Встановлення повнолітній особі статусу

недієздатної чи обмежено дієздатної

Підстави встановлення статусу

Людину може бути визнано недієздатною, якщо в неї відсутня здатність

усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними внаслідок
хронічного, стійкого психічного порушення.

Дієздатність людини обмежується в разі, якщо вона:

 або страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність

усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

 або зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними

речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а
також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у
скрутне матеріальне становище
Людина набуває відповідного статусу з моменту набрання законної сили
рішенням суду про це.

Наслідки недієздатності

Людина не має права вчиняти будь-якого правочину.

Наслідки обмеженої дієздатності

Людина може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять

за межі дрібних побутових, вчиняються людиною за згодою
піклувальника.

Самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та

розпоряджатися ними людина може лише за письмового дозволу
піклувальника.

Людина самостійно несе відповідальність за порушення нею договору,

укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій
особі.
 Порядок встановлення статусу

Обмеження дієздатності особи чи визнання особи недієздатною

здійснюється виключно в судовому порядку.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та про

визнання фізичної особи недієздатною розглядаються в порядку окремого
провадження відповідно до статей 295–300 Цивільного процесуального
кодексу України (ЦПК).

Алгоритм розгляду судом справ про обмеження дієздатності

особи та визнання особи недієздатною

1. Подання заяви до суду за місцем проживання особи або за

місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги, на
лікуванні в якому вона перебуває.

o Заяву про обмеження дієздатності можуть подати:

 член сім’ї особи

 орган опіки та піклування

 заклад з надання психіатричної допомоги

o Заяву про визнання особи недієздатною можуть подати:

 член сім’ї особи

 близький родич особи незалежно від їх спільного проживання

 орган опіки та піклування

 заклад із надання психіатричної допомоги

Вимоги до змісту заяви викладено в статті 297 ЦПК.
2. Призначення судом судово-психіатричної експертизи для встановлення
психічного стану особи.
3. Розгляд справи за участю заявника, особи, щодо якої розглядається
справа про визнання її недієздатною, і представника органу опіки та
піклування.
4. Ухвалення судового рішення про обмеження дієздатності особи та
встановлення над нею піклування чи про визнання особи недієздатною
та встановлення над нею опіки.
 Цим чи окремим рішенням суд за поданням органу опіки та піклування
призначає особі піклувальника чи опікуна.

За певних обставин суд може визначити у своєму рішенні день, з якого

людина визнається недієздатною.

Строк дії рішення про визнання особи недієздатною визначається судом,

але не може перевищувати двох років.

Опікун чи представник органу опіки та піклування мають право не

пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку дії судового рішення
про визнання особи недієздатною подати до суду клопотання про
продовження строку його дії. Таке клопотання суд зобов’язаний
розглянути до закінчення строку дії відповідного рішення.

Підстави поновлення дієздатності

Дієздатність особи поновлюється в разі:

 видужання недієздатної особи або значного поліпшення її психічного

стану, внаслідок чого в неї поновилася здатність усвідомлювати значення
своїх дій та керувати ними

 видужання особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого

поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її
здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

 припинення особою зловживання спиртними напоями, наркотичними

засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо
Для поновлення дієздатності особа, її піклувальник чи опікун, член її сім’ї
або орган опіки та піклування мають подати до суду заяву про
скасування рішення суду про обмеження дієздатності особи (визнання
недієздатною) та поновлення дієздатності.

Наслідки поновлення дієздатності

Наслідками поновлення дієздатності особи є:

 припинення піклування та повноважень піклувальника і відновлення всіх

прав

 припинення опіки та повноважень опікуна і відновлення всіх прав

 Встановлення і припинення опіки та піклування

Опіка та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами,

дієздатність яких обмежена, встановлюються з ухваленням рішення суду
про визнання особи недієздатною чи обмеження дієздатності особи.

