You are on page 1of 14

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
З ПРАКТИКИ

Виробнича
(вид і назва практики)

період проходження практики: з «04» грудня 2023 р. по «9» лютого 2024 р.

здобувача вищої освіти Єрмакова Максима Юрійовича

Інститут / факультет Медичний фаховий коледж

3 курс, 1 потік, академічна група 31

освітньо-кваліфікаційний рівень / освітній ступінь молодший бакалавр

спеціальність 053 Психологія

Кафедра психології та педагогіки

Керівник практики від кафедри Лебединський Едуард Брониславович

База практики Асоціація “Психея”

Керівник практики від бази практики Шпатаковська Гертруда Вікторівна

Звітну документацію перевірив ________________________________________


(підпис керівника практики від кафедри)

Кількість балів за звітну документацію __________________________________


(виставляє керівник практики від кафедри)

Одеса – 2024
ЗМІСТ

1. НАПРАВЛЕННЯ НА ПРАКТИКУ...............................................................................................
2. РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ ..........................................................................................
3. ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ ............................................................................................................
4. ПИСЬМОВИЙ ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ ...............................................

5. ВІДГУК КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ ВІД БАЗИ ПРАКТИКИ ................................................


ПИСЬМОВИЙ ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
1. Відомості про терміни проходження практики.
2. Відомості про базу практики (підприємство, установу, організацію,
державний орган або орган місцевого самоврядування).
3. Відомості про виконання розділів програми практики (завдань
робочої програми, завдань керівників практики, інших робіт тощо).
4. Відомості про виконання індивідуального завдання.
5. Опис нової інформації, отриманої під час проходження практики.
6. Висновки та пропозиції, зауваження та побажання студента.

1.Відомості про терміни проходження практики.

Я, Єрмаков Максим Юрійович, студент 3 курсу Медичного фахового


коледжу МГУ проходив практику в період з 05 грудня 2023 року по 9
лютого 2024 року.

2.Відомості про базу практики (підприємство, установу,


організацію, державний орган або орган місцевого самоврядування).

Практику проходив у Асоціації “Психея”. Головним заняттям


асоціації є сприяння становлення сім’ї на всіх її етапах, і надання підтримки
всім її представникам. Майбутнім матерям надається підтримка перед
появою малюка, необхідна і достовірна інформація про все, що пов'язано з
пологами, та можливість отримати потрібні навички, які допомагають
пройти процес пологів.

Для малюків асоціація забезпечує різноманітні розвивальні заняття,


які допомагають дітям знайомитись з грамотою і арифметикою, розвивати
спритність і мислення, музичні та образотворчі здібності. Для дошкільнят
забезпечує різноманітні секції, які допомагають розвивати розумові
здібності, комунікативні навички, емоційний та естетичний інтелект.

Батькам асоціація створила багато пізнавальних тренінгів, семінарів


та проекті: академія батьківського мистецтва, казко-терапія, ігро-тренінг,
лялько- і музична терапія. Це дозволяє батькам знайомитись з новітніми
розробками в галузях дитячої та сімейної психології.

Асоціація “Психея” веде проекти, які пов’язані з співпрацею з


пологовими будинками, ВНЗ та волонтерськими організаціями, а також
навчальні проекти, покликаних об’єднати і підвищити кваліфікацію
фахівців, що працюють з сім’єю.

3.Відомості про виконання розділів програми практики (завдань


робочої програми, завдань керівників практики, інших робіт тощо).

При проходженні виробничої практики я виконував завдання


програми практики та приймав участь у заходах, які організовувались
базою практики.

