ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для зовнішнього незалежного оцінювання при вступі на навчання для здобуття

ОС «магістр» за спеціальністю 081 «Право» з дисципліни «Кримінальний процес»

1. Як співвідносяться поняття “кримінальний процес”, “кримінальне судочинство” та

“кримінальне провадження”?
А ці поняття рівнозначні;
Б поняття “кримінальний процес” ширше за змістом;
В поняття “кримінальне судочинство” ширше за змістом;
Г поняття “кримінальне провадження” ширше за змістом.

2. Яке з наведених положень є одним із завдань кримінального провадження?

А зміцнення законності та правопорядку;
Б викриття осіб, які вчинили злочини;
В боротьба зі злочинністю;
Г захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

3. Що є специфічним для кожної зі стадій кримінального процесу?

А правова основа;
Б коло суб’єктів;
В принципи побудови та провадження;
Г метод правового регулювання.

4. Який з наведених етапів кримінально-процесуальної діяльності не є стадією кримінального

процесу?
А підготовче провадження;
Б ухвалення та проголошення вироку;
В виконання судових рішень;
Г провадження за нововиявленими обставинами.

5. Як співвідносяться поняття “досудове розслідування” і “досудове слідство”?

А ці поняття рівнозначні;
Б поняття “досудове розслідування” ширше за змістом;
В поняття “досудове слідство” ширше за змістом;
Г ці поняття не можуть бути співвіднесені, оскільки стосуються різних етапів кримінально-
процесуальної діяльності.

6. Змістом якої функції кримінального процесу є прийняття рішення по суті кримінального

провадження?
А обвинувачення;
Б захисту;
В правосуддя;
Г судового контролю.

7. Що є особливістю кримінально-процесуальних відносин?

А вони виникають, розвиваються та припиняються за волевиявленням потерпілого;
Б змістом цих правовідносин є норми кримінально-процесуального права;
 В одним із суб’єктів цих правовідносин завжди є представник держави, наділений владними
повноваженнями;
Г вони виникають одразу після вчинення кримінального правопорушення.

8. Що означає уніфікація кримінально-процесуальної форми?

А відповідність кримінально-процесуальної діяльності вимогам закону;
Б необхідність здійснення кримінального провадження у кожному випадку виявлення ознак
кримінального правопорушення;
В урегульованість порядку кримінального провадження в нормах кримінального
процесуального закону;
Г єдність порядку здійснення кримінально-процесуальної діяльності для усіх кримінальних
проваджень.

9. Як правильно визначити поняття кримінально-процесуальних гарантій?

А передбачені кримінальним процесуальним законом засоби забезпечення ефективного
здійснення кримінального провадження, виконання його завдань;
Б передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України заходи, що застосовуються
до суб’єктів кримінального провадження, що не виконують свої процесуальні обов’язки;
В встановлені кримінальним процесуальним законом засоби забезпечення відшкодування
шкоди, завданої злочином;
Г встановлені кримінальним процесуальним законом обов’язки державних органів і
посадових осіб по здійсненню кримінального провадження.

10. Хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у:

А акті;
Б протоколі;
В постанові;
Г ухвалі.

11. Кримінальний процес – це:

А одна з форм досудового розслідування;
Б діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, судді та суду;
В протокольна форма досудової підготовки матеріалів;
Г діяльність судових і правоохоронних органів.

12. Стадією кримінального процесу є:

А досудове розслідування;
Б дізнання;
В судове слідство;
Г досудове слідство.

13. Яка зі стадій кримінального провадження відбувається у будь-якому випадку виникнення

кримінально-процесуальних відносин?
А досудове розслідування;
Б судовий розгляд;
В апеляційне провадження;
Г виконання судових рішень.

14. Яке з наведених положень є однією з основних функцій кримінального процесу?

А профілактика кримінальних правопорушень;
 Б захист підозрюваного, обвинуваченого;
В забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином;
Г боротьба зі злочинністю.

15. З якого моменту виникають кримінально-процесуальні правовідносини?

А вчинення кримінального правопорушення;
Б виявлення ознак кримінального правопорушення компетентними державними органами,
або надходження до них заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення;
В внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
Г ухвалення судом обвинувального вироку.

16.Як правильно визначити поняття “кримінально-процесуальна форма”?

А вимоги закону щодо складання кримінально-процесуальних документів;
Б вимога дотримання норм Конституції України при здійсненні кримінального
провадження;
В встановлені законом правила провадження слідчих і судових дій;
Г визначений законом порядок кримінального провадження загалом, виконання окремих
процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

17. У яких випадках застосовується особлива (диференційована) кримінально-процесуальна

форма?
А при провадженні досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання;
Б при здійсненні кримінального провадження у формі приватного обвинувачення;
В при здійсненні кримінального провадження про тяжкі й особливо тяжкі злочини;
Г при здійсненні міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

18. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі:

А ухвали;
Б протоколу;
В постанови;
Г вироку.

19. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі:
А вироку;
Б обвинувального акту;
В постанови;
Г ухвали.

20. Яке з визначених понять кримінального процесуального закону є правильним:

А це сукупність кримінально-процесуальних правовідносин та кримінальної процесуальної
діяльності;
Б це система норм, що регламентують діяльність суб'єктів кримінального процесу;
В це встановлена державою норма поведінки суб'єктів та учасників кримінального
судочинства;
Г це сукупність процесуальних норм, що регулюють кримінально-процесуальну діяльність і
спрямовані на забезпечення виконання завдань кримінального судочинства.

21. Що регламентує кримінальний процесуальний закон:

А порядок досудового та судого розслідування;
 Б діяльність правоохоронних органів щодо притягнення особи до кримінальної
відповідальності;
В порядок, правила, процедуру притягнення до кримінальної відповідальності, форми
державної діяльності по розслідуванню кримінальних правопорушень і здійсненню
правосуддя;
Г діяльність органів досудового розслідування щодо реалізації завдань кримінального
процесу.

22. Чи являються рішення Європейського суду з прав людини джерелом кримінального

процесуального права:
А так;
Б ні, неявляються;
В рішення Європейського суду з прав людини можуть бути тільки джерелом кримінальної
процесуальної норми, покладеної судовим органом країни в основу рішення в
кримінальному провадженні;
Г так, але з обов'язковим дотриманням процедури передбаченої вітчизняним
законодавством.

23. Які з нищенаведених є видами кримінальних процесуальних норм:

А лише уповноважуючі;
Б лише зобов'язуючі;
В лише забороняючі;
Г всі вищенаведені варіати відповідей правильні.

24. Кримінальне процесуальне законодавство якої країни застосовуватиметься якщо

кримінальне правопорушення буде вчинено на території дипломатичного представництва чи
консульської установи України за кордоном:
А Кримінальним процесуальним кодексом України, а також КПК держави на території якої
вчинено кримінальне правопорушення;
Б Кримінальним процесуальним кодексом України;
В Кримінальним процесуальним кодексом держави на території якої розташоване
дипломатичне представництво чи консульська установа України;
Г Кримінальним процесуальним кодексом України, КПК держави за місцем розташування
дипломатичного представництва чи консульської установи України, а також міжнародним
законодавством.

25.З якого моменту визначається чинність положень кримінального процесуального кодексу

щодо допустимості доказів:
А з моменту їх отримання;
Б з моменту їх використання;
В з моменту визнання відповідним рішення фактичних даних як доказів;
Г з моменту винесення відповідної постанови (ухвали) про допустимість доказів.

26. Щодо якої категорії осіб визначені особливості кримінального провадження:

А народні депутати України;
Б Президент України та народні депутати України;
В члени Уряду України;
Г працівники правоохоронних органів.

27. Які з нищенаведених елементів обовязкові в структурі кримінальної процесуальної норми:

 А гіпотеза;
Б диспозиція;
В санкція;
Г всі з вищевказаних елементів є обовязковими.

28. Чим регламентовано порядок кримінального провадження на території України:

А Кримінальним процесуальним кодексом України;
Б Кримінальним процесуальним кодексом України, але лише за умови, що кримінальне
правопорушення вчинене на території України;
В Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України про кримінальні
проступки;
Г Кримінальним процесуальним кодексом України, Кримінальним кодексом України та
Законом України про кримінальні проступки.

