РОЗДІЛ 2.

СПЕЦИФІКА ТОК-ШОУ НА НОВОМУ ТЕЛЕКАНАЛІ,

СТБ ТА 1+1
Сучасний український телевізійний простір бере активну участь у світовому
інформаційному просторі і прагне виробляти велику кількість телепередач у
форматі то-шоу, які одночасно поєднують кілька функцій – інформаційну та
комунікаційну. У ток-шоу програмах їхні засновники активно поширюють
норми національної культури серед мас та обговорюють з експертами важливі
питання. Глобалізоване та сучасне телебачення навряд чи можна назвати
найкращим варіантом впровадження культурних та моральних цінностей. Однак
слід віддати належне його тенденції до вдосконалення, підвищення рівня
культури та цінностей. У цьому контексті ток-шоу не є винятком. В останні роки
активне впровадження світових стандартів та перехід на якісно новий
глобальний рівень засновники ток-шоу перейшли на новий етап свого розвитку.
На розвиток ток-шоу вплинула орієнтація на західних колег, але
українським журналістам вдалося надати західним форматам суто національного
відтінку. Не секрет, що більшість масштабних поточних проектів українських
телеканалів – це українські версії своїх прозахідних колег. Чи позитивна ця
тенденція – дискусійно, але очевидно, що перегляд ток-шоу програм зріс, і
кілька років тому українські глядачі навіть не могли мріяти про таку вражаючу
картину.
Слід зазначити, що форма та стиль подання інформації ток-шоу
характеризуються особливою чіткістю та спрощеним варіантом
інформативності. Ця специфічна особливість дозволяє телебаченню непомітно
пропагувати цінності, а глядач непомітно їх поглинати. Аналізуючи вміст
телевізійних каналів, можна помітити, що ток-шоу займають провідні позиції на
таких телеканалах: «Новий канал», «1+1», «СТБ».

2.1. Особливості ток-шоу на телеканалі 1+1

«1+1» — український загальнонаціональний телеканал, який входить до
медіаконгломерату «1+1 Media». Кінцевим бенефіціарним власником телеканалу
є Ігор Коломойський та Оксана Марченко. Телеканал заснований у вересні 1995
року. Програми виробництва студії вийшли в ефір у вересні того ж року на «УТ-
1». Як самостійний канал «1+1» мовить з 1997 року в мережі УТ-2.
Слід зазначити, що на телеканалі 1+1 ток-шоу займають близько 15 %
ефірного часу щоденно. Це свідчить про те, що відсоток таких телепрограм
зростає кожного року, так як, до прикладу, у 2010-2015 роках ток-шоу займали
тільки 10 % ефірного часу.
Варто згадати про те, що майже 99% інформації про політику пересічна
особа отримує із засобів масової інформації. Вони також формують наше
ставлення до певної політичної фігури або партії, до котрої вона належить.
Звичайно, серед усіх засобів масової інформації найважливішим з точки зору
впливу на особу є телебачення. Одним із видів ток-шоу, що має сьогодні
найвищі рейтинги і популярність на телеканалі 1+1 є політичне ток-шоу.
Телебачення, намагаючись відповідати очікуванням аудиторії, заповнює години
прайм-тайму, здебільшого, політичними програмами. Творці політичного ток-
шоу запрошують гостей з різними політичними поглядами, тим самим
демонструючи високий рівень розвитку демократії та свободи слова в країні.
Інтерес до таких ток-шоу не випадковий, адже ці програми мають сили та
потенціальні можливості. Саме шоу дозволяє моделювати ситуації, переживати
їх разом та залучати підтримку віртуальної команди, обговорення прийнятної
поведінки, яка компенсує брак авторитетних суджень та вказівок. Найцікавішим
форматом соціально-політичних ток-шоу є телевізійна програма за участю
представників політичнаої еліти країни (депутатів Верховної Ради України,
президента, мерів міст тощо).
Серед таких ток-шоу на каналі вагомі місце займає «Право на владу». Дана
програма представляє собою політичне ток-шоу, яке демонструє глядачам, чи
гідні українські політики керувати країною. У кожному випуску політики
відповідають на всі, навіть на найбільш незручні запитання, котрі їм ставить
ведучий. У дискусії беруть участь не лише вони, але й їх опоненти, а також
політологи та журналісти. І, звичайно, змогу висловитись має аудиторія, адже
кожен може поставити своє питання на веб-сайті проекту.
Особливістю проекту є те, що в класичному форматі політичної телевізійної
програми вони знайшли шлях виділитися його засновникам. Учасники програми
– це завжди відомі чотири політики, яких перевіряють експертні журналісти, а
глядачам довірено протестувати верхівок влади направдивість і чесність.