За програмою практики виконав наступні завдання: ознайомився з


функціонуванням та правилами проходження практики асоціації “Психея”,
ознайомився з основними формами та напрямами роботи практичного
психолога базового закладу, дослідив напрямки та методи роботи
практичного психолога, дослідив специфіку організації та проведення
консультативної роботи психолога, схему процесу психологічного
консультування, ознайомився із застосуванням психотехнік у
психодіагностичній та консультативній практиці психолога, ознайомився з
особливостями психокорекційної роботи психолога-практика, приймав
участь у терапевтичній сесії, дослідив психологічні закономірності
психокорекційних впливів і здатність їх застосовувати у ході
психологічного консультування.
На базі практики був присутній та приймав участь у наступних
заходах: “Гештальт терапія та еволюційна психологія”, “Ментальне
здоров’я. Ресурси і опори”, “Перинатальна психологія в супроводі вікових
криз”, “Плейбек”, “Клієнтські розстановки”, “Стрес, соціальні ролі та
здоров’я”, “Психосоматика”, психологічне консультування, “Системний
підхід у психотерапії”, “Природа стресу та методи його подолання”.

4.Відомості про виконання індивідуального завдання.

Моїм індивідуальним завданням було написання заняття на тему


“Гормони та їх вплив на організм людини”. Заняття може проводитись у
груповій та індивідуальній формах, упродовж 1 години. Основний текст
заняття може доповнюватись зворотнім зв’язком та комунікацією з
аудиторією. Основний текст:

“ Життя людини тісно пов’язаний з гормонами та нейромедіаторами,


які регулюють психічні та фізіологічні процеси в організмі. В залежності
від коктейлю гормонів та нейромедіаторів змінюється мотивація,
емоційний стан, швидкість когнітивних процесів та відбуваються певні
фізіологічні зміни. Тому розглянемо вплив деяких з них на психологічні та
фізіологічні процеси.

Нейромедіатор дофамін виробляється, коли досягається певна бажана


ціль, наприклад може вироблятися під час прийому смачної їжі, занять
сексом, досягнені мети. Під час дії дофаміну на емоційному рівні може
відчуватися задоволення. Цей важливий нейромедіатор відповідальний за
мотивацію, увагу та допомагає регулювати контроль рухів та впливати на
процес навчання.

Гормон окситоцин відіграє важливу роль в репродуктивній


діяльності, в ініціації потугів та виділення молока під час лактації. Також
вважається, що окситоцин приймає участь у стимулюванні соціальних
когніцій, тобто процесів сприйняття та мислення. Цей гормон допомагає
посилювати зв’язок між матерями й їх новонародженими дітьми та між
романтичними партнерами.

Серотонін є важливим нейромедіатором, який приймає участь у


регуляції діяльності гладеньких м’язів, функцій серцево-судинної системи,
шлунково-кишкового тракту, бронхів, модулює розвиток запальних та
алергічних реакцій, процесів згортання крові. Також серотонін регулює такі
психоемоційні реакції, як тривога, агресивність, імпульсивні потяги,
сексуальна поведінка. Коли рівень серотоніну в організмі в нормі
покращується увага, емоційна стабільність та загальний настрій, низький
рівень серотоніну асоціюється з депресивними станами, тривогою.

Адреналін активно виділяється під час стресових ситуацій або


сильних емоційних переживаннях. Цей гормон прискорює серцебиття,
підвищує кров’яний тиск, впливає на різні ланки обміну речовин в організмі
і перш за все стимулює процеси, пов’язані з енергетичним обміном, що
дозволяє організму швидше реагувати на подразник.

Наступний гормон, тісно пов’язаний з адреналіном, норадреналін


також активно виділяється під час стресу та виконує подібні функції, але,
на відміну від адреналіну, здебільшого концентрується у мозку.

Гормон кортизол найактивніше виділяється під час стресу та виконує


такі важливі функції, як врівноваження рівню цукру в крові, допомагає
контролювати цикл сон-неспання, впливає на роботу серцево-судинної
системи та інші. У короткостороковій перспективі кортизол, завдяки
виконанні функцій, допомагає організму впоратись з стресовими
факторами або адаптуватись до них. У довгостороковій перспективі, якщо
рівень кортизолу залишається високим, це може призвести до хронічних
захворювань таких, як діабет, серцеві розлади, високий кров’яний тиск,
також може призвести до набору ваги, втоми, погіршення концентрації
уваги та труднощів з запам’ятовуванням, послаблення імунної системи,
погіршення настрою та проблем зі сном.”

5.Опис нової інформації, отриманої під час проходження


практики.

