРТУАРУ

Однією з основних проблем сольного співацького виховання підростаючого

покоління є проблема навчально-художнього репертуару. Студентам-музикантам
інститутів мистецтв та музично-педагогічних факультетів педагогічних
університетів у процесі підготовки до вокального виховання учнів спеціалізованих
класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу необхідно
чітко розуміти, що весь існуючий дитячий репертуар можна поділити на дві
частини:
– твори, які виконуються для дітей;
– твори, які виконуються самими дітьми.
Твори, які співають самі діти, у свою чергу поділяються на чотири види
відповідно до складу виконавців:
– для хорового виконання;
– для хорового ансамблю;
– для вокального ансамблю;
– для сольного виконання.

19
 Порівняльний аналіз вокальних творів для хорового, ансамблевого та сольного
виконання свідчить про
– достатньо великий звуковисотний діапазон хорових та ансамблевих
творів в порівнянні з вокальними, що передбачає наявність хорових
партій та певної кількості дітей у кожній з них;
– достатню кількість продовжених звуків, що можливо тільки за наявністю
певної кількості дітей для витримування довгого звуку за допомогою
ланцюжкового дихання;
– у разі наявності партії соліста, композитор передбачає її виконання
дискантом (сопрано) чи альтом, для чого чітко дотримується не тільки
діапазону даного типу голосу, але й відповідної теситури та ін.
Майбутньому вчителеві музики теж треба розуміти, що у ансамблево-хоровому
виконанні, якість якого залежить від наявності звуковисотного, ритмічного,
артикуляційного унісону, учень має прислуховуватися, чути не тільки себе, але й
хориста (ансамбліста), що співає поруч, тому навантаження на голос кожного
окремого співака значне менше, ніж на голос соліста (те ж і у психологічному
плані).
Отже, практика добору для сольного виконання ансамблево-хорових творів має
низку “підводних камінців”. Наша власна практика свідчить про те, що для якісного
виконання ансамблево-хорового твору учень має мати досить розвинуті співацькі
навички: “велике” дихання, розвинутий та вирівняний на всій довжині діапазон,
досить великий динамічний діапазон (без форсування звуку), збалансоване головне
та грудне резонування та ін. Тільки окремі діти з яскраво вираженими співацькими
здібностями можуть бути успішними у виконанні цих творів. Основна частина дітей
не зможе довести ці твори до концертного виконання, але, зважаючи на велике
бажання дітей першого-другого років навчання співати ці твори, можна їх вивчати в
режимі ознайомлення.
Студентам-музикантам, майбутнім вчителям музичного мистецтва, викладачам
сольного співу, керівникам вокальних дитячих гуртків радимо навчитися
здійснювати методичний аналіз вокального твору з метою підвищення ефективності
співацького розвитку учня, відповідності віку, статі, індивідуальним особливостям
20
та запобігання можливих ушкоджень голосового апарату, що пов’язані з
перевантаженням у звуковисотному, дінамичному, артикуляційному та
психологічному планах.
При доборі навчально-художнього репертуару для юних співаків, що
навчаються у спеціалізованих класах І ступеня загальноосвітньої (початкової)
школи вчителю необхідно дотримуватися певних норм, що відповідають
можливостям маленьких співаків: невеликий звуковисотний діапазон, динамічний
діапазон у межах mp – mf , помірні темпи, зручні дикційні звукосполучення та ін.
Найбільш часто повторюваними помилками при доборі навчально-художнього
репертуару є недотримання вимог щодо:
– відповідності діапазону творів співацьким можливостям дитячого голосу;
– відповідності теситурного навантаження певному типу голосу;
– відповідності тонального плану твору співацькому діапазону дитячого
голосу;
– зручності мелодичної лінії відповідно особливостям дитячого співацького
голосу (тобто урахування перехідних нот);
– зручності дикційних звукосполучень та ін.

ОРІЄНТОВНІ ПРОГРАМИ ТЕХНІЧНОГО ЗАЛІКУ

Орієнтований перелік музичних творів, рекомендованих для виконання

протягом навчального року учнями 1-11 спеціалізованих класів загальноосвітніх
шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу, що
навчаються за курсом по вибору «Сольний спів», подано у програмних вимогах10.

Учні молодшого шкільного віку

2 клас (другий семестр)
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 3
2. Татарінова Н. Вокаліз № 3

10
Сольний спів (1-11 класи). Програма курсу за вибором для спеціалізованих класів
з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу з українською
мовою навчання / Укладач: О.В. Маруфенко. – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка,
2011. – 36 с.
21
 3 клас
Дискант (сопрано)
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 7
2. Татарінова Н. Вокаліз № 6
Альт
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 8
2. Татарінова Н. Вокаліз № 3
4 клас
Дискант (сопрано)11
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 20
2. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 11
Альт
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 14
2. Татарінова Н. Вокаліз № 2
Учні середнього шкільного віку
5 клас
Дискант (сопрано)12
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 22
2. Конконе Дж. Вокаліз № 5
5 клас
Альт13
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 22
2. Абт Ф. Вокаліз № 1