Трансляція триває понад дві години і за цей час аудиторія має право голосувати
по телефону та в Інтернеті за політиків, котрі перебувають у студії.
Проект «Право на владу» цікавий тим, що замість модератора він колись
супроводжувався невидимим наратором, голосом за кадром, але зараз концепція
ток-шоу змінилася, і програма має двох ведучих одночасно. Однак обидва
варіанти формату ток-шоу вказують на протест проти директивної традиції у
веденні політичних телевізійних програм. Програма не обговорює негативні
рейтинги політиків, поділ на хороших і поганих. У центрі ток-шоу перебуває
глядач, його почуття, інтереси, він ніби «тут і зараз». Це відповідає
гуманістичному напрямку ток-шоу. Чи можна сказати, що такий підхід корисний
для нашої політичноївлади? Думаю, що це провокує всіх учасників шоу,
включаючи політиків, ще сильніше утримувати власну безкомпромісну позицію.
У процесі дослідження ми проаналізували ток-шоу «Право на владу» і серед
позитивних сторін визначили:
 залишається ефективним інструментом для передачі повідомлень широкій
аудиторії;
 дозволяє мобілізувати «свого» виборця;
 це зручна комунікаційна платформа;
 це платформа, з якої опозиційні політики можуть розмовляти зі своїм
електоратом;
 шоу дозволяє побачити справжні обличчя політиків;
 дозволяє обговорювати та підкреслювати невидимі проблеми, що виникли
в суспільстві;
  дає можливість висловити свою думку щодо подій у країні та обговорити
нагальні проблеми життя людей;
 це спосіб встановлення зворотного зв’язку в комунікаційній системі «уряд-
суспільство».
Серед нагативних аспектів ток-шоу можемо виділити такі:
 політики використовують програму, що транслюється, з
пропагандистською метою;
 відбувається віртуалізація політичної діяльності, змушуючи політиків
брати участь у обговоренні, а не дії;
 вдосконалюються маніпуляції і реклама зводиться до примітивних
конфліктів;
 є моделлю публічного представлення влади, так би мовити, в діалозі та
наживо;
 відсутність конструктивізму в дискусіях;
 в центрі ток-шоу – не тема чи проблема, а гості студії;
 головне завдання модераторів та запрошених гостей – не шукати правди в
дискусії, а можливість реклами з важливих питань;
 демонстрація найгірших, найогидніших фігур політикуму, підрив довіри
до державної політики в Україні;
 має особливості вистави, поставленої режисерами.
Як бачимо, ток-шоу маю багато як негативних, так і позитивних сторін. Тим
не менш, «Право на владу» залишається популярним ток-шоу, так як інформація
про політичне життя завжди залишається актуальною серед глядачів. Так,
починаючи з 2018 року на телеекрани вийшло 9 сезонів телепрограми. Це
свідчить про те, що ток-шоу має подальші перспективи.
Крім цього, на телеканалі 1+1 транслюється ток-шоу, котре популярне
серед чоловіків. «Профутбол» – це досить цікавий спортивний проект. На нашу
думку, дане ток-шоу сподобається всім любителям футболу. Проаналізувавши
дану телепрограму, ми виявили, що вона має досить високі рейтинги, адже
багато глядачів в Україні є фанатами саме цього виду спорту.
Починаючи з 2010 року, коли футбол з'явився на каналі 1+1, він став себе
позиціонувати як канал для справжніх чоловіків, котрі люблять спорт. Декілька
років тому в ефір вийшло ток-шоу «Профутбол», якому судилося стати
найпопулярнішою програмою про футбол в Україні. Якщо говорити про
конкуренцію на ринку футбольної аналітики, то практично єдиним хто складає
конкуренцію даному ток-шоу є «Великий Футбол» з Олександром Денисовим,
який виходить на каналі «Футбол» і «Україна». Але так, як «Великий Футбол»
виходить на Україні у записаній версії, а канал «Футбол» транслюється тільки на
кабельних мережах, лише програма «ПроФутбол» є доступною всьому
населенню України, а значить і рейтинги програми лідирують серед всіх
спортивних ток-шоу країни.
Через роки в ефірі у шоу вже викристалізувався свій унікальний стиль –
ведучий і два експерти у студії, безпосередньо пов'язаних з футболом. Через
програму пройшло багато відомих футбольних особистостей і після відходу
Леоненао і Несмачного, канал набрав нових експертів і в теперішній час в студії
можна спостерігати таких персонажів якОлег Венглинський, Максим
Калиниченко, Олександр Іщенко, Сергій Нагорняк і Сергій Кандауров.
