СТИЛІСТИЧНІ

ОСОБЛИВОСТІ
ЧАСТИН МОВИ
■ Завдання:
■ зрозуміти суть понять «стилістична норма», «стилістична
помилка»;
■ навчитися знаходити в тексті стилістично забарвлені
морфологічні засоби, варіанти граматичних форм;
■ усвідомити важливість стилістичних умінь.
■ Кожна частина мови має певні стилістичні
засоби. Вони пов’язані з тим, що:
- слова різних частин мови вживаються в різних
стилях з неоднаковою частотою;
- кожна частина мови має граматичні
особливості, синонімічні форми – нейтральні та
стилістично марковані.
 Іменникик Надають висловлюванню ґрунтовності, розважливості

Дієслова
Надають тексту динамічності, експресивності

Займенники Роблять текст особистіснішим, навіть інтимнішим

Прислівники Деталізують й увиразнюють перебіг подій, про які йдеться в тексті

 Виступають як стилістично нейтральні слова, проте іноді

вживання числівників конкретизує висловлене в кількісних вимірах
Числівники або ж підкреслює надто велику кількість чогось.
Найвиразніше стилістичні особливості
кожної з частин мови виражаються у
зіставленні їхніх синомічних граматичних
форм – нейтральних і стилістично
маркованих.
Морфологі граматичні лікар (стилістично нейтральне слово, означає професію,
чні форми слова, вживається в будь-якому стилі), лікарка (означає особу
синоніми  які жіночої статі, що має певну професію, вживається в
розрізняютьс художньому й розмовному стилях), лікарша (слово має
я засобами розмовно-просторічний відтінок, уживається тільки в
граматичног розмовному стилі, часто з іронічно-негативним
о вираження забарвленням, напр.: Інженершу зустрічаю – здуру
і голову втрачаю. (П. Біба.); червона (стилістично
стилістични нейтральне слово) – червоная (вживається тільки в
м художньому стилі – здебільшого в поетичних творах,
уживанням напр..: Червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна
піднімається вгору… (Дніпрова
Чайка); біжіть (стилістично нейтральне слово)
– біжіте (слово несе відтінок експресивності,
вживається в художньому та публіцистичному стилях,
напр.: Гей, біжіте, панські слуги, та спіймайте вітра в
полі! (Леся Українка.)
■ Із певною стилістичною метою в художніх текстах іноді використовуються форми середнього
роду іменника замість форм чоловічого й жіночого родів, що надає висловлюванню емоційного
забарвлення – інколи співчутливого, інколи – зневажливо негативного або сатиричного відтінку
(напр.: …А я було трохи не голе, таке убоге… (Т. Шевченко.)
■ Стилістичними ознаками виділяються іменники спільного роду. Більшість їх є стилістично
нейтральними (сирота, староста, листоноша). Частина ж іменників спільного роду виражає
негативні відтінки значення (зайда, приблуда, гуляка, злодюга, гультіпака, зануда). Деякі
мають позитивне  забарвлення   і  увиразнюють   співчутливе  ставлення    (бідолаха,
■ сіромаха, невдаха). Використовуються такі іменники в розмовному  і художньому стилях.

■ Числові форми частин мови також мають стилістичні особливості. Іменники, що мають форму
лише однини (мідь, сталь), уживаються в книжних стилях – науковому та діловому. Проте
іноді такі іменники у формі множини вживаються у висловлюваннях наукового стилю (шуми в
серці, болі в шлунку, приписані мінеральні води, командні висоти, високоякісні вина).
■ Стилістично маркованими можуть бути займенники. Так, займенник ми може
вживатися на позначення однієї особи (автора дослідження) в науковому стилі,
тоді як займенник ви вживається у звертанні до однієї особи з метою вияву
пошани в художньому (епістолярному) та розмовному стилях.
■  Поширеним стилістичним засобом є використання в ролі звертання іменника-
назви неістоти й формі кличного відмінка в художньому стилі (напр.: Люблю я,
Києве, твою врочисту сутінь вечорову… (М. Упеник.)
■ З певною стилістичною метою можуть уживатися дієслова. Так, форми одного
способу дієслова можуть уживатись у ролі іншого способу (у розмовному та
художньому стилях). Наприклад, у ролі наказового способу може бути вжито
форму дійсного: Завтра прийдеш вчасно і не спізнишся ні на хвилину! У ролі
наказового способу може вживатися неозначена форма дієслова: Сидіти! Слухати
й не сперечатися!
Частина Стилістичні особливості Приклади
мови
Іменник Іменники чоловічого роду ІІ відміни мають у давальному відмінку однини Та й не дала тому козакові
и закінчення –ові після основи на твердий приголосний та -еві, -єві – після ні щастя, ні долі.
основ на м’який або шиплячий приголосний.  
 