29. З якого моменту вважається чинними положення кримінального процесуального кодексу

при прийнятті процесуальних рішень в кримінальному провадженні:
А з моменту підготовки такого рішення;
Б з моменту прийняття такого рішення;
В з моменту реалізації такого рішення;
Г з моменту набрання процесуального рішення чинності.

30. Чи застосовуються норми кримінального процесуального кодексу України під час

кримінального провадження щодо осіб, які користуються дипломатичним імунітетом:
А так;
Б так, лише за згодою такої особи та компетентного органу держави (міжнародної
організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому міжнародними
договорами України та національним законодавством;
В так, у разі згоди на це такої особи або компетентного органу держави (міжнародної
організації), яку вона представляє, у порядку, передбаченому законодавством України та
міжнародними договорами України;
Г ні, не застосовуються.

31. Чи закріплено у кримінально-процесуальному законі поняття засад кримінального процесу?

А ні, не закріплено, це поняття сформульовано наукою кримінального процесу;
Б так, закріплено у Конституції України;
В так, закріплено у КПК України;
Г вірні відповіді «б» і «в».

32. Яка з перерахованих засад кримінального процесу не належить до числа загальноправових

засад?
А рівність громадян перед законом і судом;
Б законності;
В верховенство права;
Г безпосередності дослідження показань, речей і документів.

33. Яке правило діє для державних органів і їх посадових осіб відповідно до засади законності?
А дозволено усе на розсуд цих органів і посадових осіб;
Б дозволено тільки те, що передбачено законом;
В дозволено усе, крім того, що заборонено законом;
Г вірні відповіді «а» і «в».
34. Як регулює засада презумпції невинуватості обов’язок доказування у кримінальному
судочинстві?
А особа не зобов’язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;
Б особа зобов’язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;
В особа не зобов’язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, але вона
зобов’язана довести наявність обставин, які виключають її кримінальну відповідальність або
обставин, що пом’якшують її покарання;
Г дозволено усе, крім того, що заборонено законом;

34. Як співвідносяться поняття “право на захист” і “право мати захисника”?

А ці поняття є однаковими за змістом;
Б ці поняття не пов’язані між собою;
В поняття “право на захист” є більш широким за змістом;
Г поняття “право мати захисника” є більш широким за змістом.

35. Яке з перерахованих положень не входить до системи засад кримінального провадження?

А забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
Б вільна оцінка доказів;
В недоторканність житла чи іншого володіння особи;
Г таємниця спілкування.

36. Яке з перерахованих положень є засадою кримінального процесу?

А забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином;
Б вільна оцінка доказів;
В обов’язковість розгляду та вирішення клопотань учасників процессу;
Г розумність строків.

37. Кримінальне провадження в Україні здійснюється:

А українською мовою, але може провадитися мовою більшості населення певної місцевості;
Б українською мовою, але може провадитися мовою, якою володіє обвинувачений
(підсудний) та більшість учасників процесу;
В лише українською та російською мовою;
Г державною мовою.

38. У чому полягає засада безпосередності дослідження показань, речей і документів?

А у всебічному, повному та об’єктивному дослідженні обставин кримінального
провадження;
Б у забезпеченні правильного вирішення справи;
В в оцінці доказів за внутрішнім переконанням особи, яка провадить дізнання, слідчого,
прокурора, судді;
Г суд досліджує докази безпосередньо та отримує показання учасників кримінального
провадження усно.

39. На який термін обирається слідчий суддя?

А не більше двох років;
Б не більше трьох років;
В не більше чотирьох років;
Г не більше п’яти років.

40. Яка основна форма участі прокурора в процесі на стадії судового розгляду?
 А пред’явлення і підтримання цивільного позову в інтересах держави або окремих
громадян;
Б нагляд за дотриманням законів учасниками судового розгляду;
В підтримання державного обвинувачення;
Г нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а
також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням
особистої свободи громадян.

41. У якому з перерахованих відомств є слідчий підрозділ?

А митні органи;
Б органи безпеки;
В органи Державної прикордонної служби;
Г органи Державної виконавчої служби.

42. Хто набуває статус потерпілого у справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть
потерпілого?
А у такому випадку статус потерпілого не надається жодній з осіб;
Б його близькі родичі чи члени сім’ї, коло яких визначено законом;
В у такому випадку його близькі родичі визнаються представниками потерпілого;
Г особа, яка має право бути захисником у кримінальному проваджені.

43. З якого моменту особа набуває статус підозрюваного?

А з моменту винесення постанови про обрання відносно неї запобіжного заходу;
Б з моменту роз’яснення їй у чому її підозрюють;
В з моменту повідомлення особі про підозру або її затримання за підозрою у скоєнні
злочину;
Г з моменту винесення постанови про визнання особи підозрюваним.

44. З якого моменту особа набуває статус обвинуваченого?

А з моменту взяття її під варту;
Б з моменту винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого;
В особа, щодо якої переданий до суду обвинувальний акт;
Г з моменту пред’явлення обвинувачення.

45. Хто може бути притягнутий як цивільний відповідач у кримінальному проваджені?

А підозрюваний;
Б обвинувачений;
В батьки обвинуваченого, який не досяг 15-річного віку;
Г фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність.

46. Чи підлягає свідок відповідальності за відмову від давання показань та за дачу завідомо
неправдивих показань?
А так, підлягає кримінальній відповідальності;
Б так, підлягає адміністративній відповідальності;
В так, накладається грошове стягнення у розмірі до 20 розмірів мінімальної заробітної
плати;
Г ні, не підлягає.

47. У якому складі суду здійснюється розгляд справ у апеляційному і касаційному порядку?
А не менше трьох професійних суддів;
Б трьох професійних суддів;
В двох професійних суддів і трьох народних засідателів;
Г судом присяжних у складі двох професійних суддів.

48. На якому етапі судового провадження може бути заявлений відвід судді?
А до останнього слова обвинуваченого;
 Б до початку судового розгляду;
В до початку судових дебатів;
Г до виходу суду в нарадчу кімнату.

49. Які з перерахованих органів чи осіб вправі провадити досудове розслідування крім
слідчого?
А Міністр внутрішніх справ України;
Б прокурор;
В тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України;
Г Голова Державної прикордонної служби України.

50. Для проведення яких процесуальних дій слідчому слід отримати рішення слідчого судді?
А допит свідка;
Б ексгумація трупа;
В огляд житла чи іншого володіння особи;
Г освідування особи.

51. Чи підлягає потерпілий відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань?

А так, підлягає кримінальній відповідальності;
Б так, підлягає адміністративній відповідальності;
В так, накладається грошове стягнення у розмірі до 20 розмірів мінімальної заробітної
плати;
Г ні, не підлягає.

52. Чи підлягає підозрюваний відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань?

А так, підлягає кримінальній відповідальності;
Б так, підлягає адміністративній відповідальності;
В так, накладається грошове стягнення у розмірі до 10 розмірів мінімальної заробітної
плати;
Г ні, не підлягає.

53. З якого моменту особа набуває статус цивільного позивача?

А з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду;
Б з моменту надання особою достатньої кількості доказів по заявленому нею цивільному
позову;
В з моменту винесення постанови про визнання її цивільним позивачем;
Г з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

54. Хто із названих осіб може бути захисником у кримінальному проваджені?

А близькі родичі підозрюваного за його згодою;
Б фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги;
В адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України;
Г обвинувачений, якщо він захищається самостійно.

55. Експерт при проведенні експертизи має право:

А знайомитися з матеріалами кримінального провадження;
Б збирати додаткові матеріали, необхідні для дачі висновку;
В доручати проведення частини експертного дослідження іншим більш кваліфікованим
експертам;
Г призначати ревізії та перевірки під час кримінального провадження.

56. Згідно ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає:

А у збиранні та оцінці доказів з метою встановленні будь-яких обставин по кримінальному
провадженню;
Б у збиранні та перевірці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для
кримінального провадження;
 В у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають
значення для кримінального провадження;
Г у збиранні та оцінці доказів, що мають значення для всебічного, повного та
неупередженого встановлення обставин по кримінальному провадженню.