«Профутбол» – це футбольно-аналітичне ток-шоу, в якому в студії
обговорюються найяскравіші моменти матчів чемпіонату України, Ліги Європи
та Ліги чемпіонів УЄФА, новини з футбольної галузі, реформи, спортивні
прогнози, чутки у футбольній сфері. Глядачі вперше побачили на своїх екранах
програму «Профутбол» 30 серпня 2010 року. Зазначимо, що головна
привабливість даного ток-шоу – це відкритість та чесність футбольних експертів,
адже у проекті вони прямо говорять про шахрайство у футбольному світі. І не
лише про шахрайство, а й про український футбол загалом. Вони аналізують усі
матчі і точно знають, як повинні грати українські футболісти.
Колектив ток-шоу – це, як правило, молоді журналісти, сповнені запалу і
натхнення творити небанальний телевізійний продукт. Крім того, девізом
програми є слова «Ми не боїмося говорити правду». У студії учасники дискусії
намагаються називати все своїми іменами, не замовчувати і прямо називати всі
прізвища і те, в чому їх підозрюють. Логічним продовженням цього ток-шоу став
випуск програми «Гра без правил», в якій журналісти 1+1 і телеканалу ZIK
провели ряд журналістських розслідувань в українському футболі.
Отже, спортивне ток-шоу залишається популярним серед глядачів каналу 1+
1. Це свідчить про те, що творці ток-шоу намагаються донести до фанатів усі
новини у світі футболу та обговорити актуальну інформацію.
Ще одним ток-шоу, котре виходить на телеканалі 1+1 є «МінКульт». На
нашу думку, питання української культури сьогодні стоїть гостро, тому її
особливості та проблеми слід обговорювати з відомими експертами. Слід
зазначити, що рейтинг ток-шоу не такий високий, як у політичних та спортивних
програм. Тим не менш, дане ток-шоу залишається актуальним з 2015 року. Коли
люди розвивають свою культурну самосвідомість, вони не лише розуміють свої
індивідуальні уподобання та цінності, а й вчаться пристосовуватися до культур
інших людей. Культурна самосвідомість формує цінності та переконання. Коли
люди цінують власну культуру, вони, як правило, вивчають інші культури,
вносять щось нове у свою і створюють дивовижні речі. Культура – це засіб
вираження творчості, формування індивідуальної самобутності та зміцнення
відчуття себе в суспільстві. Культурний досвід – це можливості для дозвілля,
розваг, навчання й обміну досвідом з іншими. Музеї, театри, виставки, концерти,
кіно – все це об’єднує людей. У програмі «МінКульт» розглядаються актуальні
проблеми сучасної культури. Її героями є «найяскравіші» представники
інтелігенції такі як: актриса Ірма Вітовська, співачка Анастасія Приходько та
Міністр культури В'ячеслав Кириленко. В кожному випуску вони міркують на
тему найактуальніших проблем української культури. Мета проекту: довести, що
культура здатна розвиватися навіть коли в країні складається непроста ситуація
та дати відповіді глядачам на питання, які їх хвилюють.
Розвиваючись в умовах постійних спроб асиміляції зарубіжними країнами,
українській культурі не тільки вдалося вижити, а й представити світові багато
шедеврів мистецтва та кіно, унікальні літературні твори та архітектурні
пам'ятники. Тепер матеріальні та духовні скарби, які були створені нашими
предками і передані нам крізь віки, повинні бути не тільки збережені, але й
примножені та передані нащадкам.
Українська нація завжди характеризувалася високою культурою, повагою до
звичаїв, традицій та історичної спадщини. Після проголошення незалежності у
1991 р. перед Україною постало важливе завдання захисту та розвитку своєї
національної культури, проведення раціональної державної політики,
спрямованої на зміцнення світогляду суспільства з урахуванням традиційних
українських цінностей. На жаль, економічні кризи, політична нестабільність та
відсутність політичної волі значно ускладнили процес модернізації культури.
Сьогодні культурна реформа закладає ідеологічну основу для побудови
суспільства майбутнього на основі наших історичних коренів, мови, звичаїв та
традицій, а також не запозичених стереотипів та імпортованих зразків. Про всі ці
особливості експерти постійно говорять у студії ток-шоу.
Серед постійних питань, котрі розглядають у студії ток-шоу виділимо такі:
Чи варто змішувати мистецтво і політику? Навіщо фінансувати вітчизняне
кіно? Чи легко письменнику видати книгу?
Отже, на каналі 1+1 популярні соціальні ток-шоу, серед яких політичні та
спортивні. Людям завжди цікаві проблеми, пов’язані з владою, тому глядачі
постійно дивляться ток-шоу «Право на владу». Дивлячись такі ток-шоу,
суспільство формує свою думку про того чи іншого політика та владу в
загальному. «Право на владу» — це масштабний проєкт, суть якого полягає у
розборі найгостріших і важливих подій, що відбуваються просто зараз і,
безумовно, впливають на життя кожного з нас. Спортивні ток-шоу залишаються
популярними серед справжній фанатів, тому також мають високий рейтинг.