 

Паралельне закінчення давального відмінка -у, -ю, яким варто користуватися Передай листа товаришеві
тоді, коли поряд стоять у цьому відмінку два іменники чоловічого роду. Бондаренку.
 
 

Паралельні форми родової належності мають іменники, що позначають осіб Учителька Наталія
жіночої статі за їхньою професією чи характером діяльності. Форми з -к(а) Петрівна.
вживають у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. В Кандидат наук Олена
офіційно-діловому мовленні перевагу надають формам чоловічого роду. Славінська.
Прикмет- Повні форми прикметників використовуються в Вийди,
ники усіх стилях, вони є стилістично нейтральними. дівчинонько, моя
Нестягнені форми повних прикметників вірная.
властиві переважно фольклору й поезії.  
 
 
 

Проста форма вищого та найвищого ступенів Бережімо честь

порівняння прикметників уживається в усіх стилях, народу –
складена форма прийнятніше для наукового та найкоштовнішу
офіційно-ділового стилів. перлину.
Займенники Використання множинних форм Ми й не таких
займенників ми, ви, вони, нам, вам бачили.
замість я, ти, ви, вона.

Дієслова У художньому, розмовному й Їду я недавно через

публіцистичному стилях уживають міст Патона й бачу
теперішній час замість минулого. дивну рекламу.

Дієслова, що довші на один склад, є Питає –пита, беремо –

нейтральними, а коротші берем.
використовують у розмовному та
художньому мовленні.
■ Виконайте завдання гри «Перший
мільйон. Морфологія. Підготовка до ЗНО».
Режим доступу: https://
learningapps.org/2220937
■ Виконайте вправу «Знайди зайве». Визначте
частини мови.
■ Вдень, учора, сьогодні, по двоє.
■ Ого-го, гей, ах, проте
■ Малюючи, написавши,намальований, опинившись.
■ Весь, сам, кожний, той.
■ Десять, десятий, десяток, десятеро.
Гра «Службові частини мови»
■ https://ukrerudyt.com/test.php?test=264
Гра «Самостійні частини мови
■ https://ukrerudyt.com/test.php?test=252
Гра «Перевір себе»
■ https://studway.com.ua/mova-urok-2/
 Тести
1.З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
1.Робінзон створював з (1)нічого — і створив світ. (2)Манілов бачив ідеал у хмарах — і жив,
провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?
А іменник Б прикметник В займенник Г дієприкметник (форма дієслова) Д прийменник
2. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лише для того, (4)щоб не думати.
А займенник Б числівник В прислівник Г сполучник Д частк
3. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у
високій (4)блакиті.
А іменник Б прикметник В дієприкметник (форма дієслова)
Г прийменник Д сполучник
4. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Вітчизна твоя починається з пісні, (1)що мати співа, і з того, на що (2)споконвіку ніхто (3)не
 (4 )відніме права.
А займенник Б дієслово В прислівник Г сполучник Д частка
5. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина не раз переживала дні сили
(2)і слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли
гинули не (4)сотні й тисячі, а мільйони й дочок і синів.
А іменник Б займенник В числівник Г прислівник Д сполучник
6. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
(1)Перепрошую, історія України та (2)її культури (З)більш цензурована, (4)як написана.
А займенник Б прислівник В сполучник Г частка Д вигук
 Відповіді
1. 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Д.
2. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г;
3. 1) Г, 2) Б, 3) Д, 4) А;
4. 1) А, 2) В, 3) Д, 4) Б
5. 1) Д, 2) Г, 3) В, 4) Б
6. 1) Д, 2) А, 3) Б, 4) В;