Практична робота №6

Охорона праці при експлуатації комп’ютерних систем та мереж

Хід роботи
1. Фактори небезпеки на об'єктах КСМ пов'язані з використанням струмів
широкого діапазону робочих напруг, засобів випромінювання електричних та
електромагнітних полів, а також з потенційною можливістю виникнення
пожежонебезпечних ситуацій.
Для живлення транспортних засобів КСМ використовуються мережі
змінного струму частотою 50 Гц і напругою 220 В та 380 В. Вони в
основному живлять все технологічне обладнання в КСМ, допоміжне
обладнання кондиціонування та антенне обладнання. Для технологічного
обладнання використовується низка вторинних джерел живлення, що
подають постійний струм різної напруги.
Під час роботи технічний персонал і користувачі можуть потрапити під дію
струму. При проходженні струму через тіло людини виникають термічні,
електролітичні, механічні та біологічні ефекти. Термічні ефекти
проявляються в опіках частин тіла, нагріванні судин, нервів, серця, мозку та
інших органів на шляху проходження струму, що призводить до серйозних
функціональних порушень. Електролітична дія електричного струму
проявляється в розкладанні органічних рідин, особливо крові. Біологічна дія
проявляється в стимуляції та збудженні біологічних тканин організму, зі
спазматичними м'язовими скороченнями, особливо м'язів серця і легенів.
Механічна дія проявляється в розшаруванні, розриві та інших пошкодженнях
тканин і кровоносних судин організму.
Організм починає відчувати змінний струм 0,5-1,5 мА і постійний струм 5-7
мА при частоті 50 Гц, важко витримує струми 10-15 мА; струми 10-15 мА
при частоті 50 Гц і постійний струм 50-80 мА називаються пороговими
невідпускаючими струмами.
При струмі 25-50 мА при частоті 50 Гц дихання дуже утруднене, а струми
вище 50 мА руйнують роботу легенів і серця.
Небезпека ураження струмом росте з ростом сили струму, що протікає.
Збільшення частоти в межах 0—50 Гц збільшує небезпеку ураження, але
надалі й підвищення супроводжується зниженням небезпеки ураження, що
повністю зникає при частоті 450—500 кГц. На цих частотах струм не
спричиняє смертельного ураження через зупинку серця та легенів. Однак цей
струм залишається небезпечним для отримання опіків як при утворенні
електричної дуги, так і при проходженні через тіло людини.
Постійний струм у чотири-п'ять разів безпечніший за змінний струм
частотою 50 Гц. Чим більший опір тіла людини, тим менша небезпека: при
напрузі 15-20 В опір тіла людини становить від 3 до 100 кОм для сухої,
чистої і неушкодженої шкіри. Якщо шкіра пошкоджена, опір падає до 1-10
кОм, а якщо відсутній весь зовнішній покрив, опір падає не більше ніж до
500-700 Ом.
Люди з пошкодженнями шкіри, серцево-судинними, ендокринними,
легеневими та неврологічними захворюваннями є більш вразливими до
ураження електричним струмом.
Джерела живлення з напругою вище 48 В вважаються небезпечними за
нормальних умов використання. У приміщеннях з підвищеною вологістю і