Серед українських вболівальників популярним видом спорту є футбол, тому усі
гострі питання та новини обговорюються у студії ток-шоу «ПроФутбол». Крім
цього, на телеканалі 1+1 протягом останніх років активно обговорюють питання
української культури у телепрограмі «Культ». У ток-шоу на каналі запрошують
взяти участь різних відомих експертів, котрі активно обговорюють проблемні
питання.
2.2. Особливості ток-шоу на телеканалі СТБ
СТБ — український загальнонаціональний телевізійний канал, що входить
до медіахолдингу «StarLightMedia»Телеканал вперше вийшов в ефір 2 червня
1997 року. Цьому передували рекламні макети (вони поширювалися з кінця
травня 1997 року), які обіцяли, що канал подарує глядачеві «цілий світ
авторських програм, шоу і розваг». «Головними цвяхами» каналу були новини
«Вікна» та гумористичне «Шоу довгоносиків». Засновниками каналу є ЗАТ
«Міжнародний медіа центр» та корпорація «Інтерньюз нетворк».
Слід зазначити, що на телеканалі СТБ ток-шоу займають близько 30 %
ефірного часу щоденно. Це свідчить про те, що відсоток таких телепрограм дуже
високий. Взагалі, протягом усієї історії телеканалу різні ток-шоу постійно були
популярними і транслювалися досить часто.
«Детектор брехні» — це українська адаптація британського формату ток-
шоу «The Moment of Truth». Дев’ять цікавих сезонів телепрограми вже позаду.
Це свідчить про те, що дане шоу залишається популярним серед глядачів.
Учасниками програми, згідно з сценарієм, стають нібито звичайні люди, життєві
драми яких для більшості близьких є таємницею. Розповісти «правду» про себе
потрібно на детекторі брехні (поліграфі) в присутності рідних або близьких.
Родзинкою ток-шоу є те, що в студії сидять нібито всі близькі і рідні
учасника, перед якими йому потім треба буде виправдовуватися за деякі свої
щирі відповіді. За кожен блок щирих відповідей герой отримує грошову
винагороду. Якщо учасник відповідає неправду (детектор фіксує це командою
«Брехня») на будь-якому питанні, то всі зароблені ним гроші згорають і він
залишає гру ні з чим. Проте у нього є право закінчити гру в будь-який момент і
забрати гроші, але до того, як буде поставлено питання. Якщо питання
прозвучало, учасник зобов'язаний на нього відповісти. Група підтримки має
право один раз за гру натиснути червону кнопку. Цим рішенням вони просять
замінити поточне питання (наприклад, якщо не хочуть чути відповіді на
поставлене, або якщо учаснику важко відповісти). З 12 лютого 2015 року в студії
присутні два психологи, які коментують відповіді учасників.
Слід зазначити, що всі питання в ток-шоу стосуються професійного та
особистого життя особи і спеціально відбираються редакторами на основі
біографії людини. Кандидати проходять кастинг, потім – співбесіду в психолога,
а тоді – перевірку на поліграфі. Перед зйомкою запрошених гостей – родичів і
знайомих гравця просять емоційно реагувати на запитання. За повідомленнями в
ЗМІ, «виграні» гроші учасникам обіцяють виплатити лише через кілька місяців.
Отже, можемо сказати, що останнім часом серед глядачів психологічне ток-
шоу «Детектор брехні» стає все більш популярним. Крім цього, для глядачів
завжди залишаються цікавими сімейні драми, адже вони становлять вагому
частину ток-шоу.
У студії ток-шоу «Про що мовчать жінки» знаменита режисерка і
телеведуча відверто говорить з героїнями на всі хвилюючі, спірні та
найскладніші теми: пластична хірургія, бодіпозитив, чайлдфрі, нерівні шлюби,
післяпологова депресія і багато інших інтимних проблем. Оксана Байрак готова
не лише відверто розмовляти з кожною жінкою, а й дати «протверезну»,
жорстку, але справедливу пораду. Тому спільно з ведучою в студії всі «за» і
«проти» обговорюватимуть експерти. Крім того у кожній програмі ведуча обіцяє
ділитися подробицями зі свого життя, які до цього не чув ніхто.
В останні роки українська громадська думка дедалі більше стурбована
проблемою насильства в сім'ї, яке є одним з найболючіших соціальних явищ.
