Матеріал уроку

Стиль (від латин, stilus— паличка для письма) літературної мови — різновид мови, що
характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які
найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в певних умовах. Це
своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних засобів із
певною метою в конкретних умовах й обставинах. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль
— це власні слова на власному місці.

Кожен стиль має:

сферу поширення і вживання (коло мовців)',

функціональне призначення {регулювання стосунків, повідомлення, вплив,

спілкування тощо);

характерні ознаки (форма та спосіб викладу);

систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні

форми, типи речень тощо).

Ці складові конкретизують, оберігають, певною мірою обмежують, унормовують

кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови.

Досконале знання специфіки кожного стилю, його різновидів, особливостей —

надійна запорука успіхів у будь-якій сфері спілкування.

Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену систему

стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний,
офіційно-діловий та конфесійний (За М. Зубковим).

Дослідження-відновлення

За поданою характеристикою визначте, про який стиль мовлення йдеться.

Цей стиль задовольняє потреби суспільства в державному, громадському,

політичному та економічному житті й представлений різноманітними діловими
паперами. Характеризується чіткістю, логічністю викладу та наявністю стандартних
висловів і мовних кліше.

Цей стиль висвітлює діяльність людини в усіх сферах життя, а його основне
призначення — активний вплив на слухача (читача), пропаганда ідей та переконань.

У цьому стилі надзвичайно яскраво виявляється індивідуальність особистості. Цей

стиль є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.
 Специфіка цього стилю виявляється насамперед в усному спілкуванні, яке нерідко
супроводжується мімікою, жестами й часто буває насичене емоційно забарвленими
виразами, словами із суфіксами пестливості, згрубілості.

Для цього стилю характерна логічна стрункість викладу думки, вживання слів у
прямому значенні. Йому не властиві образність та емоційність. Авторське «я» у цьому
стилі відсутнє.

Робота з таблицею

► Накресліть таблицю. Доповніть її даними про особливості стилів української

мови.

Стилі української мови

Сфера Форма Мовні

Назва Мета
Жанри спілку реалізації особливості
стилів мовлення
вання стилю стилю

Мис Монолог Використовуються

всі мовні засоби
тецтво
Різнобічний
Художній Оповідання,
вплив на слова
повість,вірш, думки і
почуття
роман,комедія людини

Розмовний
 Публіцист
ичний

Офіційно-
діловий

Конфесійний

Науковий

Епістолярний

Робота з текстовим матеріалом

► Прочитайте уривки. Визначте їхню стильову приналежність. Укажіть жанр, мету

мовлення, сферу спілкування та форму реалізації стилю. Доведіть свою думку,
охарактеризувавши мовні особливості кожного з уривків.
 Текст М 1

У Японії ввічливість — понад усе. Наприклад, слово «арігато» іноземці сприймають

як «дякую», у дійсності ж воно означає інше: «Ви ставите мене у складне становище»,
слово «сумімасен» — «Тепер мені ввік із вами не розрахуватися». За підрахунками
мовознавців, ці слова в японській мові використовуються найчастіше. У розмовах
люди намагаються уникати всіляко слів «ні», «не можу», «не знаю», ніби це страшна
лайка; відмову японці звикли висловлювати не прямо, а за допомогою алюзій;
наприклад, коли японець хоче відмовитися від чаю, він каже: «Мені вже й так
прекрасно» (З посібника).

Текст М 2

Ну, а Тараса Шевченка всі читали? — запитав учитель.

Всі, всі! — відгукнулись хором хлопці й дівчата.

А Франка, Лесю Українку?..

Цього разу загули вже не так дружно...

Ну, а бажання читати книги у вас є? — запитав Василь Олександрович.

Та є. Особливо коли книги цікаві: про пригоди всілякі.

А я люблю фантастичні...

А я про шпигунів...

А мені вірші дуже подобаються,— призналася Маринка...

То, може, з вас хтось вірші пише? — поцікавився вчитель.

Але ніхто не зізнався в тому, бо ж якось ніяково й соромно. Хоч були такі, що й
писали (І. Цюпа).

Текст М З

На світі є чимало пам’ятників великим, меншим, ще меншим і зовсім маленьким

людям. Пам’ятника ж Учителю немає. Як і самому життю: оскільки життя — просто
життя. А Вчитель — просто вчитель.