11
4 клас. Дискант (сопрано). Підвищений рівень:
1. Варламов О. Вокаліз № 1
2. Лютген Б. Вокаліз № 3
12
5 клас. Дискант (сопрано). Підвищений рівень:
1. Зейдлер Г. Вокаліз № 1
2. Іордан-Г.Кіркор І. Вокаліз
13
5 клас. Альт. Підвищений рівень:
1. Абт Ф. Вокаліз № 5
2. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 27
22
 6 клас14
Дискант (сопрано)
1. Варламов О. Вокаліз № 1
2. Конконе Дж. Вокаліз № 6
Альт15
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 16
2. Абт Ф. Вокаліз № 2
7 клас
Дискант(сопрано)16
1. Варламов О. Вокаліз № 1
2. Лютген Б. Вокаліз № 4
Альт(меццо-сопрано)17
1. Воронін О., Вороніна Р. Вокаліз № 26
2. Абт Ф. Вокаліз № 7
8 клас18
Сопрано (дискант)
1. Зейдлер Г. Вокаліз № 1
2. Лютген Б. Вокаліз № 5
Меццо-сопрано (альт)19
1. Моцарт В. Вокаліз на тему «Лакримоза» з «Реквієму»
2. Абт Ф. Вокаліз № 7
Юнацький голос
1. Абт Ф. Вокаліз № 1
2. Абт Ф. Вокаліз № 3

14
6 клас. Дискант (сопрано). Підвищений рівень:
1. Конконе Дж. Вокалізи Вокаліз ор. 10 № 2
2. Мельницька М., Кос-Анатольський А. Вокаліз
15
6 клас. Альт. Підвищений рівень:
1. Глінка М. Вокаліз № 5
2. Абт Ф. Вокаліз № 3
16
7 клас. Дискант (сопрано). Підвищений рівень:
1. Конконе Дж. Вокалізи Вокаліз ор. 9 № 3
2. Зейдлер Г. Вокаліз № 18
17
7 клас. Альт (меццо-сопрано). Підвищений рівень:
1. Моцарт В. Вокаліз на тему «Лакримоза» з «Реквієму»
2. Абт Ф. Вокаліз № 7
18
8 клас. Сопрано (дискант). Підвищений рівень:
1. Мірзоєва М. Вокаліз
2. Брамбілла М. Вокаліз
19
8 клас. Меццо-сопрано (альт). Підвищений рівень:
1. Панофка Г. Вокаліз
2. Абт Ф. Вокаліз № 11
23
 Учні старшого шкільного віку
10 клас
Сопрано
1. Конконе Дж. Вокаліз ор. 9 № 4
2. Зейдлер Г. Вокаліз № 18
3. Брамбілла М. Вокаліз
Меццо-сопрано
1. Зейдлер Г. Вокаліз № 1
2. Абт Ф. Вокалізи № 11
3. Маркезі М. Вокаліз № 6
Тенор
1. Іордан-Г.Кіркор І. Вокаліз
2. Маркезі М. Вокаліз № 6
3. Мельницька М., Кос-Анатольський А. Вокаліз
Баритон
1. Абт Ф. Вокаліз № 6
2. Панофка Г. Вокаліз
3. Варламов О. Вокаліз № 6

ОРІЄНТОВНІ ПРОГРАМИ АКАДЕМІЧНОГО КОНЦЕРТУ

Учні молодшого шкільного віку

1 клас
1. Укр. нар. пісня «Вийди, вийди, сонечко» зі збірника О. Шевчука
2. Попатенко Т. «Зозуля»
2 клас
1. Укр. нар. пісня-гра «Соловеєчку, сватку, сватку» зі збірника О. Маруфенко
2. Норв. нар. п. «Волшебный смычок»
3 клас
Дискант (сопрано)
1. Укр. нар. пісня «Ой літає соколонько» в обр. Г. Верьовки
2. Латиш. нар. п. «Колискова» в обр. В. Власова
Альт
1. Укр. нар. пісня «Журавель» в обр. К. Стеценка
2. Журбин А. «Смешной человечек»
4 клас
Дискант (сопрано)
1. Укр. нар. пісня «Котику сіренький» в обр. М. Вериківського
2. Флис Б. «Колыбельная»

Альт
1. Укр. нар. пісня «Сонку, дрімку, голубоньку!» зі збірника О. Шевчука
2. Бетховен Л. «Сурок»

24
 Учні середнього шкільного віку
5 клас
Дискант (сопрано)
1. Бах Й. «Різдво»
2. Укр. нар. пісня «Подоляночка» обр. Л. Ревуцького
Альт
1. Карпенко Є. «Я уже дорослий»
2. Укр. нар. пісня «Добрий вечір, дівчино» в обр. О. Рубця
6 клас
Дискант (сопрано)
1. Глинка М. «Жаворонок»
2. Укр. нар. пісня «А я люблю Петруся» в обр. М. Слонова
Альт
1. Григ Э. «Заход солнца»
2. Укр. нар. пісня «Не щебечи, соловейко» в обр. Ю. Щуровського
7 клас
Дискант(сопрано)
1. Неапол. нар. п. «Колискова» в обр. В. Мельо
2. Степовий Я. «Місяць яснесенький»
Альт(меццо-сопрано)
1. Італ. нар. п. «Неаполитанская тарантелла» в обр. В. Мельо
2. Степовий Я. «Зоре моя вечірня»
8 клас
Сопрано (дискант)
1. Кюи Ц. «Майский день»
2. Укр. нар. пісня «Нічь яка місячна» в обр. Ф. Найдененка
Меццо-сопрано (альт)
1. Бах И.С. «Уходит день»
2. Степовий Я. «Утоптала стежечку»
Юнацький голос
1. Итал. нар. п. «Влюбленный моряк» в обр. В. Мельо
2. Укр. нар. пісня «Як би мені не тиночки» в обр. П. Човнового
Учні старшого шкільного віку
10 клас
Сопрано
1. Шуберт Ф. Романс Елены из опери «Заговорщики»
2. Китастий Г. Колискова
3. Укр. нар. пісня «Спать мені не хочеться» в обр. Л. Кауфмана
Меццо-сопрано
1. Шопен Ф. Желание
2. Кос-Анатольський А. Коли заснули сині гори
3. Укр. нар. пісня «Ой маю я чорні брови» в обр. М. Лисенка
Тенор
1. Шуберт Ф. Серенада
2. Білаш О. Спогад
3. Укр. нар. пісня «Місяць на небі» в обр. Ф. Найдененка
25
 Баритон
1. Л. ван Бетховен. Дух барда
2. Лисенко М. «Дід рудий» з опери «Наталка-Полтавка»
3. Укр. нар. пісня «Казав мені батько» в обр. М. Лисенко