Під час практики я ознайомився з новою інформацією з різних галузей


психології, з таких тем як: гештальт-терапія, перинатальна психологія,
психосоматика, трансцендентальна медитація, роль естрогену та
прогестерону у житті жінки, асоціативно-метафоричні карти, розстановки
за Хеллінгером (сімейні розстановки).

З гештальт-терапії я дізнався про такі поняття та концепціями як цикл


контакту та переривання контакту.

Концепція “цикл контакту” являє собою спосіб задоволення людиною


своїх потреб. Цикл контакту складається з чотирьох етапів: перед-контакт,
контакт, фінальний контакт, пост-контакт.

1. На етапі перед-контакту відбувається контакт з внутрішнім полем,


тобто з упізнанням потреби через почуття, відчуття, зустріч з
потребою.
2. Етап “контакт” є пошуком можливості задовільнити потребу в
навколишньому середовищі, а також диференціювання — наскільки
можливо задоволення. При неможливості задоволення людина
повертається на першу фазу циклу.
3. Фінальний контакт є зустріч з потребою та об’єктом її задоволення.
4. На етапі “пост-контакту” відбувається асиміляція отриманого досвіду
та вихід з контакту.
Переривання контакту є способом запобіганням перебігу циклу
контакту. Виділяють наступні механізмів переривання контакту:
конфлюенція, інтороекція, проекція, ретрофлексія, дефлексія, профлексія,
еготизм, знецінення.

1. Конфлюенція (злиття) — спосіб переривання контакту, що полягає в


«розмитті» психологічних границь суб'єкта, тобто немає
усвідомлення де «Я», а де «Інший». Проявляється в неможливості
ідентифікувати власні відчуття, складності виокремити яке-небудь
переживання як головне та неможливість відділити власні відчуття
від відчуттів інших людей.
2. При інтроекції особа переймає судження, властивості, способи
поведінки оточуючих. вважається нормою в процесі виховання
моральності у дітей, передачі знань. Стає перешкодою у перебігу
циклу контакту у разі, коли особа не в змозі критично поставитися до
«інтроєкту» та/або визначити його джерело.
3. При проекції людина переносить свій досвід, почуття, переживання,
мотиви, риси характеру на іншу людину, часто не усвідомлюючи це.
Таким чином замість витрати енергії на реалізацію потреби, вона
витрачається на присвоєння об’єкту з навколишнього середовища,
власні переживання, недоліки, бажання та інше.
4. При ретрофлексії людина замість взаємодії з навколишнім
середовищем та зміни обставин, змінює самого себе, здійснюючи до
себе ті дії, які б хотів направити на іншого.
5. При дефлексії людина намагається уникнути прямого контакту, може
бути корисним тоді, коли продовження може мати деструктивний
характер.
6. При профлексії людина робить іншим те, що хотіла би для себе.
7. Еготизм означає перебільшену думку про себе, перебільшене почуття
значення своєї особистості. Може проявлятись у надмірному котролю
себе, відсутності спонтанності, страхом втрати контролю над
ситуацією та страхом буди відштовхнутим.
8. При знеціненні людина знецінює події або свій вклад в них, що не
дозволяє належним чином асимілювати його. Знецінення
проявляється у забуванні травмуючого досвіду, частковому
ігноруванні навколишнього середовища, зменьшені значущості
переживаємого.

З перинатальної психології ознайомився з базовими перинатальними


матрицями Гроффа та з тим, що собою являє перинатальна психологія.

Перинатальна психологія вивчає життя та чинники, які на нього


впливаю, ще не народженої дитини, щоб виявити як буде розвиватися
дитина у своєму онтогенезі. У перинатальній психології виділяють три
періоди, в яких досліджуються чинники, які впливають на розвиток дитини:
пренатальньний (до пологів), інтранатальний та постнатальний (після
народження). У пренатальному періоду досліджують історію материнства,
психосоматику, соціально-культурний аспект, сімейну систему,
репродуктивну проблематику. До вивчення інтранатального процес
народження та пологів. До постнатального відносять: діаду мама-дитина,
психосоматику, культурно-соціальне середовище, сімейну систему, втрати
та травми.

