УДК 372.

10
Литвиненко Н.П. ⃰

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

КІБЕРБЕЗПЕКИ США ЗА ПРЕЗИДЕНТСВА Д. ТРАМПА

Анотація. Аналізуються основні проблеми та перспективи реалізації

стратегії кібербезпеки США на сучасному етапі. Показано, що політика
безпеки США багато в чому спирається на глобальний інформаційний
простір і визначається рядом важливих чинників. Перш за все, об’єктивна
перевага Сполучених Штатів як за рівнем розвитку інформаційно-
комунікаційних технологій, так і за ступенем присутності в кіберпросторі,
виявляє помітний вплив на світову політику. Ситуація, що склалася
обумовлена не тільки значною технологічною перевагою США, але і їх
активною участю у формуванні глобальної інформаційної інфраструктури.
Крім цього, за останнє десятиліття в США були системно і науково
опрацьовані підходи до забезпечення кібербезпеки і використання у
військово-політичних цілях, що знайшло відображення у відповідних
основоположних документах.
Ключові слова: кібербезпека, стратегія, США, технології, Конгрес,
Міністерство оборони, Росія, Китай, Україна.

Annotation. The main problems and prospects for the implementation of the
US cybersecurity strategy at the present stage are analyzed. It is shown that the US
security policy is largely based on the global information space and is determined
by a number of important factors. First of all, the objective superiority of the
United States in terms of both the level of development of information and
communication technologies and the degree of its presence in cyberspace has a
significant impact on world politics. The current situation is conditioned not only

⃰
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
by the significant technological advantage of the United States, but also by their
active participation in the formation of the global information infrastructure. In
addition, over the past decade, the US systematically and scientifically worked out
approaches to ensuring cybersecurity and use for military and political purposes,
which is reflected in the relevant basic documents.
Keywords: cybersecurity, strategy, USA, technology, Congress, Ministry of
Defense, Russia, China, Ukraine.

Аннотация. Анализируются основные проблемы и перспективы

реализации стратегии кибербезопасности США на современном этапе.
Показано, что политика безопасности США во многом опирается на
глобальное информационное пространство и определяется рядом важных
факторов. Прежде всего, объективное превосходство Соединенных
Штатов как по уровню развития информационно-коммуникационных
технологий, так и по степени присутствия в киберпространстве,
оказывает заметное влияние на мировую политику. Сложившаяся ситуация
обусловлена не только значительным технологическим преимуществом
США, но и их активным участием в формировании глобальной
информационной инфраструктуры. Кроме этого, за последнее десятилетие
в США были системно и научно проработаны подходы к обеспечению
кибербезопасности и использованию в военно-политических целях, что
нашло отражение в соответствующих основополагающих документах.
Ключевые слова: кибербезопасность, стратегия, США, технологии,
Конгресс, Министерство обороны, Россия, Китай, Украина.

