Вчимося ходити

3 Ін 1:3-4: "Зрадів я безмежно, коли брати наші прийшли й засвідчили відданість твою правді.[2] Вони розповіли, як
неухильно йдеш ти дорогою правди. І немає для мене більшої радості, ніж чути, що діти мої йдуть дорогою правди."
Вступ:
- Чи повинна бути у нас мета?(Фил 3:13-14: "Браття і сестри, я не вважаю, що вже досягнув мети. Та є одна річ, якої я
завжди дотримуюся. Я не думаю про те, що лишилося у минулому, а роблю все можливе, щоб досягти того, що попереду
мене, у майбутньому. Я докладаю зусиль, щоб здобути ту Небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через
Христа Ісуса.")
- Чи навчились ми ходити?

І. Ходити в істині

1. Що значить “ходити в істині”?

А) Мати з Богом найкращі стосунки, жити Ним і для Нього. Івана 14:6("«Я є Шлях, Істина й Життя, — відповів Ісус. — І ніхто
не прийде до Отця інакше, як через Мене.")
Б) Чи ходимо ми в істині?
В) Можна ходити на чотирьох, кульгати. Проте
Господь чекає, щоб ми ходили на своїх ногах.
Г) Досвід Ізраїлю за днів пророка Іллі. 1 Цар. 18:21 ("Ілля вийшов перед людьми і сказав: «Коли ж ви вирішите кому
поклонятися: якщо Господь є Богом, слідуйте за ним, а якщо Ваал є Богом, слідуйте за ним». Але люди нічого не
сказали.")

2. Чи легко навчитись ходити взагалі?

А) Чи пригадуєте свої перші кроки? Якщо не свої, то дітей, онуків?
Б) Спочатку за допомогою мами - вчимося триматись на ногах. Потім - перший крок, другий...
В) Найгірше, коли материнські руки випустять нас.
Падали, розбивали ніс, коліно...
Г) Після болючого падіння дитина не хоче знову ставати на ноги - повзає, перекочується…

3. Набагато складніше - навчитись ходити духовно. Які ж то ті перші кроки?

А) Чи легко безбожнику перший раз стати на коліна для молитви? Або запитати: «Що накажеш мені робити?» (Дії 9:3-6)
("Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з небес спалахнуло навколо нього. Савл упав на землю і почув
голос, який говорив до нього: «Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?» Савл запитав: «Хто ти, Господи?» І голос
відповів: «Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити».")
Б) Чи легко було покаятись так, щоб зненавидіти
те, що до цього любили?
В) Чи легко було визнати свою провину перед тими, кого образили?
Приклад:
Чому так багато людей відсіюється після євангельських кампаній? Доходять висновку, що вони, за теорією Максима
Горького, «народжені
повзати, або плазувати...»
Г) Є й такі, що нібито зіпʼялись на духовні ноги, але залишились дітьми, як колишні коринтяни.
1Кор. 3:1-3 ("Брати і сестри мої, коли я з вами був, то не міг навчати вас як людей духовних. Навпаки, я мусив звертатися
до вас як до людей мирських, як немовлят у Христі. Я проповідував вам, неначе напував вас молоком, а не годував
твердою їжею, бо ви не спроможні були ще її спожити. Ви ще й зараз не здатні на це. Ви й досі належите цьому світу.
Якщо між вами є заздрощі й суперечки, то хіба не мирські ви є? Хіба не поводитесь, як усі люди цього світу?")

4. Але Бог зацікавлений у тому, щоб ми таки ходили:

Євр. 12:12,13.("Тож підніміть свої охлялі руки й зміцніть немічні коліна. Живіть праведним життям,
щоб отримати порятунок, і щоб неміч не спричинила вашу загибель.")
А) Як тато, Бог радіє кожному нашому кроку.
Б) Мудрий чоловік свого часу написав: «Ось урок, який потрібно кожному засвоїти: пробуйте, пробуйте і ще раз пробуйте.
Якщо у вас нічого не виходить, пробуйте ще раз» (В. Хіксон).
Приклад:
«Повість про справжню людину» Бориса Полевого. З перебитими ногами Мересьєв вибрався з розбитого літака, кілька
кілометрів повз по глибокому снігу, добрався до людей. Згодом знову сів за штурвал літака.