Перинатальна психологія об’єднує дві великі галузі знання такі, як


медицина та психологія. Важливими для перинатальної психології
медичними галузями є акушерство, неонатологія, педіатрія, гінекологія,
репродуктивна-медицина. З психології є важлими психологія розвитку,
особистості, сімейна психологія, дитяча, соціальна, кризова та
перинатальна педагогіка.

Базові перинатальні матриці — теоретична модель психіки, що


формується під час внутрішньоутробного розвитку і пологів. Грофф
виокремлює чотири базові перинатальні матриці, які формуються під час
вагітності та пологів.

1. БПМ-1 (навколоплідний світ) формується з моменту зачаття і триває


всю вагітність до перших переймів. Це матриця єдності матері і
дитини. За умов сприятливої вагітності на цьому етапі у дитини
формуються базова довіра до світу, вміння радіти і довіряти,
розслаблятись і приймати себе, відчувати себе частиною природи.
При травматичних подіях впродовж БПМ-1 таких як: загроза аборту,
викидню, токсикоз, захворювання — у дитини можуть формуватися
стійкі емоційні переживання власної неповноцінності, непотрібності,
страху смерті, почуття провини за сам факт свого існування.
2. БПМ-2 (космічний простір та відсутність виходу) формується з
моменту перших переймів до повного розкриття шийки матки.
Комфортне середовище і безпечний маленький світ раптом стає
агресивним — починає стискатися і вбивати, а виходу немає. На цій
стадії пологів закладається вміння чекати і терпіти у складних
ситуаціях. Травматичний досвід при БПМ-2, а це коротка матриця або
її відсутність, може формувати у дитини схильність швидко опускати
руки після першої поразки, нетерплячість, невміння доводити справи
до кінця і боротися.
3. БПМ-3 (боротьба смерті і відродження) формується з моменту
повного розкриття шийки матки до самого народження дитини на
світ. У цій матриці дитина вчиться бути агресивною, сміливою і
цілеспрямованою, вірити в себе, боротися і докладати зусиль.
Травматичним досвідом при цій матриці є довгий або короткий
перебіг пологів.
4. БПМ-4 (проживання смерті — нового народження) — дитина вперше
контактує з навколишнім середовищем. На цьому етапі важливо, щоб
маля відразу потрапило на руки до мами і відчуло знайомий запах і
тепло, а отже захищеність. Травматичним досвідом може бути
розлучення дитини і матері відразу після пологів. Після усіх
випробувань народження вона знову опиняється у небезпеці. Так
формується патерн — все було марно. Людина не бачить сенсу
докладати зусиль, адже і так все закінчиться погано. Свобода для
таких людей — не вища цінність, а самотність і холод.

З психосоматики ознайомився з тим, як працює психосоматика, та як


стрес впливає на організм людини.

Психосоматика — це галузь психології, яка вивчає вплив


психологічних факторів на виникнення та розвиток соматичних проявів.

Під час певних емоційних переживань у людини виділяється велика


кількість гормонів, які певним чином впливають на її організм. Адреналін,
норадреналін та кортизол виділяються, коли людина відчуває небезпеку,
таким чином в неї активізується симпатичний відділ вегетативної нервової
системи, при цьому в людини важливі для виживання органи працюють
більш активно, щоб забезпечити більше енергії та швидший аналіз
інформації навколишньої середи, а інші, які не є такими важливими в даний
момент, пригнічують свою діяльність. Після подолання небезпеки, починає
більш активно працювати парасимпатичний відділ вегетативної нервової
системи та приводить організм у стан спокою. Описаний вище механізм є
прикладом конструктивного впливу стресу на людину, її поведінку та її
організм.
Стрес — це реакція організму на чинники внутрішнього або
зовнішнього середовища, які порушують гомеостаз. Гормоном, який тісно
пов’язаний з стресом, є кортизол.