57. Доказами в кримінальному провадженні є:

А фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий,
прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин,
що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;
Б всякі фактичні дані, на підставі яких слідчий, прокурор і слідчий суддя встановлюють
наявність чи відсутність суспільно – небезпечного діяння, винність особи та інші обставини,
що мають значення для кримінального провадження;
В фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий,
прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність обставин, що мають
значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;
Г будь – які фактичні дані, на підставі яких слідчий, прокурор і слідчий суддя встановлюють
наявність чи відсутність суспільно – небезпечного діяння, винність особи та інші обставини,
що мають значення для кримінального провадження.

58. Належними є докази, які:

А підтверджують існування обставин, які мають значення для справи;
Б прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають
доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для
кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи
неможливість використання інших доказів;
В прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають
доказуванню у кримінальному провадженні;
Г отримані в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

59. Згідно ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним є:

А особа, відносно якої обрано запобіжний захід або яка затримана за підозрою у вчиненні
кримінального правопорушення;
Б особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 – 279 КПК, повідомлено про підозру
або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;
В особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;
Г особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 – 279 КПК, повідомлено про підозру.

60. У відповідності з ч.1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється:

А слідчим, прокурором, слідчим суддею, керівником органу досудового розслідування;
Б слідчим, прокурором;
В сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому
Кримінальним процесуальним кодексом;
Г слідчим, прокурором та потерпілим.

61. Згідно ч.2 ст. 92 КПК України обов’язок доказування належності та допустимості доказів,
даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого
покладається на:
А сторону обвинувачення та сторону захисту;
Б сторону, що їх подає;
В слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого;
Г слідчого, прокурора, слідчого суддю.

62. Відповідно до ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим якщо:
А він отриманий уповноваженою особою;
Б він отриманий без грубих порушень чинного законодавства;
В він отриманий з додержанням загальних вимог КПК України;
 Г він отриманий впорядку, встановленому КПК України.

63. Показаннями з чужих слів є:

А висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке
ґрунтується на поясненні іншої особи;
Б відомості, які надаються в усній формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим,
свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, які
ґрунтуються на поясненні іншої особи;
В відомості, які надаються в письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим,
свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що
мають значення для цього кримінального провадження і які ґрунтуються на поясненні іншої
особи;
Г відомості, які надаються в письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим,
свідком, потерпілим, щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають
значення для цього кримінального провадження і які ґрунтуються на поясненні іншої особи.

64. Згідно зі ст. 99 КПК України документом як джерелом доказів є:

А спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт;
Б спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить
зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть
бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального
провадження;
В спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить
зафіксовані за допомогою письмових знаків відомості;
Г матеріальний об'єкт, який містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи
обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

65. Види заподіяної шкоди в кримінальному судочинстві:

А моральна і майнова;
Б майнова та фізична;
В моральна, фізична та майнова;
Г моральна, матеріальна, фізична та майнова.

66. Кому може бути завдана і відшкодована моральна шкода в кримінальному судочинстві:
А потерпілим від кримінального правопорушення фізичним та юридичним особам;
Б потерпілим від кримінального правопорушення або іншого суспільно-небезпечного діяння
фізичним та юридичним особам чи особам, яким завдано шкоду незаконними рішеннями,
діями або бездіяльністю правоохоронних чи судових органів зазначених у законі;
В потерпілим від кримінального правопорушення або іншого суспільно-небезпечного
діяння юридичним особам, територіальним громадам та державі;
Г лише потерпілим від кримінального правопорушення або іншого суспільно-небезпечного
діяння фізичним особам, оскільки норми моралі стосуються лише людини і суспільства.

67. Основними умовами пред’явлення цивільного позову в кримінальному процесі є:

А подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача; підвідомчість позову
суду; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та предметом позову;
Б подання позовної заяви; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та
предметом позову;
В подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача;
Г процесуальна правоздатність позивача; підвідомчість позову суду; відсутність винесеного
судом рішення за тією ж підставою та предметом позову.

68. Якими нормативно-правовими актами регламентується інститут цивільного позову в

кримінальному судочинстві:
А Кримінальним процесуальним кодексом України;
Б Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексом України;
 В Кримінальним процесуальним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом
України;
Г виключно Цивільно-процесуальним кодексом України.

69. Шкода, завдана незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю відповідного органу

відшкодовується за рахунок:
А Державного бюджету України у випадках та порядку передбаченому законом;
Б Державного бюджету України у випадках та порядку передбаченому Кримінальним
процесуальним кодексом України;
В Державного бюджету України у випадках та порядку передбаченому відповідними
інструкціями Міністерства фінансів України;
Г відповідних посадових осіб зазначених органів, рішеннями, діями чи бездіяльністю яких
завдано шкоду.

70. Процесуальні строки – це:

А встановлені судом або суддею проміжки часу, у межах яких учасники кримінального
провадження зобов`язані приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії;
Б встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження
зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення;
В це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом
проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають
право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії;
Г це встановлені законом або відповідно до нього слідчим, прокурором, слідчим суддею або
судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані
(мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

71. Розумними вважаються строки, що:

А є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних
рішень;
Б є необхідними для закінчення кримінального провадження;
В є необхідними для забезпечення процесуальної діяльності прокурора, слідчого судді та
суду;
Г є об’єктивно необхідними для надання міжнародної правової допомоги.

72. Коли закінчується строк, якщо відповідну дію належить вчинити в суді або органах
досудового розслідування?
А у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах;
Б у встановлений час закінчення наступного робочого дня в цих установах;
В у встановлений час закінчення попереднього робочого дня в цих установах;
Г у встановлений цими установами час і день.

73. Коли закінчується 2-х місячний строк розгляду заяви про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами, який обчислюється з дня надходження заяви до суду – 30
грудня?
А 30 лютого;
Б 1 березня;
В 28 (або 29) лютого;
Г 1 лютого.

74. Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням:

А слідчого;
Б прокурора;
В потерпілого;
Г заінтересованої особи.

75. Зменшити розмір процесуальних витрат або звільнити від їх сплати має право:
 А слідчий;
Б прокурор;
В слідчий суддя;
Г суд.

76. Витрати, пов`язані із прибуттям підозрюваного, обвинуваченого до місця досудового

розслідування або судового провадження несуть:
А держава;
Б суд, за рахунок коштів, які виділяються цій установі з Державного бюджету України;
В вони несуть самостійно;
Г сторона обвинувачення.

77. Який із перерахованих заходів належить до заходів забезпечення кримінального

провадження, передбачених КПК України?
А допит свідка, потерпілого;
Б нерозголошення відомостей про факт та методи проведення негласних слідчих
(розшукових) дій;
В тимчасове вилучення майна;
Г обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.

78. Який із заходів не належить до запобіжних заходів, передбачених КПК України?

А відсторонення від посади;
Б затримання особи;
В поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку
особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру;
Г домашній арешт.

79. Який запобіжний захід є найбільш м’яким?

А особиста порука;
Б особисте зобов’язання;
В застава;
Г домашній арешт.

80. Хто не може бути заставодавцем ?

А сам підозрюваний, обвинувачений;
Б юридична особа;
В юридична особа державної або комунальної власності;
Г фізична особа, яка є заінтересованою у результатах провадження.

81. В який строк має бути розглянуте клопотання про застосування або зміну запобіжного
заходу після затримання підозрюваного, обвинуваченого?
А 24 години;
Б 3 доби;
В до 72 годин;
Г до 60 годин.

82. В якому випадку слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави?
А щодо особи, яка має судимість;
Б при оголошення особі про підозру у вчинення кількох кримінальних правопорушень;
В щодо злочину, вчиненного із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Г щодо будь-якого злочину.

83. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового
розслідування щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати:
А 2 місяці;
 Б 6 місяців
В 12 місяців;
Г 18 місяців.

84. До кого може бути застосований привід?

А до всіх учасників кримінального провадження;
Б до свідка, який одноосібно виховує дітей віком до шести років;
В до підозрюваного, обвинуваченого, свідка;
Г до неповнолітнього свідка.

85. Хто приймає рішення про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні?
А слідчий;
Б слідчий суддя, суд;
В прокурор;
Г слідчий з санкції прокурора.

86. До кого із суб’єктів кримінального провадження можуть бути застосовані запобіжні заходи?
А до підозрюваного, обвинуваченого;
Б до потерпілого;
В до свідка;
Г до всіх суб’єктів кримінального провадження.