Я ставлю знак рівності між цими двома неосягненими величинами з повним

усвідомленням того, що вчитель живе в кожній людині.

...Час і прогрес міняють і ландшафт, і професії деякі відходять в архів. Та серед

небагатьох незмінних величин є одна, найверховніша — Вчитель. І через віковіччя він
так само захо- дитиме в клас, і вже школярам третього і грядущих тисячоліть
відкриватиме теж незмінні величини: Батько, Мати, Вітчизна, Народ. Схиляю голову в
глибокій шанобі перед тобою, Вчителю (За Б. Олійником).

Текст М 4

Якось раз над містечком стояла тиха місячна, літня ніч. Високо, трохи не серед неба,
стояв місяць, ясний, блискучий, повний. Синє небо аж лисніло, а ясний місяць неначе
одлип од неба, висів, як блискуча куля, над самісіньким містом, заглядаючи в Рось.
Надворі ясно, хоч голки визбирай! (І. Нечуй- Левицький).

Текст № 5

ПРОТОКОЛ № З Обговорення залікового уроку з української мови студентки

українського мовно-літературного факультету

12.10.2006

ПРИСУТНІ:

ГОЛОВА:

СЕКРЕТАР:

12 студентів-практикантів, керівник практики, вчителі української мови та

літератури, викладач-методист Н. Г. Вікторіна Д.В. Кравченко

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Обговорення залікового уроку з української мови студентки п’ятого курсу

українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненкаХНПУ
імені Г. С. Сковороди С.С. Софі- єнко, проведеного в 9-А класі спеціалізованої ніколи
№ 3 м. Харкова.

СЛУХАЛИ:

Студентку-практикантку С. С. Софієнко із самоаналізом. Викладача-методиста Н. Г.

Вікторіну, яка подала глибокий аналіз уроку. Було наголошено, що на уроці студентка
застосувала значну кількість різних вправ, а також указано на розроблену студенткою
таблицю сполучників, що значно спростило роботу.

Вчителя української мови Л. І. Петренко, яка запропонувала оцінити урок С.С.

Софієнко високим балом. Студентку-практикантку Н.А. Гончаренко.

УХВАЛИЛИ:

Оцінити залікове заняття студентки-практикантки С. С. Софієнко на «11»

(одинадцять) балів.

ГОЛОВА: Н. Г. Вікторіна

СЕКРЕТАР:

Д. В. Кравченко

Текст М 6

Господи Боже, Спасе мій! Чому Ти мене покинув? Помилуй мене, Владико, яко Ти
єси єдиний Чоловіколюбець. Спаси мене, грішного, єдиний Боже безгрішний! Ізбав
мене від скверни мого беззаконня, яко не зав’яз я в тенетах ворожих на віки вічні.
Визволи мене з пащі цього ворога, що наче лев, рикаючи, ходить, бажаючи мене
пожерти. Піднеси силу Твою і прийди, щоби спасти мене. Зблисни блискавицею Твоєю
і прожени його, аби щез він з-перед лиця Твого (Києво-Печерський Патерик).

Текст М 7

До М.К. Заньковецької.

Ясная Зоре нашого кону,

Славетна пані-добродійко,

Маріє Костянтинівно!

Городяни запрошують Вас взяти участь у виставі «Наталки Полтавки» під час
святкування постанови пам’ятника нашому славному письменникові Котляревському.
До їх запросин ударяюсь і від себе до Вас, наша ясна Зоре, з низьким уклоном:
допоможіть нам відбути наше святкування, як воно годиться задля такого значного для
усього краю свята. Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа
не обділить нас своєю ласкою, а Ваше чуле серце не обмине теплою прихильністю до
нашого благання і жаги — бачити поряд із такими талановитими вистав- никами
«Наталки Полтавки», як Кропивницький, Саксаганський, Садовський і Затиркевичка, і
Вас, наша яскрава Зоре!..

Жінка моя гаряче обійма Вас і запрошує до своєї власної хати, хоч і далеко від
города (на 3-й Кобищанській улиці), зате серед саду зеленого, на подвір’ї пишному
примостилася і рада- радісінька прикрити Вас і від спеки сонячної, і від гаму та кіп-
тяги городянської.

Приїздіть, будь ласка!

До Вас усім серцем прихильний

П. Рудченко