1. Що свідчить статична механічна характеристика асинхронного двигуна?

Статична механічна характеристика асинхронного двигуна є графічним

виразом залежності моменту, який розвиває двигун, від обертальної
швидкості вала при певному статорному струмі та напрузі. Ця
характеристика дозволяє визначити, як реагує асинхронний двигун на
зміни навантаження при постійних струмі та напрузі.

Головні аспекти, які можна з'ясувати зі статичної механічної

характеристики асинхронного двигуна, включають:

1. Робочий діапазон обертальних швидкостей: Статична механічна

характеристика вказує, в якому діапазоні обертальних швидкостей
може працювати двигун при певному статорному струмі та напрузі. Це
важливо для визначення, які завдання може виконувати двигун у
конкретному робочому режимі.
2. Залежність між моментом і швидкістю: Графік дозволяє визначити,
як змінюється момент двигуна зі зміною обертальної швидкості. Це
допомагає розуміти, як двигун реагує на зміни навантаження та як
змінюється вихідний момент при різних робочих умовах.
3. Точка максимального моменту: З статичної характеристики можна
визначити точку, де максимальний момент розвивається двигуном. Це
важливо для оптимізації роботи двигуна у вимогливих за потужністю
завданнях.
4. Динамічна стійкість: Характеристика також може надати інформацію
про динамічну стійкість двигуна, оцінюючи його здатність до стабільної
роботи при зміні навантаження та збереженні стабільності обертання.

Загалом статична механічна характеристика асинхронного двигуна є

важливим інструментом для розуміння та керування роботою таких
двигунів в різних умовах та додаткових завданнях.

2. Що таке природна механічна характеристика? У чому різниця між

природною та штучною механічною характеристикою?
Природна механічна характеристика (ПМХ) — це графічне вираження
залежності моменту, що розвивається на валу двигуна, від обертальної
швидкості вала при постійному струмі збудження та напрузі. ПМХ
 відображає, як змінюється момент двигуна при різних обертальних
швидкостях під впливом постійних параметрів (струму та напруги) і є
характеристикою самого двигуна.

Різниця між природною та штучною механічними характеристиками

полягає в тому, що:

1. Походження: Природна механічна характеристика формується на

основі фізичних властивостей і параметрів самого двигуна, тобто вона є
результатом внутрішніх характеристик двигуна. З іншого боку, штучна
механічна характеристика може бути змінена або налаштована зовні, в
результаті чого вона може відрізнятися від природної.
2. Стабільність: Природна механічна характеристика зазвичай стабільна
для конкретного двигуна і залежить від його конструкції та параметрів.
Штучна механічна характеристика може бути змінена або регульована
залежно від потреби, що дозволяє змінювати робочі характеристики
двигуна для конкретних завдань.
3. Застосування: Природна механічна характеристика відображає базові
робочі властивості двигуна і використовується як вихідна інформація
для розробки та налаштування системи. Штучна механічна
характеристика може бути застосована для коригування робочих
параметрів двигуна у реальному часі, щоб досягти конкретних вимог.

Загалом, ПМХ є характеристикою, яка визначається властивостями

самого двигуна, тоді як штучна механічна характеристика може бути
змінена для оптимізації роботи двигуна в конкретних умовах.

3. Записати вираз природної механічної характеристики

асинхронного двигуна та проаналізувати його.

Природна механічна характеристика (ПМХ) асинхронного двигуна

зазвичай виражається рівнянням, яке показує залежність обертального
моменту (М) від обертальної швидкості вала (ω) при постійному струмі
збудження та напрузі. ПМХ може бути подана у вигляді наступного
рівняння:

М(ω) = k1 - k2 * ω
 де:

 М(ω) - обертальний момент на валу двигуна при обертальній

швидкості ω,
 k1 - початковий момент, який виникає, коли обертальна швидкість
дорівнює нулю,
 k2 - коефіцієнт, який вказує на спад обертального моменту зі
збільшенням обертальної швидкості.