наявністю хімічних речовин небезпечними вважаються джерела живлення з
напругою вище 12 В.
Захисне заземлення призначене для забезпечення безпеки в разі замикання
струмоведучих частин обладнання на корпус. Робоче заземлення
використовується для забезпечення нормальної роботи обладнання.
Блискавкозахисне заземлення передбачено для захисту обладнання від
перенапруги та блискавки.
Для захисту технічного персоналу від ураження електричним струмом
використовуються захисні засоби. Вони поділяються на ізолюючі захисні
засоби, бар'єрні захисні засоби та додаткові захисні засоби.
Ізолюючі засоби захисту електрично ізолюють технічний персонал від
струмопровідних і заземлених частин обладнання та від землі. До засобів
захисту ізоляції відносяться інструменти з ізольованими ручками, ізольовані
стрижні, ізольовані підставки та ізоляційні покриття. Всі ізоляційні захисні
пристрої регулярно перевіряються на ізоляційні властивості.
На практиці широко використовуються автоматичні вимикачі та інші захисні
пристрої. У разі перевантаження струм у мережі збільшується, і
автоматичний вимикач відключає мережу від навантаження.
Обмежувачі перенапруги використовуються для уловлювання грозових
розрядів і відведення струму в землю. У приміщеннях, де встановлено
обладнання КСМ, існує ризик загоряння текстилю, пластмасових виробів,
виробів з оргскла, дерева, паперу, виробів з синтетичного каучуку, ізоляції
провідників, кабелів, паливно-мастильних матеріалів, спирту, лакофарбових
матеріалів. Існує багато можливих причин для такої ситуації, якщо не
дотримуватися правил пожежної безпеки.
На кожному об'єкті оператори повинні знати і суворо дотримуватися правил
пожежної безпеки. У разі виникнення пожежі необхідно вжити заходів для
швидкого відключення електромережі, порятунку людей через аварійні
виходи та вивезення необхідного обладнання.
Для гасіння пожеж повинні бути передбачені спеціальні вогнегасники.
Використання води для гасіння пожеж у приміщеннях, де встановлено
електричне та електронне обладнання, є неприпустимим. Також не можна
використовувати кислотні або лужні вогнегасники.
Для електрообладнання з температурою повітря від -25 °C до +50 °C і
напругою до 380 В рекомендується використовувати вуглекислотні
вогнегасники типу ОУ-5, ОУ-8, ОУ-25 і ОУ-80 та вуглекислотні бром-етилові
вогнегасники типу ОУБ-3 і ОУБ-7. Ці вогнегасники повинні зберігатися в
доступному місці в приміщенні і перевірятися не рідше одного разу на рік.
2. Радіотехнічні та електронні засоби класу КСМ випромінюють
електромагнітне випромінювання, яке є шкідливим для навколишнього
середовища і, певною мірою, для людини. Людям, які працюють на цих
установках, повинні бути забезпечені умови, що мають найменший вплив на
їхнє здоров'я. Радіохвилі за діапазоном класифікуються згідно з табл. 1.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАДІОЧАСТОТ 1 РАДІОХВИЛЬ
Вітчизняна класифікація, шо
Міжнародна класифікація використовується в практиці
гігієнічного нормування

