1. Дайте визначення основним видам в’язей.

Охарактеризуйте
реакції сил, накресліть схеми.

Відповідь: Тіла, які обмежують рух цього тіла в просторі,

називають в'язями. Силу, з якою в'язь діє на певне тіло, називають
реакцією в'язі.
Реакція в'язі є силою протидії і завжди має напрямок,
протилежний силі дії певного тіла на в'язь. Реакція в'язі завжди
спрямована в бік, протилежний неможливому рухові.
Під час розв'язування задач реакції в'язей у більшості випадків
невідомі.
Залежно від характеру закріплення тіл розрізняють кілька типів
в'язей:

1) Ідеально гладка поверхня

Реакція N спрямована вздовж нормалі до поверхні у бік тіла.

а) б)
Рис. 4
2 ) Опорна точка чи ребро
Реакція N спрямована перпендикулярно до поверхні тіла чи
дотичної до опорної поверхні в бік тіла.

Рис. 5

3) Гнучка в'язь (нитка, ланцюг, канат)

Гнучка в'язь може бути тільки розтягнутою, тому
реакція T спрямована вздовж в'язі до точки підвісу.
 Рис. 6

4) Ідеальний стрижень, кінці якого кріпляться шарнірно,

навантажений на кінцях. Реакція S спрямована за прямою, яка
проходить через центри шарнірів і прикладена до шарніра об'єкта,
рівновагу якого вивчають. Ідеальний стрижень працює на розтяг або
стиск.

Рис. 7

5) Рухомий циліндричний шарнір. Опора складається з двох

обойм: верхньої, жорстко зв’язаної з балкою, і нижньої, поставленої на
котки. В'язь дозволяє тілу обертатися навколо осі шарніра і рухатися
разом із шарніром уздовж опорної поверхні. РеакціяR спрямована
перпендикулярно до опорної поверхні.
 6) Нерухомий циліндричний шарнір (радіальна вальниця,
петля).

Реакція лежить у площині, перпендикулярній до осі шарніра,

напрям її невідомий. Під час розв'язку задач реакцію показують
складниками Rх і Ry.

7) Сферичний шарнір, упорна вальниця, підп'ятник

 2. Дайте характеристику тертю ковзання.

Відповідь: Коефіціє́нт тертя́ ковзання — відношення сили тертя

ковзання до нормальної сили N, що притискує тіла одне до

одного[1].

Перші наукові міркування на тему тертя твердих тіл були виявлені в

записах Леонардо да Вінчі. У них багато правильних тверджень,
підкріплених розрахунками, наприклад, вказано на пропорційність
опору тертя навантаженню на поверхні тіл, що труться і на те, що тіла
з шорсткою поверхнею мають
більший опір тертя.

Він був відкритий Леонардо

да Вінчі, який вважав, що
коефіцієнт тертя зазвичай
дорівнює 0,25.

У 1699 році оригінальні роботи на

тему тертя в щорічниках
Французької королівської академії
наук опублікував Г. Амонтон. Він
знову відкрив забутий закон тертя Леонардо да Вінчі: сила тертя
пропорційна навантаженню на поверхні, що труться, не залежить від
розмірів тіл, а коефіцієнт тертя не змінюється і є рівним 0,3.

Вперше поняття про коефіцієнт тертя застосував Леонардо да Вінчі,

пізніше Г. Амонтон,

Коефіцієнт тертя ковзання f залежить від матеріалу та фізичного стану

поверхонь контактуючих тіл (ступеня обробки поверхонь,
температури, вологості тощо). Значення коефіцієнта тертя ковзання
встановлюють експериментально й наводять у довідковій літературі.
Значення f для деяких матеріалів подано в табл. 7.1.