ОРІЄНТОВНІ ПРОГРАМИ ВИПУСКНОГО ІСПИТУ

9 клас
Сопрано
1. Моцарт В.А. Ария Барбарины из оперы «Свадьба Фигаро»
2. Стеценко К. Літньої ночі
3. Укр. нар. пісня «Чия ж то хатина» в обр. Г. Майбороди
Меццо-сопрано
1. Кюи Ц. Царскосельская статуя
2. Б. Янівський. Журавочка
3. Укр. нар. Пісня «Ой гай, мати» в обр. М. Лисенка
Юнацький голос
3. Скарлатти Д. O cessate di piagarmi
4. Шамо І. «Києве мій»
5. Укр. нар. пісня «Чорнії брові» в обр. Ф. Найдененка

11 клас
Сопрано
1. Гендель Г. Ария Альмиры из оперы «Ринальдо»
2. Шуберт Ф. Серенада
3. Римский-Корсаков Н. Не ветер, вея с высоты
4. Укр. нар. пісня «Ой не світи, місяченьку» в обр. Л. Кауфмана
Меццо-сопрано
1. Джордани Т. О милый, мой
2. Молчанов К. Романс Женьки из оперы «Зори здесь тихие»
3. Кос-Анатольський А. Зоряна ніч
4. Укр. нар. пісня «Перекінувся місток» в обр. Г. Майбороди
Тенор
1. Дж. Каччині Ave Maria
2. Лисенко М. Пісня Петра з опери «Наталка-Полтавка»
3. Кос-Анатольський А. Ой ти, дівчино
4. Укр. нар. пісня «Ніч яка місячна» в обр. Ф. Найдененка
Баритон
1. Гендель Г. Dignare
2. Чайковський П.И. Средь шумного бала
3. Білаш О. Скажи мені правду
4. Укр. нар. пісня «Там, де Ятрань круто в’ється» в обр. М. Лисенко

26
 ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

acceler. – accelerando (ачелерандо) – прискорюючи

ad libitum (ад лібітум) – за бажанням
affettuoso (аффеттуозо) – любовно, ніжно, з пристрасним поривом
agitato (ажитато) – із збудженням, тривожно, стурбовано
allarg. (аляргандо) – розширюючи, уповільнюючи
allegretto (аллегретто) – більш повільно, ніж Allegro
allegro (алегро) – весело, швидко, життєрадісно
alegro agitato (аллегро ажитато) – швидко, схвильовано,
збуджено
andante (анданте) – повільно, помірно
andante non tanto (анданте нон танто) – не так повільно
andantino (андантино) – швидше, ніж Andante
animez (аніме) – жвавий, із запалом
animez peu a peu (аніме пе а пе) – поволі пожвавлюючись
assai (ассаі) – дуже, вельми
assai legato (ассаі легато) – вельми зв’язно, злито
a tempo (а темпо) – в темпі
avec (авек) – з, разом
avec accablement (фр. авек акаблєман) – пригнічено, засмучено
avec douleur (авек дулю) – зі скорботою

cant. - cantabile (кантабіле) – співуче, наспівно

capriccioso (капріччіозо) – капризно, примхливо, дивно
chant (шан) – спів, пісня, наспів
coda (кода) – заключний розділ музичного твору
colla parte (кол’а парте) – з партією (узгоджуючи темп з головною
партією)
colla voce (кол’а воче) – з голосом (грати за голосом)
con anima (кон аніма) – натхненно, з душею
сon entusiasmo (кон ентузиазмо) – з ентузіазмом
con espressione (кон еспресьоне) – з експресією
con moto (кон мото) – рухливо
cresc. – crescendo (крещендо) – поступово збільшуючи силу звука

dim. – diminuendo (димінуендо) – поступово зменшуючи силу звука

dolce (дольче) – ніжно, ласкаво
dolcissimo con tenerezza (дольчисімо кон тенереза) – дуже ніжно, з
ласкою
dolcissimo e legato sempre (дольчисімо і легато семпре) – дуже
ніжно та завжди зв’язно
douleur (дулю) – скорбота
27
espressivo (еспрессіво) – виразно, експресивно
expressif (експресіф) – виразно
expressif et soutenu (експресіф е сутеню) – виразно та стримано
expressif imitez le chant (експресіф л’о іміте шан) – виразно,
імітуючи спів

grazioso (граціозо) – граціозно

f – forte (форте) – сильно, голосно

imitez (іміте) – імітуючи

lamentabile (ляментабіле) – жалібно, скорботно

legatissimo (легатіссімо) – дуже зв’язно
legato (легато) – зв’язно, злито
leggero (лєджеро) – легко
leicht (лє) – середньовічний жанр
lent (лан) – повільно, протяжно