87. При вчиненні якого кримінального правопорушення можна обирати домашній арешт як
запобіжний захід?
А при вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;
Б при вчиненні кримінального проступку;
В при вчиненні будь-якого кримінального правопорушення;
Г при вчиненні злочину.

88. Чи може суд звернути заставу на виконання вироку в частині майнових стягнень?
А може у будь-якому випадку;
Б може, якщо застава була внесена підозрюваним, обвинуваченим;
В може, якщо застава була внесена підозрюваним, обвинуваченим та за наявності його згоди
на це;
Г ні, не може.

89. З якого моменту обчислюється строк затримання?

А з моменту юридичного затримання особи;
Б з моменту, коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із
уповноваженою службовою особою;
В з моменту доставлення затриманої особи до слідчого, прокурора;
Г з моменту складання протоколу затримання.

90. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового
розслідування щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості не повинен перевищувати:
А 2 місяці;
Б 6 місяців;
В 12 місяців;
Г 18 місяців.

91. Формою досудового розслідування є:

А повідомлення особі про підозру;
Б досудове слідство;
В судове слідство;
Г протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
92. Протягом якого строку має бути закінчене досудове слідство у кримінальному провадженні
про злочини:
А протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину;
Б протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального
проступку;
В протягом трьох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину;
Г протягом шести місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

93. Під час досудового розслідування кримінальних проступків допускається застосування

наступних запобіжних заходів:
А домашнього арешту;
Б застави;
В тримання під вартою.
Г особистого зобов’язання.

94. Сукупний строк досудового розслідування кримінальних проступків не може перевищувати:

А одного місяця із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального
проступку;
Б двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
В трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
Г шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.

95. Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення

здійснюється за:
А постановою слідчого або прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів при
проведенні цього досудового розслідування;
Б клопотанням слідчого;
В повідомленням слідчого або прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів при
проведенні цього досудового розслідування;
Г проханням слідчого або прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів при
проведенні цього досудового розслідування.

96. Чи несе особа відповідальність за розголошення даних досудового розслідування:

А так, кримінальну відповідальність;
Б так, адміністративну відповідальність;
В ні;
Г так, дисциплінарну відповідальність.

97. Досудове розслідування розпочинається з моменту:

А порушення кримінальної справи;
Б внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
В повідомлення громадян, підприємств, організацій про вчинене кримінальне
правопорушення;
Г дослідчої перевірки.

98. Скарга щодо рішення про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування
може бути направлена:
А прокурору;
Б судді;
В слідчому;
Г рішення оскарженню не підлягає.

99. Які слідчі дії можуть бути проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових
розслідувань:
А допит потерпілого;
Б слідчий експеримент;
 В огляд місця події;
Г допит підозрюваного.

100. Протягом якого строку має бути закінчене дізнання у кримінальному провадженні про
кримінальні проступки:
А протягом 10 днів з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального
проступку;
Б протягом 10 днів з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального злочину;
В протягом місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального
проступку;
Г протягом 10 днів з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального
проступку.

101. Який вид підслідності визначається за характером вчиненого злочину:

А альтернативна;
Б персональна;
В предметна;
Г територіальна.

102. Строк досудового слідства обчислюється з дня:

А порушення кримінального провадження;
Б прийняття справи слідчим до свого провадження;
В складання повідомлення особи про підозру;
Г з дня визначеного прокурором.

103. Хто вправі продовжити строк досудового слідства до 6 місяців:

А районний прокурор;
Б міський прокурор;
В обласний прокурор;
Г слідчий суддя.

104. Протягом якого строку мають бути розглянуті і вирішені клопотання учасників процесу
під час досудового розслідування:
А негайно;
Б не більше 3 діб;
В не більше 5 діб;
Г не більше 10 діб.

105. Ким приймається рішення про об’єднання та виділення матеріалів досудового

розслідування:
А слідчим;
Б прокурором;
В слідчим суддею;
Г працівниками оперативних підрозділів.

106. Яка з наведених процесуальних дій не є слідчою (розшуковою) дією:

А огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією;
Б відтворення обстановки та обставин події;
В слідчий експеримент;
Г проведення експертизи.

107. Перед початком допиту потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за:
А дачу завідомо неправдивих показань;
Б відмову від дачі показань і дачу завідомо неправдивих показань;
В відмову від дачі показань;
Г відмову від дачі показань щодо рідних та близьких.
108. Скільки разів надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи ухвала слідчого
судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні
прокурора, слідчого?
А лише один раз;
Б цю кількість визначає слідчий суддя в ухвалі;
В ця кількість необмежена протягом доби;
Г кількість визначає прокурор, слідчий у клопотанні.

109. Назвіть слідчі (розшукові) дії, які здійснюються з обов'язковою участю понятих та
захисника незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої
(розшукової) дії.
А ексгумація трупа, освідування особи, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи;
Б пред‘явлення для впізнання, обшук особи;
В слідчий експеримент, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, а також обшук
особи на розсуд слідчого;
Г обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи.

110. Яка тривалість допиту особи без перерви передбачена КПК України?
А допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а вцілому - понад вісім
годин на день;
Б допит не може продовжуватися без перерви понад годину, а вцілому - понад шість годин
на день;
В допит не може продовжуватися без перерви понад годину, а вцілому понад шість годин на
день потерпілого та вісім годин на день підозрюваного, обвинуваченого;
Г жодна відповідь неправильна.

111. У яких випадках може бути проведений допит свідка, потерпілого за відсутності сторони
захисту?
А у разі, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому
кримінальному провадженні;
Б уразі, коли це потребує забезпечення безпеки сторони захисту;
В уразі, коли це потребує забезпечення безпеки сторони обвинувачення;
Г усі відповіді є правильними.

112. Вкажіть, в яких випадках допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового
розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого
приміщення (дистанційне досудове розслідування):
А неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом
здоров'я або з інших поважних причин; проведення допиту малолітнього або
неповнолітнього свідка, потерпілого;
Б необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового
розслідування;
В неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом
здоров'я або з інших поважних причин; наявності інших підстав, визначених слідчим,
прокурором, слідчим суддею достатніми;
Г правильними є усі відповіді.

113. Про результати освідування особи складається:

А подання;
Б висновок;
В протокол;
Г ухвала.

114. Яка з наведених слідчих (розшукових) дій спрямована на перевірку вже отриманих доказів:
 А допит;
Б обшук;
В проведення експертизи;
Г слідчий експеримент.

115. Скільки осіб може бути допитано прокурором, слідчим одночасно для з'ясування причин
розбіжностей у їхніх показаннях?
А троє;
Б двоє;
В кількість учасників допиту визначає слідчий;
Г кількість учасників допиту визначає слідчий, але їх може бути не більше чотирьох.

116. За обов’язкової присутності яких осіб відповідно до КПК України повинен проводитись
допит малолітньої або неповнолітньої особи?
А захисника, законного представника, педагога або психолога;
Б законного представника, педагога або психолога;
В законного представника, а також педагога або психолога у разі недосягнення особою
шістнадцятирічного віку;
Г захисника, педагога або психолога.

117. Якщо у кримінальному провадженні є двоє підозрюваних, то скільки повідомлень про

підозру повинен скласти слідчий або прокурор:
А одну;
Б дві;
В в залежності від кількості епізодів їх злочинної діяльності;
Г незалежно від кількості епізодів їх злочинної діяльності – одну.

118. Протягом якого строку особі має бути вручено повідомлення про підозру:
А не пізніше 2 днів з моменту складання повідомлення про підозру;
Б не пізніше 2 місяців з моменту складання повідомлення про підозру;
В в день його складення, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб передбачений
КПК для вручення повідомлень;
Г не пізніше 10 днів з моменту складання повідомлення про підозру.

119. Привід підозрюваного здійснюється за:

А усним розпорядженням слідчого про привід;
Б дорученням слідчого про привід;
В мотивованою постановою слідчого про привід;
Г ухвалою слідчого судді.

120. Хто уповноважений складати повідомлення про підозру:

А прокурор, або слідчий за погодженням з прокурором;
Б тільки слідчий;
В тільки прокурор;
Г слідчий суддя.