Сталь по сталі 0,15

Сталь по льоду 0,027

Дуб по дубу (поперек волокон) 0,54

Дуб по дубу (вздовж волокон) 0,62

Цегла по бетону 0,76

Метал по дереву 0,5-0,6

3. Задача

Тіло масою m= 10кг утримується в рівновазі силою F на

шорсткій похилій площині. Кут нахилу похилої

площини β = 30о, а кут нахилу сили F до похилої площини α=

20о. Коефіцієнт тертя стичних поверхонь f = 3,0. Визначити
величину сили при рівновазі тіла на шорсткій похилій
площині.
Розглядаючи тіло як вільне, прикладемо до нього активні сили F і G, реакцію N з боку площини та силу

тертя Fтр, яка виникає між тілом і площиною. Вибираємо вісь координат, як показано на малюнку, і

складаємо рівняння рівноваги:

 4. Записати правила побудови епюр розтягу – стиску.
Відповідь:

Подовжня сила N в перерізі чисельно дорівнює сумі алгебри проекцій

усіх сил, прикладених по одну сторону від даного перерізу, на

подовжню вісь

стержня. Для епюр подовжніх сил характерні певні закономірності,

знання яких

дозволяє оцінити правильність виконаних побудов:

1. Епюри N завжди прямолінійні.

2. На ділянці, де немає розподіленого навантаження, епюра N - пряма,

паралельна осі; а на ділянці під розподіленим навантаженням - пряма

похилої.

3. Під точкою прикладення зовнішньої зосередженої сили на епюрі

обов'язково має бути стрибок (розрив першого роду) на величину цієї

сили.

4. Додатні значення відкладаються(у вибраному масштабі) над віссю

епюри, від‘ємні - під віссю. Правило знаків при побудові епюр

повздовжніх (осьових) сил:

повздовжня (осьова) сила вважається додатною, якщо вона викликає

розтяг, і

від’ємною, якщо викликає стиск.

5. Дайте характеристику стисненим стержням під час дії

критичної сили.
 Відповідь: Вперше формулу для визначення критичної сили
Fкр винайшов Леонард Ейлер – російський вчений
швейцарського походження. У цій формулі коефіцієнт
приведеної довжини стержня μ залежить від способу
закріплення його кінців. Фізична суть коефіцієнта μ полягає у
тому, що він показує скільки довжин стержня вміщується в
одній напівхвилі синусоїди.

6. Охарактеризуйте зубчасті передачі

Відповідь: Зу́ бчаста переда́ ча — механізм, що має два зубчасті

колеса, які можуть повертатися навколо осей, їх відносні положення
зафіксовано й одне зубчасте колесо повертає інше за допомогою
послідовної дії зубців, які перебувають у контакті. ДСТУ 3321-2003
визначає зубчастий передавач як «триланковий механізм, в якому дві
рухомі ланки — зубчасті колеса, що утворюють із нерухомою ланкою
обертову або поступну пару. Зубчаста передача складається з
приводного зубчастого колеса (зубчасте колесо із зубчастої передачі,
яке обертає інше) і веденого зубчастого колеса (зубчасте колесо із
зубчастої передачі, що обертається під дією іншого). Зубчасте колесо
із зубчастої передачі, яке має менше число зубців носить назву
шестерня (англ. pinion). Зубчасте колесо із зубчастої передачі, яке має
 більше число зубців — колесо (спрощене «спряжене зубчасте колесо
шестерні», коли термін явно використано на протилежність до
«шестерні»; англ. roue). Класифікація передач:

 За передавальним відношенням:
o з постійним передавальним відношенням;
o зі змінним передавальним відношенням.
 За формою профілю зубців:
o евольвентні;
o колові (передача Новікова);
o циклоїдні
 За типом зубців:
o прямозубі;
o косозубі;
o шевронні;
o криволінійні.
 За орієнтацією осей валів:
o з паралельними осями (циліндричні передачі з прямими, косими і
шевронними зубцями);
o з осями, що перетинаються (конічні передачі);
o з мимобіжними осями.
 За формою початкових поверхонь:
o циліндричні;
o конічні;
o гіперболоїдні;
 За коловою швидкістю коліс:
o тихохідні;
o середньошвидкісні;
o швидкохідні.
 За ступенем безпеки :
o відкриті;
o закриті.
 За відносним обертанням коліс і розміщенням зубців:
o внутрішнє зачеплення (обертання коліс в одному напрямку);
o зовнішнє зачеплення (обертання коліс в протилежних напрямках).
Рейкова передача — один із видів циліндричної зубчастої передачі,
де радіус ділильного кола рейки рівний нескінченності.
Застосовується для перетворення обертового руху в поступний і
навпаки.
Гвинтові, черв'ячні і гіпоїдні відносяться до зубчасто-гвинтових
передач. Елементи цих передач ковзають відносно один одного.