Постановка проблеми. Інформаційний простір є одним з феноменів

глобалізації, а кіберзагрози відповідно є глобальними загрозами міжнародній
безпеці, протидія яким можлива тільки за допомогою активної взаємодії та
співпраці поміж учасниками міжнародної системи. Система забезпечення
кібербезпеки США продовжує розвиватися і вдосконавлюватися. Основну
роль в цьому процесі відіграє Міністерство оборони. Питання кібербезпеки
інтегруються в загальний процес забезпечення національної безпеки США.
Найбільше занепокоєння викликає те, що пріоритетним напрямком
декларується розробка наступальної кіберзброї. Разом з тим в посадовцями
Міністерства оборони США стверджується, що основним політичним
інструментом протидії кіберзагрозам є стримування. Більш того, серед
ключових загроз американській кібербезпеці називаються дії Росії, Китаю і
недержавних акторів, наприклад «Ісламської держави», кримінальних
угруповань тощо. Російська Федерація розглядається як один з багатьох, але
не єдиний супротивник в кіберпросторі, разом з тим, в подальшому, не
виключається і співпраця з нею в даній області [1].
Метою статті є визначення ступеня кіберзагрози національній безпеці
США і шляхи її подолання за президентства Д. Трампа.
Аналіз останніх досліджень и публікацій. Серед зарубіжних фахівців
в галузі інформаційної та кібербезпеки, необхідно особливо виділити роботи
К. Гірса, Н. Інкстера, С. Гайкена, Т. Томаса, Ф. Бомарда, Ш. Шѐлберга, Е.
Тікко, К. Вілсона, М. Сміт, Т. Люма, Філіпа Говарда, Дж. Роллінса тощо.
Варто відзначити, що в цілому простежується загальна прихильність
західних дослідників проблеми американської парадигми кібербезпеки. Це
накладає певний відбиток на весь контекст досліджень, хоча і не тягне за
собою відмову від критики політики США в сфері кібербезпеки.
Основні результати дослідження. Глава Пентагону Е. Картер 24
квітня 2015 р презентував оновлену стратегію кібербезпеки з урахуванням
російської загрози. Нова стратегія кібербезпеки Пентагона називає Росію і
Китай головною загрозою національним інтересам США. У попередній
редакції стратегії від 2011 р. російська загроза в кіберпросторі зовсім не
згадувалася. Як свідчить прес-реліз Пентагону, опублікований документ є
«доповненням існуючої стратегії 2011 року», однак за фактом є більш
детальним і розширеним планом, а сам його текст за обсягом удвічі
перевершує оригінальний документ. З тих пір стався скандал навколо
програми «PRISM» та інших викриттів з боку Е. Сноудена, обвалення
серверів «Sony» північнокорейськими «хакерами», численні проникнення
китайських і російських хакерів у внутрішні мережі американських компаній
і відомств. Фактично стратегія 2011 р. морально застаріла і вимагала
суттєвого оновлення відповідно до вимог часу [2].
У порівнянні з новим документом первісна стратегія також містила в
собі п’ять «стратегічних ініціатив». Більшість з них повторюються і в
документі 2015 р. Наприклад, за чотири роки в питанні захисту власних
мереж Пентагону акцент змістився з «підтримки кібергігіени» на загальне
зміцнення інтернет-безпеки, а також вибіркову підтримку найбільш
важливих або вразливих місць системи. Кібергігіена ж означає базову
підтримку безпеки на рівні окремого комп’ютера або невеликої мережі.
Слабо змінилися і пункти, що присвячені інноваціям в інтернет-галузі, найму
нових фахівців і співпраці з міжнародними і американськими структурами,
комп’ютеризації армії. В цілому документ 2015 р. представляє собою
деталізовану версію першої стратегії, в якій не були розписані навіть
конкретні союзники США в Європі і Азії [2].
Отже, нова військова Кіберстратегія складається з п’яти стратегічних
цілей, які ставить перед кіберкомандуванням міністр оборони США Е.
Картер:
Перша стратегічна ініціатива – створення і підтримка боєготовності сил
і можливості проводити операції в кіберпросторі. Дана стратегічна мета є
логічним продовженням попередньої ініціативи, в якій декларувалося намір
максимально реалізувати американський потенціал і перевага в
кіберпросторі. У 2011 р. бурхливі дискусії розгорнулися навколо розробки і
застосування наступальної кіберзброї в американській військовій доктрині. В
результаті фрагмент документа, присвячений наступальній кіберзброї, тоді
залишився засекреченим. За нової стратегії кібероперації розглядаються як
дієвий інструмент протидії кримінальним елементам і іншим загрозам
національній безпеці США;
Друга стратегічна мета – забезпечення захисту військових мереж, яка
також логічно продовжує стратегічну ініціативу-2011 р., тим більше що з
моменту її публікації стався, можливо, наймасштабніший витік секретної
інформації в історії США. Реакцією на викриття Е. Сноудена стало
прийняття різноманітних організаційних, правових і навіть кадрових заходів,
