Диктант
Диктант
Дивна бурулька
Удень було тепло, а ввечері підмерзло. З
даху стікали краплі і замерзали. Утвори-лася
довга крижана бурулька. Вона звисала над
вікном, мов кришталева паличка. Коли
зійшло сонечко в бурульці заграла веселка.
Бурулька ніколи не бачила сонечка, адже
народилася вночі. Вона бачила лише зірки.
А тепер сяяло яскраве, тепле сонечко. Від
подиву бурулька розхвилювалася й
заплакала. А всі думали, що вона тане.
(62 слова)
Чарівниця - зима
Підморозило. Тоненька прозора крига засклила
і швидку річку, й тихе озеро. Це прийшла зима.
Ходить вона по долинах і горах. Тихо ступає у
великих валянках. Сипле сріблястим снігом.
Скрізь свою чарівну картину творить.
Вирядила зима сосни і ялини в пухнасті снігові
шуби. Молоденькі деревця закутала білими
м’якими ковдрами. Застелила поля срібними
скатертинами.
Виглянуло сонечко. Засвітились сніги. Сині,
червоні, зелені вогники замигтіли на землі, на
деревах і кущах.
Яка гарна чарівниця-зима!
(71 слово)
 Диктант
Синичка
Випав перший сніг. Діти повісили на
березі годівничку. Прилетіла до неї жвава
синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння і
ну його клювати. А тут і горобці з'явились у
їдальні. Угледіла синичка їх на годівничці.
Заметушилась і пір'я настовбурчила.
Присіла біля насіння, дзьобом сердито
клацає. Подзьобали горобці крихт на землі та
й полетіли далі. (53 сл.)
Диктант
Господарка бору
Лісові доріжки занесло білим сніжком.
Тихо в казковому лісі. Ось на галявині
стоїть старий дуб. Він ховає в своєму дуплі
руду білочку. Не страшний їй мороз. Ще
восени запасла лісова господарка грибків і
горішків.
Швидко стрибає білка з дерева на
дерево. Ось уже в її кігтиках ялинова шишка.
Любить поласувати білка ялиновим насін-
нячком.
(55 сл.)
 Диктант
Зимова казка
Зимовий ранок сонячний і прозорий. На
снігу іскринки переливаються. Дахи
будинків наче з вати. Із димарів іде голубий
дим. Падають на землю сніжинки. Сашко і
Тетянка дерев'яними лопатами прокидають
стежку до хвіртки. Бо за ніч снігу зима
намела! Сашко кидає і кидає. Цілу хур-
делицю зняв за собою.
(50 слів.)
Диктант
Сніг іде
Земля стала твердою, як камінь. Калюжі
позамерзали. Сонечко світило, але вже не
гріло. Пішов сніжок.
Таня вибігла на подвір’я. Сніжинки
летіли до землі, кружляли над деревами.
Дівчинка розглядала сніжинки на долоньці.
Коли вони летіли, були, наче пух. Приди-
вилася ближче — як зірочки. Таня не
встигла їх роздивитися — сніжинки
розтанули від тепла.
(52 слова)
Диктант
 Взимку
Повівав зимовий холодний вітерець. З
краю неба насувалися білі хмари. Дорога
була слизька. По обидва боки від дороги
розстелилось поле, вкрите снігом. Твердий
синявий сніг грав на сонці самоцвітами.
Чорне вороння сідало громадами на сніг і
знов здіймалося з місця. Вітер дужчав.
Насунули снігові хмари і оповили небо.
Сонце сховалося за хмари. Посипав сніжок.
(55 слів)
Диктант
Сніжинка
З неба летіла на землю сніжинка. Вона
була легка, ніжна, прозора і красива. На
землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає
сніжинка. Хлопчик вирішив врятувати
сніжинку. Вона ж могла попасти комусь під
ноги.
Він простягнув долоню. Захотів приго-
лубити маленьку сніжинку. А вона впала на
теплу руку доброго хлопчика і розтанула.
Хлопчик із жалем дивився на руку. На
долоні блищала прозора крапелька, мов
сльозинка.
(64 слова)