Сьогодні держава здійснила велику соціальну кампанію з розголошення
існуючої проблеми, спільна робота державних структур, місцевої влади з
соціальними об'єднаннями у галузі запобігання та протидії домашньому
насильству. Особливо популярною для обговорення залишається проблеми
домашнього насильства над жінками. Дана проблема, на нашу думку, є
основною для обговорення у ток-шоу «Про що мовчать жінки». Соціальна
робота з жінками – жертвами домашнього насильства – це комплекс державних і
суспільних заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для
відновлення соціального статусу постраждалих і здатності до самостійної
суспільної та родинно-побутової діяльності шляхом орієнтації в суспільному
середовищі. Саме її проводять з кожною жінкою, котра наважилась розповісти
про свої проблеми у студії ток-шоу. На нашу думку, телешоу «Про що мовчать
жінки» має важливу мету – навчити жінок не приховувати свої проблеми, а
відкрито про них говорити, щоб вберегти від проблеми інших. Важливим є те,
що у ток-шоу розкриваються справжні проблеми звичайних жінок. Це створює у
глядачів довіру до даного ток-шоу.
Проект «Один за всіх» зачіпає такі теми, за які бояться братися новини і
програми розслідувань. Часом на деякі резонансні випадки не звертає уваги ні
поліція, ні прокуратура. Команда проекту береться за ті історії, які «не налазять
на голову». Кожен випуск «Один за всіх» не просто розповідає про проблеми, а
шукає способи їх вирішення і завжди доводить справу до кінця. «Більше 20 років
я допомагаю людям відновити справедливість, як криміналіст і практикуючий
адвокат. Коли необхідно добитися справедливості, я знаю, як потрібно діяти, а не
говорити», — зауважує ведучий програми «Один за всіх» Сергій Костира.
У більшості програм соціальних ток-шоу, таких як «Один за всіх» на
телеканалі СТБ глядачам пропонують розповіді про скалічені дитячі життя,
сексуальне насилля, гендерну нерівність тощо. Гострою є проблема батьків та
дітей. Проте українцям не показують позитивних прикладів, не вказують на
шляхи виходу із складних соціальних ситуацій. Рейтинг ток-шоу змінюється
лише тоді, коли змінюється його зміст, методи та прийоми викладу матеріалу,
спілкування з аудиторією тощо. Схема жанру досить проста і незмінна - це
персонажі, аудиторія, ведучий, питання та відповіді. За допомогою
журналістських та сценічних прийомів кожна проблема досягає своєї мети -
проблема розглядається та визначається її вирішення. Кожен з учасників ток-шоу
виконує журналістську та сценічну функцію, тобто передає конкретне
повідомлення глядачам і виконує роль, передбачену сценарієм.
Е. Могилевська впевнена, що основне завдання ток-шоу – активізувати
сприйняття змісту за допомогою організації диспуту, гострих запитань,
висловлювань різних поглядів. Хитрість же сучасного українського соціального
ток-шоу полягає в тому, що при зовнішній формі вільної дискусії, насправді
глядачам втлумачується якась одна-єдина, строго обмежена в своїх параметрах
позиція [2].
Ведучий керується сценарієм та має чіткий план запитань та відповідей.
Фактично, він виконує конкретну акторську роль, адже, ставлячи запитання
героям та гостям студії, він знає відповіді заздалегідь, знає, як вести дискусію в
правильному напрямку, заздалегідь запланованому режисерською групою. При
такій організації соціального ток-шоу зводиться до мінімуму можливість
непередбачуваності питань та несподіваної інформації. Необхідними елементами
ток-шоу, крім ведучого, є гості, тобто громадяни, яких знають, які подобаються
або яких публічно засуджують через їхній спосіб життя, дії, думки, позиції тощо.
Окрім аудиторії, до студії повинні входити спікери (експерти), думка яких
повинна бути компетентною та авторитетною для інших. Особливу атмосферу
публічності створює реакція аудиторії на певні слова та фрази головного героя
(ведучого) (захват, осуд, приниження, сміх, оплески). Іноді серед експертів
соціальних ток-шоу з’являється модератор, тобто людина, яка стимулює розмову
в студії, направляє її в потрібному напрямку, іноді може протистояти ведучому.
Зазвичай аудиторія – це звичайні громадяни, іноді люди, безпосередньо
пов’язані з конкретною історією чи ситуацією. Експерти (спікери) завжди
запрошуються спеціально.
Історії, висвітлювані в українських ток-шоу «Один за всіх»: насилля,
дискримінація, виховання та навчання тощо. Однак те, що відбувається у студії,
може отримати не тільки широкий громадський розголос, а й стати причиною
негативних суспільних наслідків. Звичайно, глядачів часто зачіпають проблеми
інших людей, тому шоу має високі рейтинги. Однак, переглядаючи дане шоу в
процесі наукового дослідження ми виявили як позитивні, так і негативні аспекти.