необхідних для захисту військових інформаційних мереж. Найбільш
помітним результатом стала відставка глави АНБ і керівника
кіберкомандування генерала К. Александера;
Третя стратегічна мета – зміцнення міжвідомчого співробітництва для
протидії кіберзагрозам. Очевидно, що функція захисту кіберпростору не
може виконуватися виключно силами Міноборони. В системі державної
влади США створено безліч інститутів, структурних підрозділів, які так чи
інакше беруть участь в забезпеченні кібербезпеки;
Четверта стратегічна мета розкриває особливості американської
доктрини стримування кіберзагроз. Очевидно, що стримування ядерного
конфлікту або застосування звичайних озброєнь має зовсім іншу природу,
ніж стримування кіберзагроз. У доктрині декларується намір інтегрувати
наступальний кіберпотенціал в військове планування, для того щоб
використовувати різні інструменти сили для запобігання ескалації конфлікту;
П’ята стратегічна мета – посилення міжнародного співробітництва в
сфері кібербезпеки. Міністерство оборони вже декларувало таку ініціативу в
межах попередньої стратегії кібербезпеки 2011 р. В цьому контексті слід
зазначити, що за минулий час були досягнуті помітні результати. Зокрема
налагоджено співпрацю з Китаєм, Індією, активна робота ведеться в рамках
НАТО. Аналогічна угода була підписана і з Росією в рамках Президентської
комісії, робота якої, однак, була припинена через загострення протиріч в
зв’язку з подіями в Україні. З одного боку, в новій редакції доктрини не
розглядаються перспективи масштабного протистояння з Росією в
кіберпросторі. З іншого боку в розділі, присвяченому міжнародному
співробітництву, йдеться про те, що «якщо російсько-американське військове
співробітництво відновиться, продовжиться і діалог щодо забезпечення
стратегічної стабільності в кіберпросторі» [1].
Аналізуючи розвиток стратегії кібербезпеки за президентства Д.
Трампа багато аналітиків відзначають, що 45-й президент США демонструє
абсолютно різні реакції по відношенню до країн, що здійснюють хакерські
атаки на США: «він різко критикує Китай, а Росії все спускає з рук». Ця
різниця у ставленні стає ще більш очевидною зараз, оскільки Д. Трамп в
даний час обмірковує, чи потрібно скасувати санкції, введені проти Росії
колишнім президентом Б. Обамою в зв’язку з її передбачуваним втручанням
в хід президентських виборів 2016 р. Вона також дуже турбує експертів і
конгресменів, які стверджують, що, якщо говорити про двох головних
супротивників США в кіберпросторі, то хакерські атаки Росії були набагато
більш провокаційними.
Д. Трамп неодноразово звинувачував Китай в проведенні двох
масштабних хакерських атак, в результаті яких були вкрадені особисті дані
більше 20 мільйонів діючих і колишніх співробітників федеральних агентств.
Варто відзначити, що адміністрація Б. Обами відмовлялася публічно
звинувачувати Китай у цих атаках. Тим часом, Д. Трампу і його радникам
знадобилося три місяці, щоб прислухатися до висновків розвідувального
співтовариства США про те, що російський уряд стоїть за зломами систем
Демократичної партії і крадіжкою електронних листів, які в кінцевому
підсумку негативно позначилися на передвиборній кампанії Г. Клінтон. Хоча
кібератаки Росії і Китаю були в рівній мірі серйозними, високопоставлені
конгресмени з обох партій назвали хакерські атаки, вчинені Росією в
передвиборний період – а також подальшу публікацію вкрадених документів
– нападом на американську демократію [3].
Однак Д. Трамп неодноразово висміював спроби розвідувального
співтовариства покласти провину на режим В. Путіна, одного разу навіть
заявивши, що хакером, які зламали системи Демократичної партії, міг бути
хто завгодно, «хтось на дивані вагою в 400 фунтів». За словами фахівців в
сфері кібербезпеки, такий підхід Д. Трампа може виявитися передвісником
того, як його адміністрація буде вести себе по відношенню до урядів
іноземних держав, підозрюваних в цифрових стеженнях: США публічно
засуджуватимуть тільки ті країни, які не подобаються Д. Трампу. Однак, все
ж таки прихильники Д. Трампа сподіваються, що зміни полягатимуть в більш
чіткій готовності протистояти Китаю. В ході передвиборної кампанії Д.
Трамп регулярно жорстоко критикував Пекін, звинувачуючи його в
маніпулюванні курсом своєї валюти з метою нашкодити американським
компаніям [3].
Головні «військові пріоритети» адміністрації Д. Трампа, до яких
відносяться розгром «Ісламської держави», усунення бюджетних обмежень,
розробка нової стратегії кібербезпеки і пошук джерел підвищення її
ефективності. Однак в цьому списку немає жодної згадки про Росію, яку
високопоставлені представники військового відомства називають загрозою
номер один для США. Довгі роки високопоставлені керівники з Міністерства