II. Чи легко бути християнином?

1. Христос ніколи не закликав до легкої релігії, а навпаки: Матв. 11:12.("З того часу, як прийшов
Іоан Хреститель, і дотепер Царство Небесне страждає від шалених нападів,[2] та лихі люди
намагаються здобути його силоміць.")
А) Як це узгоджується з праведністю по вірі і з тим принципом, що жодні вчинки не можуть спасти!
Б) Ми дійсно не спасаємося вчинками, не в стані заслужити спасіння, але УВАГА! Івана 15:4,5("Тож лишайтеся в Мені, а Я
залишуся в вас. Галузка не спроможна сама собою плід давати, якщо вона не є лозою. Так і ви не зможете, якщо не
будете в Мені. Я є лоза, а ви — галуззя. Той, хто перебуває в Мені, а Я в ньому, дає врожай багатий. А без Мене ви не
зможете нічого вдіяти.")
В) Чи йде тут мова, що не треба нічого робити?
Приклад:
Як їздили у війну, після війни!? У вагонах не було місця, чіплялись за поручні, стояли на сходах у вагоні, на буферах між
вагонами. Головне було втриматися. Це було не легко.
Наша мета втриматись біля Ісуса.
Г) Проблема багатьох християн: заспокоїтись на досягнутому невеличкому і далі рухатись за течією життя.
Д) Після перших кроків — виправдання - починається
складний процес освячення.

2. Ходити - це процес освячення, який продовжується

усе життя.
А) Це підйоми і падіння. Це постійна боротьба зі своїм «я», а також з пороками і вадами власного
характеру.
Приклад:
Людина у сні перемогла багато солдатів-противників, і ззаду голос: «Ану поборемось».
Це був страшний велетень - власне «Я».
Б) Освячення можливе лише з Ісусом, але у цьому процесі має бути задіяна уся наша слабка чи сильна воля. Перемога
залежить не від власної сили волі, а від того, наскільки ми віддані силі Ісуса.
В) Потрібна наполегливість в осягненні мети.
Приклад:
Дві жаби попали в глечик зі сметаною, хотіли звідти вибратись, але не було під ногами опори, щоб вискочити. Одна
вирішила, що опір даремний, і пішла на дно, інша продовжувала діяти, поки не збила ніжками грудку масла. Оперлась на
нього і вискочила.
Г) Хто витримає до кінця, той спасеться.
Д) Наполегливість — питання життя або смерті. Вона в парі з терпінням.
Матв. 10:22("І ненавидітимуть вас усі за те, що ви йшли за Мною, але той, хто витерпить усе до кінця, врятується.")

III. Вчення Ісуса не заперечує наполегливості

1. У Своїх притчах Христос закликав до наполегливості,

А) Притча про бідну вдовицю. Луки 18:1-5("Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не
втрачати надії. Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав. У той час була там
собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!” 4-5 І тривалий час він не хотів її
захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова
набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».")
Б) Притча про таланти. Матв. 25:14-30("«Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож,
покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно. 15-16 Одному він дав п’ять талантів,[1] другому — два, а
третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і
заробив іще п’ять. ... Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два. А
третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю. Багато часу минуло, поки господар повернувся і
зажадав їхнього звіту. Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять
зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”. Тоді той сказав йому на
це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й
розділи разом зі мною цю радість”. Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив:
„Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”. Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти
добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю
радість”. І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш
урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв. Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось,
забери своє!” У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там,
де не сіяв. Тобі слід було пустити гроші в обіг,[2] то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав. Заберіть у нього
талант і віддайте тому, хто має десять. Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого
не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і
скрегіт зубів від болю”».")
В) Так навчав і святий апостол Павло: 1Кор. 9:24-27. ("Хіба ви не знаєте, що всі бігуни біжать на змаганнях, а винагороду
одержує один? Тож біжіть так, щоб перемогти й одержати її! Кожен, хто змагається, напружено тренується. Він робить це
для того, щоб одержати тлінний лавровий вінок, а ми — щоб одержати вінок нетлінний. Отже, я біжу так, як той, хто має
мету перед собою; б’юся так, щоб не просто розмахувати кулаками. Навпаки, я стримую і приборкую тіло своє, щоб,
проповідуючи іншим, самому не виявитися відкинутим Богом.")
Г) Наполегливо, навіть якщо боляче. Матв. 5:27-30.("«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. ⓑ Та кажу Я вам, що
кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. Якщо праве око примушує
тебе на гріх, вирви його та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло кинути до пекла. І якщо правиця
веде тебе до гріха, одрубай її та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло загубити у пеклі».") Ісус
проводить операцію.

2. Що спільного між наполегливістю і впертістю.

А) Впертість - чого б це не коштувало, довести

правоту свого «я».
Б) Наполегливість - непохитність в осягненні високої мети.
В) Мудрий чоловік пише: «Наполегливість означає продовжувати те, що почали, не звертаючи уваги на труднощі —
вставати після падіння, терпіти, коли все валиться з рук. Чого б це не коштувало - тримайтесь заданого курсу і
направляйте свій корабель назустріч атакам страшних хвиль і вітру. Потрібно бути виключно наполегливим, щоб осягнути
щось у житті»
(Дж. Граз. Помощь близка).

