Розумова Діяльність

Тварин
Робота Лінника Ільї
Дослідження, проведені науковцями різних країн, доводять, що тварини набагато розумніші, ніж ми звикли
думати. В одному із дослідів брали участь граки. У вузький прозорий циліндр налили трохи води, на поверхні
якої плавала пожива. Грак оглянув циліндр і зрозумів, що до ласощів він не дотягнеться, навіть не намагався
це зробити. Тоді експериментатор виклав поруч із циліндром купку кругленьких камінців. Грак одразу ж
почав опускати їх в циліндр по одному, аж поки вода не піднялася до потрібного рівня.
 Третьою складовою поведінки багатьох тварин, окрім інстинктів та навчання, є розумова діяльність.
Найхарактернішою особливістю проявів такої діяльності є здатність встановлювати зв’язки між предметами
і використовувати їх у нових ситуаціях. Розумова діяльність відрізняється від будь-яких видів навчання тим,
що може здійснюватися в таких умовах середовища, у яких тварина ще ні разу не опинялася. У тому, що
істота відразу, без спеціального навчання, може виконати корисний для організму поведінковий акт, і полягає
унікальна особливість розумової діяльності як пристосувального механізму в мінливих умовах
навколишнього середовища. Розумова діяльність притаманна тваринам з добре розвиненою нервовою
системою: серед безхребетних це головоногі молюски, а серед хребетних - рептилії, птахи й ссавці.
А тепер повернемося до грака й циліндра. Цей розумний птах швидко встановив зв’язок між водою в
циліндрах і камінчиками. У такій ситуації він, мабуть, не був, але вже спостерігав за падінням камінців у воду.
Грак використав встановлені зв’язки між камінцями й водою в новій ситуації та отримав результат. Такий
результат можливий у тварин лише тоді, коли є біологічна потреба (грак був голодний).
Розумова діяльність - це здатність тварини встановлювати зв'язки між предметами та явищами зовнішнього
світу й використовувати їх у новій для неї ситуації для побудови пристосувального поведінкового акту.
Ознакою розумової діяльності багатьох тварин є здатність правильно передбачати хід якої-небудь події
завдяки встановленню найпростіших зв'язків між явищами зовнішнього середовища. Науковці називають
таку здатність екстраполяцією тварин. Завдяки їй, тварини можуть визначати напрямок руху інших тварин і
використовувати це у своїй поведінці.
Дослідження розумової діяльності тварин проводять не етологи, а фізіологи й зоопсихологи. Ось один із
дослідів. Біля повної годівниці стоїть тварина. Через декілька хвилин годівниця починає повільно рухатися
вліво по рейці. Тварина йде за нею, продовжуючи їсти. І тут відбувається несподіване - корм зникає з поля
зору тварини: годівниця в’їжджає в закритий з усіх боків коридорчик. Тепер усе залежить від розумових
здібностей піддослідної тварини. Щоб знову отримати доступ до їжі, вона повинна зрозуміти, у якому
напрямку рухається корм. Якщо тварина визначить це правильно й піде далі вліво, то, коли годівниця виїде з
коридорчика, опиниться біля неї.
Порівнявши результати досліджень різних тварин, науковці з’ясували, що серед них були такі, які розв’язували цю задачу
на оцінки «чудово», «добре» або «посередньо». Найкраще вирішували завдання мавпи, дельфіни й ведмеді бурі. Друге
місце зайняли вовки, лисиці червоні, собаки та воронові птахи (круки, ворони, сороки, сойки). Дуже кмітливими
виявилися черепахи та ящірки зелені, щоправда, ці рептилії вирішували завдання гірше за круків, ворон і сорок.
Науковці здійснили й багато інших дослідів із різними тваринами та виявили, що найвищий рівень розумової діяльності
спостерігається серед приматів, морських ссавців, хижих ссавців, пацюків, воронових птахів, папуг, восьминогів. Саме ці
тварини володіють розвиненими органами чуттів і здатні дуже добре сприймати інформацію із зовнішнього середовища
та використовувати її.
Дякую за увагу!