meno mosso (мено моссо) – повільніше

mf – mezzo forte (меццо форте) – напівголосно
mp – mezzo piano (меццо piano) – напівтихо
moderato (модерато) – помірно
moderato ed affettuoso (модерато аффеттуозо) – помірно з
пристрасним поривом
molto (мольто) – вельми
mosso (моссо) – жваво, рухливо

non legato (нон легато) – не зв’язно

non tanto (нон танто) – не стільки, не так

passionato (пассіонато) – пристрасно

patetico (патетіко) – патетично
peu a peu (пе а пе) – потроху, поволі
p – piano (п’яно) – тихо
ppp – piano pianissimo (п’яно п’яніссімо) – надзвичайно тихо
piu f (п’ю форте) – більш голосно
piu lento (п’ю ленто) – повільніше
piu mosso (п’ю моссо) – більш рухливо
presto (престо) – швидко

rall. – rallentando (ралентандо) – затримуючи, уповільнюючи

repeat (ріпіт) – повтор
risvegliato (рісвельято) – пробуджуючись
rit. – ritenuto (рітенуто) – поступово затримуючи
28
sempre (семпре) – завжди, постійно, весь час
sf – sforzando (сфорцандо) – раптовий акцент, що припадає на
будь-яку ноту або акорд
smorz. – smorzando (сморцандо) – завмираючи, слабнучи
sostenuto (состенуто) – стримано, зосереджено
soutenu (сутеню) – стримано

Tempo di berceuse (темро ді берсез) – темп колискової пісні

Tempo I – темп первісний
ten. – tenuto (тенуто) – витримано
tres (тре) – дуже, вельми
triste (тріст) – сумний, печальний

triste et tres lent (тріст е тре лан) – сумно і дуже повільно

tres expressif et avec accablement (тре експресіф е авек акаблєман)
– дуже виразно та засмучено

29
 НОТОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Арии композиторов ХVІ – XVIII веков: для низкого (среднего) голоса и

фортепиано [редактор-составитель В. Пайкина]. - СПб. : Издательство
«Композитор», 2007. – 90 с.
2. Архипова Г.О. Репертуар співака-початківця. Навчальний посібник для
студентів І – ІІ курсів музичних факультетів педагогічних інститутів та
університетів / Галина Олексіївна Архипова. – Суми :
СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2003. – 104 с.
3. Білаш Олександр. Любисток: вокальні твори в супроводі фортепіано. – К. :
«Музична Україна», 1970. – 206 с.
4. Варламов А.Г. Полная школа пения: Учебное пособие. 3-е изд., испр. /
Олександр Григорович Варламов. – СПб. : Издательство «Лань»; Издательство
«ПЛАНЕТА МУЗЫКИ», 2008. – 120 с.
5. Вокализы итальянских композиторов и учителей пения ХVII – ХVIII веков: для
среднего голоса и фортепиано. – СПб : Изд-во «Композитор», 2008. – 32 с.
6. Вокальная музыка барокко. Тетрадь I: композиторы Италии [редакторы-
составители Л.В. Макеева, Т.С. Лещеня]. – СПб. : Издательство «Композитор»,
2007. – 132 с.
7. Воронін О.К., Вороніна Р.М. 30 вокалізів на основі народних пісень. – К. :
Музична Україна, 1991. – 72 с.
8. Глинка М. Романсы и песни для голоса в сопровождении фортепиано. – В. 2. –
М. : Музыка, 1988. – 160 с.
9. Григ Э. Романсы и песни. Для голоса в сопровождении фортепиано. В 3-х томах.
– Т. 1. – М. : Музыка, 1979. – 136 с.
10. 20 классических вокализов: для учащихся средних и старших классов детских
музыкальных школ, музыкальных колледжей: для среднего голоса в
сопровождении фортепиано: учебно-педагогический репертуар [автор-
составитель Б. А. Сергеев]. – СПб : Изд-во «Союз художников», 2008. – 52 с.
11. Зейдлер Г. Искусство пения. – М.: Государственное музыкальное издательство,
1957. – 34 с.
12. Итальянские песни для голоса с фортепиано [Сост. Т. Дворкина]. – М.: Музыка,
1969. – 44 с.
13. Карпенко Є. Писанка. Опера-казка. Лібрето Ганни Приходько за мотивами
однойменної казки Юрія Тиса. – Суми : Видавничо-виробниче підприємство
«Мрія» ТОВ, 2009. – 80 с.
14. Дж. Конконе. 40 упражнений для баса или баритона в сопровождении
фортепиано. М.: Музыка, 2004. – 80 с.
15. Криштоп Л. Скоромовки, чистомовки для дорослих і малят / Людмила Криштоп.
– Суми, ФОП Литовченко Є.Б., 2012. – 22 с.