Серед позитивних сторін ток-шоу ми визначили:
 вонозалишається ефективним інструментом для передачі важливих
проблем сучасності широкій аудиторії;
  це зручна комунікаційна платформа;
 шоу дозволяє вирішити важливі проблеми пересічним громадянам;
 дозволяє обговорювати та підкреслювати невидимі проблеми, що виникли
в суспільстві;
 дає можливість залучити до обговорення професіоналів своєї справи –
психологів, науковців тощо.
Серед нагативних аспектів ток-шоу можемо виділити такі:
 досить часто проблеми носять особистий характер і ніяк не стосуються
глядача;
 досить часто у ток-шоу відбувається не вирішення проблеми, а «сутичка»
між членами сім’ї;
 вдосконалюються маніпуляції і реклама зводиться до примітивних
конфліктів;
 відсутність конструктивізму в обговоренні проблеми;
 в центрі ток-шоу – не тема чи проблема, а люди;
 головне завдання модераторів та запрошених гостей – не шукати правди в
дискусії, а можливість створення «сутички» з важливих питань;
 демонстрація найгірших, найогидніших фігур соціуму;
 має особливості вистави, поставленої режисерами.
Слід зазначити, що на СТБ транслюють оригінальне ток-шоу. «Таємниці
ДНК» - це проект, який не має аналогів на українському телебаченні. Вже багато
років СТБ допомагає людям знаходити правду та відновлювати справедливість у
вивченні різних проблем. Але настав час створити ток-шоу, де багато хто зможе
знайти відповіді на найбільш захоплюючі та найважливіші питання. У цьому їм
допоможе ДНК-тест, результати якого неможливо сфальсифікувати. На
сьогоднішній день – це єдиний науковий метод доведення батьківства, а також
визначення схожості генетичного матеріалу. Доказова цінність такого результату
перевищує будь-які інші докази. У студії ток-шоу герої програми
розповідатимуть свої історії від початку до кінця, які оцінюватимуть експерти:
психолог, юрист, фізіогноміст, генетик та інші спеціалісти. В кінці програми
ведуча Тетяна Висоцька відкриває секретний конверт з результатами ДНК-тесту,
який відповість на головне питання гостя. Крім цього, ми виокремили позитивні
сторони та негативні аспекти такого шоу. Серед позитивних сторін ток-шоу ми
визначили:
 шоу дозволяє вирішити важливі проблеми пересічним громадянам;
 дозволяє обговорювати та підкреслювати невидимі проблеми, що виникли
в суспільстві;
 дає можливість залучити до обговорення професіоналів своєї справи –
психологів, науковців, лікарів тощо.
Серед нагативних аспектів ток-шоу можемо виділити такі:
 досить часто проблеми носять особистий характер і ніяк не стосуються
глядача;
 головне завдання модераторів та запрошених гостей – не шукати правди в
дискусії, а можливість створення «драми»;
 демонстрація найгірших, найогидніших фігур соціуму;
 має особливості вистави, поставленої режисерами.
Специфічним ток-шоу, котре належить до вечірньої програми є проект
«Давай поговоримо про секс». Це власний формат ток-шоу телеканалу СТБ –
науково-популярна та освітня програма, яка відкрито розповідає про проблеми і
способи вирішення тих чи інших інтимних питань, про які прийнято замовчувати
у суспільстві, але які можуть сильно вплинути на стосунки в прах і сім'ях. Шоу
«Давай поговоримо про секс» має постійну ведучу Юлію Бортник, яка є ще й
автором проекту. У кожному випуску шоу вона говорить на актуальні і
хвилюючі теми: про сумісність, жіночий організм тощо. Головна мета програми
– навчити пари відкрито говорити про свої інтимні проблеми й допомогти їм їх
вирішити, щоб таким чином зберегти їх відносини. А ось темою кожного
випуску якраз таки є історія конкретної пари, яка має якісь проблеми в своєму
інтимнному житті і через це їхні стосунки руйнуються. У студії шоу експерти
розмовляють з парою на інтимні теми, дають поради і завдяки сучасним
технологіям проводять експерименти прямо в студії. Зрозуміло, що дане шоу має
деякі недоліки, адже транслюють його у 22.00 (раніше у 21.00). Досить часто
проблеми, з якими приходять пари є незначними і не вартими всезагальної уваги.
Крім цього, ток-шоу виглядає постановою, котра проводиться за сценарієм.
«За живе!» представляє собою ще одне лікарське ток-шоу. Це проект, у
якому експерти проводять медичні експерименти, тим самим, пояснюючи
глядачеві біологічні і фізичні процеси, які проходять в організмі людини. Як ми
знаємо, СТБ – різнобічний канал, і у нього є безліч передач, таких як «Все буде
добре» і «Я соромля свого тіла». У проекті «За живе!» зібралися експерти з усіх
цих відомих шоу, перерахованих вище, що робить перегляд ще більш
захоплюючим. Анна Кушнерук – ведуча цього ток-шоу. Крім цього, вона
виступає як експерт і психолог на інших СТБ-шних проектах.
