Homo Musicus

«…»город,даже если он выстроен по какому-то строго

военному и как будто застывшему,установленному
плану,как только он стал реальностью – он зажил;
а раз он зажил,он все время немравен сам себе.
Он меняется в зависимости от того,с какой точки зрения
мы смотрим на него.
Ю.Лотман.Город и время.
Відносини «Людина і
Місто»

-місто як духовний простір

Той,хто готовий,веде з
містом відверту бесіду або
спір,в результаті
чого,знаходить самого себе.
 «Високе
Середньовіччя» • -поява перших університетів
• -формування європейських
XII-XIIIст
літературних мов
-завершення міграцій в Європі
-завершення руйнівних війн • -зародження світської культури
-відступає страх «кінця світу» з
приходом нового тисячоліття
 «…Саме тут дозріла сучасна західна людина,і саме в цьому
сенсі модель Середніх віків може помогти нам зрозуміти те,що
відбувається в наші дні».
Умберто Еко

Критерії духовної зрілості : тяга до знань ,

прагнення здолати кордони відомого ,
пристрасть до подорожей в далекі землі ,
бажання знайти відповідь в текстах
авторитетних філософів і потребність
надати їм свого пояснення.
«Карнавал»
«Порядок наоборот»
↓
Потреба в музикантах:
«жонглери», «шпільмани» ,
«піфари», «менестрелі»
 «Музиканти в
«Homo musicus»
Середньовіччі»
• Старофранцузьке слово «dire» -
«говорити,розказувати,співати,грати».
Головне завдання –
пробудити радість. В такому використанні цього слова
виступає важлививй аспект –
безпосередній зв’язок з видобуванням і
передачею звука.
«Дозвілля в Середньовіччі»
 «Менестрандіз»
Найдавніша у Франції
корпорація міських
менестрелів.
Створена в Парижі в 1321
році, для врегулювання
прав і зобов’язань
музикантів.
Покровителем був Сен-
Жюль’єн.
Це братство об’єднало 37
жонглерів.
 Середньовіччя – епоха надмірності всіх вражень ,
дитячої радості від дотику до чогось нового і
дивуючого.
Homo Musicus – було незамінною гілкою в єднанні
людини і світу.

Дякую за увагу!