Professional Documents
Culture Documents
125679 - Лекція № 5 Філософія права
125679 - Лекція № 5 Філософія права
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
з навчальної дисципліни «Філософія права»
обов’язкових компонент
освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти
Харків 2022
2
ЗАТВЕРДЖЕНО СХВАЛЕНО
Науково-методичною радою Вченою радою Сумської філії
Харківського національного ХНУВС
університету внутрішніх справ Протокол від 22.07.2022 № 7
Протокол від 30.08.2022 № 8
ПОГОДЖЕНО
Секцією Науково-методичної ради
ХНУВС (з юридичних дисциплін)
Розробники:
1. Директор Сумської філії ХНУВС, доктор юридичних наук, професор
Лукаш С. С.
2. Доцент кафедри юридичних дисциплін Сумської філії ХНУВС, кандидат
юридичних наук , доцент Садикова Я. М.
Рецензенти:
1. Доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Сумського
національного аграрного університету, кандидат юридичних наук, доцент
Котвяковський Ю.О.
3
План лекції
Рекомендована література:
Текст лекції
1. Перші грецькі філософи про справедливість і право.
Вже в епоху Гомера (кінець 2 тис. до н. е.) греки оперують такими поняттями,
як правда, справедливість, звичай, звичаєве право, закон. У Гомера божа за своєю
природою справедливість виступає як об’єктивна підстава і критерій правового. Те,
що відповідало тодішнім поглядам на справедливість, сприймалося як право.
Піфагор та його послідовники (VI ст. до н. е.) започаткували уявлення про те,
що життя людей має бути приведене до справедливості й права, до належної міри
5
Геракліт був великим діалектиком античного світу, він вчив, що все суще
постійно переходить з одного стану в інший: “Все тече, все змінюється; в одну й ту ж
річку не можна ввійти двічі; у світі немає нічого нерухомого: холодне теплішає,
тепле стає холодним і т. д. Виникнення та зникнення, життя і смерть, буття і небуття
пов’язані між собою, переходять один в одного”. Геракліт вважав, що перехід явища
з одного стану в інший відбувається внаслідок боротьби протилежностей. Він вчив,
що світ – єдиний, він не створений жодним з богів і жодним з людей, а був, є та буде
вічно живим вогнем. Цей вогонь закономірно спалахує і закономірно гасне.
Діалектика Геракліта враховувала обидві ознаки явища – і його мінливість, і його
незмінність у природі. Але вона не була адекватно сприйнята сучасниками. Так,
учень Геракліта Кратіл (V ст. до н. е.) закликав ігнорувати момент сталості. Він
висунув ідею безперервного потоку в її крайньому вираженні. Кратіл говорив, що в
одну й ту ж річку не можна ввійти не тільки двічі, а й один раз. Така думка
призводить до релятивізму (від лат. relativus – “відносний”), тобто однобокого
підкреслення постійної мінливості дійсності, несприймання відносної сталості речей
та явищ. Якщо все тільки потік і немає нічого сталого, то думці немає на чому
зупинитися й пізнання неможливе. Але, сам Геракліт розумів, що річка, яка тече
“змінюючись, заспокоюється ”.
На відміну від софістів, Сократ (V–IV ст. до н. е.) вбачав своє покликання у
зміцненні основ права і моралі. “Пізнай самого себе” – це улюблений вираз Сократа.
7
На думку Сократа, в основі людського буття, соціального порядку лежать вищі божі
закони, що мають космічне походження. Закони держави мають відповідати їм. “Що
законно, те й справедливо”, – стверджував філософ. Він вважав, що є дві основи
моралі та права: 1) суб’єктивна й 2) об’єктивна. Під об’єктивною основою філософ
розумів неписані вищі божі закони, а суб’єктивна – це знання, через них лежить
шлях до моральної поведін-ки, а через незнання – шлях до пороків і злочинів.
Філософія є шляхом до знання, тому розглядалася Сократом як засіб формування
доброчесної людини і справедливої держави. Своїм життям Сократ доводив, що
лише доброчесна людина може бути щасливою.
Ідею загального блага філософ бачить як вищу ідею, якій має відповідати
моральна й політична організація держави, коли остання охороняє та забезпечує
гідне життя громадян, управляє їхнім духовним життям і творчістю, виходячи із
суперечності між різноманітні- стю потреб громадян і обмеженою здатністю кожної
окремої особи їх задовольнити. Таким чином, держава виступає основним засобом і
8
Примітка: матеріал взято: Філософія права: підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл./ О.
Г. Данильян, О. П. Дзьобань, С. І. Максимов та ін. / за ред. д-ра філос. наук, проф. О.
Г. Данильяна. – Харків: Право, 2009. – 208 с.