Для представників Actinopoda характерна наявність особливого типу псевдоподій – аксоподій, що містять пучки мікротрубочок, розташовані радіально, сприяють зависанню у товщі води і використовуються для вловлювання і споживання корму. До цієї групи відносяться: Клас Акантарії – Acantharea Клас Феодарії – Phaeodarea Клас Поліцистінеї – Polycystinea Клас Сонцевики – Heliozoea Перші три класи об’єднуються під назвою променяки або радіолярії. Променяки є планктонними організмами переважно теплих і тропічних морів. Містять органічну (псевдохітинову) пронизану порами капсулу, яка розділяє цитоплазму на 2 складові: інтра-, екстра. Інтракапсулярна (внутрішня) цитоплазма містить одне або багато ядер та органоїди. Екстракапсулярна (позакапсулярна) цитоплазма сильно вакуолізована та містить жирові включення. Проміжки між вакуолями заповнені зернистою цитоплазмою. У деяких видів вона складається із зернистого, пінистого і сітчастого шарів. З останнього шару формуються псевдоподії: аксоподії та ретикулоподії. Скелет у різних видів має найрізноманітніші геометричні форми, відіграє захисну та формоутворюючу функції і сприяє зависанню у товщі води. Він пронизує цитоплазматичне тіло і складається з окису кремнію – SiO2 (важка форма, характерна для глибоководних, нерозчинна у морській воді після відмирання) або сірчанокислого стронцію – SrSO4 (легка форма, розчинна у морській воді). У деяких (акантарій) з голками скелету, що виходять за межі організму, за допомогою скоротливих волокон – міофрисків або міонем – зв’язаний зовнішній шар цитоплазми. Це допомагає організму здійснювати вертикальні міграції у товщі води. У цитоплазмі містяться симбіотичні водорості - зоохлорели і зооксантели, які забезпечують організм киснем і органікою, або перетравлюються у випадку відсутності корму. Радіолярії живляться водоростями та найпростішими, які захоплюються псевдоподіями і перетравлюються у травних вакуолях позакапсулярної цитоплазми або екстраплазматично. Розмноження нестатеве (поділом навпіл або розпадом на велику кількість дрібних форм – бродяжок) і статеве у деяких видів (гаметогамія). Деякі види роду Collozoum утворюють колонії внаслідок поділу ядер і центральної капсули, що містяться у спільній позакапсулярній цитоплазмі, яка не ділиться.