Стрес є дуже важливим для адаптації людини під умови внутрішніх


або зовнішніх чинників. Стрес активізує симпатичний відділ для
забезпечення адаптації. Але, якщо адаптація не наступає та стрес продовжує
свою дію, він переростає в дистрес. Тобто дистрес — це стан, при якому
людина не в змозі адаптуватися до стресової ситуації. При дистресі
внутрішній ресурс людини вичерпується, та вплив стресу стає
деструктивним, саме на цьому етапі в людини можуть виникати певні
соматичні захворювання. Вони виникають через адаптацію організму до
активної роботи симпатичного відділу, це призводить до того, що коли
людина позбувається від стресової ситуації, організм може продовжувати
працювати так само, як і при стресі, це може стосуватися окремих органів.
Прикладом може бути підвищення артеріального тиску, через підвищення
серцевих скорочень, яке виникає при активній діяльності симпатичного
відділу.

Одним з найефективніших методів боротьби зі стресом є


трансцендентальна медитація. Практика трансцендетальної медитації
стимулює роботу мозку, таким чином навіть при роботі симпатичного
відділу вегетативної нервової системи людина може утримувати
самовладання перед афективним станом. Також ця медитація дозволяє
підвищити рівень свідомості. Вона проводиться в тиші, сидячи з
заплющеними очима з повторюванням мантри або простого звуки для
очищення розуму від думок, протягом 15-20 хвилин.

Роль естрогену та прогестерону у житті жінки тісно пов’язана з


менструальним циклом. Ближче до овуляції рівень естрогену зростає та
активує симпатичну нервову систему, що призводить до наступних
поведінкових змін: більш активний пошук контактів, покращується
продуктивність, гіперактивність, збудливість. Після овуляції зростає рівень
прогестерону, активуючи більше парасимпатичну нервову систему, цей
період можна охарактеризувати, як період: сповільнення, розслаблення,
збереження.

Ознайомився з метафорично-асоціативними картами, як одною з


проективних методик. Метафорично-асоціативні карти — це набір карток
із зображеннями, символами та словами, які можна використовувати для
візуалізації та аналізу різних проблем та ідей. Через роботу з метафорами
можна виявити сховані думки або установки. Вони можуть бути
використані як у групових тренінгах, так і в індивідуальних сеансах терапії
та консультації. Є два способи роботи з колодами: відкритий та закритий.
При відкритому колода карт розкладається перед людиною та вона вказує
на карту, яка найбільш справила на неї враження у контексту запиту. При
закритому карту витягують навмання.

Ознайомився з таким методом в сімейній психотерапії, як сімейні


розстановки. Автором даного метода є психотерапевт Берт Хеллінгер. В
сімейній розстановці сім’я розглядається як система, в якій всі її члени
взаємодіють між собою та в якій діють певні закони, такі як: закон
приналежності, закон ієрархії та закон балансу. Для цього методу людина
розповідає свій запит та обирає людей з залу, що будуть виконувати роль
певних членів сім’ї та запит. Після того, як людина обрала тих, хто буде
виконувати ролі, вона розставляє їх так, як вважає потрібним. Далі через
процеси спілкування та перестановок відбувається робота з запитом,
розглядаючи запит з різних сторін та вирішення проблеми через фігур,
можливо досягти певного вирішення проблеми та катарсесу.

6.Висновки та пропозиції, зауваження та побажання студента.


Узагальнюючи проходження практики, можу сказати, що отримав
достатню кількість нових практичних та теоретичних знань з певних
галузей психології. З практичного досвіду найбільш значущим став досвід
при проведенні демонстративного психологічного консультування, де я
виступав у ролі клієнта, що дало змогу аналізувати, як сам перебіг
консультування так і зміну стану клієнта протягом консультування. Також
корисним досвідом стала участь у скульптурі сім’ї, методі, який був
розроблений Вірджинією Сатир, він допомагає проаналізувати структуру
сім’ї. Цікавим досвідом була участь у блейбек театрі, де була можливість
бути актором та глядачем-режисером, що дозволило краще зрозуміти
переживання глядачів під час вистави. З теоретичних можу відмітити
знання з гештальт-терапії, впливу стресу на організм людини та
психосоматики. В цілому отриманні знання можуть допомогти в загальній
освіченості у різних галузях психології та можливо у становленні у якості
майбутнього фахівця.

You might also like