Аналіз цього рівняння важливий для розуміння робочих характеристик

асинхронного двигуна:

1. Початковий момент (k1): Початковий момент визначає момент, який

виникає при запуску двигуна, коли обертальна швидкість дорівнює
нулю. Цей момент зазвичай є найбільшим і важливим для подолання
початкового опору та початкового старту.
2. Коефіцієнт зменшення моменту (k2): Коефіцієнт k2 вказує на те, як
швидко зменшується обертальний момент при збільшенні обертальної
швидкості. Це означає, що зі збільшенням швидкості вала момент буде
зменшуватися.
3. Робочий діапазон: Природна механічна характеристика дозволяє
визначити робочий діапазон обертальних швидкостей, в межах якого
двигун може працювати ефективно. Цей діапазон обмежується
значеннями моменту та швидкості, які визначаються рівнянням.

Аналіз ПМХ важливий для розуміння робочих властивостей

асинхронного двигуна, таких як здатність до розгону, робочий діапазон
обертальних швидкостей, вихідний момент під час роботи тощо. Ця
характеристика допомагає інженерам і операторам вибирати та
керувати двигуном для конкретних завдань та умов роботи.

4. У чому різниця між моментом електромагнітним і моментом

валу двигуна? Як вони співвідносяться, наприклад, у руховому режимі
роботи?
 Момент електромагнітний та момент на валу двигуна - це два різних
види моментів, які виникають в електродвигунах, і вони мають різні
призначення та співвідношення.

1. Момент електромагнітний (ЕМ-момент): Це момент, який

генерується в результаті взаємодії магнітного поля, створеного
обмотками статора та якоря, при проходженні струму через них. ЕМ-
момент визначається магнітною індукцією, амплітудою струму та
геометричними параметрами обмоток та ядер двигуна. Він представляє
собою момент, що спричиняє обертання якоря двигуна, а отже,
створює крутний момент, який спонукає вал двигуна до обертання.
2. Момент на валу двигуна (механічний момент): Це момент, який
дійсно передається валу двигуна і використовується для виконання
корисної роботи, наприклад, для приведення в рух механізмів або
обладнання. Момент на валу двигуна включає в себе ефекти внутрішніх
опорів, таких як опір тертя та опір на внутрішніх механізмах двигуна.
Отже, момент на валу двигуна завжди менший, ніж ЕМ-момент, через
втрати, які виникають під час передачі моменту від магнітного поля до
вала.

У руховому режимі роботи різниця між ЕМ-моментом та моментом на

валу двигуна виражається у величині внутрішніх втрат та опорів, таких
як тертя та інші механічні опори, які виникають у процесі обертання
вала. Співвідношення між цими двома моментами визначає
ефективність та робочі властивості двигуна.

Загалом, ЕМ-момент створюється магнітним полем двигуна, а момент

на валу двигуна враховує внутрішні втрати та опори та відображає
момент, який фактично доступний для виконання корисної роботи.

5. Як зміниться механічна характеристика асинхронного двигуна, якщо

напруга, що підводиться до статора, зменшити вдвічі?
Накреслити ці параметри.

Якщо напруга, що підводиться до статора асинхронного двигуна,

зменшиться вдвічі, то це призведе до зміни механічної характеристики
двигуна. Механічна характеристика асинхронного двигуна зазвичай
 подається у вигляді графіка, де вісь X відображає обертальну швидкість
вала, а вісь Y - момент на валу.

Зменшення напруги на статорі вдвічі призведе до зменшення

створеного магнітного поля і, відповідно, зниження статорного струму.
Це, в свою чергу, призведе до зменшення моменту, який розвиває
двигун, і до зміни механічної характеристики.

Зміна механічної характеристики буде включати наступні основні зміни:

1. Зменшення початкового моменту: При старті двигуна з меншою

напругою, початковий момент (початковий стартовий момент) буде
менший, оскільки він прямо залежить від магнітного поля та струму
статора.
2. Зменшення максимального моменту: Максимальний момент, який
може розвивати двигун, також буде меншим у зв'язку зі зменшенням
струму та створеного магнітного поля.
3. Зменшення робочого діапазону обертальних швидкостей:
Зменшення напруги може обмежити діапазон обертальних
швидкостей, в якому двигун може працювати ефективно.

Загальний вигляд механічної характеристики зміниться, і графік буде

опущений, з меншими значеннями моменту при кожній обертальній
швидкості.

Детальний графік механічної характеристики може бути складним і

залежить від конкретної моделі та параметрів асинхронного двигуна.

6. У яких квадрантах площині {ω, М} зображують статичні характеристики

гальмівних режимах роботи (генераторне гальмування, гальмування
противключенням)? Накреслити ці параметри.