Діапазон Радіочастоти Радіохвилі Радіочастоти Радіохвилі

5-й Високі —
Низькі — Кілометрові Довгі —
30—300 кГц — 10—1 км 100 кГц—30 10—1 км
МГц
6-й
Середні — 0,3—3 Гектометрові Середні —
МГц — 1—0,1 км 1—0,1 км
7-й Декаметрові
Високі — Короткі —
—
3—30 МГц 100—10 м
100—10 м
Ультрависокі
Дуже високі — 30— Метрові — Ультракороткі
8-й — 30—300
300 МГц 10—1 м — 10—1 м
МГц

9-й Ультрависокі— 0,3— Дециметрові Дециметрові —

3 Ггц — 1—0,1 м 1—0,1 м
Надвисокі — 3—30 Сантиметрові Надвисокі — Сантиметрові
10-й
ГГц — 10—1 см >300 МГц — 10—1 см
11-й Вкрай високі — 30— Міліметрові Міліметрові —
300 ГГц — 10—1 мм 10—1 мм

Джерела радіхвиль можна розділити на чотири групи відповідно до їхньої

випромінюваної потужності. Довгохвильові, середньохвильові та
короткохвильові радіостанції мають низьку (<5 кВт), середню (5-25 кВт),
високу (25-100 кВт) та дуже високу (>100 кВт) потужність.
Гранично допустимі рівні впливу електромагнітного випромінювання в
житлових приміщеннях не повинні перевищувати наступних значень для
хвиль:
- Довгі хвилі: 20 В/м, середні хвилі: 10 В/м, короткі хвилі: 4 В/м,
ультракороткі хвилі: 2 В/м;
- Для сантиметрових і міліметрових хвиль - 5 мкВт/см2 (щільність потоку
енергії) для 24-годинної експозиції.
ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ
Тип
приладу Робочий діапазон частот Межі вимірювання

ИЭМП-1 100 кГц—30 МГц 4—1500 В/м

ПО-1 0,15—16,7 ГГц 0.016 мкВт/см —30 мВт/см

2 2

ПЗ-2 200 кГц—300 кГц 0,5—3000 В/м

ПЗ-9 0,30—37,5 ГГц 0,016 мкВт/см —30 мВт/см

2 2

ПЗ-1З 150 МГц—16,7 ГГц 0,5—10000 мкВт/см 2

П4-5А 20—150 МГц 0,001—100 В/м

П4-12А 0.15—30 МГц 1 *(102—105) мкВ/м
П4-1ЗА 30—300 МГц 1*(10—105) мкВ/м

Рівень електромагнітного поля контролюється санітарно-епідеміологічною

службою Міністерства охорони здоров'я на етапах проектування, реалізації
та експлуатації.
Напруженість електромагнітного поля вимірюється на відстані 50, 100, 300,
500, 1000, 2000, 3000 і 5000 м від антени.
Місце вимірювання вибирається відповідно до діаграми спрямованості
антени в горизонтальній площині в напрямку максимального опромінення
головної, бічних і задньої пелюсток діаграми спрямованості.

3. Для електрообладнання з температурою повітря від -25 °C до +50 °C і

напругою до 380 В рекомендується використовувати вуглекислотні
вогнегасники типу ОУ-5, ОУ-8, ОУ-25 і ОУ-80 та вуглекислотні бром-етилові
вогнегасники типу ОУБ-3 і ОУБ-7. Ці вогнегасники повинні зберігатися в
доступному місці в приміщенні і перевірятися не рідше одного разу на рік.
Аудиторія, для якої треба визначити прийнятну модель вогнегасника, має
орієнтовну площу 30-35 м2, відповідно, для забезпечення норм пожежної
безпеки в приміщенні можна використати два вогнегасники ВВК-3.5/ОУ-5
(рис. 1), характеристики якого наведені в таблиці 3.