7. Запишіть основні критерії працездатності машин та їх

деталей.
Відповідь:

Вимоги до машин і критерії їх якості

Вимоги до машин різноманітні і часто суперечливі. Відзначимо лише
основні вимоги до деталей і машин:
надійність - Властивість об'єкта зберігати в часі здатність до
виконання заданих функцій (ГОСТ 27.002-83);
працездатність - Стан об'єкта, при якому він здатний виконувати
задані функції;
технологічність - Виготовлення виробу при мінімальних затратах
праці, часу і коштів при повній відповідності своєму призначенню;
економічність - Мінімальна вартість виробництва і експлуатації.
основними критеріями якості машин вважають:
потужність- Швидкість перетворення енегіі;
продуктивність- Обсяг роботи (продукції, інформації), що
виконується в одиницю часу;
коефіцієнт корисної дії - Частка дійшла до споживача енергії
(потужності);
габарити - Граничні розміри;
енергоємність - Витрата палива або електрики віднесений до обсягу
роботи;
матеріаломісткість - Кількість конструкційний матеріал машини,
віднесеного до одиниці потужності;
точність - Властивість машини працювати в заданих межах можливих
відхилень параметрів, наприклад розмірів;
плавність ходу - Мінімальні прискорення при роботі машини.
Критерії працездатності деталей машин
Успішна робота деталей і машин полягає в забезпеченні
працездатності і надійності. Деталі машин виходять з ладу з різних
причин, які визначаються умовами експлуатації деталей. Причини
відмови окремих деталей передач, з'єднань і т. П. Називають
критеріями працездатності. Розрізняють такі основні критерії
працездатності: міцність, жорсткість, зносостійкість, корозійна
стійкість, теплостійкість, вібростійкість і точність.
міцність - Здатність деталі витримувати прикладені навантаження без
руйнування - є обов'язковим і найважливішим критерієм
працездатності деталей машин. Розглядається міцність за характером
навантажень: статична, усталостная і ударна. Розрізняють такі види
навантажень, що діють на деталі: постійні, змінні і ударні.
Попередні розрахунки на міцність зазвичай виконують по
допускаються номінальній напрузі.
жорсткість - Здатність деталей чинити опір зміні форми під дією сил.
Розрахунок на жорсткість передбачає обмеження пружних переміщень
в межах, допустимих для конкретних умов роботи.
зносостійкість - Здатність матеріалу деталей чинити опір зношування.
Зносостійкість визначається видом тертя, змазуванням, режимом тертя
(рідинним, напіврідинних, граничним або сухим) і рівнем захисту від
забруднень. Зносостійкість актуальна у зв'язку з тим, що 90% деталей
виходять з ладу по зносу.
Зносостійкість деталей істотно зменшується при корозії.
корозійна стійкість - Опір металів хімічним або електрохімічного
руйнування поверхневих шарів і корозійної втоми. Корозійна стійкість
визначається терміном служби машини в корозійної середовищі.
Для захисту від корозії застосовують антикорозійні покриття або
виготовляють деталі зі спеціальних корозієстійких матеріалів,
наприклад нержавіючих сталей і пластмас.
теплостійкість - Здатність деталей зберігати працездатність в
машинах з великим виділенням тепла в робочому процесі.
Теплостійкість обмежує працездатність машин в результаті зниження
міцності матеріалу при нагріванні, зниження захищає здатності
масляних плівок і зниження точності в результаті температурних
деформацій.
вібростійкою - Опір появі в машинах шкідливих динамічних
навантажень у вигляді вимушених коливань і автоколивань (коливань,
що викликаються ними самими, наприклад, при терті, різанні і т. п.).
Вібрації викликають додаткові напруги і призводять до втомного
руйнування. У зв'язку з підвищенням швидкостей руху машин
небезпека вібрацій зростає, тому розрахунки на коливання набувають
все більшого значення.