Підстави припинення опіки та піклування:

 у разі поновлення дієздатності

 унаслідок смерті особи, яка перебувала під опікою та піклуванням. У

такому випадку опіка та піклування припиняються автоматично без
прийняття окремого судового рішення
Крім того, опіка, встановлена над недієздатною особою, припиняється у
разі обмеження її дієздатності, а піклування, встановлене над особою,
дієздатність якої обмежена, – у разі визнання її недієздатною.

Призначення та звільнення від повноважень опікуна та

піклувальника

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною

цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном
або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або
піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у
сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих
стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи
піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох
опікунів чи піклувальників.

Опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи,

дієздатність якої обмежена, не може бути фізична особа, поведінка та
інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки
або піклування.

Призначення опікуна та піклувальника здійснюється у судовому порядку

за поданням органу опіки та піклування.

Людині може бути призначено одного або кількох опікунів чи

піклувальників.

Питання про призначення особи опікуном або піклувальником може бути

вирішено за результатами судового розгляду в порядку окремого
провадження справи про:
 визнання особи недієздатною та призначення опікуна чи обмеження
цивільної дієздатності особи та призначення піклувальника

 призначення опікуна чи піклувальника

Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, у тому числі
родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

Органи опіки та піклування уповноважені на здійснення контролю за

діяльність опікунів та піклувальників шляхом:

 планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням), не

рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три
місяці після встановлення опіки і піклування

 збору, аналізу і перевірки звітів опікунів та піклувальників

Права, обов’язки та відповідальність опікуна

Опікун має право:

 з дозволу органу опіки та піклування:

o відмовлятися від майнових прав підопічного (пункт 1 частини першої

статті 71 Цивільного кодексу України (ЦК)

o видавати письмові зобов’язання від імені підопічного (пункт 2 частини

першої статті 71 ЦК)

o укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або)

державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну
житлового будинку, квартири підопічного (пункт 3 частини першої статті
71 ЦК, підпункт 4.7 пункту 4 Правил опіки та піклування (Правил)

o укладати договори щодо цінного майна підопічного (пункт 4 частини

першої статті 71 ЦК, підпункт 4.7 пункту 4 Правил)

o управляти нерухомим майном або майном, яке потребує постійного

управління, що є власністю підопічного, чи передавати таке майно за
договором в управління іншій особі (частина четверта статті 72 ЦК,
підпункт 2.10 пункту 2 Правил)

o відмовитися від прийняття спадщини, належної підопічній недієздатній

особі (частина четверта статті 1273 ЦК)
 вимагати:

o повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави
(частина друга статті 67 ЦК)

o від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на

забезпечення здійснення особистих немайнових прав підопічного
(частина друга статті 272 ЦК)

o від виконавця заповіту, якщо спадкоємцем є недієздатна особа, звіт про

дії, які були ним вчинені щодо виконання заповіту (частина третя статті
1292 ЦК)

o визнання судом дійсним правочину, вчиненого недієздатною фізичною

особою, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної
фізичної особи (частина друга статті 226 ЦК)

o оскаржувати рішення органу опіки та піклування до відповідного органу,

якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду (частина
друга статті 79 ЦК)

o пред’являти позов про визнання недійсним правочину, вчиненого

підопічним до визнання останнього недієздатним у момент, коли він не
усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними (частина
друга статті 225 ЦК)

o схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною

особою, у встановленому законодавством порядку (абзац перший
частини першої статті 226 ЦК)

o у випадках, встановлених законодавством, на відшкодування дієздатною

стороною, яка вчинила правочин з його підопічним, моральної шкоди,
якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або
недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан (частина
четверта статті 226 ЦК)

o надавати згоду на надання медичної допомоги підопічному, у

невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю підопічного
(частина п’ята статті 284 ЦК)

o отримувати інформацію про стан здоров’я підопічного (частина друга

статті 285 ЦК)

o бути установником управління майном підопічного (частина третя статті

1032 ЦК)
o відкликати заяву про прийняття спадщини, подану від імені підопічної
недієздатної особи, протягом строку, встановленого для прийняття
спадщини (частина п’ята статті 1269 ЦК)