Статичні характеристики гальмівних режимів роботи, такі як

генераторне гальмування і гальмування противключенням, зазвичай
зображуються на площині {ω, М}, де ω - обертальна швидкість вала, а
М - момент на валу двигуна. Залежно від типу гальмування,
характеристики можуть знаходитися в різних квадрантах площини:
1. Генераторне гальмування (рециркуляційне гальмування): Під час
генераторного гальмування двигун працює як генератор і надає назад
електричну потужність в електричну мережу. У цьому режимі момент
на валу виявляється проти напряму обертання вала, тобто від'ємний.
Отже, статична характеристика генераторного гальмування буде
розташована у другому і четвертому квадрантах площини {ω, М}, де
момент від'ємний (М < 0), а обертальна швидкість може бути як
позитивною, так і від'ємною (ω може бути і позитивним, і від'ємним).
2. Гальмування противключенням (реостатичне гальмування): Під
час гальмування противключенням двигун працює в режимі активного
гальмування, використовуючи реостат або інші засоби для створення
додаткового опору. В цьому режимі момент на валу також може бути
від'ємним (М < 0), а обертальна швидкість зазвичай позитивна
(протилежно напрямку обертання двигуна). Тобто характеристика
гальмування противключенням також буде розташована у другому
квадранті площини {ω, М}.

Загальна форма графіків статичних характеристик може відрізнятися в

залежності від конкретної моделі двигуна і методів керування
гальмуванням, але вони відображатимуть основні залежності між
моментом і обертальною швидкістю у гальмувальних режимах.

7. Пояснити роботу універсального лабораторного стенду під час роботи

досліджуваного двигуна у руховому режимі.
Універсальний лабораторний стенд використовується для дослідження
та тестування різних типів електродвигунів, включаючи постійні, змінні
струму та асинхронні двигуни. Під час роботи досліджуваного двигуна у
руховому режимі, стенд може виконувати наступні завдання:

1. Запуск та розгін двигуна: Стенд дозволяє запустити досліджуваний

двигун та розвинути певну обертальну швидкість відповідно до
установлених параметрів.
2. Вимір обертальної швидкості та моменту: За допомогою датчиків і
приладів стенд вимірює обертальну швидкість вала та момент на валу
двигуна в реальному часі.
3. Керування робочими параметрами: Стенд дозволяє оператору
регулювати робочі параметри двигуна, такі як напруга живлення,
 струм, частота, напрямок обертання і т. д., для виконання різних тестів
та досліджень.
4. Вимір втрат та ефективності: Стенд дозволяє виміряти втрати в
електричній та механічній системах, а також розрахувати коефіцієнт
корисної дії (ефективність) двигуна.
5. Діагностика та аналіз роботи: За допомогою спеціалізованого
програмного забезпечення і сенсорів стенд може слідкувати за
роботою двигуна, виявляти аномалії, аналізувати відхилення від
заданих параметрів та вести записи для подальшого аналізу.
6. Виведення результатів: Стенд може виводити результати вимірів та
аналізу на монітор або друкувати їх для подальшого аналізу та
документування.
7. Можливість виконання різних експериментів: Стенд дозволяє
виконувати різноманітні досліди та експерименти, включаючи
вивчення механічних та електричних характеристик двигуна,
дослідження його робочих властивостей, вплив зміни параметрів на
роботу та інше.

Універсальні лабораторні стенди дозволяють дослідникам та

інженерам вивчати різні аспекти роботи електродвигунів і
забезпечують зручні умови для тестування та аналізу різних видів
двигунів у контрольованих умовах.

8. Пояснити принцип створення регульованого навантаження на валу

двигуна, що досліджується, в універсальному лабораторному стенді.