Рис. 1
Характеристики вогнегасника ВВК-3.5 (ОУ-5)
Вага (кг) 12
Клас пожежогасіння В,С,Е
Ширина (мм) 140
Висота (мм) 618
Маса вогнегасної речовини, (кг) 3,5
Об'єм корпусу, (л) 5
Довжина викиду, не менше (м) 3
Тривалість подавання вогнегасної 8
речовини, (сек)
Гасіння приміщень площею до, (м²) 18
Діапазон робочих температур, (°C) -20 ... +50°C
4. Організм починає відчувати змінний струм 0,5-1,5 мА і постійний
струм 5-7 мА при частоті 50 Гц, важко витримує струми 10-15 мА; струми
10-15 мА при частоті 50 Гц і постійний струм 50-80 мА називаються
пороговими невідпускаючими струмами.
При струмі 25-50 мА при частоті 50 Гц дихання дуже утруднене, а струми
вище 50 мА руйнують роботу легенів і серця.
Небезпека ураження струмом росте з ростом сили струму, що протікає.
Збільшення частоти в межах 0—50 Гц збільшує небезпеку ураження, але
надалі й підвищення супроводжується зниженням не¬безпеки ураження, що
повністю зникає при частоті 450—500 кГц. На цих частотах струм не
спричиняє смертельного ураження через зупинку серця та легенів. Однак цей
струм залишається небезпечним для отримання опіків як при утворенні
електричної дуги, так і при проходженні через тіло людини.
Постійний струм у чотири-п'ять разів безпечніший за змінний струм
частотою 50 Гц. Чим більший опір тіла людини, тим менша небезпека: при
напрузі 15-20 В опір тіла людини становить від 3 до 100 кОм для сухої,
чистої і неушкодженої шкіри. Якщо шкіра пошкоджена, опір падає до 1-10
кОм, а якщо відсутній весь зовнішній покрив, опір падає не більше ніж до
500-700 Ом.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при
ураженні електричним струмом або блискавкою:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе,
оточуючих, постраждалого та тільки за її відсутності перейти до наступного
кроку;
2) якщо постраждалий у свідомості, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;
3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок
диспетчера прийому виклику;
4) при ураженні постраждалого блискавкою:
а) торкатися постраждалого та надавати йому необхідну допомогу безпечно;
б) якщо постраждалий у свідомості надати йому домедичну допомогу,
відповідно до наявних пошкоджень;
5) при ураженні постраждалого електричним струмом:
якщо постраждалий без свідомості, впевнитись, що дія електричного струму
на постраждалого припинена;
всі дії по припиненню дії електричного струму слід здійснювати за умови
проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним
телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;
якщо дія електричного струму на постраждалого припинена, слід надати
йому домедичну допомогу, відповідно до наявних пошкоджень;
6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади
екстреної (швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної
допомоги;
8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально
можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману
інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної
допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.
Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
постраждалий втратив свідомість, слід перейти до Порядку надання
домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу або
Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці
кровообігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України
від 09 березня 2022 року № 441.

Висновки: у ході виконання роботи було розглянуто та детально описано

небезпечні фактори на об’єктах КСМ, а також наведено деякі допустимі
значення та нормативи охорони праці в галузі роботи з КСМ.
Контрольні питання:
1. Фактори небезпеки на об'єктах КСМ пов'язані з використанням струмів
широкого діапазону робочих напруг, засобів випромінювання
електричних та електромагнітних полів, а також з потенційною
можливістю виникнення пожежонебезпечних ситуацій.
2. Для захисту технічного персоналу від ураження електричним струмом
використовуються захисні засоби. Вони поділяються на ізолюючі
захисні засоби, бар'єрні захисні засоби та додаткові захисні засоби.
Ізолюючі засоби захисту електрично ізолюють технічний персонал від
струмопровідних і заземлених частин обладнання та від землі. До
засобів захисту ізоляції відносяться інструменти з ізольованими
ручками, ізольовані стрижні, ізольовані підставки та ізоляційні
покриття. Всі ізоляційні захисні пристрої регулярно перевіряються на
ізоляційні властивості.
На практиці широко використовуються автоматичні вимикачі та інші
захисні пристрої. У разі перевантаження струм у мережі збільшується, і
автоматичний вимикач відключає мережу від навантаження.
3. На кожному об'єкті оператори повинні знати і суворо дотримуватися
правил пожежної безпеки. У разі виникнення пожежі необхідно вжити
заходів для швидкого відключення електромережі, порятунку людей
через аварійні виходи та вивезення необхідного обладнання.
Для гасіння пожеж повинні бути передбачені спеціальні вогнегасники.
Використання води для гасіння пожеж у приміщеннях, де встановлено
електричне та електронне обладнання, є неприпустимим. Також не
можна використовувати кислотні або лужні вогнегасники.
Для електрообладнання з температурою повітря від -25 °C до +50 °C і
напругою до 380 В рекомендується використовувати вуглекислотні
вогнегасники типу ОУ-5, ОУ-8, ОУ-25 і ОУ-80 та вуглекислотні бром-
етилові вогнегасники типу ОУБ-3 і ОУБ-7. Ці вогнегасники повинні
зберігатися в доступному місці в приміщенні і перевірятися не рідше
одного разу на рік.