o відкликати відмову від прийняття спадщини, належної підопічній

недієздатній особі, протягом строку, встановленого для її прийняття
(частина шоста статті 1273 ЦК)

o доручати ведення у суді справ підопічних іншим особам (частина третя

статті 59 ЦПК)

o відмовитися давати показання щодо підопічного (стаття 71 ЦПК)

o звертатися до суду із заявою про звільнення від повноважень опікуна

(частина друга статті 300 ЦПК, абзац перший частини першої статті 75
ЦК)

o зберігати охоронне свідоцтво та ощадну книжку підопічного (абзац 2

підпункт 2.12 пункту 2 Правил)

o проживати разом з підопічним і бути прописаним на житловій площі

останнього на період виконання своїх обов’язків (абзац третій підпункту
4.3 пункту 4 Правил)
Опікун зобов’язаний:

 вчиняти від імені підопічного та в його інтересах правочини (частина

третя статті 41 ЦК, частина третя статті 67 ЦК, підпункт 4.4 пункту 4
Правил)

 нести відповідальність за шкоду, завдану підопічним (у тому числі в разі

поновлення цивільної дієздатності підопічного), у порядку, встановленому
законодавством (частина четверта статті 41 ЦК, частина перша статті
1184 ЦК)

 звертатися із заявою до суду за поновленням цивільної дієздатності

підопічного і припиненням опіки у разі поновлення здатності у
підопічного усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок
видужання або значного поліпшення його психічного стану (частина
перша статті 42 ЦК, частина четверта статті 241 ЦПК)

 вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного

(частина четверта статті 67 ЦК)
 дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов,
забезпечення його доглядом та лікуванням (абзац перший частини
першої статті 67 ЦК)

 здійснювати раз на рік повне медичне обстеження підопічного (абзац

перший підпункту 4.3 пункту 4 Правил)

 у разі якщо підопічний є небезпечним для себе або для оточуючих,

сповіщати районний (міський) відділ внутрішніх справ і вживати заходи
щодо направлення підопічного в психіатричну лікарню для лікування
(абзац другий підпункту 4.3 пункту 4 Правил)

 дбати про збереження та використання майна підопічного в його

інтересах (частина перша статті 72 ЦК, підпункт 4.2 пункту 4 Правил)

 самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб

підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з
втратою годувальника, доходів від майна підопічного тощо (частина
третя статті 72 ЦК, підпункт 4.9 пункт 4 Правил)

 виконувати повноваження опікуна до винесення рішення про звільнення

її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного
строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом
цього строку (абзац другий частини першої статті 75 ЦК)

 повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною

особою за нікчемним правочином або у разі, якщо майно не збереглося, –
відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна,
яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна (абзац
другий частини третьої статті 226 ЦК)

 здійснювати особисті немайнові права підопічного в інтересах останнього

(частина перша статті 272 ЦК)

 здійснювати права та обов’язки страхувальника – фізичної особи, яка

визнана судом недієздатною, з моменту визнання особи недієздатною
(абзац перший частини першої статті 996 ЦК)

 здійснювати контроль за виконання заповіту, спадкоємцем за яким є

підопічна недієздатна особа (частина друга статті 1292 ЦК)

 подати заяву про прийняття спадщини від імені підопічної недієздатної

особи (частина четверта статті 1269 ЦК)
 захищати в суді права, свободи та інтереси підопічного (частина перша
статті 59 ЦПК)

 подавати щорічно, не пізніше 1 лютого, до органу опіки та піклування звіт

про свою діяльність за минулий рік щодо захисту прав та інтересів
підопічного, у тому числі щодо збереження належного йому майна та
житла, а також на вимогу органу опіки та піклування – в інший
визначений цим органом термін, та загальний звіт про свою діяльність –
після припинення опіки (підпункт 4.11 пункту 4 Правил)
Опікуну заборонено:

 укладати з підопічним договори, крім передання майна підопічному у

власність за договором дарування або у безоплатне користування за
договором позички (ця норма поширюється також на дружину опікуна,
чоловіка опікуна та його близьких родичів (батьки, діти, брати, сестри)
(частина перша статті 68 ЦК, підпункт 4.8 пункту 4 Правил)

 здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов’язуватися від

його імені порукою (частина друга статті 68 ЦК, частина друга статті 720
ЦК, підпункт 4.8 пункту 4 Правил)

 застосовувати фізичне покарання щодо підопічного (частина третя статті

289 ЦК)

 застосовувати право зворотної вимоги до фізичної особи, визнаної

недієздатною, за відшкодування шкоди, завданої такою особою (частина
п’ята статті 1191 ЦК)

 представляти підопічного при укладанні угод або веденні судових справ

між останнім та чоловіком (дружиною) опікуна та його близькими
родичами (підпункт 4.8 пункту 4 Правил)
Опікун є законним представником фізичної особи, визнаної недієздатною
(частина друга статті 242 ЦК).

Опікун має також інші права та обов’язки щодо свого підопічного,

визначені законодавством, а також у визначеному законодавством
порядку несе відповідальність за порушення прав підопічного.

Права, обов’язки та відповідальність піклувальника

Піклувальник має право:

 давати згоду:
o на вчинення підопічним правочинів щодо розпорядження майном та
інших правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, або
відмовляти підопічному у наданні такої згоди (речення друге частини
третьої статті 37 ЦК)

o на надання медичної допомоги підопічному, у невідкладних випадках, за

наявності реальної загрози життю підопічного (частина п’ята статті 284
ЦК)

o підопічному на відмову від прийняття спадщини (частина друга статті

1273 ЦК)

 звертатися до суду із заявою про звільнення від повноважень

піклувальника (абзац перший частини першої статті 75 ЦК; частина друга
статті 241 ЦПК)

 письмово дозволити підопічному самостійно одержувати заробіток,

пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними (частина
четверта статті 37 ЦК, частина друга статті 69 ЦК)

 з дозволу органу опіки та піклування надати згоду на вчинення

підопічним правочинів щодо: 1) відмови від майнових прав; 2) видання
письмових зобов’язань від свого імені; 3) укладення договорів, які
підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в
тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку,
квартири; 4) укладення договорів щодо іншого цінного майна (частина
друга статті 71 ЦК; підпункт 4.7 пункту 4 Правил)

 оскаржувати рішення органу опіки та піклування до відповідного органу,

якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду (частина
друга статті 79 ЦК)

 схвалити правочин, який вчинив підопічний за межами своєї цивільної

дієздатності без його згоди (частина перша статті 223 ЦК)

 подати до суду позов про визнання недійсним правочину, вчиненого

підопічним за межами своєї цивільної дієздатності без його згоди (частина
друга статті 223 ЦК)

 вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій,

спрямованих на забезпечення здійснення особистих немайнових прав
підопічного (частина друга статті 272 ЦК)

 отримувати інформацію про стан здоров’я підопічного (частина друга

статті 285 ЦК)
 захищати в суді права, свободи та інтереси підопічного (частина друга
статті 59 ЦПК)

 відмовитися давати показання щодо підопічного (частина перша статті 71

ЦПК)

 зберігати охоронне свідоцтво та ощадну книжку підопічного (абзац

другий підпункту 2.12 пункту 2 Правил)

 проживати разом з підопічним і бути прописаним на житловій площі

останнього на період виконання своїх обов’язків (абзац другий підпункту
4.3 пункту 4 Правил)
Піклувальник зобов’язаний:

 одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи підопічного, та

розпоряджатися ними (речення перше частини четвертої статті 37 ЦК)

 дбати про лікування, створення необхідних побутових умов підопічному

(абзац другий частини першої статті 69 ЦК)

 вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного

(частина третя статті 69 ЦК)

 виконувати повноваження піклувальника до винесення рішення про

звільнення від повноважень піклувальника чи до закінчення місячного
строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом
цього строку (абзац другий частини першої статті 75 ЦК)