30
16. Левина Е.А. Вокальные упражнения: учимся петь и аккомпанировать: учебно-
методическое пособие для вокальных факультетов музыкальных вузов. – Ростов
н / Д : Феникс, 2008. – 54 с. – (Хрестоматия педагогического репертуара).
17. Маруфенко О.В. Від початківця до майстра: Навчальний посібник для студентів
факультетів мистецтв педагогічних університетів / Олена Вікторівна Маруфенко.
– Ч. 1. – Суми : ФОП Ляпощенко Л.Г., 2010. – 124 с.
18. Маруфенко О. В. Співають юні солісти: Навчальний посібник для вокального
відділення початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. – Ч. 1. /
Олена Вікторівна Маруфенко. – К.: ДАКККіМ, 2009. – 112 с.
19. Песни, романсы, дуэты. Для голоса в сопровождении фортепиано. – В. 3. – М. :
Музыка, 1991. – 48 с.
20. Питання формування репертуару в класах сольного академічного співу: романси
та вокалізи для дітей та юнацтва (методичні рекомендації та нотний матеріал для
викладачів музичної школи, музичного відділення початкового спеціалізованого
мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) / Укладач
І.В. Францескевич. – Вінниця : НОВА КНИГА, 2008. – 56 с.
21. Соневицький Ігор. Солоспіви для голосу у супроводі фортепіано. – К.: Музична
Україна, 1993.
22. Старовинні українські народні пісні та романси [Упор. Ф. Надененко]. – К.:
«Мистецтво», 1955. – 94 с.
23. Українські народні пісні з репертуару Михайла Гришка [Упор. Л. Ржецька]. - К.:
Видавництво «Музична Україна», 1978. – 60 с.

31
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Агарков О.М. Интонирование и слуховой контроль в сольном пении // Вопросы

физиологии пения и вокальной методики. [Текст] / Олег Михайлович Агарков. –
М.: Музыка, 1975. – C. 70 – 89.
2. Вербов А.М. Техника постановки голоса. Изд.2-е. [Текст] / Олександр
Михайлович Вербов. – М.: Музгиз, 1961. – 52 с.
3. Вопросы вокальной педагогики. [Текст] – М.–Л.: Музыка, 1962. – Вып. 1 – 7. –
1984.
4. Воспитание и охрана детского голоса / Под ред. Багадурова В.А. [Текст] – М.:
АПН РСФСР, 1953. – 72 с.
5. Детский голос / Под ред. Шацкой В.И. [Текст] – М., 1970. – 180 с.
6. Дмитриев Л.Б. Голосообразование у певцов. [Текст] / Леонід Борисович
Дмитрієв. – М., 1962. – 56 с.
7. Дмитриев Л.Б. Основы вокальной методики. [Текст] / Леонід Борисович
Дмитрієв. – М.: Музыка, 2007. – 368 с.
8. Добровольская Н., Орлова Н. Что надо знать учителю о детском голосе. [Текст] /
Н. Добровольська, Н. Орлова. – М.,1972. –32с.
9. Емельянов В.В. Развитие голоса: Координация и тренинг. [Текст] / Віктор
Вадимович Ємельянов. – СПб.: Изд-во Лань, 2000. – 190 с.
10. Карулина З.В. Основы вокальной безопасности. [Текст] / Злата Вікторівна
Каруліна. – М.: Компания Спутник+, 2007. – 64 с.
11. Кочнева И.С., Яковлева А.С. Вокальный словарь. [Текст] / Ірина Степанівна
Кочнєва, Антоніна Сергіївна Яковлева. – Л.: Музыка, 1988. – 70 с.
12. Кушка Я.С. Методика навчання співу: Посібник з основ вокальної майстерності.
– Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. – 288 с.
13. Левидов И.И. Охрана и культура детского голоса. [Текст] / І.І. Левідов. – Л. - М. :
Музгиз, 1939. – 112 с.
14. Левидов И.И. Вокальное воспитание детей. [Текст] / І.І. Левідов. – Л.: Тритон,
1936. – 53с.
15. Маруфенко О.В. Вокальне виховання учнів початкових мистецьких навчальних
закладів / Олена Вікторівна Маруфенко // Теоретичні питання культури, освіти та
виховання: Зб. наук. пр. Випуск 35. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. – С.112 – 114.
16. Маруфенко О.В. Методичні аспекти формування вокально-слухових навичок у
школярів / Олена Вікторівна Маруфенко // Науковий вісник
Південноукраїнського державного педагогічного університету
ім. К.Д. Ушинського. Зб. наукових праць. – Спец. вип. Мистецька освіта:
сучасний стан і перспективи розвитку. Ч. ІІ. – Одеса : ПДПУ
ім. К.Д.Ушинського, 2007. – С. 94-100.
17. Маруфенко О.В. Сольний спів. Програма для музичної школи (музичного
відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу).
[Текст] / Олена Вікторівна Маруфенко. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка,
2007. – 20 с.
32
18. Морозов В.П. Искусство резонансного пения. Основы резонансной теории и
техники. [Текст] / Володимир Петрович Морозов. - М.: ИП РАН,
МГК им. П.И.Чайковского, Центр «Искусство и наука». 2002. – 496 с.
19. Морозов Л.Н. Школа классического вокала: Мастер-класс (+DVD). [Текст] /
Лев Миколайович Морозов. – СПб.: Издательство «Лань»; «Издательство
ПЛАНЕТА МУЗЫКИ», 2008. – 48 с.
20. Орлова Н.Д. Развитие голоса девочек. (О возрастных изменениях). [Текст] /
Н.Д. Орлова. - М., Изд. Акад. пед. наук РСФСР, 1960. – 103с.
21. Охорона дитячого голосу. Метод. лист. [Текст] – К.: Рад. школа, 1974. – 47 с.
22. Плужников К.И. Механика пения. [Текст] / Костянтин Ілліч Плужніков. – СПб.:
«Композитор-Санкт-Петербург», 2004. – 88 с.
23. Розвиток співацького голосу у пубертатний період: методичні рекомендації (для
викладачів сольного співу початкових мистецьких навчальних закладів) / Уклад.
О.Д. Роденкова. – Суми : Вид-во СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2011. – 44 с.
24. Садовенко С.М. Розвиток музичних здібностей засобами українського
фольклору: Навчально-методичний посібник. [Текст] / Світлана Миколаївна
Садовенко. – К.: Шк. Світ, 2008. – 128с.
25. Сольний спів. Програма курсу за вибором для спеціалізованих класів з
поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу з українською
мовою навчання / Укладач: О.В. Маруфенко. – Суми :
СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2011. – 36 с.
26. Стахевич О.Г. Основи вокальної педагогіки. Ч.1: Природно-наукові теорії
сольного співу: Навч. пос. [Текст] / Олександр Григорович Стахевич. – Х. – Суми:
ХДАК – Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка, 2002. – 92 с.
27. Стахевич О.Г. Сольний спів. Програма для дитячих музичних шкіл та шкіл
мистецтв за фахом «Сольний спів» // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. [Текст] /
Олександр Григорович Стахевич. – Суми: Сум ДПУ, 2003. – С. 481-494.
28. Стахевич А.Г. Теоретические основы процесса постановки голоса в вокальной
педагогике. [Текст] / Олександр Григорович Стахевич. – Сумы, 1990. – 45 с.
29. Фролов Ю.П. Пение и речь в свете учения И.П. Павлова. [Текст] / Ю.П. Фролов.
– М.: Музыка, 1966. – 99 с.
30. Стулова Г.П. Дидактические основы обучения пению. [Текст] /
Галина Павлівна Стулова. – М.: МГПИ, 1988. – 69 с.
31. Стулова Г.П. Развитие детского голоса в процессе обучения пению. [Текст] /
Галина Павлівна Стулова. – М.: Прометей, 1992. – 270 с.
32. Юрко О.О. Вокальне виховання дітей та юнацтва в закладах додаткової освіти:
методичний посібник / Ольга Олегівна Юрко. – Суми : СумДПУ, 2005. – 138 с.
33. Юссон Р. Певческий голос. [Текст] / Рауль Юссон. – М.: Музыка, 1974. – 264 с.
34. Юцевич Ю.Є. Теорія і методика розвитку співацького голосу: Навч.-метод. пос.
[Текст] / Юрій Євгенович Юцевич. – К.: ІЗМН, 1998. – 160 с.