3. Цікаво, що для досягнення чогось тимчасового, земного люди докладають неймовірних зусиль.

Приклад:
Французького співака і піаніста на імʼя Мі-дель Галь запитали, як він став таким видатним майстром гри на піаніно;
він відповів: «З шестирічного віку по шість годин на день вправлявся в майстерності».
Чи хотілось розбити піаніно? - Так, багато разів.

А) О, якби хоч соту частину часу цього християни використовували для досягнення більш високої мети!
Б) Свідчення Е.Уайт: «Кожному коли-небудь доведеться вступати в битву. Кожен повинен йти
обраним шляхом крізь боротьбу й поразки до остаточної перемоги».

IV. Перемога і переможці

1. Памʼятаймо: у Царстві Божім будуть лише переможці.

Об'явл. 7:13,14.("Потім один із старійшин запитав мене: «Хто ці люди у білому вбранні? Звідки
вони прийшли?» Я відповів йому так: «Пане, ти знаєш, хто вони». Тоді він мені сказав: «Це люди,
які пройшли через великі страждання; вони омили одяг[1] свій і вибілили його кров’ю Ягняти.")
Отже, хто вони?
А) Вміли розрізняти головне від другорядного. Головну увагу - основному. Матв. 6:34("Не піклуйтеся про день
завтрашній, бо завтра будуть свої клопоти. Кожен день має досить своїх турбот».")
Б) Звичайно, при цьому не виключається розумне планування, але другорядне має бути як додаток
до основного.
«Кожний день тижня має свої проблеми. Людині під силу упоратись з труднощами лише сьогоднішнього дня,
понести тягар лише одного дня. Ми можемо проти-
стояти спокусам тільки одного дня. Якщо ж до сьогоднішнього додати тягар ще двох проблем, які звуться
"вчора" і "завтра", ми не витримуємо і падаємо» (Дж.
Найт. Подорож з Ісусом на гору Благословень).
В) У цьому причина інфарктів та інсультів.
Г) Вчорашній з його проблемами не повернеться.
Д) Завтрашній з його небезпеками далеко, як і день вчорашній.

2. Ось чому Спаситель радить: Матв. 6:26.("Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не
збирають зерна до комори, але ж Отець Ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не знаєте, люди, що ви
значно важливіші за птахів?")
А) Хоча горобці не чекають, поки Бог положить їжу в рот.
Приклад:
У звʼязку з поширенням нових хвороб і стресів, які ослаблюють і скорочують життя, Центр охорони здоровʼя США
опублікував таку заяву: «Наскільки відомо, жодний птах не намагався побудувати більше гнізд, ніж його сусід; жоден лис
не турбувався, що має лише одну нору для життя. Жодна білка не тривожилась про те, що зробила запаси тільки на одну
зиму, а не на дві, і жодний пес не проводив безсонних ночей через те, що в нього не відкладено достатньо кісток на
старість».
Б) У людей же занепокоєння (журба) робить життя мукою. Тому Христос говорить:
Матв. 6:27.( "Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину?")
B)«Існують, принаймні, дві речі, про які ніколи не варто непокоїтись або журитись. Перша - про те, чого не можна
змінити. В такому випадку занепокоєння безглузде і даремне. Друга: не слід непокоїтись про те, що можна змінити. Якщо
можна щось зробити, давайте зробимо це і не будемо послаблювати наші сили журбою» (Дж.
Найт. Подорож з Ісусом на гору Благословень).
Г) Маючи на увазі мету, переможці думають про кроки, які треба зробити сьогодні.
Приклад:
Авраам Лінкольн, коли ще був полководцем, перед наближенням до річки почув занепокоєння воєначальників про
неможливість переправитись на інший берег. Відповів: «Я ніколи не переправляюсь через річку, поки не дістанусь
берега».

ЗАКІНЧЕННЯ

1) Переможець ні за яких обставин не розчаровується: Колос. 2:6.("Тож прийнявши Христа Ісуса як Господа, живіть у
Ньому.")
2)Найкоротша промова в історії - Уїнстона Черчилля: «Ніколи, ніколи, ніколи не кажіть:
Я більше не можу!»
3) «Якщо ти молишся і не отримуєш відповіді, продовжуй молитися, навіть якщо здається, що Бог не чує. Продовжуй
любити і нести людям любов, навіть якщо вони від того не міняються. Продовжуй терпеливо рухатись, якщо навіть
протягом дня зробиш лише один крок»
(Дж. Граз. Помощь близка). Будь наполегливим і, дійшовши до мети, почуєш чудові слова:
Матв. 25:34("І тоді Цар промовить до тих, хто праворуч: „Прийдіть, благословенні Отцем Моїм і успадкуйте Царство,
призначене вам від дня створення світу.")
Амінь.