оборони і розвідувального співтовариства називали Росію першочерговою
загрозою, оскільки ця країна володіє величезним ядерним арсеналом,
найсучаснішими можливостями для ведення кібервійни, модернізує свою
армію і з готовністю кидає виклик США і їх союзникам на Близькому Сході,
у Східній Європі та в інших регіонах світу [4].
У зв’язку з відчутною підтримкою Д. Трампа Російської Федерації, а
також в знак протесту проти реакції президента США Д. Трампа на
насильство в американському місті Шарлотсвілл, і рішення вийти з
паризького угоди про клімат його команду покинули вісім радників з
кібербезпеки. Як повідомляє «The Verge», вісім радників в листі про
відставку заявили, що «дії президента загрожують безпеці Батьківщини». У
листі йдеться про те, що адміністрація Д. Трампа неадекватно ставиться до
актуальних питань національної безпеки, і що Д. Трамп приділяв недостатню
увагу кіберзагрозам, що зростають, з якими стикаються США [5].
Більш того Д. Трамп запропонував на саміті «Великої двадцятки»
створити американо-російську групу з кібербезпеки, що безумовно виглядає
абсурдно. Після розмови з В. Путіним на саміті «Великої двадцятки» в
Гамбурзі влітку 2017 р. президент Д. Трамп оголосив, що вони вирішили
почати роботу над створенням захищеної від впливів ззовні робочої групи з
кібербезпеки, завданням якої стане протидія атакам хакерів під час виборів і
виборчих кампаній. Експерти піддали ідею жорсткій критиці, так що Д.
Трампу в результаті довелося від неї відмовитися. Однак Росія і США
продовжують вести співпрацю в області проблематики віртуального світу на
майданчиках різних організацій. Початок XXI століття не додав
американсько-російській співпраці в кіберпросторі нових імпульсів. Не
дивлячись на те, що дві держави об’єднали свої зусилля в боротьбі з
тероризмом, у віртуальній сфері цього не можна констатувати [6].
Взаємодія в кіберпросторі часто виступає віддзеркаленням стану
двосторонніх контактів між країнами. Зараз відносини між США і Росією
знаходяться в найнижчій точці за всю історію, тому віртуальний простір
стане, скоріше, сферою виникнення нових конфліктів, ніж співробітництва.
Перспектива створення групи, про яку говорили Д. Трамп і В. Путін, або
хоча б угоди, аналогічної тієї, що вже підписали Вашингтон і Пекін, здається
зараз малоймовірною. Це пов’язано з тим, що Китай і Росія займаються в
кіберпросторі операціями абсолютно різного характеру. Проте, від спроб
зав’язати діалог з росіянами, на думку американських експертів,
відмовлятися не варто, адже існування каналів зв’язку дозволяє знизити
ризик ескалації конфлікту через одиничні інциденти [6].
У свою чергу слід також відзначити підвищення інтересу до України в
питанні про співпрацю в сфері кібербезпеки. Так, в Конгресі США
представили законопроект про співпрацю з Україною в сфері кібербезпеки,
який визначає, що політикою США буде надання допомоги уряду України в
удосконаленні власної стратегії кібербезпеки. Законопроект, поданий в
Конгресі США, спрямований на допомогу Україні в розробці власної
стратегії кібербезпеки. Члени комітету у закордонних справах Палати
представників США і Конгресового українського корпуса демократ Б. Бойл і
конгресмен-республіканець Б. Фитцпатрик представили проект закону про
співпрацю США з Україною в питаннях кібербезпеки. Законопроект зокрема
визначає, що політикою США буде надання допомоги уряду України в
удосконаленні власної стратегії кібербезпеки. Зокрема, мова йде про
встановлення найбільш сучасних оновлень для безпеки комп’ютерів органів
державної влади, в тому числі систем програмного захисту, покликаних
оберігати об’єкти критичної інфраструктури України. Крім цього, документ
спрямований на зменшення залежності України від російських технологій,
постійна участь України в програмах обміну інформацією та побудова
країною власних можливостей в сфері кібербезпеки.
В цьому контексті слід зазначити, що у грудні 2016 р. президент
України П. Порошенко заявив, що РФ розв’язала кібервійну проти України.
Він зазначив, що агресивні дії в кіберпросторі Росія веде і проти інших країн,
таких як США, Німеччина, Швеція тощо. У січні 2017 р. президент сказав,
що Україна може протистояти кібератакам Росії. 4 квітня міністр оборони
України Степан Полторак заявив, що за три роки РФ здійснила понад 7 тис.
кібератак на Україну [7].
Висновки. Згідно щорічній оцінці загроз національній безпеці
розвідувального співтовариства Сполучених Штатів, найсерйознішою
проблемою називаються саме загрози в кіберпросторі. Безпека кіберпростору
– колосальна відповідальність, яка обмежується далеко не тільки захистом
військової інформаційної інфраструктури, але і гарантією безпеки всього
американського інформаційно-технологічного комплексу, що включає
комерційні та цивільні мережі.