33
 Додаток 1
Затверджую ________________________(директор)
Погоджено______________ (заст. директора з НВР)
Вчитель
(прізвище, ім’я) (П.І.П.)
Навчальний предмет рік навчання

20 /20 навчальний рік

Робочий план на І семестр Затверджую:
зав. відділом (відділенням)
Навчальний репертуар

Вокалізи

Народні пісні

Романси та арії

Пісні

Для ознайомлення

Робочий план на ІІ семестр Затверджую:

зав. відділом (відділенням)
Навчальний репертуар

Вокалізи

Народні пісні

Романси та арії

Пісні

Для ознайомлення

34
 Контрольні заходи
Дата технічний залік

Програма Зауваження Оцінка

Дата академічний концерт

Програма Зауваження Оцінка

Дата технічний залік

Програма Зауваження Оцінка

Дата перевідний академічний концерт

Програма Зауваження Оцінка

Характеристика учня за 20 /20 навчальний рік

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Висновки комісії
(переведено, залишено, виключено)

Підпис вчителя

35
 Додаток 2
Затверджую ________________________(директор)
Погоджено______________ (заст. директора з НВР)
Вчитель
(прізвище, ім’я) (П.І.П.)
Навчальний предмет Рік навчання

20 /20 навчальний рік

Робочий план на І семестр Затверджую:
зав. відділом (відділенням)
Навчальний репертуар

Вокалізи

Народні пісні

Романси та арії

Пісні

Для ознайомлення

Робочий план на ІІ семестр Затверджую:

зав. відділом (відділенням)
Навчальний репертуар

Вокалізи

Народні пісні

Романси та арії

Пісні

Для ознайомлення

36
 Контрольні заходи
Дата І прослуховування

Програма Зауваження

Дата ІІ прослуховування

Програма Зауваження

Дата ІІІ прослуховування

Програма Зауваження

Дата випускний іспит

Програма Зауваження Оцінка

Характеристика учня за період навчання

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Висновки комісії
(випущено, випущено з відзнакою, прослухано курс навчання)

Підпис вчителя

37
 Додаток 3
АНАЛІЗ УРОКУ
Дата ________________Фах___________________________________________________________
ПІП учня___________________________________________Клас______Рік навчання____________
Викладач______________________________________________________Категорія______________
Концертмейстер________________________________________________ Категорія______________
Тема уроку___________________________________________________________________________
Мета уроку___________________________________________________________________________
Мета відвідування_____________________________________________________________________

Тип уроку
1. Засвоєння нових знань, викладання нового матеріалу
2. Закріплення вивченого, формулювання умінь та навичок
3. Повторювально-узагальнюючий
4. Комбінований
5. Контрольно-перевірочний