Отже, телеканал СТБ має велику кількість цікавих ток-шоу, серед яких
«Детектор брехні», «Один за всіх», «Таємниці ДНК», «Про що мовчать жінки»,
«За живе!», Зазначимо, що останнім часом на каналі все частіше з’являються
нові проекти про здоров’я людини. Робимо висновок про те, що ця проблема є
досить актуальною у наш час, тому експерти телеканалу СТБ намагаються її
вирішити. Крім цього, на телеканалі транслюють ток-шоу, в яких експерти
вирішують особисті проблеми звичайних громадян. На нашу думку, це є
позитивним аспектом, так як вони є прикладом вирішення проблем для глядачів.

2.3. Особливості ток-шоу, що транслюються на Новому каналі

Новий канал — український розважальний телеканал, який входить до
медіахолдингу «StarLightMedia», що належить українському олігархові Вікторові
Пінчуку.
Слід зазначити, що на телеканалі СТБ ток-шоу займають близько 8 %
ефірного часу щоденно. Це свідчить про те, що відсоток таких телепрограм дуже
низький. Новий канал, в основному, зосереджений на виробництві
розважального контенту, котрий становить близько 70% ефірного часу ,
відповідно ток-шоу займають дуже незначний відсоток і не є популярними серед
глядачів.
Варто зазначити, що ми виокремили лише два ток-шоу «ОЛЯ» і «Страсті за
ревізором». На даний час одне з них вже закрите, а інше виходить в ефір
телеканалу періодично.
«ОЛЯ» — це перша у світі адаптація відомого ток-шоу американського
формату «Ellen DeGeneres Show». Зрозумівши, що Україна цікавиться їхнім
форматом, перше, що зробили «Warner Brosers», – це запросили досьє на ведучу.
За вимогою, вона мала бути популярною та неоднозначною, викликати різний
спектр емоцій – від обожнювання до ненависті.
Вперше Ольга Фреймут особисто та вся українська творча група зустрілися
у Лос-Анджелесі, у виставковому павільйоні Елен Дедженерес. Протягом трьох
днів команда каналу спостерігала за процесом зйомок та вчилася досвіду. Ольга
Фреймут, вільно володіючи англійською мовою, легко і невимушено встановила
контакт із творцями проекту. Вона дуже сподобалася як продюсерам серіалу, так
і самій Еллен. Також для компанії «Warner» було важливо, щоб українська
адаптація щоденного «Шоу Еллен Дедженерис» була актуальною та швидко
реагувала на події. Тому Новий канал працював за американською схемою:
сьогодні відзняли, завтра – в ефірі. Гостями ток-шоу є зірки телебачення, кіно та
музики, а також звичайні люди з винятковими талантами та цікавим життям.
Ведуча бере у них інтерв’ю, лякає, гратє з ними в ігри – все як у оригінальній
програмі. У студії також задіяна публіка: головна позиція творчої групи –
запросити лише шанувальників шоу, а не натовп, як у більшості інших форматів.
Ток-шоу має багато розділів, один з яких «Хейтери, я люблю вас!». Ведуча
приходить до свого хейтера, зустрічає його і прощає за образливий коментар.
Ольга Фреймут вже відвідала кілька з них зі знімальною групою. Це викликало
активний резонанс у соціальних мережах, до яких приєдналися знаменитості та
політики.
Ближче до кінця першого сезону шоу багато українських ЗМІ оприлюднили
новини про провал шоу на українському телебаченні та про його подальше
закриття. Головною причиною стала ментальність українців, яким не
подобається формат шоу, придатний для американців. Новий канал не зробив
жодних офіційних заяв стосовно цього питання.
Пост-шоу «Пристрасті за ревізором» – оригінальний проект Нового каналу
від творців «Ревізора». Формат та концепцію розробила Творча асоціація
Вікторії Бурдукової. Експерти ток-шоу обговорюють виправлення, їх
суперечливі моменти, рішення ведучих та те, як вони змінили долю героїв. Крім
того, учасники можуть оскаржити вирок аудитора та розслідування журналістів
безпосередньо у студії після шоу. Серйозний ведучий проекту Сергій Притула
пильно стежить за дотриманням права кожного висловити свою думку. Ведуча
«Ревізору Х» Юлія Панкова підсумовує усі обговорення і знову виносить свій
вердикт. Так, деякі герої забрали чесно виборену табличку «Ревізор рекомендує»
вже у програмі «Страсті за Ревізором».