Створення регульованого навантаження на валу досліджуваного

двигуна універсальним лабораторним стендом дозволяє виміряти
характеристики та аналізувати роботу двигуна в різних умовах.
Принцип створення регульованого навантаження може бути різним в
залежності від конкретного стенду, але основна ідея полягає в тому,
щоб створити опір на валу, який можна контролювати. Ось загальний
принцип створення регульованого навантаження:

1. Використання опору чи навантаження: Стенд має механічний

пристрій, який створює опір на валу двигуна або навантаження. Це
 може бути ротор з генератором, рульовий вал, гідродинамічний гальмо
або інше пристрій.
2. Контроль навантаження: Для регулювання рівня навантаження стенд
має контролер або систему керування, яка може змінювати опір або
навантаження на валу. Це може бути досягнуто шляхом зміни ступеня
обертання, гідравлічного тиску, струму генератора тощо.
3. Вимірювання параметрів: Стенд вимірює параметри, такі як
обертальна швидкість вала, момент на валу, струм, напруга,
температура тощо, щоб аналізувати роботу двигуна та навантаження.
4. Задання режимів роботи: Оператор може задавати різні режими
роботи, включаючи зміну швидкості обертання, моменту
навантаження, частоти тощо.
5. Аналіз та виведення результатів: Стенд аналізує отримані дані та
виводить їх для подальшого аналізу. Це може включати графіки
моменту та швидкості, вимірювання ефективності, втрат, стабільності
роботи тощо.

Завдяки цьому принципу регульованого навантаження універсальний

лабораторний стенд дозволяє вивчати різні аспекти роботи
електродвигунів, включаючи їхню продуктивність, реакцію на різні
навантаження та зміну параметрів при різних режимах роботи.

9. Пояснити процеси перетворення енергії в електромашинному агрегаті під

час роботи досліджуваного двигуна в режимі генераторного
гальмування.
Під час роботи досліджуваного двигуна в режимі генераторного
гальмування енергія перетворюється і переміщується через різні
компоненти електромашинного агрегату. Основні етапи цього процесу
включають:

1. Кінетична енергія вала двигуна: Під час роботи двигуна як

генератора, він обертається з певною обертальною швидкістю, і на
валу виникає кінетична енергія. Ця енергія є потенційною для генерації
електричної енергії.
2. Генерація електричної енергії: Досліджуваний двигун, працюючи у
режимі генератора, генерує електричну енергію. Це відбувається за
рахунок обертання якоря двигуна в магнітному полі, що генерує
 електричний струм у збуджувальних обмотках. Цей струм може бути
використаний для живлення інших електричних пристроїв або
подавати назад в електричну мережу.
3. Теплові втрати: Під час процесу генерації електричної енергії в
агрегаті виникають теплові втрати, особливо в магнітних і електричних
компонентах. Це призводить до підвищення температури і може
вимагати системи охолодження для підтримки нормального робочого
режиму.
4. Зберігання та розподіл електричної енергії: Електрична енергія,
згенерована двигуном, може бути використана для живлення різних
споживачів або подавати назад в електричну мережу, де вона може
бути використана для інших потреб.
5. Механічне гальмування: Під час генераторного гальмування може
виникати механічне опір, яке служить для управління швидкістю
обертання вала двигуна. Це може включати в себе гальмування
внутрішніми механізмами агрегата або вплив навантаження на валу.

Процес генераторного гальмування дозволяє використовувати

кінетичну енергію обертального вала для виробництва електричної
енергії та контролю швидкості обертання. Ця техніка може бути
важливою для різних досліджень та експериментів, де важливо
регулювати та вимірювати електричну потужність та момент на валу
двигуна.

10. Накреслити електромеханічну та механічну характеристики

асинхронний двигун. На характеристиках вказати пусковий струм та
пусковий момент. Чому кратність пускового струму велика, а пускового
моменту немає?

На електромеханічних та механічних характеристиках асинхронного

двигуна можна спостерігати різні важливі параметри роботи цього
типу двигуна. Зазвичай характеристики подаються на графіках, де одна
вісь відображає обертальну швидкість, а інша - момент.

1. Електромеханічна характеристика показує залежність моменту на

валу від обертальної швидкості. На цій характеристиці можна побачити
 пусковий струм (велика кратність), який необхідний для запуску
асинхронного двигуна. Пусковий струм значно вищий в порівнянні зі
струмом в робочому режимі через індуктивний характер асинхронного
двигуна та реактивну складову струму при пуску.
2. Механічна характеристика відображає залежність обертальної
швидкості від моменту на валу. Пусковий момент (стартовий момент)
може бути менший, ніж робочий момент, але він не нульовий.
Пусковий момент також може бути показаний на цій характеристиці, і
він зазвичай менший, ніж робочий момент, що забезпечує можливість
запуску двигуна та подальшої роботи.

Чому кратність пускового струму велика, а пускового моменту немає?