Музичний матеріал уроку

1. Вправи________________________________________________________________________
2. Вокаліз(и)______________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
3. Арія___________________________________________________________________________
4. Романс________________________________________________________________________
5. Народна пісня__________________________________________________________________
6. Дитяча пісня____________________________________________________________________
7. Пісня українського композитора___________________________________________________
8. Сучасна пісня___________________________________________________________________
9. _______________________________________________________________________________
10. _______________________________________________________________________________
1.Як викладач перевіряє домашнє завдання: повністю , часткове , не перевіряє
2.Атмосфера проведення уроку: урок іде формально
пасивно
активно
творчо
на великому емоційному підйомі
3.Які голосні викладач використовує у вправах: “а” , “е” , “і” , “у” , “о” , ”и”
4.При виконанні вправ викладач: підігрує мелодію
підтримує спів гармонійними оборотами
просить співати без акомпанементу
5.Вправи подаються: в логічній послідовності
безсистемно
6.Викладач використовує: показ голосом
пояснення словами
7.Які види вокальної техніки розвиває викладач: кантилена
біглість
філіровка
___________________________________________
8.Чи фіксує викладач увагу учня на правильних звуках його голосу: так , ні
9.Чи використовує викладач беззвучні вправи: дихальну гімнастику
фізичні вправи
артикуляційні вправи

38
10. Чи формує викладач в учня певний тип дихання: так , ні
Який?____________________________________________________________________________
11. Слідкує викладач за положенням гортані під час співу? так , ні
12. Які види атаки просить використовувати викладач: м’яка
тверда
придихальна
13. Викладач займається з учнем: на одній частині діапазону
на всій його протяжності
14. Чи працює викладач над чіткістю дикції: так , ні
15. Яким артикуляційним органам викладач приділяє увагу: губи
язик
м’яке піднебіння
глотка
щелепа
16. Чи використовує викладач фонетичний метод: так , ні
17. Якому резонуванню викладач приділяє увагу: головному
грудному
18. Чи слідкує викладач за чистотою інтонування: так , ні
19. Чи слідкує викладач за ритмічною точністю: так , ні
20. При виконанні твору учнем викладач: пропонує свою трактову
намагається розвивати творчу ініціативу учня
21. Яку термінологію використовує викладач на уроці: наукову
образну
Наприклад:_______________________________________________________
22. Як викладач володіє фортепіано: добре
достатньо
незадовільно
23. Чи приділяється увага стилістичним особливостям творів: так , ні , частково
24. Як викладач визначає та пояснює домашнє завдання: доцільність обсягу та змісту
ефективність інструктажу з виконання
Висновки
1.Характеристика здібностей учня: слух_______________________
ритм ______________________
пам’ять ____________________
вокальні дані_______________
сценічність _________________
2.Характеристика роботи учня на уроці: активність , пасивність , скованість
3.Чи підходить обрана методика даному учню: так , ні
4.Тип голосу визначено: правильно , неправильно , не визначено
5.Чи правильно підібрано вокалізи: правильно , неправильно , частково правильно
6.Чи правильно підібрано твори: правильно , неправильно , частково правильно
7.Чи подобається Вам манера спілкування викладача з учнем: так , ні
8.Темп уроку: високий , достатній , низький
9.Раціональне використання часу: так , ні , частково
10. Чи здійснюються міждисциплінарні зв’язки: так , ні . З яким предметом?
___________________
Враження

Побажання

39
 Додаток 4

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

З КУРСУ ЗА ВИБОРОМ «СОЛЬНИЙ СПІВ»
навчальних
досягнень

Бали
Рівні

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Учень сприймає та виконує вокальні твори на частковому

рівні, стисло їх характеризує; демонструє елементарні
музичні знання, але не спроможний їх використовувати на
1 практиці; майже не має сформованих навичок вокально-
виконавської діяльності; співає фальшиво, не ритмічно,
тембрально не забарвлено; демонструє відсутність
вокально-слухових навичок; виявляє слабо сформоване
художньо-образне мислення.

Учень сприймає та виконує вокальні твори на частковому

рівні; володіє незначною частиною вокального матеріалу;
виконує вокальний репертуар низького рівня складності;
допускає значні помилки при відтворенні мелодійної та
1.Початковий

2 метро-ритмічної структури вокального твору; має слабо

сформований рівень сприйняття вокальних творів; виявляє
недостатньо сформовані вокально-технічні навички;
володіє незначною частиною музичної та вокальної
термінології; його невеликий словниковий запас дозволяє
викласти думку на елементарному рівні.

Учень здатний сприймати та виконувати окремі вокальні

твори, але невисокого рівня складності; допускає помилки
в мелодії, форсує звук, детонує, нечітко вимовляє слова;
має слабо сформовані навички співацької постави,
3 співацького дихання, співацької артикуляції; знає
незначну частину вокально-теоретичного матеріалу;
володіє невеликою частиною музичної та вокальної
термінології; послуговується обмеженим термінологічним
та словниковим запасом.

40
 4 Учень не має музичної та вокально-виконавської культури;
володіє вокальним репертуаром низького рівня
складності; здатний сприймати та виконувати вокальні
твори на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє
художньо-образні сфери вокальних творів; демонструє
частково сформовані вокально-технічні навички;
намагається чітко вимовляти слова, але, не володіючи
основами вокальної орфоепії, допускає значні помилки;
демонструє володіння навичками резонаторного співу на
частковому рівні; знає незначну частину вокально-
теоретичного матеріалу; володіє невеликою частиною
музичної та вокальної термінології; репродукує частину
музичної та вокальної термінології, але не завжди може її
пояснити; послуговується невеликим словниковим
запасом; застосування набутих знань та термінології на
практиці ускладнене.
2.Середній

Учень має низьку музичну та вокально-виконавську

5 культуру; вільно володіє вокальним репертуаром низького
рівня складності, намагається виконувати вокальний
репертуар середнього рівня складності; володіє навичками
та вміннями, які дають змогу відтворювати окремі
вокальні твори, що мають конкретну словесно-понятійну
основу, але не завжди сприймає та відтворює вокальні
твори, які потребують абстрактного мислення; називає та
пояснює основні музичні та вокальні терміни, але його
словниковий запас обмежений.