121. Протягом якого строку треба допитати підозрюваного після вручення йому повідомлення
про підозру:
А негайно;
Б не пізніше двох днів;
В не пізніше десяти днів;
Г конкретних строків в законі не визначено.

122. Якого статусу набуває особа після повідомлення про підозру:

А підозрюваного;
Б підсудного;
 В свідка;
Г підзахисного.

123. Якщо під час досудового розслідування треба змінити повідомлення про підозру, то
слідчий або прокурор:
А закриває кримінальне провадження щодо певної частини повідомлення про підозру, про
що оголошує підозрюваному;
Б складає та вручає підозрюваному новее повідомлення про підозру;
В складає новее повідомлення про підозру;
Г виносить постанову про зміну підозри, про що оголошує підозрюваному.

124.Підставою для зупинення досудового розслідування є:

А не встановлення особи, яка вчинила злочин;
Б тяжка хвороба обвинуваченого;
В місцезнаходження підозрюваного невідоме;
Г наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

125. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою:

А ухвалою суду за погодженням з прокурором;
Б постановою слідчого судді за погодженням з прокурором;
В постановою слідчого;
Г постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором.

126. Кримінальне провадження закривається судом:

А якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
Б якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
В у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
Г якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані
можливості їх отримати.

127. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення

здійснюється:
А слідчим;
Б прокурором;
В слідчим суддею;
Г судом.

128. Які відомості не є обов`язковими для обвинувального акту:

А прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
Б обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
В розмір витрат на правову допомогу;
Г дату та місце його складення та затвердження.

129. Хто зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами у випадку зволікання
при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ?
А слідчий;
Б слідчий за погодженням з прокурором;
В прокурор;
Г слідчий суддя.

130. Необхідною умовою для зупинення досудового розслідування є:

А повідомлення особі про підозру;
Б пред`явлення особі обвинувачення;
В закінчення строку досудового розслідування;
Г обрання особі запобіжного заходу.
131. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не
допускається, крім тих, які спрямовані на:
А відновлення досудового розслідування;
Б одужання підозрюваного;
В встановлення місцезнаходження підозрюваного;
Г виявлення і фіксацію слідів злочину.

132. Протягом якого строку прокурор має право скасувати постанову слідчого про закриття
кримінального провадження у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю?
А 5 днів;
Б 10 днів;
В 20 днів;
Г 30 днів.

133. Надання суду інших документів до початку судового розгляду, окрім обвинувального акту
та додатків до нього:
А забороняється;
Б дозволяється;
В дозволяється протягом 5 діб;
Г дозволяється протягом 10 діб.

134. На ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має право:

А свідок;
Б потерпілий;
В експерт;
Г заявник.

135. Які документи додаються до обвинувального акта:

А протоколи слідчих (розшукових) дій;
Б протоколи негласних слідчих (розшукових) дій;
В цивільний позов;
Г постанови слідчого судді.

136. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого і прокурора розглядаються:

А суддею;
Б судом колегіально;
В слідчим суддею;
Г правильні відповіді «а», «в».

137. Скарга слідчого на рішення, дії чи бездіяльності прокурора повинно подаватися:

А не пізніше 3-х днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішень, дій чи
бездіяльності;
Б протягом досудового розслідування;
В до видалення суду в нарадчу кімнату;
Г інший варіант.

138. Якщо рішення судді чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги
починається з:
А дня отримання особою її копії;
Б моменту отримання особою її копії;
В тієї години , коли відправлено скаргу;
Г немає правильної відповіді.

139. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування
здійснюється:
А за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу;
 Б за обов’язкової участі потерпілого;
В за обов’язкової участі слідчого;
Г немає правильної відповіді.

140. Скаргу на рішення дії та бездіяльності слідчого чи прокурора, передбаченої ч. 1 ст. 303
КПК України можуть бути подані протягом:
А всього провадження;
Б досудового розслідування;
В 10 днів з моменту прийняття рішень, вчинення дії або бездіяльності;
Г 3-х діб з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

141. Прокурор вищого рівня, до якого надійшли скарги на рішення, дії чи бездіяльність
прокурора, зобов’язаний розглянути скаргу протягом:
А 3-днів з моменту надходження;
Б 24 години з моменту надходження;
В однієї години;
Г 72 годин з моменту надходження;

142. Повернення скарги:

А позбавляє права повторного звернення;
Б не позбавляє права повторного звернення;
В позбавляє лише потерпілу особу;
Г немає правильної відповіді.

143. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження:

А можуть бути оскаржені в апеляційному порядку;
Б не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку;
В можуть бути оскаржені у верховному суді України;
Г немає правильної відповіді.

144. Видами підсудності є:

А родова;
Б особлива;
В спеціальна;
Г персональна.

145. Чи допускаються спори про підсудність:

А так;
Б ні;
В так, в окремих, визначених законом випадках;
Г так, якщо прокурор оскаржив визначену підсудність.

146. За результатами підготовчого провадження суддя приймає одне з таких рішень:

А ухвалює вирок;
Б призначає судовий розгляд;
В накладає стягнення на винну особу;
Г повертає провадження на досудове розслідування.

147. Кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися:

А тим судом, до теріторіальнох юридикції якого відноситься місце проживання судді;
Б тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді;
В тим судом, що найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений
обіймає чи обіймав посаду судді;
Г вищестоящим судом.
148. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого вирішується
не пізніше:
А десяти днів від моменту внесення подання чи клопотання;
Б семи днів від моменту внесення подання чи клопотання;
В п’яти днів від моменту внесення подання чи клопотання;
Г двадцяти днів від моменту внесення подання чи клопотання.

149. Після отримання обвинувального акта суд призначає підготовче судове засідання:
А не пізніше п'яти днів з дня його надходження;
Б не пізніше десяти днів з дня його надходження;
В не пізніше п'ятнадцяти днів з дня його надходження;
Г не пізніше трьох днів з дня його надходження.

150. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах
юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується:
А колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду з розгляду цивільних і
кримінальних справ;
Б колегією суддів Верховного суду ;
В колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції;
Г суддею, що розпочав судовий розгляд.

151. Загальними засадами кримінального провадження, що застосовуються під час судового

розгляду є:
А усність;
Б гласність;
В безперервність;
Г колегіальність.

152. Принцип усності судового розгляду передбачає:

А суд першої інстанції повинен особисто дослідити всі докази;
Б суд повинен усно допитати всіх учасників процесу;
В суд повинен проводити судові засідання безперервно;
Г кожне кримінальне провадження повине бути розглянуте в одному й тому ж складі суддів.

153. Принцип незмінності складу суду судового розгляду передбачає:

А суд першої інстанції повинен особисто дослідити всі докази;
Б суд повинен усно допитати всіх учасників процесу;
В суд повинен проводити судові засідання безперервно;
Г кожне кримінальне провадження повинно бути розглянуте в одному й тому ж складі
суддів.

154. За злісне ухилення від явки до суду до потерпілого може бути застосовано:
А затримання;
Б арешт;
В примусовий привід;
Г грошове стягнення.

155. Етап судового розгляду:

А постановлення вироку;
Б судове слідство;
В обвинувальна промова;
Г захисна промова.

156. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому
судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у
випадках:
 А якщо обвинуваченим є неповнолітній;
Б якщо потерпілим є неповнолітній;
В якщо обвинуваченим є душевно хворий;
Г якщо потерпілим є душевно хворий.

157. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути
видалений за ухвалою суду з зали засідання:
А на весь час судового розгляду;
Б не може бути видалений;
В на момент оголошення судового рішення;
Г до моменту сплати накладенного грошового стягення.

158. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції у випадку:

А проведення допиту малолітнього свідка;
Б хвороби захисника;
В відпустки судді;
Г віддаленності суду.

159. Свідка захисту першим допитує:

А прокурор;
Б захисник;
В обвинувачений;
Г суд.

160. Властивості судового рішення:

А законність, справедливість, аргументованість;
Б законність, вмотивованість, справедливість;
В законність, виваженість, справедливість;
Г законність, обґрунтованість, вмотивованість.