 здійснювати особисті немайнові права підопічного в інтересах останнього

(частина перша статті 272 ЦК)

 давати згоду на здійснення страхувальником – фізичною особою,

цивільна дієздатність якої обмежена судом, своїх прав та обов’язків
страхувальника (частина друга статті 996 ЦК)

 бути установником управління майном підопічного (частина п’ята статті

1032 ЦК)

 здійснювати контроль за виконання заповіту, спадкоємцем за яким є

підопічний (частина друга статті 1292 ЦК)

 вимагати від виконавця заповіту, спадкоємцем за яким є підопічна особа,

цивільна дієздатність яких обмежена, звіт про дії, які були ним вчинені
щодо виконання заповіту (частина третя статті 1292 ЦК)
 звертатися до суду із заявою про скасування рішення суду про
обмеження цивільної дієздатності підопічного та поновлення цивільної
дієздатності підопічного (частина третя статті 241 ЦК)

 управляти майном підопічного на користь останнього (абзац перший

підпункту 2.10 пункту 2 та підпункт 4.2 пункту 4 Правил)

 здійснювати раз на рік повне медичне обстеження підопічного (абзац

перший підпункту 4.3 пункту 4 Правил)

 подавати щорічно, не пізніше 1 лютого, до органу опіки та піклування звіт

про свою діяльність за минулий рік щодо захисту прав та інтересів
підопічного, у тому числі щодо збереження належного йому майна та
житла, а також на вимогу органу опіки та піклування – в інший
визначений цим органом термін, та загальний звіт про свою діяльність –
після припинення опіки (підпункт 4.11 пункту 4 Правил)
Піклувальнику заборонено:

 давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною

(своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна
підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне
користування на підставі договору позички (частина перша статті 70 ЦК)

 застосовувати фізичне покарання щодо підопічного (частина третя статті

289 ЦК)

 укладати угоди з підопічними (це обмеження поширюється також на

чоловіка (дружину) та близьких родичів опікуна), а також представляти
підопічного при укладанні угод або веденні судових справ між останнім та
чоловіком (дружиною) опікуна та його близькими родичами (абзац
перший підпункту 4.8 пункту 4 Правил)

 дарувати від імені підопічного, а також зобов’язувати себе від його імені
порукою (підпункт 4.8 пункту 4 Правил)
Піклувальник має також інші права та обов’язки щодо свого підопічного,
визначені законодавством, а також у визначеному законодавством
порядку несе відповідальність за порушення прав підопічного.

Завдання органів опіки та піклування

Органи опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми

недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,
виконують такі завдання:
1. звернення до суду із заявою про:

o звільнення від повноважень опікуна або піклувальника (частина третя

статті 75 ЦК, частина друга статті 300 ЦПК)скасування рішення суду про
обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення
цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була
обмежена (частина третя статті 300 ЦПК)скасування рішення суду про
визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної
дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її
видужання або значного поліпшення її психічного стану (частина
четверта статті 300 ЦПК, частина перша статті 42 ЦК)обмеження
цивільної дієздатності фізичної особи (частина перша статті
296ЦПК)визнання фізичної особи недієздатною (частина третя статті 296
ЦПК)
2. подання до суду подання про:

o призначення опікуна фізичній особі, визнаній недієздатною (частина

перша статті 60 ЦК, частина перша статті 43 ЦПК, частини перша та
друга статті 300 ЦПК)

o призначення піклувальника фізичній особі у разі обмеження її цивільної

дієздатності (частина друга статті 60 ЦК, частина перша статті 63 ЦПК,
частини перша та друга статті 300 ЦПК)

o заміну опікуна або піклувальника у разі якщо опікун або піклувальник не

має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом (частина
третя статті 63 ЦПК)
3. надання дозволу:

o опікуну на вчинення правочинів щодо: 1) відмови від майнових прав

підопічного; 2) видання письмових зобов’язань від імені підопічного; 3)
укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або)
державній реєстрації, в тому числі договорів щодо поділу або обміну
житлового будинку, квартири; 4) укладення договорів щодо іншого
цінного майна (частина перша статті 71 ЦК, підпункт 4.7 пункту 4
Правил)