6 Учень може сприймати та виконувати значну частину

вокального матеріалу, але має слабо сформоване художнє
мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує
вокальні твори, його розповідь потребує уточнень та
додаткових запитань; має частково сформовані навички
вокально-виконавської діяльності; учень виявляє знання та
розуміння основних музичних та вокальних положень, але
не завжди вміє самостійно зробити аналіз, інтерпретацію,
порівняння, висновок щодо вокального твору.

41
 Учень має посередню музичну та вокально-виконавську
7 культуру; вільно володіє вокальним репертуаром
середньої складності; не вміє сприймати та виконувати
вокальні твори високої складності; при виконанні робить
помилки, які можуть бути виправлені за допомогою
вчителя; демонструє достатньо сформовані вокально-
технічні навички на репродуктивному рівні; має вокально-
слухові навички, сформовані на низькому рівні; не завжди
послідовно викладає свої думки; знає найважливіший
вокально-теоретичний матеріал, але знання недостатньо
стійкі; допускає термінологічні помилки; спостерігаються
помітні позитивні зміни у вокально-виконавській
діяльності учня.

8 Учень має достатню музичну та вокально-виконавську

культуру; вміє сприймати та виконувати вокальні твори
майже без помилок, але має репродуктивне мислення,
3.Достатній

йому бракує натхнення й запалу; демонструє добре

сформовані вокально-технічні та вокально-слухові
навички; не завжди вміло робить власні висновки,
проводить асоціації та узагальнення; відчуває складнощі у
використанні музичної та вокальної термінології при
спробі самостійно проаналізувати вокальний твір.

9 Учень має сформовану музичну та вокально-виконавську

культуру; добре володіє вокальним репертуаром у межах
програми, але трапляються поодинокі недоліки у
відтворенні вокальних творів; має достатньо сформований
комплекс вокально-технічних і вокально-слухових
навичок та вмінь; вільно володіє співацькою дикцією;
демонструє наявність високої співацької форманти;
правильно інтонує приголосні; співає інтонаційно чисто,
але не достатньо виразно, не завжди створює художній
образ; виявляє глибоке засвоєння вокально-теоретичного
матеріалу, але допускає несуттєві неточності у
використанні музичної та вокальної термінології; не
завжди самостійно систематизує та узагальнює вокальний
матеріал.

42
 Учень має високу музичну та вокально-виконавську
10 культуру; постійно приймає участь у концертах та
конкурсах; вільно володіє вокальним репертуаром у межах
програми; має сформовані вокально-технічні й вокально-
слухові навички та вміння; співає виразно, створюючи
яскравий художній образ; має міцні, ґрунтовні знання;
вільно застосовує музичну та вокальну термінологію, але
не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо
вокального твору; йому важко інтерпретувати окремі
вокальні твори.

Учень має високу музичну та вокально-виконавську

культуру; постійно приймає участь у концертах, посідає
11 призові місця на конкурсах; добре володіє вокальним
репертуаром високого рівня складності; має артистичні
здібності; демонструє розвинуті вокально-технічні й
вокально-слухові навички та уміння; вміє використовувати
4.Високий

набуті знання, навички та уміння у нових вокальних

творах; демонструє володіння музичним та вокальним
тезаурусом, його знання усвідомлені та міцні; вміє
систематизувати, узагальнювати, аналізувати,
інтерпретувати вокальні твори, асоціювати їх з творами
інших мистецтв та життєвими явищами.

Учень має високу музичну та вокально-виконавську

12 культуру; постійно приймає участь у концертах, посідає
призові місця на конкурсах; вільно володіє вокальним
репертуаром високого рівня складності; має розвинуті
вокально-технічні й вокально-слухові навички та вміння;
має яскраві артистичні здібності; здатний узагальнювати,
свідомо сприймати та інтерпретувати вокальні твори;
демонструє вільне володіння музичним та вокальним
тезаурусом, свідомо використовує отримані знання у
роздумах, висновках та узагальненнях щодо вокальних
творів; рівень естетичного світосприйняття і світовідчуття,
художнього мислення достатньо високий, може
самостійно використовувати набуті знання, навички та
уміння у вокально-виконавській діяльності.

43
 Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до програми курсу за вибором
«СОЛЬНИЙ СПІВ»
(1-11 класи)

Укладач: Маруфенко О. В.

Суми: Видавництво СумДПУ, 2013 р.

Свідоцтво ДК № 231 від 02.11.2000 р.

Відповідальна за випуск А. А. Сбруєва

Комп’ютерна верстка Ю. С. Нечипоренко

Здано в набір 8.04.13. Підписано до друку 10.05.13.

Формат 60х84/16. Гарн. Times. Друк ризогр.
Папір офсет. Умовн. друк. арк. 2,6. Обл.-вид. арк. 2,2.
Тираж 100 прим. Вид. № 54.

Видавництво СумДПУ імені А. С. Макаренка

40002, м. Суми, вул. Роменська, 87

Виготовлено на обладнанні СумДПУ імені А. С. Макаренка

44