161. Принцип безпосередності судового розгляду передбачає:

А суд першої інстанції повинен особисто дослідити всі докази;
Б суд повинен гласно допитати всіх учасників процесу;
В суд повинен проводити судові засідання безперервно;
Г кожне кримінальне провадження повине бути розглянуте в одному й тому ж складі суддів.

162. Принцип безперервності судового розгляду передбачає:

А суд першої інстанції повинен особисто дослідити всі докази;
Б суд повинен усно допитати всіх учасників процесу;
В суд повинен проводити судові засідання безперервно;
Г кожне кримінальне провадження повине бути розглянуте в одному й тому ж складі суддів.

163. Судовий розгляд при відсутності прокурора допускається лише у такому випадку:
А коли розглядають провадження у формі приватного обвинувачення;
Б за клопотанням підсудного;
В якщо прокурор є близьким родичем підсудної особи;
Г коли прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення.

164. У випадку, якщо дані судового розгляду вказують, що обвинувачений вчинив ще й інший
злочин, щодо якого обвинувачення не висувалось:
А суд виносить ухвалу, якою повідомляє прокурора про вчинення цього злочину;
Б суд за клопотанням підсудного виносить ухвалу, якою повідомляє прокурора про
вчинення цього злочину;
В прокурор клопоче перед судом розглянути нове обвинувачення;
Г прокурор повертає провадження на додаткове розслідування.
165. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких
передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого – судом
присяжних у складі:
А трьох професійних суддів та п’яти присяжних;
Б двох професійних суддів та шести присяжних;
В трьох професійних суддів та двох присяжних;
Г двох професійних суддів та трьох присяжних.

166. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий

пропонує обвинуваченому обрати собі іншого захисника протягом:
А десяти днів;
Б трьох днів;
В п’яти днів;
Г семи днів.

167. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення

судового засідання внаслідок:
А хвороби потерпілого;
Б вихідних днів;
В проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження;
Г підготовки сторін до судових дебатів.

168. Суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до
захисту від додаткового обвинувачення, не більше ніж на:
А 14 днів;
Б 15 днів;
В 7 днів;
Г 20 днів.

169. Відновлюється судовий розгляд з судових дебатів:

А Якщо під час судових дебатів виникне потреба зупинити провадження;
Б Якщо під час судових дебатів виникне потреба замінити захисника;
В Якщо під час судових дебатів виникне потреба закрити провадження;
Г Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази.

170. Питання про внесення виправлень у судове рішення суд вирішує:

А в судовому засіданні;
Б одноосібно;
В колегіально;
Г в нарадчій кімнаті.

171. Перед судом апеляційної інстанції при перегляді ним кримінальної справи в порядку
апеляційного провадження стоїть завдання:
А не допустити притягнення до кримінальної відповідальності невинної особи.
Б сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів судами першої інстанції.
В реалізація права учасника кримінального провадження на захист ;
Г дотримання засади безперервності проведення судового розгляду.

172. Суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження :

А на наступну добу після усунення недоліків апеляційної скарги ;
Б протягом 7 діб після усунення недоліків апеляційної скарги ;
В протягом 3діб після усунення недоліків апеляційної скарги ;
Г протягом 5 діб після усунення недоліків апеляційної скарги ;

173. Наслідками подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді є :

 А подання апеляційної скарги суду зупиняє їх виконання, але не зупиняє набрання ними
законної сили;
Б подання апеляційної скарги зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім
випадків, встановлених КПК України.
В подання апеляційної скарги зупиняє набрання ними законної сили але не зупиняє їх
виконання.
Г подання апеляційної скарги зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання.

174. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження можуть

бути витребувані із суду першої інстанції:
А прокурором;
Б судом апеляційної інстанції;
В не можуть бути витребувані;
Г Верховним судом України, у випадках передбачених КПК України.

175. На вирок або ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного
або медичного характеру апеляційна скарга може бути подана протягом:
А 30 діб;
Б 7 діб;
В 25 діб;
Г 5 діб.

176. На ухвали суду, крім ухвал про застосування чи незастосування примусових заходів
виховного або медичного характеру апеляційна скарга може бути подана протягом:
А 30 діб;
Б 7 діб;
В 25 діб;
Г 5 діб.

177. Наслідками подання апеляційної скарги є :

А подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє їх виконання, але не
зупиняє набрання ними законної сили;
Б подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної
сили та їх виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
В подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної
сили але не зупиняє їх виконання.
Г подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної
сили та їх виконання.

178. На ухвалу слідчого судді апеляційна скарга може бути подана протягом:
А 30 діб;
Б 7 діб;
В 25 діб;
Г 5 діб.

179.Суд надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження

до суду апеляційної інстанції в строк:
А на наступний день, після закінчення строку оскарження;
Б за 3 дні, до закінчення строку оскарження;
В через 3 дні, після закінчення строку оскарження;
Г в день, закінчення строку оскарження;

180. Строк усунення недоліків апеляційної скарги:

А до7 діб
Б до 15 діб;
В до 5 діб;
 Г до 10 діб

181. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
А суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
Б необхідності застосування більш суворого покарання;
В висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
Г необхідності застосування більш м’якого покарання;

182. Після закінчення апеляційного провадження за апеляційною скаргою на вироки та ухвали

суду, матеріали кримінального провадження направляються до суду першої інстанції не
пізніше:
А 3 діб;
Б 7 діб;
В 25 діб;
Г 5 діб.

183. Протягом строку касаційного оскарження матеріали кримінального провадження можуть

бути витребувані із суду апеляційної інстанції:
А прокурором;
Б судом касаційної інстанції;
В ніким не можуть бути витребувані;
Г Верховним судом України, у випадках передбачених КПК України.

184. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом:

А 30 діб;
Б 6 місяців;
В 25 діб;
Г 3 місяців.

185. Після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження

надсилаються до суду першої інстанції в строк:
А не пізніше 3 діб ;
Б не пізніше 5 діб ;
В не пізніше 7 діб ;
Г не пізніше 15 діб ;

186. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом:

А 7 діб з дня надходження касаційної скарги
Б 5 діб з дня надходження касаційної скарги ;
В 3 діб з дня надходження касаційної скарги ;
Г 15 діб з дня надходження касаційної скарги.

187. Касаційна скарга на ухвали слідчого судді подається до суду касаційної інстанції у строк.
А до 7 діб;
Б не підлягає оскарженню в касаційній інстанції;
В до 15 діб;
Г до 5 діб;

188. Строк усунення недоліків касаційної скарги:

А до7 діб
Б до 15 діб;
В до 5 діб;
Г до 10 діб

189. Протягом строку касаційного оскарження матеріали кримінального провадження можуть

бути витребувані із суду апеляційної інстанції:
 А прокурором;
Б судом касаційної інстанції інстанції;
В ніким не можуть бути витребувані;
Г Верховним судом України, у випадках передбачених КПК України.

190. У разі проведення письмового апеляційного чи касаційного кримінального провадження

копія судового рішення надсилається:
А учасникам судового провадження;
Б прокурору;
В обвинуваченому;
Г особі, яка оскаржила судове рішення.

191. У разі проведення письмового касаційного провадження, копія судового рішення

надсилається учасникам судового провадження протягом:
А 3 днів;
Б 5 днів;
В 10 днів;
Г 15 днів.

192. Суд касаційної інстанції не може

А скасувати вирок і постановити свій вирок;
Б скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
В смінити судове рішення;
Г скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий апеляційний розгляд.

193. Принцип незмінності складу суду судового розгляду передбачає:

А кожне кримінальне провадження повине бути розглянуте в одному й тому ж складі
суддів;
Б суд першої інстанції повинен особисто дослідити всі докази;
В суд повинен усно допитати всіх учасників процесу;
Г суд повинен проводити судові засідання безперервно.

194. За злісне ухилення від явки до суду до потерпілого може бути застосовано:
А грошове стягнення;
Б затримання;
В арешт;
Г примусовий привід.

195. Етап судового розгляду:

А постановлення вироку;
Б судове слідство;
В обвинувальна промова;
Г захисна промова.

196. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути
видалений за ухвалою суду з зали засідання:
А на весь час судового розгляду;
Б не може бути видалений;
В на момент оголошення судового рішення;
Г до моменту сплати накладенного грошового стягення.

197. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції у випадку:

А проведення допиту малолітнього свідка;
 Б хвороби захисника;
В відпустки судді;
Г віддаленності суду.

198. Свідка захисту першим допитує:

А захисник;
Б прокурор;
В обвинувачений;
Г суд;

199. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий

пропонує обвинуваченому обрати собі іншого захисника протягом:
А трьох днів;
Б десяти днів;
В п’яти днів;
г) семи днів.

200. Свідка сторони обвинувачення першим допитує:

А прокурор;
Б захисник;
В обвинувачений;
Г суд.

201 Згідно КПК України виключними обставинами визнаються:

А встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною,
порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
Б під час попередніх рішеннях суду було грубо порушено норми КПК України;
В штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень
експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на
яких ґрунтується вирок;
Г скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення
ухвали, що належить переглянути

202. Заява про перегляд судового рішення з підстав встановлення міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань
при вирішенні справи судом подається:
А не пізніше 30 днів із дня, коли така особа дізналася, або могла дізнатися про набуття
цим рішенням статусу остаточного;
Б на протязі 2 місяців від моменту ознайомлення особи з рішенням;
В на протязі 45 днів від моменту постановлення рішення на користь особи;
Г строк обчислюється у відповідності до міжнародного законодавста, з уряхуванням
особливостей ЗУ.

203. Чи містяться у КПК України глава присвячена провадженню у Верховному Суді України
А ні, дані норми містяться у главі касаційного оскарження рішень суду;
Б Ні, дану главу виключено з КПК;
В немає, але внесений законопроект про доповнення КПК;
Г так, але в ній поєднані норми також провадження за нововиявленими обставинами.
204. До складу Великої палати Верховного Суду входять:
А 21 суддя;
Б не меншу 3 суддів;
В 7 суддів;
Г 24 судді.

205. Касаційною інстанцією у кримінальному провадженні є :

А Касаційний кримінальний суд Верховного Суду;
Б Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ;
В Велика палата Верховного Суду;
Г Касаційний суд України.

206. Засідання об’єднаної палати, Великої палати Верховного суду вважається правомочним за
умови присутності:
А не менше половини її складу;
Б не менше 7 суддів;
В не менше ніж дві третини її складу;
Г повного складу суддів;

207. Заява про перегляд судового рішення з підстав встановлення вини судді у вчиненні злочину або
зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок
якого було ухвалено судове рішення подається:
А протягом тридцяти днів із дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
Б на протязі 2 місяців від моменту ознайомлення особи з рішенням;
В на протязі 45 днів від моменту постановлення рішення на користь особи;
Г протягом десяти днів із дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

208. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду
А тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування цієї
обставини;
Б до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та
кримінальних справ;
В до суду першої інстанції, який приймав рішення;
Г КПК України встановлено особливий порядок подачі даних заяв.

209. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами, не має права:
А повторно звертатися до суду;
Б надавати нові обставини по справі;
В повторно звертатися до суду із такою ж заявою на тих самих підставах;
Г особа не може відмовитися від скарги після її подання.

210. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом
протягом :
А розумного строку;
Б 30 днів;
В двох місяців після її надходження;
Г 15 днів.

211. До нововиявлених обставин відносять:

 А не тільки ті обставини що зазначені в КПК України;
Б зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального
провадження;
В рішення міжнародної судової установи;
Г У КПК України не визначено нововиявлених обставин, тому кожен випадок
розглядається окремо.

212. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише

протягом:
А передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
Б 30 днів після винесення вироку;
В протягом 30 днів після ознайомлення особи з рішенням суду;
Г перегляд виправдувального вироку не допускається.

213. До складу об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду входять:
А 21 суддя;
Б по 2 судді зі складу кожної із судових палат;
В 7 суддів;
Г по 3 судді зі складу кожної із судових палат .

214. Протягом строку касаційного оскарження матеріали кримінального провадження можуть

бути витребувані із суду апеляційної інстанції:
А прокурором;
Б судом касаційної інстанції;
В ніким не можуть бути витребувані;
Г Верховним судом України, у випадках передбачених КПК України.

215. Строк усунення недоліків касаційної скарги:

А до7 діб
Б до 15 діб;
В до 5 діб;
Г до 10 діб.

216. Заяву про перегляд судового рішення з підстав встановлення Конституційним Судом України
неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення,
застосованого судом при вирішенні справи може бути подано:
А протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного
Суду України;
Б на протязі 2 місяців від моменту ознайомлення особи з рішенням;
В на протязі 45 днів від моменту постановлення рішення на користь особи;
Г протягом десяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного
Суду України;

217. Яка з видів угод прямо передбачена в розділі VІ Кримінального процесуального кодексу?
А угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;
Б угода між свідком та підозрюваним чи обвинуваченим;
В угода між прокурором та суддею про визнання невинуватості
Г угода між потерпілим та суддею.

218. Яка з обставин не враховується прокурором при вирішенні питання про укладення угоди
про визнання винуватості?
А ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні
кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
 Б характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
В розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
Г наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і
судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

219. Яке з положень не повинна містити мотивувальна частина вироку на підставі угоди про
визнання винуватості?
А відомості про укладену угоду, її реквізити;
Б зміст та визначена міра покарання;
В мотиви, з яких виходив суд при вирішенні питання щодо відповідності угоди вимогам
закону і ухваленні вироку та положення закону, якими він керувався;
Г рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про
кримінальну відповідальність.

220. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення може бути розпочате на

підставі заяви потерпілого щодо одного з таких правопорушень:
А грабіж, вчинений організованою групою осіб;
Б вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи ;
В примушування до вступу в статевий зв’язок;
Г погроза вбивством, вчинена з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.

221. Хто з нижчезазначеного переліку відповідно до Кримінального процесуального кодексу

входить до кола осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок провадження?
А уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
Б голова Рахункової палати, його перший заступник, заступник головного контролера та
секретаря Рахункової палати;
В генеральний прокурор України та його перший заступник;
Г правильними є всі вищезазначені відповіді

222. Яка з обставин не підлягає встановленню у кримінальному провадженні щодо

неповнолітніх?
А обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;
Б ставлення неповнолітнього до вчиненого діяння;
В умови життя та виховання неповнолітнього;
Г наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

223. Яка з обставин не встановлюється при з’ясуванні умов життя та виховання

неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого?
А склад сім’ї, обстановка в ній, взаємини між дорослими членами сім’ї та дорослими і
дітьми;
Б обстановка в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або
працює неповнолітній;
В стан здоров’я та рівень розвитку неповнолітнього;
Г зв’язки і поведінка неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.

224. Яку з обставин під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо
застосування примусових заходів медичного характеру не встановлюють?
А поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального
правопорушення або після нього;
Б наявність співучасників, їх поведінка у момент спільного вчинення кримінальних
правопорушень;
В небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також
можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
Г характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним
правопорушенням.
225. Кому з нижче перерахованих осіб забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які
містять державну таємницю?
А потерпілому та його представникам;
Б перекладачу, експерту, спеціалісту;
В секретарю судового засідання, судовому розпоряднику;
Г правильними є всі вищезазначені відповіді.

226. Яка з особливостей кримінально-процесуально форми є невірною?

А забезпечення належної поведінки учасників процесу мірами державного примусу;
Б перевага принципу диспозитивності над принципом публічності при вирішенні питання
щодо вибору учасниками процесу способу поведінки;
В залежність характеру примусу від суспільної небезпечності вчиненого злочину;
Г існування інституту захисту прав і законних інтересів підозрюваного.

227. За чиєї ініціативи може бути укладена угода про визнання винуватості?
А за ініціативою потерпілого;
Б за ініціативою судді;
В за ініціативою підозрюваного чи обвинуваченого;
Г за ініціативою прокурора або підозрюваного, обвинуваченого.

228. В якому з випадків суд може відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості ?
А якщо умови угоди суперечать вимогам закону, в тому числі допущена неправильна
правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо
якого передбачена можливість укладення угоди;
Б якщо не були витребувані скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час
кримінального провадження;
В якщо умови угоди не зрозумілі для підозрюваного чи обвинуваченого;
Г якщо підозрюваний чи обвинувачений не використав свого права мати захисника.

229. Яке з тверджень найбільш повно розкриває зміст приватного обвинувачення?