Список використаних джерел

1. Шариков П. США отгораживаются от угроз стеной
кибербезопасности [Електроний ресурс] / П. Шариков // Независимая газета.
– 18.05.2015. – Режим доступу: http://www.ng.ru/dipkurer/2015-05-
18/9_usa.html
2. Химшиашвили П. Пентагон обновил стратегию кибербезопасности с
учетом российской угрозы [Електроний ресурс] / П. Химиашвили / РБК. –
24.05.2015. – Режим доступу: http://www.rbc.ru/politics/24/04/2015
/553a180f9a7947416a95da37
3. Bennet C. Trump talks tough on China’s hacking. Why not Russia’s?
[Електроний ресурс] / C. Bennet // Независимая газета. – 01.28.2017. – Режим
доступу: http://www.politico.com/story/2017/01/trump-russia-china-hacking-
234301
4. Hudson J. Russia Missing from Trump’s Top Defense Priorities,
According to DoD Memo [Електроний ресурс] / John Hudson // Foreign Policy.
– 26.12.2016. – Режим доступу: http://foreignpolicy.com/2016/12/20/russia-
missing-from-trumps-top-defense-priorities-according-to-dod-memo/
5. От Трампа ушла группа советников по кибербезопасности
[Електроний ресурс] // Новое время. – 28.08.2017. – Режим доступу:
http://nv.ua/world/countries/ot-trampa-ushla-gruppa-sovetnikov-po-
kiberbezopasnosti-1752765.html
6. Kozłowski A. Współpraca USA-Rosja w cyberprzestrzeni [Електроний
ресурс] / Andrzej Kozłowski // Defence24. – 07.08.2017. – Режим доступу:
http://www.cyberdefence24.pl/640774,wspolpraca-usa-rosja-w-cyberprzestrzeni-
analiza
7. В Конгрессе США представили законопроект о сотрудничестве с
Украиной в сфере кибербезопасности – посольство Украины [Електроний
ресурс]/Гордон.–19.10.2017. – Режим доступу: http://gordonua.com
/news/politics/v-kongresse-ssha-predstavili-zakonoproekt-o-sotrudnichestve-s-
ukrainoy-v-sfere-kiberbezopasnosti-posolstvo-ukrainy-182156.html