Періодично в ток-шоу також з'являється і Вадим Абрамов – ведучий
основної передачі. Для даної телепрограми дуже важливо зберегти своє
«обличчя», і саме тому в студії беруть участб звільнені співробітники того чи
іншого закладу, принижені кухарі та офіціанти, у яких буде можливість
висловитися і розповісти свою правду. Також, в передачі зібрані всі «гарячі»
моменти, такі як приїзд Ревізора в те чи інше місто, бійки, заяви в поліцію та
інші скандали. Ведучий проекту, Сергій Притула, повинен протягом усього шоу
займати нейтральну позицію, але в той же час, ніхто не в праві заборонити йому
висловити свою думку, свою позицію. Аналогічно, в пост-шоу є багато таких
експертів, як юрист, ресторатори і досвідчені готельєри.
На нашу думку, ведучий керується сценарієм та має чіткий план запитань та
відповідей. Ставлячи запитання героям та гостям студії, він знає відповіді
заздалегідь, знає, як вести дискусію в правильному напрямку, заздалегідь
запланованому режисерською групою. Досить часто герої намагаються дати
іншу відповідь, проте ведичий та експрерти виправляють її в зовсім іншому
ключі. При такій організації соціального ток-шоу зводиться до мінімуму
можливість непередбачуваності питань та несподіваної інформації.
 Отже, на Новому каналі майже немає телепередач у форматі ток-шоу. Серед
таких видів телепрограм ми виявили тільки дві. Це свідчить про таке, що такі
шоу неактуальні серед глядачів каналу і мають низькі рейтинги. Варто сказати,
що можливою проблемою цьому є перенасиченість телеканалу розважальним
контентом, на який припадає близько 70% ефірного часу.
 ВИСНОВОК ДО 2 РОЗДІЛУ
Отже, можемо зробити висновки про те, що телепрограми у форматі ток-
шоу і досі залишаються популярними на українських телеканалах. Слід
зазначити, що найбільшу частку в ефірі мають ток-шоу на телеканаладі СТБ – 30
% ефірного часу. Телеканал СТБ має велику кількість цікавих ток-шоу, серед
яких «Детектор брехні», «Один за всіх», «Таємниці ДНК», «Про що мовчать
жінки», «За живе!», Зазначимо, що останнім часом на каналі все частіше
з’являються нові проекти про здоров’я людини. Робимо висновок про те, що ця
проблема є досить актуальною у наш час, тому експерти телеканалу СТБ
намагаються її вирішити. Крім цього, на телеканалі транслюють ток-шоу, в яких
експерти вирішують особисті проблеми звичайних громадян. На нашу думку, це
є позитивним аспектом, так як вони є прикладом вирішення проблем для
глядачів.
Ток-шоу на телеканалі 1+1 становлять меншу кількість – 15 %. На каналі
достить популярні соціальні ток-шоу, серед яких політичні та спортивні. Людям
завжди цікаві проблеми, пов’язані з владою, тому глядачі постійно дивляться
ток-шоу «Право на владу». Дивлячись такі ток-шоу, суспільство формує свою
думку про того чи іншого політика та владу в загальному. «Право на владу» — це
масштабний проєкт, суть якого полягає у розборі найгостріших і важливих
подій, що відбуваються просто зараз і, безумовно, впливають на життя кожного з
нас. Спортивні ток-шоу залишаються популярними серед справжній фанатів,
тому також мають високий рейтинг. Серед українських вболівальників
популярним видом спорту є футбол, тому усі гострі питання та новини
обговорюються у студії ток-шоу «ПроФутбол». Крім цього, на телеканалі 1+1
протягом останніх років активно обговорюють питання української культури у
телепрограмі «Культ». У ток-шоу на каналі запрошують взяти участь різних
відомих експертів, котрі активно обговорюють проблемні питання.
На Новому каналі майже немає телепередач у форматі ток-шоу. Серед таких
видів телепрограм ми виявили тільки дві. Це свідчить про таке, що такі шоу
неактуальні серед глядачів каналу і мають низькі рейтинги. Варто сказати, що
можливою проблемою цьому є перенасиченість телеканалу розважальним
контентом, на який припадає близько 70% ефірного часу.
До основних соціальних недоліків ток-шоу належать: фрагментація,
спрощення складних морально-етичних аспектів конфліктної ситуації,
невідповідна реклама, замовлення модератора, неможливість організувати
дискусію з ведучим. При створенні ток-шоу важливі не тільки професійні
навички ведучого, але і його здатність спілкуватися з аудиторією, швидко
реагувати на жарти або суперечки, а головне – здатність контролювати потік
спілкування, керувати ним і привести спілкування до спільного морально-
етичного результату.