o піклувальнику на надання згоди на вчинення підопічним правочинів

щодо: 1) відмови від майнових прав підопічного; 2) видання письмових
зобов’язань від свого імені; 3) укладення договорів, які підлягають
нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі
договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 4)
укладення договорів щодо іншого цінного майна (частина друга статті 71
ЦК, підпункт 4.7 пункту 4 Правил)
4. звільнення:

o особи за її заявою від повноважень опікуна або піклувальника, якщо

відповідний орган опіки та піклування призначив опікуна або
піклувальника (частина перша статті 75 ЦК)

o за заявою особи, над якою встановлено піклування, піклувальника від

його повноважень (частина третя статті 75 ЦК)
5. призначення управителя майна фізичної особи – підприємця, визнаної
недієздатною чи цивільна дієздатність якої обмежена, що
використовувалося у підприємницькій діяльності та укладення з
управителем договору управління цим майном (частина перша статті 54
ЦК)
6. здійснення контролю за діяльністю управителя майном фізичної особи –
підприємця, визнаної недієздатною чи цивільна дієздатність якої
обмежена, відповідно до правил про контроль за діяльністю опікуна і
піклувальника (абзац другий частини третьої статті 54 ЦК)
7. встановлення опіки над майном особи, над якою встановлено опіку чи
піклування, що знаходиться не за місцем проживання такої особи
(частина перша статті 74 ЦК, підпункт 1.7 пункту 1 Правил)
8. оскарження до суду дій виконавця заповіту, якщо вони не відповідають
ЦК, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців (частина перша
статті 1293 ЦК)
9. прийняття участі в судових засіданнях у справах про обмеження
цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи
недієздатною (частина перша статті 299 ЦПК)
10. ведення обліку щодо осіб, які потребують опіки та піклування
(підпункт 1.7 пункту 1 Правил)
11. здійснення нагляду за діяльністю опікунів та піклувальників
(підпункт 1.7 пункту 1 Правил)
12. забезпечення тимчасового влаштування непрацездатних осіб, які
потребують опіки та піклування (підпункт 1.7 пункту 1 Правил)
13. розгляд скарг на дії опікунів та піклувальників (підпункт 1.7 пункту
1 Правил)
14. вжиття заходів щодо захисту особистих та майнових прав осіб, які
перебувають під опікою та піклуванням (підпункт 1.7 пункту 1 Правил)
15. взяття участі в розгляді судами спорів, пов’язаних із захистом прав
осіб, які перебувають під опікою та піклуванням (підпункт 1.7 пункту 1
Правил)
16. оформлення належних документів щодо особи підопічного та щодо
майна, над яким установлюється опіка (підпункт 1.7 пункту 1 Правил)
17. охорона та збереження житла і майна підопічних (підпункт 1.7
пункту 1 Правил)
18. обмеження, якщо це потрібно для захисту інтересів підопічних,
права опікуна або піклувальника розпоряджатися вкладом, внесеним
будь-ким на ім’я підопічного (підпункт 4.7 пункту 4 Правил)
19. вимагання звітів від опікунів та піклувальників (підпункт 4.11
пункту 4 Правил)
20. здійснення контролю за діяльністю опікунів та піклувальників
шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою та
піклуванням, із залученням громадськості (підпункт 4.14 пункту 4
Правил)
21. вимагання від опікуна або піклувальника відшкодування майнових
збитків, завданих особі, стосовно якої припинено опіку або піклування,
недобросовісним або недбалим виконанням опікунських обов’язків
(підпункт 4.16 пункту 4 Правил)
22. проведення іншої діяльності щодо забезпечення прав та інтересів
повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування (підпункт 1.7 пункту
1 Правил).
Органи опіки та піклування виконують також інші завдання у сфері опіки
та піклування щодо повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність
яких обмежена, визначені законодавством.