А приватне обвинувачення – провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором
лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень передбачених
законом;
Б приватне обвинувачення – це надання потерпілим відповідному органу звернення (із
проханням про притягнення до відповідальності) та відомостей про факти щодо наявності
суспільно небезпечного і протиправного діяння, яке підпадає під конкретний склад злочину;
В приватне обвинувачення – одна з форм обвинувачення в кримінальному процесі, що
передбачає притягнення особи, винуватої у вчиненні злочину, до відповідальності, не
інакше як за скаргою потерпілого;
Г приватне обвинувачення – це ті передбачені законодавством справи, за якими дізнання та
досудове слідство не проводиться, а у потерпілого та обвинуваченого є можливість
примиритись.

230. Хто з нижченаведеного переліку не входить до кола осіб, щодо яких здійснюється
особливий порядок кримінального провадження?
А судді Конституційного Суду України, а також присяжні і народні засідателі під час
здійснення ними правосуддя;
Б прем’єр-міністр України;
В кандидат у президенти України;
Г адвокат.

231. Хто письмово повинен повідомити народному депутату України про підозру у вчиненні
ним злочину?
А голова Верховної Ради України;
Б прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;
В заступник генерального прокурора України;
 Г генеральний прокурор України.

232. Хто обов’язково повинен бути присутнім під час допиту неповнолітнього підозрюваного,
обвинуваченого?
А захисник;
Б захисник, педагог;
В батьки, законний представник;
Г психолог.

233. В якому випадку справа може бути виділена в окреме провадження щодо кримінального
правопорушення, вчиненого неповнолітнім?
А якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом з
повнолітнім;
Б якщо клопотання про це заявить представник служби у справах дітей;
В якщо неповнолітній обвинувачений вдруге вчиняє кримінальне правопорушення;
Г за відповідної заяви прокурора.

234. Кому з нижче перерахованих осіб надається доступ до матеріалів, які містять відомості, що
становлять державну таємницю?
А перекладачу;
Б законному представнику підозрюваного;
В захисникам, яким в законному порядку надано право на допуск до державної таємниці;
Г спеціалісту.

235. На який максимальний строк керівник дипломатичного представництва чи консульської

установи України має право затримати особу?
А не більше ніж на 48 годин;
Б не більше ніж на 36 годин;
В не більше ніж на 24 години;
Г не більше ніж на 12 годин.

236. Протягом якого терміну уповноважений (централізований) орган надсилає запит

запитуваної сторони:
А 10 днів;
Б 7 днів;
В 14 днів;
Г 1 місяця.

237. Складені органом досудового розслідування документи для забезпечення виконання

запиту про міжнародну правову допомогу:
А підписуються та завіряються нотаріально;
Б підписуються відповідними посадовими особами;
В скріпляються печаткою відповідного органу;
Г правильні відповіді «б», «в».

238. Екстрадиція включає:

А видачу особи;
Б офіціальне звернення про встановлення місця перебування;
В перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;
Г правильні відповіді «а», «б», «в».

239. До процедури екстрадиції не входить:

А тимчасовий арешт;
Б екстрадиційний огляд;
В затримання особи;
Г екстрадиційний арешт.
240. Суб’єктами видачі особи (екстрадиції) є:
А Генеральна прокуратура, Інтерпол;
Б Генеральна прокуратура та Міністерство юстиції;
В Інтерпол;
Г правильні відповіді «б», «в».

241. До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України до надходження запиту про її
видачу може бути застосовано:
А тимчасовий арешт;
Б тимчасове затримання;
В екстрадиційне затримання;
Г правильні відповіді «а», «в».

242. При розгляді клопотання слідчий суддя:

А не досліджує питання про винуватість особи, щодо якої надійшов запит;
Б не перевіряє законність процесуальних рішень органів іноземної держави;
В правильні відповіді «а», «б»;
Г досліджує матеріали та перевіряє законність рішень органів іноземної країни.

243. За результатами судового розгляду питання про виконання вироку суду іноземної держави
суд постановляє ухвалу:
А про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково;
Б про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави;
В про припинення розгляду питання;
Г правильні відповіді «а», «б».

244. Запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу
виконується:
А упродовж 3-х місяців;
Б упродовж 2-х місяців;
В упродовж 1-го місяця;
Г правильні відповіді «б», «в».

245. Екстрадиція - це:

А видача особи злочинця,
Б видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується, для
притягнення до кримінальної відповідальності;
В видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується, для
притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку;
Г видача особи державі для виконання вироку.

246. Видачі підлягають:

А потерпілі;
Б обвинувачені;
В свідки;
Г підсудні.

247. До принципів екстрадиції не входить:

А принцип подвійної підсудності;
Б принцип спеціалізації;
В принцип гласності;
Г принцип універсального переслідування.

248. Тимчасовий арешт застосовується на:

А 72 години;
 Б 14 діб;
В 40 діб;
Г правильні відповіді «а», «в».

249. Клопотання компетентних органів інших держав про перейняття Україною кримінального
провадження розглядається Генеральною прокуратурою України:
А протягом двадцяти днів із моменту його надходження;
Б протягом п’яти діб із моменту його надходження;
В протягом двадцяти чотирьох часів із моменту його надходження;
Г немає правильної відповіді.

250. Питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для
відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, вирішується:
А Міністерством юстиції України;
Б Генеральною прокуратурою;
В Інтерполом;
Г органами досудового розслідування.

Список рекомендованої літератури

Нормативно-праовві акти

1. Кримінальний кодекс України :від 13 квітня 2012 р. № 2341-14 //) // [Електронний

ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
2. Кримінальний процесуальний кодекс України: від 13 квітня 2012 р. // [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
3. Про антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. //
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3659-12
4. Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 07
березня 2002 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3099-14
5. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 року № 1697-VII // Відомості Верховної
Ради України. – 2015. – № 2-3. – Ст.12.
6. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів: Закон України від
23 грудня 1993 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3781-12
7. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні: Закон
України від 26.01.1993 // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-12
8. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон
України від 04.03.1998 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/160/98-вр
9. Митний кодекс України: від 07 червня 2012 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
 10. Про Національну поліцію: Закон України від 02 липня 2015 р. № 580- ХІІІ //
[Електронний ресурс] – Режим доступу:http:// http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19
11. Про Міністерство доходів і зборів України: указ Президента України від 18.березня 2013
р. № 141/2013. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/141/2013.
12. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон
України від 30 червня 1993 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3341-12
13. Про службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 року // [Електронний ресурс]
– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2229-12
14. Рішення Конст. Суду України від 18 квітня 2012 року № 10-рп / 2012. [Електронний
ресурс] – Режим доступу:http://dvs-zp.gov.ua/?q=node/2760.
15. Положення про Міністерство доходів і зборів України. [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/141/2013.

Спеціальна література:
1. Молдаван А.В. Кримінальний процесс: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: навч.
посіб./ А. В. Молдован.– 2-ге видання, перероблене та доповнене.– К.: ЦУЛ, 2010.– 352 с.
2. Ільченко О.В. Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських),
індивідуальних занять та самостійної роботи з дисципліни "Кримінальний процес
України": для студ. спец. 6.030402 "Правознавство" (відповідно до вимог ECTS) усіх
форм навчання / О. В. Ільченко.– Суми: СумДУ, 2013. – 145 с.
3. Яновська О.Г. Кримінальне провадження. Процесуальні документи захисту: посіб. / О.Г.
Яновська , Л.Л. Лазебний.– К.: Прецедент, 2013.– 160 с.
4. Загальна декларація прав людини : прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю
ООН 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.
5. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. //
Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.
6. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини [Електронний ресурс] :
прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 груд. 1966 р.
7. Кучинська О. П. Системність принципів кримінального провадження як визначальний
фактор їх ефективного регуляторного впливу на кримінально-процесуальні відносини /
О. П. Кучинська // Адвокат. — 2012. — № 1. — С. 7—11.
8. Шульга А. Моральність кримінально-процесуальних відносин / А. Шульга,
Е. Коваленко // Вісник Акад. управління МВС. — К., 2010. — № 3. — С. 171—176.
9. Юсубов В. Місце органів прокуратури у системі кримінально-процесуальних гарантій /
В. Юсубов // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 1. — С. 159—163