Це пов'язано з фізичними властивостями асинхронного двигуна.
Пусковий струм великий через те, що при пуску двигуна відсутній
"похідний" струм, який регулюється реактивністю та індуктивністю
обмоток статора. Проте пусковий момент може бути менший, оскільки
при пуску відсутні робочі навантаження, і величина пускового моменту
залежить від внутрішніх параметрів двигуна та методу пуску.

Таким чином, на характеристиках асинхронного двигуна можна

побачити великий пусковий струм та пусковий момент, який може бути
меншим, але важливим для запуску двигуна.

11. Що таке критичний момент та критичне ковзання? Від яких параметрів

двигуна та мережі живлення вони залежать?

Критичний момент і критичне ковзання - це терміни, які

використовуються в контексті асинхронних двигунів і описують
особливості їхньої роботи в певних умовах. Давайте розглянемо кожен
з цих термінів більш докладно:

1. Критичний момент (Критичний крутний момент):

 Критичний момент - це мінімальний момент на валу
асинхронного двигуна, який необхідний для забезпечення його
роботи на певній обертальній швидкості.
 Коли обертальна швидкість двигуна падає нижче певного рівня
(наприклад, через збільшення навантаження), він може перейти в
 режим критичного моменту, де момент на валу вже не вистачає
для подолання навантаження, і двигун може зупинитися або
виходити з синхронізації.
 Критичний момент зазвичай залежить від параметрів двигуна,
таких як конструкція, тип обмотки, ступінь індукції, і від
параметрів мережі живлення, таких як частота.
2. Критичне ковзання (Критична різниця обертання):
 Критичне ковзання - це різниця між обертальною швидкістю
двигуна та обертальною швидкістю магнітного поля статора, яка
може викликати критичний момент.
 Коли різниця між обертальною швидкістю двигуна та магнітного
поля досягає певного значення (критичного ковзання), то це
може призвести до зростання струму і моменту двигуна, що
відомо як критичний момент.

Параметри, які впливають на критичний момент і критичне ковзання,

включають:

 Частота живлення: Зміна частоти мережі може змінити критичний

момент і критичне ковзання, оскільки вони залежать від
співвідношення між частотою живлення і кількістю пар полюсів
двигуна.
 Дизайн і конструкція двигуна: Різні типи асинхронних двигунів
можуть мати різні критичні моменти, в залежності від їх конструкції та
параметрів.
 Навантаження на валу: Зміна навантаження на валу може впливати
на критичний момент, оскільки він визначає, чи може двигун подолати
це навантаження при заданій швидкості.

Знання критичного моменту і критичного ковзання важливо для

правильного проектування та експлуатації асинхронних двигунів,
особливо в тих випадках, коли важливо уникнути перевантаження
двигуна або втрати синхронізації під час роботи в режимі змінної
швидкості.

12. Показати на статичній механічній характеристиці робітник

ділянку. Чому він так називається?
 Статична механічна характеристика, також відома як "робітний ділянка"
або "робітний колір", використовується для опису режиму роботи
електричних машин, зокрема асинхронних двигунів. Цей графік
відображає залежність моменту на валу двигуна від його обертальної
швидкості в статичному (незмінному) режимі роботи.

Робітний ділянка названий так через свою особливу роль у визначенні

робочих параметрів електродвигуна, таких як швидкість та момент. На
графіку робітної ділянки можна виділити три основні області:

1. Пусковий режим (режим розгону): Це початковий режим, коли

двигун розганяється від стану спокою. В цьому режимі момент на валу
найвищий, а швидкість ще низька. Пусковий момент допомагає
подолати статичний опір при запуску. Зазвичай ця область на графіку
має крутий схил.
2. Робочий режим (робоча ділянка): Це робочий статичний режим,
коли двигун працює з стабільною швидкістю і завантаженням. Момент
на валу досить стабільний і використовується для виконання корисної
роботи.
3. Обмежений режим (режим перевантаження): Ця область вказує на
те, коли навантаження на двигун стає надто великим для його
можливостей. Момент на валу падає, і двигун може перейти в режим
перевантаження, що призводить до його недоладки або зупинки.

Назва "робітний ділянка" вказує на те, що ця область графіку

представляє робочий режим, коли двигун виконує корисну роботу. З
робітної ділянки можна вивчати робочі параметри, такі як потужність,
ефективність та стабільність роботи двигуна під різними
навантаженнями.